Конституційний суд Косова заблокував виконання указу президента Хашима Тачі, яким він надав мандат для формування нового уряду Авдулахові Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд заборонив обговорювати це рішення президента на сесії парламенту до 29 травня, поки він готується винести остаточне рішення щодо конституційності указу.

Раніше 1 травня Хашим Тачі надав мандат Хоті, представникові правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK), бо лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Сесія парламенту, на якій він мав голосувати щодо нового прем’єра, була запланована на 2 травня.

Виконувач обов’язків прем’єра Альбін Курті, голова лівонаціоналістичного руху «Самовизначення», відразу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявив, що тільки його партія має право формувати владу, бо на виборах у жовтні 2019 року здобула найбільше голосів.

Після виборів іще в жовтні 2019 року Курті став премʼєром аж на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, а вже 25 березня був змушений подати у відставку, бо LDK вийшов із коаліції. Наразі він і його уряд продовжують виконувати обов’язки.

Курті доводить, що тільки його партія має право знову формувати уряд, а в разі невдачі мусять відбутися позачергові парламентські вибори.

Несподіванкою став факт, що Конституційний суд провів сесію вже через кілька годин після подання скарги, незважаючи на те, що в країні всі державні інституції святкують Перше травня. Очікували, що це засідання відбудеться не раніше ніж у понеділок, 4 травня, тобто вже після голосування в парламенті, яке, найімовірніше, затвердило б новий уряд.

Політична ситуації в частково визнаному Косові залишається напруженою.
…

Замість панно з Путіним у цьому храмі планують зобразити церковну процесію, яка відбулася 2014 року в дні захоплення Росією українського Криму
…

В Узбекистані 1 травня прорвало нещодавно збудовану дамбу Сардобінського водосховища на сході країни. Як передає Узбецька служба Радіо Свобода «Радіо Озодлик», після прориву дамби вранці п’ятниці влада евакуювала із довколишніх населених пунктів майже 12 тисяч людей.

На відеокадрах, які є у розпорядженні журналістів, видно прорив у одній з секцій бетонної конструкції заввишки 29 метрів, струм води рушив до сусідніх сіл.

Влада вже заявила, що це пошкодження послабило усю греблю і вона взагалі може повністю зруйнуватися.

На місце події прибуло керівництво Узбекистану.

Сардобінське водосховище почали будувати у 2010 році, а закінчили в 2017 році, воно вміщує 922 мільйони кубометрів води. Глибина водойми 28,8 метра.

Узбекистан також підписав контракт з Китаєм на 23 мільйони доларів на будівництво гідроелектростанції на місці греблі. Китайський гідроенергетичний проєкт планували завершити в 2022 році.

 
…

У столиці Росії Москві ввечері 30 квітня відбулися акції на підтримку «в’язнів Кремля», в тому числі за звільнення засуджених кримських татар. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла учасниця акції Віра Лаврешина.

«Під приводом боротьби з пандемією у нас забирають права, які все ще залишалися, і абсолютно не планують повертати їх назад. Під час епідемії СОVID-19 кожен вирок у Росії стає смертним. Політв’язнів, всіх хворих і ослаблених треба амністувати терміново, поки їх не заморили в умовах пандемії. Адже тут і винних не знайдеш: відповідальність звалять на вірус. Українські в’язні «списку Сенцова», серед яких більшість – кримські татари, повинні бути на свободі, причому вже давно. Ми виходимо, щоб слово «амністія» охопило всю мережу», – розповіла Лаврешина.

Згідно з повідомленням, одиночні пікети влаштували активісти російської ініціативи «Стратегія-30», які пройшли у четвер Західним округом Москви.

Раніше правозахисні і громадські організації звернулися до світової спільноти із закликом відреагувати на загрозу поширення коронавірусу в тюрмах анексованого Росією Криму.

У рамках акції «Стратегія-30» російські опозиційні активісти регулярно проводять заходи на підтримку українських політв’язнів. Вони виходять на мирні пікети і акції з вимогами звільнення політарештантів, припинення російської агресії щодо України, деокупації Криму.
…

Колишні президенти і голови урядів Польщі заявили, що не будуть брати участь у президентських виборах, які мають відбутися 10 травня. Інформацію про бойкот виборів опублікував на сторінці своєї фундації «Форум громадянського розвитку» відомий польський політик, колишній віцепрем’єр Лешек Бальцерович. 

«Хотів би вам передати позицію, якою всі колишні президенти Республіки Польщі: Лех Валенса, Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський, а також колишні прем’єри: Марек Белка, Ян Кшиштоф Бєлєцкі,  Влодзімєж Цімошевіч, Ева Копач, Казімєж Марцінкевіч і Лешек Міллер заявляють, що не візьмуть участі в кореспонденційному голосуванні, тобто у псевдовиборах, і сподіваються, що подібно діятимуть кандидати і виборці, які розділяють турботу щодо поваги до Конституції і демократичного майбутнього Польщі», – заявив Бальцерович.

Також колишній голова Європейської Ради Дональд Туск також заявив, що участі у «процедурі голосування» не братиме.   

«Я  свідомо уникаю слова «вибори», тому що ситуація, котру підготувало керівництво на 10 травня, не має з виборами нічого спільного», – наголосив Дональд Туск.

31 березня польський Сейм, парламент Польщі, ухвалив постанову, що з врахуванням особливої ситуації, викликаної пандемією коронавірусу в країні, провести 10 травня як вийняток кореспонденційні вибори президента. На цій основі кожному виборцю «Пошта Польська» має доручити спеціальний пакет зі зворотнім конвертом, виборчим бюлетенем, інструкцією й свідоцтвом, що підтверджує особисте й таємне голосування. Після заповнення бюлетеню виборець повертає конверт, вкладаючи його до спеціально для цих потреб підготовлених скриньок, які мають бути встановлені поблизу житла повсюди в країні.

Як повідомляють польські ЗМІ, найбільші шанси перемогти на виборах вже в першому турі має нинішній президент Анджей Дуда. Згідно з опитуваннями, віддати голос за нього готові 59% виборців.

Вибори президента Польщі відбуваються раз на п’ять років. Каденція польського президента Анджея Дуди закінчується 6 серпня.

 
…

Парламент Словацької республіки у четвер ухвалив новий склад і програму роботи уряду країни.

За це рішення проголосувало 93 депутати з усього 141 депутатів присутніх депутатів, члени опозиційної партії Smer колишнього голови словацького уряду Роберта Фіца в голосуванні участі не брали.

Крім прем’єра до складу уряду входить 15 міністрів. Прем’єр Ігор Матовіч у програмі роботи уряду визначив як головні завдання боротьбу з корупцією, відкриту роботу органів влади, відновлення довіри до владних структур, модернізацію юстиції, розвиток громадянського суспільства. Особливу увагу уряд хоче присвятити біднішим, хворим і слабшим громадянам.

Вперше в головному програмному документі словацького уряду серед пріоритетів закордонної політики виділена Україна. У програмі наголошується, що Словаччина буде «активно підтримувати трансформацію й європейську перспективу України» і «не визнаватиме порушення територіальної інтеграції України» (сторінка 107 програми – ред.).

Словацький уряд також ставить своєю метою захист і підтримку національних меншин, зокрема, «представникам національних меншин уряд створюватиме можливості для збереження їхніх культурних звичаїв, мови, традицій і не буде ухвалювати такі заходи, які були б скеровані до асиміляції з більшістю населення чи таку асиміляцію підтримували б».

 
…

У Росії перенесли урочисте відкриття споруди, яку неофіційно називають «головним храмом міністерства оборони». Це сталося через епідемію COVID-19, повідомляє російська агенція «Інтерфакс» та інші російські ЗМІ.

Співрозмовник агенції припустив, що «термін відкриття храму буде синхронізований із датою офіційного святкування» завершення бойових дій у Європі, тобто 24 червня або 3 вересня.

Раніше урочистості планувалися 6 травня 2020 року. Висота будівлі становить 95 метрів, будівництво обійшлося в шість мільярдів рублів (це понад два мільярди гривень).

Член ради з культури при патріархові РПЦ Леонід Калінін назвав прийнятним зображення президента Росії Володимира Путіна та інших чиновників у храмі на мозаїці на тему анексії українського Криму, а портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна – на мозаїці із зображенням параду, який відбувся 24 червня 1945 року і був присвячений перемозі над нацистською Німеччиною.

Парад 9 травня в 2020 року не відбудеться через епідемію. Президент Росії Володимир Путін обіцяв, що урочистості відбудуться пізніше, але дату не називав.
…

Міністерство охорони здоров’я і соціального захисту Таджикистану 30 квітня офіційно підтвердило наявність в країні коронавірусу. Відомство повідомило про 15 підтверджених випадків COVID-19, зокрема про 10 у Согдійської області і п’ять – у Душанбе, зазначають місцеві державні ЗМІ.

У зв’язку з цим Республіканська комісія з профілактики коронавірусної інфекції оголосила в країні з 4 травня 2020 року літні канікули для студентів 1-го, 2-го і 3-го курсів вузів Таджикистану і ухвалила рішення, що населення країни має обов’язково носити медичні маси.

Вранці перед офіційним оголошенням глава Ради директорів клініки Ібн Сіно у Душанбе Абдухаліл Холікзод повідомив у соцмережах, що «кілька співробітників клініки захворіли інфекційною хворобою, яка поширюється в країні», але при цьому не уточнив, про яке захворювання йдеться.

Влада Таджикистану довгий час заперечувала, що у країні є заражені коронавірусом чи померлі від COVID-19. У країні довгий час не закривали школи і не скасовували масові заходи: проводився навіть чемпіонат країни з футболу, який призупинили лише кілька днів тому. Але при цьому в період з 1 лютого по 30 квітня на території Таджикистану на карантин відправили понад 10 тисяч людей, 8 тисяч перебувають в ньому й зараз.

На початку травня країну може відвідати місія експертів ВООЗ: представники організації відвідають медичні установи та інші важливі об’єкти охорони здоров’я, а за підсумками візиту розкажуть про ситуацію з коронавірусом у регіоні.

 
…

Парламент Сербії на позачерговій сесії підтвердив запровадження надзвичайного стану та декрети й укази уряду які були ухвалені від 15 березня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода 30 квітня.

Надзвичайний стан був запроваджений спільним рішенням президента Александра Вучича, спікера парламенту Майї Ґойкович й голови уряду Ани Брнабич. Влада тим часом ухвалила 44 декрети, якими обмежуються права громадян, ребаланс бюджету, укази про надання фінансової допомоги господарським суб’єктам.

Читайте також: У Сербії першотравневі свята святкуватимуть у карантині – уряд​

Ухвалили й рішення надати всім повнолітним громадянам одноразову донацію на суму 100 євро. Депутати від опозиції бойкотували голосування, хоча деякі з них взяли участь у дебатах й піддали критиці більшість заходів уряду.

Влада тим часом послабила деякі заходи спрямовані для захисту від коронавірусу. Відкриті парки, базари, перукарні й фітнес центри. Починаючи з 4 травня будуть відкриті кавʼярні, великі торгові центри й міський транспорт, з 11 травня – дитячі садочки.​

Президент Вучич заявив, що надзвичайний стан ймовірно буде скасований наприкінці наступного тижня.

Читайте також: У Сербії розпочалися вечірні «домашні» протести проти влади й президента​

На пропозицію глави держави уряд виніс рішення, згідно з яким в час першотравневих свят комендантська година буде тривати від 18.00 години 30 квітня до 5.00 години 2 травня. Раніше виголосили, що «домашній арешт» триватиме до ранку 4 травня. Це викликало масові протести на суспільних меражах та у вечірніх годинах на балконах будинків.

Людям, старшим від 65 років, допускають 60-хвилинну прогулянку під час комендантської години, щонайбільше 600 метрів від помешкання.

Станом на 29 квітня на COVID-19 в Сербії захворіли 8724 особи, померли 173 людини.

 
…

Німеччина заборонила діяльність підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла» на своїй території та кваліфікувала цю організацію як «терористичну», повідомило міністерство внутрішніх справ Німеччини 30 квітня.

Поліція Німеччини провела вранці рейди в Бремені та Берліні, щоб затримати імовірних членів групи.

Раніше Німеччина розмежовувала політичну діяльність «Хезболли» та підконтрольних їй бойовиків, які воювали разом із армією президента Башара Асада в Сирії. Група також є важливою в підтримці уряду прем’єр-міністра Лівану Хасана Діаба, який вступив на посаду в січні.

За підрахунками німецьких силовиків, понад тисяча людей у Німеччині є частиною екстремістського крила «Хезболли». США, які вже давно вважають «Хезболлу» терористичною організацією, разом із Ізраїлем підштовхували Берлін до аналогічного кроку.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала «хворобливими фантазіями» звинувачення в підготовці замахів на чеських політиків російськими спецслужбами.

«Це вже хворобливі фантазії. Тут критикувати або описувати, або давати їм будь-яку характеристику просто неможливо. Це межує з якимось хворобливим маренням, чергова груба провокація з боку тих сил в Чехії, які хочуть за всяку ціну завдати шкоди російсько-чеським відносинам», – сказала Захарова.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.
…

«Демократичний союз Косова» колишнього прем’єра Іси Мустафи й «Альянс за майбутнє Косова» іншого колишнього премʼєра Рамуша Харадіная досягли домовленості щодо формування нового уряду й вимагають якомога швидше скликати парламент. Про це заявив кандидат від ДСК на посаду голови уряду Авдулах Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Після виборів у жовтні 2019 року політичні партії чотири місяці домовлялися про формування нової правлячої коаліції. На початку лютого 2020 року владу сформували лівонаціоналістичний рух «Самовизначення» Альбіна Курті, котрий став премʼєром й правоцентристський консервативний ДСК.

Цей уряд подав у відставку 25 березня, оскільки виявилося, що коаліційні партнери неспроможні дійти спільної мови щодо більшості питань необхідних для ефективного функціонування держави.

Президент Хашім Тачі запропонував Албіну Курті сформувати нову більшість. Той відмовився й вимагав від глави держави призначити нові вибори. Відтак Тачі надав шанс сформувати більшість другій за величиною політичній партії.

Для обрання нового уряду необхідно набрати 61 з-поміж 120 депутатських голосів. Партії Мустафи й Харадіная разом мають 41 депутата. Вони стверджують, що мають підтримку депутатів сербської національності й інших нацменшин та ще деяких депутатів від колишньої опозиції.

Колишній премʼєр Харадінай заявив, що основними завданням нового уряду буде боротьба проти COVID-19 й подолання економічних наслідків пандемії.

Станом на 28 квітня у Косові ідентифіковали 790 хворих, померла 21 людина.

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Князь і великий магістр Суверенного військового ордена Мальти Джакомо далла Торре дель Темпіо ді Санґінетто помер на 76-му році життя в Римі в ніч на середу, 29 квітня.

Кілька місяців тому у магістра виявили невиліковне захворювання.

Далла Торре очолював орден з 2018 року. Його батько був генеральним директором музеїв Ватикану з 1961 по 1975 рік, його брат очолює трибунал (суд) Ватикану.

Далла Торре вивчав археологію та історію мистецтва в університеті Сапієнца в Римі, викладав класичний грецьку мову в Папському Урбаніанському університеті.

До Мальтійського ордену майбутній великий магістр вступив у 1985 році.

Мальтійський орден – один з найстаріших лицарський орденів в світі, заснований в 1048 році. Він розглядає себе як державу і за міжнародним правом є державоподібним утворенням зі статусом спостерігача при ООН і Раді Європи. Ордену належить територія в Римі, і він орендує землю на Мальті. Основний напрямок роботи «мальтійців» – благодійність.

За державним устроєм орден є виборною монархією, до виборів наступного князя і великого магістра його обов’язки виконуватиме великий командор, 80-річний фра Руї Гонсало до Валле Пейшоту де Віллаш Боаш.
…

Нижня палата парламенту Таджикистану 29 квітня ухвалила поправки до закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Вони забороняють «русифікувати» таджицькі прізвища та по батькові при реєстрації імен новонароджених, а саме використовувати слов’янські суфікси «-ов», «-ова», «-єв», «єва» в таджицьких прізвищах та відповідні суфікси в іменах по батькові, повідомляє таджикистанське незалежне агентство «Азія-Плюс».

Міністр юстиції Таджикистану Музаффар Ашурійон пояснив запропоновані урядом поправки політикою «відродження національних імен», яка діє в Таджикистані в останні роки. Замість російських суфіксів закон дозволяє додавати до прізвищ новонароджених таджицьких суфікси «пур» (для дітей чоловічої статі) і «духт» (для дітей жіночої статі).

Виняток у використанні слов’янських суфіксів буде зроблений лише для національних меншин, в першу чергу російськомовних. Вони зможуть самі обирати, які суфікси використовувати в прізвищах і по батькові при реєстрації своїх новонароджених дітей, пояснив міністр.

Також, за словами міністра, поправки стосуються тільки дітей, які будуть народжуватися після ухвалення закону. Тому жителям Таджикистану, які вже мають «русифіковані» прізвища та по батькові, не доведеться переробляти документи.

Починаючи з 2007 року слідом за президентом Таджикистану від російських закінчень у прізвищах відмовилися багато високопоставлених чиновників в країні. До 2007 року прізвище президента Емомалі Рахмона писалося як «Рахмонов».

У 2011 році влада Таджикистану зобов’язала батьків «давати дитині ім’я відповідно до національних цінностей», а в квітні 2016 року етнічним таджикам офіційно заборонили використовувати русифіковані прізвища та по батькові в документах. Також громадянам Таджикистану рекомендували утриматися від використання російських суфіксів при реєстрації прізвищ і по батькові своїх дітей, але офіційно заборона на них не була прописана в законі.
…

Щонайменше 40 мирних жителів, в тому числі 11 дітей, загинули 28 квітня в результаті вибуху автомобіля в місті Афрін на північному заході Сирії, контрольованому повстанцями, яких підтримує Туреччина.

Сирійська обсерваторія з прав людини заявила, що убитих – 46, хоча раніше повідомлялося про приблизно 20 жертв. Крім того, 50 людей зазнали поранень, у багатьох – критичний стан, що може збільшити число смертей. Серед загиблих щонайменше 6 протурецьких сирійських бійців.

Міністерство оборони Туреччини раніше звинуватило у нападі курдів із «Загонів народної оборони» (YPG), які Анкара вважає терористичною організацією.

Вибух стався у велелюдному місці в центрі Афрін. У Держдепартаменті США вказали, що бомба була закладена, коли люди робили покупки. США засудили напад.

В основному курдський анклав Афрін взяли під контроль турецькі військові і союзні сирійські повстанці під час наступу в березні 2018 року.

Подібні вибухи автомобілів мали місце в цьому районі і раніше. Анкара часто звинувачує YPG в таких атаках, в той час як ополченці кажуть, що не виступають проти цивільних.
…

Уряди країн Східної Європи і Центральної Азії реагують на пандемію COVID-19 репресивними і насильницькими заходами, які не відповідають їхнім зобов’язанням у галузі прав людини. Про це йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, опублікованій 29 квітня. Автори дослідження аналізують ситуацію в Росії і кількох державах пострадянського простору.

У деяких країнах і регіонах влада «розглядає пандемію як карт-бланш на придушення прав людини», відзначають правозахисники. У Казахстані, за словами експерта Amnesty International, «влада заварює двері багатоквартирних будинків, щоб заблокувати жителів», а в російському регіоні Чечня поліцейські «б’ють людей за те, що на них немає захисних масок».

У Росії до медиків, які скаржилися на брак засобів захисту і ліків, застосовуються заходи адміністративного впливу, відзначають в Amnesty International.

Влада в багатьох країнах Східної Європи і Центральної Азії регулярно вдається до репресій, щоб заглушити критику на свою адресу. У доповіді вказується на випадки притягнення до відповідальності користувачів соціальних мереж, журналістів і медичних працівників. В Amnesty International вважають, що заходи з протидії недостовірній інформації про COVID-19 можуть використовуватися владою, щоб приховати масштаби епідемії і перешкодити поширенню відомостей про проблеми медицини.

За словами експерта організації в Центральній Азії Гізер МакГілл, влада більше зацікавлена «в придушенні інакомислення, ніж у захисті громадського здоров’я». Будь-які суворі заходи щодо запобігання поширення вірусу повинні бути обмеженими за часом їх застосування, пропорційними і відповідати стандартам у галузі прав людини, вважає вона.
…

Старшокласників у Туркменистані, які досягли 18-річного віку, попередили, що їх покличуть на строкову службу до війська вже у травні – до закінчення школи. Як передає Туркменська служба Радіо Свобода Радіо Азатлик, відповідні попередження отримали учні деяких регіонів країни. І хоча влада не коментує такі рішення, відповідна практика мала місце і раніше. Батьки старшокласників неодноразово зверталися до чиновників з проханням почекати, поки учні закінчать школу перед тим, як забирати їх в армію.

Повідомляється, що молодих людей сповістили про те, що атестати про повну загальну середню освіту їм вручать після того, як вони відслужать і повернутися з армії.

Навчальний рік в середніх школах Туркменистану щорічно закінчується 25 травня, випускні іспити проводять 7 червня, а вже потім випускникам вручають свідоцтва про закінчення школи.

Якщо 18-річних осіб заберуть в армію у травні, то це означає, що вони можуть пропустити приблизно два місяці навчального процесу. За законодавством Туркменистану, під військовий призов підлягають громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років без права на звільнення чи відстрочку. У Туркменистані призов на строкову військову службу проводять двічі на рік з 1 квітня до 30 червня та з 1 жовтня до 31 грудня.
…

Перший великий онлайн-мітинг пройшов у столиці Росії Москві ввечері 28 квітня. Як передає Російська служба Радіо Свобода, акцію провели під гаслом «За життя», а за форматом онлайн-мітинг був максимально наближений до звичних протестів.

Його учасники могли не лише слухати виступи, а й за допомогою своїх фотографій із плакатами брати участь, відправивши своє зображення на електронну адресу організаторів.

Багато учасників мітингу висловлювали незгоду з запропонованими президентом Росії Володимиром Путіним поправками до Конституції, а також розповідали про свій досвід життя в умовах обмежень та самоізоляції.

Організатори кампанії «Ні», що вимагають скасувати так зване голосування за поправки до Конституції, заздалегідь опублікували повний список тих, хто виступатиме на онлайн-мітингу «За життя».

З вимогами до влади виступили політики, підприємці, журналісти, адвокати, митці та інші.

Мітинг провели журналіст Ілля Азар і акторка Юлія Ауг.

 
…

Колишній державний секретар США Гілларі Клінтон підтримала Джо Байдена під час праймеріз Демократичної партії.

«Я хочу додати свій голос до багатьох, хто підтримав вас, щоб ви стали нашим президентом», – сказала Клінтон.

Вона додала, що «це момент, коли ми потребуємо лідера, президента, як Джо Байден».

Раніше Байдена підтримали експрезидент Барак Обама та його колишній опонент під час праймеріз Демократичної партії Берні Сандерс.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року.

 
…

Міністерство закордонних справ Чехії і посольство Росії у Празі обмінялися низкою заяв після повідомлень, що російські спецслужби, ймовірно, планували замах принаймні на двох чеських діячів.

МЗС Чехії написало відповідь на ноту російського посольства з приводу таких повідомлень у чеській пресі, назвавши російську ноту неприйнятною. Та нота є протестом проти роботи незалежних ЗМІ, наголосила речниця чеського міністерства Зузана Штіхова.

«У Чехії існує свобода преси і заборона цензури… У ці свободи МЗС не втручається і втручатися не буде. Ми відкидаємо спроби такого втручання з боку іноземної держави», – заявила вона. Речниця також нагадала Росії про договір між двома країнами, в якому вони зобов’язалися не втручатися у внутрішні справи одна одної.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив журналістам, що Чехія не дозволить іншим країнам втручатися в її справи. «Ми суверенна держава і, звичайно, не потерпимо, щоб якісь великі світові потуги якимсь чином впливали на наші політичні справи», – наводить його слова агентство ČTK.

Попереднього дня, 27 квітня, російське посольство у Празі виступило з заявою, що воно «категорично відкидає… кричущі і брехливі інсинуації», як воно назвало публікації в чеській пресі про можливий російський замах. Посольство стверджувало, що ті «вигадки не мають під собою абсолютно ніякого підґрунтя» і є «продовженням активізованої тут (у Чехії – ред.) останніми днями інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію нашої країни (Росії – ред.) і нав’язування її ворожого образу чеській громадськості».

«Очікуємо, що згаданій ганебній публікації буде дана в Чехії належна оцінка», – заявили тоді в посольстві, додавши, що послали про це ноту до чеського МЗС.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.
…

Міністерство юстиції Узбекистану розкритикувало деякі російські ЗМІ і звинуватило їх у «пропаганді» через неправильну, на думку відомства, подачу новини про законопроєкт щодо державної (узбецької) мови і використання цієї мови чиновниками країни.

Законопроєкт доповнює статтю 42 Кодексу про адміністративну відповідальність Узбекистану: він недавно був винесений на обговорення Міністерством юстиції. У разі, якщо закон ухвалять, штрафи для посадових осіб в Узбекистані за невикористання державної (узбецької) мови в діловодстві можуть скласти від 446 тисяч до 1,1 мільйона сумів (44-108 доларів).

«У цій ситуації російські пропагандистські сайти почали провокувати. Російський Regnum повідомив, що «в Узбекистані запровадять штрафи за використання російської мови в держорганах». Місцевий сайт Vesti.uz заявив, що «Узбекистан має намір накласти штрафи за мову Пушкіна». Ви відчуваєте різницю? Уряд закликає державні органи «поважати узбецьку мову», в той час як пропагандисти пишуть, що в Узбекистані «намагаються оштрафувати за російську мову», – заявила 28 квітня прессекретар Мін’юсту Узбекистану Севара Урінбаєва.

Вона зазначила, що новий законопроєкт – це хороше рішення, бо «посадові особи урядових організацій зобов’язані поважати узбецьку мову, а в іншому випадку повинні бути оштрафовані».

«Проєкт закону ніяким чином не обмежує конституційні права націй і народностей, що проживають на території республіки за вживання рідної мови, вибору мови міжнаціонального спілкування і навчання на свій розсуд, за зверненням в державні органи і організації своєю мовою», – відзначили в Мін’юсті.

У жовтні 1989 року, після розвалу СРСР, влада Узбекистану проголосила узбецьку єдиною державною мовою країни. Російську мову, що разом з узбецькою використовувалася в регіоні за часів СРСР і мала рівний їй статус, наділили статусом мови міжнаціонального спілкування.

Зараз в Узбекистані діє закон про державну мову в редакції від 1995 року, де узбецька також названа єдиною державною мовою. При цьому російська мова досі широко використовується в Узбекистані, в країні діють російськомовні школи, а діловодство часто ведеться двома мовами – узбецькою і російською.

Розробники законопроєкту з Мін’юсту Узбекистану кажуть, що орієнтувалися на досвід у законотворчості України, Латвії, Литви і Таджикистану, де російська мова також не була визнана державною мовою.
…

Наслідки пандемію коронавірусу можуть мати серйозний негативний вплив на ситуацію з правами та здоров’ям жінок та дівчат. Такого висновку дійшли експерти Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Як зазначають експерти, наслідком карантинних заходів протягом 6 місяців може стати те, що 47 мільйонів жінок у країнах з низьким та середнім рівнем доходу не матимуть доступу до засобів контрацепції – це призведе до приблизно 7 мільйонів додаткових небажаних вагітностей. За цей же період може статися додатково 31 мільйон випадків гендерного насильства.

Очікується, що пандемія призведе до суттєвих затримок реалізації програм, спрямованих на припинення операцій на жіночих статевих органів та дитячих шлюбів. Наслідком може стати зростання на 2 мільйони випадків жіночого обрізання протягом наступного десятиліття, та на близько 13 мільйонів дитячих шлюбів у цей же період.

Як повідомила Радіо Свобода директорка Департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк, в Україні за час карантину у більш ніж півтора раза збільшилася кількість випадків домашнього насильства.

 
…

У зв’язку із кризовою ситуацією, яку викликала епідемія COVID-19 у Чехії й світі, 55-ий міжнародний Карло-Варський кінофестиваль цього року не відбудеться. Про це заявив президент кінофестивалю Їржі Бартошка.

«Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах є в нас однією з найбільш значних культурних подій, і як організатори ми врешті дійшли до думки, що пошук альтернативних варіантів ішов би всупереч його головному змісту, а ним є взаємні зустрічі глядачів, творців фільмів, людей з різних галузей життя та їхнє колективне сприйняття творів», – зазначив Їржі Бартошка.

Організатори ухвалили рішення про те, що 55-ий міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах відюудеться 2 липня 2021 року.
…

У Норвегії вранці 28 квітня затримали одного з найбагатших громадян країни Тома Хаґена за підозрою у вбивстві або співучасті у вбивстві його дружини, яка вважається зниклою з 2018 року. Про це повідомляє Associated Press.

Прокуратура 29 квітня проситиме суд заарештувати Хаґена на чотири тижні у якості запобіжного заходу.

Звинувачення засновнику енергетичної компанії Elkraft висунули за результатами тривалого розслідування зникнення Анне-Елізабет Хаґен, яка раніше вважалося викраденням.

Зазначається, що про зникнення Анне-Елізабет Хаґен поліції повідомили 31 жовтня 2018 року, однак офіційно цю інформацію не оприлюднювали до 9 січня наступного року. У січні 2019 року поліція повідомила, що з ними зв’язався нібито викрадач жінки і вимагав заплатити викуп. Правоохоронці не назвали суму викупу, але місцева преса писала, що йдеться про 9 мільйонів євро у криптовалюті.

У червні 2019 року поліція змінила основну версію «викрадення», оскільки не було ніяких ознак того, що жінка все ще жива, і ймовірні викрадачі перестали виходити на зв’язок. У поліції дійшли висновку, що Анне-Елізабет Хаґен, тіло якої так і не знайшли, була вбита. Правоохоронці не виключають, що саме «викрадення» було спробою приховати вбивство.
…

Близько 201,4 мільйона людей були змушені покинути свої домівки в результаті конфліктів і стихійних лих у своїх країнах в 2019 році. Як йдеться у звітах моніторингових організацій 28 квітня, ситуацію загострює також пандемія коронавірусу.

У Міжнародному центрі моніторингу внутрішнього переміщення (IDMC) і Норвезькій раді у справах біженців повідомили, що нові переміщення за минулий рік показали рекордний показник – 50,8 мільйона людей в десятках країн, що вимушено покинули свої помешкання.

Число внутрішньо переміщених осіб стало вищим за близько 26 мільйонів осіб, які перетинали кордони як біженці.

«Внутрішньо переміщені особи часто є дуже вразливими людьми, що живуть в переповнених таборах, аварійних притулках і неформальних поселеннях, практично не мають доступу до об’єктів охорони здоров’я», – сказала директор Центру моніторингу внутрішнього переміщення Білак.

За її словами, надалі глобальна пандемія коронавірусу зробить цю категорію ще більш уразливими.

«Це поставить під загрозу їхні і без того небезпечні умови життя, ще більше обмеживши доступ до основних послуг і гуманітарної допомоги», – сказала вона.

Торік близько 24,9 мільйона людей у світі стали вимушеними переселенцями в результаті стихійних лих, зокрема через циклони в Індії, Бангладеш та Мозамбіку, і ураган «Доріан» на Багамах. В Африці повені призвели до переміщення 2 мільйонів людей.

У результаті конфліктів і насильства в таких країнах, як Афганістан, Сирія, Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Південний Судан і Буркіна-Фасо, близько 8,5 мільйона людей стали вимушеними переселенцями.

За даними Мінсоцполітики, станом на початок поточного року в Україні зареєстровано 1 433 545 внутрішньо переміщених осіб. 
…

Президент США Дональд Трамп 27 квітня заявив, що йому відомо про стан здоров’я 36-річного лідера Північної Кореї Кім Чен Ина і він сподівається, що з ним все в порядку.

«Я не можу вам точно сказати, – сказав Трамп, коли його запитали про стан Кім Чен Ина на пресконференції. – Так, у мене є дуже хороша ідея, але я не можу зараз про це говорити. Я просто бажаю йому всього доброго».

Трамп додав: «Сподіваюся, що він в порядку».

Чутки про погіршення здоров’я Кім Чен Ина і навіть повідомлення про його смерть почали ширитись після того, як лідера КНДР не було на святкуванні 15 квітня дня народження його діда Кім Ір Сена, засновника Північної Кореї. Цей день відзначають як одне з головних державних свят.

Востаннє північнокорейські ЗМІ повідомляли про місце перебування глави КНДР 11 квітня.

Влада сусідньої Південної Кореї заявила, що, за її даними, Кім Чен Ин «живий і здоровий».
…

Виборча комісія американського штату Нью-Йорк у понеділок вирішила не проводити президентські праймеріз, щоб не створювати «зайвий ризик» зараження коронавірусом. Раніше епідемія вже стала причиною перенесення праймеріз з кінця квітня на 23 червня, однак тепер їх скасували повністю.

Один з двох співголів виборчої комісії штату Дуглас Келлнер, заявив що, з огляду на високу ймовірність перемоги на них Джо Байдена, проводити голосування видається «непотрібним і легковажним». У штаті Нью-Йорк один з найвищих у США рівнів зараженості коронавірусом.

У команді суперника Джона Байдена Берні Сандерса розкритикували скасування праймеріз, хоча сам Сандерс 8 квітня відмовився від участі у виборах.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року. 
…

Для чиновниць і співробітниць бюджетних установ Ашгабату запровадили обмеження на зовнішній вигляд, повідомляє туркменська служба Радіо Свобода – Радіо Азатлик.

Співробітницям бюджетної сфери, в тому числі викладачкам шкіл і вишів, заборонили знебарвлювати волосся, носити накладні вії, робити татуаж брів, манікюр і педикюр.

Також жінкам заборонили носити на роботу «широкі коміри, пишні національні візерунки». На думку влади, їм краще носити «вузькі, прості і скромні» коміри.

Як повідомляють ЗМІ, спочатку заборона торкнулася лише держустанов Геоктепинського етрапу (району), але незабаром такі вимоги почали висувати і в інших регіонах країни, в тому числі в школах Ашгабату.

«На зборах [у школах] не дають виразних пояснень причин нових заборон. Але громадяни, обговорюючи це між собою, говорять про чергову спробу влади одягнути жінок однаково, пояснюючи це національними традиціями. З іншого боку, на думку жінок, влада таким чином хоче чинити тиск на сферу косметичних послуг, ціни на які останнім часом дуже зросли», – розповіло джерело Радіо Азатлик.

Влада Туркменистану не вперше намагається вплинути на зовнішній вигляд жінок країни. У 2018 року журналісти повідомляли про штрафи через порушення заборони на фарбоване волосся, яскравий макіяж і манікюр. Тоді ж жінок зобов’язали носити довгі, до підлоги, сукні, що не облягають тіло.

Влітку 2019 року стало відомо про обмеження роботи салонів краси, перукарень і масажних салонів в Ашгабаті. Багато закладів закрилися, а майстри перейшли на «домашній» режим роботи.

Чоловіків також торкнулися вимоги влади до зовнішнього вигляду. У лютому 2020 року в Лебапському регіоні Туркменистану всім бюджетникам заборонили фарбувати сиве волосся. Це пояснювалося тим, що президент країни Гурбангули Бердимухамедов теж перестав це робити і вже два роки з’являється на публіці з природною, незафарбованою сивиною.

 
…

У Саудівській Аравії скасували смертну кару за злочини, скоєні неповнолітніми. Це рішення ухвалили після скасування минулого тижня покарання батогами. 

Такі зміни пов’язують із прагненням влади послабити міжнародну критику Ер-Ріяда за порушення прав людини.

Про скасування смертної кари для тих, хто був звинувачений у злочинах, скоєних у віці до 18 років, оголосив голова державної комісії з прав людини Аввад Алаввад, зачитавши королівський указ.

Згідно з волею короля, відтепер, замість страти, засуджені будуть відбувати покарання у в’язниці для неповнолітніх, а терміни їх утримання за ґратами не перевищуватимуть десяти років.

Оприлюднений декрет, як очікується, врятує життя щонайменше шести молодих шиїтів, які досі очікували в ув’язненні виконання смертного вироку. Вони були звинувачені в участі в антиурядових демонстраціях під час «Арабської весни». Кожен із шістьох був тоді неповнолітнім.

Минулого року експерти ООН з прав людини виступили із закликом до Саудівської Аравії скасувати вже заплановану страту шістьох засуджених.

Як пишуть західні ЗМІ, проведені зміни відображають позицію крон-принца Мохаммеда бін Салмана, який розпочав модернізацію ультраконсервативної судової системи, яка багато в чому дотримується принципів фундаменталізму в ваххабітському ісламі.

 
…

Лідер КНДР Кім Чен Ин висловив подяку будівельникам курортної туристичної зони на сході країни, повідомили 27 квітня державні медіа Північної Кореї, але не показали кадри з керівником країни. З 11 квітня Кім не з’являвся на публіці, це спровокувало чутки про його тяжку хворобу або смерть.

Подяку Кім Чен Ина будівельникам туристичної зони Вонсан-Кальма поширили офіційна газета владної Трудової партії Кореї «Нодон сінмун» і центральне телебачення країни. «Верховний лідер Кім Чен Ин висловив свою вдячність робітникам, які присвятили себе будівництву, – йдеться в повідомленні.

Чутки про стан Кіма поширилися після того, як він пропустив 15 квітня урочисту церемонію з нагоди 108-ї річниці від дня народження свого діда, першого керівника КНДР Кім Ір Сена. Агентство Reuters повідомляло, що до КНДР вилетіла група китайських лікарів, кілька гонконгських і японських видань розповіли, що, за їхніми даними, Кім міг мати операцію на серці.

Південнокорейські офіційні особи заявляють, що нічого незвичайного з Кімом не відбувається. Радник президента Південної Кореї Мун Чун Ин заявив в інтерв’ю каналу Fox News, що, за даними уряду країни, Кім Чен Ин цілком здоровий і перебуває на курорті у Вонсані.
…