Європейські політики вимагають негайного звільнення блогера Сергія Тихановського, опозиціонера Миколи Статкевича та інших активістів, затриманих під час мирних акцій протесту. Про це білоруській редакції Радіо Свобода заявив Петер Стано, речник верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

«Останні події в Білорусі викликали серйозні питання щодо поваги влади до прав людини та основних свобод громадян», – наголосив Стано.

Речник нагадав, що з наближенням Білорусі до президентських виборів важливо, щоб влада забезпечила свободу зібрань та слова для всіх громадян. «Ми також закликаємо Білорусь своєчасно запросити спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів та прав людини), що є звичайною практикою в таких випадках», – додав він.

Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель планував відвідати Білорусь наприкінці квітня. Однак, як повідомило тоді ж міністерство закордонних справ Білорусі, візит Борреля був відкладений через «несприятливу епідеміологічну ситуацію».

Європейські чиновники цього рангу двічі відвідували країну за останні понад 10 років: у 2009 році, в розпал попереднього потепління відносин між Білоруссю та ЄС, тодішній голова європейської дипломатії Хав’єр Солана відвідав Мінськ, а в серпні 2014 року наступниця Солани Кетрін Ештон відвідала Мінськ для пошуку шляхів припинення збройного конфлікту на Донбасі.

У Білорусі триває кампанія зі збору підписів для висунення кандидатів на посаду президента. У переддень подання документів влада затримала блогера Сергія Тихановського, який оголосив про намір балотуватися. Замість чоловіка збір підписів розпочала його дружина. Сама процедура збирання підписів (яких для реєстрації кандидата потрібно 100 тисяч у країні з населенням менш як 10 мільйонів людей) перетворилася на неоголошену акцію протесту – тисячі білорусів у різних містах вишиковуються в кілометрові черги з дотриманням соціальної дистанції, щоб поставити підпис.

Голосування на виборах президента Білорусі має відбутися 9 серпня.
…

У столиці Росії Москві ввечері 2 червня поліція розпочала затримання учасників одиночних пікетів проти свавілля силовиків. Затримані щонайменше 17 учасників протестів, що відбуваються поблизу будівлі головного управління російського МВС у Москві.

Серед затриманих є люди, які вийшли на підтримку заарештованого на 15 діб за одиночний пікет журналіста Іллі Азара. Ці протести тривають із 28 травня. Сам Азар вимагав звільнення автора проєкту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова та пов’язаних із ним людей.

Також частина людей протестує через те, що 31 травня в Єкатеринбурзі співробітники Росгвардії застрелили 27-річного чоловіка, підозрюваного в крадіжці чотирьох рулонів шпалер.

 
…

Генерал Халіфа Хафтар, який очолює Лівійську національну армію, дав згоду на відновлення переговорів про припинення вогню, повідомила місія ООН в Лівії, зазначивши, що на контакти погоджується і визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди.

Ідеться про Мова йде про переговори в форматі “п’ять плюс п’ять” – за участю п’ятьох високопоставлених військових від кожної з ворогуючих сторін.

Базована на сході країни Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром із квітня 2019 року веде наступ з метою захоплення столиці Тріполі, де розташовується міжнародно визнаний уряд. За останні тижні бойові дії помітно активізувалися. Сили уряду за підтримки Туреччини витіснили загони Хафтара з кількох районів на північному заході країни. Але цього тижня Лівійська національна армія, яка має підтримку Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Росії, оголосила, що їй вдалося відвоювати частину територій, пише Reuters.

Москва офіційно заявляє, що не підтримує жодну зі сторін конфлікту. Турецький лідер Реджеп Ердоган неодноразово стверджував, що в Лівії діють близько двох тисяч найманців з Росії. Африканське командування Збройних сил США минулого тижня заявило, що Росія перекинула до Лівії не менш як 14 бойових літаків, які розміщені на повітряній базі Лівійської національної армії в центральній частині країни.

З початку 2020 року про узгодження перемир’я в Лівії оголошувалося двічі, але бойові дії і обстріли тривають.
…

Суд у російському регіоні Якутія 2 червня задовольнив позов республіканського психоневрологічного диспансеру, який просив про примусову госпіталізацію Олександра Габишева.

У висновку медичної установи говорилося, що житель Якутська страждає на «переоцінку своєї особистості», оскільки висловлював ідеї «нашкодити уряду і скинути Путіна».

Як повідомляла російська редакція Радіо Свобода, перед початком судового засідання поліцейські без пояснення причин затримали трьох свідків захисту. Одного із затриманих, блогера Сергія Тихого, відвезла «швидка». При затриманні його штовхнули, він впав і знепритомнів.

Мер Якутська Сардана Авксентьєва в інстаграмі виступила проти переслідування якутського шамана Олександра Габишева, яке вона назвала «вибірковою каральністю щодо однієї людини з нещасливою долею». На її думку, в якутському правосудді може відродитися практика, коли з формулюванням «переоцінка особистості» будь-яку людину можуть направити на примусове лікування.

12 травня російський ОМОН затримав і відвіз Габишева в психіатричну лікарню.

За словами адвоката, Габишеву дають можливість телефонувати: на кілька хвилин у день видають телефон. 19 травня Ольга Тимофєєва заявила, що в диспансері Габишеву дають невідомі препарати.

Габишев став відомим навесні 2019 року, коли пішки вирушив у Москву для проведення обряду вигнання президента Росії Володимира Путіна з Кремля.

Він був затриманий із залученням спецназу 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Він став підозрюваним у кримінальній справі про заклики до екстремізму. З Габишева взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза, зроблена на замовлення слідства, визнала Габишева неосудним.

Після цього Габишев намагався відновити похід і обіцяв зробити це знову в червні. Кримінальну справу проти нього припинили на час епідемії. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала його в’язнем сумління.
…

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, виступаючи 1 червня в Оттаві на щоденній прес-конференції, відповів на запитання про його ставлення до ідеї президент США Дональда Трампа про запрошення Росії до участі в черговій зустрічі «Групи семи».

«Росія була виключена з G8 після вторгнення до Криму, і вона продовжує зневажливо ставитися до міжнародних правил і норм, тому вона залишається поза групою G7 і буде залишатися поза цією групою», – заявив канадський прем’єр.

Проти пропозиції Трампа, висловленої 31 травня, виступила Велика Британія, допустивши втім можливість запрошення Росії у якості гостя.

У понеділок Дональд Трамп і Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої, як повідомило агентство «РИА Новости», президент США розповів розповів російському колезі про ідею запросити Росію та низку інших країн на саміт «Групи семи».

Президент США Дональд Трамп заявив про перенесення саміту «Групи семи» (G7) з червня на вересень – після того, як канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася від особистої участі в ньому в зв’язку з епідемією коронавірусної інфекції.

Президент США, проте, пояснив своє рішення про перенесення саміту не коронавірусом, а тим, що G7 у нинішньому форматі, за словами Трампа, становить собою «дуже застарілу групу країн», «яка не відображає те, що відбувається в світі». На думку Трампа, участь в саміті, крім них, повинні брати Австралія, Росія, Південна Корея та Індія.
…

Президент США Дональд Трамп пригрозив задіяти військових для припинення широкомасштабних протестів, викликаних вбивством поліцейськими неозброєного темношкірого чоловіка.

На пресконференції 1 червня Трамп заявив, що готовий розгорнути військові сили, якщо губернатори не слідуватимуть його рекомендаціям і не розгорнуть сили Національної гвардії у достатній кількості, щоб «домінувати на вулицях».

Президент США може використовувати Закон про повстання часів громадянської війни для розгортання військ. Закон допускає таке застосування військових у правоохоронних цілях у крайніх випадках. Попередні застосування збройних сил у США призначалися для надання допомоги американцям в надзвичайних ситуаціях, таких як стихійні лиха, і відбувалися тільки за погодженням з державними та місцевими посадовими особами.

У США вночі 1 червня протести проти соціальної нерівності супроводжувалися заворушеннями і насильством у декількох містах. Демонстранти вимагають суду над чотирма співробітниками поліції за їх роль у загибелі 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Вони стверджують, що протестують не тільки проти жорстокого поводження поліції з темношкірими, а й проти системного расизму в США.

Тим часом поліція в багатьох містах намагається забезпечити дотримання нічної комендантської години. Приблизно 40 міст, зокрема Лос-Анджелес, Маямі, Детройт, Філадельфія, заборонили вуличні демонстрації після настання темряви.

Демонстрації почалися 26 травня в Міннеаполісі, де 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.
…

Засновник сайту WikiLeaks, австралієць Джуліан Ассанж не зміг бути присутнім на судовому засіданні у Лондоні щодо його екстрадиції до США. Як повідомила у твітері Стелла Моріс, його партнерка і колишній адвокат, Ассанж нині «надто хворий» і не зміг бути на відеозв’язку із Вестмінстерським магістратським судом «через стан здоров’я і за порадою лікаря».

Лондонський суд заявив, що процедура його екстрадиції буде відкладена до вересня, а також що потрібне місце для продовження слухань щодо екстрадиції, відкладених минулого місяця через побоювання щодо поширення коронавірусу.

У WikiLeaks заявили, що нездатність призначити місце проведення тритижневого слухання щодо екстрадиції у вересні означає «затримку, порушення і відсутність належної правової процедури» щодо Ассанжа, який перебуває в лондонській в’язниці.

Організація «Репортери без кордонів» заявила, що Ассанж стикнувся із «постійними проблемами зі здоров’ям та серйозним ризиком зараження коронавірусом у в’язниці Белмарш.

У лютому в Британії почалися слухання щодо екстрадиції Ассанжа до США. 48-річний Ассанж перебуває в розшуку у США за 18-ма звинуваченнями, в тому числі шпигунстві. Йому загрожує до 175 років в’язниці, якщо його визнають винним.

Після арешту у квітні 2019 року Ассанж, його адвокати та прихильники виступають проти екстрадиції до Сполучених Штатів. На їхню думку, правосуддя в США не буде чесним.

У 2010 році проєкт WikiLeaks почав публікувати тисячі засекречених американських військових документів, пов’язаних зі збройними конфліктами на Близькому Сході.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, щоб уникнути видачі до Швеції у зв’язку зі звинуваченням у зґвалтуванні. Сам Ассанж відкидав звинувачення, а в листопаді 2019 року прокуратура Швеції закрила справу. До того еквадорська влада позбавила Ассанжа притулку і видала британській владі.
…

У Москві біля будівлі МВС Росії поновилися затримання активістів й учасників одиночних пікетів на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата і журналіста Іллі Азара.

Затримано щонайменше вісім осіб, повідомляє видання «МБХ медіа».

Пікети на підтримку Іллі Азара тривають від 28 травня. Загалом поліція затримала понад 50 людей, серед них – головний редактор інтернет-видання «Медіазона» Сергій Смирнов, журналістка «Еха Москви» Тетяна Фельгенгауер, головний редактор «Таких справ» Анастасія Лотарева, фотограф Вікторія Івлєва, муніципальні депутати й інші активісти.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

Розгляд апеляції був призначений на 1 червня, однак суд відклав його до 5 червня, повідомляє правозахисна організація «Апологія протесту».

Ілля Азар зараз перебуває в спецприймальнику МВС.
…

Демократична Республіка Конго 1 червня оголосила про новий спалах лихоманки ебола. Спалах зафіксували районі міста Мбандака, приблизно за тисячу кілометрів від іншого спалаху цієї ж хвороби на сході.

Міністерство охорони здоров’я країни повідомило, що у чотирьох людей, які померли у Мбандаці, був підтверджений результат тестування на еболу.

«У нас – нова епідемія еболи у Мбандаці. Ми маємо дуже швидко надіслати туди вакцину і ліки», – повідомив міністр охорони здоров’я Етені Лонгондо.

Новий спалах підтвердив голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус. За його словами, на місці вже працюють експерти ВООЗ.

«Країна – вже на фінальній стадії боротьби з еболою в східній частині, а також із COVID-19 і з найбільшим у світі спалахом кору», – зазначив голова ВООЗ.

За його словами, нинішній спалах еболи є нагадуванням про те, що коронавірус – це не єдина загроза життю і здоров’ю людей.

ДР Конго бореться зі спалахами еболи упродовж двох років. Спалах на східних кордонах поблизу Руанди і Уганди призвів до смерті понад 2,2 тисячі людей.

Вірус еболи може швидко поширюватися і смертельний в 90% випадків. Серед симптомів є лихоманка, блювота, діарея, біль у м’язах. Часто поширюється при тісному контакті з біологічними рідинами людей, у яких проявляються симптоми, а також через брудні предмети. Часто на ризик захворіти наражаються працівники медичних установ.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловився проти протестів у країні і заявив, що «майданів у Білорусі не буде».

Слова Лукашенка прозвучали на зустрічі з головою Комітету державної безпеки країни Валерієм Вакульчиком, яка відбулася 1 червня на тлі зростання протестної активності в Білорусі напередодні призначених на серпень президентських виборів.

«Ми абсолютно знаємо цілі, які переслідують тут окремі вітродуви. Ці цілі нам зрозумілі: влаштувати нам майданчик напередодні президентських виборів або в день президентських виборів. Так вони планували. Хочу на цій зустрічі вас попередити і всіх, хто нас почує, всіх цих «майданутих» хочу попередити, що майданів у Білорусі не буде», – наводить слова Лукашенка агентство БелТА.

Назвавши своїх опонентів «вітродувами», Лукашенко натякнув на їхній зв’язок з іноземними країнами, оскільки в тому ж виступі він сказав, що знає, «з якого боку дмуть вітри на нашу білоруську землю». «Не з того боку, звідки хотілося б», – додав президент Білорусі.

З контексту виступу можна зрозуміти, що він мав на увазі перш за все Росію, у відносинах Білорусі з якою останнім часом проявляється напруженість.

Лукашенко також послався на «газету сусідньої країни», яка писала, що в Білорусі з’явилися «нові Пашинян і Зеленський».

Нинішній прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян прийшов до влади в результаті масових протестів, а президент України Володимир Зеленський переміг на виборах, не будучи професійним політиком. За словами Лукашенка, нікого з білоруських опозиціонерів не можна порівняти з Пашиняном і Зеленським.

Про подібність, зокрема, блогера Сергія Тихановського до Зеленського і Пашиняна писав днями російський «Коммерсант», посилаючись при цьому на білоруського соціолога Андрія Вардомацького.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Опозиція не висунула єдиного кандидата, проте в рамках передвиборної кампанії проводить масові акції протесту, на які не тільки в Мінську, але і в інших містах приходять сотні людей.

Одним з неформальних лідерів протестного руху став популярний блогер Сергій Тихановський. Днями він був затриманий, проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням в насильстві щодо співробітників міліції. Його дружина Світлана, яка офіційно балотується в президенти, виступила в понеділок з відкритим листом, звинувативши владу в провокації. Напередодні в Мінську та інших містах пройшли акції протесту, однією з головних вимог яких було звільнення Тихановського.

 
…

У США шоста ніч виступів проти соціальної нерівності супроводжувалася заворушеннями і насильством у декількох містах. Демонстранти вимагають суду над чотирма співробітниками поліції за їх роль у загибелі 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Вони стверджують, що протестують не тільки проти жорстокого поводження поліції з темношкірими, а й проти системного расизму в США.

Тим часом поліція в багатьох містах намагається забезпечити дотримання нічної комендантської години. Як повідомляє «Голос Америки», приблизно 40 міст, зокрема Лос-Анджелес, Маямі, Детройт, Філадельфія, заборонили вуличні демонстрації після настання темряви. 

Мери деяких великих міст запровадили комендантську годину на невизначений час. Губернатори Техасу і Вірджинії ввели надзвичайний стан.

У багатьох містах протести, які носили мирний характер, переросли в підпали і розгром вітрин магазинів. Поліція, озброєна щитами і кийками, намагалася відтіснити лави демонстрантів, розпорошуючи в їхній бік сльозогінний газ і кидаючи шумові гранати.

Поліцейські у Вашингтоні застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб відтіснити натовп із понад тисячі людей, які зібралися в парку Лафайєтт через дорогу від Білого дому. Ліхтарі, які зазвичай підсвічують Білий дім зовні, в цю ніч були погашені.

Як повідомили The New York Times і CNN з посиланням на джерела, президент США Дональд Трамп близько години провів у підземному бункері. Рішення відправити президента і його сім’ю у бункер ухвалила Секретна служба.

Мер Вашингтона Мюрієл Баузер запровадила комендантську годину з вечора неділі до ранку понеділка і закликала Національну гвардію округу Колумбії на допомогу поліції. Війська Національної гвардії також працювали спільно з поліцією Атланти, щоб забезпечити дотримання комендантської години в цьому місті.

Комендантську годину не запроваджували в Нью-Йорку, де вдень 31 травня поліція трималася на відстані від демонстрантів, але вночі були випадки, коли правоохоронці вривалися в натовп, щоб очистити територію і провести арешти, а демонстранти кидали у них різні предмети.

Президент Дональд Трамп заявив, що більшу частину відповідальності за насильство несуть «Антифа й інші радикальні ліві угруповання», і заявив, що його адміністрація внесе антифашистський рух «Антифа» в список терористичних організацій. Тим часом, агентство Reuters зазначає, що число прихильників або членів руху «Антифа» серед учасників протестних акцій залишається невідомим.

За даними Associated Press, за останні два дні по всій країні заарештували близько чотирьох тисяч людей.

Демонстрації почалися 26 травня в Міннеаполісі, де 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені. 

1 червня Шовін має з’явитися в суді в Міннеаполісі. Генеральна прокуратура штату Міннесота візьме на себе керівництво у веденні справи.
…

У Росії другий день поспіль виявляють більше 9 тисяч інфікованих коронавірусом. За даними оперативного штабу, за минулу добу їх було 9035.

162 людини померли напередодні та близько 4 тисяч одужали.

За весь час епідемії у Росії виявили вже 415 тисяч інфікованих, майже 5 тисяч з них померли і близько 175 тисяч одужали.

Москва як і раніше на першому місці за кількістю нових інфікованих, але її частка в загальній статистиці – уже менше чверті, 2297 осіб – менше, ніж в попередні кілька днів.

У деяких регіонах Росії останнім часом послабили карантинні заходи; у Москві з понеділка дозволені прогулянки по графіку – три дні на тиждень в залежності від адреси будинку. Також запрацюють непродовольчі магазини і ряд підприємств сфери послуг. Посилений, проте, масковий режим – тепер маски потрібно буде носити не тільки в приміщеннях, але і на вулиці.
…

Сім колишніх міністрів закордонних справ Великої Британії 1 червня закликали прем’єр-міністра Сполученого королівства Боріса Джонсона сформувати глобальну моніторингову групу, яка буде слідкувати за ситуацією у Гонконзі.

Раніше через спроби Китаю посилити свою владу у Гонконзі, Британія, США, Австралія та Канада випустили спільну заяву, у якій розкритикували дії Пекіну. Однак колишні глави МЗС закликають Джонсона відіграти більш активну роль у цьому процесі.

Лист підписали Малкольм Ріфкінд, Маргарет Беккет, Вільям Гейґ, Джеремі Гант, Девід Мілібенд, Девід Оуен і Джек Строу.

Вони закликали Джонсона разом з іншими членами «Групи семи» заснувати міжнародну контактну групу в консультації з міжнародними партнерами для контролю ситуації у Гонконзі та координації спільних дій. На думку ексміністрів, робоча група може бути сформована за прикладом аналогічної організації, яка була створена Сполученими Штатами, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією і Росією для реагування на балканську кризу на початку 90-х років.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудили КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.
…

Паризька влада частково відкрили площу перед собором Паризької Богоматері. Вона була закрита через загрозу отруєння свинцем, який розплавився під час пожежі в Нотр-Дамі.

Вперше про загрозу зараження паризьких вулиць свинцем після великої пожежі у соборі заговорили у липні 2019 року. Близько 300 тонн свинцю, що містився в оздобленні даху та шпилю, розплавилися під час пожежі. Через це були припинені на місяць всі реставраційні роботи і перекриті вулиці навколо собору.

Підвищену концентрацію свинцю виявили у будівлях, що знаходяться поблизу собору, і, зокрема, в школах.

Перед відкриттям площі паризька мерія детально прозвітувала перед городянами про результати очисних робіт на прилеглій території, повідомляє «Міжнародне французьке радіо». Бруківку обробили миючим засобом, 40-сантиметровий шар ґрунту навколо площі замінили.

Реконструкція Нотр-Даму мають закінчити до 2024 року, коли в Парижі відбудуться Олімпійські ігри. Офіційно про перенесення термінів відновлення собору не повідомляли, хоча реставрація переривалася кілька разів через загрозу зараження свинцем і пандемію коронавірусу.

15 квітня в соборі Паризької Богоматері у Парижі сталася сильна пожежа, в результаті якої обрушилися шпиль будівлі і дах.

Собор Паризької Богоматері будувався близько 200 років, роботи почалися в середині 12-го століття. Покритий свинцем шпиль, що впав під час пожежі, був добудований в середині ХIX століття.
…

Держсекретар США Майк Помпео заявив у неділю, що Китай став «більш агресивний» в поширенні дезінформації і під час проведення своїх операцій в кіберпросторі. Про це повідомляє «Голос Америки».

«Компартія Китаю сьогодні не така, як десять років тому, – заявив Помпео в інтерв’ю ведучої програми Sunday Morning Futures на каналі Fox News Марії Бартіромо. – Це Компартія Китаю, яка побачила своє призначення в руйнуванні західних ідей, західних демократій, західних цінностей».

За словами Помпео, загроза, яку несе Китай, – багатогранна і включає зокрема крадіжку американської інтелектуальної власності, знищення мільйонів робочих місць в США, створення ризиків для морських маршрутів в Південно-Китайському морі, а також появу озброєних військових поселень «в місцях, де Китай не має права бути».

Глава Держдепартаменту заявив, що тема зловмисних дій Китаю в кіберпросторі піднімається вже кілька років, і відтоді Пекін став ще «агресивнішим».

«Вони стали більш агресивні в своїх зусиллях по проведенню кампаній по дезінформації, на зразок тієї, яку ми побачили, коли коронавірус поширювався по світу, коли вони закрили власну провінцію, але допускали подорожі по всьому світу, інфікуючи сотні тисяч людей, – сказав держсекретар. –  Ми бачили спроби відвести увагу за допомогою цієї кампанії по дезінформації».

Помпео нагадав, що президент Трамп у п’ятницю оголосив про низку заходів у зв’язку з подіями навколо Гонконгу. Держсекретар заявив, що Китай порушив угоду з Великою Британією, яка передбачає автономію Гонконгу протягом 50 років після переходу цієї території під контроль Пекіна.

«Завдяки цій угоді, наше ставлення до Гонконгу всі ці роки було більш прихильним, ніж до Китаю, – сказав він. – Якщо китайська сторона буде ставитися до Гонконгу так само, як і до материкового Китаю, то у США теж немає ніяких підстав для того, щоб ставитися до нього інакше».

Глава американської дипломатії також зазначив, що США мають намір звернути увагу на китайських студентів, які навчаються у США, і пов’язані з воєнно-цивільними проєктами у Китаї. «Ми просто не дозволимо їм вчитися тут, якщо вони можуть взяти американські технології і передати їх Народно-визвольній армії Китаю», – наголосив він.

На думку Помпео, інші країни починають бачити Китай в іншому світлі.

«Думаю, що люди в Європі тепер більш чітко уявляють ризик, який несе Компартія Китаю. Саме цим займаються авторитарні режими: крадуть інформацію, позбавляють свободи вираження, пригнічують людей… Демократії поводяться зовсім по-іншому», – додав Помпео.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудили КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.
…

Астронавти NASA Дуґ Герлі і Боб Бенкен приєдналися до команди Міжнародної космічної станції.

Вони долучилися до представника Сполучених Штатів Крістофера Кессіді, росіян Анатолія Іванішина та Івана Ваґнера, які прибули на станцію 10 квітня.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

Перший ступінь ракети успішно повернувся назад – його посадили на плавучу платформу «Of course I still love You» («Звичайно, я все ще люблю тебе») у Атлантичному океані.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією.

 
…

Парламентські вибори в Північній Македонії, які були призначені на 12 квітня й були відкладені через епідемію COVID-19, призначені на 5 липня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Премʼєр-міністр Олівер Спасковскі заявив, що вибори повинні відбутися через 22 дні після скасування надзвичайного стану й висловив сподівання, що надзвичайний стан буде скасований 14 червня.

Він висловив жаль, що партії правлячої коаліції й опозиції не дійшли згоди щодо дати виборів. Опозиція вимагала, щоби вибори були відкладені до серпня або вересня.

Голова уряду наголосив, що держава не повинна надто довго функціонувати без парламенту й з технічним урядом. Для успішної боротьби з епідемією необхідно, щоб згадані інституції діяли в повній політичній й технічній потужності, зазначив Спасковскі.

Парламент Північної Македонії виніс рішення про саморозпуск 16 лютого. Надзвичайний стан був проголошений 18 березня, відтак його ще двічі продовжували.

Станом на 31 травня в Північній Македонії зафіксували 2164 хворих на COVID-19, померла 131 людина.
…

У Мінську та інших містах Білорусі в неділю, 31 травня, проходять масові пікети на підтримку опозиційних кандидатів у президенти країни.

Формально на пікетах проходить збір підписів за висунення кандидатами у президенти Світлани Тихановської – дружини популярного блогера Сергія Тихановського, якого до збору підписів не допустили, – а також інших опозиційних кандидатів. Опозиційні лідери кажуть, що реєстрація кандидатів малоймовірна, але збір підписів можна використовувати для посилення протестної активності.

У Мінську в середині дня активісти нарахували понад 2 тисячі охочих поставити підписи. Багатолюдні акції проходять і в інших містах.

Учасники пікетів висловлюють обурення затриманням Тихановського днями в Гродно. Прихильники блогера вважають, що його затримання стало наслідком провокації. Також було затримано більше 10 активістів опозиції.

У неділю в Мінську затримали одного з лідерів опозиції Миколу Статкевича.

Білоруські правозахисники повідомляють про затримання в інших містах, зокрема, в Вітебську, Гомелі та Кобрині.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Зареєстровані ініціативні групи на підтримку 15 кандидатів, в тому числі чинного президента Олександра Лукашенка, який балотується на шостий термін.
…

У Мінську затримали опозиціонера Миколу Статкевича. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що вранці на вулиці Маяковського люди у цивільному в мікроавтобусі заблокували авто дружини опозиціонера Марії Адамович. Вони прямували на місце, де проходили пікети на підтримку альтернативних учасників президентської кампанії

«На вулиці Маяковського, порушивши всі правила дорожнього руху, маршрутка перекрила нашу дорогу і змусила зупинитися. Люди у цивільному вирвали ключ запалення з машини, витягли Миколу і відвезли його у невідомому напрямку», –  розповіла Адамович.

Зараз вона перебуває у Ленінському райвідділі міліції та пише заяву про викрадення Статкевича.

31 травня у різних містах Білорусі о 12:00 відбулися пікети зі збору підписів на підтримку альтернативних учасників президентської кампанії.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Зареєстровані ініціативні групи на підтримку 15 кандидатів, в тому числі чинного президента Олександра Лукашенка, який балотується на шостий термін.
…

Засновник корпорації SpaceX Ілон Маск після першого успішного пілотованого запуску космічного корабля Crew Dragon з космодрому на мисі Канаверал у Флориді нагадав главі «Роскосмосу» Дмитру Рогозіну про його давнє висловлювання.

На прес-конференції після запуску директора НАСА Джеймса Брайденстайна та Ілона Маска запитали, чи отримали вони якесь повідомлення від колег з Росії. Брайденстайн відповів, що бачив заяву Рогозіна з привітаннями і зазначив, що «вони вірять в співробітництво, і я думаю, воно залишиться міцним».

Після цього Маск сказав: «Батут працює» – і розсміявся, як і глава НАСА. Маск додав: «Це внутрішній жарт».

Йшлося про заяву Рогозіна, яку той зробив у 2014 році, після введення США санкцій проти Росії за анексію Криму. Тоді Рогозін написав у твітері, що Росія у відповідь може відмовитися доставляти американських астронавтів на МКС, а для потрапляння на станцію порадив їм скористатися батутом. Втім, Росія і надалі відправляла американських та європейських астронавтів на МКС.

Ракета Falcon 9 з космічним кораблем Crew Dragon та двома астронавтами на його борту стартувала з космодрому на мисі Канаверал, Флорида, 30 травня. Перший ступінь ракети успішно повернувся назад – його посадили на плавучу платформу «Of course I still love You» («Звичайно, я все ще люблю тебе») у Атлантичному океані. Стиковка корабля з МКС повинна відбутися сьогодні.
…

Двоє астронавтів успішно злетіли в космос уперше на борту комерційного пілотованого космічного корабля із назвою Crew Falcon 9
…

Протести після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий підозрюваний помер через дії правоохоронця, посилилися, охопивши за попередні чотири дні акціями протесту, а іноді й насильства і мародерства багато міст країни.

У місті Міннеаполісі в штаті Міннесота, де 25 травня стався інцидент, для цього вперше з часів Другої світової війни був залучений весь особовий склад Національної гвардії штату, а Міністерство оборони США наказало армії підготувати зі свого складу підрозділи військової поліції, які з кількох військових баз мають вирушити в Міннеаполіс на допомогу правоохоронцям.

Як заявив губернатор Міннесоти Тім Волц, застосування Національної гвардії, що є у США органом територіальної оборони з додатковими правоохоронними функціями і функціями цивільної оборони, необхідне, бо протестами проти смерті затриманого зловживають сторонні: на його думку, принаймні в частині насильства в Міннеаполісі винна суворо координована група приїжджих агітаторів, а також деякі групи, що виступають із позицій вищості білої раси, і наркокартелі. За його словами, він очікує, що протести найближчої ночі будуть найбільш насильницькими з усіх дотепер.

Раніше в місті дислокували близько 500 бійців Національної гвардії. Сили правоохоронців застосовували подразливий газ, щоб не допустити нових руйнувань, підпалів і мародерств, які тривали в місті вже чотири доби.

Сили Національної гвардії були дислоковані в ніч на 30 травня і в столиці США Вашингтоні після того, як там агресивна юрба збиралася біля Білого дому і декламувала лайки на адресу президента Дональда Трампа. Білий дім був узятий у захисний периметр після сутичок демонстрантів із поліцією, а сотні людей у сусідньому парку вигукували «нема справедливості – нема миру» чи «життя чорних важливі».

Після нічних сутичок Трамп заявив 30 травня, що спостерігав за перебігом подій, і, за його словами, якби демонстранти перебралися через огорожу Білого дому, «їх зустріли б найлютіші собаки і найстрашніша зброя, яку я будь-коли бачив».

Також уранці 30 травня губернатор штату Джорджія оголосив надзвичайний стан, що дає йому змогу використовувати сили Національної гвардії його штату. Напередодні в цьому штаті, в місті Атланті демонстранти підпалили поліційне авто і пішли ходою на будівлю телеканалу CNN, яку почали закидати різними предметами; поліція забарикадували входи, щоб не впустити учасників протесту всередину.

Демонстрації, перекривання шляхів, підпали і грабування, а у відповідь затримання десятків чи й сотень нападників поліцією ставалися і в низці інших міст США.

Дональд Трамп заявляв, що говорив із родиною загиблого і висловив їй жаль із приводу того, що сталося. Він також попросив Міністерство юстиції США прискорити розслідування смерті затриманого.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили, а того поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві.
…

Три європейські країни, що є сторонами «ядерної угоди» з Іраном, – Велика Британія, Німеччина і Франція, – розкритикували рішення США, які свого часу односторонньо вийшли з цієї угоди, скасувати винятки зі своїх санкцій для компаній із країн, що далі дотримуються угоди.

«Ми глибоко шкодуємо з приводу рішення США зупинити три винятки, що стосувалися визначальних ядерних проєктів в Ірані, визначених ядерною угодою», – мовиться у спільній заяві трьох країн.

«Ці проєкти, схвалені резолюцією Ради безпеки ООН 2231, були в інтересах нерозповсюдження ядерної зброї для всіх країн і давали міжнародній спільноті гарантії виключно мирної і безпечної природи ядерної діяльності Ірану», – наголошено в заяві.

Згадані винятки з санкцій США проти Тегерану, повернутих після виходу Вашингтону з угоди, давали можливість європейським, а також китайським і російським компаніям, серед іншого, продовжувати перебудову атомного реактора на важкій воді в місті Араці на заході Ірану, щоб його не можна було використати з метою здобуття ядерної зброї. Інші два проєкти стосувалися надання Іранові збагаченого ядерного палива для його дослідного реактора в Тегерані, щоб йому не було потреби збагачувати уран самостійно, і вивезення з країни використаного ядерного палива і відходів. Тепер компанії, які беруть участь у цих проєктах, мають згорнути її протягом 60 днів або потрапити під санкції.

У Тегерані речник МЗС Ірану Аббас Мусаві теж засудив рішення США, назвавши його «кричущим порушенням резолюції 2231 і Статуту ООН». За його словами, Іран готовий «вжити юридичних заходів і діяти відповідним чином», якщо крок США піде на шкоду правам Ірану в ядерній галузі».

Це рішення США вже критикувала й Росія. Як заявляла 28 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова, воно означає, що «дії Вашингтону стають усе більш небезпечними і непередбачуваними».

Вашингтон заявив про своє рішення 27 травня: як сказав тоді державний секретар Майк Помпео, порушення Іраном деяких зобов’язань за ядерною угодою не виправдовують подальшого продовження винятків із санкцій.

«Ядерний шантаж режиму (в Тегерані – ред.) призведе до збільшення тиску на Іран і ще більше ізолює цей режим від міжнародної спільноти», – заявив він.

Експерти звертали увагу, що ці винятки давали світовій спільноті важливу можливість стежити за дозволеною ядерною діяльністю і дослідженням Ірану в законних цивільних цілях, таких, як медицина.

США вийшли з багатосторонньої ядерної угоди з Іраном 2018 року за рішенням президента Дональда Трампа і відновили чинність своїх санкцій проти Тегерану, а також додали деякі нові. У відповідь Іран, звинувативши інші країни, які залишилися сторонами угоди, в недостатньому захисті його інтересів від тиску США, демонстративно порушив деякі свої зобов’язання за угодою, заявивши, що повернеться до повного дотримання угоди, коли це зроблять і США.
…

Європейський союз закликав Сполучені Штати Америки переглянути рішення перервати відносини зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я через її дії у зв’язку з коронавірусною пандемією.

«Перед нами постала ця глобальна загроза, і зараз час для посиленої співпраці і спільних рішень. Дій, що послаблюють міжнародні результати, слід уникати», – мовиться в заяві президента Європейської комісії Урзули фон дер Лаєн і верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

«У цьому контексті ми закликаємо США переглянути своє оголошене рішення», – мовиться в заяві.

Попереднього дня, 29 травня, президент США Дональд Трамп оголосив, що Вашингтон розриває відносини з ВООЗ. Він звинуватив цей орган ООН у тому, що він не здійснив необхідних реформ, яких вимагали США у зв’язку занепокоєнням Вашингтону щодо того, як ВООЗ реагувала на коронавірусну пандемію.

За словами Трампа, США передадуть призначені було для ВООЗ кошти на інші потреби в галузі охорони здоров’я у світі.

Він також знову звинуватив Китай у нинішній кризі, стверджуючи, що «приховування даних про вірус із Уханю дало можливість хворобі поширитися на весь світ».

США є найбільшим джерелом фінансової підтримки для ВООЗ, і її припинення, як очікують, послабить організацію. У ВООЗ рішення Трампа ще не коментували.
…

Держдепартамент США оголосив про перехоплення Мальтою вантажу лівійських динарів, віддрукованих російським Держзнаком.

Гроші на загальну суму, еквівалентну 1,1 мільярда доларів, призначалися для неназваної «нелегальної паралельної організації», йдеться в заяві речниці відомства Марґан Ортаґус.

Як наголосила речниця 29 травня, вливання надрукованої в Росії лівійської валюти в останні роки «посилює економічні виклики Лівії». 

«Цей інцидент ще раз підкреслює необхідність для Росії припинити свої злочинні і дестабілізаційні дії в Лівії», – сказала Ортаґус.

У заяві Держдепартаменту наголошується, що США визнають єдиним легітимним центральним банком Лівії той, що контролюється міжнародно-визнаним урядом у Тріполі. 

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

Зараз захід і столицю Лівії контролює Уряд національної згоди. Його підтримують ООН, західні країни, Туреччина та Катар. 

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

Війська Хафтара навесні 2019 року обложили Тріполі і вели підготовку до штурму міста, але в останні тижні зазнали кілька поразок, втративши в тому числі важливу військово-повітряну базу. Після цього Пентагон заявив про перекидання в країну російських винищувачів.

 
…

У центрі Москви біля будівлі головного управління МВС Росії поновилися одиночні пікети і затримання їхніх учасників. Протестувальники виступають на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата, журналіста Іллі Азара і затриманих учасників попередніх пікетів, передає правозахисне видання «ОВД-Инфо».

Пікети відбуваються третій день поспіль. Напередодні на них затримали близько 30 осіб, 28 травня – понад 10.

Сьогодні затримали вже п’ятьох осіб. Четверо з них – муніципальні депутати різних московських районів.

Азар був заарештований 28 травня на 15 діб за одиночний пікет на підтримку засновника проєкту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова, проти якого порушено кілька кримінальних справ.

Вдень 29 травня московське управління МВС Росії випустило заяву, в якій стверджується, що проведення будь-яких акцій протесту в місті заборонене на час карантину.

На затриманих оформляють протоколи про порушення режиму самоізоляції і про порушення правил участі в публічних заходах.

 
…

Число хворих на коронавірусну інфекцію в Росії росте другий день поспіль, після трьох днів скорочення, свідчить офіційна статистика. 

За останню добу в країні виявлено 8 952 інфікованих коронавірусом, 8 212 людей одужали, 181 людина померла.

Всього з початку епідемії в країні заразилися, за офіційними даними, понад 396 тисяч людей. 167 тисяч – уже одужали. 4,5 тисячі людей померли.

У всьому світі за станом на 30 травня, за даними американського Університету Джонса Гопкінса, COVID-19 заразилися понад 5,9 мільйона людей, померли 365 тисяч.

 
…

Компанія Ілона Маска SpaceX 30 травня планує запустити до Міжнародної космічної станції пілотований корабель Crew Dragon із двома астронавтами на борту. Запуск запланований на 22:22 за київським часом.

Запуск мав відбутися 27 травня, але його перенесли через погодні умови.

Негода може завадити польоту і сьогодні. Через прогнозовані грози НАСА дає 50% ймовірності проведення запуску історичної місії. 

Чиновники НАСА і SpaceX планують оцінити погодні умови, перш ніж ухвалювати рішення щодо можливості старту 30 травня.

Якщо погода знову завадить польоту, наступна можливість буде 31 травня о 22:00 за Києвом. Синоптики прогнозують гарну погоду на той час.

Астронавти НАСА, 49-річний Роберт Бенкен та 53-річний Дуґлас Герлі, 27 травня вже перебували у Crew Dragon, коли запуск відклали через побоювання, що в корабель може влучити блискавка. 

Запуск стане першим після дев’ятирічної перерви стартом астронавтів на американському кораблі з території США. І першим в історії пілотованим польотом, який організовує приватна компанія, – до цього SpaceX доставляла на орбіту тільки вантажі. 

 
…

США розривають відносини зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), оголосив американський лідер Дональд Трамп, заяву якого цитує Reuters.

За словами Трампа, ВООЗ не змогла здійснити «необхідні реформи». Гроші, якими США спонсорували ВООЗ, Вашингтон передасть в інші організації, додав Трамп.

На його думку, організацію повністю контролює Китай, «попри те, що платить тільки 40 мільйонів доларів на рік», а США – 450 мільйонів щороку.

Трамп 19 травня вимагав, щоб ВООЗ «довела свою незалежність від Китаю», і погрожував позбавити організацію фінансування, якщо та не погодиться на структурні реформи.

На його думку, ВООЗ не впоралася зі своїми обов’язками під час епідемії COVID-19, а також не перевіряла дані про коронавірусну інфекцію, надані Китаєм. Фінансування ВООЗ Трамп заморозив у середині квітня.
…

Президент Росії Володимир Путін оголосив 24 червня в цій країні неробочим днем «в ознаменування 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (так у Росії називають чотири із загалом шести років Другої світової війни, впродовж якої СРСР протистояв нацистській Німеччині – ред.). Відповідний указ опублікований на сайті Кремля.

Як випливає з документа, паради 24 червня відбудуться в Москві та інших містах о 10:00 за місцевим часом.

О 22:00 за місцевим часом Путін доручив влаштувати салюти.

Путін переніс урочистості на 24 червня, оскільки 9 травня проводити паради і салюти було небезпечно через епідемію COVID-19.
…