Петиція за санкції проти прокремлівського ведучого зібрала 200 тисяч підписів

Петиція за внесення прокремлівського телеведучого Володимира Соловйова в «список Магнітського» з забороною в’їзду на території Євросоюзу і США, а також проти надання йому італійського громадянства, зібрала на платформі Change.org більше ніж 200 тисяч підписів.

Петиція італійською мовою була опублікована в жовтні минулого року православним священником-емігрантом отцем Сергієм. Автор звернувся до міністра внутрішніх справ Італії Лучани Ламорджезе й італійського народу, написавши, що «Соловйов своєю агресивною риторикою спонукав багатьох молодих людей вступити до лав приватних військових частин і вести братовбивчу війну в таких країнах, як Україна і Сирія».

Отець Сергій зазначив, що заяви телеведучого «сповнені ксенофобії та екстремізму і залишаються безкарними через його близькість до диктаторського режиму Путіна». У петиції також зазначено, що Соловйов, купивши нерухомість в Італії і маючи дозвіл на проживання в цій країні, «веде пропаганду по російському телебаченню проти демократичних цінностей Європейського союзу».

 

Офіційні представники італійської влади петицію не коментували. Сам Соловйов заявляв, що документ не становить для нього інтересу.

Про те, що у власності ведучого телеканалу «Росія 1» є дві вілли на італійському озері Комо, одна з яких коштує понад мільйон євро, а також про наявність у нього дозволу на проживання в Італії, повідомляв у розслідуванні російський опозиціонер Олексій Навальний.

 

Cуд у Нідерландах арештував два російських бренди горілки

Cуд у Нідерландах наклав арешт на два російських бренди горілки – Stolichnaya та Moskovskaya, які належать Росії через федеральне казенне підприємство «Союзплодоимпорт», повідомляють РБК і нідерландське видання NRC.

Арешт накладено у зв’язку з відновленням у Нідерландах «справи ЮКОСа», в рамках якої колишні акціонери нафтової компанії, які сукупно володіли 70% ЮКОСа, втратили гроші під час експропріації та банкрутства компанії, пише «Настоящее время».

Третейський суд в Гаазі постановив у 2014 році, що Росія повинна виплатити компенсацію колишнім акціонерам компанії і вказав, що Росія фактично експропріювала ЮКОС у законних власників. А Міжнародний апеляційний суд Гааги навесні 2020 року зобов’язав Росію виплатити понад 50 мільярдів доларів за цим позовом. Але Росія платити відмовляється. У зв’язку з цим колишні акціонери ЮКОСу вже кілька років звертаються до судів США, Франції, Великобританії, Бельгії і Нідерландів з вимогою арешту майна Росії за кордоном.

“Поки Російська Федерація ігнорує рішення міжнародних судів, ми будемо конфісковувати російську державну власність відповідно до закону. Претензія на товарні знаки в Нідерландах – це тільки початок», – наводить NRC слова Тіма Осборна, одного з представників екс-акціонерів ЮКОСа.

Права на бренд Stolichnaya і Moskovskaya нідерландський суд остаточно закріпив за Росією кілька місяців тому – у Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі. Колись ці права належали бізнесменові Юрію Шефлеру, власнику SPI Group, який в кінці 1990-х років заплатив за 43 відомих бренди, зокрема Stolichnaya і Moskovskaya, 300 тисяч доларів. Росія близько 15 років судилася за горілчані бренди, стверджувала, що марки були незаконно приватизовані. До 2015 року вартість тільки Stolichnaya і Moskovskaya досягала, за експертними оцінками, 2 мільярдів доларів.

Андрій Кондаков, гендиректор АНО «Міжнародний центр правового захисту» (МЦПЗ), який представляє інтереси Росії в справі проти колишніх акціонерів ЮКОСа, повідомив, що йому відомо про арешт горілчаних брендів Росії. Росія має намір оскаржувати ці арешти в стандартному порядку.

Позивачами у справі ЮКОСа проти Росії виступають три офшорні структури – Hulley Enterprises, Yukos Universal і Veteran Petroleum, що входили в Group Menatep Limited (GML). Представник GML Джонатан Хілл повідомив РБК, що заарештовані горілчані бренди можуть продати на публічному аукціоні у вересні, а виручені від їх продажу гроші підуть колишнім акціонерам ЮКОСа в якості погашення компенсації.

Huawei називає «згубними» для світової економіки нові обмеження з боку США

Китайський технологічний гігант Huawei називає запроваджену владою США заборону на постачання цій компанії мікропроцесорів «згубною» атакою, яка спричинить хаос у глобальному технологічному секторі та інших галузях.

«Рішення було свавільним і згубним і… матиме серйозний вплив на широке коло світових галузей», – заявив представник Huawei 18 травня.

Міністерство торгівлі США минулого тижня заявило, що воно вносить поправки до правил експорту, «стратегічно маючи на увазі придбання компанією Huawei напівпровідникових виробів, які є прямим продуктом певного програмного забезпечення та технологій США». Міністерство додало, що «приборкує зусилля Huawei із підриву експортного контролю США».

 

Торговельна війна США проти підтримуваної урядом Китаю великої технологічної компанії триває вже не перший рік. Влада США вважає, що Китай може використовувати обладнання Huawei для шпигування за американцями.

 

Обговорення можливого призначення нового спецпредставника США в Україні триває – МЗС

Обговорення можливого призначення нового спецпредставника США в справах України триває, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю «РБК-Україна».

За його словами, ще на посаді віцепрем’єра в грудні він обговорював цю тему.

«Ще коли я був віцепрем’єром, у грудні минулого року, і їздив до Вашингтона, я вже обговорював цю тему. Потім вона також обговорювалася між держсекретарем і президентом України, і у моїй розмові з [Майком] Помпео. Відповідь одна й та сама: «Волкер зробив відмінну роботу, Україна дуже важлива, але конкретно про те, в якому форматі будемо працювати на цьому треку, ми ще думаємо». Так що поки обговорення можливого призначення нового спецпредставника ще триває», – сказав Кулеба.

Курт Волкер обіймав посаду спеціального представника Державного департаменту США з питань України у 2017-2019 роках. Він подав у відставку на тлі процесу імпічменту президента США Дональда Трампа, якого звинувачували в тиску на Україну.

 

Щонайменше п’ятеро людей загинули в Афганістані внаслідок нападу самогубці на автомобілі

Щонайменше п’ятеро людей стали жертвами нападу самогубці на начиненому вибухівкою автомобілі, повідомили представники влади Афганістану 18 травня. Кілька людей із понад 30 поранених перебувають у критичному стані в лікарнях.

Смертник на викраденому військовому автомобілі «Хамві» підірвав його біля входу до розвідувальної бази сил безпеки в східній провінції Газні.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальність за напад, але активність у цьому районі Афганістану зазвичай виявляють таліби

Упродовж останніх тижнів таліби здійснили кілька нападів, попри обіцянку приборкати акти насильства. Бойовики угруповання «Ісламська держава» також продовжують напади на афганські сили безпеки та цивільне населення.

Іран попередив США про «відповідь» у разі затримки танкерів із нафтою для Венесуели

Іран попередив США проти здійснення, як сказано в повідомленні, «піратства» в Карибському басейні щодо п’яти іранських танкерів, які везуть нафту до Венесуели.

Ще 14 травня американський високопосадовець заявив агентству Reuters, що Сполучені Штати розглядають дії у відповідь на перевезення Іраном палива до Венесуели.

У листі до генерального секретаря ООН Антоніоу Ґутерріша 17 травня міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф попередив про намір США «направити війська в Карибське море з метою перешкоджання передачі Венесуелі палива з Ірану».

Односторонні санкції США оголошені проти нафтової промисловості Ірану та Венесуели. Вони мають на меті залишити Іран без фінансових ресурсів та вчинити тиск на економіку Венесуели.

 

Обидві країни перебувають під санкціями США, але фактично можуть торгувати між собою товарами за межами міжнародних фінансових каналів.

Представник Державного департаменту США з питань Венесуели Еліот Абрамс у квітні стверджував, що Венесуела платить Ірану золото за допомогу своєму проблемному енергетичному сектору.

П’ять іранських танкерів можуть перевозити нафти на суму щонайменше 45,5 мільйона доларів.

Чотири з цих суден нині перебувають в Атлантиці після проходження через Суецький канал і Середземне море, повідомляє служба відстеження суден MarineTraffic. Один із танкерів станом на 18 травня усе ще перебував у Середземномор’ї.

Раніше США звинуватили Тегеран у нападі на кілька суден у Перській затоці. Напруженість між двома країнами посилилася після того, як президент США Дональд Трамп у 2018 році заявив про вихід Вашингтона від ядерної угоди, яку Тегеран уклав зі світовими державами.

В Ізраїлі сформували уряд з двома прем’єрами, які працюватимуть по черзі

Кнесет Ізраїлю сформував уряд з вдома прем’єрами. Біньямін Нетаньягу та Бені Ганц будуть по черзі займати посаду голови уряду на термін 18 місяців.

73 депутати проголосували «за», 46 виступили проти. Міністри вже склали присягу.

Уряд Нетаньягу сформували після багатомісячних переговорів на основі коаліційної угоди між партією «Лікуд» Нетаньягу та партією «Кахоль-Лаван» колишнього начальника Генштаба ізраїльської армії Бені Ганца.

Нетаньягу очолює «Лікуд» з 2006 року, а посаду прем’єра обіймає з 2009-го. У березні його партія здобула 58 місць у парламенті. При цьому для формування уряду необхідний 61 голос. Це були треті вибори за рік: у квітні 2019 року «Лікуд» та «Кахоль-Лаван» здобули по 35 місць у парламенті, у вересні «Кахоль-Лаван» отримала 33 місця в парламенті, а «Лікуд» – 32.

Президент Афганістану і його політичний суперник домовилися щодо розподілу влади

Президент Афганістану Ашраф Гані і його політичний конкурент Абдулла Абдулла, які обоє назвали себе переможцями вересневих президентських виборів, досягли угоди про розподіл влади, відповідно до якої Абдулла очолить зусилля уряду з укладення мирної угоди із талібами.

Представник канцелярії афганського президента 17 травня поширив у твіттері фото, на якому політики підписують угоду в Кабулі.

Згідно з повідомленнями, Абдулла очолить Вищу раду національного примирення, а члени його команди будуть включені до складу уряду.

Перед підписанням угоди джерела агенції Reuters повідомляли, що кожен із двох лідерів матиме 50-відсоткове представництво в уряді. Офіційні деталі планують оприлюднити згодом.

18 лютого після тривалих зволікань з офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, вказуючи на масові фальсифікації. Тоді Абдулла заявив, що планує сформувати власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

2 травня Абдулла Абдулла заявив про поступ у переговорах про примирення із Ашрафом Гані.

Нинішня угода закінчує політичну кризу, яка призвела до створення паралельного уряду і перешкоджала зусиллям з укладення мирної угоди, яка має покінчити з більш ніж 18-річною війною із талібами.

Розбіжності щодо складу уряду фактично затягнули переговори між Кабулом і талібами щодо припинення бойових дій. Вони мали початися ще 10 березня, відповідно до термінів угоди, підписаної в лютому між США і «Талібаном». Посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив 15 травня, що обговорюється нова дата внутрішньоафганських мирних переговорів.

Посла Китаю в Ізраїлі, який донедавна був на дипслужбі в Україні, знайшли мертвим

Низка західних ЗМІ з посиланням на ізраїльську пресу у неділю повідомила, що посла Китаю в Ізраїлі Ду Вея знайшли мертвим у його помешканні на північ від Тель-Авіва.

57-річний дипломат був призначений послом лише в лютому цього року, а до того він був послом Китаю в Україні.

За повідомленнями, поліція почала розслідування, про причини смерті наразі нічого невідомо.

Ду Вей був послом Китаю в Україні у період 2016-2019 років.

У Німеччині знову протестували проти обмежень через коронавірус

У кількох містах Німеччини другий кінець тижня поспіль відбулися нові протести проти обмежень, запроваджених із метою обмежити поширення коронавірусної пандемії.

Зокрема, кілька тисяч людей вийшли на кілька окремих акцій у столиці Берліні. Їх супроводжували близько тисячі працівників поліції, які стежили головно за дотриманням протикоронавірусних заходів.

У перебігу акцій сталися сутички – поліція затримала близько 200 осіб.

У Мюнхені на півдні країни організатори подали заявку на протест із 10 тисячами учасників у центрі міста; місцева влада дозволила участь однієї тисячі, щоб вони могли дотриматися належної відстані між собою.

У Штутґарті на південному заході Німеччини, де попередніх вихідних учасники протесту порушували дистанціювання і приходили без захисних масок на обличчі, цього разу зібралося понад п’ять тисяч демонстрантів.

А у Франкфурті-на-Майні в центральній частині країни і в Гамбурзі на півночі на демонстрації вийшло приблизно по тисячі осіб.

Смертність через коронавірусну інфекцію в Німеччині нині нижча, ніж у деяких інших європейських країнах. Канцлера Анґелу Меркель переважно хвалять за те, як країна проходить пандемію.

У Німеччині, яка є федеративною державою, практично всі обмежувальні заходи перебувають у компетенції влад федеральних земель, але центральний уряд Меркель домовлявся з ними про координацію дій.

Останнім часом Меркель пристала на вимоги впливових регіональних лідерів, і деякі обмежувальні заходи в Німеччині почали послаблюватися. Зокрема, в країні поступово поновлюють роботу навчальні заклади, крамниці, ресторани і навіть відновлює змагання футбольний чемпіонат країни.

Але Меркель не раз попереджала про можливість другої хвилі заражень. А цього тижня справді сталося зростання числа нових випадків захворювання, і це спричинило нове занепокоєння щодо перебігу епідемії в країні.

За інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на вечір 16 травня в Німеччині підтверджено майже 176 тисяч захворілих на коронавірусне захворювання, з яких майже вісім тисяч померли.

Росія: Путін вкотре похвалився зброєю, якої «не має жодна інша країна»

Президент Росії Володимир Путін вкотре похвалився новітніми російськими озброєннями, яких, за його словами, не має жодна інша країна світу.

«Це факт, уже абсолютно очевидний – ми б ніколи не мали сучасних різновидів озброєння, високотехнологічних різновидів, саме високотехнологічних, – яких – наразі, принаймні, – не має жодна країна світу», – заявив він в інтерв’ю програмі «Москва. Кремль. Путін» державному телеканалові «Росія-1»; наразі оприлюднені лише уривки, повне інтерв’ю має вийти ввечері 17 травня.

За словами Путіна, це було б неможливо без «фундаментальної науки, наукових шкіл та інженерних кадрів» у Росії.

Володимир Путін уперше виступив із твердженнями про цілу низку «унікальних» передових російських озброєнь, які «не мають аналогів» у світі, 1 березня 2018 року. Відтоді і він сам, і інші чільні російські посадовці не раз повторювали ці тези.

Критики натомість висловлювали сумніви в здатності сучасної Росії реально створити такі озброєння, принаймні в ближчий час. Зокрема, звертали увагу, що в низці відеопрезентацій нібито вже розроблених зразків були використані комп’ютерна графіка чи й цілком сторонні предмети.

У Росії вирішили перенести мозаїку зі Сталіним із храму Міноборони у музей

Мозаїку із зображенням радянського диктатора Йосифа Сталіна, яку планували розмістити в головному храмі Збройних сил Росії у підмосковній Кубинці, перенесуть у музей у парку «Патріот». Він розташований по сусідству з храмом, повідомив російському державному агентству «РИА Новости» голова Експертної ради РПЦ по церковному мистецтву, архітектурі й реставрації протоієрей Леонід Калінін.

Зображення Сталіна мало бути на панно з парадом Перемоги на Красній площі. Його зображення було на плакаті, який ніс красноармієць. Це викликало різкі суперечки в православному середовищі.

 

Голова синодального відділу РПЦ із взаємин церкви з суспільством і ЗМІ Володимир Легойда, зокрема, висловив думку, що зображення Сталіна в храмі бути не повинно. Відкритий лист до патріарха Кирила з проханням прибрати зображення диктатора написали також православні діячі, відомі консервативними і монархічними поглядами. Після цього Сталіна на мозаїці замінили.

У тому ж храмі мала бути розміщена і мозаїка із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Вона також була знята, про її долю не повідомляють.

 

За оцінками правозахисного товариства «Меморіал», що близько 30 років займається збором архівних даних і спогадів, від репресій у сталінські часи безпосередньо постраждали не менше ніж 12,5 мільйонів жителів СРСР.

У Білорусі кількість хворих на COVID-19 зросла майже на тисячу за добу

У Білорусі за останню добу виявили 951 новий випадок захворювання на COVID-19, повідомляє Міністерство охорони здоров’я країни.

Загалом станом на 16 травня зареєстровано 28 тисяч 681 випадок коронавірусної хвороби, 160 людей померли.

9498 пацієнтів одужали.

Про те, скільки пацієнтів перебувають у критичному стані або на ШВЛ і скільки пацієнтів було виписано додому для «амбулаторного лікування», не повідомляють.

 

У столиці Білорусі Мінську попри епідемію коронавірусу 9 травня відбувся масштабний військовий парад. ВООЗ закликала владу Білорусі до «альтернативи» святкуванню Дня перемоги, щоб «не ризикувати людськими життями». Однак Лукашенко відмовився скасовувати парад.

У Білорусі не запроваджені ніякі обмежувальні заходи у зв’язку з епідемією.

 

Італія у червні відкриє свої кордони

Італія від 3 червня зніме обмеження на перетин кордону країни. Як повідомляють місцеві ЗМІ, таке рішення ухвалив уряд країни.

При цьому тим, хто прибуде в країну, не потрібно буде проходити двотижневий карантин.

Обмеження на переміщення всередині країни так само будуть зняті до 3 червня.

Такий крок спрямований на відновлення туризму і повинен допомогти державі перезапустити економіку після двох місяців карантину. Туристична галузь приносить Італії до 14,3 відсотка ВВП.

 

Італія була першою країною, де запровадили суворі обмеження на переміщення на національному рівні. Це сталося після спалаху коронавірусної інфекції в регіонах Ломбардія і Венето. Зараз карантинний режим поступово пом’якшується. 

Понад 31,6 тисячі людей померли від коронавірусу в Італії, яка за смертністю посідає третє місце після США і Великої Британії.

 

 

У Чорногорії звільнили 9 священників Сербської православної церкви, затриманих 12 травня

У Чорногорії звільнили владику Сербської православної церкви Іоанікія й вісьмох священиків, яких 12 травня затримали через порушення заборони масових зібрань в час епідемії COVID-19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Згідно з законом, вони перебували в попередньому увʼязненні 72 години.

Звільнення священників 15 травня співом вітали кількасот вірян, що пікетували будинок суду в місті Нікшич. У кількох інших містах також відбулися протести вірян й прихильників опозиційних просербських і проросійських партій.

У зверненні до зібраних ієрарх сказав, що «треба бути готовим до довгої боротьби за свободу віри». За його словами, чорногорський уряд «воює проти церкви». Іоанікій додав, що поліцейські ставилися до нього й інших затриманих «більше ніж коректно», професійно й по-людськи.

Сербська православна церква, за словами владики Іоанікія, продовжить боротьбу проти закону про свободу віросповідання, ухваленого у січні. Церковні ієрархи вважають, що за цим законом держава прагне відібрати у церкви майно.

Священників затримали 12 травня після того, як вони очолили богослужіння за участі тисяч вірян у Нікшичі при тому, що в Чорногорії діє заборона на масові зібрання через поширення коронавірусу.

Затримання викликало дипломатичну суперечку з Сербією і сутички між протестувальниками і поліцією.

 

 

Президент Грузії помилувала лідерів опозиції

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі видала указ про помилування колишнього міністра оборони, лідера партії «Перемогла Грузія» Іраклія Окруашвілі і колишнього мера Тбілісі, одного із засновників партії «Європейська Грузія» Гігі Угулави. Зурабішвілі пояснила своє рішення інтересами держави.

«Об’єднана опозиція Грузії» вважала Окруашвілі і Угулаву політичними в’язнями і наполягала на їх негайному звільнення. В іншому випадку опозиційні партії погрожували бойкотувати конституційну реформу з переходу на повністю пропорційну систему виборів і початком акцій протесту.

Західні політики також наполягали на негайному звільненні опозиціонерів.

Іраклій Окруашвілі був засуджений до п’яти років позбавлення волі за звинуваченням в організації групового насильства стосовно поліцейських під час антиурядових акцій протесту 20 червня 2019 року. Гігі Угулава був засуджений до трьох років в’язниці, його звинувачували у розтраті державних коштів в 2011-2012 роках.

Орбан заявив, що готовий відмовитися від розширених повноважень наприкінці травня

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що готовий відмовитися від розширених повноважень наприкінці місяця. Про це повідомляє агентство Associated Press.

Повноваження Орбану були надані парламентом для боротьби з коронавірусом.

«Ми зробили це в демократичних рамках … і ми повернемося до звичайного парламентського правління», – сказав Орбан.

За словами прем’єра Угорщини, країни, лідерам яких надали «хорошу владу» під час пандемії, впоралися з кризою краще.

Орбан додав, що згодом Будапешт надасть усім можливість «вибачитися за неправдиві обвинувачення», що звучали в адресу угорської влади через розширення його повноважень.

 

Європейський парламент 14 травня обговорював верховенство права в Угорщині після того, як прем’єр-міністр країни Віктор Орбан отримав надзвичайні повноваження в рамках пакету екстрених заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу. Угорщина не мала свого представника на дебатах після того, як Орбан відмовився особисто взяти участь і запропонував натомість послати міністра юстиції Джудіт Варґу – на що не погодився ЄС.

Грузія вийде з режиму надзвичайного стану наступного тижня – уряд

Уряд Грузії повідомив, що не продовжить термін дії надзвичайного стану, запровадженого в спробі приборкати поширення коронавірусу. Прем’єр-міністр Ґіорґ Ґахарія 15 травня заявив, що його уряд не проситиме президента і парламент особливий режим після 22 травня.

Водночас очільник уряду вказав, що обмеження будуть зняті поступово.

Надзвичайні заходи діють у Грузії з 21 березня. Вони передбачають нічну комендантську годину та закриття частини підприємств, включно з багатьма магазинами, ресторанами та кафе.

Грузинські органи охорони здоров’я станом на 15 травня повідомили про 671 підтверджений випадок COVID-19 та 12 смертей від цієї хвороби.

Білорусь розпочинає прийом нафти зі США

Білорусь розпочинає приймати нафту зі Сполучених Штатів, повідомив 15 травня міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

У заяві міністра йдеться, що це стало можливим «за підсумками домовленостей, досягнутих під час візиту до Республіку Білорусь 1 лютого 2020 року державного секретаря США Майкла Помпео і зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком». Той візит був першим візитом американського держсекретаря до Мінська за багато років.

За словами Макея, здійснення поставок американської нафти «є частиною державної стратегії щодо диверсифікації джерел (постачання) і забезпечення стійкої роботи нафтопереробного комплексу» країни, а співпраця зі США в нафтовій сфері розглядається як «істотний елемент енергетичної безпеки держави». Макей також заявив, що білоруська сторона «продовжить діяти в інтересах зміцнення партнерських відносин зі США».

Як повідомляє видання Tut.by, постачання здійснюватиметься через литовський порт Клайпеда. Перша закуплена партія становить 80 тисяч тонн. Вихід танкера з цією нафтою з порту в штаті Техас запланований на 17 травня.

Білорусь почала імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після торішнього інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба», через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі та Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі. Як пише Tut.by, у травні Білорусь закупить у Росії близько 1,1 мільйона тонн.

Помпео в Мінську 1 лютого заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусію нафтою «на 100 відсотків». Відносини між Білоруссю і США останнім часом мають тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла.

 

Росія оскаржила рішення суду про виплату 57 млрд дол акціонерам ЮКОСа

Росія оскаржила рішення Апеляційного суду Гааги щодо стягнення з неї близько 57 мільярдів доларів на користь колишніх акціонерів нафтової компанії ЮКОС, повідомило 15 травня Міністерство юстиції Росії.

За даними російського відомства, касаційна скарга подана до Верховного суду Нідерландів. Час її розгляду наразі невідомий.

18 лютого Апеляційний суд Гааги в Нідерландах відновив розпорядження міжнародної арбітражної колегії до Росії виплатити компенсацію у понад 50 мільярдів доларів акціонерам колишнього російського нафтового гіганта «ЮКОС» (50 мільярдів доларів – це основна сума за позовом, а ще 7 мільярдів – в якості відсотків).

Рішення про компенсацію ще в 2014 році виніс Постійний арбітражний суд в Гаазі, але два роки по тому місцевий суд в Нідерландах скасував його.

Акціонери звернулися в Міжнародний арбітраж майже 15 років тому щодо тиску на компанію з метою довести її до банкрутства і усунути керівництво.

Одна з найбільших російських компаній «ЮКОС» була заснована бізнесменом Михайлом Ходорковським, який був засуджений за «фінансові злочини» в Росії.

Справа ЮКОСа почалась у 2003 році, коли в Росії заарештували його керівника Михайла Ходорковського. Ходорковський і його прихильники заявляли, що звинувачення проти нього були сплановані Кремлем, щоб покарати за непокору президентові Володимиру Путіну.

Згодом російська держава через аукціон продала основний актив ЮКОСа, оголосила компанію банкрутом. Після арешту в 2003 році Ходорковський провів десять років у в’язниці, потім був помилуваний Путіним, і покинув Росії. Його діловий партнер Платон Лебедєв провів понад 10 років у в’язниці і був звільнений в січні 2014 року. Європейський суд з прав людини постановив, що Ходорковському і Лебедєву відмовили в праві на справедливий судовий розгляд.

 

Кількість нових випадків коронавірусу в Росії знову перевищила 10 тисяч

Кількість нових випадків інфікування коронавірусом в Росії знову перевищила 10 тисяч, повідомив 15 травня оперативний штаб із боротьби з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Згідно з повідомленням, приріст хворих за минулу добу склав 10 598 осіб, з них 4748 – у Москві.

Усього в Росії від початку спалаху хвороби коронавірус виявлено у 262 843 людей, понад 58 тисяч – одужали, 2418 людей померли.

У світі число заражених коронавірусом перевищує чотири мільйони людей, понад 300 тисяч – померли.

 

Узбекистан повернув із Франції 10 млн дол активів дочки експрезидента Гульнари Карімової

Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура Узбекистану повернули з Франції активи дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової на суму 10 мільйонів доларів. Повідомила 14 травня пресслужба Мін’юсту країни.

«Ці кошти переведені в державний бюджет Республіки Узбекистан і будуть використані в загальному порядку», – заявили у відомстві.

Також влада повідомила, що продовжує роботу з виведення інших активів, спільно з компетентними органами Швейцарії, США, Франції, Росії та інших країн. Йдеться про решту активів Карімової на суму понад 1,3 мільярда доларів.

Незабаром після смерті першого президента Узбекистану Іслама Карімова в 2017 році його старшу дочку Гульнару Карімову засудили в Узбекистані на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні та знищенні документації офшорних компаній. Справи проти Карімової в Узбекистані відкрили після того, як у відмиванні грошей і хабарах її звинуватили в США і кількох країн ЄС.

Після першого вироку Карімова деякий час була під домашнім арештом, але в березні 2019 року її відправили в колонію в Ташкентській області, звинувативши в порушенні умов перебування під вартою. Сама Карімова заперечувалапорушення умов арешту. Незабаром після цього стосовно неї була відкрита ще одна кримінальна справа. У третій кримінальній справі Карімову засудили до 13 років і чотирьох місяців позбавлення волі. Її і ще кілька людей звинуватили в тому, що вони «в складі злочинної організації вчинили злочини, пов’язані з вимаганням, розкраданням бюджетних коштів і легалізацією злочинних доходів в іноземних країнах».

ПАРЄ застерегла Баку від тиску на опозицію через коронавірус

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) застерегла Азербайджан від використання епідемії коронавірусу для боротьби з опозицією.

Спостерігачі ПАРЄ повідомили, що понад 15 азербайджанських активістів та журналістів були заарештовані на терміни до 30 днів за порушення карантинних обмежень і непокору поліції. ПАРЄ побоюється, що життя політичних опонентів Баку в ув’язненні може опинитися в небезпеці через загрозу зараження інфекцією.

 

Асамблея закликала владу Азербайджану дотримуватися свободу вираження думок і не зловживати заходами з боротьби з пандемією COVID-19 для тиску на політичних опонентів.

У рейтингу свободи слова організації «Репортери без кордонів» за 2020 рік Азербайджан знаходиться на 168 місці з 180. Роком раніше країна займала 166 рядок рейтингу.

Музей Революції гідності нагадав про роль «Беркуту» в подіях на Майдані

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності виступив з офіційною заявою «щодо провокативних дій, які загрожують національній безпеці та нівелюють засадничі цінності правової суверенної держави».

У заяві вказано, що 9 травня 2020 року відбулася презентація нової експозиції у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї Канівського району на Черкащині.

«Важливою частиною експозиції, як наголошувалося під час відкриття, стало вписування у перелік захисників Батьківщини службовців міліцейського спецпідрозділу «Беркут», що загинули під час подій Революції гідності, – як захисників правопорядку», – ідеться в заяві.

 

Музейники вказують, що «саме цей спецпідрозділ МВС України вчинив жорстоке побиття мирних протестувальників у листопаді 2013 року, що спричинило вихід на вулиці мільйонів громадян із вимогою покарання винних і дало початок Революції гідності».

«Нагадуємо про прицільну стрільбу по протестувальниках на вулиці Михайла Грушевського в січні 2014 року, зокрема по журналістах, які виконували службові завдання у спеціально маркованих жилетах. Про кадри знущання та тріумфального фотографування своїх жертв. Про світлошумові гранати з доданим до них шротом для максимального ураження протестувальників там само, на Грушевського. Нагадуємо про те, як 18 лютого «Беркут» пліч-о-пліч із бандитами злагоджено нападав, як нівечив і вбивав беззбройних громадян», – ідеться в заяві.

 

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності звернувся до колег у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї з пропозицією надати для експозиції «докази злочинного характеру дій силовиків із метою ліквідації мирного протесту».

Також меморіальний комплекс-музей звернувся до Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України з пропозицією перевірити факти, надати їм юридичної оцінки та вжити відповідних заходів.

Росія близька до поновлення будівництва «Північного потоку-2» – Bloomberg

Спорудження газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream 2) по дну Балтійського моря, яке було припинене в грудні 2019 року через загрозу санкцій США, найближчим часом може поновитися. Про це пише агентство Bloomberg на підставі аналізу супутникових кадрів району будівництва.

Як пише Bloomberg, у порт Мукран на півночі Німеччини прибуло російське судно-трубоукладач «Академік Черський». Воно діставалося до Німеччини з Далекого Сходу майже три місяці. Саме в порту Мукран зараз містяться труби, які мають бути укладені для завершення проєкту.

Супутникові кадри, зроблені 10 травня, свідчать про те, що зібрані на суходолі ділянки трубопроводу були пересунуті до платформи з потужним будівельним краном. Неподалік розташовані також допоміжні судна, в тому числі російська баржа «Фортуна», які мають допомогти «Академіку Черському» в укладанні труб.

У компанії Nord Stream 2 AG, операторі «Північного потоку-2», не підтвердили і не спростували, що добудова газопроводу розпочнеться найближчим часом.

За оцінками Bloomberg, залишилося добудувати близько 6 відсотків трубопроводу, це трохи більш як 100 кілометрів. «Академік Черський» може впоратися з цим завданням до кінця 2020 року.

Раніше газопровід укладали більш потужні трубоукладальні судна, що належать швейцарській компанії Allseas. Однак роботи припинилися після того, як наприкінці грудня минулого року Конгрес США ухвалив законопроєкт, що передбачає санкції проти компаній-власників суден, які беруть участь в укладанні труб для «Північного потоку-2». США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу. Таку ж позицію поділяють Україна і кілька країн ЄС. Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.

Після запровадження санкцій російські представники заявляли, що «Північний потік-2» все одно буде добудований до кінця 2020 року або до початку 2021 року. «Академік Черський» належить дочірньому підприємству «Газпрому».

Шість із 10 представників ЛГБТ в Євросоюзі бояться публічно тримати партнера за руку – дослідження

Приблизно 40% представників ЛГБТ в країнах Євросоюзу за останній час стикалися з агресією на свою адресу, а шість людей цієї групи з 10 бояться публічно тримати партнера за руку.

Про це свідчать результати дослідження Агентства ЄС із фундаментальних прав (FRA), базованого у Відні. В онлайн-опитуванні брали участь близько 140 тисяч геїв, лесбійок, бісексуалів, транссексуалів з країн Євросоюзу, а також із Великої Британії, Сербії та Північної Македонії. Дані, як відзначають експерти, показали лише невеликий прогрес з 2012 року, коли проводилося попереднє дослідження.

«Занадто багато представників ЛГБТ-спільноти продовжують жити в тіні, побоюючись бути висміяними або атакованими», – наголосив директор FRA Майкл О’Флаєрті. За його словами, попри зусилля ряду країн з захисту рівних прав для ЛГБТ багато представників спільноти залишаються вразливими і стикаються зі щоденною дискримінацією.

П’ята частина опитаних стверджує, що відчуває дискримінацію на роботі. Третина респондентів заявили, що стикаються з неетичною поведінкою в барах і ресторанах.

У Польщі, де владна консервативна партія «Право і справедливість» називає геїв і лесбійок «результатом західного впливу», зареєстрована найбільша кількість скарг на прояв нетерпимості щодо ЛГБТ. За Польщею розташувалася Франція, в якій почастішали напади на ґрунті гомофобії.

ООН: пандемія коронавірусу може призвести до кризи психічного здоров’я у світі

Пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі, заявляє Організація Об’єднаних Націй.

Хоча захист фізичного здоров’я є першочерговим завданням протягом перших місяців пандемії, наголосили експерти охорони здоров’я ООН 14 травня, але психічне здоров’я буде важливою складовою одужання.

«Проблеми психічного здоров’я, зокрема депресія і тривожність, є однією з найбільших причин нещасть у нашому світі. Після десятиліть занедбаності й недостатнього інвестування в послуги з психічного здоров’я, пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї і громади з додатковим психічним стресом», – заявив генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш.

 

«Навіть коли пандемія буде під контролем, горе, тривога і депресія продовжуватимуть впливати на людей і громади», – додав він.

ООН повідомила, що багато людей бояться, що вони або їхні близькі заразяться чи помруть, а фізичне дистанціювання додає стресу.

Крім того, десятки мільйонів людей також стикаються з економічними потрясіннями, втративши або ризикуючи втратити свої доходи та засоби до існування через пандемію. ООН застерігає, що вплив економічного стресу може призвести до «смертей від відчаю» – самогубств.

Медичні працівники, які лікують хворих на COVID-19 і стають свідками смерті, вже демонструють пов’язаний із коронавірусом психологічний стрес, йдеться у звіті. У кількох країнах медичні працівники вчинили самогубства.

 

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері. 

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в світі перевищує 4,3 мільйона, померли понад 300 тисяч людей.

 

 

 

Москва пригрозила двом західним виданням через статті про статистику смертності від COVID-19 у Росії

Подальша доля британського видання The Financial Times і американського – The New York Times – на території Росії буде залежати від того, чи опублікують вони спростування поширеної інформації про статистику смертності в Росії від коронавірусу, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на речницю МЗС Росії Марію Захарову.

«Подальші кроки щодо FT і NYT будуть залежати від того, чи опублікують вони спростування», – сказала Захарова услід за пропозицією депутатів Держдуми Росії розглянути заходи щодо цих двох західних видань, аж до позбавлення акредитації в Росії.

У МЗС Росії публікації The Financial Times і The New York Times назвали «безпідставними спекуляціями» і «черговим сенсаційним антиросійським фейком». ідРосійське зовнішньополітичне відомство висловило намір надіслати листи з вимогою спростувати опубліковану інформацію про статистику смертності від COVID-19 в Росії.

В американській газеті The New York Times вже заявили, що впевнені в точності статті.

У публікаціях The Financial Times і The New York Times йшлося про те, що смертність від коронавірусу в Москві і Санкт-Петербурзі може бути на 70% вищою від офіційної статистики.

За офіційними даними, станом на 13 травня в Росії коронавірус був виявлений у понад 242 тисяч людей, це другий після США показник у світі. Померли ж від COVID-19, згідно з офіційною статистикою, 2212 осіб.

ВООЗ: новий коронавірус може ніколи не зникнути

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати. Про це заявив під час онлайн-брифінгу експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян, повідомляє агентство Reuters.

«Цей вірус може стати ще одним ендемічним вірусом… і він може ніколи не зникнути», – зазначив Раян. Він наголосив, що проблема може перерости в довготривалу, але може й не стати такою.

За словами Раяна, боротьба з хворобою вимагатиме «величезних зусиль», навіть якщо буде знайдена вакцина.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я застерегла деякі країни від того, що вони знімають обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом, не підготувавшись при цьому до запобігання новим спалахам. У ВООЗ попереджають, що без постійного тестування і відстеження контактів тих, хто захворів, країни, які виходять із карантину, можуть зіткнутися з потужною новою хвилею захворювань.

Про новий спалах COVID-19 після зняття обмежень вже повідомила Південна Корея. Про зростання рівня нових захворювань заявила також Німеччина.

У світі 4,3 мільйона людей заразилися коронавірусом, майже 295 тисячі померли.

Прем’єр Угорщини Орбан відкинув дебати про свої надзвичайні повноваження в Європарламенті

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від запрошення законодавців Євросоюзу обговорити надзвичайні повноваження та верховенство закону у своїй країні, повідомляє угорське державне інформаційне агентство MTI.

Президент Європарламенту Давид Сассолі запропонував Орбану виступити на дебатах у Брюсселі 14 травня, але голова уряду відповів, що Угорщину представлятиме міністр юстиції Джудіт Варґа.

У своєму запрошенні 12 травня Сассолі написав, що в таких дебатах можуть брати участь лише глави держав чи урядів, які згідно з протоколом не можуть проводитись дистанційно.

«У цей час боротьба з пандемією забирає всю мою енергію та сили», – відповів Орбан на звернення Сассолі.

Парламент Угорщини, де партія Орбана «Фідес» має більшість, проголосував 30 березня за право голови уряду застосовувати нові повноваження за умов надзвичайного стану для боротьби з COVID-19, а також і після завершення пандемії.

Цей крок викликав хвилю критики з боку Євросоюзу та США.

17 квітня Європейський парламент ухвалив заяву, що вжиті в Угорщині заходи «несумісні з європейськими цінностями».