Протести у США: Трамп назвав учасників «головорізами», «Твіттер» закрив його допис за «прославляння насильства»

Президент США Дональд Трамп відреагував на протести й заворушення в місті Міннеаполісі, назвавши їхніх учасників «головорізами» в соцмережі «Твіттер», але мережа закрила його допис як такий, що порушує політику щодо прославляння насильства.

Коментуючи протести, що вже три дні й ночі відбувалися в Міннеаполісі у штаті Міннесота після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий мешканець міста на ім’я Джордж Флойд помер через дії правоохоронця, Трамп написав: «Ці головорізи (бандити, вбивці, громили – в англійському оригіналі thugs) ганьблять пам’ять Джорджа Флойда, і я цього не допущу. Щойно говорив із губернатором (штату Міннесота) Тімом Волцом і сказав йому, що військові весь час разом із ним. Якщо будуть якісь труднощі, ми візьмемо контроль на себе, але коли почнуть грабувати, то почнуть і стріляти. Дякую!»

Через якийсь час після публікації соцмережа «Твіттер» закрила цей допис від прямого перегляду у стрічці Трампа, хоча не видалила його і зберегла можливість доступу до нього. «Цей твіт порушив правила «Твіттера» щодо прославляння насильства. Проте «Твіттер» визначив, що залишити цей твіт доступним може відповідати громадським інтересам», – мовиться в супровідному тексті, яким закритий первісний допис Трампа.

На цей час (у США зараз ніч) Трамп іще не коментував цей крок соцмережі.

Президент США останніми днями різко критикує «Твіттер» після того, як соцмережа 26 травня вперше вказала на неточну інформацію у двох дописах Трампа і додала до них посилання на реальні факти. У відповідь Трамп звинуватив соцмережу у втручанні в президентську кампанію, утиску свободи слова і заявив, що не допустить цього, а 28 травня підписав указ, яким зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про можливість позбавити соцмережі юридичного імунітету – Білий дім назвав цей крок президента «заходом боротьби з онлайн-цензурою».

У Міннеаполісі і ще кількох містах три дні поспіль тривали протести, в перебігу яких учасники вдавалися до насильницьких дій, а поліція до застосування сили і спецзасобів. Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, чотирьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили. Мер Міннеаполісу закликав до кримінального покарання поліцейського, який давив загиблого коліном.

28 травня губернатор Міннесоти Тім Волц наказав силам Національної гвардії штату (силова структура у США, підпорядкована Міністерству оборони) допомагати місцевій поліції у стримуванні протестів.

Косово: в. о. прем’єра засудив, президент привітав рішення Конституційного суду щодо нового голови уряду

У частково визнаному Косові виконувач обов’язків прем’єр-міністра засудив, а президент привітав рішення Конституційного суду, який підтвердив конституційність президентського указу про призначення нового голови уряду.

Як заявив в. о. прем’єра Альбін Курті, це рішення Конституційного суду, яке дозволяє президентові Хашиму Тачі замінити його іншим політиком, несправедливе і неприйнятне.

Як написав Курті в фейсбуці, підтримавши Тачі, суд, «на жаль, став на бік тих, хто захопив державу».

«Наша боротьба проти цього корумпованого угруповання продовжується разом із іншими свідомими людьми. Ми повідомимо громадян про наступні політичні кроки найближчими днями», – написав Курті, який очолює лівацьку націоналістичну партію «Самовизначення».

Президент Хашим Тачі натомість привітав рішення Конституційного суду і заявив, що й не сумнівався, що всі його кроки відповідають Конституції. Як написав він у фейсбуці пізно ввечері 28 травня, перед Косовом стоять багато викликів, тому не можна гайнувати часу на формування нового уряду.

«Політичні партії й і всі інституції мають засвідчити політичну зрілість, повагу до правопорядку й інститутів Косова. Вони мають поважати, прийняти і виконати рішення найвищого авторитету в тлумаченні Конституції», – додав Тачі.

Також рішення суду привітав Авдуллах Хоті, якого президент своїм указом призначив формувати новий уряд – але Конституційний суд 1 травня заблокував виконання цього указу, взявши до розгляду скаргу Альбіна Курті. «Для нас настав час об’єднатися задля майбутнього Косова і наших громадян», – написав Хоті в фейсбуці і додав, що відновлення довіри і дотримання правопорядку – «це наше спільне завдання і обов’язок».

Раніше 28 травня Конституційний суд Косова після майже місяця розгляду визнав конституційним указ президента про надання Хоті мандату на формування нового уряду. Авдуллах Хоті є представником правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK) – лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Альбін Курті відразу після ухвалення указу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявляв, що тільки його партія має право формувати уряд, бо на виборах у жовтні 2019 року вона здобула найбільше голосів.

Після тих виборів Курті став премʼєром аж через чотири місяці, на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, – а вже 25 березня був змушений піти у відставку, бо LDK вийшов із коаліції: з’ясувалося, що коаліційні партнери неспроможні дійти згоди щодо більшості питань, необхідних для ефективного функціонування держави. Наразі Курті і його уряд продовжують виконувати обов’язки.

Як заявив Іса Мустафа, він сподівається, що парламент проголосує за склад нового уряду вже 30 травня чи принаймні 1 червня.

Очікують, що нинішнє рішення суду викличе вуличні протести прихильників партії «Самовизначення», яка здобула найбільше місць у нинішньому складі парламенту, не змогла створити стійкого уряду, який пропрацював лише 50 днів, і тепер вимагає позачергових виборів.

Кілька тисяч прихильників партії ще напередодні рішення Конституційного суду влаштували в центрі столиці Приштини «тренувальний протест», заявивши, що на випадок негативного для них рішення тренуються до демонстрацій в умовах карантину – з дотриманням дистанції між учасниками, в масках і рукавичках.

У Росії за добу від коронавірусу померла рекордна кількість людей – 232

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 232 людини, свідчать офіційні дані з оперативного штабу. Це найбільше число летальних випадків у країні за весь час пандемії. Серед смертей за попередню добу – 76 – в Москві.

Напередодні в країні було зареєстровано 174 померлих від COVID-19, стільки ж було 26 травня, і цей показник був максимальним за весь час. Загалом у Росії через коронавірусну інфекцію померли 4 374 людини.

За останню добу в Росії зафіксували 8572 нових випадків COVID-19, за добу одужали 8 264 людини.

Офіційну статистику щодо COVID-19 в Росії регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.

У США третю ніч тривали протести після смерті темношкірого через дії білого поліцейського

У США, в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота, третю ніч поспіль тривали протести після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий мешканець міста помер через дії правоохоронця.

Вони вдерлися 28 травня до однієї з будівель поліції і підпалювали її приміщення, не дослухаючись до закликів працівників заспокоїтися і намагань залагодити расові тертя.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, чотирьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили. Мер Міннеаполісу закликав до кримінального покарання поліцейського, який давив загиблого коліном.

Також 28 травня губернатор Міннесоти Тім Волц наказав силам Національної гвардії штату допомагати місцевій поліції у стримуванні протестів, які поширилися з Міннеаполісу і в сусіднє місто Сент-Пол, де сталися підпали і пограбування.

Через протести в обох цих містах багато закладів закрилися й прикрили свої вітрини для захисту від юрби, в Міннеаполісі з міркувань безпеки закрита майже вся мережа рейкових і автобусних маршрутів міського транспорту, наразі до 31 травня.

Крім того, пов’язані з цим інцидентом протести поширилися й на місто Денвер у штаті Колорадо – там учасники протестів били вікна автомашин і блокували рух транспорту в центрі міста. Поліція розігнала їх із застосуванням подразливого газу.

За останні роки у США сталася ціла низка випадків, коли неозброєні темношкірі внаслідок дій білих поліцейських при їхньому затриманні помирали.

У Росії помер скалічений у колонії правозахисник Сергій Мохнаткін

У Росії помер правозахисник і громадський активіст Сергій Мохнаткін. Про його смерть повідомили письменник Віктор Шендерович, правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко та інші люди, які його знали. Мохнаткіну було 66 років.

 

Мохнаткін помер після тривалої хвороби. У квітні його дружина Анна Кречетова писала, що він перебуває у тяжкому стані після операції в московській лікарні. 3 квітня завідувачка реанімаційним відділенням сказала, що можливий будь-який розвиток, оскільки «дуже багато ускладнень». «Сергій при тямі, дихає сам. Отримує спеціальне харчування», – вказала дружина.

Наприкінці 2019 року 66-річний Сергій Мохнаткін був госпіталізований до лікарні в тяжкому стані. У нього почалися ускладнення після травми, отриманої під час перебування у виправній колонії №4 міста Архангельська. У 2016 році російські тюремники зламали йому хребет. За словами близьких, домогтися госпіталізації вдалося лише за допомогою правозахисників.

 

31 грудня 2009 року Сергій Мохнаткін був заарештований під час участі в протестній акції «Стратегія 31» на Тріумфальній площі в Москві. Він був звинувачений у побитті співробітника 2-го оперативного полку міліції і засуджений на 2 роки 6 місяців ув’язнення в колонії загального режиму.

Перебуваючи в колонії, активно захищав свої права і права інших ув’язнених, за що неодноразово піддавався репресіям. Російська правозахисна спільнота визнала його політичним в’язнем.

Понад 40 мільйонів людей втратили роботу у США після початку епідемії

Число американців, які звернулися по допомогу з безробіття з моменту початку епідемії коронавірусної інфекції, перевищило 40 мільйонів.

За останні сім днів по допомогу звернулися 2,1 мільйона громадян США. Це дещо менше, ніж у попередні тижні, коли фіксувалися рекордні значення, понад 6 мільйонів людей за тиждень.

Число нових звернень багаторазово перевищує всі показники, встановлені з моменту, коли статистичні служби почали відстежувати ці дані. Загальний рівень безробіття в країні вже можна порівняти з часом Великої депресії. У квітні він становив понад 14 відсотків, за підсумками травня, як очікується, безробіття перевищить 20 відсотків.

Абсолютне число безробітних, однак, почало знижуватися: вперше з середини березня. Якщо минулого тижня допомогу отримували 25 мільйонів американців, то поточного – 21 мільйон.

Головна причина того, що мільйони американців втратили роботу, – обмеження на роботу перш за все підприємств сфери послуг, запроваджені в межах карантинних заходів.

 

Штати США почали запроваджувати карантин у другій половині березня. З кінця квітня почалося поступове скасування обмежень. Адміністрація Дональда Трампа сподівається на швидке відновлення робочих місць після виходу з карантину.

Сполучені Штати перебувають на першому місці в світі за кількістю виявлених випадків інфекції та за кількістю смертей від COVID-19. 27 травня, за підрахунками американського інституту Джонса Гопкінса, число жертв епідемії в США перевищило 100 тисяч (всього в світі – близько 360 тисяч).

Поліція відпустила кількох затриманих у Москві журналістів

Журналістів Сергія Смирнова, Тетяну Фельгенгауер і Олександра Плющева відпустили з московського відділку поліції, куди їх доставили раніше 28 травня за одиночні пікети на підтримку колеги Іллі Азара.

На всіх трьох журналістів склали протоколи про порушення правил проведення мітингів і порушення так званого «режиму самоізоляції».

 

Всього в Москві на одиночних пікетах на підтримку Іллі Азара затримали вісьмох людей.

Із закликом негайно звільнити затриманих до російської влади звернувся представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір.

 

За чинним російським законодавством, одиночний пікет – єдина форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Але фактично поліція часто затримує учасників будь-якого протестного виступу.

Суд у Росії заарештував журналіста «Нової газети» і активіста Іллю Азара на 15 діб за одиночний пікет біля будівлі Міністерства внутрішніх справ у Москві. Його визнали винним у повторному порушенні законодавства про мітинги. Про це Азар повідомив в своєму телеграм-каналі.

Азара затримали під час пікету на підтримку засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова 26 травня в центрі Москви. Підставою для затримання поліція назвала заборону на проведення публічних заходів.

 

ОБСЄ закликала звільнити журналістів, затриманих у Росії на пікетах на підтримку колеги Іллі Азара

Офіційний представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір закликав негайно звільнити журналістів, затриманих у Москві на пікетах на підтримку Іллі Азара.

 

Серія одиночних пікетів на підтримку Іллі Азара біля будівлі головного управління МВС у Москві відбулася вдень і ввечері 28 травня.

Учасники пікетів були затримані, серед них є головний редактор сайту «Медіазона» Сергій Смирнов, журналісти радіостанції «Ехо Москви» Тетяна Фельгенгауер та Олександр Плющев, журналіст телеканалу «Дождь» Михайло Фішман, кореспондент порталу «Русская планета» Ілля Васюнін.

 

За чинним російським законодавством, одиночний пікет – єдина форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Але фактично поліція часто затримує учасників будь-якого протестного виступу.

Суд у Росії заарештував журналіста «Нової газети» і активіста Іллю Азара на 15 діб за одиночний пікет біля будівлі Міністерства внутрішніх справ у Москві. Його визнали винним у повторному порушенні законодавства про мітинги. Про це Азар повідомив в своєму телеграм-каналі.

Азара затримали під час пікету на підтримку засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова 26 травня в центрі Москви. Підставою для затримання поліція назвала заборону на проведення публічних заходів.

У Росії на 15 діб арештували журналіста, колег затримали за акцію на його підтримку

Суд у Росії заарештував журналіста «Нової газети» і активіста Іллю Азара на 15 діб за одиночний пікет біля будівлі Міністерства внутрішніх справ у Москві. Його визнали винним у повторному порушенні законодавства про мітинги. Про це Азар повідомив в своєму телеграм-каналі.

Азара затримали під час пікету на підтримку засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова 26 травня в центрі Москви. Підставою для затримання поліція назвала заборону на проведення публічних заходів.

 

При цьому Азар стояв в одиночному пікеті, який, згідно із російським законом, не є масовим заходом і не потребує узгодження.

Того ж дня поліція затримала на одиночних пікетах на підтримку Воронцова координатора «Відкритої Росії» Тетяну Усманову, редактора Avtozak Live Максима Кондратьєва і громадського активіста Віктора Немитова.

Тим часом, 28 травня у центрі Москви біля будівлі МВС Росії затримали головного редактора видання «Медіазона» Сергія Смирнова і журналістів «Еха Москви» Тетяну Фельгенгауер і Олександра Плющева. Вони вийшли на одиночні пікети на підтримку Азара.

 

До будівлі МВС прийшли депутати Московської міськдуми Олег Шереметьєв, Євген Ступін і Михайло Тимонов. Вони намагаються з’ясувати у поліції, на яких підставах були затримані журналісти, передає телеканал «Дождь».

Паблік «Омбудсмен поліції» поширював матеріали, присвячені захисту прав як поліцейських, так і жертв поліцейського свавілля. Його засновник Воронцов – колишній співробітник поліції, який працював в управлінні з протидії екстремізму. Так званий Центр «Е» регулярно звинувачують у політичному переслідуванні активістів у Росії.

Сам Воронцов, за його словами, брав участь в обшуках у Олексія Навального в «Болотній справі».

Проти Воронцова в Росії порушено дві кримінальні справи – за вимагання та поширення порнографії. Захист його провину заперечує і наполягає, що переслідування колишнього поліцейського пов’язане з його правозахисною діяльністю.

 

Хорватія відкриває кордони для громадян десяти країн

Хорватія повністю відкриває кордони для громадян десяти країн, де досягли позитивних результатів і тенденцій у подоланні вірусу COVID-19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Премʼєр-міністр Андрей Пленкович після сесії уряду заявив, що з епідеміологічної точки зору немає перешкод для відкриття кордонів для громадян Словенії, Угорщини, Австрії, Чехії, Словаччини, Естонії, Латвії, Литви, Польщі й Німеччини. Він додав, що список країн згодом буде розширюватися.

Упродовж наступних чотирьох років Хорватія отримає від Євросоюзу 10 мільярдів доларів для подолання економічних наслідків епідемії, заявив глава хорватського уряду.

Оглядачі зазначають, що відкриття кордонів повʼязане з початком туристичного сезону та, що до Хорватії найбільше туристів прибувають саме зі згаданих країн, членів Європейського союзу.

 

Міністр внутрішніх справ Давор Божінович заявив, що громадяни згаданих країн повинні дотримуватися загальних правил та рекомендацій хорватського Інституту громадського здоровʼя. Після перетину кордону туристи повинні надати адресу, за якою проживатимуть, та свої контакти.

Загалом у Хорватії, яка має населення 4,3 мільйона, на коронавірус захворіли 2245 людей, померли 102 людини.

Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу

Законодавчі збори Китаю в четвер схвалили закон про національну безпеку Гонконгу, який загострив відносини КНР із Заходом.

Схваленням суперечливого документа китайські законодавці завершили щорічну сесію, яка проходила на тлі пандемії корорнавірусу.

Закон про нацбезпеку в Гонконзі фактично зобов’язує змінити законодавство автономної території.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудиди КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Гонконг як автономія у складі Китаю досі значною мірою зберігав відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

Boeing відновив виробництво літаків 737 MAX, в результаті аварій яких загинули понад 300 людей

Компанія Boeing відновила виробництво лайнерів 737 MAX через п’ять місяців після його припинення у зв’язку з двома авіакатастрофами, що забрали життя 346 людей.

Як повідомила корпорація на своєму сайті, виробництво відновили на авіазаводі в Рентоні, штат Вашингтон. У заяві компанії йдеться, що під час призупинення виробництва інженери працювали над удосконаленням лайнера і його новою комплектацією. Boeing поки планує випускати менше авіалайнерів, щоб підвищити безпеку робітників і якість продукції, а вже надалі виробництво нарощуватимуть.

29 жовтня 2018 року практично новий Boeing 737 MAX індонезійської Lion Air впав у море через 12 хвилин після зльоту, ніхто з 189 перебували на борту, не вижив. Друга авіакатастрофа літака цієї моделі сталася менш ніж через пів року після першої: Boeing 737 MAX ефіопської Ehtiopean Airlines впав незабаром після зльоту – 157 людей загинули.

Серед причини катастроф назвали хиби у системі посилення характеристик маневрування, програмі, що автоматично опускає ніс літака при певних умовах.

У березні 2019 року польоти і поставки літаків Boeing 737 MAX призупинили по всьому світу, виробник не передав авіакомпаніям 400 лайнерів. Компанія Boeing зазнала мільярдних збитків.

Євросоюз спростив і здешевив отримання віз для білорусів

Рада Євросоюзу затвердила угоди з Білоруссю про спрощення видачі віз та реадмісії. Про це 27 травня повідомив сайті ради.

Рада Євросоюзу найближчим часом повідомить владі Білорусі про укладення угод. Вони наберуть чинності в перший день другого місяця після повідомлення. Очікується, що це відбудеться 1 липня.

У межах угод вартість короткострокової шенгенської візи для білорусів знизиться з нинішніх 80 євро до 35 євро, зменшиться список документів на подання візи, а термін ухвалення рішення про її видачу скоротиться до 10 днів.

Мінськ і Брюссель працювали над підготовкою угод про спрощення видачі віз та реадмісії з 2014 року. Сторони підписали документи в січні 2020 року. Білоруський парламент ратифікував угоди в квітні, Європарламент – у травні.

Білорусь входить до першої десятки країн за кількістю виданих шенгенських віз. У 2019 громадяни країни отримали 643 тисячі таких віз.

Запуск SpaceX перенесений через погодні умови

Приватна космічна компанія SpaceX перенесла запуск на Міжнародну космічну станцію двох астронавтів НАСА у своєму кораблі Crew Dragon. Причиною перенесення стали погодні умови.

Рішення про скасування було ухвалене за 16 хвилин до запланованого старту, що мав статися о 23:33 за київським часом.

 

Наступна спроба запуску відбудеться в суботу, 30 травня в 3:22 за часом Східного узбережжя США (10:22 за київським часом).

 

До складу екіпажу входять астронавти НАСА Боб Бенкен і Дуґ Герлі, які останні два тижні перебували на карантині, щоб запобігти зараженню коронавірусом.

Заснована у 2002 році Ілоном Маском компанія Space Exploration Technologies Corp., або SpaceX, стала першою приватною компанією, яка співпрацювала з НАСА і пристикувала вантажну капсулу на МКС у 2012 році, відтоді регулярно здійснюючи поставки на станцію.

 

НАСА заплатила SpaceX понад три мільярди доларів на розробку, побудову, тестування й експлуатацію своєї багаторазової капсули Crew Dragon протягом шести майбутніх подорожей у космос.

«SpaceX не було б тут без НАСА», – сказав Маск минулого року після успішної генеральної репетиції без людей для польоту на МКС.

Президент США Дональд Трамп планував взяти участь у запуску у Флориді. Трамп намагається підтвердити американське панування в космосі і розпорядився повернути американців на Місяць у 2024 році. У грудні 2019 року Трамп запустив космічні сили, першу нову військову службу США за понад 70 років.

Помпео: автономія Гонконгу «суттєво» підірвана

Державний секретар США Майк Помпео повідомив Конгресу, що адміністрація США більше не вважає Гонконг таким, що користується високим рівнем автономії, обіцяним Пекіном, і тому фінансовий центр більше не вимагає спеціального ставлення, згідно з американським законодавством.

«У той час, як США сподівалися, що вільний і процвітаючий Гонконг буде моделлю для авторитарного Китаю, тепер зрозуміло, що Китай моделює Гонконг під себе», – сказав Помпео в заяві 27 травня у той час, як Пекін має ухвалити суперечливий закон про про безпеку в колишній британській колонії.

Заява Помпео може бути початком дій США з відкликання спеціальних торгових привілеїв і фінансового статусу, якими Гонконг користувався з моменту повернення до правління Китаю в 1997 році.

 

Цей крок держсекретаря не супроводжувався скасуванням будь-яких конкретних привілеїв, але відбувається на тлі закликів США й інших держав відреагувати на дії Пекіна щодо ухвалення законопроєкту, який дозволив би китайським службам безпеки діяти в Гонконгу. 

«Катастрофічне рішення Пекіна – лише останнє в серії дій, які принципово підривають автономію та свободи Гонконгу і власні обіцянки Китаю жителям Гонконгу, відповідно до китайсько-британської спільної декларації – міжнародного договору, запропонованого ООН», – сказав Помпео.

«Жодна розумна людина не може сьогодні стверджувати, що Гонконг зберігає високий ступінь автономії від Китаю, враховуючи факти», – сказав він і додав, що США – «на боці жителів Гонконгу».

 

Раніше сьогодні поліція Гонконгу застосувала подразливий газ й арештувала сотні людей у центральному діловому районі міста, де 27 травня тисячі людей вийшли на протест проти можливого ухвалення законопроєкту, який криміналізує «неповагу» до національного гімну Китаю.

У поліції повідомили, що затримали понад 300 осіб, переважно за підозрою в участі у незаконному мітингу. 

На кадрах, показаних у прямому ефірі, було видно, що багато хто з затриманих – молоді люди.

 

Згідно із законопроєктом, школи в Гонконзі повинні вчити гімн Китаю, всі громадяни і організації мають виконувати його «у відповідних випадках», а за неповагу до гімну загрожує покарання – до трьох років ув’язнення або штраф до шести тисяч доларів.

Якщо Законодавча рада Гонконгу схвалить документ у другому читанні 27 травня, то далі законодавці можуть перейти до третього читання і голосування в цілому вже у червні.

 

Законопроєкт про гімн планують ухвалити на тлі пропозиції Пекіна схвалити закон про національну безпеку Гонконгу, який викликав нові протести і сутички з поліцією 24 травня.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 

SpaceX вперше відправить астронавтів НАСА на МКС

SpaceX стане першою приватною компанією, яка пошле людей у космос. 27 травня космічний корабель Crew Dragon із двома астронавтами космічного агентства США НАСА на борту вирушить у політ до Міжнародної космічної станції.

У разі успіху цей запуск ознаменує вирішальний момент у дослідженні космосу – доступ приватної компанії до сфери, яка протягом семи десятиліть символізувала могутність кількох держав.

Запуск ракети SpaceX запланований на 23:33 за київським часом зі стартового майданчика у космічному центрі Кеннеді у Флориді, з того ж місця, звідки 20 липня 1969 року Ніл Армстронг і його члени екіпажу Apollo 11 вирушили у свою історичну подорож до Місяця.

 

До складу екіпажу входять астронавти НАСА Боб Бенкен і Дуґ Герлі, які останні два тижні перебували на карантині, щоб запобігти зараженню коронавірусом.

Crew Dragon має досягти МКС 28 травня і, ймовірно, залишиться пристикованим там до серпня.

Заснована у 2002 році Ілоном Маском компанія Space Exploration Technologies Corp., або SpaceX, стала першою приватною компанією, яка співпрацювала з НАСА і пристикувала вантажну капсулу на МКС у 2012 році, відтоді регулярно здійснюючи поставки на станцію.

 

НАСА заплатила SpaceX понад три мільярди доларів на розробку, побудову, тестування й експлуатацію своєї багаторазової капсули Crew Dragon протягом шести майбутніх подорожей у космос.

«SpaceX не було б тут без НАСА», – сказав Маск минулого року після успішної генеральної репетиції без людей для польоту на МКС.

Президент США Дональд Трамп повинен взяти участь у запуску у Флориді. Трамп намагається підтвердити американське панування в космосі і розпорядився повернути американців на Місяць у 2024 році. У грудні Трамп запустив космічні сили, першу нову військову службу США за понад 70 років.

Офіційна статистика в Росії свідчить, що число хворих на COVID-19 в країні скорочується

Загальна кількість хворих на COVID-19 в Росії скорочується другий день поспіль, свідчить офіційна статистика. За останню добу влада виявила 8338 нових випадків інфікування коронавірусом. 11 079 осіб за минулу добу вилікувалися.

З початку епідемії в Росії зафіксовані 370 680 випадків зараження. Зараз хворіють, за офіційними даними, 224 504 людини. За минулу добу помер 161 пацієнт, загальна кількість смертей – 3968, одужали – понад 142 тисячі.

Влада стверджує, що провела понад 9 мільйонів лабораторних тестів на коронавірус.

Офіційну статистику регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.

У Грузії оголосили про етапи зняття обмежень, транспорт запускають з 29 травня

Влада Грузії повідомила про етапи зняття обмежень, пов’язаних з пандемією коронавірусу. Як заявив прем’єр-міністр країни Ґіорґі Ґахарія, з 29 травня запустять громадський транспорт, в тому числі метро. Носіння масок буде обов’язковим, додав прем’єр.

За його словами, з 1 червня відкриються всі магазини, в тому числі торговельні центри, а також ресторани відкритого типу. А вже з 8 червня ресторани зможуть відновити повноцінну роботу.

Відкриються і готелі, які пройдуть перевірку Міністерства охорони здоров’я. З 8 червня в країні запустять і міжміський транспорт.

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в Грузії складає на сьогодні 735. За добу в країні виявили 3 нових випадки.

З 1 липня Грузія планує відкрити кордони для туристів. Тривають переговори про створення «безпечних туристичних коридорів» з країнами ЄС та Ізраїлем.

Пентагон заявив, що Росія перекинула бойові літаки до Лівії

Африканське командування Збройних сил США виступило 26 травня із заявою, в якій стверджується, що Росія нещодавно перекинула до Лівії бойові літаки для підтримки найманців, які воюють в Лівії на стороні збройних формувань генерала Халіфи Хафтара.

На сайті американського командування також наведено кілька фотографій літаків, які, як стверджується, могли прибути до Лівії.

 

У заяві йдеться, що літаки прибули з авіабази в Росії транзитом через Сирію, де вони були перефарбовані, щоб приховати знаки їхньої належності до російської авіації.

За словами глави Африканського командування генерала Стівена Таунсенда, Росія довгий час заперечувала свою участь у конфлікт в Лівії, проте тепер «перестала її приховувати». Він наголосив, що ані Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром, загони найманців так званої «приватної військової компанії Вагнера», які воюють на її боці, самі не мають бойових літаків четвертого покоління, які прибули до Лівії. «Російські пілоти-найманці літатимуть на доправлених із Росії літаках і бомбити лівійців», – сказав американський генерал.

Пентагон наголошує, що дії Росії тягнуть за собою продовження лівійського конфлікту і зростання числа його жертв. На думку американського командування, Росія прагне утвердитися на узбережжі Лівії та розгорнути там системи обмеження і заборони доступу і маневру, що поставить під загрозу південну Європу. Дії Росії в Лівії також сприяють збільшенню потоку мігрантів до Європи.

Міністерство оборони Росії поки не коментувало твердження американського командування.

Про перекидання до Лівії не менш як восьми військових літаків, імовірно російських, раніше повідомляло агентство Bloomberg. Воно стверджувало, що літаки прибули до Лівії з військової бази Хмеймім у Сирії. Москва цю інформацію не прокоментувала.

 

Експерти ООН заявили у звіті, який став публічним на початку травня, що найманці з російської воєнізованої організації, відомої як «група Вагнера», підтримують лівійського командувача Халіфу Хафтара в його намаганнях захопити столицю країни, місто Тріполі.

Структура ООН, що відстежує дотримання санкцій, зазначає у доповіді, отриманій 6 травня The Association Press, AFP та Reuters, що в Лівії перебуває від 800 до 1200 росіян, включно зі снайперами та спеціалізованими підрозділами.

У численних публікаціях про «приватну військову компанію Вагнера» йшлося про її наближеність до президента Росії Володимира Путіна і участь у конфліктах, де Москва прагне впливати неофіційно, без залучення армійських підрозділів. Ідеться про бойові дії в кількох країнах – від України та Сирії до країн Африки.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної згоди.

Чорногорія не відкриває кордон для Сербії, сербські урядовці обурені

Сербські урядовці обурені тим, що Чорногорія, починаючи з 1 червня, відкриває кордони для громадян девʼяти країн, при цьому не для громадян Сербії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Премʼєр-міністр Чорногорії Душко Маркович 25 травня заявив, що будуть відкриті кордони для громадян Хорватії, Словенії, Албанії, Австрії, Німеччини, Греції, Польщі, Чехії й Угорщини. Він додав, що рішення уряду стосуватиметься й інших країн, де кількість заражених COVID-19 людей не перевищує 25 на 100 тисяч громадян.

Сербські урядовці обурені таким рішенням влади сусідньої країни. Голова уряду Ана Брнабич заявила, що «сербські туристи небажані в Чорногорії», і що Сербія не буде закривати кордони для громадян Чорногорії, за винятком тих, що «повʼязані з мафією й кримінальними кланами». 

 

Міністр закордонних справ Івіца Дачич рішення влади Чорногорії назвав «смішним і безглуздим». Віцепремʼєр-міністр Зорана Михайлович заявила, що влада в Подгориці «проводить недемократичну політику, яка суперечить європейським цінностям».

Посол Чорногорії в Белграді Тарзан Мілошевич у відповідь на античорногорську кампанію белградських ЗМІ заявив, що остаточне рішення буде ухвалене напередодні 1 червня, з огляду на дані Інституту національного здоровʼя в Подгориці. 

 

За його словами, в список можуть бути внесені й інші країни, де успішно долають епідемію. Посол Мілошевич висловив сподівання, що «невдовзі буде запроваджена якісна комунікація між Сербією й Чорногорією щодо вільного пересування громадян, з повагою до того, що дві країни досі зробили для захисту здоровʼя своїх громадян».

Чорногорія 24 травня повідомила, що в країні більше немає хворих на COVID-19 й таким чином стала першою державою в Європі, яка подолала коронавірус. Загалом тут захворіли 324 людини, померли 9, вилікували 315 пацієнтів.

При цьому уряд Сербії ухвалив рішення про те, що іноземні громадяни можуть із 22 травня в’їжджати до Сербії без тестування на COVID-19 та без 14-денної самоізоляції, яка досі була обовʼязковою.

Джонсон заявив про проблеми з зором після одужання від COVID-19

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон поскаржився, що після одужання від COVID-19 у нього погіршився зір. Про це Джонсон заявив під час пресконференції 25 травня, повідомляє Sky News.

«Борис Джонсон заявив, що з моменту, коли перехворів на COVID-19, він знову змушений носити окуляри – вперше за довгі роки», – зазначає телеканал.

На думку Джонсона, погіршення зору пов’язане саме з коронавірусом.

На початку квітня прем’єр-міністр був госпіталізований через ускладнення, викликані коронавірусним захворюванням, три дні він провів у палаті інтенсивної терапії.

Вийшовши з лікарні через тиждень, Джонсон подякував лікарям і медсестрам за те, що вони врятували його життя. Після виписки він ще два тижні проходив реабілітацію і на роботу повернувся 27 квітня.

 

У Росії за добу кількість хворих на COVID-19 стала меншою, аніж кількість тих, хто одужав

Кількість тих, хто одужав у Росії за минулу добу від COVID-19, вдруге від початку епідемії перевищила кількість хворих. За офіційними даними, минулої доби інфікуваоися 8 915 осіб, в 12 331 – були виписані з лікарень.

Водночас 174 людини за попередню добу померли в Росії через коронавірус. Загалом – 3 807 смертей.

Всього від початку епідемії в Росії виявлено 362 342 хворих на COVID-19, 131 342 людини одужали.

Офіційну статистику часто критикують дослідники, підозрюючи, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою.

 

Американська компанія Novavax почала випробування вакцини проти коронавірусу

Американська біотехнологічна компанія Novavax почала випробування на людях своєї протикоронавірусної вакцини в Австралії, та очікує попередніх результатів щодо її ефективності й безпечності у липні.

25 травня компанія Novavax оголосила про перший етап клінічних випробувань в Австралії на 130-ти здорових учасниках віком від 18 до 59 років.

Очікується, що пізніше в рамках другої фази буде проведено дослідження в декількох країнах, включаючи Сполучені Штати, для оцінки імунітету, безпечності і реакції на хворобу COVID-19 в більш широкому віковому діапазоні.

Близько десятка компаній нині перебувають на ранніх стадіях тестування вакцини проти COVID-19, або ось-ось мають його розпочати, в основному – це компанії у США, Європі та Китаї.

Поки невідмо, чи спрацює котрась із вакцин від коронавірусу, що уразив майже 5,5 мільйона людей по всьому світі і забрав життя 345-ти тисяч.

Кожна вакцина використовує різні технології, щоб викликати імунну «відповідь» на боротьбу з вірусом.

Потенційну вакцину від Novavax нахвали NVX CoV2373. Вона використовує так звану технологію рекомбінантних наночастинок.

Уряд Німеччини схвалив пакет 9-мільярдної допомоги для авіакомпанії Lufthansa

Німецька авіакомпанія Lufthansa отримала попереднє схвалення уряду Німеччини на отримання пакету фінансової допомоги обсягом у дев’ять мільярдів євро з державного фонду на тлі економічної нестабільності, спричиненої пандемією коронавірусу.

У заявах Міністерства економіки і Lufthansa вказано, що фонд надасть авіакомпанії 5,7 мільярда євро, ще за 300 мільйонів євро фонд отримає 20 відсотків акцій компанії, при цьому він не матиме права голосу на зборах акціонерів й не зможе блокувати ухвалення важливих рішень. Також пакет допомоги передбачає надання кредиту на суму до трьох мільярдів євро на три роки.

 

Фонд може збільшити частку акцій до 25 відсотків плюс одна акція, щоб запобігти недружньому поглинанню, повідомляє Lufthansa.

План, який ще мають схвалити збори акціонерів і Європейський союз, як очікують, може бути оскаржений конкуруючими авіакомпаніями.

Міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц заявив, що інвестиція буде тимчасовою, але наголосив, що термін виходу залежатиме від темпів відновлення Lufthansa.

Як і інші авіакомпанії у всьому світі, Lufthansa зазнала втрат через обмеження подорожей під час пандемії.

 

 

Британія: радник Джонсона відмовився вибачатися за порушення карантину

Радник британського прем’єр-міністра Боріса Джонсона Домінік Каммінґс 25 травня провів у Лондоні тривалу пресконференцію, під час якої відмовився визнати свою провину у порушенні карантину, введеного у країні через пандемію коронавірусу.

Як зазначає ВВС, громадськість очікувала від Каммінґса вибачень через приватні поїздки до членів своєї сім’ї в період, коли такою можливістю не могли скористатися багато тисяч британців.

Радник Джонсона визнав лише те, що йому слід було набагато раніше влаштувати пресконференцію, щоб відповісти на всі звинувачення, які надходили на його адресу.

Читайте також: Від Джонсона вимагають чіткості у планах виходу Британії з карантину​

Відставки Каммінґса, якого називають «архітектором Brexit», вимагали не лише опозиція і преса, але й низка впливових консерваторів. Джонсон, проте, став на бік свого радника.

Раніше британські ЗМІ повідомили, що старший помічник прем’єр-міністра Домінік Каммінгс поїхав зі свого будинку Лондоні до своїх батьків у графстві Дарем ще в березні, попри чинні карантинні обмеження та заборону на пересування через пандемію коронавірусу. З ним були його маленький син та дружина, в якої були симптоми COVID-19.​

Наразі, за даними Університету Джонса Гопкінса, офіційно відомо про 260 916 людей, які захворіли на коронавірусну хворобу у Великій Британії. З них 36 996 померли, 1 151 людина одужала.

Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»

Посол США в Росії Джон Салліван назвав «знущанням над правосуддям секретний суд» у справі американського громадянина Пола Вілана, звинуваченого Москвою у шпигунстві.

Заява з’явилася після того, як 25 травня стало відомо, що російська прокуратура просить для Вілана 18 років колонії суворого режиму.

«У процедурі, яка ховається за зачиненими дверима, немає законності. Вона – непрозора, нечесна і необ’єктивна», – заявив Салліван у коментарі, поширеному у твітері речницею посольства Ребеккою Росс.

Як повідомив адвокат Вілана Володимир Жеребенков у коментарі російському агентству «Інтерфакс», вирок його підзахисному оголосять 15 червня. Захист американця наполягає на невинуватості Вілана й просить про виправдовувальний вирок.

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві на весіллі. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.

У Японії скасували надзвичайний стан, введений через пандемію

У Японії уряд скасував надзвичайний стан, введений через пандемію коронавірусу. Про це заявив прем’єр-міністр країни Сіндзо Абе.

Він наголосив, що влада взяла під контроль ситуацію з поширенням коронавірусу.

Раніше надзвичайний стан зняли поетапно у 42 з 47 префектур.

Прем’єр Японії закликав громадян змінити спосіб життя: носити маски для обличчя, підтримувати соціальну дистанцію та по можливості працювати з дому, адже послаблення карантину може призвести до нових спалахів інфекції.

Станом на 25 травня у Японії зафіксували 16 550 випадків інфікування коронавірусом, померли 820 людей, одужали 13 413.

Російська прокуратура просить для американця Вілана 18 років колонії – адвокат

Російська прокуратура просить для обвинуваченого в шпигунстві американця Пола Вілана 18 років колонії, повідомив його адвокат Володимир Жеребенков у коментарі агентству «Інтерфакс».

«Під час дебатів сторін у Московському міському суд прокурор попросив дуже жорстке покарання – 18 років у колонії суворого режиму», – сказав Жеребенков.

За його словами, вирок оголосять 15 червня. Захист американця наполягає на невинуватості свого клієнта й просить про виправдовувальний вирок.

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві на весіллі. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.