У Росії офіційно заявляють про високі явки учасників дострокового голосування в референдумі щодо змін до конституції країни. За твердженням Центральної виборчої комісії країни, протягом перших трьох днів дострокового голосування в ньому взяли участь понад 28 відсотків виборців.

При цьому один із критиків голосування, опозиційний діяч Олексій Навальний заявляє, що з власного досвіду багатьох виборчих кампаній виключає, що реальна участь у достроковому голосуванні могла скласти більш ніж 7–12 відсотків.

У двох із російських регіонів, Москві й Нижегородській області, влаштували також можливість електронного голосування. Щодо нього заявляють, що участь у цьому голосуванні вже взяли понад 76 відсотків від числа тих, хто зареєструвався на нього.

Російська опозиція заявляє, що вибори через інтернет неможливо контролювати, і це значно підвищує можливість фальсифікацій.

Деякі користувачі соцмереж у Росії повідомляють, що їм на телефони приходять смс-повідомлення про те, що вони зареєстровані для електронного голосування, хоча вони не подавали заявок. А ще першого дня дострокового голосування кілька людей повідомили, що їм вдалося проголосувати і онлайн, і фізично на дільниці; ЦВК Росії назвала це провокацією.

Основний день голосування призначений на 1 липня, середу – цей день у Росії зробили вихідним. Але ще з 25 червня почалося дострокове голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки – а їх понад 200 – мають бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагає. Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (обома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента і потенційно залишитися на посаді до 2036 року.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – загалом президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

За рішенням Путіна, для того, щоб поправки набули чинності, необхідно, щоб їх схвалила більш ніж половина учасників всенародного голосування. При цьому явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
…

Іран оголосив, що зробить носіння масок обов’язковим у закритих приміщеннях, оскільки зафіксоване напередодні число жертв коронавірусної інфекції є рекордним за три місяці. Як ідеться в повідомленні, за добу 27 червня померли 144 іранці.

Іранський президент Хассаном Роугані також додав 28 липня, що найбільш потерпілим провінціям буде дозволено повторно застосовувати жорсткі обмеження, спрямовані на протидію вірусу. Роугані заявив, що нові вимоги щодо масок діятимуть щонайменше до 22 липня.

Раніше верховний лідер аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірус продовжить ширитися безконтрольно.

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначки у 10 мільйонів інфікованих коронавірусом і 500 тисяч померлих від інфекції COVID-19, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.

 
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірусна інфекція продовжить своє поширення.

Іран веде боротьбу з COVID-19 із лютого, коли в ісламській республіці були зафіксовані перші випадки інфекції. Тоді були закриті школи та підприємства, які не є життєво важливими, в березні були скасовані громадські заходи, але згодом уряд поступово скасував обмеження для відновлення економіки.

«Правильно казати, що потрібно зробити щось для запобігання економічним проблемам, спричиненим коронавірусом. Але у разі недбалості та значного поширення хвороби економічні проблеми посиляться теж», – сказав Хаменеї 27 червня на зустрічі з посадовими особами судової влади.

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначку в 10 мільйонів інфікованих коронавірусом, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.
…

У Росії оголосили голодування 24 громадянина Таджикистану, які завершили відбування покарання в російських в’язницях, але не можуть виїхати на батьківщину, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

У Росії кажуть, що звільнити цих людей не можуть через COVID-19 і закриті кордони.

«Ми протестуємо проти байдужості таджицької та російської влади. Умови в ізоляторі не кращі, ніж у в’язниці. Ми звернулися в посольство, а там сказали, що Федеральна міграційна служба (Росії – ред.) повинна купити нам квитки і депортувати додому», – розповів один із протестувальників.

У посольстві Таджикистану в Росії повідомили, що знають про ситуацію зі своїми громадянами, і за першої нагоди вони будуть відправлені на батьківщину, але поки лише радять їм набратися терпіння. За словами посла Таджикистану в Росії, країна вивозить своїх громадян, попри закриті кордони, але пріоритет віддається жінкам, літнім і хворим людям.

Раніше влада Таджикистану обіцяли забрати своїх громадян із російських спецприймальників до кінця травня.

У кількох в’язницях росйського регіону Мордовія відбувають покарання близько тисячі громадян Таджикистану. Деякі з них нарікали на катування і жорстоке поводження з боку тюремного персоналу. Загальна кількість таджицьких громадян, затриманих і засуджених за вчинення різних злочинів на території Росії, сягає 10 тисяч людей.
…

У Польщі 28 червня відбувається голосування на виборах президента країни. На посаду претендує 11 кандидатів.

Найбільше шансів вийти до другого туру, як повідомляють польські ЗМІ, мають чинний польський президент Анджей Дуда, кандидат від владної партії Право і справедливість (Prawo i Sprawiedliwość), і мер Варшави Рафал Тшасковський, який виступає від опозиційної християнсько-ліберальної партії «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska).

За даними Інституту ринкових і суспільних досліджень, Анджея Дуду готові підтримати 41,2 відсотка виборців, Рафала Тшасковського – 30,7 відсотка.

О 7:00 у Польщі відкрилися 27 тисяч виборчих дільниць, які працюватимуть до 21:00, участь у голосуванні має взяти понад 30 мільйонів польських громадян.

Враховуючи вимоги карантину через епідемію COVID-19, усі дільниці забезпечені дезинфекційними засобами, виборці повинні мати захисні маски, відстань між громадянами на дільницях не повинна бути меншою, ніж 1,5 метра. А ще полякам радять прийти на дільницю зі своєю ручкою.

Другий тур президентських виборів, в яких візьмуть участь двоє з кандидатів, які 28 червня здобудуть найбільшу кількість голосів виборців, має відбутись 12 липня. Оголошення результатів першого туру очікується 1 липня.
…

Британська поліція висунула обвинувачення 25-річному підозрюваному в нападі з ножем у місті Редінг. Його звинувачують у терористичному нападі, трьох вбивствах і трьох спробах вбивства.

Поліція також підтвердила, що чоловіка звати Хаїрі Саадалла, як це раніше повідомили медіа з посиланням на свої джерела.

Королівська служба кримінального переслідування повідомила, що звинувачення висунув контртерористичний відділ поліції.

Мотив нападу лишаються неясними, його жертвами стали звичайні перехожі в парку.

Читайте також: Напад у Редінгу: служба МІ5 знала про підозрюваного – ЗМІ​

Британський суспільний мовець BBC повідомив з посиланням на свої джерела, що минулого року спецслужби припускали, що Саадалла спробує виїхати за кордон для нападу.

Очікується, що Вестмінстерський магістратський суд почне розглядати справу 29 червня.

21 червня у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.
…

Президент Франції Еммануель Макрон заявив 27 червня, що «незабаром» планує візит до Росії для продовження переговорів з президентом Володимиром Путіним.

За заявою Макрона, він планує обговорити з Путіним питання безпеки та зміни клімату.

Президент Франції раніше вже заохочував Європу та НАТО переглянути стратегічне партнерство з Москвою, стверджуючи, що недружня політика Європи нібито провалилася.

«Діалог з відновлення довіри з президентом Путіним у Форті Брегансон триває. Ми рухаємося далі і я незабаром відвідаю Росію», – повідомив Макрон, коментуючи відеоконференцію з лідером Кремля.

Він зазначив, що серед тем обговорення планується «безпека в Європі, регіональні конфлікти та клімат, у тому числі танення мерзлоти в Арктиці».

«Всі регіональні кризи, з якими ми стикаємося, показують, як важливо перетворити весь європейський простір, в широкому сенсі, від Лісабон до Владівостока, на справжній простір співпраці та миру», – заявляє Макрон.

Говорячи про агресію Росії проти України, президент Франції висловив думку, що важливо оперативно перезапустити дорожню мапу для «завершення конфлікту».

Читайте також: Президент Хорватії не приїде на парад до Москви: «зламався літак»

Макрон планував відвідати парад на Красній площі в Москві на честь 9 травня. Зрештою подію перенесли на 23 червня, президент Франції її не відвідав.

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 червня пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ, мета якого – захистити пам’ятники, меморіали та монументи від осквернення, руйнування і знесення.

«Тривалі тюремні терміни за ці беззаконні дії проти нашої Великої Країни!», – написав він у твітері.

На хвилі протестів «Життя темношкірих важливі» (Black Lives Matter), у США були атаковані десятки пам’ятників і монументів, здебільшого пов’язаних з Конфедерацією.

Однак, як повідомляє «Голос Америки», були атаковані і пам’ятники героям Громадянської війни, президентам США, які не володіли рабами, і деякі християнські монументи.

 
…

У розслідуванні про вбивство громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі в Берліні минулого року, в організації якого підозрюють російські спецслужби, фігурує ще один громадянин Росії – крім арештованого Вадима Соколова (Красикова), якого слідство вважає безпосереднім виконавцем вбивства.

Як пише німецьке видання Spiegel, йдеться про Романа Д. За кілька днів до вбивства, 3 серпня минулого року, він в’їхав на територію Шенгенської зони – з Білорусі до Польщі – на автомобілі.

Роман Д. викликав інтерес слідчих, оскільки дані його закордонного паспорта підозріло нагадують дані паспорта Красикова – якому він був виданий на чуже прізвище незадовго до в’їзду в ЄС з метою вбивства Хангошвілі.

Яка конкретно могла бути роль другого росіянина у вбивстві – не повідомляється. Очікується, що в понеділок 29 червня буде опубліковано розслідування Bellingcat з подробицями. Група Belligcat займається розслідуванням вбивства в Берліні спільно з Der Spiegel і російським сайтом The Insider.

Тиждень тому федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

«За замовним убивством стояли ворожі відносини жертви з російською державою, з урядами Чеченської республіки і Інгушетії, а також з проросійським урядом Грузії», – вказано у документі.

У тексті нагадують, що Хангошвілі воював проти федеральних військ на боці чеченських сепаратистів, а в 2008 році зібрав у Грузії ополчення для війни з російською армією в Південній Осетії.

Хангошвілі був застрелений 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

Читайте також: Росія ігнорує запити Німеччини щодо вбивства Хангошвілі​

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною». Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
…

Американська розвідка дійшла висновку, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала бойовикам, пов’язаним з талібами, винагороду за вбивство військовослужбовців міжнародної коаліції, які перебувають в Афганістані. Про це з посиланням на джерела в американських розвідслужбах повідомила в п’ятницю газета New York Times.

За інформацією видання, радикальні ісламісти і пов’язані з ними озброєні злочинці отримували винагороду за свої напади. Минулого року в Афганістані вбили 20 американських військовослужбовців. Хто з них міг бути об’єктом оплачених вбивств, неясно. Згідно з даними газети, про секретні виплати відомо вже кілька місяців. Частково інформацію отримали під час допитів талібів.

Хто конкретно стоїть за виплатами, невідомо, але американські аналітики вважають, що, найімовірніше, цю операцію проводить секретний підрозділ ГРУ, який офіційно іменується військова частина 29155. Як пише New York Times, західні розвідки вважають, що цим підрозділом ведеться кампанія з дестабілізації Заходу шляхом диверсій, різного роду підривної діяльності і вбивств. Саме цей підрозділ підозрюють у замаху на Сергія і Юлію Скрипаль у Солсбері у березні 2018 року.

Інформація про винагороду за вбивство американських військовослужбовців була представлена президенту Дональду Трампу і обговорювалася на засіданні Ради з національної безпеки. Список заходів у відповідь, за даними газети, містить офіційні протести, санкції та інші кроки. Остаточного рішення у Вашингтоні поки не ухвалили.

Офіційні американські представники відмовилися коментувати цю інформацію.

Як зазначає NYT, можлива організація вбивств солдатів коаліції може свідчити про зростання підтримки Росією талібів, а також стала б першим відомим випадком атак на війська західної коаліції, організованих російської військовою розвідкою.

За словами Дмитра Пєскова, прессекретаря Володимира Путіна, в Кремлі нічого не знають про подібні звинувачення. «Якщо їх висунуть, ми відповімо на них», – заявив Пєсков у відповідь на запит газети.

Представники Ради національної безпеки, Пентагону та ЦРУ відмовились коментувати цю інформацію, яку пізніше також повідомило видання The Washington Post.
…

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 лютого пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.

Пресслужба російського лідера повідомила, що обговорення стосувалося криз в Україні, Сирії та Лівії, а також напруженості на Балканах. За цим повідомленням, Путін говорив про необхідність «об’єднати наші зусилля» для боротьби зі спільними загрозами, такими як пандемія коронавірусу, міжнародний тероризм та зміна клімату.

Макрон заявив, що «всі пережиті нами регіональні кризи свідчать про важливість перетворення європейського простору в широкому сенсі від Лісабона до Владивостока в реальний простір співпраці та миру».

Відносини між Москвою та Заходом залишаються складними. Поліпшенню відносин заважає агресія Росії проти України, роль Москви в конфлікті у Сирії, імовірне російське втручання у вибори в США та інших демократіях, а також отруєння російського ексшпигуна Сергія Скрипаля та його дочки у Великій Британії у 2018 році.

Але Макрон закликав Європу та НАТО переглянули своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що політика протидії Москві провалилася. Макрон заявив, що «впевнений, що ми можемо досягти прогресу з Росією в ряді тем».
…

Суд у США засудив до 9 років в’язниці росіянина Олексія Буркова за звинуваченням у кіберзлочинах. Звинувачення вимагало засудити його до 15 років позбавлення волі.

Раніше Бурков визнав провину за двома пунктами – в крадіжці особистих даних власників кредитних карт і відмиванні грошей. Ще три пункти звинувачення з Буркова зняли.

Програміст Олексій Бурков був затриманий у 2015 році в аеропорту Тель-Авіва за запитом Вашингтона. У листопаді 2019 року росіянина екстрадували до США, попри протести Росії.
…

Напад із ножем у шотландському місті Глазго не вважається терористичним актом, повідомила поліція Шотландії 26 червня.

Правоохоронці підтвердили, що нападник вбив двох людей, був поранений поліцейським і згодом помер у лікарні. Напад стався в готелі «Парк Інн», який, за повідомленнями, використовується для розміщення шукачів притулку та біженців.

За даними поліції, ще шестеро людей госпіталізовані з пораненнями.

«Шестеро поранених отримують лікування в лікарні, серед них – офіцер поліції, який в критичному, але стабільному стані», – заявив помічник головного констебля поліції Шотландії Стів Джонсон.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон висловив «глибокий смуток через цей жахливий інцидент» і висловив співчуття жертвам та їхнім близьким.

Минулого тижня троє людей загинули через напад чоловіка з ножем у південно-східному англійському місті Редінг. Цей випадок поліція розслідує як теракт.
…

«Технічна робота» над чорними скриньками збитого в Ірані українського «Боїнгу» почнеться наступного місяця – такий прогноз озвучило французьке Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації (BEA) 26 червня.

За повідомленням BEA, Іран звернувся до бюро по «технічну допомогу» з відновленням та завантаженням даних з чорних скриньок збитого «Боїнгу 737».

«Початок технічної роботи запланований на 20 липня. Безпекове розслідування здійснює Іран», – повідомляє установа.

Рада з безпеки транспортування Канади, чимало громадян якої були на борту збитого літака, повідомила, що «надішле команду розслідувачів, щоб взяти участь у завантаженні даних» з чорних скриньок. Очікується, що вони містять інформацію про останні моменти перед тим, як літак збила ракета і він розбився.

Записи розмов у кабіні пілотів та дані з бортових самописців рейсу 752 «Міжнародних авіаліній України» стали предметом тривалих міжнародних переговорів.

22 червня Іран заявив, що передасть чорні скриньки до Франції «в найближчі кілька днів».

Попередніми днями з’являлися повідомлення, що Іран, який раніше вже було погодився передати реєстратори на розшифрування до України, змінив думку і вирішив передати їх до Франції.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Але ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Президент Косова Хашим Тачі, якого звинувачують у воєнний злочинах та злочинах проти людяності, натомість закинув системі міжнародного правосуддя спробу переписати історію. Про це він заявив у своєму Інстаграмі 26 червня.

У першому після звинувачень публічному коментарі Тачі повідомив, що повертається до Косова, перервавши свій візит до Вашингтона, та планує звернутися до громадян своєї країни у наближчі два дні.

«Ніхто не зможе переписати історію Косова», – написав президент країни.​

У Сполучених Штатах він планував зустрітися з президентом Сербії Александром Вучичем 27 червня. Планувалося, що ці перемовини будуть спрямовані на нормалізацію відносин між Приштиною та Белградом.

Вучич, перебуваючи в Брюсселі, заявив, що сербська влада виявить стриманість у реакції на звинувачення проти Тачі.

«Для нас важливо бути стриманими. Ми знаємо, що коїлися страшні злочини. В усьому іншому ми повинні виявляти стриманість. Таким чином ми захистимо сербів у Косово від будь-яких проявів насильства, інцидентів чи нападів», – повідомив президент Сербії.

24 червня спеціалізована прокуратура в Гаазі (SPO) висунула звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Читайте також: Рішення Косова скасувати торговельні обмеження щодо Сербії «відкриє можливість» діалогу – Вучич​

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.
…

Нідерландська прокуратура просить суд відмовити підозрюваному у справі про збиття малазійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році, росіянину Олегу Пулатова у додатковому розслідуванні альтернативних версій катастрофи. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, прокурори сьогодні заявили, що ні нідерландське, ні міжнародне законодавство не вимагає розслідувати усі гіпотетичні версії трагедії, а Пулатов не надав жодних доказів на підтвердження версії про військовий літак. Отже, версія про російський «Бук» залишається основною, оскільки саме на неї вказують усі докази: від характеру ушкоджень літака, до аудіозаписів з кабіни пілота, показів свідків, фото, відео,  і інші матеріали, які зібрало слідство.

«Пулатов не додав нічого нового. Покази, що прозвучали – несумісні із доказами, які є у справі», – заявив прокурор Вард Фердинандуссе.

Цього тижня в Нідерландах триває судовий розгляд справи щодо збиття 17 липня 2014 року над підконтрольною проросійським бойовикам частиною Донбасу малайзійського авіалайнера рейсу МН17.

І 22 й 23 червня 2020 року адвокати одного із підозрюваних – російського громадянина Олега Пулатова – фактично поставили під сумнів результати багаторічного розслідування, висловивши припущення, що «українські представники могли впливати на міжнародне розслідування і маніпулювати доказами».

Вони вимагають розглянути інші версії, зокрема ті, на яких наполягає Росія, а саме про можливість збиття пасажирського літака українськими винищувачами або ж ракетними установками. 

Натомість слідчі міжнародної Спільної слідчої групи кажуть, що усі ті версії проаналізували із самого початку і відкинули їх як бездоказові.

Міжнародна спільна слідча група дійшла висновку, що авіалайнер рейсу МН17 був збитий ракетою серії 9М38 (пізніше було уточнено, що йдеться про тип 9М38М1), запущеною із самохідної вогневої установки «Бук» із поля в районі селища Первомайське на південь від міста Сніжного Донецької області.

Прокуратура Нідерландів стверджує, що «Бук» прибув в Україну з Росії і, після пострілу по авіалайнеру рейсу МН17, був знову транспортований на територію Росії.

Росія ці звинувачення відкидає і від моменту аварії висувала уже декілька взаємно суперечливих версій щодо того, як пасажирський борт могли збити Збройні сили України.

 
…

Кількість виявлених за минулу добу нових випадків зараження коронавірусом у Росії знизилась до 6800. Як повідомив оперативний штаб із боротьби з COVID-19, число у менш ніж 7 тисяч випадків виявлене вперше з 29 квітня. Напередодні повідомлялося про 7113 нових хворих на  COVID-19.

Водночас померли за останню добу 176 пацієнтів, це один з найвищих показників за останній період (напередодні померлих було майже вдвічі менше). Одужали за минулу добу близько 9 тисяч осіб.

На сьогодні коронавірус уразив в Росії понад 620 тисяч людей, близько 9 тисяч померли.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 26 червня зафіксовано 9 612 250 випадки інфікування коронавірусом, померли 489 372 людей, одужали понад 4,8 мільйона.​
…

Держсекретар США Майк Помпео закликав країни Європи більш серйозно ставитися до своєї безпеки, зокрема до погроз з боку Китаю і Росії. Про це він заявив у четвер на організованому Німецьким фондом Маршалла (GMF) веб-заході «Брюссельський форум», повідомляє «Голос Америки».

За словами Помпео, в той час як США розглядають політику влади Росії як «серйозну загрозу», низка європейських країн ставиться до Москви з меншою настороженістю. Прикладом цього він назвав те, що військові витрати Німеччини становлять менше 2 відсотків. На думку США, Європа повинна збільшити рівень власної відповідальності за свою оборону. Держсекретар також дав зрозуміти, що будівництво за участю Німеччини трубопроводу «Північний потік-2», на думку Вашингтону, збільшує залежність ФРН і всього ЄС від Росії.

«Значна частина енергії Німеччини буде тепер пов’язана з Росією настільки глибоким і фундаментальним чином, що у Володимира Путіна, який, ймовірно, залишиться при владі протягом досить довгого часу, буде можливість, реальна можливість, завдати істотної шкоди Німеччині, якщо він вирішить це зробити», – зазначив Помпео.

Зараз будівництво газопроводу призупинене через санкції США, проте, за деякими повідомленнями, Росія готується його відновити. Влада Німеччини розходиться з Вашингтоном в оцінці проєкту. Агентство Bloomberg напередодні повідомило, що Німеччина обговорює з партнерами по ЄС можливість скоординованої політики у відповідь на санкції США.

Саме прагненням спонукати Німеччину до активнішої співпраці в сфері оборони Помпео пояснив майбутнє виведення частини американського контингенту з цієї країни.

Велика частина виступу держсекретаря, проте, була присвячена Китаю. Помпео закликав до діалогу між США і ЄС з приводу загальної скоординованої політики стосовно Пекіну.

США займають більш жорстку позицію стосовно Китаю, ніж Європейський союз. На думку Вашингтону, Пекін збільшує свій політичний, економічний і військовий вплив у всьому світі, підриваючи існуючий світопорядок, західні демократичні інститути, поширюючи авторитаризм і корупцію.

24 червня стало відомо, що уряд США вирішив вивести 10 тисяч своїх військових з Німеччини. Деякі з них повернуться у США, інших передислокують у Тихоокеанський регіон та в країни Східної Європи.
…

Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар зробила заяву про затримання 25 червня в Мінську блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» та фрілансера-консультанта Радіо Свобода.

«Ми засуджуємо затримання Ігоря Лосіка, незалежного блогера, консультанта Радіо Свобода та колишнього стипендіата (програми Радіо Свобода імені) Вацлава Гавела, а також сьогоднішній обшук у його квартирі, здійснений щонайменше дев’ятьма державними агентами. Ведення блогу не є злочином», – наголосила Дейзі Сінделар.

«Ми вимагаємо його негайно звільнити, негайно повернути йому будь-які конфісковані матеріали та обладнання, а також, щоб білоруські чиновники перестали цькувати людей, які виконують важливу роботу з інформування громадськості про події навколо майбутніх президентських виборів у країні», – додала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

У Білорусі вдень 25 червня відбувся обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка, після цього блогера затримали.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…

Президент Туркменистану Гурбангули Бердімухамедов заявив про необхідність розробки «сучасної національної системи обміну інтернет-повідомленнями для поширення серед населення правдивої інформації». Ві сказав про це на робочій нараді 24 червня.

Також Бердімухамедов доручив туркменським ЗМІ зареєструватися в популярних соціальних мережах – для донесення до світової спільноти «успіхів, які досягаються у всіх секторах національної економіки».

До таких успіхів президент Туркменистану відніс будівництво великих промислових комплексів, «масштабні проєкти міжнародного значення у сфері транспорту і паливно-енергетичного комплексу», а також інші проєкти, які, за його словами, необхідно висвітлювати «в світовому просторі».

А для цього, за його словами, потрібно використовувати «національні сайти і впроваджувати сучасні технології».

Туркменистан є закритою країною, тут працюють лише поодинокі державні засоби масової інформації. В «Індексі свободи преси», який щорічно публікує організація «Репортери без кордонів», Туркменистан зайняв передостаннє місце, при тому, що останнє місце займає Північна Корея.

Третє місце Туркменистан також займає в списку країн із найжорсткішою цензурою. За даними авторів цієї доповіді з Комітету із захисту журналістів, у Туркменистані «засоби масової інформації служать рупором держави, і будь-яка незалежна журналістика ведеться з вигнання».
…

Університет в Ірані визнав, що оголошував догани і відстороняв студентів за організацію меморіальної акції в пам’ять про загиблих з українського літака, збитого над Тегераном у січні.

Раніше на сайті Ensafnews у короткому звіті було сказано, що 20 студентів були покарані за організацію церемонії запалення свічок для вшанування жертв. Дата події не згадувалася.

Після цього пресслужба університету Мохакека Ардебілі оприлюднила листа, в якому зазначила, що студенти не просили дозволу на збори, і їх слід було покарати за «порушення порядку». Тому університет оголосив догану і відсторонив 15 студентів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

У Білорусі вдень 25 червня проходить обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка.

Як повідомили на сторінці блогу, на обшук прибули дев’ять правоохоронців та двоє свідків.

Причина обшуку невідома, але правоохоронці показали ордер на обшук, підписаний прокурором.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…

Кількість випадків інфікування коронавірусом у Росії за минулу добу зросла на 7 113 – до 613 994, йдеться в повідомленні оперативного штабу із боротьби з поширенням COVID-19.

Згідно з повідомленням, число тих, хто одужав, за добу склало 6 342, всього одужали 375 164 людини. Всього від інфекції в країні померли 8 605 осіб, за добу – 92.

Повідомляється, що кількість виявлених на добу випадків COVID-19 дев’ятий день поспіль не перевищує 8000.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 25 червня зафіксовано 9 430 384 випадки інфікування коронавірусом, померли 482 752 людей, одужали понад 4,7 мільйона.​
…

25 червня уряд Киргизстану вирішить, чи поновлювати надзвичайний стан у двох великих містах та двох провінціях країни через нові спалахи епідемії коронавірусу.

Під час попереднього режиму НС, який закінчився у травні, Киргизстан заблокував кілька міст та районів, зокрема столицю Бішкек, де діяла комендантська година.

Президент Киргизстану Соронбай Жеенбеков пропустив парад 24 червня у Москві, оскільки дві людини на борту його літака отримали позитивний результат тесту на COVID-19 після прибуття.

Офіс Джеенбекова повідомив Киргизькій службі Радіо Свобода, що позитивний тест на COVID-19 отримали очільник зовнішньополітичного відділу адміністрації президента Даніяр Сидиков та один з охоронців.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 25 червня у Киргизстані підтвердили 3 726 випадків коронавірусної інфекції, 43 людини померли.
…

У перебігу переговорів президентів США та Польщі Дональда Трампа і Анджея Дуди в Білому домі 24 червня польський глава держави попросив реалізувати минулорічні домовленості про присутність американських військ на території Польщі. Йдеться про те, що до Польщі прибуде тисяча військових США.Президент США Дональд Трамп підкреслив, що з нетерпінням чекає укладення з Варшавою угоди про співпрацю в сфері оборони, зауваживши, що вже підписані торік дві спільні декларації про зміцнення контактів у сфері безпеки.

За словами Трампа, додаткові підрозділи, про які просить Варшава, можливо, будуть спрямовані до Польщі з Німеччини.

Як передає Reuters, на запитання, чи не намагається американська адміністрація таким чином дати сигнал Росії, Дональд Трамп сказав, що Москва отримує «дуже явний сигнал».

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.

Раніше стало відомо про плани Сполучених Штатів скоротити свій військовий контингент в Німеччині на дев’ять з половиною тисяч військових.

Польський президент Анджей Дуда став першим зарубіжним лідером, якого прийняли в Білому домі з початку пандемії коронавірусу.
…

Районний суд у Мінську не задовольнив скаргу адвокатів на затримання потенційного кандидата на посаду президента Білорусі Віктора Бабарика.

Тепер адвокати планують оскаржити рішення в Мінському міському суді. За словами захисників, у випадку з Бабариком сталося порушення його права на захист – від дня затримання. Тоді юристів до нього не пустили.

Згодом адвокат Дмитро Лаєвський бачився з Бабариком у СІЗО КДБ 20 червня, коли в його присутності відбувалися процесуальні дії. 24 червня адвокат повідомив, що знову зміг побачитися із підзахисним в ізоляторі лише через чотири дні. Попередні відмови пояснювали епідеміологічною ситуацією.

Лаєвський зазначає, що подав до Генпрокуратури вже три скарги на перешкоди в наданні юридичної допомоги. Про реакцію прокуратури на них поки невідомо, повідомляє з посиланням на адвоката сайт Tut.bу.

Віктор Бабарико є одним із провідних суперників Олександра Лукашенка на президентських виборах, які призначені на 9 серпня. 18 червня ексбанкіра затримали і згодом взяли під варту разом із сином Едуардом, який очолює ініціативну групу свого батька. Обох звинуватили в справі «Білгазпромбанку», який Бабарико очолював 20 років. Влада звинувачує співробітників банку в ухиленні від сплати податків, розкраданні, хабарництві, переведенні великих сум грошей за кордон. У Комітеті держконтролю Білорусі Віктора Бабарика назвали організатором і керівником протиправної діяльності. Сам він говорить про спробу політичного тиску.

Опозиція звинувачує чинного президента Лукашенка, який балотується на шостий термін, у нездатності вести чесну передвиборчу боротьбу і репресіях проти політичних суперників. Лукашенко стверджує, що владі вдалося зірвати масштабний план дестабілізації ситуації в країні, в якому брали участь зовнішні сили.
…

У США Апеляційний суд округу Колумбія розпорядився закрити кримінальну справу проти колишнього помічника президента Дональда Трампа з національної безпеки Майкла Флінна, передає Reuters.

Суд наказав нижчій інстанції задовольнити клопотання уряду в особі міністерства юстиції про припинення справи і скасував рішення судді федерального округу Колумбія Еммета Саллівана, який планував провести слухання за участю незацікавлених осіб щодо подальшого розгляду.

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році. Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

Клопотання про закриття справи міністерство юстиції подало після того, як Трамп і його союзники публічно засудили розгляд відносно ексрадника президента, зазначає «Голос Америки».

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах завжди категорично заперечувала.
…

Країни Вишеградської «четвірки» (V4) – Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща на засіданні у Празі домовились про подальшу тісну співпрацю. Зокрема, міністри оборони V4 зійшлися на потребі спільних кроків, що стосуються формування бойових підрозділів у рамках сил швидкого реагування ЄС. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, конкретним кроком на цьому шляху має стати проєкт спільного придбання малокаліберної амуніції через агентство NSPA (NATO Support and Procurement Organisation – НАТО Організація з підтримки і забезпечення). 

На думку міністра оборони Словаччини Ярослава Надя, «проєкти з модернізації, які чекають наші країни, ми можемо координувати і таким чином допомогти оборонній промисловості наших країн».

Міністри оборони Вишеградської «четвірки» дійшли згоди і в тому, що потрібно актуалізувати проєкти оборонної співпраці країн на довготривалу перспективу.

Також міністр оборони Угорщини Тібор Бенко підтримав думку щодо розширення співпраці V4 з іншими країнами, зокрема, з Францією, Німеччиною, Великою Британією й США.

Засіданням Вишеградської «четвірки» у Празі завершився річний період головування Чеської Республіки у V4. 

30 червня головування перебере Польща.

 
…

У Сербії внаслідок паводків проголосили надзвичайний стан у 20 округах. Затоплені сотні житлових будинків й кілька тисяч гектарів орної землі в західних і центральний областях країни, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ евакуювали приблизно 300 людей. Безвісти зникли дві літні людини, рятувальники знайшли одне тіло.

Вода знесла кілька мостів й пошкодила регіональні шляхи. Перерване місцеве транспортне сполученні й постачання, десятки сіл і селищ залишилися фактично відрізаними від світу.

Президент Александар Вучич, який перебуває з дводенним візитом у Москві, пообіцяв, що влада надасть потерпілим всю необхідну допомогу.

Місцеві ЗМІ повідомляють, що причиною повеней стали як кількаденні дощі, так і недбалість місцевого населення: гірські річки й потоки переповнені сміттям, на берегах всупереч забороні побудовані тисячі будинків.

У попередніх масштабних повенях 2014 року в Сербії, за офіційними даними, загинула 51 людина.

 
…

Пілоти пасажирського лайнера Airbus A320 авіакомпанії Pakistan International Airlines, який у травні розбився у Пакистані, протягом усього польоту відволікалися на обговорення пандемії коронавірусу. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на попередній звіт про причини катастрофи, презентований міністром авіації країни парламенту.

Зазначається, що пілоти говорили про епідемію безпосередньо перед катастрофою, через що не були сфокусовані на польоті.

Згідно з попередніми даними, причиною катастрофи стала помилка екіпажу і наземних служб. Повідомляється, що диспетчери рекомендували екіпажу не здійснювати посадку і зайти на ще одне коло, командир екіпажу відповів «я впораюся», після чого продовжив обговорювати зі своїм напарником пандемію. Чорний ящик показав так само, що шасі літака було підняте після того, як його опустили для посадки.

У доповіді мовиться, що у лайнера не було технічних несправностей, а пілоти були повністю здорові. Зазначається також, що їх захоплення темою можна пояснити тим, що епідемія зачепила і їх сім’ї.

Літак розбився при заході на посадку в аеропорт Карачі 22 травня і впав на житлові будинки. В управлінні цивільної авіації Пакистану повідомили, що пілот Airbus A320 рейсу PK8303 повідомив про технічні проблеми борту перед катастрофою.

Станом на ранок 23 травня повідомлялося про 97 загиблих в результаті авіакатастрофи. Пізніше померла ще одна людина, яка в момент катастрофи була на землі.
…