Група з 13 американських сенаторів із двох штатів оприлюднила резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля проти протестувальників у Білорусі.

Американський сенатор-республіканець Джим Рішч, який є головою комітету Сенату із закордонних справ, заявив, що насилля й репресії проти опозиції в Білорусі є «немислимими».

У тексті резолюції називають вибори президента Білорусі, які відбулися 9 серпня і на яких вшосте переміг Олександр Лукашенко, «ні вільними, ні чесними».

Автори резолюції закликають відпустити всіх політичних в’язнів та затриманих під час мирних протестів, включно із заарештованими до виборів.

Згідно з резолюцією, США мають запровадити санкції в координації з Європейським союзом та іншими міжнародними партнерами. Рішч назвав це символом міцної підтримки Сполученими Штатами білоруського народу та їхнього права на свободу зібрань, висловлення думок, вільні вибори та верховенство права.

У Мінську та інших містах Білорусі понад місяць відбуваються протести і страйки, які розпочалися після оголошення результатів виборів. Люди протестують проти офіційних результатів голосування, вважаючи їх сфальсифікованими. У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Сотні людей були затримані і під час останньої на сьогодні масової акції, Маршу героїв 13 вересня.

 
…

Велетенський шмат льоду відколовся від найбільшого шельфового льодовика Арктики на північному сході Гренландії. Айсберг, що відколовся, займає площу близько 110 квадратних кілометрів. Як показали супутникові знімки, він розколовся на безліч дрібних частин, повідомляє ВВС.

Зазначається, що ця подія підтверджує слова вчених – у Гренландії відбуваються швидкі зміни клімату. За останні сорок років атмосфера у цьому регіоні потепліла на 3 градуси Цельсію.

Знімки з супутнику показали, що на поверхні льодовика багато талих ставків, через що на ньому утворюється все більше тріщин та відколів. Океанографи також повідомляють про збільшення температури моря, що призводить до танення шельфового льодовика знизу.

Вчені наголошують, що минулого року льодовий oит втратив рекордну кількість льоду – 530 мільярдів тонн.

 
…

Лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська прокоментувала зустріч Володимира Путіна та Олександра Лукашенка, відносини Білорусі та Росії, а також репресії щодо опозиції у своїй країні. До вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю Тихановської телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
…

14 серпня, перед зустріччю Путіна і Лукашенка у Сочі, Тихановська звернулася до російського лідера
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний продовжує відновлення в німецькій клініці «Шаріте», його стан поліпшується. Про це повідомила 14 вересня речниця Навального Кіра Ярмиш.

«Новини про здоров’я Олексія: він повністю відключений від ШВЛ (апарату штучної вентиляції легень – ред.) і вже може на деякий час вставати з лікарняного ліжка», – повідомила речниця в твітері.

Раніше 14 вересня уряд Німеччини повідомив, що незалежні лабораторії з Франції і Швеції на прохання Німеччини досліджували аналізи російського опозиціонера Олексія Навального і підтвердили висновки німецьких фахівців про те, що його отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи «Новачок».

Минулого тижня у МВС Росії заявили, що хотіли б допитати Навального. При цьому кримінальну справу за фактом замаху на опозиціонера в Росії так і не порушили – йде дослідча перевірка.

Раніше голова МВС Володимир Колокольцев заявляв, що в ситуації з отруєнням Навального немає криміналу.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська звернулася до російського лідера Володимира Путіна в день його запланованої зустрічі з білоруським колегою Олександром Лукашенком, повідомляє 14 вересня білоруська служба Радіо Свобода.

«Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська.

За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

«Мені дуже шкода, що Ви вирішили вести діалог з узурпатором, а не з білоруським народом», – наголосила Тихановська.

Також 14 вересня до Росії, її громадськості та офіційних осіб звернулася опозиційна Координаційна рада.

«Вибори, які відбулися в Білорусі 9 серпня, і трагічні події, що сталися після цього – вбивства, побиття та катування мирних демонстрантів – втягнули Білорусь у глибоку політичну кризу… Як громадянська платформа ми ініціювали діалог із трьох найбільш актуальних питань:

1) припинення насильства проти цивільного населення, розслідування насильства та покарання винних осіб у суворій відповідності до закону;

2) припинення політичних репресій в країні та звільнення громадян, які зазнали покарання, з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів;

3) підготовка нових виборів, які відбуватимуться відкрито та прозоро», – ідеться у зверненні.

Координаційна рада наголосила, що не ставила і не ставить за мету «захопити владу», як вважають деякі ЗМІ. Уряд має змінитися в країні на виборах, у результатах яких ніхто не матиме сумніву, наголошують автори звернення.

У Координаційній раді вважають, що «щира підтримка реального, а не штучного діалогу всередині країни між різними політичними силами сприятиме швидшій нормалізації ситуації в Білорусі та розвитку відносин між Білоруссю та Росією».

У Мінську та інших містах Білорусі більш як місяць тривають протести і страйки, що розпочалися після оголошення офіційних результатів виборів, згідно з якими вшосте переміг Олександр Лукашенко.

У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Багато з них були жорстоко побиті. Всього було заарештовано понад 7 тисяч людей. За даними ООН, загинули чотири людини, доля ще восьми невідома.
…

Ліберальна демократична партія Японії обрала нового голову партії, а відтак і кандидата на прем’єр-міністра, який мав би замінити голову уряду Сіндзо Абе. Ним став Йосіхіде Суґа, повідомляють міжнародні медіа.

Зараз 71-річний Суґа працює головним секретарем Кабінету міністрів у нинішній адміністрації. Він обійшов інших суперників – колишнього міністра оборони Сіґеру Ісібу та ексміністра закордонних справ Фуміо Кісіду.

Суґа отримав 377 з 534 голосів законодавців від партії і її регіональних представників, які брали участь у виборах.

Тепер кандидатуру Суґи має затвердити парламент на голосуванні 16 вересня. Шанси на позитивне рішення доволі великі, адже консервативна ЛДП контролює нижню Палату представників і входить до коаліційної більшості у верхній Палаті радників.

В разі затвердження Суґа очолюватиме уряд Японії до виборів у вересні 2021 року.

28 серпня прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, який перебуває на посаді з 2012 року, оголосив про складення повноважень за станом здоров’я.
…

Журналісти Олександр Васюкович, Влад Гридін та Ягор Калягін провели ніч у слідчому ізоляторі на вулиці Окрестіна в Мінську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Журналістів затримали о 21:00 13 вересня в мінському барі. Їх звинувачують в участі у несанкціонованому заході, дата судового розгляду наразі невідома.

Гридін довгі роки був фотокореспондентом Радіо Свобода, поки 29 серпня влада не позбавила акредитації його і ще трьох білоруських журналістів Радіо Свобода.

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі повідомили, що під час протестів 13 вересня в Мінську затримали понад 400 людей.

13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська й інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від переговорів з опонентами і проведення нових виборів.

За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.

 
…

У барі в Мінську ввечері 13 вересня вже після завершення опозиційного маршу силовики затримали трьох людей, серед яких фотожурналісти Олександр Васюкович і Влад Гридін, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Васюкович сидів у барі з двома чоловіками, розповіла їхня сусідка по столику Жанна. Після того, як чоловіки вийшли курити і повернулися, до бару зайшли 6-7 людей у балаклавах. Чоловіків затримали, а техніку вилучили.

Пізніше Васюкович скинув із телефону SOS-повідомлення. Речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова повідомила Tut.by, що Васюкович перебуває у Фрунзенському відділку міліції.

Серед затриманих також – фотограф Влад Гридін, якого впізнали відвідувачі бару. Гридін довгі роки був фотокореспондентом Радіо Свобода, поки 29 серпня влада не позбавила його і ще трьох білоруських журналістів акредитації. Нещодавно він співпрацював із порталом Tut.by. 

За повідомленням, Гридін також мав провести ніч у Фрунзенському РВВС, 14 вересня його судитимуть, за що – невідомо.

Затримали також знайомого Васюковича і Гридіна – Ягора Калягіна.

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі повідомили, що під час протестів 13 вересня в Мінську затримали понад 400 людей.

13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська й інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від переговорів з опонентами і проведення нових виборів.

За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.

 
…

Протести у Білорусі: 13 вересня у Мінську понад 100 тисяч білорусів вийшли на протест проти Олександра Лукашенка, звинувачуючи його у фальсифікації результатів президентських виборів. Масштабні мітинги та акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі проходять вже п’ятий тиждень поспіль. Нинішній масовий мітинг у Мінську мав назву «Марш героїв». Щоденні мітинги та інші акції протесту відбуваються з 9 серпня, коли оголосили офіційні результати виборів. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників протестів.
…

Ізраїль оголосив локдаун на три тижні на тлі спалаху коронавірусної хвороби COVID-19.

«Сьогодні під час засідання уряду ми досягли рішення про жорсткий план на три тижні з опцією продовження», – заявив прем’єр Біньямін Нетаньягу під час телевізійного звернення.

Локдаун триватиме під час сезону єврейських свят і включатиме вимогу до жителів залишатися в радіусі 500 метрів від їхніх домівок, закриття шкіл та торговельних центрів. Аптеки та супермаркети залишатимуться відкритими.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, в Ізраїлі виявили 153 759 випадків COVID-19. Цього тижня в країні зафіксували спалах захворюваності: із 7 до 12 вересня кількість нових випадків хвороби сягнула 22 тисяч.

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Масштабні марші протестів проходять у Мінську та інших містах Білорусі вже п’яту неділю поспіль. Сьогоднішня хода відбувається під назвою «Марш героїв».
…

Під час протестів у Мінську затримали понад 400 людей, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі.

«У різноманітних районах столиці затримали понад 400 людей», – розповіла речниця.

13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська та інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від перемовин з опонентами та проведення нових виборів.

За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.

 
…

Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило, що на 15:00 за країні силовики затримали близько 250 осіб за використання прапорів та «іншої символіки, яка не зареєстрована в установленому порядку, і плакати різного змісту, в тому числі образливого».

За даними МВС, у країні виявлено 17 вогнищ протестної спрямованості, в акціях бере участь не більш як три тисячі людей.

«З огляду на, що протестувальники заблокували проїжджу частину в різних точках Мінська, співробітники ДАІ вживають заходів щодо обмеження руху і організації об’їздів. Співробітники міліції орієнтовані на охорону громадського порядку, припинення правопорушень та інших активних дій з боку протестувальників», – ідеться в повідомленні.

Станом на 15:55 у списку затриманих, який складають правозахисники з групи «Весна», фігурує 66 пунктів (у деяких із цих пунктів – не одне прізвище, а вказівка на зразок «Санкович Вероніка з татом»).

У Мінську та інших містах Білорусі 13 вересня відбувається «Марш героїв», у якому беруть участь десятки тисячі людей. У центрі столиці відключений мобільний інтернет.

«Щодня у нашого народу народжуються справжні герої. Марія Колесникова, яка рве паспорт і дає відсіч «слабовикам» прямо на кордоні. Хлопці з Організації порятунку на воді, які рятують людей, попри всі наслідки. Юрій Корзун, який приковує себе наручниками до шахти. Рятувальник з МНС, який відмовляється знімати національний прапор. Члени Координаційної ради, студенти і лікарі, наші чудові жінки, журналісти і жителі районів, політв’язні і ті, хто щодня виходить на вулицю. Білоруси за останній місяць стали воістину героїчним народом. І ми не дозволимо карателям навіть думати, що білоруси забудуть і пробачать їхні злочини», – йшлося в анонсі заходу.

У Мінську та інших містах Білорусі більш як місяць тривають протести і страйки, що розпочалися після оголошення офіційних результатів виборів, згідно з якими вшосте переміг Олександр Лукашенко.

У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Багато з них були жорстоко побиті. Всього було заарештовано понад 7 тисяч людей. За даними ООН, загинули чотири людини, доля ще восьми невідома.
…

Станом на 15:15 у столиці Білорусі Мінську на опозиційному «Марші героїв» силовики та невстановлені особи в балаклавах затримали кілька десятків людей, свідчать дані правозахисної групи «Весна». На цей час у списку затриманих фігурує 46 прізвищ.

У Мінську та інших містах Білорусі 13 вересня відбувається «Марш героїв». У центрі столиці відключений мобільний інтернет.

«Щодня у нашого народу народжуються справжні герої. Марія Колесникова, яка рве паспорт і дає відсіч «слабовикам» прямо на кордоні. Хлопці з Організації порятунку на воді, які рятують людей, попри всі наслідки. Юрій Корзун, який приковує себе наручниками до шахти. Рятувальник з МНС, який відмовляється знімати національний прапор. Члени Координаційної ради, студенти і лікарі, наші чудові жінки, журналісти і жителі районів, політв’язні і ті, хто щодня виходить на вулицю. Білоруси за останній місяць стали воістину героїчним народом. І ми не дозволимо карателям навіть думати, що білоруси забудуть і пробачать їхні злочини», – йшлося в анонсі заходу.

У Мінську та інших містах Білорусі більш як місяць тривають протести і страйки, що розпочалися після оголошення офіційних результатів виборів, згідно з якими вшосте переміг Олександр Лукашенко.

У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Багато з них були жорстоко побиті. Всього було заарештовано понад 7 тисяч людей. За даними ООН, загинули чотири людини, доля ще восьми невідома.
…

У 40 регіонах Росії та окупованому Москвою українському Севастополі 13 вересня відбувається голосування за кандидатів в депутати місцевих органів влади. Ці вибори розглядаються як найважливіша перевірка на міцність владної партії «Єдина Росія», яка втрачає симпатії населення, а наступного року має пройти головне випробування – загальнонаціональні вибори.

Близько 35 мільйонів громадян беруть участь у нинішніх виборах. Спостерігачі від ОБСЄ не були запрошені для участі в спостереженні за голосуванням.

Цього року влада вперше дозволили місцевим виборчим комісіям проводити вибори впродовж трьох днів. Ця зміна, як повідомляє офіційна інформагенція ТАСС, пов’язана з пандемією COVID-19 і покликана сприяти захисту здоров’я виборців. 11 і 12 вересня були встановлені як додаткові дні, а 13 вересня – як основний день голосування.

В цілому 11–13 вересня в Росії та на окупованих нею територіях відбуваються понад 9 тисяч різних виборчих кампаній і місцевих референдумів.

Уперше багатоденне голосування в Росії було використано під час схвалення поправок до Конституції (25 червня – 1 липня). Газета «Коммерсант» звертає увагу, що тоді виникли проблеми при спробах організувати спостереження за ходом голосування – через тривалість процесу. Право надсилати спостерігачів могли тільки федеральна і регіональні громадські палати. За угодою з громадськими палатами на дільницях могли бути присутніми спостерігачі від партій, але цим правом скористалися не всі – КПРФ, «Яблуко» і ПАРНАС відмовилися це робити.
…

У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові вуличні протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль, у кількох містах відбулися нові протести; найбільший із них, приблизно 10-тисячний, за оцінками, «Жіночий марш» у столиці Мінську, жорстоко розігнали силовики, затримавши загалом сотні людей.

Затримання в Мінську почалися з самого початку маршу, учасниці якого збиралися кількома колонами в різних частинах міста, щоб зустрітися в центральній частині. Після розгону однієї з колон силовики взялися за інші. Серед затриманих там були, зокрема, журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який веде мовлення на Білорусь із Польщі, Катерину Андреєву і Максима Калитовського, який затримали просто під час передачі в прямому ефірі.

Також серед затриманих, за повідомленнями, – невідомий водій, який, маючи на перехресті зелене світло, все ж зупинився, щоб пропустити колону жінок. Жінки намагалися відбити його в силовиків, але ті розкидали демонстранток. Затримали також іще одного перехожого, який знімав цю сутичку на телефон.

Затримання відбувалися і в інших місцях, де проходив жіночий марш, який був змушений кілька разів змінювати маршрут через кордони силовиків.

Одним із головних гасел маршу, що відбувся на мінський День міста, було «Борися, як Маша», чи «Поверніть нашу Машу!» Йдеться про Марію Колесникову, членкиню президії опозиційної Координаційної ради, яка нині перебуває за ґратами після невдалої спроби влади змусити її виїхати з Білорусі за кордон.

Крім того, людей продовжують затримувати і після закінчення маршу. Повідомляють про затриманого чоловіка, який ішов із білоруським національним біло-червоно-білим прапором, першим державним прапором незалежної Білорусі, який нинішня влада заборонила. Також затримували велосипедистів, яких забирали разом із велосипедами – потенційних учасників велопробігу солідарності з протестами, який проїхав у місті в супроводі автоколони силовиків.

Також у Гродні близько сотні жінок влаштували пікет протесту в центрі міста. Міліція попередила їх, що акція незаконна, але не стала розганяти. Учасниці пікету, закінчивши його, розійшлися мирно.

Тим часом чинний президент Олександр Лукашенко, за деякими повідомленнями, зібрав чергову нараду з силовиками в своєму палаці.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові вуличні протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Найчисленніші акції традиційно відбуваються в Мінську по неділях. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів. Тисячі людей були затримані, багато з них повідомляють про тортури і знущання. Через створення опозицією Координаційної ради, що має на меті організувати мирну передачу влади в Білорусі, була порушена кримінальна справа за статтею про «захоплення влади», майже всіх членів президії Коордради змусили виїхати за кордон або затримали.

На Заході також заявляють, що не визнають офіційних результатів виборів у Білорусі, і закликають офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.
…

В Ірані виконали смертний вирок щодо борця і бійця змішаного стилю Навіда Афкарі. 27-річного спортсмена визнали винним у вбивстві охоронця і участі в антиурядових акціях протесту в 2018 році.

Афкарі раніше заявляв, що його катували. Іран всі повідомлення про катування відкинув. Адвокат спортсмена стверджував, що доказів провини Афкарі не було.

Справа викликала міжнародний резонанс. На захист Афкарі виступали президент США Дональд Трамп і президент Абсолютного бійцівського чемпіонату (UFC) Дейна Уайт. Всесвітня профспілка спортсменів закликала виключити Іран з світового спорту, якщо смертний вирок буде здійснено.
…

У столиці Білорусі Мінську в суботу проходить Марш жінок, в перебігу якого є повідомлення про перші затримання учасників, передає Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, колони жінок пройшли центральною частиною міста, рухаючись тротуарами.

Під одним із мостів, як повідомляється, силовики затримали чотирьох жінок та когось із журналістів. Також журналістів телеканалу «Белсат», які вели пряму трасляцію, затримли безпосередньо за роботою.

Читайте також: Посол України направив у МЗС Білорусі ноту через порушення Віденської конвенції

На ці вихідні у Мінську припадає День міста. Марші жінок останнім часом у місті влаштовують щосуботи. Нинішній – несанкціонований.

Марші жінок, зокрема, присвячені незгоді із фальсифікаціями на виборах, проти насильства з боку сил безпеки і затримання мирних демонстрантів. Цього тижня силовики знову почали затримувати жінок під час несанкціонованих акцій протесту.

11 вересня під час акцій протесту було затримано 32 людини, 18 з них залишено під вартою – до судового розгляду, повідомило МВС Білорусі. Загалом силовики нарахували 12 провладних мітингів та 13 протестів за минулу добу.

Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і закликають до відставки президента Олександра Лукашенка.

США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що також не визнають підсумки виборів в Білорусі. На Заході закликали офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.

 
…

У столиці Білорусі Мінську на ці вихідні припадає День міста. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, 12 вересня у столиці очікується несанкціонований жіночий марш.

Згідно з повідомленням, він пройде, як і останніми часом щосуботи, після обіду.

Марші жінок присвячені незгоді із фальсифікаціями на виборах, проти насильства з боку сил безпеки і затримання мирних демонстрантів. Цього тижня силовики знову почали затримувати жінок під час несанкціонованих акцій протесту.

11 вересня під час акцій протесту було затримано 32 людини, 18 з них залишено під вартою – до судового розгляду, повідомило МВС Білорусі. Загалом силовики нарахували 12 провладних мітингів та 13 протестів за минулу добу.

Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і закликають до відставки президента Олександра Лукашенка.

США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що також не визнають підсумки виборів в Білорусі. На Заході закликали офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.

 
…

Іще одна арабська країна, Бахрейн, пішла на нормалізацію відносин із Ізраїлем за посередництва США.

Президент США Дональд Трамп назвав цю досягнену 11 вересня домовленість про встановлення повних дипломатичних відносин між Бахрейном і Ізраїлем «іще одним історичним проривом».

Таке ж формулювання міститься і в спільній заяві керівників трьох держав за результатами їхніх тристоронніх телефонних переговорів, яку оприлюднив Трамп у твітері, – його самого, короля Бахрейну Хамада бін Іси бін Салмана аль-Халіфи і прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу: «Це історичний прорив до подальшого просування миру на Близькому Сході».

Таким чином, Бахрейн став другою за останні 30 днів арабською країною, яка погодилася нормалізувати відносини з Ізраїлем, після Об’єднаних Арабських Еміратів, які пішли на такий крок минулого місяця. Тоді так само Трамп виступив посередником. І вже тоді почали висловлювати припущення, що наступним може стати саме Бахрейн.

Обидві ці арабські країни мають остаточно оформити свої нові відносини з Ізраїлем на урочистій церемонії в Білому домі в Вашингтоні у США 15 вересня.

Остання домовленість, між ОАЕ й Ізраїлем, викликала різку реакцію супротивників єврейської держави.

Зокрема, Палестинська національна адміністрація, яка легітимно контролює Західний берег Йордану, і палестинський ісламістський рух «Хамас», який збройною силою захопив контроль над іншою частиною територій майбутньої можливої палестинської держави, Смугою Гази, однаково засудили цю домовленість, назвавши крок ОАЕ «ударом у спину» іншим арабським силам і «актом агресії проти власного народу».

Також в Ірані, керівництво якого періодично погрожує «стерти державу Ізраїль із поверхні Землі», цю домовленість назвали «великою зрадою ісламської справи і палестинського народу».

Дотепер Ізраїль мав мирні, хоч і не завжди дружні відносини тільки з двома арабськими державами – сусідніми Єгиптом, за мирною угодою 1979 року, і Йорданією, за мирною угодою 1994 року. Обидві ці угоди теж були укладені за посередництва США.
…

Генеральна прокуратура Берліна отримала доручення відомства берлінського міського уряду з питань юстиції надати правову допомогу російським компетентним органам у справі про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Про це прокуратура повідомила в твітері 11 вересня.

У повідомленні зазначено, що відомості про стан здоров’я Навального можуть бути передані російській стороні лише «за умови його згоди».

Будь-яку іншу інформацію про свої дії у зв’язку із запитом генпрокуратура поки що не надала.

Представники російської влади раніше виступали з заявами, що Німеччина – влада якої закликала Росію розслідувати ситуацію з отруєнням Навального – не відповідає на запит російської генпрокуратури і не надає правову допомогу.

Раніше у МВС Росї заявили, що готують додатковий запит до Німеччини, зокрема мають намір запропонувати відправити до Німеччини слідчих, а також експерта для контактів із німецькими лікарями. При цьому кримінальну справу за фактом замаху на опозиціонера в Росії так і не порушили – йде дослідча перевірка.

Раніше голова МВС Володимир Колокольцев заявив, що в ситуації з отруєнням Навального немає криміналу.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

Сполучені Штати Америки повідомили про свої плани запровадження санкцій щодо влади Білорусі після президентських виборів у тій країні, офіційні результати яких широко вважають сфальсифікованими.

Вашингтон очікує, що протягом лічених днів зможе остаточно визначити свій перелік осіб, які потраплять під санкції через причетність до цих фальсифікацій, а також до насильства проти учасників протестів у Білорусі, повідомив заступник державного секретаря США Стівен Біґан.

За його словами, санкції США будуть паралельними до аналогічних обмежувальних заходів Європейського союзу, але США і ЄС не будуть обов’язково чекати одне на одного зі своїми санкціями.

Він наголосив, що США підтримують вимоги опозиційної кандидатки на виборах президента Світлани Тихановської про «справді вільні і чесні президентські вибори, звільнення всіх політичних в’язнів і розслідування злочинів влади проти народу».

Чільний американський дипломат також застеріг, що «керівник Білорусі (чинний президент Олександр Лукашенко – ред.) вдається до насильства, щоб утримати владу, і дедалі більше покладається на підтримку Москви». «Якщо Кремль буде продовжувати йти цим шляхом, він ризикує повернути білоруський народ, який не бачить кривди з боку Росії, проти Москви», – сказав Біґан.

Олександр Лукашенко, якого оголосили переможцем виборів на шостий термін поспіль, має 14 вересня зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, який уже висловлював йому підтримку і вимагає у відповідь прискорити тіснішу інтеграцію Білорусі в Росію. Лукашенко заперечує фальсифікації на виборах, а його влада жорстоко придушує протести проти офіційних результатів, які тривають по всій країні щодня без перерв із самого дня виборів 9 серпня. Тим часом цих офіційних результатів не визнають ні білоруська опозиція, ні багато хто на Заході.

Євросоюз нині готує свій список членів керівництва Білорусі, які через заявлену в ЄС причетність до фальсифікацій і до насильства проти демонстрантів мають потрапити під санкції. Але, за повідомленнями, ці санкції наразі блокує Кіпр, який вимагає натомість схожих заходів проти Туреччини через суперечку навколо розвідки Анкарою природних копалин у спірних ділянках у Середземному морі.

12 вересня Кіпр має відвідати державний секретар США Майк Помпео.
…

Один із провідних опозиціонерів,Білорусі, ексміністр культури країни, Павло Латушко стверджує: Олександр Лукашенко знає, що більшість білорусів, зокрема і держслужбовці, проти продовження його авторитарного правління, яке тривало 26 років. 10 вересня в інтерв’ю телеканалу«Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Латушко прокоментував протести у Білорусі, які розпочалися після оголошення Лукашенка переможцем президентських виборів 9 серпня. Латушко входить до Координаційної ради опозиції Білорусі і був змушений покинути країну після того, як кілька опозиційних лідерів були затримані.
…

Міністерство внутрішніх справ Росії хоче допитати опозиційного політика Олексія Навального в Берліні, де він проходить лікування після того, як німецькі лікарі повідомили про «однозначні докази» того, що його отруїли нервово-паралітичною речовиною.

Версію німецьких лікарів заперечують російські медики, які перші два дні лікували Навального. Вони кажуть, що отруйних речовин в його організмі не виявили.

Як повідомила 11 вересня пресслужба управління на транспорті МВС Росії по Сибірському федеральному округу, зважаючи на повідомлення про виведення Навального з коми, російські слідчі хочуть взяти участь у слідчих діях німецьких колег із постраждалим «із можливістю ставити уточнювальні і додаткові питання».

Речник уряду Німеччини повідомив, що Берлін ще не отримав офіційного запиту від Москви щодо цього питання.

У МВС Росії додали, що «продовжують дослідчу перевірку у зв’язку зі шпиталізацією Навального».

У МВС також заявили, що відновили хронологію подій під час перебування Навального в Томську. За даними поліції, Навальний відвідував готель Xander Hotel із рестораном Velvet, орендовану квартиру, де проходила робоча зустріч із його прихильниками, а також «Віденську кав’ярню» в аеропорту Томська. Саме в цих місця Навальний «вживав їжу і напої», йдеться в повідомленні. 

МВС також встановило, що в поїздці політика супроводжували шість осіб. Це його прессекретар Кіра Ярмиш, Владлен Лось, Георгій Албурі, Марина Пєвчих, Ілля Пахомов і Павло Зеленський. Із них поліція опитала всіх, крім Пєвчих, яка «ухилилася від дачі пояснень» і 22 серпня полетіла до Німеччини, йдеться в повідомленні.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

Південні країни Європейського союзу погрожують Туреччині новими санкціями, якщо Анкара відмовиться сісти за стіл переговорів стосовно територіального диспуту з Грецією та Кіпром.

Відповідна заява оприлюднена 10 вересня після зустрічі групи MED-7 (Кіпр, Франція, Греція, Італія, Мальта, Португалія та Іспанія).

Греція та Кіпр мають конфлікт з Туреччиною через видобування нею природнього газу в морі. Анкара стверджує, що має право досліджувати й свердлити родовища в районах, які обидва члени ЄС називають частиною їхньої ексклюзивної економічної зони.

Група MED-7 у своїй заяві висловила «повну підтримку та солідарність із Кіпром та Грецією в умовах неодноразових порушень їхнього суверенітету… а також протистоянь з Туреччиною».
…

У Росії кількість підтверджених за минулу добу хворих на COVID-29 склала 5504, що є максимумом від 30 липня, повідомив 11 вересня оперативний штаб із боротьби з коронавірусною інфекцією.

Згідно з повідомленням, кількість смертей через коронавірус збільшилася в Росії за добу на 102, одужали 5734 людини.

Від початку пандемії в Росії захворіли на COVID-19, за офіційними даними, 1 051 874 осіб, одужали – 868 107, померли – одужали 18 365 пацієнтів.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 28 мільйонів, померли понад 909 тисяч людей, одужали майже 19 мільйонів.​

 
…

Документ повинен отримати схвалення Палати представників та Сенату, а також підпис президента, щоб стати законом
…

Шестеро бойовиків екстремістського угруповання «Талібан», раніше звільнені з ув’язнення владою Афганістану, полетіли до столиці Катару Дохи 10 вересня для участі в мирних переговорах із Кабулом. Про це повідомила афганська влада.

У Досі вони перебуватимуть під наглядом. Очікується, що переговори між бойовиками та міжнародно визнаним урядом Афганістану почнуться 12 вересня.

Як повідомляє джерело агенції Reuters, бойовики пробудуть у Катарі до кінця листопада, після чого їх можуть повернути в Кабул.

Членкиня переговорної групи від влади Афганістану Фавзія Куфі повідомила місцевому кореспонденту Радіо Свобода, що урядова делегація полетить до Дохи 11 вересня, а на наступний день запланована церемонія відкриття переговорів.

Читайте також: Замах на віцепрезидента Афганістану: загинули щонайменше шестеро, до 20 людей поранені

«Талібан» висловив готовність своїх представників взяти участь у церемонії.

Міністерство закордонних справ Катару підтвердило, що надасть майданчик для переговорів з 12 вересня.

Бойовики раніше звинувачували Кабул у затягуванні початку переговорів. Натомість речник президента Ашрафа Гані Седік Седіккі 10 вересня заявив, що це екстремісти затягували час.

«Зміна складу їхньої комнади для мирних переговорів в останню хвилину вказує на те, що вони досі не готові до перемов», – сказав Седіккі.

Читайте також: США значно скоротять чисельність свого військового контингенту в Іраку

Внутрішньоафганські переговори були частиної угоди, підписаної між Сполученими Штатами й «Талібаном» в лютому 2020 року.

Мирна угода між США та «Талібаном» передбачала гарантію з боку бойовиків, що Афганістан не буде використовуватися як плацдарм для терористичних нападів на Сполучені Штати та їхніх союзників.

Водночас, хоча «Талібан» не атакував американських військових з моменту укладання угоди в лютому, внаслідок нападів бойовиків за цей час загинули понад 3,5 тисячі співробітників афганських безпекових служб.

Обидві сторони заявляли про свою готовність за кілька днів після звільнення утримуваних почати внутрішньоафганські переговори в столиці Катару Досі.
…

Іноземні дипломати 10 вересня знову зібралися в квартирі білоруської письменниці, лауреатки Нобелівської премії з літератури і учасниці президії Координаційної ради опозиції Білорусі Світлани Алексієвич, написала в твітері міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Алексієвич раніше просила журналістів і громадськість захистити її.

«Світ підтримує Світлану Алексієвич. Сьогодні ще більше дипломатів приєдналися до Нобелівської лауреатки в неї вдома у Мінську, Білорусь», – написала Лінде у твітері. За її словами, у квартирі Алексієвич зібралося 17 дипломатів.

Водночас заступниця посла Литви в Білорусі Аста Андріяускене у фейсбуці написала, що має намір провести і ніч у квартирі Алексієвич.

«Ми не наївні і прекрасно розуміємо, що слабкі жінки не будуть чинити опір озброєним чоловікам, якщо у тих буде наказ. Але вдвох все ж сміливіше, ніж одній. Крім того, я думаю, що жінки Литви та Білорусі разом можуть бути дуже сильними», – написала вона.

Вранці 9 вересня невідомі намагалися потрапити в квартиру до Світлани Алексієвич.

Відразу після цього до неї додому приїхали посли Литви, Німеччини, Польщі, Швеції, Словаччини та Чехії.

Алексієвич раніше сказала журналістам, що з моменту проведення виборів помітила стеження за собою, а потім «це було вже завжди». Вона також заявила, що не планує залишати Білорусь.

Світлана Алексієвич – єдина учасниця президії Координаційної ради опозиції, яка залишилася на свободі і в Білорусі. Інші були затримані або змушені виїхати за кордон. Вона не бере активної участі в діяльності ради за станом здоров’я.
…