Сполучені Штати здійснили секретну операцію в Ємені з метою вбивства військового високопосадовця Ірану Абдул-Резу Шаглая, але вона виявилася неуспішною – таку інформацію оприлюднили видання Washington Post, Reuters та AP 10 січня з посиланням на джерела в американських органах влади.

Шаглай – командир елітного підрозділу «Кудс», який входить до «Корпусу вартових ісламської революції». За даними журналістів, американські військові планували його ліквідацію в Ємені 3 січня – тоді ж, коли авіаудар з дрону вбив командувача «Кудсу» генерала Касема Солеймані в Багдаді.

Читайте також: Хто є хто в «Корпусі Вартових Ісламської революції» – інфографіка​

Пентагон відмовився обговорювати засекречену інформацію щодо своєї діяльності в Ємені. У цій країні Вашингтон у союзі з Саудівською Аравією протистоїть повстанцям шиїтського руху Хуті, яких підтримує Іран, з 2015 року.

США вважають «Кудс» терористичною організацією.

8 січня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня.
…

«Центр громадянських свобод» оприлюднив заяву на підтримку журналістки Жанари Ахметової з Казахстану, яка шукає в Україні політичного притулку. Наразі під текстом звернення підписались ще п’ять українських правозахисних організацій.

За їхніми даними, Міграційна служба України не визнає факту політичного переслідування Ахметової у Казахстані, який попри те, що справа щодо неї відкрита за підозрою у шахрайстві, називає її у документах «лідером забороненої організації»: у 2017 році жінці було відмовлено у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

«14.01.2020 відбудеться засідання апеляційної інстанції, яка остаточно вирішить, чи отримає Жанара Ахметова шанс ще одного розгляду її заяви в Державній міграційній службі. Рішення суду вступить у силу негайно. Тому, якщо Ахметова не отримає можливості очікувати розгляду ДМС питання про надання статусу біженця щодо неї відразу ж відновиться процедура розгляду екстрадиційного запиту Казахстану. У будь-який момент після цього її можуть видати казахстанській владі», – йдеться у заяві правозахисників.

На переконання підписантів, у Казахстані Ахметовій загрожують тортури та ув’язнення.

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

Сама Ахметова 7 січня написала у фейсбуці, що Казахстан просить про її екстрадицію за статтею про шахрайство, але вона стверджує, що боргової заборгованості в рамках цієї кримінальної справи в неї вже немає, що доведено українським судом, вона відбула за нею півтора року за ґратами в Казахстані, а все її майно конфіскували. Після того, як її відпустили під поліційний нагляд, вона відбула під ним іще шість із половиною років, а 2017 року, стверджує жінка, проти неї почали «фабрикувати кримінальну справу» за заявою людини, яка назвала себе потерпілою від дій блогерки.

За її словами, новий тиск на неї як на «запеклу шахрайку» почався після того, як 2014 року вона почала вести активну опозиційну блогерську діяльність і публікуватися в опозиційній газеті «Трибуна».

У березні 2017 року Жанара Ахметова разом з малолітнім сином прибула в Україну, щоб просити про політичний притулок. Влада Казахстану оголосила її в розшук для відбування покарання по вироку про «шахрайство» (за цією статтею її засудили до 7 років позбавлення волі).
…

Німецька авіакомпанія Lufthansa 10 січня оголосила про скасування всіх своїх рейсів у Тегеран до 20 січня включно у зв’язку з «невизначеною ситуацією» у сфері безпеки повітряного простору над іранською столицею.

У заяві компанії йдеться про те, що це «запобіжний захід». Рішення про те, чи поновляться рейси до столиці Ірану, ухвалять пізніше з урахуванням обставин.

Про рішення оголосили на наступний день після того, як низка ЗМІ з посиланням на джерела в розвідці США й інших країн, а потім і лідери Канади і Великої Британії заявили про те, що «Боїнг» української авіакомпанії, що розбився 8 січня незабаром після вильоту з аеропорту Тегерана, ймовірно, був збитий іранською ракетою.

Увечері 9 січня, в лічені хвилини після того, як з’явилися повідомлення про ракету і відео її ймовірного влучання в літак, лайнер Lufthansa, що летів із Франкфурта-на-Майні в Тегеран, розвернувся над Румунією і повернувся до Німеччини.

Відразу після катастрофи українського літака низка авіакомпаній змінили маршрути своїх рейсів так, щоб уникнути повітряного простору над Іраком й Іраном. Серед них Qantas, Singapore Airlines і Air France. Маршрути з Південно-Східної Азії й Австралії в Європу тепер проходять над Афганістаном, Туркменистаном і Кавказьким регіоном.

Влада Ірану заперечує версію про те, що український літак, на борту якого загинули 176 людей, був збитий.

Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 63 канадці та 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

 
…

Офіс Генерального прокурора заявив, що здійснює процесуальне керівництво розслідування в Україні катастрофи літака МАУ в Ірані, а також вживає заходів для спільної роботи з іншими державами.

«На даний момент вживаються всі заходи для дослідження обставин авіакатастрофи, зокрема Офіс генерального прокурора вже звернувся до іноземних партнерів із проханням надати наявну інформацію, яка може сприяти розслідуванню. Крім того, вживаються заходи щодо організації спільної роботи слідчих держав, громадяни яких постраждали, з розслідування причин катастрофи», – йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці відомства.

Раніше представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечує.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.
…

У Мексиці 9 січня сталося виверження найактивнішого вулкана країни – Попокатепетля, повідомляє Національний центр із запобігання стихійним лихам.

Вулкан викинув стовп попелу висотою три кілометри. Жителів просять не наближатися до вулкана.

Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США показав, як виглядає виверження Попокатепетля з космосу.

 
…

Палата представників Конгресу США схвалила резолюцію, яка обмежує права президента на проведення військових акцій проти Ірану.

Законодавці стурбовані тим, що президент Дональд Трамп без достатніх підстав дав наказ про нанесення повітряного удару, внаслідок якого був убитий високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані, що може привести до війни з Тегераном. Раніше спікер Палати представників Ненсі Пелосі назвала вбивство Солеймані провокаційним військовим ударом.

Відповідно до ухваленої резолюції президент зобов’язаний протягом 30 днів припинити військові операції проти Ірану, якщо він не отримає спеціального дозволу Конгресу.

За резолюцію проголосували майже всі законодавці-демократи, проти – майже всі республіканці. За словами Пелосі, Конгрес, виконуючи функцію контролю над виконавчою владою, намагається забезпечити безпеку американців, вимагаючи від президента припинити ворожі акції проти Ірану. Республіканці заявляють, що подібний крок Конгресу завдасть шкоди безпеці США. «Демократи намагаються обмежити повноваження президента захистити Америку. Це відверто небезпечний крок», – заявив лідер республіканської меншості в Палаті представників Кевін Маккарті. Президент Трамп закликав республіканців голосувати проти резолюції.

Голосування відбулося через два дні після ракетного удару Ірану по військових базах в Іраку, де дислоковані американські військовослужбовці. Ніхто не постраждав в результаті цих ударів. Президент Трамп вирішив відповісти на них запровадженням нових економічних санкцій проти Тегерана, заявивши, що Іран «відступив».

Це символічне рішення Палати представників, оскільки резолюції, схвалені в подібному форматі, не вимагають підпису президента і не є обов’язковими для виконання.
…

Понад 50 волонтерів вирішили допомогти рідним загиблих українців в авіакатастрофі українського літака в Ірані та співробітникам «Міжнародних авіаліній України», повідомила компанія на своїй сторінці у Facebook.

«У ці важкі дні неоціненну допомогу нам надають волонтери-психологи. МАУ дуже вдячна лікарям душ за миттєвий відгук. Та ще більш – за готовність попри все рятувати від ран, страшніших за фізичні. Від учора і весь цей час професійні фахівці самовіддано допомагають сім’ям загиблих членів екіпажу та пасажирів PS752», – розповіли в МАУ.

У компанії повідомили, що після звістки про трагедію до них звернулися понад 50 волонтерів, які прагнули фахово допомогти усім постраждалим.

«У ці дні окрему увагу приділено психологічній роботі з екіпажами авіакомпанії. У приміщенні передпольотного брифінгу екіпажів чергують як професійні психологи на волонтерських засадах, так і бортпровідники-інструктори, які пройшли спеціальну психологічну підготовку. Робота психологів із співробітниками авіакомпанії триватиме і надалі, допоки в цьому буде потреба», – запевнили в МАУ.

Катастрофа рейсу PS752

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

ЖИВИЙ БЛОГ: Літак МАУ та іранська ракета – нові дані про катастрофу PS752

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана.

Згодом прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та прем’єр-міністр​ Британії Боріс Джонон заявили, що літак збила іранська ракета. Вони припускають, що це могло бути ненавмисно.

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 
…

Існує значна кількість даних про те, що український літак збила іранська ракета, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон.

«Зараз є багато інформації, що літак був збитий іранською ракетою «земля-повітря». Це могло статися ненавмисно. Сполучене Королівство продовжує закликати всі сторони до негайної деескалації, щоб знизити напругу в регіоні», – сказав Джонсон.

Катастрофа рейсу PS752

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

ЖИВИЙ БЛОГ: Літак МАУ та іранська ракета – нові дані про катастрофу PS752

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана.

Згодом прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що літак збила іранська ракета. Він припустив, що це могло бути ненавмисно.

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що вже посилив санкції проти Тегерану після обстрілу Іраном американських військових баз на території Іраку, як він і анонсував раніше.

«Уже зроблено. Ми посилили їх. Вони були дуже суворими, а зараз вони ще істотно посилилися», – заявив Трамп журналістам у Білому домі.

«Я якраз схвалив їх щойно разом із Міністерством фінансів», – додав він.

Подробиць Трамп не навів, додавши, що Мінфін зробить про це свою заяву.

Попереднього дня, 8 січня, президент США пообіцяв запровадити «нові виснажливі санкції проти іранського режиму» після ракетного обстрілу баз військ США.

У США повідомили, що внаслідок тих ударів люди не потерпіли, а завдана матеріальна шкода була мінімальна. Як сказав Трамп, у відповідь на це зовсім не обов’язково вдаватися до військової сили проти Ірану.

Раніше того дня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня.
…

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана, пише напів офіційне іранське агентство ISNA.

«Якби ракета чи снаряд влучили в літак, він мав би вільне падіння», – заявив Абедзаде у коментарі CNN.

За його словами, «пілот намагався повернути до аеропорту, але не зміг».

Катастрофа рейсу PS752​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 11 українці (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 
…

Користувачі соціальної мережі Twitter дозволить користувачам обмежувати аудиторію, яка матиме можливість коментувати їхні дописи. Про це розповіла директорка компанії з управління продуктами Сюзан Ксі.

Користувач зможе вибрати категорію допису. Категорія global передбачає, що твіт може коментувати будь-хто; group – коментують лише ті, кого читає автор допису; panel – відповідати зможуть лише відмічені у пості користувачі; statement – коментарі закриті.

Тестуватимуть нову функцію у першому кварталі цього року, а для всіх користувачів вона має стати доступною до кінця року.
…

У Палаті представників Конгресу США сьогодні, як очікується, відбудеться голосування щодо резолюції, яка обмежує повноваження президента Дональда Трампа з ведення військових дій проти Ірану.

Про це повідомила спікер Палати Ненсі Пелосі ввечері в середу після брифінгу, на якому представники адміністрації розповіли конгресменам про останні кроки Білого Дому щодо Ірану. Роз’яснення чиновників не задовольнили демократів – ініціаторів резолюції. Вони побоюються, що Трамп може наказати завдати удару по Ірану.

«Конгресмени висловлюють серйозну стурбованість з приводу рішення адміністрації про участь у військових діях проти Ірану і про відсутність у неї стратегії для руху вперед», – наводить «Голос Америки» слова Пелосі.

Демократи мають у своєму розпорядженні більшість в Палаті представників і, ймовірно, зможуть домогтися схвалення резолюції. Не так передбачувана її доля в Сенаті, де більшість у республіканців. Багато колег Трампа по партії заявили, що підтримують дії адміністрації щодо Ірану, в тому числі операцію, в результаті якої 3 січня був убитий іранський генерал Касем Сулеймані. Однак двоє сенаторів-республіканців – Ренд Пол і Майк Лі – розкритикували аргументацію, яку використовували представники адміністрації Трампа. Лі навіть сказав, що проведений брифінг був «найгіршим» за 9 років, які він займає крісло сенатора. Якщо ще кілька республіканців погодяться з Лі і Полом, а не з Білим Домом, резолюція може пройти і в Сенаті.

При цьому сам Трамп напередодні в телезверненні дав зрозуміти, що найближчим часом не розглядає варіант військових ударів по Ірану. Він згадав лише про посилення санкцій проти цієї країни.

8 січня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня
…

Президент США Дональд Трамп негативно сприймається громадськістю в багатьох країнах, але, за даними опитування дослідницького центру Pew, імідж самих США в цілому сприятливий.

64% опитаних за межами США заявили, що не впевнені, що зовнішня політика Трампа правильна, і тільки 29% підтримали лідера США. Опитування було направлено на вивчення громадської думки в 33 країнах і проводився серед 37 тисяч людей у період з травня до жовтня 2019 року. За результатами опитування, Трампа особливо погано сприймають в Західній Європі. Довіряють Трампу лише 13% опитаних у Німеччині, 18% в Швеції, 20% у Франції, 21% в Іспанії, 25% у Нідерландах і Греції і 32% у Великій Британії.

У Росії 20% заявили, що вони впевнені в тому, що президент США чинить правильно в світових справах. У Мексиці 89% не довіряють Трампу. У деяких країнах громадськість висловила підтримку Трампу: Індія (56%), Нігерія (58%), Кенія (65%), Ізраїль (71%) і Філіппіни (77%). В Україні таких виявилося 46%.

Рейтинги оцінки Сполучених Штатів переважно сприятливі, хоча серед деяких ключових союзників також низькі. США мають найбільш позитивні відгуки серед 79% поляків, 70% литовців та 66% угорців. Натомість найнижчі в Європі рейтинги США – в Нідерландах (46%), Швеції (45%) та Німеччині (39%). Поза межами ЄС рейтинги США значно позитивніші в Україні (73% підтрики), ніж у Росії (29%).
…

Канада має намір відігравати ключову роль у розслідуванні катастрофи українського «Боїнга» в Ірані, внаслідок якої загинули 63 громадян Канади.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив на пресконференції в Оттаві, що 138 із 176 осіб, які перебували на борту літака, мали зв’язок із Канадою. Багато з них були членами великої іранської громади Канади, переважно з  Едмонтона.

«Я впевнений, що завдяки нашим діям як через союзників, так і безпосередньо, ми переконаємось, що ми робимо істотний внесок у розслідування», – сказав Трюдо.

Прем’єр Канади не став коментувати можливі причини аварії.

Раніше президент України Володимир Зеленський закликав Канаду приєднатися до розслідування причин катастрофи.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що домовився з Іраном про тісну координацію слідчих груп двох країн у розслідуванні катастрофи українського літака неподалік Тегерану і визначення її причини.
…

Пошуково-рятувальна група вилетіла до Ірану, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій у Facebook.

Вона братиме участь у розслідуванні авіакатастрофи рейсу PS 752 Тегеран-Київ та організовуватиме репатріацію тіл загиблих громадян.

Міністр нагадав, що в складі групи – представники Державіаслужби, Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, СБУ, РНБО, ДСНС, Міноборони, МЗС, МВС та «Міжнародних авіаліній України».

«Розслідування здійснюватиметься комісією, утвореною Організацією цивільної авіації Ісламської республіки Іран, за стандартними процедурами ІКАО за участі представників України. Україна очікує об’єктивного розслідування авіаційної події. Ми також розраховуємо, що Ісламська Республіка Іран діятиме згідно з встановленими міжнародними правилами та процедурами для розслідування таких подій», – написав Криклій.

Він переконаний, що напружена ситуація на Близькому Сході не стане на заваді розслідуванню.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що домовився з Іраном про тісну координацію слідчих груп двох країн у розслідуванні катастрофи українського літака неподалік Тегерану і визначення її причини.
…

Президенти Росії та Туреччини закликають до перемир’я в Лівії з 12 січня.

Після зустрічі в Стамбулі 8 січня Володимир Путін та Реджеп Тайїп Ердоган заявили, що підтримують «необхідні заходи для стабілізації ситуації» у північноафриканській країні.

Заява пролунала на тлі наступу повстанців, лояльних до генерала Халіфа Хафтара, на столицю Лівії Тріполі, де перебувають підтримуваний ООН Уряд національної єдності.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Як вважаються, Росія надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

Член НАТО Туреччина, зі свого боку, підтримує Уряд національної єдності.

 
…

Президент Росії Володимир Путін та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запустили газопровід «Турецький потік» під час церемонії в Стамбулі.

На сцені з’явилися дві частини труби, на яких був напис «Турецький потік» російською та турецькою мовами. Згодом на сцені з’явилася третя частина із написом Turkstream. Після цього Путін, Ердоган, президент Сербії Александар Вучич та прем’єр Болгарії Бойко Борисов, відкрутивши символічний вентиль, дали старт роботі нового газопроводу.

Газопровід «Турецький потік» прокладений по дну Чорного моря з Краснодарського краю Росії в європейську частину Туреччини. Його довжина становить приблизно 930 кілометрів, а загальна потужність – 31,5 мільярда кубометрів газу на рік. Перша частина газопроводу постачає газ до Туреччини, друга – в країни Південної і Південно-Східної Європи. Росія оголосила про закінчення будівництва «Турецького потоку» в середині листопада 2019 року.
…

Він також повідомив, що американці не постраждали внаслідок ракетного нападу Ірану на бази в Іраку
…

В Узбекистані 8 січня розпочалися судові слухання у кримінальній справі щодо дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової. Суд відбувається в закритому режимі, повідомила пресслужба Верховного суду Узбекистану.

Швейцарський адвокат Грегуар Манжа і дочка Карімової Іман повідомляли про початок закритого судового процесу у її справі ще 16 вересня. На нього, за їхніми словами, не допускали адвокатів, найнятих родиною Карімової. П’ятьох юристів змусили підписати документ про нерозголошення матеріалів справи. Ще двом, за словами Іман Карімової, «натякали на втрату ліцензії, якщо вони будуть надто активні».

6 січня Генеральна прокуратура Узбекистану повідомила, що розслідування нової кримінальної справи стосовно Гульнари Карімової завершено, і її направлено до суду.

Карімову і ще кількох людей звинувачують у вимаганні, розкраданні бюджетних коштів та легалізації доходів у зарубіжних країнах у складі злочинного співтовариства.

У серпні 2015 року суд у Ташкенті визнав Карімову винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні та вимаганні і призначив їй покарання у вигляді обмеження волі на п’ять років. Пізніше щодо Карімової порушили ще одну кримінальну справу за звинуваченням у корупції.

У грудні 2017 року, після смерті батька, Карімова була засуджена до 10 років позбавлення волі. Генпрокуратура Узбекистану оцінила загальну суму заподіяної шкоди за двома кримінальними справами майже в два мільярди доларів. До березня 2019 року Карімова перебувала під домашнім арештом. Однак через неодноразові порушення умов арешту суд вирішив перевести Карімову в колонію загального режиму.

У серпні 2019 року проти неї порушили нову кримінальну справу про причетність до розкрадання державних коштів і укладення угод усупереч інтересам Узбекистану, оцінивши суму збитку в 175 мільйонів доларів.

Влада США звинувачує Гульнару Карімову в хабарництві і відмиванні грошей на суму 865 мільйонів доларів. Її ім’я внесене до списку санкцій Міністерства фінансів США. Відомство вважає, що дочка покійного президента очолювала в Узбекистані «потужний синдикат організованої злочинності».
…

У Стамбулі 8 січня президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган проводять двосторонні переговори без преси у форматі «сам на сам». Після зустрічі вони мають намір взяти участь у церемонії запуску газопроводу «Турецький потік».

Раніше пресслужба Кремля повідомляла, що Путін має намір обговорити ситуацію в Сирії та Лівії, а також розвиток економічних відносин між двома країнами. Ердоган заявляв, що говоритиме про ситуацію в Ідлібі і виконання російсько-турецьких домовленостей щодо Сирії. У пресслужбі турецького президента також заявляли, що лідери двох країн обговорять конфлікт між США і Іраном після вбивства генерала Гасема Солеймані.

Газопровід «Турецький потік» прокладений по дну Чорного моря з Краснодарського краю Росії в європейську частину Туреччини. Його довжина становить приблизно 930 кілометрів, а загальна потужність становить 31,5 мільярда кубометрів газу на рік. Перша частина газопроводу постачає газ до Туреччини, друга – в країни Південної і Південно-Східної Європи. Росія оголосила про закінчення будівництва «Турецького потоку» в середині листопада 2019 року. 5 січня 2020 року Москва повідомила, що газ почав надходити до Греції і Північної Македонії.

У жовтні 2019 року президенти Туреччини і Росії Реджеп Ердоган і Володимир Путін на зустрічі в Сочі домовилися, що Туреччина й Росія спільно контролюватимуть сирійсько-турецький кордон на схід від річки Євфрат.

Згідно з домовленостями, турецькі війська патрулюватимуть частину 30-кілометрової зони біля кордону, яка була під їхнім контролем в результаті операції, розпочатої Анкарою на півночі Сирії на початку жовтня. В інших частинах 30-кілометрової зони буде введена російська військова поліція. Після відходу курдів там розпочнеться спільне російсько-турецьке патрулювання біля кордону. На сам кордон повернуться сирійські прикордонники, підконтрольні президенту Сирії Башару Асаду.
…

Серед загиблих в авіакастрофі літака Boeing 737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в Тегерані було найбільше громадян Ірану та Канади, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Наразі нам відома наступна інформація щодо країн походження загиблих в катастрофі #PS752:

Іран – 82;

Канада – 63;

Україна – 2 + 9(екіпаж);

Швеція – 10;

Афганістан – 4;

ФРН – 3;

Велика Британія – 3.

Висловлюємо наші співчуття. Українська влада продовжує розслідування», – ідеться в повідомленні в твітері.

Український «Боїнг» розбився одразу після зльоту з міжнародного аеропорту Тегерану 8 січня. За попередньою інформацією, ніхто з пасажирів чи екіпажу літака не вижив.

На борту літака перебували 167 паажирів та дев’ять членів екіпажу.

 
…

За попередньою інформацією, наданою іранською стороною, причиною катастрофи українського «Боїнга» стала аварія двигуна, версія теракту чи ракетної атаки виключається. Про це повідомили у посольстві України в Ірані.

«За даними компанії МАУ, на зазначений рейс придбали квитки 168 осіб. Наразі з’ясовується хто з пасажирів не був присутній на борту та наявність серед пасажирів громадян України. Також на борту перебували 9 членів екіпажу – громадяни України. На жаль, усі пасажири та члени екіпажу загинули», – мовиться у повідомленні.

Український «Боїнг» розбився одразу після зльоту з міжнародного аеропорту Тегерану 8 січня.

Рада національної безпеки і оборони України повідомила про створення оперативного штабу у зв’язку з авіакатастрофою українського літака в Ірані.
…

В Ірані назвали оновлене число загиблих і травмованих у тисняві, що виникла на похоронах убитого США одного з чільних військових командувачів країни, генерала Касема Солеймані, якого Вашингтон звинувачував у міжнародному тероризмі. За повідомленнями іранських засобів інформації, загинуло вже не менше ніж 56 людей, число травмованих називають як принаймні 213.

Власне поховання, що відбувається в рідному місті генерала Кермані, через трагедію довелося відкласти. Припускають, що воно може відбутися на «ділянці мучеників» кладовища вже поночі чи й під ранок.

Причина, з якої виникла тиснява, наразі не відома.

Попереднього дня, 6 січня, сотні тисяч людей на чолі з найвищими керівниками Ірану прощалися з Солеймані в столиці Тегерані. Там обійшлося без інцидентів.

Тим часом у США президент Дональд Трамп знову виступив на захист свого наказу ліквідувати генерала, який командував так званими Силами «Кудс» – силами спецоперацій елітного Корпусу вартових Ісламської революції, який захищає консервативне ісламське керівництво й ісламський лад Ірану; ці сили відповідальні, зокрема, за спецоперації за межами Ірану.

За словами Трампа, Солеймані планував «дуже великий напад, дуже поганий напад на нас та інших людей». «Він був чудовиськом. А тепер він уже не чудовисько. Він труп», – додав Трамп.

А міністр оборони США Марк Еспер заявив журналістам, що Вашингтон прагне дипломатичного вирішення нинішнього протистояння з Іраном. Але, наголосив він, саме Тегеран має піти на зниження напруженості.

При цьому Еспер зауважив, що США мають очікувати відплатного удару Ірану «певним чином, у певному вигляді». «Ми готові до будь-якої можливості. І ми дамо відповідь, яка буде відповідати тому, що вчинять вони», – додав він.

Державний секретар США Майк Помпео, виступаючи раніше 7 січня на пресконференції в Вашингтоні, зі свого боку, відкинув припущення, що генерал Солеймані в момент його ліквідації в столиці Іраку Багдаді перебував там із «дипломатичною місією». Він так само, як і Трамп, повторив думку, що Солеймані займався там організацією нових нападів на американців і їхніх союзників у регіоні – після того, як наприкінці грудня проіранське ополчення Іраку вчинило напад на посольство США в Багдаді.

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані. США ж застерегли про можливі серйозні наслідки такого кроку для Ірану.
…

Виверження вулкана на Алеутських островах у штаті Аляска у США спричинило появу хмари вулканічного попелу, яка може перешкодити міжнародному повітряному рухові, застерігають експерти.

Як повідомила Вулканічна обсерваторія Аляски, підвищена температура поверхні при виверженні вулкана Шишалдін на острові Унімак, що почалося раніше 7 січня, свідчить про наявність у каналі кратера активної лави.

За словами експертів, вітер зносить хмару попелу на північний схід у Берингове море, наразі північніше від маршрутів реактивних літаків, що літають між Північною Америкою й Азією.

За даними супутникових знімків, нині хмара попелу сягає заввишки 7010 метрів. Національна метеорологічна служба США вже видала попередження для авіаторів про наявність хмари попелу до цієї висоти.

На острові Унімак також є селище з приблизно 40 мешканцями, але, як кажуть фахівці, виверження їм не загрожуватиме, якщо тільки не зміниться напрям вітру.

Шишалдін – один із найактивніших вулканів Алеутського вулканічного регіону.

Дрібний вулканічний попіл здатний підніматися в атмосферу на значні висоти і залишатися в повітрі тривалий час. Він може виводити з ладу реактивні двигуни сучасних пасажирських літаків, плавлячись від високої температури в двигуні і налипаючи на лопаті турбіни. Через це в таких випадках запроваджують заборони на польоти.

Найбільший досі такий зрив повітряного руху, що охопив більшу частину Європи і протривав понад тиждень, стався 2010 року внаслідок виверження вулкана Ейяф’ятлаєкютль в Ісландії. Тоді було скасовано понад 100 тисяч авіарейсів, що становило майже половину обсягу повітряного руху і охопило близько 10 мільйонів пасажирів.
…

Парламент Ірану 7 січня проголосував за закон, який визначає військове командування Сполучених Штатів та співробітників Міністерства оборони США (Пентагону) як терористів.

Згідно з новим законом, усі збройні сили США, співробітників Пентагону, пов’язані з ними організації, агентів та командувачів, зокрема причетних до вбивства командувача іранських сил «Кудс» Касема Солеймані, Іран визначає як «терористів».

Читайте також: «Помста за кров»: коротко про загострення відносин між США та Іраном​

Депутати іранського парламенту проголосували за закон одностайно.

«Будь-яка допомога цим силам, в тому числі військова, у вигляді розвідки чи послуг, технічна, логістична вважатиметься допомогою в скоєнні терористичного акту», – йдеться в документі.

8 квітня 2019 року Іран визнав терористичною організацією Центральне командування Сполучених Штатів. Це сталося того ж дня, коли Вашингтон визнав іноземною терористичною організацією іранський Корпус вартових ісламської революції.

Читайте також: Кількість жертв тисняви в Ірані зросла, похорони Солеймані відклали​

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

Новий коаліційний кабінет Австрії на чолі з повторно обраним Себастьяном Курцом склав присягу 7 січня, повідомляють західні ЗМІ.

Учасники коаліції – права Австрійська народна партія, очолювана Курцом, та лівоцентристські «Зелені» – сформували уряд з 15 міністрів. Вісім із них – жінки. Віце-канцлером став представник «Зелених» Вернер Коґлер.

Серед консерваторів у складі уряду – міністерка оборони Клаудіа Таннер та очільниця нового міністерства з інтеграції мігрантів Сюзанна Рааб. Міністеркою юстиції стала 35-річна донька боснійських біженців, «зелена» Альма Задік.

Читайте також: Генсекретар ООН «розчарований» результатами кліматичних переговорів у Мадриді​

На виборах партія Курца взяла більшість голосів, «Зелені» отримали понад 12% голосів.

Коаліційна угода, яку дві партії уклали минулого тижня, ставить у пріоритет протидію змінам клімату, скорочення викидів вуглецю, зниження податків та боротьбу з нелегальною міграцією.

В новому уряді – 11 представників правлячої партії та четверо «зелених».

Попередня коаліція Курца з праворадикальною «Партією свободи» розвалилася в травні 2019 року. Це сталося після публікації відео, на якому голова «Партії свободи» Хайн-Крістіан Страхе спілкується з жінкою, що назвалася російським політичним донором.
…

Щонайменше 35 людей загинули через тисняву на багатотисячному жалобному мітингу в рідному місті іранського генерала Касема Солеймані 7 січня. Про це йдеться в повідомленні державного мовника Ірану.

Голова іранської служби з надзвичайних Пірхосейн Куліванд у коментарі телевізійному каналу сказав, що загиблі та поранені були учасниками поховальної процесії.

«Кілька громадян, які брали участь у поховальній процесії, були поранені, ще кілька загинули», – повідомив він.

Без посилання на Куліванда державний мовник повідомив про 35 загиблих та 48 поранених.

Процесії прощання з генералом Солеймані в Ірані збирають сотні тисяч людей. 7 січня тіло загиблого доставили в його рідне місто Керман, де мають поховати.

Поховальні церемонії супроводжуються мітингами, на яких лунають погрози на адресу Сполучених Штатів.

Командувач «Корпусу вартових ісламської революції» генерал-майор Хосейн Саламі, виступаючи на мітингу в Кермані під час похорону, сказав, що Іран «помститься» за смерть Солеймані.

«Ми помстимося. Ми підпалимо місце, яке вони люблять, і вони добре знають, де воно», – заявив Саламі. Він не уточнив, про яке саме місце йдеться.

Читайте також: США звинувачує Китай і Росію в блокуванні резолюції Радбезу ООН щодо нападу на своє посольство в Багдаді​

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Кількість загиблих внаслідок тисняви в іранському місті Керман зросла до 40, понад 200 людей постраждали, повідомляють місцеві ЗМІ.

Трагедія сталася під час жалобного мітингу в день запланованого поховання іранського генерала Касема Солеймані. Влада вирішила відкласти поховання через побоювання щодо великого скупчення людей.

Нова дата поховання поки що невідома, як і причина, з якої почалася тиснява. Жалобні мітинги із сотнями тисяч учасників супроводжували тіло Солеймані після того, як його доставили до Ірану з Іраку 5 січня. Однак до подій у Кермані не було відомо про смертельні випадки тисняви під час цих заходів.

Читайте також: У світі реагують на зростання напруженості між США й Іраном​

Раніше 7 січня державний мовник Ірану повідомляв про 35 загиблих внаслідок тисняви на мітингу в Кермані – рідному місті генерала Солеймані, якого планували там поховати.

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

Опозиційні сили в Лівії заявляють, що отримали контроль над містом Сірте. Таку заяву самопроголошена «Лівійська національна армія» зробила 6 січня. Перед тим, за повідомленнями, повстанці «ЛНА» стрімко просунулися в напрямку цього стратегічно важливого прибережного міста.

Підтримуваний ООН Уряд національної єдності, який базується в Тріполі, наразі не коментував ці повідомлення.

Сірте перебував під контролем сил Уряду національної єдності з того часу, як звідти вибили бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава» у 2016 році.

Інформаційна агенція Reuters цитує неназваного мешканця міста, який каже, що бачив конвої з бійців «Лівійської національної армії» у Сірте.

Читайте також: США: участь російської ПВК Вагнера підсилює конфлікт в Лівії​

«Вони тепер контролюють велику частину міста. Ми також чуємо постріли», – сказав співрозмовник журналістів.

Також 6 січня представник ООН у Лівії Гасан Саламе заявив, що сили, які підтримують командира «ЛНА» Халіфу Хафтара, можуть бути причетні до нападу на військову академію в Тріполі 4 січня. Внаслідок неї загинули щонайменше 30 кадетів.

Виступаючи на брифінгу, Саламе закликав іноземні війська «триматися подалі від Лівії».

5 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив каналу CNN Turk, що відправив військові підрозділи до Лівії із завданням «координації» та допомоги в розбудові операційного центру.

У відповідь Росія заявила про необхідність скликати засідання Ради безпеки ООН.

Туреччина, яка є членом НАТО, підтримує Уряд національної єдності в Тріполі.

Читайте також: Туреччина планує розміщення військ у Лівії. Чому це викликало занепокоєння інших держав?​

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційного уряду угруповання «Лівійська національна армія». Москва офіційно заперечує цю підтримку.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Політики й діячі всього світу реагують на загострення напруженості між США й Іраном після того, як США знищили ракетним ударом чільного іракського командувача, Тегеран пообіцяв відплату і припинив виконувати нові частини ядерної угоди, а президент США пригрозив новими ударами по Ірану.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, як і інші, закликав до стриманості. «Ми живемо в небезпечні часи. Геополітична напруженість – на найвищому рівні за це століття. І ця розбурханість посилюється, – заявив він у штабквартирі ООН у Нью-Йорку.

Ґутерріш також закликав світових лідерів «зупинити ескалацію, дотримуватися максимальної витримки, знову почати діалог, відновити міжнародну співпрацю».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на терміновій зустрічі послів країн НАТО в Брюсселі заявив: «Ми згодні з тим, що Іран ніколи не повинен здобути ядерну зброю. Ми поділяємо занепокоєння з приводу ракетних випробувань Ірану. І ми об’єднані в засудженні підтримки Іраном багатьох різних терористичних груп».

«На нашій сьогоднішній зустрічі союзники закликали до стриманості й деескалації. В новому конфлікті ніхто не зацікавлений. Тож Іран має утриматися від нового насильства і провокацій», – наголосив він.

Так само президент США Дональд Трамп повернувся до теми відносин із Іраном, написавши у твітері великими літерами: «Іран ніколи не здобуде ядерної зброї!» – реагуючи на зроблену раніше заяву Тегерана, що там вчергове скоротять обсяг виконання ядерної угоди 2015 року, відмовившись від усіх встановлених нею обмежень на ядерні розробки.

Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «глибокий жаль» із приводу того оголошення Ірану. Як написав він у твітері, виконання ядерної угоди всіма сторонами «зараз як ніколи раніше важливе для регіональної стабільності і глобальної безпеки».

Також голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн заявила, що ЄС «глибоко занепокоєний» заявою Ірану. «Із європейського погляду важливо, щоб Іран повернувся до виконання ядерної угоди. Ми маємо переконати Іран, що це також у його власних інтересах», – заявила вона.

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу мають зібратися на термінову зустріч у Брюсселі 10 січня, щоб обговорити становище на Близькому Сході.

Натомість в Ірані президент Хасан Роугані попередив Дональда Трампа, щоб той «ніколи не погрожував іранській державі».

У Тегерані цього дня, 6 січня, керівництво Ірану і сотні тисяч людей прощалися з убитим генералом. Молитву над його тілом прочитав сам верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї, президент Хасан Роугані плакав над його труною, всю церемонію транслювало державне телебачення.

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…