«Боротьба за повернення Криму триває» – Денісова в День спротиву окупації

«З початку тимчасової окупації  РФ робить все, щоб ліквідувати все українське в Криму – українські школи стали російськими, а єдиний храм Православної церкви України під загрозою закриття», – вказала омбудсмен

У п’ятницю відбудеться засідання РНБО – ОПУ

У п’ятницю, 26 лютого, президент України Володимир Зеленський збере засідання Ради національної безпеки і оборони України «у зв’язку з необхідністю ухвалення оперативних рішень щодо актуальних питань державної безпеки», повідомляє пресслужба ОПУ.

«Організацію засідання покладено на секретаря РНБО Олексія Данілова. Всю інформацію, яку можна оприлюднити, буде повідомлено офіційно», – йдеться в повідомленні.

Попереднє засідання Ради національної безпеки і оборони відбулося 19 лютого.

Єнін про катастрофу літака МАУ: закликаю Іран надати відповіді на запитання доповідачки ООН

Іран повинен надати відповіді на запитання про катастрофу літака «Міжнародних авіаліній України», які виклала у своєму листі спеціальна доповідачка Ради ООН з прав людини з питань позасудових, сумарних або свавільних страт Аньєс Каламар, заявив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у коментарі Радіо Свобода.

«Ми неодноразово наголошували на тому, що збиття українського літака в небі над Тегераном є грубим порушенням норм міжнародного права. Зокрема, міжнародного пакту про громадянські та політичні права Чиказької конвенції, Монреальської конвенції. І спеціальна доповідачка в своєму листі також звертає увагу на ці порушення. Я закликаю Іран надати в повній мірі відповіді на запитання, викладені в листі спеціальної доповідачки», – сказав Єнін.

Він наголосив, що вимоги до партнерів по відношенню до Ірану лишаються незмінними.

«Насамперед це взяття в повній мірі на себе відповідальності за збиття літака рейсу PS752; це надання Україні запевнень та гарантій неповторення такого міжнародного протиправного діяння; завершення неупередженого і об’єктивного технічного розслідування; проведення повного відкритого неупередженого кримінального розслідування, з тим, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності; надання Україні повного відшкодування за шкоду, заподіяну збиттям літака», – заявив Єнін.

За словами заступника міністра, українська сторона все ще сподівається, що іранська сторона виконає усі взяті на себе міжнародні зобов’язання і слідуватиме саме в цивілізованому дусі.

«У разі подальшого зволікання виконання своїх міжнародних зобов’язань Україна, зрештою, буде змушена вдатися до інших механізмів захисту порушених прав», – додав посадовець.

У відповідь на питання Радіо Свобода про наступний раунд переговорів Єнін сказав: «На сьогодні про конкретні дати не йдеться. Ми з нетерпінням очікуємо технічного  розслідування і публікування відповідного звіту. Це стане своєрідним маркером ставлення іранської сторони до всіх цих питань, що я щойно окреслив».

У своєму звіті спецпредставниця ООН заявила, що невідповідності в офіційних поясненнях Ірану здаються надуманими та оманливими, «щоб створити максимум плутанини і мінімум ясності».

Вона оприлюднила лист із запитаннями на 45 сторінках, який вона направила в Тегеран ще в грудні 2020 року. Каламар наголосила, що досі не отримала відповіді.

Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу.

Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував стверджувати, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

 

Мерія Харкова знову відновила назву проспекту Маршала Жукова

Мерія Харкова планує оскаржити попередні судові рішення про правомірність ухвалення міськрадою рішень про відновлення назви проспекту Маршала Жукова

Міноборони не отримувало від НАТО даних про нові заходи для досягнення сумісності з альянсом

Міністерство оборони України не отримувало від Центру інформації та документації НАТО в Україні даних про нові заходи щодо «набуття спроможностей» для досягнення сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО, повідомило міністерство у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Інформація від Центру інформації та документації НАТО в Україні представництва НАТО в Україні стосовно заходів щодо набуття спроможностей для досягнення сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО та календарного плану заходів, які НАТО планує провести у 2021 році до департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України не надходила», – заявили в Міноборони.

17 лютого директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінета Кляйне повідомила, що Україна й НАТО цьогоріч розроблять додаткові заходи і практичні кроки для покращення взаємосумісності збройних сил у рамках Програми партнерства розширених можливостей.

 

Ситуація на Донбасі минулої доби: 20 обстрілів, 1 військовий загинув і 2 поранені

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 20 разів порушили режим припинення вогню, в результаті чого один військовослужбовець загинув, ще двоє зазнали поранень.

Згідно з повідомленням, боєць ЗСУ загинув біля Зайцева, де також був поранений військовий через відкриття бойовиками вогню в бік українських позицій з мінометів 82-го калібру та гранатометів різних систем.

«Неподалік Красногорівки противник вів вогонь з мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів, а біля ПІСКІВ – з великокаліберних кулеметів, стрілецької та снайперської зброї. Внаслідок обстрілу отримав вогнепальне поранення один український захисник», – додали у штабі.

Від початку поточної доби ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил «контрольована українськими воїнами, порушень з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано», повідомляє штаб ООС.

На ресурсах угруповання «ЛНР» українськиї військових звинувачують в трьох обстрілах напередодні. В угурпованні «ДНР» інформації про обстріли за останні години немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Зеленський підписав закон, який усуває колізію під час виборів керівників вишів

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який усуває колізію під час виборів керівників вищих навчальних закладів.

У попередній редакції закону про вищу освіту переможцем вважали особу, яка набрала на виборах ректора більш як 50% голосів виборців, що мають право брати участь у виборах. При цьому в законі не було згадки про другий тур виборів.

Одночасно існує постанова уряду, відповідно до якої у другому турі переможцем виборів вважається кандидат, який одержав на виборах більш як 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

В оновленій редакції закону йтиметься: «Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні».

Закон доповнює статтю 42 закону положеннями, згідно з якими якщо у виборах керівника вишу взяли участь дві або більше кандидатур і жодна з них не набрала понад 50% голосів, на сьомий день проводиться другий тур виборів поміж двох осіб, які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів.

Якщо обрана за конкурсом кандидатура не пройшла спеціальну перевірку, протягом тижня після закінчення спецперевірки оголошується новий конкурс на заміщення посади керівника вишу.

У разі якщо вибори визнані такими, що не відбулися, або жодна з кандидатур не набрала необхідної кількості голосів, протягом тижня з дня встановлення результатів виборів оголошується новий конкурс.

 

Справа Стерненка: поліція заявляє про 17 затриманих після сутичок під Офісом президента

Поліція заявляє про 17 затриманих після сутичок під Офісом президента в Києві під час акції на підтримку засудженого одеського активіста Сергія Стерненка.

«Поліцейські миттєво реагують на всі спроби провокацій та сутичок. Під час штовханини учасники акції застосували газові балончики та кидали у правоохоронців фаєри. У результаті 17 активних учасників, які порушували правопорядок, доставили до управління поліції», – заявили в поліції.

Правоохоронці відкрили провадження за статтею 342 Кримінального кодексу України (опір представникові правоохоронних органів).

За даними силовиків, кілька поліцейських отримали опіки очей. Червоний хрест повідомляв про понад 10 постраждалих внаслідок сутичок між силовиками та активістами.

23 лютого Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

Увечері учасники акцій протесту біля Офісу президента анонсували безстроковий протест з 12:00 27 лютого, який має тривати до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.

 

Учасники акції на підтримку Стерненка анонсували безстроковий протест

Під час акції біля Офісу президента активісти заявили, що протест почнеться о 12:00 27 лютого і триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком

Зеленський готовий зробити щеплення разом з військовими як верховний головнокомандувач – ОП

Президент України Володимир Зеленський готовий зробити щеплення від COVID-19 разом з українськими військовими як верховний головнокомандувач, повідомив Офіс президента України.

«Вакцинація повинна розпочатися якнайшвидше, щойно регіони отримають перші партії. Але вона має бути добровільною – нікого не потрібно силувати, краще детально проінформувати людей про належну якість препарату», – наголосив Зеленський.

Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, що 24 лютого почнеться постачання в регіони перших 500 тисяч доз вакцини від коронавірусу. Передусім вакцинуватимуть лікарів медичних закладів, які надають допомогу коронавірусним хворим, потім – працівників соматичних лікарень, екстреної медичної допомоги, сімейних лікарів тощо.

Ляшко додав, що багато медичних фахівців уже перехворіли на коронавірус, отримавши імунітет на найближчі місяці. На другому етапі передбачена вакцинація військових.

Новина доповнюється….

Львівська облрада: вирок суду активісту Стерненку – несправедливий і необґрунтований

Депутати Львівської обласної ради під час сесії ухвалили звернення до президента України, генерального прокурора, Верховної Ради та уповноваженої Верховної Ради з прав людини щодо обвинувального вироку у справі одеського активіста і блогера Сергія Стерненка.

Вирок Приморського районного суду Одеси обранці вважають несправедливим і необґрунтованим.

У депутатському зверненні мовиться, що «обвинувальний акт базувався на свідченнях керівника Одеського відділення проросійської партії «Родіна» Сергія Щербича. Це чергова демонстрація того, що судова система в Україні перетворилася на знаряддя тиску та усунення незручних для влади людей, вважають депутати. 

Депутати Львівської облради  вважають, що лише реформа судової системи дозволить відновити справедливість і довіру людей до суддів.

Обранці вимагають забезпечити об’єктивний і неупереджений розгляд справи Сергія Стерненка апеляційною інстанцією, а також негайного напрацювання та впровадження судової реформи в Україні.

Ввечері у Львові на площі Ринок львів’яни зберуться на акцію «Сьогодні – його, а завтра – всіх нас» на підтримку Стерненка і з вимогою справедливого розгляду справи.

23 лютого Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

 

Зеленський не пропонував Стерненку державної посади – Мендель

Президент Володимир Зеленський не обговорював із активістом Сергієм Стерненком призначення на державні посади, повідомила речниця президента Юлія Мендель у коментарі Радіо Свобода.

«Президент України не пропонував Сергію Стерненку жодних посад, оскільки такі пропозиції не є частиною моделі соціальних ліфтів, які президент вважає найкращою моделлю відбору професіоналів на посади», – йдеться у її коментарі.

Речниця президента додала, що Зеленський «наголошував і наголошує, що покладається на незалежність і справедливість правоохоронної системи у розслідуваннях», не втручається у розслідування і не тисне на правоохоронні органи в будь-якій справі.

Мендель також прокоментувала телефонний дзвінок, який Стерненко мав після оголошення йому вироку із адресатом, підписаним як «Володимир Зеленський».

«Публічні заяви, якими президента намагаються долучити до цієї історії, є політизацією справи. Жодних дзвінків від вказаної засудженої особи (Стерненка – ред.) президент не отримував. Глава держави вважає, що не має бути частиною спроб самопіару будь-якого активіста або політика, його ім’я не має використовуватися в спробах захиститися від судового вироку», – повідомила речниця Зеленського.

Приморський суд Одеси 23 лютого визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої.

Після оголошення рішення суду Сергій Стерненко коротко поговорив, за його твердженням, із президентом України Володимиром Зеленським, якому «подякував» за вирок. Його взяли під варту до оскарження вироку.

Кулеба нагадав про загрозу для Європи через нарощування Росією ядерного потенціалу Криму

У вівторок, 23 лютого, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на конференції з роззброєння 2021 року зазначив учасникам на «незаконне нарощування Росією ядерного потенціалу» в окупованому Криму та загрози, пов’язані з цим. Про це повідомляє пресслужба МЗС України.

«Міністр привернув увагу учасників конференції до загрозливого та незаконного нарощування ядерного потенціалу Росії в тимчасово окупованому Криму, що підриває без’ядерний статус українського півострова. Дмитро Кулеба закликав присутніх розглядати тимчасову окупацію Кримського півострова та розв’язання Росією збройного конфлікту в окремих районах Донбасу як загрозу її військової експансії на схід та південь Європейського континенту», – мовиться у повідомленні міністерства.

Раніше у Євросоюзі заявили, що «глибоко стурбовані» через переміщення Росією на територію окупованого Кримського півострова літаків і ракет, які здатні переносити ядерні боєприпаси.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в коментарі проєкту Радіо Свобоода Крим.Реалії повідомив, що на півострові є об’єкти, на яких може бути розміщена ядерна зброя.

У Національному центрі управління та випробувань космічних засобів України стверджують, що аеродром Бельбек під Севастополем за останні роки зазнав масштабних змін і здатен приймати літаки з ядерною зброєю.

Окрім того, у 2016 році на півострові помічали ракетні установки, які можуть транспортувати ядерні заряди.

Міністр оборони України Андрій Таран стверджував, що Росія здійснює підготовку до розміщення ядерної зброї на території Криму.

У Росії мілітаризацію називають нормою, стверджуючи, що окупований півострів входить до її складу.

ВР збирається на позачергове засідання для розгляду ветованого Зеленським закону

Верховна Рада України у вівторок збереться на позачергове пленарне засідання. Як повідомили раніше в апараті парламенту, спікер Дмитро Разумков підписав відповідне розпорядження.

Засідання має розпочатися о 12:00, на ньому розглядатиметься закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби з пропозиціями президента України від 18 лютого 2021 року (№4531).

Президент України Володимир Зеленський минулого тижня застосував право вето до законопроєкту, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого щодо відновлення конкурсів для кандидатів на посади в міністерствах. У документі йдеться про те, що якщо посада міністра є вакантною, забороняється покладення його обов’язків на заступників міністра. При цьому закон дозволяє першому заступнику та заступникам міністра підписувати розпорядження та давати обов’язкові для виконання доручення державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів.

Читайте також: Зеленський просить Раду надати виконувачам обов’язків міністра більше повноважень

Згідно з документом, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, одна і та сама особа, яка обіймає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів.

В уряді підтримали рішення Володимира Зеленського про вето. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 19 лютого в Раді, що ухвалений парламентом закон блокує роботу виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка, якого парламент двічі не зміг призначити повноцінним міністром.

Наприкінці січня Верховна Рада України вдруге не змогла призначити Юрія Вітренка першим віцепрем’єром – міністром енергетики.

Від 21 грудня 2020 року Юрій Вітренко, за рішенням уряду, працює першим заступником міністра енергетики і тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.

До липня 2020 року Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз України».

Загострення на Донбасі: за сьогодні й учора – 14 обстрілів, 2 загиблих і 3 поранених військових

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 11 разів порушили режим припинення вогню, а від початку поточної – тричі.

Згідно з повідомленням, напередодні в районі Авдіївки один військовослужбовець загинув, ще один зазнав там осколкових поранень. Також учора був поранений військовий поблизу Південного. Крім того, від початку поточної доби неподалік Зайцева через обстріл бойовиками українських позицій один військовослужбовець загинув, ще один зазнав осколкових поранень.

«На обстріли противника українські воїни давали вогонь у відповідь. Про факти порушення режиму припинення вогню через українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – повідомили у штабі.

На ресурсах угруповання «ДНР» українськиї військових звинувачують в обстрілах напередодні Горлівки і околиць Донецька. В угурпованні «ЛНР» інформації про обстріли за останні години немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

УАФ перевірить участь українських гравців в турнірі в Абзахії в складі команди з ОРЛО

«Українська асоціація футболу» перевірить виступ українських гравців у складі команди з окремих районів Луганської області в Абхазії – сепаратистському регіоні Грузії.

«До УАФ звернулася Служба безпеки України та повідомила, що в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності отримано інформацію про те, що громадяни України, які зареєстровані в Інформаційно-аналітичній базі УАФ, у складі команди з так званої «ЛНР» «Схід-вугілля» брали участь у міжнародному турнірі з футболу «Ліга братських народів-2020» серед команд із невизнаних республік», – заявили в УАФ.

Асоціація запропонувала 17 футболістам надати письмові пояснення до 2 березня.

 

Уряд може знову запровадити єдину платіжку за газ та розподіл – Вітренко

Уряд може знову запровадити єдину платіжку за газ та розподіл, повідомив виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко у фейсбуці.

«З конкретних речей, над якими ми зараз працюємо у відповідь на запит багатьох споживачів, – це перехід на одну платіжку за газ та розподіл, при цьому щоб тариф на розподіл не був в одних регіонах вищим за тарифи в інших регіонах», – написав Вітренко у фейсбуці.

24 грудня 2019 року Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг змінила порядок оплати доставки газу. З 1 січня 2020 року квитанції за газ та його доставку сплачуються окремо. Гроші отримують постачальник газу та газорозподільна компанія.

 

НАЗК викликає 4 керівників політичних партій для надання пояснень

Національне агентство з питань запобігання корупції запросило чотирьох керівників політичних партій та розпорядників виборчих фондів для надання пояснень. Про це повідомила пресслужба відомства.

«Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) протягом поточного тижня (з 22 по 26 лютого 2021 року) запрошує 6 осіб для надання пояснень стосовно можливих порушень вимог законів України «Про запобігання корупції» та «Про політичні партії в Україні», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, щоб з’ясувати обставини можливих порушень порядку подання фінансової звітності, НАЗК запросило:

Олега Бриндака («Довіряй ділам»);
Миколу Габера («Патріотична партія України»);
Олександра Клименка («Українська Народна Партія»);
Олександра Янчука («НОВА ПОЛІТИКА»).

До НАЗК через можливі порушення порядку подання фінансової звітності запрошуються розпорядники виборчих фондів:

Олександр Сердюк (виборчий фонд кандидата на посаду Новогродівського міського голови Покровського району Донецької області);
Юлія Савченко (виборчий фонд кандидата на посаду міського голови Новгородівки Донецької області Савченко Юлії Андріївни).

Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції запросило для надання пояснень дев’ятьох керівників політичних партій і трьох розпорядників виборчих фондів.

15 грудня Верховна Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ухваливши внесення змін до закону «Про запобігання корупції». Перед тим у НАЗК скаржились, що робота відомства була призупинена через рішення КСУ від 27 жовтня, яким суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону «Про запобігання корупції», в тому числі деякі повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.