Президент США Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін зробили спільну заяву до 75-річчя історичної зустрічі американських і радянських військ в кінці Другої світової війни на річці Ельба в Німеччині, що ознаменувала поразку нацистського режиму. Заява опублікована в суботу Білим домом.

Зустріч на Ельбі – епізод Другої світової війни, коли 25-го квітня 1945 року неподалік від міста Торгау на річці Ельба в Німеччині війська 1-го Українського фронту СРСР зустрілися з військами 1-ї армії США. В результаті зустрічі військ союзників залишки збройних сил нацистського рейху були розколоті на дві частини – північну і південну, повідомляє «Голос Америки».

«Дух Ельби» – це приклад того, як наші країни можуть забути про розбіжності, встановити довіру та співпрацювати заради гідної мети. Сьогодні ми працюємо над вирішенням найважливіших викликів XXI століття, ми віддаємо шану доблесті та мужності всіх, хто разом боровся за перемогу над фашизмом. Їх героїчний подвиг ніколи не забудеться», – мовиться у заяві.

Як зазначає видання The Wall Street Journal, спільні заяви президентів США та Росії є рідкістю і останнє мала місце у 2010-му році з боку тодішнього президента США Барака Обами та президента Росії Дмитра Медведєва. Газета називає рішення про спільну заяву суперечливим, адже у Держдепі та Міноборони США висловлювали скепсис з приводу намірів Росії та вказували на її дії в Україні, Сирії, її втручання у внутрішньополітичні процеси у США.
…

Протистояння пандемії вимагає від міжнародних організацій та світових лідерів об’єднуватися з приватним сектором, заявив генеральний секретар Антоніу Ґутерріш під час відеоконференції, присвяченій коронавірусу, 24 квітня. Тим часом кількість жертв хвороби по всьому світу перевищила 200 тисяч людей.

Участь у відеозустрічі взяли президент Франції Емманюель Макрон, канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Південної Африки Сиріл Рамафоса.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, який припинив фінансування Всесвітньої організації охорони здоров’я, та лідер Китаю, звідки почалася пандемія, Сі Цзінпін, не долучилися до зустрічі.

Читайте також: Чи ВООЗ є тією організацією, що має покласти край COVID-19?

Світові лідери зобов’залися посилити роботу в напрямку тестування, пошуку ліків та вакцини від COVID-19 в рамках глобальної протидії захворюванню.

Наразі перше місце за смертністю посідають США, де померло понад 55 тисяч людей. Спалахи починаються в Бразилії, Туреччині та Південній Африці.

Водночас кількість виявлених за день нових випадків у західних країнах, де спалахи були найбільшими, починає знижуватися. Окремі країни Європи поступово знімають карантинні обмеження по мірі того, як кількість виявлених нових інфікованих та померлих скорочується.

Читайте також: У Чехії зняли загальнонаціональний карантин​

Своєю чергою, ВООЗ застерігає: наразі немає жодних доказів, що люди, які одужали від коронавірусного захворювання, мають імунітет до нього і не захворіють знову.​

Водночас чиновники охорони здоров’я попереджають, що поспіх із скасуванням карантину може призвести до нового спалаху коронавірусу та нівелювати зниження шкоди, якого вдалося досягнути завдяки соціальному дистанціюванню.

За даними Університету Джонса Гопкінса, загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 сягнула 3 мільйонів, 750 тисяч людей одужали.

 
…

Російська державна енергетична компанія «Газпром» продовжує виставляти Польщі завищену ціну за газ, який постачає, попри рішення Стокгольмського суду, заявляє державна Польська компанія нафти й газу (PGNiG).

«Газпром» не шанує рішення, винесене судом після довгого процесу арбітражу, а продовжує надсилати рахунки, які базуються на недійсній формулі ціноутворення», – йдеться в заяві компанії 24 квітня.

Читайте також: «У росіян виникнуть великі проблеми» – Рябцев про падіння ціни на нафту (рос.)​

У березні 2020 року PGNiG, власником якої є держава Польща, виграла в Стокгольмському суді арбітражну справу, рішення в якій має обов’язкову силу, проти «Газпрому». Цим рішенням суд наказав російському монополісту змінити формулу ціноутворення для зниження ціни на природній газ, який Росія експортує до Польщі за довготерміновим контрактом.

У 2014 році Польща почала переговори з «Газпромом» щодо зміни формули ціноутворення на імпорт природного газу, коли ціни на зріджений природний газ змінили ситуацію на глобальних енергетичних ринках.

Після кількох років безуспішних переговорів PGNiG подала позов до арбітражного суду проти російської компанії.

Окрім вимоги знизити ціну, 30 березня Стокгольмський арбітраж наказав «Газпрому» виплатити польській стороні 1,5 мільярда доларів як компенсацію попередніх переплат.

Контракт на постачання газу між PGNiG та «Газпромом» добігає кінця в 2022 році. Польща вже шукає, чим замінити це джерело імпорту, і почала закуповувати зріджений газ у Сполучених Штатів.
…

Тисячі білорусів взяли участь у суботнику 25 квітня попри поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в цій країні.

Працюючи групами, громадяни саджали дерева, прибирали в парках та на вулицях в рамках щорічного традиційного заходу, який залишився ще з часів СРСР.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який неодноразово нехтував застереженнями щодо пандемії, також долучився до події разом з іншими урядовцями.

Білоруське державне телебачення показало, що в одному з парків для учасників були наявні пляшки з антисетиком. Водночас мало хто з них був у захисній масці.

Білорусь неодноразово зазнавала критики за те, що не запровадила заходи для соціального дистанціювання та не обмежина публічні заходи в умовах поширення коронавірусу.

Читайте також: Коронавірус у Білорусі. Чому Лукашенко діє всупереч решті світу?

За даними Університету Джонса Гопкінса, в цій країні налічується близько 10 тисяч хворих на COVID-19, з них 70 померли.
…

Верховний суд США відхилив позов, поданий штатами Нью-Йорк, Коннектикут і Вермонт, які вимагали припинити на час пандемії коронавірусу дію правила, згідно з яким імміграційна влада може відмовити в наданні дозволу на постійне проживання іммігрантам, які в майбутньому можуть звернутися за державною допомогою.

Позивачі доводили, що пандемія коронавірусу кардинально змінила стан справ, оскільки іммігранти можуть зіткнутися з проблемами при отриманні медичної й іншої допомоги, що негативно відобразиться на всьому американському суспільстві, повідомляє «Голосу Америки».

Правило запровадила адміністрація президента США Дональда Трампа. Рішення Верховного суду підтримали всі дев’ять суддів.

Трамп 22 квітня підписав указ, який на час епідемії коронавірусу забороняє імміграцію до Сполучених Штатів. Указ буде діяти щонайменше 60 днів. Обмеження не стосуються медичних працівників і людей інших спеціальностей, чия допомога може знадобитися для боротьби з епідемією.

 
…

Китай відправив до Північної Кореї групу фахівців, до якої увійшли медики, повідомляє Reuters з посиланням на три джерела, знайомі з ситуацією. За їхніми даними, це може бути пов’язано з можливими консультаціями для лідера КНДР Кім Чен Ина.

Офіційно цю інформацію наразі не підтверджували.

Ймовірний візит китайських лікарів відбувається на тлі суперечливих повідомлень про здоров’я північнокорейського лідера, пише агентство. У середині квітня південнокорейська преса повідомила, що Кім Чен Ин переніс операцію на серці. Однак офіційного підтвердження цієї інформації не було.

Співрозмовники Reuters в Південній Кореї повідомляють, що північнокорейський лідер живий і незабаром може з’явитися на публіці. Джерело, близьке до розвідки США, уточнило, що у Кім Чен Ина, дійсно були проблеми зі здоров’ям, однак підстав стверджувати, що лідер КНДР серйозно хворий, немає.

Держсекретар США Майк Помпео заявив журналістами, що Вашингтон поки що не має даних про здоров’я Кім Чен Ина, але уважно стежить за ситуацією.

Востаннє північнокорейські ЗМІ повідомляли про місце перебування глави КНДР 11 квітня. Однак невідомо, чи був він присутній на урочистому заході, присвяченому дню народження свого діда Кім Ір Сена, 15 квітня.

Як зазначає Reuters можливі проблеми зі здоров’ям у Кім Чен Ина можуть бути пов’язані з курінням, зайвою вагою і спадковими серцево-судинними захворюваннями.

 
…

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про перенесення офіційної дати закінчення Другої світової війни з 2 на 3 вересня. Документ опублікований на офіційному російському порталі правової інформації.

14 квітня документ ухвалила нижня палата парламенту, Державна дума, згодом за нього проголосувала Рада федерації.

У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на указ президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1945 року, згідно з яким 3 вересня оголошується святом Перемоги над Японією.

«Формулювання «3 вересня – День закінчення Другої світової війни (1945 рік)» символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці», – сказано в пояснювальній записці.

Проти перенесення пам’ятної дати виступила Рада з прав людини при президенті Росії. Вона вказала, що 3 вересня є днем пам’яті жертв, загиблих під час штурму захопленої терористами школи в Беслані. У 2004 році в цьому місті в Північній Осетії загинули 334 людини. У листі голови Ради з прав людини Валерія Фадєєва на ім’я голови Ради федерації Валентини Матвієнко йшлося, що «перенесення Дня військової слави на 3 вересня буде зустрінуте з нерозумінням родичами і близькими загиблих у жахливому теракті».

Але Матвієнко підтримала перенесення дати. Вона сказала, що «вважає надмірним галас» навколо законопроєкту, а також заявила, що перенесення дати на 3 вересня не означає, що цього дня влаштовуватимуться якісь святкові заходи.

Саме дату 3 вересня деякі ЗМІ, які посилалися на джерела в Кремлі, називали однією з можливих для перенесення парад на честь 75-річчя перемоги в Другій світовій війні, який через епідемію COVID-19 не відбудеться 9 травня. Інша можлива дата – 24 червня, цього дня в 1945 році в Москві пройшов парад на честь перемоги над нацистською Німеччиною.

У всьому світі днем завершення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року. Саме цього дня Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію.
…

Рух «Талібан» оголосив про відмову дотримуватися режиму припинення вогню в період Рамадану, відкинувши пропозиції уряду Афганістану. Представники талібів заявили, що через розбіжності щодо мирного процесу було б нераціональним дотримуватися перемир’я.

Пропозицію талібам від імені уряду зробив 23 квітня президент Афганістану Ашраф Гані. Попри те, що глава держави послався на надзвичайні обставини, пов’язані з епідемією коронавірусної інфекції в Афганістані, представник «Талібану» заявив, що бойові дії не припиняться. Він також вимагав від уряду розпочати обмін ув’язненими, які перебувають за ґратами по обидва боки.

Союз НАТО розкритикував рух «Талібан», заявивши, що нинішній рівень насильства з боку талібів є неприйнятним. У Брюсселі закликали афганських опозиціонерів брати участь у мирних переговорах і сприяти обміну ув’язненими.
…

Одним із російських кураторів бойовиків на Донбасі міг бути полковник Федеральної служби безпеки Росії Ігор Єгоров на прізвисько «Ельбрус»
…

Лідери країн Європейського союзу домовилися про створення фонду обсягом близько 1 трильйона євро для подолання економічних наслідків пандемії коронавірусної інфекції.

Окрім цього, 540 мільйонів євро виділять на екстрені заходи з підтримки економіки, використовуючи існуючі механізми ЄС.

Наразі не вдалося домовитися про механізм фінансування нового фонду.

Поки, проте, не досягли домовленості про механізм фінансування нового фонду. На його створення наполягала, зокрема, Італія – одна з найбільш постраждалих від епідемії країн. Проти ряду пропозицій Італії, однак, заперечували країни північної Європи, зокрема Нідерланди за підтримки Німеччини. Франція та Іспанія, в свою чергу, підтримують позицію Італії.

Лідери ЄС продовжать дискусії у режимі відеоконференції 6 травня.

 
…

Староста району Прага-6 Ондржей Колар – один з ініціаторів рішення про демонтаж пам’ятника радянському маршалу Івану Конєву в Празі, в інтерв’ю чеському сайту Aktualne.cz підтвердив, що був узятий під охорону. 

«Моя сім’я мене майже не бачила вже кілька тижнів, ми спілкуємося по скайпу», – сказав він. «Не розумію, чому я повинен ставати заручником у власній країні», – сказав Колар.

За словами голови празького району, головну загрозу для себе він бачить із боку радикальних противників його дій у самій Чехії.

Напередодні Радіо Свобода у магістраті Праги повідомили, що під охорону взяли і мер Праги Зденєка Гржиба через можливу загрозу з боку Росії.

А видання Respekt також повідомило, що охорону надали і голові району Прага-Ржепориє Павелу Новотному, який заявив про намір встановити пам’ятну дошку бійцям Російської визвольної армії, що викликало гнів офіційної Москви. 

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 
…

У Великій Британії фахівці з Оксфордського університету почали випробувати на добровольцях вакцину від коронавірусу.

У клінічних випробування братимуть участь понад тисячу людей з різних міст країни. Двом добровольцям вже зробили ін’єкції: одному – вакцину від коронавірусу, іншому – від менінгіту.

Головна мета вчених – зібрати інформацію про безпеку препарату і забезпечити імунітет від COVID-19.

Вакцина створена на основі вірусу шимпанзе з додаванням частини генетичного коду коронавірусу нового типу. Дослідники вважають, що результати тестів стануть відомі протягом півроку.

Раніше міністр охорони здоров’я Сполученого королівства Метт Генкок заявив про початок випробувань. Він наголосив, що уряд «кидає все» на розробку вакцини. 

Як сказав Генкок, дві провідні команди дослідників в Імперському коледжі Лондона та Оксфордському університеті загалом отримають 42,5 мільйона фунтів (понад 1,4 мільярда гривень) на підтримку клінічних випробувань.

Пошуком вакцини від COVID-19 займаються десятки лабораторій по всьому світу. Днями про початок тестування на добровольцях заявила Німеччина.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі зараз розробляють близько 70 вакцин. Про перші випробування препаратів на людях заявляли також США і Китай. На думку фахівців, для масового застосування вакцини від коронавірусу буде готова не раніше початку 2021 року.
…

США нададуть 12 мільйонів доларів економічної допомоги Гренландії і відкриють на острові консульство, намагаючись посилити взаємні зв’язки і протидіяти зростанню інтересів Росії й Китаю в Арктиці.

Американські і данські посадовці 23 квітня спільно оголосили про фінансово-дипломатичний пакет співпраці.

США заявили, що відкриють своє консульство в столиці Гренландії Нууці пізніше цього року. Пакет допомоги на суму 12 мільйонів доларів спрямований в основному на розвиток природних ресурсів.

Прем’єр-міністр Гренландії Кім Кільсен заявив, що пакет США є хорошою новиною для острова і «підтверджує, що робота з побудови конструктивних відносин зі США приносить свої плоди».

Високопоставлений чиновник Державного департаменту США заявив, що США вже кілька місяців тісно співпрацюють з Данією щодо Гренландії, додавши, що США «перебувають у процесі адаптації своєї політики в Арктиці до нових стратегічних реалій сьогодення».

Гренландія – це автономна арктична територія у складі Данії. Останніми роками спостерігається зацікавлення цим малонаселеним регіоном на тлі російських і китайських комерційних і військових розробок в Арктиці. 

Минулого року президент США вирішив скасувати свій візит до Данії, який планувався у вересні. Трамп пояснив своє рішення тим, що влада Данії не зацікавлена обговорювати продаж США найбільшого острова – Гренландії.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що була «здивована і розчарована» рішенням президента США Дональда Трампа відмовитися від запланованого візиту в Данію.

За словами данського прем’єра, рішення Трампа не вплине на «хороші» відносини між Копенгагеном і Вашингтоном, який є «одним із найближчих союзників» Данії. При цьому вона знову підтвердила, що Гренландія «не продається».

Читайте також: Гренландія не продається – відповідь Трампу

Повідомлялося, що Сполучені Штати готові взяти на себе виплату гренландській автономній владі 600 мільйонів доларів на рік на підтримку економіки і соціальної сфери острова – зараз ці гроші платить Данія. У відповідь прем’єр-міністр Данії висловила надію на те, що президент жартує, назвавши історію «абсурдною дискусією».

У Гренландії розташована найпівнічніша військово-повітряна база США. Острів вважається стратегічно важливою територією у гарантуванні безпеки Північної Америки.
…

Палата представників США 23 квітня ухвалила законопроєкт про допомогу малому бізнесу та системі охорони здоров’я на суму у майже 484 мільярда долари у період пандемії коронавірусу.

Законопроєкт підтримали 388 членів нижньої палати Конгресу.

Раніше пакет допомоги схвалив Сенат. Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп.

Законопроєкт передбачає додаткові 320 мільярди доларів у вигляді пільгових позик для програми нарахування заробітної плати, яка дозволить підприємствам продовжувати платити працівникам, які були змушені залишатися вдома.

Пакет також містить 75 мільярдів доларів для лікарень, 25 мільярдів доларів на розширення тестування на віруси і 60 мільярдів доларів на позики і гранти на випадок стихійних лих.

За даними Університету Джонса Хопкінса, у США станом на 24 квітня коронавірус виявили у майже 869 тисяч людей. Померли від COVID-19 49 887 людей, одужали – понад 80 тисяч.
…

У Польщі 10 травня у відповідності до конституції країни мають відбутися вибори президента країни. Серед офіційних кандидатів на найвищу державну посаду зареєстровано 10 осіб, серед них одна жінка, четверо безпартійних кандидатів, а також член партії «Право і справедливість», нині чинний польський президент Анджей Дуда.

Як повідомляють польські ЗМІ, найбільші шанси виграти вибори вже в першому турі має Анджей Дуда. Згідно з опитуваннями, віддати голос за нього готові 59% із тих, хто візьме участь у виборах. З великим відривом від Анджея Дуди з підтримкою всього 7% виборців ідуть Владислав Косіняк-Камиш з Польської селянської партії та безпартійний Шимон Головня. Як зазначила у фейсбуці політик і соціолог Малгожата Кідава-Блоньська, з огляду на нинішню ситуацію «найважливіше, щоб поляки могли взяти участь у виборах, не боячись за власне здоров’я».

5 років тому, 24 травня 2015 року Анджей Дуда був уперше обраний президентом Польщі, змінивши на цій посаді Броніслава Коморовського
…

Визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди Лівії звинуватив російських найманців із так званої «приватної військової компанії Вагнера» в застосуванні хімічної зброї в столиці країни Тріполі, повідомляє газета Al-Araby Al-Jadeed.

За словами міністра внутрішніх справ Лівії Фатхі Башага, російські найманці, що воюють на боці генерала Халіфи Хафтара, використовують нервово-паралітичний газ у боях у районі Салах ад-Дін на півдні міста.

За твердженням міністра, кілька бійців проурядових сил були застрелені снайперами після того, як були паралізовані нервово-паралітичним газом. Це не могла зробити жодна сторона, крім найманців із «групи Вагнера», стверджує Башага. У статті Al-Araby Al-Jadeed не уточнюється, коли стався згаданий чиновником інцидент.

Напередодні єгипетський журналіст Амру Салахуддін у твітері написав, що кілька бійців проурядових сил упали на землю, їх трясло, і вони не могли дихати після бомбардування Салах ад-Діна авіацією Хафтара. Раніше повідомлялося, що частина пілотів, які воюють як на стороні генерала, так і урядових сил, можуть бути найманцями з інших країн. Чи були у міністра якісь інші джерела, крім цього повідомлення, неясно.

Al-Araby Al-Jadeed звертає увагу на твіт, імовірно, лівійського лікаря, який відзначає, що повідомлення про атаку вказують на використання запалювальних боєприпасів із білим фосфором. Конвенція про конкретні види звичайної зброї забороняє використовувати такі снаряди поблизу населених областей, однак Лівія в ній не бере участь.

У Лівії триває громадянська війна. Головні сторони конфлікту – визнаний ООН уряд національної злагоди Фаїза Сараджа в Тріполі і тимчасовий кабінет Абдалли Абдуррахмана ат-Тані в місті Тобрук за підтримки генерала Халіфи Хафтара. Хафтар навчався в Москві, він має американське громадянство. Він був одним у команді колишнього диктатора країни Муаммара Каддафі, але згодом опинився в опозиції до нього.

Його армію, за численними свідченнями, підтримують російські найманці з так званої «приватної військової компанії Вагнера». Про присутність у Лівії найманців говорять як влада в Тріполі, так і президент Туреччини Реджеп Ердоган, який її підтримує.

Крім того, Хафтар має озброєння радянського виробництва, частину з якого, наприклад літаки Су-27, неможливо було купити без схвалення Росії, відзначав бюлетень Intelligence online. Хафтар має також підтримку Єгипту й кількох інших країн.

Війська Хафтара в квітні 2019 року розпочали наступ на Тріполі, проте його військам уже рік не вдається взяти місто.

Влада Росії офіційно заперечує існування «приватної військової компанії Вагнера».
…

Новий керівник Абхазії, сепаратистського регіону Грузії, 23 квітня на церемонії складення присяги пообіцяв тіснішу співпрацю з Росією.

«Ми будемо активніше працювати з братньою Росією над усіма аспектами двостороннього, рівноправного та взаємовигідного співробітництва», – сказав Аслан Бжанія, термін повноважень якого складає п’ять років.

Бжанія 22 березня став переможцем голосування, яке міністр закордонних справ Грузії назвав «незаконним і таким, що повністю суперечить міжнародному праву».

Абхазія оголосила незалежність від Грузії в 1992 році, після цього розпочалася війна між підтримуваними Москвою сепаратистами та грузинською армією.

Росія визнала Абхазію та інший сепаратистський регіон Грузії, Південну Осетію, незалежними країнами після того, як у серпні 2008 року відбулася російсько-грузинська війна. Лише кілька країн світу наслідували дії Кремля, який тримає свої військові підрозділи в обох регіонах.
…

Мерові Праги Зденєку Гржибу надали охорону через можливу загрозу з боку Росії – інформацію про це Радіо Свобода підтвердили у мерії чеської столиці.

Як повідомив речник магістрату Праги Віт Гофман, мер чеської столиці Зденєк Гржиб має «короткочасну поліційну охорону».

Подробиць він не навів.

Раніше про те, що мера і двох голів районів Праги взяли під охорону через можливу загрозу з боку Росії, писав чеський журнал Respekt без вказівки джерела інформації. 

За даними видання, влада побоюється, що їм загрожує небезпека після демонтажу пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву і підготовки встановлення пам’ятної плити бійцям Російської визвольної армії.

Як пише Respekt, під охороною поліції, крім Гржиба, перебувають староста району Ржепориє Павел Новотни і староста району Прага-6 Ондржей Колар. У перших двох випадках захист носить превентивний характер, тим часом, як Колар вже отримав погрози вбивством, додає видання.

За твердженням видання, чеські спецслужби відстежили прибуття в Прагу громадянина Росії, який може становити небезпеку для Колара. Крім того, вони виявили переміщення групи російських розвідників з Росії в Європу, що може бути пов’язано з ситуацією.

У Празі-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття. Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 

У Ржепориє в травні заплановане встановлення пам’ятної дошки бійцям Російської визвольної армії, які надали збройну допомогу Празькому повстанню в 1945 році. Ця ініціатива також викликала різку реакцію російської влади.

При Гржибі в Празі біля російського посольства з’явилася площа імені вбитого опозиціонера Бориса Нємцова й алея імені вбитої журналістки «Нової газети» Анни Політковської.

 
…

Facebook буде показувати країну, звідки публікують дописи акаунти з великою кількістю підписників. Про це йдеться у блозі соцмережі.

«Це особливо важливо, коли мова йде про вибори, тому ми робимо додаткові кроки, щоб зробити сторінки і облікові записи з великою аудиторією більш прозорими», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що наразі цю функцію запускають у США, зокрема, для сторінок у «Фейсбуці» та «Інстаграмі», які базуються за межами Сполучених Штатів, та мають там велику аудиторію.

Глава сенатського Комітету з розвідки республіканець Річард Берр і віце-голова комітету демократ Марк Уорнер у вівторок, 21 квітня, представили нову доповідь, що містить аналіз висновків, представлених розвідкою США про втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Члени комітету наголосили, що масштаб і агресивність російського втручання носили безпрецедентний характер.
…

22 квітня Україна заблокувала в Генасамблеї ООН ще одну резолюцію Росії, яка під прикриттям боротьби з пандемією мала на меті «розмити санкційний режим». Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Україна перервала так звану «процедуру мовчання» та заблокувала ініціативу Кремля.

«Як я обіцяв ще на початку квітня, ми будемо надалі блокувати спроби Росії зруйнувати санкційний режим. Для ефективної боротьби світу з пандемією потрібні реальні рішення, які нестимуть практичну користь. І точно не потрібні політизовані резолюції, які переслідують мету послабити санкції», 0 зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він нагадав, що Генасамблея вже ухвалила дві резолюції про протидію пандемії, співавтором яких є Україна.

3 квітня Україна вже блокувала попередню спробу Росії провести в Генеральній асамблеї ООН резолюцію, яка створила би умови для послаблення санкцій.

 
…

Компанія Boeing планує скоротити чисельність працівників у своєму підрозділі цивільної авіації на 10 відсотків, щоб зменшити витрати. Це відбувається на тлі впливу пандемії COVID-19 на авіакомпанії, повідомляє AFP з посиланням на два джерела, обізнаних із цим питанням.

Звільнення стосуватиметься підрозділу, який виготовляв літак 737 MAX, який уже понад рік не літає після двох катастроф із людськими жертвами. Також цей підрозділ бере участь у виробництві літаків серій 787 та 777.

Ідеться про звільнення до 7 тисяч працівників. У Boeing загалом працює понад 160 тисяч людей по всьому світу, в тому числі 70 тисяч у штаті Вашингтон, де складається більшість цивільних літальних апаратів компанії.
…

Посол США в Росії Джон Салліван розкритикував те, що він називає відсутністю дій російського уряду на захист журналістів.

На онлайн-брифінгу 22 квітня посол Салліван говорив про звинувачення в екстремізмі проти авторки Радіо Свобода із Пскова Світлани Прокоп’євої та погрози, які висловив лідер Чечні Рамзан Кадиров на адресу керівника північнокавказького бюро Радіо Свобода Аслана Дукаєва.

Американський дипломат також згадав про погрози Кадирова на адресу журналістки видання «Новая газета» Олени Мілашиної, яка пише про ситуацію з правами людини в Чечні.

«Як я, так і наша команда посольства дуже уважно стежать за цими справами. Свобода преси – це стовп будь-якої демократії», – сказав Салліван.

Стаття Мілашиної була знята минулого тижня з сайту видання після запиту російського медіарегулятора, Роскомнагляду. Це відбулося після того, як Кадиров назвав «абсурдною» статтю про заходи, запроваджені для боротьби з коронавірусом у Чечні. Лідер російського регіону виголосив погрози на адресу Мілашиноїі.

Світлана Прокоп’єва чекає на судовий розгляд за обвинуваченням у екстремізмі за матеріал, розміщений після нападу в листопаді 2018 року на офіс Федеральної служби безпеки Росії в Архангельську. Минулого місяця президент Радіо Свобода Джеймі Флай назвав обвинувальний акт щодо Прокоп’євої «цинічним зусиллям з метою змусити незалежного журналіста замовкнути».
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ військово-морському флоту відкривати вогонь по іранських бойових катерах, які перешкоджатимуть вільному пересуванню в морі.

Минулого тижня в Перській затоці було зафіксовано кілька інцидентів за участю катерів Корпусу вартових ісламської революції, які здійснювали маневри в небезпечній близькості від американських бойових кораблів, зокрема від есмінця «Пол Гамільтон».

«Я наказав військово-морському флоту США відкривати вогонь і знищувати будь-які іранські канонерські човни, якщо вони заважатимуть нашим кораблям у морі», – написав Трамп у твітері.

Напружені відносини між США та Іраном ще більш загострилися на початку року після операції Сполучених Штатів з убивства іранського генерала Кассема Солеймані і наступного обстрілу американських баз в Іраку з іранської території, в результаті якого постраждали десятки військовослужбовців.
…

Президент Хорватії Зоран Міланович, голова уряду Андрей Пленкович й спікер парламенту Ґордан Яндрокович разом поклали вінок до памʼятника жертвам концтабору Ясеновац в Другій світовій війні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У жалобній церемонії взяли участь й голова Спілки євреїв Оґнєн Краус, лідер сербів Мілорад Пуповац й очільник ромської спільноти в країні Велько Кайтазі.

У минулому день звільнення концтабору через політичні розбіжності окремо відзначали представники уряду, окремо глава держави, окремо колишні антифашисти, окремо нацменшини.

Ясеновац розташований на 100 кілометрів східніше Загреба. У цьому селищі на річці Саві маріонетковий хорватський уряд Анте Павелича влаштував концтабір для сербів, євреїв, ромів й хорватів-антифашистів. У ньому в 1941-1945 роках замордували 90-100 тисяч осіб.

Премʼєр-міністр Пленкович заявив, що влада не поділяє думок ультраправих сил, котрі не визнають, що в Ясеновці були скоєні злочини та що ревізія минулого не є ідеологією демократичної Хорватії.

Президент Міланович сказав, що він як політичний діяч завжди докладав зусиль, щоби Хорватія засуджувала скоєні профашистським режимом злочинами так званої Незалежної Держави Хорватії, яка існувала в 1941-45 роках під егідою гітлерівського Третього рейху.

Сербські урядовці й деякі історики стверджують, що в Ясеновці ліквідували щонайменше 700 тисяч сербів.
…

Ціна міжнародної еталонної нафти Brent впала до 15,98 долара за барель, що є найнижчим рівнем з червня 1999 року.

Американська еталонна марка – West Texas Intermediate – торгувалася за 11,42 долара за барель. 20 квітня вперше в історії її ціна впала нижче нуля й досягла мінус 40 доларів за барель.

Аналітики прогнозують подальше падіння цін на нафту, оскільки в наступні місяці пропозиція й надалі перевищуватиме попит. При цьому у сховищах нафти буде недостатньо місця для її зберігання.

До нинішньої ситуації призвів збіг кількох чинників. Із одного боку, через неочікувану коронавірусну пандемію економічна активність у світі значно впала, що знизило споживання нафти. 

Із іншого, до надлишку нафти на ринку призвели й суперечки між нафтовидобувними країнами: після відмови Росії в березні піти на скорочення видобутку нафти в рамках домовленості ОПЕК+ Саудівська Аравія, один із найбільших видобувачів нафти у світі, пішла на демпінг на світовому ринку.

Врешті учасники домовленості ОПЕК+ таки досягли згоди: сторони домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелів на день протягом травня та червня. Втім, це практично не вплинуло на зниження цін на нафту.

 
…

Іранський Корпус вартових Ісламської революції 22 квітня повідомив про запуск військового супутника після місяців невдалих спроб.

Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

«Перший військовий супутник Ірану був запущений цього ранку з центрального Ірану в два етапи. Запуск був успішний, супутник вийшов на орбіту», – повідомило державне телебачення Ірану.

На своєму офіційному сайті Корпус вартових Ісламської революції повідомив, що супутник досяг орбіти висотою 425 кілометрів над поверхнею Землі.

Протягом останніх місяців Іран здійснив кілька невдалих запусків супутників. Державний департамент США і Пентагон заявили, що такі запуски спрямовані на вдосконалення ракетної програми Ірану.

Іран заперечував звинувачення. Тегеран висловлював наміри сконструювати ще п’ять супутників до березня 2021 року.
…

Російська «Нова газета» опублікувала відеокадри, на яких, пише видання, зображені учасники так званої «ПВК Вагнера» з відрізаною головою своєї жертви – жителя Сирії, якого перед смертю жорстоко катували.

У публікації названі ім’я і прізвище одного з імовірних учасників знущань: Станіслав Дичко, 1990 року народження. За даними «Нової газети», він з 2016 року перебуває в списку бійців «ПВК Вагнера».

Матеріал опублікований під заголовком «Головорізи 2.0». Він починається нагадуванням «Нової газети» про те, що пів року тому журналісти цього видання вже розповідали про злочин, ймовірно скоєний кількома найманцями «групи Вагнера». Представлені раніше документи, як заявляє газета, доводили, що тортури, вбивство і подальше знущання над тілом здійснені на території Сирії російськими громадянами.

Редакція повідомляє, що досі ані прокуратура Росії, ані Слідчий комітет не виявили інтересу до цього злочину. «Ми змогли отримати більш повну версію відео, на якому відображена розправа. Можливо, нові дані переконають правоохоронців, що скоєно злочин проти людяності». Журналісти вважають, що на публікацію має відреагувати Слідчий комітет Росії.

«Нова газета» заявляє, що тепер відомі час і місце злочину – червень 2017 року, газове родовище Аш-Шаєр у Сирії. «Локації за допомогою фото можна встановити з точністю до метра», – наголошують автори статті. Відома й особа вбитого сирійця.

У Кремлі опубліковані кадри жорстокого вбивства визнали шокуючими, зазначивши, що слідчі органи Росії можуть почати розслідування, якщо вважатимуть це за необхідне.

«Це дійсно шокуюча інформація. Я не знаю, наскільки виправдані висновки, які робляться. Будь-які спроби ідентифікувати цих людей. У будь-якому випадку можу сказати, що ми не володіємо жодною інформацією і не маємо ніякого відношення до цих осіб», – заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Найманство є в Росії кримінально караним злочином. Незважаючи на це, російські відставні військові продовжують брати участь у військових конфліктах по всьому світу. Як раніше вдавалося з’ясувати незалежним розслідувачам, «ПВК Вагнера», яку пов’язують з «кухарем Путіна» Євгеном Пригожиним, фактично є структурою ГРУ Міністерства оборони Росії, однак російська влада це постійно заперечує. 

11 січня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що в Лівії зараз воюють більше ніж дві тисячі «вагнерівців», на що російський президент Володимир Путін відповів, що вони «не представляють інтереси Росії» і «не отримують грошей від російської держави».

 
…

Глава сенатського Комітету з розвідки республіканець Річард Берр і віце-голова комітету демократ Марк Уорнер у вівторок, 21 квітня, представили нову доповідь, що містить аналіз висновків, представлених розвідкою США про втручання Росії у президентські вибори 2016 року.

У четвертій – і передостанній доповіді з проблеми російського втручання – аналізуються джерела і методи, що стали основою доповіді національної розвідки, підготовленої і поданої у 2017 році, зазначає «Голос Америки».

Глава комітету Річард Берр заявив, що «комітет не побачив причин оскаржувати висновки національної розвідки». За його словами, один з найважливіших висновків розвідки полягає в тому, що агресивне втручання з боку Росії має розглядатися як «нова норма».

Масштаб і агресивність російського втручання носили безпрецедентний характер, наголосили члени сенатського комітету з розвідки.

Газета The New York Times, коментуючи нову доповідь, відзначила її «переконливість». Висновки, що містяться в доповіді, спростовують давно висловлювані Трампом і його союзниками звинувачення на адресу опонентів, що вони нібито виявили упередженість і були налаштовані проти нього.

Сенатський комітет з розвідки, який займався протягом трьох років вивченням проблем, пов’язаних з російським втручанням, раніше вже давав позитивну оцінку роботі ЦРУ і ФБР. Однак у 158-сторінковій доповіді, представленій 21 квітня є додаткові подробиці виконаної роботи. Коли у 2017 році Білому дому представили доповідь національної розвідки США, деякі фрагменти тексту були визнані «дуже чутливими», і співробітникам адміністрації Трампа довелося їх викреслити, пише The New York Times.

NYT також наводить заяву віце-голови комітету з розвідки сенатора-демократа Марка Уорнера, який попередив, що «російський успіх 2016 року може спонукати Кремль на продовження втручання у роботу демократичних інститутів США».
…

Представники чинного президента Венесуели Ніколаса Мадуро і його опонента Хуана Гуайдо почали переговори, повідомляє Reuters із посиланням на джерела. За їхніми даними, переговори почалися через ситуацію з поширенням коронавірусу та гіперінфляції на тлі посилення санкцій з боку США.

Reuters не вдалося з’ясувати, коли саме розпочалися переговори і як вони відбуваються. Однак, за словами співрозмовників агентства, і Мадуро, і Гуайдо переконані, що пандемія COVID-19 підірве політичні позиції опонента.

Правозахисники закликають прихильників президента і опозиції до перемир’я для координації поставок гуманітарної допомоги і збільшення імпорту бензину.

У Венесуелі, за останніми даними, коронавірус виявлений у 285 людей, 10 із яких померли. ООН вважає країну найбільш вразливою для інфекції через брак засобів дезінфекції в лікарнях і зубожіння населення.

Reuters нагадує, що востаннє сторони намагалися домовитися в травні 2019 року в Осло, однак про результати переговорів не повідомлялося.

Наприкінці березня США запропонували Венесуелі створити новий перехідний уряд за участю представників сторін. Вашингтон запропонував Мадуро і Гуайдо піти у відставку. У відповідь МЗС Венесуели назвав план Вашингтона втручанням у внутрішні справи країни. Гуайдо план США підтримав.

Хуан Гуайдо проголосив себе виконувачем обов’язків президента в січні 2019 року. США і більшість країн Заходу визнали його лідером країни, але реальна влада залишається у Мадуро. Його підтримують Росія та Китай.
…

Оприлюднені результати 63-го щорічного міжнародного фотоконкурсу. Пропонуємо вам підбірку деяких світлин
…