Ціни на нафту продовжують падати до небачених за останні дві декади рівнів.

20 квітня ціни на американську сиру нафту впали на 20 відсотків, спустившись нижче 15 доларів за барель. Це найнижча ціна американської марки West Texas Intermediate за приблизно 20 років.

Ціна глобального еталонного сорту Brent впала на два відсотки – до 27 доларів за барель. Головна російська марка – Urals – вартує близько 23 доларів за барель.

Ціни на нафту падають через масові обмеження на бізнес у зв’язку з коронавірусною хворобою COVID-19 та через провал переговорів між Росією та країнами ОПЕК про обсяги видобутку нафти на початку березня.

Через місяць угода все ж була підписана: сторони домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелів на день протягом травня та червня. Втім, це практично не вплинуло на зниження цін на нафту.
…

Щонайменше 16 людей загинули під час стрілянини в канадській провінції Нова Шотландія. Серед загиблих – поліцейська й мати двох дітей Гайді Стівенсон.  

За даними правоохоронців, 51-річний Ґабріель Вортман вбив щонайменше 16 людей на кількох локаціях. Підозрюваний загинув.

Це – найкривавіша масова стрілянина в Канаді в сучасній історії.

Слідство вважає, що Вортман почав вбивати людей в невеликому береговому містечку Портапік ввечері 18 квітня. Вбивства закінчилися приблизно через 12 годин на заправці в Енфілді.

В якийсь момент Вортман переодягнувся в поліцейську форму й сів за кермо автомобіля, подібного до авто Королівської канадської кінної поліції.

Правоохоронці не повідомляють про мотиви стрілянини, але, зважаючи на підробний поліцейський автомобіль та уніформу, вони припускають, що напад був спланований.

Масові стрілянини в Канаді є рідкісним явищем. До цього найгіршим «мас-шутингом» в останні роки стала стрілянина в ісламському культурному центрі у Квебеку, коли чоловік застрелив шістьох людей. Це сталося в січні 2017 року.

У 1989 році озброєний чоловік застрелив 14 жінок та покінчив життя самогубством у Політехнічній школі Монреаля.
…

Сполучені Штати засудили арешт щонайменше 14 активістів демократичного рузу в окремому адміністративному регіоні Гонконг. Державний секретар Майк Помпео назвав ці дії китайської влади такими, що ставлять під загрозу гарантії, отримані регіоном під час передачі з-під британського мандату Китаю.

«Пекін та його представники в Гонконгу продовжують вдаватися до дій, які несумісні з зобов’язаннями, передбаченими в Об’єднаній китайсько-британській декларації, яка передбачає прозорість, верховенство права та гарантію, що Гонконг і надалі матиму «високу ступінь автономії», – йдеться в заяві Помпео.

Міністерство закордонних справ Великої Британії також засудило арешти і нагадало, що Об’єднана декларація та Конституція Гонконгу захищають право на мирний протест.

«Право на мирний протест є фундаментальним для способу життя Гонконгу», – зазначають у дипломатичному відомстві.

Китайська влада пояснює арешти звинуваченнями у незаконних зібраннях, які відбувалися протягом кількох місяців у 2019 році.

Тим часом Офіс комісара Міністерства закордонних справ у Китаї заявляє, що поліція діє законно щодо підозрюваних у організації та участі в «несанкціонованих зібраннях», тож іноземні держави не мають права втручатися, повідомляє китайська новинна агенція Xinhua.

Масові протести в Гонконзі почалися в червні 2019 року. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Попри відкликання законопроєкту, учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Відомо про одного загиблого.

Протести вщухли через спалах коронавірусної пандемії. Однак 18 квітня стало відомо про арешт 15 активістів, серед них – 72-річний медіа-магнат Джиммі Лай, 81-річний політик Мартін Лі, учасники демократичного руху Марґарет Нг, Альберт Хо, Ау Нок-Хін, Лі Чук-Ян.
…

Влада Ірану подовжує заборону на роботу мечетей та інших релігійних установ ще на два тижні, повідомив президент країни Хасан Роугані 19 квітня.

За словами Роугані, рішення щодо дозволу на масові зібрання протягом священного для мусульман місяця Рамадан, який починається 23 квітня, буде ухвалене пізніше.

Крім того, Тегеран анонсував подовження тимчасового звільнення десятків тисяч в’язнів, яких раніше відпустили з місць позбавлення волі в спробі сповільнити поширенню коронавірусу в переповнених тюрмах.

Читайте також: Іран дозволив роботу підприємств «низького ризику» майже по всій країні​

Своєю чергою, влада Саудівської Аравії, де розташовані священні для мусульман міста Мекка та Медіна, закликали вірян по всьому світу протягом Рамадану молитися вдома і дотримуватися приписів для запобігання зараженню коронавірусною інфекцією.

За даними Університету Джонза Гопкінса, в Ірані наразі зареєстровано 82 211 випадків захворювання на COVID-19, з них 5 118 – летальні, понад 57 тисяч людей одужали.

Загалом у світі виявлено понад 2,3 мільйона хворих на COVID-19. 161 402 людини померли, 604 311 – одужали.
…

У Єрусалимі 18 квітня відбулася церемонія сходження Благодатного вогню, що символізує воскресіння Ісуса Христа. Церемонія відбулася без звичного натовпу паломників, через карантинні заходи, пов’язані з пандемією коронавірусу, повідомляє агентство Reuters.

Церемонію провів грецький патріарх Феофіл ІІІ у супроводі нечисленного духовенства, деякі з них носили захисні маски.

Двір церкви Гробу Господнього був фактично порожній, окрім кількох поліцейських та священнослужителів. Що трималися на відстані один від одного.

Після церемонії вогонь традиційно роздають представникам дипломатичних місій країн, де святкують Великдень. Туди вогонь доставляють спецрейсами.

Церква Гробу Господнього, як і інші у Єрусалимі, закрита для публіки з минулого місяця через пандемію.

 
…

Посольство Росії в Чехії, яке було розташоване за адресою, «площа Бориса Нємцова» (náměstí Borise Němcova), змінює адресу. Про це посольство інформувало владу Чехії, повідомляє «Настоящее время».

Фізично місцеперебування посольства не зміниться, його головна будівля, як і раніше буде перебувати в колишньому палаці Печека, який після перейменування у лютому празької площі Під каштанами (Pod Kaštany) розташований за адресою «площа Бориса Нємцова, будинок 1». Однак в офіційному листуванні посольство не буде використовувати цю адресу, а буде користуватися адресою свого консульського відділу, розташованого в тому ж комплексі, але на іншій вулиці – Коруновачні (Korunovační 34).

Російське посольство ніяк не пояснило зміну юридичної адреси.

У МЗС Чехії заявили, що мова йде про формальності, яку взяті до уваги.

Мер Праги Зденек Гржіб, за участю якого наприкінці лютого відбулася церемонія перейменування площі, вважає, що російська сторона захотіла уникнути того, щоб посольство перебувало на площі імені Бориса Нємцова. «Мені це здається дивним, адже і Володимир Путін назвав вбивство Нємцова підлим і цинічним і заявив, що організатори повинні понести покарання», – сказав Гржіб.

На сайті посольства станом на ранок 18 квітня його адресою як і раніше вказана «площа Під каштанами».

Бориса Нємцова застрелили з близької відстані на мосту Великий Москворецький у центрі Москви 27 лютого 2015 року.

У червні 2017 року російський суд засудив за звинуваченням у цьому вбивстві колишнього керівника батальйону Чечні Заура Дадаєва до 20 років ув’язнення. Четверо інших чеченців були визнані винними у причетності до вбивства та засуджені до позбавлення волі від 11 до 20 років.

20 лютого Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) закликала владу Росії відновити розслідування убивства Бориса Нємцова.
…

Facebook додав нову «турботливу» реакцію до дописів, щоб люди могли підтримувати один одного під час пандемії COVID-19. Її аналог з’явиться і у Facebook-месенджері.

«Ми сподіваємось, що ці реакції дають людям додаткові способи виявити свою підтримку під час кризи з COVID-19», – написав у твітері менеджер із технічних комунікацій Facebook Александр Войка.

У «Фейсбуці» «турботливий лайк» зображений у вигляді емоджі, що обіймає сердечко, у месенджері – анімоване серце, що б’ється.

Як повідомляє видання The Verge, обидві реакції будуть доступні для користувачів з наступного тижня.
…

Слідом за Державною думою Росії верхня палата російського парламенту, Рада федерації, ухвалила законопроєкт про перенесення з 2 на 3 вересня Дня закінчення Другої світової війни в 1945 році, повідомляють російські інформагенції 17 квітня. Тепер, щоб документ став законом, його має підписати президент Росії Володимир Путін.

У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на указ президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1945 року, згідно з яким 3 вересня оголошується святом Перемоги над Японією.

«Формулювання «3 вересня – День закінчення Другої світової війни (1945 рік)» символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці», – сказано в пояснювальній записці.

Проти перенесення пам’ятної дати виступила Рада з прав людини при президенті Росії. Вона вказала, що 3 вересня є днем пам’яті жертв, загиблих під час штурму захопленої терористами школи в Беслані. У 2004 році в цьому місті в Північній Осетії загинули 334 людини. У листі голови Ради з прав людини Валерія Фадєєва на ім’я голови Ради федерації Валентини Матвієнко йшлося, що «перенесення Дня військової слави на 3 вересня буде зустрінуте з нерозумінням родичами і близькими загиблих у жахливому теракті».

Але Матвієнко підтримала перенесення дати. Вона сказала, що «вважає надмірним галас» навколо законопроєкту, а також заявила, що перенесення дати на 3 вересня не означає, що цього дня влаштовуватимуться якісь святкові заходи.

Саме дату 3 вересня деякі ЗМІ, які посилалися на джерела в Кремлі, називали однією з можливих для перенесення парад на честь 75-річчя перемоги в Другій світовій війні, який через епідемію COVID-19 не відбудеться 9 травня. Інша можлива дата – 24 червня, цього дня в 1945 році в Москві пройшов парад на честь перемоги над нацистською Німеччиною.

У всьому світі днем завершення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року. Саме цього дня Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію.
…

Старший син президента Таджикистану Емомалі Рахмона, Рустам Емомалі, офіційно став другою особою в державі, його обрали головою верхньої палати парламенту, Національної ради. Про це повідомляє таджицька служба Радіо Свобода – Радіо Озоді.

Голосування відбулося на першій сесії парламенту шостого скликання. 32-річного сина президента обрали депутатом Національної ради навесні, до цього він із 2017 року був депутатом міського парламенту столиці країни Душанбе, крім того він обіймає посаду мера міста.

За конституцією Таджикистану, голова Національної ради очолює країну до закінчення президентських виборів у разі, якщо чинний президент помирає, йде у відставку або визнається недієздатним. Із 2000 року дотепер посаду голови Національної ради обіймав колишній мер Душанбе 68-річний Махмадсаїд Убайдуллоєв.
…

Премʼєр-міністр Північної Македонії Олівер Спасовські виконує свої обовʼязки в режимі самоізоляції. Разом із головою уряду в самоізоляції перебувають віцепремʼєр Буяр Османі, міністр охорони здоровʼя Венко Філіпче та міністр освіти Арбер Адемі, повідомнляє кореспондент Радіо Свобода 17 квітня.

Спасовські відправився на самоізоляцію після того, як з’ясувалося, що мер міста Куманово, з яким він зустрічався раніше цього тижня, заражений коронавірусом SARS-CoV-2.

Читайте також: Вплив СОVID-19 на міжнародне право. Правники аналізують виклики, відслідковують тенденції, роблять прогнози (частина перша)

Президент Північної Македонії Стево Пендаровські 16 квітня виніс рішення про продовження надзвичайного стану до 16 травня. Надзвичайний стан країні вперше було проголошено 18 березня.

Через комендантську годину, котра триває від 17.00 години у пʼятницю до 5.00 години в понеділок, громадяни, котрі святкують Великдень за юліанським календарем, будуть брати участь в богослужіннях лише дистанційно – через соціальні мережі, по радіо чи телебаченню.

Станом на 17 квітня в Північній Македонії зафіксовано 1081 хворих на COVID 19, померли 46 людини.

 
…

Група осіб у масках 16 квітня пікетувала будівлю Генерального консульства Чехії в Санкт-Петербурзі, вимагаючи повернути «на місце» знесений у Празі пам’ятник радянському маршалу Іванові Конєву.

За інформацією чеських ЗМІ, учасниками акції були члени крайньої лівої партії «Інша Росія», члени якої 5 квітня здійснили напад на посольство Чехії в Москві. Перед консульством вони, зокрема, розгорнули транспарант з вульгарним написом і запалили димові шашки.

Чеські дипломати офіційним шляхом про акцію жодної інформації від російської сторони не отримали. Зокрема, посол Чехії в Росії Вітєзслав Півонька з цього приводу наголосив: «Те, що нас дивує, це те, що ми про цей інцидент не були інформовані поліцією Росії». 

Посольство Чехії в Росії має намір діяти офіційним шляхом. Зокрема, посол Вітєзслав Півонька зазначив, що відносно інциденту «нотою звернеться до Міністерства закордонних справ Росії». 

Пам’ятник радянському маршалові Івану Конєву у Празі був демонтований 3 квітня. Рішення про демонтаж рада міського району Прага-6, де стояв монумент, ухвалила минулого року.

 
…

Громадська рада у Міністерстві оборони Росії 16 квітня запропонувала перейментувати московську станцію метро «Празька» на «Маршала Конєва» на тлі дипломатичної суперечки між Росією і Чехією довкола знесення пам’ятника радянському маршалу в Празі.

Як повідомляють російські державні ЗМІ, у раді вважають, що такий крок має стати відповіддю на дії празької влади.

Рада надіслала відповідного листа міністрові оборони Росії Сергію Шойгу.

Міністерство закордонних справ Чехії раніше звинувачувало Москву у втручанні у внутрішні справи країни.

Пам’ятник Конєву в Празі демонтували 3 квітня. Рішення про це минулого року ухвалила рада міського району Прага-6, на території якого була встановлена статуя.

5 квітня на посольство Чехії в Москві напали активісти крайньої лівої організації «Інша Росія».

Пам’ятник буде перенесений у депозитарій і згодом стане частиною експозиції Музею пам’яті XX століття, який створюється в чеській столиці.

На місці ж, де стояв пам’ятник Конєву, мають встановити пам’ятник звільненню Праги в 1945 році, як саме він буде виглядати – поки що невідомо.

Рішення влади Праги перенести монумент викликали осуд з боку російських чиновників.

 
…

У Росії кількість інфікованих коронавірусною інфекцією від початку спалаху становить 27 938, одужали 2304 людини.

 За минулу добу зареєстровано 3448 нових випадків зараження у 78 регіонах Росії та окупованому Криму. Про це повідомили у оперативному штаб по боротьбі з поширенням захворювання. Єдиним регіоном, де поки не виявили жодного випадку інфікування, залишилася республіка Алтай.

Як зазначає російська служба Радіо Свобода, рекордний добовий приріст тримається п’ятий день поспіль. Вперше за місяць менше половини нових випадків зафіксовано в Москві – 1 370 тих, що заразилися. Одужали за останню добу 318 осіб.

За даними Університету Джонса Гопкінса, в Росії від COVID-19 померли 198 людей.
…

Федерація футболу Білорусі відклала початок жіночого чемпіонату через контакти кількох гравчинь з можливими хворими на COVID-19.

«Відповідно до рішення уряду, такі особи повинні перебувати в ізоляції з 8 квітня», – мовиться у повідомленні федерації.

Чемпіонат мав початися 16 квітня.

Водночас триває чемпіонат серед чоловічих команд: 16-18 квітня будуть зіграні матчі п’ятого туру. Протягом вихідних почнуться змагання у першій та другій лігах, у боротьбу вступлять майже чотири десятки команд.

Напередодні Федерація хокею Білорусі заявила про дострокове припинення зборів національної команди в умовах епідеміологічної ситуації, спричиненої поширенням коронавірусної інфекції. Раніше Міжнародна федерація хокею на льоду скасувала цьогорічний Кубок світу у Швейцарії. При цьому білоруська хокейна ліга змагань не припиняла, чемпіонат закінчився за графіком.

Республіканський аматорський турнір, в якому бере участь і традиційно виграє команда президента на чолі з Олександром Лукашенком, також дограли до кінця.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Білорусі підтверджено понад 3700 випадків захворювання на COVID-19, померли 36 людей.
…

99-річний британський ветеран Том Мур зібрав понад 11 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки британських лікарів. Сума пожертвувань продовжує зростати.

Том Мур організував збір коштів для підтримки Національної служби охорони здоров’я, щоб віддячити за допомогу в лікуванні раку і перелому шийки стегна, а також щоб підтримати лікарів в боротьбі з коронавірусом. Спочатку він планував зібрати 1000 фунтів стерлінгів, пройшовши 100 кіл на своєму задньому дворі.

Ветеран оголосив про початок кампанії 6 квітня і хотів зібрати кошти до того, як йому виповниться 100 років наприкінці цього місяця. 

На даний час його підтримали вже понад 600 тисяч людей.

15 квітня, після того, як ЗМІ звернули увагу на його акцію, сума пожертв сягнула 5 млн фунтів стерлінгів.

«Ті хоробрі лікарі і медсестри, які у нас є, – я думаю, що вони заслуговують на кожен пенні, і я сподіваюся, що ми зберемо ще трохи для них», – розповів Том Мур в інтерв’ю BBC.

Томас Мур народився і виріс в Йоркширі, вчився на інженера-будівельника. Брав участь у Другій світовій війні, отримав звання капітана, пізніше був відправлений до Індії. Після війни працював інструктором у військовій школі.

За даними ВООЗ, спалах коронавірусу у Великій Британії ще наростає. За даними влади країни, там зафіксували близько 100 тисяч випадків захворювання COVID-19, майже 13 тисяч людей померли.

 
…

Кабінет міністрів Сербії запровадив на Великдень за юліянським календарем комендантську годину від 17.00 години у пʼятницю до 5.00 години у вівторок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Це означає практично повну, за незначними винятками, заборону виходити з дому.

Уряд відкинув вимогу Синоду Сербської православної церкви (СПЦ), щоб вірянам у неділю дозволили взяти участь у Великодніх богослужіннях.

Після розмови з головою держави Александром Вучичем патріарх СПЦ Іриней заявив, що Великодні служби будуть служити без присутності громадян.

Минулого тижня, коли святкували Великдень за григоріянським календарем, католицькі й протестантські ієрархи відправляли богослужіння в порожніх церквах і транслювали їх у соціальних мережах, на радіо й телебаченні.

Станом на 15 квітня в Сербії зафіксували 4873 хворих на COVID-19, померли 99 людей. Лікарі й працівники медичних закладів становлять 10 відсотків заражених.

Найбільше проблем викликало розширення коронавірусу в двох столичних лікарнях та в деяких закладах для осіб похилого віку.

Надзвичайний стан у Сербії був запроваджений 15 березня. Відтоді в країні ще кілька разів оголошували комендантську годину – спершу в вечірній і нічний час, потім на вихідні й цілоденно, як нині. Через порушення правил засуджені 94 особи, адміністративні санкції на суму до 1500 євро накладені більш ніж на тисячу осіб.

Загалом у світі, за інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 2 000 984 випадки коронавірусного захворювання, з них 128 071 людина від нього померла, 500 996 уже видужали.
…

Україна може обговорювати з Іраном виплату компенсацій загиблим у авіакатастрофі літака МАУ 8 січня та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів, вважає голова комітету Верховної Ради з зовнішньої політики Олександр Мережко. 

Так він відреагував у коментарі українській службі Радіо Свобода на повідомлення іранської служби РС, Радіо Фарда, що Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння. 

«Така практика наскільки я знаю, існує, якщо подивитися, як вирішувалися питання з іншими авіакатастрофами. Наприклад, 1988 рік, коли американці випадково збили іранський лайнер. Там усе вирішувалося шляхом переговорів, і була запропонована єдина фіксована сума компенсацій. І це цілком нормально. Оскільки шляхом переговорів можна отримати більшу суму, ніж через судові позови. Оскільки є, наприклад, Монреальська конвенція, яка встановлює верхню межу компенсації», – сказав депутат Мережко. 

Окрім того, за словами Олександра Мережка, якщо Україна не погодиться на подібний компроміс, то родичам загиблих пасажирів доведеться стикнутися із труднощами. Наприклад, іти до судів, які, найбільш імовірно, відбуватимуться в Ірані, за іранським законодавством. Водночас, за словами голови зовнішньополітичного комітету, такі пропозиції іранської сторони, якщо їх офіційно підтвердять, мають оцінювати передовсім юристи з авіаційного права, українські дипломати, а також президент і секретар РНБО, які є відповідальними за такі переговори. 

«Це нормальна практика, нормальна дипломатія, тут ніякої «зради» немає. Сторонам треба домовлятися. Це конституційна прерогатива не парламенту, а президента й МЗС, і законодавча гілка сюди не повинна втручатися. Треба віддати це нашій дипломатії, саме вона несе за цю роботу відповідальність», – зауважив народний депутат. Головною метою цих переговорів очільник комітету назвав отримання максимальної компенсації родинами загиблих українців. 

За словами Олександра Мережка, меморандуми про взаємопорозуміння здебільшого не потребують ратифікації в парламенті, оскільки вони не змінюють національного законодавства, а є політичною домовленістю. 

Раніше цього тижня іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда, повідомила, що Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Європейський парламент пропонує знову повторити, що країни-учасниці програми «Східне партнерство», серед них і Україна, можуть у майбутньому стати членами Європейського союзу. Також Європарламент хоче знову засудити дії Росії в країнах-сусідах ЄС. Ці пункти містяться в проєкті звіту Європарламенту про «Східне партнерство», з яким ознайомилося Радіо Свобода.

Як мовиться в проєкті документу, європарламентарі мають намір «підтвердити суверенне право країн «Східного партнерства» вільно обирати свій рівень співпраці чи інтеграції з ЄС і відкинути будь-який зовнішній тиск щодо такого вибору».

В офіційних документах інших інституцій ЄС наразі передбачено, що чинні умови «Східного партнерства» самі по собі ніяк не передбачають майбутнього членства в ЄС для країн-учасниць, а це Україна, Грузія, Молдова, Білорусь, Вірменія і Азербайджан; Європейський парламент уже не раз виступав за надання такої перспективи. В нинішньому проєкті звіту Європарламенту визнається чинна позиція, але водночас заявлено, що політика «Східного партнерства» «може полегшити процес поступової інтеграції з ЄС» для цих країн.

Документ, зокрема, пропонує почати процес створення спільного для Євросоюзу і країн «Східного партнерства» економічного простору, поступову інтеграцію цих країн в енергетичний союз, транспортну спільноту і цифровий єдиний ринок ЄС. Також у проєкті пропонується створити Інститут «Східного партнерства» в Києві і надати дипломатам із країн-партнерів можливість ставати неофіційними дублерами для посадовців Євросоюзу.

Також у цьому тексті Європарламенту, на відміну від офіційних документів інших інституцій ЄС, згадана й Росія. Європарламент «рішуче засуджує постійні порушення засадничих принципів і норм міжнародного права в регіоні «Східного партнерства», зокрема незаконне застосування сили, вторгнення, дестабілізацію, анексію, відокремлення кордонами і окупацію територій кількох країн «Східного партнерства» Росією і її відмову виконувати рішення міжнародних трибуналів і судів», мовиться в ньому.

Проєкт документу також пропонує «розширені міжнародні миротворчі сили вздовж українсько-російського кордону» і місію під проводом ЄС, що мала б допомагати в розмінуванні чи підготовці до місцевих виборів на нині окупованих частинах Донбасу.

Програма «Східне партнерство» була започаткована 2009 року з метою наблизити шість країн зі складу колишнього СРСР до Євросоюзу без конкретних пропозицій членства в майбутньому. Три з них – Україна, Грузія і Молдова – за цей час уклали з ЄС угоди про асоціацію, які передбачають і вільну торгівлю. Але в Європейському союзі низка країн-членів досі не бажає говорити про можливість майбутнього членства для цих держав.
…

Катастрофа літака МАУ: Кулеба прокоментував інформацію про пропозицію Ірану укласти меморандум про порозуміння

Міністр Закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував інформацію, згідно з якою, Іран запропонував українській стороні укласти меморандум про порозуміння у розслідуванні збиття літака «Міжнародних авіаліній України» поблизу Тегерана.

«Переговори тривають. Працюємо для отримання «чорних скриньок». Ключове для нас: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам, притягнення до відповідальності згідно норм міжнародного права», – написав Кулеба у твітері.

Іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда, раніше повідомила, що Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів. За повідомленням, Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися з «людською помилкою» як причиною катастрофи.

Згаданий документ також передбачає, що Україна і сім’ї загиблих не повинні ініціювати кримінальних справ і судових розглядів проти Ірану у відповідь на виплату компенсації Тегераном й оприлюднення даних бортових самописців літака після їх аналізу.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.
…

Президент Франції Емманюель Макрон висловив сподівання, що отримає згоду президента Росії Володимира Путіна на ініційоване ООН глобальне припинення вогню в умовах пандемії коронавірусу.

Як заявив Макрон в інтерв’ю радіо France Internationale, на даний час йому вдалося заручитися підтримкою решти лідерів країн – постійних членів Ради безпеки ООН: голови КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа і прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.

«Я говорив із ним на самому початку, коли з’явилася ця ініціатива. Я не розмовляв із ним, відколи отримав тверде підтвердження від інших лідерів. Поговорю в найближчі кілька годин. Думаю, що президент Путін обов’язково погодиться, і коли він дасть згоду, ми зможемо провести відеоконференцію і передати цей заклик урочисто, рішуче й ефективно», – сказав Макрон.

Із закликом до всіх країн світу припинити вогонь 23 березня виступив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш. Він наголосив, що в уражених війнами країнах системи охорони здоров’я зруйновані, а нечисленні медпрацівники, які залишилися, часто стають ціллю для нападів.

 
…

Організатори найпрестижнішої велобагатоденки світу «Тур де Франс» працюють над тим, щоб знайти нову дату початку перегонів – на тлі заборони масових заходів у Франції щонайменше до середини липня. 

Початкові плани організаторів передбачали, що змагання розпочнеться в Ніцці 27 червня і фінішує в Парижі 19 липня. Наразі немає шансів провести гонку в заплановані терміни. 

Організатори, компанія ASO, ще не повідомляли про свої наміри, але кілька мерів французьких міст, через які має пролягти маршрут перегонів, кажуть, що мали консультації щодо нових дат. 

Маршрут гонки становить понад три тисячі кілометрів, і щодня на дороги виходять приблизно 500 тисяч шанувальників велоспорту. 

«Соціальне дистанціювання на узбіччі не було б проблемою, але в стартових містечках, на фініші та у VIP-наметах це, безумовно, становило б проблему», – заявив бельгійський вірусолог Марк ван Ранст для фламандського телеканалу Sporza. 

Генеральний директор гонки Крістіан Прюдомм заперечив можливість проведення змагання без глядачів. «Тур де Франс – це три тисячі кілометрів посмішок. Ми не будемо проводити «Тур де Франс» без фанів», – сказав він. 

Президент Франції Еммануель Макрон заявив у телевізійному зверненні 13 квітня, що суворий карантин у Франції триватиме щонайменше до 11 травня, а масові зібрання заборонені до середини липня. Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер заявив 14 квітня, що ASO мусить перенести або скасувати тур. 
…

Колишній президент США Барак Обама підтримав свого віцепрезидента Джо Байдена на виборах президента США 2020 року.

«Джо має характер і досвід, щоб вести нас через одні з найтемніших часів та зцілити нас під час довготривалого відродження. Я вірю, що Джо має всі необхідні якості, які ми потребуємо в президенті прямо зараз», – заявив Обама.

За його словами, рішення запропонувати Байдену посаду віцепрезидента у 2008 році було «одним з найкращих», які він коли-небудь ухвалював.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року. Джо Байден лідирує на праймеріз Демократичної партії. 8 квітня його головний опонент Берні Сандерс відмовився від участі у виборах.

Республіканську партію, найімовірніше, представлятиме чинний президент Дональд Трамп, який вже здобув 1 432 голоси делегатів при 1 276 необхідних для перемоги в номінації.

 
…

Державна дума Росії ухвалила закон про перенесення з 2 на 3 вересня Дня закінчення Другої світової війни в 1945 році, повідомляють російські інформагенції.

У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на указ президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1945 року, згідно з яким 3 вересня оголошується святом Перемоги над Японією. 

«Формулювання» 3 вересня – День закінчення Другої світової війни (1945 рік) «символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці», – сказано в пояснювальній записці. 

У всьому світі днем завершення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року. Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію, ніж завершилася Друга світова війна. 
…

Білорусь завершила процес ратифікації угод з Європейським союзом щодо спрощення видачі віз та про реадмісію нелегалів.

Як повідомляє агентство БЕЛТА, відповідні закони опубліковані на правовому інтернет-порталі, що свідчить про їх підписання президентом Олександром Лукашенком.

2 квітня документ схвалила Палата представників та Радою Республіки.

Угоди ще має схвалити Європарламент.

Європейський союз і Білорусь підписали дві угоди, що мають на меті дещо спростити візовий режим для білоруських громадян для відвідин країн Шенгенської зони, на початку року.

Документи, серед іншого, передбачають, що плата за розгляд прохання про короткотермінову шенгенську візу для громадян Білорусі знизиться до 35 євро з нинішніх 60, а самі ці прохання мають розглядатися, як правило, протягом 10 днів. 
…

Північна Корея випустила кілька ймовірно крилатих ракет малої дальності в море між Корейським півостровом і Японією, повідомили південнокорейські військові.

За повідомленням, снаряди були запущені зі східної провінції КНДР Кангвон вранці 14 квітня.

Військові Південної Кореї моніторять ситуацію, а представники розвідок Південної Кореї і США аналізують запуск, йдеться в повідомленні. Інших подробиць поки що немає.

Північна Корея за останні місяці провела кілька випробувань зброї – на тлі зупинки ядерних переговорів зі Сполученими Штатами. 

Проти Пхеньяна діють численні санкції Ради безпеки ООН за заборонені програми озброєння.

 
…

В Азербайджані за останній час заарештували щонайменше 16 активістів опозиції, заявляють правозахисники. Вони стверджують, що влада під приводом недотримання правил карантину переслідує опонентів, повідомляє видання Eurasianet.

Активісти «стали жертвами цієї репресивної політики» після початку спалаху коронавірусної інфекції, йдеться в заяві Національної ради демократичних сил, опублікованій у фейсбуці на сторінці голови партії «Народний фронт» Алі Керімлі. За інформацією організації, 10 людей були заарештовані в березні, шість – у квітні.

В Азербайджані запроваджений посилений карантинний режим: жителі повинні отримувати СМС-дозвіл влади щоразу, коли виходять із дому. При цьому офіційно надзвичайний стан не запроваджений.

Правозахисники звертають увагу, що переслідування активістів через нібито недотримання карантину відбувається все частіше. Про це йдеться в заяві Amnesty International.

Про те, що Азербайджан має припинити використовувати боротьбу з COVID-19 для переслідування критиків, у твітері написав заступник директора відділення Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії Ґіорґі Ґоґія.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв 19 березня звернувся з промовою до народу з приводу свята Навруз і в зв’язку з коронавірусом. Він звинуватив «п’яту колону» в тому, що вона «хоче знищити Азербайджан», використовуючи коронавірусну інфекцію.

На 13 квітня в Азербайджані, за офіційною інформацією, зафіксовано 1098 людей із підтвердженим діагнозом COVID-19, 11 із них померли, 250 одужали.
…

Італійське видання La Repubblica повідомило, що росіяни, які живуть в Італії, пропонують своїм знайомим італійцям знятися в ролику якогось «російського ЗМІ» і подякувати Росії та Путіну за гуманітарну допомогу. За це готові заплатити 200 євро, такі пропозиції жителям Італії надходять у месенджері Whatsapp, пише газета.

«Їм потрібні 15 італійців, які скажуть щось хороше про російську гуманітарну допомогу. Краще відео або пост із фотографіями, але за відео вони платять 200 євро, за пост дають менше», – наводить видання текст повідомлення, яке отримав один із жителів країни . Відео з похвалою російській владі пропонують розмістити в твітері, фейсбуці або інстаграмі.

Також журналісти газети знайшли дівчину, яка опублікувала в TikTok короткий ролик із подяками за російську гуманітарну допомогу. Вона розповіла La Repubblica, що зняти подібне відео її попросив друг, якому за нього заплатили 20 євро.

Посольство Росії в Римі заявило, що нічого не знає про пропозиції італійцям знімати відео за гроші.

«Росії не потрібне визнання в такій формі. Кожен день ми отримуємо сотні дзвінків, листів і коментарів зі словами щирої вдячності від простих громадян, керівників міст і регіонів, політиків, підприємців», – заявили в посольстві.

Після того як у березні Росія надіслала до Італії гуманітарну допомогу, військових медиків і обладнання для боротьби з коронавірусом, прокремлівські блогери та ЗМІ почали активно використовувати цю операцію для пропаганди. Наприклад, у соцмережах без подробиць походження відео був опублікований ролик із чоловіком, який змінює прапор Євросоюзу на прапор Росії, а потім показує папір із написом: «Спасибі, Росія! Спасибі, Путін».
…

Досягнення домовленостей членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та партнерів нафтового картелю не спричинили зростання котирувань сировини. Станом на 17:57 за Києвом котирування опустилися до 31 долара 60 центів за барель Brent, це на кількадесят центів менше за рівень закриття торгів 9 квітня – в останній робочий день на біржах перед тривалими вихідними у зв’язку з Великоднем у християн західного обряду.

23 країни-члени групи ОПЕК+ повідомили увечері 12 квітня, що домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелей на день протягом травня та червня.

Група ОПЕК, Росія та інші нафтовидобувні країни дійшли фінального варіанту угоди щодо безпрецедентного скорочення нафти в надії сприяти підвищенню цін на нафту, які різко впали на тлі пандемії коронавірусу та цінової війни.

Читайте також: Нафта перемогла Кремль: Росія скоротить видобуток

Угода також передбачає, що члени групи ОПЕК+ будуть утримувати щоденний видобуток нафти на 6 мільйонів барелів нижчим за поточний до квітня 2022 року.

«Велику Нафтову угоду з ОПЕК+ укладено. Це врятує сотні тисяч робочих місць в енергетичному секторі Сполучених Штатів. Я хотів би подякувати та привітати президента Росії Путіна та короля Саудівської Аравії Салмана», – заявив президент США Дональд Трамп у своєму Твітері, додавши, що щойно мав розмову з очільниками Росії та Саудівської Аравії.

Вранці 13 квітня Кремль заявив, що Путін провів спільну телефонну розмову з Трампом та королем Салманом, в якій всі троє підтримали угоду. Також, як повідомляють у Москві, президент Росії говорив окремо з Трампом щодо нафтового ринку та інших питань.

Згідно з чорновим варіантом угоди, який опинився в розпорядженні інформаційної агенції Reuters, члени ОПЕК+ очікують сукупного глобального скорочення видобутку на понад 20 мільйонів барелів на день або близько 20% глобального обсягу постачання з 1 травня. Це передбачає зниження видобутку від країн, які не входять до групи та добровільне скорочення понад вказаний в угоді мінімум членами ОПЕК+, а також стратегічні закупівлі з боку найбільших світових споживачів.

Читайте також: Представники країн G20 завершили переговори без угоди про скорочення видобутку нафти​

Міністр енергетики Росії Олександр Нован заявив вранці 13 квітня, що Росія та Саудівська Аравія, згідно з угодою, скоротять свій щоденний видобуток на 2,5 мільйонів барелів нафти.

Міністр нафтової промисловості Ірану Біджан Занґане заявив в ефірі державного телеканалу, що Кувейт, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати пообіцяли скоротити видобуток ще на 2 мільйони барелів на додачу до загальної угоди 12 квітня.

Водночас навіть такі скорочення не може повністю компенсувати очікуване падіння споживання палива на 30 мільйонів барелів на день, яке спричинила пандемія коронавірусної інфекції.​

Читайте також: Вихід «Роснєфті» з Венесуели: продаж активів чи підставна гра для уникнення санкцій?​

13 квітня світова ціна на нафту зросла на близько 3%, судячи з ранкових торгів на азійських ринках. Тим не менш аналітики ринку очікують, що зріст буде короткостровоким, адже угода не надає інвесторам причин для стійкого оптимізму.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав на приблизно 20 мільйонів барелей на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту впали до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.
…

Сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс 13 квітня офіційно підтримав кандидатуру колишнього віцепрезидента Джо Байдена на посаду президента США, повідомляють американські ЗМІ.

«Ви потрібні нам у Білому домі. Я зроблю все, що можу, щоб це сталося, Джо», – сказав Сандерс під час прямої трансляції, організованої кампанією на підтримку Байдена як кандидата.

«Сьогодні я прошу всіх американців, я прошу кожного демократа, я прошу кожного незалежного, я прошу багато республіканців, щоб вони зібралися разом у цій кампанії, щоб підтримати вашу кандидатуру, яку я схвалюю», – наголосив Сандерс, звертаючись до Байдена.

Джо Байден подякував Берні Сандерсу за підтримку, сказавши, що для нього цей крок «дуже багато значить». «Я маю на меті скористатися вашою підтримкою не просто для перемоги в кампанії, а й для урядування», – додав Байден.

Раніше цього місяця, 8 квітня, сенатор Берні Сандерс припинив кампанію висування своєї кандидатури у президенти від Демократичної партії на виборах 2020 року. Рішення Сандерса дозволить колишньому віцепрезидентові США Джо Байдену стати кандидатом від Демократичної партії і скласти конкуренцію республіканцеві Дональду Трампу. Голосування на виборах президента США заплановане на 3 листопада 2020 року.
…

Представник Сполучених Штатів в Афганістані Залмай Халілзад 13 квітня привітав обмін ув’язненим між урядом країни та бойовиками угруповання «Талібан».

У своєму Твітері Халілхад назвав цю подію «важивим кроком» до миру.

«Обидві сторони повинні докласти зусиль, щоб досягти цілей, вказаних в угоді між США та «Талібаном», якомога швидше», – заявив він.

Дипломат додав, що обмін став ще важливішим через те, що здоров’ю утримуваних у місцях несвободи загрожує поширення коронавірусу.

За даними Міжнародного комітету «Червоного хреста», 12 квітня екстремістське угруповання «Талібан» звільнило 20 полонених в південній провінції Кандагар. Про це повідомив голова делегації «Червоного хреста» в Афганістані Хуан-Педро Шерер.

Це сталося після того, як уряд Афганістану відпустив 100 ув’язнених талібів, таким чином збільшивши до 300 кількість членів угруповання, яких звільнили з 8 квітня.

Угода Кабулу з талібами за посередництва США передбачає, що афганський уряд має звільнити 5000 затриманих бойовиків руху «Талібан» в якості заходів зі зміцнення довіри напередодні офіційних мирних переговорів. Натомість «Талібан» пообіцяв звільнити 1000 афганських військових і цивільних робітників, яких він утримує.

Читайте також: Командир НАТО в Афганістані зустрівся з талібами, щоб обговорити «скорочення насильства»​

Відповідно до угоди між США і талібами, представники талібів також домовилися про проведення прямих переговорів з афганським урядом, спрямованих на припинення 18-річного конфлікту в країні.

В обмін на початок переговорів і ряд зобов’язань щодо гарантування безпеки з боку талібів всі війська США та інші іноземні сили повинні бути виведені з Афганістану протягом 14 місяців.
…