Вони закликали до негайного відсторонення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти і науки України
…

Заступниця керівника Офісу президента Юлія Ковалів оголосила про відставку за власним бажанням.

«Я залишаю посаду заступника керівника Офісу президента. Це був неймовірний досвід та велика відповідальність у складний для країни час. І я дякую Володимиру Зеленському та кожному, з ким ми працювали разом і досягали результатів», – написала чиновниця і навела приклади успіхів у своїй роботі, до яких зараховує прозорі аукціони з приватизації державного майна та продажу дозволів на користування надрами, перші концесійні угоди та новий закон про концесію, початок лібералізації спиртової галузі та інші.

У телеграм-каналі Офісу президента України вказано, що «Володимир Зеленський відзначив важливу роль пані Юлії у своїй команді».

«За словами глави держави, вона зробила вагомий внесок в економічний розвиток України. Так, за її участю були напрацьовані заходи з підтримки людей і бізнесу на період посилення карантинних обмежень, ухвалена низка важливих законів та налагоджена тісна співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема з МВФ», – ідеться в повідомленні.

Раніше цього мсяця Юлія Ковалів заявляла, що макроекономічна ситуація в Україні залишається стабільною всупереч рецесії у світовій економіці.

«Ми бачимо стабільність валюти, стабільність фінансового ринку, бачимо одну із найнижчих історично облікових ставок Національного банку, ми бачимо низькі рівні інфляції. Відповідно, у порівнянні з іншими глобальними кризами – 2008 року, 2014-15-х років – насправді цей рік відносно спокійний і стабільний з точки зору фінансового ринку», – сказала Ковалів на першій щорічній міжнародній конференції, організованій UkraineInvest.

Також у грудні Національний банк України зберіг облікову ставку на найнижчому рівні 6% (він тримається вже понад пів року), а Міністерство фінансів України змогло провести успішне розміщення ОВДП на суму майже 16 мільярдів гривень.

За оцінками Міністерства економіки, спад ВВП України за підсумками 2020 року становитиме близько 5%.

 
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим (АРК) та Севастополя встановила, що 32 судна порушили правила перетину адмінмежі окупованого півострова, йдеться у повідомленні пресслужби прокуратури.

«В рамках кримінального провадження встановлено ще 32 судна, що порушили порядок в’їзду та виїзду з окупованого півострову, та за клопотаннями прокуратури АР Крим та м. Севастополя на них накладено арешти. Також прокуратура автономії планує направити до Укрбюро Інтерполу запит для внесення таких суден до бази розшуку та направити запити до іноземних держав про міжнародну правову допомогу, з метою виконання арештів», – йдеться у повідомленні.

З липня 2014 року Україна офіційно припинила функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства. Проте деякі іноземні судна здійснюють заходи в Крим, які кваліфікуються як дії, що підривають суверенітет України та порушують норми національного законодавства. Це, як нагадує Офіс генпрокурора України, тягне за собою кримінальну відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден.
…

Ольга Буславець, яка рішенням уряду була звільнена з посади тимчасової виконувачки обов’язків міністра енергетики, вирішила покинути і посаду першого заступника голови відомства. Про таке рішення Буславець повідомила у фейсбуці.

«Прошу звільнити мене з посади першого заступника міністра енергетики з 22.12.2020», – йдеться у тексті заяві.

Буславець додала, що поки не коментуватиме причини свого рішення, як і подальших планів.

20 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення звільнити тимчасову виконувачку обовʼязків міністра енергетики Ольгу Буславець і призначити на її місце Юрія Бойка, який був заступником профільного міністра. Пізніше стало відомо, що Буславець залишається в міністерстві на посаді першого заступника міністра енергетики.

Ольга Буславець була призначена в.о. міністра енергетики у квітні цього року.
…

Літак із тілом обраного мера Харкова Геннадія Кернеса, який помер у Німеччині, прибуде до приблизно о 19 годині 21 грудня. Про це на брифінгу в понеділок сказав секретар міської ради Ігор Терехов.

«Ми очікуємо на прибуття з Берліну літака з тілом Геннадія Адольфовича орієнтовно о 19:00. Похорон, як я вже казав раніше, 23 числа, це середа. В нас буде відспівування в Благовіщенському соборі вранці, потім прощання з Геннадієм Адольфовичем буде у фоє Харківського оперного театру з 9 години 23 числа до 13 години. Після чого він буде похований на Другому кладовищі», – сказав він.

Читайте також: Кернес і COVID-19: на Харківщині найвища смертність

За очікуваннями Терехова, на похорон Кернеса приїде велика кількість людей, в тому числі з інших міст. Він додав, що рух центром міста буде обмежений у середу.

«Ми розуміємо, що це робочий день. У нас буде оголошений траур. Відповідне розпорядження я підпишу. Вулиця Сумська буде частково закрита… Попросимо водіїв утриматися від проїзду до центральної частини міста. Рух до кладовища, від Благовіщенського собору, по вулиці Сумській до 16:00 буде частково перекрита», – зазначив він.

Раніше Ігор Терехов вже зазначав, що в день похорон мера Харкова можливі обмеження руху.

Коли про смерть Геннадія Кернеса стало відомо 17 грудня, в Харкові оголосили триденну жалобу на 17, 18 і 19 грудня. Пізніше інформацію на сайті Харківської міськради оновили, скоротивши жалобу до двох днів 17 і 18 грудня.

Геннадій Кернес, який тривалий час лікувався від наслідків коронавірусного захворювання COVID-19, помер у ніч на 17 грудня в клініці в Німеччині, де він майже три місяці перебував на лікуванні.

61-річний Геннадій Кернес, який був міським головою Харкова й раніше, з 2010 року, і мав вкрай суперечливу репутацію, ще в середині вересня захворів на COVID-19 і був терміново доставлений на лікування до Німеччини – за деякими повідомленнями, в досить серйозному стані.
…

В Україні стартувала урядова інформаційна кампанія «EUКраїна». Як передає урядовий портал, мета кампанії – підвищити обізнаність українців щодо переваг євроінтеграції.

«Європейська інтеграція стосується всіх аспектів нашого життя – це краща освіта, більші можливості для українського бізнесу, зручні адміністративні послуги, захищені права споживача, якісні продукти на полицях магазинів. Кожен українець може пришвидшити рух України до ЄС, якщо буде слідувати європейським стандартам та цінностям. Саме тому ми запускаємо нову інформаційну кампанію, аби розповісти українцям, як імплементувати євроінтеграцію в кожен аспект нашого щоденного життя», – заявила віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Згідно з повідомленням, кампанію створено за підтримки Представництва ЄС в Україні та проєкту Association4U.

1 вересня 2017 року набрала чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом. Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.

Україна є учасницею програма «Східного партнерства», що стартувала 2009 року і має на меті наблизити офіційний Київ разом із ще кількома країнами до вступу в ЄС. Водночас програма не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.
…

Міністр оборони запропонував журналісту чотири посади, але жодна з них не передбачає доступу до ухвалення рішень
…

Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода про переходи парафій підрозділу РПЦ в Україні, УПЦ (МП), до ПЦУ і про те, хто перешкоджає таким переходам.

«Упродовж першого року після отримання Томосу (про канонічну автокефалію ПЦУ – ред.) і в цьому році до нашої церкви долучилося приблизно 600 парафій із боку РПЦ в Україні», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

При цьому він зазначив: «Звичайно, що впродовж останнього року цей процес практично припинився. Але не повністю».

«Ці переходи відбуваються поодиноко по кожній області. І дуже часто ми цього навіть не афішуємо для того, щоб не було протистоянь», – додав Епіфаній.

За його словами, існує опір перереєстрації таких громад на рівні чиновників: «Бо якщо громада ухвалює рішення, хоча це неможливо приховати, подає відповідні документи на реєстрацію, але існують певні проблеми з перереєстрацією цих документів на місцях, в обласних адміністраціях дуже довго розглядають, інколи навіть відкликають рішення. Нам відомо, що є вказівки, певні чиновники працюють, щоб припинити весь цей процес».

Як сказав глава ПЦУ, йому відомо про повідомлення, зокрема в засобах інформації, в яких стверджувалося, що нині вже колишній заступник голови офісу президента Сергій Трофімов давав розпорядження про припинення реєстрації.

«Є дуже багато повідомлень про те, що він справді давав такі розпорядження. І коли я спілкувався на місцях із деякими «губернаторами» (головами обласних державних адміністрацій – ред.), коли я відвідував єпархії, то мені деякі «губернатори» говорили, що їм надходили вказівки. Тобто без прізвища, але надходили такі вказівки не реєструвати. Навіть письмово приходило до деяких, щоб вони не перереєстровували переходи, а відкликали навіть ті рішення, які були ухвалені попереднім головою ОДА. Тобто таке було. І є свідчення навіть тих осіб, які стикнулися з цією проблемою», – повідомив Епіфаній.

В Україні з початку 2019 року чинний закон, який встановлює і регулює право релігійних громад на зміну підлеглості. Він полегшив громадам, які перебували у складі УПЦ (Московського патріархату), можливості переходу до канонічної автокефальної помісної Православної церкви України.

Православна церква України була створена як канонічна автокефальна помісна церква з благословення Вселенського патріархату в грудні 2018 року на Об’єднавчому соборі в Києві. Цей собор об’єднав представників усіх гілок українського православ’я і поклав край так званому «розколові» в Україні, про який твердили прихильники Москви. На початку 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій вручив предстоятелеві ПЦУ митрополитові Київському і всієї України Епіфанію томос про канонічне визнання автокефалії ПЦУ як помісної церкви України.

Відтак ПЦУ є однією з 15 канонічних автокефальних помісних церков, які складають православну спільноту, і єдиною канонічною православною церквою на території України.

Підрозділ РПЦ в Україні, так звана Українська православна церква, що підпорядкована Московському патріархатові, є частиною канонічно визнаної РПЦ, але на території України її канонічний статус сумнівний. Вона не є автокефальною і не має статусу помісної церкви. Як повідомляв Вселенський патріарх, «в дусі пастирської чуйності ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних (таких, які не керують тією єпархією, назву якої вони використовують – ред.) або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів» у сподіванні, що вони об’єднаються з канонічною ПЦУ.
…

Вселенський патріарх 30 листопада оголосив, що здійснить офіційний візит в Україну на День Незалежності в серпні 2021 року
…

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що США за президентства Джо Байдена зміцнить підтримку України в її протистоянні агресії Росії, зокрема у війні на Донбасі. Про це він заявив в інтерв’ю американському щоденникові New York Times, яке вийшло друком 20 грудня.

«Новий президент Джо Байден, мені здається, знає Україну краще, ніж його попередник, бо ще до свого президентства він, так би мовити, мав глибокі відносини з Україною й добре розуміє росіян, добре розуміє різницю між Україною та Росією і, мені здається, добре розуміє ментальність українців. Це дуже допоможе посилити ці відносини й додати в процесі врегулювання війни на Донбасі й деокупації наших територій. Мені здається, США можуть сильно додати, дуже сильно», – сказав Зеленський (цитуємо за текстом інтерв’ю, який оприлюднив сайт офісу президента 19 грудня; того ж дня й американське видання оприлюднило свою статтю про це інтерв’ю на своєму сайті).

Крім того, Зеленський сказав, що «дуже хотів би» участі США в «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на Донбасі. «Ви знаєте, ми дуже не хочемо топтатися на місці», – наводить газета його слова і пояснює, що вони стосуються того, що переговори під проводом європейських партнерів, Франції й Німеччини, вже шість років не приводять до конкретних результатів. Видання також нагадує, що Зеленський із самого початку свого президентства прагнув, щоб США теж відігравали роль у цих переговорах.

Видання нагадує, що Байден як віцепрезидент США за президентства Барака Обами відповідав за відносини з Україною, де він із різним успіхом працював над боротьбою з корупцією, а з 2014 року і над завершенням війни на Донбасі.

Газета додає, що, як очікують, Байден буде заохочувати Зеленського виконувати свої обіцянки щодо боротьби з корупцією і чітко порвати зв’язки з українськими олігархами, частина яких пропагує проросійські ідеї на своїх телеканалах. Зеленський же, пише видання, вдався до зволікання в цьому напрямку.
…

«Ігор Коломойський не є президентом. І виступати від України, від імені президента України, від уряду України він не може…»
…

Президент України Володимир Зеленський виступив на захист концепції витрачання державних ресурсів на розвиток інфраструктури за умов, коли в країні триває епідемія COVID-19. Про це він заявив в інтерв’ю газеті The New York Times, оприлюдненому ввечері 19 грудня.

«Багато звинувачень на мою адресу, мовляв, під час пандемії я приділяв багато часу інфраструктурі. Зараз люди побачили, що наші швидкі почали добиратися до хворих швидко. Наші МНС (пожежні машини) почали доїжджати швидше. А в нас, на жаль, таке було – на сході України була велика пожежа, й траплялися випадки, коли не могли дістатися. А зараз не за добу можна доїхати, а з’явилася можливість добиратися за хвилини. Коли гасили пожежі, ми зберегли величезну кількість життів. Зараз ми бачимо, що інфраструктура важлива», – сказав Зеленський.

Президент каже, що чинна влада зробила «чотири тисячі кілометрів доріг у цьому році, що перевищує загальну кількість кілометрів доріг, зроблених за попередні 10 років».

На початку червня 2020 року стало відомо, що з Фонду боротьби з COVID-19 витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Читайте також: Голова «Укравтодору» назвав «комунікаційним промахом» те, що «спецфонд сформувався як COVID-фонд»

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан на початку вересня.
…

Попри пандемію російська окупаційна влада продовжує репресивну кампанію в захопленому нею Криму, передусім проти кримських татар. Про це, як повідомляє пресслужба МЗС України, заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар під час Ради ООН з прав людини. За її словами, політв’язні та особи з симптомами COVID-19 позбавлені належної медичної допомоги в Криму.

«Вона звернула особливу увагу на ситуацію з Теймуром Абдуллаєвим, який попри коронавірусну хворобу був переведений у штрафний ізолятор. Дипломат наголосила, що, попри вимоги Четвертої Женевської конвенції, Росія не вживає заходів для стримування пандемії, веде масові заходи військового характеру, включаючи незаконний призов, а реальні цифри випадків захворювання і смерті приховуються», – йдеться в повідомленні.

Крім того, як стверджує Еміне Джеппар, Росія жорстко обмежила пересування між півостровом і материковою Україною, що, за її словами, негативно позначається на демографічній ситуації на півострові й освітніх правах кримської молоді.

У Росії поки не коментували заяву першої заступниці міністра закордонних справ України.

Раніше голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер повідомила, що пандемія коронавірусної інфекції загострила проблеми населення в анексованому Криму і ОРДЛО. Зокрема – через обмеження свободи пересування та впливу на реалізацію соціально-економічних прав людей.
…

У Державній міграційній службі Радіо Свобода повідомили, що із заявами про визнання біженцем чи особою, що потребує захисту, до України звернулися 15 громадян Білорусі.

«До територіальних органів ДМС протягом серпня-листопада 2020 року із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, звернулось 15 громадян Республіки Білорусь. Щодо 10 осіб територіальними органами ДМС прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», – йдеться у відповіді Державної міграційної служби на запит Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, за серпень-листопад поточного року рішення про визнання громадян Білорусі біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та про відмову у наданні захисту в Україні, ДМС не ухвалювала.

Радіо Свобода зверталося до міграційної служби з проханням повідомити, скільки громадян Білорусі звернулись до України за політичним притулком, починаючи від 9 серпня 2020 року, коли відбулись президентські вибори у цій країні.

Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим повідомив, що за весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу звернулися 20 людей.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби п’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Поблизу Водяного на Приазов’ї, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік наших позицій з мінометів 120-го калібру. На цьому напрямку ворог вдруге за кілька тижнів вдався до дистанційного мінування українських позицій. Так, окупанти закинули 12 заборонених мін ПОМ-2, використавши ПКМ-1. Тричі противник порушив режим припинення вогню і неподалік Авдіївки. Для провокації наших воїнів спершу застосував ручний протитанковий та підствольний гранатомети, а згодом – стрілецьку зброю», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень у ЗСУ немає.

«Від початку поточної доби, 19 грудня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша», – додали українські військові.

Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах заявили, що ЗСУ п’ять разів порушили режим припинення вогню минулої доби на Донбасі, в угрупованні «ЛНР» про обстріли захоплених бойовиками територій на Луганщині не повідомляють.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

28 держав, а також держави-анклави Ватикан і Суверенний Мальтійський Орден в тій чи іншій формі надавали Україні допомогу в протидії поширенню коронавірусної хвороби протягом 2020 року. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«МЗС із залученням закордонних дипломатичних установ України веде пошук іноземних партнерів для отримання гуманітарної та консультативної допомоги, а також організації закупівель засобів первинного захисту, медичного обладнання та медикаментів», – йдеться у відповіді відомства.

Читайте також: Moderna знищила 400 тисяч доз вакцини від COVID-19 через помилку на виробництві – Bloomberg

Судячи з даних міністерства, найбільшим донором України за обсягами грошової допомоги є Сполучені Штати – спершу вони виділили 17,3 мільйона доларів екстреної медичної допомоги Україні. В жовтні цю суму збільшили до 19 мільйонів.

13,8 мільйона з цієї суми за програмою «Міжнародна екстрена допомога» Агентства з міжнародного розвитку USAID призначені для покращення можливостей місцевих медичних закладів. Ще 5,2 мільйона – це гуманітарна допомога Державного департаменту «для підтримки найбільш уразливих верств населення під час пандемії».

Детальний перелік вже отриманої допомоги від країн світу – в інфографіці нижче:

Деякі проєкти з надання допомоги досі в процесі розробки, йдеться у відповіді МЗС. Наприклад, естонський концерн BLRT Grоup долучився до створення Центру медичної допомоги у Дніпрі та закупівель апаратів штучної вентиляції легень для нього.

Як повідомляє міністерство, українська приватна компанія «Ілляшев та партнери», яка має вихід на ринок Естонії, співпрацює з неурядовою організацією «Товариство Червоного Хреста та Червоного Півмісяця» щодо «низки проєктів гуманітарної допомоги Україні у зв’язку із пандемією COVID-19». Ця допомога передбачає забезпечення захисними масками, костюмами та засобами гігієни.

Двічі протягом року президент Володимир Зеленський контактував із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу щодо надання Україні гуманітарної допомоги. У липні з цього ж питання спілкувалися міністри охорони здоров’я двох країн Яаков Ліцман та Максим Степанов, які домовилися, що Україна зможе отримати ізраїльську вакцину, коли Тель-Авів завершить випробування.

Індія навесні надала Україні препарат гідроксихлорохін, який один час вважався одним із ймовірних ліків від коронавірусної хвороби. Крім того, уточнюють у МЗС, у вантажі індійської гуманітарної допомоги була партія вакцин від тифу, менінгіту, холери і малярії для українських військових, які виконують миротворчу місію в Демократичній республіці Конго.

Канада планує, окрім вже виділених коштів, надати 700 тисяч доларів до гуманітарного фонду для України, виділити 290 тисяч доларів для місцевих громад, а також засоби захисту й обладнання Національній поліції, Національній гвардії, Міністерству оборони, судовій системі та муніципальним органам.

Китай наразі розглядає надання владою провінції Гуандун товарів першої необхідності Київській області. Також МЗС повідомляє про «забезпечення комунікації» з офісом заснованика Alibaba Group Джека Ма щодо передачі Україні 50 тисяч тест-наборів для діагностики коронавірусу.

Читайте також: ВООЗ: Китай погодився прийняти слідчу групу, яка дослідить походження коронавірусу SARS-CoV-2

Уряд Німеччини, окрім наданої допомоги, працює над скеруванням 150 мільйонів євро кредиту на боротьбу з епідемією та передачею українському МОЗ 18 апаратів ШВЛ на суму понад 500 тисяч євро.

МОЗ також у травні на виконання доручення тодішнього віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції Вадима Пристайка передав посольству України в Сингапурі інформацію «щодо можливості залучення гуманітарної допомоги з боку сінгапурського Фонду Temasek для боротьби з коронавірусом в Україні (15 тисяч ПЛР-тестів Fortitude 2.0)».

Держава-анклав Суверенний Мальтійський орден, розташована в Римі, окрім вже наданої допомоги, повідомила український МОЗ про можливість надання:

500 упаковок препарату Flectormed Medic (7 пластирів у кожній упаковці, діюча речовина – диклофенак, термін придатності – травень 2021 року),
500 упаковок Vicks Flu Giorno e Notte VICKS, у кількості (12+4 таблеток у кожній упаковці, діюча речовина – парацетамол, псевдоефедрину гідрохлорид, дифенгідраміну гідрохлорид, термін придатності – червень 2021 року)

МЗС також повідомляє про допомогу приватних компаній Туреччини. Зокрема Анкара організувала допомогу від мобільного оператора Lifecell: два апарати ШВЛ та безоплатні мобільні послуги для лікарів, пільговий мобільний зв’язок для громадян України.

Холдингова турецька компанія «Онур Груп» надала 10 мільйонів гривень лікарням Львова та області: три мобільні рентген-системи вартістю майже у 7 мільйонів гривень та інше медичне обладнання, засоби індивідуального захисту. Guris Holding надала допомогу у розмірі 1,1 мільйонів гривень Одеській області.

Limak Holding надала засоби індивідуального захисту, респіратори FFP2 та одну реанімацію в лікарні Києва. Турецько-українська асоціація бізнесменів TUID надала пральні машини турецької марки BEKO інфекційним лікарням у Львівській та Херсонській областях.

Читайте також: Низка європейських лідерів самоізолювалися через позитивний діагноз Макрона на COVID-19

Швейцарія заявила про готовність надати гуманітарну допомогу 11 лікарням на сході України на суму понад 1,5 мільйона франків (47,3 мільйона гривень). Як заявляє МЗС, Швейцарське бюро співробітництва в Києві планує надати буде для боротьби з короновірусом 200 000 франків (6,3 мільйона гривень).

«Федеральна вища технічна школа Цюриха та дирекція українського державного підприємства «Новатор» ведуть переговори щодо спільної розробки прототипу апарату ШВЛ з використанням досвіду українських та швейцарських експертів, а також залучення потужностей ДП «Новатор». Станом на 1 липня 2020 року був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між МЗС України та Федеральним департаментом закордонних справ Швейцарії з метою створення передумов для фінансування швейцарським урядом проєкту з розроблення апаратів ШВЛ на базі ДП «Новатор» з використанням досвіду експертів Федеральної вищої технічної школи Цюриха», – йдеться у відповіді МЗС.

Читайте також: У Німеччині розпочався новий локдаун – на тлі рекорду смертності від COVID-19

Японія, своєю чергою, включила Україну до переліку держав, які можуть отримати безоплатну партію експериментального препарату для лікування COVID-19 Favipiravir, відомого в цій країні як Avigan в кількості 12,2 тисячі пігулок, яких може вистачити на понад сотню пацієнтів. Це стане можливо після спільних клінічних тестувань ліків.

У жовтні Кабінет міністрів ухвалив проєкт угоди з урядом Японії про «надання гуманітарної допомоги Україні у вигляді лікарського засобу Favipiravir». Уряди обмінялися відповідними нотами 19 жовтня.

Крім того, японська компанія Medical&Biological Laboratories заявила про готовність передати 1000 пробних ПЛР-тестів для діагностики коронавірусу FLUOROSEARCH Novel.

«Посольством України в Японії проведено переговори з представниками японської компанії «Marubeni Protechs Corporation» (входить до складу торговельного дому «Marubeni Corporation»), за результатами яких японська сторона висловила готовність надати медичні засоби/обладнання для протидії поширенню в Україні COVID-19. Питання визначення потреб української сторони опрацьовується з МОЗ України», – повідомили в дипломатичному відомстві.

Крім того, у МЗС нагадали й про допомогу, яку Україна надавала за кордон. 4 квітня Київ надіслав 20 українських медиків до Італії для допомоги в протидії епідемії коронавірусної хвороби.

«8 квітня 2020 р. Україна відправила до Італії п’ять тон спеціальних санітайзерів для дезінфекції лікарень і рук медичних працівників. Друга партія гуманітарної допомоги загальною вагою п’ять тон, що містила засоби дезинфекції, була направлена до Італії 15 квітня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

 
…

Колишній виконавчий директор компанії «Нафтогаз Україна» Юрій Вітренко і надалі лишається відкритим до пропозицій щодо роботи в уряді, попри те, що напередодні депутати не підтримали його кандидатуру на посаду першого віцепрем’єр-міністра і міністра  енергетики. Про це Вітренко заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Якщо фракція ще раз мене запропонує, я не зможу сказати «ні». В мене є певні бійцівські риси, мене це не те що заводить, але коли ти вже ув’язався в якусь бійку, то треба доводити справи до кінця», – зазначив Вітренко. 

За словами Вітренка, після того, як депутати не проголосували за його кандидатуру, його до себе викликав президент Володимир Зеленський і вони «вже  неодноразово зустрічалися».  Вітренко не уточнив, про що саме під час цих зустрічей він говорив з президентом, але натякнув, що Зеленський і надалі хоче бачити Вітренка в уряді.

«Президент налаштований теж по-бійційвськи – загалом і до мене зокрема», – сказав Вітренко. 

17 грудня, після голосування у парламенті, стало відом, що Верховна Рада може повторно розглянути питання про призначення Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром – міністром енергетики у січні. Про це заявив глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Будемо мобілізувати голоси, я думаю, у січні. Це десь числа 25-го», –  зазначив Арахамія

17 грудня Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.
…

Окружний суд Гааги в Нідерландах повідомив розклад наступних засідань і початок розгляду по суті в справі щодо перших обвинувачених у збитті літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом 2014 року.

За повідомленням, слухання справи по суті, як очікується, почнеться 7 червня 2021 року, в понеділок.

Іще перед тим відбудеться низка інших засідань.

Як нагадав суд, підготовча стадія у справі завершилася 25 листопада. Тоді суд передав матеріали справи слідчому судді для додаткового розслідування. Нині, виходячи з повідомлень слідчого судді цьому судові про поступ у розслідуванні, суд уклав попередній графік подальших слухань.

Зокрема, наступне з них призначене на 1 лютого 2021 року. На ньому мають розглянути такі теми, як поступ додаткового розслідування і статус позовів про відшкодування збитків, які подадуть родичі жертв загиблих у літаку, а також подання Прокуратури Нідерландів про перевірку реконструкції збитого літака рейсу MH17, яка мала б уточнити відповідність його пошкоджень ураженню ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук».

Далі, на слуханні 15 квітня 2021 року, суд має вирішити, чи здійснювати таку перевірку, і в разі позитивного рішення також те, коли її здійснювати. Якщо суд схвалить її, вона, як очікують, відбудеться в травні 2021 року.

І далі, якщо додаткове розслідування слідчого судді буде просуватися, як очікується, суд почне розгляд кримінальної справи по суті 7 червня.

Під час останнього з підготовчих засідань суду 25 листопада суд, зокрема, відмовився розглядати альтернативні версії катастрофи літака рейсу MH17, про що клопотав захист одного з обвинувачених.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук» зі складу Збройних сил Росії, доставленого перед тим із Росії і відразу після збиття вивезеного назад. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT), – почався 9 березня. Його веде Окружний суд Гааги, а слухання відбуваються в Судовому комплексі Схіпгол на території однойменного аеропорту біля Амстердаму. Відтоді з перервами відбулася низка судових сесій на підготовчій стадії в цій справі.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку в цьому процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Тим часом слідство не виключає, що зможе зібрати достатні докази, щоб притягти до відповідальності й інших можливих призвідників загибелі людей у збитому літаку.
…

Колишня очільниця МОН, серед іншого, нагадала і про плагіат, у якому звинувачують Шарлета
…

Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Старуха головою Запорізької обласної державної адміністрації, повідомляє Офіс президента 18 грудня.

Сьогодні ж Зеленський підписав відповідний указ, звільнивши перед цим його попередника Віталія Боговіна. Боговіна днями обрали головою Запорізької обласної ради.

16 грудня уряд України погодив призначення на посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації її ексочільника Олександра Старуха. Він керував облдержадміністрацією упродовж двох років за часів президента Віктора Ющенка і був знятий з посади з приходом до влади президента Віктора Януковича.

Читайте також: У Запоріжжі в суді опротестовують рішення про обрання головою облради очільника ОДА Боговіна

Олександр Старух народився у Запоріжжі 1973 року. Закінчив історичний факультет Запорізького державного університету, зараз – Запорізький національний університет. Має науковий ступень – кандидат історичних наук. Учасник Помаранчевої революції та Революції гідності в Запоріжжі. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Одружений. Має двох дітей.

У 1998-2004 роках Олександр Старух викладав у Запорізькому державному університеті. З 2005 по 2008 роки працював на різних посадах у Секретаріаті президента, в т.ч. обіймав посади заступника та керівника Керівник Головної служби регіональної політики Секретаріату Президента України. З травня 2008 по березень 2010 року очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію.

Після звільнення з посади голови Запорізької ОДА Старух займався науковою та політичною роботою. Зокрема, з серпня 2013 по липень 2020 року очолював Запорізьку обласну організацію ВО «Батьківщина». У 2015-2019 році був депутатом Запорізької обласної ради, був головою фракції «Батьківщини». Також двічі у 2012 та 2014 роках Старух балотувався від «Батьківщини» у народні депутати, однак не пройшов до парламенту.
…

За весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу зверталися 20 людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим.

«Що стосується кількості затриманих: будь-яке посольство чи консульство реагує тільки на тих, хто звертається, і декларує, що хоче допомоги. Таких людей, якщо брати за весь період, було людей 20, які сиділи там, просили нашої допомоги, з якими працювали наші консули і сприяли їхньому звільненню», – повідомив посол, відповідаючи на запитання, скількох українців затримували на акціях у Білорусі.

«Але, в будь-якому випадку, є велика група людей, яка не звертається по допомогу до посольства чи консульства. Чому? Деякі акції протестні відбувались настільки швидко, і настільки велику кількість людей забирали, що на наступний день складали протокол, і відпускали під зобов’язання ніколи більше не брати участь у таких акціях. Тому цих людей ми навіть не фіксували», – додав він.

За його словами, на всі запити до білоруського МЗС із проханням надати дані про кількість людей, які були заарештовані чи затримані, оперативної відповіді посольство не отримувало.

«А пізніше вона приходила, але там уже була зовсім інша кількість людей… Відмова йде, як правило, і адвокатам, і нашим консульським співробітникам. Мовляв, зараз COVID-19 , не час спілкуватись особисто з тими, хто затриманий там», – сказав Кизим.

Посол також повідомив, що представників диппредставництва не допускають до українця, якого арештували за участь в білоруських протестах два тижні тому.

«Я не можу назвати прізвища, тим більше, що це людина, яка була затримана під час такої ж протестної акції два тижні тому, і зараз вона перебуває там. У нас, на жаль, немає контакту. Ми написали відповідні прохання, щоб зустрітися з ним, але відповідь приблизно така, як я вам казав перед цим. Ми продовжуємо працювати», – сказав посол.

За його даними, це людина, яка живе в Білорусі тривалий час, але має український паспорт.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…

У рамках затримання на території Білорусі групи російських бойовиків ПВК «Вагнера» в липні 2020 року відбувалися контакти на рівні спецслужб двох країн і розмова президентів. Це підтвердив посол України в Білорусі Ігор Кизим в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я так розумію, що йшлося про контакти на рівні спецслужб. Я знаю, що такі «вагнерівці» були, вони були захоплені білоруськими силовими структурами. Потім відбулась розмова наших президентів, і вони про щось домовились. Наскільки я розумію, була домовленість певну кількість людей віддати. Я тільки можу підтвердити факт, що такі розмови були щодо передачі або засудження цих осіб тут в Білорусі. Тому що були навіть докази участі цих осіб в операціях на Донбасі проти українського населення», – зауважив посол.

Ігор Кизим, водночас, додав, що ні він особисто, ані посольство не були залученими до цих переговорів. Зазвичай подібні контакти відбувають напряму між спецслужбами, оминаючи дипломатів, сказав він.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Повне інтерв’ю з послом України в Білорусі Ігорем Кизимом читайте на сайті Радіо Свобода після 11:00.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говорячи про можливий візит до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, вказав на те, що вона повинна «чітко» визначитися з позицією щодо Криму.

«Наші люди спілкувалися, я був готовий провести з нею телефонну розмову. Але я передав, що дуже важливо, щоб у пані Тихановської була чітка позиція щодо російської агресії проти України. Це в її ж інтересах, тому що, умовно кажучи, якщо вона приїде в Україну і почне спілкуватися зі ЗМІ, першим питанням буде: «Чий Крим?». І будь-яка нечітка відповідь зіграє проти самої пані Тихановської. Тому я тут більше навіть про неї дбаю, ніж про себе», – зазначив Кулеба в інтерв’ю Радіо НВ.

Раніше в ексклюзивному інтерв’ю Радiо Свобода Тихановська сказала, що Крим належить Україні за міжнародним законом. Але на уточнювальне питання про те, чий Крим де-факто, опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії в Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським».

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, що стосується анексованого Росією українського півострова.
…

Компанії, пов’язані з родиною голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, зводять канатну дорогу між Російською Федерацією та Китаєм. Після закінчення будівництва в Амурській области російська влада обіцяє його реалізаторам податкові пільги для комерційної діяльності на кордоні двох країн. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» – спільному проєкті Радіо Свобода та UA:Першого «Дорога в Китай».

Журналісти встановили, що Олександр Баримов – власник і директор російської компанії «ЗЕД Девелопмент», що зводить канатну дорогу, водночас є гендиректором АО «Ньюйол». «Ньюйол» входить в структуру «Юг Энерго» – компанії, бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є його дружина – телеведуча Оксана Марченко.

Журналісти повідомляють, що Баримов спільно користувався однією автівкою із Олександром Мартиненком – засновником АО «Ренессанс», бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є Оксана Марченко.

Крім цього, у Марченко із Баримовим є фінансові взаємовідносини – придбання цінних паперів – на значні суми (понад 133 мільйона рублів – це приблизно 2,1 мільйона доларів). А в період із 2016 по 2018 рік той же Олександр Баримов керував російською фірмою соратника Медведчука – народного депутата Тараса Козака ООО «Добробут Инвест» (Козак декларував цю компанію як власну у 2015, 2016, 2017 і 2018 роках).

Водночас, вказують «Схеми», зв’язок із родиною Медведчука прослідковується і через інвестора будівництва канатної дороги – групу компаній «Регіон».

ГК «Регіон», як зазначено на її сайті, контролюється російським бізнесменом Сергієм Сударіковим, якого у російських ЗМІ називають близьким до Ігоря Сєчіна – очільника «Роснєфті» і давнього друга президента Росії Володимира Путіна.

У листопаді минулого року російський «Інтерфакс» повідомив, що брат Віктора Медведчука Сергій Медведчук «бере участь в ухваленні рішень щодо розвитку ПАТ «Аптечна мережа 36,6». Крупним акціонером цієї компанії є «Московський кредитний банк» із концерну «Россіум», який тоді очолював Сергій Сударіков.

Віктор Медведчук в коментарі журналістам підтвердив, що його брат Сергій співпрацює із вказаними компаніями, водночас заперечив свій бізнес-інтерес у зведенні канатної дороги та своє знайомство із Олександром Баримовим.

«Якщо мій брат працює менеджером в якійсь структурі, то чому я повинен до цього мати якесь відношення? І Баримова я не знаю. Невже ви думаєте, що я знаю всіх сьогодні менеджерів тієї чи іншої структури, де моя сім`я чи моя дружина є бенефіціаром?» – зазначив Медведчук.

Власник і директор «ЗЕД Девелопмент» Олександр Баримов на повідомлення та дзвінки журналістів не відповів. У групі компаній «Регіон» у відповідь на запит зазначили, що бачать вигоду в будівництві через високий пасажиропотік – 1 мільйон на рік, а також перспективу отримати статус резидента особливої території «Приамурська», що передбачає податкові пільги заради розвитку кооперації між Росією та Китаєм.

Як повідомляли «Схеми», Родина Віктора Медведчука володіє низкою компаній, які беруть участь у видобутку і переробці нафтопродуктів на території Росії. Це, зокрема: «НЗНП Трейд» – компанія, яка на сумнівному конкурсі отримала право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському окрузі; ТД «НЗНП» – компанія, яка займається продажем нафтопродуктів; «Югтранс-НЗНП» – компанія-перевізник; і АТ «НЗНП» («Новошахтинський завод нафтопродуктів»). Як встановили журналісти програми «Схеми», нафтопродукти цього підприємства, попри суворі санкції США, накладені на Віктора Медведчука у 2014 році, постачаються у порт Г’юстона для американської корпорації Exxonmobil.

 
…

Сполучені Штати засуджують продаж кримського винзаводу «Масандра» структурам банку «Росія», основним акціонером і колишнім головою ради директорів якого є Юрій Ковальчук, якого ЗМІ називають «касиром Путіна». Про це на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні 17 грудня заявив постійний представник США при ОБСЄ Джеймс Гілмор, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«Окупаційна влада цього тижня спостерігали за продажем найбільшого винного заводу Криму одному з соратників президента Путіна, що стало ще одною образою жителів Криму, які є громадянами України», – заявив Гілмор.

Також він нагадав, що у російському ув’язненні залишається понад 90 кримчан.

«Повідомлення про жорстоке поводження і тортури широко поширені. Буквально цього тижня адвокати 12 кримськотатарських політв’язнів відвідали своїх клієнтів, яких утримують у двох в’язницях в Башкортостані. За їх словами, один з ув’язнених серйозно хворий і мав позитивний тест на коронавірус, в той час як шість інших відчувають симптоми, аналогічні симптомам коронавірусу, але ще не пройшли тестування. Також нещодавно було зареєстровано кілька випадків коронавірусу серед кримськотатарських політв’язнів, що містяться у СІЗО Сімферополя. Всі, хто був несправедливо ув’язнений, повинні бути звільнені», – наголосив постійний представник США при ОБСЄ.

Він додав, що умови утримання в тюрмах в анексованому Криму і в Росії піддають життя і здоров’я цих та інших ув’язнених підвищеному ризику під час пандемії.

«Окупаційна влада продовжують використовувати пандемію як привід для розправи над тими, хто виступає проти окупації. Наприклад, 11 грудня суд оштрафував Венеру Мустафаєву, матір ув’язненого лідера «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва, за нібито порушення пов’язаних з коронавірусом обмежень на проведення громадських зібрань, коли вона провела одиночний пікет біля будівлі суду, де засудили її сина до 14 років в’язниці», – повідомив Гілмор.

Джеймс Гілмор також підкреслив, що США засуджують підписання закону, який «посилює покарання за критику російської окупації або просто за ствердження правди про те, що Крим – це Україна».

14 грудня стало відомо, що російська влада окупованого Криму продала винний завод «Масандра» дочірній структурі банку «Росія», який належить наближеному до президента Росії олігарху Юрію Ковальчуку.

«Південний проєкт» заплатив за «Масандру» на електронному аукціоні 5 327 177 000 рублів (це понад 2 мільярди гривень). «Південний проєкт» отримав завод за ціною, яка незначно перевищує стартову.

Завод «Массандра» був побудований у 1894 році. Зараз підприємство володіє 4 тисячами гектарів виноградників на 180 кілометрах кримського узбережжя.

 
…

Народні депутати-члени делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи планують відвідувати січневу сесію ПАРЄ, повідомила голова делегації України в установі, представниця «Слуги народу» Єлизавета Ясько 17 грудня.

За її словами, такого рішення делегати дійшли на екстреному засіданні.

Читайте також: В МЗС нагадали Раді Європи про кризу довіри після безумовного повернення Росії до ПАРЄ

«Представники усіх фракцій одноголосно висловилися, що треба їхати на січневу сесію в ПАРЄ. Як відомо, в листопаді було ухвалено рішення, що зимова сесія ПАРЄ 21 року відбудеться у так званому гібридному форматі. Людською мовою це означає, що делегації, які можуть/хочуть працювати – їдуть до Страсбурга, решта делегацій візьмуть участь онлайн», – написала депутатка.

Вона зазначила, що за особисту участь у сесії висловилися представники всіх фракцій одноголосно.

У вересні ПАРЄ скасувала сесію, заплановану на жовтень 2020 року, через пандемію коронавірусу.

Січнева сесія Парламентської асамблеї запланована на 25-28 січня 2021 року.
…

Голова фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко прокоментував Радіо Свобода призначення Сергія Шкарлета міністром освіти.

На думку лідера фракції більшості, побоювання, викликані призначенням Шкралета виконувачем обов’язків, не справдилися.

«За цей час, який пройшов із першого голосування – тоді я мав більше сумнівів, звісно, зараз я вже менше їх мав, тому що за цей час більшість «страшилок» про Шкарлета, які розповсюджувалися, не справдилися. Він не є якимось чудовиськом, яке поїдає освіту, він працює. Є питання різні виробничі, я навіть деякі питання йому ставив у робочому порядку, але він на них зазвичай дуже коректно, фахово відповідає. Я думаю, що майбутнє в української освіти з таким міністром точно є», – заявив він.

Корнієнко також позитивно відгукнувся про відсутність підтримки кандидатури Шкарлета з боку парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.

«У такій ситуації комітет буде краще виконувати контрольну функцію, яку він зазвичай у нас в парламенті традиційно гірше виконує, ніж законодавчу», – вважає народний депутат.

Водночас представники кількох інших фракцій, які не підтримали призначення, розкритикували кандидатуру Шкарлета. Представник «Батьківщини» Михайло Волинець назвав колишнього виконувача обов’язків «не компромісною фігурою».

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

«Тим більше – яка суперечка в освіті (освітянській спільноті – ред.). Виконавча влада мала б на це також реагувати. І ми повинні з парламенту, як законодавча гілка влади, подавати хороший сигнал і, очевидно, й самі мали б допрацьовувати і з Офісом президента, і виконавчою гілкою влади. Такої співпраці, очевидно, немає», – підсумував він.

Представник «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович, який критикував Шкарлета і в сесійній залі, сказав Радіо Свобода, що виступає проти цього призначення через «професійні і моральні якості» Шкарлета, зокрема через його роботу за часів міністра освіти Дмитра Табачника.

«Людина, звинувачена в плагіаті, зараз буде очолювати Міністерство освіти і науки – це абсолютно неприпустимі речі. Прикро, що сьогодні з другої спроби все-таки його було обрано на цю посаду… Думаю, що це, окрім всього іншого, ще й ляпас тим десяткам науковців, які звернулися до народних депутатів з приводу того, що не можна таку людину з такими професійними й моральними якостями обирати міністром освіти», – заявив він.

Читайте також: Парламент не призначив Вітренка міністром енергетики

Про таке звернення, зокрема, повідомляла напередодні народна депутатка від «Голосу» Наталія Піпа. За її заявою напередодні, вона отримала листа з підписами 300 науковців, студентів і освітян із проханням не допустити призначення Шкарлета.

«Ключове, що змінює, поки він був т.в.о. – він не мав права голосу на Кабміні. Зараз він почувається вже впевненіше як міністр», – пояснила Піпа Радіо Свобода.

Вона висловила думку, що в призначенні Сергія Шкарлета були зацікавлені деякі ректори вищих навчальних закладів. Власне, президент Володимир Зеленський і сам визнавав, що консультувався з очільниками ВНЗ, перш ніж запропонувати Шкарлета на посаду очільника МОН.

«Ця людина є пристосуванцем, який буде задовольняти тих, хто не хоче змін в освіті, а хоче зберегти старі схеми і, ймовірно, продавати місця. Ну і його заяви про те, що можна скасувати ЗНО для заочників або «Нову українську школу почати з п’яти років»… Тобто його задовольняє все, що відбувається, і те зокрема, які зарплати мають освітяни і який рівень освіти в країні», – сказала парламентарка.

Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки 17 грудня. Більшість голосів дала фракція «Слуга народу», також його підтримали представники «Опозиційної платформи – За життя», «За майбутнє», «Довіри» і семеро позафракційних депутатів.

Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак («Слуга народу») повідомив, що комітет рекомендував парламенту самостійно ухвалити рішення шляхом голосування. Відтак комітет не висловив конкретної підтримки кандидатурі Шкарлета.

Профільний комітет парламенту не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета і в червні 2020 року. Зрештою Кабінет міністрів призначив його виконувачем обов’язків міністра освіти і науки.
…

Парламент 17 грудня підтримав кандидатуру чинного виконувача обов’язків міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. За висловилися 226 народних депутатів, проти – 43, утрималися 39, не голосували 35 парламентарів.

Зокрема за призначення проголосував 171 народний депутат від «Слуги народу», 20 – від «Опозиційної платформи – За життя», 12 від партії «За майбутнє», 16 представників «Довіри» і семеро позафракційних.

Представляючи кандидата, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що він «має значний професійний досвід і знає сферу освіти зсередини».

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

Сам Шкарлет під час виступу заявив, що в приіоритеті його роботи стоїть розвиток проєкту «Нова українська школа».

«Ми затвердили базовий компонент – 5-9 клас, і на сьогодні рухаємося в тому напрямку щоб створити в обов’язковому порядку ті речі, які дають можливість формувати концепцію робочих навчальних програм в кожному з напрямків освіти», – заявив він.

Представники опозиційних партій розкритикували кандидатуру Шкарлета за зниження бюджетних видатків на освіту в бюджеті 2021 році та незабезпечення вчителів засобами захисту під час пандемії.

Крім того, народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович закинув Шкарлету його підтримку «Партії регіонів» та Віктора Януковича під час його президентства. У відповідь Шкарлет заявив, що працював та отримував державні відзнаки не тільки за Януковича, а й за часів співголови фракції «ЄС», п’ятого президента Петра Порошенка.

Читайте також: Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв’ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом

Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак («Слуга народу») повідомив, що комітет рекомендував парламенту самостійно ухвалити рішення шляхом голосування. Відтак комітет не висловив конкретної підтримки кандидатурі Шкарлета.

Профільний комітет парламенту не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета і в червні 2020 року. Зрештою Кабінет міністрів призначив його виконувачем обов’язків міністра освіти і науки.
…

Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

На посаді у «Нафтогазі» Вітренко відповідав, зокрема, за газові переговори з Росією. Також команда на чолі з виконавчим директором «Нафтогазу» вела судові процеси з «Газпромом».

З 23 листопада обов’язки міністра енергетики тимчасово виконує Юрій Бойко. Його попередниця Ольга Буславець стала першою заступницею.

Сьогодні ж Верховна Рада призначила міністром аграрної політики та продовольства голову Держгеокадастру Романа Лещенка.
…

Одночасно політиком і розчаруванням 2020 року назвали українці президента Володимира Зеленського, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 4 до 9 грудня.

Так, політиком року Зеленського назвали 20% опитаних. При цьому, зазначають автори дослідження, цей показник значно менший, ніж наприкінці минулого року (тоді політиком року його назвали 46%).

Крім того, 10% опитаних назвали політиком року Петра Порошенка, 5% – Юрія Бойка, 4% – Віктора Медведчука, 3% – Дмитра Разумкова, 3% – Юлію Тимошенко, 2% – Віталія Кличка, 2% – Володимира Гройсмана, 1% – Ігоря Смешка, 1% – Анатолія Шарія. 36,5% не змогли назвати жодного політика (у 2019 році таких було 24%).

«Попри те, що 20% респондентів назвали Володимира Зеленського політиком року, помітно більше (42%) назвали його розчаруванням 2020 року», – повідомили автори опитування.

Крім того, 10% розчаруванням року вважають Петра Порошенка, по 2% – Віктора Медведчука, Дениса Шмигаля, Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Олексія Гончарука, 1% – Святослава Вакарчука. Про розчарування усіма політиками заявили 5% респондентів, а 17% не змогли назвати нікого.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 грудня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
…