В Службі безпеки України повідомили про затримання на Одещині громадянина України, який проходив службу у створеному і контрольованому російськими спецслужбами органі угруповання «ЛНР».

«Оперативники СБ України встановили, що уродженець Луганської області добровільно вступив до лав одного із НЗФ на окупованій РФ території Луганщини. Згодом, за сприяння кадрових співробітників псевдоспецслужби, продовжив терористичну діяльність на штатній посаді у так званій «Службі прикордонної охорони МДБ ЛНР». Зі зброєю в руках він виконував завдання із забезпечення пропускного режиму на КПП «Дякове» (ТОТ Луганської області на кордоні з Росією), через яке на територію України незаконно постачалась російська військова техніка і озброєння», – повідомили в СБУ.

Повідомляється, що наразі затриманий надає слідчим інформацію про переміщення військової техніки та озброєння з території Росії на ТОТ Луганської області, персональні дані кадрових російських військовослужбовців і співробітників спецслужб, які курували діяльність бойовиків тощо.

«Також перевіряється наявна інформація стосовно причетності затриманого до вчинення тяжких злочинів на тимчасово окупованій території, а саме вбивств і катувань українських військових та мирних громадян. Фігуранту повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – повідомили в СБУ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував на четвер, 21 січня, позачергове засідання уряду, на якому розглянуть питання про звільнення заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталія Немілостівого.

«В четвер зранку уряд збирається на позачергове засідання. На порядку денному одне питання – звільнення заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталія Немілостівого. Я вже не раз казав – в нашому уряді немає недоторканих. Ще раз доведемо ці слова діями», – повідомив Денис Шмигаль у Telegram.

Раніше у мережі з’явилося відео, на якому людина, схожа на Немілостівого, у стані, як напідпитку, затримана патрульними. Офіційної причини, чому готується звільнення, наразі немає.

Сам Немілостівий поки ситуацію публічно не коментував.

Віталій Немілостівий став заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості в серпні 2020 року. Відомство очолює Олег Уруський.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби двічі порушили режим припинення вогню.

«Неподалік населеного пункту Старогнатівка збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік наших позицій з великокаліберного кулемета та снайперської зброї. Внаслідок ворожих пострілів був поранений військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил. Воїна оперативно доставили до лікувального закладу, де йому надається необхідна допомога лікарів», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що з початку поточної доби вздовж всієї лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі напередодні територій поблизу окупованого Донецька. На сайтах угруповання «ЛНР» інформації про бойові дії немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністерство закордонних справ України спільно з постійним представництвом президента України в АРК направили на розгляд Ради національної безпеки і оборони стратегію деокупації анексованого Росією Криму. Як повідомила перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар під час комітетських слухань у Верховній Раді, до 26 лютого РНБО можуть прийняти схвалити цей документ.

«Коли ми тільки починали розробляти архітектуру і бачення «Кримської платформи», ми разом з Постійним представництвом президента в АРК ініціювали розробку своїх частин стратегії деокупації і, синхронізуючи з урядом і профільним міністерством тимчасово окупованих територій, відправили їх на розгляд РНБО. Ми очікуємо, що у символічну дату 26 лютого у нас буде тематичне засідання РНБО і ухвалення подібної стратегії. Я знаю точно, що робота над цим ведеться», – наголосила вона.

Українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи має намір ініціювати створення «Кримської платформи».

За словами заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, саміт української «Кримської платформи» має відбутися 23 серпня 2021 року.

 
…

25 січня стартує конкурс із обрання очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повідомила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.

За її словами, таке рішення на засіданні 20 січня ухвалила комісія з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП.

«Оголошення буде опубліковане на сайті Офісу генпрокурора протягом трьох найближчих днів разом із нормативними актами, що регулюють діяльність Комісії та проведення конкурсу. Вже понеділка розпочнеться процес відбору керівника однієї з ключових інституцій. Чекаємо професійних, принципових і рішучих кандидатів, які готові в чесній боротьбі довести, що гідні очолювати САП та показати той результат, якого зачекалося суспільство від антикорупційних органів», – написала Венедіктова у фейсбуці ввечері 20 січня.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня.

У фейсбуці він опублікував копію наказу генерального прокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.

 
…

«Немає жодної легітимності в тому, що Росія захопила територію і претендує на те, що анексувала її»
…

Орджонікідзевський райсуд Харкова 20 січня обрав запобіжний захід ексмеру Слов’янська Нелі Штепі. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

 «Клопотання прокурора про обрання Штепі Нелі Ігорівні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково», – заявила суддя Олена Глебко.

 Обмежувальні заходи триватимуть принаймні до 19 березня. Штепа має перебувати вдома з 22:00 до 5:00.

Суд призначив початок слухань справи по суті на 28 січня. Це вже вп’яте цю справу розглядатимуть спочатку

Ексмера Слов’янська Донецької області Нелю Штепу затримали в липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України. У прокуратурі зазначали, що їй загрожує довічне ув’язнення. Штепа звинувачення прокуратури відкидає.

У 2017 році її випустили зі слідчого ізолятора під домашній арешт.

24 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини вирішив, що Україна має виплатити колишньому меру Слов’янська Донецької області Нелі Штепі 3 600 євро компенсації. ЄСПЛ визнав обґрунтованою скаргу Штепи про відсутність підстав для її арешту та занадто довге розслідування її справи.

 
…

Кабінет міністрів продовжив термін досліджень в Антарктиці на станції «Академік Вернадський» до 2023 року.

Народний депутат, член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко у телеграмі повідомив, що фінансування на 2021-2023 роки становитиме 331,53 млн гривень.

Велика Британія передала Україні свою станцію «Фарадей» в 1995 році. Згодом назву станції змінили на «Академік Вернадський» на честь українського вченого, академіка Володимира Вернадського. Перша українська антарктична експедиція відбулася в 1996 році.

 
…

У постанові йдеться, що Український національний пантеон у Києві планують створити протягом 2021–2025 років
…

Олександр Тупицький закликав генерального прокурора України Ірину Венедіктову звернутися до президента України Володимира Зеленського і попросити скасувати указ про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного суду. Відповідний лист оприлюднений на сайті КСУ.

У своєму листі Тупицький просить Венедіктову за наявності законних підстав та в передбаченому законом порядку повідомити йому про підозру в кримінальному провадженні №12013110060002990.

Крім того, Тупицький просить генерального прокурора забезпечити належне процесуальне керівництво в кримінальному провадженні та усунути «допущені прокурорами та слідчими Державного бюро розслідувань порушення», «вжити заходів щодо наледного правового реагування» стосовно слідчих та прокурорів.

Тупицький наполягає, що не має статусу підозрюваного, оскільки згідно із Кримінально-процесуальним кодексом письмове повідомлення про підозру судді Конституційного суду України здійснюється генеральним прокурором або його заступником, а відповідно до закону про Конституційний суд про підозру у вчиненні кримінального порушення судді повідомляє генеральний прокурор або особа, яка здійснює його повноваження.

«Фактично і юридично такого повідомлення мені про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у встановленому законом порядку здійснено не було», – пише Тупицький.

Він заявив, що із засобів масової інформації дізнався, що на 9:30 28 грудня його викликають до прокуратури для повідомлення про підозру. Водночас, за словами Тупицького, співробітник Управління документального забезпечення секретаріату Конституційного суду вручив йому повістку зранку 28 грудня.   

«Після цього приблизно о 9:15 я зателефонував виконувачу обов’язків генерального прокурора Р. М. Говді і повідомив, що лише щойно отримав його повістку, тому об’єктивно не зожу прибути до нього за викликом на 9:30 і звернувся з проханням перенести здійснення ним процесуальної дії – повідомлення мені про підозру – на наступний день», – заявив Тупицький.

Суддя стверджує, що Говда проігнорував його усне повідомлення та письмове клопотання про неможливість з’явитися до прокуратури.

За словами Тупицького, впродовж 28 грудня він перебував на своєму робочому місці, однак йому ніхто не повідомляв про підозру та не вручав жодних процесуальних повідомлень.

«Отже, 28 грудня 2020 року в установленому законом порядку я не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 12013110060002990 чи в будь-якому іншому кримінальному провадженні. Це означає, що в слідчих Державного бюро розслідувань та прокурорів не було законних підстав для виклику мене на допит як підозрюваного чи проведення інших процесуальних дій у такому статусі, а в генерального прокурора чи особи, яка здійснює його повноваження, – навіть формального приводу для внесення президенту України клопотання про відсторонення мене від посади судді Конституційного суду», – вважає Тупицький.

На його думку, прокуратура також не мала законних підстав застосовувати особливий порядок вручення йому підозри, коли йому її направили за місцем роботи.

«Повідомлення про підозру, направлене поштою, надійшло до Конституційного суду України 29 грудня 2020 року. Але його мені не було вручено. Секретаріат Конституційного суду повернув це повідомлення до Офісу генерального прокурора, оскільки за вказаних обставин передача його мені означала незаконний спосіб повідомлення про підозру», – додав Тупицький.

29 грудня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ з метою «відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи».

30 грудня Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

19 січня Управління державної охорони повідомило, що не допустило Тупицького до будівлі Конституційного суду відповідно до запиту Державного бюро розслідувань. У ДБР заявили, що Тупицький перешкоджає розслідувати провадження щодо нього.

Сам Тупицький викликав на місце подій поліцію через перешкоджання виконанню ним службових обов’язків.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби двічі порушили режим припинення вогню.

«Неподалік населеного пункту Водяне, що на Приазов’ї, збройні формування Російської Федерації відкрили вогонь в бік наших позицій з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемета. В районі населеного пункту Південне російсько-окупаційні війська вели вогонь з підствольних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. На обстріли противника українські військовослужбовці відкрили вогонь у відповідь», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що з початку поточної доби вздовж всієї лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не зафіксовано, бойових втрат у ЗСУ немає.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі напередодні територій поблизу Горлівки. На сайтах угруповання «ЛНР» інформації про бойові дії немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський доручив провести аудит тарифів у Києві та регіонах, повідомив Офіс президента.

«Глава держави доручає заступнику керівника Офісу президента України Кирилу Тимошенку, відповідальному за регіональну політику, провести повний аудит наявних тарифів у місті Києві та в усіх областях України, зіставити ціноутворення за різні проміжки часу, а також отримати вичерпні роз’яснення від відповідних керівників на місцях щодо завищених тарифів та щодо тарифної політики в цілому», – заявили в ОП.

Передусім це стосується саме тарифів на опалення, побутовий газ та користування пасажирським транспортом.

«Окрему увагу слід приділити таким специфічним непрозорим «тарифним проектам» окремих очільників міст, як стягнення коштів за евакуацію авто, за користування загальнодоступними частинами громадського простору тощо», – додали в ОП.

Згідно з рішенням уряду, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок.

 
…

Президент України Володимир Зеленський призначив стипендії для молодих письменників та митців «у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва».

Згідно з документом, стипендії президента були призначені 22 письменникам, 89 діячам у сфері музичного мистецтва, 28 діячам у сфері театрального мистецтва, 25 діячам у сфері образотворчого мистецтва, 10 діячам у сфері хореографічного мистецтва, 14 діячам естрадно-циркового мистецтва та шести кіномитцям.

Стипендія президента призначається громадянам України віком від 14 до 35 років. Її сума дорівнює одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня він становить 2 189 гривень.

 
…

Очільниця Організації з безпеки та співробітництва у Європі, міністр закордонних справ Швеції Енн Лінде заявила, що спостерігачі ОБСЄ наразі «не прямо» відстежують події, які відбуваються в окупованому Росією Криму. Зокрема, з цією метою місія посилила свою присутність на Херсонщині. Про це Лінде повідомила у відповідь на запитання кореспондента проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії під час спільної з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою пресконференції у Києві 19 січня.

«Це (відстеження того, що відбувається в Криму, – ред.) включає моніторинг діяльності, яка відбувається на пункті пропуску «Чонгар», а також на східному пункті пропуску «Каланчак». Останнім часом СММ ОБСЄ посилила свою присутність в Херсонському регіоні, для того, щоб відстежувати події, які відбуваються в окупованому Криму. Представники місії також розмовляли з людьми, які проживають у Криму, Херсоні, Києві та Львові», – розповіла Лінде.

Кулеба зазначив, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повинна почати дистанційний моніторинг ситуації в Криму, оскільки це питання вже «перезріло», і запросив Швецію приєднатися до ініціативи «Кримська платформа».

«Ми зараз знаходимося на стадії розсилки офіційних запрошень для лідерів інших держав на саміт «Кримської платформи», тому, поки ми не зберемо список офіційних підтверджень, я не буду коментувати конкретні країни, які вже погодилися брати участь в саміті. Але я можу сказати вам, що та робота, яку ми проводимо з іншими країнами з роз’яснення цілей «Кримської платформи» і її формату, демонструє, що ця ініціатива отримує все більше підтримки», – заявив Кулеба журналістам.

У свою чергу Лінде нагадала, що її країна на чолі ОБСЄ продовжить підтримувати політичне вирішення конфлікту між Україною і Росією.

«Одним з наших пріоритетів протягом наступного року буде захист системи європейської безпеки, і підтримка політичного вирішення конфлікту відповідно до принципів і зобов’язань ОБСЄ з повною повагою до суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», – повідомила Лінде.

В Офісі президента України повідомили, що саміт «Кримської платформи» щодо деокупації півострова відбудеться 23 серпня цього року. 

 
…

Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальних провадження стосовно народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Дубінського. Про це повідомили Радіо Свобода у пресслужбі Офісу генпрокурора.

«Генеральний прокурор розпочала два кримінальних провадження відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11 січня», – заявили у пресслужбі.

В Офісі генпрокурора зазначили, що провадження відкрили за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України (Умисне ухилення від сплати податків) та частиною 1 статті 209 Кримінального кодексу України (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом). Досудове розслідування доручили Державному бюро розслідувань.

Санкція статті щодо несплати податків передбачає штраф від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.
…

Контррозвідники Служби безпеки спільно з Державним бюро розслідувань викрили злочинне угруповання, яке спеціалізувалось на шахрайських діях під час працевлаштування на керівні посади, зокрема у Офіс президента та Кабінет міністрів України, повідомила у вівторок пресслужба СБУ.

«Оперативники встановили, що у Києві діє злочинне угруповання, до складу якого входить колишній помічник одного з народних депутатів України. Він для дискредитації органів влади за грошову винагороду у розмірі 200 тисяч доларів США запропонував «вирішити» питання щодо призначення кандидата на посаду директора Департаменту з питань юстиції та правоохоронної діяльності Офісу президента України. 18 січня 2021 року правоохоронці шляхом проведення скоординованих заходів затримали зловмисника згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США», – повідомили в СБУ.

За даними відомства, наразі слідчі дії тривають, вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу.

Про особу затриманого не повідомляють.
…

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький викликав представників Національної поліції до приміщення Конституційного суду через перешкоджання виконанню ним службових обов’язків.

За його словами «невідомі особи» не дають йому потрапити на робоче місце, аргументуючи це указом президента про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного суду строком на два місяці, починаючи з 29 грудня 2020 року.

«Крім посади судді, я обіймаю посаду голови суду. Таким чином, я є розпорядником фінансів, тільки я можу робити підписи, печатка в сейфі знаходиться. Тобто це призводить до блокування всього органу. Сьогодні відбулося фактично захоплення Конституційного суду. Сюди стягнуто якісь підрозділи», – сказав Тупицький перед тим, як написав заяву до поліції.

Тупицький закликав правоохоронців з’ясувати, хто саме і на яких законних підставах перешкоджає його роботу. Він додав, що роботу судді Конституційного суду регламентують два закони: Конституція і закон «Про Конституційний суд», і ними не передбачено такого поняття як відсторонення від посади.

«На сьогодні зі мною трудові відносини не розірвано, я отримую зарплату», – додав Тупицький.

Поліція, що прибула на виклик, погодилася зафіксувати заяву голови Конституційного суду України. Від додаткових коментарів правоохоронці відмовилися. Радіо Свобода надіслало запит, аби з’ясувати, що Національна поліція зареєструвала звернення Олександра Тупицького.

Управління державної охорони повідомило, що недопущення Тупицького на робоче місце відбувалося силами їхніх військовослужбовців. Відповідний запит до управління надійшов від ДБР.

29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ з метою «відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи».

30 грудня Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

 
…

Міністерство закордонних справ України глибоко занепокоєне затриманням російського опозиційного діяча Олексія Навального, повідомила у понеділок пресслужба українського зовнішньополітичного відомства.

«Розцінюємо ситуацію навколо Навального як продовження Кремлем ганебної практики наступу на права людини та придушення свободи слова. Затримання та політично мотивоване переслідування політичних і громадських діячів, представників національних меншин, журналістів, яке системно практикується Кремлем, суперечить міжнародним зобов’язанням РФ та відповідним угодам у сфері прав людини, учасником яких є Російська Федерація. Вимагаємо від російської влади звільнити всіх політичних в’язнів, зокрема громадян України, які незаконно утримуються російською владою», – йдеться у заяві.

Також МЗС України закликало міжнародну спільноту вжити «більш рішучих дій для засудження репресивних практик влади РФ».

Суд міста Хімки Московської області Росії, який провів засідання в приміщенні відділку поліції, 18 січня ухвалив рішення заарештувати російського опозиційного політика Олексія Навального на 30 діб.

Навальний був затриманий в аеропорту Шереметьєво ввечері 17 січня під час проходження паспортного контролю. Федеральна служба виконання покарань заявила, що до рішення суду про запобіжний захід він має перебувати під вартою.

Раніше пенітенціарна служба звинуватила Навального в тому, що він під час перебування за кордоном порушив правила випробувального терміну, і попросила суд змінити умовне покарання у так званій справі «Ів Роше» на реальний термін. 29 грудня, за добу до закінчення випробувального терміну, Навальний був оголошений в розшук. Політик знав про намір пенітенціарної служби його затримати, але не відмовився від планів повернутися до Росії.

Олексій Навальний опинився на території Німеччини 22 серпня, його привезли туди з міста Омськ у стані коми після отруєння бойовою отруйною речовиною з групи «Новачок». У Німеччині він лікувався, а потім проходив реабілітацію. Навальний заявляв, що не з власної волі туди приїхав, і що повернеться до Росії. Він також говорив, що повідомив службі виконання покарань про своє перебування за кордоном і про те, що він там із медичних причин.
…

Від початку поточної доби вздовж всієї лінії розмежування на Донбасі порушень режиму припинення вогню не зафіксовано, повідомили у штабі операції Об’єднаних сил

«Обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил і надалі контрольована українськими воїнами», – йдеться в повідомленні.

Інформації про жертв чи постраждалих серед українських військових немає.

Повідомляється, що потягом минулої доби в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано одне порушення режиму тиші – біля Богданівки.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі напередодні територій поблизу Петровського. На сайтах угруповання «ЛНР» інформації про бойові дії 18 чи 19 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Росія грубо порушувала договір про відкрите небо упродовж 10 останніх років – про це заявило Міністерство закордонних справ України у коментарі щодо виходу Москви з ДВН 18 січня.

«Росія грубо порушувала ДВН упродовж 2009 – 2020 років, зокрема шляхом скорочення зони його застосування через окупацію частин територій України та Грузії. Україна неодноразово закликала РФ припинити порушення договору та відновити зони його застосування у межах суверенної української території», – зазначають у дипломатичному відомстві.

МЗС розцінило рішення Росії як черговий приклад втілення її зовнішьополітичного курсу, «спрямованого на знищення європейської архітектури безпеки, руйнацію міжнародних режимів контролю над озброєнням та підрив фундаментальних норм і принципів міжнародного права».

Читайте також: МЗС України працює над притягненням «Яндексу» до відповідальності за роботу в Криму

Згідно з позицією Києва, Договір з відкритого неба залишається важливою міжнародною угодою в сфері контролю над озброєнням.

«Лише у 2015-2020 роках Україна здійснила 50 спостережних польотів, прийняла на своїй території 53 спостережні місії, зокрема 5-7 грудня 2018 року надзвичайну місію США у складі багатонаціональної команди спостерігачів США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Франції та Румунії з метою вивчення та деескалації ситуації внаслідок збройного нападу військово-морських та повітряних сил РФ на корабельно-катерну групу ВМС України у Керченській протоці 25 листопада 2018 року», – нагадали у міністерстві.

МЗС Росії 15 січня заявило, що Москва розпочинає процедури для виходу країни з Договору про відкрите небо.

Читайте також: Литва закликала запровадити санкції проти Росії за арешт Навального

22 листопада 2020 року США офіційно вийшли з Договору про відкрите небо. Рада національної безпеки США вказала тоді, що «Росія грубо порушувала [договір] протягом багатьох років».

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.
…

Кабінет міністрів Україну оприлюднив текст постанови, яка встановлює граничну ціну на газ для населення на час дії карантину. Документ з’явився на сайті уряду 18 січня.

Згідно з постановою, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок.

Читайте також: З 18 січня через «Ощадбанк» можна подати заявки на підключення газопостачання від «Нафтогаз України» – Наумов

«Установити з 1 лютого 2021 року на період дії карантину, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, граничну ціну на природний газ за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальниками, у тому числі постачальником «останньої надії», на рівні 6 гривень 99 копійок за 1 кубічний метр», – йдеться в змінах, які Кабінет міністрів вніс цим документом до своєї постанови про карантин від 9 грудня 2020 року.

До цієї ціни входять податок на додану вартість та плата за транспортування магістральними газопроводами. Якщо ціна постачальника на газ перевищує цю позначку, його має продати постачальник «останньої надії».

Читайте також: У Дніпрі на мітингу проти підвищення тарифів вимагали відставки прем’єра Шмигаля

Як заявили 15 січня в Офісі президента, запровадження обмежень на ціну на газ не означає повернення до державного регулювання.

Раніше Денис Шмигаль заявляв, що тарифи на газ для населення будуть знижені на понад 30%, вказуючи, що буде запроваджене «державне регулювання». Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, називав ринкові ціни на газ «завеликими, особливо якщо зважати на пандемію».

На початку цього тижня прем’єр-міністр заявив, що українська влада напрацювала два підходи, які дозволять суттєво знизити тариф на газ для населення.
…

Служба безпеки України підтвердила, що не розслідує кримінальну справу за статтею про державну зраду щодо голови Офісу президента України Андрія Єрмака та другого президента України Леоніда Кучми. Про це СБУ повідомила у відповіді на запит Радіо Свобода.

«У ході здійснення слідчими органів безпеки досудового розслідування у кримінальному провадженні за згаданими у вашому запиті фактами не отримано фактичних даних щодо вчинення особами (у тому числі вказаними вами) злочину, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу (державна зрада – ред.), та встановлено відсутність самої події кримінального правопорушення», – йдеться в листі СБУ.

Читайте також: Bellingcat розслідує зрив операції з затримання «вагнерівців» та «готова зайнятися» розслідуванням справ Майдану

Як додають у відомстві, на основі таких висновків кримінальне провадження було закрите.

Запит Радіо Свобода стосувався Андрія Єрмака і Леоніда Кучми, хоча їхні імена у відповіді не згадуються.

12 січня народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович повідомив, що Служба безпеки України закрила провадження, раніше відкрите проти Андрія Єрмака та Леоніда Кучми. Цю справу СБУ відкрила на вимогу суду за його позовом через домовленість щодо створення в Мінську «консультативної ради» з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.
…

Діяльність компанії «Яндекс» на території України заборонена відповідно до Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № +1644-VII
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відвідає з візитом Україну 27 січня. Про це повідомив сьогодні, 18 січня, в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. Раніше у дипломатичному відомстві України анонсували цей візит, але точної дати не називали.

Петер Сіярто прибуде до Києва на запрошення української сторони. Як очікується, він зустрінеться зі своїм колегою Дмитром Кулебою і можливо буде підписано меморандум про перспективи розвитку двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною.  

«Окреслено наше бачення і ми отримали пропозиції угорської сторони. Дипломатичний шлях узгодження не припинявся навіть незважаючи на існуючі або виникаючі проблеми. Ми рухаємося, і наша мета – нормальний, зрозумілий діалог і співпраця, вигідна обом сторонам. Це непросто. Але ми (Україна і Угорщина – ред.) не маємо якогось конфлікту, який неможливо вирішити. Є суперечності, є певні порушення (на наш погляд) з угорського боку, і ви знаєте, що є кримінальна справа, яку веде Служба безпеки. Але ми відриті до обговорення комплексу питань. Водночас є «червоні лінії», яких ми триматимемося і стосовно функціонування української мови, і стосовно системи освіти тощо (Будапешт критикує ухвалений в Україні восени 2017 року закон «Про освіту». Його 7-а стаття передбачає навчання рідною мовою у школах та класах нацменшин у початковій школі. Раніше таке навчання було можливе і в середній, і у вищій школі. У Будапешті вважають такий закон наступом на права угорської меншини – ред.)», – зауважив Боднар.

За його словами, після візиту Сіярто Київ також може відвідати прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Сторони обговорюють можливість цього візиту. 

При цьому Боднар наголосив Радіо Свобода, що у пошуку компромісів із Угорщиною Україна не зрадить власні інтереси. 

«Формальності у наших відносинах (України і Угорщини – ред.) ні до чого не приводять. Нам треба вийти з вирішенням питань, які знімали б із порядку денного, як ми вважаємо, політизовану тему щодо нібито порушення прав угорської меншини (в Україні – ред.) та рухатися далі у розвитку двосторонніх відносин. У розвитку партнерства НАТО, в європейській інтеграції тощо», – зазначив заступник голови МЗС.    

Між Україною та Угорщиною є низка дражливих політичних питань, у вирішенні яких Київ шукає компроміси,

Зокрема, 30 листопада минулого року СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Обшуки провели у рамках розслідування справи про можливе втручання у внутрішні справи України і заподіяння шкоди державній безпеці України.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки і повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп. Його український колега Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. 

Також Будапешт повідомляв раніше, що завдяки принципу консенсусу в НАТО блокуватиме подальшу інтеграцію України до альянсу і зустрічі Комісії Україна-НАТО на політичному рівні, поки Київ не дослухається до вимог Угорщини стосовно зміни законодавства про мову освіти для нацменшин.

 
…

Служба безпеки України повідомила про оголошення у розшук ватажка угруповання «ЛНР», який у 2014 році брав активну участь в організації захоплення будівлі Управління СБУ в Луганській області.

«Контррозвідка та слідчі української спецслужби встановили, що фігурант у 2014 році приєднався до незаконних збройних формувань. За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції. Також встановлено, що зловмисник створив та очолив угрупування так званий «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів», – повідомила пресслужба СБУ.

За даними відомства, наразі фігурант переховується на тимчасово непідконтрольній українській владі території Луганської області.

«Слідчі СБУ заочно повідомили зловмиснику про підозру за ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації) Кримінального кодексу України. У межах спеціального досудового розслідування тривають заходи щодо документування протиправної діяльності ватажка бойовиків та притягнення його до відповідальності», – додали в СБУ.

Днями у СБУ заявляли, що двом бойовикам угруповання «ДНР» було повідомлено про підозру.

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

В Офісі президента України повідомили, що саміт «Кримської платформи» щодо деокупації півострова відбудеться 23 серпня цього року. Як передає сайт ОПУ, про це телеканалу «1+1» заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

«Вже чітко визначено дату проведення Кримського саміту – 23 серпня 2021 року. Офіс Президента працює разом з МЗС для підготовки відповідних запрошень світовим лідерам, відповідної концепції, програми саміту, організаційних моментів», – сказав Жовква.

Він наголосив, що на саміті «Кримської платформи» необхідно ухвалити конкретні рішення щодо деокупації півострова.

«Ми не проводимо саміт заради саміту. Нам не потрібно провести саміт і знову забути цю тему. Тому після саміту має з’явитися, очевидно, декларація, а що ще більш важливо – скоординований міжнародний інструментарій для деокупації Криму та захисту прав українців у Криму», – зазначив заступник керівника Офісу президента.

Ігор Жовква зауважив, що саміт буде пов’язаний з урочистостями з нагоди 30-річчя незалежності України. За його словами, президент Володимир Зеленський під час телефонних розмов з лідерами іноземних держав запрошує їх до участі в цих подіях.

«Сподіваємося на широку міжнародну присутність у ці два дні», – сказав заступник керівника Офісу президента.

Раніше перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявляла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.

У МЗС Росії заявляли, що російська сторона готова взяти участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення. Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов переконаний, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».
…

Надзвичайних ситуацій, пожеж чи небезпечних подій на об’єктах, залучених до проведення місцевих виборів в Україні у неділю не сталося, повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.

«Для гарантування пожежної безпеки під час проведення виборів у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях від ДСНС на чергуванні перебувало 4190 осіб та 1240 одиниць техніки», – повідомили в ДСНС.

За даними відомства, з огляду на підрахунок голосів на територіальних виборчих комісіях продовжують чергування представники ДСНС – по дві особи.

У неділю у трьох територіальних громадах відбулися повторні вибори міського голови – у Борисполі та Броварах Київської області та Новгород-Сіверському Чернігівської області.
…

У день місцевих виборів у Борисполі та Броварах Київської області поліція склала 34 адміністративні протоколи.

«Станом на 20:00 годину до поліції Київщини надійшло 82 повідомлення, пов’язаних з порушенням виборчого процесу. Поліція провела перевірки, за матеріалами яких складено 34 адміністративних протоколи», – розповіли в поліції Київщини.

Поліцейські склали 28 адмінпротоколів у Броварському районі та 4 на Бориспільщині за публічне розголошення виборцями результатів волевиявлення (стаття 212-22 Кодексу України про адміністративне правопорушення). Стаття передбачає накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 5 100 гривень).

17 січня відбулися вибори мерів в трьох українських містах. За даними Центральної виборчої комісії, у Броварах (Київщина) явка становила 43,02%, у Борисполі (Київщина) – 30,15%, а в Новгород-Сіверському (Чернігівщина) – 41,48%.

У Броварах повторні вибори призначив суд. Там обирали мера та депутатів міської ради.

28 жовтня 2020 року мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук помер від ускладень, викликаних коронавірусною інфекцією, 29 жовтня від COVID-19 помер міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади на місцевих виборах 25 жовтня.

 
…

Центральна виборча комісія повідомила дані про явку на виборах мерів трьох українських міст.

На виборах у Броварах (Київщина) явка становила 43,02%, у Борисполі (Київщина) – 30,15%, а в Новгород-Сіверському (Чернігівщина) – 41,48%.

У Броварах повторні вибори призначив суд. Там обирали також депутатів міської ради.

28 жовтня 2020 року мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук помер від ускладень, викликаних коронавірусною інфекцією, 29 жовтня від COVID-19 помер міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади на місцевих виборах 25 жовтня.

 
…

Сфери культури зможуть працювати після повернення до адаптивного карантину, повідомив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко у фейсбуці.

«Обговорили з прем’єр-міністром заяву щодо можливого карантину до кінця 2021 року. Прем’єр запевнив, як тільки Україна знову повернеться до адаптивного карантину (попередньо, з 25 січня), сфери культури, гостинності та креативні індустрії зможуть працювати. Звісно, з дотриманням усіх правил карантину. І дивлячись на статистику захворюваності в країні», – написав Ткаченко.

В Україні з 8 до 24 січня триває посилений карантин. Серед іншого заборонена робота музеїв, кінотеатрів та театрів.

 
…