Національне агентство з питань запобігання корупції запросило чотирьох керівників політичних партій та розпорядників виборчих фондів для надання пояснень. Про це повідомила пресслужба відомства.

«Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) протягом поточного тижня (з 22 по 26 лютого 2021 року) запрошує 6 осіб для надання пояснень стосовно можливих порушень вимог законів України «Про запобігання корупції» та «Про політичні партії в Україні», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, щоб з’ясувати обставини можливих порушень порядку подання фінансової звітності, НАЗК запросило:

Олега Бриндака («Довіряй ділам»);
Миколу Габера («Патріотична партія України»);
Олександра Клименка («Українська Народна Партія»);
Олександра Янчука («НОВА ПОЛІТИКА»).

До НАЗК через можливі порушення порядку подання фінансової звітності запрошуються розпорядники виборчих фондів:

Олександр Сердюк (виборчий фонд кандидата на посаду Новогродівського міського голови Покровського району Донецької області);
Юлія Савченко (виборчий фонд кандидата на посаду міського голови Новгородівки Донецької області Савченко Юлії Андріївни).

Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції запросило для надання пояснень дев’ятьох керівників політичних партій і трьох розпорядників виборчих фондів.

15 грудня Верховна Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ухваливши внесення змін до закону «Про запобігання корупції». Перед тим у НАЗК скаржились, що робота відомства була призупинена через рішення КСУ від 27 жовтня, яким суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону «Про запобігання корупції», в тому числі деякі повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

 
…

Телеканал «НАШ» подав позов до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення через позапланову перевірку. Про це повідомила пресслужба Окружного адміністративного суду Києва.

«Окружним адміністративним судом міста Києва зареєстровано позов ТОВ «НАШ 365» до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Серед вимог позову – визнати протиправним та скасувати рішення Нацради від 28 січня 2021 року, яким було призначено позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «Наш 365» (логотип «НАШ»)», – йдеться в повідомленні.

В ОАСК зазначили, що позивач вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням закону без допустимих доказів.

У суді додали, що зараз вирішується питання про відкриття провадження.

28 січня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу «НАШ» через інтерв’ю з ексдепутаткою від Партії регіонів Оленою Бондаренко, яке вийшло 15 січня. Як зазначили тоді у Нацраді, висловлювання, що прозвучали в ефірі, мали ознаки прихованого заклику до агресивних дій, елементи пропаганди розпалювання національної ворожнечі та ненависті.

 
…

В окупованому Криму на полігоні «Опук» пройшли російські військові навчання із застосуванням більш ніж 50 одиниць військової і спеціальної техніки. Про це повідомляє пресслужба Чорноморського флоту Росії.

Зокрема, задіяно було системи залпового вогню «Град», гаубиці «Мста-Б», самохідні артилерійські установки «Нона-С», а також міномети.

За даними флоту, розрахунки гаубичної артилерії і бойових машин систем залпового вогню виконали стрільби по нерухомим і рухомим цілям, що імітує бронетехніку і живу силу умовного противника.

«Одним з основних завдань навчання стало відпрацювання самостійного прийняття рішень командирами підрозділів і застосування нестандартних, нешаблонних дій в залежності від обстановки на полі бою. В табірному зборі взяли участь близько 500 військовослужбовців», – мовиться у повідомленні.

Наразі артилеристи окупаційних військ повернулися у пункти дислокації.

У січні російський протикорабельний ракетний комплекс «Бастіон» в рамках навчань прибув до окупованого Росією Криму.

 
…

Протягом 2020 року Агентство з розшуку та менеджменту активів розшукало активів на більше ніж 32 мільярди гривень, повідомив Начальник управління менеджменту активів агентства Вахтанг Бочорішвілі. Про це він розповів журналістам 22 лютого.

Бочорішвілі звернув увагу на збільшення кількості запитів від правоохоронних органів, які АРМА опрацювала протягом року, порівняно з 2019-м.

«Якщо в 2019 році було опрацьовано 1 685 запитів від правоохоронних органів, то в 2020-му – вже 2 390. Тут я б зазначив, що тільки розшукано фінансових активів на загальну суму понад 32 мільярди гривень… Це те, що для широкого загалу невідомо, тому що виявлення і розшук винятково за запитами правоохоронних органів», – сказав він.

Читайте також: Що з «Межигір’ям», холдингом Курченка і законопроєктами про повернення активів? Відповідає очільник АРМА

Представник АРМА вказав на показник перерахувань до бюджету у перший місяць року, який, за його даними, зріс порівняно з попередніми роками.

«На січень 2019 року загальні надходження були 945 866 гривень. У січні 2020 – 941 439 гривень. А січень 2021 року, враховуючи всі ті обставини, які відбулися, і пандемію коронавірусу – 3 мільйони 162 тисячі гривень. Тобто це фактично показує доволі позитивну динаміку, особливо якщо брати з січня 2020 по січень 2021», – розповів Бочорішвілі.

Крім того, за депозитним портфелем на рахунки з арештованими коштами, які перебувають в управлінні АРМА, у 2020 році нарахували 53 мільйони гривень. Сам портфель склав близько 540 мільйонів (порівняно з 350 мільйонами у 2019), але, як звертають увагу в агентстві, ці кошти не переходять до державного бюджету до відповідного рішення суду.

Як повідомив у грудні виконувач обов’язків АРМА (повна назва – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) Віталій Сигидин, з початку 2020 року до кінця жовтня Агентство з управління й менеджменту активів перерахувало до бюджету 13 мільйонів гривень від своєї діяльності.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби один раз порушили режим припинення вогню.

Згідно з повідомленням, сталося це поблизу населеного пункту Світлодарськ.

«Від початку поточної доби, 22 лютого, обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил контрольована українськими воїнами, порушень з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про обстріли за останні години немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Дії приватних компаній не варто розглядати як позицію держави, заявило Міністерство європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії в коментарі «Укрінформу».

«Дії приватних компаній не є державною діяльністю, і тому не можуть становити «порушення» політики невизнання», – заявили в МЗС Австрії.

У відомстві заявили, що санкції ЄС у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя «забороняють лише визначену економічну діяльність, але не всі економічні відносини приватних компаній з Кримом».

При цьому у міністерстві наголосили, що Австрія продовжує засуджувати анексію Росією Криму та Севастополя і повністю підтримує відповідну політику невизнання Євросоюзу, включно із санкційним режимом.

Посол України в Австрії Олександр Щерба у листопаді 2020 року повідомив, що «є підстави вважати», що відоме австрійське архітектурне бюро  «Coop Himmelb (l) au» бере участь у будівництві оперного театру в Севастополі, і Україна у зв’язку з цим розглядає питання запровадження санкцій щодо бюро. Згодом у відомстві заявили, що керівництву бюро заборонять в’їзд до України.

2 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» і «Академії хореографії».

На громадських слуханнях, які відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Кришталевий.

Проєкт створення громадського простору на мисі Кришталевий підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.

На мисі Кришталевому розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії і музей оборони Севастополя 1941–1945 років.

 
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко засудили утиски журналістів у Білорусі. Спільну заяву урядовці оприлюднили 21 лютого.

«Весь демократичний світ визнає засоби масової інформації четвертою владою та не втручається у їхню професійну діяльність. Наступ на свободу слова, життя та здоров’я журналістів у Республіці Білорусь відкрито порушує ці базові принципи», – йдеться в заяві.

Читайте також: У Білорусі судять журналістку і лікаря, обвинувачених у розголошенні обставин вбивства Романа Бондаренка

Як зазначають міністри, Україна долучається до міжнародної спільноти в осуді дій білоруської влади щодо представників медіа. Окрему увагу вони звернули на дії Москви.

«Особливе занепокоєння викликає деструктивна діяльність Росії, яка з використанням своєї армії пропагандистів повністю узурпувала інформаційний простір Білорусі, позбавивши білорусів права на вільний доступ до різних джерел інформації», – зазначають вони.

18 лютого суд у Мінську засудив до двох років колонії журналісток каналу «Белсат» Катерину Андрєєву (Бахвалову) і Дар’ю Чульцову – за стрім з акції протесту 15 листопада. За версією слідства, журналістки організовували акцію протесту і створювали її масовість, щоб протистояти співробітникам міліції. Правозахисники визнали Чульцову і Андрєєву політичними ув’язненими.

16 лютого у всій Білорусі відбулася серія обшуків щонайменше у 25 журналістів і правозахисників. Влада пояснила обшуки наміром «встановити обставини фінансування протестної діяльності». Дії білоруської влади викликали жорстку критику в Євросоюзі.

 
…

У суботу, 20 лютого, додому до фігуранта «справи Веджіє Кашка» Казима Аметова в кримському селі Грушівка прийшли «двоє невідомих у формі російських поліцейських». Про це повідомив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За його даними, прибулі вимагали від Аметова поїхати з ними в прокуратуру, повідомивши, що він нібито «порушив правила поведінки в статусі умовно засудженого».

«Казим Аметов, справедливо засумнівавшись в законності вимог «поліцейських», хоча про яку законність можна говорити в умовах російської окупації Криму, подзвонив співробітникові ФСВП РФ (Федеральної служби виконання покарань – ред.), у якого він щомісяця зобов’язаний проходити реєстрацію. Той здивувався вимогам «поліцейських» і попросив Казима Аметова передати їм телефон», – написав Чубаров у фейсбуці.

За словами глави Меджлісу, після телефонної розмови зі співробітником ФСВП поліцейські пішли.

«Те, що сталося сьогодні з Казимом Аметовим стривожило його сім’ю, родичів і сусідів. Ми, як і родичі Казима Аметова, також не виключаємо спробу якоїсь провокації з боку російських окупантів, яка загрожує життю і здоров’ю політв’язня», – додав Чубаров.

Коментарів російських силових органів з приводу візиту до фігуранта «справи Веджіє Кашка» немає, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Нагадаємо, 4 грудня 2020 року в будинку 63-річного кримськотатарського активіста Казима Аметова, який є фігурантом «справи Веджіє Кашка», пройшов обшук. За попередньою інформацією, там «проводилися слідчі заходи». Активіст кримськотатарського руху Наріман Джелял повідомив, що обшук співробітників ФСБ пов’язаний з його сином.

Прокуратура АРК і Севастополя, а також Нацполіція АРК відкрили за цим фактом кримінальну виробництво.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко, та ще шести фізичних осіб і 19 юридичних.

«Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України», – мовиться в указі, оприлюдненому Офісом президента.

Санкції запроваджено на три роки.

Вони, зокрема, передбачають:

блокування активів
обмеження торговельних операцій
зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань
заборону на виведення капіталу з країни
анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

Новина доповнюється.
…

У посольстві США заявили про підтримку рішення РНБО України запровадити санкції проти низки осіб, зокрема, проти проросійського політика Віктора Медведчука.

«Ми підтримуємо зусилля України щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності через запровадження санкцій», – мовиться у повідомленні.

Також у посольстві нагадали, що Медведчук перебуває під санкціями США «за підрив безпеки, територіальної цілісності та демократичних інституцій України».

19 лютого Рада національної безпеки і оборони вирішила застовувати санкції до 19 юридичних та восьми фізичних осіб, зокрема, проти проросійського політика, кума російського президента Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко, а також цивільної дружини Козака Наталії Лавренюк. Як повідомив секретар РНБО Олексій Данілов, санкції проти фізичних осіб пов’язані з розслідуванням, яке веде СБУ за статтею «фінансування тероризму».

Також, як поінформував Данілов, на частку дружини Медведчука Оксани Марченко у власності телеканалу «1+1» накладено арешт.

У партії «ОПЗЖ», головою політради якої є Віктор Медведчук, також назвали санкції проти нього «репресіями» і «знищенням демократії».

 
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання парламенту на 12:00 23 лютого, повідомляє апарат Верховної Ради.

«Скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання на 12:00 23 лютого 2021 року, на якому розглянути закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби з пропозиціями президента України від 18 лютого 2021 року (№4531)», – йдеться в повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський у четвер застосував право вето до законопроєкту, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого щодо відновлення конкурсів для кандидатів на посади в міністерствах. У документі йдеться, що якщо посада міністра є вакантною, забороняється покладення його обов’язків на заступників міністра. При цьому закон дозволяє першому заступнику та заступникам міністра підписувати розпорядження та давати обов’язкові для виконання доручення державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів.

Згідно з документом, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, одна і та сама особа, яка обіймає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів.

В уряді підтримали рішення Володимира Зеленського про вето. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 19 лютого в Раді, що ухвалений парламентом закон блокує роботу виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка, якого парламент двічі не зміг призначити повноцінним міністром.

Наприкінці січня Верховна Рада України вдруге не змогла призначити Юрія Вітренка першим віцепрем’єром – міністром енергетики.

Від 21 грудня 2020 року Юрій Вітренко, за рішенням уряду, працює першим заступником міністра енергетики і тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.

До липня 2020 року Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна».
…

«Українські Крим та окремі райони Донбасу, окуповані Росією, стали місцями терору та свавілля»
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби п’ять разів порушили режим припинення вогню.

Згідно з повідомленням, сталося це в районі Зайцква, Луганського, Південного та Водяного.

«Від початку поточної доби, 20 лютого, було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, поблизу Новгородського, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкрили прицільний обстріл наших позицій з мінометів 120-го калібру, випустивши при цьому понад тридцять мін. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілах вранці околиць окупованої Горлівки, на сайтах угруповання «ЛНР» заявляють про один обстріл захоплених бойовиками територій за минулу добу.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти 19 юридичних і восьми фізичних осіб ґрунтується, зокрема, й на матеріалах, якими володіє Служба безпеки України, заявив голова СБУ Іван Баканов, коментуючи результати засідання РНБО 19 лютого.

«Сьогодні Служба безпеки проводить слідчі дії, щоб задокументувати весь протиправний механізм постачання вугілля з тимчасово окупованої території до Росії й України. Таким чином, ми отримаємо підтвердження фінансування терористичної діяльності «ЛНР». І як результат – підґрунтя для повідомлення підозри представникам компанії», – сказав Баканов.

За його словами, окремо Служба безпеки України рекомендувала розширити запроваджені раніше економічні санкції щодо власників авіакомпаній, які здійснювали польоти до Росії, і доповнити санкційний перелік ще п’ятьма компаніями.

Баканов пояснив, що після запровадження перших санкцій наприкінці січня кінцеві бенефіціари молдовської авіакомпанії JET4U S.R.L. і португальської JET4U LDA вживають термінові юридичні заходи, щоб обійти накладені на них обмеження. Зокрема, намагаються змінити обслуговуючі компанії – тобто вводять інших юросіб.

Окрім того, як повідомили в СБУ Баканов поінформував членів РНБО про «інші напрями захисту державної безпеки та протидії гібридній війні».

19 лютого Рада національної безпеки і оборони вирішила застовувати санкції до 19 юридичних та восьми фізичних осіб, зокрема, проти проросійського політика, кума російського президента, народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко, а також цивільної дружини соратника Медведчука Тараса Козака – Наталії Лавренюк.

Як повідомив секретар РНБО Олексій Данілов за підсумками засідання, санкції проти фізичних осіб пов’язані з розслідуванням, яке веде Служба безпеки України за статтею «фінансування тероризму».

Данілов відмовився назвати перелік санкцій, заявивши, що невдовзі буде опублікований указ президента, що вводить в дію рішення РНБО, де буде повний список.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK.

В ОПЗЖ розкритикували рішення РНБО, назвавши його «репресіями».

 
…

У п’ятницю, 19 лютого, в підконтрольному Кремлю Центральному районному суді Сімферополя розпочався розгляд по суті кримінальної справи проти колишнього політичного в’язня, кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Про це повідомив адвокат Олексій Ладін.

«У вересні 2019 року в результаті «великого обміну» він (Едем Бекіров – ред.) поїхав в Україну – суддя Олександр Деменок скасував йому запобіжний захід (від слова взагалі), хоча раніше арешт навіть не замінювали на домашній! І ось зараз суддя Деменок починає заочний розгляд кримінальної справи стосовно Едема Бекірова. Сьогодні оголосили обвинувальний висновок. Захист пояснив, що вся справа – фальсифікація», – написав Ладін у фейсбуці.

Він уточнив, що наступне судове засідання у цій справі заплановане на 4 березня. Воно відбудеться у тому ж суді.

Суддя підконтрольного Кремлю Центрального районного суду Сімферополя Сергій Деменок 26 червня 2020 року постановив оголосити кримськотатарського активіста Едема Бекірова у розшук.

Раніше російський суддя в анексованому Криму ухвалив «примусово доставити» Едема Бекірова на засідання 22 травня.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму відвідати матір і родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Його підозрювали за статтею про зберігання і передачу вибухових речовин і боєприпасів. Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін, в рамках якого в Україну повернулися 35 громадян, в тому числі Едем Бекіров, який після прильоту до Києва почав тривале лікування.

У травні розгляд кримінальної справи в Криму поновили.

 
…

Рада національної безпеки та оборони на засіданні 19 лютого ухвалила секретне рішення, яке стосується загострення ситуації на Донбасі. Про це розповів на брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов.

Він зазначив, що члени ради заслухали звіти головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака, начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, голови Служби зовнішньої розвідки генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка про ситуацію в зоні проведення операції Об’єднаних сил.

Ухвалене рішення не розголошується.

За словами Данілова, йдеться про повернення до рішення РНБО від 5 грудня 2019 року, коли розглядали п’ять сценаріїв розвитку подій на Донбасі. Тепер їх мають переглянути.

Він наголосив, що це питання розглядали через збільшенням порушень  режиму припинення вогню з боку бойовиків на Донбасі.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Рада національної безпеки України на засіданні 19 лютого ухвалила рішення щодо повернення у державну власність частину нафтопроводу.

«Згідно зі статтею сьомою Закону України «Про трубопровідний транспорт», «магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України». Розглянувши це питання, РНБО ухвалила рішення про вжиття невідкладних заходів для повернення державного майна народу України», – повідомили в офісі президента.

Правоохоронцям доручили розслідувати, як державна власність опинилася у приватних руках.

Під час брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов підтвердив журналістам, що йдеться про нафтопровід «Самара – Західний напрямок».

Раніше у Службі безпеки заявили, що експертові, який сприяв виведенню з державної власності стратегічного об’єкта нафтогазової інфраструктури, повідомили про підозру через неправомірні дії. Підозру оголосили за статтями «зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням послуг експерта» та «складання та надання суду завідомо неправдивого висновку».

В Офісі генпрокурора уточнили, що виведеною із держвласності виявилася частина трубопроводу «Самара-Західний напрямок», а у зловживанні підозрюється колишній заступник директора ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу». Його імені не називають.
…

Міністерство закордонних справ України наразі не отримувало офіційної інформації від грузинської сторони щодо пом’якшення коронавірусних правил в’їзду для іноземців, зокрема українських громадян. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Водночас, ми усіляко вітали б рішення уряду Грузії відновити можливості для поїздок наших громадян до цієї країни, зокрема з туристичною метою», – додав речник.

Видання «Європейська правда», посилаючись на власні джерела, повідомило, що Тбілісі готується пом’якшити правила, щоб туристи з України могли в’їхати до Грузії. У матеріалі йдеться також про те, що ця країна зберігала кордони закритими весь минулий рік, утім, це не вберегло грузин від COVID-19. Туристичний сезон був зірвано, пише видання.

МЗС Грузії повідомляло, що з 1 лютого відновлюється регулярне авіасполучення, і пасажири, які прибувають до країни, повинні будуть мати негативний результат ПЛР-тесту, зробленого за останні 72 години. Правило не стосується тих людей, які повністю вакциновані, тобто отримали щеплення від коронавірусу в два етапи.

Грузія призупинила регулярне авіасполучення за всіма напрямками в середині березня 2020 року через пандемію COVID-19. Із Грузії і назад здійснювалися тільки спецрейси, спрямовані на повернення громадян країни на батьківщину. Відновлення регулярних рейсів за низкою напрямків почалося з середини літа.
…

Київський апеляційний суд 19 березня продовжить засідання за скаргою у справі щодо книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», поданою видавництвом Vivat.

На засіданні 19 лютого відбувалося ознайомлення зі справою, сторони представляли свої позиції.

Об 11:00 19 березня відбудуться дебати, повідомили у суді.

Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. Її загальний наклад – 35 тисяч примірників.

У вересні 2019 року народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов Медведчука. Суд зобов’язав Кіпіані і видавництво Vivat видалити з книжки із розділів «Кримінальна справа №5. Книга життя і смерті Василя Стуса» та «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса» інформацію про особу Медведчука.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.
…

Управління верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода порахувало загальне число жертв бойових дій на Донбасі з 14 квітня 2014-го до 10 лютого 2020 року.

«За підрахунками УВКПЛ ООН, загальна кількість людських втрат, пов’язаних з конфліктом в Україні (з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року), становить 42000-44000: 13100-13300 загиблих (щонайменше 3375 цивільних осіб, приблизно 4150 українських військових та приблизно 5700 членів озброєних груп); та 29500–33500 поранених (7000-9000 цивільних осіб, 9700-10700 українських військових та 12700-13700 членів озброєних груп)», – повідомили в Управлінні верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

Протягом усього періоду конфлікту, з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року, на цивільних осіб припадає 25-26 відсотків від загальної кількості осіб, загиблих у зв’язку з конфліктом (3375 з 13100-13300). Таке ж співвідношення стосується і поранень.

«Слід зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34 відсотків у 2014 році (одна загибла цивільна особа на двох загиблих українських солдатів або членів озброєних груп), до 4-5 відсотків у 2019–2020 роках: одна цивільна особа, загибла внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО (стрілецької зброї й легких озброєнь – ред.) та інцидентів, пов’язаних із мінами на 20-22 українських солдатів або членів збройних груп, загиблих внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО та інцидентів, пов’язаних із мінами», – повідомили в ООН.

Як зазначили в ООН, до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов’язані безпосередньо з воєнними діями, зокрема, внаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств та самогубств, що становлять близько 30 відсотків від загальної кількості.

Повідомляється також, що у 2019 та 2020 роках до 40 відсотків смертей серед військових у зоні конфлікту спричинені хворобами, вбивствами, самогубствами, дорожньо-транспортними пригодами та іншими причинами, не пов’язаними з бойовими діями. Вони не включені до зазначеного співвідношення.

Бойові дії на сході України розпочалися після того, як Росія незаконно анексувала Крим, а підтримані нею проросійські бойовики почали захоплювати державні установи та штурмувати військові частини на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. На Росію ЄС, США й інші країни наклали економічні й політичні санкції.

Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати «хіба що російські добровольці».

 
…

Питання членства України в Європейському союзі має вирішитися до кінця поточного десятиліття. Про це говорили на нараді під головуванням президента Володимира Зеленського щодо стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, передає пресслужба Офісу президента.

На думку учасників наради, «Україна стає країною, де всім затишно й безпечно, а членство у Європейському союзі перестало бути гіпотетичним».

На нараді йшлося про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, її оновлення, а також про інтеграцію у ринки ЄС і Єдиний цифровий ринок Євросоюзу.

«Серед цілей – євроінтеграція та досягнення основних критеріїв щодо набуття повноправного членства в НАТО, синхронізація з європейським Зеленим курсом», – пише пресслужба Офісу президента.

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським союзом у 2014 році після подій Революції гідності. Документ набрав чинності 1 вересня 2017 року.
12 червня 2020 року Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

 
…

За його словами, він отримав «18 повідомлень» про те, що 19 лютого проти Володимира Макеєнка, якому офіційно належав «Прямий», будуть запроваджені санкції
…

Спрощеним механізмом розмитнення автомобілів на єврономерах зможуть скористатися понад 500 тисяч автовласників, повідомив Офіс президента, коментуючи увхалений парламентом у першому читанні законопроєкт щодо пільгового митного оформлення автомобілів з європейською реєстрацією. 

«Цей законопроєкт є розумним компромісом, який, з одного боку, допоможе захистити власників уже ввезених недорогих автівок, а з іншого – захистить нашу екологію від шкідливих викидів, але головне – дасть змогу нарешті провести державну реєстрацію цих авто й забезпечити необхідну безпеку всіх учасників дорожнього руху», – зазначив з цього приводу президент України Володимир Зеленський.

В Офісі президента додали, що на пільгове митне оформлення авто дається 180 днів із моменту набрання чинності відповідними законами. Під дію законів потраплятимуть усі транспортні засоби з європейською реєстрацією, що вироблені після 1995 року і відповідають екологічним стандартам не нижче Євро-2.

«Процедура проста й зрозуміла, а формула розмитнення не залежить від вартості автівки, до уваги береться її вік, об’єм та тип двигуна. Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро. А для двох третин випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро», – так прокоментував законопроєкт міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Верховна Рада України 18 лютого ухвалила за основу законопроєкт № 4644-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».

Законопроєкт передбачає процедуру доступного розмитнення протягом 180 днів ввезених автомобілів на митну територію України в період до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до документа, спрощена процедура не застосовуватиметься до транспортних засобів, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» та/або мають походження або ввозяться з країни, визнаної державою-агресором.

Восени біля Верховної Ради поновилися акції протесту власників автомобілів на єврономерах, які вимагали пом’якшення умов для розмитнення автомобілі.

Раніше уряд України і Верховна Рада, вже в її нинішньому складі, з більшістю від партії «Слуга народу», кілька разів ухвалювала продовження терміну належного оформлення «євроблях» і відкладала запровадження штрафних санкцій за порушення законодавства в цій галузі.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авто з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами».

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

 
…

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3055 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосували 322 депутати.

«Законом запроваджується особливий механізм запобігання (профілактики) насильства над дітьми для працівників, що з ними контактують, та конкретизовано заходи щодо захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками», – йдеться в повідомленні.

Відповідно до документа, встановлюється відповідальність за вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Також законопроект доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями: «Домагання дитини для сексуальних цілей»; «Свідоме одержання доступу, придбання, володіння, виготовлення або розповсюдження дитячої порнографії»; «Свідоме одержання доступу до дитячої порнографії, володіння нею, її придбання, ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження».

Документом доповнено Кримінальний процесуальний кодекс положеннями про те, що кримінальне провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої або неповнолітньої особи має бути здійснюватись невідкладно і розглядатися в суді першочергово. Також передбачено додаткові гарантії врахування найкращих інтересів дитини при проведенні допиту.

 
…

Голова «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив, що дату презентації марки, присвяченої Сухопутним військам Збройних сил України, вирішили перенести з 23 лютого попередньо на 14 березня, коли відзначатимуть День добровольця.

Раніше рішення керівника «Укрпошти» випустити марку 23 лютого, коли «День захисника вітчизни» відзначають у Росії, викликало критику, зокрема, з боку Міністерства оборони і Генштабу ЗСУ.

Смілянський пояснив, що вибрав таку дату навмисне, щоб привернути увагу до події і «потролити сусідів». Крім того, на своїй сторінці у фейсбуці він провів опитування щодо того, чи залишати датою 23 лютого, чи переносити.

«Ну що – голосування довело, що думки українців розділились. Моя залишилась тією, якою була. Але, враховуючи позицію Генерального штабу ЗСУ, ми домовились перенести випуск марки попередньо на 14 березня – Дня добровольця», – написав Смілянський.

Крім того, він повідомив, що на 8 березня «Укрпошта» запланувала випуск марок із зображенням творів українських митців, присвячений жінкам.

«Як мені щойно повідомили, це свято теж святкується в Росії (як до речі й Новий рік). Тож можна починати дискутувати на цю тему теж», – додав голова «Укрпошти».

У Генштабі ЗСУ раніше закликали «Укрпошту» змінити дату виходу марки «Збройні сили України. Сухопутні війська» і запропонували перше погашення поштових марок зазначеної серії приурочити до Дня українського добровольця – 14 березня.

«23 лютого держава-агресор РФ, яка веде війну проти України, відзначає день захисника Вітчизни і день військової слави Росії. Тому ця дата є неприпустимою для промоції Збройних сил України та їх найбільш чисельного виду – Сухопутних військ», – заявляли в Генштабі.

23 лютого – це російський «День захисника вітчизни», раніше «День Радянської армії», який святкували раніше і в Україні – до його скасування 2014 року.

В Україні 14 жовтня відзначають державне свято День захисника України. Його запровадив у 2014 році своїм указом тодішній президент Петро Порошенко.

 
…

Голова окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк втретє не з’явився до Вищого антикорупційного суду України, повідомили в коментарі Радіо Свобода у пресслужбі ВАКС.

«Сьогодні знову він (Павло Вовк – ред.) не прийшов на засідання. Прокурор попросив застосувати до нього привід, а захисниця попросила надати їй час для ознайомлення з клопотанням», – розповіли у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що зараз суддя пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення про повторний привід судді.

Як повідомляло Радіо Свобода, раніше Павло Вовк заявив, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду 16 лютого, слідчий суддя  того дня знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 
…

Верховна Рада України на засіданні 18 лютого призначила суддею Конституційного суду Віктора Кичуна.

Його кандидатуру підтримав 241 народний депутат за необхідних 226.

Парламент 6 листопада не зміг призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. У результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки.

Після цього комітет із питань правової політики проголосував за новий конкурс на вакантну посаду судді Конституційного суду України.

Представник президента Володимира Зеленського у Конституційному суді й народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський раніше підтвердив Радіо Свобода, що кандидат на посаду нового судді КСУ від фракції монобільшості – Віктор Кичун – його давній соратник, і це він рекомендував розглянути його як кандидата на вакантну посаду судді Конституційного суду.

В інтерв’ю Радіо Свобода Веніславський заявив, що не бачить конфлікту інтересів у просуванні кандидатури свого соратника, а також висловив переконання, що в разі призначення Кичун буде «одним зі взірцевих суддів Конституційного суду, і ніякі особисті мотиви не будуть впливати на результати його голосування».

 
…

Громадська організація, заснована помічниками депутатів від «Слуги народу», найняла лобістів для партії Зеленського за $50 тисяч на місяць – для налагодження відносин з США та ЄС
…

На своєму засіданні 18 лютого Верховна Рада заслухає звіт генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової «про діяльність прокуратури».

Далі в порядку денному питання призначення судді Конституційного суду. На посаду претендує Віктор Кичун.

Рада також може на своєму засіданні створити тимчасову слідчу комісію про розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства.

У другому читанні парламент планує розглянути законопроєкт про посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.

Початок пленарного засідання запланований на 10:00.

 
…

Політрада партії «Голос» рекомендувала виключити Костянтина Богатова зі складу фракції у Київраді. Про це повідомили у прессслужбі «Голосу».

Таке рішення ухвалили після інциденту, що стався в кінотеатрі «Братислава» між депутатом та стендап-коміком Владом Капицею.

«Костянтин Богатов більше не є частиною нашої команди. Фракція «Голосу» у Київраді проти будь-якого насилля як реакції на інакші культурні вподобання чи мистецькі смаки і не толеруватиме таких дій. На жаль, Костянтин Богатов відмовився добровільно складати мандат, тому ми дочекаємось можливості відкликати його за рішенням громади. Нам неприємно ухвалювати таке рішення, але, на нашу думку, це єдиний правильний вихід. Ми дякуємо пану Костянтину за його багаторічні проекти для громади Києва і сподіваємось, що він справами відновить свою репутацію», – заявили у фракції.

Сценарист Владислав Капиця заявив, що депутат Богатов з’явився 14 грудня на перший виступ його стендап-туру в залі київського кінотеатру «Братислава». Під час виступу його колеги Дмитра Поліщука Костянтин Богатов почав вимагати зупинити захід через нецензурну лексику і увімкнути світло. Капиця заявив, що мав діалог із Богатовим і знімав його на телефон.

«Після цього він б’є мене по обличчю, попутно зачіпаючи телефон, яким я знімав його. Телефон вилітає, відео вимикається, але частина зберігається. Потім я блокую наступний удар, ловлю його та відштовхую. Це буквально сталось за секунд 20», – додав гуморист.

За словами Капиці, після сварки Богатова змусили залишити зал.

Сам Богатов у коментарі під дописом Капиці заявив, що вибачився в смс-повідомленні і запропонував також вибачитися особисто. Він визнав, що його реакція на виступ коміка була «неадекватною».
…