Президент Володимир Зеленський назвав рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства «публічним проявом змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни». Про це він написав 1 листопада у фейсбуці.

«Тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють. Як там кажуть – на Геловін усі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя. Так співпало. Прізвища чортів ви прекрасно знаєте», – ідеться в повідомленні.

Зеленський вважає, що «збереження касти недоторканних» потрібне його «попередникам».

«Конституційний суд, судді якого були призначені старою системою та моїми попередниками, тими самими, які завжди «руку на серце» й сорочку готові рвати за країну, вважають інакше. Всім їм конче потрібне збереження «касти недоторканних», – стверджує президент України.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.
…

Середня зарплата у вересні зросла до цьогорічного максимуму, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у фейсбуці.

«Середня зарплата в Україні у вересні зросла до максимуму від початку року і склала майже 12 тисяч гривень. У порівнянні з серпнем розмір середньої зарплати збільшився на 5%. Основною причиною зростання зарплат стало підвищення мінімальної ЗП, а також відновлення ділової активності на ринку зайнятості. Збільшення зарплат у вересні сприяло й подальшому зростанню споживання населення», – написав Шмигаль.

За даними Державної служби статистики, середня зарплата у січні 2020 році становила 10 727 гривень.
…

Зазвичай, в Україні «щось трапляється» перед приїздом місії Міжнародного валютного фонду, заявив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода. Так міністр прокоментував рішення Конституційного суду, який скасував відповідальність за декларування недостовірної інформації.

У нього запитали, чи вважає він, що судді Конституційного суду реагували на опитування від президента України Володимира Зеленського. Громадян, зокрема, запитували, чи підтримують вони довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах.

«Я думаю, що навряд чи це пов’язано хоч якось з опитуванням. Тому що рішення очікувалося. Скоріше співпадіння трапляються інші у нас. Як правило, перед тим, як має приїхати місія МВФ, трапляється щось, що б’є дуже сильно по наших програмах і зобов’язаннях, які вже імплементовують, що потенційно може відстрочити приїзд місії МВФ. І це історично», – сказав Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він не виключає, що хтось намагається зірвати співпрацю України з міжнародними партнерами.

«Збіг завжди буває. Тобто можна не ходити до ворожки – завжди перед приїздом місії МВФ, перед запланованим приїздом відбудеться щось негативне. І МВФ це знає. Вони розуміють, що слід очікувати негативу, що може зривати їхню місію. Вони вже навіть на це дивляться більш-менш поблажливо, розуміючи, що це внутрішньоукраїнські ігри», – додав Малюська.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.
…

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, розповів міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Навпаки, вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

«Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове», – розповів Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

«Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями», – заявив Малюська.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя.

 
…

Міністерство закордонних справ України ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за декларування недостовірної інформації, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері.

«На доручення президента України МЗС ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду та відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – повідомив Кулеба.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.
…

В окупованому Криму російські поліцейські зупинили одиночний пікет матері фігуранта червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Зуре. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Жінка стояла у селищі Жовтневе на Московській трасі, тримала в руках плакат з написом «Мій син – не терорист».

Біля неї зупинилося авто російської поліції. Силовики заявили, що «документують правопорушення». На їхню думку, це був не поодинокий пікет.

«Ви зобов’язані проїхати з нами у відділення поліції. Ви стоїте тут на трасі незаконно», – заявив поліцейський, який представився як «заступник начальника поліції з охорони громадського порядку».

Також на одиночний пікет з плакатом «Мій син – не терорист» вийшла мати ще одного фігуранта цієї справи Ескендера Абдулганіева, Еміне.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу заявляє, що на позачерговій зустрічі ТКГ після загибелі внаслідок прицільних обстрілів двох українських військовослужбовців домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі.

Серед іншого, на цій зустрічі безпекової робочої підгрупи в ТКГ, яку ініціювала українська делегація і яка відбулася як відеоконференція, сторони домовилися дотримуватися режиму тиші і обговорили заходи для запобігання подальшим випадкам порушення перемир’я, повідомила делегація в соцмережах.

Консультації з цього приводу продовжать на наступному черговому засіданні ТКГ, що заплановане на 10 листопада.

«Українська делегація забажала від російської сторони і запросила допомоги у представників ОБСЄ вжити негайних заходів щодо припинення порушення режиму припинення вогню та ескалації збройного конфлікту, яка має ознаки заздалегідь запланованої», – заявили в делегації.

«Слід додатково зазначити, що українська делегація розуміє: гарантовано домовитися можливо лише тоді, коли головний гравець, який стоїть за спиною однієї зі сторін на лінії розмежування, дає згоду домовитися», – наголосили також у делегації, традиційно не називаючи прямо цього гравця, тобто Росію.

«Тому в української делегації залишається питання: чи розуміють наші візаві весь ступень своєї відповідальності щодо можливої ескалації збройного конфлікту?» – завершується повідомлення.

Російська сторона конфлікту наразі не коментувала результати зустрічі.

Представники підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, а в ТКГ як не сторони конфлікту є не повноправними учасниками, а запрошеними, зі свого боку, стверджують, що нинішня зустріч завершилася безрезультатно, бо Київ, мовляв, не пристав на їхні плани.

Пресслужба Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, повідомила тим часом уже про три обстріли українських позицій від початку доби. Всі три сталися на ділянці біля села Водяного на півдні Донеччини. Внаслідок перших двох обстрілів, що були прицільними, невдовзі по півночі загинули двоє українських військовослужбовців.

Тим часом керівник офісу президента України Андрій Єрмак продовжував стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації. З такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомив офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – навів слова Єрмака сайт Банкової.

Офіс президента і українська делегація в ТКГ, з одного боку, і пресслужба Об’єднаних сил, із іншого, навели різні дані про реакцію української сторони на загибель своїх військових.

Українська делегація в ТКГ, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявляла, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я, яке формально чинне нині, українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресслужбі Об’єднаних сил навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з нічним обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Водночас угруповання «ДНР», із захопленої яким території обстрілювали українських військових, нічого не повідомляє ні про які бойові дії протягом 30 жовтня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.
…

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
…

Рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи. Таку думку висловила в прямому ефірі Радіо Свобода віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«Такі рішення підривають довіру і послідовність українських реформ. Треба зазначити, що питання боротьби з корупцією були частиною переговорів щодо отримання Україною безвізового режиму, і сьогодні Європейський союз має спеціальний механізм, коли Україна відступає від вимог, і Єврокомісія може ініціювати такі процедури. Водночас рішучі кроки, продемонстровані українською владою, зокрема засідання РНБО і публічна позиція ключових гравців (президент, уряд і парламент), свідчать про те, що Україна налаштована продовжувати ці реформи, і наразі питання щодо перегляду умов «безвізу» не є на порядку денному», – сказала віцепрем’єр.

За словами Стефанішиної, «послідовність і рішуча політична реакція» з боку влади є запорукою стабільної роботи з міжнародними партнерами, європейської та євроатлантичної інтеграції.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
…

Керівник офісу президента України Андрій Єрмак після загибелі на лінії фронту на Донбасі двох українських військовослужбовців унаслідок прицільних обстрілів противника продовжує стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації.

Із такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомляє офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – наводить слова Єрмака сайт Банкової.

За цими словами, «вчора (тобто 29 жовтня – ред.) під час таких ворожих обстрілів, на жаль, двоє українських військових загинули, ще двоє зазнали поранень, ситуацією на місці нині займається начальник Генерального штабу, а Україна ініціювала сьогодні термінове засідання робочої підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи».

«Керівник офісу президента закликав послів країн G7 та уряди їхніх держав підтримати Україну в захисті позицій і закликати всі сторони дотримуватися режиму тиші», – мовиться в повідомленні без уточнень, які саме «сторони» гібридної агресії Росії проти України на частині Донбасу, на думку Єрмака, треба до цього закликати.

Двоє українських бійців загинули насправді 30 жовтня, невдовзі по півночі, внаслідок прицільного вогню російських гібридних сил по українських позиціях біля села Водяного на півдні Донеччини. Попереднього дня, 29 жовтня, там же й теж унаслідок прицільного вогню ще один український військовослужбовець був поранений (і ще один був поранений на іншій ділянці фронту).

При цьому, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявила, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресцентрі Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з цим обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.
…

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не збирається іти у відставку з посади голови Конституційного суду.

«Вимоги про відставку я не чув. Вона має бути мотивованою. Якщо буде такий ультиматум, ми це обговоримо з вами. Я давав присягу народові», – розповів Тупицький.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.

 
…

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький хоче зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.

«Я хочу звернутися до президента України, що ми – Конституційний суд – хочемо поспілкуватися з президентом України. Ми запрошуємо його. У будь-якому форматі: з журналістами, потім без журналістів. Треба прибрати цей штучний конфлікт. Він нікому не потрібний», – заявив Тупицький.

Так само він запросив до розмови голову Верховної Ради про «дозволені законом форми роботи», щоб швидко виправляти ситуації із законами.

«Країна не може рухатися, якщо Конституційний суд вирішує роками, чи закон конституційний чи не конституційний», – наголосив Тупицький.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.

 
…

«Існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права»
…

Допит Олександра Тупицького призначено на 2 листопада
…

Міський голова Новгорода-Сіверського на Чернігівщині, Олег Бондаренко, помер в обласній лікарні в Чернігові від COVID-19. Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на головного лікаря обласної лікарні Андрія Жиденка.

Бондаренка госпіталізували у ніч на 28 жовтня у важкому стані. Пізніше його підключили до апарату ШВЛ – Бондаренко мав 80-відсоткове ураження легень.

Олег Бондаренко займав посаду мера Новгорода-Сіверського з 2015 року. На останніх місцевих виборах, к зазначає «Суспільне», він, за попередніми даними, набрав найбільше голосів.

28 жовтня стало відомо, що міський голова Борисполя на Київщині Анатолій Федорчук помер після ускладнень, викликаних коронавірусною інфекцією. За попередніми даними, Федорчук, який три терміни був на посаді мера Борисполя, лідирував і на цих виборчих перегонах.
…

Міністр юстиції України Денис Малюська заявив в ефірі «Радіо Свобода», що законопроєкт про відновлення добропорядності Конституційного судочинства передано до Верховної Ради.

«Текст уже готовий і, наскільки я розумію, зараз він проходить реєстрацію у Верховній Раді. Максимум завтра вранці законопроєкт буде зареєстрований і депутати вже зможуть з ним ознайомитися», – зазначив міністр.

Він додав, що необхідно, щоб парламент розглянув законодавчий акт «оперативно».

«Законопроєкт вкрай складний, відповідно, очевидно будуть гарячі дискусії. Але більше шансів на те, що він буде прийнятий, ніж ні», – сказав Малюська, зазначивши, що він знайомий з текстом документу.

Міністр наголосив, що у Конституції немає чіткого механізму перевірки, очищення чи перезавантаження складу Конституційного суду України.

«Відповідно, законопроєкт у канву, описану Конституцією чи Законом про Конституційний суд, аж ніяк не вписується. Відповідно, це радше політико правове рішення, ніж чіткий, передбачений законом юридичний механізм… Мова безумовно йде про те, щоб так само як це відбувалося з окремими органами судової влади, що все, ще очікує окремі органи суддівського самоврядування, наприклад, як ВРП, так само буде очікувати Конституційний суд України. Тобто мова буде йти про перезавантаження», – розповів Малюська.

Він додав, що «Конституційний суд поніс величезні репутаційні втрати, втратив довіру від суспільства і, відповідно, став потенційно небезпечним для суспільства».

«Невідомо що дійсно очікувати, бо всі ключові реформи замикаються на суддях Конституційного суду України. І зараз почалася абсолютно дивна ситуація, коли рішення прописувалося, підписувалося похапцем, різноманітні заяви зараз від суддів надходять, було очевидно, що був конфлікт інтересів. Відповідно, функціонування такого інституту зараз викликало чимало проблем. Тому президент так і зреагував. Напевно, це рішення більше політичне, ніж юридичне, тому що ще раз скажу, що юридично там виглядає як пастка певна, тому що зміна статусу Конституційного суду – це зміни в Конституцію, а зміни в Конституцію – обов’язковий етап проходження – висновок Конституційного суду. Відповідно, ця юридична пастка і спричинила необхідність якоїсь іншої більш креативної реакції», – сказав міністр.

В Офісі президента України повідомили, що на засіданні РНБО 29 жовтня глава держави Володимир Зеленський доручив невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».
…

Проукраїнського активіста із Криму Олега Приходька, якого утримають у російському СІЗО за звинуваченням у підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин, помістили в камеру з пацюками, розповів проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов.

«Щодо стану здоров’я у Приходька скарг немає. Його помістили в камеру, де разом із ним живуть пацюки. Він мені розповідає, що часто доводиться їх відганяти. Це дуже турбує його і не дає можливості нормально відпочивати, нормально готуватися до судових засідань», – повідомив Шейхмамбетов.

За його словами, наступне засідання відбудеться 17 листопада о 14:00, де планується допитати фахівця за клопотанням держобвинувачення.

Російський суд у Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Олегові Приходьку на три місяці. З квітня кримчанин перебуває у СІЗО російського Ростова-на-Дону.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.
…

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив «глибоку стурбованість» рішенням Конституційного суду України щодо електронного декларування.

«Ми з великою стурбованістю відзначаємо вплив останнього рішення Конституційного Суду України на елементи антикорупційного законодавства, що має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні. Рішення ставить під сумнів ряд міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, зокрема ЄС», – мовиться у заяві єврокомісара.

У ЄС закликали українську владу вжити заходів для відновлення «необхідних умов для ефективного функціонування антикорупційної системи в Україні відповідно до Конституції України».

«ЄС і держави-члени ЄС вважають інститути по боротьбі з корупцією, створені на прохання українського народу, наріжним каменем трансформації України, тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС», – наголошується у заяві.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена. На четвер в ОПУ вирішили скликати термінове засідання РНБО. У його перебігу президент Володимир Зеленський запевнив, що система електронного декларування в Україні працюватиме, законопроєкти для її поновлення мають бути підготовлені й направлені до Верховної Ради як невідкладні, а правоохоронці мають встановити всі деталі ухвалення рішення Конституційного суду.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».
…

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі Радіо Свобода підтвердила, що отримала лист від представника України в Європейському союзі Миколи Точицького про загрозу безвізу.

У листуванні з Радіо Свобода вона розповіла, що цей лист – частина внутрішнього листування, він не був передбачений для широкого загалу.

«Ніхто не заперечує існування листа, але треба розуміти важливу річ: у ньому викладена не позиція ЄС, а лише сигнали від українського посла у Київ про можливі, на його думку, загрози рішення КСУ для безвізу», – наголосила Стефанішина.

Вона вважає, що посол якісно виконав свою роботу, коли негайно поінформував Київ про загрози.

«У Києві чудово розуміють, які проблеми та загрози створює рішення КСУ для відносин з ЄС. Українська влада налаштована вжити швидких та рішучих кроків, щоб розв’язати проблему, яку це рішення створило. Запевняю, що ці кроки надішлють чіткий сигнал у Брюссель та інші столиці про те, що рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені», – додала віцепрем’єрка у спілкуванні з Радіо Свобода.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Після офіційного оприлюднення рішення агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Через рішення суду президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликає термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони.

Видання «Європейська правда» повідомило, що отримало у розпорядження лист посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. У ньому йдеться, що Європейський союз стурбований рішенням Конституційного суду, яке може стати підставою для тимчасової зупинки дії безвізового режиму українців з країнами ЄС.
…

Центральна виборча комісія 29 жовтня прийняла для подальшого опрацювання протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування з виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року.

«Відомості зазначеного протоколу на засіданні комісії оголосив голова окружної виборчої комісії ОВО №208, відзвітувавши про роботу комісії з організації проміжних виборів народного депутата України в зазначеному окрузі», – йдеться в повідомленні на сайті ЦВК.

Раніше повідомлялося, що кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько зберіг відрив від свого опонента з Радикальної партії Олега Ляшка на виборах у 208-му окрузі після підрахунку 100% бюлетенів. За даними ЦВК, Гунько набирає понад 34%, Ляшко – понад 31%.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

 
…

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

За результатом розгляду петиції про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва президент Володимир Зеленський доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя. Про це повідомили у Офісі президента України.

«Президент пропонує розпочати необхідні консультації з Вищою радою правосуддя для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації», – мовиться у повідомленні.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів.

Автор петиції – журналіст Данило Мокрик.

«У рамках негайного забезпечення права громадян України на справедливий суд: просимо президента України невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва», – мовиться в тексті петиції.

Мокрик вважає, що Окружний адмінсуд Києва втратив авторитет, зокрема, через зміст опублікованих Національним антикорупційним бюро України в липні 2019 року та в липні 2020 року записів розмов керівництва цього суду, «які свідчать про глибоко вкорінену в суді корупцію і практику неправосудності рішень».
…

Рішення Конституційного суду України щодо електронного декларування є політичним, а також призведе до закриття справ проти посадовців, які вказали неправдиву інформацію у деклараціях. Про це заявили у Національному антикорупційному бюро.

«У такий спосіб КС України не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування досліджується у межах кримінальних проваджень», – мовиться у заяві.

У бюро наголосили, що електронне декларування є основою антикорупційної реформи, а його мета – зробити владу прозорою та підзвітною суспільству, зокрема це стосується у суддів.

«Однак судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів у разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками. Відтак, завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не контролюватиме і не матиме права запитувати про статки суддів та джерела їхнього походження, притягати до відповідальності за наявності розбіжностей. Таке рішення не витримує жодної критики, ані з етичної, ані з правової точки зору. Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за нинішнього законодавства про запобігання корупції є безпідставними», – наголосили у НАБУ.

Зазначається, що станом на 27 жовтня у бюро ведеться 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій.

«Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. 34 справи скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (шість вироків, стосовно семи осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами). Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності», – мовиться у заяві.

У НАБУ наголосили, що своїм рішенням КСУ завдав «нищівного удару по ефективному інструменту очищення влади від корупції».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
…

Голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами, повідомив Офіс президента.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. Сторони домовилися розробити його впродовж тижня.

Представники України наполягли на підтвердженні осіб зі списку на взаємне звільнення, який українська сторона передала в липні.

Як інформує Офіс президента, представниця голови ОБСЄ в Україні Гайді Грау звернулася з проханням пришвидшити процес, адже поки тривають переговори, люди продовжують перебувати в умовах ув’язнення, що не є гуманним.

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.
…

Олександр Тупицький у 2018 році став власником землі у селищі Кореїз, оформивши договір за законодавством Росії
…

Інтернет 4G тепер доступний майже на всіх станціях метро Києва, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Мережі немає лише на станції «Теремки».

«Сьогодні «Київстар», «Vodafone Україна» та «lifecell» запустили 4G одразу на 23 станціях київського метро. Залишається тільки станція «Теремки», на якій 4G з’явиться до кінця грудня. Ця станція нова, і її підключення потребує більше часу», – розповіли в Мінцифри.

Таким чином, мережа доступна на 45 із 46 станцій київського метро.

4G-зв’язок з’явився в київському метро на початку березня. Тоді мережа запрацювала лише на станції «Академмістечко».

 
…

Національна поліція Київської області відкрила кримінальні провадження за фактами перешкоджання діяльності народного депутата України, підкупу виборців та надання неправдивих відомостей до органів ведення Державного реєстру на виборчій дільниці в селі Петропавлівська Борщагівка (розташоване впритул до Києва і фактично є спальним районом столиці, хоча формально належить до Києво-Святошинського району).

Так правоохоронці відреагували на виклик від народного депутата «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар 27 жовтня. Вона заявила, що виявила у приймальні чинного голови Петропавлівської Борщагівки Олексія Кодебського великі суми готівки, пачки паспортних даних, списки виборців із підписами. Сюмар також повідомила поліції, що бачила, як секретар, яка не є членом ДВК, вносила відомості з протоколів на свій комп’ютер.

«Так нам абсолютно випадково вдалося виявити масштабну спробу фальсифікації виборів Кодебським, який, за даними нашого підрахунку, програв кандидату від ЄС Кудрику. Але намагався сфальшувати вибори, призначивши перерахунок на окремих дільницях і помінявши там протоколи, які якраз «з потрібними цифрами» заповнювала співробітниця сільської ради», – написала Сюмар у фейсбуці.

Вікторія Сюмар також поскаржилася, що завгосп та заступник Кодебського Андрій Федоренко застосували до неї силу, виштовхуючи з приміщення.

Реагуючи на виклик, слідчо-оперативна група Національної поліції здійснила обшук приміщення.

«Виявили та вилучили записи з підписами осіб, де зазначені суми в грошовому еквіваленті, інші документи, що можуть свідчити про фальсифікацію виборів. Також вилучили готівку на суму 72,5 тисячі гривень», – повідомила Нацполіція Київщини.

Наразі відкрито три кримінальних провадження за ч. 2 ст. 351 (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради), ч. 4 ст. 160 (Підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму) та за ч. 2 ст. 158 (Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців) Кримінального кодексу України.

Поліція встановлює обставини, причини скоєних злочинів та причетних до скоєння цих кримінальних правопорушень.

Натомість у команді чинного голови Петропавлівської Борщагівки відкидають звинувачення. Андрій Федоренко, якого Вікторія Сюмар звинуватила в застосуванні проти неї сили, в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода назвав обшуки і відкриття провадження «політичними маніпуляціями і кришуванням».

«Коли потрібно – поліція миттєво реагує. Вони кришують Олеся Кудрика, який зараз іде на голову від ЄС. І всі ці політичні маніпуляції і кришування – я цього не розумію», – сказав Федоренко Радіо Свобода.

За його словами, депутат Вікторія Сюмар увірвалась у неробочий час, почала хапати папери з робочого столу діловода, поводила себе «істерично і неадекватно».

«Діловод ніяких протоколів не переписувала. Я не бачив, що там за папери були, діловод готувалася до виконкому. Протоколи, як я зрозумів, дійсно там були присутні, але я їх не бачив. Я не був там присутній, я заступник із ЖКГ і будівництва, то не мій кабінет, я не можу коментувати ці питання. Можливо собі щось Сюмар надумала, поліція придумала. Поліція чітко відпрацьовувала, була поруч, перекрила доступ туди нашому муніципальному патрулю, в сільраду нікого не запустили, поліція зламала двері», – прокоментував Федоренко Радіо Свобода.

За словами Федоренка, він лише просив Вікторію Сюмар залишити приміщення, але «не бив її і ребер не ламав». Надалі чинний голова Кодебський і його команда планують захищати свою позицію в правовій площині.

Олексій Кодебський став селищним головою Петропавлівської Борщагівки ще в 1983 році. Експерти громадського руху «Чесно» розслідували, що за роки на посаді він та його родичі стали власниками багатьох земельних ділянок, нерухомого майна та навіть частини Вумівського лісу, який спеціально для цього перевели з категорії лісу першої категорії до категорії зелених насаджень.
…

В Офісі президента України відреагували на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про виключення інформації про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро з Єдиного держреєстру. Відповідна заява з’явилася на сайті глави держави ввечері 27 жовтня.

«Повідомлення про рішення ОАСК за позовом до Національного антикорупційного бюро України викликали певні занепокоєння в нашому суспільстві та стали підставою для очевидних спекуляцій. Виходячи з відповіді НАБУ на такі повідомлення, констатуємо, що вказане рішення не можна вважати остаточним через те, що воно буде оскаржене. З огляду на відповідь міністра юстиції України Дениса Малюськи, констатуємо, що НАБУ як було, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом», – йдеться в заяві.

Також в Офісі президента нагадали, що перелік підстав для звільнення директора НАБУ є у чинному законодавстві – «цей перелік може бути змінений лише за рішенням Верховної Ради України, а не суду», зазначили в ОПУ.

У президентській канцелярії зауважили, що Конституційний суд нещодавно визнав неконституційними деякі положення закону про НАБУ, тому існує «об’єктивна потреба переглянути положення закону про НАБУ, скорегувавши їх з огляду на конституційні норми».

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що постановив вилучити з Єдиного державного реєстру дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро України. В НАБУ заявили, що збираються оскаржити рішення ОАСК щодо Ситника.

https://www.radiosvoboda.org/a/news-sytnyk-nabu/30915362.html

За три місяці до цього стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова ОАСК Павло Вовк наголосив, що йому ніяку підозру не вручали, і заявив про тиск на суд. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.

 
…

В Офісі президента України ввечері 27 жовтня заявили, що глава держави Володимир Зеленський обов’язково скористається своїм правом на законодавчу ініціативу, щоб відновити роботу системи електронного декларування та відповідальності за внесення недостовірних даних.

«Сьогодні (27 жовтня – ред.) Конституційний суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування. Повний текст рішення Конституційного суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та президента… Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності», – заявили в ОПУ.

В Офісі президента визнали, що система декларування і контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «до сьогодні працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства».

«Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур», – додали В ОПУ.

Напередодні низка ЗМІ з посиланням на свої джерела в КСУ повідомила, що суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. Ексдепутат, член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко повідомив, що на закритому засіданні 27 жовтня Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про відповідальність за недостовірне декларування.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму не задовольнив апеляційну скаргу захисту та залишив у слідчому ізоляторі кримського татарина Зекір’ю Муратова. Про це повідомляє «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Назіма Шейхмамбетова.

За словами адвоката, його підзахисного доставили на засідання суду, тому він зміг поговорити з Муратовим.

«Він повідомив про погіршення здоров’я в СІЗО, в останній тиждень у нього болять нирки. Також у нього проблеми з артеріальним тиском. Людина у його віці в умовах слідчого ізолятора перебувати не повинна», – зазначив юрист.

Він додав, що Муратов перебуватиме у СІЗО до 2 грудня.

Вранці 7 липня активісти заявили про обшуки в домівках кримських татар в окупованому Росією Криму. Після обшуків російські силовики затримали шістьох чоловіків: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Исмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що сьомим затриманим ФСБ Росії є кримський татарин з Алушти Зекір’​я Муратов.

У ФСБ Росії повідомили, що співробітники спецслужби затримали сімох людей, їх підозрюють в організації та участі в осередку забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представництво президента України в Автономній республіці Крим засудило обшуки в домівках кримських татар на окупованому Росією півострові. Також посольство США в Україні прокоментувало обшуки та затримання кримських татар, зазначивши, що «Росія не має права переслідувати та затримувати українців на українській землі».

Європейський союз вважає політично мотивованим та незаконним затримання 7 липня в окупованому Криму сімох кримських татар.
…