Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков відреагував на нові заяви першого заступника голови делегації України у Тристоронній контактній групі Вітольда Фокіна.

«Фокін, на війні, якої, як ви говорите, немає – загинули тисячі наших солдатів і цивільних. Скажіть це родинам загиблих від російських «Градів» під Савур-Могилою і Іловайськом!?. Мерзотник.

«Їх там немає» – це слова Путіна, а не представника України.

Слова Фокіна за останні тижні завдають колосального збитку країні і приносять біль і гнів у серця українців.

Махрового ідіота не можна ховати за старістю.

Негайно гнати, щонайменше знову на пенсію», – написав Аваков 29 вересня у фейсбуці.

Раніше цього ж дня Вітольд Фокін заявив на засіданні комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, що не бачить жодного підтвердження того, що на Донбасі триває війна між Україною та Росією. За його словами на сході України проти ЗСУ воюють бойовики і найманці з 30 країн світу, підтримувані Росією.

Після цього комітет парламенту вирішив звернутися до президента Володимира Зеленського і рекомендувати йому звільнити першого заступника голови делегації України у Тристоронній контактній групі Вітольда Фокіна.
…

Народний депутат із фракції «Голос» Соломія Бобровська підготувала депутатський запит до президента Володимира Зеленського з проханням відкликати Вітольда Фокіна з української делегації Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі.

«Під запитом вже встигло підписатися 49 народних депутатів. Не впевнена, що усі нардепи підтримають цю ініціативу, але це точно покаже справжні обличчя кожного парламентаря», – написала Бобровська у фейсбуці, де оприлюднила копію запиту.

Вона додала, що «заяви Фокіна про проведення виборів на окупованих територіях, про особливий статус Донбасу і про припинення війни на сході не тільки паплюжать наш  авторитет на міжнародній арені, але й демонструють Путіну «зелене» світло для реалізації його кривавих планів на наших територіях».

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині перший заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

Із критикою цієї заяви виступили голова Верховної Ради Дмитро Разумков, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник офісу президента Андрій Єрмак, а також сам Дмитро Кулеба, його також викликали для пояснень до Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський призначив Вітольда Фокіна першим заступником голови української делегації в ТКГ у серпні цього року.

 
…

Приморський районний суд Одеси 29 вересня ухвалив рішення про нічний домашній арешт активіста Сергія Стерненка. Про це сам Стерненко повідомив у твітері, не уточнивши час дії такого запобіжного заходу.

Минулого тижня, 22 вересня, Стерненко повідомив, що термін його домашнього арешту сплив, але додав, що чекає від прокуратури нового подання про арешт.

Сторона обвинувачення наполягала на триманні Стерненка в слідчому ізоляторі.

6 серпня Шевченківський районний суд Києва підтвердив домашній арешт Стерненка, але змінив умови – з цілодобового на нічний домашній арешт.

Під час засідання прокурор Микола Бозовуляк повідомляв суду про ймовірний ризик, сторона обвинувачення вважає, що Стерненко може переховуватися від слідства.

Досудове слідство у цій справі завершене. Відповідне рішення оприлюднили захисники Стерненка.

Крім того, захист та сам одеський активіст повністю відкидають позицію обвинувачення, як і не визнають провину Стерненка.

Раніше Сергій Стерненко перебував під цілодобовим домашнім арештом. 3 липня Апеляційний суд Києва залишив такий запобіжний захід без змін.
…

Виключений із фракції «Слуга народу» народний депутат Олександр Юрченко, якого підозрюють у хабарництві, заявив, що не вчиняв ніяких протиправних дій, і має намір «далі боротися». Він сказав про це кореспонденту Радіо Свобода 29 вересня біля будівлі Верховної Ради в Києві.

На питання про те, чи планує він складати мандат, депутат відповів: «Ні в якому разі, мене обрали люди, дали мені обов’язки, я маю ці обов’язки виконувати. І тим більше, ви бачите, що моя діяльність, мабуть, комусь заважає, і ми будемо далі боротися».

Юрченко повідомив, що заставу за нього внесли «люди, які є небайдужими до ситуації з екологією на Київщині, переймаються проблемами полігонів». Він заперечив інформацію в ЗМІ про те, що заставу за нього міг внести народний депутат із фракції «Слуга народу» Андрій Холодов.

«Моя позиція: жодних злочинів я не вчиняв, жодних грошей я не брав, нікого не спонукав і ні в кого ніяких грошей не вимагав. Наразі інші обставини я не можу розголошувати, оскільки триває досудове розслідування», – сказав Юрченко.

Коментуючи дані про те, що в 2009 році він начебто вкрав із магазину кілька пляшок пива, Юрченко сказав, що це фейк.

«Це один із тих фейків, які зараз на мене впали, я найближчим часом це спростую так, щоб всім було зрозуміло, що ця інформація є недійсною», – додав він.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду. Пізніше він вийшов із СІЗО після внесення застави.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. 

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.
…

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар провела онлайн-зустріч із верховним комісаром ООН із прав людини Мішель Бачелет, під час якої «докладно розповіла» про ситуацію з порушенням прав людини в анексованому Криму, а також про забезпечення водою жителів півострова, повідомляє пресслужба українського відомства.

«Пані верховного комісара ООН було докладно поінформовано про нові факти численних грубих порушень Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також окремих районів Донецької та Луганської областей», – йдеться в повідомленні.

Також наголошується, що Еміне Джеппар ознайомила Мішель Бачелет «із реальною ситуацією» навколо поставок води на територію Криму, підкресливши недолугість російських фейків щодо «гуманітарної катастрофи в Криму». 

«Було відзначено, що Росія дбає не про постійне населення півострова, а про реалізацію своєї неоколоніальної політики, в рамках якої РФ переселила на Кримський півострів, у порушення міжнародного гуманітарного права, за оцінками різних експертів, до восьмисот тисяч власних громадян, а також про задоволення своїх військових потреб в контексті подальшої мілітаризації Криму», – наголосили у МЗС.

На початку липня верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини у Криму – це вигадка.

З 7 вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ ввели третій, найбільш жорсткий етап обмежень подачі води.

У підконтрольному Кремлю уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

28 вересня Аксьонов дав доручення про примусовий викуп свердловин із водою, що перебувають у приватній власності, у разі, якщо власники відмовляються «надавати до них доступ».

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

Україна припинила постачання води до Криму Північнокримським каналом після окупації півострова Росією 2014 року. До того через цей канал забезпечувалося до 85 відсотків загальних потреб Криму в прісній воді.

Нині власних джерел прісної води на півострові загалом вистачає для потреб населення, але вже не для промисловості, сільського господарства тощо. Підконтрольна Росії влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

 
…

Народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко увійшов до парламентської групи, створеної для врегулювання війни на Донбасі. Про це він повідомив журналістам на брифінгу в конгресно-виставковому центрі «Парковий» 28 вересня.

За його словами, група має на меті пошук «нових рішень».

«Коли президент йшов до парламенту, його головною тезою, за який проголосувала вся країна, був мир. Тому сьогодні ми знаходимо нове рішення і я дійсно є одним із членів цієї групи», – заявив народний депутат.

Читайте також: Минулої доби на Донбасі зафіксували чотири порушення режиму тиші – штаб ООС

Він не надав подробиць щодо заходів, які планує парламентська група, пообіцявши презентувати їх згодом.

«Не все так добре, як хотілося б. Тому президент і ми, як його команда, шукаємо нове рішення. Всі ці рішення спрямовані на виконання наших обіцянок, як народних депутатів, як громадян цієї країни», – сказав Тищенко.

Раніше 28 вересня парламентар повідомив у своєму фейсбуці, що вперше взяв участь у «парламентській групі з законодавчих змін по Донбасу».
…

Верховний суд визнав законними дії лікарів ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова і зупинив провадження про стягнення одного мільйона гривень за позовом Насірова з доктора медичних наук Максима Соколова, кардіолога, який давав свідчення про стан його здоров’я на суді у 2017 році.

Як повідомляє пресслужба Верховного суду у фейсбуці, таке рішення Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду ухвалив 23 вересня.

«Проведення комісійного обстеження позивача відбулося на підставі постанови детектива НАБУ, яка не була оскаржена. Лікарі, створюючи комісію для обстеження позивача, а також під час його обстеження діяли відповідно до постанови слідчого, виконували свої професійні обов’язки, будь-яких підстав вважати, що зазначені дії є незаконними та що внаслідок таких дій позивачеві було спричинено моральну шкоду, немає. Аргументи позивача про незаконність дій лікаря щодо розголошення лікарської таємниці в судовому засіданні, неможливості його допиту як свідка тощо має перевіряти суд у кримінальному провадженні», – йдеться в повідомленні.

У Верховному суді заявили, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спірні правовідносини в цій частині є цивільними.

«Такі відносини виникли з приводу збирання й оцінювання на предмет належності та допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного з видів судочинства. КЦС ВС рішення районного суду і постанову апеляційного суду в частині позову до лікаря про визнання незаконними дій, що полягають у розголошенні лікарської і медичної таємниці стосовно позивача під час надання показань як свідка, та відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із розголошенням лікарської таємниці, скасував, провадження у справі в цій частині закрив», – повідомили у суді.

У квітні 2019 року суд відхилив апеляцію ексголови Державної фіскальної служби та колишнього кандидата в президенти Романа Насірова на рішення Шевченківського районного суду Києва, який раніше відмовив йому у позові до лікаря Максима Соколова.

У грудні 2018-го Шевченківський районний суд Києва відмовив поновленому очільнику Державної фіскальної служби України Роману Насірову в позові до лікаря Максима Соколова, який свідчив у кримінальному провадженні щодо посадовця. Насіров вимагав від лікаря один мільйон гривень компенсації.

Лікар Максим Соколов – інтервенційний кардіолог, який працює в Інституті кардіології імені академіка Миколи Стражеска. НАБУ зверталося до його інституту з проханням здійснити обстеження стану здоров’я Насірова. Пізніше, як голова комісії, він давав свідчення у суді у справі посадовця.

31 січня 2018 року Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби. А 11 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив його на посаді голови Державної фіскальної служби України. Втім, фактично він на роботу не вийшов.

Наразі ДФС розділили на Державну податкову й Державну митну служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень.

Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

 
…

Підконтрольний Росії «голова Криму» Сергій Аксьонов дав доручення про примусовий викуп джерел води в анексованому Криму у приватних власників, які відмовляються «надавати до них доступ». Про це він заявив 28 вересня на засіданні оперативного штабу по ситуації з водопостачання, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на російські медіа.

«Якщо є якісь технічні питання, непорозуміння з власниками, значить, включайте прокуратуру, ухвалюйте рішення відповідно. Водопостачання – це спільна справа, вода – це (для – ред.) всіх, а не власність. Не буде жодної свердловини, яка не дає можливості подати воду людям, особливо в період НС. Якщо відмовляються, приймайте адміністративне рішення про примусовий викуп, якщо був такий викуп », – цитує Аксьонова російська державна агенція ТАСС.

Читайте також: «Просити Україну чи взяти силою»: Росія в глухому куті через Крим, що висох без дніпровської води (рос.)

Як нагадує Крим.Реалії, жителі Сімферополя продовжують скаржитися на проблеми з водопостачанням та недотримання графіка подачі води.

Україна припинила постачання води до Криму Північнокримським каналом після окупації півострова Росією 2014 року. До того через цей канал забезпечувалося до 85 відсотків загальних потреб Криму в прісній воді.

Нині власних джерел прісної води на півострові загалом вистачає для потреб населення, але вже не для промисловості, сільського господарства тощо. Підконтрольна Росії влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
…

У владній партії «Слуга народу» назвали недостовірною інформацію ЗМІ про те, що олігарх Рінат Ахметов щомісяця платить 2-2,5 мільйона доларів цій партії й Офісу президента.

«Від компаній Ріната Ахметова депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» у Верховній Раді України грошей не отримувала», – заявили у пресслужбі партії на запит Радіо Свобода з проханням прокоментувати відповідну статтю видання «Українська правда».

У партії також додали, що «питання про захист порушених даною публікацією немайнових прав народних депутатів України, що складають депутатську фракцію партії «Слуга народу» у Верховній Раді, перебуває на вивченні в юристів».

Раніше в Офісі президента України назвали «фейком» інформацію ЗМІ про те, що олігарх Рінат Ахметов щомісяця платить 2-2,5 мільйона доларів Офісу президента і партії «Слуга народу».

23 вересня видання «Українська правда» із посиланням на одного з «крупних бізнесменів» повідомило, що олігарх Рінат Ахметов виділяє гроші на команду президента Володимира Зеленського і «Слугу народу».

Видання вказувало, що Рінат Ахметов зберігає своє становище, «задобрюючи нову владу»: наприклад, купує по 300 «швидких» для сіл, бере під опіку декілька областей на час пандемії коронавірусу.

«А менеджер середньої ланки з його холдингу – Денис Шмигаль – став прем’єр-міністром у березні. Денис Шмигаль, як і в.о. міністра енергетики Ольга Буславець, демонстративно дистанціюються від інтересів Ахметова, але питання тарифів для зеленої енергетики чи ТЕС вирішуються значно динамічніше й ефективніше, ніж для державного «Енергоатома». При цьому на каналах медіагрупи Ахметова не критикують прем’єра Шмигаля», – пише УП.

У пресслужбі олігарха наведені в статті дані назвали «абсолютною брехнею», що завдає шкоди діловій репутації Ріната Ахметова.

Там нагадали, що бізнесмен не веде політичну діяльність із 2012 року і зосереджений на благодійності та розвитку футбольного клубу «Шахтар».

 
…

Прокуратура АРК і Севастополя передала до суду обвинувальний акт щодо колишнього судді Апеляційного суду Автономної республіки Крим, яка перейшла на службу в російські судові органи Криму після анексії півострова, повідомляє 28 вересня пресслужба відомства.

Згідно з повідомленням, прокуратура надіслала обвинувальний акт за ч.1 ст. 111 КК України (державна зрада).

«Встановлено, що суддя, яка після окупації півострова в 2014 році перейшла на службу в незаконно створені судові органи держави-окупанта, розуміючи, що правосуддя на тимчасово окупованому півострові має здійснюватися відповідно до законодавства України, незаконно керуючись законодавством Росії ухвалювала протиправні рішення, сприяючи таким чином окупації півострова, забезпечуючи становлення і зміцнення окупаційної адміністрації та надаючи допомогу Росії в проведенні підривної діяльності проти України», – йдеться у повідомленні.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років, зазначили у прокуратурі АРК.

У прокуратурі АРК не назвали імені підозрюваної.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж денних годин 27 вересня чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Пострілами зі станкового автоматичного гранатомета, великокаліберного кулемета та підствольного гранатомета ворог порушував проголошений режим припинення вогню поблизу населеного пункту Опитне. Зі стрілецької зброї – на ділянках лінії зіткнення неподалік Оріхового та Шумів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає.

У незаконному збройному угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі села Південне, окупованого бойовиками. Сепаратисти з гуруповання «ЛНР» на своїх не звітують про ситуацію на лінії зіткнення протягом дня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Платформа з деокупації Криму об’єднуватиме всі заходи, які стосуються Криму, на різних рівнях. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповіла перша заступниці голови Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Мета Кримської платформи – це винесення теми Криму на найвищий міжнародний, політичний рівень. Ця платформа буде охоплювати кілька рівнів. Найвищий – це лідери держав, для яких ми готуємо Кримський саміт. Зараз важко говорити, чи можна буде його провести фізично (через пандемію COVID-19 – ред.)», – сказала Джеппар.

За її словами, МЗС планує провести саміт 26 лютого, в День опору Криму російської окупації.

Читайте також: Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

«Наступний рівень – це міністри закордонних справ і міністри оборони. Під цей рівень ми будемо підтягувати різні заходи в рамках НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Це буде екосистема заходів протягом року і це повинні бути системні речі», – каже заступниця міністра.

Напередодні Еміне Джеппар повідомила, що Україна планує запросити Росію до участі в міжнародній платформі з деокупації Криму, але надії на те, що Кремль погодиться, небагато.

 
…

Британська загальнонаціональна телерадіомовна організація BBC вибачилася за публікацію неточної карти України в новині про катастрофу в Харківській області літака Ан-26.

При цьому мовець не уточнив, що неточність полягала у тому, що анексований Росією Крим не був позначений територією України. Крім того, була використана транслітерація назви Києва з російської – Kiev замість Kyiv. 

«Попередня версія цієї історії містила мапу, що була неточною. Ми приносимо вибачення за помилку», – йдеться в доповненні до матеріалу.

Раніше на помилку звернуло увагу посольство України у Великій Британії.

«Важко повірити власним очам. Сподіваємося, це була звичайна помилка, яка буе виправлена в найкоротший час», – написали в дипломатичному представництві.

Незабаром редактори BBC видалили зображення мапи без Криму.

У серпні фінська телекомпанія Yle оприлюднила заяву про помилку в своїй публікації, де Кримський півострів був позначений таким же кольором, як і територія Росії. 

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Росія та Японія не підписали мирну угоду в тому числі через анексію Криму – про це колишній прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо повідомив у матеріалі видання Nikkei.

За словами Абе, під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в грудні 2016 року він відчув, що Путін готовий активно домагатися вирішення територіальної суперечки з Японією. Найближе до врегулювання, вважає він, обидві країни були в період до зустрічі в листопаді 2018 року в Сингапурі.

«Було розуміння, що ми нарешті наближаємося до переговорів про укладення угоди», – сказав Абе. Він додав: у певний момент очікував, що матиме повідомити про це рішення народу та розпустити нижню палату парламенту для проведення позачергових виборів.

Читайте також: Йосіхіде Суга став новим прем’єр-міністром Японії

«Але зрештою угода так і не була підписана. Абе цитує зовнішні фактори, а саме – дедалі більш напружені відносини між Вашингтоном і Москвою після анексії Росією Криму», – пише видання на основі інтерв’ю з японським політиком.

Японія багато років оскаржує приналежність чотирьох островів Курильської гряди – Ітурупа, Шикотану, Кунаширу і Хабомаї. Вони були окуповані СРСР наприкінці Другої світової війни. Через територіальні суперечки Росія і Японія досі не підписали мирний договір. У листопаді минулого року після зустрічі японського прем’єра Сіндзо Абе і російського президента Володимира Путіна стало відомо, що Японія готова повернутися до декларації щодо островів 1956 року. У ній СРСР погоджувався передати Японії Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору.

У січні 2020 року в Москві відбувся черговий раунд переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. Після переговорів Кремль заявив, що «поки не фіксує будь-яких змін в позиції Японії».
…

22-й саміт Україна – Європейський союз має відбутися 6 жовтня. Про це президент України Володимир Зеленський домовився у телефонній розмові з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.

«З нетерпінням чекаємо зустрічі з вами та Урсулою фон дер Ляєн (головою Єврокомісії, – ред.), щоб обговорити важливе партнерство Україна – Європейський Союз», – мовиться у повідомленні Зеленського.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

 
…

«Причини трагедії стануть предметом ретельного розслідування» – Олексій Данілов
…

Печерський районний суд Києва скасував нічний домашній арешт для колишньої народної депутатки Тетяни Чорновол, повідомила її адвокатка Ірина Кузіна в коментарі «Ґратам». Тепер її запобіжним заходом є особисте зобов’язання.

Клопотання про зміну запобіжного заходу подала прокуратура. Згідно з українським законодавством, підозрюваний не може перебувати під домашнім арештом більш як пів року.

При цьому прокурор просив, щоб суд заборонив Чорновол покидати її село Гора на Київщинні. Суддя це клопотання не задовольнив, пишуть «Ґрати».

10 квітня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час підпалу офісу Партії регіонів у дні Революції гідності в лютому 2014 року. Вона відкидає звинувачення.

16 квітня Печерський районний суд Києва відправив Чорновол під домашній арешт. Згодом запобіжний захід змінили на нічний домашній арешт.
…

Зміна уряду на початку березня і звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам – представник ЄС
…