Слухання в Лондоні щодо екстрадиції засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа з Великобританії в США 10 вересня призупинили, оскільки один з адвокатів міг заразитися коронавірусом.

Окружний суддя Ванесса Барайцер постановила відкласти слухання справи, поки адвокат, який представляє уряд США, проходить перевірку на COVID-19.

Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Читайте також: Суд у Лондоні відхилив прохання Ассанжа перенести слухання про екстрадицію

Екстрадиційні слухання почалися в лютому, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

 
…

На премію Сахарова за свободу думки, щорічну відзнаку Європейського парламенту, цьогоріч номіновані троє опозиціонерок із Білорусі Світлана Тихановська, Марія Колесникова та Вероніка Цепкало. Це жіноче тріо було номіноване другою за величиною у Європарламенті політичною силою «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D).

«Ми твердо переконані в тому, що удостоїтися честі премії Сахарова цього року мають відважні жінки Білорусі, які борються за свободу і демократію у своїй країні. Нас особливо надихають три жінки, які очолили кампанію масової опозиції на президентських виборах минулого місяця у спробі повалення автократичного диктатора Олександра Лукашенка», – прокоментувала рішення віцепрезидентка S&D Каті Пірі.

Інші групи в Європейському парламенті оголосять про свої кандидатури пізніше – цього або на початку наступного тижня. За даними джерел журналіста Радіо Свобода у Брюсселі, всі основні політичні групи розглядають можливість підтримати пропозицію S&D.

Крайній термін висунення кандидатур – 17 вересня. Три кандидата мають бути включені в короткий список 12 жовтня, до того, як остаточне рішення щодо лауреата-2020 буде ухвалене 22 жовтня.

Щорічна премія у галузі прав людини, названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова, була заснована в 1988 році Європейським парламентом для відзначення окремих осіб і організацій, які захищають права людини та основні свободи. Білоруська асоціація журналістів і колишній кандидат в президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією в 2004 і 2006 роках відповідно.
…

Навальний був отруєний новітнім типом бойової отруйної речовини «Новачок» – Die Zeit
…

США скоротять свій військовий контингент в Іраку приблизно на 40 відсотків. Таким чином, в Іраку з 5300 американських солдатів залишаться 3000. Про це повідомили 9 вересня представники військового командування.

Головне завдання перебування американських військовослужбовців на іракській території полягає в протидії бойовикам угруповання «Ісламська держава». Тепер, судячи із заяв, керівництво очолюваної США міжнародної коаліції розраховує, що іракські сили в цілому візьмуть на себе виконання цієї функції.

«Ми продовжимо розширювати наші партнерські програми, які зміцнять іракські сили і дозволять нам скоротити нашу присутність в Іраку», – заявив голова Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі.

Тема зниження чисельності американських сил обговорювалася минулого місяця на нараді президента США Дональда Трампа з прем’єр-міністром Іраку Мустафою аль-Казимі.

Намір вивести тисячі американських військових не лише з Іраку, але і з Афганістану підтвердив 9 вересня син президента США Ерік Трамп.

Відносини між Вашингтоном і Багдадом досі залишаються напруженими після того, як у січні в результаті проведеної американцями операції в аеропорту Багдада був убитий впливовий іранський генерал, командувач спецпідрозділом «Аль-Кудс» у складі Корпусу вартових ісламської революції Касем Солеймані.

Після його загибелі парламент Іраку схвалив резолюцію, яка рекомендує вивести з території держави все іноземні війська.

У 2014 році американські військові були знову введені до Іраку у зв’язку із захопленням бойовиками угруповання «Ісламська держава» значної частини території країни.
…

Послу Німеччини в Москві Гезі Андреасу фон Гайру під час виклику до МЗС Росії повторили вимогу негайно надати розгорнуту відповідь на запит Росії щодо ситуації з російським опозиціонером Олексієм Навальним, ідеться в поширеному 9 вересня повідомленні російського зовнішньополітичного відомства.

«Відновлена вимога щодо негайного надання на тлі цієї істерії предметної і розгорнутої відповіді німецької сторони на офіційний запит Генпрокуратури Росії від 27 серпня з усіма медичними даними», – повідомили в МЗС.

У МЗС наголосили, що відсутність цих матеріалів розцінять як відмову Берліна встановити істину в межах об’єктивного розслідування, а його минулі і наступні дії в зв’язку з Навальним – як брутальну і ворожу провокацію проти Росії, небезпечну наслідками для двосторонніх відносин. «Послу заявлений рішучий протест у зв’язку з висуненням урядом ФРН голослівних звинувачень і ультиматумів на адресу Росії», – підкреслили в МЗС.

Сам посол Геза Андреас фон Гайр, відвідуючи російський МЗС, повідомив, що в зв’язку з тим, що в справі про імовірне отруєння Олексія Навального фігурує нервово-паралітична речовина групи «Новачок», у розслідування буде залучена Організація із заборони хімічної зброї.

У міністерстві закордонних справ ФРН, коментуючи виклик свого дипломата в Москві, вказали, що Берлін поводиться «настільки конструктивно у всьому цьому процесі, наскільки можливо». Також там зазначили, що результати аналізу лабораторії бундесверу оприлюднені, і цей процес є абсолютно прозорим. Запит Москви на правову допомогу переданий урядом ФРН відповідним відомствам. Росію закликають тепер здійснити вирішальний внесок у розслідування. «Федеральний уряд зробив усе, що в його силах, і, звичайно, відкритий для діалогу», – цитує представника німецького міністерства «Німецька хвиля».

Опозиційному політику Олексію Навальному стало зле в літаку 20 серпня, він був госпіталізований в Омську, а 22 серпня в стані коми переправлений до Берліна, де експерти лабораторії бундесверу виявили в організмі Навального сліди хімічної речовини групи «Новачок». Їхні висновки не підлягають сумніву, заявив представник уряду ФРН. Російська влада називає звинувачення бездоказовими.

9 вересня міністри закордонних справ країн «Групи семи», а також голова дипломатії ЄС рішуче засудили «доведене отруєння» речовиною з групи «Новачок» російського політика. Вони закликали Москву провести термінове, прозоре і повноцінне розслідування.

У понеділок, 7 вересня, лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навальний виведений зі стану штучної коми і реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки немає.
…

Белград ще не ухвалив остаточного рішення щодо перенесення посольства Сербії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима, як про це кілька днів тому оголосив президент США Дональд Трамп.

«На цей момент ми нічого не ухвалили; нічого не було підписано», – заявила 9 вересня місцевим засобам інформації головна радниця президента Сербії з питань ЗМІ Зузана Васильєвич.

Трамп 4 вересня оголосив, що Сербія та Косово на переговорах за посередництва США домовилися про «справді історичне зобов’язання» щодо нормалізації економічних відносин, яке також передбачає перенесення Белградом свого посольства до Єрусалима та обопільне визнання Ізраїлю та Косова.

Васильєвич сказала, що Сербія «побачить, як розвиватиметься ситуація і як поводитиметься Ізраїль, коли їхні відносини з Косовом будуть під питанням».

Тим часом газета The Jerusalem Post цитує анонімне джерело, «близьке» до президента Сербії Александара Вучича, яке заявило, що країна «не перенесе своє посольство до Єрусалима, якщо Ізраїль визнає Косово незалежною країною».

Більшість країн Заходу визнали проголошення Косовом незалежності від Сербії у 2008 році, на відміну від самої Сербії та її союзників, Росії та Китаю.

Наприкінці 2017 року адміністрація Трампа визнала Єрусалим столицею Ізраїлю і перевела туди посольство США в травні 2018 року.

Європейська комісія висловила «серйозне занепокоєння» з приводу зобов’язання країни-кандидата в члени ЄС перенести своє посольство в Ізраїлі. ЄС підтримує рішення, згідно з яким Єрусалим буде столицею як Ізраїлю, так і майбутньої палестинської держави.
…

Влада Сербії оголосила про рішення призупинити на найближчі пів року всі спільні військові навчання з іншими країнами. Про це після засідання сербського уряду 9 вересня повідомив міністр оборони Александар Вулін.

За його словами, Сербія перебуває під незаслуженим тиском з боку Європейського союзу. «Від нас вимагають ціною відмови від нашого європейського майбутнього, піддаючи великому тиску нашу політику, наш народ у Косові і в Республіці Сербській, щоб ми відмовилися від запланованих військових навчань із Білоруссю», – цитує слова міністра балканська служба Радіо Свобода.

Як заявили невдовзі після цього в міністерстві оборони Білорусі, Мінськ поки не отримував повідомлень з Белграда, що сербські військові не приїдуть на маневри «Слов’янське братерство-2020».

Раніше оголошені плани передбачали, що міжнародні антитерористичні навчання «Слов’янське братерство» відбудуться з 10 до 15 вересня за участю військовослужбовців із Білорусі, Сербії та Росії. У 2019 році такі маневри проводилися на сербській території.

Навчання відбудуться на тлі політичної кризи в Білорусії і невизнання опозицією результатів президентських виборів 9 серпня. За даними ЦВК, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль. Учасники багатотисячних протестів у Білорусі заявляють про фальсифікації на користь Лукашенка.

Євросоюз не визнав підсумки президентських виборів у Білорусі. Після спеціальної зустрічі 14 серпня міністри закордонних справ країн ЄС заявили, що запровадять санкції проти людей, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування і жорсткі розгони протестувальників в перші дні після виборів. Держави Балтії – Литва, Латвія та Естонія – вже запровадили власні санкції щодо 30 білоруських офіційних осіб, включно з Лукашенком.
…

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» (Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії), а також голова дипломатії ЄС рішуче засудили «доведене отруєння» речовиною з групи «Новачок» російського опозиційного політика Олексія Навального. 

Вони закликали Росію провести термінове, прозоре і повноцінне розслідування щодо того, хто несе відповідальність за «це огидне отруєння», йдеться в спільній заяві голів зовнішньополітичних відомств країн G7.

Міністри нагадали Москві про її зобов’язання в рамках Конвенції про заборону хімічної зброї й попередили, що будуть уважно стежити за реакцією Росії на міжнародні заклики пояснити отруєння Навального.

Вони також назвали напад на Навального черговим серйозним ударом по демократії і політичному плюралізму в Росії й загрозою для інших захисників політичних і громадянських прав і свобод у країні.

МЗС Росії у відповідь заявило, що німецька сторона не надала Росії інформацію про результати медичного обстеження Навального, що, як стверджується, не дозволяє російським правоохоронним органам ефективно проводити розслідування. 

«При цьому нагнітання істерії навколо цієї справи лише наростає… Паралельно на тлі такого неконструктивного підходу німецької влади тривають безпідставні нападки на Росію. Розгорнута масована дезінформаційна кампанія явно свідчить про те, що основне завдання її ініціатори бачать не в турботі про здоров’я О.Навального і з’ясуванні справжніх причин його госпіталізації, а в мобілізації санкційних настроїв», – заявило російське Міністерство закордонних справ.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Минулого тижня влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

Білоруська опозиціонерка Марія Колеснікова, яка перебуває в СІЗО в Мінську, є підозрюваною у кримінальній справі про заклики до захоплення влади, повідомила виданню Tut.by адвокатка затриманої Людмила Казак.

Цю справу раніше відкрили щодо всіх членів президії Координаційної ради білоруської опозиції: їх викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі. Відповідна стаття 361 Кримінального кодексу Білорусі в різних підпунктах передбачає до трьох або до п’яти років в’язниці.

«Статус у неї підозрюваної», – повідомила адвокат. За її словами, Колеснікова стала першою з лідерів Ради з таким статусом.

Захисниця змогла зустрітися з Марією Колесніковою в СІЗО, де вона зараз перебуває.

«Із Марією все в порядку, ніяких процесуальних дій ще не відбулося», – сказала Людмила Казак.

У квартирі Колеснікової сьогодні пройшли обшуки. Люди в масках заявили журналістам, що є представниками силових структур, а в будівлі проходять слідчі заходи.

8 вересня Марію Колеснікову, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колеснікова порвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні.

Колеснікова є однією із семи членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі.

Наразі лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.

 
…

Члена президії Координаційної ради білоруської опозиції, юриста Максима Знака затримали вранці 9 вересняу Мінську. Як повідомив Білоруській службі Радіо Свобода у штабі Віктора Бабарика, наразі Знак перебуває поза зоною досяжності.

Адвокат Максима Знака Дмитро Лаєвський повідомив порталу TUT.by, що Слідчий комітет Білорусі «здійснює процесуальні дії, причини та підстави невідомі», у помешканні Максима Знака запланований обшук.

Поліція наразі не коментує затримання.

За даними TUT.by, у штаб Бабарика пресу не пускають, в приміщенні перебувають люди, які «щось ламають»; на парковці біля штабу стоять кілька мікроавтобусів з тонованими вікнами.

Юрист Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради опозиції, який залишався на свободі, перебуваючи в Білорусі. Друга член президії Координаційної ради – білоруська письменниця і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, яка не бере активної участі в діяльності ради за станом здоров’я. Решта членів президії або затримані, або перебувають за кордоном.

24 серпня були затримані представник Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський і довірена особа Світлани Тихановської Ольга Ковалькова. З 5 вересня Ковалькова перебуває у Польщі. 31 серпня затримали ще одного члена президії Юлію Власову. Ексміністр культури Білорусі Павло Латушко виїхав до Польщі 2 вересня.

Вранці 7 вересня затримали Марію Колеснікову. Її, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колеснікова розірвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні.
…

Щонайменше шість людей загинули унаслідок замаху на віцепрезидента Афганістану Амруллу Салеха в Кабулі.

Сам посадовець отримав легкі травми, хоча спочатку його офіс повідомив, що він залишився «неушкодженим» унаслідок вибуху. При цьому була інформація про трьох поранених охоронців Салеха та трьох загиблих людей.

Наразі речник Міністерства охорони здоров’я повідомляє, що після нападу до лікарні привезли шістьох загиблих та 12 поранених.

«Я в порядку, але кілька моїх охоронців були поранені. Мій син, який був у машині зі мною, і я – ми обидва в порядку… Я маю деякі опіки на обличчі та руці. Вибух був сильним», – сказав Салех.

Інцидент відбувся на тлі побоювань, що зростання насилля в Афганістані може завдати шкоди переговорам про мир. Цього тижня афганські посадовці через «логістичні питання» відклали поїздку до катарської Дохи, де мали відбутися довгоочікувані переговори з представниками екстремістського угруповання «Талібан».

Обидві сторони наголошували, що переговори можуть розпочатися невдовзі після завершення процесу обміну утримуваними особами, який тривав кілька місяців і завершився минулого тижня.

Речник президента Афганістану Ашраф Гані розповідав 7 вересня, що обидві сторони здійснюють останні приготування до мирних переговорів. Салех є одним із залучених до процесу підготовки. Він заявляв, що афганський уряд наполягатиме на припиненні вогню, щоб перевірити, чи таліби «віддані миру».
…

Білоруські прикордонники повідомили російському інформаційному агентству «РИА Новости», що станом на вечір 8 вересня опозиціонерка Марія Колеснікова ще не звільнена, «розслідування ранкового інциденту триває». Росіське джерело цитує білоруська служба Радіо Свобода.

Невстановлені особи 7 вересня посадили Колеснікову в мікроавтобус біля Національного художнього музею в столиці Білорусі Мінську та відвезли в невідомому напрямку.

Уранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні.

Самі опозиціонери ввечері 8 вересня на пресконференції в Києві сказали, що їхня колега Марія Колеснікова порвала свій паспорт, щоб не допустити видворення з Білорусі на територію України.

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що виїзд із Білорусі членів Координаційної ради Антона Родненкова та Івана Кравцова не був добровільним.
…

«Вона порвала його на багато дрібних шматочків, ці шматочки вона зіжмакала і викинула у вікно…»
…

Лукашенко знову наголосив, що не піде у відставку, і повторив свої припущення про те, що нові вибори можуть бути проведені після конституційної реформи
…

«Недостатньо просто заперечувати, що він був отруєний, і заперечувати необхідність ретельного, незалежного, неупередженого і прозорого розслідування»
…

Білоруських опозиціонерів Антона Родненкова та Івана Кравцова «насильницьки видворили» з Білорусі, повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко у фейсбуці.

«Від себе додам – це не був добровільний виїзд! Це було насильницьке видворення з рідної країни з ціллю компрометації білоруської опозиції. Щоби представити все так, що лідери опозиції кидають напризволяще сотні тисяч протестувальників проти режиму Лукашенка і втікають до затишної України», – написав Геращенко.

За його словами, Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі «через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон», і залишилася на території Білорусі.

«Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела пише, що Колеснікова порвала свій паспорт.

Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський розповів Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікову затримали прикордонники. Посольство України в Мінську, зі свого боку, підтвердило, що Родненков та Кравцов виїхали до України.

Зранку 8 вересня Бичковський повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що члени Координаційної ради Марія Колеснікова, Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в бік України.

Марія Колеснікова – представник штабу арештованого кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика. Вона здобула популярність під час передвиборчої кампанії як учасниця «жіночого тріо» – разом із дружиною іншого незареєстрованого кандидата Валерія Цепкала і кандидаткою в президенти Світланою Тихановською.

7 вересня видання Tut.by з посиланням на очевидців написало, що Марію Колеснікову вранці 7 вересня викрали в центрі Мінська.
…

Міністерство охорони здоров’я Росії стверджує, що запустило першу партію вакцини від COVID-19 під назвою «Супутник V» «у цивільний обіг».

У відомстві обіцяють, що найближчим часом перші партії вакцини мають доставити в регіони.

Старт масової вакцинації запланований у Росії на жовтень 2020 року. Зараз вакцина проходить постреєстраційні випробування, у яких мають взяти участь 40 тисяч людей, заявляє російська влада. При цьому чверть з них отримають плацебо замість справжнього препарату. Випробування мають тривати від двох до шести місяців.

11 серпня президент Володимир Путін заявив, що Росія першою у світі зареєструвала вакцину від COVID-19.

Міністр охорони здоров’я Росії Михайло Мурашко розповів, що клінічні випробовування проводили в Сеченовському університеті МОЗ та у філії Головного військового госпіталю імені Бурденка. Він стверджує, що вакцина показала високу ефективність та безпеку: у всіх добровольців виробилися високі титри антитіл до COVID-19.

При цьому вчені з Росії і з-за кордону висловлювали скептицизм з приводу російської вакцини, ставлячи під сумнів рішення про її реєстрацію до завершення так званої третьої фази випробувань на людях і аналізу даних.

Третя фаза зазвичай охоплює тисячі людей і триває місяці, свідчать дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Вважають, що російську вакцину випробували менше ніж на 100 людях.

У світі триває робота над понад 100 можливими вакцинами від COVID-19 і щонайменше чотири з них перебувають на третій фазі випробувань.

 
…

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська збирається звернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи 8 вересня, через день після повідомлення про зникнення іншої представниці опозиції – Марії Колеснікової.

Тихановська, яка вже близько місяця перебуває в Литві, збирається взяти участь в «обміні думок про ситуацію в Білорусі після президентських виборів 9 серпня», повідомили в ПАРЄ.

Президент ПАРЄ Рік Дамс також візьме участь у зустрічі. Він останнім часом закликав до «всеохопного політичного процесу» в Білорусі, щоб забезпечити мирну й демократичну передачу влади.

Білорусь не є членом Ради Європи. Хоча її гостьовий статус зупинили в 1997 році, асамблея продовжує діалог з білоруською владою й часто запрошує білоруських політиків відвідувати зустрічі комітету.

У Білорусі 9 серпня розпочалися протести, це сталося після оголошення про перемогу Олександра Лукашенка на виборах президента. Учасники протестів вважають, що підсумки виборів сфальсифікували, а насправді перемогла Світлана Тихановська. Щодня на вулиці виходять тисячі демонстрантів. У перші дні влада жорстоко розганяла їх, потім затримувати людей стали вибірково.

7 вересня видання Tut.by з посиланням на очевидців написало, що білоруську опозиціонерку, членкиню Координаційної ради Марію Колеснікову вранці 7 вересня викрали в центрі Мінська.
…

Німеччини не виключає, що ситуація щодо отруєння Навального може позначитися на долі газопроводу – представник канцлера
…

Суд у Туреччині засудив до 40 довічних термінів і додатково 1368 років в’язниці народженого в Узбекистані Абдулкадира Машаріпова, який влаштував теракт у нічному клубі в Стамбулі 1 січня 2017 року, повідомляє Reuters.

Права на дострокове звільнення у нього не буде.

Під час процесу Машаріпов відмовився визнати свою провину.

У ніч на 1 січня 2017 року Машаріпов стріляв із автоматичної зброї в клубі Reina на березі Босфору. В результаті його дій загинули 39 людей, ще 65 зазнали поранень. Відповідальність за напад взяло на себе угруповання «Ісламська держава».

Машаріпов був затриманий через два тижні після теракту. Безпосередньо після злочину йому вдалося сховатися, переодягнувшись і змішавшись із натовпом відвідувачів, які тікали з клубу.
…

Британський суд 7 вересня відхилив клопотання адвокатів засновника сайту WikiLeaks Джуліана Ассанжа, які просили про перенесення його екстрадиційних слухань на наступний рік.

Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Екстрадиційні слухання почалися в лютому, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.
…

Десять компаній із Білорусі ухвалили рішення про часткове або повне перенесення діяльності в Латвію, понад сто – проконсультувалися й оцінюють таку можливість, пише Delfi з посиланням на директора Латвійського агентства інвестицій і розвитку (ЛАІР) Каспара Рожкалнса.

За його словами, Латвія серйозно оцінює кілька провідних білоруських компаній зі сфери інформаційних і комунікаційних технологій. ЛАІР разом з Управлінням у справах громадянства і міграції вже організувало кілька візитів до Латвії для представників білоруських компаній.

Каспар Рожкалнс зазначив, що «паралельно ці компанії розглядають й інші можливості», тому оперативні дії мають вирішальне значення. На даний час вони працюють над дорожньою картою для бізнесменів, які ухвалять рішення на користь Латвії, додав він.

ЛАІР у співпраці з іншими відомствами створило спеціальну команду, яка в прискореному порядку розглядає заявки від білоруських компаній і пропонує можливі рішення.

Зокрема, йдеться про надання так званої стартап-візи або «синьої карти» Європейського союзу. Вона передбачає видачу тимчасового дозволу на проживання висококваліфікованим фахівцям і членам їхніх сімей.

Латвія, як йдеться в повідомленні, веде переговори переважно з компаніями IT-сфери.

Експерти відзначали, що після порушення справ проти співробітників, а також після обшуків у білоруському «Яндексі» і декількох інших IT-компаніях багато IT-бізнесів вже евакуювали своїх працівників із Білорусі або почали цей процес. І це в майбутньому сильно вдарить по білоруській економіці.

Після оголошення результатів голосування 9 серпня в Білорусі тривають масові протести і страйки з вимогою проведення нових, чесних виборів, а також відставки Олександра Лукашенка. Під час перших днів протестів силовики жорстко затримували людей. Затримані розповідали про жорстокі побиття, знущання і нелюдські умови утримання в ізоляторах.

Представники різних державних установ, приватних компаній і організацій, в тому числі з IT-сфери, вийшли на вулиці на знак солідарності проти насильства з боку силовиків і на підтримку вимог протестувальників.

 
…

Минулого тижня влада Німеччини заявила, що в його організмі знайшли сліди отруйної речовини з групи «Новачок».
…

Європейський союз готується розширити санкцїі проти білоруської влади і включити до переліку 31 чиновника, повідомляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела.

В початковому варіанті списку було 14 людей, але, за наполяганням низки країн, туди додали ще 17 імен.

Читайте також: Лукашенко ще тримає владу в Білорусі, проте вже втратив білоруський народ – світова преса

Фактичного керівника Білорусі Олександра Лукашенка в переліку все ще немає, однак представник Міністерства закордонних справ Німеччини Крістофер Бургер заявив 7 вересня, що консультації щодо санкцій проти нього тривають.

Раніше голова МЗС Чехії Томаш Петршічек повідомив, що ЄС може ухвалити санкції до 21 вересня. Однак наразі консенсусу в цьому питанні немає, адже Греція та Кіпр пов’язують запровадження санкцій проти Білорусі з розширенням санкцій проти Туреччини в зв’язку з її геологорозвідувальних робіт на спірному шельфі в Середземному морі. На запровадження санкцій мають дати згоду всі 27 країн Євросоюзу.

Читайте також: Франція виступає за «якнайшвидше» запровадження санкцій проти білоруських чиновників

Країни ЄС не визнали результатів виборів президента Білорусі 9 серпня. Литва, Латвія та Естонія вже запровадили санкції на державному рівні проти керівництва цієї країни, в тому числі й Олександра Лукашенка. Водночас інші члени ЄС, в тому числі Німеччина, стверджують, що санкції не повинні бути надто жорсткими, аби не закрити шляхи діалогу з Мінськом.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

Білоруську опозиціонерку, членкиню Координаційної ради Марію Колеснікову вранці 7 вересня викрали в центрі Мінська, повідомляє білоруське видання Tut.by з посиланням на слова жінки, яка була свідком події.

За словами співрозмовниці видання, вона помітила Марію Колеснікову в центрі столиці, а також побачила неподалік темний мікроавтобус із написом «Зв’язок». Пройшовши далі, вона почула звук телефона, що падає на асфальт.

«Обернулася і побачила, що люди в цивільному одязі й масках заштовхують Марію в цей мікроавтобус, в неї відлітає телефон, один з цих людей телефон піднімає, стрибає в мікроавтобус і вони їдуть», – цитують жінку журналісти.

Читайте також: Білорусь: влада вивезла арештовану провідну активістку до Польщі

Як повідомляє видання, телефон Колеснікової доступний, проте вона не бере слухавку. Згодом прессекретар Координаційної ради Антон Родненков, дізнавшись від Tut.by про зникнення Колеснікової, спробував з’ясувати, де вона. Менше ніж за годину його телефон також перестав відповідати.

Член Координаційної ради Максим Знак повідомив журналістам, що не може зв’язатися з Колесніковою та Родненковим, крім того – зв’язку немає з іншим членом Ради, старшим віцепрезидентом Максимом Богрецовим та її виконавчим секретарем Іваном Кравцовим.

Марія Колеснікова була лідеркою виборчої кампанії затриманого ще до президентських виборів Віктора Бабарика, який був одним із найбільш помітних опонентів чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка. Після виборів, результатів яких опозиція не визнала, вона увійшла до президіуму Координаційної ради.

Читайте також: Тихановська закликала ООН надіслати моніторингову місію в Білорусь

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів.

Тисячі людей були затримані, багато з них повідомляють про тортури і знущання. Через створення опозицією Координаційної ради, що має на меті організувати мирну передачу влади в Білорусі, була порушена кримінальна справа за статтею про «захоплення влади».

 
…

Перелік білоруських високопосадовців, які підпадуть під санкції Євросоюзу, може бути доповнений, а санкції набудуть чинності до 21 вересня. Про це в ефірі чеського телебачення розповів міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, передає білоруська служба Радіо Свобода.

«Я вважаю, що санкції ЄС набудуть чинності не пізніше 21 вересня. Від початку до санкційного списку входили 20 осіб, відповідальних за маніпуляції під час виборів та застосування сили проти учасників акцій протесту. Ми знову спостерігаємо жорстке поводження з мирними демонстрантами, тож цей перелік найближчими днями ми можемо розширити», – сказав Петршічек.

Читайте також: Бюлетені після президентських виборів у Білорусі потрібно перерахувати – президент Чехії

За словами міністра, Євросоюз хоче домогтися початку переговорів між білоруською владою та опозицією.

Крім того, заявив він, керівництво Білорусі повинно виконати зобов’язання, які витікають з участі країни в ОБСЄ. Зокрема це означає забезпечення діяльності цієї міжнародної організації на території країни.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

У віці 82 років помер режисер, актор і письменник Їржі Менцель.. Про смерть режисера, яка сталася 5 вересня, повідомила його дружина Ольга Менцельова.

Їржі Менцель – автор понад 20 кінофільмів, значна частина з яких присвячена життю сучасників – пересічних людей, їхній боротьбі з бюрократією, з тоталітарним режимом, насильством  побутових умов, про що автор умів розповідати без прикрас, зате відкрито і захоплено.

Герої його стрічок наперкір долі вміють оригінально виходити із ситуації, часом дотепним поглядом на подію збагачують наші життєві враження й переживання. Найближчою до поглядів самого режисера була творча позиція відомого чеського письменника Богуміла Грабала (1914 – 1997), на основі гуманістичних творів якого сформована значна частина його фільмів.

Режисер Їржі Мецель був відомий і своєю громадянської позицією, небайдужістю до зла, агресії, тоталітаризму. Зокрема, у квітні 2014 року від поставив свій підпис під заявою уряду Богустала Соботки про невизнання анексії Криму владою Росії.

Їржі Менцель був викладачем кіно і телевізійного факультету Академії музичних мистецтв у Празі (Filmová a televizní fakulta Akademie múzických umění v Praze – FAMU), а також закордонним членом Американської академії кіномистецтв.

Найбільшу славу і популярність Їржи Менцелю принесла його стрічка «Поїзди під пильним спостереженням» («Ostře sledované vlaky», 1966 року), створена за романом Богуміла Грабала.

У 1967 році «Поїзди під пильним спостереженням» як  найкращий іноземний фільм здобув «Оскара» – найвищу премію Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.

Ще один його фільм – «Я обслуговував англійського короля» (Obsluhoval jsem anglického krále, 2006 року) – створений також на основі твору Богуміла Грабала. Він був удостоєний «Чеського лева» – найвищої національної нагороди як найкращий фільмом 2006 року.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Берлін затягує процес розслідування справи про отруєння опозиціонера Олексія Навального, не відповідаючи на запит російської Генпрокуратури. 

«Поки що впевненості в тому, що в Німеччині не ведуть подвійну гру, немає», – написала Захарова у фейсбуці 6 вересня, коментуючи заяву голови МЗС Німеччини Гайка Мааса, який закликав Росію в найближчі дні зробити конкретні кроки з розслідування отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

В інтерв’ю газеті Bild am Sonntag він попередив, що якщо Москва продовжуватиме робити «туманні заяви», то для Берліна це стане доказом причетності російської влади до злочину.

У цьому випадку, за словами Мааса, Німеччині «доведеться виходити з того, що Росії є що приховувати» – і вона ініціює обговорення можливої реакції зі своїми партнерами. Голова МЗС Німеччини прямо згадав, що може йтися про санкції, які, на думку Мааса, повинні бути адресними.

Голова МЗС Німеччини нагадав про те, що отруйна речовина з сімейства «Новачок», яку фахівці з лабораторії Бундесверу знайшли в організмі Навального, раніше використовувалася для замаху на Сергія Скрипаля в Солсбері, а відповідальність за цей злочин Берлін, слідом за Лондоном, покладає на російську владу.

Голова зовнішньополітичного відомства Німеччини також вперше прямо згадав проєкт газопроводу «Північний потік – 2» у контексті отруєння Навального. 

«Я сподіваюся, що росіяни не змусять нас змінити свою позицію щодо «Північного потоку – 2», – сказав він, зазначивши при цьому, що зводити дискусію про заходи щодо Москви у зв’язку з отруєнням опозиціонера тільки до питання про газопровід було б неправильно.

Маас дав зрозуміти, що на даний момент не підтримує вихід Німеччини з проєкту газопроводу, який повинен зв’язати Росію і Німеччину по дну Балтійського моря (його спорудження зараз призупинене через американські санкції). За словами голови МЗС, ті, хто закликає вийти з проєкту, повинні задуматися про наслідки для європейських, в тому числі німецьких, компаній, які в ньому беруть участь.

У відповідь на слова Захарової в інтерв’ю ARD Маас заявив, що немає причин не схвалювати співпрацю з Росією в питанні отруєння Навального.

Відмовитися від «Північного потоку – 2» в останні дні закликали низка німецьких політиків, у тому числі з владної коаліції.

Російський опозиційний політик, засновник Фонду боротьби з корупцією Олексій Навальний 20 серпня був госпіталізований в Омську, після того як йому стало зле на борту літака, що прямував із Томська в Москву. 

Політик перебував у стані коми і був під’єднаний до апарату штучної вентиляції легенів. Пізніше його доставили в Берлін у клініку «Шаріте». Він у комі вже 18 днів.

Російська сторона стверджує, що до вивезення Навального в Німеччину ніяких отруйних речовин в його організмі виявлено не було. У Москві вказали, що продовжують чекати від Берліна відповідь на запит Генпрокуратури.

Цього тижня влада Німеччини з посиланням на лабораторію Бундесверу оголосила, що в організмі Навального поза всяким сумнівом виявлені сліди отрути з розробленого ще в СРСР сімейства «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала російську владу дати пояснення щодо ситуації з Олексієм Навальним.

 
…

У Бейруті рятувальники припинили пошукову операцію, яку відновили раніше цього тижня в сподіванні знайти живих після вибуху в порту.

Кілька днів тому сенсор команди фахівців із Чилі показав можливу присутність людей під завалами в одному з постраждалих районів міста. Але згодом члени пошукової групи дійшли висновку, що датчик, скоріше за все, просто зафіксував серцевий ритм одного з них.

«Про більше говорити не варто. Немає там ні тих, що вижили, ні мертвих», – заявив агенції France-Presse керівник цивільної оборони Лівану Абу Мусса.

Після потужного вибуху, що стався в столиці Лівану в серпні, невідомою залишається доля семи людей. Понад 190 людей загинули, ще шість із половиною тисяч – були поранені. Сотні тисяч людей залишилися без даху над головою.

Після того, як на складі в порту вибухнуло близько трьох тисяч тонн аміачної селітри, була зруйнована значна частина міста.

 
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявичус закликав владу Європейського союзу надати «змістовну і відчутну допомогу» демократичному руху в Білорусі, а також активніше протидіяти впливу Москви на Мінськ, зокрема, шляхом запровадження нових санкцій.

На думку Лінкявичуса, бездіяльність щодо до того, що відбувається в Білорусі, підриває довіру й авторитет ЄС.

«Білоруський народ не повинен відчувати себе покинутим. Ми повинні надати їм перспективу бути серед демократичних держав», – заявив керівник литовського дипломатичного відомства в інтерв’ю Financial Times.

Голови МЗС країн ЄС домовилися запровадити санкції проти відповідальних за фальсифікацію підсумків виборів у Білорусі і за жорстокі розгони акцій протесту. Однак список санкцій поки що не сформований.

Естонія, Латвія і Литва за своєю ініціативою запровадили санкції проти трьох десятків білоруських офіційних осіб, включаючи президента Олександра Лукашенка.

Литва – одна з європейських країн, які Лукашенко звинувачує у втручанні у внутрішні справи.

Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. 

Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. 

 
…