В Угорщині через коронавірус запроваджують комендантську годину

В Угорщині через поширення коронавірусу з 28 березня уряд запроваджує комендантську годину, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Як заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, цей стан триватиме наразі до 11 квітня. Громадяни зможуть залишати свої домівки виключно з метою виконання трудової діяльності або забезпечення життєво необхідних потреб, наголосив Орбан.

За його словами, влада намагатиметься «у терпимий спосіб» ізолювати літніх людей від молодших громадян, щоб не допустити швидшого поширення епідемії. Тож із 28 березня вступить у дію спеціальне правило, за яким угорці похилого віку, тобто старші за 65 років, матимуть змогу відвідувати продуктові крамниці й аптеки з 9-ї ранку до 12-ї години дня; покупці молодшого віку не зможуть у цей час перебувати в закладах торгівлі.

Також в Угорщині кожному належить обмежити свої соціальні контакти поза домівкою, за винятком подружжів чи осіб із обмеженими можливостями, і триматися на відстані не менш ніж 1,5 метра одне від одного, мовиться в постанові уряду.

Перевірку дотримання обмежувальних заходів здійснюватимуть правоохоронні органи і військова поліція, аж до застосування примусу із залученням будь-якого силового органу, відповідно до угорського Закону про правові відносини у режимі комендантської години. Порушення режиму тягне за собою штрафні санкції від 5 тисяч до 500 тисяч форинтів (від 15 до 1500 доларів США).

В Угорщині зафіксовано на цей час 300 випадків захворювань на інфекцію коронавірусу. З 15 березня від цієї хвороби померли 10 хворих, 34 пацієнти одужали.

Загалом у світі, за даними Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 551 337 випадків коронавірусного захворювання, з них 24 905 людей від нього померли, 127 564 уже видужали.

У Кремлі відповіли на опитування про обнулення Путіна

У Кремлі відповіли на оприлюднення даних соціологічного дослідження про ставлення росіян до обнулення рахунку президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому можливість залишитися при владі до 2036 року.

Як сказав на пресконференції в Москві речник Кремля Дмитро Пєсков, результати опитування «не відповідають тій соціології, яку має Кремль».

Раніше 27 березня в Росії оприлюднили результат опитування незалежного соціологічного «Левада-центру», за якими, зокрема, думки пересічних росіян про підготовані зміни до Конституції, які передбачають обнулення президентських термінів Путіна, поділилися майже порівну. Схвалює таку норму менш ніж половина опитаних, 48 відсотків; не схвалюють її 47 відсотків.

У парламенті Росії ці поправки затвердили практично одноголосно – з сотень депутатів обох палат проти проголосував лише один. Їх іще мають формально затвердити на всенародному голосуванні, що планувалося на 22 квітня, але через коронавірусну пандемію воно відкладене на невизначений термін.

Згадана поправка дасть можливість 67-річному нині Путіну, який 2024 року завершить свій четвертий термін на президентській посаді, не враховувати ці терміни за конституційним обмеженням і балотуватися знову ще на два шестирічні терміни 2024 і 2030 року, з майже гарантованим переобранням.

«Обнулення» термінів президентства Путіна схвалює менше половини росіян – опитування

Думки росіян про поправку до конституції Росії щодо «обнулення» президентських термінів розділилися майже порівну. Про це свідчать дні опитування «Левада-центру», повідомляє російське видання «Ведомости».

Поправку, що дозволяє Володимиру Путіну обратися ще на два терміни, схвалюють 48 відсотків респондентів, не схвалюють – 47 відсотків. При цьому бачити Путіна на посту президента після 2024 року хотіли б 46 відсотків росіян. У липні 2019 роки так відповіли 54 відсотки опитаних.

Майже у чверті росіян ухвалення поправки про «обнулення» термінів не викликало ніяких особливих почуттів, 20 відсотків відчули обурення. В цілому позитивні емоції (задоволення і надію) висловив 31 відсоток опитаних, негативні (подив і обурення) – 36 відсотків.

 

Дві інші соціологічні служби Росії, ВЦИОМ і ФОМ, поки не публікували опитувань про «обнулення» президентських термінів. ВЦИОМ лише запитував, чи вважають респонденти її важливою. Ствердно відповів 61 відсоток росіян.

У січневому опитуванні «Левада-центру247 відсотків росіян висловили думку, що поправки до конституції вносять в інтересах самого Путіна, щоб розширити його повноваження і дозволити йому залишитися при владі і після 2024 року.

У відомого на пострадянському просторі співака Льва Лещенка – коронавірус

Відомий на пострадянському просторі 78-річний російський співак Лев Лещенко захворів на COVID-19, повідомляють у п’ятницю російські ЗМІ з посиланням на лікаря, який оприлюднив інформацію з дозволу артиста.

Згідно з повідомленнями, незабаром після госпіталізації у Лещенка з пневмонією, з’явилася задуха і його розмістили у відділенні реанімації однієї з лікарень Москви. Наразі, як повідомляється, «стан пацієнта стабільний і він не потребує додаткового кисню».

Лев Лещенко був госпіталізований з підозрою на коронавірус 24 березня. Він приїхав до лікарні разом із дружиною після повернення з-за кордону.

Дивіться також: Як розповсюджується коронавірусна інфекція COVID-19

У Росії наразі підтверджено 840 випадків зараження коронавірусом, двоє людей померли.

Станом на 10:00 27 березня в Україні підтверджено 218 випадків зараження коронавірусом, п’ятеро людей померли, стільки ж одужали.

За даними Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса, на сьогодні у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 533 тисячі, від COVID-19 померли понад 24 тисячі людей, видужали – понад 122 тисячі.

 

 

 

США звинуватили президента Венесуели у наркозлочинах

США звинуватили президента Венесуели Ніколаса Мадуро та інших високопоставлених чиновників в Каракасі у злочинах, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

Генеральний прокурор США Вільям Барр оголосив звинувачення 26 березня, вказавши, що Мадуро і його спільники діяли у змові з ліворадикальним угрупованням «Революційні збройні сили Колумбії (FARC), «щоб затопити Сполучені Штати кокаїном».

США також запропонували винагороду у 15 мільйонів доларів за інформацію, яка призвела б до арешту Мадуро.

Крім Мадуро, обвинувачення у США висунуто головному судді Венесуели і трьом іншим високопосадовцям.

Щодо підтримуваного Росією Ніколаса Мадуро США раніше ввели санкції. Вашингтон вже давно стверджує, що Мадуро стоїть на чолі жортокого і корумпованого режиму у Венесуелі. Сам Мадуро будь-які звинувачення відкидає.

Сполучені Штати і десятки інших країн підтримують лідера опозиції Хуана Гуайдо, який оголосив себе тимчасовим президентом в 2019 році.

Лідери G20 зобов’язалися спільно боротися з наслідками пандемії коронавірусу

Лідери 20 найбільших економік світу («Групи двадцяти» або G20) 26 березня заявили про серйозну стурбованість через пандемію коронавірусу і зобов’язалися спільно боротися з її наслідками.

Через те, що кількість випадків захворювання на COVID-19 по всьому світу склала майже пів мільйона, лідери «Групи двадцяти» заявили, що «глобальні дії, солідарність і міжнародне співробітництво» необхідні, як ніколи раніше.

Вони зробили заяву після проведення екстреного саміту шляхом відеодзвінка замість фізичних зборів, взявши на себе зобов’язання виступити єдиним фронтом проти пандемії. Світові лідери також заявили, що в нинішніх умовах будуть спільно працювати над тим, щоб вкласти понад 5 трильйонів доларів в світову економіку.

Лідери G20 також заявили, що стурбовані ризиками через пандемію коронавірусу для найменш розвинених країн, виклики через це для біженців і переміщених осіб.

Також 26 березня європейська лідери провели свій третій «саміт» за три тижні, борючись з поширенням коронавірусу. Лідери ЄС заявили, що працюють над пакетом економічних стимулів і програмами для обміну медичним обладнанням та гарантуванням безпеки поставок предметів першої необхідності на тлі обмежень з рухом на кордонах.

У Сполучених Штатах законодавці досягли компромісу щодо пакету допомоги у 2 трильйони доларів для відновлення економіки і надання допомоги сектору охорони здоров’я. Законопроєкт про надання економічної допомоги одноголосно схвалив Сенат пізно ввечері 25 березня. Очікується, що Палата представників США схвалить його 27 березня. Президент США Дональд Трамп сказав, що підпише документ.

Майже всі країни світу вжили на сьогодні жорстких заходів убезпечення через коронавірус на своїх кордонах, зупинили активну бізнес-діяльність і запровадили карантин.

Мільярди людей у світі нині стикнулися з обмеженнями у різній формі, від дотримання соціальних дистанцій і до комендантської години.

Дивіться також: Як розповсюджується коронавірусна інфекція COVID-19. Інтерактивна мапа оновлюється щогодини

За даними Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса, на сьогодні у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 510 тисяч, від COVID-19 померли майже 23 тисячі людей, видужали – майже 121 тисячі.

 

COVID-19: Іран забороняє поїздки між містами і подовжує карантин

Подорожі між містами Ірану з 26 березня заборонені через побоювання щодо другої хвилі захворювань на коронавірусну хворобу COVID-19.

«Ті, хто подорожував на свята з нагоди іранського Нового Року, мають негайно повернутися до рідних міст, не зупиняючись в інших дорогою додому», – заявив член національного штабу Ірану з протидії коронавірусу Хоссейн Зольфагарі.

Читайте також: Понад третина світу опинилася в ізоляції через COVID-19, країни G20 збираються на відеосаміт​

Урядовці скаржаться, що чимало іранців проігнорували заклик влади залишатися вдома та скасувати заплановані подорожі з нагоди перського Нового року, який почався 20 березня.

«Закриття університетів та школ, так само як і заборона зібрань були подовжені», – заявив Заольфагарі, додавши, що для порушників обмежень будуть правові наслідки.

25 березня кількість померлих від коронавірусної хвороби в Ірані перевищила 2 тисячі людей.

Водночас президент Хассан Роугані висловив думку, що Іран зможе стримати спалах коронавірусу протягом двох тижнів, додавши, що влада вжила додаткових заходів, аби полегшити наслідки для економіки для громадян із невисоким доходом.

Читайте також: Індія приєдналася до країн, які запровадили жорсткий карантин через коронавірус​

«Ми надішлемо листа Верхному лідеру Ірану (аятоллі Алі Хаменеї – ред.) сьогодні, щоб попросити дозволу залучити 1 мільярд доларів з іранського суверенного фонду багатства», – заявив Роугані у відеозверненні.

Водночас Іран відмовився від пропозиції базованої в Женеві благодійної організації Medecins Sans Frontieres розгорнути збірний госпіталь на 50 ліжок в Ісфахані, аби допомогти впоратися зі спалахом.

Роугані також відкинув пропозицію гуманітарної допомоги з боку Сполучених Штатів, заявивши натомість, що, якби Вашингтон хотів допомогти, він міг би скасувати антиіранські санкції.

Румунія: кількість інфікованих коронавірусом перевищила 1000, очільник МОЗ подав у відставку

Кількість інфікованих коронавірусом в Румунії перевищила тимячу осіб, через місяць після першого підтвердженого випадку COVID-19. На тлі цієї статистики міністр охорони здоров’я країни  подав 26 березня у відставку.

На сьогодні в Румунії виявлено 123 нових випадки коронавірусу, за останню добу 4 людини померли,в результаті чого загальна кількість уражених хворобою складає 1029, кількість загиблих – 18.

Після відставки очільника МОЗ Костача на тлі критики дій його міністерства в боротьбі з коронавірусом президент Клаус Йоганніса призначив заступника міністра Нелу Татару на його місце.

Медики заявляють, що не мають достатньо тестів і обладнання, протестовано наразі близько 16 тисяч людей. З 18-ти померлих – вісім були пацієнтами в лікарні на північному сході країни, у місті Сучава. Одинадцять інших румунських громадян з коронавірусом померли за кордоном – вісім в Італії, двоє – у Франції і один у Великобританії.

Близько 4 мільйонів румунів працюють за кордоном, більшість з них в Італії та Іспанії, які найбільше постраждали серед країн Європи.

16 березня Румунія оголосила надзвичайний стан і 25 березня ввела «тотальний карантин», залучивши військових.

Президент Йоганніс 26 березня вчергове звернувся до румунів із закликом дотримуватися карантину і залишатися вдома.

 

Росія забороняє закордонне авіасполучення з 27 березня

Уряд Росії заборонив регулярні та чартерні рейси за межі країни з 27 березня. Відповідне доручення уряд цієї країни дав Федеральному агентству авіаційного транспорту (Росавіація) в рамках протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Виняток становитимуть літаки, які повертають з-за кордону громадян Росії, а також польоти «за окремими рішеннями уряду».

Читайте також: Російський винищувач Су-27 упав у море поблизу окупованого Криму

Передбачено, що всі пасажири після прибуття з країн, де зафіксовані випадки коронавірусної інфекції, мають пройти тестування в аеропорту, а потім провести два тижні на карантині.

Водночас доручення «Росавіації» не містить згадок про внутрішнє авіасполучення на території Росії та незаконно анексованого Криму.

Єдина російська авіакомпанія, яка наразі продовжує здійснювати рейси за кордон – «Аерофлот» – оголосила, що вже закрила 92 з 94 міжнародних напрямків.

 

Голова Росавіації Олександр Нерадько 17 березня оцінював втрати російських авіакомпаній в разі заборони польотів до кінця року в 100 мільрдів рублів.

В Росії офіційно відомо про 658 випадків захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19, з них три летальні.

Україна закрила авіасполучення (за винятком повернення своїх громадян з-за кордону) 17 березня.

Понад третина світу опинилася в ізоляції через COVID-19, країни G20 збираються на відеосаміт

Представники країн з найбільшими еконоіками, які входять до «Групи 20», проведуть термінову відеоконференцію 26 березня через кризу, спричинену пандемією коронавірусної хвороби. Таку ж зустріч планують 27 лідерів Євросоюзу.

Понад третина населення світу живе в умовах карантину, поки уряди намагаються швидко зреагувати на соціальні та економічні виклики, спричинені хворобою.

Індія, друга за чисельністю населення країна світу, оголосила ізоляцію на три тижні з 25 березня. Відтак загалом близько 2,9 мільярда людей по всьому світу змушені залишатися вдома.

Читайте також: Банки, курс і карантин: що змінилося для простого українця?

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що хвороба, яку спричиняє коронавірус, «загрожує всьому людству, і все людство має відповісти».

Він назвав критично важливими дії та солідарність.

У Європі найгостріша криза триває в Італії (7 500 смертей), Іспанії (3 434, з них 738 – за останню добу) та Франції (1 331 смерть).

Лідери країн Євросоюзу закликали до створення «спільного боргового інструменту», аби зібрати кошти для підтримки індустрії охорони здоров’я та державних економік.​

Коронавірусна хвороба також поширюється Близьким Сходом – кількість померлих в Ірані сягнула 2 тисяч – та Африкою, де перші випадки вже зафіксували в Малі.

Читайте також: Сенат США схвалив законопроект про підтримку економіки у надзвичайній ситуації на 2 трильйони доларів​

Генеральний директор Світової організації торгівлі Роберто Азеведо припустив, що економічний спад та втрата робочих місць внаслідок пандемії будуть гіршими, ніж під час рецесії 2008 року.

Конкретних прогнозів наразі немає, проте економічні експерти СОТ очікують «дуже різкого зниження торгівлі», вважає Азеведо.

За даними Університету Джона Гопкінса, станом на ранок 26 березня  у світі зареєстровано понад 472 тисячі випадків захворювання. 21 308 людей померли, 114 870 одужали.

 

Туреччина висунула звинувачення підозрюваним у вбивстві журналіста Хашокджі

Туреччина висунула звинувачення 20 підозрюваним у вбивстві саудівського журналіста Джамала Хашокджі, повідомила турецька Генпрокуратура. Дата судового розгляду поки не призначена. Більшості підозрюваних загрожує довічне тюремне ув’язнення.

Одним із головних підозрюваних у вбивстві є колишній радник наслідного принца Саудівської Аравії.

 

Колумніст газети The Washington Post Джамал Хашокджі був убитий на початку жовтня 2018 року в саудівському консульстві в Стамбулі. Журналіст критикував політику Ер-Ріяда і, зокрема, наслідного принца країни Мухаммеда бін Салмана.

У жовтні 2019 року правозахисна група Human Rights Watch назвала судовий процес у справі про вбивство Хашокджі, який у закритому режимі відбувся в Саудівській Аравії, таким, що не відповідає міжнародним стандартам.

Російський винищувач Су-27 упав у море поблизу окупованого Криму

За 50 кілометрів від міста Феодосія в окупованому Криму в Чорне море 25 березня впав російський винищувач Су-27, повідомляють російські інформагенції. У наступну хвилину був зафіксований сигнал аварійного маяка в цьому районі, повідомила пресслужба військового відомства Росії.

До місця ймовірного падіння літака для пошуку і порятунку льотчика підняті літак Ан-26 і вертоліт Мі-8. Але в цьому районі складні метеоумови, тому пошуки ускладнені. Також для пошуково-рятувальної операції спрямовані малий протичовновий корабель Чорноморського флоту і цивільні судна.

Винищувачі Су-27 входять до складу чергових сил протиповітряної оборони Південного округу. Бойовий радіус літака – 1200 кілометрів. Екіпаж складається з одного пілота. Винищувачі використовуються для перехоплення і знищення літаків і безпілотників, ведення повітряних боїв, а також для повітряного прикриття флоту на видаленні 300–400 кілометрів від берега.

У Сербії зросла кількість інфікованих коронавірусом, 4 людини померли

Міністерство охорони здоровʼя Сербії повідомило, що станом на 25 березня в країні зафіксовано 384 хворих на COVID-19, що на 80 більше, ніж минулого дня. На сьогодгні 203 людини госпіталізовані, 24 перебувають в критичному стані. Серед хворих є і двоє немовлят. Найбільше випадків коронавірусу – в Белграді та в кількох містах центральної Сербії.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що трагічною помилкою влади було надання дозволу на повернення в країну від початку березня понад 60 тисяч сербів з європейських країн, уражених епідемією COVID-19. Перший випадок коронавірусу в Сербії зафіксували 6 березня.

За словами Вучича, чимало носіїв вірусу поводилися безвідповідально й ухилялися від самоізоляції.

На півночі країни Збройні сили побудували два наметові містечка для кількатижневої ізоляції громадян, котрі повернулися з-за кордону.

Щодо країн регіону, то нині у Хорватії зафіксовано 442 хворих на COVID-19 (днем раніше було 386), в Боснії і Герцеговині 168 (150), у Чорногорії 82 (52), в Північній  Македонії 177 (148).

 

У Росії повідомили про нові випадки смертей, пов’язані з коронавірусом

У російській столиці Москві померли двоє пацієнтів із позитивним тестом на коронавірус. За офіційними даними, одній людині було 73 роки, іншій – 88. Повідомляється, що у обох пацієнтів раніше була підтверджена пневмонія і були хронічні патології.

Перший пацієнт у віці 79 років з позитивним тестом на COVID-19 помер в інфекційній лікарні в Москві 19 березня. За словами лікарів, причиною смерті став тромб, тому пацієнта не внесли в статистику смертей через коронавірус.

За останніми даними, в Москві підтверджені 410 випадків зараження новим коронавірусом. Всього в Росії коронавірус виявлений у 658 людей.

Раніше сьогодні президент Росії Володимир Путін звернувся до росіян через ситуацію з коронавірусом. Він заявив, що наступний тиждень у Росії буде «неробочий» і закликав усіх «побути вдома».

Афганістан: заручників з храму сикхів звільнили, щонайменше 25 людей загинули

Щонайменше 25 людей загинули внаслідок нападу екстремістів на сикхський храм в столиці Афганістану Кабулі, перш ніж силовикам вдалося звільнити будівлю і звільнити заручників, повідомляє афганська служба Радіо Свобода.

Речник Міністерства внутрішніх справ Тарік Аріан не уточнив, скільки саме людей напали на храм, проте заявив, що усі вони вбиті. За даними міністерства, окрім 25 загиблих, восьмеро людей отримали поранення. 80 людей, яких утримували в храмі, звільнили.

 

Раніше член афганського парламенту від меншини сикхів Нарендер Сінґх Халса повідомив Радіо Свобода, що в якийсь момент у будівлі одночасно перебувало понад 150 людей, переважно жінки та діти.

Посольство Сполучених Штатів у Кабулі засудило напад і висловило співчуття постраждалим та їхнім близьким.

«Ми різко засуджуємо фанатиків та злочинків, які нападають на місця поклоніння та завдають шкоди невинним людям», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

 

Відповідальність за напад взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава». Інше угруповання «Талібан» ще до заяви «ІД» заперечило свою причетність.

Вранці 25 березня озброєні люди та смертники з вибухівкою напали на храм сикхів у Кабулі, захопивши в заручники людей, які там перебували.

29 лютого Сполучені Штати підписали угоду з талібами, що може привести до виведення всіх іноземних військ з Афганістану і припинення 18-річного конфлікту в країні. Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів опинилася під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.

Кількість смертей від коронавірусу в Ірані перевищила 2 тисячі

Влада Ірану 25 березня оголосила про 143 нових випадки смертей від коронавірусу в країні, в результаті чого число загиблих збільшилося до 2077 осіб, а кількість інфікованих перевищила 27 тисяч.

Оголошення про збільшення кількості померлих від COVID-19 сталося наступного дня після того, як Іран відхилив пропозицію женевської медичної благодійної організації Medecins Sans Frontieres  створити польовий госпіталь на 50 ліжок в центрі міста Ісфаган для боротьби з інфекцією.

У МОЗ Ірану заявили, що «зараз немає необхідності встановлювати лікарняні ліжка іноземними силами, і їх присутність виключена». Влада заявила про достатню мобілізацію національних сил у боротьбі з коронавірусом. Консервативні політики в Ірані припустили, що співробітники MSF можуть бути «шпигунами».

Влада Ірану раніше також відхилила пропозицію США щодо гуманітарної допомоги, заявивши, що Вашингтон повинен скасувати санкції, якщо хоче допомогти Тегерану боротися з епідемією.

За даними Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса, на сьогодні у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 436 тисяч, від COVID-19 померли понад 19,6 тисяч людей, видужали – понад 111 тисячі.

 

 

Афганістан: невідомі захопили заручників у храмі сикхів, «Талібан» заявляє про непричетність

Невстановлені озброєні люди та смертники напали на храм сикхів у столиці Афганістану Кабулі та утримують всередині понад сотню людей, повідомляє місцева влада 25 березня.

Наразі невідома точна кількість нападників та їхні особи, так само як немає офіційної інформації про загиблих.

Член парламенту Афганістану Нарендер Сінгх Халса, який представляє невелику спільноту сикхів цієї країни, заявив, що, за його даними, вбиті четверо людей, в заручниках опинилися до 200 осіб. Більшість із них, додає Халса – це жінки і діти, які збиралися на ранкову молитву в храмі.

Речник Міністерства внутрішніх справ Тарік Арьян повідомив журналістам, що співробітники безпекових сил Афганістану огородили місце подій і намагаються зачистити будівлю від нападників.

Речник екстремістського угруповання «Талібан» заперечив, що воно несе відповідальність за напад.

Читайте також: Держдепартамент: США урізають допомогу Афганістану на 1 мільярд доларів через політичну кризу​

Раніше сикхи вже зазнавали нападів з боку бойовиків-ісламістів у Південній Азії. Чисельність їхньої спільноти в Афганістані складає менше ніж 300 родин.

У 2018 році внаслідок вибуху смертника, спрямованого на сикхську общину, в афганському місті Джелалабаді загинули понад 10 людей. Тоді відповідальність на себе взяло угруповання «Ісламська держава».

29 лютого Сполучені Штати підписали угоду з талібами, що може привести до виведення всіх іноземних військ з Афганістану і припинення 18-річного конфлікту в країні. Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів опинилася під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.

Офіційний Брюссель схвалив початок переговорів про вступ Північної Македонії і Албанії в ЄС

Міністри у справах Європейського союзу 24 березня схвалили початок переговорів про членство в ЄС із Північною Македонією та Албанією. Таке рішення було ухвалене міністрами в режимі відеоконференції.

Угода ще має бути затверджена в письмовій формі. Очікується, що це відбудеться 25 березня, хоча цей крок може бути відтерміновано через обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом.

Дата початку переговорів про вступ поки не визначена, але дипломати ЄС заявили у коментарі Радіо Свобода, що переговори розпочнуться не раніше осені.

Рішення почати переговори з двома західно-балканськими країнами довгий час відкладалося і викликало розкол серед членів ЄС.

Франція за підтримки Нідерландів і Данії закликала не поспішати і стверджувала, що цим країнам необхідно провести подальші реформи. Інші країни ЄС наполягали на тому, щоб перейти до включення двох малих країн у блок, аби стримати Росію і Китай у посиленні їхнього впливу на Західних Балканах.

Лідери Північної Македонії і Албанії привітали сьогоднішнє рішення ЄС.

Читайте також: Комісар ЄС з розширення: Північна Македонія та Албанія здатні впроваджувати реформи, потрібні для вступу

Під час переговорів про членство країни-кандидати повинні довести, що вони відповідають стандартам ЄС в таких галузях, як вільне переміщення товарів, а також в податковій, енергетичній та економічній політиці.

Після виходу Великої Британії членами Європейського союзу залишаються 27 країн. Останньою до ЄС приєдналася Хорватія. Це сталося у 2013 році.

Влада Туреччини повідомила про смерть 37 заробітчан з Туркменистану, які отруїлися алкоголем

Щонайменше 37 робітників із Туркменистану померли через вживання неякісного спиртного в Туреччині за період від минулого тижня, заявила турецька влада.

Водночас Туркменська служба Радіо Свобода повідомляє, що йдеться про щонайменше 38 загиблих, які купили алкоголь-фальсифікат у Стамбулі. Повідомляється, що багатьох померлих вже поховали у Стамбулі на місцевому кладовищі, на більшості могил – лише цифри, щоб визначити, де поховані тіла жертв.

Згідно з повідомленнями, родичі загиблих не змогли перевезти тіла назад до Туркменистану через скасування міжнародних рейсів на тлі пандемії

коронавірусу.

Поліція Стамбула заявляє, що заарештувала щонайменше 11 осіб, підозрюваних у продажу незаконно виготовленого алкоголю. Повідомляється, що турецька поліція також конфіскувала неякісну горілку і зброю у підозрюваних під час затримання.

Румунія оголосила «тотальний карантин» на тлі різкого збільшення випадків коронавірусу в країні

Президент Румунії Клаус Йоганніс 24 березня заявив, що влада залучить військових, щоб допомогти ввести «тотальний карантин» для уповільнення поширення коронаврусу на тлі різкого збільшення кількості зафіксованих випадків.

Згідно з повідомленнями, на сьогодні підтверджено 186 нових випадків захворюваності на COVID-19 при загальній чисельності у 762, зафіксовано 8 смертей.

З 25 березня людям буде дозволено виходити з дому тільки для того, щоб купити їжу або ліки, піти на роботу або у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Тим, кому за 65, повністю заборонено покидати свої будинки.

За особами на карантині вестимуть онлайн-спостереження, сказав Йоганніс, втім він не уточнив, яким саме чином це відбуватиметься.

«Обмеження, дорогі румуни, вступлять в силу із завтрашнього дня», – звернувся Йоганніс, який оголосив у країні 30-денний надзвичайний стан ще 16 березня.

Сотні румунів в Бухаресті та інших містах цими вихідними переважно проігнорували вказівки влади і скористалися теплою погодою, щоб прогулятися в парках і влаштувати пікніки в лісі.

Десятки тисяч румунських емігрантів повернулися протягом минулого тижня з Італії та Іспанії, країн Європи, які найбільше постраждали від пандемії коронавірусу, що спричинило значний тиск на і без того перевантажену соціальну та медичну сфери Румунії.

Подарунок Маска: мільярдер купив для Каліфорнії понад 1200 апаратів штучної вентиляції легень

Засновник компаній SpaceX і Tesla, мільярдер Ілон Маск купив і безкоштовно передав для американського штату Каліфорнія 1255 апаратів штучної вентиляції легень на тлі поширення коронавірусної інфекції.

Як повідомив сам Маск у твіттері, придбані апарати передали Лос-Анджелесу.

Губернатор штату Каліфорнія Гевін Ньюсом вже назвав дії Маска героїчними.

Раніше підприємець заявляв про «дурну паніку» через спалах захворювання і не хотів закривати виробництво на своїй фабриці Tesla, втім зрештою погодився це зробити.

США займають третє місце за кількістю заражених коронавірусом громадян – в країні понад 46 тисяч хворих.

За даними Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса, на сьогодні у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 387 тисяч, від COVID-19 померли понад 16,7 тисяч людей, видужали – майже 102 тисячі.

 

У Британії оголосили загальнонаціональний карантин

У Великій Британії запровадили загальнонаціональний карантин через епідемію коронавірусної інфекції. Про це ввечері в понеділок, 23 березня, оголосив прем’єр-міністр Сполученого королівства Борис Джонсон.

Лондон пішов за прикладом низки інших європейських держав, зокрема Італії, Іспанії та Франції, які ввели загальний карантин раніше.

Згідно з новими правилами, жителям Британії дозволено залишати будинки тільки з поважних причин:

для придбання товарів першої необхідності – чим рідше, тим краще,
для спортивних вправ на свіжому повітрі – один раз на день,
з медичних міркувань або для надання допомоги іншим,
для поїздок на роботу, якщо її не можна перенести додому.
З інших причин залишати будинок не можна.

Більшість магазинів, ресторани, розважальні заклади в країні будуть зачинені.

Станом на ранок 24 березня у Британії зафіксовано 6 650 випадків інфікування коронавірусом, 335 людей померли, 135 одужали.

Загалом у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 381 тисячу. Від COVID-19 померли 16 557 людей, видужали – 101 794.

Держдеп: США урізають допомогу Афганістану на 1 мільярд доларів через політичну кризу

Державний департамент Сполучених Штатів анонсував зменшення фінансової допомоги Афганістану через внутрішню політичну кризу в цій країні на 1 мільярд доларів і не виключає подальших скорочень. Таку заяву зовнішньополітичне відомство США оприлюднило 23 березня після візиту державного секретаря Майка Помпео до Кабулу.

У Держдепартаменті стверджують, що Вашингтон «пишається партнерством» з Афганістаном, а візит Помпео підкреслює важливість політичної стабільності в цій країні для США. Держсекретар зустрічався в столиці центральноазійської держави з президентом Ашрафом Гані та його суперником Абдуллою Абдуллою, намагаючись схилити їх до компромісу. Однак, за повідомленням, обидва політики поінформували його, що не дійдуть згоди.

 

«США розчаровані ними (Гані та Абдуллою – ред.) і тим, що їхня поведінка ознаає для Афганістану та наших спільних інтересів. Їхня нездатність домовитися шкодить американо-афганським відносинам і, на жаль, ображає тих афганців, американців та представників країн Коаліції, які пожертвували життям і майном в спробі створити нове майбутнє для цієї країни», – йдеться в заяві Державного департаменту.

Відтак відомство ініціює перегляд обсягів співпраці з Афганістаном та анонсує негайне зниження допомоги Кабулу на 1 мільярд доларів вже в цьому році.

«Ми готові скоротити (допомогу – ред.) ще на 1 мільярд в 2021 році. Ми також ініціюємо перегляд всіх наших програм та проєктів, аби визначити додаткові скорочення, і переоцінку своїх внесків на конференціях країн-донорів Афганістану. Ми дали керівництву (Афганістану – ред.) зрозуміти, що не будемо підтримувати безпекові операції, якщо вони політично вмотивовані, так само як і політичних лідерів, які організовують їх або захищають чи підтримують паралельний уряд», – йдеться в заяві.

Читайте також: Президент США високо оцінив талібів і їхнього ватажка​

Вашингтон планує й надалі виводити свої війська з Афганістану, як це перебачає мирна угода з екстремістським угрупованням «Талібан». Водночас США висловлюють готовність підтримати лідерів Афганістану, якщо вони все ж вирішать створити «інклюзивний» уряд, здатний забезпечити безпеку та участь у мирному процесі.

«Сполучені Штати не відмовляються від партнерства з Афганістаном або нашого наміру підтримувати афганські безпекові сили, однак переглядає обсяги співпраці через безвідповідальні дії афганських лідерів. Аби продемонструвати твердість зобов’язань Америки перед афганським народом, Сполучені Штати нададуть 15 мільйонів доларів на допомогу протидії коронавірусу в Афганістані», – повідомляє Держдепартамент.

23 березня lержавний секретар США Майк Помпео завершив терміновий одноденний візит до Афганістану, за результатами якого так і не було оголошено про очікувану домовленість між головними афганськими суперниками. За результатами виборів восени 2019 року і Ашраф Гані, і Абдулла Абдулла оголосили себе президентами Афганістану.

Читайте також: В Афганістані жертвами «інсайдерської» атаки стали 24 співробітники сил безпеки​​

29 лютого Сполучені Штати підписали історичну угоду з талібами, що може привести до виведення всіх іноземних військ з Афганістану і припинення 18-річного конфлікту в країні.

Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів тепер опинилася під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.

Афганістан: держсекретар США залишив Кабул без домовленості між головними афганськими суперниками

Державний секретар США Майк Помпео завершив 23 березня терміновий одноденний візит до Афганістану, за результатами якого так і не було оголошено про очікувану домовленість між головними афганськими суперниками, кожен із яких вважає себе президентом.

У столиці країни Кабулі Помпео провів окремі переговори з президентом Ашрафом Гані, переобраним на другий термін, і його суперником на виборах Абдуллою Абдуллою, який називає насправді обраним себе. Потім вони також провели зустріч утрьох.

Як повідомило з Кабула агентство «Асошієйтед прес», Помпео дав Гані й Абдуллі час до 24 березня, щоб вони досягли компромісу між собою щодо офіційних результатів президентських виборів в Афганістані. Але наразі ознак такого компромісу немає.

За оголошеними 18 лютого після тривалих зволікань офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані, який отримав 50,64 відсотка голосів виборців у першому турі. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце з 39,52 відсотками голосів, за офіційними даними, посів Абдулла Абдулла, який обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, твердячи про масові фальсифікації, і заявив, що планує сформувати свій власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

Абдулла, який свого часу був міністром закордонних справ в афганському уряді «Північного альянсу», що протистояв урядові талібів у 1996–2001 роках, невдало брав участь у трьох останніх президентських виборах і щоразу не бажав визнати поразки.

У попередніх, 2014 року, він вийшов у другий тур виборів попереду Гані, але оголошений результат другого туру був 55 відсотків за Гані і 45 за Абдуллу. Останній і тоді не визнавав поразки. Як компроміс, для нього створили позаконституційну посаду «урядового директора»: він головував на засіданнях коаліційного уряду Афганістану, керівником якого є сам президент (посади прем’єр-міністра в Афганістані немає), і був чільним президентським радником.

Тим часом Помпео з Афганістану прибув до Катару, в столиці якого Досі він зустрічається з представниками противладного ісламістського афганського руху «Талібан», у намаганні довести до виконання угоду про мир в Афганістані.

Цю угоду з талібами, що має на меті завершити війну в Афганістані, підписали США 29 лютого за згодою влади Афганістану – таліби дотепер відмовлялися від прямих переговорів із владою в Кабулі, і США виступали як посередник. За умовами угоди, які передбачають виведення з Афганістану іноземних військ, якщо сторони дотримаються своїх зобов’язань, таліби зобов’язалися піти на такі прямі переговори.

Попереднього дня, 22 березня, перші такі прямі переговори відбулися щодо можливості обміну утримуваними особами між сторонами. Переговори відбувалися через скайп-зв’язок за сприяння США й Катару.

Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів тепер опинилася під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.

Літні Олімпійські ігри «відкладуть» – член МОК

Цьогорічні літні Олімпійські ігри, що мали відбутися в Токіо в Японії, відкладуть через коронавірусну пандемію, заявив давній член Міжнародного олімпійського комітету Дік Паунд у телефонному інтерв’ю американському виданню USA Today. Ніяких офіційних заяв МОК чи оргкомітету ігор із цього приводу не було.

«На підставі інформації, яку має МОК, відкладення вже вирішене, – цитує видання 23 березня слова Паунда. – Як усе буде продовжуватися, ще не вирішено, але ігри не почнуться 24 липня, наскільки я знаю», – сказав він.

За словами Паунда, якого видання називає одним із найвпливовіших членів МОК протягом уже кількох десятиліть, найімовірніше, ігри будуть перенесені на 2021 рік, але подробиці мають бути вирішені протягом наступних чотирьох тижнів.

Рішення відкласти ігри буде ухвалене «в кілька стадій», сказав Паунд, який у віці 78 років є членом МОК, що перебуває в цій ролі найдовше з усіх. «Ми відкладемо це і почнемо долати всі наслідки цього перенесення, які будуть неймовірні», – сказав він.

У МОК ці слова Паунда речник комітету Марк Адамз прокоментував як «право кожного члена МОК тлумачити рішення виконавчої ради МОК», про яке повідомили 22 березня.

У тому повідомленні йшлося про те, що МОК «посилить планування різних сценаріїв» щодо Олімпійських ігор у Токіо.

Голова МОК Томас Бах у листі до спортсменів світу того ж дня заявив, що МОК «зробив своїм провідним принципом захищати здоров’я всіх і робити свій внесок у стримання вірусу». За його словами, він запевняє, що МОК буде дотримуватися саме цього принципу в усіх своїх рішеннях щодо Олімпійських ігор 2020 року.

Він також заявив, що дискусії про це будуть завершені протягом наступних чотирьох тижнів.

На цей час уже в низці країн або оголосили, що не направлять своїх спортсменів на ігри в Токіо, якщо вони будуть відбуватися в первісні терміни, або публічно закликали МОК перенести ці ігри.

Після перших заяв про неучасть в іграх прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе заявив 23 березня, що відкладення ігор буде неминучим, якщо їх не вдасться провести в повному обсязі.

Нині у світі розгортається пандемія коронавірусного захворювання COVID-19. Вона призводить до перенесень на інші терміни чи й повних скасувань цілої низки масових заходів, зокрема спортивних.

Загалом у світі, за даними Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 375 458 випадки коронавірусного захворювання, з них 16 370 людей від нього померли, 100 958 уже видужали.

ЄС через коронавірус призупинив дію Пакту стабільності і зростання

Міністри фінансів ЄС через спалах коронавірусу призупинили дію Пакту стабільності і зростання, йдеться у поширеній в понеділок заяві.

«Пандемія COVID-19 приpвела до серйозного економічного шоку, який вже має суттєвий негативний вплив на Європейський союз. Наслідки для нашої економіки будуть залежати як від тривалості пандемії, так і від заходів, що вживаються національною владою і на європейському рівні», – йдеться в документі.

У заяві також наголошується, що серйозний економічний спад, очікуваний цього року, вимагає «рішучої, амбітної і скоординованої політичної відповіді».

«Міністри, як і раніше повністю віддані дотриманню Пакту стабільності і зростання», – йдеться у заяві.

Пакт стабільності і зростання є базовим документом зони євро, що обмежує рівень дефіциту держбюджету країн ЄС у 3% ВВП, а межу державного боргу у 60% ВВП.

Європа, як і решта світу, нині потерпає від поширення коронавірусу, найскладніша ситуація – в Італії та Іспанії.

За даними Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса, на сьогодні у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 367 тисяч, від COVID-19 померли понад 16 тисяч людей, видужали – майже 100 тисяч.

 

У Чехії продовжили надзвичайні заходи через коронавірус

У Чехії уряд країни продовжив наразі до 1 квітня низку надзвичайних заходів, що мають на меті вповільнити розповсюдження нового коронавірусу. Значна частина з них первісно мала була б закінчитися 24 березня.

Ідеться про обмеження вільного пересування громадян, а також торгівлі. Зокрема, в Чехії заборонено виходити з дому без серйозних підстав, як-то дорога на роботу чи з роботи (якщо не забезпечена чи неможлива рекомендована дистанційна робота), до продуктових крамниць, аптек чи для догляду за іншими людьми.

Залишаються закритими більшість крамниць, крім продуктових, аптек, медичних виробів, домашніх потреб, товарів для домашніх тварин, газет і тютюну, а також електронної техніки. Заклади харчування мають право продавати їжу тільки на винос через віконце.

Чеською особливістю є спеціальний час, протягом якого в великих продуктових крамницях мають право купувати продукти тільки особи, старші за 65 років, більш вразливі перед наслідками ураження коронавірусу, щоб вони в цей час мінімально контактували з іншими людьми, потенційними носіями вірусу. Тепер він встановлюється від 8-ї до 10-ї ранку.

Крім того, уряд Чехії ухвалив низку економічних заходів, що мають на меті підтримати підприємців і полегшити їхні обов’язки на час пандемії. Зокрема, щоб уникнути звільнень працівників, для працедавців запроваджується можливість переводити своїх працівників на скорочений робочий день. При цьому зарплата з боку працедавців пропорційно зменшиться – але різницю відшкодує держава. Наразі ця програма оголошена на решту березня, на квітень її уточнять.

Крім того, приватні підприємці протягом пів року, з березня до серпня, не будуть зобов’язані платити мінімальний єдиний соціальний внесок. Також на чотири місяці припиняється чинний у Чехії обов’язок здійснювати реєстрацію розрахункових операцій онлайн.

На цей час у Чехії, з її приблизно 10 мільйонами 700 тисячами населення, зареєстровано 1236 випадків коронавірусного захворювання COVID-19. Від наслідків інфекції померла одна людина у віці 95 років, шестеро видужали.

Загалом у світі, за даними Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 367 038 випадків коронавірусного захворювання, з них 16 096 людей від нього померли, 100 879 вже видужали.

Влада Румунії повідомила про різке збільшення кількості хворих на COVID-19

Влада Румунії 23 березня повідомила про різке збільшення кількості підтверджених випадків коронавірусу в країні і смертності за останні 24 години.

Згідно з повідомленніми, на сьогодні підтверджено 143 нових випадки захворюваності на COVID-19 при загальній чисельності у 576, зафіксовано також три нові випадки смерті із п’яти. Повідомляється, що усі померлі – літні люди.

Крім того, семеро румунів померли через коронавірус за кордоном – шість в Італії і один – в Іспанії.

23 березня в прямому ефірі президент Румунії Клаус Йоганніс, який оголосив у країні 30-денний надзвичайний стан ще 16 березня, закликав румунів не покидати домівки без нагальної необхідності.

Водночас 22 березня сотні румунів в Бухаресті та інших містах переважно проігнорували вказівки влади і скористалися теплою погодою, щоб прогулятися в парках і влаштувати пікніки в лісі.

«Це жорстока іронія, але сьогодні і в найближчі тижні допомогти іншим – означає триматися подалі від них», –  сказав Йоганніс, додавши, що «соціальне дистанціювання – це вихід з цієї неймовірно складної ситуації».

Десятки тисяч румунських емігрантів повернулися протягом минулого тижня з Італії та Іспанії, країн Європи, які найбільше постраждали від пандемії коронавірусу, що спричинило значний тиск на і без того перевантажену соціальну та медичну сфери Румунії.

За даними Центру системних досліджені та інжинірингу при університеті Джонса Гопкінса, на сьогодні у світі кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом становить понад 350,5 тисяч, від COVID-19 померли понад 15 тисяч людей, видужали – більш ніж 100 тисяч.

Гаага: чергове засідання у справі MH17 пройшло у майже порожній залі і тривало лише 45 хвилин

Чергове засідання у справі про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у липні 2014 року  відбулося в Гаазі. Воно тривало менше 45 хвилин і пройшло у майже порожній залі через заходи з боротьби з поширенням коронавірусу, повідомляє Associated Press.

Суддя оголосив кілька попередніх рішень суду, а також зазначив, що ухвалення рішень щодо деяких запитів прокурорів відклали, щоб дати захисникам більше часу для підготовки одного з обвинувачених.

Слухання справи відклали до 8 червня, коли захисники одного з обвинувачених, ім’я якого не вказано, дозволять подати попередні клопотання, зокрема щодо юрисдикції суду для проведення цього розгляду.

 

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованому Донбасі був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.