Росія: в Хабаровську, де 169 днів тривають протести, затримали 19 учасників акції на підтримку ексгубернатора

Поліція Росії затримала 19 учасників традиційної суботньої акції протесту в Хабаровську, повідомляє правозахисний портал «ОВД-Инфо». Пізніше деяких учасників протесту відпустили.

Жителі міста з липня протестують проти арешту губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала і політики федеральної влади на Далекому Сході.

У суботній акції взяли участь кілька десятків людей, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Сибирь.Реалии. Протестувальники зібралися на площі біля будівлі крайового уряду, а потім пройшли центральними вулицями міста, незважаючи на те, що температура повітря трималася на позначці приблизно мінус 18 градусів Цельсія.

Активісти виходять на акції вже 169 днів.

Напередодні у колишньої дружини ексгубернатора Лариси Стародубової пройшли обшуки. Слідчі дії ведуться в рамках справи про спробу розкрадання коштів заводу «Амурсталь», повідомили російські державні агентства ТАСС і «РИА Новости» з посиланням на анонімні джерела в правоохоронних органах Росії. Родичі Стародубової кажуть, що це третій обшук у неї за пів року.

Фургала затримали в липні 2020 року звинуваченням в організації вбивств підприємців 15-річної давності. Він провину не визнає і скаржиться на тиск з боку слідства. Прихильники Фургала вважають його переслідування політичним – кілька років тому на виборах голови регіону він переміг кандидата від «Єдиної Росії».

На пресконференції 17 грудня президент Росії Володимир Путін заявив, що вважає переслідування Фургала законним.

Поліція США: вибух у Нешвіллі на Різдво був навмисним

Вибух, що стався вранці на Різдво в місті Нешвілл (штат Теннессі) на півдні США, був навмисним, заявила місцева влада. Постраждали троє людей, вони перебувають у лікарні в стабільному стані, повідомив мер Джон Купер.

Начальник поліції Джон Дрейк повідомив журналістам, що інформації про загиблих наразі немає, але влада вивчає тканини, виявлені на місці вибуху, які, на їхню думку, можуть бути людськими останками.

До розслідування приєдналися співробітники ФБР.

Вибух стався в туристичному районі Нешвілла, де розташовано багато магазинів, барів і ресторанів, постраждали історичні будівлі.

За словами Купера, одна будівля зруйнована. Мер додав, що місту «пощастило», що вибух стався вранці на Різдво, коли в центрі міста було мало людей.

«Це прикро, але будь-якого іншого ранку, я думаю, це була б набагато гірша історія», – додав він.

Купер назвав вибух «обурливим і боягузливим нападом» і заявив, що він завдав «катастрофічної шкоди» історичній частині міста, відомого як батьківщина американської кантрі-музики.

Мотиви вибуху наразі невідомі. У поліції заявили, що не отримували ніяких повідомлень про загрози.

Лукашенко заявив, що не буде робити щеплення від COVID-19

Олександр Лукашенко не збирається робити щеплення від коронавірусної хвороби COVID-19.

«Я вакцинуватися, робити щеплення не буду», – сказав Лукашенко під час візиту до дитячої інфекційної клінічної лікарні Мінська.

Він заявив, що відноситься до категорії скептиків.

За його словами, навесні у Білорусі планують щепити 1,2 мільйона людей, «можливо, і два мільйони, залежно від того, як люди підуть на це».

21 грудня Білорусь стала першою закордонною країною, яка зареєструвала російську вакцину «Спутнік V».

 

Помер білоруський дипломат Кравченко. Його призначили першим за 12 років послом Білорусі в США

Олег Кравченко, якого призначили першим за 12 років послом Білорусі в США, помер у віці 49 років. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Анатолій Глаз, не уточнюючи причин смерті.

Кравченко не встиг почати роботу у Вашингтоні. Він ще перебував на території Білорусі.

Дипломат був одним з головних посадовців, які працювали над відносинами зі Сполученими Штатами. Він працював повіреним у справах Білорусі у Вашингтоні. Майже десятиліття був керівником департаменту МЗС, який відповідає за відносини зі США. У 2017 році Кравченко став заступником міністра.

Його призначили послом Білорусі в США в липні на тлі знаків відновлення відносин між Мінськом та Вашингтоном. Однак після жорстокого розгону протестів, які спалахнули після виборів президента Білорусі в серпні, відносини між країнами стали холоднішими.

Сполучені Штати відкликали свого посла в Мінську у 2008 році, коли президент Олександр Лукашенко наказав скоротити американський дипломатичний штат у країні. Білоруський лідер ухвалив рішення після американських санкцій у відповідь на порушення прав людини та політичні репресії під час виборів президента Білорусі у 2006 році.

У 2019 році США та Білорусі вирішили обмінятися послами вперше з 2008 року.

У грудні 2020 року Сенат США затвердив на посаді американського посла в Білорусі Джулі Фішер.

Білоруський католицький лідер зумів повернутися до Білорусі після 4 місяців заборони

Католицький архієпископ 24 грудня повернувся до Білорусі після того, як влада зняла чотиримісячну заборону йому на в’їзд до країни.

Білоруський католицький лідер архієпископ Тадеуш Кондрусевич отримав заборону на в’їзд 31 серпня, коли він повертався з поїздки до Польщі.

74-річному духовому лідеру заборонили в’їжджати до Білорусі після його критики силового розгону протестів проти результатів виборів президента, на яких, згідно з офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко.

Архієпископу дозволили повернутися після того, як посланець з Ватикану минулого тижня зустрівся з Лукашенком у Мінську.

«Коли я перетнув на кордон, я став на коліна й помолився, я поцілував землю», – заявив Кондрусевич.

Він сказав, що ніхто не може «викинути Батьківщину із серця».

Кондрусевич зумів провести різдвяну службу в головному кафедральному соборі Мінська.

 

Папа Франциск у різдвяному зверненні закликав дати доступ до вакцин всім людям

Папа Римський Франциск у своєму посланні з нагоди Різдва закликав надати доступ до вакцин від COVID-19 усім людям. Під час традиційного звернення «До міста і світу» (Urbi et Orbi) 25 грудня понтифік помолився за припинення страждань у світі і наголосив на важливості єднання між людьми.

«Ми всі в одному човні», – сказав папа під час звернення з Апостольського палацу. Цього року через обмеження, пов’язані з пандемією, понтифік не зміг звернутися до вірян на площі Святого Петра з центрального балкону базиліки.

Папа помолився за тих, хто страждає через пандемію, згадавши жінок, які стали жертвами домашнього насильства.

Папа Франциск наголосив, що вакцини від COVID-19 мають бути доступними всім, особливо найбільш уразливим.

«Я благаю всіх, голів держав, компанії і міжнародні організації пропагувати співпрацю, а не змагання, щоб знайти рішення для всіх – вакцини для всіх – особливо для найбільш уразливих і потребуючих у всіх куточках нашої планети», – сказав він.

Папа також згадав тих, хто страждає від воєн і насильства, і помолився за мир на сході України і в Нагірному Карабасі.

25 грудня християни західного і частина християн східного обряду святкують Різдво. У більш ніж 145 країнах світу – це офіційне державне свято і одне з головних релігійних свят у році. 

Цього року різдвяні свята проходять на тлі пандемії COVID-19 і суворих карантинних обмежень, запроваджених у багатьох країнах, щоб стримати поширення вірусу.

 

Білоруському блогеру Ігорю Лосику продовжили арешт до 25 березня

Білоруському блогеру, адміністратору телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігорю Лосику, який є фрілансером-консультантом Радіо Свобода, продовжили арешт ще на три місяці – до 25 березня, повідомила в інстаграмі його дружина Дарія.

За її словами, найближчим часом захист подасть скаргу на це рішення.

Ігор Лосик 15 грудня оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти висунутого йому нового обвинувачення за статтями «підготовка до злочину» і «масові заворушення». Його дружина повідомила, що він не має наміру припиняти голодування.

Лосика затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі. Проти нього порушили кримінальну справу за статтею «організація і підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь в них». Блогеру за цією статтею загрожує до трьох років позбавлення волі. За новими обвинуваченнями, висунутими 15 грудня, йому може загрожувати до восьми років ув’язнення.

Дарія Лосик приєдналася до голодування чоловіка. Лосик заявляв, що припинить голодування тільки після зняття з нього всіх звинувачень або зміни запобіжного заходу.

За словами блогера, у нього не залишилося жодної можливості вплинути на необґрунтовані звинувачення і неправомірне перебування під вартою.

На даний час Ігор Лосик перебуває в СІЗО в Жодіно.

Ігор Лосик також є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа.

Раніше виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання блогера і закликала владу Білорусі негайно його звільнити.

На канал «Білорусь головного мозку» підписані 360 тисяч осіб. Він докладно висвітлює події в Білорусі, в тому числі акції протесту, які тривають у країні від серпня.

Білорусь домовилася з Росією про постачання газу в 2021 році. Ціну не оголосили

Міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевич та голова правління російської компанії «Газпром» Олексій Міллер підписали 24 грудня в російському Санкт-Петербурзі протокол, який визначає процедуру встановлення ціни на природний газ для Білорусі в 2021 році.

Конкретна ціна не розголошується, повідомляє «Інтерфакс». Цього року це 127 доларів за тисячу кубометрів.

Міністерство енергетики Білорусі прокоментувало підписання протоколу, зазначивши, що «рівень цін на газ на 2021 рік, узгоджений сторонами, майже на рівні 2020 року».

Протягом 2020 року білоруська сторона неодноразово заявляла про необхідність суттєво знизити ціну російського природного газу.

25 листопада 2020 року минуло рівно п’ять років, як Україна не імпортує жодного кубометра російського газу. У підземних сховищах України станом на початок опалювального сезону було понад 27 мільярдів кубометрів блакитного палива. Це на 6 мільярдів більше, ніж на початку опалювального сезону 2019/2020 років, і на 10 мільярдів, ніж позаторік.

У Москві стверджують: беручи реверсне блакитне паливо, Україна купує той самий російський газ. У Києві відзначають, що при цьому жодних зобов’язань за газ перед «Газпромом» Україна не має.

В Афганістані вбили захисницю прав жінок

Афганська захисниця прав жінок Фрешта Когістані була вбита 24 грудня в селі в провінції Капіса на північний схід від Кабула, йдеться в повідомленні Міністерства внутрішніх справ Афганістану.

Сьогодні близько 17:00 за місцевим часом невідомі бойовики, які їхали на мотоциклі, застрелили Фрешту Когістані, а її брат був тяжко поранений під час нападу. Згодом поліція повідомила, що брат Когістані також помер. Жодна група не взяла на себе відповідальність за теракт.

Вбивство Когістані є останнім у ряду вбивств активістів, які викликали міжнародну стурбованість.

Голова афганської незалежної групи з моніторингу виборів Юсуф Рашид був убитий у Кабулі 23 грудня. Реагуючи на цей теракт, місія ООН в Афганістані висловила стурбованість через «тривожне» число вбивств публічних осіб у зруйнованій війною країні.

 

Росія: подружжя засудили до 13 і 12,5 років колонії за зйомку весілля, на якому був працівник ФСБ

Російській суд у Калінінграді визнав подружжя Антоніну Зіміну і Костянтина Антонця винними у державній зраді, повідомляє проєкт Радіо Свобода Північ.Реалії.

Зіміну засудили до 13 років колонії суворого режиму, Антонця – до 12 років і шести місяців суворого режиму. Їм також призначили по 100 тисяч рублів штрафу і обмеження свободи по одному року після відбуття покарання.

Державне обвинувачення просило для Зіміної 14 років колонії, для Антонця – 13 років. Подружжя провину не визнає. За словами батька Зіміної – Костянтина Зіміна, вирок оголошували за закритими дверима, батьків до зали не пустили.

Читайте також: Росія задіює в окупованому Криму армію для боротьби із епідемією коронавірусу

Адвокат подружжя Михайло Баєв в розмові з кореспондентом Север.Реаліі зазначив, що захист оскаржуватиме вирок.

Антоніна Зіміна та її чоловік Костянтин Антонець були арештовані в липні 2018 року. 10 лютого подружжю висунули звинувачення за статтею про державну зраду. Приводом для порушення справи стали фотографії з весілля молодої пари, на яких виявився один із гостей – співробітник калінінградського управління ФСБ. Фото потрапили в соціальні мережі й ефір одного з балтійських телеканалів.

За версією слідства, чоловік і жінка розкрили особу оперативника ФСБ, передавши фото з ним спецслужбам Латвії. Подружжя провину заперечує.

Читайте також: 49% росіян назвали отруєння Навального «інсценуванням» або «провокацією» – опитування

Родичі обвинувачених заявляють, що згаданий співробітник російської Федеральної служби безпеки, контррозвідник є колишнім однокурсником Зіміної по Балтійському університету. Випивши за святковим столом, він роздавав гостям свої візитні картки, фотографувався з ними і розповідав про свою роботу. Пізніше ці матеріали потрапили в ефір неназваного балтійського телеканалу.

Матеріали їхньої справи засекречені.

Мая Санду вступила на посаду президентки Молдови

24 грудня Мая Санду вступила на посаду президентки Молдови. Вона склала присягу на урочистому засіданні парламенту та Конституційного суду у Кишиневі.

Під час інавгураційної промови Санду звернулася до представників національних меншин українською, російською, гагаузькою та болгарською мовами – наголосивши, що не допустить порушення їхніх прав.

Санду нагадала, що її головне завдання – боротьба з корупцією. Вона також розкритикувала нинішню парламентську більшість і закликала до проведення дострокових виборів.

Напередодні подав у відставку кабінет прем’єр-міністра Йона Кіку оголосив про відставку уряду з метою проведення дострокових парламентських виборів. Тепер, після відставки уряду, Санду зможе розпустити парламент у випадку двох невдалих спроб призначити нового прем’єра.

 

15 листопада Мая Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, перемогла в другому турі виборів президента Молдови. Санду набрала близько 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43%.

Санду заявила, що вважає окупований Росією Крим українським і виступає за виведення російських військ з самопроголошеного Придністров’я.

Голова Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що очікує на візит новообраної президентки Молдови у січні 2021 року.

ПАРЄ проведе засідання з приводу отруєння Навального

Комісія Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань збирається провести 19 січня засідання, присвячене отруєнню російського опозиціонера Олексія Навального. Про це в інтерв’ю «Німецькій хвилі» заявив спеціальний доповідач ПАРЄ у справі Навального Жак Мер.

Запитання у комісії виникли після оприлюднення розслідування Bellingcat.

«Все це суперечить всім тим зобов’язанням, які Росія взяла на себе, вступивши до Ради Європи. У нашого комітету буде спеціальне засідання 19 січня. Ми попросимо бути присутнім представників влади Росії і Олексія Навального, щоб він зміг очно дати свої свідчення. Є ще питання до Росії, підняті у зв’язку з розслідуванням Bellingcat, і ми хочемо попросити їх уточнити», – зазначив Мер.

21 грудня Олексій Навальний оприлюднив в інтернеті запис своєї розмови з людиною, яку Bellingcat ідентифікувала як співробітника ФСБ Росії Костянтина Кудрявцева. Як стверджується, опозиціонер дзвонив через спеціальний додаток, тому Кудрявцев вважав, що йому телефонують із робочого телефону. Навальний представився помічником секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева Максимом Устиновим і попросив з’ясувати деякі моменти, нібито необхідні для доповіді начальству.

У розмові з Навальним співрозмовник фактично зізнався, що опозиціонер був отруєний улітку співробітниками спецслужби. Також він пояснив, що політик помер би, якби не швидка посадка літака, в якому Навальний знепритомнів, і не введений йому лікарями швидкої допомоги антидот. Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну опозиціонера.

У ФСБ назвали запис розмови з Кудрявцевим «підробкою». Кремль заперечує сам факт отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін заявив, що якби опозиціонера хотіли отруїти, то «довели б справу до кінця».

США у найближчі тижні планують запровадити санкції проти «Північного потоку-2» – Reuters

Адміністрація президента США Дональда Трампа готує нові санкції проти фірм, що мають відношення до спорудження газопроводу «Північний потік-2», і планує запровадити їх у найближчі тижні, повідомляє інформаційне агентство Reuters із посиланням на обізнаних осіб у Білому домі.

Спорудження газопроводу було призупинене рік тому на заключному етапі будівництва після того, як судно-трубоукладач Pioneering Spirit, що належить швейцарській фірмі Allseas, припинило роботи під загрозою американських санкцій.

Офіційно Росія має намір відновити роботи з використанням власних суден, однак, за американськими даними, вона також має намір скористатися спеціалізованим судном Oceanic 500, яке зараз перебуває на переоснащенні на Канарських островах.

Об’єктом санкцій можуть стати компанії, які переобладнують судно для його використання як трубоукладача. Як повідомляє Reuters, кілька європейських фірм були залучені до цих робіт, але вони не знали, де буде використовуватися це судно.

США наполягають, що спорудження «Північного потоку-2» загрожує енергетичній безпеці Європи, роблячи Росію головним постачальником енергоресурсів на континент.

Москва заявляє, що США намагаються домогтися переваг в Європі для своїх експортерів зрідженого природного газу. Американські законодавці – і демократи і республіканці – підтримують використання санкцій для запобігання завершенню будівництва газопроводу.

У недавно схваленому Конгресом законопроєкті про оборонні витрати передбачені заходи на розширення діапазону дій санкцій. Вони будуть спрямовані проти фірм й індивідів, що мають відношення до укладання труб, страхування обладнання та інших операцій, пов’язаних зі спорудженням газопроводу. Напередодні цей проєкт заветував президент Трамп.

«Північний потік-2» – газогін, який має сполучати Росію та Німеччину дном Балтійського моря. Його довжина становить 1200 кілометрів, а загальна вартість – 11 мільярдів доларів.

За деякими прогнозами, разом із іншими російськими транзитними газогонами (через Білорусь, Туреччину тощо) «Північний потік-2» дозволить перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй близько 3% від усього ВВП держави.

«Північний потік-2» планували добудувати до кінця 2019 року, проте його запуск неодноразово переносили через опір Данії та інших держав Балтійського басейну, через санкції США та технологічну неспроможність Росії добудувати об’єкт без участі західних держав.

Трамп ветував проєкт оборонного бюджету США

Президент США Дональд Трамп скористався правом вето щодо законопроєкту про оборонний бюджет на 2021 рік із затвердженим обсягом фінансування 740 мільярдів доларів.

Як сказав Трамп, він ухвалив таке рішення, оскільки документ, на його думку, не передбачає критично важливих заходів для національної безпеки і суперечить зусиллям його адміністрації зробити Америку пріоритетом у питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики. «Це подарунок Китаю та Росії», – стверджує президент.

Трамп також зазначив, що документ містить положення, «що не поважають наших ветеранів і нашу військову історію». Раніше президент виступив проти передбачених у проєкті бюджету планів перейменувати військові бази, чиї позначення зараз містять імена генералів-конфедератів.

Серед іншого, Дональд Трамп наполягав на скасуванні розділу, який звільняє інтернет-платформи від юридичної відповідальності за контент, що публікується користувачами.

З 1960-х років оборонний бюджет у США ухвалювався щороку, і глава держави ніколи його не блокував. Нинішній склад обох палат Конгресу у грудні схвалив проєкт більшістю голосів і, як очікується, законодавці подолають президентське вето, набравши необхідну більшість у дві третини голосів.

Нинішній проєкт бюджету Пентагону передбачає посилення санкцій проти російських трубопровідних проєктів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Україна вважає перший із них загрозою своїй національній безпеці.

 

Посол США: в уряді Росії є ті, хто причетний до кібератак

Посол США в Росії Джон Салліван не має сумнівів, що в уряді Росії та службах безпеки цієї країни є ті, хто причетний до безперервних кібератак і кампанії впливу на ухвалювані в США рішення. Про це дипломат сказав в інтерв’ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL).

За словами Саллівана, коли в бесідах із журналістами і членами Конгресу його запитували про кібербезпеку, то йшлося переважно про втручання у вибори. Як зазначив посол, значний вплив на вибори в США був здійснений у 2016 році, згодом ситуація повторилася два роки тому і в 2020 році.

«Але це лише частина набагато більшої проблеми, що стоїть перед нами – агресивної кіберактівності з боку елементів всередині російського уряду. Таким чином, ми повинні діяти ефективніше, щоб захистити себе. Нам необхідно продовжувати інформувати Москву і притягати до відповідальності тих, хто намагається нашкодити нашій цифровій інфраструктурі і використовувати її в своїх інтересах», – наголосив Джон Салліван.

Так у розмові з журналістом Радіо Свобода Майком Екелем Салліван прокоментував масштабну кібератаку на урядові установи США, про яку стало відомо раніше в грудні. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що атака тривала з весни цього року, і що до неї причетна Росія. Москва це заперечує.

За даними кіберпідрозділів Міністерства внутрішньої безпеки США, злам є серйозною загрозою для федерального уряду і влади штатів і муніципалітетів, а також для критично важливих об’єктів інфраструктури.

Говорячи про нинішній рівень відносин між США і Росією, американський посол відзначив зниження довіри. «Але сам я особисто, і, як мені відомо, багато американців довіряють і вірять у народ Росії, великий народ. Це велика країна, з величезною територією, більш ніж тисячолітньою історією і культурою, що не можна не враховувати», – сказав Салліван.

Американський посол сподівається, що надалі вдасться врегулювати виклики та кадрові труднощі, через які США були змушені припинити роботу своїх консульств у Єкатеринбурзі і Владивостоку, так і в цілому повернути довіру на високому рівні і встановити міцне і взаємовигідне співробітництво.

 

США запровадили додаткові санкції за порушення на виборах у Білорусі

США розширили санкції проти влади Білорусі за дії, пов’язані з президентськими виборами 9 серпня.

В опублікованому 23 грудня на сайті американського міністерства фінансів повідомленні йдеться, що список санкцій поповнений однією фізичною особою і чотирма структурами – за роль у фальсифікації результатів голосування і насильство щодо учасників мирних протестів. Зазначені в списку особи несуть відповідальність за підрив демократичних процесів або інститутів в Білорусі, наголошується в повідомленні.

Нові санкції стосуються білоруського Центрвиборчкому, антитерористичного підрозділу КДБ Білорусі «Альфа», Головного управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому і мінського загону міліції особливого призначення. Також заходи запроваджені щодо першого заступника міністра внутрішніх справ країни Геннадія Казакевича.

Санкції передбачають блокування всієї власності та майнових інтересів зазначених осіб і структур у США. Громадянам США заборонено мати справи з цими особами чи організаціями, якщо інше не передбачене винятками Управління з контролю за іноземними активами фінансового відомства.

«Білоруський народ безупинно прагне до мирного здійснення своїх базових громадянських прав, а держава продовжує відповідати на це жорстоким придушенням», – наголосив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У Білорусі вже понад чотири місяці тривають масові акції проти підсумків президентських виборів, переможцем яких ЦВК країни оголосив Олександра Лукашенка. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі були затримані і піддані тортурам і знущанню в ізоляторах. Також за час протестів кілька людей у Білорусі загинули.

Учасники виступів називають підсумки голосування сфальсифікованими і закликають владу до діалогу. Вони вимагають відставки Лукашенка, звільнення всіх політв’язнів і проведення нових виборів глави держави.

ЄС, Україна і США не визнають Лукашенка легітимним президентом. Сам Лукашенко заперечує, що переміг нечесно і стверджує, що за протестами стоять «закордонні ляльководи».

У таборі для мігрантів у Боснії і Герцеговині спалахнула масштабна пожежа

Масштабна пожежа спалахнула 23 грудня в тимчасовому таборі для мігрантів на північному заході Боснії і Герцеговини, який критикували правозахисники через відсутність елементарних зручностей.

Влада повідомила, що влаштували підпал колишні жителі табору Ліпа, неподалік від хорватського кордону, де колись перебували 1200 мігрантів.

Інформації про те, що хтось постраждав через пожежу, немає.

Табір Ліпа мали повністю закрити 23 грудня і перенести в інше місце.

Однак влада заявила, що переїзд відкладається, бо конструкції табору майже повністю знищені вогнем.

Міжнародна організація з міграції кілька разів пролонгувала закриття табору Ліпа.

Боснія і Герцеговина стала місцем для тисяч мігрантів, які сподіваються дістатися до сусіднього члена Європейського союзу, Хорватії, а потім попрямувати далі до інших західних членів ЄС.

Основна маса мігрантів застрягла в північно-західній частині країни.

Повідомляється, що більшість жителів табору, попри пожежу, все ще перебувають поблизу, бо для них немає наразі альтернативного житла.

Табір Ліпа був створений влітку як тимчасовий притулок після того, як був закритий ще один табір на околиці Біхача.

Європейський союз попередив Боснію і Герцеговину, що тисячі мігрантів зіткнуться з холодною зимою без даху над головою, і закликав політиків країни вжити відповідних заходів.

Тисячі людей сплять на відкритому повітрі в наметових таборах або занедбаних будинках без будь-яких зручностей в цьому районі. На початку місяця тут випав перший сніг.

Пакистан: внаслідок вибуху на заводі у Карачі загинули щонайменше 10 людей

У Пакистані щонайменше 10 людей загинули та близько 30 отримали поранення внаслідок вибуху на заводі з виробництва льоду у портовому місті Карачі 22 грудня. Зазначається, що внаслідок вибуху завод обвалився, також зазнали пошкоджень сусідні будівлі.

За словами чиновників, на місті завалів 23 грудня продовжують пошуки тих, хто міг вижити.

Як повідомили місцеві чиновники Радіо Свобода, попередньо, на заводі вибухнув паровий котел. Втім, вони додали, що наразі розслідування інциденту продовжується.

В Карачі за останній рік сталося декілька подібних інцидентів. Їх причиною вважають погані заходи безпеки.

Держдума Росії ухвалила закон про блокування соцмереж за модерацію постів російських ЗМІ

Державна дума Росії ухвалила у остаточному, третьому читанні закон, що дозволяє блокувати соціальні мережі і сервіси за те, що російська влада вважатиме цензурою російських ЗМІ. Документ був внесений до парламенту 19 листопада та ухвалений у терміновому порядку.

Зокрема, законопроєкт визначає статус «власника інформаційного ресурсу, причетного до «порушень основоположних прав і свобод людини і громадянина Росії». Якщо інтернет-ресурс генпрокуратура Росії визнає «порушником прав та свобод», то Роскомнагляд дозволяє його повне або часткове блокування.

Раніше Роскомнагляд вже критикував соціальні мережі YouTube, Facebook і Twitter за застосування загальних правил модерації до російських видань.

 

Окремим голосуванням сьогодні ж був ухвалений у третьому читанні закон про штрафи для інтернет-провайдерів і сайтів, які відмовлятимуться видаляти «заборонену у Росії інформацію» на вимогу Роскомнагляду. Іноземні сайти законопрлєкт пропонує штрафувати на суму до однієї п’ятої виручки від річного обороту. У випадку з міжнародними компаніями такі штрафи можуть сягати сотень мільйонів і мільярдів доларів. Як Росія збирається стягувати ці гроші з іноземних компаній – не уточнюється.

 

В Ізраїлі через саморозпуск парламенту пройдуть четверті за 2 роки вибори

Парламент Ізраїлю, Кнесет, достроково саморозпустився і припинив роботу з півночі 23 грудня. У країні пройдуть четверті за два роки парламентські вибори, вони повинні відбутися 23 березня 2021 року.

Це сталося після того, як коаліційному уряду не вдалося вчасно ухвалити бюджет держави.

В Ізраїлі з 2019 року триває політична криза, викликана приблизно рівною кількістю місць у парламенті, одержаних правими і лівими партіями.

За підсумками виборів в квітні і вересні 2019 року депутатам не вдавалося сформувати уряд.

За ізраїльським законодавством, право сформувати уряд отримує лідер партії, що отримала найбільше голосів. Він повинен заручитися підтримкою 61 депутата.

Навесні 2020 року партіям вдалося сформувати коаліційний уряд, в якому чинний прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу і лідер блоку «Кахоль-Лаван», колишній начальник Генштабу ізраїльської армії Бені Ганц мали по черзі очолювати уряд.

Однак розбіжності в коаліції призвели до неможливості ухвалити державні бюджети на 2020 і 2021 роки. Нетаньягу і Ганц звинувачують у дострокових виборах один одного.

У Франції вбито трьох поліцейських, які приїхали за викликом про домашнє насильство

У Франції трьох поліцейських було вбито та ще одного поранено, коли вони прибули за викликом про домашнє насильство.

Інцидент стався у гірському районі у центрі Франції. Офіцери поліції намагалися допомогти жінці, яка на даху сільського будинку переховувалася від нападника.

За наявною інформацією, злочинець вистрілив в офіцерів і підпалив будинок. Уточнюється, що один поліцейський був спочатку застрелений, а інший поранений незабаром після півночі. Ще два офіцери були вбиті пізніше, коли прибули на місце.

Офіційні особи заявили, що наразі проводиться операція з пошуку злочинця, а жінку благополучно врятувала поліція.

Прокуратура повідомила, що 48-річний підозрюваний у минулому привертав увагу правоохоронців через суперечку щодо опіки над дитиною.

В. о. президента Косова радиться з політичними партіями про дату дострокових виборів

Виконувач обов’язків президента Косово Вйоса Османі 22 грудня розпочав консультації з політичними партіями щодо встановлення дати дострокових виборів. Це сталося після того, як Конституційний суд постановив, що парламентські вибори, за результатами яких у червні був сформований новий уряд, є неконституційними.

Консультації триватимуть 23 грудня. Наразі як можливі дати виборів фігурують кінець січня або 7 лютого.

Конституційний суд ухвалив 21 грудня, що вибори уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті були незаконними, оскільки один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше відбував ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.

Суд вирішив, що уряд не набрав достатньо голосів, і закликав Османі призначити дату нових виборів. Чинний уряд може продовжувати виконання обов’язків, поки парламент не обере новий.

 

Лідер боснійських сербів, який минулого тижня зустрічався з Лавровим, захворів на COVID-19

Голова Президії Боснії і Герцеговини, представник сербського народу Мілорад Додик захворів на COVID-19. У нього позитивний результат тесту на коронавірус і діагностована пневмонія, повідомив Університетський клінічний центр у Баня-Луці 22 грудня, через день після оголошення, що 61-річний Додик був госпіталізований через на той час нудоту і болі в шлунку.

«Стан здоров’я Мілорада Додика стабільний, він почувається добре і отримує необхідне лікування», – повідомили у клініці.

У заяві офісу Додика йдеться, що 19 грудня у нього був негативний тест на коронавірус після самоізоляції, яка знадобилася після зустрічі з людиною, інфікованою COVID-19 трьома днями раніше.

14 грудня у Сараєві з візитом перебував очільник МЗС Росії Сергій Лавров, який зустрічався із Мілорадом Додиком. Ця зустріч, серед іншого, ознаменувалася дипломатичним інцидентом із «подарунком» – 300-річною українською іконою з окупованого Луганська.

Москва офіційно підтвердила, що додатково надіслала 300 військових до ЦАР

Міністерство закордонних справ Росії повідомило 22 грудня про надсилання до Центральноафриканської Республіки (ЦАР) «300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії». Повідомлення передане в комітет Ради безпеки ООН, вказує відомство.

«Росія в рамках надання сприяння Бангі (столиця ЦАР – ред.) в питанні зміцнення обороноздатності Центральноафриканської Республіки оперативно відгукнулася на прохання її керівництва і надіслала додатково 300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії», – йдеться в повідомленні відомства.

За даними МЗС Росії, для «відбиття натиску незаконних збройних формувань задіяний контингент багатопрофільного комплексної місії ООН зі стабілізації в ЦАР, який діє в тісній координації з підрозділами центральноафриканської армії».

Французьке видання Le Figaro 21 грудня з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі повідомило, що Росія надіслала до ЦАР кількасот військових і важку техніку. Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком.

Казагі не уточнив точну кількість військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтверджували, що до ЦАР прибули військові з регулярних частин.

Заступник голови МЗС Росії Михайло Богданов 21 грудня сказав, що російські військові не беруть участі в бойових діях в ЦАР, там перебувають російські військові інструктори і «це не армія, що не спецпризначенці». Богданов підтвердив, що в ЦАР є представництво Міноборони Росії, яке «не бере участі в бойових діях» і перебуває там згідно з міжнародними угодами. Також у ЦАР є російські офіцери, службовці в складі миротворчих сил ООН.

Le Figaro пов’язувала приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. 19 грудня уряд ЦАР звинуватило колишнього президента Франсуа Бозізе, що він вирушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до президентських і парламентських виборів, призначених на 27 грудня. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося взяти під контроль кілька населених пунктів неподалік від столиці і дороги, що ведуть до Бангі. Миротворці повідомили, що наступ вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці.

До цього офіційно повідомлялося про присутність у ЦАР понад 230 російських військовослужбовців, які проводили навчання місцевих військових і поліцейських.

Розслідувачі раніше вказували, що структури наближеного до президента Росії Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина займаються видобутком золота і алмазів у ЦАП, а бійці так званої «приватної військової компанії Вагнера», яку пов’язують із Пригожиним, виконують різні завдання, зокрема, охороняють президента Фостен-Арканжи Туадеру.

Сам Пригожин заперечує, що у нього є інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 

ФІФА звинувачує Блаттера у фінансових махінаціях, пов’язаних з Музеєм футболу

Міжнародна федерація футболу подала в прокуратуру кантону Цюріх заяву про порушення кримінальної справи проти колишнього президента організації Зеппа Блаттера. 84-річного Блаттера звинувачують у фінансових порушеннях під час будівництва Музею футболу у Цюріху.

Як мовиться у заяві ФІФА, йдеться «про численні серйозні порушення, пов’язані з цим проектом, які викликають серйозні підозри в злочинних діяльності з боку різних посадових осіб та компаній, пов’язаних з цим питанням». 

У ФІФА наголосили, що встановлено «пряму участь» Блаттера та «інших осіб» у вказаних домовленостях.

Адвокат Блаттера «категорично відкинув» звинувачення як «безпідставні».

У ФІФА стверджують, що адміністрація Блаттера витратила на музей 500 мільйонів швейцарських франків (565 мільйонів доларів), додавши, що ці гроші «можна і потрібно було направити на розвиток світового футболу».

 

Зазанчається також, що 140 мільйонів франків (158 мільйонів доларів) було вкладено в «будинок, яким організація не володіє», а решта 360 мільйонів франків (407 мільйонів доларів) складають оренду будівлі до 2045 року, угоду «на невигідних умовах, якщо порівнювати зі стандартними ринковими ставками».

Проєкт музею почали реалізовувати у 2013 році, за два роки до того, як Блаттер, який був президентом ФІФА протягом 17 років, пішов у відставку через корупційний скандал.

Він також є об’єктом двох федеральних розслідувань у Швейцарії через свою діяльність як президента ФІФА та фінансові операції.

Блаттер заперечував будь-які порушення законів зі свого боку.

Росія відповіла на санкції через отруєння Навального

Росія відповіла своїми санкціями проти низки посадовців із Європейського союзу в відповідь на розширення санкцій ЄС через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Як заявило Міністерство закордонних справ Росії, санкції Євросоюзу «категорично неприйнятні» і «незаконні», а рішення накласти їх «конфронтаційне». Тому Москва ухвалила «рішення про розширення у відповідь списку представників країн-членів ЄС, яким заборонено в’їзд на територію Росії».

У цей перелік «увійшли ті, хто причетний до нагнітання антиросійської санкційної активності в ЄС», заявили в МЗС Росії, але конкретних імен публічно не назвали.

У міністерстві також попередили, що «недружні акції з боку західних країн будуть і надалі отримувати адекватну відповідь».

Ноти про російські санкції оголосили головам дипломатичних представництв Німеччини, Франції і Швеції, а також представництву ЄС у Москві, повідомили в МЗС.

Саме в згаданих трьох країнах фахівці виявили в аналізах Навального сліди бойової отрути з групи «Новачок». Пізніше це підтвердила й Організація за заборону хімічної зброї. Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало цю організацію і звинуватило результати експертиз в «упередженості».

Європейський союз 15 жовтня запровадив санкції проти шести російських чиновників і однієї організації через отруєння опозиційного діяча Олексія Навального, різкого критика Кремля і викривача корупції у владі Росії.

Санкції запровадили проти голови ФСБ Росії Олександра Бортникова, першого заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, голови управління внутрішньої політики адміністрації президента Андрія Яріна, двох заступників міністра оборони Олексія Криворучка і Павла Попова, а також представника президента в Сибірському федеральному окрузі Сергія Меняйла.

Під санкції потрапив і Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології, де, як вважають у ЄС, розроблялася отруйна речовина з групи «Новачок», сліди якої були виявлені в аналізах Навального.

Санкції передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування можливих фінансових активів на території Євросоюзу.

Схожі заходи запровадила і Велика Британія, яка виходить із ЄС.

У Кремлі цей крок відразу назвали «недружнім».

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині, де відновлюється після виписки зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб.

Минулого тижня винищувачі НАТО тричі фіксували російські літаки над Балтійським морем

Минулого тижня, 14-20 грудня, патрульні винищувачі НАТО, дислоковані у країнах Балтії, тричі злітали та супроводжували російські літаки, які пролітали у міжнародному просторі над Балтійським морем.

«14 грудня винищувачі повітряної поліції НАТО ідентифікували літак РФ Іл-20 (за планом польоту Іл-18), що летів в міжнародному повітряному просторі від материкової частини РФ до Калінінградської області. Літак летів за планом польоту, підтримував радіозв’язок з Регіональним центром управління повітряним рухом (РЦВД), летів без радіолокаційного відповідача», – мовиться у повідомленні міністерства оборони Литви.

15 грудня винищувачі НАТО розпізнали такий самий літак Іл-20, що летів у міжнародному повітряному просторі з Калінінграда і назад в Калінінградську область. Супроводжувати літак не вдалося, бо він змінив маршрут.

В той же день Іл-20 вилетів з Калінінградської області і повернувся назад. Цього разу він летів без плану польоту, вимкнувши радіолокаційний транспондер і не підтримував радіозв’язок.