Уряд планує будівництво нового аеропорту в Закарпатській області. Про це повідомляє пресслужба Кабінету міністрів з посиланням на міністра інфраструктури Владислава Криклія.

Відповідну заяву Криклій зробив під час візиту на Закарпаття в делегації президента Володимира Зеленського. За словами міністра, Кабінет міністрів вже затвердив фінансування передпроєктних та проєктних робіт на суму 30 мільйонів гривень.

«Хочемо реалізувати цей проект у рамках державно-приватного партнерства, де держава буде брати на себе витрати на будівництво аеродрому, а приватний інвестор займатиметься зведенням терміналу. Орієнтовний обсяг інвестицій – 3-4 мільярди гривень. Все залежатиме від подальших розрахунків і місця, де буде знаходитись майбутній аеропорт», – заявив Криклій.

Він припустив, що проєкт може стати «значною приватною інвестицією» в розвиток області.

Читайте також: #ЖіночаСправа: Тетяна Вачиля – голова Холмка, яка три роки боролася за створення ОТГ на Закарпатті

Міністр вказав на проблемне розташування аеропорту «Ужгород» поруч із українсько-словацьким кордоном, через що неможливо подовжити його злітно-посадкову смугу.

«Також неможливо встановити радіотехнічні засоби посадки через щільну забудову міста та світлосигнальне обладнання, яке розташоване на території Словаччини. Практично впродовж усієї своєї діяльності летовище повністю залежить від словацької сторони. Але для нас важливо відновити роботу цього аеропорту, поки на Закарпатті будуватиметься нове сучасне летовище», – пояснив Владислав Криклій.

24 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та Словаччина підписали угоду, яка дозволить відновити роботу міжнародного аеропорту Ужгорода.

Проблемою для роботи аеропорту в Ужгороді було те, що злітна смуга летовища закінчується на кордоні зі Словаччиною, і літаки злітають і заходять на посадку через повітряний простір Словаччини.

 
…

Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар.

«Ми запросимо Росію взяти участь у цій платформі. Звичайно, ми розуміємо, бачачи їх страусину позицію все шість років, як вони викручують ситуацію, абсолютно цинічно поводяться щодо України і міжнародного права, тому надій, що Росія візьме участь в цій платформі, небагато», – зазначила заступниця міністра.

За її словами, якщо одним із завдань цієї платформи є відстеження того, що відбувається у Криму, то в МЗС України розуміють, що «мова йде про злочини, які Росія здійснює в Криму».

«Ми переконані, що те, що сталося у 2014 році в Криму і на Донбасі – це порушення того світопорядку, який виник після Другої світової війни. Не тільки Україна зацікавлена у відновленні справедливості. Це тест для західних країн», – наголосила Джеппар.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН закликав до участі в створенні міжнародної платформи з деокупації Криму і підтримки оновленої резолюції щодо ситуації з правами людини на анексованому півострові.

 
…

За народного депутата Олександра Юрченка, якому інкримінують отримання неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків, повністю внесли заставу у визначеному судом розмірі в 3 мільйони 1656 гривень. Про це цу коментарі Радіо Свобода 25 вересня заявила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

«За нього (Олександра Юрченка – ред.) учора у повному обсязі внесли заставу, ми видали відповідну довідку, і наскільки я розумію, він вже скористався цією довідкою, тобто для пред’явлення у місці, де він утримувався і вийшов з нього. Чи він це так зробив, я не знаю, але мав би так зробити», – сказала у коментарі Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. Того ж дня Юрченка офіційно виключили з фракції «Слуги народу».

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.
…

Заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль просив підвищити зарплату своєму помічникові – сину першого помічника президента Микиті Шефіру – у чотири рази, а також ініціював призначення йому двох премій в перші три місяці роботи – загалом це 40 тисяч гривень. У коментарі журналістам депутат підкреслив, що підбір помічників та розподіл фонду заробітної плати – це його законне право. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Сімейні цінності «слуг народу».

Відповідно до отриманих документів з Верховної Ради, заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль у вересні 2019 року звернувся до Апарату парламенту з поданням встановити зарплату Микиті Шефіру, який є його помічником за трудовим договором на постійній основі, на рівні 6 тисячі гривень.

Потім Кісєль звернувся з проханням підвищити Шефіру зарплату з 1 листопада 2019-го – до 24 тисяч гривень. Тоді ж депутат попросив також виплатити помічнику премію – у розмірі 20 тисяч гривень. І через місяць – повторив прохання щодо премії на ту ж суму.

«Таким чином, виходить, що син головного помічника президента Володимира Зеленського за перші три місяці роботи міг отримати з держбюджету дві премії та чотирикратне підвищення зарплати», – йдеться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарем до заступника голови фракції.

У відповідь Юрій Кісєль зазначив: «Статтею 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів».

Про роботу сина першого помічника президента Сергія Шефіра – Микити Шефіра – вперше Радіо Свобода повідомило у вересні 2019 року.

Юрій Кісєль – народний депутат з Кривого Рогу. У липні цього року його родина придбала майно президента: Володимир Зеленський продав дружині Кісєля земельну ділянку та нерухомість в Іванковичах на Київщині.

Раніше «Схеми» показали, як низка «слуг народу» обзавелись родичами-помічниками, хоча перед виборами кандидат Зеленський обіцяв, що за нової владі «кумівства не буде».
…

«Висновок комітету був майже одностайним і безапеляційним…» – Забродський
…

Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.

270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.

Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.

«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.

Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

 
…

Центральна виборча комісія зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №208.

24 вересня ЦВК зареєструвала 13-им кандидатом 30-річного Ігоря Гунька.

До цього комісія зареєструвала 12 кандидатів – Олексія Оскера, Михайла Побігая, Сергія Суханова, Івана Донця, Олега Ляшка, Віталія Чорного, Василя Крутчака, Анатолія Григоровича Гунька, Анатолія Миколайовича Гунька, Володимира Василевича, Івана Симоненка та Михайла Цісельського.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Попереднього парламентаря від цього округу Віталія Давиденка знайшли мертвим 23 травня 2020 року.
…

Центральна виборча комісія затвердила форми та кольори виборчих бюлетенів на майбутніх місцевих виборах. Про це 24 вересня повідомили у ЦВК.

Зокрема затверджено кольори бюлетенів: блакитного кольору – з виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласної ради; світло-зеленого кольору – з виборів депутатів районної ради; світло-жовтого кольору – з виборів депутатів міської ради; світло-сірого кольору – з виборів депутатів районної у місті ради; кремового кольору – з виборів депутатів сільської, селищної ради; світло-рожевого кольору – з виборів сільського, селищного, міського голови.

Зазначається також, що виборчі бюлетені повинні бути надруковані державною мовою на однаковому папері та на одному аркуші відповідного кольору з текстовою частиною лише з одного боку.

Місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.
…

Санкції Європейського союзу проти компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту, отримають «зелене світло» найближчими тижнями. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але є певний прогрес, так як санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, отримають «зелене світло» найближчими тижнями», – мовиться у повідомленні.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, раніше Кіпр блокував санкції Європейського союзу, запроваджені через будівництво Керченського мосту. ЄС запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.
…

Міністерство закордонних справ України відкликає патронат над «Німецько-українською комісією істориків» (DUHK), повідомило 24 вересня посольство України в Німеччині.

У посольстві нагадали, що установче засідання комісії відбулося 27 лютого 2015 року в Мюнхені.  

«Доводиться з гіркотою констатувати, що за п’ять років «роботи» «комісією» так і не було підготовлено і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак, «комісія» остаточно втратила рештки довіри української сторони. Більше того, протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння  і спричинило відкликання патронату МЗС України», – йдеться в повідомленні.

У посольстві наголосили, що з точки зору офіційного Києва DUHK «представляє собою до сьогодні ніщо інше, як суто німецьку наукову асоціацію істориків, яка була ініційована Товариством історикинь та істориків Німеччини у вересні 2014 р. та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD)… До її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені вибрані українські історики… На пропозицію колишнього Федерального міністра закордонних справ Ф.-В.Штайнмайєра від 29 березня 2016 р. тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю «комісію» було взято під їх патронат». 

У посольстві додали, що «великі сподівання», які покладалися українською стороною на згадану комісію у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе не виправдали. 

«Ця «комісія» свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії. Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 року в Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке «комісія» проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова «комісії» від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до «комісії» з боку депутатів німецького парламенту. Лише під шаленим тиском громадськості «комісія» була зрештою фактично примушена організувати єдиний захід на цю тему, а саме вебінар 24 вересня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії, додали у посольстві.

А щодо згаданої DUHK, то у диппредставництві зауважили, що українська сторона, хоча й дистанціюється від цієї інституції, «втім бажає їй всіляких успіхів».

Раніше Український інститут національної пам’яті висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?», організованої 24 вересня Німецько-українською комісією істориків.

 
…

Слідчі Державного бюро розслідувань передали Національному антикорупційному бюро кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба ДБР повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Слідчими ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18 липня 2019 року за фактами можливої організації та незаконного переправлення Чауса Миколи Олексійовича через державний кордон України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон), частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вказане кримінальне провадження у травні 2020 року скероване до НАБУ для здійснення подальшого досудового розслідування», – йдеться у відповіді.

Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція з Молдови колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, підозрюваного в хабарництві, затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.
…

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Словацької Республіки, повідомляє сайт президента 24 вересня.

«Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері», – ідеться в повідомленні.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

«Також планується підписання низки двосторонніх угод», – вказує сайт глави держави.

Зеленський проведе другий після початку пандемії COVID-19 закордонний візит

Візит до Словаччини є для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.
…

Колишній генеральний прокурор України Віталій Ярема сказав, що нічого не знає про ймовірний хабар прокурорам ГПУ за «розвал» справи проти газовидобувної компанії Burisma у 2014 році, коли він керував відомством. Про це він заявив Радіо Свобода.

«Вперше чую про це… Для мене це не був пріоритет. Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – сказав Ярема.

Про ймовірний хабар, з посиланням на дипломатичні джерела, йдеться у звіті Комітету Сенату США з національної безпеки та урядових справ і Комітету з питань фінансів. Звіт стосується діяльності сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена в Україні та української компанії Burisma. 

Ексгенпрокурор запевнив, що до «розвалу» справи проти Burisma він стосунку не мав: «коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років я вже не можу». 

У 2014 році проти компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському, ГПУ відкрила провадження щодо ймовірного відмивання коштів. 

Ексчиновник раніше не раз заперечував порушення закону. 

У квітні 2014 року британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало розслідування щодо Миколи Злочевського за підозрою у відмиванні 35 мільйонів доларів. У результаті британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйона доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що кошти мали злочинне походження. 

У липні Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, але  їх вчасно не надали. Водночас чиновники Генеральної прокуратури двічі надали довідки про «невизначений правовий статус і відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру» захисту ексміністра. Через це суд у Лондоні зняв арешт.

За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів – йдеться у проміжному звіті двох комітетів Сенату США щодо розслідування впливу керівництва США на справу Burisma в Україні, та, зокрема, ймовірної корупційної складової у діяльності колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Звіт 23 вересня опублікував сенатор Рон Джонсон. 

У звіті Джонсон посилається на свідчення, які в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі дав Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії. Серед ключових знахідок Джонсон вказує, що «Гантер Байден працював у раді директорів Burisma (…) коли Злочевський начебто заплатив 7 мільйонів доларів хабаря чиновникам, які працюють під керівництвом генерального прокурора України Віталія Яреми, щоб «закрити справу проти Злочевського». За словами Джонсона, Кент засвідчив, що дача хабаря сталася в грудні 2014 року. 

Водночас, за словами дипломата, які наводить Джонсон у звіті, у лютому 2015-го Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Віталія Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент запитав у Даниленка про обставини довкола ймовірного хабаря. 

«Я запитав у нього, якого розміру був хабар, і хто його взяв. Даниленко засміявся і відповів: «Саме про це в нас питав президент Порошенко минулого місяця». Я запитав: «То що ви відповіли президенту?» І він відповів: «7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.)», – цитує звіт свідчення Кента.

За даними звіту, тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми, і що саме їхня команда винна у тому, що справу розвалили.

У коментарі Радіо Свобода Ярема додав, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав. 

«Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом…я вперше про це чую… Я це не можу пояснити», — сказав Ярема. 

Комітети Сенату США направили запит до ФБР про те, чи вживало відомство дії для перевірки цього твердження, та які саме. «ФБР ще не відповіло на цей запит», – йдеться у документі. 

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент Джо Байден, який є його опонентом на виборах президента у листопаді, використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України, щоб нібито зупинити розслідування проти компанії Burisma.

Представники Демократичної партії США вважають ці звинувачення і розслідування політично вмотивованими. Гантер Байден був членом Ради директорів компанії Burisma з 2014 по 2019 роки.

Звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участю його батька.

 
…

Проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Україна ніколи жодним чином не втручалася у внутрішні справи Білорусі і завжди підтримуватиме білоруський народ. З огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави», – написав Кулеба у твіттері ввечері 23 вересня.

Раніше сьогодні на зустрічі з угорським колегою Петером Сіярто Кулеба заявив, що вибори у Білорусі не були вільними, чесними і прозорими, а щодо політичного статусу президента Олександра Лукашенка, то позиція Києва ще буде визначена.

Вранці 23 вересня у палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

Низка країн Заходу вже заявили, що не визнають Лукашенка президентом. Зокрема, про це сказали представники влади Німеччини, Литви, Словаччини.

З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.

Після проведення церемонії люди вийшли на вулиці білоруських міст на знак протесту. Протестувальників жорстоко розганяють силовики, застосовуючи водомети, а також, за словами очевидців, сльозогінний газ.

 
…

Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, який визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті і його колишнього голови Володимира В’ятровича з надання висновку про те, що символіка дивізії «Галичина» (золотий лев із трьома коронами на блакитному тлі) не є нацистською.

Як повідомили у пресслужбі апеляційного суду, до Окружного адмінсуду звернулася позивачка «з проханням визнати протиправними дії Українського інституту національної пам’яті та його голови щодо надання інтернет-виданню «Страна.ua» тлумачення пункту 5 частини 1 статті 1 закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо дивізії CC «Галичина»… , а також заборонити відповідачам пропаганду символіки дивізії 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина» з урахуванням подальших змін її назви».

Одночасно позивачка просила зобов’язати відповідачів спростувати інформацію щодо символіки дивізії «Галичина», додали у апеляційному суді.

«Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті та його голови в наданні висновку про те, що символіка 14 гренадерської дивізії військ СС «Галичина» (1-ї Української дивізії УНА), відповідно до чинного законодавства України не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення або публічне використання якої в Україні заборонено. Зобов’язав Український інститут національної пам’яті та його посадових осіб утриматися від вчинення дій щодо поширення вище зазначеного. В іншій частині позовних вимог відмовлено», – йдеться в повідомленні.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, додали в суді. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду «задовольнила її, а рішення суду першої інстанції скасувала».

У суді пообіцяли невдовзі опублікувати підстави свого рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду Києва було ухвалене 27 травня 2020 року.

 
…

23 вересня Херсонський апеляційний суд залишив під вартою підозрювану у державній зраді керівницю громадської організації «Російська національна громада «Русич» та викладачку комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради Тетяну Кузьмич. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прессекретар прокуратури Херсонської області Анастасія Веселовська.

«Сторона захисту клопотала про особисте зобов’язання або нічний домашній арешт, оскільки нібито сума застави у півмільйона гривень дуже велика. Прокуратура наполягала виключно на утриманні під вартою», – повідомила Веселовська.

Херсонський міський суд заарештував Тетяну Кузьмич до 9 жовтня. Служба безпеки України підозрює жінку у державній зраді. Також Кузьмич призначили заставу в розмірі 500 тисяч гривень.

Справа слухалася в закритому режимі за клопотанням сторони обвинувачення, яка посилалася на неможливість розголошування матеріалів справи. Сторона захисту також виступила за проведення закритого засідання. Підозрювана при цьому закрила обличчя від журналістів, її адвокат також заборонила себе знімати.

За версією слідства, Кузьмич під час перебування в анексованому Криму «була залучена ФСБ Росії до шпигунської діяльності та передавала матеріали для проведення підривної роботи у Херсонській області і в усій Україні».

Раніше СБУ стверджувала, що припинила діяльність агентурної мережі ФСБ Росії, яка діяла у Херсонській області під керівництвом колишньої співробітниці обласної державної адміністрації. За інформацією відомства, жінку завербували російські спецслужби в окупованому Криму в 2015 році.
…

Спікер підконтрольного Кремлю «парламенту» Криму Володимир Константинов заявив, що припинення поставок електроенергії на півострів з материкової частини України після анексії – це «спецоперація» Петра Порошенка, який на той момент був президентом України. Про це Константинов сказав на засіданні кримського парламенту 23 вересня, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Ви знаєте, яким способом були підірвані лінії електропередач, за вказівкою Порошенка, ні для кого це не секрет в Україні, це його спецоперація, метою якої було поставити на коліна Крим, але ми на коліна не встали», – заявив він.

У ніч на 22 листопада 2015 року в районі херсонського селища Чаплинка сталися вибухи. У штабі громадянської акції з блокади Криму тоді повідомили, що «лінія електропередач, яка поставляла електрику в Крим, впала і не підлягає відновленню».

Тоді ж у Криму сталося відключення електроенергії, що надходить на територію півострова з материкової частини України. У Криму повідомили про запровадження режиму надзвичайної ситуації. Виникли проблеми з мобільним зв’язком, комунікаціями, водопостачанням, на заправках утворилися черги за паливом.

 
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що станом на полудень 23 вересня повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі  один раз порушили домовленості, досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи.

«Так, в ранкову пору доби, в районі населеного пункту Водяне помічено проліт ворожого БПЛА із перетином лінії розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби безпілотник противника було подавлено, що унеможливило його подальше застосування», – йдеться в повідомленні.

Близько 7-ї години ранку 23 вересня у штабі операції Об’єднаних сил повідомляли, що минулої і на початку поточної доби по всій лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не було зафіксовано. Інформації про постраждалих чи втрати у ЗСУ також не було.

Бойовики угруповань «ЛДНР» не звітують про ситуацію минулої доби станом на сьогодні.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Проти матері одного з координаторів громадського об’єднання «Кримська солідарність», фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва Венери Мустафаєвої в анексованому Криму відкрили справи про адміністративне правопорушення. Як повідомляють активісти «Кримської солідарності», причина – одиночний пікет, який провела жінка.

Повідомляється, що як «доказ» правопорушення силовики використали новину про пікет Венери Мустафаєвої на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За інформацією активістів, справу порушили за статтями про недотримання правил поведінки при «введенні режиму підвищеної готовності» і несанкціоновану організацію або проведення публічного заходу. Статті передбачають штраф і громадські роботи.

22 вересня Венеру Мустафаєву викликали до підконтрольного Росії відділку поліції в Бахчисарайському районі. Пубілчної інформації від російських силовиків про адмінсправи проти Мустафаєвої немає.

15 вересня, у день винесення вироку її синові, Венера Мустафаєва вийшла на одиночний пікет у Бахчисараї. Під час пікету вона тримала в руках плакат з написом: «Розмови в мечеті – не злочин. Поверніть мені сина!».

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону засудив Сервера Мустафаєва до 14 років колонії суворого режиму у «справі Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…

Президент України Володимир Зеленський 24 вересня відвідає з офіційним візитом Словацьку Республіку, повідомляє офіційний сайт глави держави.

«У межах візиту заплановані переговори з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради (парламенту) Словацької Республіки Борисом Колларом. Під час візиту планується підписання низки двосторонніх угод», – ідеться в повідомленні.

Візит до Словаччини стане для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.

 
…

Під час засідання Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону у справі українського активіста з Криму Олега Приходька адвокат Назім Шейхмамбетов клопотав про передачу підсудному в слідчий ізолятор посилки з медикаментами. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Шейхмамбетов пояснив, що кримчанин страждає захворюваннями сечостатевої системи, а ліки, відправлені йому дружиною, передані не були, попри те, що він має право на посилки і надання медичної допомоги.

Суд задовольнив клопотання Шейхмамбетова щодо доставки медикаментів і відмовив у клопотанні щодо порушення прав людини в СІЗО, «як такому, що не має відношення до даного кримінального розгляду».

Наступне засідання у справі Приходька призначене на 1 жовтня.

Російський суд в Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Приходька на три місяці. 

Адвокат Назім Шейхмамбетов уточнив, що «якщо нічого екстраординарного» не відбудеться, то протягом місяця буде винесений вирок у справі активіста.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.

 
…

Жінки і політика. Чи легко потрапити у владу, якщо ти жінка? І з якими труднощами стикаються ті жінки, які вже у політиці? Про це Радіо Свобода запитало у членкині фракції «Голос» Інни Совсун та члена фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця, пройшовши разом з ними символічний лабіринт під стінами Верховної Ради у рамках кампанії з підтримки гендерної рівності «Йдеш в політику не одна»
…

Віцепрезидент Європейської комісії, високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель прокоментував можливі ризики скасування безвізу для України. За словами Боррела, наразі Україна «відповідає усім орієнтирам, пов’язаним з безвізовим режимом», проте антикорупційні та правоохоронні органи мають бути незалежними.

«Що стосується призупинення безвізового режиму в Європейському Союзі, то існує відповідний механізм, у рамках якого готуються регулярні звіти щодо дотримання всіх вимог. Останній такий звіт датований 20-м липнем 2020 року. Відповідно до цього звіту, було підтверджено, що Україна відповідає усім орієнтирам, пов’язаним з безвізовим режимом. До цього дня так і є. Але у той же час наголошувалося на важливості подальшої ефективної та незалежної роботи антикорупційних органів та уникнення політизації всіх правоохоронних органів», зазначив Боррель під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою 

Боррель розпочав свій офіційний візит до Києва 22 вересня. Він вже мав низку зустрічей у Києві, зокрема – з антикорупційними активістами та з президентом Володимиром Зеленським. 

Конституційний суд 16 вересня визнав неконституційними норми закону про створення НАБУ та призначення його керівника, наступного ж дня Верховна Рада призначила членами конкурсної комісії для обрання антикорупційного прокурора фахівців, у доброчесності яких сумніваються і західні політики, і українські антикорупційні організації.

США та ЄС взяли до уваги рішення Ради і наголосили, що подальша підтримка України залежатиме від прозорості обрання керівника САП.

Натомість європейський політик, депутат Європарламенту від Німеччини, а також член комітету закордонних справ Віола фон Крамон заявила, що через це рішення безвізовий режим України з ЄС та фінансова допомога Брюсселю опинилися під загрозою. 

 
…

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає, що обговорювати відновлення поставок дніпровської води в окупований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом. Про це Кислиця заявив у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Для того щоб почати розмову про постачання води, вони (влада Росії – ред.), по-перше, повинні визнати, що вони країна-окупант і офіційно звернутися як країна-окупант, згідно гуманітарного права. Вони повинні звернутися до влади України з офіційним проханням, а не з погрозами, з істериками, розумієте. І тоді будемо дивитися, тоді відповідні міністерства і відомства будуть дивитися, яка повинна бути наша реакція. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день країна-окупант ніколи не зверталася до України з проханням почати діалог про цю проблему. Замість цього ми бачимо багато метушні і істерик за лаштунками цієї проблеми», – зазначив посол.

Читайте також: Шантаж, торги, наслідки: як Крим залишився без води. Хронологія

10 вересня, перебуваючи в Херсонській області, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль також повідомив, що російська влада офіційно не зверталися до українського керівництва щодо водозабезпечення анексованого Криму.

Цього тижня ще 29 населених пунктів в окупованому Криму перевели на режимне водопостачання або підвезення води через посуху на півострові.

 
…