Кремль відкинув повідомлення про російського агента, який нібито планував отруїти мера Праги

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.

«Ми не в курсі взагалі цього розслідування. Ми не знаємо, хто розслідував, що розслідував. Схоже на чергову «качку», – сказав Пєсков російським ЗМІ 27 квітня.

Напередодні чеське видання написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

 

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Про надання охорони останньому Радіо Свобода підтвердили у мерії Праги.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова. 

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

 

Китай заявляє, що не має інформації щодо стану Кім Чен Ина

Міністерство закордонних справ Китаю заявило 27 квітня, що не має жодної інформації щодо лідера Північної Кореї Кім Чен Ина. Це повідомлення оприлюднене на тлі суперечливих повідомлень щодо його місця перебування та медичного стану керівника КНДР.

Журналісти запитали речника МЗС Китаю про повідомлення, що китайська делегація, в складі якої були медичні експерти, вирушили до Північної Кореї. Запитання стосувалося того, чи вони були вони надіслані для надання допомоги Кім Чен Ину, чи для допомоги країні в боротьбі з COVID-19.

Троє людей, обізнаних із ситуацією, повідомили агентству Reuters, що китайська команда була надіслана до Північної Кореї в четвер, 23 квітня, щоб проконсультувати Кім Чен Ина.

Раніше 27 квітня західні агенції повідомили, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин «живий і здоровий». Вони посилалися на інтерв’ю телеканалові CNN Мун Джон Іна, головного радника з питань безпеки президента Південної Кореї.

Чутки про погіршення здоров’я Кім Чен Ина і навіть повідомлення про його смерть почали ширитись після того, як лідера КНДР не було на святкуванні 15 квітня дня народження його діда Кім Ір Сена, засновника Північної Кореї. Цей день відзначають як одне з головних державних свят.

Востаннє північнокорейські ЗМІ повідомляли про місце перебування глави КНДР 11 квітня.

У медіа не виключали можливих проблем зі здоров’ям у Кім Чен Ина, пов’язаних із курінням, зайвою вагою і спадковими серцево-судинними захворюваннями.

Лідер КНДР «живий і здоровий» – Сеул

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин «живий і здоровий», повідомляють західні агенції з посиланням на інтерв’ю каналу CN Мун Джон Іна, головного радника з питань безпеки президента Південної Кореї.

«Кім Чен Ин живий і здоровий. Він з 13 квітня перебуває в районі Вонсана (курортне місто на сході країни – ред.). Ніяких підозрілих переміщень поки не було зафіксовано», – сказав радник.

Чутки про погіршення здоров’я Кім Чен Ина і навіть повідомлення про його смерть почали ширитись після того, як лідера КНДР не було на святкуванні 15 квітня дня народження його діда Кім Ір Сена, засновника Північної Кореї. Цей день відзначають як одне з головних державних свят.

Востаннє північнокорейські ЗМІ повідомляли про місце перебування глави КНДР 11 квітня.

У медіа не виключали можливих проблем зі здоров’ям у Кім Чен Ина, пов’язаних із курінням, зайвою вагою і спадковими серцево-судинними захворюваннями.

COVID-19 у світі: кількість хворих наблизилась до 3 мільйонів, країни полегшують обмеження

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 27 квітня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у світі наблизилась до трьох мільйонів (2 971 477), понад 865 тисяч – одужали, 206,5 тисяч померли. Низка країн вже почали полегшувати введений для запобігання поширенню коронавірусної інфекції карантин.

Водночас критики такого рішення вказують на ймовірне недооцінення масштабів пандемії, підозри на заниження даних щодо захворюваності і обмежений доступ до тестування та подекуди безсимптомність інфекції.

Скептики підозрюють, що Китай, звідки коронавірус поширився на всю планету, подає недостовірні дані – 27 квітня в країні з населенням 1,4 мільярда осіб було зареєстровано всього три нові випадки коронавірусу. За офіційними даними, число інфекцій в країні становить близько 83 тисяч, смертельних випадків – 4633.

У західних країнах число смертей демонструє ознаки зниження, карантинні обмеження поступово зменшують, щоб відновити розвиток економіки.

У США, що є найбільш постраждалою від COVID-19 країною світу з майже 1 мільйоном підтверджених випадків і більш ніж 55 000 смертельних, ще одна група штатів підготувалася цього тижня послабити обмеження через коронавірус на тлі зростання безробіття.

Тим часом, вірус продовжує поширюватися по всьому світу, перетворюючи на «гарячі точки» його поширення такі країни як Бразилія, Росія, Туреччина, Південна Африка, Мексика.

В Іспанії багато дітей вперше за шість тижнів 26 квітня вийшли на вулицю після обмежень на пересування. Плани поступового ослаблення порядку перебування вдома через коронавірус, починаючи з 4 травня, оголосила Бельгія. Італія, де від COVSID-19 померло 26 тисяч людей, найбільше в Європі, також послабить обмеження, починаючи з 4 травня, але влада наполягла на подальшому соціальному дистанціюванні і новому розподілі масок. Дескі «стратегічно» важливі економічні заходи влада Італії може відновити протягом тижня, але італійські школи не працюватимуть до вересня.

Влада Франції готується послабити карантин з 11 травня, проводячи масштабні тестування.

Великобританія поки не знімає обмежень, оскільки кількість смертей, викликана вірусом, в лікарнях перевищила 20 000. Ця цифра не включає смертності в будинках для літніх людей, яка, як вважається, обчислюється тисячами. Прем’єр-міністр Великобританії Боріс Джонсон, який оговтався від COVID-19 на початку цього місяця, має повернутися на роботу сьогодні.

У Німеччині, де рівень захворюваності знизився, автовиробник Volkswagen відновить виробництво 27 квітня після п’ятитижневої перерви, а Mercedes-Benz і BMW оголосили про плани щодо прискорення виробництва.

За межами Європи, використання Південною Кореєю активної програми тестування дозволяє керувати спалахом без блокувань чи заборон на ведення бізнесу. Країна повідомила лише про 10 нових випадків коронавірусу. Влада попередила, що уряд може відкрити школи в середині травня.

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко напередодні заявив про можливість прискореного послаблення карантину в разі стрімкого зниження числа хворих.

Кількість хворих із COVID-19 в Україні станом на ранок 26 квітня офіційно становила 8 617 осіб, із них померли 209 людей, одужали 840.

 

У Сербії першотравневі свята святкуватимуть у карантині – уряд

Кабінет міністрів Сербії ухвалив чергове рішення про запровадження комендантської години на вихідні дні від 18-ї години 30 квітня до 5-ї години 4 травня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Це означає практично повну, за незначними винятками, заборону виходити з дому.

В офіційному повідомленні зазначається, що поширення захворювання COVID-19 сповільнено, але карантин упродовж свят необхідний для продовження позитивного перебігу боротьби проти епідемії.

У Сербії 1 і 2 травня є святковими і вихідними днями з нагоди Міжнародного дня трудящих; таким чином, вихідними цього року мають бути три дні – з п’ятниці 1 травня до неділі 3 травня.

Людям, старшим від 65 років, які досі перебували в цілодобовому карантині, починаючи з 27 квітня дозволять покинути помешкання на одну годину на день, не віддаляючись від нього більш ніж на 600 метрів.

Урядовці заявляють, що в першій половині травня послаблять обмежувальні заходи й відновлять діяльність більшості компаній і малих підприємств.

Наразі далі заборонені всі масові заходи, включаючи присутність більш ніж п’яти осіб на похоронах. Залишаються закритими дитячі садки, школи й виші. На робочих місцях обов’язкові захисні маски й рукавички та дотримування так званої соціальної відстані – принаймні метр один від одного.

Також на нинішні вихідні в Сербії триває комендантська від 18-ї години 24 квітня до 5-ї години 27 квітня.

Надзвичайний стан у Сербії був запроваджений 15 березня. Відтоді в країні ще кілька разів оголошували комендантську годину – спершу в вечірній і нічний час, потім на вихідні й цілоденно, як нині.

Станом на 26 квітня в Сербії зафіксували 8042 хворих на COVID-19, від 6 березня померли 156 людей.

Загалом у світі, за інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 2 918 917 випадків коронавірусного захворювання, з них 203 622 людини від нього померли, 828 422 вже видужали.

У Росії повідомили про рекордну кількість нових випадків COVID-19 за добу

У Росії 26 квітня повідомили про рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 за добу – 6 361.

Це сталося наступного дня після того, як представники російського МОЗ заявили про найбільшу за добу кількість смертей, пов’язаних з коронавірусом, – 66 летальних випадків, більше половини з яких зафіксували у Москві.

 

За даними Університету Джонса Хопкінса, у Росії інфіковано понад 80 тисяч людей. Померла від COVID-19 747 людей. За кількістю інфікованих Росія нині посідає 10-те місце у світі.

При цьому показник смертності Росії від COVID-19 дуже низький у порівнянні із Західною Європою і США. Це підняло питання про те, чи не було штучно занижена кількість смертельних випадків, приписуючи їх іншим причинам – наприклад, пневмонії чи серцево-судинним захворюванням.

У Саудівській Аравії скасували покарання батогами

У Саудівській Аравії постановою Верховного суду скасували покарання батогами. Агентство AFP повідомляє, що Верховний суд скасував покарання, вирішивши дотримуватися міжнародних стандартів прав людини, які виключають застосування тілесних покарань.

Тепер винних у скоєнні злочинів, за які карали батогом, будуть засуджувати до тюремного ув’язнення або штрафу.

Саудівська преса відзначає, що це нововведення може бути пов’язане з реформами, проведеними крон-принцем Мохаммедом бін Салманом.

У Саудівській Аравії продовжують застосовувати смертна кара. За даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International, у 2019 році у Саудівській Аравії стратили 184 людини.

Трамп та Путін зробили спільну заяву до 75-річчя «зустрічі на Ельбі»

Президент США Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін зробили спільну заяву до 75-річчя історичної зустрічі американських і радянських військ в кінці Другої світової війни на річці Ельба в Німеччині, що ознаменувала поразку нацистського режиму. Заява опублікована в суботу Білим домом.

Зустріч на Ельбі – епізод Другої світової війни, коли 25-го квітня 1945 року неподалік від міста Торгау на річці Ельба в Німеччині війська 1-го Українського фронту СРСР зустрілися з військами 1-ї армії США. В результаті зустрічі військ союзників залишки збройних сил нацистського рейху були розколоті на дві частини – північну і південну, повідомляє «Голос Америки».

«Дух Ельби» – це приклад того, як наші країни можуть забути про розбіжності, встановити довіру та співпрацювати заради гідної мети. Сьогодні ми працюємо над вирішенням найважливіших викликів XXI століття, ми віддаємо шану доблесті та мужності всіх, хто разом боровся за перемогу над фашизмом. Їх героїчний подвиг ніколи не забудеться», – мовиться у заяві.

Як зазначає видання The Wall Street Journal, спільні заяви президентів США та Росії є рідкістю і останнє мала місце у 2010-му році з боку тодішнього президента США Барака Обами та президента Росії Дмитра Медведєва. Газета називає рішення про спільну заяву суперечливим, адже у Держдепі та Міноборони США висловлювали скепсис з приводу намірів Росії та вказували на її дії в Україні, Сирії, її втручання у внутрішньополітичні процеси у США.

Кількість смертей від COVID-19 у світі перевищила 200 тисяч: ООН закликає до консолідації

Протистояння пандемії вимагає від міжнародних організацій та світових лідерів об’єднуватися з приватним сектором, заявив генеральний секретар Антоніу Ґутерріш під час відеоконференції, присвяченій коронавірусу, 24 квітня. Тим часом кількість жертв хвороби по всьому світу перевищила 200 тисяч людей.

Участь у відеозустрічі взяли президент Франції Емманюель Макрон, канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Південної Африки Сиріл Рамафоса.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, який припинив фінансування Всесвітньої організації охорони здоров’я, та лідер Китаю, звідки почалася пандемія, Сі Цзінпін, не долучилися до зустрічі.

Читайте також: Чи ВООЗ є тією організацією, що має покласти край COVID-19?

Світові лідери зобов’залися посилити роботу в напрямку тестування, пошуку ліків та вакцини від COVID-19 в рамках глобальної протидії захворюванню.

Наразі перше місце за смертністю посідають США, де померло понад 55 тисяч людей. Спалахи починаються в Бразилії, Туреччині та Південній Африці.

Водночас кількість виявлених за день нових випадків у західних країнах, де спалахи були найбільшими, починає знижуватися. Окремі країни Європи поступово знімають карантинні обмеження по мірі того, як кількість виявлених нових інфікованих та померлих скорочується.

Читайте також: У Чехії зняли загальнонаціональний карантин​

Своєю чергою, ВООЗ застерігає: наразі немає жодних доказів, що люди, які одужали від коронавірусного захворювання, мають імунітет до нього і не захворіють знову.​

Водночас чиновники охорони здоров’я попереджають, що поспіх із скасуванням карантину може призвести до нового спалаху коронавірусу та нівелювати зниження шкоди, якого вдалося досягнути завдяки соціальному дистанціюванню.

За даними Університету Джонса Гопкінса, загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 сягнула 3 мільйонів, 750 тисяч людей одужали.

 

Польща звинувачує «Газпром» у завищенні ціни на газ попри рішення суду

Російська державна енергетична компанія «Газпром» продовжує виставляти Польщі завищену ціну за газ, який постачає, попри рішення Стокгольмського суду, заявляє державна Польська компанія нафти й газу (PGNiG).

«Газпром» не шанує рішення, винесене судом після довгого процесу арбітражу, а продовжує надсилати рахунки, які базуються на недійсній формулі ціноутворення», – йдеться в заяві компанії 24 квітня.

Читайте також: «У росіян виникнуть великі проблеми» – Рябцев про падіння ціни на нафту (рос.)​

У березні 2020 року PGNiG, власником якої є держава Польща, виграла в Стокгольмському суді арбітражну справу, рішення в якій має обов’язкову силу, проти «Газпрому». Цим рішенням суд наказав російському монополісту змінити формулу ціноутворення для зниження ціни на природній газ, який Росія експортує до Польщі за довготерміновим контрактом.

У 2014 році Польща почала переговори з «Газпромом» щодо зміни формули ціноутворення на імпорт природного газу, коли ціни на зріджений природний газ змінили ситуацію на глобальних енергетичних ринках.

Після кількох років безуспішних переговорів PGNiG подала позов до арбітражного суду проти російської компанії.

 

Окрім вимоги знизити ціну, 30 березня Стокгольмський арбітраж наказав «Газпрому» виплатити польській стороні 1,5 мільярда доларів як компенсацію попередніх переплат.

Контракт на постачання газу між PGNiG та «Газпромом» добігає кінця в 2022 році. Польща вже шукає, чим замінити це джерело імпорту, і почала закуповувати зріджений газ у Сполучених Штатів.

Білорусь: тисячі людей взяли участь у суботнику на тлі пандемії COVID-19

Тисячі білорусів взяли участь у суботнику 25 квітня попри поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в цій країні.

Працюючи групами, громадяни саджали дерева, прибирали в парках та на вулицях в рамках щорічного традиційного заходу, який залишився ще з часів СРСР.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який неодноразово нехтував застереженнями щодо пандемії, також долучився до події разом з іншими урядовцями.

 

Білоруське державне телебачення показало, що в одному з парків для учасників були наявні пляшки з антисетиком. Водночас мало хто з них був у захисній масці.

Білорусь неодноразово зазнавала критики за те, що не запровадила заходи для соціального дистанціювання та не обмежина публічні заходи в умовах поширення коронавірусу.

Читайте також: Коронавірус у Білорусі. Чому Лукашенко діє всупереч решті світу?

За даними Університету Джонса Гопкінса, в цій країні налічується близько 10 тисяч хворих на COVID-19, з них 70 померли.

Верховний суд США не підтримав імміграційний позов

Верховний суд США відхилив позов, поданий штатами Нью-Йорк, Коннектикут і Вермонт, які вимагали припинити на час пандемії коронавірусу дію правила, згідно з яким імміграційна влада може відмовити в наданні дозволу на постійне проживання іммігрантам, які в майбутньому можуть звернутися за державною допомогою.

Позивачі доводили, що пандемія коронавірусу кардинально змінила стан справ, оскільки іммігранти можуть зіткнутися з проблемами при отриманні медичної й іншої допомоги, що негативно відобразиться на всьому американському суспільстві, повідомляє «Голосу Америки».

 

Правило запровадила адміністрація президента США Дональда Трампа. Рішення Верховного суду підтримали всі дев’ять суддів.

Трамп 22 квітня підписав указ, який на час епідемії коронавірусу забороняє імміграцію до Сполучених Штатів. Указ буде діяти щонайменше 60 днів. Обмеження не стосуються медичних працівників і людей інших спеціальностей, чия допомога може знадобитися для боротьби з епідемією.

 

Reuters: Китай направив медиків у Північну Корею для консультацій Кім Чен Ина

Китай відправив до Північної Кореї групу фахівців, до якої увійшли медики, повідомляє Reuters з посиланням на три джерела, знайомі з ситуацією. За їхніми даними, це може бути пов’язано з можливими консультаціями для лідера КНДР Кім Чен Ина.

Офіційно цю інформацію наразі не підтверджували.

Ймовірний візит китайських лікарів відбувається на тлі суперечливих повідомлень про здоров’я північнокорейського лідера, пише агентство. У середині квітня південнокорейська преса повідомила, що Кім Чен Ин переніс операцію на серці. Однак офіційного підтвердження цієї інформації не було.

 

Співрозмовники Reuters в Південній Кореї повідомляють, що північнокорейський лідер живий і незабаром може з’явитися на публіці. Джерело, близьке до розвідки США, уточнило, що у Кім Чен Ина, дійсно були проблеми зі здоров’ям, однак підстав стверджувати, що лідер КНДР серйозно хворий, немає.

Держсекретар США Майк Помпео заявив журналістами, що Вашингтон поки що не має даних про здоров’я Кім Чен Ина, але уважно стежить за ситуацією.

 

Востаннє північнокорейські ЗМІ повідомляли про місце перебування глави КНДР 11 квітня. Однак невідомо, чи був він присутній на урочистому заході, присвяченому дню народження свого діда Кім Ір Сена, 15 квітня.

Як зазначає Reuters можливі проблеми зі здоров’ям у Кім Чен Ина можуть бути пов’язані з курінням, зайвою вагою і спадковими серцево-судинними захворюваннями.

 

У Росії перенесли закінчення Другої світової війни на 3 вересня – Путін підписав закон

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про перенесення офіційної дати закінчення Другої світової війни з 2 на 3 вересня. Документ опублікований на офіційному російському порталі правової інформації.

14 квітня документ ухвалила нижня палата парламенту, Державна дума, згодом за нього проголосувала Рада федерації.

У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на указ президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1945 року, згідно з яким 3 вересня оголошується святом Перемоги над Японією.

«Формулювання «3 вересня – День закінчення Другої світової війни (1945 рік)» символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці», – сказано в пояснювальній записці.

Проти перенесення пам’ятної дати виступила Рада з прав людини при президенті Росії. Вона вказала, що 3 вересня є днем пам’яті жертв, загиблих під час штурму захопленої терористами школи в Беслані. У 2004 році в цьому місті в Північній Осетії загинули 334 людини. У листі голови Ради з прав людини Валерія Фадєєва на ім’я голови Ради федерації Валентини Матвієнко йшлося, що «перенесення Дня військової слави на 3 вересня буде зустрінуте з нерозумінням родичами і близькими загиблих у жахливому теракті».

Але Матвієнко підтримала перенесення дати. Вона сказала, що «вважає надмірним галас» навколо законопроєкту, а також заявила, що перенесення дати на 3 вересня не означає, що цього дня влаштовуватимуться якісь святкові заходи.

Саме дату 3 вересня деякі ЗМІ, які посилалися на джерела в Кремлі, називали однією з можливих для перенесення парад на честь 75-річчя перемоги в Другій світовій війні, який через епідемію COVID-19 не відбудеться 9 травня. Інша можлива дата – 24 червня, цього дня в 1945 році в Москві пройшов парад на честь перемоги над нацистською Німеччиною.

У всьому світі днем завершення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року. Саме цього дня Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію.

«Талібан» відмовився дотримуватися режиму припинення вогню

Рух «Талібан» оголосив про відмову дотримуватися режиму припинення вогню в період Рамадану, відкинувши пропозиції уряду Афганістану. Представники талібів заявили, що через розбіжності щодо мирного процесу було б нераціональним дотримуватися перемир’я.

Пропозицію талібам від імені уряду зробив 23 квітня президент Афганістану Ашраф Гані. Попри те, що глава держави послався на надзвичайні обставини, пов’язані з епідемією коронавірусної інфекції в Афганістані, представник «Талібану» заявив, що бойові дії не припиняться. Він також вимагав від уряду розпочати обмін ув’язненими, які перебувають за ґратами по обидва боки.

 

Союз НАТО розкритикував рух «Талібан», заявивши, що нинішній рівень насильства з боку талібів є неприйнятним. У Брюсселі закликали афганських опозиціонерів брати участь у мирних переговорах і сприяти обміну ув’язненими.

Лідери ЄС домовилися про створення фонду для подолання наслідків пандемії

Лідери країн Європейського союзу домовилися про створення фонду обсягом близько 1 трильйона євро для подолання економічних наслідків пандемії коронавірусної інфекції.

Окрім цього, 540 мільйонів євро виділять на екстрені заходи з підтримки економіки, використовуючи існуючі механізми ЄС.

Наразі не вдалося домовитися про механізм фінансування нового фонду.

 

Поки, проте, не досягли домовленості про механізм фінансування нового фонду. На його створення наполягала, зокрема, Італія – одна з найбільш постраждалих від епідемії країн. Проти ряду пропозицій Італії, однак, заперечували країни північної Європи, зокрема Нідерланди за підтримки Німеччини. Франція та Іспанія, в свою чергу, підтримують позицію Італії.

Лідери ЄС продовжать дискусії у режимі відеоконференції 6 травня.

 

Голова району Праги після знесення пам’ятника Конєву: «я став заручником у власній країні»

Староста району Прага-6 Ондржей Колар – один з ініціаторів рішення про демонтаж пам’ятника радянському маршалу Івану Конєву в Празі, в інтерв’ю чеському сайту Aktualne.cz підтвердив, що був узятий під охорону. 

«Моя сім’я мене майже не бачила вже кілька тижнів, ми спілкуємося по скайпу», – сказав він. «Не розумію, чому я повинен ставати заручником у власній країні», – сказав Колар.

За словами голови празького району, головну загрозу для себе він бачить із боку радикальних противників його дій у самій Чехії.

Напередодні Радіо Свобода у магістраті Праги повідомили, що під охорону взяли і мер Праги Зденєка Гржиба через можливу загрозу з боку Росії.

 

А видання Respekt також повідомило, що охорону надали і голові району Прага-Ржепориє Павелу Новотному, який заявив про намір встановити пам’ятну дошку бійцям Російської визвольної армії, що викликало гнів офіційної Москви. 

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 

У Британії почали випробувати на добровольцях вакцину від коронавірусу

У Великій Британії фахівці з Оксфордського університету почали випробувати на добровольцях вакцину від коронавірусу.

У клінічних випробування братимуть участь понад тисячу людей з різних міст країни. Двом добровольцям вже зробили ін’єкції: одному – вакцину від коронавірусу, іншому – від менінгіту.

Головна мета вчених – зібрати інформацію про безпеку препарату і забезпечити імунітет від COVID-19.

Вакцина створена на основі вірусу шимпанзе з додаванням частини генетичного коду коронавірусу нового типу. Дослідники вважають, що результати тестів стануть відомі протягом півроку.

 

Раніше міністр охорони здоров’я Сполученого королівства Метт Генкок заявив про початок випробувань. Він наголосив, що уряд «кидає все» на розробку вакцини. 

Як сказав Генкок, дві провідні команди дослідників в Імперському коледжі Лондона та Оксфордському університеті загалом отримають 42,5 мільйона фунтів (понад 1,4 мільярда гривень) на підтримку клінічних випробувань.

 

Пошуком вакцини від COVID-19 займаються десятки лабораторій по всьому світу. Днями про початок тестування на добровольцях заявила Німеччина.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі зараз розробляють близько 70 вакцин. Про перші випробування препаратів на людях заявляли також США і Китай. На думку фахівців, для масового застосування вакцини від коронавірусу буде готова не раніше початку 2021 року.

США надають допомогу Гренландії і відкриють там консульство на тлі зростання інтересів Росії й Китаю в Арктиці

США нададуть 12 мільйонів доларів економічної допомоги Гренландії і відкриють на острові консульство, намагаючись посилити взаємні зв’язки і протидіяти зростанню інтересів Росії й Китаю в Арктиці.

Американські і данські посадовці 23 квітня спільно оголосили про фінансово-дипломатичний пакет співпраці.

США заявили, що відкриють своє консульство в столиці Гренландії Нууці пізніше цього року. Пакет допомоги на суму 12 мільйонів доларів спрямований в основному на розвиток природних ресурсів.

Прем’єр-міністр Гренландії Кім Кільсен заявив, що пакет США є хорошою новиною для острова і «підтверджує, що робота з побудови конструктивних відносин зі США приносить свої плоди».

Високопоставлений чиновник Державного департаменту США заявив, що США вже кілька місяців тісно співпрацюють з Данією щодо Гренландії, додавши, що США «перебувають у процесі адаптації своєї політики в Арктиці до нових стратегічних реалій сьогодення».

Гренландія – це автономна арктична територія у складі Данії. Останніми роками спостерігається зацікавлення цим малонаселеним регіоном на тлі російських і китайських комерційних і військових розробок в Арктиці. 

Минулого року президент США вирішив скасувати свій візит до Данії, який планувався у вересні. Трамп пояснив своє рішення тим, що влада Данії не зацікавлена обговорювати продаж США найбільшого острова – Гренландії.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що була «здивована і розчарована» рішенням президента США Дональда Трампа відмовитися від запланованого візиту в Данію.

За словами данського прем’єра, рішення Трампа не вплине на «хороші» відносини між Копенгагеном і Вашингтоном, який є «одним із найближчих союзників» Данії. При цьому вона знову підтвердила, що Гренландія «не продається».

Читайте також: Гренландія не продається – відповідь Трампу

Повідомлялося, що Сполучені Штати готові взяти на себе виплату гренландській автономній владі 600 мільйонів доларів на рік на підтримку економіки і соціальної сфери острова – зараз ці гроші платить Данія. У відповідь прем’єр-міністр Данії висловила надію на те, що президент жартує, назвавши історію «абсурдною дискусією».

У Гренландії розташована найпівнічніша військово-повітряна база США. Острів вважається стратегічно важливою територією у гарантуванні безпеки Північної Америки.

Палата представників США схвалила новий пакет допомоги бізнесу і системі охорони здоров’я

Палата представників США 23 квітня ухвалила законопроєкт про допомогу малому бізнесу та системі охорони здоров’я на суму у майже 484 мільярда долари у період пандемії коронавірусу.

Законопроєкт підтримали 388 членів нижньої палати Конгресу.

Раніше пакет допомоги схвалив Сенат. Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп.

 

Законопроєкт передбачає додаткові 320 мільярди доларів у вигляді пільгових позик для програми нарахування заробітної плати, яка дозволить підприємствам продовжувати платити працівникам, які були змушені залишатися вдома.

Пакет також містить 75 мільярдів доларів для лікарень, 25 мільярдів доларів на розширення тестування на віруси і 60 мільярдів доларів на позики і гранти на випадок стихійних лих.

За даними Університету Джонса Хопкінса, у США станом на 24 квітня коронавірус виявили у майже 869 тисяч людей. Померли від COVID-19 49 887 людей, одужали – понад 80 тисяч.

Поляки готуються до президентських виборів – попри коронавірус

У Польщі 10 травня у відповідності до конституції країни мають відбутися вибори президента країни. Серед офіційних кандидатів на найвищу державну посаду зареєстровано 10 осіб, серед них одна жінка, четверо безпартійних кандидатів, а також член партії «Право і справедливість», нині чинний польський президент Анджей Дуда.

Як повідомляють польські ЗМІ, найбільші шанси виграти вибори вже в першому турі має Анджей Дуда. Згідно з опитуваннями, віддати голос за нього готові 59% із тих, хто візьме участь у виборах. З великим відривом від Анджея Дуди з підтримкою всього 7% виборців ідуть Владислав Косіняк-Камиш з Польської селянської партії та безпартійний Шимон Головня. Як зазначила у фейсбуці політик і соціолог Малгожата Кідава-Блоньська, з огляду на нинішню ситуацію «найважливіше, щоб поляки могли взяти участь у виборах, не боячись за власне здоров’я».

 

5 років тому, 24 травня 2015 року Анджей Дуда був уперше обраний президентом Польщі, змінивши на цій посаді Броніслава Коморовського

Уряд Лівії звинуватив найманців sз Росії в застосуванні хімічної зброї

Визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди Лівії звинуватив російських найманців із так званої «приватної військової компанії Вагнера» в застосуванні хімічної зброї в столиці країни Тріполі, повідомляє газета Al-Araby Al-Jadeed.

За словами міністра внутрішніх справ Лівії Фатхі Башага, російські найманці, що воюють на боці генерала Халіфи Хафтара, використовують нервово-паралітичний газ у боях у районі Салах ад-Дін на півдні міста.

За твердженням міністра, кілька бійців проурядових сил були застрелені снайперами після того, як були паралізовані нервово-паралітичним газом. Це не могла зробити жодна сторона, крім найманців із «групи Вагнера», стверджує Башага. У статті Al-Araby Al-Jadeed не уточнюється, коли стався згаданий чиновником інцидент.

Напередодні єгипетський журналіст Амру Салахуддін у твітері написав, що кілька бійців проурядових сил упали на землю, їх трясло, і вони не могли дихати після бомбардування Салах ад-Діна авіацією Хафтара. Раніше повідомлялося, що частина пілотів, які воюють як на стороні генерала, так і урядових сил, можуть бути найманцями з інших країн. Чи були у міністра якісь інші джерела, крім цього повідомлення, неясно.

Al-Araby Al-Jadeed звертає увагу на твіт, імовірно, лівійського лікаря, який відзначає, що повідомлення про атаку вказують на використання запалювальних боєприпасів із білим фосфором. Конвенція про конкретні види звичайної зброї забороняє використовувати такі снаряди поблизу населених областей, однак Лівія в ній не бере участь.

У Лівії триває громадянська війна. Головні сторони конфлікту – визнаний ООН уряд національної злагоди Фаїза Сараджа в Тріполі і тимчасовий кабінет Абдалли Абдуррахмана ат-Тані в місті Тобрук за підтримки генерала Халіфи Хафтара. Хафтар навчався в Москві, він має американське громадянство. Він був одним у команді колишнього диктатора країни Муаммара Каддафі, але згодом опинився в опозиції до нього.

Його армію, за численними свідченнями, підтримують російські найманці з так званої «приватної військової компанії Вагнера». Про присутність у Лівії найманців говорять як влада в Тріполі, так і президент Туреччини Реджеп Ердоган, який її підтримує.

Крім того, Хафтар має озброєння радянського виробництва, частину з якого, наприклад літаки Су-27, неможливо було купити без схвалення Росії, відзначав бюлетень Intelligence online. Хафтар має також підтримку Єгипту й кількох інших країн.

Війська Хафтара в квітні 2019 року розпочали наступ на Тріполі, проте його військам уже рік не вдається взяти місто.

Влада Росії офіційно заперечує існування «приватної військової компанії Вагнера».

Новий керівник сепаратистського регіону Грузії обіцяє «активніше працювати з братньою Росією»

Новий керівник Абхазії, сепаратистського регіону Грузії, 23 квітня на церемонії складення присяги пообіцяв тіснішу співпрацю з Росією.

«Ми будемо активніше працювати з братньою Росією над усіма аспектами двостороннього, рівноправного та взаємовигідного співробітництва», – сказав Аслан Бжанія, термін повноважень якого складає п’ять років.

Бжанія 22 березня став переможцем голосування, яке міністр закордонних справ Грузії назвав «незаконним і таким, що повністю суперечить міжнародному праву».

 

Абхазія оголосила незалежність від Грузії в 1992 році, після цього розпочалася війна між підтримуваними Москвою сепаратистами та грузинською армією.

Росія визнала Абхазію та інший сепаратистський регіон Грузії, Південну Осетію, незалежними країнами після того, як у серпні 2008 року відбулася російсько-грузинська війна. Лише кілька країн світу наслідували дії Кремля, який тримає свої військові підрозділи в обох регіонах.

У магістраті Праги підтвердили надання охорони мерові через можливу загрозу з боку Росії

Мерові Праги Зденєку Гржибу надали охорону через можливу загрозу з боку Росії – інформацію про це Радіо Свобода підтвердили у мерії чеської столиці.

Як повідомив речник магістрату Праги Віт Гофман, мер чеської столиці Зденєк Гржиб має «короткочасну поліційну охорону».

Подробиць він не навів.

Раніше про те, що мера і двох голів районів Праги взяли під охорону через можливу загрозу з боку Росії, писав чеський журнал Respekt без вказівки джерела інформації. 

За даними видання, влада побоюється, що їм загрожує небезпека після демонтажу пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву і підготовки встановлення пам’ятної плити бійцям Російської визвольної армії.

 

Як пише Respekt, під охороною поліції, крім Гржиба, перебувають староста району Ржепориє Павел Новотни і староста району Прага-6 Ондржей Колар. У перших двох випадках захист носить превентивний характер, тим часом, як Колар вже отримав погрози вбивством, додає видання.

За твердженням видання, чеські спецслужби відстежили прибуття в Прагу громадянина Росії, який може становити небезпеку для Колара. Крім того, вони виявили переміщення групи російських розвідників з Росії в Європу, що може бути пов’язано з ситуацією.

У Празі-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття. Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 

У Ржепориє в травні заплановане встановлення пам’ятної дошки бійцям Російської визвольної армії, які надали збройну допомогу Празькому повстанню в 1945 році. Ця ініціатива також викликала різку реакцію російської влади.

При Гржибі в Празі біля російського посольства з’явилася площа імені вбитого опозиціонера Бориса Нємцова й алея імені вбитої журналістки «Нової газети» Анни Політковської.

 

Facebook буде показувати, де знаходяться автори дописів на сторінках з великою аудиторією у США

Facebook буде показувати країну, звідки публікують дописи акаунти з великою кількістю підписників. Про це йдеться у блозі соцмережі.

«Це особливо важливо, коли мова йде про вибори, тому ми робимо додаткові кроки, щоб зробити сторінки і облікові записи з великою аудиторією більш прозорими», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що наразі цю функцію запускають у США, зокрема, для сторінок у «Фейсбуці» та «Інстаграмі», які базуються за межами Сполучених Штатів, та мають там велику аудиторію.

Глава сенатського Комітету з розвідки республіканець Річард Берр і віце-голова комітету демократ Марк Уорнер у вівторок, 21 квітня, представили нову доповідь, що містить аналіз висновків, представлених розвідкою США про втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Члени комітету наголосили, що масштаб і агресивність російського втручання носили безпрецедентний характер.

Україна заблокувала в ООН ще одну резолюцію Росії – Кулеба

22 квітня Україна заблокувала в Генасамблеї ООН ще одну резолюцію Росії, яка під прикриттям боротьби з пандемією мала на меті «розмити санкційний режим». Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Україна перервала так звану «процедуру мовчання» та заблокувала ініціативу Кремля.

«Як я обіцяв ще на початку квітня, ми будемо надалі блокувати спроби Росії зруйнувати санкційний режим. Для ефективної боротьби світу з пандемією потрібні реальні рішення, які нестимуть практичну користь. І точно не потрібні політизовані резолюції, які переслідують мету послабити санкції», 0 зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він нагадав, що Генасамблея вже ухвалила дві резолюції про протидію пандемії, співавтором яких є Україна.

3 квітня Україна вже блокувала попередню спробу Росії провести в Генеральній асамблеї ООН резолюцію, яка створила би умови для послаблення санкцій.

 

 

Boeing планує звільнити 10% працівників із підрозділу цивільної авіації

Компанія Boeing планує скоротити чисельність працівників у своєму підрозділі цивільної авіації на 10 відсотків, щоб зменшити витрати. Це відбувається на тлі впливу пандемії COVID-19 на авіакомпанії, повідомляє AFP з посиланням на два джерела, обізнаних із цим питанням.

Звільнення стосуватиметься підрозділу, який виготовляв літак 737 MAX, який уже понад рік не літає після двох катастроф із людськими жертвами. Також цей підрозділ бере участь у виробництві літаків серій 787 та 777.

Ідеться про звільнення до 7 тисяч працівників. У Boeing загалом працює понад 160 тисяч людей по всьому світу, в тому числі 70 тисяч у штаті Вашингтон, де складається більшість цивільних літальних апаратів компанії.

Посол США критикує звинувачення проти журналістів у Росії

Посол США в Росії Джон Салліван розкритикував те, що він називає відсутністю дій російського уряду на захист журналістів.

 

На онлайн-брифінгу 22 квітня посол Салліван говорив про звинувачення в екстремізмі проти авторки Радіо Свобода із Пскова Світлани Прокоп’євої та погрози, які висловив лідер Чечні Рамзан Кадиров на адресу керівника північнокавказького бюро Радіо Свобода Аслана Дукаєва.

 

Американський дипломат також згадав про погрози Кадирова на адресу журналістки видання «Новая газета» Олени Мілашиної, яка пише про ситуацію з правами людини в Чечні.

 

«Як я, так і наша команда посольства дуже уважно стежать за цими справами. Свобода преси – це стовп будь-якої демократії», – сказав Салліван.

Стаття Мілашиної була знята минулого тижня з сайту видання після запиту російського медіарегулятора, Роскомнагляду. Це відбулося після того, як Кадиров назвав «абсурдною» статтю про заходи, запроваджені для боротьби з коронавірусом у Чечні. Лідер російського регіону виголосив погрози на адресу Мілашиноїі.

Світлана Прокоп’єва чекає на судовий розгляд за обвинуваченням у екстремізмі за матеріал, розміщений після нападу в листопаді 2018 року на офіс Федеральної служби безпеки Росії в Архангельську. Минулого місяця президент Радіо Свобода Джеймі Флай назвав обвинувальний акт щодо Прокоп’євої «цинічним зусиллям з метою змусити незалежного журналіста замовкнути».

Трамп розпорядився відкривати вогонь по іранських катерах для самооборони

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ військово-морському флоту відкривати вогонь по іранських бойових катерах, які перешкоджатимуть вільному пересуванню в морі.

Минулого тижня в Перській затоці було зафіксовано кілька інцидентів за участю катерів Корпусу вартових ісламської революції, які здійснювали маневри в небезпечній близькості від американських бойових кораблів, зокрема від есмінця «Пол Гамільтон».

«Я наказав військово-морському флоту США відкривати вогонь і знищувати будь-які іранські канонерські човни, якщо вони заважатимуть нашим кораблям у морі», – написав Трамп у твітері.

 

Напружені відносини між США та Іраном ще більш загострилися на початку року після операції Сполучених Штатів з убивства іранського генерала Кассема Солеймані і наступного обстрілу американських баз в Іраку з іранської території, в результаті якого постраждали десятки військовослужбовців.