ДБР підозрює двох черкаських поліцейських у катуванні

Державне бюро розслідувань підозрює двох черкаських поліцейських у катуванні.

За даними слідства, 5 лютого потерпілий разом зі своїм братом та товаришем перебували в гаражі одного з гаражних кооперативів у місці Городище. До гаража зайшли оперативні працівники поліції, які доставили чоловіка до сектору поліції, де двоє старших дільничних намагались відібрати пояснення з приводу крадіжок та можливого вчинення ним цих крадіжок.

«З метою одержання зізнання у вчиненні злочинів двоє зазначених поліцейських у службовому кабінеті почали бити громадянина зламавши об нього залізний стілець. Після чого, для подолання опору, на потерпілого вдягли кайданки та завдали удари руками, ногами, шлангом від вогнегасника, а також пластиковою пляшкою з водою по голові, обличчю та тулубу», – заявили в ДБР.

У відомстві інформують, що постраждалий отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя, голови та спини, «травматичного видалення зубів» верхньої щелепи.

Кримінальне провадження відкрите за статтею про катування за попередньою змовою групою осіб. Підозрюваним загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі.

 

Справи Майдану: за позбавлення прав автомайданців повідомлено про підозру екссудді

В Офісі генпрокурора заявили про оголошення підозри колишній судді одного з районних судів Києва у «справі Майдану». Як передає пресслужба ОГП, судді у відставці інкримінується незаконне перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій.

«За даними слідства, 23 січня 2014 року, з метою перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій, суддя притягнула до адміністративної відповідальності за відсутності доказів та обставин, що обтяжують відповідальність, трьох осіб за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП (невиконання водіями вимог про зупинку). Вказані особи 29 грудня 2013 року були учасниками руху колони транспортних засобів від вул. Хрещатик м. Києва до резиденції колишнього президента України «Межигір’я» в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. При цьому, заради залякування мітингувальників, суддя призначила їм найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статті, – позбавлення права керування транспортним засобом», – розповіли в ОГП.

Повідомляється, що пізніше апеляційним судом вказані рішення були скасовані, а провадження закриті через відсутність складу правопорушення.

Інформації щодо особи екссудді, якій оголошено підозру, в ОГП не вказали.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Зеленський обговорив з керівництвом Pfizer постачання в Україну вакцини у найкоротші терміни

Президент України Володимир Зеленський обговорив з директором американської компанії Pfizer Альбертом Бурлою контракт на постачання в Україну вакцини в найкоротші терміни.

«Дякуємо, що зробили все можливе, щоб пришвидшити постачання вакцини Pfizer до України. Ми готові створити всі необхідні умови для використання вакцини. COVID-19 все ще залишається головним викликом для світу. Ми високо цінуємо, що фармацевтичні компанії борються за нас на передовій», – сказав президент України.

Згідно з повідомленням Офісу президента, голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.

Американська компанія Pfizer та німецька BioNTech розробляли вакцину від COVID-19 спільними зусиллями. Її ефективність становить 95%.

Зеленський заявляв, що в Україні мають намір охопити вакцинацією від COVID-19 щонайменше половину населення протягом цього і на початку 2022 року. Україна домовилась про постачання вакцин від компаній Pfizer, Sinovac, AstraZeneсa і Novavах. Ідею закуповувати російську вакцину глава держави відкинув зі словами: «українці – не кролики, експериментувати не маємо права».

 

У МЗС України закликали Twitter заблокувати акаунт МЗС Росії в Криму, якому дали «офіційний» статус

У Міністерстві закордонних справ України закликали Twitter заблокувати акаунт МЗС Росії в окупованому Криму, який отримав позначку, що свідчить про верифікацію профілю.

«На додачу до двох попередніх закликів ми знову наголошуємо, що абсолютно неприйнятно давати позначку про верифікацію так званому «представництву МЗС Росії в Криму» у той час, як вся міжнародна спільнота, зокрема більшість країн-членів ООН, чітко заявляють: Крим – це Україна. Twitter має заблокувати цей акаунт негайно», – написала у твіттері перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

Коли саме з’явилася позначка біля акаунта – не уточнюється.

 

 

Повірена у справах США розповіла про допомогу для України під час пандемії COVID-19

Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін заявила, що Україна не залишиться наодинці із проблемою вакцинації населення від коронавірусу на тлі глобальної імунізації, яка розгорнеться цьогоріч по світу і буде «надзвичайно складним завданням».

«Сполучені Штати підтримують Україну, і вже виділили державі приблизно 43 мільйони доларів. І ми використовуємо ці ресурси, аби відповідати на всі виклики, які постали перед нами через COVID-19. Підтримка США надходить не тільки у формі допомоги медикам, але й у вигляді гуманітарної допомоги. Ми допомагаємо малим і середнім бізнесам пережити такі важкі часи, а також протидіємо дезінформації, яка є загрозою для всіх», – сказала повірена у справах США в Україні на форумі у Києві.

Крістіна Квін також заявила, що президент США Джо Байден пообіцяв подвоїти зусилля, щоб відповісти на кризу, викликану пандемією. Україна і надалі матиме підтримку Сполучених Штатів, додала вона.

Триденний всеукраїнський форум «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді» розпочався 8 лютого. На форумі обговорюватимуть плани уряду на 2021 рік щодо подолання пандемії, зокрема, заходи з відновлення економіки, допомоги вразливим верствам населення, адаптації освіти, співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Торгівля з Китаєм «шалено росте», попри коронавірус – Кулеба

Торгівля України з Китаєм «шалено росте», попри пандемію коронавірусу, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Я нещодавно розмовляв з міністром закордонних справ Китаю. Дуже тепла розмова. У цьому році ми відзначаємо річницю стратегічного партнерства між Китаєм і Україною. Торгівля у нас шалено росте, попри коронавірус і все. Тому я й наголошую, що Китай важливий», – сказав міністр.

Він наголосив, що найближчим часом МЗС буде працювати з питанням «Мотор Січі» для того, щоб «вона не руйнувала наші українсько-китайські відносини».

«І будемо готуватися до контактів на різних рівнях для того, щоб рухати ці відносини вперед», – додав Кулеба.

Щодо прав людини в Китаї, то голова МЗС зауважив, що це питання під час останньої його розмови з китайським колегою не обговорювали.

У січні Державна митна служба повідомила, що в 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. Найбільше товарів до України імпортували саме з Китаю (на 8,3 млрд доларів), Німеччини (5,1 млрд доларів) та Росії (4,6 млрд доларів). Експортували з України найбільше до того ж Китаю (7,1 млрд доларів), Польщі (3,3 млрд доларів) та Росії (2,7 млрд доларів).

Кравчук: на обстріли на Донбасі треба відповідати дзеркально

Голова української делегації у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що на обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків треба відповідати дзеркально: обстрілами у відповідь.

«Якщо ми подивимося на останні події, то вони очевидні. Вчора і сьогодні убивають наших солдатів, стріляють, при чому вже зі 120-мм мінометів, тобто порушують всі можливі й неможливі домовленості. Я скажу свою думку, я б діяв дзеркально: на кожен постріл відповідати пострілом. Не треба видумувати, що це провокація чи не провокація. Постріл є постріл. Якщо вони стріляють, відповідати маємо так само», – сказав Кравчук в ефірі каналу «Україна 24» ввечері 7 лютого.

«Не треба чекати, поки когось уб’ють чи поранять. Вони використовують будь-які можливості, щоб провокації перетворювати на реалії. Тобто звинувачувати Україну, вимагати від України і стріляти в солдатів України. Чого ми маємо спостерігати і робити вигляд, що цього не відбувається? Має бути відповідна жорстка реакція у всьому, інакше вони будуть розуміти, що наші поступки – це ознака нашої слабкості», – додав він.

Кравчук також висловився про те, як влада повинна реагувати на постійні заяви Росії про те, що Україна порушує Мінські угоди.

«Ми реагуємо і словами, й іншими способами. Найкращою реакцією було б взяти й викинути їх з Донбасу і Криму. Вони на це заслуговують. Але це війна, ми домовилися, що ми будемо працювати дипломатичними політичними методами. Інша справа – не можна залишати поза увагою жодного факту, якоїсь брутальної лайки, ставлення, оцінки, політичної брехні. На будь-яку брехню треба відповідати правдою, фактами. У нас таких фактів, такої правди до біса», – сказав він.

Ввечері 7 лютого оперативно-тактичне угруповання «Схід» повідомило, що в Донецькій області внаслідок снайперського обстрілу поранений український військовий. Попередньої доби, за даними пресцентру операції Об’єднаних сил, на Донбасі загинули двоє, були поранені четверо українських військових.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.

Тим не менше, українська сторона, попри всі ці порушення, заявляє, що перемир’я триває далі, бо, мовляв, щоб говорити про його зрив, потрібні принаймні два тижні бойових дій.

На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні десять українських військовослужбовців, іще понад 35 були поранені.

 

На розгляд президента внесена кандидатура керівника місії при НАТО – Кулеба

На розгляд президента України Володимира Зеленського внесена кандидатура керівника місії України при НАТО, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Це проблема, що у нас так довго немає керівника місії при НАТО. Я як міністр з цього приводу дуже переживаю. Не можу розкривати «внутрішню кухню», але так сталося. Були певні питання. Зараз на розгляд президента внесена кандидатура, в Офісі президента вона опрацьовується», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, Україна запустить необхідні процедури після погодження кандидата.

«Жодного якогось системного, злонаміреного зволікання з призначенням посла при НАТО немає. Просто іноді так складаються обставини», – зазначив міністр.

Останнім повноцінним керівником місії України при НАТО був Вадим Пристайко, який у 2019 році спочатку став заступником голови Адміністрації президента, а згодом – міністром закордонних справ. Після нього обов’язки голови місії виконував Олексій Селін. У 2020 році в.о. керівника місії України при НАТО став Георгій Толкачов.

 

Міністр: ми не можемо дозволити будь-яких кроків, які зруйнують «Мотор Січ»

Україна не може дозволити будь-яких кроків, які зруйнують підприємство «Мотор Січ», повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«В українського уряду (і це принципова позиція президента) є один ключовий інтерес – «Мотор Січ» має залишатися ефективним прибутковим і динамічним підприємством. Ми не можемо дозволити будь-яких кроків, які зруйнують «Мотор Січ». Тому що це ж не просто завод. Це місто в місті по суті. У нього величезне соціальне навантаження», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, Україна розглядатиме всі рішення, які дозволять зберегти «Мотор Січ» як ефективне українське підприємство.

3 лютого МЗС України підтвердило у відповідь на запит Радіо Свобода, що отримало ноту від китайської сторони щодо ситуації навколо «Мотор Січ».

«У ній була висловлена позиція уряду Китаю щодо останніх подій довкола «Мотор Січі». Розкривати зміст цієї ноти я не буду, тому що це особливість дипломатичного листування. Але я можу сказати дві речі. Перше. Китай є для нас дуже важливим партнером. І ми будемо робити все для того, щоб вибудовувати ефективні і взаємовигідні відносини», – додав Кулеба.

Він наголосив, що китайська компанія та її власники, які претендують на «Мотор Січ», – це приватні компанії.

«Це не державні компанії китайські. Тому давайте розмежуємо міждержавні відносини Україна-Китай і відносини з конкретним китайським бізнесом, який намагається інвестувати в «Мотор Січ». От коли ми це розмежуємо на два треки, тоді картинка стає більш чіткою», – зазначив міністр.

 

Зі схожою заявою виступав у середині січня й президент і генеральний конструктор «Мотору Січі» В’ячеслав Богуслаєв, який назвав скликання зборів акціонерів незаконним, а самі плановані збори «протиправною спробою рейдерського захоплення АТ «Мотор Січ» для подальшого руйнування його унікального промислового комплексу».

У відповідь на санкції України і дії СБУ в групі DCH Investment Management Олександра Ярославського заявили, що метою зборів акціонерів «мало стати відновлення китайських акціонерів «Мотор Січ» у їхніх законних правах» і що китайські інвестори «Мотор Січ» «упевнені в своїй правоті і продовжать відстоювати свої законні права та інтереси». Акції китайських інвесторів уже кілька років перебувають під арештом.

15 січня Міністерство торгівлі США внесло китайську компанію Skyrizon до списку Military End-User (MEU) як суб’єкт господарювання, що може діяти в інтересах армії Китаю. Внесення в цей список не є власне санкціями, але створює обмеження на торгівлю й інші стосунки з переліченими в ньому компаніями, для чого в багатьох випадках буде потрібно отримувати спеціальні ліцензії.

Як заявили в Міністерстві торгівлі США, ця компанія загрожує національній безпеці США, зокрема, «через здатність розробляти, виробляти чи експлуатувати військові засоби, такі, як військові авіаційні двигуни».

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок.

Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу. Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США, на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

 

Кулеба: США готові посилювати взаємодію з Україною, включно з питанням летального озброєння

США готові посилювати взаємодію з Україною, включно з питанням летального озброєння, повідомив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

1 лютого міністр мав першу телефонну розмову з новим державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном. Після неї він заявив, що у відносинах зі США починається «новий день».

«Перше. Є спільне розуміння і домовленість про те, що динаміка відносин України та США буде посилена. На це є політична воля обох сторін. Це дуже важливо. Другий момент. Усі питання підтримки України у військовій, в економічній сфері залишаються, підтримка трансформацій Україною – всі вони залишаються на порядку денному, і США готові посилювати свою взаємодію», – сказав міністр в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, Блінкен наголосив, що політика надання Україні летального озброєння не лише залишиться незмінною, а й буде активізоваана.

«В енергетичній сфері ми теж проговорили, що треба змістити акценти, не зосереджуватися лише на тому класичному порядку денному, який був. Треба про зміну клімату думати, про нові джерела енергії і про те, як можна на них країнам заробляти і зміцнювати свою безпеку», – додав Кулеба.

Адміністрацію президента США Барака Обами, в якій Джо Байден вісім років був віцепрезидентом країни, критикують саме за відмову надати Україні летальні озброєння. Оборонне озброєння, зокрема протитанкові установки «Джавелін», Україна отримала вже від адміністрації діючого президента Дональда Трампа.

 

Посол України розкритикував президента Німеччини через заяви про «Північний потік-2»

Посол України в Німеччині Андрій Мельник у коментарі «Укрінформу» розкритикував заяви президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра про «Північний потік-2» та Другу світову війну.

В інтерв’ю газеті Rheinische Post Штайнмаєр назвав «енергетичні відносини майже останнім мостиком між Росією та Європою, що лишився після суттєвого погіршення взаємин» протягом останніх років. Президент зазначив, що для німців важливим є «ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією».

Він нагадує, що 22 червня виповнюється 80-та річниця німецького нападу на Радянський Союз. Жертвами війни стали понад 20 мільйонів людей у колишньому СРСР.

«Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст», – підсумовує Штайнмаєр.

Мельник каже: «Згадані висловлювання федерального президента щодо історичної пам’яті викликали в Україні відверте здивування і справжній шок. Адже у такий спосіб по суті підхоплюється десятиліттями нав’язуваний російською пропагандою наратив про те, що буцімто Німеччина повинна нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою вину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією».

Він заявляє, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є «абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів», насамперед українців, які входили до складу радянської держави, і зазнали неймовірних людських втрат та тотального знищення під час війни з гітлерівською Німеччиною.

«Якби під час візиту до Києва пан Штайнмаєр свого часу відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні на дніпрових схилах, то він би дізнався про те, що саме український народ зазнав колосальних втрат під час нацистської навали і розв’язаної Третім рейхом війни на винищення та поневолення», – зазначив посол.

Він вважає, що саме ось цей «ширший контекст» і варто було б мати на увазі «перш ніж цинічно використовувати настільки чутливі історичні аргументи заради відбілювання «Північного потоку-2», який вже в наші дні несе у собі пряму загрозу нової гарячої фази російської агресії, що не припиняється ні вдень, ні вночі вже сьомий рік поспіль».

У грудні 2019 року Сполучені Штати ухвалили законодавство, яке передбачає санкції для будь-якого судна, яке будує трубопровід «Північний потік-2». Це змусило компанію AllSeas, що базується в Швейцарії, відмовитися від роботи над проєктом, виконавши понад 90% робіт.

Зараз Росія намагається завершити проєкт за допомогою власних кораблів, що спонукало США запровадити ширший спектр санкцій.

Сполучені Штати виступають проти проєкту, стверджуючи, що він зміцнить владу Кремля на європейському енергетичному ринку, одночасно підриваючи безпеку та економіку України.

 

«Буде деокупація – буде вода» – Кулеба про воду для Криму

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що відновлення подачі дніпровської води в анексований Крим можливе тільки після його деокупації.

«Абсолютно! Абсолютно жорсткі (позиції України – ред.). Буде деокупація – буде вода», – сказав Кулеба.

Раніше міністр закордонних справ України назвав безперспективними спроби Росії, зокрема депутата Держдуми, колишнього прокурора окупованого Криму Наталії Поклонської, звертатися в ООН через припинення подачі дніпровської води в Крим.

Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.

Підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов заявляв, що материкова Україна розглядає питання подачі води до Криму «як знаряддя шантажу».

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

Білоруси повинні мати право визначати своє майбутнє – Україна в День солідарності з Білоруссю

Україна висловлює солідарність із білоруським народом у його прагненні побудувати незалежну й демократичну Білорусь, заявив голова українського МЗС Дмитро Кулеба.

«Україна підтверджує свою солідарність із білоруським народом у його прагненні збудувати справді незалежну, суверенну, демократичну і європейську Білорусь, яку не поглинатиме Росія. Білоруси повинні мати право вирішувати власне майбутнє», – написав Кулеба у твіттері 7 лютого в День солідарності з Білоруссю.

Раніше свою підтримку білоруському народу також висловили Європейський союз і США.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська визначила 7 лютого Днем солідарності з Білоруссю, закликаючи міжнародних лідерів, активістів, журналістів і всіх друзів Білорусі підтримати протестувальників, які вимагають відставки Олександра Лукашенко і проведення нових, чесних виборів.

Протести в Білорусі тривають від 9 серпня, коли в країні пройшли вибори президента, переможцем яких влада назвала Лукашенка.

 

 

Позиція України і США щодо «Північного потоку-2» є тотожною – Кулеба

Позиція України і Сполучених Штатів Америки щодо російського проєкту газопроводу «Північний потік-2» є тотожною, і обидві сторони цього ніколи не приховували, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Більше того, проблема «Північного потоку-2» і в Європі є гострою. І ЄС розділився. Одні країни підтримують цей проєкт, інші виступають проти нього. Німеччина, безумовно, наполягає на завершенні реалізації цього проєкту. Але наші інтереси чіткі. І позиція наша дуже чітка з цього приводу. Будемо працювати», – запевнив він у «Суботньому інтерв’ю».

За словами міністра, питання про «Північний потік-2» – це чи не «одне-єдине ключове питання, щодо якого в нас протилежні погляди» з Німеччиною.

«Чи повинна враховувати Німеччини інтереси України конкретно в питанні «Північного потоку-2»? Це їхнє рішення. Але ми бачимо багато випадків, коли Німеччина чує занепокоєння України з інших питань і враховує наші інтереси. Власне, у цьому і полягає суть міжнародних відносин, коли країни одна одну підтримують», – додав він.

Кулеба згадав і про позицію США, які говорять про те, що «Північний потік-2» – це не лише безпека України, а й атлантична безпека.

І, за його словами, «змінюється, по-перше, залежність Німеччини від російського газу; по-друге, змінюється енергетичний баланс у самому ЄС».

«Тому що німецькі компанії отримують певну енергетичну перевагу, якщо можна так сказати. А США традиційно мають дуже серйозні інтереси енергетичні в Європі. І розвиток мережі LNG-терміналів, портів про це свідчить», – пояснив Кулеба.

Він додав, що, зокрема, ЄС вважає газ проміжним джерелом енергії в переході від вуглеводних джерел до екологічно чистих джерел. «І я вже говорив з держсекретарем (США) про майбутнє, про те, як будувати енергетичну безпеку з урахуванням нових технологій: і «зелена» енергетика, і водень той самий, який планує масово використовувати ЄС», – сказав голова МЗС України.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.

Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.

19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.

Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.

Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.

У Києві провели акції біля телеканалів «Наш» та «Інтер»

У Києві представники низки радикальних сил провели акції протесту біля будівель телеканалів «Наш» та «Інтер», що їх вони звинувачують у проросійській спрямованості.

«Сьогодні біля телеканалів на вулиці Жилянській та на вулиці Дмитрівській зібралася група громадян для проведення акцій. Поліцейські забезпечують там публічну безпеку та правопорядок для недопущення будь-яких правопорушень. Наразі ситуація біля приміщень спокійна, блокування роботи телеканалів не відбувається», – повідомили з цього приводу в поліції Києва.

Крім того, до охорони публічного порядку і безпеки залучали й працівників Національної гвардії України, мовиться в повідомленні.

За адресою вулиця Жилянська, 101А, в Києві розташований телеканал «Наш», а на вулиці Дмитрівській, 30 – телеканал «Інтер».

Акцію біля першого з них анонсувала київська організація правої націоналістичної партії «Правий сектор». Після акції організація повідомила в фейсбуці, що спільно з «патріотичними» націоналістичними організаціями «Сокіл», «Основа майбутнього» – за повідомленнями, це нинішнє перевтілення ультранаціоналістичної праворадикальної організації «С14» – і неназваними «іншими» «звернулася до журналістів каналу «Наш» із пропозицією звільнитися і працевлаштовуватися в інші медіа».

Учасники акції закликали «зупинити агресію Росії в інформаційному просторі» і «заблокувати пропагандистський телеканал».

Акцію ж біля телеканалу «Інтер» анонсував Дмитро Корчинський, лідер партії «Братство», яку характеризують як націоналістично-анархістську.

Біля приміщення телеканалу «Наш» уже сталися сутички 4 лютого з участю «Правого сектору» чи «Основи майбутнього». Учасники акції вимагали закрити канал, поліція зупиняла їхню акцію, чотири особи були затримані.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK, у яких Козак є формальним власником.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Відтак в Україні залунали заклики, а з боку радикальних сил також і вимоги закрити й телеканали «Наш» і «Інтер», що, за їхніми словами, так само є проросійськими за спрямуванням і ведуть антиукраїнську пропаганду. Телеканали заперечують це.

«Це удар по мінських домовленостях»: Кулеба заявив про провокації з боку Кремля

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Росія йде на різноманітні провокації, щоб зашкодити спробам мирного врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Зокрема, так він оцінив у «Суботньому інтерв’ю» недавній так званий форум під назвою «Русскій Донбас», що його російські гібридні сили і російські пропагандисти провели в окупованому нині Донецьку.

«Це провокація. Це конкретний удар по мінських домовленостях і демонстрація зневаги Росії до мінських домовленостей, до зусиль в ТКГ, «нормандського формату», – наголосив він.

«Цей «форум» в Донецьку: можна, звісно, росіянам розводити руками і казати: так це не ми, це якісь там люди приїхали, щось розказували. Але коли приїжджають ключові персонажі російської машини пропаганди і виголошують певні тези і проводиться великий захід, лише меганаївна людина може вважати, що так просто сталося, що це випадково», – сказав Кулеба.

Він згадав також і про інші дії Росії й скеровуваних нею угруповань на окупованій частині Донбасу, зокрема, в Тристоронній контактній групі для врегулювання в цьому регіоні: «Я ж отримую звіти про кожне засідання ТКГ і бачу, хто, що і як каже. Тому картинка, яка в мене є, дозволяє мені абсолютно чітко сказати, що йде ось ця гра. Вони розхитують ТКГ і «Нормандію», дискредитують їх різними провокаціями, наприклад, спробою передати ув’язнених через Віктора Медведчука. Це ж теж демонстративна дія поза межами усталених форматів, провокація. Тобто вони все це розхитують, а паралельно розганяють наратив, що це «Україна вбиває «Мінськ» і «Нормандію». Ось це і є суть російської гри на цьому напрямі».

Так званий форум «Русский Донбасс» відбувся в Донецьку 28 січня. У ньому, серед інших незаконно прибулих із Росії, взяли участь головний редактор російського прокремлівського телеканалу RT, фінансованого державою, Маргарита Симоньян, її чоловік і ведучий прокремлівського телеканалу «НТВ» Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян чи Андрій Козенко – в Росії його вважають «депутатом Державної думи», незаконно «обраним» для «представництва» в нижній палаті російського парламенту частини території сусідньої України – окупованого Криму.

На цьому форумі, зокрема, Симоньян сказала: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому». У Москві на це заявили, що думка Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору.

В МЗС України цей захід тоді ж назвали прикладом підривної діяльності Росії.

Ватажки підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що як частини російських гібридних сил захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, ще в середині січня заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджувалося, що передача мала відбутися «за посередництва Віктора Медведчука» – проросійського українського діяча, народного депутата України, лідера проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» і кума президента Росії Володимира Путіна.

Тим не менше, ця передача не відбулася досі, всупереч численним повідомленням, у яких багато разів змінювалася і кількості звільнюваних, і способи їхньої передачі. Російські і проросійські засоби інформації при цьому пропагували роль у цьому особисто Медведчука. Але з кінця січня про їхню долю практично нічого не чути.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

Справа MH17: уряд Нідерландів не має підстав звинувачувати Україну в незакритті повітряного простору

Наразі не існує переконливих юридичних підстав звинувачувати Україну в неповному закритті свого повітряного простору над частиною Донбасу, в якому був 2014 року збитий пасажирський авіалайнер рейсу MH17, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок у листі до парламенту, в якому раніше вимагали такого розслідування.

У листі до нижньої Другої палати парламенту, датованому 5 лютого, міністр посилається на розслідування, яке провів «Фонд безпеки польотів» (Flight Safety Foundation) – неурядова організація, яка базується у США і не має офіційного статусу органу розслідування авіаційних інцидентів, але співпрацює з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО).

У розслідуванні, текст якого уряд Нідерландів навів на своєму сайті разом із листом голови свого МЗС, зокрема, проаналізовані кількадесят випадків збиття цивільних літаків над зонами конфліктів, і висновок полягає в тому, що практики повністю закривати свій повітряний простір у таких випадках не існує.

Крім того, за наявними даними, в тому числі наданими для цього розслідування українською стороною, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що українські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над сходом України, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий, тому немає підстав звинувачувати Україну в тому, що цей простір не був закритий повністю.

Так само, мовиться в розслідуванні, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що російські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над прилеглою територією Росії, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий.

При цьому в листі Блока наголошено, що цей момент, який стосується цивільних органів організації повітряного руху, ніяк не змінює попередньої позиції нідерландського уряду – що саме Росія відповідальна за збиття літака рейсу MH17.

Розслідування «Фонду безпеки польотів» здійснили у відповідь на запит Другої палати парламенту Нідерландів, поданий іще в жовтні 2019 року. Як пояснив міністр закордонних справ Нідерландів, через необхідність співпраці з Україною і Росією це розслідування протривало довше, ніж очікували. Його результати також передадуть послам України і Росії в Нідерландах.

Уряд Нідерландів листом Блока також заявив, що й далі вважає за свій пріоритет досягнення правди, справедливості і відповідальності за загибель 298 людей унаслідок збиття літака.

Росія, а також прихильні до неї сили в інших країнах, зокрема і в Нідерландах, уже не раз домагалися розслідування того, чому на час збиття літака рейсу MH17, коли на сході України вже точилися бойові дії, Україна не закрила повністю свій повітряний простір у регіоні. Іще в жовтні 2019 року парламент Нідерландів проголосував за необхідність розслідувати такі дії України. Але, як уточнював тоді голова МЗС Нідерландів Стеф Блок, існує питання і про те, чому повітряний простір над Донбасом і навколо нього не закрила не тільки Україна, а й Росія.

Це питання порушували й раніше. Ще 2015 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін відповідав на такі звинувачення на адресу України: «На той момент ми не усвідомлювали такої загрози, і що Росія може відправити на Донбас такі високотехнологічні системи, які можуть збивати літаки. Ми очікували, що там буде звичайна зброя, яка потрапила з Росії на Донбас, але не така складна, як «Бук».

Наприкінці червня – на початку липня 2014 року авіаційні органи України видали кілька документів, відомих як NOTAM (Notice to Airmen – повідомлення для авіаторів), які є вказівкою національних органів організації повітряного руху про особливі умови польотів у певний час на певній території. Останні з цих документів, чинні з 14 липня 2014 року і на момент збиття, закривали повітряний простір над Донбасом до ешелону FL320, тобто до висоти 9750 метрів. Це значно вище, ніж 4500 метрів досяжності найпотужнішої з відомих наданих на той час Росією її гібридним силам на Донбасі протиповітряної системи «Верба».

Натомість Росія видала своє чинне з півночі з 16 на 17 липня 2014 року попередження щодо прилеглих до кордону з Україною частин свого повітряного простору, яке містило відразу два різні рівні висоти закриття цього простору: в одному місці документа приписувалося закриття до ешелону FL320, як і поруч в Україні, але в іншому місці цього ж документа вказана заборона польотів до ешелону FL530 – це висота 16150 метрів, на якій цивільні літаки вже не літають.

Цей момент викликав запитання до Росії під час першого технічного розслідування причин катастрофи, яке здійснила в 2014–2015 роках Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів. Критики також припускали, що це могло свідчити, що це практично повне закриття повітряного простору було здійснене саме через те, що російську установку «Бук», із якої й збили літак, уже доставили з Росії в Україну.

У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів», яке подав голова МЗС Нідерландів, наведене пояснення російської сторони, що вищий ешелон мав на меті обмежити верхню межу польотів (хоча в реальності ця висота обмежена суто технічними можливостями цивільних пасажирських літаків, і вона значно менша, ніж 16 тисяч метрів). На підставі цієї заяви розслідування вирішило, що цивільні авіаційні органи Росії теж не знали ні про які підстави закривати повітряний простір.

Єдині претензії до України з цього огляду в технічному розслідуванні Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів полягали в тому, що Україна, всупереч рекомендаціям ІКАО, обмеживши тоді мінімальну висоту польотів зі свого боку кордону, не вказала в документі причини цього. Росія натомість назвала причину, сформулювавши її таким чином: «Через бойові дії на території України біля державного кордону з Російською Федерацією і факти обстрілів із території України в бік території Російської Федерації, для забезпечення безпеки міжнародних польотів».

У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів» мовиться, що Росія пояснила цю фразу твердженнями про три випадки літа 2014 року, коли випущені з території України боєприпаси долітали до прикордонної території Росії. Тим часом у ті часи фіксувалися численні випадки обстрілів території України підрозділами Збройних сил Росії безпосередньо з російської території.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня 2020 року в спеціальному судовому комплексі на території летовища Схіпгол біля Амстердаму почався перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT). Цей процес, який веде Окружний суд Гааги, з перервами триває далі, останнє на цей час слухання відбулося 1 лютого.

Обвинувачені на цей час – це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий як «Стрєлков», який на момент збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий як «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий як «Гюрза» – підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського. Четвертий обвинувачений – громадянин України Леонід Харченко, відомий як «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Росія: суд відхилив апеляцію на продовження вироку 5 фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Апеляційний військовий суд Ростова-на-Дону в Росії залишив під арештом п’ятьох фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – Ремзі Бекірова, Шабана Умерова, Ризу Ізетова, Раїма Айвазова, і Фархода Базарова.

Таким чином, вони залишаться під арештом до 16 червня 2021 року. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили в громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Також повідомляється, що Фарход Базаров протягом минулого тижня перехворів ГРВІ з високою температурою, від якої йому довелося лікуватися підручними засобами. Шабан Умеров пережив напад гострого болю в серці.

«Також Шабан Умеров розповів, що був етапований в автозаку в так званому «стакані». Це відсік в автозаку, розміром 50×70 см, і на протязі протягом всього шляху його утримували там. Дані умови можна прирівнювати до тортурних умов, катування», – розповів «Кримській солідарності» адвокат Назім Шейхмамбетов.

Читайте також: Російські слідчі не вказали на українське громадянство фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.

 

Цивільна дружина Козака, яку він не декларує, купила квартиру в Москві вартістю 13 мільйонів доларів – «Схеми»

Цивільна дружина депутата від ОПЗЖ Тараса Козака Наталія Лавренюк, яку він не вказує в декларації, володіє квартирою на 657 кв. м. у центрі Москви, а на момент набуття власності її ринкова вартість становила 13 мільйонів доларів

Секретар РНБО спрогнозував, яка можливість скасування санкцій проти Козака і його телеканалів

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов спрогнозував, яка можливість скасування санкцій проти народного депутата Тараса Козака і трьох формально належних йому телеканалів – «112 Україна», NewsOne і Zik, – що були накладені 2 лютого.

Скасувати це рішення про санкції буде неможливо через серйозність доказів на їхнє обґрунтування, сказав він, виступаючи під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму «Санкції проти російської пропаганди».

За словами Данілова, робота над цим рішенням почалася ще влітку 2020 року, і готували його «дуже ретельно». Дані про діяльність цих фізичних і юридичних осіб українські спецслужби збирали протягом восьми місяців, у тому числі й на території Росії, і рішення про санкції ухвалили тоді, коли «зібрали це в єдиний пул», і «матеріали були реалізовані в той час, коли вони були готові».

До того ж часу, сказав він, існувала певна небезпека скасування рішень про санкції, якби їх запровадили раніше, – але тепер «ці рішення скасувати буде вже неможливо».

«Коли ми з кожним днем отримували все більше і більше додаткової інформації: як це відбувається, хто це фінансує, у який спосіб відбуваються ті чи інші речі на цих каналах, – нам стало зрозуміло, що це дуже небезпечна ситуація для безпеки України, коли вони можуть перейти вже певну межу», – додав секретар РНБО.

Як сказав Данілов, було зрозуміло, що «це не засоби масової інформації», а «суто пропагандистська машина Російської Федерації», це «суто елементи гібридної, інформаційної війни, це інформаційний терор проти нашої держави, який розгорнула Росія з використанням своїх поплічників».

Раніше 5 лютого Речниця Володимира Зеленського Юлія Мендель у прямому ефірі Радіо Свобода теж заявила, що Офіс президента має достатньо доказів для запровадження санкцій проти Тараса Козака, але розкрити деталі справи, на підставі якої запровадили санкції, відмовилася.

«Були надані дані, які доводять, що власники цих телеканалів порушували закон України і вели антидержавницьку діяльність, і про те, що було фінансування з іншої країни. Це те, як я можу сформулювати, і більше надати інформації не можу. Якщо будуть якісь судові процеси, то ми почуваємося впевнено в тих позиціях, які були надані для того, щоб були запроваджені ці санкції», – сказала Мендель.

Попереднього дня, 4 лютого, голова президентської партії «Слуга народу» і перший заступник голови її фракції в Верховній Раді Олександр Корнієнко заявляв, що РНБО запровадила санкції проти Тараса Козака, базуючись на отриманій від Служби безпеки України інформації щодо фінансування тероризму, і ці дані є «частково секретними».

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» і соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака, а також проти восьми пов’язаних із ним юридичних осіб, які стоять за телеканалами «112 Україна», NewsOne і Zik. Санкції передбачають блокування цих телеканалів.

Самі телеканали розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Рішення підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.

Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.

КВУ оприлюднив статистику прогулів засідань Ради депутатами

За підсумками роботи четвертої сесії Верховної Ради головними прогульниками були депутати групи «За майбутнє». Такі дані оприлюднив Комітет виборців України.

«Головними прогульниками Ради стали народні депутати групи «За майбутнє». В середньому впродовж сесії на пленарні засідання реєструвалися лише третина депутатів групи – 36 відсотків. Низькі показники реєстрації в народних депутатів «Опозиційної платформи – За життя». В середньому на засіданнях Ради реєструвалося 40 відсотків депутатів політсили», – йдеться в повідомленні.

За даними КВУ, у нардепів «Батьківщини» показники відвідування на рівні 51 відсотка, у групи «Довіра» – 56 відсотків, у фракції «Голос» – 58 відсотків.

«Лідерами за відвідуваннями Ради впродовж четвертої сесії ВР стали народні депутати «Європейської солідарності» та «Слуги Народу». В середньому на засіданнях ВР було зареєстровано 63 відсотки депутатів «Європейської солідарності» та 62 відстоки депутатів «Слуги Народу», – розповіли в Комітеті виборців.

Голова КВУ Олексій Кошель з цього приводу зазначив, що четверта сесія ВР виявилася найменш продуктивною за час роботи нового складу парламенту.

«Впродовж сесії народні депутати працювали лише 28 сесійних днів. Відвідування Верховної Ради також погіршилося. З одного боку, на це вплинули місцеві вибори, до яких де факто була залучена частина народних депутатів, які виступали в ролі агітаторів на місцях. З іншого боку, в осінній період в Україні погіршилася загальна ситуація із коронавірусом, через що робота парламенту була фактично заблокованою», – сказав Кошель.

1 вересня 2020 року розпочалася четверта сесія Верховної Ради дев’ятого скликання. Вона тривала до 22 січня 2021 року, відповідно до календарного плану, ухваленого в липні 2020 року.

 

Попри локдаун, низка ресторанів у Конча-Заспі приймала гостей, поліція не втручалася – «Схеми»

Під час січневого локдауну елітні ресторани у Конча-Заспі, попри заборону,  продовжили приймати відвідувачів, а поліція, приїжджаючи на виклик журналістів – не знаходила порушень

Коломойський програв суд економісту Аслунду в спорі про захист честі та гідності – юристи

Український бізнесмен Ігор Коломойський пограв суд шведському-американському економісту Андерсу Аслунду в спорі про захист честі, гідності і ділової репутації, повідомила юридична фірма «Астерс» 4 лютого.

«Позивач вимагав у доктора Андерса Аслунда спростувати низку публічних заяв щодо можливої причетності І. Коломойського до шахрайства, що призвело до багатомільярдних збитків «Приватбанку». На основі підготовленої адвокатами «Астерс» правової позиції 21 січня 2021 року колегія суддів Київського апеляційного суду прийняла постанову, якою задовольнила апеляційну скаргу Андерса Аслунда та скасувала рішення Печерського районного суду, ухваленого на користь І. Коломойського», – заявили юристи.

За даними фірми «Астерс», згідно з рішенням суду заяви Аслунда не містять фактичних даних, а є оціночними судженнями і не підлягають спростуванню, а вимоги Коломойського є «втручанням у право відповідача на свободу вираження поглядів».

Представники Коломойського наразі не коментували рішення суду.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 

Попри карантин та власні заклики, Зеленський влаштував вечірку до свого дня народження – «Схеми»

Попри карантинні обмеження президент Зеленський в колі артистів «Квартал 95» і співробітників ОП відсвяткував свій день народження у квартирі бізнес-партнера Коломойського Тімура Міндіча

Рада ухвалила закон про дистанційну роботу

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосувало 332 депутати, йдеться на сайті Ради.

Документом передбачено два самостійних види (форми) роботи – дистанційна та надомна.

Відповідно до закону, роботодавець має право при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце, де буде виконувати свої обов’язки працівник.

Документ забезпечує можливість працівника поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця.

Законом покладає на власника або уповноважений ним орган зобов’язання щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях на території і у приміщеннях власника.

Також документ надає можливість працівнику дистанційно ознайомитися з усіма правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами шляхом електронного обміну цими документами.

Питання дистанційної роботи набуло особливої ваги в Україні, як і у світі, після початку першого жорсткого карантину в березні 2020 року через пандемію коронавірусу. Тоді значна кількість працівників перейшла на роботу з дому.

 

Малюська: арбітраж відмовився розглядати позов Коломойського і партнерів щодо «Укрнафти»

Стокгольмський арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції у позові Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та Ігоря Палиці у справі про «Укрнафту», заявив міністр юстиції Денис Малюська 4 лютого.

«Пани Коломойський, Боголюбов та Палиця хотіли стягнути з України більше 6 мільярдів (!!) доларів США та звернулись з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу. Після майже шести років судового процесу арбітраж сьогодні їм відмовив», – написав Малюська.

Читайте також: «Коломойський не хоче виборів не менше, ніж Зеленський» – Гончаренко про Дубінського та монобільшість

Він нагадав, що в 2015 році кіпрські компанії Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited та Bordo Management Limited, кінцевими бенефіціарами яких є Коломойський, Боголюбов та Палиця, подали позов проти держави Україна до Стокгольмського арбітражного трибуналу.

Вони, як власники сукупно більше як 40% акцій компанії «Укрнафта», обстоювали свої вимоги тим, що національна компанія «Нафтогаз України» нібито відбирала газ, який належав «Укрнафті». Також акціонери звинувачували державні компанії в невиконанні рішень українських судів та підвищенні ставки оплати за користування надрами для видобутку газу.

За оцінкою Малюськи, сума, яку вимагали компанії Коломойського, Палиці та Боголюбова, вимагали суму, яка перевищує витрати з українського бюджету на освіту та науку в 2021 році.

Читайте також: Рік Коломойського: як змінився вплив олігарха після того, як Зеленський переміг на виборах (Частина 2)

«Винесення рішення Стокгольмським арбітражем кілька разів відкладалося. Відчувалося, що позивачі щось підозрюють та затягують процес. Але сьогодні це сталося – арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції. Коломойський, Боголюбов та Палиця отримали нуль доларів США, а не 6 мільярдів», – підсумував Малюська.

Компанія «Укрнафта» наразі не коментувала цю заяву міністра.

ПАТ «Укрнафта» виробляє 86% нафти в державі. Понад половину акцій належить державі, 42 – структурам Ігоря Коломойського.

 

Рада впорядкувала питання захисту викривачів корупції

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 3450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосувало 253 депутати.

«Законом також внесено низку взаємоузгоджених змін до закону України «Про запобігання корупції», Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, які гарантуватимуть реалізацію права викривачів на захист у судах із боку адвокатів системи безоплатної правової допомоги», – йдеться в повідомленні.

Документом передбачено, що «розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків».

Винагорода виплачуватиметься після рішення суду, але на суму, яка не перевищує трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

Також закон встановлює, що «повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього закону, які можуть бути перевірені». Відповідно, викривач повинен пояснити, звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинення корупційного правопорушення.

У документі також йдеться про початок роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів, який має запустити НАЗК.

Відповідно до цього закону, підтвердження або непідтвердження статусу викривача здійснюється протягом не більше ніж десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги.

У листопаді 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції». Як стверджують у Зеленського, закон дасть змогу створити нову ефективну систему запобігання корупції на основі міжнародних стандартів, що сприятиме зниженню рівня корупції в державі.

 

Оголошено підозру ще одному ексдепутату Верховної Ради Криму – прокуратура АРК

Повідомлено про підозру колишньому депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим за частиною 3 статті 110 КК України (посягання на територіальну цілісність України), що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Про це повідомили у прокуратурі АРК.

«Розслідуванням встановлено, що у 2014 році підозрюваний спільно з іншими депутатами ВР АР Крим проголосував за прийняття ряду постанов з метою легітимізації дій РФ щодо окупації території АР Крим і міста Севастополя, а також їх незаконного входження до складу Російської Федерації на правах суб’єкта федерації», – мовиться у повідомленні прокуратури.

У прокуратурі зазначили, що 6 березня 2014 року депутати Верховної Ради АРК проголосували за проведення незаконного референдуму. А після цього 11 березня 2014 року на засіданні кримського парламенту ухвалили іншу постанову про нібито незалежності півострова.

«Зазначеними рішеннями депутати Верховної Ради АР Крим намагалися створити враження легітимності окупації півострову Крим РФ та нібито вільного волевиявлення громадян України, які мешкали на території АР Крим та м. Севастополя», – наголосили у прокуратурі.

У відомстві нагадали, що 25 січня постановою Херсонського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу прокуратури автономії про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного екс-депутата. Його ім’я і прізвище в повідомленні не вказані, коментарі підозрюваного відсутні.

За даними Прокуратури АРК і Севастополя, загалом, з 99 депутатів, які входили до складу кримського парламенту у 2014 році, 87 особам повідомлено про підозру, до суду направлено 68 обвинувальних актів.