Іран: ЗМІ повідомили про пожежу у промисловому районі

Вранці 4 серпня в промисловому районі на схід від столиці Ірану Тегерана спалахнула пожежа. Про це повідомило іранське державне телебачення.

Пожежа сталася в районі Яджруд округу Пардіс у східній частині провінції Тегеран. Це сотанній інцидент у низці пожеж та вибухів в Ірані.

Іранське державне телебачення заявляє, що відомостей про жертв пожежі наразі немає..

Зазначається, що пожежники продовжують боротьбу з вогнем.

У Білорусі почалося дострокове голосування на виборах президента

Дострокове голосування на виборах президента Білорусі почалося 4 серпня. Один із кандидатів – нинішній голова держави Олександр Лукашенко – планує цього дня звернутися до народу й парламенту.

Дострокове голосування триватиме до 8 серпня, головний день виборів – 9 серпня. За даними Центральної виборчої комісії, у Білорусі створено 5 767 виборчих дільниць, із них 44 – за кордоном.

Виборці, які не можуть перебувати за місцем проживання в основний день, можуть голосувати достроково. Однак, як неодноразово заявляли незалежні спостерігачі, влада використовує це право для того, щоб масово «заганяти» на дільниці студентів, військових, державних службовців, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

Цього року на достроковому голосуванні на дільницях мають бути присутніми не більше ніж троє спостерігачів. ЦВК ухвалила таке рішення «через епідемічну ситуацію».

Правозахисники вважають, що це створило умови для маніпуляцій, щоб зробити виборчий процес ще більш закритим.

Пропозиція ініціативи «Чесні люди» встановити відеокамери на майданчиках за рахунок громадян також була проігнорована. У відповіді ЦВК вказала, що виборчий кодекс «не дозволяє залучити технічні засоби громадян до організації виборів».

 

 

Карантин через пандемію COVID-19 вплинув на мільярд учнів у світі – ООН

Карантинні заходи, пов’язані з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, вплинули на навчальний процес у 160 країнах, через що близько одного мільярда учнів не змогли отримувати освіту повною мірою через закриття навчальних закладів, повідомив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Ще щонайменше 40 мільйонів дітей у світі не отримали необхідних знань у «критично важливий дошкільний рік», додав генсекретар ООН.

Він попередив, що в зв’язку з цим світові загрожує «катастрофа поколінь», тому поновлення нормального навчального процесу має стати першочерговим завданням.

 

«Зараз – визначальний момент для дітей і молоді світу, – сказав Ґутерріш. – Рішення, які зараз ухвалюють уряди, матимуть тривалий вплив на сотні мільйонів молодих людей і на перспективи розвитку країн на наступні десятиліття».

Генсекретар ООН заявив, що «як тільки поширення COVID-19 на місцях буде під контролем, повернення студентів у школи і навчальні заклади при дотриманні необхідних заходів безпеки повинно стати пріоритетом».

Проте, за його словами, «консультації з батьками, опікунами, вчителями є основоположними» для ухвалення рішень.

Від початку пандемії СOVID-19 кількість інфікованих у світі перевищила 18 мільйонів, 693 тисячі людей померли.

 

 

США: прокурор розслідує можливе банківське шахрайство з боку Трампа

Прокурор Нью-Йорка розслідує можливе страхове та банківське шахрайство з боку президента США Дональда Трампа.

3 серпня окружний прокурор Мангеттена Сайрус Р. Ванс-молодший подав клопотання про персональні та корпоративні податкові дані президента.

Запит є частиною розслідування великім журі, яке, як до цього вважалося, сфокусоване на можливих хабарях за мовчання двом жінкам, які стверджували, що мали стосунки з Трампом.

Адвокати президента попросили суд анулювати клопотання.

Деталі запиту наразі невідомі, оскільки вони мають залишатися в секреті згідно з Нью-Йоркським законом. Водночас там зазначається, що клопотання про рахунки з’явилося після «беззаперечної» інформації в ЗМІ про «широку й тривалу злочинну поведінку в Trump Organization».

Прокурори цитували новинні повідомлення, у яких йшлося, що Трамп нібито завищував цінність своїх проєктів перед потенційними бізнес-партнерами та банками. Вони також згадували свідчення колишнього особистого адвоката Трампа Майкла Коена.

Той стверджував, що президент завищує цінність своїх ділових інтересів, щоб справити враження на людей чи кредиторів, але потім знижував вартість активів, намагаючись зменшити податки.

Ураган «Ісаяс» наблизився до східного узбережжя США

Ураган «Ісаяс» наблизився до східного узбережжя США. Очікується, що він спершу завдасть удару по Південній та Північній Кароліні. Сильний вітер супроводжуватиметься дощами.

Національний центр ураганів США попередив прибережні громади в обох штатах про хвилі висотою до 1,5 метра та 20 сантиметрів дощів, що загрожує зсувами.

Ураган уже пройшов через Карибський басейн, де вбив двох людей. 3 серпня він отримав першу категорію небезпечності. Швидкість вітру досягала 120 кілометрів на годину.

5 серпня тропічний шторм очікують в північно-східній частині США.

Білорусь: журналістів Радіо Свобода викликали на допит через справу про «насильство щодо міліціонерів»

Журналістів Радіо Свобода викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі в рамках кримінальної справи щодо протестів 14 липня в Мінську. За повідомленням місцевої служби, 3 серпня допитали оператора Андрія Рабчика, також на допит має прийти кореспондент Алесь Пілецький.

За словами Рабчика, його допитали як свідка.

 

«Особливо питали про події, які сталися біля площі Перемоги, що бачив, як там опинився. Загалом, склалося враження, що їх цікавлять не стільки обставини події, скільки пошук ймовірних організаторів, хоча мені здається, що там все відбулося стихійно», – розповів оператор Радіо Свобода після допиту.

У місцевому управлінні Слідчого комітету допит Рабчика пояснили «слідчими діями» в рамках кримінальної справи.

Крім того, на 6 серпня на допит викликаний кореспондент білоруського «Єврорадіо».

14 липня Алеся Пілецького та Андрія Рабчика затримали під час прямої трансляції. Поліція утримувала їх кілька годин. Також 15 липня міліціонери затримали та побили журналіста Радіо Свобода Антона Трафимовича, який висвітлював протести в Мінську.

Після цих акцій Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило про відкриття кримінальної справи через нібито насильство проти співробітників правоохоронних органів.

 

Підозрюваний у корупції колишній король Іспанії вирішив залишити країну

Колишній король Іспанії Хуан Карлос письмово сповістив чинного короля Іспанії Філіпа VI, свого сина, про намір залишити країну.

Хуан Карлос, що зберіг за собою титул короля Іспанії після зречення трону 18 червня 2014 року на користь сина, пояснив свій намір виїхати з Іспанії турботою про її благо.

В офіційній заяві іспанського королівського будинку наводиться повний текст листа, в якому, зокрема, йдеться про те, що на рішення покинути батьківщину колишнього короля спонукала «власна людська гідність».

Читайте також: У Саудівській Аравії госпіталізований король Салман​

Два роки тому в Іспанії вибухнув черговий скандал навколо королівського сімейства. У центр уваги преси потрапив 80-річний Хуан Карлос, батько нинішнього монарха Феліппа VI. ЗМІ звинуватили Хуана Карлоса в корупції, ухиленні від сплати податків, відмиванні грошей та підробці фінансових документів.

82-річний Хуан Карлос також зазначив, що ухвалив таке рішення на тлі «публічного відлуння деяких епізодів його минулого приватного життя».

У червні 2020 року Верховний суд Іспанії почав розслідування щодо причетності Хуана Карлоса до контракту на будівництво швидкісної залізниці із Саудівською Аравією. Це сталося після того, як швейцарська газета повідомила, що іспанський монарх отримав 100 мільйонів доларів від покійного короля Саудівської Аравії.

Читайте також: Британія: королева посвятила в лицарі 100-літнього ветерана, який збирав кошти для медиків​

У відповіді правлячий король Іспанії висловив своєму батькові «сердечну  повагу і вдячність за його рішення». Феліпе VI підкреслив історичне значення правління короля Іспанії Хуана Карлоса, спадщина якого, за словами сина, служить іспанській демократії, правовій системі та Конституції.

Хуан Карлос, поміж іншого, брав участь у мирному відновленні демократичного правління в Іспанії після правління диктатора Франциско Франко в 1975 році.

Король Феліпе в березні 2020 року зупинив оплату утримання палацу батька та відмовився від його спадщини. На такий крок він пішов після того, як медіа повідомили, що сам Феліпе ймовірно був вигодонабувачем офшорного рахунку, де нібито розташовані 65 мільйонів євро, отримані Хуаном Карлосом від Саудівської Аравії.

Афганістан: кількість жертв нападу на в’язницю зросла до 29, силовики зачищають місце подій

Сутичка на місці нападу на в’язницю в Джелалабаді, що в афганській провінції Нангархар закінчилася, проте співробітники безпекових сил Афганістану продовжують зачистку будівель поблизу. Про це 3 серпня повідомили місцеві чиновники, повідомляє афганська служба Радіо Свобода.

За повідомленнями, в нападі брали участь щонайменше восьмеро озброєних людей. Кількість жертв нападу зросла до 29 людей, повідомив речник губернатора провінції Атаулла Хоґ’яні.

«Наразі 29 людей загинули, в тому числі цивільні, співробітники служб безпеки та в’язні, також понад 50 людей поранені», – сказав він.

 

Хоґ’яні додав, що до другої половини дня 3 серня всі восьмеро бойовиків були вбиті. П’ятеро з них загинули всередині в’язниці, як і троє ув’язнених. Кількість в’язнів, що зникли, наразі невстановлена, додав речник.

За повідомленням Міністерства оборони Афганістану, на місці перебуває голова армійського штабу Ясін Заї, який очолює операцію із зачистки.

У цій в’язниці утримуються бойовики екстремістських угруповань «Талібан» і «Ісламська держава». Хоґ’яні стверджує, що поліція та силовики спіймали 1 025 в’язнів, які намагалися втекти після нападу.

Напад стався на наступний день після того, як спеціальні сили Афганістану заявили про ліквідацію командира розвідки осередку «ІД» в Джелалабаді Абдулли Оракзая.

 

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася перестрілка бойовиків та сил безпеки, яка тривала до наступного дня.

Агентство Amaq news інформує, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

У зламі пошти британського ексурядовця підозрюють росіян – Reuters

Британські правоохоронці підозрюють громадян Росії у зламі електронної пошти колишнього міністра торгівлі Великої Британії Ліама Фокса. Про це повідомляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої анонімні джерела.

За даними журналістів, цей раніше невідомий злам призвів до витоку документів про торгівлю між Об’єднаним королівством та Сполученими Штатами перед виборами у Великій Британії 2019 року.

Читайте також: Довгоочікуваний звіт про ворожі дії Росії у Великій Британії викликав дискусії

Як ствержує Reuters, цей витік є одним із найбільш безпосередніх прикладів ймовірних спроб Москви втрутитися у внутрішню політику Великої Британії. Як зазначають джерела агенції, хакери кілька разів отримували доступ до облікового запису Фокса між 12 липня та 21 жовтня 2019 року, причому атаки мали ознаки підтримуваних російським урядом.​

Хакери нібито викрали шість партій документів про торговельні переговори між Лондоном і Вашингтоном, які потім оприлюднили в мережі. Британська опозиційна Лейбористська партія використала ці документи, щоб атакувати правлячу партію у передвиборчій кампанії 2019 року.

Читайте також: Комітет парламенту Британії закликає розслідувати, чи втручалася Росія у референдум 2016 року​

Фокс залишив посаду міністра після зміни складу уряду минулого року, але досі є членом парламенту.

Кремль наразі не відповів на запит Reuters щодо коментаря. Речниця британського уряду відмовилася коментувати через кримінальне розслідування, яке триває наразі.

У липні опитування британської компанії Opinium показало: майже половина жителів Великої Британії вважає, що Кремль у 2016 році втрутився в референдум щодо виходу країни з Європейського союзу, а також у вибори в Європейський парламент у 2019 році.

Росія: адвокат історика Дмитрієва подав апеляцію на вирок суду

Захист історика, голови товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва у російському регіоні Карелія подав апеляційну скаргу на рішення Петрозаводського міського суду, який визнав Дмитрієва винним у насильницьких діях проти неповнолітньої прийомної дочки і засудив до трьох з половиною років колонії суворого режиму. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката історика Віктора Ануфрієва.

У юриста є претензії до обвинувальної частини рішення. Ануфрієв має намір просити, щоб рішення суду відповідало тим доказам, які є в матеріалах справи, що означатиме зняття всіх звинувачень із Дмитрієва. За словами адвоката, імовірно, перше засідання з розгляду апеляційної скарги пройде у вересні.

 

Прокуратура також оскаржила вирок Дмитрієву. Раніше сторона обвинувачення заявляла, що вважає покарання занадто м’яким.

Суд у столиці Карелії Петрозаводську 22 липня виправдав Дмитрієва за більшістю пунктів звинувачення, проте визнав провину в сексуальному насильстві – при цьому призначивши покарання набагато нижче нижньої межі, передбаченої Кримінальним кодексом. Суд відбувався в закритому режимі, і подробиці обґрунтування вироку невідомі. Якщо рішення суду залишиться чинним, Дмитрієв із урахуванням часу, проведеного в СІЗО, може вийти на свободу в листопаді цього року.

Сам Дмитрієв звинувачення категорично заперечує. Правозахисники впевнені в фальсифікації справи. Слідство ґрунтувалося на свідченнях дочки, яких у першій справі не було і які експерти визнали вкрай суперечливими. Відкритий лист президенту Росії Володимиру Путіну з проханням втрутитися в справу підписали понад 100 вчених, правозахисників і політиків із Росії, США і європейських країн.

Під керівництвом Юрія Дмитрієва в лісах Карелії знайшли масові поховання жертв радянських політичних репресій в Сандармоху і Червоному Бору. Історику вдалося скласти списки пам’яті загиблих, які нараховували кілька тисяч імен. Пізніше близьке до держави Російське військово-історичне товариство стало наполягати, що у виявлених похованнях є останки радянських червоноармійців, розстріляних фінами. Соратники Юрія Дмитрієва впевнені, що його переслідують за багаторічну роботу з відновлення пам’яті про жертв політичних репресій.

У новому скликанні парламенту Сербії немає жодного опозиціонера

У Белграді відбулася перша сесія 12 скликання парламенту, обраного на виборах 21 червня. Це перший в Сербії і ймовірно єдиний у Європі парламент, у котрому немає жодного депутата від опозиції, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Більшість опозиційних партій бойкотували вибори, стверджуючи, що у час епідемії COVID-19 та через абсолютний контроль владою майже всіх засобів масової інформації немає умов для вільного волевиявлення громадян. Перед початком кампанії влада знизила виборчий ценз з 5 до 3 відсотків, але навіть такий ценз не подолали ті партії, які погодилися взяти участь у виборах.

Опозиційні партії заявляють, що громадяни масово бойкотували вибори, оскільки явка на червневих виборах становила лише 49 відсотків. Прогресивна партія президента країни Александара Вучича здобула 188 з-поміж 250-ти депутатських місць. Соціалістична партія (колишні комуністи) здобула 32 місця, решта належить до проурядової Сербської патріотичної спілки та партій національних меншин – угорців, босняків й албанців. Для меншин встановили окремий, так званий природний ценз, який залежить від кількості населення даної національності.

Напад на в’язницю в Афганістані: кількість загиблих зросла до 21

Кількість загиблих внаслідок нападу на в’язницю в Афганістані зросла до 21.

За даними влади провінції Нангархар, ще 42 людини поранені, включно з цивільними, силовиками та в’язнями.

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася перестрілка бойовиків та сил безпеки. Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні повідомив, що силовики вбили щонайменше трьох бойовиків.

Агентство Amaq news інформує, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

За даними місцевої влади, після нападу з тюрми втекли від 50 до 100 в’язнів. Багатьох із них вдалося затримати.

У тюрмі перебувало близько 1 700 в’язнів, у тому числі бойовиків «Талібану» та «Ісламської держави».

Польща оштрафувала «Газпром» на 57 мільйонів євро через відмову від співпраці в розслідуванні щодо «Північного потоку-2»

Польське Управління з конкуренції та захисту прав споживачів зобов’язало російську компанію «Газпром» сплатити штраф на суму 213 мільйонів злотих (близько 57 мільйонів доларів), повідомляє Reuters.

Російська компанія оштрафована за відмову від співпраці в антимонопольному розслідуванні, пов’язаному з газопроводом «Північний потік-2».

Польський регулятор вважає, що цей газопровід, призначений для експорту російського газу, зміцнить і так панівне становище «Газпрому» на європейському ринку, що загрожує енергетичній безпеці Євросоюзу.

 

Розслідування щодо «Північного потоку-2» триває в Польщі вже кілька років. У 2019 Управління з конкуренції та захисту прав споживачів Польщі оштрафувало одного з учасників проєкту, компанію Engie, на 40 мільйонів євро також за відмову надати документи та іншу необхідну для розслідування інформацію.

Проти будівництва «Північного потоку-2» виступають США, на учасників проєкту поширюються американські санкції.

Афганістан: щонайменше 5 людей загинули, ще 42 поранені через напад бойовиків «ІД» на тюрму

Щонайменше 5 людей загинули, ще 42 отримали поранення внаслідок нападу бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава» на тюрму в провінції Нангархар, повідомили місцеві медики.

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася озброєна сутичка бойовиків та сил безпеки.

Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні повідомив, що силовики вбили щонайменше трьох бойовиків та намагаються зачистити від них район.

Агентство Amaq news повідомило, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

За даними місцевої влади, після нападу з тюрми втекли від 50 до 100 в’язнів. Багатьох із них вдалося затримати.

У тюрмі перебувало близько 1 700 в’язнів, у тому числі бойовиків «Талібану» та «Ісламської держави».

Напад стався в день, коли афганські силовики ліквідували одного з ватажків розвідки екстремістського угруповання «Ісламська держава» Абдуллу Оракзая.

Крім того, це був третій та останній день перемир’я між «Талібаном» та афганською владою з нагоди мусульманського свята Курбан-байрам.

Прем’єр-міністр Косова повідомив, що захворів на COVID-19

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті повідомив 2 серпня про позитивний результат тесту на коронавірусну хворобу COVID-19, передає місцева служба Радіо Свобода.

Хоті зазначив, що в нього є легкий кашель, проте інших поширених симптомів хвороби немає.

«Від сьогодні я перебуватиму в ізоляції протягом двох тижнів. Я виконуватиму свою роботу з дому», – повідомив голова уряду Косова у Фейсбуці.

Читайте також: «Розбіжності надто великі»: лідери Косова та Сербії провели зустріч у Брюсселі​

Окрім Хоті, на коронавірусну хворобу зі світових політиків перехворіли зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон, президент Бразилії Жаїр Болсонару, принц Монако Альберт ІІ.

Протягом останніх чотирьох днів захворюваність на COVID-19 у Косово зросла. В країні виявили 953 нових хворих і 53 смерті.

Кількість зареєстрованих випадків захворювання на коронавірусну хворобу в світі сягає близько 18 мільйонів, з них близько 700 тисяч людей померли.

 

Астронавти, що поверталися на Землю з МКС в капсулі SpaceX Crew Dragon, успішно приводнилися

Астронавти НАСА Роберт Бенкем і Даґлас Герлі успішно повернулися на Землю з Міжнародної космічної станції в капсулі компанії SpaceX Crew Dragon 2 серпня, повідомляє NASA.

Бенкен і Герлі приводнилися в Мексиканській затоці поблизу узбережжя штату Флорида. Капсулу підняли на борт корабля і відкрили після нетривалої підготовки, команда відновлення допомогла їм залишити капсулу. Космонавти ще до відкриття капсули повідомили, що почуваються добре.

«Це вперше космічний корабель з американським екіпажем, побудований та керований приватною компанією, повертається з Міжнародної космічної станції, відкриваючи нову еру в підкоренні космосу людиною», – повідомляє NASA.

 

Наразі кораблі, які підняли на борт капсулу та парашути від неї, прямують до берега.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а його екіпаж приєднався до колег.

 

Компанії в США стають «більш свідомими» щодо порушення прав уйгурів Китаєм – держсекретар

Компанії в Сполучених Штатах стають «більш свідомими» щодо порушень прав людини в китайській провінції Сіньцзян, населеній уйгурською меншиною, заявив державний секретар США Майк Помпео в інтерв’ю Fox News 2 серпня.

Помпео нагадав, що 31 липня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Сіньцзянського виробничо-будівничого корпусу (XPCC), який, за його словами «тісно пов’язаний» із західними компаніями. Зокрема, за словами держсекретаря, Корпус причетний до виробництва бавовни.

Санкції США заморожують будь-які активи цієї китайської компанії та її співробітників, а також забороняє американським громадянам з нею співпрацювати. При цьому низка американських брендів імпортує значні обсяги бавовни з Китаю.

 

«Я не думаю, що компанії – деякі бренди тут в Америці – хочуть мати стосунок до того, що там (у Китаї – ред.) відбувається», – сказав Помпео.

Держсекретар звинуватив Комуністичну партію в «жахливих вчинках» щодо уйгурів – тюркської мусульманської меншини, яка проживає в Сіньцзяні, в тому числі стерилізації та примусі до абортів.

На думку Помпео, американські компанії стають більш обізнаними щодо подій в Сіньцзяні та «викликів, які це становить для їхніх брендів».

Читайте також: «Трамп сказав «досить»: Помпео анонсує заходи США проти китайських компаній, що надають дані Пекіну​

«Я думаю, ми по всьому світу жахливо довго не визнавали загроз, яка існує для свободи, авторитарної природи тамтешнього режиму. Тож ми дозволяли тривати тому, що не можна було терпіти», – додав він.

Державний секретар додав, що остання низка санкцій поставила китайські компанії в Сіньцзяні «до відома», що вони мусять змінити свою поведінку.

20 липня Міністерство торгівлі США внесло до «чорного списку» 11 китайських компаній, які беруть участь у порушенні прав людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні на заході Китаю.

«Трамп сказав «досить»: Помпео анонсує заходи США проти китайських компаній, що надають дані Пекіну

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп планує вжити заходів проти китайських компаній з виробництва програмного забезпечення, які надають дані владі Китаю. Про це державний секретар США Майк Помпео сказав 2 серпня в інтерв’ю каналу Fox News.

Помпео назвав такі компанії «справжньою загрозою приватності американського народу».

«Протягом довгого, довгого часу Сполучені Штати просто казали «Господи, якщо нас це розважає або якщо компанії можуть на цьому заробляти, ми дозволимо цьому тривати». Президент Трамп сказав: «досить», – сказав державний секретар.

Він анонсував, що про заходи президента США стане відомо найближчими днями.

Читайте також: США засудили рішення перенести вибори у Гонконгу​

«Він (Трамп – ред.) найближчими днями вдасться до дій щодо широкого спектра ризиків для національної безпеки, які містить програмне забезпечення, пов’язане з Китайською комінустичною партією», – додав Помпео.

Напередодні президент США Дональд Трамп заявив про намір заборонити китайську соцмережу TikTok у США.

Уряд США раніше цього тижня ухвалив рішення, що китайську соцмережу має перевірити Комітет з іноземних інвестицій США. Китайська влада розкритикувала це рішення США і звинуватила Вашингтон у дискримінації. Компанія-власник соцмережі наполягає на тому, що вона не обмінюється даними користувачів із Пекіном.

У Москві попри заборону на масові заходи влада провела багатотисячний забіг

У неділю, 2 серпня, в Москві і низці інших міст Росії, незважаючи на обмеження, запроваджені через пандемію коронавірусу, влада організувала масовий напівмарафон.

У столиці Росії, за офіційними даними, на участь у забігу подали заявку близько 17 тисяч осіб, у Петербурзі в забігу брали участь близько 8 тисяч.

В обох містах при цьому діє заборона на масові заходи – зокрема, на проведення мітингів і пікетів. За останні місяці поліція затримала і заарештувала декілька сотень людей під час політичних акцій, посилаючись на епідеміологічні обмеження.

Раніше мер Москви Сергій Собянін заявляв, що заборону на масові заходи у столиці не знімуть принаймні до кінця серпня. Однак для напів марафону зробили виняток.

 

 У свою чергу міністр спорту Росії Олег Матицин заявив, що пандемія коронавірусу Росії подолана і «свято бігу знаменує цю перемогу». Матицин подякував уряду Москви за організацію напівмарафону.

У той же час глава «Росспоживнагляду» Анна Попова розповіла в неділю про зростання захворюваності COVID-19 в п’яти регіонах Росії. Про які саме регіони йде мова – вона не уточнила.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Росії станом на 2 серпня виявили майже 850 тисяч випадків інфікування коронавірусом. Це четвертий показник у світі. Померли 14 104 людини, одужали майже 649 тисяч пацієнтів.

Американські астронавти повертаються на Землю у капсулі SpaceX Dragon

Двоє астронавтів НАСА, які прибули на Міжнародну космічну станцію (МКС) на ракеті SpaceX у травні, повертаються на Землю.

Космонавти повертаються на Землю у капсулі SpaceX Dragon.

Незважаючи на наближення урагану «Ісайя» до США, НАСА заявило, що погода сприятлива для того, щоб капсула приводнилася у неділю вдень за місцевим часом в Мексиканській затоці, недалеко від Панама-Сіті, штат Флорида. Це буде перше приводнення астронавтів за останні 45 років. В останнє астронавти приводнювалися після спільної космічної місії США і СРСР «Аполлон-Союз» у 1975 році.

Астронавти завершують свою двомісячну місію, яка ознаменувала собою нову еру в американській космічній галузі – США вперше за багато років запустили в космос власну ракету з екіпажем на борту.

 

Після запуску Дуґ Герлі та Боб Бенкен з Космічного центру імені Кеннеді 30 травня, SpaceX стала першою приватною компанією, що відправила людей на орбіту Землі. Тепер SpaceX має стати першою приватною компанією, яка повернула людей з орбіти.

«Запуск був складнішим, але найголовніше – наше повернення додому», – зазначив Бенкен. За його словами, успішне приводнення дозволить назвати запуск американського екіпажу астронавтів «повним циклом».

Командир МКС Кріс Кессіді, який залишиться на станції з двома російськими космонавтами до жовтня, подарував Герлі маленький прапор США, залишений попередніми астронавтами після запуску на МКС з території США в липні 2011 року. Герлі був пілотом під час цього останнього польоту «Шаттлу». Цей прапор планують доставити на Місяць в рамках програми NASA «Артеміс».

Наступний політ екіпажу МКС на космічному кораблі SpaceX запланований на кінець вересня.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а його екіпаж приєднався до колег.

У США підлітка звинуватили у зломі твітер-акаунтів знаменитостей

У США поліція штату Флорида затримала 17-річного Грема Кларка за звинуваченням у зломі облікових записів знаменитостей у твітері. Звинувачення висунуті за 30 пунктами. Судити його будуть як повнолітнього, пише The New York Times.

За даними слідчих, у Кларка було двоє спільників: один у США, інший – у Великобританії.

Про те, що хакери зламали декілька десятків твіттер-акаунтів, зокрема засновника Microsoft Білла Гейтса, гендиректора Tesla і засновника SpaceX Ілона Маска, репера Каньє Веста, засновника Amazon Джефа Безоса, екс-президента США Барака Обами, стало відомо в середині липня.

В акаунтах з’явилися однакові твіти з закликом надсилати біткоіни на певні гаманці – і обіцянкою повернути криптовалюту назад в подвійному розмірі. Незабаром твіти були видалені, але потім опубліковані повторно. Шахраям вдалося отримати суму, еквівалентну 110 тисячам доларів.

Лукашенко заявив, що Росія намагалася приховати відправку «вагнерівців» у Білорусь

Президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію в намаганні приховати відправку до Білорусі 200 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». Як передає білоруська державна агенція БЕЛТА, про це Лукашенко сказав, коли заслухав у суботу доповідь голови КДБ і керівника Слідчого комітету Білорусі.

«Вони («вагнерівці» – ред.), звичайно, винні, але не настільки, щоб стосовно них ухвалювати якісь жорсткі заходи. Це солдати. Їм наказали – вони пішли. Розбиратися треба з тими, хто наказував, хто їх сюди посилав… Молодці, що з’ясували, що це перша група. Я так розумію, це тільки перша група зі 180 чи 200 осіб, яка планувалася до перекидання в Білорусь. І до того ж, коли я це говорю (я прочитав доповідь), це точні дані сьогодні. І спроба там зараз приховати «хвіст» в Росії і сказати, що ось мало не вони з нами погодили приїзд цієї групи, це повна нісенітниця», – сказав Лукашенко.

Він заявив, що ситуація викликає «серйозні підозри» про те, «які цілі собі група планувала».

Лукашенко заявив, що «замовкнули старші брати».

«Уже не кричать, що вони посилали цих хлопців в Стамбул. Ніякого Стамбула не було і бути не могло, як виявилося при перевірці. Ясно, що у цієї групи були інші цілі», – додав він.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко рініше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох).

31 липня керівник білоруської слідчої групи Олександр Агафонов заявив, що свідчення затриманих під Мінськом російських бойовиків є суперечливими. Слідчий підтвердив, що росіяни мали на руках квитки в Стамбул на 25 липня. Однак, за словами Агафонова, летіти вони туди не збиралися, а наявність квитків свідчить про організацію алібі.

Центр «Миротворець», який, зокрема, документує дані про учасників російських незаконних збройних формувань на українському Донбасі, раніше реєстрував 24 із затриманих нині в Білорусі як учасників таких формувань у різні часи (нині в ОГП говорять, що таких серед затриманих 28).

 

Росія: на акціях на підтримку арештованого губернатора відбулися затримання

У Москві і Санкт-Петербурзі на акціях на підтримку арештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала поліція затримала кількох людей. Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, у російській столиці, де десятки активістів зібралися в Новопушкінському сквері, затримано близько 20 осіб. У Санкт-Петербурзі затримано щонайменше 15 осіб. Повідомляється, що кілька людей затримали і на акції у Владивостоці.

Акції та пікети на знак солідарності з хабаровцями пройшли в суботу також в Казані, Єкатеринбурзі, Комсомольську-на-Амурі і інших містах Росії. В Іркутську близько 170 людей влаштували невелику ходу та провели мітинг.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.

Тегеран заявляє, що затримав лідера опозиційної до влади Ірану організації, базованої у США

Влада Ірану заявляє, що заарештувала лідера опозиційної організації, яка базується у США, за ймовірну причетність до нападу на мечеть в Ширазі в 2008 році, в результаті якого загинули 14 людей і понад 200 були поранені.

Міністерство розвідки Ірану 1 серпня заявило, що затримало Джамшида Шармахда з маловідомої антиісламської організації «Королівська асамблея Ірану» у Каліфорнії, Шармахд нібито очолює воєнізоване крило цієї групи, яке називається «Тондар».

Влада заявила, що організація також підозрюється в плануванні інших атак, яких саме – не повідомляється. Коли і де саме був затриманий Шармахд також невідомо.

 

В ОАЕ почала працювати перша в арабських країнах АЕС

Об’єднані Арабські Емірати оголосили про введення в експлуатацію першого ядерного реактора в арабському світі на АЕС «Барака». Про це у твітері 1 серпня написав шейх емірату Дубай Мухаммед бін Рашид аль-Мактум.

«Сьогодні ми оголошуємо про успішне введення в експлуатацію першого мирного ядерного реактора в арабському світі», – написав він.

Аль-Мактум додав, що в реактор успішно завантажили ядерне паливо.

 

«Наша мета полягає в тому, щоб ввести в експлуатацію чотири АЕС, які забезпечували б чверть усіх потреб держави в електриці безпечно, надійно і без шкідливих викидів», – сказав аль-Мактум.

Досі вся енергія країни вироблялася на електростанціях, які працюють на газі, і кількох сонячних установках.

АЕС «Барака» розташована приблизно за 280 кілометрів від Дубаю в регіоні Аль-Дафра.

Південнокорейська корпорація Korea Electric Power є головним підрядником проєкту «Барака». АЕС завершено приблизно на 94 відсотки.

Росія: в Хабаровську пройшла чергова акція на підтримку арештованого губернатора

У російському Хабаровську пройшла чергова акція на підтримку колишнього губернатора регіону Сергія Фургала. 9 липня його заарештували за звинуваченням в організації вбивств підприємців у 2000-х роках.

За офіційними даними, в сьогоднішньому мітингу брали участь близько трьох із половиною тисяч людей, незважаючи на сильний дощ. Це менше, ніж в попередні суботні протести, пишуть місцеві ЗМІ. Мітингувальники з прапорами краю і плакатами дійшли до будівлі уряду регіону, скандуючи «Свободу!».

Поліція в акцію не втручалася.

Акції солідарності з хабаровцями пройшли сьогодні в Комсомольську-на-Амурі, Владивостоці й Південно-Сахалінську.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

 

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.

 

Російський бізнесмен Лебедєв стане членом британського парламенту

Російський бізнесмен Євген Лебедєв стане членом верхньої палати британського парламенту. Його ім’я значиться серед 36 осіб, список яких королеві Єлизаветі II передав прем’єр-міністр Борис Джонсон.

У списку також – брат голови уряду Джо Джонсон, який у 2018 році пішов із посади міністра транспорту через незгоду з проєктом угоди про вихід країни з Євросоюзу.

Рекомендація прем’єра Джонсона просунути політичними щаблями російського бізнесмена привернула до себе особливу увагу. Десять днів тому парламент оприлюднив доповідь спецслужб про російське втручання в демократичні процеси Великої Британії. 

 

У пресі з’явилися припущення, що британський уряд, швидше за все, посилить увагу до вихідців з Росії в Британії і їхніх грошей.

Євген Лебедєв має британське підданство з 2010 року і видає газети Evening Standard і The Independent.

Його батько, Олександр Лебедєв відомий у Великій Британії як російський підприємець й інвестор. Місцева преса в своїх повідомленнях згадує, що Лебедєв-старший в кінці 1980-х – на початку 1990-х років був співробітником КДБ-ФСБ, працюючи в управлінні зовнішньої розвідки.

Суд у США скасував і направив на новий перегляд смертний вирок нападникові на Бостонський марафон

У США федеральний апеляційний суд скасував смертний вирок нападникові на Бостонський марафон 2013 року Джохарові Царнаєву і направив цей вирок на новий перегляд у суді нижчої інстанції.

Перший окружний апеляційний суд у Бостоні підтвердив більшу частину обвинувачень проти Царнаєва, чеченця за національністю і натуралізованого громадянина США. Але цей суд ухвалив, що суд нижчої інстанції має з самого початку провести слухання щодо того, чи дійсно Царнаєв гідний саме смертного вироку за ті злочини, в яких він визнаний винним і які передбачають покарання у вигляді також і смертної кари.

Джохар Царнаєв, на той час 19-річний, і його старший брат Тамерлан Царнаєв 15 квітня 2013 року підірвали два саморобні вибухові пристрої, зроблені з каструль-скороварок, біля фінішної лінії традиційного щорічного Бостонського марафону. Внаслідок цього троє людей загинули і ще 264 людини були поранені. Через три дні, коли братів переслідувала поліція, вони вбили ще одну людину, працівника поліції.

2015 року його визнали винним за всіма 30 звинуваченнями, які йому висували і 17 із яких передбачають можливість смертної кари, і засудили до страти. Відтоді тривають апеляційні процеси.

Царнаєв і його адвокати не заперечують, що він вчинив той напад. Але вони твердять, що головним винуватцем був його старший брат Тамерлан, який загинув при затриманні, і тому смертна кара Джохарові несправедлива.

 

На виборах у США вперше можна буде проголосувати українською мовою

На виборах у США цього року вперше можна буде проголосувати українською мовою. Як повідомляє «Голос Америки», таку можливість отримали виборці в окрузі Кук у штаті Іллінойс, куди входить місто Чикаго та його передмістя. Рішення ухвалили в адміністрації округу.

Українська мова буде доступна протягом усіх етапів, на виборах усіх рівнів: як президентських, так і місцевих та до Конгресу.

«Українська мова буде в бюлетенях, на електронних табло на станціях голосування. Більше того, буде також можливість прослухати аудіо для людей, які не зможуть прочитати… І це насправді історичне рішення і велике досягнення для всієї української громади», – розповіла захисниця української мови в окрузі Кук Міла Лугова.

Окрім української, виборчий процес також зроблять доступним 12 різними мовами, серед них польською та російською. За словами Міли Лугової, американські політики зацікавлені в такому розширенні також, адже це дає їм доступ до тих людей, які не володіють вільно англійською.

Перекладом будуть займатися сертифіковані фірми, після чого українські активісти його ще раз перевірять на відповідність.

Округ Кук у штаті Іллінойс – перший у США, який додав українську мову до виборчого процесу. У Чикаго проживає понад 46 тисяч українців.

Китай запустив навігаційну систему третього покоління, яка є конкурентом систем США та Росії

Китай запустив власну глобальну навігаційну систему третього покоління Beidou-3. Про це на церемонії з нагоди початку експлуатації заявив голоа КНР Сі Цзіньпін.

Beidou є конкурентом американської GPS і російської ГЛОНАСС. Передбачається, що Китай вже в 2020 році розпочне надавати навігаційні послуги по всьому світу.

Китай запустив проект Beidou в 1994 році. Перші супутники вийшли на орбіту в 2000-му. До 2012 року вони працювали лише в Китаї, потім в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Загальна кількість супутників становить 55. Останній був запущений наприкінці червня.

Beidou-3 охоплює всю поверхню Землі. За непідтвердженими даними, проєкт обійшовся Пекіну в 10 мільярдів доларів.