У 2020 році до місцевих рад переобралася менш як третина депутатів попереднього скликання. Такі дані оприлюднила громадянська мережа «Опора».

«Загалом серед 1 659 депутатів обласних рад лише 477 були чинними обранцями в попередньому скликанні за даними Центральної виборчої комісії. Таким чином, у 2020 році до обласних рад переобралися лише 28,75 відсотка депутатів», – ідеться в повідомленні.

За даними мережі, у 2020 році депутатами Івано-Франківської облради стали 44 відсотки обранців із попереднього складу.

«Трохи скромніші показники у Житомирській, Хмельницькій та Черкаській обласних радах – 37,5 відсотка Натомість менш ніж 25 відсотків депутатів переобралися до 4 з 22 обласних рад: Полтавської – 23,8 відсотка, Вінницької – 22,6 відсотка, Запорізької – 21,4 відсотка та Дніпропетровської – лише 20 відсотків. Своєю чергою, у кількісному показнику найбільше повторно виграли вибори 38 депутатів Харківської обласної ради», – зазначили в «Опорі».

За підрахунками організації, серед депутатів міських рад обласних центрів переобралися 30,8 відсотка депутатів або 385 із 1 248 осіб (для Київської області до уваги бралася Біла Церква, для Донецької – Краматорськ).

«Найвищий рівень «довіри» у депутатів міської ради Івано-Франківська – 47,6 відсотка обранців попереднього скликання. Трохи нижчі показники в Сумській міській раді – 45,2 відсотка, Дніпровській – 43,75 відсотка та Одеській – 40,6 відсотка.Своєю чергою, найбільше оновились міські ради Полтави – лише 14,3 відсотка депутатів попереднього скликання, Черкас – 14,3 відсотка та Миколаєва – 11,1 відсотка», – розповіли в мережі.

Як зауважили в «Опорі», у кількісному показнику лідерами за повторно виграними виборами є депутати столиці – 46 зі 120 мандатів.

«Також аналітики Громадянської мережі проаналізували зміни складу рад 141 міста України з колишньої категорії «міст обласного значення». Із 5 089 депутатів нинішнього скликання лише 1 464 (28,8 відсотка) були обранцями і в попередньому. Загалом 50 відсотків і більше депутатів переобралось лише до п’яти міських рад: Дружківської (Донеччина) – 55,9 відсотка, Ізмаїльської (Одещина) – 55,3 відсотка, Марганецької (Дніпропетровщина), Трускавецької (Львівщина) та Очаківської (Миколаївщина) – по 50 відсотків», – йдеться в повідомленні.

Місцеві вибори відбулися в Україні 25 жовтня 2020 року.

 
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила телеканалу «112 Україна» позапланову перевірку через висловлювання в ефірі екснардепа Петра Симоненка. Про це повідомила пресслужба регулятора.

«Петро Симоненко у своєму виступі припустився висловлювань, які спрямовані на компрометацію Збройних сил України, інших збройних формувань і політичного керівництва України, створення панічних настроїв, загострення і дестабілізацію суспільно-політичної ситуації, створення додаткової напруженості в суспільстві та протестних настроїв серед громадян, розпалювання національної ворожнечі», – йдеться в повідомленні.

У Нацраді зазначили, що ведучі програми «Голос народу» не спростували і не поставилися критично до жодного висловлювання політика, щоб забезпечити надання глядачам достовірної та повної інформації, зокрема, «не вжили жодних дій, щоб зупинити риторику, яка містить мову ворожнечі».

«У повторі передача вийшла в ефір без змін чи редакційної модерації, хоча повторна трансляція передач у запису передбачає можливість перевірки достовірності поширеної інформації, обов’язок творчих працівників перевіряти достовірність і об’єктивність поширюваної інформації, не допускати поширення інформації, яка має ознаки закликів до розпалення ворожнечі та відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення», – додали у регуляторі.

Перевірку проведуть в період із 26 лютого до 12 березня, зауважили в Нацраді.

Телеканал поки не висловив свою позицію з цього приводу.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZIK, юридичним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

 
…

Один український військовий поранений на Донбасі 12 лютого, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

«Поблизу Павлополя внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої отримав поранення один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил. Воїна оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога», – розповіли в ООС.

За даними штабу, контрольовані Росією сили сім разів порушили режим тиші на Донбасі.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляли про бойові дії 12 лютого.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу «НАШ» через поширення у передачі «Марафон» експрем’єром часів президентства Віктора Януковича Миколою Азаровим поглядів, які «можуть призвести до розпалювання ненависті та насильства в Україні», повідомила пресслужба регулятора.

«Національна рада на засіданні 12 лютого розглянула результати моніторингу мовлення телеканалу «НАШ» (ТОВ «НАШ 365», м. Київ), де 15 грудня 2020 року в прямому ефірі передачі «Марафон» (із повтором 16 грудня) брав участь колишній прем’єр-міністр України Микола Азаров, погляди і вислови якого можуть призвести до розпалювання ненависті та насильства в Україні. Мовнику призначено позапланову безвиїзну перевірку», – йдеться в повідомленні.

У Нацраді зазначили, що Азаров заперечував участь у збройному конфлікті на Донбасі збройних сил Росії та ігнорував наявність на окупованих територіях незаконних збройних формувань.

«Він покладає відповідальність за збройну агресію Російської Федерації проти України на Збройні сили України. Це має ознаки розпалювання ворожнечі та посилення вже наявного військового протистояння, що може призвести до подальшого зростання насильства та агресії в ОРДЛО і на всій території України», – зауважили у відомстві.

В Нацраді додали, що ведучі телеканалу не реагували на висловлювання експрем’єра, тим самим проігнорували право глядачів на повну та об’єктивну інформацію.

«Також у виступі М. Азарова містилися неправдиві висловлювання, що упереджують рішення Міжнародного кримінального суду, мовляв, суд чітко визначив, що в Україні, далі мовою оригіналу, «имеет место гражданский конфликт. А в гражданском конфликте запрещено использовать вооруженные силы», – повідомив регулятор.

У Нацраді вважають, що позиція Азарова з питань збройного конфлікту в Україні була неодноразово публічно оголошена, а тому вона має бути відомою керівництву телекомпанії.

«Це може свідчити про свідомий намір ліцензіата формувати відповідний напрям власної редакційної політики через розпалювання національної ворожнечі та поширення дезінформації. Такі дії мовника можуть дестабілізувати суспільство, загострити військове протистояння», – пояснили в органі.

Позапланову перевірку проведуть із 26 лютого до 12 березня, заявили в Нацраді.

Керівництво телеканалу поки не озвучувало свою позицію з цього приводу.

28 січня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу «НАШ» через інтерв’ю з ексдепутаткою від Партії регіонів Оленою Бондаренко, яке вийшло 15 січня. Як зазначили тоді у нацраді, висловлювання, що прозвучали в ефірі, мали ознаки прихованого заклику до агресивних дій, елементи пропаганди розпалювання національної ворожнечі та ненависті.

 
…

Україна запросила представників Європейського Союзу на перше засідання «Кримської платформи», повідомляє Кабінет міністрів 12 лютого.

За повідомленням, українська сторона представила концепцію Міжнародної Кримської платформи та запросила Євросоюз взяти участь у першому саміті цієї ініціативи 23 серпня 2021 року в Києві.

«Участь іноземних лідерів в інавгураційному саміті Кримської платформи нині опрацьовується», – уточнив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Згідно з текстом резолюції, Європейський парламент підтримав створення платформи.

Читайте також: «Шалений спротив Росії»: Кулеба про підготовку саміту «Кримська платформа»

«(Європарламент – ред.) закликає Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, Єврокомісію та держави-члени надати всю необхідну підтримку для створення Кримської міжнародної платформи, яка уможливить координацію, формалізацію та систематизацію зусиль, спрямованих на відновлення територіальної цілісності України», – йдеться в резолюції.

Також Європейський парламент закликав залучити Меджліс кримськотатарського народу до роботи платформи «як єдиний міжнародно визнаний орган, який представляє кримських татар».

За заявою заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, саміт української «Кримської платформи» має відбутися 23 серпня 2021 року.

Раніше перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявляла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.

Читайте також: Реінтеграція має бути не про території, а про людей. Як повернути Донбас і Крим, обговорювали у Гарварді

У МЗС Росії заявляли, що російська сторона готова взяти участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення. Підконтрольний Росії глава окупованого Криму Сергій Аксьонов заявляв, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».
…

Стратегічні підприємства державного концерну «Укроборонпром» трансформують у новий оборонний холдинг «Оборонні системи України», повідомила пресслужба держпідприємства «Укроборонпром».

«Підприємства «Укроборонпрому», які мають стратегічне значення для обороноздатності нашої країни, будуть трансформовані у новий оборонний холдинг «Оборонні системи України». Підприємства будуть об’єднані за напрямами у 6 галузевих субхолдингів: авіаремонтний, бронетехніки, радарних систем, морських систем, високоточного озброєння, боєприпасів та спецхімії», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що згідно з дорожньою картою трансформації, державні оборонні підприємства в результаті корпоратизації отримають можливість створювати спільні підприємства з вітчизняними та іноземними партнерами, а також досягати синергії і кращих результатів за рахунок обміну майном, ресурсів і технологій.

За повідомленням, підприємство «НВК Прогрес» у Ніжині, відоме виробництвом керованих артилерійських снарядів типу «Квітник», зокерма, увійде до складу майбутнього субхолдингу «Боєприпаси та спецхімія».

«Місією утворення галузевого субхолдингу «Боєприпаси та спецхімія» є розробка і виробництво новітніх та перспективних зразків засобів ураження для забезпечення поточних та майбутніх потреб сил безпеки та оборони держави», – заявив гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

Позаторік концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
…

У Брюсселі 11 лютого відбулося сьоме засідання Ради асоціації Україна – ЄС з участю верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепа Борреля і прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля
…

Президент України Володимир Зеленський 11 лютого відвідав Донбас.
…

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у четвер виніс ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом громадянина, який оскаржує указ президента про санкції щодо низки телеканалів, повідомила пресслужба суду у четвер ввечері.

«Суд установив, що в обґрунтуванні позовних вимог позивач вказує на порушення його права на отримання інформації від інформаційних програм, які транслюють телеканали «112 Україна», «NewsOne», «Zik» та інші, перелічені в додатках до спірного рішення, оскільки його доступ до них заблоковано. Позивач вважає, що втрата доступу до вказаних телеканалів є порушенням його прав, що передбачено статтями 8 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням положень ч. 2 ст. 266 та ч. 5 ст. 262 КАС України суд дійшов висновку про необхідність перевірки прорушення зазначених прав позивача в судовому засіданні», – йдеться в повідомленні.

За даними суду, справу призначено до розгляду на 15 березня о 12:00.

Напередодні у Верховному суді заявили, що станом на 10 лютого в розгляді одного позову про оскарження указу президента про санкції щодо трьох телеканалів було відмовлено, а щодо другого надано час на усунення недоліків.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».
…

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття через смерть українського військовослужбовця, який загинув від кулі снайпера сьогодні поблизу смт Зайцеве на Донеччині.

«Сьогодні, перебуваючи на передовій, отримав невтішні новини. Україна втратила ще одного захисника. Попри домовленості про режим всеосяжного припинення вогню, ворог продовжує підступні дії. Українська армія вже довела, що даватиме гідну відсіч і відстоюватиме нашу незалежність», – сказав Зеленський.

Він висловив співчуття рідним і близьким загиблого.

В ОПУ зазначили, що загиблим вранці 11 лютого від обстрілу снайпером позиції українських військових у районі Зайцева є боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади 36-річний Олександр Глушко. Його евакуювали в лікарню Бахмута, але врятувати життя військового не вдалося.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністерство закордонних справ України привітало ухвалену «переконливою більшістю» Європейського парламенту доповідь щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

«Україна поділяє бачення Європарламенту щодо необхідності оновлення параметрів Угоди про асоціацію та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС з урахуванням розвитку нормативно-правової бази, потреб економічного розвитку та перспектив секторальної інтеграції», – йдеться в коментарі МЗС, оприлюдненому 11 лютого.

У міністерстві заявили, що доповідь засвідчує успішність процесу імплементації Угоди про асоціацію і «наявність потужної підтримки» з боку Європейського парламенту щодо подальшого поглиблення інтеграції України з ЄС.

«У доповіді відзначається, що Україна досягла значного прогресу у виконанні зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію та інтеграції з Європейським союзом. Українська сторона уважно врахує рекомендації щодо необхідності завершення започаткованих реформ, зокрема у сферах верховенства права, належного врядування та боротьби з корупцією», – йдеться в заяві.

У МЗС також привітали засудження в доповіді Європарламенту російської агресії проти України.

«У рішенні зазначається, що обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб, причетних до цього порушення міжнародного права, будуть продовжені. Україна вдячна депутатам Європарламенту за засудження дестабілізуючих дій Росії, її військової присутності в Україні, мілітаризації Криму, незаконних дій РФ, спрямованих на захоплення контролю над Керченською протокою, зокрема будівництво мосту без згоди України», – йдеться в заяві.

«Надзвичайно важливим є заклик євродепутатів звільнити всіх українських політичних в’язнів та військовополонених у Росії, Криму та на непідконтрольних Україні частинах Донецької і Луганської областей», – додали в МЗС.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 європарламентарів, 79 проголоспували «проти», 71 депутат утримався.

Проєкт звіту підготував представник Німеччини, член Європейського народної партії Міхаель Галер. Документ був оприлюднений 17 листопада 2020 року.

У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 
…

Міська влада Києва готує апеляційну скаргу стосовно рішення Окружного адміністративного суду міста про скасування перейменування трьох вулиць, провулку і проспекту, зокрема Московського проспекту на проспект Бандери. Про це повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда.

Як повідомили у пресслужбі КМДА, своїм рішенням від 28 січня ОАСК, за позовом від 5 листопада 2016 року громадської спілки «Громадський контроль та порядок» без участі представників Київської міської ради скасував рішення Київради, ухвалені в липні 2016 року, про перейменування таких вулиць, проспекту та провулків:

вулиці Баумана на вулицю Януша Корчака;
вулиці Кутузова на вулицю Генерала Алмазова;
вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка;
провулку Кутузова на провулок Євгена Гуцала;
проспекту Московського на проспект Степана Бандери.

Як заявила Марина Хонда, рішення суду ухвалене через чотири роки після подання позову і є «абсолютно необґрунтованим».

Міська влада наголошує, що на сьогодні рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня 2021 року не набрало законної сили.

У КМДА нагадали, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що перейменування згаданих вулиць, провулків та проспекту проведено у порядку визначеному законодавством України.

Це рішення було ухвалене в 2019 році після того, як Окружний адміністративний суд Києва у червні того ж року скасував постанову Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери, провідника Організації українських націоналістів, у липні 2016 року.

 
…

Підконтрольна Росії влада анексованого Криму під час пандемії COVID-19 суттєво обмежила право на пересування людей, що проживають на півострові, повідомила голова Моніторингової місії ООН в Україні Матильда Богнер.

«Наприклад, ми бачимо, що окупаційна влада в Криму обмежила перетин адмінкордону з гуманітарних підстав і дозволяє тільки один такий перетин. Це досить диспропорційний захід, який обмежує право на вільне пересування людей. Це впливає на можливість реалізації інших соціальних прав, як працевлаштування, навчання, право зустрітися з рідними або подбати про своїх рідних за часів пандемії», – сказала Богнер під час виступу на форумі «Україна 30. Крим і Донбас проти вірусу» 10 лютого.

Як приклад таких обмежень Богнер навела ситуацію з 20 абітурієнтами, які виїхали на материкову частину України для проходження ЗНО, проте вдруге не змогли виїхати з Криму, щоб почати навчання.

«Прикордонна служба ФСБ не дозволяє жителям Криму, у яких є і російський, і український паспорти, використовувати український паспорт, коли вони хочуть поїхати на материкову Україну. На них накладають штрафи, якщо побачать український паспорт. Важливо пам’ятати, що приблизно 30 тисяч кримчан не мають російського громадянства. Ці люди розглядаються окупаційною владою як іноземці, але серед них є громадяни України. Це означає, що за часів пандемії вони можуть залишити півострів виключно без можливості повернутися», – додала Матильда Богнер.

Раніше міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що Росія намагалася використовувати пандемію для легалізації своєї присутності в анексованому Криму і окремих частинах Донецької та Луганської областей.

У Держприкордонслужбі України повідомляли, що в 2020 році адмінкордон між окупованим Кримом і Херсонською областю перетнули 538 тисяч громадян і 75 тисяч транспортних засобів. Це в п’ять разів менше, ніж у 2019 році.

 
…

Верховний суд визначився із двома позовами громадян, які оскаржують указ президента України про введення в дію рішення РНБО, згідно з яким були застосовані санкції щодо трьох телеканалів: у розгляді одного відмовлено, щодо другого надано час на усунення недоліків. Про це повідомила у середу пресслужба Верховного суду.

Згідно з повідомленням, у позовній заяві громадянину відмовлено до усунення недоліків тому, що « позивач не навів обґрунтування про порушення оскаржуваним указом прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду».

Крім того, суд зазначив, що відмовлено у відкритті провадження за ще однією позовною заявою, оскільки «фактично зміст позовної заяви свідчить про те, що її подано в інтересах та на захист прав інших осіб – юридичних осіб, які, за твердженнями позивача, є власниками телеканалів».

«8 лютого до суду надійшов ще один позов із подібними позовними вимогами (справа № 9901/26/21). Відповідно до КАС України Верховний суд має вирішити питання про відкриття провадження протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст.171 КАС України)», – додали також у суді.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».
…

«Усе це – підтримка наших друзів на шляху до вільної та незалежної України» – командувач ВМС ЗСУ контр-адмірал Олексій Неїжпапа
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години середи чотири рази порушили режим припинення вогню, один військовослужбовець зазнав поранення.

«Збройні формування Російської Федерації відкривали прицільний вогонь зі стрілецької та снайперської зброї неподалік населеного пункту Піски. Внаслідок цього український воїн отримав вогнепальне поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога. Стан здоров’я пораненого – задовільний. Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, противник вів вогонь в бік наших позицій з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними штабу, бойовики також застосували безпілотник і «скинули два постріли ВОГ-17» біля Золотого-4.

«На прицільні обстріли зі сторони противника наші воїни давали адекватну відповідь. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – додали у штабі.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілі окупованого Донецька. В угрупованні «ЛНР» про обстріли 10 лютого не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Росія намагалася використати пандемію коронавірусу для легалізації своєї присутності на окупованому Кримському півострові та окремих частинах Донецької та Луганської областей, розповів віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резніков. Про це він сказав на включенні до форуму, присвяченого протистоянню України викликам пандемії.

«На початку Росія намагалася домогтися зняття санкцій і легалізувати тимчасову окупацію Криму, тому до різних країн вони надсилали так звані гуманітарні війська радіо-хімічного біозахисту. І чомусь саме в Криму вони збирали так звану допомогу для Італії», – навів приклад він.

Резніков додав, що Київ спостерігав на окупованій частині Донбасу підготовку до так званої гуманітарної інтервенції Росії.

«Вони (Росія – ред.) мали ввести свої частини радіо-біологічного захисту з Південного військового округу Російської Федерації, а за ними – частини забезпечення, а потім ще трішки військ, і ми могли б отримати легалізацію російської військової присутності на окупованій частині Донбасу. Ми тоді активно звертали увагу на ці факти, як уряд у тому числі, під час спілкування з усіма нашими міжнародними партнерами», – згадав міністр.

Саме це, за його словами, стало приводом для блокування Роскомнаглядом сайту Мінреінтеграції у Росії та на окупованих нею територіях. Це стало першим випадком, коли російська влада заблокувала офіційний сайт іншої держави на своїй території.

«З самого початку епідемії ми зафіксували факти єдиного підходу Росії до різних окупованих територій. А саме, наприклад, синхронізацію дій окупаційних адміністрацій в Донецьку й Луганську по темі ковіду. Вони однаково маніпулюють даними, однаково приховують факти захворювання в окупаційних військах. Це чітко демонструє, що керівний центр цих адміністрацій є спільним і розташований ззовні, що відповідно виступає єдиним доказом так званого ефективного контролю з боку Російської Федерації на окупованих територіях і це дуже важливо для майбутніх судових процесів, і казочки про «их там нет», відповідно, стають все більш примарними», – констатував він.

Читайте також: Зеленський душить Медведчука, снайпери вбивають військових: тиждень на Донбасі (рос.)

Крім того, міністр звернув увагу на те, що російська окупаційна влада використовує пандемію COVID-19, щоб розірвати зв’язки окупованих територій із вільною. Він навів дані з кількості перетинів лінії розмежування та адмінкордону з Кримом.

«В 2019 році було зафіксовано 16,5 мільйона перетинів через всі КПВВ, які ми маємо сьогодні на лінії дотику та на адміністративній межі Херсонської області з Автономною республікою Крим. У 2020 році це вже 3,5 мільйона перетинів усіх КПВВ. З них після березня 2020 року, тобто коли пандемія почала поширюватися світом – тільки 500 тисяч. Тобто за 1 квартал 2020-року – 3 мільйони, а після пандемії – всього пів мільйона. От вам зрозумілі наслідки такого блокування КПВВ», – зауважив урядовець.

Водночас, за його словами, рух між окупованим Донбасом та Росією не припинявся, відтак обмеження перетину КПВВ бойовиками не можна пояснити карантинними заходами.

Резніков нагадав про заходи уряду щодо окупованих територій: зокрема, обладнання двох нових пунктів перетину в Золотому та Щасті (рух через які досі заблокований), та скасування зовнішнього незалежного оцінювання для абітурієнтів з ОРДЛО, які вступають в українські вищі навчальні заклади.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

З’їзд партії «Слуга народу», який мав відбутися 10 лютого, перенесли на 11 лютого через погодні умови. Про це повідомили у коментарі Радіо Свобода у пресслужбі партії.

«З’їзд відбудеться завтра… Є технічний момент, що не всі встигають доїхати через погодні умови», – розповіли у пресслужбі.

У «Слузі народу» додали, що після з’їзду відбудеться брифінг для представників ЗМІ.

Як повідомляло Радіо Свобода, що на з’їзді розглянуть питання висунення кандидатів на проміжні вибори до парламенту.

«Буде представлення кандидатів в народні депутати, яких висунуть на з’їзді за 50-м та 87-м округами на проміжні вибори (до Верховної ради – ред.)», – заявили у пресслужбі партії.

Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.

Через дострокове припинення повноважень народного депутата Зіновія Андрійовича, обраного в одномандатному виборчому окрузі №87 (Івано-Франківська область), у цьому окрузі 28 березня також пройдуть проміжні вибори.

 
…

Президент України Володимир Зеленський не бачить проблеми у тому, що член його команди й один із ідеологів «Слуги народу», чинний спікер парламенту Дмитро Разумков фігурує нині поруч із ним у рейтингах потенційних кандидатів в президенти, заявив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

«Рейтинги – це така річ, з якою дуже часто просто граються: додають одних, щоб підігріти дискусію, або прибирають інших, щоб спровокувати певне невдоволення. Президент ставиться до цього абсолютно спокійно – як до типової боротьби заради боротьби в рамках старої політики (це ж завжди у нас було протягом багатьох років). Хто там отримав у рейтингах відсоток чи два – неважливо (і не просто для президента не важливо, а для суспільства неважливо)», – сказав Подоляк.

Загалом для думок про наступні президентські вибори у Володимира Зеленського, за словами Подоляка, нині немає часу (мовляв, президент зосереджений лише на своїй роботі і її результатах).

«Хто думає про вибори – той не може ухвалювати принципових рішень. Володимир Зеленський ухвалює принципові рішення (всі це бачать), – наголошує антикризовий радник голови ОП.

Щодо окремої позиції Разумкова з низки питань, то, за словами Подоляка, усі, хто прийшов до влади разом із Володимиром Зеленським, давали суспільству обіцянки, яких мають дотримуватись.

«Чи було серед таких обіцянок, наприклад, «Подобатися усім і одразу»? Або «Утримуватись від ухвалення рішення (коли є шлях виходу з кризової ситуації), щоб не зашкодити якимсь особистим інтересам»? Ні, таких обіцянок не було. Це стосується усіх в команді влади. Якщо обіцяли не давати корупціонерам жодного шансу, якщо обіцяли голосувати за реформи, які роками відкладалися, якщо обіцяли захищати державу від агресії Росії, то кожен, хто прийшов до влади разом із Володимиром Зеленським, дійсно має це робити. Тому що це просто чесно», – наголосив Подоляк в коментарі Радіо Свобода.

Він також заперечив, що між Банковою та Грушевського є напруга через окрему позицію Дмитра Разумкова з низки питань. За його словами, між Офісом президета та Верховною Радою зберігається «робоча комунікація», яка, утім, не виключає «гострих дискусій».

«Це нормально для демократичної команди. У підсумку спільна позиція команди влади (а, отже, і держави загалом) все ж таки напрацьовується з більшості питань. Робота влади залишається у межах тих обіцянок, які давали усі в команді влади, коли йшли на вибори разом із Володимиром Зеленським. Не працювати разом з командою – це насправді протиставляти себе виборцям, які підтримали цю команду. Навряд чи хтось готовий до такого протиставлення себе виборцям», – зазначив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.

За результатами опитування соціологічної групи «Центр Разумкова», українці найбільше довіряють спікеру парламенту Дмитру Разумкову, а після нього – президенту Володимиру Зеленському.

Дослідження проводилося з 29 січня по 3 лютого 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
…

Перемир’я у зоні бойових дій на Донбасі «вже просто немає», заявив голова української делегації у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук.

«Ми не можемо далі вдавати, що воно є. Треба говорити правду, біле називати білим, а чорне – чорним. Росіяни починають діяти зухвало, відкрито, не ховаючи своїх намірів. Тому ми маємо бути готовими до будь-яких непередбачуваних дій із боку агресора. В ОРДЛО перебувають російські найманці, командири і російська зброя. Ми не знаємо, коли її можуть задіяти, але маємо бути до всього готовими і ставитися уважно до всього, що відбувається. Передусім думати про Україну», – сказав Кравчук у коментарі виданню «Гордон» 9 лютого.

За його словами, Росія веде подвійну гру щодо Донбасу.

«Протягом пів року, поки я очолюю українську делегацію у ТКГ, я бачив багато різних рухів і напіврухів. Росіяни начебто беруть участь у роботі ТКГ, але ведуть подвійну гру. Вони не соромляться нічого і демонструють, що вони над сутичкою, нібито допомагають Україні врегулювати внутрішній конфлікт. У той самий час російські пропагандисти приїжджають і розповідають про російський Донбас, а місцевим ватажкам ставлять завдання на території Донецької та Луганської областей (зверніть увагу – не тих районів, які контролює Україна) побудувати національні держави, які мають інтегрувати в Росію. Це і є подвійна гра, обман», – сказав політик.

За словами Кравчука, Україні треба, виконуючи міжнародні домовленості, дотримуючись шляху до миру, «на силу відповідати силою».

«Вони стріляють не просто так, вони вбивають. На силу і стрільбу ми маємо відповідати жорстко і дзеркально. Ми всі разом, і світова спільнота зокрема, маємо діяти адекватно. Поблажливо, м’якістю, закликами до компромісів ми нічого не доб’ємося. Нам треба бути послідовними і жорсткими», – заявив Кравчук.

Раніше Леонід Кравчук в ефірі каналу «Україна 24» заявив, що на обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків треба відповідати дзеркально: обстрілами у відповідь.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.

Тим не менше, українська сторона, попри всі ці порушення, заявляла, що перемир’я триває далі, бо, мовляв, щоб говорити про його зрив, потрібні принаймні два тижні бойових дій.

На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні десять українських військовослужбовців, іще понад 35 були поранені.

 
…

Центральна виборча комісія зареєструвала трьох кандидатів на проміжні вибори до Верховної Ради. Про це повідомила пресслужба ЦВК.

«Під час засідання 9 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала кандидата в народні депутати України Шевченка Олександра Леонідовича, висунутого політичною партією «За майбутнє», в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

Раніше ЦВК вже зареєструвала двох кандидатів в народні депутати України:  Вікторію Шилову – в ОВО № 50 (Донецька область) та Михайла Ноняка – в ОВО № 87 (Івано-Франківська область), додали у пресслужбі.

Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.

Через дострокове припинення повноважень народного депутата Зіновія Андрійовича, обраного в одномандатному виборчому окрузі №87 (Івано-Франківська область), у цьому окрузі 28 березня також пройдуть проміжні вибори.

 
…

«Ми, члени НСЖУ Львівщини, категорично відмежовуємося від позиції голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка…»
…

Україна очікує, що засідання Ради асоціації забезпечить прогрес у подальшому розвитку економічної інтеграції України до Європейського Союзу. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після зустрічі з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем 9 лютого.

«Ми розглядаємо Угоду про асоціацію як інструмент інтеграції України до ЄС, а роботу з її імплементації – як основу для тісного зшивання наших економік та ринків», – сказав очільник уряду.

Шмигаль зазначив, що одним із першочергових пріоритетів України є початок діалогу з оновлення параметрів Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.

«Це сприятиме подальшому розвитку двосторонньої торгівлі, а також посилить секторальні положення Угоди», – заявив прем’єр.

Шмигаль також подякував Мішелю за підтримку цілей створення «Кримської платформи».

«Ми очікуємо, що Євросоюз активно долучиться до установчого Саміту Платформи, який заплановано на серпень 2021 року в Києві», – додав прем’єр.

Під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС обговорять імплементацію Угоди про асоціацію та питання територіальної цілісності України.

«Буде обговорено імплементацію Угоди про асоціацію. Зокрема, в кількох сферах інтересів: політичні реформи, верховенство права та безпека, економічне співробітництво та торгівля», – заявили в ЄС.

У Європейській раді додали, що учасники підсумують нинішню ситуацію на сході України та імплементацію мінських домовленостей з акцентом на гуманітарні питання. Також обговорюватимуть питання окупації Криму.

Зустріч відбудеться під головуванням високого представника із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля. Українську делегацію очолить прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, зауважили в Європейській раді.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години вівторка двічі порушили режим припинення вогню.

«Поблизу населеного пункту Шуми російсько-окупаційні війська вели вогонь по українських позиціях з підствольних гранатометів та стрілецької зброї. Неподалік Пісків, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь зі стрілецької зброї. На прицільні обстріли зі сторони противника наші воїни давали адекватну відповідь», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» бойовики про обстріли 9 лютого не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Сектор безпеки і оборони України отримав із державного бюджету понад 14 мільярдів гривень на забезпечення діяльності відомства, що відповідає стовідсотковому виконанню плану фінансування, повідомила пресслужба Ради нацбезпеки і оборони.

«Згідно з планом на січень 2021 року, за рахунок загального фонду держбюджету передбачено та профінансовано сектор безпеки і оборони в сумі 14,1 млрд грн, що становить 100% від плану. Таким чином, фінансування сектору безпеки і оборони України протягом січня-2021 здійснено відповідно до помісячного розпису асигнувань у повному обсязі», – йдеться в повідомленні.

Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про виділення у 2021 році на безпеку і оборону України не менше ніж 267 мільярдів гривень.
…

Дружина народного депутата від проросійської політичної сили «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко відреагувала на внесення її у базу сайту «Миротворець».

«Єдине, що можу сказати всім «миротворцям»: не витрачайте свій час, нас цим не зачепити і не залякати. Господь з нами», – написала Марченко у Instagram.

У відео, яке вона виклала в мережі, Марченко також заявила про телефонні дзвінки на її мобільний номер і нецензурні висловлювання на її адресу від невідомих.

«Хлопці, не витрачайте час, ні мене, ні мого чоловіка це не зупинить і не злякає», – вказала телеведуча.

Український центр «Миротворець», який розпочав свою діяльність відразу після анексії Криму Росією, напередодні вніс Оксану Марченко до своїх списків.

«Фінансування терористів і російських окупантів. Заперечення російської агресії. Участь у пропагандистських заходах Росії (країна-агресор) проти України. Участь у спробах легалізації окупації АР Крим російськими загарбниками», – так обґрунтовувалась поява профілю Марченко на сайті.

Сайт «Миротворець» створений у 2014 році, позиціонує себе як інтернет-представництво Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки громадян.

Центр є громадською організацією і відомий також збором даних про підозрюваних донбаських і кримських сепаратистів та іноземних громадян, що їх підтримують. Відповідну інформацію про цих осіб «Миротворець» публікує на своєму сайті в розділі «Чистилище».

У 2016 році держави ЄС озвучили вимогу до Києва закрити сайт, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, у тому числі західних, які, виконуючи професійні обов’язки, змушені були отримувати акредитацію від угруповання «ДНР». Під час ситуації з оприлюдненням даних журналістів сайт оголосив про своє закриття, але згодом вирішив відновити роботу.
…

У вівторок, 9 лютого, о 10-й ранку (9:00 за Києвом) Фрунзенський районний суд столиці Бідорусі Мінська починає розгляд кримінальної справи проти колишньої журналістки Радіо Свобода, а нині кореспондентки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої та операторки Дар’ї Чульцової. Журналісток звинувачують в «організації акцій, які грубо порушують громадський порядок». Їм загрожує до трьох років позбавлення волі.

Обох заарештували 15 листопада 2020 року за стрім, під час якого Катерина в якості журналістки телеканалу «Белсат» показувала розгін мітингу вшанування пам’яті Романа Бандаренка та знищення силами безпеки народного меморіалу на «Площі змін».

Журналістки вели стрім із помешкання на 14-му поверсі будинку на вулиці Смарговського тракту, куди їх запросили господарі. Після завершення мітингу спецпризначенці зі зброєю розбили двері в квартиру та схопили дівчат.

20 листопада їх звинуватили в активній участі і проведенні «групових дій, які грубо порушують громадський порядок, що призвело до порушення роботи громадського транспорту».

За даними слідства, стрім Катерини та Дар’ї нібито призвів до припинення руху 13 автобусних маршрутів, трьох тролейбусних та трьох трамвайних маршрутів. Збиток «Мінськтрансу» оцінили у 11 562 рублів та 14 копійок (приблизно 143 750 гривень у перерахунку).

Журналістки своєї провини не визнали. Крім того, Катерина відмовилася давати свідчення під час слідства.

Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова були визнані політичними в’язнями через чотири дні після висунення їм звинувачень.

У грудні Андреєва та Чульцова стали лауреатками премії правозахисної спільноти Білорусі «Журналіст року». Британська правозахисна організація «Стаття 19» у спеціальній заяві наголосила, що звинувачення, висунуті журналісткам, суперечать міжнародним стандартам прав людини, а їхнє переслідування є порушенням права на свободу слова.

За захист журналісток виступили Білоруська асоціація журналістів, ПЕН-центр Білорусі, Асоціація польських журналістів, Національна спілка журналістів України та Європейська федерація журналістів, російські неурядові організації «Вільне слово» та ПЕН-Москва. Спілка журналістів Литви нагородила журналісток премією «Надія свободи».

Катерина Андреєва разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017-2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у збройному конфлікті на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода. За останній рік книга двічі видавалася.
…

Новообраний голова Християнсько-демократичного союзу Німеччини Армін Лашет заявив, що Україні слід відкрити європейську перспективу. Він сказав про це в інтерв’ю німецькому виданню Internationale Politik, опублікованому 8 лютого.

При цьому Лашет наголосив, що наразі це питання не піднімається.

«На даний момент це питання не піднімається. Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті й модернізації України, і ми маємо підтримати Україну на нелегкому шляху, а також відкрити європейську перспективу», – сказав політик.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив задоволення заявою Лашета і в коментарі «Громадському радіо» заявив, що «це справжній прорив».

«Це, дійсно, перша надзвичайно обнадійлива ластівка. Адже досі жоден із впливових членів ХДС, не кажучи вже про лідерів партії, не використовував так відкрито саме термін «європейської перспективи»… Саме тому заява нового лідера ХДС є надзвичайно важливою», – заявив дипломат.

Водночас він додав, що «поки що зарано радіти, це лише гарний початок». «Тепер ми починаємо ще більш активно працювати з тим, щоб із цієї заяви з’явилися нові важливі кроки», – сказав посол.

У своєму інтерв’ю Лашет також заявив, що його не можна назвати прихильником Москви. Він наголосив, що критикує анексію Криму, конфлікт на сході України і отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, а також підтримує санкції ЄС проти Росії через її дії в Україні.

Армін Лашет 16 січня очолив консервативну німецьку партію «Християнсько-демократичний союз», лідерка якої Анґела Меркель наразі є канцлеркою Німеччини.

Вибори лідера однієї з найвпливовіших партій відбулися в критичний для Німеччини рік – у вересні повинні відбутися національні вибори.

Канлцерка Анґела Меркель після цих виборів планує піти у відставку, завершивши свій четвертий термін і загалом 16-річну роботу на посаді очільниці країни.

 
…

«Публічні сторінки російської окупаційної влади в Криму точно не можуть позначатись як офіційні та легітимні»
…

Наступне засідання підконтрольного Росії Верховного суду Криму, де заочно розглядається кримінальна справа проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, відбудеться 15 лютого.

Як повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії призначений у справі адвокат Олександр Осокін, очікується приведення на засідання свідків, які раніше не з’явилися.

На засіданні сьогодні, за словами адвоката, допитували російського сенатора з Криму Ольгу Ковітіді.

Водночас адвокат голови Меджлісу кримськотатарського народу Микола Полозов повідомив, що його так і не допустили до справи у якості захисника Рефата Чубарова.

«На попередньому судовому засіданні мене не допустили у якості захисника. Ми оскаржимо це. Що стосується судового процесу, то він йде з призначеним захисником, а про його подробиці мені не повідомляють. Ми наприкінці січня подали касаційну скаргу (на недопуск Полозова до захисту Чубарова – ред.). Поки ніяких повідомлень про розгляд справи або відмову в розгляді справи немає. Тому чекаємо, яке рішення прийме касаційний суд», – йдеться в повідомленні.

У липні минулого року в Сімферополі почався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Рефата Чубарова. Його судять в анексованому Криму заочно. Призначений у справі адвокат Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Як пояснив раніше адвокат Микола Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів».

Російські слідчі в анексованому Криму заочно висунули звинувачення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

Чубаров зазначив, що російська влада «почали чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».

Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
…