У Франції почався суд в справі про напад на редакцію «Шарлі Ебдо» у 2015 році

У Франції почався суд над 14 людьми в справі про напад на редакцію сатиричного тижневика «Шарлі Ебдо» у 2015 році.

11 підозрюваних з’явилися в залі суду 2 вересня, трьох інших судять заочно. Засідання відбуваються під посиленою охороною.

Троє відсутніх на засіданні підозрюваних, включно з дружиною одного з нападників, втекли до Сирії за кілька днів до нападу. За даними французької влади, вони перебували на підконтрольній бойовикам «Ісламської держави» території.

Підзахисним інкримінують змову з метою здійснити теракт чи зв’язки з терористичним угрупованням. Їх звинувачують у допомозі ісламістським нападникам, які застрелили 12 людей всередині редакції «Шарлі Ебдо» в Парижі та поблизу неї в січні 2015 року.

Під час пов’язаного нападу третій нападник застрелив поліцейську за межами Парижа, а потім, коли захопив заручників у єврейському магазині, вбив чотирьох людей.

Нападник Амеді Кулібалі записав відео, на якому заявив, що три напади були координовані та здійснені в ім’я угруповання «Ісламська держава».

Таким чином, під час нападів вбили 17 людей. Поліція ліквідувала всіх нападників.

У «Шарлі Ебдо» з нагоди початку суду знову оприлюднили карикатури на пророка Магомета, які розлютили мусульман у всьому світі незадовго до нападу.

У Мінську судять журналістів, які висвітлювали протести

У Мінську 2 вересня відбудеться суд над журналістами, затриманими 1 вересня під час роботи на мітингу. За повідомленням сайту TUT.BY, біля будівлі районного управління внутрішніх справ Жовтневого району в Мінську збираються люди, які прийшли підтримати підсудних. Деякі журналісти на знак солідарності із затриманими колегами провели тут усю ніч. Всього їх було близько 40.

Репортерів, як повідомили в міліції, судитимуть за статтею 23.34 «№Порушення порядку організації або проведення масових заходів». За нею передбачене покарання у вигляді штрафу або адміністративного арешту.

Суд відбудеться по відеозв’язку близько 14:00 (мінський час збігається з київським), повідомив представник Жовтневого РУВС.

Зараз у райвідділку перебувають шестеро журналістів.

Білоруська асоціація журналістів вимагає негайного звільнення затриманих.

Журналістів, які висвітлювали напередодні протести в Мінську, затримали близько 17:00 біля стадіону «Динамо» і доставили в РУВС Жовтневого району «для перевірки документів». TUT.BY нагадує, що журналісти мають сині жилети з написом «ПРЕСА» на спині. Крім того, у них є бейджі з фотографією і назвою видання, яке вони представляють. Усі затримані журналісти виконували професійні обов’язки і висвітлювали події в Мінську.

29 серпня в Мінську позбавили акредитації кореспондента телеканалу «Настоящее время» Романа Васюковича. Також були позбавлені акредитації МЗС кореспонденти білоруської служби Радіо Свобода Алесь Дащинський, Олег Грузділович, Уладзь Гридзін і Олександра Динько. Без цього документа журналісти не зможуть працювати в країні.

21-річна дочка Кадирова стала заступником міністра культури Чечні

Старша дочка глави Чечні Рамзана Кадирова 21-річна Айшат Кадирова призначена першим заступником міністра культури Чеченської республіки. Про це сам Кадиров повідомив вчора у телеграмі.

«Не дивлячись на свої молоді роки, вона має багатий досвід керівництва найскладнішими і масштабними проектами зокрема і в галузі культури», – написав глава Чечні.

У березні 2020 року Кадиров нагородив доньку медаллю «За заслуги перед Чеченської Республікою». Як зазначалося, медаль була присуджена «за бездоганну сумлінну працю та внесок у розвиток культури і мистецтва».

Айшат Кадирова з 18 років очолює модний будинок Firdaws, який заснувала її матір Медні Кадирова у 2009 році.

У 2019 році «Открытые медиа» оприлюднили інформацію про те, що Айшат може належати бутик еротичного нижньої білизни у Грозному. Магазин працює з порушеннями низки російських законів, зокрема не видає чеки, продає товари без етикеток і не має достовірної юридичної особи.

У Кадирова десять дітей – чотири сина і шість дочок. ЗМІ неодноразово писали про те, що численні родичі Кадирова займають ключові державні посади, однак до цього його діти не займали ніяких посад у керівництві республіки. У 2018 році «Російська служба Бі-бі-сі» підрахувала, що з півтори сотні найбільш впливових чиновників 30 відсотків є родичами глави Чечні.

У липні 2020 року державний департамент США запровадив нові санкції проти Рамзана Кадирова за тортури, позасудові страти та інші порушення прав людини. Санкції також зачіпають дружину глави Чечні Медні Кадирову і його дочок Айшат і Карину (Хадижат).

Санкції передбачають, зокрема, заборону на в’їзд до США і ділові контакти, а також заморожування активів на території Сполучених Штатів. Раніше щодо Кадирова були запроваджені економічні санкції. Коментуючи рішення американського зовнішньополітичного відомства, Кадиров заявляв, що його дружина і дочки були б готові відмовитися від своїх інтересів в США і Європі, якби вони у них були.

Трамп назвав заворушення в Кеноші «внутрішнім терором»

Президент США Дональд Трамп 1 вересня відвідав місто Кеноша в штаті Вісконсин, щоб підтримати правоохоронні органи та місцевий бізнес після заворушень, які спалахнули після стрілянини поліцейських у чорношкірого американця. Трамп побував у центрі міста, де понад 30 підприємств були знищені або пошкоджені в перші ночі протесту.

«Це не акти мирного протесту, а насправді внутрішній терор», – заявив Трамп.

Він засудив демократів, які керують штатом Вісконсин, за те, що вони не відразу пристали на його пропозицію про федеральну допомогу. Президент засудив антиполіцейську риторику та відкинув твердження демократів про наявність структурного расизму в країні та її відділках поліції.

Вісконсин є ключовим штатом у боротьбі на президентських виборах, в якій беруть участь Дональд Трамп, що представляє республіканців, і його опонент із Демократичної партії Джо Байден.

У своїй першій великій промові, присвяченій тижням вуличного насильства, Байден 31 серпня засудив масові заворушення та пограбування на акціях протесту, водночас звинувативши Трампа в посиленні напруженості в країні.

Протести в Кеноші спалахнули після того, як 23 серпня поліція сім разів поцілила в чорношкірого американця Джейкоба Блейка під час арешту. Родина Блейка каже, що зараз нижня частина його тіла паралізована.

Facebook заявляє про видалення трьох мереж фейкових акаунтів у Росії, Пакистані та США

Компанія Facebook протягом серпня видалила три мережі несправжніх акаунтів, що працювали в Росії, Пакистані та Сполучених Штатів, йдеться в заяві компанії 1 вересня.

За даними компанії, невелика мережа в Росії складалася з 13 акаунтів та двох сторінок, які пов’язані з підконтрольним Кремлю Агентством інтернет-досліджень (IRA).

Facebook повідомляє, що почав розслідування російської мережі за підказкою щодо діяльності її членів в офлайні, отриманої від Федерального бюро розслідувань. Мережа від початку концентрувала діяльність на Сполучених Штатах, Великій Британії, Алжирі, Єгипті та інших англомовних регіонах на Близькому Сході та в Північній Африці.

IRA, також відоме як «фабрика тролів», належить представнику оточення президента Росії Володимира Путіна Євгену Пригожину, який також керує російськими найманцями. Двох людей, пов’язаних із «фабрикою тролів», заарештували в Лівії минулого року.

Видалена мережа в Пакистані виявилася набагато більшою – вона складалася з 453 акаунтів, 103 сторінок, 78 спільнот та 107 сторінок в Instagram. Ці облікові записи працювали в Пакистані та Індії. Інших деталей щодо її роботи компанія не надає.

Мережу в США Facebook пов’язує з компанією CLS Strategies – фірмою зі стратегічних комунікацій, що базується у Вашингтоні. Вона складалася з 55 профілів, 42 сторінок та 36 Instagram акаунтів.

«Ця мережа фокусувалася головно на Венесуелі, а також на Мексиці та Болівії. Ми знайшли цю діяльність в рамках проактивного розслідування ймовірної неавтентичної поведінки в регіоні», – заявляє Facebook.

Серед клієнтів CLS – уряди кількох латиноамериканських країн, в тому числі Мексика, а також Бразилія та Перу, що межують із Болівією. Компанія наразі не відповіла на запит Радіо Свобода щодо коментаря.

За даними Facebook, компанія видалила близько десятка кампаній з впливу, пов’язаних із людьми, причетними до IRA, з 2017 року. Загалом соцмережа видалила понад 100 груп фейкових акаунтів по всьому світу впродовж цього періоду.

Трамп відправився до Кеноші, де тривають протести, попри заклики утриматися від візиту

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що прямує до міста Кеноша, штат Вісконсин, де тривають протести через поранення поліцейським чорношкірого чоловіка. Таке рішення він ухвалив попри заклики місцевих демократів триматися подалі від міста.

Перед посадкою на літак Трамп повідомив журналістам, що хоче відвідати Кеношу, щоб подякувати правоохоронцям і Національній гвардії «за добре виконану роботу». Водночас він додав, що не знає, чи зустрінеться з родичами постраждалого Джейкоба Блейка.

«Я ще не знаю. Подивимося. Ми з цим ще визначимося», – відповів Трамп на запитання.

Читайте також: Байден звинувачує Трампа в розпалюванні насильства

Губернатор штату Вісконсин, демократ Тоні Еверс розгорнув у штаті Національну гвардію для стримання протестів.

У листі до Трампа від 30 серпня Еверс висловив побоювання, що присутність президента «лише сповільнить роботу над тим, що подолати розкол та разом рухатися вперед».

Трамп ставить тему охорони порядку в центр свого порядку денного на виборах президента 3 листопада. Він критикував демократів-мерів міст, де протягом останніх трьох місяців відбувалися заворушення. Учасники протестів зокрема висловлювали свій гнів поліцейським насильством проти чорношкірих.

Читайте також: НБА відновлює змагання після бойкоту, спричиненого расовими проблемами

Вісконсин є ключовим штатом у протистоянні між чинним президентом-республіканцем Дональдом Трампом та його опонентом від Демократичної партії Джо Байденом. Трамп здобув більшість у Вісконсині в 2016 році, ставшим першим республіканцем, якому це вдалося з часів Рональда Рейгана в 1984 році.

Протести в Кеноші тривають з того часу, як 23 серпня поліцейський сім разів вистрілив у спину 29-річного афроамериканця Джейкоба Блейка. Сім’я Блейка стверджує, що він паралізований нижче пояса.

У Туркменістані порушників маскового режиму відправляють збирати бавовну

Влада південно-східного Марийського регіону Туркменістану відправляє на збір бавовни жителів, які не дотримуються маскового режиму і не можуть заплатити за це штраф. Громадян, які відмовляються від примусових робіт, влада обіцяє відправити до трудових таборів, повідомляє туркменська служба Радіо Свобода – Радіо Азатлик.

Від порушників вимагають з’явитися в призначений час до поліції для відправки на поле. Першу групу відправили на поле ще 30 серпня.

Читайте також: Кількість інфікованих коронавірусом у Росії перевищила мільйон

За вимогами, кожен затриманий повинен зібрати не менше 20 кілограмів бавовни в день (це приблизно в два рази менше за денну норму професійного збирача), зазначає кореспондент Радіо Азатлик. Тим, хто не виконав норму, потрібно приїхати на збори на наступний день.

Штраф за відсутність масок в публічних місцях запровадили в республіці на початку серпня. Він становить 60 манатів (17 доларів за офіційним курсом). При цьому вимога пояснюється «підвищеним вмістом пилу в повітрі», офіційно Туркменістан залишається останньою країною-членом ООН, в якій немає і не було жодного хворого коронавірусів нового типу SARS-CoV-2.

У березні організація «Репортери без кордонів» звернула увагу, що державні медіа цієї країни уникають повідомлень про коронавірусну пандемію.

Парламент Норвегії заявляє, що став ціллю «значної» кібератаки

Парламент Норвегії заявляє, що став ціллю «значної» кібератаки впродовж останнього тижня. Електронні пошти кількох обранців та співробітників парламенту були зламані. Особи хакерів наразі не встановлені.

«Це була значна атака», – заявила головний адміністратор парламенту Маріан Андреассен 1 вересня.

Речник головної опозиційної Робітничої партії повідомив суспільному мовнику NRK, що постраждали кілька членів та співробітників.

Для протидії кібернападу залучили Норвезьку службу національної безпеки. Там заявили, що працювали впродовж кількох днів.

Андреассен розповіла, що спроби зупинити атаку мали «негайний ефект».

У Болгарії припинили розслідування отруєння бізнесмена речовиною, схожою на «Новачок»

Прокуратура Болгарії припинила розслідування замаху на бізнесмена Еміліана Ґебрева, імовірно, отруєного нервово-паралітичною речовиною, схожою на російський «Новачок». Причина такого рішення не називається, проте воно могло бути ухвалене через відмову Москви допомагати розслідуванню.

Ґебрев – торговець зброєю, замах на нього стався в 2015 році. Згідно з даними слідства, підозрюваними в замаху є росіяни Сергій Федотов, Сергій Павлов та Георгій Горшков. За твердженням групи розслідувачів Bellingcat, під цими іменами можуть ховатися офіцери російської військової розвідки – генерал-майор Денис Сергєєв, Сергій Лютенко і Петро Борисов. Сергєєв згодом міг брати участь в замаху на колишнього начальника кадрової служби ГРУ Сергія Скрипаля, припускають розслідувачі.

У постанові про припинення розслідування прокуратура посилається на дві статті Кримінально-процесуального кодексу Болгарії, розповів Ґебрев болгарській службі Радіо Свобода. Одна передбачає призупинення в розслідуванні, якщо у слідства немає доступу до підозрюваних, що може перешкодити встановленню істини. Інша вказує на очікування правової допомоги від інших країн. Росія її слідству не надає.

У відкритому листі, оприлюдненому наприкінці липня, Ґебрев заявив, що розслідування його справи навмисне гальмується. Він вважає, що слідство побоюється «геополітичних наслідків» розслідування.

Речник генерального прокурора Болгарії Сійка Мілєва заявила Радіо Свобода, що тимчасове припинення розслідування не означає його завершення.

«Мені ледве не ампутували ногу» – білорус про побиття силовиками ОМОН у СІЗО на Окрестіна (відео)

Після побиття у СІЗО на Окрестіна в Мінську 33-річному Олексію Жуку зробили низку операцій на нозі, йому наклали 30 швів. За словами лікарів, якби він звернувся за допомогою на день пізніше, йому б ампутували ногу. На знак протесту проти насильства над мирними людьми батько Олексія, тракторист МТЗ, почав щодня виходити на мирні акції. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).

Голова Сенату Чехії виступив у парламенті Тайваню – попри обурення Китаю

Голова Сенату Чехії Мілош Вистрчил 1 вересня виступив у парламенті Тайваню, розкритикувавши авторитарний Китай та його зовнішню політику.

У своєму виступі Вистрчил заявив «Я – тайванець», за аналогією з виступом президента США Джона Кеннеді в 1963 році в Західному Берліні, коли американський лідер назвав себе берлінцем – із солідарності з людьми, які протистоять комунізму.

Як і більшість країн світу, уряд Чехії офіційно визнає політику «єдиного Китаю», згідно з якою Пекін вважає Тайвань частиною своєї території. Але Вистрчил є членом правоцентристської опозиції «Громадянські демократи» і не пов’язаний дипломатичним протоколом.

Міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив 31 серпня, що Китай змусить Вистрчила «заплатити високу ціну за недалекоглядну поведінку та політичні спекуляції», назвавши його свізит «провокацією».

Хоча уряд Чехії не підтримав візит Вистрчила, міністерство закордонних справ країни 31 серпня викликало посла Китаю в Празі через погрози Пекіна.

На тлі китайської кампанії з дипломатичної ізоляції Тайваню фактично заблокованою є участь острівної країни у великих міжнародних форумах. Зараз Тайвань має лише 15 офіційних союзників. Попри відсутність офіційних зв’язків, США залишаються найближчим партнером Тайваню та джерелом оборонної зброї для протидії військовій загрозі Китаю.

Уряд Росії прогнозує рекордні втрати населення в 2020 році

Населення Росії на тлі пандемії за підсумками 2020 року скоротиться на 158 тисяч осіб, це є максимумом за 14 років. Про це повідомляє РБК з посиланням на проєкт єдиного плану уряду з досягнення національних цілей розвитку Росії на період до 2024 року і на плановий період до 2030 року. Більш масштабне скорочення спостерігалося в Росії в 2006 році, коли населення країни зменшилося на 374 тисячі осіб.

Як випливає з документа, справжність якого підтвердили два джерела, близьких до уряду, в 2020 році чисельність населення зменшиться в п’ять разів швидше, ніж у 2019 році. За січень-червень на тлі пандемії смертність зросла на 3,1 відсотка, а народжуваність знизилася на 5,4 відсотка порівняно з тим же періодом 2019 року. Згідно з прогнозом, після епідемії COVID-19 населення Росії може почати рости тільки з 2022 року.

Скорочення народжуваності фіксується у 80 з 85 російських регіонів. Приплив мігрантів не може компенсувати природне скорочення. При цьому можливості забезпечення природного зростання населення за рахунок стимулювання народжуваності обмежені, оскільки в Росії знижується кількість жінок у репродуктивному віці.

Білорусь: штаб Бабарика оголосив про створення політичної партії

Штаб колишнього керівника «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, який претендував на посаду президента Білорусі та був заарештований, 31 серпня поширив відеозвернення незареєстрованого кандидата.

Бабарико каже про продовження політичної боротьби і необхідність створити партію або рух. Серед цілей майбутньої організації політик називає здійснення конституційної реформи, роботу для поліпшення економіки країни і можливість для людей виявити громадянську активність. Відзначається, що це звернення було записане ще до арешту Бабарика.

Слідом за ним із відеозверненням виступила представниця його виборчого штабу Марія Колесникова, яка зараз входить в опозиційну Координаційну раду. Колесникова повідомила про створення політичної партії «Разом». Найближчим часом, за її словами, будуть подані реєстраційні документи, передає білоруська служба Радіо Свобода.

 

Член президії Координаційної ради Павло Латушко 31 серпня запропонував створити рух для діалогу з владою. За його словами, потрібно починати думати про формування громадського руху, до якого можуть увійти представники різних верств суспільства, щоб показати владі, що є суб’єкт переговорів.

Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.

У серпні, після президентських виборів у Білорусі, прихильники екскандидатки від опозиції Світлани Тихановської створили Координаційну раду з метою транзиту влади в країні через проведення нових виборів.

Уже три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, понад 8 тисяч були затримані. Багато згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.

Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу про захоплення влади. Члени президії Координаційної ради фігурують у ній як свідки.

В СКУ засудили рішення суду в Росії щодо ліквідації української організації «Сірий Клин»

Світовий конгрес українців оприлюднив заяву, в якій засудив рішення Омського обласного суду Росії про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сірий Клин».

«Продовжуючи системні порушення прав і свобод людини, Росія продовжує йти всупереч загальновизнаним демократичним нормам та нормам міжнародного права. Але для СКУ українці РФ є невід’ємною частиною світового українського народу, і ми будемо надалі протидіяти цій репресивній політиці», – заявив президент СКУ Павло Ґрод.

28 серпня Омський обласний суд ухвалив рішення про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сибірський центр української культури «Ciрий Клин». Рішення було ухвалене після звернення управління Міністерства юстиції Росії в Омській області.

13 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав продовженням репресій Москви проти громадських організацій українців в Росії намір ліквідувати «Сірий Клин».

З часу заснування у 1992 році «Сірий Клин», як наголошують в СКУ, об’єднував навколо себе спільноту українців у Росії, працюючи «задля збереження та розвитку культури, мови та звичаїв українського народу». «Сірий Клин» входить до складу Світового конгресу українців з 2012 року.

У липні 2019 року рішеннями Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції Росії Світовий конгрес українців було внесено до списку небажаних організацій у Росії.

«Сірий Клин» – неофіційна назва регіону проживання українців в Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані.

 

У Білорусі затримали члена президії Координаційної ради Лілію Власову

У столиці Білорусі Мінську 31 серпня співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю затримали одну з семи членів президії Координаційної ради Лілію Власову. Як повідомли у Telegram-каналі ради, перед затриманням в її будинку провели обшуки.

Член Координаційної ради, колишній міністр культури Павло Латушко повідомив, що затримання відбулося напередодні розширеного засідання ради. Повідомляється, що 67-річну Власову відвезли на допит за фактом «участі в несанкціонованому мітингу».

На допит до Слідчого комітету викликали також речника Координаційної ради Антона Роднєнкова як свідка у справі про заклики до захоплення влади.

Двоє членів президії Координаційної ради раніше були заарештовані на 10 діб, щонайменше шістьох із семи – допитали.

Читайте також: Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже

Координаційна рада була створена з ініціативи кандидатки в президенти Світлани Тіхановської. До президії цієї ради увійшли письменниця Світлана Алексієвич, дипломат Павло Латушко, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співголова «Білоруської християнської демократії» Ольга Ковалькова, представник страйкому МТЗ Сергій Дилевський, координатор штабу Бабарика і соратниця Тіхановської Марія Колесникова.

Генпрокуратура Білорусі за фактом створення Коорлинаційної ради порушила кримінальну справу про «ахоплення влади».

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

У Мінську та інших містах Білорусі напередодні пройшла чергова масова акція протесту проти фальсифікації виборів. МВС повідомляло, що на марші силовики затримали 140 людей.

Школи та СOVID: як у Європі відновлюють роботу навчальних закладів (відео)

Уряди країн Європи готуються знову відновити роботу шкіл у найближчі дні до нового навчального року: експерти галузі охорони здоров’я кажуть, що для дітей життєво важливо відновити освіту. Більшість учнів не відвідували школу протягом шести місяців після того, як у березні були введені карантинні заходи для стримування пандемії коронавірусної хвороби. За повідомленням Генрі Ріджвелла, деякі профспілки вчителів висловили стурбованість з приводу безпеки персоналу, оскільки рівень інфікування у Європі продовжує зростати.

У Росії з рахунків соратниці Навального списали 34 мільйони рублів на користь «кухаря Путіна» і мера Москви

У Росії з банківських рахунків соратниці опозиціонера Олексія Навального, юристи і громадянської розслідувачки Любові Соболь списали близько 34 мільйонів рублів (нині понад 12 мільйонів 600 тисяч гривень) попри те, що цієї суми там не було – як написала вона у твітері, на користь наближеного до президента Росії Володимира Путіна підприємця Євгена Пригожина, якого називають «кухарем Путіна», і структур мерії Москви під керівництвом Сергія Собяніна.

Вона оприлюднила у твітері скріншот свого інтернет-банкінгу, де на рахунках нині перебуває більш ніж мінус 34 мільйони рублів.

Окремим дописом вона нагадала, що реальних коштів із неї не списали, бо їх на рахунках і не було.

Як повідомила Соболь у низці інтерв’ю російським засобам інформації, йдеться про присуджені російськими судами виплати в так званій справі «Московського школяра» – комбінату харчування, який опозиціонери пов’язували з Пригожиним, – а також на користь цілої низки структур мерії Москви за минулорічні акції протесту в російській столиці. При цьому вона звернула увагу, що віртуально списана з її рахунків сума завищена, бо за частиною з цих позовів фінансові претензії вже були погашені.

При цьому вона наголосила, що рішення судів в обох справах перебувають у процесі оскарження, а в разі необхідності вона також звернеться до Європейського суду з прав людини.

Російський підприємець Євген Пригожин, відомий діяльністю в галузі масового громадського харчування і наближеністю до президента Володимира Путіна, вже після недавнього отруєння Олексія Навального заявив 25 серпня, що має намір «роздягнути і роззути» Навального і соратників, які раніше здійснили розслідування щодо комбінату «Московський школяр» після того, як у дитячих садках, харчування в яких організує ця компанія, сталися випадки отруєнь дітей. За словами Пригожина, він викупив у комбінату право вимагати з опозиціонерів штрафні кошти за рішенням суду і тепер сам візьметься за їхнє стягнення. Опозиціонери стверджували, що комбінат пов’язаний із Пригожиним; він заперечує це. У жовтні 2019 року суд у Москві присудив Навальному, Соболь і створеному Навальним Фондові боротьби з корупцією виплатити комбінатові загалом майже 88 мільйонів рублів, назвавши низку пунктів розслідування такими, що не відповідають дійсності і ганьблять ділову репутацію комбінату; нині цю суму вони фактично винні вже особисто Пригожину. Через те рішення суду Навальний був змушений ліквідувати ФБК як організацію і створити на її місці нову, не обтяжену присудженим боргом.

Олексій Навальний нині перебуває на лікуванні в Німеччині внаслідок важкого отруєння, яке сталося в Росії. Його соратники звинувачують у цьому владу Путіна, Кремль усі звинувачення відкидає.

У Нідерландах відновили слухання у справі про збиття MH17

У понеділок, 31 серпня, у Окружному суді Гааги почалася третя сесія судового процесу у справі про збиття літака рейсу МН17 на Донбасі у 2014 році.

 

На цьому етапі заплановані виступи адвокатів постраждалих і розгляд клопотань адвокатів одного з обвинувачених.

Як повідомляє «Укрінформ», захист Олега Пулатова, одного з чотирьох підозрюваних у справі, заявив під час сьогоднішнього засідання, що планує найближчим часом вирушити до Росії, щоб зустрітися з підзахисним. За словами адвокатки Сабіни тен Дуссхате, попередні спроби зустрітися з Пулатовим були невдалі через пандемію.

У відповідь нідерландські прокурори зазначили, що адвокати були поінформовані щодо того, з яких міст здійснюються рейси у Росію. Прокурор Вард Фердінандуссе наголосив, що таких є кілька рейсів на тиждень.

Перший блок сесії має тривати з 31 серпня по 11 вересня, другий – з 28 вересня по 9 жовтня, третій – з 2 листопада по 13 листопада.

 

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 

 

Росія висилає трьох словацьких дипломатів

Росія висилає трьох дипломатів посольства Словаччини у Москві як відповідь на висилку співробітників російської дипмісії з Братислави. Про це повідомляє російське міністерство закордонних справ.

У понеділок, 31 серпня, до МЗС Росії викликали посла Словаччини Петра Пріпутена. Йому заявили «рішучий протест» через висилку трьох російських дипломатів раніше у серпні. Як оголосили словацькому дипломату, Москва ухвалила своє рішення, керуючись «принципом взаємності».

Імена словацьких дипломатів, яких оголосили персонами нон ґрата, у МЗС Росії не повідомили.

 

10 серпня Словаччина вислала трьох співробітників посольства Росії. Як повідомили у МЗС країни, було виявлено зловживання візами, виданими словацьким консульством у Санкт-Петербурзі, наслідком чого став «серйозний карний злочин» на території Словаччини.

За інформацією словацьких служб безпеки, діяльність трьох російських дипломатів суперечила Віденським домовленостям про дипломатичні відносини.

«До школи у масках» – як в Чехії готуються до 1 вересня – відео

До нового навчального року активно готуються у Європі. У більшості країн діти до шкіл першого вересня все ж підуть. Зокрема у Чехії, яка однією з перших країни Європи вводила карантин та виходила з нього – вже майже готові до відновлення навчання, яке було призупинене ще у березні. Щоправда навчання буде відбуватися із певними обмеженнями. Якими саме та чи не бояться батьки відправляти своїх дітей до школи розкажуть кореспонденти Радіо Свобода.

У Росії побили засудженого в «московській справі» Єгора Жукова, поліція порушила справу

Поліція в столиці Росії порушила кримінальну справу за фактом нападу на активіста Єгора Жукова, одного із засуджених у так званій «московській справі».

«Здійснюється комплекс слідчих дій та оперативних заходів, спрямованих на встановлення осіб та затримання зловмисників», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому російською державною інформагенцією ТАСС.

Єгор Жуков написав заяву одразу після інциденту: двоє невідомих осіб напали на нього близько 22:00 біля його будинку. Вони нічого не говорили, били по голові, зникли на самокатах. Медики госпіталізували активіста з підозрою на черепно-мозкову травму.

Жуков переконаний, що нападники хотіли заподіяти тяжку шкоду його здоров’ю, про це йдеться в заяві в поліцію.

Соратники Жукова розповіли, що загрози активісту надходять упродовж останнього року. Близько місяця тому на нього також намагалися напасти біля під’їзду будинку після ефіру на радіостанції «Ехо Москви», але тоді Жукову вдалося втекти.

У Північній Македонії з’явився новий уряд на чолі з соціал-демократами

Парламент Північної Македонії затвердив нову коаліцію на чолі з соціал-демократами, це поклало край ситуації, коли за умов пандемії COVID-19 країна мала тимчасовий уряд.

Голосування, що відбулося 30 серпня, повертає Зорана Заєва на посаду прем’єр-міністра після того, як у липні його партія з незначною перевагою перемогла правих суперників. Коаліція складається з владної партії, Соціал-демократичного союзу Македонії, та найбільшої політичної сили, що представляє етнічну албанську меншину. Нова коаліція має 62 голоси в парламенті зі 120 депутатів.

Партія Заєва набрала найбільше голосів на парламентських виборах 15 липня, але не отримала достатньо місць для самостійного формування уряду. Заєв заявив, що затвердження нового уряду принесе «період порядку, справедливості та дисципліни».

За його словами, пріоритетами є судова влада, економіка, освіта, адміністрування та навколишнє середовище. Заєв також пообіцяв боротися з пандемією коронавірусної інфекції та протистояти злочинності та корупції.

Депутати від опозиції залишили парламент після голосування і не брали участі в церемонії присяги. Вони заявили, що урядова програма не має чітких цілей і не передбачає необхідних реформ.

В Індії зареєстрували майже 79 тисяч нових випадків COVID-19. Це світовий рекорд

В Індії за добу зареєстрували 78 761 новий випадок COVID-19, що є новим світовим рекордом.

Це був четвертий поспіль день, коли на території країни виявляють понад 75 тисяч захворілих.

Стрибок у статистиці частково пояснюють збільшенням кількості тестів. Щодня в країні тестують близько одного мільйона людей. Це в п’ять разів більше порівняно з червнем.

Загалом в Індії за час пандемії виявили понад 3,5 мільйона хворих. Більше – лише в Бразилії (3,8 мільйона) та США (майже шість мільйонів).

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті

Лукашенко та Путін збираються зустрітися найближчим часом

Президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін збираються зустрітися найближчим часом.

У пресслужбі білоруського президента повідомили, що 30 серпня президенти провели телефонну розмову й обговорили ситуацію всередині Білорусі. Їхня потенційна зустріч має відбутися під час візиту Лукашенка до Москви.

У Кремлі уточнили, що зустріч має відбутися найближчими тижнями.

Тим часом, у Білорусі вже три тижні тривають антивладні протести, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. 30 серпня, у 66-й день народження Лукашенка, понад 100 тисяч людей вийшли на Марш миру та незалежності в Мінську та інших білоруських містах.

Під час протестів у Мінську затримали понад 100 людей – МВС Білорусі

Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.

За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.

У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.

 

Темношкіра жінка має вперше полетіти на Міжнародну космічну станцію

Астронавтка Джанетт Еппс має стати першою темношкірою жінкою, яка полетить на Міжнародну космічну станцію.

Американське Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) анонсувало, що 49-річна Еппс полетить у свою першу шестимісячну експедицію у 2021 році.

Вперше вона мала полетіти на орбіту в червні 2018 року, але її замінили за кілька місяців до вильоту. У НАСА тоді не надали пояснень.

Епп має полетіти на МКС на американському Boeing CST-100 Starliner. Таким чином, американська аерокосмічна індустрія продовжує відновлювати використання власних космічних кораблів: у травні приватна компанія SpaceX запустила корабель Crew Dragon з двома людьми на борту.

Вперше з 2011 року запуск відбувався з американської території. До цього дев’ять років людей на МКС доставляли тільки кораблями із серії «Союз» російського виробництва.

 

У Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів закордонних ЗМІ у Білорусі

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.

«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

 

Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.

«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження … та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».

Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні ЗМІ. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Акредитацій позбавили також журналістів ВВС, німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»). У публікації білоруського видання Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.

 

У Берліні затримали сотні осіб під час протестів проти карантинних обмежень – ЗМІ

Поліція Берліна, столиці Німеччини, затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу, інформує ВВС.

Більшість із них, близько 200 людей, правоохоронці затримали на одному мітингу, який відбувався перед російським посольством, пише DW, після того, як учасники протесту, за офіційними даними, почали кидати каміння та пляшки. Міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель заявив, що робили це близько трьох тисяч «рейхсбюргерів» і ультраправих.

Крім того, під вечір суботи протестувальники прорвали загородження біля будівлі Рейхстагу. Як повідомила агенція dpa із посилання на кореспондента з місця подій, через малу кількість поліцейських деякі протестувальники встигли піднятися по сходах до будівлі Рейхстагу. Аби їх відтіснити, поліція була змушена застосувати газові балончики, сталися сутички. Всередину будівлі, де засідає німецький Бундестаг, протестувальники не потрапили. 

Силовики повідомляють, що під час сутичок були поранені семеро правоохоронців. «На жаль, у нас немає іншого виходу, – заявили в поліції Берліна у твітері. – Усі вжиті на сьогодні заходи не привели до дотримання умов». 

Загалом участь в протестних акціях впродовж дня взяли від 35 до 38 тисяч осіб, повідомив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель. Переважно демонстрації були мирними.

Подібні мітинги відбувалися в інших європейських містах, пише ВВС, де деякі демонстранти називали вірус «вигадкою»: зокрема, в Лондоні, Парижі Відні та Цюриху.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.

Держдепартамент прокоментував заяву Путіна про затримання «вагнерівців» у Білорусі

Речниця Державного департаменту США Морган Ортагус прокоментувала заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що затримання у Білорусі бойовиків ПВК «Вагенра» було операцією спецслужб України та США, повідомляє «Голос Америки».

«Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів, та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально. Відкриті зусилля Росії позбавити народ Білорусі суверенних прав є неприйнятними», – заявила речниця Державного департаменту США.

Як повідомляє «Німецька хвиля», за словами Путіна, осіб, яких у Білорусі оголосили бойовиками ПВК «Вагнера», «затягнули» на територію Білорусі під легальним приводом, та «представили у якості можливої ударної сили для розкачування ситуації у ході передвиборчої кампанії».

 

Ортагус також відзначила, що Сполучені Штати Америки підтримують право народу Білорусі обирати власних лідерів «через дійсно вільні та чесні вибори з незалежним спостерігачами, та за межами неналежного впливу російських спецслужб».

«Нахабне використання Москвою найманців ПВК «Вагнера» в цілому світі збагачує російську еліту, завдаючи шкоди країнам у яких вона працює. Використання Росією кампаній впливу для ослаблення супротивників та приглушення голосу народу є неприйнятним», – заявила Ортагус.

У середині серпня найманці «ПВК Вагнера», затримані у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії.