Провідна нафтогазова компанія Польщі PGNiG повідомила, що уклала з російським газовим монополістом «Газпромом» додаток до раніше укладеного контракту, за яким російська компанія погоджується на змінену формулу ціни на газ відповідно до березневого рішення Стокгольмського арбітражу і до 1 липня поверне польській компанії близько 1,5 мільярда доларів, що їх Польща переплатила за газ у 2014–2020 роках.

За повідомленням польської сторони, додаток до так званого «ямальського контракту» був підписаний електронним способом 5 червня, і до 15 червня сторони обмінялися оригіналами документів із підписами.

«Газпром» наразі не коментував цієї події.

У березні 2020 року PGNiG, власником контрольного пакету акцій якої є держава Польща, перемогла в Стокгольмському арбітражі в арбітражній справі, рішення в якій має обов’язкову силу, проти «Газпрому». Цим рішенням суд наказав російському монополістові змінити формулу ціноутворення для зниження ціни на природний газ, який Росія експортує до Польщі за довготерміновим контрактом, підписаним спершу ще 1996 року і чинним до 2022 року. Минулої осені PGNiG заявляла, що далі не буде продовжувати цей контракт, за яким вона наразі отримує близько двох третин споживаного в країні газу. Надалі країна планує перейти на інші джерела постачання енергоносіїв, зокрема зріджений газ зі США і Близького Сходу, для чого на її балтійському узбережжі вже відкритий термінал для отримання зрідженого газу.

Арбітражне рішення стосується також цін, що їх російська компанія правила в Польщі з 2014 року. Таким чином, від березня польська сторона платить російській менші суми, а російська має повернути кошти, що були переплачені за минулі роки порівняно з попередньою формулою ціни.

Тим часом іще в квітні польська компанія скаржилася, що «Газпром» і попри рішення арбітражу продовжував виставляти їй стару завищену ціну за газ.

У 2014 році Польща почала переговори з «Газпромом» щодо зміни формули ціноутворення на імпорт природного газу, коли ціни на зріджений природний газ змінили ситуацію на глобальних енергетичних ринках. Після кількох років безуспішних переговорів PGNiG подала позов до арбітражного суду проти російської компанії.
…

Державний секретар США Майк Помпео відреагував на вирок, оголошений у Росії американському громадянину Полу Вілану.

«Обурений сьогоднішнім рішенням засудити Пола Вілана на підставі рішення таємного суду, секретних доказів, без можливості виступити свідкам захисту. Поводження влади РФ із Полом продовжує залишатися жахливим, і ми вимагаємо його негайного звільнення», – написав Помпео у твітері.

Московський міський суд у Росії засудив громадянина Сполучених Штатів Пола Вілана до 16 років позбавлення волі, визнавшив його винним у шпигунстві. Про це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода з зали суду.

В останньому слові Вілан заявив про свою невинуватість. Він та його захист наполягали на виправдувальному вироку.

На судовому засіданні 25 травня сторона звинувачення вимагала для Вілана 18 років колонії суворого режиму. Це майже максимальний термін – російське законодавство передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

Читайте також: Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»​

Слухання справи Вілана по суті почалися 20 квітня. За словами його адвоката Володимира Жеребенкова, свідки захисту – близько 10 людей – в суді заявили, що американець нікого не вербував і не збирав секретну інформацію. За словами адвоката, захист надав суду докази того, що «в справі є ознаки провокації злочину зі сторони однієї особи, від якої йшла вся ініціатива».

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві за запрошенням на весілля. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.
…

Росія оголосила персонами non grata двох чеських дипломатів, до 17 червня їм наказано залишити країну, повідомило МЗС Росії. Для оголошення цього рішення до міністерства був 15 червня викликаний посол Чехії Вітезслав Півонька.

Після зустрічі в МЗС посол підтвердив, що йому було оголошено про висилку дипломатів. Їхні імена та посади поки не називаються.

У відомстві наголосили, що йдеться про відповідь після видворення з Чехії двох російських дипломатів, співробітників празького відділення організації «Росспівробітництво». У МЗС Росії наголосили, що «захід є дзеркальним у відповідь на провокаційну акцію офіційної Праги, яка була зроблена без будь-яких на те підстав, що визнає сама чеська влада». Також у повідомленні зазначено, що влада Чехії “здійснює як «офіційну політику» лінію на загострення з Росією.

При цьому офіційна Прага пояснила висилку російських дипломатів тим, що один із них свідомо ввів в оману чеські спецслужби, написавши помилковий донос на іншого.

Ідеться про справу про нібито загрозу отруєння празьких муніципальних політиків. Чеська контррозвідка стверджує, що йдеться про «просту і сумну історію про ворожість і заздрість між двома співробітниками російського посольства». Один із них, як стверджується, надіслав до контррозвідки анонімний лист із метою завдати шкоди своєму колезі. У ньому стверджувалося, що той привіз до Праги отруту рицин, яким планувалося отруїти мера Праги Зденека Гржиба і мерів міських районів Ондржея Коларжа та Павла Новотного. Чеська контррозвідка встановила, що звинувачення було хибним.

Висланими з Чехії виявилися виконувач обов’язків голови празького відділення «Росспівробітництва» Андрій Кончаков і його підлеглий, колишній тимчасовий виконувач обов’язкиів директора Російського центру науки і культури Ігор Рибаков. Вони не коментували твердження чеської влади.

Відносини між Чехією та Росією останнім часом загострилися. Російська влада висловлювала обурення у зв’язку з демонтажем у Празі пам’ятника радянському маршалу Івану Конєву, а також зі встановленням пам’ятного знака на честь бійців колаборантської РОА (створеної в складі німецького вермахту «Російської визвольної армії»), які наприкінці Другої світової війни повернули зброю проти німців і надали допомогу Празькому повстанню.

Посол Чехії в Москві 15 червня сказав, що, крім висилки дипломатів, обговорював у російському МЗС питання про початок російсько-чеських консультацій. Одним із питань стане доля празького пам’ятника Конєву.
…

Московський міський суд у Росії засудив громадянина Сполучених Штатів Пола Вілана до 16 років позбавлення волі, визнавшив його винним у шпигунстві. Про це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода з зали суду.

В останньому слові Вілан заявив про свою невинуватість. Він та його захист наполягали на виправдувальному вироку.

На судовому засіданні 25 травня сторона звинувачення вимагала для Вілана 18 років колонії суворого режиму. Це майже максимальний термін – російське законодавство передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

Читайте також: Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»​

Слухання справи Вілана по суті почалися 20 квітня. За словами його адвоката Володимира Жеребенкова, свідки захисту – близько 10 людей – в суді заявили, що американець нікого не вербував і не збирав секретну інформацію. За словами адвоката, захист надав суду докази того, що «в справі є ознаки провокації злочину зі сторони однієї особи, від якої йшла вся ініціатива».

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві за запрошенням на весілля. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.
…

У російському Санкт-Петербурзі висунули звинувачення в державній зраді президентові Арктичної академії наук Валерієві Митьку, повідомив агентству «Інтерфакс» його адвокат, керівник правозахисного об’єднання «Команда 29» Іван Павлов.

Раніше про справу 78-річного вченого не повідомляли, хоча районний суд у Петербурзі відправив його під домашній арешт ще в лютому. Розслідуванням справи займається петербурзьке управління ФСБ.

Митька звинувачують у тому, що він передав матеріали, що становлять держтаємницю, китайським спецслужбам під час поїздки в Китай, уточнив Павлов. Інших подробиць він не навів. Митько провину не визнає.

За словами адвоката, документи, які його підзахисний брав із собою за кордон, «завжди стосувалися виключно його наукової і викладацької діяльності».

5 червня суд продовжив домашній арешт Митьку до 10 жовтня. Вченому заборонені прогулянки, використання засобів зв’язку і навіть спілкування з дітьми, яких слідство зробило свідками у кримінальній справі, розповів адвокат.

Валерій Митько – капітан 1-го рангу запасу. У період з 1963 по 1994 рік він служив на кораблях, підводних човнах, в установах Військово-морського флоту. З 1994 року, після відходу в запас на посаді начальника кафедри підводних інформаційних систем Військово-морської академії, продовжував педагогічну діяльність у наукових і навчальних закладах.

Митько обіймає посаду президента Санкт-Петербурзької Арктичної громадської академії наук. Основним напрямком діяльності академії є наукове обґрунтування змісту Арктичної доктрини Росії, як головного документа, який проголошує геополітичні інтереси Росії в Арктиці.

У своїх роботах Митько підкреслював, що Росія зобов’язана приділяти Арктиці особливу увагу, щоб не відстати від західних країн. Одночасно він критикував ставлення видобувних компаній із різних країн (від Росії цими проєктами займається «Роснефть») до навколишнього середовища в Арктиці.

За словами дружини вченого, політикою Митько практично не цікавився, ніяких конфліктів із владою у нього ніколи не було.
…

Вірменська поліція затримала понад 100 осіб у Єревані після того, як Служба національної безпеки обшукала будинок і офіс лідера опозиції Гагіка Царукяна за звинуваченням в економічних злочинах. Затримання відбулися після того, як сталися сутички з поліцією протестувальників, які прийшли під будівлю Служби нацбезпеки Вірменії на захист Царукяна. Масові зібрання нині заборонені у Вірменії через введений до 13 дипня надзвичайний стан у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Зранку силовики провели обшук в будинку лідера партії «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна в селі неподалік від Єревана, а також у офісах його партії в рамках розслідування «фінансових злочинів». Бізнесмен, зокрема, підозрюється в проведенні неліцензійної гральної діяльності.

Царукян стверджує, що звинувачення є політично мотивованими і спрямовані на те, щоб змусити його припинити критику дій прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна щодо боротьби з коронавірусом.

Партія Царукяна «Процвітаюча Вірменія» має 25 з 132 місць в парламенті Вірменії, і є найбільшою опозиційною партією.

Повідомляється, що Царукяна викликали на допит, алк як депутат він має імунітет від судового переслідування.

У Вірменії на сьогодні підтверджено 16 667 випадки COVID-19, 269 людей померли.
…

Лауреати Нобелівської премії з літератури Герта Мюллер та Світлана Алексієвич, а також лауреат Гонкурівської премії Джонатан Літтелл написали відкритого листа комісару Ради Європи з прав людини Дуні Міятович з підтримкою на адресу російського історика, директора карельського відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва, якого звинувачують у виготовленні порнографії і насильницьких діях щодо прийомної дочки. Текст звернення російською мовою опублікувала «Новая газета».

Мюллер, Алексієвич і Літтелл пишуть, що кримінальна справа проти Дмитрієва – це спроба переписати історію Росії та СРСР.

«Здається, що на вибір огидної кримінальної статті сильно вплинув укорінений в масовій свідомості негативний стереотип: батько-одинак – це потенційний насильник. Судячи з того, що ми читали про цю справу, грунтується вона, як і перша, на бажанні заглушити пам’ять про репресії і розправитися з Дмитрієвим, витягнувши назовні незаперечні свідчення чорних сторінок радянської історії. Російська влада прагне переписати історію Сандармоху, обмовити його першовідкривача, безпідставно звинувативши Дмитрієва в огидному злочині», – пишуть автори листа.

У листі йдеться, що історику загрожує до 20 років позбавлення волі, це, на їхню думку, «буде кінцем не тільки його дослідницької роботи, а й життя». Автори також закликали Міятович заступитися за Дмитрієва на рівні керівництва ЄС. Хоча раніше ЄС вже закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та звільнити його з-під варти.

На початку травня Верховний суд Карелії залишив без змін запобіжний захід, яку призначив історику Дмитрієву суд Петрозаводська. Він залишиться під вартою до 25 червня.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Раніше колективні листи за Дмитрієва вже підписували понад 150 російських діячів культури і понад 400 іноземних вчених. На його захист також виступили численні правозахисники, журналісти і політики. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

Британська поліція прозвітувала про затримання 113 осіб після сутичок, в тому числі ультраправих активістів, із поліцейськими в Лондоні 13 травня. Повідомляється, що 23 поліцейські зазнали травмувань.

Звинувачення проти заарештованих стосуються безладів із застосуванням насильства, нападів на поліцію, зберігання зброї та наркотиків і порушень, пов’язаних із вживанням алкоголю.

Попри значну кількість затриманих, поліція все ж заявила, що протести були в основному мирними із окремими «спалахами насильства» щодо правоохоронців.

Напередодні повідомлялося, що активісти жбурляли у бік силовиків пляшки і димові шашки.

Прем’єр-міністр Боріс Джонсон засудив насильство і заявив, що «расистському бандитизму не місце на наших вулицях».

Різні групи людей, які з’їхалися напередодні до Лондона, заявляли, що виступають на захист історичних пам’ятників, які ставали об’єктами нападів демонстрантів проти расизму.

Паралельно 13 червня в Лондоні і по всій країні відбулося кілька мирних акцій протесту проти расизму. Такі демонстрації проходять по всьому світу після смерті 25 травня афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув від удушення в результаті дій поліцейського.
…

Президент Росії Володимир Путін уперше прокоментував протести, які спалахнули в США після загибелі чорношкірого Джорджа Флойда, назвавши це «проявом якихось глибинних криз».

«З моменту приходу до влади чинного президента (Дональда Трампа – ред.), коли він переміг, переміг абсолютно очевидно, в демократичний спосіб. А сторона, що програла, придумала всякі небилиці, тільки щоб поставити під сумнів його легітимність», – сказав Путін у програмі російського телебачення «Москва. Кремль. Путін», яка вийшла в ефір 14 червня.

Російського лідера також здивувала реакція губернаторів деяких штатів на розпорядження Дональда Трампа.

«Що таке демократія? Це влада народу, це правильно. Але якщо народ обирає вищі органи, то і вищі органи влади, наділені довірою народу, мають право вибудувати роботу виконавчих органів влади таким чином, щоб гарантувати інтереси більшості населення країни. Ну а що там? Президент каже: «Треба зробити так-то і так-то», а на місцях губернатори кажуть: «та пішов ти подалі», – зазначив Путін.

Президент США Дональд Трамп заявив 11 червня, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.
…

Начальник поліції американського міста Атланта подав у відставку, на тлі заворушень у цьому місті. Протести з новою силою спалахнули після того, як поліцейський застрелив 27-річного чорношкірого чоловіка на ім’я Рейшард Брукс.

Цу сталося на парковці ресторану швидкого харчування. Відвідувачі повідомили поліцейським про автомобіль, який заважав заїзду на територію закладу інших учасників руху. Поліцейські, які розбудили водія, встановили у нього стан алкогольного сп’яніння. Брукс став погрожувати поліцейським електрошокером і був застрелений.

Мер Атланти Кейша Ленс Боттомс заявила, що 13 червня прийняла відставку керівника поліції Еріка Шилдса. «Я не вірю, що це було виправданим застосуванням смертельної сили, і я закликала негайно звільнити офіцера (який стріляв у Брукса – ред.)», – сказала Боттомс на пресконференції.

Після настання темряви протестувальники перекрили шосе та підпалили ресторан, біля якого був убитий Брукс.

Понад два тижні у Сполучених Штатах та у всьому світі відбуваються протести проти жорстокості поліції та расової нерівності. Їх спричинила смерть Джорджа Флойда, 46-річного чорношкірого чоловіка, загиблого в Міннеаполісі, коли поліцейський майже дев’ять хвилин тримав коліно на шиї затриманого.
…

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу 14 червня відвідають Туреччину. Темою переговорів, як очікується, буде конфлікт у Лівії.

Туреччина підтримує визнаний ООН уряд національної згоди у столиці Триполі, натомість Росія, Єгипет та Об’єднані Арабські Емірати перебувають на стороні Халіфи Хафтара, сили якого контролюють схід Лівії.Міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що делегації проведуть «консультації та обговорять координацію з регіональних питань».

У січні Туреччина розмістила військових радників, безпілотники та найманців у Лівії для підтримки уряду в Тріполі. Це втручання змінило ситуацію, і сили міжнародно визнаного уряду відкинули війська Хафтара від столиці країни та просунулися вглиб території, раніше контрольованої Хафтаром.

США звинуватили Росію в наданні бойових літаків військам Хафтара, а в звіті ООН стверджується, що Хафтара підтримує і російська група найманців, відома як «приватна військова компанія Вагнера».

Турецький державний мовник TRT повідомив, що сторони також обговорюватимуть ситуацію в Сирії. У цій країні Росія та Туреччина мають різні підходи щодо долі останнього анклаву, який утримується повстанцями на північному заході провінції Ідліб.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф також планує відвідати Туреччину 14 червня, повідомляє іранське міністерство закордонних справ. Іран та Росія є основними союзниками президента Сирії Башара Асада, Туреччина підтримує частину повстанців проти режиму Асада.
…

Державна рада Франції зняла заборону на проведення масових акцій, запроваджену через пандемію коронавірусної інфекції. Рішення опубліковане ввечері 13 червня. У ньому, зокрема, говориться, що обмеження свободи зібрань за нинішньої епідеміологічної ситуації «не є обґрунтованим».

У рішенні Державної ради наголошується, що вихід на акції протесту є «фундаментальним правом». «Ризики, пов’язані з санітарною ситуацією, можуть бути приводом для заборони масових акцій тільки в особливих випадках», – ідеться в тексті.

Держрада ухвалила, що відтепер акції протесту можна проводити при дотриманні тих же правил, що і раніше.

Для організації заходу в громадському місці необхідно заздалегідь подати заяву в префектуру поліції. Влада може заборонити акцію в тому разі, якщо дотримання запобіжних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу, буде неможливим.

Брати участь у заходах зможуть не більш як 5 тисяч людей.

Рішення Державної ради Франції ухвалене після скарги Ліги з прав людини. Один із юристів Ліги в інтерв’ю агентству France-Presse назвав це рішення «великою перемогою».

Удень 13 червня в Парижі в акції протесту брали участь, за оцінками МВС, близько 15 тисяч людей, були затримані 26 учасників акції. Як повідомило Міжнародне французьке радіо, одним із організаторів акції виступив комітет пам’яті Адама Траоре, 24-річного чорношкірого француза, який загинув після жорсткого затримання в 2016 році.
…

У столиці Франції Парижі відбувся переважно мирний, але несанкціонований протест проти поліційного насильства, який до того ж став порушенням суворої заборони, чинної у Франції, збиратися більш ніж по десять осіб через коронавірусну пандемію. Поліція застосовувала подразливий газ для розгону демонстрантів і застосувала силу до кількох груп учасників акції, які закидали її камінням.

Організатори збиралися пройти ходою всім містом, але поліція заблокувала їм шлях. На тому маршруті, де хода відбулася, власникам усіх крамниць і недавно відкритих після суворих обмежень ресторанів наказали закритися на час демонстрації і прибрати з вулиць усе своє майно, яке можна було б розтрощити, підпалити чи використати для кидання в поліцію.

Ходу проводили прихильники Адами Траоре, афрофранцуза, який помер у відділку поліції 2016 року. Обставини його смерті досі не з’ясовані.

Схожі протести проти поліційного насильства, які нині відбуваються в багатьох місцях світу після смерті у США афроамериканця внаслідок дій поліції при його затриманні, відбулися цього дня і в кількох інших містах Франції, зокрема, Марселі чи Ліоні. Вони були переважно мирними, але в перебігу їх теж сталося кілька сутичок учасників із поліцією.
…

У столиці Великої Британії Лондоні всупереч поліційним обмеженням і закликам залишатися вдома через коронавірус мітингували 13 червня ультраправі активісти й футбольні «ультрас», які заявляли, що виступають на захист історичних пам’ятників, які ставали об’єктами нападів демонстрантів проти расизму.

У кількох випадках між ними й поліцією виникали сутички, юрбу відтискали назад спецзагони кінної поліції.

Багато з демонстрантів, які з’їхалися з різних міст, зібралися біля пам’ятника прем’єр-міністрові країни часів Другої світової війни Вінстонові Черчиллю і біля воєнного меморіалу «Кенотаф».

Ці й інші пам’ятники в Лондоні ще напередодні захистили щитами, щоб захистити їх від вандалізму. Існували також побоювання, що вони можуть потерпіти й від того, що ультраправі могли влаштувати сутички з учасниками планованої було демонстрації проти расизму.

Але організатори акції проти расизму скасували її, заявивши, що присутність учасників акції протилежного спрямування робить ситуацію небезпечною.

Тож лише незначні кількості демонстрантів проти расизму зібралися в лондонському Гайд-парку.

Поліція запровадила суворі обмеження на пересування обох супротивних груп, щоб вони не перетнулися. Керівник лондонської поліції Бас Джавід закликав людей не збиратися великими групами через коронавірус, а якщо вони все ж рушать, то дотримуватися планованого маршруту і розійтися до 17-ї години місцевого часу (19-ї за Києвом).

Мер Лондона Садік Кан раніше попереджав, що пам’ятники і пам’ятки в місті, зокрема й пам’ятник Черчиллеві на Парламентській площі, можуть стати осередками насильства.
…

Чотири конгресмени від Демократичної і Республіканської партії Конгресу Сполучених Штатів представили законопроєкт, який засуджує дії Євгена Пригожина, який вважається одним із наближених президента Росії Володимира Путіна, повідомляє «Голос Америки».

Законопроєкт містить пакет заходів для протидії діям Пригожина та його партнерів «за їх атаки, які тривають на Сполучені Штати та його союзників».

Читайте також: «Нова газета» опублікувала нові дані про вбивство цивільного в Сирії, в якому звинувачує «ПВК Вагнера»

Конгресмен-демократ, голова Комітету з іноземних справ Палати представників Конгресу США та один з авторів законопроєкту Еліот Енгель у своїй заяві назвав Пригожина «маріонеткою Путіна з давньої історією підриву безпеки та інтересів Сполучених Штатів у інтересах уряду Росії».

Як приклади Енгель навів втручання пригожинської «фабрики тролів» у американські президентські вибори 2016 та вибори Конгресу 2018-го, а також дії найманців з «групи Вагнера» в Україні, Сирії, Лівії та Африці.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Законопроєкт зокрема передбачає переконання держав, які співпрацюють зі підконтрольними Пригожину структурами, у припиненні подібного співробітництва, запровадження додаткових санкцій, співпрацю з міжнародними партнерами США з метою переконати їх вдатися до аналогічних кроків.

Євген Пригожин перебуває під індивідуальними санкціями США через його роль, як кажуть у Вашингтоні, в підтримці російської анексії українського Криму 2014 року і воєнного втручання Москви на сході України проти української влади.
…

Польща 13 червня відновила перетин кордонів із сусідніми країнами-членами Євросоюзу після майже тримісячної заборони.

До цього Варшава послабила контроль на кордоні з Литвою 12 червня. Відкриття кордонів із Німеччиною, Чехією, Словаччиною набуло чинності опівночі за празьким часом.

Деякі вимоги для в’їзду громадянам країн не з Євросоюзу також послаблені, проте заходи контролю на кордоні з Україною, Білоруссю та російським ексклавом Калінінградом продовжують діяти.​

Читайте також: Незважаючи на COVID-19 і економічну кризу, ЄС подовжив санкції проти Росії за Крим ще на рік​

Польща також не відновила залізничне сполучення з країнами поза ЄС. Громадяни Росії, Білорусі чи України можуть в’їхати на польську територію, якщо мають дружину чи подружжя з польським громадянством або дозвіл на роботу в цій країні.

Очікується, що повітряне сполучення між Польщею та іншими членами ЄС відновиться 16 червня. Наразі невідомо, коли почне роботу залізничне сполучення в межах блоку.

Читайте також: Росія та Китай причетні до кампаній дезінформації щодо COVID-19 – ЄС​

Потяг «Євросіті», який курсував між Варшавою та Берліном, на час карантину спрямований до західного польського міста Щецин.

Всередині березня уряд Польщі закрив в’їзд до країни для іноземців з-поза меж Євросоюзу. Винятками стали люди з дозволом на проживання в Польщі, водії вантажівок та дипломати.
…

Підводний крейсер названий на честь князя Володимира
…

Російські компанії «Газпром» і «Газпромбанк» заявили 12 червня, що дії влади Білорусі порушують закони країни і договір про Євразійський економічний союз. Про це повідомив телеканал «Настоящее время».

Компаніям, які виступили із заявою, належить 99,6% акцій «Білгазпромбанку», в головному офісі якого в Мінську 11 червня вібдулися обшуки, відомо про 15 затриманих співробітників. Крім того, Нацбанк Білорусі змінив керівництво установи, призначивши виконувачем обов’язків голови правління банку Надію Єрмакову (до 2014 року очолювала Національний банк Білорусі, до призначення була пенсіонеркою).

Майже 20 років, до травня 2020 року, «Білгазпромбанк» очолював Віктор Бабарика. У травні він оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Білорусі, перед цим залишивши свою посаду.

Комітет держконтролю Білорусі 12 червня заявив, що на базі банку була створена організована злочинна група, яка виводила гроші за кордон.

Раніше 12 червня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто доручив перевірити роботу «Білгазпромбанку».

 
…

Уряд Вірменії оголосив, що вирішив використати лише 60% російського кредиту в розмірі 270 мільйонів доларів, призначеного для фінансування модернізації збудованої ще за часів СРСР атомної електростанції.

Єдиний реактор, який нині функціонує, був введений в експлуатацію в 1980 році і мав бути виведений з експлуатації до 2017 року. Однак колишній уряд Вірменії у 2014 році вирішив продовжити термін експлуатації реактора на 10 років. Це сталося після того, як не вдалося залучити іноземні інвестиції для будівництва нової АЕС.

У 2015 році російський уряд погодився надати Вірменії кредит у розмірі 270 мільйонів доларів США та допомогу на 30 мільйонів доларів США на модернізацію АЕС. Роботи з модернізації, здійснювані російським агентством атомної енергетики «Росатом», мали завершитись до кінця 2019 року, але графік виконання робіт був зірваний, що перешкоджало повному використанню російських коштів.

Міністр інфраструктури Вірменії Сурен Папікян 11 червня заявив, що країна використала лише 107 мільйонів доларів із російських грошей. Міністр вказав, що Москва запропонувала продовжити кредитну угоду на 2 роки за умови, що Вірменія погодиться використати 80% грошей на обладнання та послуги російських компаній.

Уряд прем’єр-міністра Ніколя Пашиняна підтримав пропозицію Папікяна і відхилив російську пропозицію. Уряд ухвалив рішення фінансувати решту робіт шляхом продажу державних облігацій.

Уряд Пашиняна заявив, що планує витратити 63 мільярди драмів (це близько 130 мільйонів доларів) на модернізацію об’єкта впродовж найближчих двох років.

Пашинян заявив, що уряд тепер буде вільний добирати постачальників для АЕС, що, за його словами, «істотно» знизить витрати.

Єдина у Вірменії АЕС розташована за 35 кілометрів на захід від Єревану, вона виробляє приблизно 40% електроенергії в країні. Європейський союз та Сполучені Штати давно наполягають на її закритті, заявляючи, що об’єкт не відповідає сучасним стандартам безпеки.

 
…

Корпорація Twitter розкрила подробиці про більш ніж 32 тисячі акаунтів, які вона раніше заблокувала, вважаючи їх такими, що мають відношення до скоординованих «інформаційних операцій» іноземних держав.

Йдеться про три групи акаунтів, пов’язаних із Китаєм, Росією і Туреччиною. Заблоковані вони були раніше. 12 червня Twitter пояснив причини блокування, опублікував архів із назвами акаунтів, а також повідомив про те, що їх вміст було назавжди видалено з соцмережі.

Найбільша група видалених акаунтів пов’язана з Китаєм.

До Росії, за твердженнями Twitter, мали відношення 1152 аккаунти. Вони були пов’язані з прокремлівським медіапроектом «Актуальна політика» і займалися скоординованою діяльністю, порушуючи правила соцмережі, серед іншого, як сказано в повідомленні, «пропагуючи партію «Єдина Росія» і атакуючи політичних інакодумців».

Твітер «Актуальної політики» був заблокований минулого року. Був заблокований і резервний акаунт проєкту.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

Виступаючи під час зустрічі з релігійними лідерами, правоохоронцями та підприємцями в техаському Далласі 11 червня, Трамп відкинув заяви протестувальників про поліцейський расизм, заявивши, що в цьому винні лише «кілька паршивих овець», і що несправедливо називати всіх поліцейських нетерпимими.

«Нам треба працювати разом, щоб протистояти упередженості й нетерпимості там, де вони проявляються, – сказав Трамп. – Але ми не матимемо прогресу і не залікуємо рани, помилково позначивши расистами десятки мільйонів порядних американців».

Заклик до встановлення національного стандарту використання сили став першою конкретною пропозицією Трампа щодо реформи поліції у відповідь на масштабні протести після смерті Флойда в Міннеаполісі.

Проте подробиць свого рішення, яке ще має бути формалізоване, він не навів.

Трамп, який знову балотується у президенти в листопаді, також заявив, що його адміністрація буде сприяти економічному розвитку в громадах меншин, протистояти нерівності в охороні здоров’я, вкладаючи «значні суми» в медичні заклади, що обслуговують меншини, та покращувати варіанти вибору школи.

Водночас він розкритикував протестувальників у Сіетлі, які створили імпровізований табір, а також міського голову і губернатора, обоє демократи.

«Заберіть зараз же своє місто. Якщо ви цього не зробите, зроблю я», – написав Трамп у твітері.

Мер Сіетла Дженні Даркан попередила, що будь-який крок Трампа до використання військових був би незаконним. «Повертайтеся у бункер», – відповіла вона.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 
…

За минулу добу в Росії, за офіційними даними, виявлено 8987 нових випадків зараження коронавірусом. Це більше, ніж за останні кілька діб. На частку Москви припадає менше ніж чверть усіх нових інфікованих – 1714, але й у Москві приріст нових випадків інфекції прискорився.

За весь час епідемії в Росії виявили понад 511 тисяч інфікованих, причиною смерті 6715 із них офіційно визнана коронавірусна інфекція (за минулу добу померли 183 людини). 

Одужали майже 270 тисяч жителів Росії (за добу понад 8 тисяч). 

Російська офіційна статистика викликає низку питань у фахівців, які відзначають, крім іншого, низький рівень летальності в порівнянні з переважною більшістю країн. Російська влада стверджує, що її статистика правильна, визнаючи при цьому, що в статистику смертей від коронавірусу включають тільки ті випадки, коли інфекція COVID-19 визнається головною причиною смерті. 

Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Майкл Раян цього тижня визнав, що російська статистика «складна для розуміння».
…

Мер Москви Сергій Собянін порекомендував жителям столиці Росії залишатися вдома під час найближчих свят – Дня Росії 12 червня і параду Перемоги 24 червня через епідемію коронавірусу. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Росія 24».

«Я б вам не рекомендував нікуди ходити в ці свята. У нас заборонені поки масові заходи. Так, офіційні заходи будуть проводитися і 12 червня, і буде день параду, але краще це подивитися по телевізору», – сказав Собянін. 

Він додав, що «ніякої величезної масовки чи глядачів не повинно бути, це великий ризик і для вас, і для ваших дітей, і для ваших близьких».

Також Собянін закликав москвичів продовжувати працювати віддалено, щоб в офісах не було скупчень людей.

Раніше Собянін скасував із 9 червня режим самоізоляції, прогулянки по графіку й електронні перепустки в Москві. Також у столиці Росії відновили роботу перукарні, салони краси, фотоательє, ветеринарні клініки, агентства з працевлаштування, громадські організації, кіностудії, студії звукозапису і наукові інститути. Інші обмеження в Москві будуть знімати 16 і 23 червня.

Видання «Медуза» з посиланням на джерела писала, що рішення про дострокове скасування обмежувальних заходів у Москві мер ухвалив після розмови з президентом Володимиром Путіним.

За даними видання, Собяніна змусили поквапитися, щоб «до дня голосування люди вже більш-менш відтанули, відійшли від карантину і не голосували відразу після зняття обмежень в озлобленому стані».

Проголосувати щодо змін до конституції росіяни зможуть 1 липня, дострокове голосування почнеться з 25 червня. Серед запропонованих змін – «обнулення» президентських термінів Путіна, яке дозволить йому залишатися при владі до 2036 року.

Тим часом, російські регіони продовжують відмовлятися від проведення параду Перемоги 24 червня через епідемію коронавірусу. За даними державного агентства новин ТАСС, вже дев’ять регіонів перенесли парад на 23 серпня.

За офіційними даними на ранок 11 червня, в Москві за добу було виявлено приблизно півтори тисячі нових випадків інфікування коронавірусною інфекцією, померли від COVID-19 за добу 53 пацієнти.

В останні дні добовий приріст випадків інфікування стабільно тримається на позначці менше ніж дві тисячі, що відповідає середині квітня. Добовий максимум у Москві припадав на першу половину травня – понад шість із половиною тисяч випадків заражень.
…

Начальник Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі назвав помилковим рішення супроводжувати президента Дональда Трампа під час його прогулянки до церкви біля Білого дому у Вашингтоні.

Виступаючи у відеозапису на випускній церемонії Національного університету оборони 11 червня, Міллі заявив, що його присутність разом із Трампом на тлі протестів проти расової несправедливості «створює уявлення про військових, які беруть участь у внутрішній політиці».

1 червня на тлі потужних протестів після загибелі чорношкірого Джорджа Флойда президент США Дональд Трамп вирішив піти до церкви, розташованої неподалік Білого дому і сфотографуватися з Біблією. Для того, щоб глава держави безперешкодно пройшов до місця фотосесії, поліція застосувала силу для розгону мирної акції протесту проти расової нерівності. 

Кілька релігійних лідерів розкритикували дії Трампа, а провідний єпископ Єпископальної церкви Майкл Керрі звинувачував президента у використанні храму з «політичною метою».

 
…

У мінському офісі «Білгазпромбанку» 11 червня відбувся обшук у справі про ухилення від сплати податків і легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, повідомила агенція «БелаПАН». Посаду голови правління в цьому банку майже 20 років обіймав Віктор Бабарико, претендент на пост президента. Він пішов з банку в травні у зв’язку з участю у виборчій кампанії.

Обшуки проводили співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю. Підозрюваними в цій кримінальній справі є «представники комерційних структур, колишні і чинні працівники банківської системи».

За словами прессекретаря Комітету держконтролю, Віктор Бабарико «в даний час у межах розслідування кримінальної справи процесуального статусу не має».

Після обшуків у банку Бабарико провів стрім, під час якого заявив, що у влади немає на нього компромату, тому обшуки і порушення кримінальних справ спрямовані проти його оточення, людей, з якими він працював.

На офіційному сайті Бабарика повідомляється, що станом на 10 червня за його висунення кандидатом у президенти зібрано понад 285 тисяч підписів виборців за необхідних для реєстрації 100 тисяч.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Збір підписів за висунення кандидатів завершується 19 червня.
…

Молдовський олігарх Влад Плахотнюк, який торік виїхав зі своєї батьківщини на тлі зміни уряду, шукав політичного притулку у США. Заяву Плахотнюка було відхилено за позовом, поданим у федеральному суді США.

У січні, через чотири місяці після подання заяви, Плахотнюку було скасовано американську візу. Це сталося після того, як державний секретар США Майк Помпео заявив, що «корупційні дії (Плахотнюка – ред.) підірвали верховенство закону та серйозно поставили під загрозу незалежність демократичних інститутів у Молдові».

Плахотнюк подав позов до суду у Нью-Йорку, стверджуючи, що візова заборона позбавила його «належного процесу розгляду притулку і тим самим ставить його життя і свободу під серйозну небезпеку».

У травні 2020 року прокурори Молдови висунули впливовому олігарху та експолітику Владу Плахотнюку звинувачення в масштабному розкраданні та планують вимагати його екстрадиції зі Сполучених Штатів. Про це заявив генеральний прокурор Александру Стояноґло.

За словами Стояноґло, Плахотнюка звинувачують у створенні кримінальної групи, вимаганні та шахрайстві. Він додав, що, щойно обвинувальний акт буде готовий та перекладений англійською, Кишинів буде вимагати екстрадиції Плахотнюка зі США.

Володимир Плахотнюк, за деякими оцінками, є найбагатшою людиною Молдови. Він був членом молдовського парламенту кілька разів, востаннє – з лютого по липень 2019 року.

Плахотнюка пов’язують із так званою «крадіжною століття» – скандалом через зникнення понад 1 мільярда доларів – близько однієї восьмої частини ВВП Молдови – з найбільших банків країни з 2012-го по 2014 рік.

Читайте також: Ексклюзив. Найбільш горезвісний олігарх Молдови перебуває у США всупереч санкціям – посадовці​

Офіс прокурора заявляв, що звинувачення проти Плахотнюка базується на «незаперечних доказах», які містить звіт міжнародної розвідувальної фірми Kroll, базованої в США.

Документ показує, як компанії та приватні особи, пов’язані з 28-річним бізнесменом Іланом Шором, отримали контроль над трьома найбільшими банками протягом кількох років. Ці кошти були виведені за кордон в ході сумнівних позик, компаній-прокладок, обмінів активами та угод між акціонерами.

Шора, який наразі ймовірно перебуває в Ізраїлі, у 2016 році звинуватили та визнали винним у відмиванні та привласненні коштів. Згідно зі звітом, він видав великі позики у триденний період власним компаніям у листопаді 2014 року.

Також у 2016 році колишнього прем’єр-міністра Влада Філата визнали винним у хабарництві, пов’язаному з крадіжкою. Він відсидів три роки у в’язниці і був звільнений торік, на початку грудня.

Читайте також: Придністровський олігарх-сепаратист обзавівся в Україні численним майном та угіддями – «Схеми»​

За версією прокурорів, що через Шора Плахотнюк вивів 100 мільйонів доларів з колишнього державного банку «Банка де Економії».

Володимир або Влад Плахотнюк втратив вплив на владу після того, як проєвропейський альянс ACUM на чолі з Майєю Санду утворив коаліцію з Партією соціалістів Республіки Молдова. Плахотнюк, якого багато років називали «господарем Молдови», нині залишив територію країни.

5 березня Радіо Свобода повідомило з посиланням на молдовських та американських посадовців, що останніми місяцями Плахотнюк не раз бував у США, серед того й принаймні один раз уже після того, як Державний департамент запровадив щодо нього візові обмеження. Згодом інформацію про переїзд Плахотнюка до Штатів підтвердило посольство США у Молдові.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ про економічні санкції і обмеження на поїздки для співробітників Міжнародного кримінального суду (МКС), які безпосередньо беруть участь в розслідуванні військових дій США і щодо співробітників розвідки у справі про можливі воєнні злочини в Афганістані.

Указ Трампа, зокрема, передбачає економічні санкції щодо тих співробітників МКС, які «безпосередньо причетні до будь-яких зусиль з проведення розслідувань і судових процесів щодо американських військовослужбовців без згоди США». Також передбачено розширення візових обмежень не лише щодо цих співробітників суду, але і для їхніх родичів.

Після того як Трамп підписав розпорядження 11 червня, держсекретар Майк Помпео заявив, що Вашингтон не допустить загроз для США з боку суду, діяльність якого він вважає вкрай політизованою.

Очільник Мін’юсту Вільям Барр, у свою чергу, звинуватив «іноземні держави, такі як Росія», в тому, що вони маніпулюють судом в Гаазі, «переслідуючи власний порядок денний».

Сполучені Штати входять в десятки країн, які не є учасниками Римського договору, який заснував МКС в 2002 році для судового переслідування за воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид в районах, де злочинці інакше не могли б постати перед правосуддям.

У заяві Білого дому йдеться: «Попри неодноразові заклики Сполучених Штатів і наших союзників до реформ, Міжнародний кримінальний суд не вжив жодних дій з реформування і продовжує проводити політично мотивовані розслідування проти нас і наших союзників, включаючи Ізраїль».

Адміністрація Трампа торік вже запроваджувала обмеження на поїздки та інші санкції проти співробітників Міжнародного кримінального суду.

У листопаді 2017 року прокурор МКС Фату Бенсуда попросила суддів розпочати розслідування ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних в Афганістані з травня 2003 року.

Але в квітні 2019-го Палата з розгляду попередніх проваджень суду відхилила розслідування як таке, що не відповідатиме «інтересам правосуддя», вказавши, що воно, найімовірніше, провалиться через відсутність співпраці.

У березні цього року Апеляційна палата МКС постановила, що розслідування може бути продовжене. Це ріщення держсекретар США Майк Помпео назвав «безрозсудливим».

Афганістан є підписантом Римського договіру, але влада раніше висловилися проти вказаного розслідування в МКС.

Сили США та інші іноземні війська увійшли в Афганістан після терактів у Сполучених Штатах 11 вересня 2001 року. У лютому цього року Вашингтон підписав угоду з бойовиками-талібами, які ведуть збройну боротьбу з урядом в Кабулі. В цій угоді США зобов’язалися вивести всі війська США в обмін на гарантії безпеки, прагнучи прокласти шлях до переговорів між ворогуючими сторонами в Афганістані.
…

«Комітет республіканських досліджень» – найбільш численна внутрішньопартійна група в республіканській фракції Палати представників США – розробила рекомендації з приводу політики Вашингтона щодо Росії.

У підготовленій комітетом доповіді під назвою «Посилення Америки і протистояння глобальним загрозам» йдеться про пропозиції щодо протидії Ірану, Китаю і Росії – країнам, владу яких республіканці вважають противниками Америки.

У розділі, присвяченому Росії, йдеться про необхідність «стратегії стримування» для того, щоб зупинити агресивну поведінку Кремля. 

Ця стратегія включає в себе «найбільш жорсткий пакет санкцій, коли-небудь запропонований Конгресу». 

Цей пакет, на думку авторів доповіді, повинен включати в себе вторинні (тобто такі, що поширюються на інші країни) санкції проти російських нафтогазових активів, санкції проти російського зовнішнього боргу, а також позначення Росії як держави-спонсора тероризму, що автоматично тягне за собою накладення на неї додаткових санкцій. 

Автори доповіді вважають, зокрема, що російська влада спонсорує визнані в США терористичними організації «Хезболла», «Хамас» і «Русское имперское движение».

Один із запропонованих заходів – відключення Росії від міжнародної системи банківських транзакцій SWIFT. Пропонується внести російський «Внешэкономбанк» і низку інших фізичних і юридичних осіб до списку санкцій. Серед інших, згадані «керівники російської пропаганди» (без імен), а також люди, які просувають російські інтереси в інших країнах – такими названі український проросійський політик Віктор Медведчук і грузинський олігарх Бідзіна Іванішвілі. Сказано також про необхідність посилення підтримки України і Грузії.

Обґрунтування для таких заходів – дії Росії, які республіканці вважають ворожими американським інтересам, зокрема на Близькому Сході, у Венесуелі й Україні.

При цьому пропонується розробити нові заходи з «прямого спілкування з російським народом і підтримки його прагнень до демократії і дотримання прав людини». Зокрема, йдеться про підтримку російських продемократичних активістів.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі розраховують, «що ці плани так і залишаться на рівні заяв, які не будуть жодним чином матеріалізуватися».

У доповіді також йдеться про більш жорсткі заходи по відношенню до Китаю та Ірану.

Як правило, санкційна політика в США базується на двопартійній основі – тобто основні параметри санкційних законопроєктів узгоджують демократи і республіканці в Конгресі. Нещодавно ухвалений закон про протистояння противникам Америки за допомогою санкцій, відповідно до якого були посилені санкції проти Росії, також носив двопартійний характер, як і ініціатива про санкції проти газопроводу «Північний потік-2».

Президент Дональд Трамп неодноразово говорив, що «хоче порозумітися з Росією», і утримується від різкої критики російського президента Володимира Путіна. При цьому він же зазначає, що проводить найбільш жорстку політику по відношенню до Москви за весь час.

 
…

Суд у російській Твері умовно-достроково звільнив із колонії колишнього співробітника Центрального науково-дослідного інституту машинобудування (ЦНДІМАШ) Володимира Лапигіна, засудженого за звинуваченнм у держзраді.

«Клопотання щодо Лапигіна про умовно-дострокове звільнення задоволено судом, сьогодні ж рішення про це йому мають передати в колонію», – сказала прессекретар суду Юлія Трифонова.

Очікується, що 79-річний вчений залишить колонію через 10 діб – після того, як рішення суду набуде чинності, якщо його ніхто не оскаржить.

Лапигін багато років працював в головному інституті «Роскосмосу», а також викладав. Його запідозрили в передачі секретної інформації за кордон і звинуватили в державній зраді, а в 2016 році засудили до семи років колонії суворого режиму.

Сам Лапигін провини не визнав. Він стверджує, що працював в науково-дослідному інституті за сумісництвом і до державних секретів допущений не був.

У лютому 23 вчених звернулися з відкритим листом до президента Росії Володимира Путіна. Вони просили помилувати Лапигіна. За їхніми словами, перебування в колонії суворого режиму для літньої людини рівносильне смертному вироку. У березні Володимир Лапигін сам подав прохання про помилування на ім’я президента Росії.

У серпні 2017 року правозахисний центр «Меморіал» визнав засудженого у Росії вченого Володимира Лапигіна політичним в’язнем. 

 
…

У Росії за минулу добу, за офіційними даними, виявили 8799 нових випадків коронавірусної інфекції. Від початку епідемії зафіксовано понад пів мільйона заражень. 

Померли за день 174 пацієнти, а від початку епідемії – більше ніж 6,5 тисячі людей.

У ВООЗ напередодні назвали складною для розуміння статистику Росії по COVID-19.

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що для такої кількості населення в країні рівень смертності людей із COVID-19 є вкрай низьким.

Раніше в декількох ЗМІ висловлювалися припущення, що офіційна статистика померлих від коронавірусу в Росії може бути занижена на 70%. Незалежні дослідники припускають, що влада регіонів може маніпулювати даними і записувати жертв епідемії як померлих від інших причин. Влада це заперечує.
…