У Китаї вшанували пам’ять померлих від COVID-19

У Китаї вшанували пам’ять тисяч померлих від коронавірусного захворювання COVID-19 у цій країні.

День жалоби призначили на традиційний весняний день вшанування пам’яті предків «Цінмін», який цього року припав на 4 квітня. Цей день у Китаї вихідний.

По всій країні прапори спустили на пів щогли, скасували всі розважальні заходи. Пам’ять померлих вшанували трихвилинкою мовчання. Машини, потяги чи судна натомість давали гудки.

Зазвичай цього дня люди прибирають могили предків і, якщо добра погода, йдуть на природу.

Цього року через коронавірусну пандемію становище інакше. Зокрема, в місті Ухані, звідки коронавірус поширився на всю планету, влада заборонила відвідувати цвинтарі принаймні до 30 квітня. В інших місцевостях прямої заборони могло не бути, але в усьому Китаї влада закликала цього дня не йти на цвинтарі, а довірити прибирання працівникам кладовищ.

У Китаї станом на 4 квітня заявляли про приблизно 82,5 тисячі випадків захворювання і 3330 померлих від нього.

Але експерти критично ставляться до офіційних китайських даних.

Зокрема, у США Центральне розвідувальне управління ще з лютого попереджає Білий дім, що Китай значно применшує оголошену кількість коронавірусних інфекцій.

Загалом у світі, за інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 1 192 028 випадків коронавірусного захворювання, з них 64 316 людей від нього померли, 245 981 уже видужав.

Франція: двоє людей загинули через напад чоловіка з ножем на півдні країни

Двоє людей загинули і шестеро зазнали поранень в результаті нападу чоловіка з ножем у місті Роман-сюр-Ізер на півдні Франції, за 100 кілометрів від Ліона.

Як повідомляє французька газета Le Figaro, на перехожих у черзі до пекарні напав 33-річний біженець з Судану.

Про мотиви нападу наразі невідомо. Повідомляється, що чоловік під час нападу вигукував арабською мовою «Аллах Акбар».

Міністр внутрішніх справ країни Крістоф Кастанер у твіттері висловив співчуття жертвам і їхнім близьким, назвавши напад «огидним вчинком».

Справу під контроль взяла антитерористична прокуратура.

Бойовики скоїли збройний напад на президентську охорону в Афганістані

Міністерство внутрішніх справ Афганістану заявило, що бойовики розстріляли співробітника президентської охорони на околиці столиці Кабула. Про інцидент, який стався 3 квітня, повідомив у суботу офіційний представник МВС країни. Він заявив, що ще одного співробітника служби захисту президента було поранено.

Поки не повідомляється, чи були охоронці президентської гвардії на виконанні службових завдань.

Силовики почали розслідування нападу, жодне угруповання не взяло за це відповідальності. Торік схожі напади на президентську охорону в Афганістані здійснювали бойовики угруповання «Талібан».

Президенська гвардія вважається елітним підрозділом, що охороняє президента Афганістану Ашрафа Гані. Охоронці підрозділу пройшли військовий вишкіл у США.

Трамп звільнив співробітника розвідки, що брав участь в процесі щодо імпічменту

Президент США Дональд Трамп звільнив співробітника розвідки, який розглядав скаргу заявника, що стосувалася допомоги Україні і запустила процес щодо імпічменту Трампа.

Про відповідне рішення звільнити Майкла Аткінсона 3 квітня Трамп поінформував комітет Сенату з питань розвідки.

Аткінсон був генеральним інспектором розвідувального співтовариства і першим, хто повідомив Конгрес про анонімну скаргу про тиск Трампа на Україну з метою розслідування справи щодо демократа Джо Байдена і його сина.

Аткінсон, призначений Трампом, сказав законодавцям, що вважає скаргу «терміновою» і такою, що «заслуговує довіри». Відповідна скарга після розгляду запустила розслідування і процес щодо імпічменту Трампа. 5 лютого Сенат США не підтримав імпічмент Трампа, якого звинувачували в зловживанні повноваженнями і перешкоджанні розслідуванню Конгресу.

COVID-19 у світі: число хворих – понад 1 мільйон 100 тисяч, померлих – майже 60 тисяч

Станом на ранок 4 квітня кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом у світі становить понад 1 мільйон 100 тисяч. Про це свідчать дані Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса.

Від COVID-19 померли 58 929 людей, видужали – 226 669.

Дивіться також: COVID-19 в Україні. Інтерактивна мапа

В Україні станом на пізній вечір 3 квітня зафіксовано 1072 випадки захворювання, 27 людей померли, 22 – одужали.

 

 

 

Коронавірус: Єлизавета II вчетверте за час свого правління записала спеціальне звернення до народу

Королева Великої Британії Єлизавета ІІ вчетверте за час правління записала спеціальне звернення до народу через епідемію коронавірусу. Його транслюватимуть у неділю, 5 квітня, о 20:00 за Ґрінвічем, повідомили у Букінгемському палаці.

Звернення було записане у Віндзорському замку, де 93-річна королева перебуває зі своїм чоловіком, 98-річним герцогом Единбурзьким Філіпом.

Королева регулярно звертається до нації на Різдво, але лише вчетверте за 68 років правління говоритиме до народу з конкретної нагоди. Інші спеціальні звернення відбулися перед похоронам королеви-матері у 2002 році, після смерті колишньої дружини наступника британського престолу принца Уельського Чарльза, Діани, у 1997 році, та під час війни у Перській затоці у 1991 році, зазначає Sky News.

Станом на 3 квітня у Сполученому королівстві зафіксовано майже 38,7 тисячі випадків захворювання на COVID-19, померли 3 611 людей, одужали 205. За даними уряду Великої Британії, лише за період з 17-ї години 2 квітня до 17-ї години 3 квітня в країні від COVID-19 померли 684 людини.

Коронавірус: Світовий банк виділить майже 2 мільярди доларів допомоги країнам, що розвиваються

Світовий банк ухвалив виділення 1,9 мільярда доларів для підтримки 25 країн, що розвиваються, в протидії коронавірусній пандемії. Рішення, ухвалене увечері 2 квітня, передбачає зокрема 200 мільйонів доларів для Пакистану, 100 мільйонів для Афганістану, 12,5 мільйонів – для Киргизстану та 11,3 мільйона – для Таджикистану.

Президент Світового банку Девід Малпасс заявив, що відділ кредитування Міжнародного валютного фонду може надати до 160 мільярдів допомоги протягом наступних 15 місяців.

Читайте також: Рятувати життя чи господарство? Коронавірус вбиває і людей, і економіку​

«Ми працюємо над тим, щоб підтримати спроможність націй, що розвиваються, відповідати на виклик пандемії COVID-19 та скоротити час економічного і соціального відновлення», – заявив Малпасс.

Згідно з позицією голови Світового банку, найбідніші країни з великою ймовірністю постраждають найбільше, тож установа фокусується на пошуку рішень на рівні окремих держав і цілих регіонів, аби впоратися з кризою.

Допомога Світового банку, як заявляють його представники, передбачатиме зокрема фінансування закупівель критично необхідних медичних товарів, таких як маски та апарати штучної вентиляції легень.

Читайте також: Одужати від коронавірусу і не збанкрутіти: Європа витрачає трильйони євро​

Як стверджують в міжнародній установі, після схвалення допомоги першим 25 країнам Світовий банк розгляне також підтримку ще 40 держав.

5 березня директорка-розпорядниця МВФ Кристаліна Ґеорґієва повідомила, що економічна криза, викликана коронавірусною пандемією, може скоротити показники світового виробництва до найнижчого рівня з часів кризи 2008-2009 років.

Трамп назвав постачання Росією медичного обладнання «приємним жестом»

Президент США Дональд Трамп вважає «дуже приємним жестом» постачання Росією до Сполучених Штатів медичного обладнання, призначеного для боротьби з коронавірусною інфекцією. Трамп додав, що «анітрохи» не стурбований тим, що росіяни використовують це для пропаганди.

Американський президент нагадав 2 квітня, що раніше цього тижня його російський колега Володимир Путін у телефонній розмові «запропонував багато медичних якісних матеріалів, які я прийняв, і які можуть врятувати багато життів». «Я прийматиму таке щодня», – сказав Трамп.

 

У Держдепартаменті США підтвердили, що 1 квітня до Нью-Йорка прибув російський військово-транспортний літак, що перевозив медичний вантаж, у складі якого були апарати штучної вентиляції легень та засоби індивідуального захисту. У зовнішньополітичному відомстві США уточнили, що Вашингтон заплатив за цей вантаж, багато російських державних ЗМІ описали постачання як «допомогу» з боку Москви.

У самій Росії значна кількість людей критично сприйняла надсилання медичного обладнання до США, оскільки такого обладнання бракує і російським медикам, які борються з COVID-19.

 

Кількість інфікованих коронавірусом у світі перевищила 1 мільйон

Станом на 23:00 2 квітня кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом перевищила 1 мільйон. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Від COVID-19 померли 51 489 людей, одужали майже 209 тисяч.

Найбільше інфікованих у США – 236,3 тисячі, далі йдуть Італія (115,2 тисячі), Іспанія (110,2 тисячі) та Німеччина (84,6 тисячі).

В Україні станом на 22:00 2 квітня підтверджено 897 випадків коронавірусного захворювання COVID-19. Загалом зафіксовано 22 летальні випадки, 19 людей одужали.

Зеленський обговорив з генсекретарем ООН надання Україні фінансової підтримки для боротьби з коронавірусом

Президент України Володимир Зеленський поспілкувався по телефону з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«Ключовим питанням стала роль ООН у боротьбі з пандемією коронавірусу у світі та підтримка України. Президент подякував генеральному секретарю за його зусилля у питанні реагування на кризу. Зокрема, глава держави наголосив, що Україна підтримує Глобальний план гуманітарного реагування ООН, який спрямований на надання допомоги з протидії COVID-19 і завдяки якому наша держава зможе одержати фінансову підтримку», – мовиться у повідомленні.

Зеленський наголосив на тому, що Україні «важливо отримати фінансову підтримку в рамках цього Плану у сумі передбачених 165 мільйонів доларів». Він також попросив Гутерріша посприяти залученню можливостей ВООЗ ля координації українських науковців, які працюють над вакциною проти коронавірусу, з іноземними колегами.

«Володимир Зеленський привернув увагу Генерального секретаря ООН до спроб використання кризи з коронавірусом з політичною метою, коли простежуються намагання штучно прив’язати питання зняття санкцій до заходів, необхідних для боротьби з коронавірусом», – зазначили у ОП.

 

«Санкції є важливим інструментом саме для відновлення поваги до міжнародного права й жодним чином не послаблюють спроможностей окремих держав захищати своїх громадян від COVID-19», – сказав Зеленський.

За добу, від 10:00 1 квітня до 10:00 2 квітня, в Україні зафіксовано 135 нових випадки захворювання на коронавірусну інфекцію, свідчать дані Центру громадського здоров’я МОЗ України. Всього тепер є 804 хворих на COVID-19. Померли в Україні 20 людей, одужали – 13.

Коронавірус: президент Філіппін дозволив стріляти по порушниках карантину

Президент Філіппін Родріго Дутерте наказав армії і поліції відкривати вогонь на ураження по всіх порушників порядку під час режиму надзвичайного стану в країні.

«Замість того, щоб створювати проблеми, вони вирушать у могилу», – заявив Дутерте.

У столиці країни Манілі та інших містах зараз виникають стихійні демонстрації бідняків, що залишилися через введений на Філіппінах карантин і комендантську годину (в темний час доби) без роботи, грошей, їжі і засобів до існування. При цьому командувач Корпусом національної поліції Філіппін Арчі Гамбоа вже прокоментував слова Дутерте так: «Президент, швидше за все, зайве наполягає на застосуванні закону в період цієї кризи».

Дутерте вже кілька років, з моменту вступу на посаду в травні 2016 року, привертає до себе увагу популістськими заявами, кампанією вбивств тисяч наркоманів і наркоторговців, а також негативними заявами на адресу США і інших західних країн.

В останні роки Дутерте всіляко намагається розвивати військові і дипломатичні зв’язки з Москвою –він не раз говорив, що «захоплений Володимиром Путіним».

На Філіппінах станом на середину дня 30 березня хвороба COVID-19 підтверджена у більш ніж 2 тисяч 600 людей. Померло – 107.

Соратник історика Юрія Дмитрієва помер у російській тюремній лікарні

У російському регіоні Карелія помер у тюремній лікарні в Медвеж’єгорську директор міського музею Сергій Колтирін, засуджений до 9 років за ґратами в справі про педофілію і звільнений судом від покарання наприкінці березня. Про це Радіо Свобода повідомив його брат Володимир. Причиною смерті, за його словами, став рак.

Інформацію про смерть історика підтвердили в карельському управлінні Слідчого комітету. У відомстві зазначили, що розпочнуть перевірку після того, як до них надійдуть матеріали з управління Федеральної служби виконання покарань.

У травні 2019 року Сергія Колтиріна засудили до 9 років колонії. На початку березня суд звільнив його від ув’язнення через важку хворобу. Однак історик залишився в колонії, оскільки прокуратура оскаржила рішення. Слідство вважає, що Колтирін разом зі своїм знайомим Євгеном Носовим восени 2018 року здійснив розпусні дії щодо 13-річного підлітка. Колтирін заперечував провину.

Сергій Колтирін і голова карельського відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрій Дмитрієв займалися роботою в комплексі «Сандармох», на території якого поховані жертви політичних репресій 1931–1941 років. Колтирін критикував розкопки в Сандармоху, організовані Російським військово-історичним товариством у серпні 2019 року з метою знайти на території меморіального комплексу поховання жертв фінської окупації часів Другої світової війни, які нібито існують на території комплексу.

У 7 співробітників Нацбанку Грузії виявили коронавірус

У сімох співробітників Національного банку Грузії виявили зараження коронавірусною інфекцією, йдеться в офіційному повідомленні грузинського оегулятора.

За інформацією Нацбанку Шрузії, всі інфіковані працювали в одному структурному підрозділі і не спілкувалися з іншими співробітниками. Вони були ізольовані після виявлення симптомів коронавірусу в одного з колег.

Близько 90% співробітників Нацбанку працюють дистанційно.

Раніше в Нацбанку повідомляли, що будуть тримати гроші «на карантині», щоб не допустити передачу коронавірусу через банкноти.

На сьогодні кількість підтверджених випадків коронавірусу в Грузії складає 130. За добу виявили 15 нових інфікованих.

Трамп зустрінеться з американськими нафтовиками на тлі обвалу котирувань нафти

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що 3 квітня в Білому домі зустрінеться з керівниками американських нафтових компаній.

Ця галузь промисловості США зазнала подвійного удару: падіння попиту на енергоносії збіглося з обмеженнями, які уряд наклав для боротьби зі спалахом пандемії COVID-19.

Суперечка між Росією та Саудівською Аравією щодо скорочення видобутку також спричинила обвал нафтових цін.

Трамп на брифінгу в Білому домі 1 квітня не уточнив, які компанії будуть представлені на нараді. Однак він прокоментував відносини між Саудівською Аравією та Росією, заявивши, що дві країни ведуть переговори і можуть подолати свої розбіжності.

Радник з питань національної безпеки в адміністрації Трампа Роберт О’Браєн також виступив на брифінгу, заявивши, що США «працюватимуть із найбільшими світовими виробниками нафти для подолання нестабільності на світових нафтових ринках».

Котирування нафти залишаються нині на рівнях, які є критичними для більшості компаній, що видобувають у США сланцеву нафту. Зранку 2 квітня нафта Brent коштує дещо вище за 26 доларів за барель, американський сорт WTI – понад 21 долар за барель.

 

Тригерами березневого обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна. Саудити пропонують споживачам, орієнтованим раніше на купівлю російської нафти, нижчу ціну, щоб витиснути конккурента з ринку.

 

У США кількість інфікованих коронавірусом перевищила 200 тисяч

У США станом на 1 квітня підтверджено понад 203 тисячі випадків захворювання на COVID-19. Про це свідчать дані Центру системних досліджень та інжинірингу Університету Джонса Гопкінса.

У Штатах зафіксовано 4 476 смертей від COVID-19. При цьому одужали 8 400 хворих.

Понад 110 тисяч випадків COVID-19 підтвердили в Італії, та більш ніж 102 тисячі – в Іспанії.

 

Станом на 22:00 1 квітня в Україні підтверджено 794 випадки коронавірусного захворювання COVID-19, 20 людей померли, 13 одужали.

У світі станом на 1 квітня підтвердили понад 911 тисяч випадків захворювання на COVID-19, померли 45 407 людей, понад 191 тисяча одужали.

Уряд Афганістану і таліби обговорюють у Кабулі питання обміну в’язнями

Представники афганського уряду зустрілися в Кабулі з групою із трьох осіб – представників від угруповання «,Талібан», щоб обговорити обмін ув’язненими в рамках мирної угоди, підписаної талібами і США наприкінці лютого.

Офіційна делегація талібів в афганській столиці вперше після витісрнення американськими військовими з Кабула у листопаді 2001 року.

Обидві сторони провели переговори «віч-на-віч» 31 березня і зустрінуться знову 1 квітня для подальшого обговорення, яке буде проходити під наглядом Міжнародного комітету Червоного Хреста, повідомив у твіттері речник Ради національної безпеки Афганістану Джавід Фейсал.

Представник талібів Забіулла Муджахід сказав, що делегація провела технічні переговори з урядовцями щодо звільнення ув’язнених і проведення їх медогляду.

Муджахід сказав, що «100 захоплених в полон талібів будуть звільнені на першому етапі».

«Тоді обидві сторони оцінять, чи добре випускати по 100 осіб в день», – додав він.

Угода з талібами за посередництва США закликає афганський уряд звільнити 5000 затриманих бойовиків руху «Талібан» в якості заходів зі зміцнення довіри напередодні офіційних мирних переговорів. «Талібан» пообіцяв звільнити 1000 афганських військових і цивільних робітників, яких він утримує. Відповідно до угоди між США і талібами, представники талібів також домовилися про проведення прямих переговорів з афганським урядом, спрямованих на припинення 18-річного конфлікту в країні. В обмін на початок переговорів і ряд зобов’язань щодо гарантування безпеки з боку талібів всі війська США та інші іноземні сили повинні бути виведені з Афганістану протягом 14 місяців.

Посол США при НАТО: ми допомагатимемо Україні та Грузії протистояти Росії

Північнотлантичний альянс допомагатиме Україні та Грузії в протистоянні Росії, заявила постійна представниця США при НАТО Кей Бейлі Гатчісон під час пресконференції.

«Ми прихильні до всіх тих країн, які в майбутньому стануть членами НАТО. Ми хочемо всіх їх. І Грузію, і Україну. Ми хочемо, щоб їхні реформи йшли вперед, щоб вони могли взяти гору над російською дезінформацією та фактичним захопленням частини цих країн, Грузії та України. Росія має дозволити цим країнам мати суверенне управління, суверенну територію, кордони. І ми маємо наміри допомагати Грузії та Україні відповідати на російську агресію», – сказала Гатчісон.

Вона наголосила, що НАТО не буде відмовлятися від своїх зусиль.

«Ми маємо відкриті двері. Я думаю, про це говорить прийняття Північної Македонії [до НАТО]. І ми допомагаємо нашим партнерам, Грузії та Україні», – зазначила представниця США.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив очікування, що міністри закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу на зустрічі 2 квітня посилять «політичну та практичну» підтримку України та Грузії.

Співпраця України і НАТО посилилася після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році.

За даними фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, у січні 2020 року 51% українців вважав, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО.

Весняний призов в Росії відклали через пандемію коронавірусу

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу наказав відкласти регулярний весняний призов до збройних сил, який мав початися 1 квітня. Новобранців у війська призовні комісії відправлятимуть не раніше 20 травня, додав російський міністр.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ про весняний призов на військову службу в Росії з 1 квітня, очікувалося прийняти до лав російської армії  135 тисяч осіб.

12-місячний термін перебування в збройних силах у Росії є обов’язковим для всіх громадян чоловічої статі, за рідкісним винятком, віком 18-27 років.

Призов проходить двічі на рік – навесні та восени.

Ухилення від призову в Росії є кримінальним і карається позбавленням волі до двох років.

Раніше і в Україні відклали весняний призов в армію на тлі ситуації з коронавірусом.

 

Трамп заявив про готовність долучитися до російсько-саудівських переговорів про ціну нафти

Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Саудівська Аравія обговорюють проведення переговорів про ціну нафти і що він розглядає можливість приєднатися до цього діалогу.

«Дві країни це обговорюють, і я приєднаюся у відповідний час, якщо це буде потрібно», – заявив Трамп 31 березня під час брифінгу в Білому домі, головною темою якого була пандемія коронавірусної інфекції.

Суперечка між Саудівською Аравією та Росією щодо скорочення видобутку призвела до різкого зниження світових цін на нафту.

Минулого тижня США тиснули на Ер-Ріяд, щоб влада Саудівської Аравії відмовилася від рішення про збільшення видобутку та найбільшого демпінгу на ринку за два десятиліття. Ці дії були наслідком відмови Москви погодитися на скорочення виробництва на нараді ОПЕК+ на початку березня.

Трамп і російський президент Володимир Путін мали 30 березня телефонну розмову, в якій назвали нинішню ситуацію на світових нафтових ринках неприйнятною. Про це з посиланням на речника Кремля Дмитра Пєскова повідомляла агенція Reuters.

 

Для російської економіки нинішнє різке падіння цін на нафту є дуже чутливим, оскільки експорт нафти приносить Москві майже половину валютних надходжень. Для США останні події на ринку мають подвійний ефект: з одного боку, це негативно впливає на роботу американських нафтових компаній, з іншого – дає поштовх іншим галузям економіки, дозволяючи скоротити витрати на виробництво чи транспортування подукції.

Косово скасувало 100-відсоткові мита на товари з Сербії та Боснії і Герцеговини

Уряд Косова скасував 100-відсоткові мита на товари з Сербії й Боснії і Герцеговини (БіГ), повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Альбін Курті, виконувач обовʼязків премʼєра, заявив, що мита щодо БіГ скасовані повністю й безумовно, а щодо Сербії тимчасово – до 15 червня. 

Разом із цим, косовська сторона запроваджуватиме так званий принцип обопільності: від додаткових мит будуть звільнені лише товари до кількості, яка дорівнює сербському імпорту з Косова. Таким чином Приштина прагне до зрівноваження товарообміну, оскільки вартість сербського експорту до Косова в шість разів перевищує суму косовського експорту до Сербії. 

Таке рішення косовського уряду Белград вважає неприйнятним. Марко Дюрич, керівник Бюро сербського уряду у справах Косова, заявив, що йдеться про «фальшивий захід», оскільки він тимчасовий та обмежений на частину товарів. 

До Косова з Сербії імпортують переважно продовольчі товари, будівельні матеріали й сировини. 

Додаткові мита на товари з Сербії й БіГ були запроваджені наприкінці 2018 року з поясненням, що це відповідь на транзитні, технічні й політичні заходи Белграда й Сараєва, які блокують вступ Косова до міжнародних організацій й інституцій. 

Європейський союз і США неодноразово вимагали від Приштини скасувати мита, заявляючи, що вони ускладнюють відносини в регіоні й безпосередньо шкодять інтересам громадян.

 

У Грузії закривають спеціалізовані алкогольні магазини, але спиртне можна купити в супермаркетах

Влада Грузії вирішила призупинити на час дії карантину, запровадженого задля запобігання поширенню коронавірусу, роботу спеціалізованих магазинів із продажу алкоголю. Водночас вино, горілку та інші алкогольні напої, як і раніше, можна придбати в продуктових магазинах і в супермаркетах.

«На час надзвичайного стану забороняється функціонування підприємств з реалізації вина, інших алкогольних напоїв виноградного походження, а також спиртних напоїв та пива», – йдеться в постанові уряду Грузії.

У рамках посилення режиму надзвичайного стану в країні призупинена робота і інших об’єктів, наприклад, пунктів обміну валюти.

У Грузії діє загальнонаціональний карантин і запроваджена комендантська година – з 21:00 до 06:00.

Нині у Грузії повністю припинена робота громадського транспорту, зокрема метро. Вводиться жорсткий регламент роботи таксі: не більше ніж два пасажири на задньому сидінні. Встановлено контроль на в’їздах і виїздах в Тбілісі, Кутаїсі, Батумі, Поті, Зугдіді, Руставі, Телаві і Ахалціхе.

На сьогодні кількість підтверджених випадків COVID-19 у Грузії складає 108, одужали 20 пацієнтів, летальних випадків немає. На карантині перебувають понад 5 тисяч громадян, під наглядом лікарів у стаціонарах – 263.

Принц Гаррі і Меган Маркл втратили статус членів королівської сім’ї

Онук британської королеви Єлизавети Гаррі і його дружина Меган Маркл 31 березня офіційно склали з себе повноваження членів королівської сім’ї. Про це пара написала прощальний допис на своїй офіційній сторінці в Instagram – Sussex Royal.

«Як ми всі відчуваємо, світ в цей момент здається надзвичайно тендітним. Проте, ми впевнені, що у кожної людини є потенціал і можливість змінити ситуацію – як це видно зараз у всьому світі, у наших сім’ях, наших спільнотах і на передовій – разом ми можемо підтримати один одного… Хоча ви більше нас тут не побачите, наша робота триватиме. Дякуємо цій спільноті – за підтримку, натхнення і загальне прагнення зробити світ кращим. Ми з нетерпінням чекаємо на швидке возз’єднання з вами», – написала пара, зазначивши водночас, що більше цей акаунт не вестиме.

Як повідомив прессекретар, перестане оновлюватися також сайт SussexRoyal.com. Найближчі кілька місяців Меган і Гаррі будуть «сконцентровані на своїй сім’ї» і продовжать робити все, що в їхніх силах, щоб підтримувати благодійні організації, з якими співпрацюють, а також розвивати свій власний новий благодійний проект.

Гаррі і Меган формально збережуть титули, але більше ними не користуватимуться. Гаррі зберігає шосте місце в черзі престолонаслідування, а його десятимісячний син Арчі – сьоме.

Раніше подружжя переїхало з канадського Ванкувера на постійне місце проживання до американського Лос-Анджелеса.

Британія, Франція та Німеччина застосували спецмеханізм, щоб відправити медикаменти Ірану 

Великобританія, Франція і Німеччина вперше використали спеціальний торговий механізм для відправки медикаментів до Ірану, щоб  порушити санкції США проти Тегерана.

Міністерство закордонних справ Німеччини заявило 31 березня, що три країни скористалися для поставок механізмом Instex, створенм більш ніж року тому, аби дозволити торгівлю гуманітарними товарами з Іраном на законних підставах.

«Франція, Німеччина і Велика Британія підтверджують, що завдяки Instex успішно реалізовано першу угоду, що полегшило експорт медичних товарів з Європи до Ірану. Ці товари зараз перебувають в Ірані», – йдеться в повідомленні уряду Німеччини.

Іранська влада заявляє, що політика і санкції Вашингтона перешкоджають мождивостям  Тегерана впоратися з пандемією коронавірусу.

На сьогодні в Ірані, за даними влади, підтверджено 3111 нових випадків COVID-19 з-поміж 44 606 випадків загалом, померли 2898 людини.

Іран входить в число країн, які найбільше постраждали від коронавірусу. Експерти скептично ставляться до точності офіційних даних від уряду, який контролює ЗМІ в країні.

 

 

Трамп продовжив проти Росії санкції, запроваджені через кібератаки

Президент США Дональд Трамп продовжив до 1 квітня 2021 року дію проти Росії санкцій, запроваджених через кібератаки проти Сполучених Штатів. Про це йдеться в заяві, поширеній 30 березня на сайті американської адміністрації.

Указ, уперше ухвалений президентом Бараком Обамою, передбачає обмеження проти країн, які становлять загрозу для США в кіберпросторі.

«Ця значима зловмисна діяльність у кіберпросторі досі несе надзвичайну загрозу національній безпеці, зовнішній політиці та економіці США», – йдеться в документі.

«Я продовжую на один рік надзвичайний стан, запроваджений указом від 1 квітня 2015 року», – відзначив американський президент. 

Рішення дозволяє міністерству фінансів запроваджувати санкції проти осіб, які здійснюють кібератаки проти США, зокрема, блокувати рахунки та будь-які активи підсанкційних осіб на території країни.

У США працівники Amazon та Instacart страйкують, вимагаючи посилити заходи безпеки через коронавірус

Працівники компанії Amazon та компанії Instacart, яка займається доставкою продуктів харчування, почали у США загальнодержавний страйк. Про це повідомляє «Голос Америки».

Страйкарі вимагають покращення заходів безпеки через коронавірус, адже їм доводиться виходити на роботу, поки переважна більшість жителів дотримуються правил ізоляції.

Обидві компанії оголосили, що мають намір найняти на роботу десятки тисяч нових співробітників, адже зараз онлайн торгівля та доставка продуктів досягли небувалих обсягів через карантин. Нинішні ж робітники стверджують, що керівництво компаній не роблять достатньо, щоб гарантувати їхню безпеку. Вони вимагають, зокрема, збільшення оплачуваних лікарняних.

Окрім того, працівники Amazon хочуть, щоб складські приміщення закривалися на довший час і проходили ретельну санітарну обробку, а співробітники Instacart вимагають дезінфекційні серветки, санітайзери та збільшення зарплатні у якості компенсації ризиків, які вони на себе беруть.

 

У компанії Amazon працює близько 800 тисяч людей, при цьому принаймні в 11 складах компанії були зафіксовані зараження коронавірусом. Керівництво стверджує, що вдається до значних кроків заради своїх працівників, зокрема пропонує необмежену неоплачувану відпустку тим, хто почувається некомфортно на роботі під час епідемії, а також тимчасово збільшила зарплатню робітникам на два долари за годину.

Керівництво Instacart обіцяє надати своїм працівникам більше санітайзерів та змінити настройки додатку таким чином, щоб працівники могли отримувати більші чайові.

Станом на 30 березня у Штатах підтверджено понад 159 тисяч випадків інфікування коронавірусом, майже 3 тисячі людей померли, 5 595 одужали.

У Нідерландах із зачиненого на карантин музею викрали картину Ван Гога

У нідерландському місті Ларен із зачиненого на карантин музею викрали картину Вінсента Ван Гога. Як повідомляє телерадіокомпанія NOS, грабіжники потрапили до музею через розбиті скляні двері.

Злочин стався в понеділок о 3:15 хвилин ранку за місцевим часом. Охоронна сигналізація спрацювала, але злочинці вже пішли, коли прибула поліція. З собою вони забрали тільки одну картину – «Весняний сад». На ній зображений сад вікарія у Нюенені. Робота була створена навесні 1884 року.

Вартість картини не називають. Вона належить музею Грьонінгена і була єдиною там роботою Ван Гога. Роботи художника нечасто з’являються на відкритому ринку, але представлені у списку найдорожчих об’єктів мистецтва, коли-небудь проданих на аукціонах. Рекордну ціну для його робіт заплатили на аукціоні Christie’s у Нью-Йорку у 1990 року. Тоді картину «Портрет доктора Гаше» оцінили у 82,5 мільйона доларів.

 

Орбан отримав нові широкі повноваження на тлі коронавірусу в Угорщині

Угорський парламент ухвалив закон, який дає правому прем’єр-міністру Віктору Орбану нові широкі повноваження під час надзвичайного стану, що його оголосили для боротьби з пандемією коронавірусу.

Закон, що його ухвалив угорський парламент 30 березня 137-ма голосами «за»проти 53-х, дає право урядові продовжувати надзвичайний стан без часових обмежень, а також надає можливість прем’єрові керувати країною за допомогою указів. Дотепер продовження надзвичайного стану, запровадженого 11 березня, мали затверджувати депутати парламенту.

Незважаючи на гостру критику законопроєкту з боку правозахисних груп, ЄС та ООН, його легко затвердили депутати з правлячої партії Фідес – партії Орбана, яка має дві третини мандатів в угорському парламенті.

29 березня чотири неурядові організації в Угорщині, ключно з правозахисним Гельсінським комітетом, закликали уряд внести зміни в законопроєкт, включно з положенням, яке б передбачало завершення дії закону після якоїсь конкретної дати в разі якщо парламент не продовжує дію закону.

 

Співголова Гельсінського комітету Угорщини Марта Пардаві сказала, що інакше Орбан «матиме цілком необмежений мандат для уряду… і нинішній законопроєкт… власне, дає мандат з необмеженим карт-бланшем».

Від 2010 року 56-рчний Орбан поступово зміцнював свою владу, ведучи наступ на незалежність угорських судів та ЗМІ.

Він також обмежив діяльність неурядових організацій – за це Угорщину, яка є членом ЄС та НАТО, критикували всередині країни та в Брюсселі.

Серед інших положень нового закону зокрема є й стаття про кримінальну відповідальність з можливим терміном ув’язнення до п’яти років за поширення «фейкових новин» про коронавірус.

В Угорщині коронавірусом інфіковані 447 людей, а померли від нього 15 людей, згідно з даними Університету Джона Гопкінса.

Євродепутати закликають органи ЄС протидіяти дезінформації Росії та Китаю щодо пандемії

Кілька депутатів Європарламенту надіслали листа лідерам інституцій Євросоюзу з проханням вжити заходів у відповідь на кампанії Росії та Китаю з дезінформації щодо коронавірусної пандемії.

Лист, доступ до якого отримало Радіо Свобода, датований 27 березня. Його автори просять президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляйєн, президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільника зовнішньополітичної служби Жозепа Борреля «негайно запропонувати сконцентрований план дій перед обличчям використання поточної кризи країнами з ворожими геополітичними амбіціями».

Листа підписали 39 члени Європейського парламенту.

Читайте також: Україна намагається спростовувати фейкові новини про коронавірус – світова преса​

«Ми серйозно стривожені поточними спробами з дезінформації та пропаганди, до яких вдаються зокрема Китай та Росія. Більшості з нас – тих, хто спостерігає за ситуацією – очевидно, що відбуваються спроби підважити Євросоюз та посіяти недовіру сереж місцевого населення та серед європейських сусідів щодо ЄС, його демократичних цінностей та інституцій», – зазначають депутати.

Натомість вони вимагають «більш ефективної допомоги всім країнам-членам», особливо найбільш ураженим – Італії, Іспанії, деяким регіонам Франції.

«Такі заходи можуть виходити за межі фінансових інструментів та можуть включати більш відчутну та видиму допомогу, на кшталт імпорту обладнання та кваліфікованого персоналу, розміщення хворих пацієнтів», – припускають підписанти. ​

Вони також закликають розробити стратегію комунікацій та прозорості, аби привернути увагу до такої допомоги, протидіяти дезінформації та дати громадянам ЄС сигнал про незмінність солідарності між ними.

Читайте також: Британія створила особливий відділ для протидії дезінформації з Росії щодо коронавірусу​

Минулого тижня голова Європейської служби зовнішніх справ Жозеп Боррель заявив про «глобальну битву наративів, в якій розрахунок часу є вирішальним фактором».

«Китай агресивно проштовхує меседж, що, на відміну від США, він є надійним та відповідальним партнером. У цій битві наративів ми також бачили спроби дискредитувати Євросоюз та, в деяких випадках, стигматизувати європейців, наче всі вони – носії вірусу», – заявив він.

Підконтрольна Європейській службі зовнішніх справ група East StratCom Task Force, згідно з документом, зібрала 80 випадків пов’язаної з коронавірусом дезінформацї у своїй публічній базі даних з 22 січня і дійшла висновку, що до цього причетні прокремлівські ресурси. Водночас фахівці вважають, що ці ресурси не генерують дезінформацію самі, а лише поширюють теорії, що походять із Китаю, Ірану та праворадикальних груп США.