Микитась каже, що не ігнорував засідання суду

Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

НАЗК відновило доступ до реєстру декларацій після модернізації

Національне агенство з питань запобігання корупції 31 грудня відновило роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстру декларацій), повідомила пресслужба НАЗК у четвер.

«Реєстр декларацій уже доступний для всіх користувачів. НАЗК звертає увагу суб’єктів декларування, що перенесення деяких даних із кабінетів користувачів ще триває. Якщо ви, наприклад, не змогли знайти в кабінеті історію листування з уповноваженою особою НАЗК, будь ласка, не хвилюйтеся. Ці дані будуть відновлені вже найближчим часом», – йдеться в повідомленні.

За даними НАЗК, в результаті модернізації у реєстрі є такі оновленн:

– Тепер персональні дані в чернетках документів не зникають. Суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та з різними кваліфікованими електронними підписами (КЕП);

– Декларант може переглянути й завантажити всі подані ним документи з персональними даними у форматі HTML і PDF зі свого кабінету;

– Зручніша робота з КЕП. У разі використання декларантом декількох КЕП відсутня необхідність проводити процедуру зміни КЕП у реєстрі декларацій;

– Відтепер у реєстрі декларацій можливо подати повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента в електронній формі. Раніше суб’єкти декларування повинні були подавати їх тільки в паперовій формі.

29 грудня у НАЗК попереджали, що через модернізацію доступ до реєстру декларацій може бути частково обмежений до кінця 2020 року.

Суд продовжить розгляд запобіжного заходу Микитасю, якого підозрюють у викраденні людини

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

Справа Микитася: суд взяв паузу до завтра через заяву про відвід слідчого судді

Суддя Шевченківського суду оголосила перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Про це вона заявила в залі суду увечері 30 грудня.

«Оскільки подання даної заяви про відвід слідчого судді унеможливлює подальший розгляд справи, очевидно, така заява буде передана на авторозподіл. Орієнтовно дана заява буде розглянута завтра о 9 годині в цьому ж приміщенні», – заявила вона.

Раніше захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

30 грудня суд почав обирати запобіжний захід розгляд справи проти екснародного депутата, колишнього керівникі будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася, в якій його звинувачують у викраденні людини та вимаганні грошей. Про відповідну підозру Національна поліція повідомила йому 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

В Офісі генпрокурора вважають законним указ президента про відсторонення Тупицького

Президент України Володимир Зеленський відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького згідно з вимогами законодавства, заявили в Офісі генерального прокурора 30 грудня.

Як стверджують в установі, який очолює представниця партії Зеленського Ірина Венедіктова, позиція Конституційного суду щодо відсторонення необґрунтована.

«Законодавство України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням його бланкетних норм, які містяться у профільних кодексах та спеціальних законах. Припинення повноважень судді Конституційного Суду України чи звільнення судді КСУ з посади не охоплюють питання тимчасового відсторонення судді КСУ у зв’язку із набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення», – заявляють в Офісі генеральної прокурорки.

Читайте також: «Зеленський перевищив власні повноваження» – експерт про рішення тимчасово відсторонити голову КСУ

Згідно з позицією ОГПУ, відсторонення від посади є одним із інститутів кримінального судочинства, закріпленим у Кримінальному процесуальному кодексі.

Раніше сьогодні Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

Напередодні КСУ заявив, що планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади.

Малюська анонсував приватизацію чотирьох тюрем у 2021-му

Активну фазу «Великого продажу в’язниць» у 2020 році почати не вдалося, заявив міністр юстиції Денис Малюська 30 грудня.

За його словами, на заваді стали бюрократичні перешкоди. Водночас Малюська вказав на те, що в державному бюджеті 2021 року передбачені доходи від продажів в’язниць.

«Доходи від приватизації в’язниць будуть розподілятися за пропорцією 70/30 (70% – у спецфонд та, відповідно, на нове будівництво, 30% – у загальні доходи бюджету). Це хоч і трохи затягує строки, але все-одно надає нам змогу врешті-решт продавати в’язниці у межах процедури малої приватизації. Тож у 2021 році очікуйте приватизацію щонайменше чотирьох в’язниць», – написав він.

Читайте також: «У нас є в’язниці, де на одного засудженого припадає менше ніж 1 кв.м простору» – правозахисниця

Також Малюська анонсував публікацію «Рейтингу в’язниць», відкриття нових об’єктів в’язничної інфраструктури, будівництво нових слідчих ізоляторів та зміни в законодавстві, які мають змінити систему кримінальних покарань.

Серед досягнень 2020 року міністр назвав появу платних камер у СІЗО та скорочення мережі в’язниць.

«Під ніж» пішли 12 установ з гіршими, у порівнянні з аналогами, умовами утримання. Це дозволило нам зменшити кількість співробітників та дещо підвищити заробітні плати тим, хто залишився», – зазначив він.

У серпні Міністерство юстиції оголосили про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.

МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що українська сторона очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака «Міжнародних авіаліній України» на початку року. Про це йдеться в заяві речника МЗС, що є в розпорядженні Радіо Свобода.

«Констатуємо, що далі заяв, які іранська сторона робить в ЗМІ останніми днями, взаємодія не просувається. Домовленості, досягнуті під час другого раунду консультацій в Тегерані наприкінці жовтня 2020 року, Іран досі не виконав. Така ситуація є особливо неприйнятною, оскільки йдеться про долі невинних людей», – йдеться в заяві.

У МЗС також прокоментували заяви Ірану про схвалення виплат по 150 тисяч доларів родинам загиблих у катастрофі літака МАУ.

«Розмір компенсацій для родичів громадян, загиблих внаслідок збиття Іраном літака рейсу PS752, має бути визначений шляхом переговорів сторін. Важливою передумовою має стати встановлення причин трагедії та притягнення винних до відповідальності. При визначенні розміру компенсацій також буде враховуватися міжнародна практика у подібних катастрофах», – йдеться в заяві.

У МЗС наголосили, що Україна разом з іншими постраждалими країнами продовжить докладати максимальних зусиль для встановлення справедливості у цій справі й притягнення винних до відповідальності.

28 грудня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представили свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи літака, втім у МЗС заявили, що не отримували звіту.

Цей звіт від іранської сторони українські дипломати називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

Україна домовилася про поставки 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 з китайською компанією – ОП

Україна отримає 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, Міністерство охорони здоров’я після переговорів, які вело з вересня, «на виконання завдання президента Володимира Зеленського» уклало контракт про постачання на територію України «в максимально короткі терміни» вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В Офісі президента повідомили, що Sinovac Biotech є найбільшою китайською компанією з виробництва вакцин. «Щорічно вона виготовляє від 300 до 500 мільйонів доз вакцин, які схвалені в 34 країнах світу. Компанія розробила та вивела на ринок вакцини проти гепатиту А і В, вірусів грипу, включно з пташиним, паротиту. Рішення про закупівлю вакцини Sinovac Biotech проти COVID-19 у кількості 50 мільйонів доз вже ухвалила зокрема Туреччина», – йдеться в повідомленні.

Україна використовуватиме вакцину Sinovac Biotech для захисту насамперед тих громадян, які мають критичний ризик інфікування, і тих, хто виконує критичні функції у боротьбі з пандемією, додали в ОП. Щеплення буде безкоштовним.

За даними Офісу президента, вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм. «Проведені клінічні випробування у різних країнах, за результатами проміжних даних, показали ефективність препарату до 97%. Так, ІІІ фазу клінічних випробувань було проведено в Індонезії (1600 пацієнтів, ефективність 97%) та Туреччині (1325 пацієнтів, ефективність 91%). Завершується III фаза клінічних випробувань у Бразилії, проміжні результати очікуються 7 січня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

На січень наступного року планується отримання дозволу на застосування препарату в Китаї та інших країнах, також вакцина буде подана на прекваліфікацію до ВООЗ у лютому 2021 року, додали в ОП.

Вартість однієї дози вакцини складає 504 гривні.

За умовами договору, перша партія вакцини у кількості 700 тисяч доз буде поставлена в Україну протягом 30 днів після офіційної реєстрації в Китаї, або одним із компетентних органів Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії, або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського союзу.

В Офісі президента уточнили, що постачання здійснюватиметься окремо від механізму COVAX, за яким Україні гарантовано отримання восьми мільйонів доз вакцини безкоштовно.

У липні Китай розпочав програму екстреного використання вакцини, спрямовану на працівників критичних сфер та інших осіб із високим ризиком зараження. Станом на середину листопада він щепив близько одного мільйона людей, використовуючи принаймні три вакцини – дві розроблені державною китайською національною групою Biotec (CNBG) і одна – Sinovac Biotech.

Дані про випробування вакцини проти COVID-19, розробленої китайською компанією Sinovac Biotech, різнилися: проміжні дані випробувань на пізній стадії в Туреччині показали, що її вакцина CoronaVac ефективна на 91,25%, тоді як дослідники в Бразилії кажуть, що «постріл» був ефективним на понад 50%.

Раніше про те, Україна веде переговори з Китаєм про постачання вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська влада інтенсифікує переговори зі світовими фармацевтичними компаніями й урядами інших країн, щоб прискорити постачання в Україну якісної й перевіреної вакцини від COVID-19.

За словами Зеленського, МОЗ проводить переговори з багатьма західними партнерами: «і Moderna, і AstraZeneca, і з китайськими виробниками, і з європейськими виробниками про постачання вакцини».

В інтерв’ю Радіо НВ головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що Україна може безкоштовно отримати додаткові вісім мільйонів доз вакцини від коронавірусу в межах ініціативи COVAX на додачу до вже гарантованих восьми мільйонів.

Раніше Міністерство охорони здоров’я спільно з Центром громадського здоров’я затвердило загальнонаціональний план вакцинації.

Він передбачає впродовж 2021–2022 років охопити вакцинацією від коронавірусу щонайменше 50% населення України (або близько 20 мільйонів людей).

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляв, що МОЗ розраховує провести першу вакцинацію від COVID-19 в лютому 2021 року.

Тимошенко, Порошенко та Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців – КМІС

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко та лідер Радикальної партії Олег Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців, йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Тимошенко не довіряють або скоріше не довіряють 78,1%, Порошенку – 75,7%, а Ляшку – 69,8%.

Далі ідуть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (68,2%), лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок (65,3%), один з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук (62,7%), колишній прем’єр Володимир Гройсман (62,2%) та президент України Володимир Зеленський (59,6%).

Опитування проводили з 17 до 23 грудня 2020 року. Методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів опитали 1200 респондентів, що мешкають у 85 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,9% — для показників, близьких до 50%, 2,5% — для показників, близьких до 25%, 1,9% — для показників, близьких до 12%, 1,3% — для показників, близьких до 5%.

 

КСУ призначить спеціальне засідання через рішення Зеленського відсторонити Тупицького

Конституційний суд планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади. Про це йдеться в повідомленні суду 29 грудня.

У суді посилаються на Кримінальний процесуальний кодекс України, згідно з яким президент може відсторонювати осіб, яких призначає, на основі клопотання прокурора «в порядку, встановленому законодавством».

Також пресслужба КСУ вказує на гарантії незалежності суддів цього органу, в тому числі – особливий порядок припинення повноважень чи звільнення судді.

«Рішення про звільнення судді Конституційного Суду України з посади з підстав, визначених частиною другою статті 149-1 Основного Закону України, ухвалюється виключно Конституційним Судом України на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість нього. Таким чином, з цього приводу буде призначено спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України», – заявили в КСУ.

29 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ, повідомляє пресслужба президента.

За повідомленням, таке рішення президент ухвалив «після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу генерального прокурора».

28 грудня в Офісі генерального прокурора повідомили, що планують відправити клопотання президенту України про усунення Олександра Тупицького з посади голови Конституційного суду України.

Читайте також: Тупицький – підозрюваний. Що далі?

Перед тим у понеділок голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не з’явився до Офісу генерального прокурора, куди його викликали для вручення підозри. Оскільки Тупицький не з’явився до ОГП, повідомлення про підозру йому направили поштою. Як уточнили в ОГП, тепер голова КСУ вважається підозрюваним у підкупі свідка та в завідомо неправдивих показаннях свідка.

21 грудня журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ в розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Зокрема, Тупицькому інкримінують вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

«Схеми», зокрема, опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

Радник Єрмака: секретар РНБО зробив подання на звільнення Кривоноса кілька місяців тому

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов зробив подання на звільнення генерала-майора Сергія Кривоноса з посади заступника секретаря РНБО ще кілька місяців тому, повідомив радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Олексій Арестович у фейсбуці.

«На своїй новій посаді себе не проявив, і рішенням секретаря РНБО кілька місяців тому був поданий на звільнення і повернення в розпорядження міністра оборони України. Зокрема, Кривонос провалив підготовку законопроєкту про територіальну оборону, був відсторонений з позиції керівника робочої групи з підготовки закону», – написав Арестович.

За його словами, після цього Кривонос почав «інтригувати» проти нового закону і «зайнявся організацією політичної кампанії, спрямованої на дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України».

Він додав, що «правоохоронним органам України належить ще визначити в рамках кримінальної справи про спробу організації державного перевороту у 2017 році, за якою Кривонос проходить «свідком», чи був він там свідком, чи соратником організаторів».

Сам Кривонос наразі не коментував допис Арестовича.

29 грудня президент України Володимир Зеленський звільнив його з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Це сталося за кілька днів після того, як Кривонос розкритикував ідею Зеленського мобілізувати чоловіків і жінок у випадку нападу Росії. Своє звільнення генерал-майор назвав «новорічним подарунком».

Заступником секретаря РНБО Сергій Кривонос став іще за часів п’ятого президента України Петра Порошенка.

Кривонос був призначений на цю посаду 12 березня 2019 року – невдовзі після рішення припинити участь у президентських виборах. До цього він обіймав посаду заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

 

Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Колишньому народному депутату Максиму Микитасю повідомили про підозру у викраденні людини і вимаганні, відтак не мають стосунку до кримінальних проваджень проти нього в інших правоохоронних органах, повідомила пресслужба Національної поліції 29 грудня.

«Фігуранту оголосили про підозру у вчиненні двох тяжких злочинів – викрадення людини та вимагання. Будь-які маніпуляції на цю тему можуть бути розцінені як втручання в діяльність правоохоронного органу», – йдеться в заяві.

У Нацполіції зазначають, що оприлюднили лише частину доказів у справі, яку ведуть проти експарламентаря.

Читайте також: Справа Татарова вже не у САП, «це все змінює» – речниця

«Кримінальне провадження, де фігурує Максим Микитась і яке розслідують слідчі підрозділи Національної поліції, не має нічого спільного з кримінальними провадженнями, досудове розслідування яких за підслідністю здійснюють інші правоохоронні органи», – запевняють у правоохоронному органі.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

29 грудня поліція повідомила колишньому керівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю підозру у викраденні юриста та вимаганні. Він наразі не коментував звинувачення.

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

Колишній депутат перебуває під домашнім арештом.

Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького від посади судді КСУ – ОП

Президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ, повідомляє пресслужба президента.

«Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – цитує слова Зеленського його пресслужба.

За повідомленням, таке рішення президент ухвалив «після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу генерального прокурора».

Новина доповнюється

Офіс президента: держава вперше замовляє в «Антонова» три нові українські літаки Ан-178

Держава вперше замовляє в концерну «Антонов» три нові українські літаки Ан-178, повідомив Офіс президента.

29 грудня відбулося підписання меморандуму між Міністерством оборони та державним підприємством «Антонов» про співпрацю про будівництво літаків для потреб Збройних сил України.

«Ці нові літаки будуть побудовані українськими громадянами, з українських комплектуючих, для українських інтересів. Власне, так, як це й повинно бути», – наголосив президент України Володимир Зеленський перед церемонією підписання документа, яка відбулася на ДП «Антонов».

Президент запропонував державним замовникам продовжити роботу щодо нових контрактів на виготовлення Ан-178 уже з наступного року, а уряду – опрацювати питання про створення у 2021 році української авіакомпанії, яка користуватиметься літаками «Антонова».

 

СБУ оголосила заочну підозру колишньому народному депутату від Партії регіонів

Служба безпеки України оголосила заочну підозру колишньому депутату Верховної Ради України від Партії регіонів щодо його участі у створенні терористичної організації та дій, спрямованих на повалення конституційного ладу, повідомила пересслужба СБУ.

«Оперативники та слідчі СБУ встановили, що ексдепутат з початку російської агресії підтримував анексію Криму та окупаційні дії Росії на Донбасі. У січні 2015 року він виїхав до Російської Федерації, де перебуває до цього часу. Співробітники спецслужби з’ясували, що спільник терористів продовжує брати активну участь в інформаційній війні проти України та просуває російські інтереси на півдні України, зокрема на Херсонщині. Він також періодично відвідує тимчасово окуповані райони Донбасу та АР Крим», – йдеться в повідомленні.

Слідчі СБУ, як вказують у відомстві, продовжують досудове розслідування, тивають слідчі (розшукові) дії.

В СБУ не вказують імені ексдепутата, але зазначають, що його дії підпадають під три статті Кримінального кодексу України.

Міністр анонсував, що в Україні скасують паперову прописку

В Україні скасують паперову прописку, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у фейсбуці.

«Впевнено дивлюся в майбутнє без паперової прописки… Сьогодні прийняли постанову про експеримент для реалізації електронної зміни місця реєстрації. «Прописка» – найпоширеніша послуга в нашій країні. Ми довго шукали рішення, яке дозволить нейтралізувати той хаос, який був створений у цій сфері багато років тому. Знайшли», – написав Федоров.

За його словами, з середини весни послуга повинна запрацювати для значної частини українців.

«Не буду зараз занурювати в усі деталі. Будемо активно ділитися вже після Нового року», – заявив Федоров.

Він зазначив, що його команда старанно шукала рішення і 28 грудня воно отримало юридичну підтримку

 

Офіс українського омбудсмена зробив заяву до річниці обміну

Українська омбудсмен Людмила Денісова повідомила про продовження роботи задля звільнення українців, які перебувають у незаконному ув’язненні в Росії та на окупованих територіях Донбасу. Про це йдеться у заяві Офісу Уповноваженої Верховної Ради з прав людини у фейсбуці до річниці обміну. Саме 29 грудня 2019 року на підконтрольну уряду України територію повернулося 76 громадян, у тому числі 12 військовослужбовців, які перебували у полоні на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

«Наразі в катівнях окупанта на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей залишаються 251 громадянин України. Їх звільнення є надважливим завданням усіх залучених компетентних органів до цього процесу. Продовжуватиму свою роботу задля звільнення наших співгромадян, які перебувають у незаконному ув’язненні країни-окупанта РФ та закликаю міжнародну спільноту діяти разом у цьому напрямі, аби пришвидшити їхнє повернення до мирного життя», – повідомила Денісова.

Вона зазначила, що протягом року до неї надходили звернення від звільнених громадян щодо сприяння в забезпеченні їхнього соціального захисту.

«Мною були направлені звернення до прем’єр-міністра України щодо законодавчого врегулювання питання встановлення статусу та правового захисту осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України та віцепрем’єр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо необхідності формування переліку суб’єктів надання медичних та реабілітаційних послуг, яким відшкодовуватимуться витрати за надані звільненим особам послуги, а також забезпечення права усіх незаконно позбавлених свободи осіб на отримання ними медичної та психологічної реабілітації після звільнення», – зазначила омбудсмен.

29 грудня 2019 відбувся обмін утримуваними особами – на вільну територію України повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед звільнених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков, викладач і публіцист Олег Галазюк.

Україна віддала 124 особи – колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі людей на Майдані в 2014 році; обвинувачених в теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення; військовополонені росіяни, колаборанти (засуджені за відповідні злочини), фігуранти кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом.

Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня цього року. З полону звільнили 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14-х. У списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 не погодилися повертатися в ОРДЛО.

Стартував зимовий марафон написання листів українцям в російському ув’язненні

Центр громадянських свобод спільно з Euromaidan Press починає традиційний зимовий марафон листів для українців, які перебувають у російському ув’язненні.

«Зимові свята в неволі зустрічатимуть щонайменше 102 громадянина України – за ґратами в Росії і в окупованому Криму, і понад 200 українців в підвалах окупованого Донбасу. Серед них: правозахисник Емір-Усеїн Куку, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв, цивільні журналісти Марлен Асанов і Ремзі Бекіров, ювелір Віктор Шур, журналіст Дмитро Штибліков, військовослужбовці Юрій Гордійчук та Павло Корсун, музейна співробітниця Олена Пех, музикант Валерій Матюшенко і багато інших», – зазначають організатори марафону.

Упродовж грудня-січня організатори публікуватимуть слова в’язнів Кремля, їхніх родичів і відомих небайдужих українців, серед яких журналіст і блогер із Криму, автор проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Павло Казарін, український режисер із Криму Ахтем Сеїтаблаєв, український журналіст і телеведучий Юрій Макаров, український режисер із Криму Олег Сенцов.

«Листи з волі – це ковток свободи, зв’язок із зовнішнім світом і величезна моральна підтримка. Листи нагадують бранцям, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, чекають на свободі», – зазначають організатори.

Вони також закликають зробити фото листа або селфі з ним і опублікувати в соцмережах із хештегами #ЗимовийМарафон #WinterMarathon #LetMyPeopleGo #PrisonersVoice.

З повною інструкцією для написання листів українцям в російському ув’язненні і адресами в’язниць можна ознайомитися тут.

16 грудня Генеральна асамблея ООН схвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в анексованому Криму.

Влада України, Меджліс кримськотатарського народу і правозахисні організації регулярно говорять про переслідування і порушення прав у Криму. У Кремлі це постійно заперечують.

 

Железняк став головою фракції «Голос», Рахманін пішов із цієї посади

Народний депутат України Ярослав Железняк став новим головою парламентської фракції «Голос», повідомила фракція у фейсбуці ввечері 28 грудня. Железняк замінив на цій посаді Сергія Рахманіна.

«Головування у фракції не є пожиттєвим привілеєм чи довічним ув’язненням. Ротація керівництва є не тільки нормальним, а й необхідним процесом для молодої політичної сили, де є достатня кількість яскравих, самодостатніх особистостей… У час, коли безпекові питання набули надзвичайної гостроти, є нагальна потреба зосередитися на цій проблематиці. Мої знання та досвід мають бути максимально використані у цій сфері з огляду на те, що у фракції є політики, спроможні ефективно керувати фракцією», – сказав, складаючи повноваження, Сергій Рахманін.

Новий голова фракції сказав, що багато з функцій голови він виконував і раніше як заступник Рахманіна.

«Але тепер матиму ще більше відповідальності перед колегами за довіру. Тож буду наполегливо працювати, аби бути не лише наймолодшим керівником фракції в історії парламенту, але й найефективнішим для нашої команди», – відзначив Ярослав Железняк.

Повноваження нового голови парламентської фракції «Голосу» наберуть чинності після офіційного оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради, інформує політична сила.

 

МЗС Ірану заявляє, що Тегеран представив звіт про катастрофу літака МАУ

У Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представив свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи 8 січня літака «Міжнародних авіаліній України».

«У відповідь на заяви з боку України про те, що вона не отримувала звіту щодо авіакатастрофи, Хатібзаде (представник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде– ред.) спочатку висловив співчуття родинам загиблих, а потім заявив, що Організація цивільної авіації Ірану як орган, що відповідає за технічні питання, представила онлайн-відеозвіт про катастрофу літака МАУ для України та інших сторін», – повідомляє державна агенція IRNA з посиланням на брифінг зовнішньополітичного відомства Ірану.

Коли саме такий звіт було представлено, іранська сторона не вказує.

Українська сторона раніше заявила, що ніякого технічного звіту про катастрофу досі не отримала. Крім того, цю позицію в коментарі ВВС News Україна сьогодні знову повторив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін. Остаточний звіт від іранської сторони з технічного розслідування у МЗС України називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

8 січня як літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Читайте також: Компенсація від Ірану за збитий літак: як її отримати?

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

З початку року в Україні затримали 11 російських агентів – СБУ

У 2020 році контррозвідка Служби безпеки України припинила діяльність чотирьох агентурних мереж та затримала 11 російських агентів, повідомила у понеділок пресслужба СБУ.

Повідомляється, що серед викритих агентів російських спецслужб троє були затримані під час спроби вчинення диверсій і терактів на об’єктах критичної інфраструктури.

«Агента ФСБ РФ, який мав підірвати сховище з аміаком на території ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», засуджено до 10 років ув’язнення. Вирок у вигляді позбавлення волі на 12 років отримали двоє громадян, які за завданням так званого «ЦСО МДБ ДНР» брали участь у вчиненні теракту в Донецькій області. Ще один агент ФСБ був затриманий на Луганщині. Він намагався передати іноземній стороні секретну документацію щодо розробленого оборонною промисловістю України ракетного комплексу «Нептун». Також агентура спецслужб РФ була виявлена в органах державної влади та серед правоохоронців: колишній генерал-майор СБУ, посадовець одного з міністерств», – йдеться в повідомленні.

За даними СБУ, також на території Херсонської та Волинської областей контррозвідка СБУ викрила агентурні мережі – першою керувала експрацівниця облдержадміністрації, а члени другої збирали інформацію про військові об’єкти регіону.

«Загалом у 2020 році за матеріалами контррозвідки розпочато 288 кримінальних проваджень за злочини проти основ національної та громадської безпеки. Серед цих проваджень 76 стосуються державної зради, 50 – терористичної та диверсійної діяльності, 9 – посягань на територіальну цілісність і недоторканність України, 4 – шпигунства. Упродовж року також набули чинності 92 вироки, у тому числі 30 за державну зраду і 20 за терористичну діяльність», – повідомили в СБУ.

У відомстві зазначили, що через порушення норм міжнародного права достроково припинена акредитація п’ятьох іноземних дипломатів.

«Контррозвідка СБУ активно працювала у сфері охорони державної таємниці: у 111 випадках скасовано допуск до неї, 125 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Також викрито 289 фактів іноземного громадянства серед представників органів влади і управління, в т.ч. секретоносіїв», – резюмували в СБУ.

27 грудня контррозвідка СБУ відзначила професійне свято.

Суд про запобіжний захід Татарову перенесли на 30 грудня

Суд про запобіжний захід заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову перенесли на 30 грудня.

На засідання Вищого антикорупційного суду не з’явилися прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Під стінами перебувають близько сотні активістів з вимогою притягнути Татарова до відповідальності.

Офіс генерального прокурора пізно ввечері 23 грудня змінив підслідність справи Татарова, забравши її в Національного антикорупційного бюро і передавши Службі безпеки.

24 грудня Вищий антикорупційний суд оголосив перерву в судовому засіданні про запобіжний захід Татарову. Відкласти засідання попросила прокуратура, щоб мати змогу підтвердити свої повноваження.

У НАБУ розкритикували дії ОГП і заявили, що вони мають на меті унеможливити обрання запобіжного заходу Татарову. У прокуратурі ситуацію не коментували.

Татаров заявив, що дізнався про зміну підслідності зі ЗМІ. Він збирається наполягати на проведенні всіх судових слухань, «щоб усі докази були досліджені і щоб суд дав незалежну і якісну оцінку всім доказам, які надав орган досудового розслідування».

У НАБУ наголошують, що «мають докази того, що заступник керівника Офісу президента, у минулому – топпосадовець державної компанії «УкрБуд» – причетний до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України».

Олег Татаров заперечує свою причетність до злочинів.

Разумков розповів про свої відносини із Зеленським

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков в інтерв’ю «Українській правді» охарактеризував свої відносини із президентом України Володимиром Зеленським як «абсолютно нормальні».

«Нормальні робочі відносини, як і раніше. Абсолютно нормальні», – сказав Разумков.

Він заперечує наявність конфлікту з президентом.

«Я не розумію, про який конфлікт ви говорите. Якщо ви говорите про ситуацію з Конституційним Судом, я думаю, що всі зайняли державницьку позицію», – заявив голова Верховної Ради.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Також суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков подав свій законопроєкт, яким запропонував відновити права Національного агентства з питань запобігання корупції.

Згідно з грудневим опитуванням Центру Разумкова, голова парламенту Дмитро Разумков очолив рейтинг довіри серед політиків (йому довіряють 35% опитаних). Президентові України Володимиру Зеленському довіряють 30%.

 

Російські слідчі не вказали на українське громадянство фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

У фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ремзі Бекірова, Раїма Айвазова, Шабана Умерова та Фархода Базарова в обвинувальному висновку не вказана наявність українського громадянства. Про це, як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, повідомив адвокат Бекірова Едем Семедляєв.

«Взагалі логіку слідства не зрозуміти, тому що у всіх процесуальних документах, протоколах затримання і допитів всюди вказано, що підсудні є громадянами України. Чому у підсумку слідчий не вніс це в обвинувальний висновок, незрозуміло. Це може бути пов’язано з тим, що у слідства немає оригіналу українського паспорта або через інші причини», – повідомив адвокат.

При цьому, за його словами, в іншого фігуранта справи, Ризи Ізетова, українське громадянство все ж прописане у справі.

Наявність громадянства України часто використовується звинуваченням при продовження запобіжного заходу у судах як аргумент, що ті можуть сховатися і виїхати. Але при цьому те, що на них поширюється дія четвертої Женевської конвенції, повністю ігнорується при винесенні судових рішень, вказує юрист.

Попереднє слухання у цій справі відбудеться 28 грудня в Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.

«Залишатися невидимими і протидіяти викликам» – голова СБУ назвав основні завдання контррозвідки

Голова Служби безпеки Іван Баканов у День контррозвідника 27 грудня заявив, що головними завданнями спецслужби на сьогодні є відновлення територіальної цілісності України.

«Контррозвідка займає особливе місце в системі Служби безпеки України. Саме на вас покладена серйозна відповідальність – працювати на випередження та успішно протидіяти викликам, які постають перед нашою державою. І водночас – залишатися невидимими для її ворогів… Завдяки вашій фаховості ми рухаємося до стратегічної мети – відновлення територіальної цілісності України, коли наші прапори будуть майоріти в Донецьку, Луганську та Севастополі», – заявив Баканов.

Раніше, напередодні професійного свята конттрозвідників, він також вручив відомчі нагороди 15 співробітникам контррозвідки СБУ.

За даними СБУ, завдяки зусиллям контррозвідки упродовж 2019 року було відкрито 347 кримінальних проваджень за ознаками державної зради, шпигунства, створення терористичної організації чи незаконного вивезення товарів подвійного призначення.

Бойовики тричі порушили режим тиші на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі три рази порушили режим припинення вогню.

«27 грудня в більшості районів відповідальності наших бригад спостерігалася тиша. Незважаючи на відносне затишшя, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано три порушення режиму припинення вогню. Так, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», неподалік населеного пункту Мар’їнка, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік українських позицій зі стрілецької зброї. Ворожу вогневу активність було помічено й неподалік Авдіївки, де для коригування вогню з гранатометів різних систем ворог застосував БпЛА. Оперативні дії наших засобів РЕБ зупинили подальше використання БпЛА після перетину лінії розмежування», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед українських військових бойових втрат та поранень немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не повідомляли про бойові дії 27 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Від грального бізнесу Україна має отримати 2021 року 7,5 мільярда гривень – Гетманцев

Сім із половиною мільярдів гривень легальних доходів від грального бізнесу отримає Україна у 2021 році. Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Одержання цих коштів закладено до державного бюджету України-2021. Маються на увазі доходи від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.

Данило Гетманцев високо оцінив в інтерв’ю Радіо Свобода ухвалення Верховою Радою у 2020 році закону, який легалізував гральний бізнес в Україні. 14 липня 2020 року парламент підтримав законопроект №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». 11 серпня 2020 року президент України Володимир Зеленський цей закон підписав і він набув чинності.

Стаття 2 документа дозволяє:

організацію та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Законопроєкт передбачає створення реєстру осіб, яким обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

З 2009 року в Україні офіційно заборонений гральний бізнес, однак експерти вказували, що він просто перейшов працювати в «тіні».

Повністю Суботнє інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода.