Національна поліція Київської області відкрила кримінальні провадження за фактами перешкоджання діяльності народного депутата України, підкупу виборців та надання неправдивих відомостей до органів ведення Державного реєстру на виборчій дільниці в селі Петропавлівська Борщагівка (розташоване впритул до Києва і фактично є спальним районом столиці, хоча формально належить до Києво-Святошинського району).

Так правоохоронці відреагували на виклик від народного депутата «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар 27 жовтня. Вона заявила, що виявила у приймальні чинного голови Петропавлівської Борщагівки Олексія Кодебського великі суми готівки, пачки паспортних даних, списки виборців із підписами. Сюмар також повідомила поліції, що бачила, як секретар, яка не є членом ДВК, вносила відомості з протоколів на свій комп’ютер.

«Так нам абсолютно випадково вдалося виявити масштабну спробу фальсифікації виборів Кодебським, який, за даними нашого підрахунку, програв кандидату від ЄС Кудрику. Але намагався сфальшувати вибори, призначивши перерахунок на окремих дільницях і помінявши там протоколи, які якраз «з потрібними цифрами» заповнювала співробітниця сільської ради», – написала Сюмар у фейсбуці.

Вікторія Сюмар також поскаржилася, що завгосп та заступник Кодебського Андрій Федоренко застосували до неї силу, виштовхуючи з приміщення.

Реагуючи на виклик, слідчо-оперативна група Національної поліції здійснила обшук приміщення.

«Виявили та вилучили записи з підписами осіб, де зазначені суми в грошовому еквіваленті, інші документи, що можуть свідчити про фальсифікацію виборів. Також вилучили готівку на суму 72,5 тисячі гривень», – повідомила Нацполіція Київщини.

Наразі відкрито три кримінальних провадження за ч. 2 ст. 351 (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради), ч. 4 ст. 160 (Підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму) та за ч. 2 ст. 158 (Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців) Кримінального кодексу України.

Поліція встановлює обставини, причини скоєних злочинів та причетних до скоєння цих кримінальних правопорушень.

Натомість у команді чинного голови Петропавлівської Борщагівки відкидають звинувачення. Андрій Федоренко, якого Вікторія Сюмар звинуватила в застосуванні проти неї сили, в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода назвав обшуки і відкриття провадження «політичними маніпуляціями і кришуванням».

«Коли потрібно – поліція миттєво реагує. Вони кришують Олеся Кудрика, який зараз іде на голову від ЄС. І всі ці політичні маніпуляції і кришування – я цього не розумію», – сказав Федоренко Радіо Свобода.

За його словами, депутат Вікторія Сюмар увірвалась у неробочий час, почала хапати папери з робочого столу діловода, поводила себе «істерично і неадекватно».

«Діловод ніяких протоколів не переписувала. Я не бачив, що там за папери були, діловод готувалася до виконкому. Протоколи, як я зрозумів, дійсно там були присутні, але я їх не бачив. Я не був там присутній, я заступник із ЖКГ і будівництва, то не мій кабінет, я не можу коментувати ці питання. Можливо собі щось Сюмар надумала, поліція придумала. Поліція чітко відпрацьовувала, була поруч, перекрила доступ туди нашому муніципальному патрулю, в сільраду нікого не запустили, поліція зламала двері», – прокоментував Федоренко Радіо Свобода.

За словами Федоренка, він лише просив Вікторію Сюмар залишити приміщення, але «не бив її і ребер не ламав». Надалі чинний голова Кодебський і його команда планують захищати свою позицію в правовій площині.

Олексій Кодебський став селищним головою Петропавлівської Борщагівки ще в 1983 році. Експерти громадського руху «Чесно» розслідували, що за роки на посаді він та його родичі стали власниками багатьох земельних ділянок, нерухомого майна та навіть частини Вумівського лісу, який спеціально для цього перевели з категорії лісу першої категорії до категорії зелених насаджень.
…

В Офісі президента України відреагували на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про виключення інформації про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро з Єдиного держреєстру. Відповідна заява з’явилася на сайті глави держави ввечері 27 жовтня.

«Повідомлення про рішення ОАСК за позовом до Національного антикорупційного бюро України викликали певні занепокоєння в нашому суспільстві та стали підставою для очевидних спекуляцій. Виходячи з відповіді НАБУ на такі повідомлення, констатуємо, що вказане рішення не можна вважати остаточним через те, що воно буде оскаржене. З огляду на відповідь міністра юстиції України Дениса Малюськи, констатуємо, що НАБУ як було, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом», – йдеться в заяві.

Також в Офісі президента нагадали, що перелік підстав для звільнення директора НАБУ є у чинному законодавстві – «цей перелік може бути змінений лише за рішенням Верховної Ради України, а не суду», зазначили в ОПУ.

У президентській канцелярії зауважили, що Конституційний суд нещодавно визнав неконституційними деякі положення закону про НАБУ, тому існує «об’єктивна потреба переглянути положення закону про НАБУ, скорегувавши їх з огляду на конституційні норми».

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що постановив вилучити з Єдиного державного реєстру дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро України. В НАБУ заявили, що збираються оскаржити рішення ОАСК щодо Ситника.

https://www.radiosvoboda.org/a/news-sytnyk-nabu/30915362.html

За три місяці до цього стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова ОАСК Павло Вовк наголосив, що йому ніяку підозру не вручали, і заявив про тиск на суд. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.

 
…

В Офісі президента України ввечері 27 жовтня заявили, що глава держави Володимир Зеленський обов’язково скористається своїм правом на законодавчу ініціативу, щоб відновити роботу системи електронного декларування та відповідальності за внесення недостовірних даних.

«Сьогодні (27 жовтня – ред.) Конституційний суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування. Повний текст рішення Конституційного суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та президента… Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності», – заявили в ОПУ.

В Офісі президента визнали, що система декларування і контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «до сьогодні працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства».

«Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур», – додали В ОПУ.

Напередодні низка ЗМІ з посиланням на свої джерела в КСУ повідомила, що суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. Ексдепутат, член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко повідомив, що на закритому засіданні 27 жовтня Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про відповідальність за недостовірне декларування.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму не задовольнив апеляційну скаргу захисту та залишив у слідчому ізоляторі кримського татарина Зекір’ю Муратова. Про це повідомляє «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Назіма Шейхмамбетова.

За словами адвоката, його підзахисного доставили на засідання суду, тому він зміг поговорити з Муратовим.

«Він повідомив про погіршення здоров’я в СІЗО, в останній тиждень у нього болять нирки. Також у нього проблеми з артеріальним тиском. Людина у його віці в умовах слідчого ізолятора перебувати не повинна», – зазначив юрист.

Він додав, що Муратов перебуватиме у СІЗО до 2 грудня.

Вранці 7 липня активісти заявили про обшуки в домівках кримських татар в окупованому Росією Криму. Після обшуків російські силовики затримали шістьох чоловіків: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Исмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що сьомим затриманим ФСБ Росії є кримський татарин з Алушти Зекір’​я Муратов.

У ФСБ Росії повідомили, що співробітники спецслужби затримали сімох людей, їх підозрюють в організації та участі в осередку забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представництво президента України в Автономній республіці Крим засудило обшуки в домівках кримських татар на окупованому Росією півострові. Також посольство США в Україні прокоментувало обшуки та затримання кримських татар, зазначивши, що «Росія не має права переслідувати та затримувати українців на українській землі».

Європейський союз вважає політично мотивованим та незаконним затримання 7 липня в окупованому Криму сімох кримських татар.
…

Раніше про готовність співпрацювати з Україною у рамках «Кримської платформи» заявила представниця США
…

Вищий антикорупційний суд України постановив поновити розслідування схеми постачання вугілля «Роттердам +».

На засіданні 27 жовтня суд задовольнив скаргу «Нікопольського заводу феросплавів» та скасував рішення САП закрити справу.

Згідно рішення суду розслідування мають поновити.

У вересні Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу на рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка минулого місяця закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +».

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці серпня повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.
…

В Офісі генерального прокурора повідомили про завершення досудового розслідування у справі про закупівлю неякісних бронежилетів для Збройних сил України. Як йдеться на сайті ОГП, підозрюваним надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

«У кримінальному провадженні повідомлено про підозру 8 особам, серед яких два генерали та засновник підприємства-виробника бронежилетів, який лобіював через заступника Міністра оборони України інтереси свого підприємства. Їм інкримінується вчинення за попередньою змовою групою осіб бездіяльності військовою владою, що спричинила тяжкі наслідки в умовах особливого періоду», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що під час досудового розслідування відбулося 43 обшуки, в ході яких були вилучені 11 тисяч бронежилетів.

Читайте також: Після закупівлі «бронежилетів, які прострілюються», у Міноборони не припинили співпрацю з виробником – «Схеми»

«Під час слідчого експерименту з дотриманням усіх правил сертифікаційних випробувань встановлено, що захисні властивості бронежилетів не відповідають заявленим виробником 1-4 класам захисту. Також проведено 13 судових експертиз, за результатами яких встановлено, що більше 70% бронежилетів прострілюються тими видами зброї, від якої повинні захищати військовослужбовців», – вказали в ОГП.

У липні 2019 року Державне бюро розслідувань оприлюднило розмови працівників Міноборони, звинувативши чиновників відомства «у закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів» для військових на загальну суму 176 мільйонів гривень. Експертиза слідчих тоді показала, що при намоканні один із його захисних елементів – балістичний пакет – прострілюється. Підозру отримали двоє представників фірми-виробника, а також п’ятеро військових – посадовців Міноборони, серед яких генерал Дмитро Марченко та його підлеглі.

 
…

Заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов, як і інша заступниця Андрія Єрмака Юлія Ковалів, захворів на COVID-19. Це агенції УНІАН підтвердила речниця президента Юлія Мендель.

«У Юлії Ковалів та Андрія Смирнова справді виявили коронавірусну хворобу COVID-19. Вони перебувають на самоізоляції», – заявила Мендель.

Водночас Мендель додала, що глава держави Володимир Зеленський та керівник Офісу президента Андрій Єрмак здорові.

Раніше сьогодні у фейсбуці заступниця керівника Офісу президента України Юлія Ковалів повідомила, що разом із родиною захворіла на COVID-19 та перебуває на самоізоляції.

В Україні станом на ранок 27 жовтня зареєстровано 6677 нових випадків зараження COVID-19 за попередню добу. За ту добу померли 126 людей із таким діагнозом, одужали 2799.
…

Кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько збільшив відрив від свого опонента з Радикальної партії Олега Ляшка на виборах у 208 окрузі, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії.

Гунько набирає 34,42%, або 19 030 голосів. Ляшко має 31,91%, або 17 642 голоси. Зранку різниця між ними сягала 500 голосів.

Станом на 14:10 27 жовтня Центральна виборча комісія опрацювала 90,95% бюлетенів.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

Ляшко вже заявляв, що не визнає результати парламентських виборів у своєму 208-му окрузі. Кандидат звинувачував Гунька в підкупі виборців.

Сам Гунько зранку 26 жовтня повідомив про свою перемогу за результатами паралельного підрахунку голосів.

 
…

Кандидат в народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько лідирує на виборах у 208-му виборчому окрузі в Чернігівській області, набираючи 33,27%, або 15 368 голосів, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії.

Його опонент з Радикальної партії Олег Ляшко має 32,21%, або 14 878 голосів.

Станом на ранок 27 жовтня ЦВК опрацювала 78,89% протоколів.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

Ляшко вже заявляв, що не визнає результати парламентських виборів у своєму 208-му окрузі. Кандидат звинувачував Гунька в підкупі виборців.

Сам Гунько зранку 26 жовтня повідомив про свою перемогу за результатами паралельного підрахунку голосів.

Останній мажоритарник: Ляшко бореться за округ із вдовою депутата та «слугою народу»
…

США готові до співпраці у рамках платформи з деокупації анексованого Росією Криму, ініціатором якої виступила Україна. Про це заявила повірена у справах США в Україні Крістіна Квін під час зустрічі з першою заступницею міністра Еміне Джапаровою 26 жовтня, повідомили у МЗС.

«Крістіна Квін висловила готовність співпрацювати з Україною та наголосила, що позиція США, закріплена у Декларації щодо Криму, яка була оприлюднена Державним секретарем Майком Помпео, залишається твердою та незмінною – Крим є частиною України і США ніколи не визнають спроби Росії його анексувати», – мовиться у повідомленні.

Раніше заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз розповів, що Офіс президента України поки не запросив до обговорення міжнародної платформи з деокупацію Криму Меджліс кримськотатарського народу. «Ми взагалі не знаємо, про що ця платформа. А ми – це єдиний представницький орган з Криму, який має мандат. Ми не в курсі, і це нас дуже сильно турбує», – зазначив Чийгоз.

На його думку, в завдання «Кримської платформи» має входити широке коло проблем, крім звільнення кримчан з російських в’язниць.

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

 
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує оскаржувати відмову Вищого антикорупційного суду на обрання заочного запобіжного заходу експрезиденту України Віктору Януковичу. Про це САП повідомила 26 жовтня.

«Слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, яке було скероване до суду ще у червні поточного року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому очільнику держави (2010– 2014 роки), підозрюваному у незаконному заволодінні державною резиденцією Межигір’я. Прокурор САП не погоджується з таким рішенням суду та оскажить його в апеляційному порядку», – заявили у відомстві.

Читайте також: Захист Януковича стверджує, що заявив відвід суддям у справі про здачу Криму

Про розгляд апеляційної скарги у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі планують повідомити додатково.

Вищий антикорупційний суд України 26 жовтня відмовився обрати запобіжний захід колишньому президенту України Віктору Януковичу.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Читайте також: Малюська розповів, що «Межигір’ям» фактично керують активісти

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…

Вищий антикорупційний суд України 26 жовтня відмовився обрати запобіжний захід колишньому президенту України Віктору Януковичу. Про це повідомили у суді.

«Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у задоволенні клопотання прокуророві САП про обрання запобіжного заходу четвертому президентові України, який переховується від слідства із 2014-го року. Його підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України», – мовиться у повідомленні.

У суді вказали, що причиною відмови стало «порушення правил оголошення підозрюваної особи у міжнародний розшук».

«Також, на час подання заяви про обрання запобіжного заходу органи досудового розслідування не відновили розслідування у даному кримінальному провадженні, як того вимагає законодавство. Нагадаємо, прокурор клопотав про взяття президента-втікача під варту, в разі його затримання», – зазначили у суді.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Читайте також: «Росія нікуди не дінеться від «Кримської платформи»: реакція експертів на нові заяви Зеленського про деокупацію Криму

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…

Від початку 2014 року працівниками відділу контролю повітряної обстановки розвідувально-інформаційного центру Повітряних сил ЗСУ зафіксовано понад 200 тисяч випадків порушення російськими літаками повітряного простору і державного кордону України в анексованому Росією Криму. Про це в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів командувач ЗС ВВС Україна, генерал-полковник Сергій Дроздов.

«З початку 2014 року в небі Криму зафіксовано 225 тисяч випадків порушення державного кордону України», – зазначив Дроздов.

Раніше в Украерорусі повідомили, що російські авіакомпанії у 2020 році продовжують збільшувати частоту незаконних польотів до Криму, які порушують український повітряний простір. Середня кількість виконуваних авіарейсів за січень-вересень склала близько 100 на добу, що на 11,1% більше, ніж у аналогічний період минулого року.

У прокуратурі АРК повідомили, що на 65 російських літаків накладені арешти через польоти в анексований Росією Крим.

 
…

Місцеві вибори 25 жовтня в цілому відповідали стандартам чесних і демократичних виборів, повідомив голова громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель.

«За оцінкою КВУ, день голосування на місцевих виборах в цілому відповідав стандартам чесних і демократичних виборів… Однак, низка повідомлень наших спостерігачів про порушення виборчого законодавства дають підстави говорити про те, що в день голосування мало місце використання технологій прямого й непрямого підкупу, окремі факти спроб фальсифікацій результатів голосування, а також технології, які пов’язані з виборчими «туристами», що в окремих громадах могло мати суттєвий вплив на результати волевиявлення», – повідомив Кошель.

Олексій Кошель також додав, що ініційоване президентом опитування призвело до низки конфліктів та окремих фактів порушення виборчого законодавства в день голосування.

За його словами, спостерігачі КВУ зафіксували кілька фактів, які свідчать про те, що опитування проводилося безпосередньо у приміщенні дільниць для голосування. Крім того, фіксувались непоодинокі приклади, коли тим, хто проводив опитування, перешкоджали. Зокрема були випадки, коли на них чинився тиск і висловлювалися образи в їхній бік, через що деякі інтерв’юери були змушені залишити територію біля виборчої дільниці, додав Кошель.

«Президентське опитування повністю змінило акцент виборчої кампанії і, на нашу думку, достатньо суттєво вплинуло на якість виборів і на змістовний бік в останній тиждень кампанії. Тому ми закликаємо в подальшому відмовлятися від експериментів, пов’язаних з проведенням так званих опитувань, і повертатися реальних механізмів народовляддя», – зауважив Кошель.

За даними КВУ, 25 жовтня на виборчих дільницях працювали близько 1,5 тисячі спостерігачів від організації, також 200 осіб – у складі мобільних груп, які реагували на факти порушень виборчого законодавства і відвідували дільниці.

Раніше сьогодні і громадянська мережа «Опора» оцінила місцеві вибори в Україні як такі, що загалом відповідали законодавству, критично також висловившись про «опитування від президента».

За попереднім висновком міжнародних спостерігачів Світового конгресу українців, місцеві вибори 25 жовтня відбулися з дотриманням стандартів.

В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Українці обирали депутатів місцевих рад, селищних, сільських і міських голів. Явка склала близько 37%.
…

У міській Територіальній виборчій комісії Львова утворились черги з представників дільниць, яким потрібно здати бюлетені і протоколи, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Це попри те, що явка у Львові попередньо становить менш ніж 40%, а у Львівській області  – понад 40%.

За даними громадянської мережі «Опора», це найнижча явка виборців за історію місцевих виборів у регіоні за роки незалежної України. У 2015 році на дільниці прийшли понад 55% виборців.

«Є кілька причин такої низької явки: на місцеві вибори зазвичай приходить менше людей, тому що у виборця немає відчуття зв’язку «влада-громадянин», владу асоціюють із центром, а місцевого рівня, де вирішується доля регіону, не оцінюють; COVID-19, а це багато хворих і обмеження; були черги біля дільниць, це декого дратувало і виборці розвертались; розмови про Виборчий кодекс, процедура голосування посіяла недовіру у виборців і це стало теж демотиватором», – заявив Радіо Свобода координатар громадянської мережі «Опора» у Львові Тарас Радь.

Під час голосування у Львівській області та у Львові не було виявлено спостерігачами «Опори» і Комітету виборців України системних і масштабних порушень, які могли б вплинути на результат голосування.

«Дрібні порушення щодо недотримання заходів, через черги недотримання соціальної дистанції, не скрізь були кабінки для голосування хворих виборців. Були спроби винесення бюлетенів поза дільницю», – прокоментував представник КВУ у Львівській області Микола Бучин.

Багато хворих на COVID-19 не голосували, про це зазначають в «Опорі» і КВУ.

На Львівщині працювали 15 спеціальних дільниць у лікарнях, але члени ДВК боялись йти в палати до хворих, не приходили і до хворих у помешкання.

«На окремих дільницях виходили з переносними скриньками і швидко повертались, принісши два бюлетені, де мали вдома голосувати 15 виборців. Тобто члени ДВК ні до кого не ходили», – розповів Тарас Радь.

За даними соціологічних опитувань, у Львові відбудеться другий тур виборів міського голови. У міськраду проходять «Європейська солідарність», «Самопоміч», «Голос». Також «Європейська солідарність» проходить і в обласну раду.
…

У 208-му окрузі опрацювали 17,58% протоколів на виборах до Верховної Ради, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії.

Кандидат у народні депутати від Радикальної партії Олег Ляшко набирає 33,71% (2 582 голоси) і поступається представникові «Слуги народу» Анатолію Гуньку, який здобуває 35,47% (2 717 голосів).

На третьому місці іде позапартійна Людмила Давиденко з 22,48% (1 722 голоси). Вона є вдовою Валерія Давиденка, який переміг в окрузі на парламентських виборах 2019 року. Його знайшли мертвим у травні 2020 року з вогнепальним пораненням голови.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби один раз відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Режим припинення вогню противник порушив у вечірній час доби, застосувавши у районі Авдіївки ручний протитанковий гранатомет. Провокативні поодинокі постріли не становили загрози життю і здоров’ю, тому наші воїни вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби по всій лінії розмежування спостерігається тиша.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» про бойові дії 25 жовтня у понеділок вранці не повідомляють.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, яку розцінило як «пряме втручання у внутрішні справи».

«У день голосування на місцевих виборах в Україні угорська сторона вдалася до прямої агітації за партію угорців – Товариство угорської культури Закарпаття. МЗС України глибоко засмучене, що у такий спосіб офіційний Будапешт нахабно підтвердив своє пряме втручання у внутрішні справи України і завдав підступного удару послідовним зусиллям України конструктивно вирішити наявні в українсько-угорських відносинах проблеми», – ідеться в заяві, розміщеній увечері 25 жовтня на офіційному сайті зовнішньополітичного відомства України.

«Громадяни України угорського походження є важливою і невід’ємною частиною українського суспільства, вони мають усі необхідні права та можливості для вільного обрання своїх представників до органів місцевого самоврядування. Неприйнятні підказки виборцям з Будапешта порушують законодавство України і не залишають українській стороні іншого вибору, як жорстко реагувати на такі кроки відповідно до усталеної міжнародної практики та законодавства України», – додають в МЗС.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто зранку 25 жовтня закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію.

«Єдина угорська партія балотується до Закарпатської обласної ради, і було б погано, якби угорці залишилися без представництва на рівні області», – написав Сійярто у фейсбуці.

Також керівник угорської дипломатії закликав голосувати за мера міста Берегове Золтана Бабяка.

Між Україною та Угорщиною є низка дражливих політичних питань, у вирішенні яких Київ шукає компроміси, але, як заявили раніше в МЗС, при цьому Україна не зрадить власні інтереси.
…

Представництво президента України в АР Крим стурбоване критичною гуманітарною ситуацією, яка склалася на території тимчасово окупованого півострова у зв’язку з розповсюдженням коронавірусної інфекції, йдеться в повідомленні представництва у фейсбуці.

У відомстві вказують, що їм стало відомо про «складні виклики», пов’язані з пандемією, а тому «засуджує дії окупаційної влади РФ та вважає за необхідне відреагувати на виклики, пов’язані з гуманітарною кризою на території тимчасово окупованого Кримського півострова».

«Можливою відповіддю на кризу могла б стати організація доступу громадян України, які проживають на ТОТ АР Крим та м. Севастополя, до онлайн консультацій з сімейними лікарями, наближення аптекарських пунктів з необхідними медичними препаратами до КПВВ та підвищена увага міжнародних партнерів на порушення державою-окупантом – Російською Федерацією – своїх зобов’язань із захисту цивільного населення, а також документування українськими правоохоронними органами відповідних порушень з боку представників держави-окупанта», – наголосили у представництві.

Російський голова анексованого Криму Сергій Аксьонов у фейсбуці заявив, що за минулу добу на півострові виявили 255 хворих на COVID-19. За даними російського Міністерства охорони здоров’я Криму, один пацієнт з коронавірусом помер за минулу добу. Загальна кількість заражених коронавірусом в Криму за час пандемії становить 8249 осіб, видужали – 4434 особи, помер 121 пацієнт.

Дані російської влади Криму про захворюваність на коронавірус не підтверджені міжнародними організаціями та іншими незалежними джерелами. Правозахисники стверджують, що ця статистика суттєво занижена, оскільки не відображає багатьох важливих факторів, включаючи інфікування в рядах російських військових і спецслужб.
…

Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою проголосував на місцевих виборах у Києві. На вході до виборчої дільниці його чекала представниця руху «Femen». Вона підняла спідницю, на якій був розміщений напис «Zexist». Після того, як президент з дружиною проголосували, вони відповіли на п’ять запитань ініційованого Зеленським опитування. Спілкувався з пресою глава держави недовго – його почали перебивати. Після цього він відмовився відповідати і пішов. Батьки президента проголосували у Кривому Розі. Як це було – в ексклюзивному відео Радіо Свобода
…

Згідно з даними Центральної виборчої комісії, на місцевих виборах в Україні 25 жовтня працює 41 спостерігач від шести іноземних держав.

Повідомляється, що найбільше своїх спостерігачів має Угорщина – 19, Словаччина – 6, по 5 – Німеччина і Казахстан, 4 – Іспанія і 2 – Чехія.

Крім того, міжнародні організації (усього 9) відрядили до України 271 свого спостерігача на місцеві вибори. Найчисельніше представництво – 88 спостерігачів – від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

В неділю, 25 жовтня, в Україні тривають вибори до місцевих органів влади. Голосування проходитиме до 20:00. Українці обирають депутатів обласних, районних рад, а також депутатів місцевих рад та їх голів у 1439 громадах. Не відбуватимуться вибори на тимчасово окупованих територіях України та у 18 громадах Донецької і Луганської областей, де вибори на підставі висновків обласних військово-цивільних адміністрацій не призначила ЦВК.
…

Хворий на COVID-19 мер Києва Віталій Кличко заявив, що через самоізоляцію не голосуватиме на місцевих виборах 25 жовтня.

«Сьогодні вперше за багато років я не голосую на виборах. Лікуюся вдома, на самоізоляції. Вірус вразив буквально в останній день перед виборами», – повідомив Кличко у своєму Telegram-каналі.

Він зазначив, що працює дистанційно.

24 жовтня Віталій Кличко повідомив, що отримав позитивний результат свого тесту на COVID-19.

На місцевих виборах Віталій Кличко балотується на посаду київського міського голови на новий термін, а його партія «Удар» бере участь у виборах до Київської міської ради.
…

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова повідомила, що окрема ухвала Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону про притягнення до відповідальності кримської адвокатки Лілі Гемеджі є «проявом тиску на правозахисників».

«Вимога російського суду притягнути кримську адвокатку Лілю Гемеджі до відповідальності є черговим проявом тиску на правозахисників, які захищають від свавілля окупантів. Лілю хочуть покарати за її боротьбу за свободу правозахисника Сервера Мустафаєва, якого Росія засудили до 14 років колонії», – підкреслила 24 жовтня Джапарова у твітері. 

Військовий апеляційний суд в міському окрузі Власиха Московської області 26 жовтня розгляне апеляційну скаргу адвоката Лілі Гемеджі і її захисника Едема Семедляєва на окрему ухвалу російського Південного окружного військового суду на її адресу.

Гемеджі вважає, що ця скарга – це форма тиску на неї як захисниці, яка активно відстоювала позицію свого підзахисного у кримінальній справі. Вона представляла в суді інтереси кримського правозахисника і координатора громадського руху «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва, засудженого 16 вересня 2020 року на 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Активіст визнаний Amnesty International в’язнем сумління.

16 вересня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Так, Марлену Асанову присудили 19 років колонії суворого режиму, Мемету Бєлялову – 18, Тимуру Ібрагімову – 17 років, Сейрану Салієву – 16, Серверу Мустафаєву – 14, Серверу Зекір’яєву – 13, Едему Смаїлову – 13. Ернес Аметов був визнаний невинним і звільнений в залі суду.

 
…

Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія написав у фейсбуці, що виявив під колесом свого автомобіля невеликий згорток – за попередніми даними, пристрій стеження.

«Сьогодні о 13:25 приїхав на роботу, спрацював датчик тиску шин, вийшов з автомобіля і оглянув колеса, під заднім правим колесом виявив невеликий згорток. Викликав поліцію, працює бригада вибухотехніків. За попередніми даними, пристрій стеження», – йдеться у його дописі.

Арахамія повідомив, що на місці працює поліція. Самі ж правоохоронці поки що ситуацію не коментували.

 
…

Офіс президента України поки не запросив до обговорення міжнародної платформи з деокупацію Криму Меджліс кримськотатарського народу. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії заявив заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз.

«Ми взагалі не знаємо, про що ця платформа. А ми – це єдиний представницький орган з Криму, який має мандат. Ми не в курсі, і це нас дуже сильно турбує», – зазначив Чийгоз.

На його думку, в завдання «Кримської платформи» має входити широке коло проблем, крім звільнення кримчан з російських в’язниць.

«Кримська платформа» не повинна вирішувати тільки питання обміну кількох людей, щоб віддавати Росії натомість скандальних персонажів. Це має бути лише одним із напрямків роботи «Кримської платформи». Основне її завдання – загнати (президента Росії Володимира – ред.) Путіна в кут і змусити його капітулювати з Криму», – зауважив заступник голови Меджлісу.

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

 
…

Білоруська опозиціонерка Вероніка Цепкало, дружина білоруського опозиціонера Валерія Цепкала, відмовилася озвучувати свою позицію щодо визнання або невизнання анексії українського Криму Росією.

«Давайте щодо цього питання поговоримо пізніше. У нас головне питання – звільнити країну від окупації Лукашенка», – сказала вона в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» 23 жовтня.

Віцепрем’єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков відповів Цепкало, що якщо опозиція Білорусі не зможе чітко визначитися з приводу того, що Крим і Донбас – українські території, то «демократії не буде».

«Якщо ви не визначилися, що біля вас є країна, яка так само окупована вашим північним сусідом, як у нас – повірте, у вас демократії не буде. Будьте готові, що ви повинні чітко сказати: Крим український, весь Донбас український», – підкреслив в ефірі програми Резніков.

У відповідь Цепкало повідомила, що Білорусь «готова бути майданчиком для переговорів», і підкреслила, що для неї головне – це добросусідські відносини з обома країнами.

«Якби думка білоруського народу хоч якимось чином допомогла вирішити вам проблему між Україною і Росією, ми б, звичайно, обов’язково висловилися. Білорусь готова бути майданчиком для переговорів між Росією і Україною. Ми цінуємо відносини як з Україною, так і з Росією. У нас величезна кількість родичів, друзів, сусідів, партнерів – як в Україні, так і в Росії. І для нас вкрай важливо вибудувати добросусідські відносини як з Україною, так і з Росією», – заявила вона.

Після цього Резніков подякував Вероніці Цепкало за згадку про відносини між Україною і Росією в контексті Донбасу.

«Ви абсолютно чітко зараз сказали, що війна на Донбасі – це відносини України і Росії, що підтримує вся міжнародна спільнота. Цього вже достатньо. Це сміливий висновок з ваших слів, але це добре», – резюмував Резніков.

Раніше ще одна білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська назвала анексію Криму Росією такою, що «суперечить міжнародному закону».

У липні, перебуваючи в Білорусі, Тихановська ухилилася від прямої відповіді на запитання, що стосується статусу Криму. Пізніше в ефірі «Єврорадіо» вона заявила, що «юридично Крим є українським, але фактично він російський».

 
…

Вирок апеляційного суду в італійському Мілані у справі українського військового Віталія Марківа оголосять 3 листопада – про це, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, стало відомо ввечері після затяжного четвертого засідання апеляційних слухань, присвяченого виступам адвокатів захисту. Вони заявили, що Віталій Марків має бути остаточно і беззастережно виправданий через його абсолютну непричетність до факту загибелі репортерів на Донбасі у травні 2014 року.

Засідання тривало від 10-ї ранку до 9-ї вечора за місцевим часом. Суд так і не оголосив очікуваного рішення, чи братиме до уваги клопотання захисту про долучення до справи нових виправдувальних доказів.

Сподівання на позитивне рішення в цьому плані, як і на виправдувальний вирок апеляції, висловив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, який 23 жовтня вдруге був присутній на засіданні в Мілані.

Першим виступав адвокат цивільного відповідача (України) Ніколо Бертоліні Клерічі. Він звернув увагу присяжних на небезпечну воєнну ситуацію біля міста Слов’янська в час, коли стався трагічний інцидент. Унаслідок стрілянини загинули італієць Андреа Роккеллі, росіянин Андрій Миронов і був поранений француз Вільям Руґелон. Захисник нагадав про повідомлення посольства Італії в Україні і свідчення італійського посла й журналістів, які тоді перебували на сході України. Ці свідки одностайно стверджували про перебіг збройного конфлікту на Донбасі і небезпеку для цивільних вирушати до згаданої зони, особливо поблизу зайнятого тоді бойовиками міста Слов’янська.

Захисник України Бертоліні Клерічі зачитав уривки звітів ОБСЄ і правозахисної організації Human Rights Watch і розтлумачив присяжним реальний зміст міжнародних документів про мінометні обстріли сепаратистами цивільних об’єктів. Адвокат нагадав, що й сам Андреа Роккеллі писав про численні дії сепаратистів проти цивільного населення Слов’янська. На попередньому засіданні генеральний прокурор Мілана й адвокати потерпілої сторони інтерпретували ці звіти на свій лад і вказували нібито на «злочинні дії ЗСУ» на війні.

Захист також заперечив твердження прокурора і наголосив, що спершу звуки пострілів лунали близько від репортерів, тобто з боку сепаратистів, а не з гори Карачун, де перебували українські військові. Захисниця бійця Донателла Рапетті зосередилася на аналізі, за її словами, необ’єктивних і непереконливих свідчень Вільяма Руґелона – провідного свідка на першому процесі в Павії в 2018–2019 роках. За висновками лише цього одного очевидця присяжні в Павії дійшли висновку, що «мінометна атака на журналістів була саме із українських позицій на Карачуні».

Захист особливо зосередив увагу міланських присяжних на відеозапису того ж Руґелона, на якому перед смертю Андрій Миронов говорить про перехресний вогонь із обох сторін конфлікту. За словами захисниці, на основі відомих фактів не можна встановити, звідки влучили постріли, які стали смертельними для Роккеллі й Миронова. «Прошу повного виправдання для підсудного, бо він не вчинив інкримінованого йому злочину», – заявила Донателла Рапетті.

Провідний захисник Раффаеле Делла Валле детально зупинився на проблемі, за його висловом, «надуманого вироку», бо обвинувачення не змогло надати чітких переконливих доказів провини підсудного. Правник відстоює свою позицію, що «павійські присяжні не знайшли винного, а призначили Марківа винуватцем».

Четвертий рік нацгвардієць Віталій Марків, який має громадянства і України, і Італії, перебуває в італійській в’язниці. Минулого року суд першої інстанції в Павії засудив його до 24 років позбавлення волі, заявивши, що він причетний до вбивства двох іноземних журналістів на окупованій території Донеччини.

Апеляційний суд присяжних у Мілані почав розглядати апеляційну скаргу української сторони на вирок суду в Павії 29 вересня 2020 року. Через коронавірусну пандемію засідання проходять у закритому для публіки режимі і без прямої трансляції. До висвітлення процесу допускають обмежене число представників медіа.

Судові дебати сторін почалися в міланському суді 15 жовтня виступом обвинувачення. Прокурорка Нунція Чароло наполягала на відповідальності засудженого українського солдата у груповому вбивстві двох журналістів і просила підтвердити вирок суду першої інстанції з терміном покарання в 24 роки неволі. Вона кваліфікувала загибель Роккеллі й Миронова 24 травня 2014 року як «воєнний злочин проти людяності», а саме «вбивство цивільних громадян українською стороною за відсутності збройного конфлікту на момент інциденту».

Обвинувачення представило присяжним попередню версію трагічного інциденту, відповідно до якої солдат Національної гвардії України Віталій Марків, озброєний автоматом АК-74 і маючи радіопередавачі, відіграв роль навідника для військових ЗСУ, які потім відкрили мінометний вогонь з української позиції на горі Карачун по цивільних жертвах біля керамічного заводу на окупованій сепаратистами території.

Щоразу за будь-якої погоди біля приміщення міланського суду збираються українські активісти з гаслами: «Солдат Марків не винен!», «Вимагаємо справедливого суду для Марківа». У залі суду двічі були присутні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков і уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

У Міністерстві внутрішніх справ України з приводу нинішнього судового засідання заявили, що «захисники гвардійця представили беззаперечні докази його невинуватості». За словами Авакова, який перебував у залі суду, «справа Віталія Марківа – це одна із складових гібридної війни, яку розв’язала Росія проти України, але захист українського гвардійця в італійському суді не лише бореться з російською пропагандою у Європі, але і дає чітке бачення ситуації західним партнерам».
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков відкинув твердження президента України Володимира Зеленського, що під час окупації Криму Росією 2014 року український півострів «здали без бою» і винні в цьому мають відповісти за це.

Як сказав він, виступаючи через відеозв’язок на на Спеціальному київському безпековому форумі, Україна зробила все можливе, щоб запобігти анексії Криму, але мала обмежені можливості й сили.

«Я розрізняю політичну риторику і факти. А факти того часу говорили про те, що Україна має межу своїх можливостей і сил, щоб іти на ті чи інші кроки. І, виходячи з цього, слід оцінювати той час. І вважаю, що такі речі не є предметом публічних дебатів, а є предметом серйозного розбору ситуації. І після цього серйозного розбору можна буде зробити висновки: що могли, що не могли. Вважаю, що тоді українці зробили все, що могли, захищаючи себе», – сказав Аваков, як його цитує агентство «Інтерфакс-Україна».

Зеленський заявив, що ті українські державні діячі, які, за його словами, 2014 року без бою віддали в Крим Росії, мають нести відповідальність, і наголосив, що «питання не в помсті, а в справедливості», востаннє наразі під час свого звернення до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України 20 жовтня.

І сам Зеленський, і його оточення вже не раз заявляли про бажання притягти до відповідальності тих в Україні, хто, на їхню думу, призвів до окупації і фактичної анексії Росією українського Криму – попри те, що широкі кола і в Україні, і за її межами називають винуватцем найвище керівництво Росії, на вказівку якої це було здійснено. Першим для такої «відповідальності» практично щоразу називають попередника Зеленського, п’ятого президента України Петра Порошенка – який на час захоплення Криму в лютому 2020 року був одним із народних депутатів, а президентську посаду обійняв тільки 7 червня 2014 року, коли окупація Криму вже була завершена і вже тривала гібридна агресія Росії на Донбасі.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав «коректною» форму опитування на місцевих виборах, яке влаштовує президент Володимир Зеленський.

«Таку форму опитування ми вважаємо коректною, але, якщо будуть порушення, ми будемо їх припиняти. Поліція буде діяти без огляду на політичну належність. Преференцій ніхто не матиме. Ми будемо діяти з точки зору закону», – сказав він, виступаючи на Спеціальному київському безпековому форумі.

Аваков додав, що в день голосування 25 жовтня біля виборчих дільниць будуть працювати кілька соціологічних компаній, і партійних у тому числі. «Вони будуть проводити екзит-поли на виході з виборчих дільниць. Однією з таких компаній буде проводитися опитування по запитаннях, озвучених президентом. Їх проводитимуть волонтери у вигляді екзит-полу», – заявив Аваков.

13 жовтня Володимир Зеленський, нині президент України, заявив, що одночасно з місцевими виборами в Україні буде проведене якесь «загальнонаціональне опитування», хоча такого поняття в українському законодавстві не існує. На нього має бути винесено п’ять питань, що їх критики називають суто популістськими. І Зеленський, і його оточення не раз заявляли, що це опитування не буде мати ніяких юридичних наслідків – хоча в партії Зеленського «Слуга народу» говорили, що зате будуть «політичні наслідки».

Критики звертають увагу, що, за Конституцією, президент не має повноважень оголошувати якісь опитування, тож Зеленський це міг зробити тільки як приватна особа. Про фінансування акції офіційно заявила партія Зеленського «Слуга народу», що можна розглядати і як корупційну складову, і як порушення заборони політичної агітації в день виборів. Центральна виборча комісія не має права ділитися реєстрами виборців, тож не відомо, яким чином організувати «загальнонаціональне» опитування. Через те, що таке опитування нічим не врегульоване, його процес, а потім підрахунок голосів можуть відбуватися довільно, без спостерігачів, і результати можуть бути оголошені так само довільні. Тим часом у Зеленського всю критику відкидають.

Речниця Володимира Зеленського Юлія Мендель в ефірі Радіо Свобода не змогла пояснити, як буде відбуватися ініційоване президентом опитування, зокрема, хто і в який спосіб проводитиме це опитування, як буде здійснюватися підрахунок голосів тощо. За словами Мендель, президент не долучений до організації опитування.
…