В Оман прилітав секретар Ради безпеки Росії, коли там був Зеленський – «Схеми»

Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев приїжджав до міста Маскат (Оман), коли там перебував президент України Володимир Зеленський. Російський силовик-високопосадовець прилетів у ніч з 7 на 8 січня тим же чартерним літаком Bombardier Global Express 6000 із бортовим номером 9H-VJN, який через добу доправив президента України з Маската в Київ. Про це йдеться в розслідуванні журналіста Михайла Ткача програми «Схеми: корупція в деталі» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Оманлива відпустка».

Отримавши інформацію про пасажира з Москви від одного джерела, журналістам вдалось отримати її підтвердження і за допомогою іншого, не пов’язаного джерела – у базі даних про перетин кордону Російської Федерації.

Моніторинг російських новин за 8 січня, проведений журналістами, показав: того дня Патрушев у публічному просторі був відсутній.

«Довірений силовик Путіна, секретар Ради безпеки Росії летить саме до Оману і саме в той час, коли там відпочиває президент Зеленський. Летить не державним бортом, а чартером, який складно прив’язати до конкретних осіб. Саме цей чартер далі опиняється у розпорядженні президента Зеленського для термінового повернення в Київ, яке чомусь зрештою затрималось майже на добу», – мовиться в матеріалі «Схем».

На прохання про коментар Офіс президента заявив: «Президент України Володимир Зеленський не знайомий, ніколи не спілкувався телефоном, не зустрічався і, відповідно, не обговорював жодних питань із секретарем Ради безпеки Російської Федерації Миколою Патрушевим».

Крім того, в ОП пригрозили «Схемам» судовим позовом у випадку «подальшого дезінформування населення і недостатньої перевірки інформації редакцією».

Водночас у Зеленського проігнорували запитання журналістів про те, з яких причин Зеленський скористався саме тим приватним літаком, яким в Оман прилетів секретар Ради безпеки Росії Патрушев.

У Раді безпеки Росії заявили, що ці питання може коментувати лише прессекретар Патрушева, утім, станом на час виходу розслідування в ефір його телефон не відповідав.

Шеф-редактор російського видання The Insider Роман Доброхотов пояснює, наскільки впливовим Патрушев вважається в Росії.

«Як силовик, звичайно, він – друга людина після Володимира Путіна. А силовики, зрозуміло, в Росії відіграють ключову роль. У цій сфері він буде залишатися головним – поки взагалі Путін при владі, – пояснює Доброхотов. – Патрушев – людина, яка ніколи не виходила з найвужчого кола. І коли він йшов із посади голови ФСБ, були питання про те, що це все-таки відставка, і Рада безпеки для нього буде почесною пенсією. Але зараз зрозуміло, що це не почесна відставка – він, як і раніше, один із найвпливовіших гравців».

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною, і оприлюднили фото. Через кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою і з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.

У ніч на 9 січня «Схеми» зафіксували, як Зеленський повернувся до України чартером. Це сталося майже через добу після катастрофи українського пасажирського літака в Ірані.

Рішення ЄСПЛ: Азербайджан має виплатити компенсації двом активістам за безпідставний арешт

Європейський суд з прав людини наказав владі Азербайджану виплатити компенсації опозиційним активістам Байраму Маммадову та Кіясу Ібрагімову, яких заарештували в 2016 році за політичні ґрафіті. Про це йдеться в рішенні суду від 13 лютого.

Згідно з рішенням, Баку має виплатити Маммадову та Ібрагімову по 30 тисяч євро компенсації нематеріальної шкоди, а також відшкодувати по 6 тисяч євро видатків.

Читайте також: В Азербайджані поліція затримала понад 20 опозиційних кандидатів​

Європейський суд з прав людини визнав, що активістів заарештували та утримували без обґрунтованої підозри у кримінальному порушенні, а суд у їхній країні не зміг забезпечити правосуддя.

Крім того, суд визнав владу Азербайджану винною в обмеженні їхньої свободи висловлення поглядів, а поліцію країни – в жорстокому поводженні, щоб змусити затриманих зізнатися.

Маммадова та Ібрагімова заарештували в травні 2016 року, на наступний день після того, як вони нанесли ґрафіті на пам’ятник президента Азербайджану Ільхама Алієва та виклали фото в соцмережі.

Ґрафіті містили текст азербайджанською «До біса систему» та «Щасливого дня рабства» – перефразоване вітання «Щасливого дня квітів», яким відзначають річницю народження азербайджанського політичного діяча Гейдара Алієва.

Читайте також: Спостерігачі ОБСЄ висловили сумнів у чесності виборів в Азербайджані

Обох активістів, які належать до громадського руху Nida, звинуватили в злочинах, пов’язаних із наркотиками, та засудили до 10 років ув’язнення. У 2019 році їх звільнили через президентське помилування.​

ЄСПЛ дійшов висновку, що переслідування Маммадова та Ібрагімова нібито через наркотики у зв’язку з їхньою позицією було «неправомірним» та «очевидно самоуправним» порушенням їхнього права на висловлення поглядів.

У 2018 році ЄСПЛ дійшов також висновку, що ще четверо членів Nida були заарештовані та звинувачені у постачанні запальних бомб саме через свою участь у цьому громадському русі.

У Японії підтвердили першу смерть від коронавірусу

Міністр охорони здоров’я Японії Кацунобу Като 13 лютого підтвердив першу смерть від коронавірусу на території країни.

За словами міністра, жертва – 80-річна жінка з префектури Канагава. Більше подробиць він не навів.

Це третя смерть поза межами материкового Китаю. Ще дві сталися у Гонконзі та на Філіппінах.

 

Станом на ранок 13 лютого, у Китаї на коронавірус 2019-nCov захворіли 48 206 людини, 1 367 померли. 

2019-nCov належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

 

Сенат США попередньо виступив за обмеження військових дій Трампа в Ірані

Контрольований республіканцями Сенат США попередньо підтримав резолюцію за обмеження військових дій в Ірані.

За рішення проголосував 51 сенатор, 45 виступили проти.

У резолюції, яка не має обов’язкової сили, йдеться, що президент США Дональд Трамп не має використовувати американські війська в бойових діях проти Ірану, якщо Конгрес не оголосив війну або не надав спеціальний дозвіл для використання військової сили.

Трамп та його прихильники заявили, що рішення пошле хибний сигнал Ірану та іншим потенційним противникам США. Водночас сенатор-демократ Тім Кейн сказав: «Ми не посилаємо сигнал слабкості, коли боремося за верховенство закону».

Фінальне голосування за рішення відбудеться 13 лютого.

У січні аналогічну резолюцію ухвалила Палата представників. Це сталося після вбивства американськими військами іранського генерала Касема Солеймані.

Двоюрідного брата Кадирова призначили заступником міністра спорту Росії

Прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін призначив двоюрідного брата Рамзана Кадирова Одеса Байсултанова заступником міністра спорту Росії. Відповідне розпорядження опубліковане на сайті уряду, повідомляє «Настоящее время».

У своєму інстаграмі Одес Байсултанов подякував російській владі та главі Чечні за «довіру» і «надані можливості».

З 2016 Байсултанов був першим заступником міністра у справах Північного Кавказу. До цього він працював заступником повноважного представника в Північно-Кавказькому федеральному окрузі. Всього ж чиновницький стаж 55-річного Одеса Байсултанова становить 27 років.

На початку лютого його старший брат Ідріс був призначений міністром освіти Чечні.

Одес Байсултанов – ще один член сім’ї Кадирова у владних структурах.

Зулай Кадирова (Закрієва), сестра Кадирова, займає посаду помічника глави Чеченської республіки,
Зарган Кадирова (Черхігова), ще одна сестра Кадирова, є його помічником з дошкільної освіти,
дружина Кадирова Медні Кадирова є віце-президентом Регіонального громадського фонду імені Ахмат-Хаджі Кадирова,
чотириюрідний брат Кадирова Хас-Магомед Кадиров займає пост мера міста Аргун,
троюрідний брат глави Чечні Вісит Кадиров – ще один його помічник,
чотириюрідний брат Кадирова Адам Делімханов – депутат Держдуми Росії,
інший чотириюрідний брат, генерал-майор Алібек Делімханов, – заступник командуючого Північнокавказьким округом військ національної гвардії Росії (Росгвардія),
чотириюрідний брат Шаріп Делімханов, генерал-майор поліції, займає пост начальника управління ФСВНГ Росії у Чечні,
інший чотириюрідний брат Амхад (Сурх) Делімханов, також працює в структурах МВС,
племінник Ібрагім (Якуб) Закрієв, син сестри Кадирова, займає пост мера Грозного,
племінник Ідріс Черхігов – начальник Управління ДІБДР МВС у Чеченській Республіці,
племінник Хамзат Кадиров – глава Ради безпеки Чечні,
чоловік сестри Рамзана Кадирова Рамзан Черхігов – міністр транспорту Чечні,
чоловік іншої сестри Кадирова, Салман Закрієв, – заступник голови парламенту Чечні,
чоловік дочки Кадирова Вісхан Мацуєв – керівник міграційного управління Чечні,
чоловік ще однієї родички Кадирова Іса Тумхаджіев – заступник голови уряду Чечні.

Крім цього пости в Чечні займають:

Асланбек Айдаміров, брат дружини Кадирова, – заступник голови парламенту Чечні,
Руслан Алханов, свекор дочки Кадирова, – глава МВС Чечні,
Сахаб Закрієв, брат зятя Кадирова, – глава адміністрації Гудермесського району,
Аймані Кадирова, мати Рамзана Кадирова, – президент Регіонального громадського фонду імені Героя Росії Ахмат-Хаджі Кадирова,
Хож-Ахмед-Хаджі Кадиров, двоюрідний дядько Кадирова, – голова Ради алімів ПКФО і Чеченської Республіки,
Шахмомед Кадиров, троюрідний дядько Кадирова, – директор найбільшого оптового ринку Чечні «Беркат»,
Абусупьян Дааев, двоюрідний брат Кадирова, – заступник директора «Роснефти» в Чечні.

ЗМІ: США і Німеччина шпигували за десятками країн через швейцарську компанію

Розвідки США і Західної Німеччини шпигували за десятками країн упродовж кількох десятиліть, повідомляють американське видання Washington Post і німецький телеканал ZDF, посилаючись на засекречені внутрішні звіти Центрального розвідувального управління США.

За повідомленням, для цього використовували швейцарську компанію Crypto AG, що продавала технологію шифрування для захищеного зв’язку до понад 120 країн і яку США і Західна Німеччини контролювали від 1970-их років.

Німецьке розвідувальне агентство BND припинило операції на початку 1990-их, але ЦРУ продовжувало до 2018 року, йдеться в розслідуванні.

Доступ до зашифрованих повідомлень, повідомляють ЗМІ, допомагав американській розвідці отримувати секретну інформацію про події в усьому світі, від кризи із захопленням заручників в Ірані 1979 року до вибуху на дискотеці в Берліні 1986 року, в якому звинуватили Лівію.

Радянський Союз і Китай не купували шифрувального обладнання у Crypto.

Міністерство оборони Швейцарії 11 лютого повідомило, що влада проведе розслідування у цій справі і прозвітує про його результат до кінця року.

За даними Washington Post, ЦРУ і BND ділили мільйони доларів, отриманих від продажу продукції Crypto.

Crypto AG була заснована підприємцем, уродженцем Росії Борисом Гагеліним, який виїхав зі Скандинавії у США у 1940-их роках, коли нацисти окупували Норвегію.

Компанія була ліквідована у 2018 році, а інформація про власників її акцій на той час захищена законами Ліхтенштейну.

 

Понад 3 мільйонам росіян заборонили виїзд за кордон через борги

Понад три мільйони росіян станом на кінець 2019 року не могли виїхати за кордон через фінансові борги, повідомляє російське агентство «Інтерфакс» із посиланням на дані Федеральної служби судових приставів Росії.

Всього в 2019 році кількість громадян Росії, щодо яких була запроваджена заборона на виїзд за кордон через фінансові борги, склала майже вісім мільйонів осіб, при цьому дві третини боржників в результаті розрахувалися з державою або з них стягнули майно на суму боргу. 

У зв’язку з цим на кінець 2019 року кількість невиїзних громадян Росії склала 3 мільйони 200 тисяч. Загальна сума їхніх боргів становить майже півтора мільярда рублів (24 мільйони доларів).

Тимчасові обмеження на виїзд із Росії оголошуються в разі боргу перед фінансовими або судовими установами на суму в 30 тисяч рублів (475 доларів) і вище.

Водночас, за даними служби судових приставів, сума боргів росіян за виплатою аліментів за підсумками 2019 року склала 152 мільярдів рублів (2,4 мільярда доларів) – це історичний рекорд.

 

Італійський союзник Кремля може постати перед судом через мігрантів

Сенат Італії проголосував за позбавлення депутатської недоторканності колишнього прем’єр-міністра країни, відомого прихильністю до політики російського лідера Володимира Путіна. Тепер лідер партії «Ліга» Маттео Сальвіні може постати перед судом у справі про незаконне позбавлення волі мігрантів на судні «Грегоретті» і перевищення посадових повноважень.

Судно зі врятованими в Середземному морі мігрантами було заблоковане в італійському порту Аугуста в липні 2019 року. На борту перебували понад 100 людей. Сальвіні тоді очолював міністерство внутрішніх справ. Він не давав дозвіл на прийом мігрантів доти, доки це не погодилися зробити інші країни Євросоюзу.

Сальвіні, коментуючи рішення Сенату, написав у твітері, що робив усе необхідне, щоб перешкодити прибуттю нелегальних мігрантів.

 

Маттео Сальвіні відомий своєю позитивною оцінкою політики Кремля. Влітку 2019 року прокуратура Італії відкрила розслідування за фактом переговорів представників Сальвіні з Москвою. За даними ЗМІ, йшлося про приховане фінансування партії «Ліга». Сальвіні звинувачення відкидав. Російська влада неодноразово заявляла про свою непричетність до внутрішньої політики іноземних держав.

Ердоган звинуватив Росію в «різанині» в Сирії

«Режим, підтриманий російськими силами та проіранськими бойовиками, постійно нападає на мирних жителів, здійснюючи масові вбивства та кровопролиття»

Вперше з 1962 року: компанія Boeing у січні не отримала жодного замовлення

Американська компанія Boeing у січні не отримала жодного замовлення. Востаннє таке було у 1962 році, зазначає агентство Reuters.

У січні компанії вдалося передати своїм клієнтам 13 літаків, серед них – шість бортів моделі 787 Dreamliner.

Водночас конкурент Boeing – американська компанія Airbus – у січні отримала замовлення на 274 літаки.

У 2019 році вперше за кілька десятиліть Boeing мав збитки на тлі проблем з літаками 737 MAX. Із січня 2020 року компанія вирішила призупинити виробництво цієї моделі.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу в березні 2019 року після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні 2018 року стали помилки в програмному забезпеченні.

Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.

Лікарі підозрюють коронавірус у померлої в Ірані жінки

Лікарі підозрюють, що померла у столиці Ірану Тегерані жінка була хвора на коронавірусну інфекцію, повідомляє іранська служба Радіо Свобода з посиланням на державні ЗМІ ісламської республіки.

Щоденна газета IRAN 12 лютого заявила, не посилаючись на жодні джерела, що 63-річна іранка померла в лікарні три дні тому. Згідно з повідомленням, триває з’ясування причини її смерті.

Речник міністерства охорони здоров’я Ірану Кіянуш Джаханпур заперечує повідомлення, наполягаючи, що «в Ірані не було випадків коронавірусу».

Від вірусу COVID-1 у Китаї загинули понад 1100 людей, число підтверджених випадків у країні перевищило 44 тисячі. Є повідомлення про сотні випадків захворювання у понад 20 країнах світу.

З 2017 року рівень довіри до Путіна знизився майже вдвічі – опитування

Трохи більше третини росіян (35 відсотків) довіряють зараз президенту Росії Володимиру Путіну. У порівнянні з вереснем рейтинг знизився на 4 процентних пункти. Це випливає з січневого опитування «Левада-центру».

У листопаді 2017 року рейтинг довіри президенту становив 59 відсотків, таким чином, за два роки він знизився майже в 2 рази.

Згідно з опитуванням соціологів, з вересня 2019 року зросла довіра до міністра оборони Росії Сергія Шойгу (з 13 до 19 відсотків) і міністра закордонних справ Сергія Лаврова (з 14 до 17 відсотків).

У травні Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) зафіксував історичне зниження рейтингу довіри до президента Путіна – до 31,7 відсотка. Після цього соціологи почали публікувати дані за іншою методикою опитування, але і за нею показники довіри знизилися.

Пожежі в Австралії: 113 видів тварин потребують термінової допомоги

В Австралії внаслідок масштабних лісових пожеж 113 видів тварин потребують термінової допомоги. Про це заявляє місцева влада, повідомляє ВВС.

Втім, як зазначають чиновники, за попередньою інформацією, вимирання видів вдалося уникнути.

Зі списку 13 видів птахів, 20 видів рептилій, п’ять видів безхребетних, 19 видів ссавців, 22 види раків втратили принаймні 30% їх середовища проживання через великі пожежі на півдні і сході Австралії.

За оцінками експертів, коала і валлабі, а також деякі види птахів, риб і жаб, потребують найбільшої допомоги.

Раніше дослідники повідомляли, що в результаті лісових пожеж в Австралії загинув понад мільярд тварин. 

 

США звинуватили Іран у використанні запуску супутників для розробки балістичних ракет

Сполучені Штати Америки звинуватили Тегеран у використанні запуску супутників для розробки балістичних ракет. Заява пролунала через два дні після того, як іранські чиновники повідомили про невдалу спробу відправити на земну орбіту супутник іранського виробництва.

Державний секретар США Майк Помпео 11 лютого заявив, що «технології, які використовуються для запуску супутників на орбіту, практично ідентичні і взаємозамінні з технологіями, що застосовуються в системах дальнього радіусу дії, зокрема у міжконтинентальних балістичних ракетах» .

«Кожен запуск, невдалий чи ні, надалі дозволяє Ірану набути досвіду використання таких технологій, які могли б принести користь його ракетним програмам під виглядом мирної космічної програми», – наголосив Помпео.

 

Помпео заявив, що «провідному світовому спонсору тероризму не слід дозволяти розробляти і випробовувати балістичні ракети. Цей стандарт здорового глузду повинен бути відновлений міжнародним співтовариством».

Франція раніше також засудила запуск іранського супутника, закликавши Тегеран дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо своєї ракетної програми.

Іран заперечує звинувачення. Тегеран висловлював наміри сконструювати ще п’ять супутників до березня 2021 року.

У Росії пропонують запровадити посаду довічного сенатора, яку зможе обійняти експрезидент

Група російських сенаторів і депутатів підготувала поправки до законопроєкту про зміни до Конституції Росії, запропонованого президентом Володимиром Путіним, повідомляє російське державне агентство ТАСС із посиланням на комітет Держдуми із законодавства і державного будівництва.

Поправки пропонують дати президентам Росії право після закінчення або дострокового припинення повноважень ставати довічними членами Ради федерації. За задумом сенаторів, колишній президент зможе прийняти пропозицію стати довічним членом Ради федерації або відмовитися від неї.

Крім того, поправки пропонують збільшити число сенаторів, що призначаються президентом, з 17 осіб зі 170 до 30. Із цих тридцяти семеро також можуть бути призначені сенаторами довічно. За задумом авторів, президент зможе призначати довічними сенаторами громадян, які мають визначні заслуги в різних сферах.

 

Для інших сенаторів пропонують запровадити шестирічний термін повноважень. 

Авторами поправок стали глава комітету Держдуми з держбудівництва Павло Крашенинников, голова аналогічного комітету Ради федерації Андрій Клішас, глава комітету РФ із міжнародних справ Костянтин Косачов, сенатори Світлана Горячева, Олексій Пушков, депутати Андрій Макаров, Ярослав Нілов і Галина Хованська.

Володимир Путін оголосив про плани щодо внесення поправок до Конституції Росії під час послання Федеральним зборам 15 січня 2020 року. 20 січня законопроєкт про поправки внесли до Держдуми і вже 23 січня депутати розглянули його в першому читанні.

 

Законопроєкт закріплює пріоритет російських законів над нормами міжнародного права, вводить обмеження на заняття вищих посад для осіб, що коли-небудь мали друге громадянство або дозвіл на проживання в іншій країні, а також забороняє одній людині обіймати посаду президента більше ніж два рази.

ВООЗ дала назву новому коронавірусу

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) дала назву новому коронавірусу, який поширився з Китаю: Covid-19, повідомив 11 лютого голова організації Тедрос Адханом Гебреєсус.

За його словами, обираючи назву, ВООЗ хотіла уникнути стигматизації будь-якої країни, регіону, групи людей чи тварин і прагнула дати зрозуміти, що це новий коронавірус, відкритий у 2019 році.

«Цей формат ми зможемо застосовувати і у випадку можливих нових спалахів коронавірусу у майбутньому», – сказав голова ВООЗ.

Раніше ВООЗ позначала новий вірус як 2019 nCoV, але це не була офіційна назва.

Кількість померлих від коронавірусу в Китаї станом на 11 лютого досягла 1 016 людей, повідомила місцева Національна комісія охорони здоров’я.

 

За даними китайських медиків та Всесвітньої організації охорони здоров’я, на материковій частині Китаю зафіксували 42 638 випадків коронавірусу, ще 316 – в інших 24 країнах, де померла одна людина.

В епіцентрі епідемії в провінції Хубей зафіксували 2 097 нових випадків захворювання, там померли 103 людини.

Серед хворих – щонайменше двоє українців. Обох зняли з круїзного лайнера Diamond Princess, який з 4 лютого перебуває на двотижневому карантині біля берегів Японії через виявлені випадки коронавірусу.

 

Виявлений нещодавно вірус належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Росія: подружжя звинуватили в державній зраді за зйомку власного весілля

Російська ФСБ завершила розслідування справи двох жителів Калінінграда (столиця російського ексклаву на Балтійському морі), яких звинуватили в державній зраді, оскільки вони розкрили особистість її чинного співробітника. Відео кадрів із весілля, на якому був співробітник, потрапило в соціальні мережі.

Антоніну Зіміну та її чоловіка Костянтина Антонця заарештували в липні 2018 року. За даними видання «Комерсант», подружжя звинувачують в тому, що відео і фотографії з їхнього весілля, яке вони провели в квітні 2015 року, потрапили спецслужбам Латвії. Там змогли впізнати чинного співробітника ФСБ. Серед гостей на весіллі були родичі нареченої, які живуть у Литві.

Викритий співробітник займається контррозвідкою і мав повагу у начальства, повідомляє газета без вказування джерела.

Родичі обвинувачених твердять, що контррозвідник є колишнім однокурсником Зіміної по Балтійському університету. Випивши за святковим столом, він роздавав гостям свої візитні картки, фотографувався з ними і розповідав про свою роботу. Пізніше ці матеріали потрапили в ефір неназваного балтійського телеканалу.

Зіміна та Антонець своєї провини не визнають, доступу до державної таємниці вони не мали.

Жінка з липня 2018 року утримується в СІЗО «Лефортово» в Москві. До арешту Зіміна працювала директоркою Балтійського центру діалогу культур, який організовував спільні з балтійськими країнами заходи.

Антонець у 2015–2016 роках працював юристом в уряді Калінінградської області, а безпосередньо перед арештом – у юридичній фірмі в Москві.

Подружжю загрожує до 20 років позбавлення волі.

Президент Латвії запропонував скоротити телемовлення російською мовою до 20% ефіру

Президент Латвії Егілс Левітс звернувся до Комісії Сейму з прав людини і суспільних справ і запропонував переглянути закон про електронні ЗМІ і збільшити пропорцію телепрограм на офіційних мовах ЄС і Єврозони до 80%. Про це повідомляє «Настоящее время».

За ідеєю Левітса, в основну пропозицію для абонентів обов’язково повинні входити телепрограми латвійських медіа, державних і комерційних, а також регіональні програми. А якщо в основний пакет включені додаткові програми, то мінімум 80% з них повинні бути офіційними мовами ЄС і Єврозони (зараз їх 24, в тому числі латиська).

Фактично це означає зменшення кількості телепрограм російською мовою до 20% ефіру.

На думку президента, ці вимоги повинні не тільки на ефірні канали, але також і на постачальників послуг кабельного телебачення та на електронні ЗМІ, які ретранслюють телепрограми.

«Сильний інформаційний простір – істотне питання безпеки країни і демократії в Латвії. Повинно бути на законодавчому рівні можливо зробити так, щоб жителям Латвії були доступні якісні і плюралістичні телепрограми, які зміцнюють приналежність Латвії до культурного простору Європи та сприяють включенню жителів Латвії в загальний інформаційний дискурс Європи», – пнаголосив Левітс.

За його словами, зміни в законодавстві вирішать «давно усвідомлену проблему, яку до цього іншими механізмами не можна було ефективно вирішити».

Сирія: в Ідлібі збили вертоліт сил Асада

У Сирії в провінції Ідліб збитий вертоліт сирійських урядових сил. Про це повідомляють турецькі ЗМІ з посиланням на дані міністерства оборони країни, а також командування сирійських опозиційних сил, які ведуть бої проти військ президента Башара Асада.

 

Вертоліт Мі-8 впав на південь від міста Ідліб,на території, контрольованій противниками Асада. Пілот загинув. Чи були у вертольоті ще люди, не повідомляється.

Наразі точно не відомо, хто саме збив гелікоптер – турецькі військові чи опозиційні сили.

В Ідлібі тривають запеклі бої. Представники опозиції заявили, що за підтримки турецької артилерії почали контрнаступ на позиції військ Асада, які підтримує Росія.

Туреччина в останні дні наростила військову присутність в Ідлібі, останньому сирійському регіоні на захід від Євфрату під контролем збройної опозиції. Турецькі спостережні пункти нерідко потрапляють під вогонь військ Асада. Напередодні загинули щонайменше 5 турецьких військових. Турецькі сили у відповідь відкривають вогонь по армії Асада. Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив 11 лютого, що Сирія «заплатить велику ціну» за загибель турецьких військових.

Офіційно Туреччина, як і Росія, виступає в ролі гаранта перемир’я в Ідлібі. Однак країни підтримують у сирійському конфлікті різні сторони.

Російська делегація в останні дні вела на тему Ідліб переговори в Анкарі. Як повідомляє Reuters, російські представники залишили Туреччину, не досягнувши угоди. Очікується, що вже сьогодні можуть відбутися телефонні переговори президентів Росії та Туреччини щодо ситуації в Ідлібі.

 

Сирійські урядові війська намагаються взяти Ідліб під контроль, стверджуючи, що на «терористів» (так режим Асада називає всіх своїх опонентів) угоди про перемир’я не поширюються. За останні дні їм вдалося досягти великого успіху – взяти під контроль автомагістраль Дамаск – Алеппо, а також кілька міст.

Пентагон: 109 військових США отримали черепно-мозкові травми після атаки Ірану на авіабазу в січні

109 американських військових отримали легкі черепно-мозкові травми після атаки Ірану на авіабазу «Айн-аль-Асад» в Багдаді в січні, повідомило Міністерство оборони України.

За даними відомства, 76 військових уже повернулися на службу.

Раніше Пентагону повідомляв про 64 травмованих. Загалом це вже вп’яте американська влада підвищує кількість постраждалих. Оборонне відомство пояснює це тим, що для прояву симптомів потрібен час.

Cпочатку президент США Дональд Трамп заперечував інформацію про постраждалих унаслідок ракетного удару по базах, який стався 8 січня в Багдаді, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції.

В Тегерані заявили, що це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня

У відповідь на удар Сполучені Штати запровадили нові економічні санкції проти Ірану.

У Ташкенті судять військових, звинувачених у шпигунстві на користь Росії

У Ташкенті розпочався закритий суд над колишнім директором Інституту стратегічних і міжрегіональних досліджень при президенті Узбекистану Рафіком Сайфуліним. Його звинувачують в шпигунстві на користь Росії і розголошенні державної таємниці. Повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

У справі також проходять близько десяти співробітників Служби державної безпеки і Міністерства оборони Узбекистану, серед них – начальник управління Об’єднаного штабу Збройних сил країни Акбар Ярбабаєв.

Як повідомив місцевій редакції Радіо Свобода на умовах анонімності представник силових структур Узбекистану, пред’явлені підсудним звинувачення схожі з тими, за якими минулого року заарештували підполковника у відставці, кореспондента газети Міністерства оборони Узбекистану «Ватанпарвар» ( «Патріот») Володимира Калошина. Його звинуватили в «розголошенні державних таємниць».

Джерело, знайоме з обвинуваченими, сказав, що вони займалися передачею «аналітичних висновків, але не секретної інформації і документів».

Журналіст Радіо Свобода зв’язався по телефону з адвокатами заарештованих узбецьких військових, але ті відмовилися від коментарів, пославшись на те, що суд у справі їх підзахисних проходить в закритому режимі.

Перше засідання у цій справі відбулося на початку лютого у Військовому суді Узбекистану. Пізніше через ремонт в цій будівлі слухання перенесли в суд, де розглядають кримінальні справи. Обвинуваченим загрожує до 20 років позбавлення волі.

Рафік Сайфулін у радянські часи працював в КДБ. Після здобуття Узбекистаном незалежності був співробітником Державного комітету з прогнозування і статистики. Пізніше очолив Інститут стратегічних і міжрегіональних досліджень при президенті Узбекистану. За словами джерел, був одним з наближених глави Служби національної безпеки Рустама Іноятова. У своїх аналітичних статтях виступав за зближення Узбекистану з Росією.

Акбар Ярбабаєв, випускник Качинської вищої школи льотчиків, працює в Збройних силах Узбекистану з 1993 року. У 2006 році був нагороджений тодішнім президентом Ісламом Карімовим орденом «Шон-Шараф» («Слави»). Брат Ярбабаєва, Олексій, який живе в Санкт-Петербурзі, розповів, що його родича і його дружину затримали в липні минулого року.

Після приходу до влади президента Шавката Мірзіеєва у 2016 році, в Узбекистані засуджено за різними статтями кілька високопоставлених силовиків – зокрема, колишнього голову Служби державної безпеки Узбекистану Іхтієра Абдуллаєва, колишнього генерального прокурора Рашида Кадирова, керівника середньої ланки і колишнього заступника голови Верховного суду.

В Європі через шторм загинули щонайменше 6 людей

Потужний шторм, що прокотився Європою, призвів до загибелі щонайменше шести людей в Чехії, Польщі, Швейцарії, Швеції, Словенії і Великій Британії.

Також, за повідомленнями, декілька людей були поранені.

Шторм «Кіара» вдарив по Великій Британії й Ірландії 9 лютого, а потім почав рухатися на схід, знеструмлюючи десятки тисяч будинків по всій Європі.

Крім того, через негоду були скасовані сотні авіарейсів. Зокрема, понад 700 рейсів були скасовані в чотирьох німецьких містах: Франкфурті, Мюнхені, Дюссельдорфі й Кельні.

Шторм призвів до сильної повені в Англії і спричинив перебої у залізничному й автомобільному сполученні в кількох країнах. 

Синоптичні служби повідомили про значне підвищення рівнів води на узбережжях у Данії, Норвегії, Швеції й Фінляндії.

ВООЗ: випадки коронавірусу за межами Китаю можуть бути «верхівкою айсберга»

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що випадки коронавірусу, не пов’язані з поїздками до Китаю, можуть бути «іскрою, що призведе до пожежі».

Голова ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус 10 лютого заявив про «тривожні приклади» передачі вірусу від людей, які не були в Китаї.

«Виявлення незначної кількості випадків може свідчити про ширшу передачу в інших країнах. Коротше кажучи: ми можемо бачити лише верхівку айсберга», – сказав він у Женеві.

 

Кількість померлих від нового коронавірусу в Китаї, де він виник, зросла до 908, оголосила влада країни 10 лютого. Всього тут заразилися понад 40 тисяч людей.

Вірус поширився щонайменше на 27 країн та територій, заразивши понад 330 людей. Повідомлялося про два випадки смерті за межами материкового Китаю.

 

 

В Ірландії націоналісти стали третьою силою в парламенті

Дострокові вибори в Ірландії, які відбулися 8 лютого, завершили багаторічний період, коли дві політичні партії, консерватори «Фіне гел» і ліберали з партії «Фіанна фойл», визначали політику країни. За підсумками голосування націоналісти «Шинн Фейн» фактично стали третьою силою. Підрахунок голосів у деяких виборчих округах ще триває.

Мері Лу Макдональд, лідерка «Шинн Фейн», яка виступає за об’єднання Ірландії з британським регіоном Північна Ірландія, заявила про готовність до коаліційних переговорів. Вона висловила прагнення сформувати «народний уряд». В інтерв’ю державній телерадіокомпанії RTÉ лідерка «Шинн Фейн» уточнила, що прагне покінчити з двопартійною системою.

Мері Лу Макдональд має намір провести консультації про майбутній уряд із Зеленої партією Ірландії (7,1% голосів), Лейбористською партією (4.4%), соціал-демократами (2.9%) та іншими невеликими партіями, які можуть отримати 22 крісла парламенті зі 158 деипутатів. «Шинн Фейн» для створення коаліції з цими партіями має здобути щонайменше 58 місць.

Націоналістична «Шинн Фейн» раніше вважалася політичним крилом воєнізованої Ірландської республіканської армії (ІРА), метою якої є досягнення повної самостійності Північної Ірландії від Сполученого Королівства.

Як показували 9 січня опитування на виході з виборчих дільниць, «Шинн Фейн» набирала приблизно 24,5% голосів, найбільша опозиційна партія «Фіанна Фойл» – 22,2%, а дотепер владна «Фіне гел» на чолі з прем’єром Лео Варадкаром – також 22,2%.

Міністр юстиції США: до інформації від України треба ставитися дуже обережно

Міністр юстиції США Вільям Барр підтвердив, що американське Міністерство юстиції отримало інформацію від особистого адвоката президента США Дональда Трампа Руді Джуліані напередодні листопадових виборів. Водночас, за його словами, всьому, що надходить з України, не можна довіряти беззастережно.

Як повідомляє агентство Reuters, Барр заявив про це на пресконференції після того, як голова юридичного комітету Сенату Ліндсі Ґрем в ефірі CBS News сказав, що Міністерство юстиції розпочало процес, тому Джуліані може надати інформацію, і міністерство визначить, чи її можна верифікувати.

«Ми маємо бути дуже обережними в тому, що стосується будь-якої інформації з України. В Україні є дуже багато порядків денних. Є багато течій, і ми не можемо беззастережно довіряти всьому, що отримуємо з України», – сказав Барр.

Барр додав, що Міністерство юстиції почало процес, у рамках якого приймає й оцінює інформацію стосовно України, зокрема ту, яку може надати Джуліані.

 

При цьому заступник директора ФБР Девід Боудіч не уточнив, чи йдеться про офіційне розслідування щодо Байденів.

Минулого тижня Сенат проголосував за виправдання президента США у процесі про імпічмент. Трампа звинувачували у зловживанні повноваженнями і перешкоджанні розслідуванню Конгресу через те, що під час телефонної розмови він попросив українського президента Володимира Зеленського почати розслідування діяльності політичного опонента Трампа Джо Байдена і його сина Гантера, який працював в енергетичній компанії в Україні.

Адвокат Трампа Джуліані шукав інформацію про Байденів в Україні. 

 

Cили Асада вбили п’ять турецьких солдатів в Ідлібі – ЗМІ

П’ять турецьких солдатів загинули та ще п’ятеро були поранені внаслідок артилерійського обстрілу сил режиму президента Сирії Башара Асада по турецькому спостережному пункту в аеропорту Тафтаназ на сході провінції Ідліб, повідомляє 10 лютого турецьке видання Daily Sabah із посиланням на міністерство оборони Туреччини.

За повідомленням, турецькі військові завдали удару у відповідь після нападу в аеропорту.

Минулого тижня в результаті нападу сил Асада в Ідлібі загинули сім турецьких солдатів та один цивільний співробітник, що працював на турецьких військових.

Ідліб був оплотом опозиційних та антиурядових збройних формувань від початку сирійської громадянської війни в 2011 році.

У вересні 2018 року Туреччина та Росія домовилися перетворити Ідліб на зону деескалації, в якій агресивні дії заборонені. Але відтоді понад 1800 цивільних загинули під час атак російських та сирійських сил.

Крамп-Карренбауер не стане наступницею Меркель – ЗМІ

Лідер провідної партії німецької правлячої коаліції – Християнсько-демократичного союзу – Аннегрет Крамп-Карренбауер не буде на виборах в 2021 році балотуватися на пост федерального канцлера. Про це повідомляють німецькі ЗМІ та інформаційні агентства з посиланням на джерела в партії.

Крамп-Карренбауер у грудні 2018 року змінила Ангелу Меркель на посту лідера ХДС. Її називали найімовірнішою наступницею Меркель і на посту канцлера – в разі перемоги партії на майбутніх виборах. Крамп-Карренбауер, однак, так і не змогла завоювати достатню популярність як серед публіки, так і у власній партії. Недавній скандал в Тюрінгії, де ХДС підтримала кандидатуру місцевого прем’єра разом з правопопулістською «Альтернативою для Німеччини», також не сприяв популярності лідера партії.

На з’їзді Християнсько-демократичного союзу 7 грудня 2018 року новою главою партії обрали Аннегрет Крамп-Карренбауер. На чолі партії Крамп-Карренбауер змінить Ангелу Меркель, яка займала цю посаду протягом 18 років.

Крамп-Карренбауер відома своєю принциповістю в політиці. Вона, крім іншого, запропонувала в відповідь на дії Росії в Керченській протоці закрити порти західних країн для російських кораблів з Азовського моря, поки Росія «блокує» вхід в нього для українських кораблів.

Швейцарці на референдумі проголосували за поправку, що захищає ЛГБТ-спільноту

До Кримінального кодексу Швейцарської конфедерації буде внесена поправка, яка захищатиме представників ЛГБТ-спільноти від дискримінації.

Поправка також забороняє дискримінацію за ознакою расової належності. Порушення закону каратиметься штрафом або тюремним ув’язненням до трьох років.

Цю поправку на референдумі 9 лютого підтримали 63,1 відсотка швейцарців, проти проголосували 36,9 відсотка. З 26 кантонів лише три, Аппенцелль-Іннерроден, Швіц та Урі, проголосували проти поправки.

На круїзному лайнері Diamond Princess виявили ще близько 60 випадків зараження коронавірусом – ЗМІ

На круїзному лайнері Diamond Princess, який стоїть на карантині біля берегів Японії, виявили ще близько 60 випадків зараження новим коронавірусом. Про це повідомили місцеві ЗМІ.

Таким чином, загальна кількість заражених становить приблизно 130.

Заражених евакуюють з корабля до місцевих лікарень.

Тих, хто залишився на кораблі, попросили залишатися в каютах, їм дозволяють ненадовго виходити на відкриті палуби. При цьому їх просять носити маски та триматися подалі один від одного поза каютами.

Напередодні в одного з українців на борту лайнера Diamond Princess виявили коронавірус 2019-nCoV, його зняли з лайнера.

 

За даними Національної комісії охорони здоров’я Китаю, станом на 10 лютого кількість загиблих від нового коронавірусу зросла до 908. На території материкового Китаю 9 лютого зареєстрували 3062 нових підтверджених випадків зараження, тож загальна їх кількість зросла до 40171.

Виявлений нещодавно вірус належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Партія президента Азербайджану отримує більшість у парламенті – екзит-поли

Правляча партія президента Азербайджану Ільгама Алієва отримує більшість у новому парламенті, свідчать дані екзит-полів.

Партія «Новий Азербайджан» здобула 69 місць зі 125. До цього вона мала 65.

За даними екзит-полів, ще 41 місце отримали номінально незалежні кандидати, більшість з яких підтримує політику правлячої партії. Єдиний опозиційний кандидат, який може отримати місце в новому парламенті, – це Еркін Ґадірлі з «Республіканської Альтернативи».

Голосування було бойкотоване кількома опозиційними партіями на знак протесту через обмеження роботи медіа та права на мирні зібрання.

За даними Центральної виборчої комісії Азербайджану, за дві години до кінця голосування явка становила 44,84%.