У Росії станом на 24 червня кількість інфікованих коронавірусом перевищила 600 тисяч. Про це свідчать дані федерального оперативного штабу по боротьбі з епідемією.

Всього від початку епідемії захворіли, за офіційними даними, 606 881 людина, одужали 368 822, померли 8 513.

На початку епідемії переважна кількість випадків припадало на Москву і Московську область, однак зараз вони становлять менш, ніж половину випадків – 272 292.

Статистика федерального штабу часто не збігається з регіональною, а його дані щодо смертності можуть в кілька разів відрізнятися в меншу сторону від даних Росстату і регіонів. Чиновники пояснюють це різними методиками підрахунку, чому дані не коригуються за однією методикою – не уточнюється.

На фоні зростання кількості інфікованих у столиці Росії Москві 24 червня відбудеться військовий парад, присвячений Дню Перемоги, відкладений у травні через пандемію коронавірусу.
…

Влада Білорусі відчуває зростаючий тиск міжнародної спільноти через затримання принаймні 14 журналістів, трьом з яких висунули звинувачення за репортажі з акцій протесту проти чергового президентського строку Олександра Лукашенка.

Десятки судових засідань, включаючи близько 50 у Мінську, відбулися 22 червня у справах про участь у протестній акції «Ланцюг солідарності». Більшість затриманих звинувачені в участі в «несанкціонованій маніфестації» або «непокорі поліції».

Деякі із затриманих вже постали перед судом – серед них журналісти, що висвітлювали громадянські акції 19 і 20 червня на підтримку незалежних і опозиційних кандидатів у президенти Білорусі.

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода отримала електронного листа Державного департаменту США, в якому міститься заклик до уряду Білорусі поважати права людини, демократичні норми і виконувати зобов’язання, взяті на себе в якості учасника ОБСЄ (Організації з безпеки і співпраці в Європі). Ці зобов’язання передбачають зокрема забезпечення вільних і справедливих виборів.

«Вільні та справедливі вибори – це щось більше, ніж події, що відбуваються власне в день голосування. Ми закликаємо уряд Білорусі забезпечити рівні умови для всіх, хто бажає взяти участь у виборах, включаючи реєстрацію кандидатів, доступ до ЗМІ та інші аспекти кампанії», – йдеться у листі Держдепартаменту США, адресованому білоруській владі.

«Повага фундаментальних свобод, включаючи свободу мирних зібрань, свободу слова і свободу асоціацій, має вирішальне значення для зміцнення взаємин між США і Білоруссю», – мовиться у заяві.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…

У вівторок, 23 червня, біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція на підтримку права білорусів на демократичні вибори. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції брали участь кілька десятків українців та білорусів, які проживають в Україні. Вони протестували проти політичних репресій та переслідувань у Білорусі на тлі виборчої кампанії.

Учасники мітингу тримали національні білоруські прапори з гербом «Пагоня», а також плакати з лозунгами: «Свободу не спинити», «Живе Білорусь», «СтопТарган». Також були плакати з закликом до президента Білорусі Олександра Лукашенка «йти на пенсію».

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

 
…

Один з адвокатів претендента на пост президента Білорусі, колишнього керівника «Белгазпромбанка» Віктора Бабарика, заявив, що його не пускають зустрітися з клієнтом в СІЗО з 20 червня. Про це повідомляє «Настоящее время».

«Станом на даний момент у мене немає підтвердження, що зустріч з моїм підзахисним може відбутися. Ніякого спілкування з підзахисним у його адвокатів не було з суботи, 20 червня, коли в моїй присутності проводилися процесуальні дії в СІЗО КДБ», – заявив адвокат Дмитро Лаєвський.

22 червня Лаєвскому в СІЗО пояснили, що він не може побачитися з Бабариком через епідеміологічну ситуацію. Після цього адвокат подав скаргу до Генпрокуратури. 23 червня Лаєвський знову намагався потрапити в СІЗО, але коли він надав в бюро перепусток КДБ необхідні документи, їх не прийняли. Адвокат знову поскаржився у Генпрокуратуру.

В інтерв’ю газеті «Народная воля» інший адвокат Бабарика розповів, що він зіткнувся з «проблемами побуту» в СІЗО.

«Через недопуск нас до Віктора Дмитровичу 18 червня він не зміг повідомити, які передати йому особисті речі. Режим прийому передач: понеділок, середа, п’ятниця. Так що весь цей час він був в офісному одязі. Спальне місце у нього – додаткове, так званий «вертоліт» – ставиться між іншими ліжками на ніч. Це означає, що вдень у камері приткнутися нікуди», – розповів адвокат Олександр Пильченко.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк».

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.
…

Із Німеччини до Росії відправили вантаж із понад 600 тонн ядерних відходів, повідомила екологічна організація «Екозахист».

12 вагонів із відходами, що утворюються при збагаченні урану в ході виробництва палива для АЕС, відправлені залізницею. Ще кілька контейнерів – на вантажівках в Амстердам, звідки вони будуть доставлені морем у порт Усть-Луга під Санкт-Петербургом.

У Росії відходи мають доправити на Уральський електрохімічний комбінат у Новоуральську Свердловської області. 

Російські закони забороняють ввозити в країну ядерні відходи з-за кордону для поховання. При цьому допускається імпорт ядерних матеріалів для дозбагачення з подальшим поверненням іноземному постачальнику.

Екологи з «Грінпіс» стверджують, що вторинні відходи при цьому залишаються в Росії. З початку 2020 року, за оцінкою «Екозахисту», в Росію доставили понад три тисячі тонн ядерних відходів. Німецька Urenco планує збільшити обсяг поставок до 12 тисяч тонн до 2022 року.

Поставки уранових відходів із Німеччини відновилися в 2019 році після десятирічної перерви. Крім того, дозвіл на використання портів у Нідерландах для поставки відходів до Росії отримала французька Orano.

У Німеччині екоактивісти протестували проти вивезення відходів. «Грінпіс» зібрала більше ніж 70 тисяч підписів під петицією про заборону на ввезення в Росію побічних продуктів збагачення урану.

Структура російського Росатому «Техснабэкспорт» заявляє, що в поставленої з Німеччини сировини радіоактивність і токсичність нижчі, ніж у природного урану. Тому в компанії не вважають, що називати такі відходи радіоактивними коректно.

 
…

В Афганістані внаслідок атаки талібів на контрольно-пропускні пункти загинули щонайменше 14 військових з урядових сил. Про це повідомляє місцева влада.

За словами представників влади, десятки бойовиків «Талібану» штурмували КПП під час нічних рейдів на півночі країни.

Атака сталася після того, як минулого тижня влада Афганістану звинуватила талібів у активізації нападів на афганських військових в той час, коли обидві сторони заявили про готовність повернутися до мирних переговорів.

Таліби не коментували звинувачення афганської влади.

Раніше ряд у Кабулі заявив, що за останні тижні близько 422 афганських військовослужбовців загинули або були поранені по всій країні в результаті щонайменше 220 нападів з боку талібів.

На початку червня спеціальний посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що сподівається на початок мирних переговорів між урядом країни та талібами, і у випадку їх продуктивності, на дострокове виведення військ США.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав іноземних лідерів, які, як очікується, приїдуть до Москви на парад Перемоги 24 червня.

У списку – всього сім керівників країн-членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану. 

Також приїдуть лідери сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії. Росія визнає їхню самопроголошену «незалежність» у той час, як переважна більшість країн світу вважають ці регіони частиною Грузії. Очікується також член колективної президії Боснії і Герцеговини Милорад Додік.

На парад, який спочатку мав відбутися 9 травня, планували приїхати більше іноземних лідерів, в тому числі президенти Франції, Чехії, Хорватії. Парад, однак, перенесли через епідемію коронавірусу, а іноземні гості відмовилися від візиту. 

Лідери інших держав, в тому числі президент США Дональд Трамп, відмовилися і від початкового запрошення на парад 9 травня.

Пєсков сказав, що в Кремлі «з розумінням» ставляться до позиції іноземних лідерів і пов’язав відмову приїхати низки з них із пандемією. Таку причину назвали, відмовляючись їхати в Москву, наприклад, лідери Вірменії, Азербайджану і Туркменистану. А хорватська сторона повідомила, що президент Зоран Мілановіч не приїде, бо у нього зламався літак.

США і Велику Британію – головних союзників СРСР по антигітлерівській коаліції – на параді представлятимуть посли.

15 років тому, на парад на честь 60-річчя Перемоги, до Москви приїжджали, зокрема, президент США, президент Франції, голова КНР і канцлер Німеччини.

На параді на честь 70-річчя Перемоги 5 років тому лідерів західних країн вже не було, однак приїхали генеральний секретар ООН, керівники Китаю й Індії, а також країн СНД (крім України).
…

У найкращого тенісиста світу серба Новака Джоковича виявили коронавірусну інфекцію COVID-19.

Джокович 23 червня через місцеві ЗМІ повідомив, що в його дружини також виявили коронавірус, але результати тестів дітей – негативні.

Заява Джоковича з’явилася після того, як хорват Борна Чорич, болгарин Григор Димитров і серб Віктор Троїцьки заявили, що захворіли на COVID-19 після участі минулого тижня у змаганнях Adria Tour, організатором яких є Джокович.

Джоковича критикували за організацію турніру в той час, як світ тенісу залишається у локдауні через пандемію коронавірусу.

Проте організатори не порушили жодних місцевих законів ні в Сербії, ні в Хорватії, оскільки ці країни послабили обмеження, застосовані через пандемію.

 
…

Кількість хворих на COVID-19 в Росії від початку епідемії наблизилась до 600 тисяч і становить, зокрема 599 705, свідчать дані оперативного штабу із боротьби з поширенням захворювання. Згідно з повідомленням, на сьогодні одужали 356 429 людей, померли – 8359.

Згідно з офіційними даними, другий день поспіль число тих, хто одужав і помер менше, ніж нових виявлених випадків. Крім того, майже тиждень приріст нових випадків коронавірусу в російській столиці Москві тримається на рівні близько однієї тисячі осіб на добу. З початку епідемії в місті виявили понад 215 тисяч хворих.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 23 червня зафіксовано 9 100 994 випадки інфікування коронавірусом, померли 472 539 людей, одужали понад 4,5 мільйона.
…

Очолювана Саудівською Аравією коаліція заявила, що перехопила випущені єменськими повстанцями Хуті балістичні ракети в бік саудівської столиці Ріяда.

Водночас підконтрольний повстанцям телеканал Al Masirah повідомив, що Хуті здійснили «широкомасштабну атаку» вглиб Саудівської Аравії.

У коаліції назвали напад «навмисними ворожими діями, спрямованими на мирне населення». За її даними, Хуті випустили дві балістичні ракети та запустили вісім дронів з вибухівкою.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.
…

Президент США Дональд Трамп 22 червня підписав розпорядження, що тимчасово забороняє вїзд деяких іноземних працівників, в тому числі зайнятих в технологічній галузі, на тлі боротьби влади із викликаним пандемією коронавірусу масовим безробіттям.

Розпорядження діятиме до кінця року і, як очікується, вплине на «грінкарти» близько 525 тисяч іноземних працівників.

У квітні влада США вже оголошувала обмеження щодо працівників-іноземців.

Нове розпорядження поширюється на власників віз H-1B для висококваліфікованих робітників, а також на власників віз H-2B і J-1 для сезонних робіт на несільськогосподарських роботах. Співробітники компаній з візою L-1 також будуть обмежені у можливості праці до наступного року. Водночас зроблено винятки для працівників харчової промисловості  це близько 15% осіб з візами типу H-2B.

Рівень безробіття в США у травні склав 13,3% в порівнянні з 3,5% на початку року, коли штати змусили підприємства, такі як ресторани і магазини, закритися, щоб уповільнити поширення коронавірусу. Число безробітних американців минулого місяця склало 21 мільйон.

 
…

Масштабна пожежа сталася 21 червня на російській антарктичній станції «Мирний». Про це 22 червня повідомив російський Арктичний та Антарктичний науково-дослідний інститут.

«21 червня о 20:40 станційного часу (16:40 мск) на антарктичній станції «Мирний» відбулося миттєве займання в метеокабінеті «Будинку радіо». Жертв і постраждалих немає. Попри вжиті заходи з боротьби із вогнем, «Будинок радіо» згорів повністю. Серед втрат: метеокабінет, кабінет аерології, лабораторія Фізичного інституту Академії наук (ФІАН) програми стратосферного зондування космічних променів, серверна, гідрометеорологічна лабораторія і радіорубка», – мовиться у повідомленні.

Через вітер вогонь також перекинувся на кают-компанію, та її «вдалося відстояти». Особовий склад евакуювали через протипожежний вхід.

11 людей, які жили у спаленій будівлі, розселили по інших будівлях станції.

Наразі вчені ліквідовують наслідки пожежі та з’ясовують її причини.
…

Слова Кирила викликали суперечливі реакції в соцмережах: багато хто висловив здивування в зв’язку з «привітанням» із днем нападу Німеччини
…

Президент Хорватії Зоран Міланович поповнив список глав держав, які з різних причин відмовилися приїхати до Москви 24 червня на військовий парад. Як повідомили «РИА Новости» у посольстві Хорватії, у президента «зламався літак».

Раніше від приїзду до столиці Росії відмовилися президенти Туркменистану, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії. У двох випадках з трьох це пояснили коронавірусом, у третьому – карантинними заходами через нього.

Раніше від поїздки відмовився також президент Чехії Мілош Земан, пославшись на важку епідеміологічну ситуацію вже в Росії. Не приїде на парад і президент Франції Еммануель Макрон.

Всі ці лідери раніше заявляли, що готові приїхати на парад 9 травня, проте його перенесли на 24 червня через епідемію.

Парад Перемоги запланований у Москві на 24 червня. На цю дату його перенесли з 9 травня через епідемію коронавірусу. 11 червня голова МЗС Росії Сергій Лавров заявляв, що про готовність приїхати на нього повідомили лідери 12 держав, в основному з країн СНД.
…

У разі, якби в Росії відбувалося альтернативне голосування щодо поправок до конституції, запропонованих президентом Володимиром Путіним і підготованих опозицією, поправки Путіна підтримала б тільки чверть росіян – такі дані опитування, яке провів незалежний російський соціологічний «Левада-центр» із 11 по 17 червня, які публікує видання «Новая газета».

За даними соціологів, прихильників президентського пакету поправок виявилося менше, ніж тих, хто готовий підтримати зміни до Конституції, запропоновані громадським об’єднанням «Громадська конституційна рада» і опозиційною партією «Яблуко». Їхню «Конституцію вільних людей» підтримують 28 відсотків росіян, опитаних «Левада-центром». 26 відсотків респондентів висловилися проти обох проєктів.

Усі поправки «ГКР» і «Яблука», про які питали соціологи, підтримала більшість учасників опитування. Проти висловилися лише 17 відсотків.

Зокрема, 82 відсотки респондентів вітали запровадження виборності членів Ради федерації – верхньої палати парламенту Росії, депутатів якої не обирають – їх делегують туди органи влади російських регіонів; 54 відсотки опитаних виступили за скорочення терміну повноважень президента з 6 до 4 років.

Найбільшу підтримку в росіян мають соціальні поправки з «Конституції вільних людей». Поправку про обов’язок держави лікувати дитячі захворювання за рахунок бюджету підтримують 95 відсотків опитаних «Левада-центром» росіян. 90 відсотків виступають за передачу пенсійних накопичень у спадок. 58 відсотків вважають, що в конституції повинен бути закріплений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію – 60 років.

Крім того, соціологи запитали учасників дослідження, як вони ставляться до проведення голосування в умовах коронавірусної пандемії. Майже дві третини респондентів (60 відсотків) вважають, що це неправильно. Решта не бачить в обраному часі проблеми.

Робота над альтернативним пакетом поправок, який отримав назву «Конституція вільних людей», почалася в січні. Тоді ж була створена «Громадська конституційна рада», яка готувала поправки разом із провідними російськими юристами. Депутати від «Яблука» через регіональні законодавчі збори вносили ці поправки до Державної думи, нижньої палати російського парламенту.

Голосування в Росії щодо поправок до конституції відбудеться 1 липня. Серед найбільш обговорюваних змін основного закону – «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Володимирові Путіну ще двічі, вп’яте і вшосте, обиратися на посаду голови держави і потенційно залишатися на ній до 2036 року.
…

У Білорусі сім претендентів на участь у президентських виборах подали достатню кількість підписів на свою підтримку, повідомила голова Центральної виборчої комісії Білорусі Лідія Ярмошина.

Тепер ці підписи йдуть на перевірку, що завершиться 30 червня, додала вона.

Підписи подали:

Олександр Лукашенко, нинішній президент Білорусі, який свого часу домігся зняття конституційних обмежень на кількість президентських термінів і нині буде кандидувати вже вшосте поспіль;
Віктор Бабарико, ув’язнений нині колишній голова «Белгазпромбанку»;
Валерій Цепкало, колишній керівник Парку високих технологій;
Світлана Тихановська, дружина блогера Сергія Тихановського, якого ув’язнили й тим не дали створити свою ініціативну групу;
Анна Конопацька, колишній депутат Палати представників (нижньої виборної палати парламенту);
Андрій Дмитрієв, співголова громадського об’єднання «Говори правду»;
Сергій Черечень, голова Білоруської соціал-демократичної партії «Громада».

За словами Ярмошиної, станом на ранок 22 червня лише штаб Бабарика подав повний пакет документів для реєстрації.

За білоруським законодавством, претендент на участь у виборах президента має подати принаймні 100 тисяч підписів на свою підтримку, потім підписи перевіряються на справжність і, якщо дійсних підписів буде принаймні 100 тисяч і не буде виявлено інших порушень, претендент має бути зареєстрований кандидатом.

Реєстрація кандидатів у ЦВК Білорусі триватиме з 5 по 14 липня включно.

Загалом для збирання підписів зареєструвалися ініціативні групи 15 претендентів. Частина з них потім відмовилася від участі в виборах, іще дехто не зміг зібрати достатньо підписів.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років. Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.

ЦВК Білорусі відмовила в реєстрації ініціативної групи відеоблогерові, авторові ютуб-каналу «Країна для життя» Сергієві Тихановському, бо він відбував 15 діб арешту і не міг особисто подавати документи. Тоді дружина блогера Світлана Тихановська заявила в ЦВК про свою ініціативну групу. Після того Тихановського затримали знову 29 травня на передвиборчому пікеті його дружини. При цьому Лукашенко розповів про обставини затримання за 4 години до того, як воно відбулося. Тихановський досі перебуває під арештом, його дружина заявляла про погрози їй у зв’язку з участю в виборах.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах. 11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку». 18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.
…

Південна Корея закликає Північну Корею відмовитися від планів надсилати пропагандистські листівки через кордон, оскільки такий крок «взагалі не допомагає» відносинам двох Корей.

22 червня Північна Корея заявила, що виробила 12 мільйонів пропагандистських листівок і готова перекинути їх на Південь за допомогою трьох тисяч повітряних куль та іншого обладнання.

«Наші плани розповсюдження листівок проти ворога – це виверження неугасної люті всіх людей та всього суспільства. Час покарання у відповідь наближається», – йдеться в повідомленні державного північнокорейського агентства KCNA.

Відносини між двома Кореями загострилися після рішення Пхеньяна підірвати міжкорейський офіс зв’язку. КНДР звинувачувала своїх південних сусідів у перекиданні листівок на їхню територію.

Пхеньян здебільшого розірвав контакти із Сеулом після провалу саміту між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. З того часу переговори про ядерне роззброєння залишаються замороженими.

Дві Кореї технічно залишаються в стані війни, оскільки їхній конфлікт у 1950-1953 роках закінчився перемир’ям, однак не мирним договором.
…

Підозрюваний у нападі з ножем на перехожих у британському місті Редінг був відомий британській розвідці, повідомляє британський мовець BBC з посиланням на свої джерела.

За даними журналістів, вихідець із Лівії потрапив у поле зору розвідки МІ5 в 2019 році. Сьогодні його планують допитувати детективи. Як повідомляє BBC, аналітики британської розвідки планують дослідити сторінки затриманого на предмет зв’язків із екстремістами.

Напередодні у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.

Офіційно його ім’я правоохоронці не називають, проте інформаційна агенція Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомляє, що це поліція Редінга заарештувала вихідця з Лівії на ім’я Хаїрі Саадалла.

Напередодні поліція повідомила, що напад на перехожих у Редінгу кваліфікують як теракт.
…

На парламентських виборах у Сербії найбільше голосів втретє поспіль здобула Прогресивна партія, котру очолює глава держави Александар Вучич. Згідно з попередніми результатами, вона здобула 63 відсотки голосів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Партія влади в новому скликанні парламенту матиме 180 з-поміж 250 депутатів.

До парламенту увійшла й Соціалістична партія та партії угорської, албанської й боснійської національних меншин.

Три найбільші опозиційні партії бойкотували голосування. Вони заявляли, що немає умов для вільного волевиявлення громадян, оскільки партія влади контролює більшість засобів масової інформації.

На виборчі дільниці вийшли приблизно 50 відсотків з-поміж 6,5 мільйона виборців. Вибори спершу були призначені на 26 квітня, однак їх відклали через епідемію COVID-19.

Владна коаліція на початку цього року знизила ценз з 5 до трьох відсотків, щоби таким чином необхідну кількість голосів набрали малі партії.

Виборці голосували із захисними масками, на дільницях всім дезінфікували руки.

Три дні перед виборами в Белграді перебував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, котрий заявив, що Москва повністю підтримує політику президента Вучича і його партію.
…

Керівництво України «неминуче» приїде до Росії, заявив російський президент Володимир Путін в ефірі телеканалу «Россия-1».

«Я думаю, що це неминуче. Звичайно, це відбудеться, питання – коли? Але ми почекаємо», – сказав Путін.

Вище керівництво України не їздить до Росії з 2014 року після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Суд у Вірменії відмовився заарештувати лідера головної опозиційної партії.

Суд ухвалив рішення через п’ять днів після того, як парламент позбавив Гагіка Царукяна недоторканності. Сам політик заявляв, що його кримінальні справи сфабриковані «за політичним замовленням», тому що він критикує нинішній уряд Ніколи Пашиняна.

Щодо Царукяна відкриті справи за трьома статтями – про підкуп виборців на парламентських виборах 2017 року, неліцензійну гральну діяльність і незаконну забудову.

Царукян вважається одним з найбагатших людей у країні та очолює партію «Квітуча Вірменія». Вона має 25 місць у 132-мандатному парламенті.
…

У Редінгу на півдні Великої Британії невідомий чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули, повідомляє місцева поліція 21 червня.

У поліції напад кваліфікували як теракт, проте загальний рівень терористичної загрози по країні влада не підвищила. 25-річний нападник затриманий, правоохоронці не розкривають його імені. Однак інформаційна агенція Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомляє, що це поліція Редінга заарештувала вихідця з Лівії на ім’я Хаїрі Саадалла.

Читайте також: «Пам’ятники – це не стільки про минуле, скільки про нас зараз» – експертка про антирасистські протести ​

За заявою правоохоронців, інших підозрюваних у зв’язку з цим випадком не шукають.

Прем’єр-міністр Борис Джонсон на брифінгу заявив, що напад його шокував і викликав нудоту, а його уряд готовий внести зміни в законодавство, якщо така потреба виникне.

«Якщо виникне необхідність внести зміни в нашу правоохоронну систему, аби запобігти повторенню таких подій, ми не вагатимемося», – пообіцяв він.

У своєму Твітері Джонсон також подякував працівникам екстрених служб, які зреагували на напад.

Поліція заявляє, що мотиви нападу зараз невідомі. Як повідомив начальник контртерористичного підрозділу поліцїі Ніл Басу, підозрюваного затримали «неймовірно сміливі» беззбройні поліцейські з територіального відділення Поліції долини Темзи. Згодом це відділення повідомило, що справу розслідують детективи підрозділу з протидії тероризму.

Поліція також звернулася до всіх, хто міг знімати подію на телефон, з проханням зв’язатися з правоохоронцями.

Читайте також: Поліція: 3 людини поранені внаслідок нападу на півдні Лондона, одна з них – у тяжкому стані​

«З поваги до загиблих, поранених та їхніх рідних, будь ласка, не поширюйте ці кадри в соціальних мережах – це буде надзвичайно гнітюче», – йдеться в зверненні поліції.

20 червня в тому ж парку пройшов марш руху Black Lives Matter, однак, за повідомленнями в соцмережах, акція завершилася за дві години до нападу.
…

У місті Штутгарт в південно-західній частині Німеччині вранці 21 червня відбулися заворушення: сотні людей вийшли на вулиці, кидали в поліцію пляшками та камінням, низка магазинів була розграбована.

«Поліція наразі збирає інформацію та допитує понад 20 затриманих людей», – йдеться в заяві міської влади.

За повідомленням, через сутички постраждало близько десятка поліцейських.

Читайте також: У німецькому місті відкрили пам’ятник Леніну​

Напруга в місті почала наростати після опівночі проти 21 червня через те, що поліція почала перевіряти кількох людей на найбільшій площі Шлоссплатц на предмет вживання наркотиків.

На площі почали збиратися люди, між кількома окремими групами сталися сутички. За оцінками поліції, у подіях взяли участь близько 500 людей.

У районі місцевого центру комерції, вулиці Кенігштрасе, магазини зазнали нападів та були спустошені. Учасники заворушень використовували палиці та жердини, щоб розбивати вікна поліцейських автомобілів.

На відео в соцмережах видно людей, які викидають товари з магазинів. Регіональний мовець SWR повідомив, що місцева крамниця ювелірних виробів була повністю спустошена, магазин мобільної техніки – зруйнований.

Минулого тижня між поліцією та місцевою молоддю вже відбувалися дрібніші сутички.
…

У місті Ґельзенкірхен у західній Німеччині встановили пам’ятник лідеру російських більшовиків Володимиру Леніну.

Двометрову статую відкрили біля штабквартири радикальної лівої Марксистсько-ленінської партії Німеччини.

На церемонію зібралися декілька сотень людей.

Спочатку пам’ятник планували встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через пандемію коронавірусу плани змінилися.

Проти встановлення пам’ятника виступало багато німців.

Міська рада Ґельзенкірхена подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна «представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань».

Але аргументи ради про те, що статуя «порушить вигляд» розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам’ятник.

Речник міської ради Мартін Шульман заявив Радіо Свобода у квітні, що «лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам’ятника Леніну – ред.), більше ніхто».

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, «бо земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності».

Відкриття пам’ятника Леніну відбулосяна тлі глобальних протестів проти расизму, під час яких протягом останніх тижнів були повалені пам’ятники суперечливим фігурам, зокрема, у США, Великій Британії, Бельгії, Німеччині.
…

Кандидатові у президенти Білорусі Вікторові Бабарику, якого затримали і тримають у слідчому ізоляторі КДБ, висунули звинувачення у кримінальній справі. Про це Білоруській службі Радіо Свобода повідомив його адвокат Дмитро Лаєвський.

«Сьогодні нас викликали для процесуальних дій. І сьогодні Віктору Дмитровичу висунули звинувачення», – сказав адвокат.

Юристи Бабарика підписали угоду про нерозголошення. Стаття чи статті, за якими висунули звинувачення, не розголошуються. 

«Він живий і здоровий. Має намір відстоювати свої переконання та чесне ім’я. Ми наполягаємо на його невинуватості», – додав Лаєвський.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 
…

Суд у Вашингтоні відмовив адміністрації президента США Дональда Трампа в проханні накласти заборону на книжку його колишнього радника з нацбезпеки Джона Болтона, в якій ідеться про час його роботи в Білому домі та, зокрема, політику щодо України.

Суддя Ройс Ламберт з окружного суду у Вашингтоні опублікував 10-сторінковий текст постанови, згідно з яким доводи Міністерства юстиції визнані недостатніми для заборони на публікацію мемуарів Джона Болтона. Суддя заявив, що книжка вже встигла широко розійтися по магазинах і могла б легко бути опублікована в інтернеті – навіть якби суд ухвалив рішення заборонити її.

Офіційний початок продажів мемуарів радника Дональда Трампа з питань національної безпеки під назвою «Кімната, де це сталося: Спогад про Білий дім» призначений на найближчий вівторок.

«З причин, які не потребують особливого декларування, суд не буде влаштовувати конфіскацію [тиражу] по всій країні і виносити рішення про знищення політичних мемуарів», – йдеться в заяві судді Ламберта.

Телеканал CNN зазначає, що постанова судді йде врозріз зі спробами Трампа перешкодити появі книжки Болтона, але водночас не заважає адміністрації Трампа відповісти Болтону, в разі якщо в його мемуарах будуть розкриті державні таємниці США.

Адміністрація Трампа заявляла, що книжка містить засекречену інформацію і загрожує національній безпеці. Міністерство юстиції стверджувало, що Болтон «вирішив відмовитися від процедури попереднього перегляду публікації», на що він погодився, перш ніж стати радником президента Дональда Трампа.

Трамп звільнив Болтона у вересні 2019 році на тлі повідомлень про розбіжності з ним у питаннях Ірану, Північної Кореї й Афганістану.

 
…

Колишній президент Вірменії Роберт Кочарян звільнений з-під варти під заставу в розмірі 2 мільярди драмів (більше ніж 4,1 мільйона доларів), повідомляє Вірменська редакція Радіо Свобода Радіо Азатутюн.

Кочарян повернувся додому, але планує продовжити реабілітаційне лікування в медичному центрі «Ізмірлян».

18 червня Апеляційний суд Єревану скасував застосований щодо експрезидента Вірменії арешт й обрав звільнення під заставу як запобіжний захід.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.
…

У Росії за минулу добу зареєстрували 7889 нових випадків зараження коронавірусом з урахуванням окупованого Криму. Про це свідчать дані оперативного штабу країни по боротьбі з поширенням хвороби.

Загальна кількість хворих досягла 576 952. загальне число померлих, за офіційною статистикою, досягло 8002, з них 161 – за останню добу. Одужали за весь час 334 592 пацієнти.

Як зазначає російська служба Радіо Свобода, федеральна статистика часто суперечить регіональним даними, регіони, в свою чергу, регулярно звинувачували експертами в заниженні смертності та некоректних даних про кількість хворих. Влада це заперечує.

Як свідчать дані Університету Джонса Гопкінса, за кількістю інфікованих Росія посідає третє місце у світі. більше тільки у Сполучених Штатах та Бразилії.

 
…

У різних містах Білорусі 19 червня відбулися акції проти затримань активістів, під час яких правоохоронці затримали понад 100 людей.

Як зазначає білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих журналісти РС Олександра Динько та Андрій Рабчик – їх відпустили близько 22:00.

Протестні акції відновилися в п’ятницю ввечері у Мінську та інших містах Білорусі. Люди шикувалися у «ланцюг солідарності» на підтримку активістів і політиків, яких затримала влада країни під час президентської виборчої кампанії.

 
…

У США в п’ятницю, 19 червня, відбулися акції на честь Дня скасування рабства. У цей день 155 років тому рабство остаточно скасували в останньому штаті – Техас.

Зі святом американців привітав президент США Дональд Трамп. У привітанні наголошується, що цей день нагадує «як про неймовірну несправедливість рабства, так і про незрівнянну радість, яка повинна була супроводжувати звільнення». «У цей червень, ми, як єдина нація, зобов’язуємося жити відповідно до наших вищих ідеалів і завжди прагнути більш вільної і сильнішої країни», – мовиться у заяві.

Цього року День скасування рабства пройшов на тлі протестів проти поліцейського насильства і дискримінації афроамериканців. Масові акції протесту 19 червня відбулися у Вашингтоні, Нью-Йорку, Міннеаполісі, Чикаго та інших містах США.

Демонстранти вийшли з плакатами «Життя темношкірих мають значення» (Black Lives Matter). Активісти тримали транспаранти з іменами темношкірих, які загинули під час затримання поліцією. Деякі протестувальники вимагали виплати репарацій афроамериканцям.

 
…