Один із братів Джорджа Флойда, чия смерть під вартою поліції в Міннеаполісі викликала глобальні протести проти расизму та жорстокості силовиків, закликав Конгрес США «зупинити біль» чорношкірих людей, спричинений поліцейським насильством.

«Я тут, щоб попросити вас зупинити. Зупиніть біль. Джордж кликав про допомогу, і його прохання проігнорували. Будь ласка, дослухайтеся до заклику, який я до вас зараз звертаю, до закликів нашої родини та закликів на вулицях усього світу», – сказав 42-річний Філонайз Флойд із Міссурі-Сіті, штат Техас.

10 червня він виступив перед юридичним комітетом Палати представників разом із сімейним адвокатом Беном Крампом та 10 іншими людьми.

Американські законодавці готують пакет законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з насильством у поліції та расовою несправедливістю, який буде представлений до 4 липня.

9 червня відбувся похорон 46-річного Джорджа Флойда, який помер після того, як поліцейський Дерек Човін понад вісім хвилин тримав коліно на його шиї.
…

Активісти італійського Комітету за правду і справедливість вранці 10 червня подали скарги до прокуратури міста Бергамо. Вони вимагають провести перевірку і встановити, хто винен у великій кількості смертей від коронавірусної хвороби на території Ломбардії – одного з найбагатших та, одночасно, найбільш постраждалих регіонів Італії.

На даний час подано 50 скарг від членів сімей жертв коронавірусу, розповів Радіо Свобода співзасновник Комітету Стефано Фуско, в якого від COVID-19 помер дідусь.

Найближчим часом активісти мають намір підготувати й направити в прокуратуру ще 150 скарг від інших жителів Ломбардії.

Якщо винні будуть встановлені, члени Комітету розглядають можливість подачі цивільного позову, при цьому вимагати матеріальної компенсації від уряду родичі жертв не мають наміру.

«Ми просто хочемо правосуддя для наших померлих», – сказав Фуско.

Комітет за правду і справедливість був заснований жителем Бергамо Стефано Фуско і його батьком Лукою Фуско. Вони створили у фейсбуці групу під назвою «Noi Denunceremo» («ми будемо звітувати»). На сьогоднішній день, членами групи є більше ніж 50 000 осіб.

Ідея вимагати правосуддя за втрачені через коронавірус життя розійшлася кількома європейськими державами.

Так, у Великій Британії учасники громадської ініціативи «Сім’ї, постраждалі від COVID-19, за справедливість» готують позов до суду і вимагають від влади терміново розпочати публічне розслідування щодо дій відповідальних посадовців на початку пандемії.

Схожі історії також є у Франції, Австрії та Іспанії.

На даний час кількість людей, інфікованих коронавірусом, у світі перевищує сім мільйонів, понад 411 тисяч людей померли.

Детальніше читайте в ексклюзивному матеріалі Радіо Свобода.
…

Прокуратура Швеції оголосила про закриття справи про вбивство прем’єр-міністра країни Улофа Пальме, якого застрелили в 1986 році у Стокгольмі. 

Як пояснили 10 червня прокурори, таке рішення ухвалили через те, що головний підозрюваний Стіг Енгстрем помер у 2000 році.

Головний підозрюваний вчинив самогубство, тому звинувачення йому вирішили не висувати. Однак він відомий слідству і був названий на пресконференції в середу. Стіг Енгстром, також відомий як «людина скандії», спочатку допитувався у справі як свідок.

Пальме був убитий в лютому 1986 року пострілами в спину на виході з кінотеатру, звідки він йшов з дружиною. Вбивця втік з місця злочину. Причетними до вбивства в різний час називали спецслужби Югославії і Південної Африки, курдських сепаратистів, ЦРУ й організовану злочинність. У 1988 році за злочин до довічного терміну був засуджений Крістер Петтерссон, в 1989 році він був виправданий.

Розслідування тривало десятки років, було опитано 10 тисяч осіб. До справи були долучені більше ніж 22 тисяч доказів. 

Пальме був прем’єр-міністром Швеції з 1969 по 1976-й і потім з 1982 по 1986 рік. Він прославився як видатний оратор і як людина, що пропонувала посередництво королівства при вирішенні міжнародних конфліктів. Він критикував війну у В’єтнамі й апартеїд в Південній Африці, підтримував комуністичний режим на Кубі і в Нікарагуа. 

Чинний прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен назвав вбивство Пальме «відкритою раною» суспільства.
…

Головний американський інфекціоніст Ентоні Фаучі назвав пандемію коронавірусу одним із «найгірших кошмарів» у світовій історії і знову попередив, що спалах ще далеко не скінчився. Фаучі, який був членом робочої групи з пандемії коронавірусу Білого дому, виступив із такою заявою під час онлайн-конференції 9 червня.

За його словами, COVID-19, респіраторна хвороба, спричинена коронавірусом, має таку передачу і летальність, що це виявилося його «найгіршим кошмаром».

Фаучі додав, що хоча й знав про ймовірність виникнення такого спалаху, як нинішня пандемія, швидкість поширення хвороби його здивувала.

«На це пішло близько місяця», – сказав він, у той час, як у багатьох легко поширюваних хвороб це займає від шести місяців до року. Причини, через які коронавірус швидко поширюється, – його заразність і подорожі заражених людей.

Фаучі, директор Національного інституту алергії й інфекційних захворювань США, вкотре висловив упевненість у тому, що буде розроблена вакцина.

Кілька вакцин уже випробовуються на людях, і, за словами Фаучі, більш ніж одна, ймовірно, буде успішною.

Він також заявив, що вчені зараз перебувають на «початку справжнього розуміння» вірусу, зокрема, широкого спектру вираженості симптомів, інтенсивної імунної відповіді й порушень згортання крові.

Кількість померлих від коронавірусу в світі перевищує 411 тисяч, всього виявлено понад 7,2 мільйони випадків хвороби.

У той час, як у більшості країн Європи й Азії найгірший етап уже позаду, Всесвітня організація охорони здоров’я заявила 9 червня, що в Латинській Америці спостерігається зростання кількості нових випадків.

 
…

Пандемія коронавірусу може спричинити надзвичайну ситуацію у сфері продовольства, що позначиться на життях сотень мільйонів людей, якщо не вжити негайних заходів, заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш.

«Наші продовольчі системи не справляються, і пандемія COVID-19 лише погіршує ситуацію… Цього року ще близько 49 мільйонів людей можуть потрапити в умови крайньої бідності через кризу COVID-19. Кількість людей, які гостро страждатимуть від нестачі їжі, швидко збільшуватиметься», – сказав Ґутерріш.

У разі, якщо не буде вжито негайних заходів для вирішення проблеми, «надзвичайна ситуація у сфері продовольства, що насувається, може мати довгострокові наслідки для сотень мільйонів дітей і дорослих», наголосив генсекретар ООН 9 червня.

За його даними, зараз у світі голодують понад 820 мільйонів людей, у майже 144 мільйонів дітей віком до п’яти років (більше ніж одна дитина з п’яти у світі) спостерігається затримка в рості.

Генсекретар ООН закликав визначити як ключові продовольчі послуги, гарантувати захист працівникам продовольчого сектору, постачанню гуманітарної допомоги, а також надати підтримку виробникам і дистриб’юторам продовольчих товарів, щоб уникнути перебоїв у ланцюжку постачань.

Крім того, Ґутерріш закликав звернути більше уваги на продовольчі програми, зокрема допомозі дітям, які не мають доступу до шкільного харчування.

Також генсекретар ООН закликав «інвестувати у майбутнє».

«У нас є можливість побудувати більш інклюзивний і стійкий світ. Давайте побудуємо продовольчі системи, які краще задовольнять потреби виробників і працівників цих сфер. Давайте надамо більш широкий доступ до здорової та поживної їжі, щоб ми змогли ліквідувати голод», – наголосив він.

Світовий банк у нещодавній доповіді заявив, що на тлі пандемії коронавірусу й інфікування понад 7 мільйонів людей на планеті країни стикаються з безпрецедентною економічною кризою, що може вивести мільйони людей до межі бідності.

У доповіді Світового банку про глобальні економічні перспективи від 8 червня йдеться, що цього року світова економіка скоротиться на 5,2%, що є найбільшим «шоком» після скорочення на 13,8% відразу після Другої світової війни.
…

У Красноярському краї Росії місцевий Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти трьох 14-річних підлітків, повідомляє російська служба Радіо Свобода. У відомстві вважають, що хлопці навчалися терористичної діяльності. Матеріали були зібрані місцевим управлінням ФСБ.

Слідчі заявили, що підлітки «анархістських поглядів» читали заборонену літературу і дивилися фільми з інструкціями «з виготовлення вибухових речовин і вибухових пристроїв». Вони також нібито відпрацьовували навички в покинутому будинку, на пустирях і будівництвах.

У відомстві не назвали імена підозрюваних. Слідчі також не уточнили, чи знайдено у них будь-яку зброю. У пресслужбі ФСБ повідомили, що одного підлітка відправили в СІЗО, двоє інших визнали провину, їх відпустили під домашній арешт.

Кримінальна стаття, за якою звинувачують підлітків, передбачає максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі (до неповнолітніх воно застосовуватися не може), а мінімальний термін ув’язнення за цією статтею – 15 років.

У квітні в тому ж Красноярську слідчі порушили кримінальні справи про підготовку до теракту, навчання тероризму і виготовлення вибухівки стосовно 14-річного підлітка, який планував, за версією слідства, напад на школу.

Після вибуху в управлінні ФСБ Архангельська, який скоїв у 2018 році 17-річний Михайло Жлобицький, у Москві заарештували 14-річного на той момент Кирила Кузьмінкіна, який листувався зі Жлобицьким. Його звинуватили в незаконному виготовленні вибухівки та відправили в СІЗО. Згодом запобіжний захід змінили, справа ще не дійшла до суду.
…

Уряд США спробує в судовому порядку домогтися скасування планованої на серпень місії підняття телеграфної машини затонулого 1912 року пасажирського судна «Титанік». Влада вважає, що така експедиція порушить федеральний закон і договір із Великою Британією про те, щоб залишити місце однієї з найгучніших в історії катастроф неушкодженим.

Американські адвокати подали скаргу федеральному судді в Норфолку, штат Вірджинія, в другій половині дня 8 червня.

Фірма із Атланти RMS Titanic Inc. планує дістати радіотехнічне обладнання судна, але для цього, можливо, знадобиться врізатися в корпус «Титаніка». Адвокати стверджують, що фірма має отримати дозвіл від міністра торгівлі, перш ніж проводити дослідження або експедиції, «які фізично змінять або потурбують» місце катастрофи.

Угода з Великою Британією, додають вони, регулює втручання в корпус, щоб не турбувати «артефакти та будь-які людські останки».

Міжнародна угода закликає визнати «Титанік» «пам’яткою тим загиблим чоловікам, жінкам і дітям, яким слід виявити належну повагу», заявляє уряд.

Телеграфний апарат, розроблений Гульєльмо Марконі і встановлений на «Титаніку», був передовим технічним пристроєм для свого часу. Вперше винахідник продемонстрував свій апарат на початку 1896 року в Лондоні, передавши імпульсний сигнал із даху поштамту в іншу будівлю на відстань 400 метрів. У вересні того ж року Марконі провів перший публічний показ телеграфу на рівнині Солсбері, домігшись передачі радіограм на відстань 2,5 кілометра. Дальність сигналу постійно зростала.

Під час плавання «Титаніка» апарат передавав позитивні побажання пасажирам. В останні години телеграф використовувався для передачі закликів про допомогу. Оператор Джек Філліпс відмовився покинути свій пост і загинув у крижаній воді. Про героїзм Філліпса в останні хвилини життя стало відомо завдяки його помічникові Гарольду Брайду, який вижив.

Британський лайнер «Титанік» (RMS Titanic), найбільше на той час пасажирське судно у світі, затонув під час свого першого ж рейсу, до США, 15 квітня 1912 року, наштовхнувшись на айсберг у Північній Атлантиці. Із більш ніж 2200 людей, які були на борту, понад 1500 загинули.

Рештки судна виявили 1985 року на глибині понад 3700 метрів. Відтоді низка експедицій, зокрема й американської компанії RMS Titanic Inc., підняла на поверхню тисячі предметів, пов’язаних із судном, і навіть невелику його частину.

Такий підхід викликав значні етичні, суспільні й юридичні дискусії, зокрема з огляду на те, що місце катастрофи стало й місцем перебування останків багатьох жертв. Після ратифікації США наприкінці 2019 року набула чинності американсько-британська угода про захист решток «Титаніка».
…

Колишнього прем’єр-міністра Киргизстану Сапара Ісакова засуджено до 18 років позбавлення волі у справі про фінансові зловживання під час реконструкції Історичного музею в Бішкеку і будівництві іподрому в Чолпон-Аті. Таке рішення 9 червня ухвалив Першотравневий районний суд Бішкека, передає Киргизька служба Радіо Свобода Радіо Азаттик.

Суд визнав Сапара Ісакова винним за статтею про «корупцію». Згідно з рішенням суду, колишній прем’єр-міністр також має виплатити штраф державі в розмірі 247 млн 650 тис 281 сомів (приблизно 3,34 млн дол).

Сам Сапар Ісаков участі в суді не брав, провину свою він не визнає. Сторона захисту заявила, що оскаржуватиме вирок.

Іншу фігурантку справи – ексзавідувачку відділу громадянського розвитку, релігійної та етнічної політики апарату президента Міру Карібаєву суд зобов’язав виплатити штраф у 260 тисяч сомів.

У грудні 2019 року Сапар Ісаков був засуджений до 15 років позбавлення волі за звинуваченнями в корупції при модернізації ТЕЦ Бішкека. Також у нього конфіскували майно, позбавили дипломатичного рангу, ордена «Манас» II ступеня і права займати посади в державних органах терміном на три роки.

Сапар Ісаков був прем’єр-міністром Киргизстану в 2017-2018 роках за президента Алмазбека Атамбаєва, а до цього обіймав посаду заступника керівника та керівника апарату президента Киргизстану. Він був одним з членів близького кола Атамбаєва.

Незабаром після зміни влади в Киргизстані, в результаті чого президентом став Сооронбай Жеенбеков, проти кількох найближчих соратників Атамбаєва були порушені кримінальні справи про корупцію. За версією слідства, Ісаков при відборі підрядника, який повинен був займатися модернізацією Бішкекської ТЕЦ, пролобіював інтереси іноземної компанії (китайської TBEA).
…

У Г’юстоні 9 червня прощаються з Джорджем Флойдом, чия смерть 25 травня за затримання поліцією викликала багатоденну хвилю протестів у США та інших країнах. На похороні присутні тільки родичі та близькі покійного. Після церемонії прощання поліція супроводить жалобний кортеж у сусіднє місто Пірленд, де Флойд буде похований поруч з матір’ю. Телеканали BBC, CNN, Euronews, SkyNews та інші ведуть трансляцію прощальних церемоній.

8 червня обвинувачений у вбивстві Флойда поліцейський Дерек Човін уперше постав перед судом у Міннеаполісі. Він перебуває у в’язниці і виступав у суді по відеозв’язку. Наступне засідання у справі призначене на 29 червня.

У Міннеаполісі, де 25 травня помер Флойд, 9 із 12 членів міської ради виступили за скасування міської поліції, визнавши, що вона не підлягає реформуванню.

 
…

Іранська влада засудила до смертної кари обвинуваченого в причетності до вбивства генерала Касема Солеймані на початку 2020 року.

За версією слідства, засуджений співпрацював з американською й ізраїльською розвідками і передав їм дані про місце перебування генерала.

Подробиць про те, чим займався засуджений, коли і як його затримали, а також про суд над ним, не наводять.

Командувач спецпідрозділом «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції був убитий 3 січня в Багдаді в результаті авіаудару США.

Тегеран відповів ракетним ударом по двох іракських військових базах із американськими військовими. Десятки військовослужбовців США були поранені.

 
…

У Росії за останню добу, за офіційними даними, виявлено 8 595 нових випадків коронавірусної інфекції. Помер за минулий день 171 пацієнт. Загальна кількість заражених від початку епідемії перевищила 485 тисяч, померли 6142 пацієнти.

Одужали за добу понад 11,7 тисячі людей. Таким чином, кількість тих, хто вилікувався за добу, перевищило число захворілих.

Найбільше заражень за минулий день зафіксовано в Москві – 1572. Померли тут 59 людей.

До сьогоднішнього дня в російській столиці діяли серйозні обмеження. Карантин, названий «режимом самоізоляції», запровадили в Москві в кінці березня. З будинку можна було виходити тільки з поважних причин, а для поїздок потрібні були електронні перепустки. З 12 травня москвичів зобов’язали носити маски й рукавички в громадських місцях.

У кінці травня заходи самоізоляції в Москві були пом’якшені. Міська влада дозволила відкрити непродовольчі магазини і підприємства побутових послуг, які не потребують тривалого контакту з відвідувачами. Москвичам в тестовому режимі дозволили здійснювати прогулянки за графіком.

9 червня в Москві відкриваються перукарні й салони краси, можна відвідувати кладовища. З 16 червня почнуть роботу літні веранди в кафе і ресторанах, запрацюють стоматологічні кабінети, відновлять роботу музеї, виставкові зали, зоопарк. Від 23 червня повністю запрацюють кафе і ресторани, спортивні центри, фітнес-клуби і басейни.

За словами мера Москви Сергія Собяніна, до колишнього способу життя москвичі, швидше за все, зможуть повернутися через рік, а «масковий режим» може зберегтися до лютого.

 
…

Якби вибори президента США відбулися найближчим часом, демократа Джо Байдена підтримали б 55 відсотків американців, йдется в опитуванні компанії SSRS на замовлення телеканалу CNN.

Його опонента, республіканця Дональда Трампа підтримав би 41 відсоток.

Опитування проводили 2-5 червня. У ньому взяли участь 1 259 респондентів.

Днями колишній віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії.

Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп уже здобув 1880 голосів делегатів при 1 276 необхідних для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

Продемократичні групи в Гонконгу закликають громадян вийти на вулиці 9 червня, щоб відзначити рік з початку антиурядових протестів.

Активісти закликають людей бути обачними та уникати арештів під час відзначення «пробудження нації».

9 червня 2019 року близько одного мільйона людей взяли участь у марші вулицями Гонконгу на знак протесту проти законопроєкту про екстрадицію, який мав дозволити владі висилати громадян до материкового Китаю.

Протести тривали впродовж кількох місяців. Під час них часто відбувалися сутички з правоохоронцями й затримання.

Згодом законопроєкт відкликали, але протестувальники продовжили виходити на вулиці і вимагати більшої незалежності від Китаю і звільнення всіх затриманих активістів.

Після початку епідемії масові акції не проводилися, однак 24 травня тисячі людей знову вийшли на вулиці проти планів влади Китаю обмежити автономію міста. За три дні до цього Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 
…

Північна Корея погрожує розірвати лінії комунікації з Південною Кореєю 9 червня, зробивши таким чином перший крок на шляху до закриття всіх способів контакту із Сеулом, повідомило північнокорейське агентство KCNA.

«[Пхеньян] повністю обріже та закриє лінію зв’язку між владою Півночі та Півдня, яку підтримували через спільний Північно-Південний офіс зв’язку», – пише KCNA.

Це мало статися о 12:00 за місцевим часом (6 ранку за Києвом). Наразі невідомо, чи КНДР виконала свою обіцянку.

Північна Корея погрожувала закрити міжкорейський офіс зв’язку та інші проєкти, якщо Південь не заборонить перебіжчикам надсилати листівки та інші матеріали на Північ.

Південна Корея наразі не коментувала заяву, проте в Сеулі нещодавно обіцяли запровадити правові заборони на такі листівки. У Пхеньяні були переконані, що Південна Корея не щира у своїх намірах.

У КНДР звинувачують Південь у безвідповідальності, оскільки там дають змогу перебіжчикам принижувати гідність верховного північнокорейського керівництва та демонструє «знаки ворожості до всіх наших людей».

Пхеньян здебільшого розірвав контакти із Сеулом після провалу саміту між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. З того часу переговори про ядерне роззброєння залишаються замороженими.

Дві Кореї технічно залишаються в стані війни, оскільки їхній конфлікт у 1950-1953 роках закінчився перемир’ям, однак не мирним договором.

 
…

США і Росія домовилися про час і місце проведення переговорів з ядерних озброєнь і запросили Китай взяти у них участь, заявив у твітері 8 червня спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі.

«Сьогодні ми із заступником закордонних справ Росії Сергієм Рябковим домовилися про час і місце проведення переговорів щодо ядерних озброєнь у червні. Також запрошений Китай. Чи підключиться Китай, і чи буде вести добросовісні переговори?», – написав Біллінгслі, не вказавши жодних інших деталей.

Наразі офіційних повідомлень від російської сторони немає.

Раніше агенція Bloomberg з посиланням на неназваного чиновника Держдепартаменту США повідомила, що Рябков і Біллінгслі зустрінуться у Відні 22 червня. Джерело не виключило, що США, ймовірно, забажають продовжити дію договору з Росією про скорочення оборонного озброєння, або СНО-ІІІ («Новий старт»), якщо Росія «зобов’язується встановити тристоронній контроль над озброєннями з Китаєм».

Термін дії договору про СНО-ІІІ про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, закінчується в лютому 2021 року.

Москва наполягає на п’ятирічному продовженні договору, Вашингтон відмовляється і каже, що хоче розширити угоду, включивши в неї Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Минулого місяця Вашингтон повідомив про вихід з угоди про «Відкрите небо» з 35-ма країнами, що дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами, через, як заявив Вашингтон, порушення з боку Росії.

Минулого року між Росією і США перестав діяти Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), підписаний понад 30 років тому. Першим про вихід з угоди оголосив Вашингтон, звинувативши Москву в порушенні домовленостей.

Москва спростувала звинувачення США і заявила, що Штати прагнуть підірвати міжнародну безпеку.
…

Російські державні ЗМІ повідомили 8 червня, що 10 тонн нафти витекли із розгерметизованої свердловини в Ненецькому автономному окрузі, на північ від Полярного кола. Аварія сталася на Дюсушевскому нафтовому родовищі. Повідомляється, що фахівці змогли зупинити витік нафти, триває розслідування інциденту.

Агенція «Інтерфакс» повідомила, що через складні метеоумови вертоліт не може дістатися до місця події, щоб почати операцію з очищення.

Інцидент стався менш ніж через два тижні після того, як близько 20 000 тонн дизельного палива вилились із теплоелектростанції неподалік Норильська, також розташованого за Північним полярним колом у Сибіру. Паливо пролилося в грунт, дві річки і озеро.

Російське державне агентство з питань рибальства заявило, що інцидент в Норильську – це екологічна катастрофа, для подолання якої знадобляться десятиліття.
…

Представники Демократичної партії США з Палати представників і Сенату оприлюднили законопроєкт про перегляд поліцейської діяльності в Сполучених Штатах за кілька годин до поминальної служби за Джорджем Флойдом, афроамериканцем, смерть якого викликала хвилю протестів проти расизму по всьому світу.

Опустившись на одне коліно протягом символічних 8 хвилин і 46 секунд (проміжок часу, упродовж якого, за даними прокурорів, Флойд був затиснений коліном поліцейського – ред.), у будівлі Капітолію, 8 червня законодавці зачитали ім’я Флойда та інших загиблих від дій поліції, перш ніж запропонували розглянути закон щодо правосуддя в поліції.

Зокрема, законом пропонується обмежити правовий захист поліції, посилити нагляд за правоохоронцями, створити національну базу даних про інциденти із застосуванням надмірної сили, передбачити механізми притягнення поліцейських до відповідальності за умисні порушення тощо.

На 8 червня запланована панахида за Джорджем Флойдом у Г’юстоні, його рідному місті. 9 червня його поховають у передмісті Г’юстона поруч із матір’ю.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей були заарештовані.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Білий поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування. Поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.

Марші проти свавілля поліції і проти расизму поширились по всій земній кулі і зачепили такі міста як Сідней, Лондон, Париж.
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 8 червня заявив, що альянс із 30 країн-учасниць має «залишатися сильним у військовому відношенні, бути більш згуртованим – в політичному», щоб захищати демократію і загальну безпеку.

У промові про бачення НАТО-2030 Столтенберґ заявив, що Росія «нестримно продовжує свою військову діяльність», Китай «міняє глобальний баланс сил, посилює гонку за економічну і технологічну перевагу, збільшує загрози для відкритих товариств та персональних свобод і посилює конкуренцію за наші цінності і наш спосіб життя».

«Вони (Китай – ред.) щораз більше працюють із Росією. Це має наслідки в контексті безпеки для союзників НАТО, і тому нам потрібно реагувати на це, вирішувати це, і потрібно робити це шляхом зміцнення політичних позицій НАТО», – сказав Столтенберґ.

Столтенберґ закликав союзників продовжувати вкладати кошти в свої збройні сили, використовувати альянс як форум для обговорення та, де необхідно, – дій; більш тісно співпрацювати з «однодумцями», такими як Австралія, Японія, Нова Зеландія, Південна Корея, для «захисту глобальних правил та інститутів, які захищали нас протягом десятиліть».

Генсекретар НАТО повторив свою позицію, що пандемія коронавірусу лише посилила напругу в сфері безпеки. У квітні Столтенберґ вже заявляв, що альянс не повинен допустити, щоб коронавірус став загрозою безпеці, і попередив, що Росія і терористичні угруповання можуть спробувати використовувати ситуацію для ворожих дій.

Цю заяву Єнс Столтенберґ зробив після того, як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров запропонував НАТО зупинити військові навчання на час дії пандемії, на що генсекретар заявив, що навчання мають оборонний характер. Цими днями якраз у Польщі та в Балтійському морі тривають два військових вишколи з участю партнерів НАТО.

 
…

У суді в Нідерландах, де 8 червня відновився процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року, виступає сторона обвинувачення. Протягом найближчих днів прокурори повинні коротко представити висновки, до яких дійшло слідство. Після цього знову буде оголошена перерва.

Слідство дійшло до висновку, що літак був збитий з російської установки «Бук» із території України, яку контролювали підтримувані Росією бойовики. Звинувачення висунуті на адресу чотирьох осіб, трьох громадян Росії й одного громадянина України. Жоден із них не присутній у суді особисто.

Адвокати Олега Пулатова – єдиного підсудного, представленого адвокатами – під час свого виступу заявили, що домагатимуться відстрочки слухань по суті, оскільки, за їхніми словами, обмеження через пандемію в Нідерландах не дозволили повною мірою ознайомитися з матеріалами справи, а також злітати в Росію, щоб порадитися з підзахисним.

Суд продовжив діяти за заздалегідь оголошеним графіком і надав слово представникам обвинувачення, які розповіли про об’єктивні складнощі в зборі доказів – місце падіння літака розташоване на території, контрольованій бойовиками.

Вони знову наголосили, що зібрали докази того, що «Бук» був на території, також підконтрольній підтримуваним Росією силам.

Крім того, були зібрані докази того, що угруповання «ЛНР» і «ДНР» були залежні від Москви. Було згадано і те, що російська сторона намагалася підірвати розслідування, зокрема, поширюючи не підкріплені доказами теорії.

Процес в окружному суді Гааги почався в березні. Слухання проходять в судовому комплексі під Амстердамом. За ходом процесу можна спостерігати через відеотрансляцію.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Президент Сербії Александар Вучич побачив можливість для відновлення діалогу за посередництва Євросоюзу після рішення Косова скасувати торговельні обмеження щодо Сербії. Він сказав про це в інтерв’ю Балканській службі Радіо Свобода.

«Це створить певну основу для того, щоб наші бізнес-спільноти могли співпрацювати незрівнянно краще, – сказав він. – Звичайно, це відкриє можливість для політичного діалогу між нами».

Вучич також підтвердив, що спецпредставник ЄС Мірослав Лайчак має відвідати Белград і Приштину незабаром після парламентських виборів у Сербії 21 червня.

Вучич, однак, заявив, що не очікує, що переговори приведуть до визнання Сербією Косова.

Новий уряд Косова 6 червня повідомив, що скасовує всі торговельні обмеження, запроваджені щодо Сербії, у спробі нормалізувати відносини з Белградом за сприяння Євросоюзу.

Виступаючи на пресконференції в Приштині, прем’єр-міністр Авдулла Хоті підкреслив, що це тимчасове рішення. Воно може бути переглянуте, якщо Сербія не припинить кампанію зі зменшення кількості держав, які визнають незалежність Косова.

Косово запровадило торговельні санкції проти Сербії в листопаді 2018 року. Тодішній прем’єр-міністр Рамуш Харадінай пояснив їх так званою «кампанією за невизнання», тобто спробами сербської влади зменшити кількість країн, які визають Косово окремою державою.

Сербія неодноразово заявляла, що не вестиме переговорів із Косово, яке вважає своєю територією, доки діють санкції.

1 квітня Косово скасувало стовідсоткові мита на товари з Сербії та Боснії і Герцеговини.

Косово було автономним краєм в складі колишньої Югославії. Після повітряних ударів НАТО навесні 1999 року, якими було призупинено насильство сербських сил над етнічними албанцями, цей край став протекторатом Організації Обʼєднаних Націй. В лютому 2008 року парламент Косова в односторонньому порядку проголосив незалежність. Республіку Косово визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами. Не визнали незалежності Сербія й Росія. Україна також не визнала незалежність Косова.

 
…

У США провідні міста країни, столиця Вашингтон і найбільше місто Нью-Йорк, закінчують 7 червня обмеження, запроваджені через акції протесту проти расизму і жорстокості поліції.

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ підрозділам Національної гвардії почати виведення своїх сил із Вашингтона, бо, як написав він у твітері, «зараз усе перебуває під досконалим контролем».

«Вони поїдуть додому, але можуть швидко повернутися, якщо буде потреба. Минулого вечора учасників протесту зібралося значно менше, ніж очікували», – додав він.

Мер федерального округу Колумбія, який на практиці збігається з містом Вашингтоном, М’юріел Баузер іще 4 червня, після скасування комендантської години, просила президента вивести з міста всі сили, які були введені туди з інших штатів і які до того ж, всупереч законодавчим вимогам, у деяких випадках не мали ніяких знаків розрізнення. Вона наголосила, що протести в місті були мирними й поліції не довелося вдаватися до арештів.

А наступного дня вона також зверталася до губернаторів штатів Нью-Джерсі й Огайо з проханням забрати з Вашингтона підрозділи Національної гвардії цих штатів, які, нагадала мер, були введені до міста без її прохань і не попередивши її. За її словами, це стало порушенням права на самоврядування мешканців міста.

Також у Нью-Йорку мер міста Білл де Блазіо повідомив, що комендантська година скасовується негайно, бо ситуація заспокоїлася. «Завтра ми зробимо перший великий крок до нового старту. Бережіть себе, і допомагайте одне одному», – написав він у твітері.

Протести у США спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця. При цьому мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною протестів стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Білорусі, на яку чекають президентські вибори 9 серпня, в кількох містах продовжили збирати підписи за потенційних кандидатів на посаду президента, які могли б виступити проти чинного голови держави Олександра Лукашенка, який іде на шостий термін.

У столиці Мінську на площі біля Комаровського ринку, де збирали підписи, за підрахунками правозахисного центру «Весна», в якийсь момент у чергах стояли одночасно близько 1350 осіб.

Присутні також висловлювали протест проти затримань попередніми днями низки активістів, зокрема блогера Сергія Тихановського, дружина якого Світлана Тихановська є тепер замість нього однією з претенденток на кандидування.

Цього ж дня в Мінську міліція затримала кількох членів ініціативних груп низки кандидатів, які збирають підписи за їхні кандидатури.

Також серед затриманих – співголова опозиційної партії «Білоруська християнська демократія» Павло Северинець, який спершу теж планував висуватися, але потім разом із групою інших опозиційних претендентів відмовився від участі в виборах. 7 червня він влаштував на площі в Мінську «вільний мікрофон» для виступів на підтримку Тихановського; після закінчення прихильники провели його до вагону метро, щоб не дати міліції затримати його, але врешті його все одно схопили вже біля дому.

Збирання підписів і пікети проти затримань опозиціонерів, зокрема Сергія Тихановського і Миколи Статкевича, лідера Білоруської соціал-демократичної партії «Народна громада», відбувалися і в інших містах країни, зокрема Вітебську, Могилеві чи Гомелі. У Гомелі теж повідомили про затримання принаймні одного активіста.

До виборів у Білорусі зареєстровані 15 ініціативних груп претендентів на боротьбу за президентську посаду, включно з групою на підтримку чинного президента, 65-річного Олександра Лукашенка, який завершує свій п’ятий п’ятирічний термін на посаді – свого часу на його наполягання з Конституції країни вилучили обмеження на кількість президентських термінів, що за умов слабкої внаслідок постійних переслідувань опозиції дає йому можливість переобиратися необмежено. Для того, щоб претендента зареєстрували кандидатом, за нього чи неї мають зібрати принаймні 100 тисяч підписів.

Крім президентських виборів 1994 року, коли Лукашенка обрали вперше, жодні наступні президентські вибори в Білорусі не були визнані міжнародною спільнотою за вільні і справедливі.

Нинішні вибори призначені на 9 серпня, і Лукашенко заявляє, що не бачить підстав переносити їх, незважаючи на коронавірусну пандемію.
…

У Великій Британії в кількох містах другий день поспіль відбувалися 7 червня акції протесту проти расизму і жорстокості поліції і на підтримку аналогічних акцій, які останніми днями охопили США після смерті в тій країні затриманого афроамериканця внаслідок дій білого працівника поліції.

Зокрема, в місті Брістолі на марш вийшли близько 10 тисяч людей. Частина демонстрантів скинула з постаменту і викинула в річку пам’ятник відомому уродженцеві міста 17-го століття Едвардові Колстону – депутатові парламенту, підприємцеві й філантропові, який надавав значні кошти на підтримку шкіл, сиротинців, старечих домів, лікарень і церков – але багатства свої нажив значною мірою на работоргівлі й експлуатації рабської праці.

У Лондоні демонстранти зібралися біля будівлі посольства США і звідти рушили до резиденції прем’єр-міністра Британії Боріса Джонсона. На відміну від мирної демонстрації в центрі міста попереднього дня, 7 червня поліція повідомила про затримання 29 осіб.

Міністр охорони здоров’я Британії Матт Ганкок попередив про небезпеку того, що нинішні протести можуть призвести до нового спалаху коронавірусної інфекції. Він закликав демонстрантів вдягати маски і дотримуватися дистанції між собою.

Схожі акції відбуваються цими днями і в інших країнах світу.

У США протести спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця; мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Росії фінансований державою пропагандистський телеканал RT подав до суду на опозиційного політика і борця з корупцією Олексія Навального.

Позов «на захист ділової репутації», копію якого Навальний оприлюднив у твітері, спрямований також проти юриста заснованого ним Фонду боротьби з корупцією Любові Соболь і редакцію уральського видання Znak.com.

Як мовиться в оприлюднених документах, Арбітражний суд Москви залишив без руху через технічні порушення позов телеканалу, який іноді досі називають його колишньою назвою Russia Today, давши позивачеві термін на їхнє усунення.

Яка публікація обурила канал – не повідомляється.

Навальний і його Фонд боротьби з корупцією неодноразово публічно викривали деякі моменти діяльності телеканалу.

Серед іншого, вони звинувачували RT в накрутці переглядів в ютубі і неефективній роботі. Зокрема, Соболь в інтерв’ю Радіо Свобода в квітні, згадуючи про ведучих російських державних телеканалів, «Першого» Володимира Соловйова і «Росія-24» Дмитра Кисельова, а також про головного редактора RT Маргариту Симоньян, говорила: «В інших пропагандистів, Соловйова або Кисельова, хоча б є аудиторія на телебаченні. А, як ми з’ясували, в Маргарити Симоньян цієї аудиторії немає».

Крім того, в травні ФБК повідомляв про порушення каналом російського законодавства про некомерційні організації, якою формально і вважається RT.

Перед тим, у березні, ФБК також оприлюднив розслідування, стверджуючи, що сама Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян і ще деякі їхні родичі отримали з російського державного бюджету десятки мільйонів рублів за створення пропагандистсько-патріотичної комедійної мелодрами, дія якої розгортається на тлі будівництва мосту між Росією і окупованим нею українським Кримом, «Кримський міст. Зроблено з любов’ю». За даними розслідування, зокрема, Симоньян за роботу над фільмом заплатили 9,1 мільйона рублів (138 тисяч доларів), Кеосаянові 13,9 мільйона рублів (211 тисяч доларів).

Канал звинувачення в неефективності заперечує.
…

Німецькі посадовці занепокоєні через повідомлення про наміри США вивести свої війська з території країни.

«Німецько-американські відносини можуть зазнати серйозного впливу через таке рішення президента США», – цитує агентство DPA Петера Бейера, чільного урядовця з питань відносин зі США та Канадою.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив газеті Bild am Sonntag, що обидві країни зацікавлені в близькій співпраці.

«Якщо буде виведення якихось американських військових, ми візьмемо це до уваги. Ми близькі партнери в трансатлантичному альянсі. Але це складно», – сказав Маас.

Перед цим видання The Wall Street Journal та Der Spiegel повідомили, що президент США Дональд Трамп планує вивести американські війська з Німеччини.

За даними WSJ, американська сторона планує забрати до 9 500 своїх військових. Водночас Der Spiegel пише, що пізніше цьогоріч США можуть відвести від 5 000 до 15 000 своїх військ. Наразі на території Німеччини перебуває близько 34 000 американських солдатів.

Трамп неоднарозово скаржився, що Німеччина як член НАТО не виконує свої зобов’язання і не витрачає на оборону два відсотки свого ВВП. Уряд канцлера Анґели Меркель зобов’язався збільшити свої оборонні витрати, але цілі в два відсотки, ймовірно, не вдасться досягти до 2030 року.

Тим часом Польща висловила сподівання, що частину американських військ перекинуть з Німеччини на її територію.

Один з американських посадовців на умовах анонімності повідомив The Wall Street Journal, що згортання сил США планувалося впродовж кількох місяців, і воно не має нічого спільного з напругою у відносинах між Трампом та Меркель.
…

Російський журналіст та муніципальний депутат Ілля Азар вийшов на волю після 10 днів арешту. Його затримали після одиночного пікету.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував спецкореспондента «Новой газеты» Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії. 5 червня термін арешту скоротили до 10 днів.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

На підтримку журналіста й депутата відбувалися пікети.
…

Акції спостерігалися і в інших країнах. Зокрема, у столиці Німеччини Берліні під час коротких сутичок з поліцією заарештували близько 100 людей
…

Міністерство закордонних справ Афганістану 6 червня заявило, що влада Ірану взяла на себе відповідальність за смерть трьох людей на кордоні між двома країнами.

Інцидент стався кілька днів тому. Іранська поліція відкрила вогонь по машині, що проїхала через блокпост, не зупинившись. За повідомленням, ще четверо людей отримали поранення.

Читайте також: Американець, якого утримували в Ірані близько двох років, повертається додому​

Через вогонь, відкритий іранськими силовиками, автомобіль загорівся. Соцмережами поширилося відео, на якому видно афганського хлопчика, який вибігає за палаючої автівки і просить води. МЗС заявляє, що відео справжнє, а його кадри викликали обурення в Афганістані.​

Посол Афганістану в Тегерані Абдул-Гафур Левал відвідав чотирьох поранених, яких госпіталізували до лікарні в іранській провінції Язд.

Заступник губернатора провінції Ахмад Тарагомі повідомив іранському державному медіа, що поліція відкрила вогонь по автомобілю після того, як він прорвався через блокпост. Правоохоронці підозрювали, що в машині можуть перевозити наркотики чи нелегальних мігрантів.

Читайте також: Заборонити польоти над Іраном через збитий український літак? Що про це думають іранці​

За повідомленням афганського МЗС, урядовці провінції запевнили Кабул, що притягнуть до відповідальності порушників. Міністерство додає, що афганський уряд вдасться до подальших кроків після завершення розслідування.

Напередодні іранська влада заперечувала, що автомобіль із громадянами Афганістану загорівся через дії поліції, стверджуючи, що водій автомобіля, тікаючи від правоохоронців, втратив управління і потрапив у аварію.
…

Влада Польщі висловила надію, що деякі Сполучені Штати переведуть частину своїх військових до цієї країни з Німеччини. Таку заяву зробив 6 червня польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький після повідомлень про те, що президент США Дональд Трамп наказав Пентагону скоротити кількість військових, розміщених у Німеччині.

«Я щиро сподіваюся, що в результаті багатьох переговорів, які в нас були… частина військових, розміщених наразі в Німеччині, яких переміщують звідти США… дійсно приїде до Польщі», – сказав Моравецький в ефірі радіостанції RMF24. Він, втім, додав, що рішення лишається за Вашингтоном.

5 червня видання Wall Street Journal повідомило, що кількість американських військових у Німеччині скоротиться на 9 500 людей. Наразі на території цієї держави-члена НАТО перебувають 34 500 військових США.

Читайте також: Надії на мир на сході України мало – світова преса з нагоди переговорів у Берліні​

Також, за даними видання, Пентагон планує обмежити максимальну кількість особового складу, який може бути розміщений в Німеччині, вдвічі – до 25 тисяч.

Офіційні представники Білого дому та Пентагону відмовилися підтвердити чи заперечити дані Wall Street Journal. Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Улліот заявив водночас, що Трамп постійно переглядає закордонну присутність американських військ.

«Сполучені Штати і надалі рішуче налаштовані співпрацювати з нашим сильним союзником Німеччиною, аби забезпечити взаємну оборону та вирішення інших важливих питань», – сказав Улліот.

Міністерство оборони або Міністерство закордонних справ Німеччини наразі не коментували ситуацію.

Німецьке онлайн видання Der Spiegel повідомляло, що американська влада може затвердити таке рішення до осені 2020 року, скоротивши контингент у цій країні на 5-15 тисяч людей.

Читайте також: У Польщі тривають масштабні двотижневі навчання НАТО

Президент США Дональд Трамп неодноразово скаржився на те, що Німеччина не виконує свої зобов’язання як член НАТО і не витрачає 2% ВВП на оборону.

Агенція Reuters повідомила з посиланням на неназваного американського високопосадовця, що США планує відкликати частину своїх військових додому, а частину – відправити до Польщі. За словами чиновника, потреби у великому американському контингенті в США більше немає, адже НАТО загалом збільшив видатки на оборону.

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.
…

Новий уряд Косова 6 червня повідомив, що скасовує всі торгові обмеження, запроваджені щодо Сербії, у спробі нормалізувати відносини з Белградом за сприяння Євросоюзу.

Виступаючи на пресконференції в Приштині, прем’єр-міністр Авдулла Хоті підкреслив, що це тимчасове рішення. Воно може бути переглянуте, якщо Сербія не припинить кампанію зі зменшення кількості держав, які визнають незалежність Косова.

«Ми очікуємо, що Сербія згорне кампанію за невизнання щодо Косова», – сказав Хоті. Він додав, що Приштина також очікує від партнерів – Європейського Союзу та Сполучених Штатів – відповідного тиску на Белград.​

Косово запровадило торговельні санкції проти Сербії в листопаді 2018 року. Тодішній прем’єр-міністр Рамуш Харадінай пояснив їх так званою «кампанією за невизнання», тобто спробами сербської влади зменшити кількість країн, які визають Косово окремою державою.

Читайте також: Парламент Косова затвердив склад уряду після місяців невизначеності

Сербія неодноразово заявляла, що не вестиме переговорів із Косово, яке вважає своєю територією, доки діють санкції.

1 квітня Косово скасувало стовідсоткові мита на товари з Сербії та Боснії і Герцеговини.

Косово було автономним краєм в складі колишньої Югославії. Після повітряних ударів НАТО навесні 1999 року, якими було призупинено насильство сербських сил над етнічними албанцями, цей край став протекторатом Організації Обʼєднаних Націй. В лютому 2008 року парламент Косова в односторонньому порядку проголосив незалежність. Республіку Косово визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами. Не визнали незалежності Сербія й Росія. Україна також не визнала незалежність Косова.
…