У Хабаровську продовжилися акції на підтримку губернатора краю Сергія Фургала, заарештованого у справі про організацію вбивств. Жителі вимагають звільнення губернатора з московського СІЗО «Лефортово» і скандують «Свободу Фургалу» і «Нам не потрібен інший губернатор!», повідомляє «Настоящее время».

ЗМІ повідомляють, що в акціях беруть участь від 500 до 1000 людей. Люди спочатку зібралися біля будівлі обласного уряду, а потім рушили по центральній вулиці міста у бік річки Амур і повернулися на площу Леніна. Автомобілісти сигналять на підтримку мітингувальників.

Деякі учасники вийшли на мітинг з плакатом «Путін злодій». У штабі опозиціонера Олексія Навального у Хабаровську вважають, що це провокатори. Пізніше одного з них відвели співробітники поліції, другий пішов сам.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі з розумінням ставляться до протестів жителів Хабаровського краю. Людям «просто потрібно набратися терпіння», вважає Пєсков.

«Але в даному випадку потрібно зрозуміти, що мова йде про дуже серйозні звинувачення на адресу чинного губернатора – звинувачення у причетності до вбивства. Це дуже тяжкий злочин і дуже серйозне звинувачення», – заявив він.

Пєсков додав, що Путін візьме до уваги те, що відбувається в Хабаровську, у випадку якщо буде приймати рішення про призначення тимчасового виконувача обов’язків губернатора Хабаровського краю.

Мер Хабаровська Сергій Кравчук раніше вперше прокоментував мітинги, він назвав їх незаконними і згубними для здоров’я. За його словами, жителі скаржаться на шум через протести.

У Хабаровську з 11 липня тривають протести, викликані арештом обраного губернатора Сергія Фургала. Багатотисячні акції у вихідні стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років: одночасно з Хабаровськом акції відбулися також в Комсомольську-на-Амурі, Ельбані, Сонячному і інших містах краю. Перший мітинг став наймасовішим в історії міста: за оцінкою ЗМІ, на ньому побували до 30 тисяч осіб, за даними поліції – до 12 тисяч.

Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів у 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.
…

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабарику та Валерієві Цепкалу.

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

Іран заявляє про страту колишнього співробітника Міністерства оборони, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.

Речник судової системи Голамгоссеїн Есмаїлі повідомив 14 липня, що Реза Азґарі співпрацював з ЦРУ під час свого останнього року служби в Міноборони та продавав інформацію про іранську ракетну програму. Він працював в аерокосмічному департаменті та пішов у відставку чотири роки тому.

За словами Есмаїлі, Азґарі стратили минулого тижня. Він додав, що страти очікує й Махмуд Мусаві-Маджд – іранець, якого звинувачують у шпигунстві на користь США та Ізраїлю.

Слідство вважає, що він передав інформацію про місця перебування командира Корпусу вартових Ісламської Революції генерала Кассема Солеймані, який загинув в Іраку в січні внаслідок американського авіаудару.
…

Вашингтон офіційно відкинув претензії Пекіна щодо того, що майже 90% акваторії Південно-Китайського моря є внутрішніми водами Китаю. У офіційному документі 13 липня державний секретар Майк Помпео заявив, що Сполучені Штати вважають претензії КНР «абсолютно незаконними, як і кампанію залякування щодо контролю» цих вод.

Сполучені Штати давно виступають проти територіальних претензій Китаю на значну частину міжнародного торгового шляху, багатого також на морські та енергетичні ресурси.

На окремі частини Південно-Китайського моря претендують також Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Малайзія, Бруней та Тайвань.

Упродовж останніх років Пекін зміцнив свої позиції в Південно-Китайському морі, будуючи на його атолах військові бази та іншу інфраструктуру. У відповідь Військово-морський флот США регулярно проводить так звані навчання щодо свободи навігації в Південно-Китайському морі.
…

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня був допитаний у Гаазі міжнародними прокурорами з воєнних злочинів.

Тачі очолював Армію визволення Косова (UCK), яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках.

13 липня Тачі провів на допиті близько шести годин. Коли президент Косова вийшов із будівлі спецпрокуратури, він сказав, що 14 липня його також допитуватимуть.

Тачі заявив, що між його адвокатом П’єром Рішаром Проспером та прокурорами відбулася розмова щодо «роз’яснювальних, технічних питань».

Він додав, що допит стосувався і діяльності Армії визволення Косова. Прокурори не надали жодних деталей щодо допиту.

«Сьогодні я перебуваю тут із поваги до того, про що мріяв і за що боровся – вільне, незалежне Косово, що базується на рівних правах, багатоетнічне суспільство, засноване на верховенстві закону», – сказав Тачі перед допитом 13 липня.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

Обвинувачення проти Тачі змусили скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.

 
…

Держсекретар США Майк Помпео 13 липня обговорив ідею проведення саміту п’яти постійних членів Ради безпеки ООН із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

У заяві Держдепартаменту йдеться про те, що під час телефонної розмови Помпео і Лавров обговорили «проведення в найближчому майбутньому саміту п’яти країн-постійних членів Ради безпеки ООН на відзначення 75-річчя створення ООН».

Президент Росії Володимир Путін неодноразово закликав до проведення саміту так званої «ядерної п’ятірки» – Росії, Сполучених Штатів, Китаю, Великої Британії та Франції. За словами президента Росії, п’ятірка країн-засновниць ООН має дати приклад для збереження миру. Досі ця ідея не отримувала публічної підтримки в західних столицях.

У заяві Держдепартаменту нічого не говориться про ставлення до цієї ініціативи інших постійних членів Ради безпеки ООН. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про намір запросити Володимира Путіна на саміт «Групи семи», який мав відбутися в США, однак кілька членів групи виступили з критикою цієї ідеї.

Під час телефонної розмови Майка Помпео і Сергія Лаврова, як повідомляє Держдепартамент, також обговорювалися інші питання, що становлять обопільний інтерес, включаючи Афганістан. Майк Помпео також порушив питання про безпеку виборів у Сполучених Штатах.
…

Комитет был создан в 1981, его первым председателем был Уолтер Кронкайт
…

Група бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» атакувала офіс Національного директорату безпеки Афганістану, вбивши щонайменше 11 людей і поранивши десятки інших, переважно цивільних.

На вході в офіс установи бойовики підірвали автомобіль із вибухівкою в місті Айбак у північній провінці Саманган, після чого штурмували будівлю.

Губернатор провінції Абдул-Латіф Ібрагімі повідомив афганській службі Радіо Свобода, що в ході стрілянини, яка почалася в будівлі, вбиті всі четверо нападників. Інші 11 загиблих – співробітники Директорату.

За словами Ібрагімі, в ході нападу поранення отримали 63 людини, більшість із них – цивільні.

Читайте також: Пентагон: дані про російські винагороди талібам за вбивство американців в Афганістані не підтверджуються​

«Талібан» неодноразово влаштовував такі багатоетапні атаки на урядові об’єкти в містах. Цього разу він також взяв на себе відповідальність за атаку через речника угруповання Забінуллу Муджагіда.

Останніми днями таліби посилили напали в північній частині Афганістану.

Напередодні, зранку 12 липня, стався ще один напад у районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків і четверо військових.

Президент Ашраф Гані 6 липня заявив, що спалах насильства становить «серйозну загрозу» для мирних переговорів із «Талібаном».
…

Президент США Дональд Трамп з моменту інавгурації у 2017 році зробив понад 20 тисяч повідомлень, які не відповідають дійсності. Про це пише The Washington Post з посиланням на базу даних The Checker. Сервіс проаналізував висловлювання президента на мітингах, в інтерв’ю журналістам і записи у твітері.

За даними The Washington Post, недостовірні висловлювання президента стосувалися пандемії коронавірусу, його власного імпічменту і смерті після затримання поліцією афроамериканця Джорджа Флойда.

Зокрема, журналісти звертають увагу на висловлювання Трампа про те, що він наполіг на використанні Національної гвардії для придушення заворушень у Сіетлі. Однак місцеві чиновники заявляють, що діяли самостійно.

Крім того, як пише The Washington Post, Трамп звинувачує у шпигунстві свого попередника Барака Обаму. Однак президент ґрунтується на невеликій кількості фактів або взагалі робить це без доказів.

За підрахунками The Checker, найчастіше Трамп спотворював інформацію про американську економіку. А найбільше неточностей – понад 60 – глава Білого дому допустив під час інтерв’ю з пресою 9 липня.

Адміністрація президента публікацію поки не прокоментувала. Раніше Трамп неодноразово звинувачував The Washington Post у публікації «фейкових» новин.

Раніше президент США Дональд Трамп розкритикував сервіси соціальних мереж після того, як мережа Twitter почала попереджати абонентів про можливі неточності в його твітах.
…

Велика Британія має намір звернутися до партнерів по розвідувальному альянсу Five Eyes (Австралія, Канада, Нова Зеландія, США) по допомогу у пошуку заміни компанії Huawei на поставку обладнання для мереж 5G. Про це пише The Financial Times.

За даними газети, до пошуку альтернативного постачальника можуть залучити Індію, Південну Корею і Японію. Джерела видання повідомили, що країни можуть створити спільне підприємство – конкурента Huawei. Однак перші обговорення поки не привели до конкретних дій.

Про те, що Лондон має намір відмовитися від послуг китайської корпорації Huawei, стало відомо на початку липня. За даними ЗМІ, британські спецслужби вважають, що американські санкції проти компанії негативно впливатимуть на якість обладнання для мереж 5G. Зокрема, Huawei залишиться без комплектуючих американських виробників і буде шукати альтернативи на внутрішньому ринку.

Як пише The Financial Times, прем’єр-міністр Великої Британії оголосить про відмову від послуг Huawei найближчими днями. За даними джерел, Лондон має намір вивести на ринок нових постачальників і інвестувати у технології з відкритим вихідним кодом.

Критики ідеї Британії вважають, що створення альтернативного Huawei промислового обладнання буде дуже складним.

У травні минулого року Вашингтон звинуватив Пекін у шпигунстві через обладнання для мереж мобільного зв’язку 5G виробництва Huawei і запровадив щодо корпорації санкції. Американським компаніям заборонили продавати обладнання і технології, зокрема операційну систему Android, розроблену корпорацією Google. Американські постачальники обладнання та послуг повідомили, що можуть втратити мільярди доларів через обмеження. У підсумку Вашингтон видав Huawei тимчасовий дозвіл на оновлення програмного забезпечення і підтримку мереж.

Китайський технологічний гігант Huawei називає запроваджену владою США заборону на постачання цій компанії мікропроцесорів «згубною» атакою, яка спричинить хаос у глобальному технологічному секторі та інших галузях.
…

Україна немає шансів потрапити в «зелений» список Європейського союзу, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню «Сьогодні».

«У найближчий перегляд шансів немає. Тому що, як я вже згадав, наші цифри зараз, м’яко кажучи, набагато гірші, ніж це потрібно. Але ми в МЗС зробили все, щоб допомогти МОЗ налагодити діалог з ЄС, увійти у внутрішні процедури і механізми взаємодії з ЄС, щоб українська сторона мала можливість надавати максимально динамічно повну інформацію не тільки про цифри, а й про ті заходи, які ми застосовуємо в Україні для боротьби з коронавірусом», – сказав Кулеба.

Він наголосив, що Україна поки не відповідає базовому критерію. Мова йде про кількість хворих на 100 тисяч. Вона має дорівнювати або бути меншою, ніж середня кількість хворих на 100 тисяч по ЄС.

27 червня європейські ЗМІ повідомили, що після відкриття кордонів ЄС 1 липня на територію союзу допускатимуть громадян з 20 країн. Україна, з огляду на епідеміологічну ситуацію, до списку не потрапила.
…

За минулу добу в Росії виявили 6537 нових випадків коронавірусної інфекції, повідомляє штаб боротьби з COVID-19. Днем раніше вірус виявили у 6615 людей.

Від початку поширення хвороби в Росії COVID-19 діагностували у 733 699 осіб.

За день померли 104 людини з коронавірусом (днем раніше ¬– 130). Всього з початку епідемії в Росії померли 11439 людей.

Загальна кількість росіян, які одужали від COVID-19 становить понад 504 тисячі.
…

Тисячі болгар 12 липня провели четвертий день антиурядових протестів у столиці Софії та кількох інших містах країни. Учасники акцій оголосили, що продовжать протест і 13 липня.

Демонстранти заповнили в Софії площу поблизу урядоввих будівель з вимогою відставки консервативного уряду. Протести також відбулися в Бургасі, Пловдиві, Варні, Благоєвграді та Габрові, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода. Люди скандували «Відставка», «Мафія» та вимагали відсторонення від посади генерального прокурора Івана Гешева.

Соціалістична опозиція в парламенті також заявила 12 липня, що запропонує подання про недовіру Кабінету міністрів за «корупцію» 15 липня і звернулася до протестувальників із проханням про підтримку.

Минулого тижня президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гешева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойку Борисову.
…

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня вирушить до Гааги, щоб свідчити міжнародним прокурорам із воєнних злочинів.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

Тачі був головнокомандувачем Армії визволення Косова, яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках минулого століття.

Тачі, який відкидає звинувачення, 8 липня у фейсбуці заявив, що поїде до Гааги на запрошення суду для співбесіди.

«Хоча мої співвітчизники, як і я, постануть перед міжнародною справедливістю з гідністю і доброчесністю, я закликаю вас стати об’єднаними у вирішенні викликів, з якими стикається наша країна», – наголосив Тачі.

На стадії досудового розгляду юристи в Гаазі мають вирішити, чи слід продовжувати провадження.

Тачі заявив громадянам своєї країни, що в разі початку судового процесу він негайно піде у відставку і постане перед обвинуваченням.

Обвинувальний акт Тачі змусив скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.
…

Президент Росії Володимир Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією українського Криму.

«Те, що в нас відносини зіпсувалися з Україною, з Кримом в принципі не пов’язано», – сказав Путін в інтерв’ю телеканалу «Россия-1».

Він заявив, що «погляди та дороги» з українською владою стали «діаметрально протилежними» після подій Євромайдану, які він назвав «державним переворотом та захопленням влади».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Саме в цей день на Майдані Незалежності в Києві відбувалися наймасовіші розстріли учасників акцій протесту.

Незабаром після анексії Криму на Донбасі розбочався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Чинний президент Польщі Анджей Дуда здобув у другому турі виборів президента 50,4% голосів, а його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковські – 49,6%, свідчать дані екзит-полу компанії Ipsos.

Похибка результатів опитування коливається в межах двох відсотків.

Офіційні підсумки голосування мають оголосити 13 чи 14 липня.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

 
…

У російському Хабаровську сотні людей вийшли на другий день протестів через арешт губернатора Сергія Фургала.

12 липня люди ходили до регіонального управління Федеральної служби безпеки та вигукували «Свободу Фургалу». Речниця затриманого Надія Томченко подякувала від його імені за підтримку та закликала утримуватися від агресії та провокацій.

Фургал був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині «нульових». За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.
…

У Красноярському краї Росії через розгерметизацію трубопроводу в ґрунт потрапило майже 45 тонн палива, повідомило підприємство «Норнікель». Інцидент трапився біля селища Тухард.

Перед цим співробітники компанії «Норильськтрансгаз», якій належить трубопровід, повідомили про розлив 20 тонн керосину. Там заявляли, що загрози здоров’ю людей немає і що вживаються всі необхідні заходи для збору палива.

Наприкінці травня в результаті аварії на ТЕЦ-3 в Норильську, яка також належить «Норнікелю», розлилася 21 тисяча тонн нафтопродуктів. Вони потрапили в ріки Далдикан та Амбарна, а звідти – в озеро П’ясино. Екологи заявили про найбільшу в російській Арктиці екологічну катастрофу.
…

У США колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році, заявив, що пророблена їм робота має «першочергове значення».

Мюллер написав про це в статті для The Washington Post, опублікованій 11 липня. У ній він, зокрема, наголосив, що з колишнім радником і давнім другом президента Трампа – Роджером Стоуном – повелися належним чином, коли притягли його до відповідальності за федеральні злочини. «Він залишається засудженим злочинцем, і це правильно», – підкреслив Мюллер.

67-річний Стоун, якого засудили на три роки і чотири місяці, повинен був наступного тижня, у вівторок, з’явитися у федеральну в’язницю в штаті Джорджія, щоб почати відбувати покарання. Він був засуджений за неправдиві свідчення Конгресу під присягою в рамках розслідування Мюллера, а також за тиск на свідків. Однак президент Трамп оголосив цього тижня про пом’якшення вироку. У заяві Білого дому мовиться, що «Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний!»

Сам Трамп написав у твітері, що Стоун був мішенню незаконного «полювання на відьом». Так президент не раз називав розслідування Мюллера.

Як пояснює агентство Associated Press, рішення про пом’якшення покарання не призведе до зняття судимості з Стоуна, але захистить його від відбування тюремного ув’язнення.

Роберт Мюллер, колишній директор ФБР, підкреслює, що відчув необхідність виступити з коментарем в ЗМІ, щоб підтвердити законність і обґрунтованість виконаної ним і його командою роботи.

У статті спецпрокурор визнав, що факт змови передвиборного штабу Трампа з російськими владою не був встановлений. Але розслідування показало, що уряд Росії вважав перемогу Трампа на виборах вигідною для себе і працював, щоб забезпечити цей результат.

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах, зокрема у США, не раз категорично заперечувала.
…

Іранська влада заявляє, що у катастрофі «Боїнгу» Міжнародних авіаліній України у січні винна зміщена ракетна батарея та непорозуміння між солдатами та офіцерами вищої ланки. Відповідні висновки Організації цивільної авіації Ірану опубліковані у новій доповіді, повідомляє іранська служба Радіо Свобода.

«Помилка сталася через людську помилку при виконанні процедури для налаштування радара, що призвело до «107-градусної помилки» у системі», – йдеться у звіті.

Влада Ірану заявила, що документ являє собою «фактичний звіт», а не остаточний звіт про подію.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

20 липня Іран має надіслати до Франції на розшифровку «чорні скриньки» збитого літака МАУ. До процесу Франція запросила і українських експертів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У Польщі у неділю, 12 липня, проходить другий тур президентських виборів.

За посаду змагаються чинний глава держави Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковські.

Виборчі дільниці будуть відчинені з 8-ї до 22-ї години за Києвом.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

За результатами опитування, яке 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych), Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів.
…

Президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гашева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойко Борисову.

Напередодні ввечері у столиці Болгарії пройшли дві акції протесту. Одна відбулася біля адміністрації президента, де прихильники Радева виступили проти дій прокурора та уряду, звинувачуючи їх у свавіллі та корупції. Інша акція проходила біля Ради міністрів – на підтримку правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) прем’єра Бойко Борисова.

Ще один протест розгорнувся біля Чорного моря – на пляжі, де неподалік розташована резиденція лідера «Руху за права і свободи» (ДПС) Ахмета Догана. Людям протистояли службовці Національної служби охорони (НСО).

Кілька тисяч протестувальників пробилися 11 липня на пляж біля резиденції Догана, яка розташована за приблизно 400 кілометрів від столиці Софії. Протестувальники вимагали рівного захисту для всіх і доступу до пляжу.

Доган є одним з найвпливовіших людей в Болгарії, і багато хто вважає, що його ДПС контролює судову систему країни, включаючи прокуратуру.

Перед третьою ніччю мітингів проти корупції та правлячої влади люди скандували у Софії вимоги про відставку перед будівлею уряду, парламентом та Палацом правосуддя.

Протести в Болгарії проходять на тлі зростаючої політичної напруженості між Радевом і правоцентристським урядом прем’єра Борисова напередодні виборів, запланованих на 2021 рік.
…

Президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

«Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний», – повідомив Білий дім.

У заяві Білого дому також наголошується, що Стоун оскаржив своє засудження, домагається нового судового розгляду і очікує повної реабілітації. У канцелярії Трампа переконані, що у в’язниці Стоуна чекав би «серйозний ризик» через через захворювання, які він має.

67-річного Стоуна 14 липня мали помістити у в’язницю в штаті Джорджія. Він був засуджений у лютому за брехню під присягою законодавцям США, погрози свідкам і знищення доказів.

Пом’якшення Трампом вироку Стоуну не скасовує однак обвинувальний вирок, як це передбачає помилування.

Голова Комітету з розвідки Палати представників Конгресу США, демократ Адам Шифф засудив рішення Трампа. За його словами, таким чином президент продемонстрував, що у США «є дві системи правосуддя: одна для його злочинних друзів, інша – для всіх інших».

Роджер Стоун став шостим помічником або радником Трампа, який був засуджений за звинуваченням, висунутим в рамках розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо російського втручання у вибори США.
…

Президент Ірану Хасан Роугані закликав тимчасово заборонити проведення масових громадських заходів, зокрема весіль і похоронів, щоб уповільнити зростання кількості випадків зараження коронавірусом. Незабаром після заяви Роугані 11 липня поліція Тегерана оголосила про закриття всіх закладів з проведення весіль та похоронів – до окремого повідомлення.

Роугані назвав причиною збільшення кількості випадків COVID-19 те, що люди активно збираються на масові заходи. Він зазначив, що вступні іспити в університети, можливо, доведеться призупинити. Однак Роугані відкинув ідею про обмеження економічної активності, що і так призвело в країні до значного безробіття і падіння більш ніж удвічі національної валюти.

Іран, одна з найбільш постраждалих від коронавірусу країна. За останню добу в країні виявили майже 2400 нових випадків COVID-19, померло понад 180 людей (загалом – 12635). Загальна кількість інфекцій – понад 255 тисяч.
…

Прем’єр-міністр Киргизстану Кубатбек Боронов доручив прискорити роботу з відкликання з відпусток медичних працівників 25 медичних установ.

Про це він заявив на онлайн-нараді з керівниками медичних установ. Голова уряду зазначив, що «триває робота з підготовки понад 400 додаткових місць для пацієнтів з коронавірусною інфекцією, однак гостро стоїть питання нестачі медичних кадрів».

«У ситуації, що склалася ми розраховуємо на допомогу лікарів і медсестер, які перебувають у відпустці. Потрібно відкликати їх із відпустки. Це необхідно. На роботу повинні вийти всі медпрацівники, за винятком тих, хто не може працювати за станом здоров’я або через похилий вік», – сказав Боронов.

У Киргизстані останні два тижні спостерігається зростання хворих на коронавірусну інфекцію та пневмонії. За офіційними даними, в країні за весь період пандемії виявили 9910 випадків COVID-19, померли 125 k.lgtq. Від пневмонії за добу померли 32 пацієнти, всього з березня – 382 людини.
…

Голова пресслужби губернатора Хабаровського краю Росії Сергія Фургала Надія Томченко заявила, що їй погрожують кримінальною справою після того, як у Хабаровську відбулася масова демонстрація на його підтримку, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на регіональні ЗМІ.

За словами речниці, їй зателефонувала людина, «близька до правоохоронних органів», і погрожувала порушити проти неї кримінальну справу. Вона висловила припущення, що може йтися про екстремізм. Це сталося після того, як інстаграм-аккаунт Фургала став транслювати акцію на його підтримку.

У місті Хабаровськ на російському Далекому Сході 11 липня відбулася демонстранція на підтримку заарештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. У ній, за різними оцінками, взяли участь від 5 до 35 тисяч людей. Одночасно акції пройшли в Комсомольську-на-Амурі, Ельбані, Сонячному та інших містах краю. Заходи стали наймасовішими акціями протесту на Далекому Сході за кілька років.

Протестний марш у Хабаровську розпочався о 12:00 за місцевим часом у центрі міста, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Присутні прийшли з плакатами «Я/Ми Сергій Фургал», «Свободу Фургалу», «Він не давав красти єдиноросам» (маються на увазі члени владної партії «Єдина Росія» – ред.).

Учасники акції скандували «Свободу Фургалу», «Путіна у відставку», «Геть царя», «Москва, йди», «Москві ганьба» та інші гасла. Демонстранти підписали петицію на підтримку губернатора.

Поліція не втручалася в те, що відбувається, акція відбулася без затримань. 

Пресслужба затриманого губернатора Фургала поширила звернення до жителів краю. У ньому присутнім подякували за підтримку і відзначили, що «такої одностайності ще не бачив ні Хабаровський край, ні Далекий Схід, ні Росія».

Фургала був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині двохтисячних років. За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомила, що 10 липня у всьому світі коронавірус виявили у 228 тисяч 102 осіб за добу. Це рекордний добовий приріст нових випадків за весь час пандемії і п’ятий раз за липень, коли за день коронавірус виявляють у понад 200 тисяч осіб.

У США, де COVID-19 поширений найбільше, за добу коронавірус виявили у 68 тисяч 100 чоловік, повідомляє The New York Times. За даними Reuters, за день у США вірус виявили у понад 69 тисяч осіб.

У США рекордний приріст реєструють третій день поспіль. Раніше в США за добу ніколи не виявляли понад 60 тисяч хворих.

Наприкінці червня глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусної інфекції не близька до завершення, а прискорюється.
…

Болгарія і Хорватія зробили важливий крок до переходу на спільну грошову одиницю Європейського союзу, євро. Обидві країни були прийняті 10 липня до так званого Європейського механізму обмінних курсів, відомого також як ERM-2 чи ERM II. У цьому статусі вони мають пробути принаймні близько двох років і за цей час довести, що можуть перейти на євро, виконавши для цього певні умови.

Як повідомив Європейський центральний банк, який опікується євро, ці дві країни також вступлять до банківського союзу ЄС, і ЄЦБ із 1 жовтня стане безпосередньо наглядати за їхніми найбільшими банками.

Для вступу до зони обігу євро Болгарія і Хорватія мають виконати певні зобов’язання щодо дотримання «правильної економічної політики», спрямованої на економічну і фінансову стабільність.

У рамках вступу двох країн до ERM-2 також встановив базовий обмінний курс до євро болгарського лева – 1,956 і хорватської куни – 7,535. Якщо грошові одиниці втримаються в певних визначених рамках навколо цього курсу, країнам дозволять приєднатися до єврозони. Після такого рішення практичні процедури, необхідні для переходу на євро, зазвичай тривають іще близько року.

Це має бути першим розширенням єврозони від 2015 року, коли до неї вступила Литва.

На цей час євро користуються 19 із 27 членів Європейського союзу; всі інші, крім Данії, яка обумовила для себе виняток, зобов’язані своїми договорами про вступ до ЄС рано чи пізно теж виконати необхідні умови і перейти на євро. Але деякі країни не бажають цього і свідомо зволікають, користуючись тим, що терміни в договорах не обумовлені, а відтак і покарання за зволікання не передбачене.

На цей час у режимі ERM-2 вже перебуває також згадана Данія – яка єдина в ЄС має право не переходити на євро (такий самий виняток свого часу обумовила собі Велика Британія, але вона вже вийшла з ЄС).

Крім того, за офіційними договорами з ЄС євро використовують чотири європейські невеликі держави, що не є членами Євросоюзу: Андорра, Ватикан, Монако й Сан-Марино. Також в односторонньому порядку євро використовують поза межами ЄС Косово й Чорногорія.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який раніше 10 липня підписав указ про перетворення всесвітньо відомого музею Айя-Софія в Стамбулі, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО, на мечеть, оголосив у зверненні до народу, що перші мусульманські молитви в ній проведуть уже 24 липня – в п’ятницю, головний для мусульман день молитви. Тим часом рішення перетворити музей на мечеть викликає все нові хвилі критики: до релігійних діячів долучилися й держави, а також ЮНЕСКО.

Ердоган при цьому у своєму виступі додав, що немусульман теж будуть впускати до будівлі. «Як і всі наші мечеті, двері Айя-Софії будуть широко відкриті для місцевих і для іноземців, мусульман і немусульман», – запевнив він.

Рішення найвищого адміністративного суду Туреччини, Державної ради, раніше цього ж дня дозволило Ердоганові своїм указом скасувати урядовий декрет 1934 року, яким тодішня мечеть була перетворена на музей. Це був один із кроків світського перетворення Туреччини засновником сучасної турецької держави Мустафою Кемалем Ататюрком. Але в сучасній Туреччині, де при владі дедалі менш помірковані ісламісти на чолі з Ердоганом, уже давно домагалися знову перетворити музей на мечеть, що, на їхню думку, має краще відобразити статус країни як переважно мусульманської.

Храм Айя-Софія (грецькою «свята мудрість», храм Святої Премудрості Господньої) був збудований у 6-му столітті як християнський і після великого церковного розколу став православним, якийсь час побув і римокатолицьким, знову повернувся до православних, і лише після захоплення тодішнього Константинополя турками-османами був врешті перетворений на мечеть у 15-му столітті.

Тим часом до критики рішення Туреччини, яку раніше висловили православні церкви, приєдналися й деякі держави, такі, як США чи православна Греція, – а також Освітня, культурна й наукова організація ООН (ЮНЕСКО).

Зокрема, як мовиться в заяві ЮНЕСКО після рішення Анкари перетворити музей на мечеть, там глибоко шкодують через такий крок турецької влади, здійснений без попереднього обговорення. Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле висловила серйозне занепокоєння з приводу рішення змінити статус Айя-Софії послові Туреччини до організації, мовиться в повідомленні.

В організації нагадали, що Айя-Софія є частиною «Історичної території Стамбулу», об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО, і його статус як музею відображає всесвітню природу його спадщини. Ухвалене ж нині рішення порушує питання про вплив цієї зміни статусу на всесвітню цінність об’єкта. Також у ЮНЕСКО нагадали, що країни-члени зобов’язані гарантувати, що такі зміни не вплинуть на значну всесвітню цінність зареєстрованих об’єктів на своїх територіях, і мають подавати ЮНЕСКО попередню інформацію про такі плановані зміни, які в разі потреби має розглянути Комітет у справах всесвітньої спадщини організації.

У ЮНЕСКО додали, що вже повідомляли Туреччині про такі занепокоєння кількома листами, а востаннє ввечері 9 липня висловили їх представникові делегації Туреччини в організації. «Шкода, що рішення Туреччини було ухвалене без ніякої форми діалогу чи попередження», – мовиться в заяві.

ЮНЕСКО закликає Туреччину почати такий діалог без зволікань, щоб відвернути будь-який негативний вплив на всесвітню цінність цієї надзвичайної спадщини, стан збереження якої розгляне Комітет у справах світової спадщини на наступній сесії. Дії Туреччини можуть становити порушення правил, встановлених Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року, застерегли в організації.

У США Державний департамент висловив розчарування рішенням Туреччини, додавши, що чекає від Анкари пояснення її планів, щоб упевнитися, що Айя-Софія залишиться доступною для всіх.

А уряд Греції «щонайрішучіше» засудив крок Туреччини, заявивши, що він «вплине на відносити Туреччини з Грецією і з усім Європейським союзом». Міністерство культури Греції окремо назвало рішення Анкари «відвертою провокацією» для всього цивілізованого світу.
…

Сербія і самопроголошене Косово, яке односторонньо відокремилося від неї, погодилися 10 липня поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин у перебігу відеосаміту, що його влаштували для них президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Але заяви учасників за результатами саміту президента Сербії Александра Вучича і прем’єр-міністра Косова Авдуллаха Хоті дають знати, що розбіжності між сторонами ще дуже великі.

Переговори мають поновитися 12 липня у вигляді відеоконференції, яку теж влаштовує ЄС, повідомив уряд Німеччини. «Президент Макрон і канцлер Меркель закликають президента Вучича і прем’єр-міністра Хоті досягти істотного поступу в переговорах», – мовиться в заяві.

У відеосаміті також узяли участь координатор зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель і спеціальний посланець ЄС у справах діалогу між Белградом і Приштиною Мірослав Лайчак.

Після переговорів Вучич заявив, що вони були «справді важкі» і що він сказав Макронові й Меркель, що якщо вони хочуть говорити про незалежність Косова, то «ці переговори цілком позбавлені сенсу».

«Ми постанемо перед великим, не скажу «тиском», але перед великими очікуваннями з боку наших європейських партнерів. І водночас ми постаємо перед цілком нереалістичним підходом косовських албанців, які хочуть мати все, залишивши Сербію ні з чим», – сказав він.

Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що сторони мають зосередитися на тому, щоб іти вперед, а не застрягати на суперечливих питаннях, які постають у переговорах, і це зараз найважливіше. «Це не одноразовий захід. Діалог – це процес. На цій стадії важливо не зупинятися», – додав він.

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…