Уряд та Офіс президента «активно працюють», щоб у 2021 році Україна гарантовано мала значно більшу кількість вакцин, окрім запланованих 8 млн доз у межах глобальної ініціативи COVAX, повідомив прем’єр Денис Шмигаль у фейсбуці.

«Майже 3 млрд грн на ці потреби вже закладено у держбюджеті-2021. Ще додатково буде створено спеціальний фонд, що акумулюватиме кошти на вакцини та доплати лікарям. Крім того, уряд уже цього року виділив 1,3 млрд грн для МОЗ на вакцини. Це рішення погодив бюджетний комітет Верховної Ради», – написав Шмигаль.

Міністерство охорони здоров’я спільно з Центром громадського здоров’я затвердило загальнонаціональний план вакцинації.

Він передбачає впродовж 2021–2022 років охопити вакцинацією від коронавірусу щонайменше 50% населення України (або близько 20 мільйонів людей).

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляв, що МОЗ розраховує провести першу вакцинацію від COVID-19 в лютому 2021 року.
…

За майже п’ять місяців роботи в Україні програмних реєстраторів розрахункових операцій 60 тисяч фізичних осіб-підприємців зареєстрували «касові апарати у смартфоні». Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Щодо програмного РРО, то я вам скажу просто – це програма, звичайний додаток до телефону, який ти можеш скачати з сайту податкової (Державної податкової служби – ред.). На кшталт додатку «Дія». Встановити на смартфон і через смартфон, через камеру проводити облік усіх операцій, які є. Це безоплатно. Це вже працює з 1 серпня. З 1 серпня вже близько 60 тисяч зареєстрованих таких програмних РРО», – розповів Данило Гетманцев.

З 1 серпня 2020 року українські підприємці можуть замість традиційних касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій – РРО) застосовувати програмні касові апарати (програмні РРО). Програмний РРО від податкової можна скачати на смартфон, комп’ютер або інший пристрій, який має операційну систему Android чи Windows і під’єднаний до інтернету. Застосунок можна використовувати як касовий апарат.

Критики обов’язкової фіскалізації бізнесу фізичних осіб-підприємців, зокрема, представники руху #SaveФОП стверджують, що проблема безкоштовних РРО – нібито обмеженість кількості позицій, які можна занести в «касовий апарат у смартфоні».

Водночас не всі фізичні особи-підприємці мають смартфони. Також деякі підприємці, які займаються торгівлею, наприклад, на ринках, позбавлені доступу до електрики. Це ускладнює зарядку батарей смартфонів.

Повністю Суботнє інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода.
…

Запровадження урядом повного локдауну в Україні з 8 по 24 січня 2021 року є правильним кроком, при всій важливості дотримання прав малого бізнесу, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, немає іншого шляху стримання пандемії коронавірусу, ніж такі обмеження.

«Взагалі моя точка зору – я прихильник повного локдауну з припиненням транспорту. Я послідовний прихильник цього рішення. Бо будь-які половинчасті обмеження не дають тієї користі, на яку ми розраховуємо. Разом з тим, треба відзначити – рішення уряду про карантин «вихідного дня» дозволило нам на сьогодні спостерігати менші цифри заражених коронавірусом в Україні», – зазначив Гетманцев.

Водночас він звернув увагу на жорсткі обмеження в інших країнах, що негативно позначаються на тамтешньому малому бізнесі. І в деяких державах карантинні обмеження є суворішими, ніж в Україні, наголосив Гетманцев.

«Ніхто у світі не знає, як діяти, ніхто не знає чітких алгоритмів. От Велика Британія знову вводить повний локдаун. Ізраїль вводить повний локдаун. Тобто безліч країн пройшла через повні локдауни. Наш уряд вирішив зробити компромісні заходи, ввівши локдаун «вихідного дня», наприклад, чи ввівши з 8 січня локдаун, не припинивши роботу транспорту. Він намагається знайти певний компроміс… Розумієте, якщо ми зможемо врятувати одне життя українця ціною 0,5% ВВП, ми повинні це зробити, навіть не замислюючись», – заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

15 грудня цього року рух #SaveФОП знову вивів людей на акцію протесту в центрі Києва. Одна з основних їхніх вимог – скасування заборони на підприємницьку діяльність при запровадженні локдауну з 8 по 24 січня наступного року. ФОПи вимагають недопущення обмежень права на працю.

Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні 9 грудня підтримав постанову про запровадження жорсткого карантину для боротьби з COVID-19 на період із 8 до 24 січня включно.

Повністю Суботнє інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода.
…

Ігорю Гладковському, сину колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, навряд чи проситимуть запобіжний захід, заявив виконувач обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук в інтерв’ю «Громадському».

«Я думаю, що не буде запобіжного заходу, наскільки прокурори доповідали», – сказав Грищук.

За його словами, справа на завершальній стадії.

21 грудня правоохоронці повідомили про підозру особі, яка, ймовірно, отримала неправомірну вигоду за безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у сім мільйонів гривень на користь Житомирського бронетанкового заводу. За даними ЗМІ, мова йде про Ігоря Гладковського.

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

 
…

«Це розповідають президенту, що вони це спроможні зробити. А ми, які це пройшли і бачили це в свої реаліях…»
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2021 рік.

Згідно з повідомлення на сайті Офісу президента, доходи державного бюджету на 2021 рік становлять 1 трлн 84 млрд 34 млн 307 тисяч гривень. Видатки держбюджету на 2021 рік передбачені в сумі 1 трлн 320 млрд 152 млн 623 тисячі гривень. Граничний обсяг дефіциту державного бюджету України визначений у сумі 246 млрд 635 млн 500 тисяч гривень.

На охорону здоров’я передбачили майже 160 млрд гривень, на розвиток освіти і науки спрямують майже 170 млрд гривень. Видатки на національну безпеку та оборону передбачені в обсязі 267 млрд гривень, або 5,93% ВВП.

З 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати зросте до 6 тисяч гривень, а з 1 грудня – до 6,5 тисяч гривень з відповідним переглядом видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери.

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2021 рік 15 грудня. За документ висловилися 289 народних депутатів, проти – 38, 16 утрималися, 23 не голосували.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який «відновлює повноцінну діяльність НАЗК».

Згідно з повідомленням Офісу президента закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» усуває законодавчі прогалини, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня.

«Закон встановлює додаткові особливості здійснення повноважень НАЗК щодо суддів, суддів Конституційного суду України, спрямовані на забезпечення дотримання гарантій незалежності цих осіб. Такий підхід враховуватиме рішення КСУ від 27 жовтня та водночас дасть змогу зберегти ефективність і пропорційність інституційного механізму запобігання корупції», – заявили в Офісі президента.

Документ також передбачає відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

15 грудня Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

 
…

У партії «Європейська солідарність» заявили, що недавні слова президента Володимира Зеленського на адресу свого попередника Петра Порошенка свідчать про те, що саме він є «безпосереднім замовником» переслідування Порошенка. Заяву партії Порошенка поширили 25 грудня деякі ЗМІ.

«Інтерв’ю Зеленського і його нав’язливі фантазії щодо Порошенка свідчать про те, що саме він і є безпосереднім замовником політичного переслідування п’ятого президента і лідера української проєвропейської опозиції… Перефразуючи відому мудрість, можна було б сказати: не готуй камеру іншому, бо сам до неї сядеш», – цитує заяву «ЄС» видання «Лівий берег».

У партії нагадали, що, згідно з соцопитуваннями, Зеленського визнали розчаруванням року, «і він так і не зрозумів, що люди чекають від нього не помсти опоненту, а кінця епохи бідності».

25 грудня в інтерв’ю виданню «Фокус» Зеленський заявив, що людей не цікавлять серйозні розслідування, зокрема справа про авіакатастрофу військового літака на Харківщині, «оскільки всі чекають, коли посадять Порошенка».

П’ятий президент України Петро Порошенко фігурує у десятках кримінальних справ, він неодноразово казав, що це є «політичне замовлення» проти нього.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький, на його думку, не може і далі залишатися на посаді і має піти у відставку. Зеленський сказав про це в інтерв’ю виданню «Фокус», оприлюдненому 25 грудня.

«Я вважаю, Тупицький не може бути головою КС. Перезавантаження суду має розпочатися саме з цього. Я навіть не погрожую. Конфлікт з державою, конфлікт з суспільством, конфлікт з ВР, конфлікт з президентом. Мені здається, цього досить, щоб людина пішла. Це нормальний чоловічий крок», – сказав президент.

Він також висловив сподівання на те, що КСУ буде переформатований у 2021 році.

Тупицький цю заяву наразі не коментував.

Напередодні представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що оприлюднення записів розмов голови Конституційного суду Олександра Тупицького ставлять під сумнів його придатність до роботи на цій посаді.

Читайте також: «Плівки Тупицького»: як розмови голови Конституційного суду викривають його причетність до суддівського шахрайства (розслідування)

«Оприлюднення плівок, на яких фігурує голова КС Тупицький, уже свідчить, що він не відповідає критеріям судді КС, закріпленим у Конституції. Це високі моральні якості, яких у такому випадку немає, і професіоналізм, який також під питанням. Думаю, цей факт є достатнім для того, щоб судді Конституційного суду щонайменше на зборах, спеціальному засіданні, розглянули питання, чи може суддя Тупицький бути суддею КС», – сказав представник президента.

24 грудня стало відомо, що голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри.

Згодом КСУ повідомив, що Олександр Тупицький підготував кілька клопотань до ОГПУ через цей виклик. У Конституційному суді не уточнили змісту цих клопотань.

Раніше журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Судячи з записів, голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.
…

Заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін зустрівся з новим послом Бразилії в Україні Нортоном де Андраде Мелло Рапестою, повідомляє МЗС 24 грудня.

За повідомленням, Рапеста передав Єніну копії вірчих грамот, дипломати обговорили пріоритетні завдання в українсько-бразильських відносинах на 2021 рік.

«Окремою темою розмови стала співпраця України та Бразилії у військово-технічній та авіакосмічній сферах», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Мессі побив рекорд Пеле за кількістю голів за один клуб

Як зазначають у МЗС, Бразилія є найбільшим торговельним партнером України серед країн Південної Америки. За даними Держстату, двосторонній товарообіг за 2019 рік склав 291,5 мільйона доларів США. Експорт товарів з України до Бразилії зріс майже на 65% та склав 74 мільйона доларів США.

Імпорт товарів в Україну зріс на 11,8% до 217,6 мільйона доларів США. За січень-вересень 2020 року, товарообіг між Україною та Бразилією склав 242,3 мільйона доларів США.

Рапеста замінив на посаді голови дипломатичного представника Ріо-де-Жанейро в Україні Освалдо Біато Жуніора, який працював на цій посаді з 2016 року.
…

В Україну 24 грудня повернувся український політв’язень та військовослужбовець Збройних сил України Олександр Шумков, який понад три роки перебував у незаконному ув’язненні у виправній колонії в місті Торжок Тверської області Росії. Про це у фейсбуці повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

Вона нагадала, що бранця Кремля майже весь термін ув’язнення утримували у штрафному ізоляторі та загоні суворих умов тримання. Денісова написала, що Шумкова з колонії випустили ще 23 грудня і тримали в «центрі тимчасового тримання іноземних громадян» у Тверській області.

«Наразі він перетнув українсько-російський кордон та прибув в автомобільний пункт пропуску «Бачівськ», де його зустріли рідні, представник Офісу уповноваженого та представники територіальних органів військового управління ЗСУ», – поінформувала омбудсмен.

Олександр вирушить до Херсона у військову частину, де до затримання проходив військову службу.

У грудні 2018 року Шумкова визнали винним у Росії за статтею «Участь в екстремістській організації, щодо якої судом ухвалене рішення про заборону її діяльності» і засудили до чотирьох років ув’язнення.

Читайте також: У відповідь на санкції Росія посилює тиск на українських політв’язнів – Денісова

У вироку зазначалося, що Шумков із 17 листопада 2014 року по 23 серпня 2017 року брав участь в діяльності «Правого сектора», «спрямованій проти інтересів Росії».

У Росії «Правий сектор» є забороненою організацією.

У вересні 2017 року повідомлялося, що колишній охоронець депутата Верховної Ради Дмитра Яроша Олександр Шумков опинився в російському СІЗО.

 
…

Пенсійний фонд не має боргів перед акціонерним товариством «Укрпошта», заявила міністерка соціальної політики Марина Лазебна. Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода 24 грудня.

Таким чином Лазебна прокоментувала заяву голови «Укрпошти» Ігоря Смілянського про те, що через заборгованість перед поштарями вони можуть відмовитися доставляти пенсії з 1 січня.

«Боргу Пенсійного фонду перед «Укрпоштою», яка робить свою соціальну місію з доставки пенсії, в тих селищах, селах, де люди не мають іншого способу отримати своюп пенсію, в нас немає. В нас є тарифи, за якими ми платимо «Укрпошті» за кожну доставлену пенсію. І, повірте мені, це не дуже малі гроші. Тому я вважаю, що так заявляти неправильно. Якщо є якісь фінансові ситуації, проблеми в акціонерного товариства «Укрпошта», то їх треба вирішувати не за рахунок пенсіонерів. У нас дійсно є більше 3 мільйонів пенсіонерів, які отримують пенсію через поштарів», – сказала голова Міністерства соціальної політики.

Читайте також: Гроші-2021: що записали в бюджет на новий рік і як це виконати

Лазебна пояснила заяву Смілянського тим, що через підвищенн рівня мінімальної заробітної платні зросли й видатки «Укрпошти».

«Їм треба підвищувати зарплати, і він хоче якось знайти ресурс, який покриє це підвищення зарплат. Але не за рахунок пенсіонерів. Для мене це дуже принципово. Я вважаю, що той ресурс, який є в бюджеті Пенсійного фонду, повинен йти винятково на підвищення пенсійних виплат. Це найголовніше», – додала вона.

На питання про штраф у 1,5 мільйона гривень, який, за словами директора «Укрпошти», компанія отримала за перенесення виплати пенсій через День незалежності на день раніше, Лазебна послалася на договорів про співпрацю між Пенсійним фондом і поштовою службою.

«Це їхні відносини, якщо там десь хтось не виконав умови договору, вони мають між собою вирішувати. Якщо вони не можуть це вирішити самостійно, звичайно, хай ідуть до суду. Я скажу як міністр, не вбачаю за необхідне коментувати цю ситуацію», – сказала чиновниця.

23 грудня Ігор Смілянський повідомив, що «Укрпошта» муситиме припинити доставку пенсій з 1 січня через збитковість, адже після підвищення обсягу мінімальної зарплатні «тільки в частині єдиного соціального внеску «Укрпошта» заплатить на 500 мільйонів гривень більше, ніж у 2020 році».
…

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький підготував кілька клопотань до Офісу генеральної прокурорки через повістку, яку отримав сьогодні. Про це пресслужба КСУ заявила 24 грудня.

«Головою Суду з огляду на отриману повістку підготовлено низку клопотань до Офісу Генерального прокурора. Результати їх розгляду повинні бути враховані під час процесуальної дії, а саме – повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення», – йдеться в заяві пресслужби.

В Конституційному суді не уточнили змісту цих клопотань.

Читайте також: «Плівки Тупицького»: як розмови голови Конституційного суду викривають його причетність до суддівського шахрайства (розслідування)

Раніше сьогодні ж стало відомо, що голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри.

Напередодні журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Судячи з записів, голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.
…

Голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри. Це «Схемам» підтвердили спочатку у пресслужбі ОГП, а згодом і перший заступник генпрокурора Роман Говда. Напередодні журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які свідчать про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

«Тупицький викликаний до Офісу Генпрокурора на понеділок (28 грудня 2020 року – ред.) для проведення процесуальних дій», – повідомила «Схемам» начальниця Управління інформаційної політики Офісу Генпрокурора Сюзанна Савчук. Також підтвердив цю інформацію журналістам і заступник генпрокурора Роман Говда. 

За інформацією джерел «Схем» у правоохоронних органах, Тупицькому планують вручити  підозру у кримінальному провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який підозрюється, в тому числі, у тому, що він шляхом введення в оману заволодів активами «Зуївського енергомеханічного заводу». Зокрема, Тупицькому інкримінується вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

Напередодні «Схеми» опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

 
…

Вищий антикорупційний суд оголосив перерву в судовому засіданні про обрання запобіжного заходу заступникові голови Офісу президента Олегу Татарову. Засідання перенесли на 12:30 28 грудня.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, відкласти засідання до наступного тижня попросила прокуратура, щоб мати змогу підтвердити свої повноваження.

Прокурорів немає в ЄРДР після зміни підслідності справи Татарова. За словами представників САП, на сьогодні не призначена група прокурорів.

Раніше стало відомо, що Офіс генерального прокурора пізно ввечері 23 грудня змінив підслідність справи Татарова, забравши її в НАБУ і передавши Службі безпеки.

У НАБУ розкритикували такі дії ОГП і заявили, що вони мають на меті унеможливити обрання запобіжного заходу Татарову.

В ОГП ситуацію не коментували.

Татаров заявив, що дізнався про зміну підслідності зі ЗМІ, і додав, наполягатиме на проведенні всіх судових слухань, «щоб усі докази були досліджені, і щоб суд дав незалежну і якісну оцінку всім доказам, які надав орган досудового розслідування».

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».

У НАБУ наголошують, що «мають докази того, що заступник керівника Офісу президента, у минулому – топпосадовець державної компанії «УкрБуд» – причетний до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України».
…

Вночі з 23 на 24 грудня депутати Запорізької облради обрали головою ради Олену Жук, яка була обрана до неї за списками партії «Слуга народу». За неї проголосувало 46 депутатів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також під час засідання ради ексголова Запорізької ОДА Віталій Боговін, про обрання якого головою облради 15 грудня заявляла частина депутатів, повідомив про складання своїх повноважень голови облради.

Засідання обради тривало від 14 години 23 грудня і закінчилося вночі 24 грудня. Під час нього депутати обрали нову лічильну комісію, до якої делегували своїх представників п’ять з семи представлених в раді політсили. Також було проведено голосування за заступників голови облради: першим замом обрано Людмилу Любим від «Опозиційного блоку», а двома замами – Владислава Куценко з «Батьківщини» та Генадія Фукса з фракції «За майбутнє». Останній також був обраний замом голови облради під час засідання 17 грудня, коли 44 депутати обрали головою ради Віталія Толочека.

За заступників голови ради 23 грудня голосували двічі, адже, згідно регламенту ради, голова ради має право вносити повторно кандидатів на посаду замів голови. Спочатку за кандидатів проголосували лише 41 з 46 депутатів ради (для обрання необхідно 43 депутатів ради – ред.). Під час другого голосування вони отримали 46 голосів від 46 депутатів, що брали участь у голосуванні.

У голосуванні за замів та голову Запорізької облради не брали участь депутати від «Європейської солідарності» та ОПЗЖ, які не вважали Боговіна, який скликав своїм розпорядженням продовження сесії, легітимно обраним головою ради, а відповідно розглядали поточне засідання ради як зібрання депутатів.

На засіданні облради був присутній новопризначений голова Запорізької ОДА Олександр Старух. На початку засідання він звернувся до депутатів з промовою про необхідність поновлення сталої роботи ради та ухвалення бюджету області на наступний рік.

15 грудня частина депутатів Запорізької обласної ради повідомила про обрання головою ради очільника Запорізької ОДА Віталія Боговіна, обраного депутатом за списками партії «Слуга народу». Після чого він заявив про складання повноважень голови ОДА. Тоді дві з семи фракцій облради заявили, що не визнають Боговіна легітимно обраним головою ради через те, що голосування за нього проходило за закритими дверима без участі ЗМІ та під охороною невідомих осіб.

Пізніше, 17 грудня 44 депутати Запорізької облради провели засідання, на якому обрали іншого голову ради, Віталія Толочека. Він пройшов до ради за списками партії «Слуга народу». Також було обрано трьох заступників голови обради.
…

Міністерство закордонних справ Литви звернулося до Росії із закликом надати фігуранту сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдуллаєву, в якого в СІЗО виявили COVID-19, належну медичну допомогу і допустити до нього адвокатів.

«Дуже тривожна новина про поводження з незаконно затриманим Росією громадянином України Теймуром Абдуллаєвим. Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародного закону, надати йому необхідну медичну допомогу, забезпечити доступ до адвокатів і українських консулів, а також звільнити всіх незаконно затриманих громадян України», – йдеться у повідомленні МЗС Литви у твітері.

Напередодні мати Теймура Абдуллаєва повідомила у фейсбуці, що її сина знову помістили в штрафний ізолятор, хоча 27 листопада мав завершитися термін його перебування в ШІЗО.

Раніше Абдуллаєв приблизно п’ять місяців провів у штрафному ізоляторі, після чого його перевели в камеру із суворими умовами утримання.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у червні 2019 року. Пізніше Верховний суд Росії змінив вирок кримчанам.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів цієї справи політичними в’язнями.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 1074-ІХ. Про це ввечері 23 грудня повідомляє офіційний сайт глави держави.

«Підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року, та забезпечує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», – ідеться в повідомленні.

Раніше в грудні цей закон підписав і передав на підпис президентові голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Законопроєкт 4460-д Верховна Рада ухвалила 4 грудня.

Перед цим законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

У посольстві також повідомили про початок роботи над Мішленівським гастрономічним гідом по київських ресторанах
…

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колишньому президенту державної будівельної корпорації «Укрбуд» Максиму Микитасю.

«23 грудня слідчий суддя ВАКС продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колишньому президентові державної будівельної корпорації «Укрбуд». Підозрюваному заборонено залишати житло у нічний час із 23:00 до 07:00. Також підозрюваний зобов’язаний: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (браслет)», – йдеться в повідомленні ВАКС у фейсбуці.

Повідомляється, що термін дії ухвали – до 23 лютого 2021 року включно.

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Українська делегація в Тристоронній контактній групі повідомила, що у середу з окупованої території Донбасу вдалося повернути військовослужбовця Збройних сил України.

«Сьогодні, завдяки відповідним діям Гуманітарної підгрупи в ТКГ, українській стороні було повернуто військовослужбовця однієї з механізованих бригад ЗСУ, молодшого сержанта Пупка Олександра Івановича, який за обставинами, які встановлюються, нещодавно потрапив на тимчасово непідконтрольну територію», – йдеться в повідомленні української делегації у ТКГ.

Інших подробиць наразі немає.

Днями штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі захопили і утримують із 17 грудня в полоні військовослужбовця одного з підрозділів військової частини в районі проведення ООС.

Бойовики незаконних угруповань визнали, що 17 грудня «затримали без застосування зброї» військовослужбовця ЗСУ біля Слов’яносербська. В угрупованні «ЛНР» заявляли, що буцімто цей військовослужбовець «у стані наркотичного сп’яніння» прийшов на позиції бойовиків.

Сепаратисти стверджують, що за останні дні загалом уже троє військовослужбовців 14-ї бригади ЗСУ буцімто самовільно залишили свої позиції. Вони також продовжують твердити, що один із них, раніше захоплений бойовиками, «при спробі перетину лінії зіткнення помер від передозування наркотиками дорогою в лікарню». Тіло того військовослужбовця представники російських гібридних сил уже повернули – зі слідами побоїв по всьому тілі й убитого шляхом задушення.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила про 241 утримуваного на окупованих територіях Донбасу громадянина України.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністр оборони України Андрій Таран прокоментував свою можливу відставку на тлі повідомлень про буцімто «проблемні моменти» у співпраці парламентаріїв із очільником Міноборони.

«Я першим поінформую суспільство, якщо настане час відкривати «третій конверт». Поки що – фальшстарт», – процитувала у середу пресслужба Міноборони слова Андрія Тарана щодо його можливої відставки.

Раніше сьогодні перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки Михайло Забродський в коментарі Радіо Свобода розповів, що комітет надіслав на ім’я президента Володимира Зеленського листа, підписаного головою комітету, де вказані проблемні моменти у співпраці парламентарів із міністром оборони Андрієм Тараном.

Інший член комітету, представник «Голосу» Сергій Рахманін заявляв у середу в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна», що комітет направив президенту листа саме з висловленням недовіри міністрові оборони Андрію Тарану.

Читайте також: «Новий стиль» ЗСУ: міністр оборони Таран обіцяє змінити відносини у війську

Тим часом, Міністерство оборони на своїй сторінці у фейсбуці повідомило, що під час розширеного засідання колегії оборонного відомства, яке відбулося напередодні, наголошувалося на взаємній «конструктивній налаштованості у форматі співпраці профільний комітет парламенту – Міноборони».

Генерал-лейтенант Андрій Таран призначений на посаду міністра оборони 4 березня 2020 року. 13 березня він став також членом РНБО.
…

Розслідувальна група Bellingcat наразі розслідує справу про нібито зрив масштабної операції із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера». Про це в інтерв’ю редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман розповів один із розслідувачів групи Христо Грозєв.

«Зараз працюємо над одним документальним фільмом, а не лише розслідуванням з приводу дуже цікавої історії, яку зробила українська розвідка. Ми побачили, як хороша частина вашої військової розвідки разом з хорошою частиною СБУ придумали план, як обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ та «вагнерівців», – зазначив він. На думку Грозєва, цим же методом скористався Навальний, коли змусив ймовірного співробітника ФСБ зізнаватися у спробі його вбивства.

Грозєв додав, що був здивований, коли українська влада почала заявляти, що не причетна до операції.

«Я ніколи не бачив ситуації, щоб був хороший проєкт, який зробив із російських спецслужб посміховисько, клоунів, а потім держава відмовилася від цього виграшу. Це було дуже дивно», – наголосив журналіст.

На запитання журналістки, чи не взялася би група за рослідування вбивств на Майдані під час Революції гідності, Грозєв зазначив, що для цього їм би знадобилася допомога українських журналістів. «Краще, щоб хтось нам допомагав, але так, ми готові цим зайнятись», – сказав Грозєв.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави». Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров отримав у відділенні «Укрпошти» в Києві листа від Третього апеляційного суду загальної юрисдикції Красноярського краю Росії, в якому його вказали як «підсудного». Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці 22 грудня.

«Але все написане вище – лише прелюдія до старого питання: як ще довго поштові відправлення каральних органів Росії, країни-агресора, на адресу громадян України будуть оформлятися з грубим порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством України?», – поцікавився Чубаров.

До цього «Укрпошта» принесла на домашню адресу Чубарова в Києві лист, автором якого є підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму.

У Сімферополі 23 липня в суді почався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Рефата Чубарова. Його судять в анексованому Криму заочно. Адвокат Чубарова за призначенням Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Як пояснив раніше адвокат Микола Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів».

У кінці березня цього року російські слідчі в анексованому Криму заочно висунули звинувачення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

Чубаров зазначив, що російська влада «почали чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».

Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
…

Український уряд також висловив свою підтримку принципам ініціативи США «Чиста мережа»
…

Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.

«До комісії надійшла ухвала Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Требушкіна Р.В., обраного в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), за особистою заявою. Тому комісія призначила проміжні вибори народного депутата України в зазначеному окрузі на неділю, 28 березня 2021 року», – йдеться в повідомленні ЦВК.

Виборчий процес проміжних виборів починається 27 січня 2021 року, додали у ЦВК.

Раніше позафракційний народний депутат Руслан Требушкін написав заяву про складання депутатських повноважень у зв’язку з обранням його на посаду Покровського міського голови Покровського району Донецької області. 16 грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Руслана Требушкіна.
…

У Верховній Раді України планують напрацювати зміни до закону про місцеве самоврядування, які передбачатимуть автоматичне визнання факту смерті мера без необхідності додаткового голосування депутатами певної ради, повідомив голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«Згідно з законом про місцеве самоврядування, Верховна Рада має призначити перевибори. Але для того, щоб ми це зробили, потрібно ще дві умови: має бути звернення від виконувача обов’язків (мера – ред.), у цьому випадку це секретар, а до того, як з’явиться це звернення, ця рада має ухвалити рішення про факт смерті, яке приймають ради на засіданні шляхом голосування… Під час роботи над новою редакцією законопроєкту про місцеве самоврядування ми зробимо все-таки, щоб у разі загибелі мера було автоматичне визнання цього факту», – сказав Корнієнко, відповідаючи на запитання про призначення перевиборів мера Харкова після смерті Геннадія Кернеса.

Водночас Корнієнко наголосив, що проведення таких перевиборів малоймовірне у березні 2021 року.

«До Виборчого кодексу ми внесли правки, які полягають у тому, що всі довибори в країні – місцеві та парламентські – проводяться у дві дати: останній тиждень березня і останній тиждень жовтня. Для того, щоб оголосити вибори територіальної виборчої комісії та провести їх, Верховна Рада має зробити це за 60 днів до цих дат… Якщо відлічити 60 днів від 28 березня, то це буде 28 січня. Фактично в нас є проміжок тільки в останній тиждень з 25-го по 30-те, щоб оголосити вибори і щоб вони відбулися у березні. Тому коли я говорю про низьку ймовірність їх проведення у березні, я ґрунтуюся на законах та графіку, певних етапах», – пояснив Корнієнко.

17 грудня стало відомо про смерть мера Харкова Геннадія Кернеса. Його похорон відбудуться завтра, 23 грудня.

В громадянській мережі «Опора» пояснили, що через низку процедурних питань, прописаних у нинішньому законодавстві, нові вибори у Харкові можуть відбутися ще нескоро.

Після місцевих виборів 25 жовтня кілька переможців голосування померли. Так, 28 жовтня після COVID-19 пішов із життя мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук, 29 жовтня – міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади. Вже відомо, що у Новгород-Сіверському вибори міського голови призначені на 17 січня 2021 року, а в Борисполі – на 31 січня. 16 листопада хвороба забрала життя новообраного мера Конотопа Сумської області Олександра Лугового. Вибори мера Конотопа відбудуться 24 січня 2021 року.
…

«Е-платформа міститиме дані українською та англійською мовами про ключові події та факти щодо перебігу міжнародного збройного конфлікту…»
…

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив, що детективи НАБУ клопотатимуть про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави для заступника голови Офісу президента України Олега Татарова. Про це Ситник заявив 22 грудня у програмі «Утро» телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

«Вчора (21 грудня – ред.) Татаров прийшов у НАБУ – йому вручили підозру. Сьогодні вирішується питання про вручення йому клопотання про обрання запобіжного заходу. Детективи ініціюють арешт з альтернативою внесення застави, але яке рішення прийме прокурор, я не знаю», – сказав Ситник.

Водночас сам Олег Татаров на сторінці у Telegram заявив, що про ніякий його арешт не може бути мови.

«Директор НАБУ Ситник заявив, що ініціює мій арешт. Хочу повідомити визнаному винним у корупції чиновнику, який загрався, що його PR-акція закінчиться так само, як вся його попередня діяльність – нічим. Не буде і не може бути ніякого арешту за повністю сфальсифікованим кримінальним провадженням, де немає жодного факту чи доказу. І ще раз нагадую, що ця справа – особиста помста чиновника, який не має ні морального, ні юридичного права очолювати НАБУ і давно повинен бути звільнений у зв’язку з доведеними фактами корупції», – написав Татаров.

18 грудня Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що повідомили про підозру заступникові голови офісу президента України. Імені заступника не назвали, але з тексту підозри випливає, що йдеться про Олега Татарова.

Йому інкриміновано надання неправомірної вигоди групою осіб за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).

Слідство вважає, що вказана особа, у минулому – топпосадовець державної компанії «Укрбуд», – може бути причетною до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, уточнили в НАБУ.

За цим повідомленням, згаданий заступник голови офісу президента України є третім підозрюваним у вчиненні цього злочину: окрім нього, у справі підозрюються заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і колишній народний депутат, екскінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

У САП нагадали про подробиці справи: коли в перебігу досудового розслідування встановили, що дії групи осіб, у тому числі посадовців Нацгвардії, щодо обміну нерухомого майна, призначеного для Нацгвардії, між двома житловими комплексами в Києві призвели до втрати активів на загальну суму 81 635 448,00 гривень. У рамках розслідування цього факту призначили судову оціночно-будівельну експертизу. Але «колишній народний депутат у змові з особою, яка на той час надавала йому юридичні послуги», домовився з провідним експертом, і той за «винагороду» у вигляді машиномісця занизив різницю між ринковою вартістю житлових комплексів більше ніж в 11 разів – із 81 млн гривень до 7 млн гривень.

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася про можливі зловживання і розкрадання грошей на суму понад 81 мільйон гривень під час будівництва житла для Нацгвардії. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», президентом якої був колишній депутат Микитась; Татаров у той час був одним із чільних посадовців «Укрбуду» – юристом компанії.

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».
…

Більше 120 тисяч кримчан оформили біометричні паспорти у Херсонській області з моменту анексії півострова Росією в 2014 році. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прессекретар Державної міграційної служби України в Херсонській області Юлія Галицька.

«З моменту анексії Кримського півострова кримчанами оформили 121 589 біометричних паспортних документів … Переважна кількість складають закордонні паспорти – 98 139, і 23 410 – id-карт», – розповіла Галицька.

Вона також наголосила, що кримчани можуть звертатися в будь-який відділ ДМСУ для оформлення паспортних документів.

Раніше прес-секретар Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов розповів Крим.Реалії, що жителі Криму можуть безперешкодно перетинати адмінкордон материковою Україною з недійсним українським паспортом.

Також у Державній міграційній службі України попередили, що жителі Криму, які раніше оформили українські біометричні документи, зможуть забрати їх після припинення карантину або обмежувальних заходів. Документи знищувати не будуть.

 
…