Голова суду в Росії, який розглядав справи українських політв’язнів, може очолити Мосміськсуд – ЗМІ

Голова Південного окружного військового суду Росії Михайло Птіцин виявився єдиною людиною, що виставила свою кандидатуру на посаду голови Московського міського суду, пише російське видання «Коммерсант». Він може замінити на посаді Ольгу Єгорову, яка понад 20 років очолює Мосміськсуд, але не подалася на участь в конкурсі.

Конкурс на заміщення стартував в квітні 2020 року, за півроку до завершення повноважень Єгорової. Однак на момент закінчення часу подачі заявок жодного кандидата не з’явилося. 1 червня Вища кваліфікаційна колегія суддів розмістила на своєму сайті нове оголошення. Термін подачі заявок закінчився 2 липня, знову без кандидатів. Єдиного претендента на посаду вдалося знайти тільки з третьої спроби.

Газета пов’язує ситуацію з можливими розбіжностями між Єгоровою та головою Верховного суду Росії В’ячеславом Лебедєвим. У 2019-2020 роках Другий касаційний суд виніс на адресу Єгорової чотири постанови про порушення закону, хоча до цього вона отримала тільки одну таку вказівку за майже 40 років роботи в судовій системі. Птіцина газета називає креатурою Верховного суду.

56-річний Птіцин – випускник Горьковського вищого зенітно-ракетного училища протиповітряної оборони, слухач військово-юридичного факультету Військового інституту Міноборони в Москві, в 1992 році почав працювати в системі військових судів. Останні десять років Птіцин очолює Північно-Кавказький окружний військовий суд, перейменований у Південний окружний військовий суд.

Цей суд розглядав багато резонансних справ, рішення в яких правозахисники називали політичними. 

У 2015 році суд засудив до 20 і 10 років позбавлення волі кримських активістів Олега Сенцова й Олександра Кольченка. У 2019-му – до шести років колонії українця Павла Гриба. У 2019-му – низку кримськотатарських активістів до тривалих термінів.

Якщо його кандидатура буде схвалена Вищою кваліфікаційною колегією суддів, її ще має схвалити кадрова комісія президента Росії, пише «Коммерсант».

 

Акція на підтримку Тихановської стала наймасовішою в Мінську за 10 років

Мітинг у Мінську на підтримку кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської ввечері 30 липня, став наймасштабнішою політичною подією в Білорусі за останні 10 років, після протестів після виборів у грудні 2010 року, пише білоруська служба Радіо Свобода.

Мітинг на підтримку Світлани Тихановської зібрав рекордну кількість людей – 63 тисячі людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Акція відбувалася в парку Дружби Народів – місці, віддаленому від центру Мінська, куди традиційно влада відправляла опозицію при затвердженні заявок на акції.

 

Разом зі Світланою Тихановською перед учасниками мітингу виступили її соратниці – координаторка штабу Віктора Бабарика (якого ЦВК відмовилася зареєструвати кандидатом) Марія Колесникова і дружина незареєстрованого кандидата в президенти Валерія Цепкала Вероніка.

Вони розповідали історії зі свого життя, пояснюючи, чому прийшли в політику, і закликали білорусів проголосувати на виборах саме 9 серпня, а не достроково. Вони також просили людей ставати спостерігачами, щоб допомогти запобігти фальсифікаціям.

Світлана Тихановська розповіла про своє знайомство з майбутнім чоловіком і про сім’ю й звернулася до силовиків, що розганяють мирні акції протесту.

«Що ви робите? На вулицю виходять ваші діти, матері, сестри. Не треба їх бити. Люди просто вийшли висловити свою думку. Подивіться нам в очі. Ми такі ж, як ви», – сказала Тихановська.

 

 

У Польщі вкрали і обезголовили пам’ятник маршалу Рокоссовському

На заході Польщі в місті Легниця невідомі викрали скульптуру радянського і польського маршала Костянтина Рокоссовського. Інцидент стався в ніч 30 липня, повідомляє місцева преса.

Поліцейським вдалося знайти статую з відпиляною головою. Пошуки викрадачів і фрагментів монумента тривають.

Пам’ятник Рокоссовському був встановлений біля муніципального кладовища Червоної армії. Скульптура була частиною експозиції легницького Музею міді.

 

Рокоссовський народився в 1896 році у Варшаві. У складі російської армії брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році став добровольцем Червоної гвардії, а потім Червоної армії. Воєначальник – єдиний в СРСР маршал двох держав: Радянського Союзу і Польщі.

У 1937 році він був заарештований в СРСР і репресований, зокрема, його звинуватили у співпраці з польською розвідкою. У 1940 році – відновлений на службі. Він був одним з головних полководців Другої світової війни. Рокоссовський командував Парадом перемоги на Красній площі в Москві.

Фігура Рокоссовського викликає неоднозначне ставлення в Польщі. З одного боку – війська 1-го Білоруського фронту, якими він командував, звільнили Польщу від нацистської окупації. З іншого – воєначальник був затятим сталіністом, і після звільнення Польщі представляв в країні окупаційний радянський режим.

Україна наполягатиме на екстрадиції затриманих у Білорусі бойовиків – Офіс президента

Україна вимагатиме від Білорусі екстрадиції затриманих там бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера», яких підозрюють у військових злочинах на території Донбасу. Про це мовиться у заяві Офісу президента України, оприлюдненій 30 липня.

«Україна наполягатиме на екстрадиції всіх осіб, які причетні до військових злочинів на тимчасово окупованій території та щодо яких Служба безпеки України зібрала достатньо доказів», – йдеться у повідомленні.

У ОП заявили, що наразі тривають консультації з білоруською стороною щодо цього питання.

Раніше про намір вимагати екстрадиції бойовиків заявили у Службі безпеки України.

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

Бразилія: слідом за президентом Болсонару захворіла його дружина

У першої леді Бразилії Мішель Болсонару та п’ятого члена кабміну виявили коронавірус. Про це з посиланням на бразильську владу повідомляє агентство Associated Press.

57-річний міністр науки і техніки Маркос Понтес знаходиться на самоізоляції.

Зазначається, що 38-річна дружина президента почуває себе добре, але має намір дотриматися усіх передбачених на цей випадок протоколів.

У президента Бразилії Жаїра Болсонару, який неодноразово заперечував небезпеку COVID-19, інфікування коронавірусом виявили 6 липня.

Раніше Болсонару також закликав губернаторів окремих штатів скоротити обмеження, які, на його думку, шкодять економіці. Ще в квітні Болсонару казав, що навіть якщо він буде заражений вірусом, йому «не доведеться турбуватися, оскільки я нічого не відчуваю, максимум це буде як невелика застуда».

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 30 липня у Бразилії, яка посідає друге місце у світі за кількістю хворих, виявили понад 2,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 90 134 людини, одужали – більше, ніж 1,9 мільйона пацієнтів.

Трамп пропонує перенести президентські вибори у США

Президент США Дональд Трамп у твітері поставив питання про необхідність перенести вибори глави держави, заплановані на листопад 2020 року. На його думку, в цьому році через можливість голосувати поштою вибори будуть «найбільш нечесними в історії».

«Це буде великою ганьбою для США. Відкласти вибори доти, доки люди не зможуть правильно, надійно і безпечно проголосувати?» – написав Трамп.

 

Сам він планує брати участь у президентських виборах удруге.

Трамп неодноразово критикував можливість голосувати поштою і називав цю можливість загрозою своєму переобранню на другий термін.

Як зазначає Associated Press, немає жодних доказів, що голосування поштою може призвести до шахрайства. У п’яти штатах, де голосують лише поштою, стверджують, що мають достатні заходи безпеки, щоб уникнути фальсифікацій.

День виборів федеральних державних чиновників, у тому числі президента США, законодавчо визначено як «вівторок після першого понеділка місяця листопада» або «перший вівторок після 1 листопада». Рання можлива дата – 2 листопада, остання можлива дата – 8 листопада. У 2020 році цей день припадає на 3 листопада.

Слідчий комітет Білорусі пов’язав справи проти опозиціонерів із затриманням російських бойовиків

Слідчий комітет Білорусі 30 липня повідомив, що проти опозиційного політика Миколи Статкевича, блогера Сергія Тихановського та інших затриманих порушені кримінальні справи. Також Слідчий комітет пов’язав ці справи із затриманням 29 липня під Мінськом громадян Росії, яких вважає членами «ПВК Вагнера».

Кримінальна справа проти Тихановського порушена «за фактами умисних дій, спрямованих на розпалювання іншої соціальної ворожнечі, закликів до насильницьких та агресивних дій щодо правоохоронців». Згідно з цією статтею, Тихановському загрожує від 5 до 12 років в’язниці.

Крім того, проти Миколи Статкевича, Сергія Тихановського та інших порушено кримінальну справу за фактом підготовки до масових заворушень (можливе покарання – від 3 до 8 років позбавлення волі).

«Також учора за результатами перевірки оперативної інформації, що надійшла від спецслужб, за підозрою в скоєнні зазначеного злочину були затримані 33 громадянина Російської Федерації, співробітники ПВК Вагнера, які проживали на території санаторію «Білорусочка» в Мінському районі. В даний час вирішується питання про застосування до них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту», – інформує Слідчий комітет Білорусі.

 

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

У Туркменистані влада вимагає маскувати могили померлих, щоб їх не розгледіли з супутників

Влада Лебапської області Туркменистану вимагає від родичів померлих маскувати могили для того, щоб їх не було видно із супутників, пише туркменська служба Радіо Свобода. В країні досі заперечують наявність коронавірусу, незважаючи на те, що лікарні переповнені, а смертність зростає.

Нові вимоги влади збіглися з недавньою публікацією видання «АССА», яке, посилаючись на карти зі супутників, повідомило про збільшення могил у місті Балканабаді. Журналісти з’ясували, що за два роки – з 31 травня 2018 року по 25 березня 2020 року – в місті померли 524 людини, при цьому майже за місяць – з 25 березня по 16 квітня цього року – на кладовищі з’явилося ще 317 могил.

У Лебапській області, за повідомленням кореспондентів туркменської служби Радіо Свобода, кількість могил на кладовищах зросла в 15 разів у порівнянні з минулим роком.

 

Влада при цьому вимагає від населення ховати родичів так, щоб могили були плоскими і їх не було видно із супутників. Крім того, заборонено ходити на похорони, встановлювати на могилах надгробні камені або інші розпізнавальні знаки.

Журналісти також вказують на нестачу апаратів ШВЛ у лікарнях, де лікують хворих із COVID-19. Так, у створеній в одній із офісних будівель карантинній зоні є тільки чотири апарати на сотні хворих. Апарати ШВЛ недоступні для хворих і в інфекційній лікарні в передмісті столиці: там на день за використання апарату ШВЛ лікарі просять у рідних хворого майже 56 доларів.

«Без грошей важкі хворі приречені, тому що кисню на всіх не вистачає. За лічену кількість апаратів йде справжнісінький аукціон – чия сума вища, той і отримає можливість дихати киснем», – пише Turkmen.news.

Раніше туркменська служба Радіо Свобода писала про те, що майже в кожній родині в країні є хворі на коронавірусну інфекцію або померлі від неї, що могильники на кладовищах працюють «у режимі конвеєра», а тіла в морзі видають у пластикових пакетах.

 

В Ашгабаті столичні морги видають тіла померлих для поховання в поліетилені. «Тіло загортають у пластиковий пакет, зверху обгортають матерією, змоченою в хлорі, і тільки потім тіло видають родичам, щоб поховати», – повідомив 23 липня кореспондент видання.

Минулого тижня туркменські активісти створили сайт, де публікують неофіційну статистику про кількість людей, які померли в Туркменистані від COVID-19. Сайт повідомляє їхні імена, вік, адреси й інші подробиці. У списку зараз імена 60 людей.

 

У Білорусі шукають ще близько 200 бойовиків – секретар Ради безпеки

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків. Він сказав про це 30 липня після засідання Центральної виборчої комісії країни наступного дня після того, як стало відомо про затримання в Білорусі понад 30 бойовиків російської приватної військової компанії «ПВК Вагнера», громадян Росії.

«33 затримані, ще до 200 перебувають на території Білорусі, за оперативною інформацією. Йде пошук, це як голка в копиці сіна», – цитує Равкова білоруський «Інтерфакс».

Равков також повідомив, що затримані вже дали свідчення. За його словами, їх підозрюють у плануванні терактів.

 

Як повідомила в прямому ефірі білоруської служби Радіо Свобода одна з кандидатів у президенти Ганна Канопацька, Центрвиборчком Білорусі на зустрічі 30 липня попередив кандидатів про можливі провокації під час проведення масових заходів. 

Канопацька розповіла, що на зустрічі їм озвучили нові правила для проведення зустрічей кандидатів із виборцями: на пікетах повинні бути рамки, огорожі, буде проводитися огляд.

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Увечері 30 липня в Мінську запланований великий мітинг на підтримку кандидатки в президенти Світлани Тихановської. В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» учасниця об’єднаного штабу Тихановської Марія Колесникова розповіла, що вони очікують на цьому заході 75 тисяч осіб.

 

Вибори президента Білорусі пройдуть 9 серпня. Центрвиборчком країни 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду – ними стали Світлана Тихановська, Андрій Дмитрієв, Ганна Канопацька, Сергій Черечень, Олександр Лукашенко.

Центральна виборча комісія країни з різних причин не зареєструвала провідних опонентів чинного президента Олександра Лукашенка – Сергія Тихановського, Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Згодом про об’єднання зусиль оголосили виборчі штаби кандидата в президенти Світлани Тихановської, а також Віктора Бабарика в особі Марії Колесникової і Валерія Цепкала (він виїхав із Білорусі до Росії) в особі його дружини Вероніки.

 

У Білорусі заарештували політтехнолога Віталія Шклярова

У Білорусі заарештували політтехнолога Віталія Шклярова, який працює у США. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеве телебачення.

О 18:00 на телеграм-каналі Шклярова з’явилося коротке повідомлення: «Арештований».

За інформацією білоруських телевізійників, Шклярову вдалося мобілізувати протестний електорат навколо Сергія Тихановського. Сам Шкляров у червні в інтерв’ю «Радіо Свобода» заперечив, що є політтехнологом Тихановського.

 

Білорус Віталій Шкляров раніше працював у виборчих кампаніях експрезидента США Барака Обами, сенатора Берні Сандерса, грузинської опозиції та російської телеведучої Ксенії Собчак.

МЗС Білорусі викликає посла України, серед «вагнерівців» – учасники війни на Донбасі

Міністерство закордонних справ Білорусі викличе послів Росії та України у зв’язку із затриманням 33 російських громадян у країні. Про це в ефірі STV заявив державний секретар Ради Безпеки Андрій Равков, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Вже зараз, за наявною інформацією після опитування цих людей, близько 14 осіб – це ті, які проходили по програмі обліку людей, були зафіксовані на Донбасі. Тому запрошується посол України щодо цього питання», – зазначив він під час засідання Ради безпеки Білорусі Равков, повідомляє агентство БелТА.

Державне інформаційне агентство БелТА повідомило 29 липня, що вночі білоруські правоохоронці затримали 32 бойовиків іноземної приватної військової компанії під Мінськом. Ще одного затримали пізніше на півдні Білорусі. Усі затримані є громадянами Росії віком від 24 до 55 років.

Російська служба Радіо Свобода, яка проаналізувала оприлюднений агентством БелТА список затриманих, з’ясувала, що як мінімум один з них, Геннадій Фетисов, народився і прожив усе життя в Донецьку, тобто найімовірніше має українське громадянство.

Російський письменник Захар Прилепін, який раніше воював на боці бойовиків «ДНР», підтвердив, що серед затриманих – кілька людей з його так званого батальйону.

Російська служба РС дійшла висновку, що затримані могли прямувати через Білорусь до Судану.

 

Раніше повідомлялося, що 17 із 33 затриманих у Білорусі 29 липня громадян Росії є фігурантами української бази «Миротворець». 5 із 17 осіб, знайдених у базі, названі в цьому списку членами «групи Вагнера», яка брала участь у війні на сході України та в Сирії.

Виконавчий директор Центру «Миротворець» Роман Зайцев повідомив білоруській службі Радіо Свобода, що третина затриманих у Білорусі – вихідці з України, а саме з Донецької та Луганської областей і, ймовірно, з Одеси.

У Франції зафіксували найбільший за місяць добовий приріст інфікованих коронавірусом

У Франції органи охорони здоров’я повідомили про майже 1 400 нових випадків коронавірусу – це рекордний добовий приріст інфікованих за більш ніж місяць.

Також зафіксовано 15 смертей, що перевищує середні показники останніх тижнів.

При цьому в уряді Франції заявили, що кількість людей, які лікуються від COVID-19 у медзакладах, продовжує зменшуватися, відповідно до двомісячної тенденції, повідомляє агентство Reuters.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 29 липня у Франції виявили понад 221 тисячу інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 30 226 людей, одужали – більш ніж 81 тисяча пацієнтів.

 

27 липня глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що за останні шість тижнів загальна кількість випадків інфікування коронавірусом у світі майже подвоїлася. 

Станом на 29 липня у світі коронавірусом було інфіковано понад 16,8 мільйона людей, одужали більш ніж 9,8 мільйона пацієнтів, померла – 662 081 людина.

У Великій Британії назвали нового керівника MI6

Секретну розвідувальну службу Великої Британії, відому як MI6, очолить Річард Мур. Про призначення оголосив міністр закордонних справ Сполученого королівстві Домінік Рааб, повідомляє ВВС.

Мур наразі займає посаду політичного директора у британському зовнішньополітичному відомстві, а раніше був послом Її Величності у Туреччині.

На посаді очільника MI6 Мур восени змінить сера Алекса Янґера, який керував службою протягом шести років.

Окрім дипломатичної діяльності, Річард Мур також обіймав посаду директора MI6 і був заступником радника з питань національної безпеки в уряді.

Як зазначає ВВС, Мур нечасто виступає на публіці. У 2018 році в Університеті Сент-Ендрюса він порушив питання залучення китайських технологій у комунікаційній інфраструктурі Британії. Також він заявляв, що Росія не повинна недооцінювати можливості Сполученого королівства.

MI6 – служба зовнішньої розвідки Великої Британії. Три основні цілі служби – боротьба з тероризмом, зрив діяльності ворожих держав та надання Сполученому королівству переваги у кіберпросторі.

Посольство Росії в Білорусі відмовилося коментувати інформацію про затримання 33 російських громадян

Російське посольство відмовилося офіційно реагувати на затримання на території Білорусі в ніч на 29 липня 33 російських громадян.

«Російське посольство не коментує затримання цих громадян», – повідомив білоруській службі Радіо Свобода співробітник консульського відділу посольства.

Раніше сьогодні державне інформаційне агентство БелТА повідомило, що в ніч на 29 липня білоруські правоохоронці затримали 32 бойовиків іноземної приватної військової компанії під Мінськом. Ще одного затримали пізніше на півдні Білорусі. Усі затримані є громадянами Росії.

 

Згодом телеканал «Білорусь-1» показав кадри затримання і повідомив, що затримані належать до так званої «приватної військової компанії «Вагнер», відомої за участю в бойових діях в Україні, Сирії та Лівії.

 

Як розповіли в правоохоронних органах, вони мали інформацію про прибуття на територію Білорусі понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії. При собі росіяни мали кожен по невеликій ручній поклажі, і на всіх – три великі важкі валізи, завантаження яких у транспортний засіб здійснювали кілька чоловіків.

Після прибуття до Мінська в ніч з 24 на 25 липня група заселилася в один із готелів Мінська і мала виселитися 25 липня, проте залишила готель 27 липня і переїхала в один із санаторіїв Мінського району.

За даними адміністрації санаторію, приїжджі звернули на себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою і одноманітним одягом у стилі мілітарі. Спиртного не вживали, розважальних закладів не відвідували, намагалися не привертати до себе уваги. Вони невеликими групами уважно вивчили територію і оточення санаторію.

Зараз Слідчий комітет Білорусі проводить перевірку щодо затриманих.

 

У Білорусі триває передвиборна кампанія, президентські вибори призначені на 9 серпня. Центральна виборча комісія країни з різних причин не зареєструвала провідних опонентів чинного президента Олександра Лукашенка – Сергія Тихановського, Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Центрвиборчком країни 14 липня зареєстрував п’ятьох кандидатів на президентський пост, ними стали Світлана Тихановська (дружина заарештованого Сергія Тихановського), Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька, Сергій Черечень, Олександр Лукашенко.

Згодом про об’єднання зусиль оголосили виборчі штаби кандидата в президенти Світлани Тихановської, а також Віктора Бабарика в особі Марії Колесникової і Валерія Цепкала (він виїхав із Білорусі до Росії) в особі його дружини Вероніки.

 

У Пакистані в суді вбили чоловіка, звинуваченого в богохульстві

У залі суду в місті Пешавар на північному заході Пакистану 29 липня був убитий Тахір Насім, якого судили за богохульство. Нападник на ім’я Халід Хан був одразу затриманий, але незрозуміло, яким чином йому вдалося пронести зброю повз охорону суду.

Затриманий сказав, що вбити чоловіка йому наказав пророк Мухаммед, оскільки Тахір Насім належав до віри Ахмаді.

Прихильники віри Ахмаді є 4-мільйонною релігійною меншиною в Пакистані, де впродовж десятиліть зазнають переслідування, хоча самі вважають себе мусульманами. Пакистан проголосив групу немусульманською в 1974 році через те, що засновника віри Гулама Ахмеда члени групи вважають за пророка. Канонічний іслам вважає, що не може бути пророків після Мухаммеда.

Тахір Насім був заарештований два роки тому за звинуваченням у богохульстві після того, як стверджував, що він є пророком. Пакистанський суперечливий закон про богохульство передбачає автоматичну смертну кару для тих, хто визнається винним у образі Бога, ісламу чи інших релігійних діячів. Навіть просте звинувачення за цим законом може спричинити заворушення, а натовп у Пакистані часто бере судочинство в таких справах у свої руки.

Правозахисні групи стверджують, що звинувачення в богохульстві часто використовуються для залякування релігійних меншин та зведення особистих порахунків.

YouTube заблокував акаунти «православного телеканалу» і прокремлівського політолога Дугіна 

Відеосервіс YouTube заблокував акаунти телеканалу «Царгород» і його колишнього головного редактора, прокремлівського політолога Олександра Дугіна.

Представники компанії Google, що володіє YouTube, заявили 28 липня, що акаунти були заблоковані через порушення законодавства про санкції і правила торгівлі.

За даними Google, аккаунт телеканалу, який має понад мільйон передплатників і позиціонує себе як канал для консервативних православних християн, був заблокований без права на відновлення.

Засновник і власник телеканалу «Царгород» Костянтин Малофєєв перебуває під санкціями США з 2014 року через агресію проти України. Олександра Дугіна внесли до санкційного списку в 2015 році.

У самій редакції телеканалу заявили, що не отримували ніяких попереджень про блокування, назвавши це незаконним. Канал готується подати до суду на відеосервіс.

Через санкції США раніше доступу в Instagram позбулися лідер Чечні Рамзан Кадиров, а також низка чеченських посадовців. Facebook, якому належить Instagram, заявив, що діє в рамках дотримання санкційного законодавства США.

На аукціоні Sotheby’s автопортрет Рембрандта продали за 14,5 млн фунтів

Автопортрет Рембрандта продали на аукціоні Sotheby’s у Лондоні за 14,5 мільйона фунтів стерлінгів (18 мільйонів 700 тисяч доларів). Це рекордна вартість за полотно голландського художника.

Попередня оціночна вартість лота становила від 12 до 16 мільйонів фунтів (15-20 мільйонів доларів). За нього боролися шість колекціонерів.

Рембрандт написав картину у 1632 році. Тоді художнику було 26 років. Це один з трьох автопортретів, що знаходяться в приватній колекції.

Попередній рекорд на аукціоні за автопортрет кисті Рембрандта був встановлений у 2003 році. Тоді картина пішла з молотка майже за 7 мільйонів фунтів.

У США назвали номінантів на телепремію «Еммі»

Американська телевізійна академія назвала номінантів на премію «Еммі» за 2020 рік.

На найпрестижнішу нагороду драматичного серіалу претендують вісім стрічок: «Вбиваючи Єву», «Мандалорець», «Дуже дивні справи», «Краще дзвоніть Солу», «Корона», «Озарк», «Оповідь служниці», «Спадкоємці».

Серед комедійних серіалів для номінації відібрані, зокрема, «Стримай свій ентузіазм», «Метод Комінскі», «Що ми робимо у тінях», «Дивовижна Місіс Мейзел».

У категорії коротких серіалів академія номінувала роботи «Хранителі», «Місіс Америка», «І всюди тліють пожежі», «Неймовірна» і «Неортодоксальна».

Лауреатів премії назвуть 20 вересня.

У 2019 лауреатами премії «Еммі», стали: за кращий драматичний серіал «Гра престолів», за кращий комедійний серіал «Погань», а за кращий міні-серіал – «Чорнобиль».

Twitter на 12 годин заблокував акаунт Трампа-молодшого

Twitter на 12 годин заблокував акаунт сина президента США Дональда Трампа – Дональда Трампа-молодшого. Про це виданню Vice розповів речник соцмережі.

Він пояснив, що блокування пов’язане з дезінформацією про коронавірус, яке містило оприлюднене Трампом-молодшим відео.

На час блокування, він не може публікувати, ретвітити чи вподобати дописи, але матиме доступ до особистих повідомлень.

 

У травні президент США Дональд Трамп розкритикував сервіси соціальних мереж після того, як мережа Twitter почала попереджати абонентів про можливі неточності в його твітах.

 

У США станом на 27 липня виявили майже 4,3 мільйона інфікованих коронавірусом, від COVID-19 померли 148 298 людей, одужали майже 1,8 мільйона.

МЗС Туркменистану назвало «політично некоректним» прогноз погоди в Таджикистані

Міністерство закордонних справ Туркменистану висловило невдоволення прогнозом погоди телерадіокомпанії «Мир». У сюжеті розповідалося, що причиною очікуваної в найближчі дні в Таджикистані спекотної погоди став потік теплого повітря, що надійшло з Ірану через територію Туркменистану.

У заяві від 27 липня, оприлюдненій на сайті туркменського зовнішньополітичного відомства, висловлене занепокоєння тим, що в прогнозі погоди був згаданий Туркменистан. На думку дипломатів, твердження, що «гарячі потоки вітру з Ірану через Туркменистан досягли в ці дні території Таджикистану, не витримує ніякої критики».

«Одночасно туркменська сторона з урахуванням нинішньої ситуації, що склалася в світі у зв’язку з поширенням коронавірусної та інших інфекцій, вважає вищевказане повідомлення таджицького журналіста політично некоректним», – наголошується в повідомленні.

 

У заяві МЗС йдеться про висновки вчених, які визнають, що «віруси можуть тривалий час перебувати в аерозольних крапельках в повітрі», відповідно, повітряно-крапельний шлях передачі вірусних інфекцій є найбільш вірогідним і поширеним.

«Виходячи зі сказаного, вважаємо, що будь-яка згадка конкретної назви будь-якої країни в контексті пересування повітряних мас з / або через її територію може викликати підозри в перенесенні небезпечних інфекцій в інші країни. Тому туркменська сторона, відзначаючи політичну короткозорість кореспондента, який підготував і розповсюдив вищезгадану інформацію, підкреслює неприйнятність порушення сформованих в міжнародній практиці норм політичної етики», – заявили у МЗС Туркменистану.

Офіційно влада Туркменистану не підтверджує, що в країні є COVID-19. Це відбувається попри те, що, за даними очевидців, щодня тільки в одній лікарні в Ашгабаті вмирають близько 50 людей.

Однак цього місяця Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості Туркменистану офіційно рекомендувало громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції через «підвищений вміст пилу і хвороботворних мікробів у повітрі». Президент Гурбангули Бердимухамедов після цього офіційно з’явився на відео в масці, а в країні були закриті всі ринки і мечеті.

 

 

Фільм про розстріл протесту в Новочеркаську потрапив до програми Венеційського кінофестивалю

Новий фільм російського режисера Андрія Кончаловського «Дорогі товариші» включений до основної конкурсної програми 77-го Венеційського кінофестивалю. Про це повідомив 28 липня художній керівник фестивалю Альберто Барбера.

Фільм розповідає про розстріл у 1962 році демонстрації в місті Новочеркаськ Ростовської області Росії, коли радянська влада силою придушила страйк робітників місцевого електровозобудівного заводу і жителів міста. Тоді лише за офіційними даними були вбиті 26 людей, десятки поранені, семеро страчені за вироком суду.

Кончаловський пропускає події картини через свідомість своєї головної героїні – переконаної комуністки і партійного працівника, яка в паніці і плутанині втрачає контакт із дочкою. У широкому прокаті в Росії фільм запланований на осінь, фестиваль має відбутися на початку вересня.

Кончаловський є володарем двох «Срібних левів» Венеційського кінофестивалю за фільми «Білі ночі Олексія Тряпіцина» (2014 року) і «Рай» (2016).

В Узбекистані у справі про прорив дамби затримали 9 осіб

В Узбекистані у справі про прорив дамби Сардобинського водосховища затримали дев’ятьох осіб, повідомила Генеральна прокуратура країни. Дамбу прорвало 1 травня цього року, тоді шестеро людей загинули, близько 70 тисяч – евакуювали.

Серед фігурантів – посадові особи компанії-замовника будівництва дамби, проєктувальника, підрядників і Міністерства водного господарства.

У висновку експертів зазначено, що причиною прориву дамби стали помилки і недоліки в проєктній документації, будівництві й експлуатації.

Сардобинське водосховище було побудоване в 2017 році. На його будівництво з держбюджету було виділено 404,4 мільйони доларів.

У результаті прориву дамби були затоплені значні території Узбекистану і сусіднього Казахстану. 

Експерти і фахівці в галузі будівництва водосховищ заявляють, що більш імовірною причиною прориву дамби стала масштабна корупція: розкрадання бетону й інших будматеріалів при її зведенні.

 

Чехія: у Празі судять білоруса за «тероризм» через участь у боях проти України на Донбасі

Міський суд столиці Чехії Праги почав розгляд справи громадянина Білорусі, який, як каже обвинувачення, брав активну участь у боях на сході України на боці сепаратистів, що кваліфікують як «терористичний напад».

41-річний Олексій Фадєєв, який постійно живе в Празі і якому в разі визнання винним загрожує позбавлення волі на термін від 12 до 20 років, будь-яку свою вину заперечує і твердить, що хотів допомогти людям «боронитися від українських фашистів», повідомляють чеські новинні сайти.

На цей час чоловік уже перебуває в ув’язненні, засуджений в іншій кримінальній справі. Слухання нинішньої справи по суті мають початися 29 липня.

Як заявляє обвинувачення, Фадєєв узяв участь у війні проти України «з наміром активно підтримати сепаратистські угруповання на сході України, які домагаються відокремлення від України і створення самостійного державного утворення, так званої «Донецької народної республіки».

За словами прокурорів, Фадєєв неодноразово, від листопада 2014 до травня 2016 року, виїжджав із Чехії, щоб виконувати різноманітні воєнні завдання в лавах так званої «республіканської гвардії ДНР». Але він не тільки займався патрулюванням, а й брав активну участь у боях проти українських військ, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України, заявили прокурори.

Фадєєв через перекладача заявив у відповідь, що його перебування на Донбасі, в Донецьку, мовляв, не було терористичним актом, бо він був там, щоб допомогти людям, через те, що, за його словами, владу в Україні захопили «фашисти», і він бачив в інтернеті відеозаписи, на яких нібито були зафіксовані «звірства», що відбувалися в Україні. Тож він вирушив на окуповану частину Донбасу через російський Ростов-на-Дону, де отримав зброю й відтак долучився до «республіканської гвардії ДНР».

 

Він також згадував про українську організацію «Правий сектор», яка, за його словами, нападала на цивільне населення. Але Фадєєв стверджував, що не мав наміру воювати з українськими урядовими військами і тільки брав участь у патрулюванні, а стріляв тільки на стрільбищі на тренуваннях. Він також заявляв, що не знав, що діяльність угруповання «ДНР» суперечить Конституції України.

Крім того, Олексій Фадєєв повідомив, що знайомий із громадянином Чехії, колишнім військовослужбовцем Еріком Ешту, який теж раніше був обвинувачений у тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. За словами Фадєєва, Ешту допомагав йому дістатися в Україну і відтак зустрічався з ним у Донецьку. Ешту був викликаний на нинішній суд як свідок, але відмовився свідчити, бо ці свідчення могли б бути використані і проти нього самого.

Це в Чехії не перший такий випадок. Крім згаданого Еріка Ешту, колишнього військовослужбовця Збройних сил Чехії, також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав громадянин Чехії Павел Кафка. Як заявляв рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.

 

За Кримінальним кодексом Чехії, «терористичний напад» – це злочин, здійснений проти Чехії чи міжнародної організації, – але при цьому чеське право надає захист від терористичних дій і іншим державам.

Кандидатка у президенти Білорусі заявила, що Крим «фактично є російським»

Кандидатка у президенти білорусі Світлана Тихановська в ефірі «Єврорадіо», заявила що «юридично Крим є українським, але фактично – російський», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала Тихановська.

 

Раніше Тихановська ухилилася від прямої відповіді на питання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова Крим.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Чинний президент Олександр Лукашенко балотується на них на шостий термін поспіль. Крім нього, кандидатами зареєстровані Світлана Тихановська, а також Ганна Конопацька, Сергій Черечень і Андрій Дмитрієв.

 

Катастрофа літака МАУ: делегація з Ірану прибуде до Києва 29-30 липня – Кулеба

Делегація з Іранку прибуде до Києва 29-30 липня, щоб провести консультації про компенсації родичам загиблих внаслідок збиття літака «Міжнародних авіаліній України» поблизу Тегерану.

Про це заявив міністр збройних сил України Дмитро Кулеба під час спільної пресконференції з главою МЗС Польщі Яцеком Чапутовичем у Варшаві 27 липня.

«Я не можу розкрити остаточних цифр компенсацій, не тому що я не хочу, а тому що цифри будуть результатом консультацій», – цитує Кулебу агентство «Інтерфакс-Україна».

23 липня органи розслідування авіаційних інцидентів Франції, а також Канади повідомили, що інформація з обох бортових реєстраторів українського літака повністю знята і здійснений її попередній аналіз.

Дослідження здійснили у французькому Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації (BEA), що відоме як одне з провідних агентств світу в справах розшифрування записів пошкоджених бортових реєстраторів із загиблих літаків. У процесі брали участь, серед інших, і українські експерти. Що саме з’ясовано, детально не повідомляли. Усі отримані дані передали представникам Ірану, який веде технічне розслідування інциденту. Кримінальне розслідування буде окремим процесом.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

Росія: суд оштрафував журналіста, якому зламав руку поліцейський

Суд у російському Санкт-Петербурзі оштрафував 27 липня на 500 рублів кореспондента видання «Медіазона» Давида Френкеля за статтею про непокору поліцейському на виборчій дільниці. Про це з посиланням на самого журналіста повідомляє російська служба Радіо Свобода. Йдеться про епізод, коли поліцейський, затримуючи журналіста, зламав йому руку.

Френкелю також призначили 2 тисячі рублів штрафу у справі про втручання в роботу виборчкому і ухвалили попередження за порушення «режиму самоізоляції», який діяв у Санкт-Петербурзі під час інциденту.

За версією поліції, кореспондент «провокував конфліктну ситуацію» на дільниці, де відбувалося голосування за поправки до конституції Росії, і заважав працювати комісії. У протоколі стверджувалося, що Френкель при затриманні «упирався ногами, хапався за стіни, пручався, відштовхував співробітників». На відео затримання таких дій з боку журналіста не видно.

Як пише «Медіазона», в суді допитали колишнього голову Палацового муніципального округу Петербурга Дмитра Абрамова, який стверджує, що був на дільниці спостерігачем. Під час нападу на журналіста він наступив йому на ногу і смикнув за зламану руку, назвавши «симулянтом». Абрамов вважає, що Френкель впав і зламав руку не через дії співробітника поліції.

Поліцейський Денис Дмитрієв, який затримував журналіста, заявив, що вирішив його затримати на вимогу голови комісії, оскільки журналіст заважав виборцям. Френкель це заперечує.

Раніше журналіст подав заяви про порушення кримінальної справи за статтею про перевищення посадових повноважень співробітником поліції. Про результати перевірки поки не повідомлялося.

Перелом, якого зазнав Френкель, потребував термінової операції, реабілітація триватиме кілька місяців.

У Кремлі заявили, що не прагнуть приєднатися до G7

У Кремлі заявили, що не прагнуть приєднатися до «Групи семи» (G7), звідки Росію було виключено після агресії проти України. Як пишуть у понеділок російські ЗМІ, про це заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи заяву очільника МЗС Німеччини Гайко Мааса.

«Росія не прагне приєднатися до «сімки», більш того, в Росії неодноразово говорили про те, що ми дуже задоволені ефективністю роботи в рамках таких форматів, як велика двадцятка, які краще відповідають сучасним, напевно, економічним реаліям з точки зору центрів економічного розвитку в світі», – сказав Пєсков.

Він заявив, що президент Росії Володимир Путін жодного разу не виступав з якимось ініціативами, зверненнями чи діями задля того, щоб Росія знову приєдналася до роботи у форматі G7.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас відкинув пропозицію дозволити Росії повернутися до «Групи семи» економічно розвинутих держав (G7) після того, як президент США порушив це питання. «Причиною вилучення Росії були анексія Криму й інтервенція на сході України», – заявив Маас в інтерв’ю, яке буде опубліковане 27 липня у двох німецьких газетах: Rheinische Post і Bonner General-Anzeiger. За словами міністра, поки вирішення ситуації щодо Криму і Донбасу немає, він не бачить «жодного шансу» того, що Росія приєднається до G7.

До G7 входять США, Канада, Німеччина, Японія, Франція, Велика Британія й Італію.

Президент США Дональд Трамп запропонував Росії повернутися до G7 у травні, коли оголосив про плани перенести щорічний саміт групи на вересень через пандемію коронавірусу. Він сказав, що хотів би розширити список запрошених і долучити Австралію, Росію, Південну Корею й Індію.

Трамп заявив, що запрошення президента Росії Володимира Путіна на розширений саміт «Групи семи» є «здоровим глуздом», бо країнам потрібно розмовляти з Росією, незважаючи на її політику на міжнародній арені й анексію Криму.

Росія раніше була в групі, але її виключили після анексії Криму в 2014 році.

 

Німеччина очолила рейтинг схвалення провідних світових лідерів Gallup, Росія – остання

Німеччина третій рік поспіль очолює рейтинг схвалення діяльності провідних світових лідерів, свідчать дані опитування американської компанії Gallup за 2019 рік, оприлюднені 27 липня.

Діяльність керівництва Німеччини схвалюють 44% опитаних у 135 країнах і територіях.

Схвалення діяльності нинішньої адміністрації США в світі далі перебуває на відносно низькому рівні – 33%. Як пишуть дослідники, це трохи кращий показник, ніж попереднього року, але він усе одно гірший, ніж попередній найнижчий рейтинг у 34%, який був за президентства Джорджа Буша в 2008 році.

 

За друге місце США змагаються з Китаєм, рейтинг схвалення керівництва якого перебуває на позначці 32% і Росією, яка другий рік поспіль має 30%.

Респонденти у 135 країнах і територіях відповідали на питання про те, як вони оцінюють керівництво чотирьох країн і їхню політику в глобальному масштабі.

 

У Росії за добу хворих на COVID-19 побільшало на понад 5,6 тисяч

Кількість підтверджених випадків зараження коронавірусом в Росії зросла за минулу добу на 5635, повідомляє оперативний штаб із боротьби з COVID-19.

Згідно з повідомленням, одужали 3079 людини, померли – 85.

Загальна кількість хворих з початку епідемії складає в Росії 818 120 осіб, одужали 603 329, померли – 13 354.

 

Росія: в Хабаровську триває протест на підтримку ексгубернатора

У місті Хабаровськ на російському Далекому Сході третій тиждень триває протест проти звільнення та арешту популярного серед місцевих жителів губернатора Сергія Фургала. Акція 26 липня зібрала сотні людей, це значно менше за суботні мітинги, у яких уже тричі, 11, 18 і 25 липня, брали участь десятки тисяч жителів Хабаровська та Хабаровського краю.

Наприкінці мітингу 26 липня до нечисленних уже протестувальників вийшов призначений Москвою тимчасовий виконувач обов’язків губернатора Михайло Дегтярьов. Серед іншого він запропонував створити народну раду для спільного обговорення і вирішення проблем краю.

Частина місцевих жителів вважає, що на зустрічі Дегтярьова було багато підставних осіб – співробітників ФСБ, Федеральної служби охорони або так званого «Центру «Е» (силовий підрозділ із протидії екстремізму).

 

З 11 липня в Хабаровську щодня відбуваються мітинги на підтримку колишнього губернатора Сергія Фургала, заарештованого в Москві за звинуваченням в організації вбивств понад 10 років тому. Жителі вимагають відкритого суду над Фургалом у Хабаровську.

 

Після того як президент Росії Володимир Путін звільнив Сергія Фургала і призначив на його посаду Михайла Дегтярьова, до гасел мітингувальників додалися вимоги відставки як призначенця Кремля, так і російського президента.