У Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

«Управління цивільної авіації та група розслідування катастроф, повністю дотримуючись міжнародних протоколів, розслідували аварію, і якщо б питання коронавірусу не впливало, чорні скриньки могли б бути відправлені для розшифровки вже в перші дні», – сказав генеральний директор з правових та міжнародних питань Національної авіаційної організації Мохаммад Шарафі.

За його словами, в той час усі рейси на Європу були доступні лише для того, щоб повернути співвітчизників з європейських країн до Ірану. Чиновник також нагадав, що Іран просив «європейців, американців та канадців» надати необхідне обладнання для розшифровки, але «вони не погодились».

«Але зараз, із відновленням рейсів, чорні скриньки надсилаються при першій же можливості», – сказав Шарафі.

Раніше 18 липня надійшли повідомлення, що Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Мохсен Бахарванд, передають іранські засоби інформації та західні інформагенції.

За словами чиновника, «чорні скриньки» збитого літака «були доставлені до Парижа в п’ятницю в супроводі співробітників іранської цивільної авіації та судових органів».

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У російському місті Хабаровськ 18 липня відбулася нова акція на підтримку заарештованого в Москві губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. За різними оцінками, в мітингу і ході, які розпочалися близько 12:00 за місцевим часом, взяли участь від 20 до 50 тисяч людей.

Люди вимагали звільнення популярного керівника з-за ґрат, скандували «Чесний суд» та інші гасла. Поліція не втручалася, повідомлень про затриманих немає.

Дотепер наймасовішою була акція, що відбулася тиждень тому, 11 липня. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.

Фургал був висунутий в губернатори від ЛДПР (партії, яка загалом є лояльною Кремлю) і переміг у 2018 році у другому турі виборів губернатора від владної партії «Єдина Росія» В’ячеслава Шпорта.

Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів у 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

 
…

У столиці Білорусі Мінську знову затримали журналіста Білоруської служби Радіо Свобода Антона Трофимовича, якого напередодні побила міліція, – в той час, як він ішов до судово-медичної експертизи, щоб зафіксувати те побиття.

У відділку міліції на нього склали адміністративний протокол через «непідпорядкування працівникові міліції» під час згаданого попереднього інциденту 15 липня, коли його побили.

Через кілька годин його відпустили. Як сказав журналіст, він відмовився давати свідчення і не підписав протоколу.

Трофимович також повідомив, що подав до Слідчого комітету Білорусі заяву з проханням почати кримінальну справу за статтею про перешкоджання професійній діяльності журналіста.

15 липня Антона Трофимовича затримала міліція в центрі Мінську після закінчення відеостриму, який він вів від будівлі Центральної виборчої комісії країни. Там тоді зібралися прихильники двох претендентів на участь у президентських виборах, Віктора Бабарика і Валерія Цепкала, яких вважали найсерйознішими суперниками чинного президента Олександра Лукашенка і яким ЦВК відмовила в реєстрації кандидатами.

Під час затримання невідомі в цивільному одязі зламали журналістові ніс. Наступного дня міліція заявила, що він «чинив опір», тому проти нього й застосували силу.

Антон Трофимович вважає, що це ще одна спроба залякати його й інших журналістів у Білорусі.

Це був уже не перший випадок затримання журналістів Радіо Свобода в Білорусі, де 9 серпня мають відбутися президентські вибори. Їхнє затримання вже засуджувала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Переслідування громадськості і журналістів називають частиною боротьби Лукашенка з лідерами і активістами опозиції. 65-річний Лукашенко, який вирішив іти на шостий термін, хоче втриматися і надалі при владі, як це йому досі вдавалося із 1994 року.
…

Нинішнє збройне протистояння розпочалося 12 липня
…

Британський ветеран, капітан Том Мур, який під час пандемії COVID-19 зібрав мільйони фунтів стерлінгів на користь медпрацівників, був посвячений у лицарі і отримав від королеви Єлизавети II титул «сер Том».

Персональна церемонія для нього, в якій узяли участь сам Мур і його родина, відбулася в Віндзорському замку, де 94-річна королева Єлизавета II перебуває від березня, щоб уникнути пандемії. Королева використала для церемонії меч свого батька Георга VI, який поклала на плече Мурові.

Як зазначила пресслужба королівського дому, церемонія відбулася з дотриманням належного дистанціювання. При цьому церемонії інших уже схвалених посвячень у лицарі наразі відкладені через пандемію. Як правило, такі церемонії проводяться для більш ніж сотні осіб за раз, і не завжди їх проводить особисто королева.

Іще одним винятком стало те, що Мур, який вдягнув усі свої військові нагороди, не мусив ставати перед королевою на коліно – ветеран може ходити вже тільки з ходунцями.

А для королеви це стало одним із лічених публічних заходів, у яких вона взяла участь від часу запровадження карантинних обмежень.

Том Мур, ветеран Другої світової війни, напередодні свого 100-го дня народження вирішив у квітні зібрати для медиків Національної медичної служби, які борються з пандемією, одну тисячу фунтів тим, щоб у своєму нинішньому стані пройти садочком свого дому 50-метрової довжини сто кіл, по одному за кожен рік свого життя. Його ініціатива викликала жвавий відгук громадськості, і врешті він зібрав майже 33 мільйони фунтів (приблизно 41 мільйон доларів).

Відтак він отримав звання почесного полковника і навіть почесного члена англійської збірної гри в крикет, популярної в Британії й інших країнах Британської співдружності, а прем’єр-міністр Боріс Джонсон подав його на посвячення в «лицарі-бакалаври». Це в Британії є одним із різновидів високої державної нагороди.
…

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті та президент Сербії Александар Вучич завершили зустріч у Брюсселі, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

За повідомленням, політики не дійшли згоди щойно численних питань, але вирішили зустрітися особисто знову на початку вересня. На наступний тиждень заплановані переговори на технічному рівні.

Авдулла Хоті, вийшовши до преси після зустрічі, зазначив, що в діалозі відбувається прогрес, але назвав зустріч непростою.

Читайте також: Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19​

«Я презентував нашу позицію на цій зустрічі і ніколи не відступлюся від цієї позиції», – додав він.

Вучич, своєю чергою, заявив, що хотів узгодити найбільші суперечки з Приштиною, але не зміг цього зробити.

«Очевидно, що розбіжності наразі надто великі з урахуванням всіх важливих та стратегічних питань. Вони б хотіли владнати все напередодні увечері і намагалися змусити Сербію погодитися на всі їхні бажання», – заявив президент Сербії.

Спеціальний представник Євросоюзу Мирослав Лайчак, який виступає посередником на переговорах, заявив, що дві сторони концентруються на проблемах зниклих без вісти людей та переселенців, а також на економічній співпраці.

Він закликав Белград та Приштину співпрацювати з Міжнародним комітетом Червоного хреста, щоб вирішити питання зниклих без вісти та наблизити примирення.

Перша за 20 місяців особиста зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті відбулася в Брюсселі 16 липня.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

100-річного британського ветерана, капітана Томаса Мура у п’ятницю, 17 липня королева Єлизавети ІІ посвятить у лицарі.

Ветеран Другої світової війни став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 33 мільйони фунтів (41 мільйон доларів), пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

На лицарство Мура номінував прем’єр-міністр Борис Джонсон. Також Мур став почесним полковником та почесним членом збірної Англії з крикету.

Посвята у лицарі відбудеться у Віндзорському замку, де 94-річна королева перебуває майже від початку пандемії. Ця церемонія стане одним із перших офіційних обов’язків, які королева виконає від початку локдауну.

«Я ніколи не міг припустити, що це станеться зі мною», – повідомив Мур у твітері.

Як повідомили у Букінгемському палаці, для церемонії Єлизавета ІІ використає меч, який належав її батькові, Георгу VI.
…

За наказом президента Росії Володимира Путіна у збройних силах країни почали масштабну раптову перевірку. Про це заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу, повідомляє агентство «Интерфакс».

«Раптова перевірка військ Південного і Західного військових округів, окремих з’єднань центрального підпорядкування, Повітряно-десантних військ і морської піхоти Північного, Тихоокеанського флотів почалася у Росії відповідно до рішення Верховного головнокомандувача Збройними силами РФ», – заявив Шойгу.

За словами міністра, перевірка має на меті забезпечити військову безпеку на південному заході Росії, де «зберігаються серйозні загрози терористичного характеру».

Також таким чином російські військові будуть готуватися до навчань «Кавказ-2020».

 
…

Міноборони Азербайджану пригрозило ракетним ударом по вірменській АЕС, повідомляє державне азербайджанське агентство АЗЕРТАДЖ. На таку можливість натякнув начальник прес-служби Міністерства оборони, полковник Вагіф Даргяхли.

«Вірменська сторона не повинна забувати, що новітні ракетні системи, що знаходяться на озброєнні нашої армії, дозволяють з високою точністю уразити Мецаморську АЕС, що може привести до великої катастрофи для Вірменії», – цитує полковника агентство.

Про можливість нанесення удару по АЕС Даргяхли заявив, коментуючи повідомлення про можливість нанесення Вірменією удару по греблі Мінгечевірского водосховища, що призвело б до затоплення великих територій.

Вірменська АЕС введена в експлуатацію в 1976 році. Станція забезпечує вироблення приблизно третини всієї електроенергії в країні, але з 1 липня вона зупинена на ремонт до 3 вересня.

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.
…

Комітет кандидата в президенти Польщі Рафала Тшасковського подав до Верховного суду протест через вибори.

Як повідомив на пресконференції Гжегож Вуйтовіч, повноважний представник виборчого комітету Рафала Тшасковського  у справі виборів, протест був переданий до Верховного суду Польщі.

«Ми хочемо, щоб Верховний суд вивчив всі звинувачення, які з’явилися щодо виборів, які з’явилися у сфері ЗМІ, а також у сфері публічній, ширшій», – заявив Гжегож Вуйтовіч.

На його думку, звинувачення стосується порушення Конституції Польщі, а також, «на нашу думку, потужне звинувачення стосується роботи TVP (одного з найбільших телевізійних каналів Польщі), з допомогою якого підтримку мав тільки один з кандидатів, а кандидатові Рафалові Тшасковському діставалась постійна дискредитація».

Гжегож Вуйтовіч наголосив, що «до нашого протесту були додані понад 2 тисячі індивідуальних повідомлень про порушення правил, які надійшли протягом останніх днів».

Депутат Сейму (нижня палата парламенту Республіки Польщі) Барбара Новацка приєдналася до протесту у справі виборів президента.

«Ми складаємо цей протест, щоб влада знала, що ми дивимось їй на руки. Якщо б ми сьогодні їй пробачили, то наступні вибори були б перекрученими ще більше», – заявила Барбара Новацка.

Як повідомляють ЗМІ, 422 385 голосів виборців були вирішальними. Вони принесли перемогу Анджею Дуді. Державна виборча комісія заявила, що Анджей Дуда здобув на виборах 51,03% голосів, його суперник, мер Варшави Рафал Тшасковські – 48,97% голосів виборців.

Якщо Найвищий суд визнає вибори недійсними, голова Сейму повинен до п’яти днів визначити дату проведення нових президентських виборів.

 
…

Голова уряду Словаччини Ігор Матовіч, лідер консервативного політичного руху OĽANO (Obyčajní ľudia a nezávislé osobnosti – Звичайні люди і незалежні особи), відомий своєю активною позицією в боротьбі з корупцією, змушений визнати, що свою дипломну працю писав не сам. Як повідомляють словацькі ЗМІ, Ігор Матовіч списав свою дипломну роботу у двох інших авторів.

Зокрема, на своїй сторінці у фейсбуці в дописі під заголовком «Визнання» словацький прем’єр зазначив, що зараз не може згадати, як, кого і скільки зацитував 22 роки тому, коли писав роботу.

«Але якщо так є, значить, я вкрав дещо, що мені не належало, de facto в цьому я злодій, що є сумно і, напевно, не варте похвали», – наголосив Ігор Матовіч.

Читайте також: Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв’ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом​

При цьому прем’єр Словаччини допускає, що у зв’язку з оприлюдненням доказів плагіату відмовиться від ступеню магістра, який отримують випускники вищих навчальних закладів. Також Іван Матовіч наголосив, що відійде з посади голови уряду.

«Чи через це відійду? Відійду. Відразу після того, як виконаю все, що я людям перед виборами обіцяв», – зазначив Матовіч.

Також прем’єр вибачився перед студентами, які захистили свої дипломні роботи без компіляцій чи списування.

Це вже третій високий державний службовець у Словаччини з початку 2020 року, якого звинувачують у плагіаті. Зокрема, місцеві ЗМІ звернули увагу на те, що міністр освіти Браніслав Грюлінг здобув титул магістра за роботу, «яка є компіляцією з елементами плагіату, в яку скопіював майже свою всю бакалаврську роботу».

Читайте також: В Агентстві з забезпечення якості освіти знайшли новий плагіат у дисертації Портнова​

Зовсім недавно велику увагу співгромадян притягнув також голова парламенту Словаччини Борис Коллар. ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що «Коллар цілі сторінки у своїй дипломній роботі списав з інших публікацій та вебів». Голова парламенту допустив плагіат.

«Признаюсь в цьому, це негарно, прошу за це вибачення», – заявив він, однак на своїй посаді залишився.

Плагіат високих державних службовців у здобутті вищої освіти викликав велику критику чинних політиків. Зокрема, президентка Словаччини Зузана Чапутова вважає, що очікування громадськості високих стандартів політичної влади, «з чим був пов’язаний прихід до влади Ігора Матовіча, залишаються наразі несповненими».

На своїй сторінці у фейсбуці Чапутова наголосила, що підступ не схвалює «і не можу схвалити його полегшення». Вона заявила, що вважає завданням своєї команди «будувати довіру людей в політику та інституції».
…

В Брюсселі 16 липня почалася зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Це перша особиста зустріч представників двох країн вперше за 20 місяців. Вона відбувається в рамках процесу перемовин, де медіатором виступає Європейський Союз.

«Сьогодні я очікую конструктивної дискусії в першій частині наших переговорів, які мають докластися до загальної нормалізації відносин між Косово та Сербією», – заявив у відеозверненні високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

Боррель, який очолює переговори в Брюсселі разом зі спеціальним послом ЄС Мирославом Лайчаком, закликав обидві сторони «підійти до сьогоднішніх переговорів в дусі компромісу та прагматизму, думаючи про європейське майбутнє народів Косова та Сербії».

12 липня Хоті та Вучич вже спілувалися в рамках онлайн-конференції, організованої представниками ЄС, де й домовилися про особисту зустріч у столиці Бельгії.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав заяву Великої Британії, Канади та США щодо спроб пов’язаних з Росією хакерів викрасти дані про розробки вакцин та ліків від COVID-19.

«Я приєднуюся до Домініка Рааба, канадських та американських партнерів, які висловлюють занепокоєння з приводу російських кібератак, спрямованих на розробників вакцини від COVID-19. Україна протягом багатьох років переживає російські кібератаки та наполягає, що міжнародне право повністю застосовується до кіберпростору. Порушення не повинні залишатися безкарними», – наголосив міністр.

Сьогодні Британія, Канада та США заявили, що хакери, яких підтримує Росія, намагаються вкрасти дослідження що стосуються вакцин і лікування COVID-19 з академічних і фармацевтичних установ по всьому світу. У скоординований заяві держав напад приписують групі APT29, також відомої як Cozy Bear, яка, за їхніми словами, майже напевно діяла як частина російських пресслужб.

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив, що це «абсолютно неприйнятно», що російські спецслужби обрали мішенню тих, хто бореться з пандемією. Він наголосив, що Велика Британія буде працювати з союзниками, щоб притягнути винних до відповідальності.
…

Московський міський суд визнав законним арешт хабаровського губернатора Сергія Фургала, обвинуваченого у двох вбивствах і замаху на вбивство підприємців 15 років тому. Фургал всі звинувачення заперечує, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Засідання проходило у закритому режимі. На цьому наполягала сторона обвинувачення. За словами слідчого Юрія Буртового, деяким учасникам кримінальної справи нібито надходять погрози.

Фургал брав участь у судовому засіданні за допомогою відеозв’язку з СІЗО «Лефортово». Адвокати просили відпустити його з-під варти.

Фургала затримали вранці 9 липня в Хабаровську і відправили у Москву, де суд заарештував політика на два місяці.

З 11 липня у Хабаровську і ще кількох містах краю почалися стихійні акції протесту проти арешту Фургала. На одну з них, за різними оцінками, вийшло від 12 до 35 тисяч осіб. Місцеві жителі говорять про політичне підґрунтя кримінального переслідування губернатора, пов’язуючи це з його популярністю і втратою впливу в регіоні «Єдиної Росії».

Фургал був висунутий в губернатори ЛДПР і переміг у 2018 році у другому турі виборів губернатора-єдинороса В’ячеслава Шпорта.

Адвокат Фургала Борис Кожем’якін повідомив журналістам, що губернатор (його поки не зняли з посади – ред.) вдячний жителям Хабаровського краю за підтримку, але не схвалює масових виступів і ніякого відношення до них не має.
…

Про це йдеться у заяві Євросоюзу до чергових роковин збитого над Донбасом «Боїнга»
…

На кордоні Азербайджану та Вірменії зранку 16 липня продовжилися бої. Сторони звинувачують одна одну в нападах та обстрілах сіл.

Вірменська армія заявляє, що зірвала рейд азербайджанців на один із постів на кордоні в північно-східній Тавуській області.

«Під час запеклої перестрілки ворогу дали відсіч, він зазнав втрат», – повідомила речниця Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян. За її словами, азербайджанські війська почали обстрілювати два вірменські села за допомогою мінометів та гаубиць.

За даними Міністерства оборони Вірменії, станом на 9 годину за місцевим часом жоден вірменський солдат не постраждав.

У коментарі Вірменській службі Радіо Свобода губернатор Тавуської області Гайк Чобанян заявив, що внаслідок обстрілів цивільні жителі не постраждали, однак будинки й об’єкти інфраструктури зазнали пошкоджень.

Тим часом Міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменські сили в нападі на азербайджанські війська та обстрілах сіл у прикордонному Товузькому районі. Інших деталей там не повідомили.

Бойові дії на кордоні Азербайджану та Вірменії почалися 12 липня. Сторони звинувачують в екскалації конфлікту одна одну. За кілька днів протистоянь з обох боків загинули щонайменше 15 солдатів.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.

 
…

Уночі 16 липня сталася масштабна хакерська атака на мережу мікроблогів Twitter. Зловмисники зламали кілька десятків акаунтів, у тому числі засновника Microsoft Білла Гейтса, засновника SpaceX і гендиректора Tesla Ілона Маска, політика Джо Байдена, репера Каньє Веста і його дружини Кім Кардаш’ян та інших провідних політиків, бізнесменів і публічних осіб зі США та інших країн, повідомляє The Guardian.

Атаки також зазнали акаунти гендиректора Amazon Джефа Безоса, голови Berkshire Hathaway Воррена Баффета, колишнього мера Нью-Йорка Майка Блумберґа, колишнього президента США Барака Обами, а також офіційні акаунти Uber, Apple, сервісу для переказів грошей Cash App та інших компаній.

У зламаних акаунтах з’явилися твіти з закликом надсилати біткойни на певні гаманці і обіцянкою повернути криптовалюту назад у подвійному розмірі. Незабаром твіти були видалені, але потім опубліковані повторно, пише видання Engadget. Користувачі встигли переказати на зазначені в твітах від імені Маска і Гейтса гаманці криптовалюту на 50 тисяч доларів, повідомляє The Verge. За даними Blockchain.com, один гаманець, пов’язаний із твітами, отримав більше 12 біткойнів на суму понад 110 тисяч доларів.

Засновник і гендиректор Twitter Джек Дорсі відреагував на злам соцмережі фразою «тяжкий день для нас». Він написав, що поділиться з громадськістю подробицями ситуації зі зламами, коли у нього буде повне розуміння події.

Через хакерську атаку акції Twitter увечері 15 липня впали на 4%. За попередніми даними, хакери зламали сам механізм автентифікації Twitter. Це дозволило їм отримати доступ до акаунтів без знання пароля і логіна користувача. Twitter довелося тимчасово відключити можливість публікувати твіти, зараз повідомлення публікуються без проблем.
…

США внесли до списку санкцій трьох росіян і п’ять компаній, пов’язаних із російським бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого ЗМІ називають «кухарем Путіна». Про це повідомляє Міністерство фінансів США.

Причинами обмежень, зокрема, стали втручання в американські вибори, а також незаконна активність Пригожина в Судані, йдеться в заяві Держдепартаменту.

Серед компаній, що потрапили під обмеження – петербурзька фірма «М Інвест», одна компанія з Судану, одна з Китаю і дві з Гонконгу.

За даними Держдепартаменту США, суданська компанія Meroe Gold Cо. Ltd має стосунок до так званої «приватної військової компанії Вагнера», імовірно пов’язаної з Пригожиним.

Мінфін США відзначає, що «М Інвест» у Судані дискредитувала протестувальників, які прагнуть до демократичних реформ. Решта компаній із оновленого списку санкцій надавали Пригожину фінансові послуги. Таким чином вони дозволяли бізнесмену ухилятися від санкцій і здійснювати глобальні угоди, в тому числі в доларах США.

«Євген Пригожин і його мережа використовують природні ресурси Судану для особистої вигоди і поширення шкідливого впливу по всьому світу», – завив міністр фінансів Стівен Мнучін. На думку фінансового відомства, діяльність Пригожина в африканській країні свідчить про російську підтримку авторитарних режимів і експлуатацію природних ресурсів.

У списку фізичних осіб – Ігор Лавренков (він, як стверджується, безпосередньо пов’язаний з Пригожиним), Андрій Мандель і Михайло Потепкін.

Москва рішення Вашингтона поки не коментувала.

Пригожин мав стосунок до кейтерингових компаній, які працюють із Кремлем. Він є одним із російських громадян, проти яких у США офіційно висунуті звинувачення у втручанні у вибори. Стверджується, що він фінансував так звану «фабрику тролів» у Петербурзі.
…

Польські безпекові служби розслідують дзвінок пранкерів новообраному президенту Польщі Анджею Дуді. Про це повідомляють польські медіа 15 липня з посиланням на пресслужбу адміністрації президента.

Як повідомив Польській пресагенції (PAP) голова пресслужби Офісу президента Польщі Марцін Кедрина, запит додзвонювача – нібито генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша – підтвердила Польська місія в Організації Об’єднаних Націй. Наразі співробітники безпекових служб з’ясовують, як пранкерам вдалося організувати дзвінок.

Офіс президента Польщі підтвердив, що розмова, яку оприлюднили пранкери, справжня.

Читайте також: Трамп привітав Дуду з перемогою на виборах та готовий продовжити співпрацю в оборонній сфері​

Напередодні пранкери, відомі в мережі як «Вован і Лексус», зв’язалися з Дудою під особою генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріша. Співрозмовник привітав Дуду з перемогою на виборах президента Польщі, а також поставив йому низку питань, зокрема щодо його ствлення до ЛГБТ-спільноти, суперечок щодо історії Другої світової війни з Росією та пандемії коронавірусу.

Дуда повідомив «Ґутеррішу», що в Польщі з її 35-мільйонним населенням відомо про 38 тисяч людей, які захворіли, з них померли 1 576. Він погодився зі співрозмовником, щ ситуація в Україні тим часом «жахлива», і припустив, що вихідці з України могли бути фактором поширення коронавірусної хвороби в Польщі.

«Це може бути Україна, тому що в нас багато людей з України», – зазначив він, додавши, втім, що ситуація з пандемією в країні «під контролем».

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

На питання співрозмовника, чи не планує Польща анексувати українське місто Львів «та інші території», Дуда відповів: «Ні, це Україна!».

Російські пранкери Вован і Лексус регулярно вдаються до телефонних дзвінків високопоставленим політикам та громадським діячам, записи яких потім оприлюднюють. Наприклад, у квітні 2019 року інформаційна агенція Reuters повідомила, що вони змогли зв’язатися з президентом Франції Еммануелем Макроном від імені новообраного на той момент президента України Володимира Зеленського. Ще раніше, в грудні 2018 року, вони поговорили з митрополитом Православної церкви України Епіфанієм, представившись службовцем Європарламенту.
…

Американські військові звинувачують російську «Групу Вагнера» у порушенні заборони ООН на зброю та в мінуванні, яка наражає на небезпеку життя цивільних в Лівії. Відповіну заяву 15 липня оприлюднило командування Збройних сил США у Африці (AFRICOM).

AFRICOM заявляє, що має «перевірені фотографічні докази» встановлення мін-розтяжок та створення мінних полів на околицях столиці Лівії Тріполі та прибережного міста Сірте, яке лежить за 450 кілометрів на південний схід від столиції.

Читайте також: Американський експерт – про тінь Кремля за російськими найманцями​

«Спонсорована урядом Росії «Група Вагнер» демонструє повну неповагу до безпеки лівійців», – заявив керівник операцій морської піхоти AFRICOM, генерал-майор Бредфорд Герінг.

Американське командування звинуватило «Групу Вагнера» в «безвідповідальній тактиці», яка продовжує конфлікт та наражає на небезпеку цивільних людей.

«Росія має можливість зупинити їх (найманців – ред.), проте не має волі», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Це не перший раз, коли Сполучені Штати звинувачують Росію в порушенні збройного ембарго щодо Лівії, де триває громадянська війна. Пентагон вже звинувачував Росію в наданні учасникам конфлікту винищувачів МІГ-29.

Росія, переважно через своїх найманців з «Групи Вагнера», Об’єднані Арабські Емірати та Єгипет підтримують польового командира Халіфу Хафтара в його боях проти визнаного міжнародною спільнотою Уряду національної згоди Лівії. Цей уряд підтримують ООН та Туреччина.
…

Україна вітає позицію Сполучених Штатів щодо російського проєкту «Північний потік-2», заявляє Міністерство закордонних справ 15 липня.

«Україна щиро вітає тверду рішучість США не дозволити Росії розділити Європу геополітично та підважити енергетичну безпеку в Україні та Європі. Ми вітаємо подальші заходи США, спрямовані на те, щоб зупинити ініційований Росією проєкт «Північний потік-2», завершення якого становитиме значну загрозу до солідарності Європи», – йдеться в заяві.

Натомість Україна, за повідомленням МЗС, є «надійним транзитним партнером» і може тісно співпрацювати зі США та Євросоюзом для посилення енергетичної безпеки в регіоні.

Раніше 15 липня державний секретар США Майк Помпео на брифінгу анонсував нові санкції проти «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». За його словами, Державний департамент вніс відповідні зміни до Акту «Про протидію опонентам Америки через санкції», включивши до них також і ці два російські енергетичні проєкти.

«Цей крок ставить інвестиції та іншу діяльність, пов’язану з цими російськими експортними газопроводами, під загрозу санкцій США. Це пряме попередження компаніям, які допомагають та співпрацюють з російськими проєктами, що мають згубний вплив: ми не будемо цього терпіти, забирайтеся зараз або ризикніть зіштовхнутися з наслідками», – сказав Помпео.

Читайте також: Уряд заборонив ввезення в Україну вагонів, які раніше належали підприємствам у Росії​

Він додав, що ці газопроводи – не комерційні проєкти, а важелі Кремля для розширення залежності Європи від російських енергоносіїв.​

«Ці інструменти б’ють по Україні, перекриваючи транзит газу, який є її ключовим демократичним інструментом. Це також критично підважує трансатлантичну безпеку. США завжди готові допомогти нашим європейським друзям задовольнити свої потреби в енергетиці», – зазначив він.

Уряди України, США, Польщі і країн Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Росія планує добудувати цей газогін наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.
…

Біля Будинку уряду в столиці Білорусі Мінську, де розташована і Центральна виборча комісія, 15 липня зібралася черга людей, яка розтяглася на сотні метрів. Громадяни прагнуть подати до ЦВК скаргу на рішення про відмову в реєстрації Віктора Бабарика та Валерія Цепкала кандидатами в президенти Білорусі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Раніше штаб білоруського політика Віктора Бабарика після відмови ЦВК Білорусі в реєстрації опозиціонера кандидатом на посаду президента оприлюднив інструкції для прихильників Бабарика.

У відеозверненні керівниця штабу Марія Колесникова попросила про таке:

• о 17:00 у середу, 15 липня, представники штабу подаватимуть скаргу на нереєстрацію до Центральної виборчої комісії в Мінську. Вони закликають усіх завантажити форму з сайту Бабарика, заповнити її, і також подати скаргу до ЦВК;

• кожному рекомендується приєднатися до ініціатив спостереження за виборами, щоб запобігти фальсифікаціям. «Усі ми повинні стати спостерігачами та прийти на виборчу дільницю 9 серпня», закликала Колесникова;

• 9 серпня всіх також закликали прийти на вибори і проголосувати за будь-якого альтернативного Олександру Лукашенку кандидата або проти всіх.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

У Бабарики нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

У містах Білорусі на стихійний акціях на підтримку незареєстрованих кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкало напередодні були затримані близько 280 людей.

Такі дані вранці в середу привів білоруський правозахисний центр «Весна», який публікує поіменний список затриманих, і цей перелік постійно оновлюється.

На акціях у Мінську в міліцію доставили понад 200 осіб, затримання були також в Бресті, Гомелі, Гродно, Пружанах, Бобруйську, Солігорськ, Шпальтах. Naviny.by пишуть, що деяких затриманих в столиці змушували стояти в автозаках на підлозі на колінах, обличчям у сидіння і з руками, заведеними за голову.

Під час акцій затримували і співробітників ЗМІ, які вели трансляції з місця подій. Білоруська асоціація журналістів повідомила про більш ніж 10 репортерів, яких відвезли в відділення. Їх, за даними асоціації, відпускали досить швидко і без складання протоколів.

На акції в Мінську затримали двох співробітників білоруської служби Радіо Свобода Олеся Пілецького і Андрія Рабчіка. Обох відпустили об одинадцятій годині вечора.

Акція у Мінську проходила на центральному проспекті Незалежності. Також люди збиралися в районі площі Перемоги, біля Кафедрального собору, в деяких «спальних» кварталах. За інформацією з соцмереж, в районі Немиги проходили жорсткі затримання. Тих, кого вихоплювала міліція, люди намагалися відбити.

Водії підтримували учасників акції, сигналячи їм з машин, через що влада перекрила ряд вулиць. Також після десятої вечора були перекриті окремі станції метро, а на окремих ділянках проспекту Незалежності відключену вуличне освітлення.

Раніше повідомляли про понад 250 затриманих.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.
…

Влада США вирішила скасувати обов’язкову вимогу для іноземних студентів залишити країну, якщо заняття в їхніх університетах і коледжах будуть повністю переведені в режим онлайн через епідемію коронавірусної інфекції, повідомляє «Голос Америки».

У Білому домі підтвердили, що відмовляться від цього плану в зв’язку з великою кількістю судових позовів, поданих університетами і владою кількох штатів.

Позови, зокрема, подали Гарвард і Массачусетський технологічний інститут. Університети заявляють, що дії адміністрації незаконні і негативно позначаться на академічному процесі. Проти висилки іноземних студентів виступили і 20 американських штатів. Десятки великих компаній, включно з Google, Facebook і Twitter, коледжів і університетів надали в суди експертні думки, автори яких підтримують позови з вимогою до президента США відновити колишню політику щодо іноземних студентів.

Під час судового засідання за позовом Гарвардського університету 14 липня окружний суддя штату Массачусетс Еллісон Берроуз заявив, що адміністрація США і два провідних виші, які позиваються до Білого дому, дійшли згоди щодо скасування нових правил.

Керівництво Гарварду планує в майбутньому навчальному році повністю перевести всі заняття в режим онлайн. Президент Дональд Трамп, який наполягає на відкритті всіх шкіл вже цієї осені, назвав план Гарвардського університету «безглуздим».

В американських вишах навчається понад мільйон іноземних студентів, і багато навчальних закладів фінансово залежать від іноземців, які платять десятки тисяч доларів за навчання.
…

Понад 250 людей, серед яких 15 журналістів, були затримані в Білорусі ввечері 14 липня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на дані правозахисників. 15 липня відбуваються судові процеси щодо затриманих.

Частина затриманих була звільнена без складання протоколів. 

Люди в багатьох містах Білорусі вийшли на вулиці ввечері 14 липня після того, як Центрвиборчком відмовився зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Люди виходили без плакатів та транспарантів, збиралися в різних частинах міста, кричали гасла та плескали в долоні. Деяких затриманих демонстрантам вдалося відбити у силовиків.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

Штаб білоруського політика Віктора Бабарика після відмови ЦВК Білорусі в реєстрації опозиціонера кандидатом на посаду президента не став згортати діяльність. Натомість штаб екскерівника «Білгазпромбанку» оприлюднив інструкції для прихильників Бабарика, інформує білоруська служба Радіо Свобода.

У відеозверненні керівниця штабу Марія Колесникова попросила про таке:

• о 17:00 у середу, 15 липня, представники штабу подаватимуть скаргу на нереєстрацію до Центральної виборчої комісії в Мінську. Вони закликають усіх завантажити форму з сайту Бабарика, заповнити її, а також подати скаргу до ЦВК;

• кожному рекомендується приєднатися до ініціатив спостереження за виборами, щоб запобігти фальсифікаціям. «Усі ми повинні стати спостерігачами та прийти на виборчу дільницю 9 серпня», закликала Колесникова;

• 9 серпня всіх також закликали прийти на вибори і проголосувати за будь-якого альтернативного Олександру Лукашенку кандидата або проти всіх.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

У Білорусі після рішення Центральної виборчої комісії про допуск до участі у виборах президента окремих кандидатів сотні людей вийшли на вулиці на знак протесту. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Роман Васюкович, а також білоруська служба Радіо Свобода.

За повідомленням Васюковича, міліція почала масового затримувати людей. Правозахисний центр «Весна» повідомляє, що в Мінську затримали понад 40 людей (у тому числі журналістів), в Гомелі – 10 людей, з них двоє журналістів. У Бресті затримали сімох, по двоє людей – в Бобруйську та Солігорську, також, за повідомленнями, є затримання в місті Пружани.

За повідомленнями в соцмережах, кореспондентів «Єврорадіо» міліція затримала просто під час прямої трансляції. Також у прямому ефірі затримали двох кореспондентів білоруської служби Радіо Свобода та кількох журналістів телеканалу «Белсат».

Кореспондент «Настоящего Времени» став свідком того, як один зі спіробітників ОМОНу побив одного з затриманих, який чинив опір під час затримання.  

Міліція в Мінську почала перекривати доступ до площі Незалежності в центрі міста. До місця подій привезли кілька автозаків, пресслужба білоруського Міністерства внутрішніх справ поширила заяву про неприпустимість масових заворушень та несанкціонованих акцій.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Читайте також: День, коли стане відомий список кандидатів на президента Білорусі​

Головного опонента Лукашенка, ексголову правління «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, ЦВК реєструвати відмовилася. Зараз він перебуває в слідчому ізоляторі.

Інший потенційний опонент чинного президента – засновник Парку високих технологій та колишній помічник Лукашенка з питань науки Валерій Цепкало – не зміг зареєструватися, тому що після перевірки ЦВК зарахувала йому лише 75 тисяч підписів. Це менше за половину від усієї кількості зібраних претендентом в кандидати. 
…

Після восьми федеральних позовів та опору сотень університетів адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 14 липня відмовилася від правила, яке передбачало, що інтернаціональні студенти повинні залишити країну, якщо їхні навчальні заклади перейшли на онлайн-навчання через пандемію коронавірусу. Про це повідомляє новинна агенція AP.

Про таке рішення стало відомо на початку слухань федерального позову в Бостоні, ініційованого Гарвардським університетом та Масачусетським технологічним інститутом. Федеральна окружна суддя Аллісон Барро заявила, що федеральні служби з імміграції погодилися відкликати директиву від 6 липня та «повернутися до статусу-кво».

Читайте також: «Вчишся онлайн – геть зі Штатів!»: що втратять студенти, якщо вимушено покинуть США через пандемію?​

Характеристику, озвучену Барро, підтвердив юридичний представник Департаменту внутрішньої безпеки та Служби міграційного та митного контролю.

6 липня імміграційна та митна поліція США оголосила про нові вимоги до продовження та видачі нових навчальних віз для іноземних студентів. Через пандемію коронавірусу більшість занять в американських університетах планують перевести в онлайн, тому Білий дім планував зобов’язати студентів, які не матимуть лекцій безпосередньо на кампусі університету, залишити країну.

Це рішення викликало критику кількох університетів, в тому числі Гарварда та МТІ, які першими виступили проти ініціативи.

 
…

Європейський союз планує виключити Сербію та Чорногорію з переліку «безпечних» країн, чиїм громадянам можна в’їжджати до країн ЄС без нагальної потреби. Про це Радіо Свобода повідомили кілька дипломатів Євросоюзу 14 липня.

За словами чиновників, причиною такого рішення є останні спалахи коронавірусної хвороби в цих двох балканських країнах. Воно, як планується, набуде чинності пізніше цього тижня.

Офіційно відомо про 1 200 людей, які захворіли на COVID-19 у Чорногорії, 24 з них померли. Влада Сербії наразі повідомляє про близько 19 тисяч виявлених хворих і 418 смертей.

Читайте також: Віцепрем’єрка про відкриття кордонів з Європейським союзом: «дива не станеться»​

Після виключення Сербії та Чорногорії в списку ЄС «безпечних» країн залишаться 13 країн: Алжир, Австралія, Канада, Китай, Грузія, Японія, Марокко, Нова Зеландія, Руанда, Південна Корея Таїланд, Туніс та Уруґвай.

30 червня Рада Європейського союзу рекомендувала країнам-членам блоку дозволити в’їзд жителям низки країн. Україна до цього переліку не потрапила.
…