У Європейському союзі виступили з заявою щодо подій у Білорусі після президентських виборів 9 серпня, яку виголосив верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, і попередили про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій.

«ЄС уважно стежив за подіями напередодні президентських виборів. У перебігу передвиборчої кампанії народ Білорусі засвідчив прагнення до демократичних змін. Але вибори були ні вільними, ні чесними», – мовиться в заяві.

Як мовиться в документі, влада вдавалася до несумірного і неприйнятного насильства, що спричинило принаймні одну смерть і численні травми, тисячі людей були затримані, посилилося придушення свобод зібрання, засобів інформації і висловлювання. «Ми закликаємо владу Білорусі негайно і без умов звільнити всіх затриманих», – заявили в ЄС.

Крім того, зазначено в заяві, варті довіри повідомлення спостерігачів усередині країни свідчать, що виборчий процес не відповідав міжнародним стандартам, яких очікують від країни-члена ОБСЄ.

«Народ Білорусі заслуговує на краще», – наголошено в заяві.

У ЄС нагадали, що відносини з Білоруссю поліпшилися після того, як 2015 року там звільнили політичних в’язнів. «Але без поступу щодо прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися», – застерігає документ.

Як мовиться в заяві, саме виходячи з цього й буде ЄС оцінювати дії влади Білорусі, спрямовані на те, щоб вирішити нинішню ситуацію, і здійснювати глибокий перегляд двосторонніх відносин.

«Це може означати, серед іншого, вжиття заходів проти відповідальних за насильство, невиправдані арешти і фальсифікацію результатів виборів», – застерегли в Євросоюзі.

«Ми закликаємо владу Білорусі започаткувати справжній діалог із залученням усіх сторін суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. ЄС буде далі підтримувати демократичну, незалежну, суверенну, квітучу й стабільну Білорусь», – наголошено в заяві.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

11 серпня ввечері акції протесту і протистояння з силовиками тривають по всій Білорусі.
…

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

«Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції», – сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, «потрібно також очікувати подальших реакцій», додав Маас.

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен нанадати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною».

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

 
…

Соратниця кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської Марія Колесникова на пресконференції в Мінську 11 серпня висловила припущення, що Тихановська записала відеозвернення із закликом до громадян відмовитися від акцій протесту під тиском представників силових структур.

Тихановська в ніч на 11 серпня залишила Білорусь і зараз перебуває в Литві. Вона опублікувала відео, в якому говорить, що зробила складний вибір і виїхала з країни, де йдуть протести проти офіційних підсумків президентських виборів, заради дітей. Пізніше в інтернеті з’явилося ще одне відео з Тихановською, в якому вона зачитує роздрукований текст із закликом до громадян Білорусі утриматися від вуличних акцій протесту.

За словами Марії Колесникової, друге звернення, цілком ймовірно, записано в будівлі Центрвиборчкому Білорусі, де Тихановська була напередодні, і де на неї, ймовірно, чинили тиск представники силових структур.

Колесникова розповіла, що Тихановська 10 серпня поїхала в ЦВК подавати скаргу на офіційні підсумки виборів, згідно з якими переміг чинний президент Олександр Лукашенко. 

Як стверджує Колесникова, Тихановську запросили до кабінету голови ЦВК Лідії Єрмошиної, проте сама Єрмошина вийшла, залишивши Тихановську наодинці з «двома високопоставленими представниками силових структур».

Їхня розмова тривала три години, причому в якийсь момент до кабінету заходили люди з відеоапаратурою. Колесникова робить висновок, що звернення Тихановської було записане саме в кабінеті Єрмошиної і стало результатом тиску чи погроз.

У ЦВК Білорусі заяву Колесникової поки що не коментували.

Чоловік Світлани Тихановської зараз перебуває в СІЗО в Білорусі за звинуваченням в підготовці заворушень. Її діти перебувають за кордоном.

Раніше журналісти і користувачі соцмереж звернули увагу на схожість інтер’єру приміщення, в якому записано відео з Тихановською, і кабінету Єрмошиної.

Колесникова підкреслила, що сама вона залишається в Білорусі. Вона сказала, що розуміє мотиви Тихановської і не засуджує її. Штаб кандидата продовжує роботу. У ЦВК Білорусі 11 серпня підтвердили, що скаргу Тихановської взяли до розгляду.

Про те, що Тихановська перебуває в Литві, першим вранці 11 серпня повідомив голова МЗС Литви Лінус Лінкявічюс. 

Разом із кандидаткою в Литву виїхала її помічниця Марія Мороз, яка раніше була затримана білоруською міліцією.

Тихановська була головною суперницею Лукашенка на виборах, що відбулися 9 серпня. ЦВК оголосила про перемогу Лукашенка, але Тихановська на наступний день заявила, що не визнає офіційні підсумки і вважає переможцем виборів себе. 

Два дні в Мінську та інших містах Білорусі тривають акції протесту, які жорстко придушує ОМОН і спецназ. Рахунок затриманих йде на тисячі, постраждалих – як мінімум на десятки. За офіційними даними, одна людина загинула.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео прибув із візитом до Чехії, звідки починає свою поїздку Європою.

Перший день візиту Майк Помпео присвятив пам’яті американських вояків, які загинули, визволяючи від нацистів західні терени Чехословаччини, зокрема місто Плзень. 

Помпео у Плзні відвідав Меморіал генерала Паттона – єдиний у Чехії музей, який докладно розповідає про визвольний похід об’єднаних військ від висадки в Нормандії до визволення Плзня. Відзначаючи 75-ліття закінчення Другої світової війни також у Плзні Майк Помпео поклав квіти до пам’ятника «Дякую, Америко!». 

У поїздці держсекретаря США супроводжує міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек. 

У програмі 12 серпня – другого дня візиту до Чехії – зустрічі й переговори Майка Помпео з президентом Чехії Мілошем Земаном, прем’єром Андреєм Бабішем, а також виступ у Сенаті – верхній палаті парламенту Чеської Республіки. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, серед головних тем переговорів – «кібербезпека, мобільні мережі 5G, а також загрози з Росії та Китаю». 

До кола тем переговорів входить також співпраця в рамках НАТО, активізація торгівельних зв’язків між Європейським союзом і США, боротьба з пандемією коронавірусу, будівництво нового блоку атомної електростанції в Дукованах (містечку на південному заході Морави). Зокрема, американська компанія Westinghouse є одним із кандидатів на будівництво нового блоку електростанції.

Велику увагу надають чеські політики виступові Майка Помпео в Сенаті.  Як зазначив голова закордонного комітету Сенату Павел Фішер, важливо, «якою є стратегічна оцінка Помпео євроатлантичного простору. Заклики щодо безпеки середовища до нас надходять з усіх сторін».

Візитом до Чехії Майк Помпео розпочав свою поїздку до країн Центральної Європи, попереду чекають Словенія, Австрія й Польща.
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська записала відеозвернення після виїзду з Білорусі.

На відео під назвою «Я поїхала до дітей | Світлана Тихановська» на YouTube-каналі «Страна для жизни» її чоловіка та незареєстрованого кандидата в президенти Сергія Тихановського вона зізнається: «думала, що вся ця кампанія мене дуже сильно загартувала й дала мені стільки сил, що я витримаю все».

«Але, напевно, я так і залишилася тією слабкою жінкою, якою була спочатку. Я ухвалила дуже складне для себе рішення. Його я ухвалила абсолютно самостійно. Ні друзі, ні рідні, ні штаб, ні Сергій жодним чином на нього не могли повпливати. Я знаю, що багато мене зрозуміють, багато засудять, багато зненавидять. Не дай Боже опинитися перед таким вибором, перед яким опинилася я», – сказала Тихановська.

Вона закликала людей берегти себе, оскільки «жодне життя не вартує того, що зараз відбувається».

«Діти – це найважливіше, що є в нашому житті», – підсумувала Тихановська.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80% голосів. Він балотувався на шостий термін поспіль. Супротивники президента не визнають результатів виборів.

Після голосування у білоруських містах спалахнули протести, які супроводжуються сутичками з правоохоронцями та масовими затриманнями.

Зранку 11 серпня литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс повідомив, що основна опонентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська прибула до Литви.
…

У Білорусі під час масових протестів після президентських виборів кілька журналістів перестали виходити на зв’язок. Про це повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Зокрема, вже більше доби не можуть зв’язатися з журналістом «Медузи» Максимом Солоповим. Він був затриманий в Мінську ввечері у неділю і, за словами колег, сильно побитий. Де він перебуває зараз невідомо. Правозахисники припускають, що Солопов у СІЗО в Жодино. Інформації від правоохоронних органів Білорусі щодо нього немає.

Також з вечора понеділка зник зв’язок з фотокореспондентом МІА «Россия сегодня» Іллею Піталевим. Минулої ночі було затримано головного редактора білоруського видання «Наша нива» Єгора Мартиновича. Він встиг відправити колегам сигнал SOS. Після цього зв’язок з ним зник.

У понеділок кореспондент «Нашої ниви» Наталія Лубневська, яка висвітлювала протести в Мінську, була поранена гумовою кулею в коліно. Журналістку довелося госпіталізувати.

«МБХ медіа» повідомляє, що постраждав кореспондент видання Олександр Скрильніков: його зачепила світлошумова граната.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську.
…

Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден зробив спеціальну заяву щодо подій у Білорусі.

«Після 26 років систематичних репресій при авторитарному режимі Олександра Лукашенка народ Білорусі вимагає, щоб його голос був почутий. Після президентських виборів, затьмарених фальсифікаціями, громадяни, які мирно протестують, вимагаючи точного підрахунку голосів, зіткнулися з поліцією, яка застосувала світлошумові гранати, сльозогінний газ і гумові кулі. Режим Лукашенка відключив доступ у Інтернет, заарештував протестуючих і незалежних журналістів і спробував змусити замовкнути іноземних спостерігачів. Все це не відповідає діям політичного лідера, переконаного у своїй перемозі на чесних виборах. Але завдяки відважним громадянам – журналістам, активістам і простим людям, які задокументували ці екстраординарні події, ми знаємо правду про напади режиму на демократію», –  мовиться у заяві Байдена.

Він висловив підтримку тим, хто закликає до прозорого і точного підрахунку голосів на виборах у Білорусі та звільнення всіх політичних в’язнів.

«Я також закликаю президента Лукашенка поважати права мирних демонстрантів і утримуватися від подальшого насильства. Моя адміністрація ніколи не відмовиться від захисту демократії і прав людини, і ми будемо працювати з нашими демократичними союзниками і партнерами, щоб говорити єдиним голосом і вимагати поваги цих прав», – наголосив Байден.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську.

 
…

У понеділок, 10 серпня, пресбрифінг президента США Дональда Трампа в Білому домі був раптово перерваний, і президент залишив кімнату. Через кілька хвилин Трамп повернувся і заявив про те, що неподалік від Білого дому була стрілянина.

За словами президента Трампа, «судячи з усього», агент секретної служби вистрілив у озброєну людину. Секретна служба, яка охороняла керівництво країни, повідомила на своїй сторінці у твітері, що інцидент, під час якого їхній співробітник застосував зброю, розслідують. Співробітник секретної служби та інший учасник інциденту перебувають у лікарні. У повідомленні наголошується, що на територію Білого дому сторонні не проникали і нікому з його співробітників нічого не загрожувало.

Інцидент стався за квартал від Білого дому. Як розповідають журналісти, які були присутні на брифінгу, через кілька хвилин після початку виступу президента вони почули постріли і до президента підійшов співробітник секретної служби, який повідомив про стрілянину неподалік від Білого дому. Президент залишив кімнату для брифінгів і пішов до Овального кабінету. Незабаром він повернувся і продовжив прес-конференцію. На запитання, чи змусив його це епізод понервувати, президент відповів: «Я виглядаю стривоженим?»

Агентство Associated Press з посиланням на свої джерела повідомляє, що неназваний підозрюваний перебуває у критичному стані в лікарні. Слідчі намагаються з’ясувати мотиви його дій. Зокрема з’ясовують, чи не страждає він на психічні розлади.
…

Одна людина загинула під час акцій протесту в Мінську, повідомляє Міністерство внутрішніх справ Білорусі 10 серпня.

Як стверджують в міністерстві, в ході протистояння зі спецназом один із учасників протесту, які будували барикади, намагався кинути в силовиків «невстановлений вибуховий пристрій». Він нібито вибухнув у руці протестувальника і завдав травм, несумісних із життям.

Водночас видання «Белсат» повідомляє про непідтверджену інформацію від учасників подій, згідно з якою в протестувальників не було коктейлів Молотова, а чоловік загинув через вибух світлошумової гранати. 

Читайте також: «Белсат»: журналісти взяли коментар у чоловіка, якого вважали загиблим під час протестів у Мінську​

Кілька тисяч людей вийшли на вулицю Притицького в Мінську увечері 10 серпня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Міліція застосовує проти протестувальників гранати зі сльозотичивим газом.

Зараз люди намагаються будувати барикади зі сміття та інших підручних засобів. Рух проспектом Пушкіна в столиці перекритий.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, поранення також отримав водій автобуса, поруч із яким вибухнула граната, йому надають медичну допомогу. Також, як описує кореспондент з місця подій, одна жінка нерухомо лежить у кареті медиків.

Низка публікацій та дописів у соцмережах повідомляють про демонстрантів у різних частинах Мінська. Частина автомобільних доріг перекрита спецтехнікою.

Читайте також: США застерігає уряд Білорусі від застосування сили, а Ґутерріш закликає «всі сторони» до діалогу

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. 

 
…

Сполучені Штати закликають білоруську владу не перешкоджати мирним зібранням та не застосовувати насильство проти протестувальників. Про це заявила речниця Білого дому Кейлі МаКенані 10 серпня.

«Суворі обмеження доступу кандидатів до виборів, заборона присутності незалежних місцевих спостерігачів, залякування кандидатів від опозиції та затримання мирних демонстрантів та журналістів спотворили процес. Ми закликаємо білоруський уряд поважати право на мирні зібрання та утриматися від застосування сили», – заявила МакЕнані.

Державний секретар США Майк Помпео у своїй заяві назвав вибори президента Білорусі такими, що «не були вільними і чесними». 

Читайте також: В ОБСЄ і в ПАРЄ відгукнулися на події в Білорусі​

«Як друзі Білорусі, ми підтримуємо білоруську незалежність та суверенітет, а також прагнення білоруського народу до демократичного і процвітаючого майбутнього. Щоб досягнути цієї мети, уряд Білорусі повинен довести діями свою відданість демократичному процесу та повазі до прав людини», – йдеться в заяві голови Державного департаменту США. 

Свою заяву озвучив також речник генерального секретаря Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріша Стефан Дюжаррік. За його словами, генеральний секретар «із занепокоєнням» стежить за ситуацією в Білорусі. Водночас заява Ґутерріша адресована «всім сторонам» подій.

Читайте також: Акція під посольством Білорусі: поліція склала адмінпротоколи на п’ятьох людей​

«Генеральний секретар закликає білоруську владу проявити максимальну стриманість та забезпечити повну повагу до права на свободу висловлення поглядів, мирних зібрань і асоціацій. Він наголошує на важливості реалізації цих прав у мирному середовищі та відповідно до закону. Генеральний секретар закликає всі сторони уникати дій, які можуть посилити напругу, та вирішувати питання, що виникають, у дусі діалогу», – заявив Дюжаррік.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набирає 80,08% голосів, а його основна опонентка Світлана Тихановська – 10,09%. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів 9 серпня. Правозахисники заявляли про загибель одного демонстранта, в МВС це заперечують.
…

Йдеться про журналістку видання «Наша Нива»
…

Польща і Чехія, яких президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив раніше 10 серпня у втручанні в події навколо президентських виборів у його країні, критикують дії білоруської влади в перебігу цих виборів і заперечують звинувачення.

У Польщі, зокрема, міністр закордонних справ Яцек Чапутович на пресконференції відкинув будь-яке втручання польської держави в події в Білорусі. За його словами, заява Лукашенка неоднозначна, бо в ній є певний натяк на дзвінки з Польщі, що можуть стосуватися громадських організацій – які, наголосив польський міністр, мають повне право підтримувати контакти з представниками білоруського громадянського суспільства. Тому, сказав він, у Варшаві звинувачення Лукашенка визнають за безпідставні.

«Вважаємо, що білоруська влада повинна розуміти, що масштаб тих протестів – не результат впливу з-за кордону, тим більше впливу Польщі, яка бажає білоруському суспільству всього найкращого, – а результат лише певного невдоволення, що виразилося в демонстраціях громадськості», – наголосив Чапутович.

Він додав, що сам перебіг виборчої кампанії в Білорусі, події в день голосування, а особливо ввечері 9 серпня і вночі, коли міліція застосувала силу проти демонстрантів по всій Білорусі, «суперечать міжнародним стандартам».

За його словами, в посольстві Польщі в Мінську відбулася зустріч послів країн-членів Європейського союзу в Білорусі, і «загальна оцінка полягала в тому, що білоруське суспільство розчароване перебігом подій після виборів».

Нагадавши, що прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запропонував провести надзвичайний саміт голів держав і урядів країн-членів ЄС у зв’язку з подіями в Білорусі, Яцек Чапутович додав, що він, зі свого боку, звернувся до верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля з проханням скликати аналогічну зустріч на рівні голів МЗС країн Євросоюзу.

«Очікуємо, що влада в Мінську припинить тиск і почне реальний діалог із громадянами», – додав Чапутович.

Також у Чехії Міністерство закордонних справ висловило занепокоєння щодо перебігу президентських виборів у Білорусі. «Ми вважаємо неприйнятним, що у зв’язку з передвиборчою агітацією і проявом права на зібрання ще перед голосуванням була затримана велика кількість осіб. Також неприйнятними є дії репресивних органів щодо громадян, які протестували проти перебігу і результатів виборів», – зазначено в заяві чеського МЗС.

«Ми закликаємо білоруську владу припинити карати своїх громадян за виконання ними прав, які гарантуються конституцією», – наголошує МЗС Чехії.

На думку міністра закордонних справ Чехії Томаша Петршічека, президентські вибори в Білорусі «не були ні вільними, ні демократичними». Міністр також звернув увагу на те, що влада Білорусі не уможливила присутність на виборах спостерігачів ОБСЄ.

Так само чеський прем’єр Андрей Бабіш засудив поліцейське насильство, застосоване владою Білорусі проти мирних демонстрантів. «Це дії, яким у сучасній Європі в жодному разі не місце. Білоруси мають право на свободу слова і демократію», – заявив керівник уряду Чехії у твітері.

Раніше 10 серпня Лукашенко в двох виступах говорив про нібито зовнішній вплив на перебіг подій у Білорусі.

Зокрема, виступаючи перед журналістами, він заявив, що вранці йому доповіли про перехоплені телефонні переговори. «За однією розмовою ми бачимо ляльководів. Одна з ліній цих ляльководів – Чехія. Сьогодні вже з Чехії керують нашим об’єднаним штабом (ідеться про «об’єднаний штаб», який іще до виборів створили команди опозиційної кандидатки Світлани Тихановської і ще кількох претендентів на участь у виборах, яких до них не допустили – ред.), де, вибачте мене, сидять ці овечки, нічого не розуміючи, що від них хочуть… Вони продовжують насідати, продовжують вимагати: виводьте людей на вулицю і ведіть переговори з владою про добровільну здачу влади», – заявив Лукашенко.

Пізніше він продовжив цю лінію, додавши до переліку звинувачених ним зовнішніх сил і інші країни. «Ми відфіксували всі дзвінки з-за кордону – з Польщі, з Великої Британії, і з Чехії останні були дзвінки, які керували, вибачте мене, цими вівцями – вони не розуміють, що вони роблять, і ними починають уже керувати», – заявив він в оприлюдненій державними ЗМІ розмові з Сергієм Лебедєвим, головою виконавчого комітету СНД і виконавчим секретарем СНД, який на виборах у Білорусі очолював спостережну місію СНД (ця місія заявила, що в перебігу виборів не було ніяких порушень).

Також раніше 10 серпня Центральна виборча комісія Білорусі дещо оновила попередні офіційні результати виборів президента країни, що відбулися 9 серпня. Тепер чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, за цими даними, має 80,08% голосів, його головна суперниця Світлана Тихановська – 10,09%, решта кандидатів здобули менш ніж по 2%, а 4,6% відсотка учасників виборів проголосували проти всіх. За цими ж офіційними даними, явка склала 84,27%, повідомило білоруське державне агентство «БелТА»; сайт самої ЦВК, як і низка інших білоруських сайтів, на той час іще був недоступний.

Таким чином, зміни порівняно з даними, оголошеними вранці 10 серпня, відрізняються лише на десяті частки відсотка, і на ці частки нині поліпшився результат Тихановської і погіршився Лукашенка. Як заявляла вранці голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, оголошені тоді дані ще будуть змінюватися, але зовсім незначно.

Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів. Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів.

Правозахисники заявляли й про загибель одного демонстранта; в МВС це заперечують.

Чоловік, якого називали як імовірного загиблого, в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода й іншим ЗМІ розповів, що дійсно був сильно побитий, закривавлений і в момент, коли він потрапив у кадр, лежачи на землі, був непритомний, що могло спричинити думку про його смерть.

Тим часом правозахисники повідомляли і про іншого чоловіка, який потрапив під автомобіль силовиків і, ймовірно, міг загинути; про його долю нічого не відомо.
…

«Перший удар в обличчя, одразу потекла кров. Після били по обличчю. Брата затримали. Що з ним – не знаю» – Євген Заїчкін
…

У Європейському союзі виступили з низкою заяв із приводу подій у Білорусі, де 9 серпня були проведені президентські вибори.

Вечір після виборів був затьмарений непропорційним і неприйнятним насильством держави щодо мирних учасників протестів, мовиться у спільній заяві віцепрезидента Європейської комісії, верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля і єврокомісара з питань розширення ЄС Олівера Варгеї.

«Ми засуджуємо насильство і закликаємо негайно звільнити всіх затриманих минулої ночі. Влада Білорусі повинна забезпечити дотримання засадничого права на мирні зібрання», – мовиться в заяві.

Крім того, чільні посадовці Єврокомісії звернули увагу: «Білоруський народ, здійснивши безпрецедентну мобілізацію за вільні вибори і демократію, тепер очікує, що голоси будуть підраховані правильно. Важливо, щоб Центральна виборча комісія опублікувала результати, які відобразять вибір білоруського народу».

«Тільки дотримання прав людини, демократія і вільні й чесні вибори гарантуватимуть стабільність і суверенітет Білорусі. Ми будемо й далі уважно стежити за подіями, щоб оцінити, як далі формувати реакцію ЄС і відносини з Білоруссю у зв’язку з ситуацією», що розвивається», – заявили Боррель і Варгеї.

Президент Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн відреагувала коротшою заявою у твітері. «Залякуванню і жорстоким репресіям проти мирних учасників протестів немає місця в Європі. Засадничі права в Білорусі мають бути дотримані», – наголосила вона.

«Закликаю владу Білорусі забезпечити, щоб голоси зі вчорашніх виборів були підраховані і оприлюднені правильно», – додала фон дер Лаєн.

Також президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що «насильство проти учасників протестів у Білорусі – не відповідь». «Свобода слова, свобода зібрань, основні права людини мусять бути дотримані», – наголосив він у твітері.

На це ж звернув увагу і президент Європейського парламенту Давід Марія Сассолі. «Свобода висловлювання і протесту – засадничі принципи в Європі», – нагадав він у твітері.

«Насильство і репресії проти мирних демонстрантів у Білорусі неприйнятні і мають припинитися. Має бути забезпечений прозорий виборчий процес», – наголосив Сассолі.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набирає 80,23% голосів, а його основна опонентка Світлана Тихановська – 9,9%. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів. Правозахисники заявляли про загибель одного демонстранта, в МВС це заперечують.
…

Президент Росії Володимир Путін привітав свого білоруського колегу Олександра Лукашенка, повідомляє 10 серпня офіційний сайт російського лідера.

«Володимир Путін надіслав Олександру Лукашенку вітальну телеграму у зв’язку з перемогою на виборах президента Республіки Білорусь», – ідеться в повідомленні.

Першим Лукашенка привітав голова Китаю Сі Цзіньпін, також вітання надіслав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 10 серпня закликав провести позачерговий саміт Європейської ради через події в Білорусі. Перед тим президенти Польщі та Литви Анджей Дуда та Гітанас Науседа виступили зі спільною заявою до білоруської влади після президентських виборів у Білорусі. У документі, розміщеному на сайтах обох політиків, вони закликали офіційний Мінськ «повністю визнати та дотримуватися демократичних стандартів» та відмовитись від насильства, поважати основні права людини та громадянина, включно з правами національних меншин та правом на свободу вираження поглядів.

9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента республіки. Серед кандидатів – Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

У білоруському ЦВК заявили, що явка становила 84% (враховуючи дострокове голосування) і вибори визнані такими, що відбулися.

За попередніми офіційними даними, Лукашенко набирає понад 80% голосів, Тихановська – майже 10%.

Уночі в Мінську почалися сутички протестувальників з силовиками. Затримання відбувалися і в інших містах країни. Правозахисники кажуть про понад 140 затриманих, правоохоронці ще даних не подавали.
…

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав провести позачерговий саміт Європейської ради через події в Білорусі. Про це 10 серпня повідомляє офіційний сайт голови польського уряду.

«Польща відповідає за своїх найближчих сусідів. Ось чому прем’єр-міністр Матеуш Моравецький закликав у листі до президента Європейської ради Шарля Мішеля та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн скликати позачерговий саміт Європейської ради щодо подій у Білорусі», – ідеться в повідомленні.

Раніше 10 серпня президенти Польщі та Литви Анджей Дуда та Гітанас Науседа виступили зі спільною заявою до білоруської влади після президентських виборів у Білорусі. У документі, розміщеному на сайтах обох політиків, вони закликали офіційний Мінськ «повністю визнати та дотримуватися демократичних стандартів» та відмовитись від насильства, поважати основні права людини та громадянина, включно з правами національних меншин та правом на свободу вираження поглядів.

9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента республіки. Серед кандидатів – Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

У білоруському ЦВК заявили, що явка становила 84% (враховуючи дострокове голосування) і вибори визнані такими, що відбулися.

За попередніми офіційними даними, Лукашенко набирає понад 80% голосів, Тихановська – майже 10%.

Уночі в Мінську почалися сутички протестувальників з силовиками. Затримання відбувалися і в інших містах країни. Правозахисники кажуть про понад 140 затриманих, правоохоронці ще даних не подавали.
…

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко лідирує на дільницях, які надали дані, повідомила вночі 10 серпня голова ЦВК Білорусі Лідія Ярмошина в ефірі телеканалу «Білорусь 1».

За її словами, рівень явки склав 84%. «Це ще не межа, тому що Мінськ буде уточнений, але він трохи зміниться, він буде більш як 80%», – сказала Ярмошина.

«Щодо лідерства, кілька міст і районів у багатьох регіонах повідомили. У Мінську це Ленінський район без приєднаних до нього іноземних дільниць. Вони повинні звітувати до 15:00. У Ленінському районі взяли участь понад 64% виборців. Майже 67% проголосували за Лукашенка, майже 15% – за Тихановську, а 8,5% – проти всіх на третьому місці», – заявила голова ЦВК.

Схожі дані – з результатом Лукашенка від 80% до 94% – Ярмошина оприлюднила з Брестської, Гомельської, Гродненської та Могилівської областей.

За даними державного екзит-полу, оприлюдненого державним агентством «БЕЛТА», Олександр Лукашенко переміг на виборах президента Білорусі. У повідомленні стверджується, що Лукашенко здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%), третє – Анна Канопацька (2,3%).

Уночі 10 серпня в Мінську розпочалися сутички протестувальників із силовиками, є повідомлення про поранених. Демонстранти вважають вибори сфальсифікованими. Затримання учасників протестів відбуваються і в інших містах країни.

 
…

Силовики використовують світлошумові гранати й сльозогінний газ під час протестів у столиці Білорусі Мінську, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Водночас у бік правоохоронців полетів фаєр.

Загін міліції особливого призначення почав відтісняти людей у бік парку 50-річчя Перемоги за стелою.

Під час протестів побили журналіста Associated Press Мстислава Чернова. Його забрала «швидка.

За даними Радіо Свобода, десятки людей затримали.

За даними держаного екзит-полу, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%).
У шостих виборах президента в історії незалежної Білорусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.

 
…

На закордонних виборчих дільницях на виборах президента Білорусі перемагає Світлана Тихановська, повідомили Білоруській службі Радіо Свобода організатори альтернативного екзит-полу.

За підсумками опитування 8 тисяч людей на 21 виборчій дільниці Тіхановська набрала 81,57% голосів. 9,42% респондетів відмовилися дати відповідь. 5,89% заявили, що проголосували за Лукашенка.

За даними держаного екзит-полу, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%).
У шостих виборах президента в історії незалежної Білорусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.

 
…

Силовики перекрили центр столиці Білорусі Мінська, передає Білоруська служба Радіо Свобода.

Там не зупиняється наземний громадський транспорт й поїзди метро.

Проспект Незалежності в центрі Мінська називали в Telegram-каналах як потенційне місце збору людей, незадоволених результатами президентських виборів.

За даними екзит-полів, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%).
У шостих виборах президента в історії незалежної Білоусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.

…

Олександр Лукашенко переміг на виборах президента Білорусі, свідчать дані екзит-полу, оприлюдненого державним агентством «БЕЛТА».

Лукашенко здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%), третє – Анна Канопацька (2,3%).

Станом на 18:00 явка на виборах становила 79%.

Виборчі дільниці мали припинити роботу о 20:00, однак на деяких з них через великі черги не встигли проголосувати тисячі людей. Як дізнався кореспондент Білоруської служби Радіо Свобода, на виборчій дільниці у школі №32 в Мінську представники виборчої комісії пообіцяли, що працюватимуть, поки не проголосують всі охочі громадяни.

У шостих виборах президента в історії незалежної Білорусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.
При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.
65-річний Лукашенко став президентом Білорусі в 1994 році.

 
…

У столиці Білорусі Мінську 9 серпня в день виборів президента затримали журналістів російського телеканалу «Дождь» Володимира Роменського і Василя Полонського, а також оператора Миколу Антипова, повідомляє сайт телеканалу.

Затримання потрапило на відео, опубліковане в телеграм-каналі NEXTA. Журналістів затримує група чоловіків у цивільному.

Марія Колесникова з об’єднаного штабу Світлани Тихановської розповіла «Дождю», що журналістів затримали після того, як вони поговорили з нею на вулиці.

7 серпня в Білорусі затримали, допитали про діяльність на території країни і депортували трьох журналістів телеканалу «Настоящее время», заборонивши їм в’їзд на 10 років.

Затриманнями журналістів супроводжувалися також акції в ході передвиборчої кампанії.

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко вимагав видворяти з країни журналістів Радіо Свобода і BBC: на його думку, вони «закликають до масових заворушень».

На Радіо Свобода відкидали звинувачення і заявляли, що Лукашенко намагається «демонізувати і представити в хибному світлі роль незалежних ЗМІ в Білорусі».

 
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що отримав від президента Росії Володимира Путіна листа з інформацією про російських громадян, затриманих у Білорусі незадовго до президентських виборів у цій країні.

Лукашенко вранці 9 серпня проголосував на виборах у Мінську і після цього поспілкувався з журналістами. 

За його словами, в ході недавньої телефонної розмови з Путіним він дорікнув президентові Росії в тому, що Москва перейшла з Білоруссю «з братніх на партнерські відносини». Путін у відповідь, за словами Лукашенка, запевнив, що відносини будуть братніми.

Лукашенко додав, що після цієї розмови отримав від президента Росії листа «на п’яти сторінках» «із викладом всіх фактів» про затриманих у Білорусі 33 громадян Росії. За словами білоруського президента, Слідчий комітет зараз розглядає ці факти.

«Якщо хтось чекає, що у нас абсолютно зіпсувалися відносини з Росією – помиляєтеся», – сказав Лукашенко.

Громадян Росії затримали під Мінськом наприкінці липня і згодом відправили під арешт, їм інкримінують підготовку до заворушень під час виборів у Білорусі. 

Сам Лукашенко неодноразово коментував їхнє затримання, стверджуючи, що росіян направили у Білорусь цілеспрямовано, з метою втручання у вибори, і називаючи «брехнею» версію російських офіційних осіб про те, що вони прямували через Мінськ транзитом у Туреччину й інші країни. 

Білоруські правоохоронні органи назвали затриманих росіян бойовиками так званої «ПВК Вагнера». Серед них знайшлися люди, які раніше воювали на Донбасі проти української армії. 

Україна заявила, що буде домагатися екстрадиції затриманих. Російські офіційні особи, в свою чергу, критикували білоруську владу.

У ході передвиборчої кампанії Лукашенко, який балотується на шостий термін і стикається з масштабними вуличними акціями опозиції, неодноразово звинувачував російські структури в підтримці його опонентів, зокрема недопущених на вибори Валерія Цепкала і Віктора Бабарика. Особисто Путіна у втручанні в вибори він не звинувачував.

 
…

В основний день голосування на президентських виборах в Білорусі, 9 серпня, користувачі повідомляють про проблеми з інтернетом. 

Кореспондент телеканалу «Настоящее время» в Мінську зміг поговорити з редакцією тільки телефоном – мобільний інтернет не працює. 

Кілька експертів, з якими спробував зв’язатися телеканал, не змогли вийти на зв’язок через перебої в роботі домашнього проводового інтернету.

Видання Onliner повідомляє, що не працюють багато популярних VPN-сервісів, в деяких магазинах з’явилися оголошення про можливі технічні збої в роботі терміналів.

Кореспонденти «Медіазони» в Білорусі розповіли про перебої в роботі мобільного та проводового інтернету в операторів ByFly, MTS, Life, «Космос ТВ».

Проблеми зі зв’язком прокоментував заступник гендиректора компанії «Белтелеком» із технічних питань Вадим Шайбаков, заявивши про «перевантаження каналів через іноземний трафік».

«На даний час ми спостерігаємо перебої з доступом до деяких ресурсів і перевантаження каналів через іноземний трафік у значній кількості. Поки не можемо визначити, чи генерують його люди, чи машини, – зараз працюємо над цим», – цитує Шайбакова Onliner.

9 серпня в Білорусі відбуваються вибори президента, на яких чинний голова держави Олександр Лукашенко балотується на новий термін після 26 років правління.

Виборча кампанія супроводжувалася протестами і переслідуванням представників опозиції.

 
…

Голова Центральної виборчої комісії Білорусі Лідія Єрмошина попередила, що на виборчих дільницях можуть запровадити пропускний режим, якщо ввечері голосувати на виборах президента прийде занадто багато виборців.

Раніше представники штабу кандидата в президенти Світлани Тихановської пропонували своїм виборцям приходити на дільниці у вечірні години 9 серпня, щоб таким чином запобігти можливим вкиданням і фальсифікаціям.

«Хотіла б звернутися до виборців, щоб вони не тягнули, щоб вони приходили на дільниці все-таки в основному в ранкові або денні години. Бо в вечірні години принаймні опоненти влади обіцяють скупчення людей. Це означає, що у виборчих комісіях дільничних буде встановлений пропускний режим, буде запускатися тільки та кількість виборців, скільки членів комісії видають виборчі бюлетені. А їх увечері буде менше, в силу того, що частина поїде з переносними скриньками забезпечувати голосування на дому», – сказала Єрмошина в ефірі телеканалу «Білорусь-1».

Раніше ЦВК оголосила, що достроково на виборах президента Білорусі проголосували 41,7% виборців.

У той же час незалежні спостерігачі в різних містах говорять про низьку явку на достроковому голосуванні та вважають, що офіційні цифри завищені.

 
…

Сьогодні, 9 серпня, у Білорусі відбудуться президентські вибори.

Дільниці відкриються о 8:00 за місцевим часом (збігається з Києвом) і зачиняться о 20:00.

За даними ЦВК Білорусі, було створено 5767 виборчих дільниці, зокрема 44 за кордоном.

З 4 до 8 серпня проходило дострокове голосування.

14 липня ЦВК Білорусі зареєструвала Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Черечня кандидатами у президенти.

З початку виборчої кампанії правозахисники нарахували понад 700 затриманих: учасників «ланцюгів солідарності», членів ініціативних груп, активістів, політиків, блогерів, журналістів та просто перехожих на вулицях. 129 людей були покарані адміністративними арештами, 252 оштрафовані.

Головного опозиційного політика Миколу Статкевича, як й інших його колег по опозиції, не допустили до збору підписів;

65-річний Олександр Лукашенко керує країною беззмінно вже майже 26 років;

Окрім перших виборів 1994 року, на яких переміг Лукашенко, жодні інші на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими (2001, 2006, 2010, 2015 роки).
…

У Бейруті біля парламенту Лівану сталися сутички між протестувальниками та правоохоронцями в ході акцій 8 серпня.

На вулицю в суботу вийшли тисячі людей. Вони протестували проти правлячого політичного класу, звинувачуючи його в глибокій політичній та економічній кризі, в якій перебуває країна.

Акції спричинило зокрема обурення громадськості вибухом у бейрутському порту, серед причин якого, на думку деяких ліванців, корумпованість та недбалість політичної еліти країни.

Демонстранти кидали каміння та палили багаття, вступали в сутички з поліцією та військовими. Ті застосовували проти них гумові кулі та сльозогінний газ. Відео з місця подій показують солдатів, які патрулюють вулиці з кулеметами.

Міжнародний комітет Червоного хреста повідомив, що надав допомогу 117 постраждалим, ще 55 опинилися в лікарнях. Поліція повідомила про смерть одного офіцера.

Протестувальники вигукували гасла з вимогами відставки уряду та покарання винних у вибуху, а також у неефективному керуванні країною. Вони також штурмували будівлі міністерств закордонних справ, енергетики, економіки та захисту довкілля. Нападів зазнала штабквартира асоціації банків.

Будівлю міністерства закордонних справ протестувальники під проводом відставних армійських офіцерів проголосили штабом революції. Втім, згодом їх звідти витіснили військові.

В жовтні минулого року на вулиці Лівану вже виходили люди, протестуючи проти корупції, поганого управління та неефективності влади. Протестні настрої тільки посилив вибух у порту столиці. За останніми даними, через вибух загинули 160 людей, 6 тисяч зазнали поранень, близько 300 тисяч залишилися без домівок.

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

 
…

Україна не дозволяла і не дозволить собі втручання у виборчий процес у Сполучених Штатах, йдеться в заяві президента України Володимира Зеленського 8 серпня.

За повідомленням, Зеленський зазначив, що в інформаційному просторі з’являються «сенсаційні дані» про буцімто якусь участь України у виборчих подіях в інших країнах».

«Ще раз хочу підкреслити і свою особисту принципову позицію, і фундаментальну позицію нашої держави в цілому. Ніколи й за жодних обставин неприйнятно здійснювати будь-яке втручання в суверенні вибори іншої країни. Ще раз запевняю наших партнерів, що Україна не дозволяла й не дозволить собі в майбутньому втрутитися у вибори і тим самим завдати шкоди нашим довірчим і щирим партнерським відносинам зі США», – цитує голову держави пресслужба Офісу президента.

Читайте також: Адміністрація Трампа «пильнуватиме» ймовірні спроби Китаю, Ірану та Росії втрутитися у вибори в США​

Зеленський також висловив впевненість, що закордонні партнери так само ставляться до внутрішніх справ України. Запобігання втягуванню України у внітрішню політику США він назвав «питанням національної безпеки».

«Вважаю, що громадянам України слід, м’яко кажучи, утримуватися від будь-якої діяльності, пов’язаної з президентськими виборами у США, й не дозволяти собі спробувати вирішити на цьому будь-які свої особисті політичні чи бізнесові проблеми. Репутація України вартує набагато більше, ніж репутація будь-кого з наших політиків», – заявив він.

Напередодні директора Національного контррозвідувального безпекового центру США​ Білл Еваніна представив заяву щодо загроз прийдешнім президентським виборам, які мають відбутися восени у Сполучених Штатах.

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

Поміж іншого, Еваніна назвав спробою Росії вплинути на вибори записи телефонних розмов нібито тодішнього президента України Петра Порошенка та Джо Байдена, які оприлюднив народний депутат Андрій Деркач.

19 травня депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи, на яких, за його твердженням, записана розмова колишнього президента України Петра Порошенка з Джо Байденом і тодішнім держсекретарем США Джоном Керрі. Ще одна частина записів з’явилася 9 липня.
…

У Мінську о 17 годині 8 серпня затримали керівницю штабу Світлани Тихановської Марію Мороз, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода прессекретарка штабу Ганна Красуліна.

За словами Красуліної, міліціонери заявили, що затримали Мороз в рамках адміністративного процесу, однак не уточнили, якого саме.

Згодом Красуліна повідомила, що Марію Мороз доставили до столичного Центру ізоляції правопорушників.

«Її завели в цю тюрму в легкій літній сукні. Адміністрація ЦІП відмовилася прийняти передачу для Марії Мороз із особистими речима, засобами гігієни та одягом, пославшись на те, що час для прийому передач на сьогодні закінчився», – сказала вона.

Читайте також: На кордоні з Білоруссю затримали трьох членів руху «Відкрита Росія»​

Красуліна додала, що в Мороз вдома двоє дітей, молодшій із яких два роки. Вона припускає, що керівниця штабу буде під вартою до понеділка, коли відбудеться суд.

Крім того, додає речниця, 8 серпня до Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією викликали двох престаників штабу Світлани Тихановської: Антона Сташевського, якого згодом відвезли до Слідчого комітету, та Олега Моїсеєва. Наразі невідомо, де Моїсеєв, його телефон відключений.

 
…

Адміністрація президента Дональда Трампа планує уважно пильнувати можливі спроби втрутитися у вибори з боку Росії, Китаю та Ірану. Про це Трамп заявив 7 серпня на пресконференції.

Таким чином він прокоментував заяву директора Національного контррозвідувального безпекового центру США Білла Еваніни про можливі загрози до виборчого процесу.

«Ми будемо пильнувати їх усіх. Ми будемо дуже обережні», – заявив президент США.

На переконання Трампа, кожна з трьох зазначених країн, в тому числі й Росія, не хоче його перемоги.

Читайте також: Держдепартамент США пропонує $10 мільйонів винагороди за інформацію про втручання у вибори

«Думаю, остання людина, яку Росія хотіла б бачити в офісі (президента – ред.) – це Дональд Трамп, тому що ніхто не був до Росії жорсткіший, ніж я – ніколи», – сказав він.

Серед ймовірних причин такого ставлення Трамп назвав свій тиск на союзників по НАТО з вимогою виконувати свої членські зобов’язання, а також зусилля США із зупинки будівництва «Північного потоку-2».

Президент США також вважає, що Китай та Іран хотіли б обрання його опонента від Демократичної партії Джо Байдена.

Напередодні Білл Еваніна представив заяву щодо загроз прийдешнім президентським виборам, які мають відбутися восени у Сполучених Штатах.

Поміж іншого, він назвав спробою Росії вплинути на вибори записи телефонних розмов нібито тодішнього президента України Петра Порошенка та Джо Байдена, які оприлюднив народний депутат Андрій Деркач.

Розвідувальна спільнота США дійшла висновку, що Росія втручалася у президентські вибори 2016 року через кампанії в соцмережах та злам акаунтів електронної пошти лідерів Демократичної партії, щоб сприяти обранню Дональда Трампа. На цих виборах він переміг опонентку від демократів Гіларі Клінтон.​

Сам Трамп називав ці звинувачення «брехнею». Він також категорично заперечує припущення, що його команда співпрацювала з представниками Кремля під час виборів. Росія також заперечує втручання у вибори 2016 року.

Під час публічних слухань раніше в лютому директор Федерального бюро розслідувань Кристофер Рей повідомив Юридичному комітету Палати представників, що Москва бере участь у «інформаційній війні» напередодні виборів у листопаді 2020 року. Ці дії, за його словами, передбачають приховану медійну кампанію в соцмережах, спрямовану на посилення суперечностей в американському суспільстві.
…