США призначили нагороду у два мільйони доларів за інформацію, яка допоможе в арешті двох громадян України. 28-річних жителів Києва Артема Радченка та Олександра Єременко звинувачують у зломі бази даних американської Комісії з цінних паперів і бірж та в електронному шахрайстві.

За даними спецслужб США, українці отримали незаконний прибуток у розмірі 4,5 мільйонів доларів. Вони отримували інсайдерські дані про компанії, акції яких представлені на біржі. Крім того, Радченко і Єременко продавали продавали внутрішню фінансову інформацію компаній третім особам.

Секретна служба США завершила розслідування щодо українських громадян в січні. Вони звинувачуються за 16 пунктами.
…

У рекламі передвиборчої кампанії президента США Дональда Трампа використали фото протестуючих під час Революції гідності в Україні у 2014 році. У дописі, який з’явився у «Фейсбуці» з позначкою, що він оплачений організацією Donald J. Trump for President, INC., використано дві фотографії: на першій зображений Трамп поруч зі співробітниками правоохоронних органів, на другій протестуючі, які борються з міліцією у Києві під час Майдану.

У підписі під фотографіями мовиться: «Громадська безпека проти хаосу і насильства».

Нещодавно США були охоплені хвилею масових протестів через жорстокість поліції щодо темношкірих американців після вбивства Джорджа Флойда співробітниками правоохоронних органів Міннесоти. Деякі особи використали протести для мародерства та пограбування магазинів. Під час протестів постраждали як активісти, так і поліцейські.

У ході масових заворушень Трамп, хоч і назвав смерть Флойда жахливою, підтримував позицію правоохоронних органів.

Втім, використана Трампом фотографія, зображає продемократичні протести в Україні у 2014 році, а не недавні масові акції у США.

Реклама стала вірусною серед критиків Трампа. Представники його передвиборчого штабу поки ніяк не відреагували на запити ЗМІ щодо неї.

Сполучені Штати підтримували українських протестуючих, які виступили проти нині експрезидента Віктора Януковича: той відмовився від асоціації з ЄС та погодився на більш тісні стосунки з Росією, що викликало протести.

Учасники Революції гідності, яка припала на пізню осінь і зиму, кілька місяців провели на центральній площі столиці, неодноразово стикаючись з жорстокістю міліції та «Беркуту», чим викликали захоплення по всьому світу.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.
…

Посли країн Європейського союзу дали «зелене світло» санкціям проти російської розвідки (ГРУ), а також китайської та північнокорейської організацій через три різні кібератаки, які відбулися в останні роки, повідомили Радіо Свобода кілька джерел, знайомих із ситуацією.

Посли вирішили заморозити активи ГРУ, китайської компанії Tianjin Huaying Haitai Science & technology development Co. та північнокорейської Chosun Expo.

За даними джерел Радіо Свобода, ЄС заморозить і кошти, якими потенційно можуть користуватся ці організації, та заборонить в’їзд на свою територію шістьом неназваним громадянам Китаю та Росії. У Європейському союзі вважають, що вони причетні до кібератак WannaCry, NotPetya та Cloud Hopper.

Офіційно санкції мають затвердити до кінця липня. Вперше їх застосовують у межах нового кіберсанкційного режиму, який погодили минулоріч і який дозволяє блоку запроваджувати заборони на візи та заморожувати активи причетних до кібератак людей та організацій.

Крім того, за інформацією Радіо Свобода, ЄС працює над запровадженням санкцій проти ще двох осіб з Росії та однієї російської організації, яких Берлін звинувачує в кібератаках на німецький Бундестаг у 2015 році.

Кібератака з використанням вірусу, який спочатку був названий Petya.A (пізніше – NotPetya), відбулася 27 червня 2017 року. Вірус блокував комп’ютерні системи компаній, вимагаючи за розблокування 300 доларів у біткойнах. Найбільше від вірусу Petya.A постраждала Україна. Повідомлялося також про зараження комп’ютерів у низці інших країн.
Організацію Lazarus Group вважають причетною до атаки віруса-вимагача WannaCry 2.0, відповідальність за яку в грудні 2017 року США, Австралія, Канада, Нова Зеландія і Велика Британія публічно поклали на Пхеньян. КНДР свою причетність заперечувала. У цілому атака WannaCry 2.0 торкнулася щонайменше 150 країн світу і призвела до блокування близько 300 000 комп’ютерів.
Як писало агентство Reuters, у 2014-2017 роках співробітники служби безпеки шведської компанії Ericsson п’ять разів зазнавали атак з боку китайських шпигунів, яких підозрюють у кібершпигунстві. У 2017 році компанія виявила, що команди хакерів, пов’язані з китайською владою, змогли отримати доступ до даних через підключення до компанії Hewlett Packard Enterprise, яка надає інформаційно-технологічні послуги. Американські прокурори вважають, що Китай використовував HPE як майданчик для атак, за допомогою яких вдавалося отримати корпоративні та державні таємниці. Серед жертв кампанії Cloud Hopper – Fujitsu, Tata Consultancy Services, NTT Data, Dimension Data, Computer Sciences Corporation та DXC Technologyа.

…

« США з’явився потужний тиск щодо додаткових санкцій проти Росії. Гадаю, це питання знову постане в Конгресі, бо тиск постійно збільшується»
…

Суд у російському регіоні Карелія 22 липня визнав історика і правозахисника, дослідника розправ сталінського режиму в урочищі Сандармох Юрія Дмитрієва винним за одним із пунктів звинувачень і визначив йому покарання у вигляді трьох із половиною років колонії, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката. Згодом на сайті Петрозаводського міського суду з’явився текст документа.

Дмитрієв виправданий за статтями про виготовлення порнографії, зберігання зброї та розпусні дії, але визнаний винним у насильницьких діях сексуального характеру відносно малолітньої прийомної дочки. Такий вирок означає, що історик вийде на свободу восени 2020 року, оскільки більшу частину терміну він уже відбув до ухвалення судом рішення.

Раніше цього місяця прокуратура попросила суд призначити Дмитрієву покарання у вигляді 15 років ув’язнення.

Сам Дмитрієв і його прихильники кажуть, що справа сфабрикована. Вона тягнеться з 2016 року, коли історика заарештували за звинуваченням у дитячій порнографії на підставі фотографій його дочки, які силовики знайшли на його комп’ютері. Дмитрієв наполягає, що зображення не були порнографічними, а робилися на прохання соціальних працівників для контролю розвитку дитини.

Однодумці Дмитрієва заявляють, що звинувачення проти нього висунуті через дослідження ним історичних фактів, які ускладнюють реалізацію політики Кремля щодо радянського минулого.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch 21 липня висловила стурбованість щодо переслідування історика. «Обставини, пов’язані з кримінальними звинуваченнями проти Дмитрієва, свідчать про те, що ці звинувачення є неправдивими та є розплатою за його правозахисну діяльність», – ідеться у повідомленні Human Rights Watch.

На захист Дмитрієва виступають видатні науковці та митці як у Росії, так і за її межами. Чергове звернення представників інтелігенції опубліковане в російському виданні «Новая газета». У ньому справу проти Дмитрієва названо «одним із найбрудніших процесів у країні». Лист підписали, зокрема, акторки Інна Чурикова і Лія Ахеджакова, письменники Людмила Улицька і Віктор Шендерович, режисер Андрій Звягінцев, поет Юлій Кім.

Українська письменниця Оксана Забужко взяла участь у флешмобі на захист Дмитрієва і закликала приєднатися до нього всіх небайдужих.

Під керівництвом Юрія Дмитрієва в 1990-х роках у лісах Карелії знайшли масові поховання жертв політичних репресій у Сандармоху і Червоному Бору. Дмитрієв склав списки пам’яті загиблих, які налічували кілька тисяч імен.

Під час кримінального переслідування історика в Сандармоху розпочала розкопки пошукова експедиція Російського військово-історичного товариства (РВІО), заснованого колишнім міністром культури Росії Володимиром Мединським. Учасники цієї експедиції знайшли останки людей і припустили, що в Карелії розстрілювали не репресованих, а червоноармійців під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років.
…

Центр попереджень цунамі в Тихому океані упродовж короткого періоду часу попереджав про цунамі після землетрусу поблизу берегів Аляски.

Геологи не виключали, що цунамі міг спостерігатися в радіусі 300 кілометрів від епіцентру.

За даними Геологічної служби США, землетрус магнітудою 7,8 зафіксований о 9:12 за Києвом. Епіцентр поштовхів був розташований на глибині у два кілометри у 110 кілометрах на південний захід від Перрівілла.

Після виявлених невеликих хвиль Центр скасував своє попередження.
…

Міністерство оборони Вірменії заявило азербайджанські війська в нападі на одну з позицій на кордоні. Увечері 21 липня про це заявила речниця відомства Шушан Степанян.

За словами Степанян, азербайджанські військові понесли тяжкі втрати в ході нападу, який нібито відбили вірменські сили в провінції Тавуш. Вона зазначила, що деякі солдати сусідньої країни «втрапили у пастку», не вдаючись у деталі, натомість вірменські солдати не постраждали.

Степанян стверджує, що сили Азербайджану атакували ту ж висотну позицію вірмен, яку неуспішно штурмувати вранці 16 липня.

Натомість в Азребайджані цю заяву заперечують.

«Не було нових атак, а тим паче загиблих, з нашого боку. Повідомлення Вірменії – це ще один випадок дезінформації», – заявив речник Міністерства оборони країни Ваґіф Дарґахлі.

Раніше протягом дня Дарґахлі заявляв, що ситуація на кордоні між Тавушем та азербайджанським Товузом на заході Азербайджану лишається «напруженою, проте стабільною».

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.
…

Якутського шамана Олександра Габишева, який збирався в Москву, щоб вигнати Путіна, виписали з психоневрологічного диспансера. Про це повідомив 22 липня координатор російської організації «Правозахисту Листівки» Олексій Прянішніков.

За його словами, напередодні на прохання захисту була відбулася психіатрична експертиза, а 22 липня лікарська комісія ухвалила рішення про те, що примусово утримувати Габишева в психіатричній лікарні немає необхідності.

«Всі юридичні зусилля, зусилля громадськості та ЗМІ в справі звільнення Олександра Габишева мали свій вплив. Без такого широкого розголосу в ЗМІ та суспільної підтримки наших зусиль, які робилися в суді, лікування могло тривати скільки завгодно довго, тим більше, що судове рішення терміну госпіталізації не встановило», – заявив Прянишников.

5 серпня відбудеться засідання по апеляції на відмову визнати незаконною примусову госпіталізацію шамана у психдиспансері, додав він.

Рішення про примусову госпіталізацію Габишева суд ухвалив 2 червня. При цьому фактично цей чоловік перебував у диспансері з середини травня. Наприкінці травня лікарська комісія диспансеру оприлюднила висновок про небезпеку Габишева для себе самого й оточення. Це сталося після того, як він подав заяву на ім’я головного лікаря про відмову від госпіталізації.

У рішенні суду не вказаний термін примусової госпіталізації. В акті про стан здоров’я вказано, що Габишев має «переоцінку своєї особистості» і «закликав до повалення законно обраної влади».

Олександр Габишев у березні 2019 року рушив до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії та Іркутської області. Він був доставлений до Якутська і поміщений до психоневрологічного диспансеру. Відносно «шамана» порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза на замовлення слідства визнала Габишева неосудним.
…

Державний секретар США Майк Помпео під час візиту до Європи цього тижня заявив, що Вашингтон хоче створити міжнародну коаліцію для протидії впливу Китаю, та звинуватив Пекін у використанні пандемії для просування власних інтересів.

Помпео виступив із заявою після «відвертих» переговорів з британським прем’єр-міністром Борісом Джонсоном і міністром закордонних справ Британії Домініком Раабом у Лондоні 21 липня на фоні загострення напруженості у відносинах з Китаєм через нібито приховування Пекіном початку пандемії коронавірусу, порушень прав людини у країні та звинувачень у кібер-піратстві.

Помпео закликав кожну країну, яка «розуміє свободу і демократію і цінує їх», визнати загрозу, яку представляє Китай. «Ми сподіваємося, що зможемо створити коаліцію, яка розуміє це», – наголосив Помпео.

Глава Держдепартаменту зазначив, що переговори з Борісом Джонсоном були «конструктивними». Обговорювали вони, зокрема, ситуацію у Гонконгу та поширення китайських технологій мобільного зв’язку.

Раніше США закликали уряд Британії заборонити використання технологій китайської компанії Huawei у мережах 5G-зв’язку. Про намір відмовитися від обладнання Huawei Лондон оголосив за кілька днів до візиту Помпео.

На початку 2018 року між США і Китаєм почалася торгова війна. Тоді президент Трамп збільшив мита на низку китайських товарів. Вашингтон заявив, що Пекін підриває позиції американських виробників. Пізніше США звинуватили Китай в крадіжці технологій. Китайська влада відповіла дзеркально. Сторони повідомили про врегулювання конфлікту, але остаточне вирішення питання було зупинене пандемією коронавірусу.

Білий дім підозрює Китай у приховуванні реальної інформації про початкову стадію епідемії, що могло привести до глобальної пандемії. Одночасно Вашингтон звинувачує Пекін в придушенні громадянських свобод в Гонконзі.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо фінансування заходів подолання наслідків повені на західній Україні, який Верховна Рада ухвалила 3 липня.

«Закон збільшує на 2 млрд грн резервний фонд, який сформовано у Державному бюджеті України для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру й не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету», – мовиться у повідомленні Офісу президента.

Документ урегульовує питання фінансового забезпечення заходів з подолання наслідків повені в західних областях України, а також заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій.

Наприкінці червня захід України вразили сильні повені, що завдали значних руйнувань і підтоплень. 

 
…

Британська річка Темза, яка зокрема протікає через Лондон, входить до числа найзабрудненіших у світі за кількістю мікропластику. Про це повідомляє ВВС.

За підрахунками вчених, кожної секунди річкою пропливає близько 94 тисяч таких мікрочастинок. Це більше, ніж в інших європейських річках, зокрема Дунаї та Рейні.

Крихітні шматочки пластику виявили всередині тіл крабів, що живуть в Темзі.

Дослідники з Лондонського університету закликають запровадити більш суворі правила маркування та утилізації пластикових виробів. Вони попереджають, що необережна утилізація пластикових рукавичок і масок під час пандемії коронавірусу може посилити проблему забруднення пластиком.

Втім, як зазначили вчені, що стосовно деяких забруднювачів Темза стала чистіша, зокрема йдеться про мікрочастинки заліза.

За даними екологів, у 2012 році кількість пластикового сміття у Світовому океані становило приблизно 165 мільйонів тонн. У 2014 році на поверхні океану лежало 268 940 тонн пластику.

Минулого року Європарламент схвалив законопроект, що забороняє з 2021 року на території ЄС виробництво і продаж одноразових виробів із пластику, зокрема – посуду, столових приладів, соломинок для напоїв.

У Верховній Раді розглядають законопроєкт, у разі ухвалення якого, в Україні буде істотно обмежено використання пластикових пакетів. У листопаді 2019 року його ухвалили у першому читанні. 13 липня законопроєкт направили на доопрацювання у профільний комітет.
…

Увечері 21 липня в російському місті Хабаровськ кількасот людей вийшли до будівлі уряду Хабаровського краю на мітинг на підтримку колишнього губернатора Сергія Фургала. У протестувальників з’явилися нові гасла – проти призначеного президентом Росії Володимиром Путіним нового керівника краю Михайла Дегтярьова, передає російська служба Радіо Свобода.

У колоні мітингувальників з’явилися нові гасла – крім «Свободу Сергію Фургалу» жителі скандують «Дегтярьов, виходь!», «Дегтярьова додому».

Дегтярьов є колишнім депутатом російського парламенту від партії ЛДПР, із Хабаровським краєм до призначення його ніщо не пов’язувало. 21 липня він назвав серед своїх завдань боротьбу з поширенням коронавірусу і перевірку стану справ в економіці та соціальній сфері, не згадавши про протести.

Двоє місцевих депутатів після призначення Дегтярьова оголосили про свій вихід із ЛДПР.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.
…

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш «глибоко стурбований» зростанням напруги між Азербайджаном та Вірменією останніми днями. Про це 20 липня повідомив його прессекретар Стефан Дюжаррік.

«Генеральний секретар з глибокою тривогою спостерігає за поточними подіями між Азербайджаном та Вірменією. Він закликає до максимальної стриманості, адже повноцінний конфлікт між цими двома країнами буде катастрофою», – заявив Дюжаррік під час щоденного брифінгу.

Читайте також: Азербайджан пригрозив ракетним ударом по вірменській АЕС​

Ще в березні на початку світової пандемії коронавірусу ООН закликала до припинення вогню в усіх регіонах світу, де тривають конфлікти.

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.

 
…

Міністерство торгівлі США 20 липня внесло до «чорного списку» 11 китайських компаній, які беруть участь у порушенні прав людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні на заході Китаю.

«Пекін активно просуває порочну практику примусових робіт, а також схеми збору та аналізу ДНК для пригнічення своїх громадян», – заявив міністр торгівлі США Вілбур Росс.

За даними міністерства, компанії, які потрапили під санкції, використовують примусову працю уйгурів та інших мусульманських меншин у Китаї. Серед компаній є виробники текстилю, а також дві компанії, що займаються генетичним аналізом. Усі ці юридичні особи більше не зможуть вільно купувати у американських компаній необхідні для роботи компоненти.

Це третя група китайських компаній та організацій, доданих до «чорного списку» США у зв’язку з репресіями проти уйгурів у Сіньцзяні.
…

Шведська екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію у 1 мільйон євро за гуманність від Португальського фонду Гюльбенкяна.

Винагороду 17-річна активістка отримала за боротьбу зі зміною клімату та екологічною кризою.

Тунберґ зазначила у твітері, що премія багато важить для неї. Активістка висловила сподівання, що це допоможе їх «зробити більше добра у світі».

У грудні минулого року журнал Time назвав Ґрету Тунберґ «людиною року».

Свої акції протесту Тунберґ, якій тоді було 15 років, почала влітку 2018 року. Щоп’ятниці вона замість уроків приходила до будівлі шведського парламенту з плакатом із написом «Шкільний страйк за клімат» і вимагала від політиків уваги до глобального потепління. Незабаром її приклад наслідували студенти і школярі в багатьох країнах світу.

23 вересня 2019 року Ґрета Тунберґ виступила на Генасамблеї ООН з промовою, що починалася словами: «Ви вкрали моє дитинство».

Шведські парламентарі висунули кандидатуру Тунберґ на Нобелівську премію миру за 2019 рік, втім вона її не отримала.
…

Вакцина від коронавірусу, розроблена в Оксфордському університеті, здається безпечною та викликає імунну відповідь. Про це повідомляє ВВС.

У випробуваннях брали участь 1077 людей. Вони показали, що ін’єкція провокує вироблення антитіл і Т-клітин, яка можуть боротися з коронавірусом.

Зазначається, що результати багатообіцяючі, та поки рано казати, чи достатньо цієї вакцини, щоб забезпечити захист від коронавірусу, наразі почалися більш масштабні випробування.

За словами вчених, небезпечних побічних ефектів у вакцини, яку назвали ChAdOx1 nCoV-19, поки не виявили, але у 70 відсотків учасників випробування виникали лихоманка та головний біль. Втім, цю проблему можна вирішити за допомогою парацетамолу, запевнили дослідники.

У наступному етапі випробувань братимуть участь 10 тисяч людей у Британії. Окрім того, цю ж вакцину випробовуватимуть у США (30 тисяч учасників), Південній Африці (2 000) та Бразилії (5 000)

Дослідники припускають, що розробку вакцини можна буде завершити до кінця року, але вона поки не буде широкодоступна. В пріоритеті будуть перш за все працівники медичної сфери, а також представники найуразливіших для вірусу груп за віком чи станом здоров’я.

ВВС зазначає, що такого успіху досягли не тільки в Оксфорді. Науковці з США та Китаю також перебувають на цій стадії розробки і публікують аналогічні результати.

 
…

Французьким спеціалістам вдалося успішно завантажити дані з однієї з «чорних скриньок» зі збитого в січні біля Тегерана літака «Міжнародних авіаліній України». Про це повідомляє французьке Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації.

Вдалося завантажити дані, зокрема про саму подію, з CVR-скриньки, яка відповідає за записи розмов у кабіні пілотів.

Дані передали Бюро з розслідування авіаційних подій Ірану.

20 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що вітає направлення бортових самописців зі збитого в січні біля Тегерана українського літака до Франції, очікує результатів розшифровки та сподівається на початок переговорного процесу з Іраном щодо відповідальності за катастрофу.

18 липня передачу «чорних скриньок» Франції підтвердили і офіційні особи Ірану.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

 
…

20 липня у Франції розпочалася процедура дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України». З моменту катастрофи пройшло вже кілька місяців, однак в іранському суспільстві питання справедливості та відповідальності влади Ірану за збиття українського «Боїнга» не зникає. Хештег #ЧОМУвиЗБИЛИ, який адресується іранській владі, досі актуальний навіть під час пандемії коронавірусу. Чому катастрофа українського літака досі важлива для іранського суспільства? Про це розповідає Ханна Кавіані, журналістка Іранської служби Радіо Свобода.
…

Дітей кандидатки у президенти Білорусі Світлани Тихановської відвезли у безпечне місце в одну з країн Європейського союзу. Про це повідомила головний редактор сайту «Хартія-97» Наталія Радзіна, яка допомогла перевезти дітей, а також сама Тихановська підтвердила факт виданню Tut.by.

«Так, діти справді у безпеці», – підтвердила Тихановська.

Місяць тому, перед подачею підписів на висунення кандидатом у президенти, Світлана Тихановська заявляла, що отримувала погрози щодо дітей. Міністерство внутрішніх справ відмовилося перевіряти погрози на адресу родини Тихановської самостійно без її заяви.
…

У Росії опозиційний політик Олексій Навальний оголосив про ліквідацію організації «Фонд боротьби з корупцією» (ФБК). Він пояснив таке рішення позовом від компанії «Московський школяр», яку пов’язують із бізнесменом Євгеном Пригожиним.

У жовтні 2019 року суд зобов’язав Навального, його колегу Любов Соболь і ФБК виплатити майже 88 мільйонів рублів за позовом комбінату харчування, який постачає їжу до шкіл і дитячих садків Москви.

«Ми перейдемо на іншу юрособу, і нехай Путін із Пригожиним подавляться цим. Сума (стягнень – ред.) величезна, і я навіть не бачу сенсу її збирати. До кінця путінської влади нам доведеться жити з заблокованими рахунками і приставами, які вилучають наше будь-яке майно на користь кухаря Путіна», – повідомив Навальний.

Наприкінці грудня 2019 року ФБК, Олексій Навальний і Любов Соболь програли суд. Їх зобов’язали заплатити 88 мільйонів рублів комбінату харчування «Московський школяр» через зірваний контракт.

Наприкінці жовтня Арбітражний суд Москви зобов’язав Навального видалити ролик про комбінат «Московський школяр». У відео говорилося, що компанія не дотримується санітарних норм, підробляє документи і постачає в дитячі садки і школи неякісне харчування.
…

Король Саудівської Аравії Салман був госпіталізований до лікарні в столиці країни Ер-Ріяді, повідомив 20 липня Королівський суд.

84-річний правитель «прийнятий сьогодні в спеціалізовану лікарню короля Фейсала в Ер-Ріяді на кількох медичні аналізів через холецистит», ідеться в офіційному повідомленні для преси.

Саудівська Аравія рідко повідомляє про стан здоров’я монарха, який є керівником країни з 2015 року. У короткій заяві немає інших деталей.

Запланований візит прем’єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі до Саудівської Аравії, який мав розпочатися 20 липня, перенесений, повідомляє міністерство закордонних справ королівства. Саудівський монарх має абсолютні повноваження в країні, яка є одним із провідних світових виробників нафти та найбільшою економікою арабського світу.

У 2017 році Саудівська Аравія спростувала повідомлення засобів інформації, що монарх планував зректися влади на користь свого сина, 34-річного принца Мохаммеда бін Салмана, якого вважають фактичним правителем.
…

Судова влада Ірану 20 липня заявила про страту чоловіка, якого визнали винним в передачі Сполученим Штатам та Ізраїлю інформації про генерала Касема Солеймані, вбитого американським авіаударом на початку року.

«Вирок Махмуду Мусаві-Маджду був виконаний вранці понеділка за звинуваченням у шпигунстві, відтак справу про його зраду власної країни закрито назавжди», – йдеться в заяві на сайті судової влади Ірану Mizan Online.

Читайте також: Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада​

В червні іранська влада заявила, що Мусаві-Маджд передав інформацію про місце перебування командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» корпусу «Вартових ісламської революції» Касема Солеймані, який загинув у Багдаді в січні 2020 року.

14 липня Іран заявив про страту колишнього співробітника Міністерства оборони Рези Азґарі, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.
…

Об’єднані Арабські Емірати 20 липня запустили науковий та технологічий зонд на Марс. Це перша така місія до Червоної планети, ініційована арабською країною.

Запуск безпілотного зонду «Аль-Амаль» (в перекладі з арабського «Надія»), або Hope, відбувся рано вранці 20 липня з Японії за допомогою японської ракети H-IIA. Запуск з території наукового центру Танеґашіма на півдні Японії кілька разів переносили через погодні умови.

Планується, що він досягне Марсу в лютому 2021 року та перебуватиме на орбіті планети щонайменше два роки.

Місія ОАЕ коштує 200 мільйонів доларів, повідомила міністерка передових наук Сара Амірі.

Читайте також: «Росія ніяк не може включитися в ці перегони»: запуск Space Crew змінив розклад сил у космосі (рос.)

Зонд спроєктований для створення повного зображення марсіанської атмосфери та щоденного вивчення сезонних змін.

«Це досить потужний сигнал для арабської молоді: якщо ОАЕ здатні досягти Марсу за менше ніж 50 років, вони здатні зробити набагато більше», – заявив інформаційній агенції AP директор проєкту Місії Еміратів на Марс Омран Шараф під час підготовки до запуску.

«Аль-Амаль» долучиться до щонайменше восьми активних місій, які досліджують Марс. Деякі з них перебувають на орбіті планети, інші – працюють на поверхні планети.

Сполучені Штати Америки та Китай також планують відправити свої місії на Червону планету цього року.
…

У столиці Білорусі Мінську та Дзержинську відбулися масові акції на підтримку Світлани Тихановської, суперниці чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах.

Раніше опозиціонери Віктор Бабарико та Валерій Цепкало заявили, що підтримають Тихановську на виборах після відмови Центральної виборчої комісії реєструвати їх кандидатами в президенти.

Тихановська заявила кільком тисячам людей на акції, що Бабарика та Цепкала не зареєстрували через страх з боку влади.

«Вони бачать загрозу для влади, але вони не зрозуміли, що загроза не в кандидатах, а в самому народі, який стомився жити в приниженні та страху», – сказала Тихановська.

Мітинг був санкціонований. Поліція не втручалася в акцію.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.
…

Колишній операційний директор німецької фінтех-компанії Wirecard Ян Марсалек, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії, пише німецьке видання Der Spiegel.

Точне місцеперебування Марсалека невідоме з 18 червня. Саме тоді його бачили востаннє.

Використовуючи дані про подорожі, видання Der Spiegel та розслідувачі Bellingcat 18 липня повідомили, що Марсалек прибув приватним літаком до Мінська 19 червня, незабаром після півночі.

Журналісти Der Spiegel пишуть, що в базах даних про подорожі немає інформації про те, що Марсалек не вилітав з Мінська. На їхню думку, це свідчить, що він залишається в Білорусі чи Росії, оскільки контроль на кордоні між цими країнами є пом’якшеним.

Після колапсу Wirecard – платіжного оператора та постачальника фінансових послуг – були чутки, що Марсалек втік на Філіппіни, а звідти – до Китаю. Водночас Bellingcat вважає, що таку інформацію поширювали спеціально.

Криза навколо Wirecard виникла в червні, коли аудитори виявили «діру» на рахунках компанії в розмірі 1,9 мільярда євро.

Німецька та австрійська влада розшукує австрійця Марсалека за підозрою в шахрайстві та привласненні чужого майна. Після колапсу Wirecard правоохоронці почали досліджувати інші бізнеси Марсалека та його політичні інтереси.

Британська газета Financial Times 10 липня писала, що Марсалек – у фокусі щонайменше трьох західних розвідувальних агентств через його зв’язки з громадянами та мережами, пов’язаними з російською розвідкою.

Російська та білоруська влада наразі не коментували інформацію про можливе перебування Марсалека на території їхніх країн.
…

Майбутній кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден продовжує збільшувати відрив від чинного президента США та свого опонента на виборах Дональда Трампа, свідчать дані соціологічного опитування, яке провели на замовлення ABC News та Washington Post.

На виборах Байдена готові підтримати 55 відсотків зареєстрованих виборців, Трампа – 40 відсотків.

У березні різниця в рейтингу кандидатів була мінімальною – 49 проти 47 відсотків на користь Байдена. Уже через два місяці демократа готові були підтримати 53 відсотки виборців, Трампа – 43 відсотки.

Опитування проводили 12-15 липня. У ньому взяли 1006 респондентів, включно з 845 зареєстрованими виборцями. Похибка в результатах опитування зареєстрованих виборців сягає 3,5%.

На початку червня віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії. Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп також здобув необхідну кількість голосів делегатів для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

У російському місті Хабаровську, що на Далекому Сході, 19 липня люди зібралися на протест проти арешту місцевого губернатора Сергія Фургала. Протести тривають вже дев’ятий день.

Тисячі людей вийшли на вулиці сьогодні у Хабаровську, Владивостоку, Комсомольську-на-Амурі і Біробіджані.

Акції не були узгоджені з місцевою владою. Після них поліцейські затримали декілька активістів в Біробіджані і у Владивостоці.

18 липня у Хабаровську, за офіційними даними, на вулиці вийшли понад 9 тисяч протестувальників. Організатори стверджують, що в акції взяли участь кілька десятків тисяч осіб. Протести також не були узгоджені з владою, про затримання не повідомлялося.

Напередодні ФСБ заявила, що на мітингу в Хабаровську нібито готували теракт. Крім того, влада Хабаровського краю повідомила, що розглядає можливість повернення до жорсткого карантину.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.
…

На електростанції в провінції Ісфаган у центрі Ірану 19 липня стався вибух. Офіційне інформаційне агентство IRNA заявило, що жертв немає.

За даними агенції, керівництво повідомило, що причиною стали зношені частини трансформатора на станції.

Інцидент стався через кілька днів після того, як 15 липня загорілося кілька суден в іранському порту Бушер на березі Перської затоки.

Від кінця червня відбулося вже кілька вибухів і пожеж навколо іранських військових, ядерних і промислових об’єктів.

Так, наприкінці червня в столиці країни Тегерані сталися два вибухи: один біля військового об’єкта, інший – в медичному центрі, в результаті загинули 19 людей.

2 липня також сталася пожежа на ядерному об’єкті в Натанзі. Влада заявила, що знає причину, але пообіцяла повідомити її згодом. Деякі іранські офіційні особи припустили, що напад міг бути керований кіберзлочинцями.

 
…

У Росії за попередню добу виявлено 6109 нових випадків коронавірусної інфекції, 95 людей померли, повідомили в оперативному штабі з боротьби із COVID-19. Згідно з повідомленням, за останню добу одужали 3481 осіб.

З початку епідемії загальна кількість хворих в Росії досягла 771 546 осіб, померли – 12342, одужали понад 550 тисяч людей.

Росія залишається одним із світових лідерів за кількістю інфікованих коронавірусом.

 
…

Німеччина, Франція й Італія попередили, що готові застосувати санкції щодо тих, хто порушує запроваджене ООН ембарго на постачання озброєнь до Лівії.

При цьому у спільній заяві трьох країн 18 липня конкретні порушники не названі.

«Ми також закликаємо всі сторони в Лівії і їхніх міжнародних прихильників зупинити бойові дії і постачання озброєнь по всій країні», – мовиться в заяві, яку канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте підписали в перебігу саміту Європейського союзу в Брюсселі.

У Лівії ще з часу скинення влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, 2011 року з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише столицю Тріполі й сусідні території за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; останнім часом сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів».

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Раніше Франція не раз звинувачувала Туреччину в порушенні ембарго на постачання зброї до Лівії; Туреччина, зі свого боку, звинувачувала ОАЕ в постачанні зброї Хафтарові.

При цьому Туреччина не особливо приховує, що направляє до Лівії свої війська на підтримку свого союзника; Росія ж посилає для посилення армії Хафтара найманців із приватних військових компаній на кшталт «Вагнера», але офіційно Москва не визнає своєї причетності як держави до їхніх дій.
…