У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі сьогодні загинув цивільний.

«Сьогодні близько 12:00 у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї, було поранено цивільного мешканця. Військовослужбовцями зі складу Об’єднаних сил було оперативно організовано евакуацію пораненого з під щільного ворожого вогню у секторі обстрілу. Проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося, він помер дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.

Ніяких повідомлень з цього приводу на сайтах бойовиків немає. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий заявив, що до 23-х зросла кількість постраждалих під час сутичок біля Верховної Ради 17 грудня правоохоронців.

«Під час масових акцій постраждало 23 правоохоронці – 17 поліцейських та шестеро гвардійців. 12 поліцейських та п’ятьох гвардійців доставлено до медичних закладів. Офіцер-гвардієць наразі перебуває у тяжкому стані», – сказав Яровий.

Посадовець також додав, що до медиків звернулися 11 громадян, серед них один журналіст.

Напередодні у поліції заявляли, що після сутичок під парламентом були затримані 26 осіб, 17 поліцейських і 2 цивільних особи вказувались як постраждалі.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту. Однак пізніше  правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.
…

«Розбиті окуляри, забій правої руки, численні синці та пошкоджена професійна камера»
…

Президент України Володимир Зеленський заявив, що 17 грудня біля Верховної Ради поліцейські і мітингувальники постраждали «через політичні гасла».

«Кожен має право на мирне зібрання. Кожен має право висловити думку. І кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший. Дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон. Я поважаю думку українців, впродовж місяців ми слухаємо пропозиції стосовно реформ. Однак на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла. Через них постраждали і мітингарі, і поліцейські», – йдеться в повідомленні у фейсбуці Зеленського.

Він додав, що влада «вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями».

«Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями. Ми дослухаємося до людей. І саме так Україна буде рухатися до кращого життя, попри опір старих «еліт». Це я вам гарантую», – додав президент.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталися сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

За даними поліції, внаслідок сутичок постраждали двоє цивільних, 17 правоохоронців і були затримані 26 осіб.

Як повідомив голова поліції Києва Андрій Крищенко, відкрите кримінальне провадження за статтею «опір працівнику поліції».

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні. 
…

Генерал-майор, начальник управління матеріального забезпечення Міноборони Дмитро Марченко вийшов із СІЗО.

Спілкуючись з журналістами він зазначив, що раніше відмовлявся виходити із СІЗО, бо його підлеглі лишилися під вартою.

«За час тримання, один місяць, мене один раз вивозили на допит і чотири рази вивозили, щоб тиснути, без адвокатів. Це підтверджено. Я подаватиму заяву для відкриття кримінального провадження», – зазначив Марченко.

Він наголосив, що ні він, ні його підлеглі не причетні до закупівлі неякісних бронежилетів, у чому його підозрюють.

«Хочу наголосити, що ні я, ні мої підлеглі ніколи в житті не були причетні до закупівель. У нас є лише маленька функція – це контроль якості, згідно тої документації, яку має Міністерство оборони. Також хочу наголосити, що ні я, ні мої підлеглі ніяких порушень своїх обов’язків не робили. Я несу за це повну відповідальність і готовий нести її в подальшому. Справа була сфабрикована», – заявив генерал.

За Марченка внесли заставу у 20 мільйонів гривень. 19 мільйонів вніс п’ятий президент України Петро Порошенко, ще мільйон зібрали активісти.

11 листопада суд заарештував начальника головного управління Міністерства оборони України Дмитра Марченка з альтернативою застави у 76 мільйонів гривень. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив розмір застави до 20 мільйонів гривень.

У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію Бюро щодо проведення експертизи, яка підтвердила низьку якість бронежилетів.

Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.
…

Законопроєкт про внесення змін до статті 106 Конституції України, який дозволяє президенту призначати та звільняти голів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, визнано таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України. Про це мовиться у висновку Конституційного суду України.

«Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у повідомленні.

Стосовно статей, яким документ відповідає, то у статті 157 йдеться про те, що Конституцію не можуть змінювати в умовах воєнного або надзвичайного стану, а в 158-й, що закон про зміни до Конституції, якщо його не схвалила Верховна Рада, повторно можна подати лише через рік.

Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт до парламенту 29 серпня. 4 вересня комітет Ради визнав його таким, що не містить ризиків. Згодом документ направили на розгляд Конституційного суду.
…

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду.

«Наказ [про звільнення] є», – сказав Рябошапка в коментарі «Українським новинам».

За його словами, наказ підписаний 11 грудня. Агентство з посиланням на свої джерела пише, що Говда сам подав у відставку.

Він став прокурором столиці в липні 2016 року. До цього Говда працював заступником Генерального прокурора та прокурором Одеської області.
…

«Вечірній квартал» присвятив новий номер колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій. Відео виступу оприлюднила речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук у Facebook.

«У жінки прошу пробачення, знову збудуєм дачу вам, гроші зберем на карточку, на «Дельта банку» карточку. Те, що лунала пісня ця, вибачте лисого глупця во ім’я сина і отця, пресвята погорілиця», – заспівав актор Євген Кошовий зі сцени.

Згодом він додав, що «український політик повинен прожити своє життя так, щоб потім не соромно було дивитися в очі своїм колегам… в Лондоні».

У випуску «Вечірнього кварталу» за 19 жовтня на телеканалі «1+1» гумористи разом з хором Верьовки фактично висміяли підпал будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.

Остання назвала подію «соромом», вказавши, що у цивілізованому суспільстві неможливо уявити, щоб хтось «насміхався над людським горем». Український олігарх Ігор Коломойський, про якого у «пісні» теж неопосередковано згадували, прокоментував номер фразою «браво» і зазначив, що найдужче йому сподобалася фраза «Валерія думає на Валерича».

Генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець визнав, що пісня – «некоректна».

У студії «Квартал 95» назвали номер «гострою сатирою».

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.
…

П’ятий президент та народний депутат Петро Порошенко вніс 19 мільйонів гривень застави за генерала Дмитра Марченка, підозрюваного в справі про закупівлю неякісних бронежилетів, повідомила пресслужба партії «Європейська солідарність». Ще близько мільйона зібрали активісти.

«Їхня мета – не посадити Марченка чи навіть Порошенка. Їх мета – переписати історію останніх 5 років нашої з вами держави. Бо їм не подобається ця історія. А їхній справжній мир – це реваншизм, путінізм, за волосся повернення нашої України в кремлівське стойло. І сьогодні ми тут займаємось не тільки звільненням Марченка. Ми захищаємо Україну від спроби оббрехати воїнів, нав’язати інші цінності і обдурити людей», – сказав Порошенко.

11 листопада суд заарештував начальника головного управління Міністерства оборони України Дмитра Марченка з альтернативою застави у 76 мільйонів гривень. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив розмір застави до 20 мільйонів гривень.

У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію Бюро щодо проведення експертизи, яка підтвердила низьку якість бронежилетів.

Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.

 
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої ночі сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого постраждали двоє бійців ЗСУ.

«Противник обстрілював позиції Об’єднаних сил з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявляє, що відмовився від державної охорони і скористався послугами приватних охоронців.

«Я коли звернувся за державною охороною, виявилося, що не просто тобі дають одного або двох людей, там якийсь взвод на мене планували виділити. Мені стало якось ніяково від того, що на мене держава буде витрачати такі ресурси. Тому я вирішив за свій рахунок найняти двох людей. Зараз зі мною ходять двоє приватних охоронців», – сказав Дубілет в ефірі телеканалу ICTV.

8 листопада міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що 8 листопада звернувся до Управління державної охорони з проханням надати йому охорону.

«Коли я йшов у Кабмін, я був впевнений, що моя посада буде настільки технократичною, що кому-кому, а мені це точно не знадобиться. Але, мабуть, не в українській політиці. Зараз навколо мене раптом з’явилося дві зони напруги», – написав тоді Дубілет.

За його словами, по-перше, він координує проєкт по боротьбі з тіньовим алкоголем, а по-друге, є одним із координаторів проведення конкурсів на державні топпосади.

Дубілет висловив сподівання, що охорона йому буде потрібна тимчасово.

Колишній IT-директор «Приватбанку» й засновник Monobank Дмитро Дубілет 29 серпня був призначений міністром Кабінету міністрів у новому уряді.

 
…

«Понад п’ять років Росія незаконно окуповує Крим і контролює частину Донбасу збройними формуваннями, якими вона командує» – Вілсон
…

Дмитро Пєсков відповів і на запитання, за яких умов Кремль погодиться провести додаткові переговори для модернізації Мінських угод
…

Мати фігуранта другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва змогла отримати дозвіл на побачення з сином після дзвінка українському консулу в російському Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Про це Зодіє Салієва розповіла в коментарі громадському об’єднанню «Кримська солідарність».

«У листопаді ми не потрапили. 5 грудня мені сказали, що дозвіл за листопад вже не підходить, його термін вийшов, за ним потрібно було в листопаді приходити. Я їм сказала, що там не вказані ні дата, ні час –терміну давності немає, до якого числа можна потрапити на побачення. Мені довелося зателефонувати генеральному консулу України в Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Він сказав, що постарається допомогти. Дали дозвіл. Після обіду потрапила до сина», – розповіла мати Сейрана Салієва.

Зодіє Салієва додала, що її син «сильно схуд», тому що не завжди їсть ту їжу, яку дають в СІЗО.

«Він сказав: «Ми не хочемо тут багато їсти, кожен день їжу не беремо, так як один день дають їжу зі свининою, в інший день без неї», – розповіла Зодіє Салієва.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і житель села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого один український військовий загинув і ще один зазнав поранення.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, гранатометів різних систем та кулеметів великого калібру. Зафіксовано також вогневу активність ворожих снайперів», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Староласпа та околиць Горлівки. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Екіпажі російських літаків Су-27СМ і Су-30м2 під час льотно-тактичних навчань провели повітряний бій в небі над окупованим Кримом. Про це повідомила прес-служба Чорноморського флоту Росії.

«За задумом навчань, ланки чергових літаків Су-27СМ і Су-30м2 підняли по тривозі і направили на перехоплення військових літаків умовного противника, які порушили повітряний кордон Російської Федерації. Під час повітряного бою і умовного застосування ракетного і стрілецько-гарматного озброєння порушники повітряного кордону були знищені», – мовиться у повідомленні.

За інформацією російських військових, пілоти відпрацювали взаємодію з зенітно-ракетними і радіотехнічними підрозділами, питання аеронавігації, пілотування за заданим маршрутом і уникнення засобів ураження умовного противника.

Повідомляється, що в ролі противника виступили літаки зі складу іншого авіаційного підрозділу, дислокованого на військових аеродромах Криму. За інформацією відомства, всього у навчаннях взяли участь близько десяти військових літаків.

Після анексії Криму у 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

14 грудня ПЦУ проводить розширений архієрейський собор з нагоди річниці створення єдиної помісної церкви
…

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Юлії Кузьменко, підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета – арешт до 8 лютого наступного року. Рішення оголосили близько 23:00 за київським часом.

Присутні в залі кричать «Юлі – волю!»,«Ганьба» та інші гасла проти очільників силових відомств та судді, також чути погрози і нецензурщину щодо прокурорів та журналістів.

Адвокат Владислав Добош заявив про намір подавати апеляцію. 

Прокуратура просила взяти Кузьменко під варту без права застави. За версією слідства, саме вона підкладала вибухівку під машину загиблого журналіста.

Адвокат Добош заявляв про те, що у його підзахисної є алібі, яке може підтвердити її чоловік, а також наполягав на тому, що Кузьменко не можна обирати запобіжний захід у вигляді арешту, оскільки у неї наступного тижня заплановано декілька операцій.

Юлія «Лиса» Кузьменко – дитячий хірург, що також надавала допомогу військовим під час АТО.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Вдень 13 грудня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури та відправив одну з підозрюваних – військового медика Яну Дугарь – під цілодобовий домашній арешт.
…

Лауреатами нагороди «Світло справедливості» у 2019 році стали громадські активісти Дмитро Карабчук та Юлія Мельник-Пашковська.

Церемонія вручення відбулася 13 грудня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організатором заходу виступив Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.

Юлія Мельник-Пашковська – співзасновниця і керівниця екологічної громадської організації «Еколтава». Як сказано на сайті проєкту, це незалежне об’єднання експертів та екологічних активістів, яке базується у Полтаві, але діє по всій Україні, допомагаючи будувати громади, в яких сміття сортується та переробляється, а енергія споживається ощадно.

Мельник-Пашковська також є кампейнеркою 350.org з відновлюваних джерел енергії у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, організатором екологічних акцій та представником на світових заходах з кліматичних питань.

«Працювати в кліматичному русі складно, бо іноді тяжко любити людей, які знищують природу, а ще зміни відбуваються повільно. Це забирає багато енергії. Тому ми всі часто вигораємо, але я бачу активістів такими феніксами, які вмирають і вкотре народжуються, щоб знову нести своє світло справедливості. Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього», – сказала активістка.

Дмитро Карабчук – координатор напрямку охорони лісів у Всесвітньому фонді природи (WWF) в Україні. Працюючи у природоохоронних неурядових організаціях, у співпраці з US Forest Service та Інтерполом займався питанням виявлення та протидії незаконним вирубкам, розвитком громадського контролю за діяльністю лісової галузі, покращенням комунікації між лісівниками та громадськістю, а також – впровадженням сучасних закордонних підходів у лісівництві України.

«Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього. Це показник того, що наша непроста спільна праця багатьох людей у сфері екології є побачена, почута і, сподіваюся, знайде відгук у серці кожного небайдужого», – зазначив Карабчук.

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні» в пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української Народної Республіки.

«Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства», – сказала про премію Анастасія Шкільник.

У 2017 році лауреаткою премії стала Наталка Седлецька – авторка і ведуча програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

У 2018-му премією був відзначений дослідник і соціолог Леонід Фінберг. До цього премії отримували Надія Савченко, Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

Для визначення переможця нагороди «Світло справедливості» впродовж року збирається капітула, яка спочатку визначається зі сферою, з якої буде обрано лауреата, а потім визначає претендентів. До складу капітули входить Владика Борис (Ґудзяк), Мирослав Маринович, Данило Білак, Джим Кінгем, Василь Мірошниченко, Марта Коломиєць, представник Української Католицької фундації з Чикаго Олександр Кузьма.
…

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США рекомендував оголосити імпічмент президентові Дональду Трампу за двома статтями: зловживання владою та перешкоджання розслідуванню конгресу про його ймовірні спроби змусити Україну розслідувати справу щодо сина його політичного суперника.

Підтвердження демократичною колегією двох статей імпічменту 13 грудня створює основу для голосування повною палатою представників наступного тижня.

«Сьогодні це урочистий і сумний день», – заявив голова комітету Джеррі Надлер, додавши, що повна палата «діятиме оперативно».

Трамп, який заперечує будь-які правопорушення, опублікував багато твітів із критикою цього процесу щодо себе. 

Прессекретар Білого дому Стефані Гришам заявила, що Трамп «сподівається отримати в Сенаті справедливе поводження та дотримання процедурних моментів, у чому комітет продовжує ганебно відмовляти йому».

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Депутатка Верховної Ради Яна Зінкевич (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що одна з підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета була в зоні бойових дій на Донбасі, коли стався злочин.

«Вранці будемо пробиватися до Яни Дугарь. На фото – довідка, яка підтверджує перебування Яни в АТО на момент вбивства Шеремета. Докази, які були надані щодо Яни, навіть абсурдні за своєю суттю і притягнуті за вуха», – написала Зінкевич у фейсбуці.

У довідці про участь особи в антитерористичній операції говориться, що старший солдат Яна Дугарь в період з 3 червня 2016 року до 26 вересня 2016 року брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

У перший день зустрічі на вищому рівні в Брюсселі глави держав і урядів країн Євросоюзу продовжили дію економічних санкцій проти Російської Федерації на наступні півроку, повідомив кореспондент Радіо Свобода, уточнивши, що офіційно про це оголосять наступного тижня.

Також у ніч із четверга на п’ятницю це підтвердив президент Європейської ради Шарль Мішель, повідомляє «Укрінформ».

«Ми мали дискусію щодо Росії та України. Ми були проінформовані про результати «нормандського саміту», який відбувся минулого понеділка у Парижі. Емманюель Макрон і Анґела Меркель оновили для нас інформацію щодо ситуації. Ми продовжили санкції на наступні шість місяців, виходячи з того, що імплементація Мінських угод залишається важливою. Ми будемо продовжувати за цим спостерігати», – сказав президент Європейської ради.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Попереднє  продовження санкцій відбулося 20 червня. Тоді лідери країн-членів Європейського союзу продовжили два пакети санкцій щодо Росії – секторальні економічні і у зв’язку з окупацією Криму. Перший із названих був продовжений іще на шість місяців, другий на цілий рік.

Санкції проти цілих секторів економіки Росії на даний час лишаються чинними до 31 січня 2020 року.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що не давав інтерв’ю російському державному телеканалу.

«Журналістка щось запитала у коридорі, я щось відповів. Таке інтерв’ю», – сказав Зеленський.

Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю Всеросійській державній телевізійній та радіомовній компанії. Повну версію розмови обіцяють оприлюднити 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия-1».

9 грудня після першого за три роки «нормандського саміту» Зеленський запропонував російським журналістам приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова заперечила необхідність Москви видати на запит Нідерландів фігуранта справи про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році Володимира Цемаха, повідомляє російська державна інформагенція «ТАСС».

«Цемах не був оголошений прокуратурою Нідерландів в розшук, не був внесений в базу Інтерполу як особа, яка розшукується. Якби російська влада повірили запиту прокурора з Нідерландів, то самі б порушили б цим статтю 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Вона стосується права на свободу і особисту недоторканність. Російське законодавство в цій галузі також було б порушене», – заявила Захарова.

За її словами, «переконливої» доказової бази в розслідуванні катастрофи MH17 немає.

2 грудня Прокуратура Нідерландів заявила, що 19 листопада було отримане повідомлення від російської влади, що запит на арешт Володимира Цемаха не може бути виконаний через відсутність даних про місцеперебування Цемаха на території Росії. На думку нідерландських правоохоронців, Росія свідомо дозволила Цемаху покинути російську територію.

7 вересня Україна передала Росії Володимира Цемаха в межах обміну утримуваними особами. Цемах – колишній «командир протиповітряної оборони» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого в липні 2014 року був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17.

У Нідерландах повідомили, що Україна затримала обмін утримуваними особами, щоб дати можливість прокуратурі Нідерландів допитати Цемаха, затриманого українськими розвідниками наприкінці червня під час спецоперації на окупованих територіях.

11 вересня стало відомо, що Нідерланди перекваліфікували Володимира Цемаха зі свідків у справі про збиття літака рейсу MH17 у небі над Донбасом у підозрювані.

Дочка Володимира Цемаха Марія Левченко-Цемах заявила у коментарі проєктові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время», вони з батьком повернулися з Росії на територію Донбасу, підконтрольну російським гібридним силам і бойовикам угруповання «ДНР».

Рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» прямував з Амстердама в Куала-Лумпур. Лайнер був збитий 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей на борту, переважно громадяни Нідерландів.
…

П’ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко вважає кримінальне провадження про державну зраду, відкрите щодо нього Державним бюро розслідувань, «підтвердженням подвійних стандартів Російської Федерації». Про це він заявив в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

На думку Порошенка, президент Росії Володимир Путін з одного боку «їде в Париж, де говорить про необхідність імплементації Мінських угод», а з іншого – «реалізує свої помисли» через представників колишнього українського лідера Віктора Януковича, що втік до Росії.

Про відкриття кримінального провадження щодо Порошенка спочатку заявив колишній перший заступник голови адміністрації президента при Вікторі Януковичі Андрій Портнов, який подав відповідну заяву в бюро. ДБР підтвердило цю інформацію Радіо Свобода.

Звинувачення на адресу Порошенка пов’язані з підготовкою і проведенням переговорів щодо Мінських угод у лютому 2015 року.

У розмові з Радіо Свобода Петро Порошенко висловив упевненість, що керівництво ДБР понесе відповідальність «за те беззаконня, яке вони тут вчинили».

Це не перша справа, яку ДБР розслідує стосовно Порошенка – їх вже понад 10. Захист політика вважає їх «російським замовленням» і спробою завдати шкоди репутації.

Коментуючи саміт «нормандської четвірки» 9 грудня в Парижі, на якому вперше пройшла зустріч нинішнього президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, Порошенко заявив, що не може назвати переговори в Парижі кроком вперед, але також і не вважає їх двома кроками назад.

Колишній президент зазначив, що до учасників переговорів була донесена позиція, яку підтримує очолювана ним партія «Європейська солідарність» і її парламентські партнери по опозиції: незаперечність європейського і євроатлантичного вибору України, а також неприпустимість зняття з Росії відповідальності за анексію Криму і компромісу щодо суверенітету і територіальної цілісності України.

9 грудня в Парижі пройшов саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Головною темою зустрічі стали пошуки шляхів мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Учасники домовилися про забезпечення режиму припинення вогню до кінця 2019 року, а також обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх. За підсумками зустрічі ухвалили декларацію, в якій сторони висловили прихильність Мінським угодами як базі для подальших переговорів.

Після зустрічі Володимир Зеленський заявив про низку розбіжностей між ним і Володимиром Путіним, які вирішити не вдалося. Головна з них – питання про контроль над кордоном.
…

У Києві перехожий затримав чоловіка, який прикріплював до автомобіля підозрілий предмет, повідомила столична поліція.

«Помітивши дивну поведінку невідомого, киянин не розгубився: він затримав його і передав правоохоронцям. З’ясувалося, що чоловік намагався встановити на чужий автомобіль трекер для стеження. Розпочато кримінальне провадження», – розповіла поліція.

Інцидент трапився близько 17 години 12 грудня на вулиці Малій Житомирській. Чоловіка затримали. Під час слідчих дій у його помешканні вилучили аналогічний пристрій та мікрокамеру.

Провадження відкрите за статтею 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації). Максимальне покарання за цей злочин – десять років тюрми.

 
…

Адвокат Назім Шеіхмамбетов оскаржив постанову підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя про продовження запобіжного заходу українському активісту Олегу Приходьку. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На думку адвоката, суд не врахував усіх доводів захисту при ухваленні свого рішення.

«Нами було оскаржено постанову Київського районного суду про продовження запобіжного заходу громадянину України Приходьку Олегу Аркадійовичу. Ми подали скаргу, обґрунтували свої позиції, в тому числі ми звернули увагу на те, що, по суті, постанова Київського районного суду не включає доводи і позицію, які були викладені як в запереченнях адвоката на шести аркушах, так і в запереченнях самого обвинуваченого на п’яти аркушах. Ми вважаємо, що суд не провів належним чином аналіз доводів захисту і з огляду на це прийшов до помилкових висновків про обґрунтованість клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу на два місяці у вигляді утримання під вартою», – розповів Шеіхмамбетов.

6 грудня суд в анексованому Криму до 10 лютого 2020 року продовжив арешт українському активісту Олегу Приходьку.
…

Служба безпеки України затримали в Івано-Франківську організовану групу з чотирьох людей, яка незаконно продавала інформацію із закритих державних інформаційних ресурсів, у тому числі і військового. Про це інформує СБУ у Львівській області.

За даними оперативної служби, четверо мешканців Івано-Франківської і Львівської областей організували нелегальний бізнес. Вони створили сайт, розмістивши його на закордонному сервері, і пропонували придбати інформацію з обмеженим доступом. Це були, зокрема, відомості військового характеру про закупівлю та переміщення техніки.

Лише до одного із «сервісів» зловмисників підключили майже 50 замовників. Серед них і клієнти з Росії.

Під час слідчих дій оперативники управління СБУ у Львівській області виявили в офісі і за місцями проживання учасників злочинної групи комп’ютерну техніку з базами даних, що є власністю держави з обмеженим доступом, кредитні картки, на які особи отримували кошти за продану інформацію.

Кримінальне провадження відкрите за статтями про несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів та несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
…

В Одесі представили книжку «2 мая: мифы и пропаганда» Володимира Саркісяна, присвячену подіям 2 травня 2014 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Тоді в результаті протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами загинули 48 людей – шість із них у центрі міста від вогнепальних поранень, а 42 – через пожежу в Будинку профспілок на Куликовому полі.

Саркісян входив до так званої «Групи 2 травня» – групи з кількох журналістів і експертів, які з самого почали вести самостійне розслідування подій. Матеріали їхнього розслідування були опубліковані в жовтні 2016 року. В тому числі там була розписана похвилинна реконструкція подій – сьогодні із ними можна ознайомитись на сайті групи. 

В новій книзі Саркісян, експерт з токсикології, розвінчує близько десятка найбільш відомих міфів російської пропаганди щодо подій 2 травня – про нібито вбивство вагітної жінки, нібито геноцид одеситів і нібито використання білого фосфору для вбивства людей.

Як розповів Саркісян, ідея книжки прийшла йому на думку наприкінці 2014 року, але потім інтерес до подій 2 травня зійшов нанівець. Лише наприкінці 2018 року, коли експерт побачив, що на питаннях цих подій знову починають спекулювати в російських і навіть європейських виданнях, то він повернувся до ідеї написати книжку.

«Під час своєї роботи я спілкуюсь із людьми із усієї України, і мене вразило, що навіть через п’ять років люди в інших містах досі не знають, що відбувалось в Одесі 2 травня 2014 року. Прочитавши мою книжку, ви не зробите для себе великого відкриття – все, що тут написано, окрім декількох деталей, було відоме з матеріалів розслідування групи 2 травня», – говорить Саркісян. Він додав, що серед його джерел були і публічні, і непублічні персони, деякі з яких ділилися інформацією лише на умовах анонімності.

Саркісяна підтримала ще один член «Групи 2 травня» Тетяна Герасімова, яка також прийшла на презентацію книги.

«Впродовж останніх п’яти років мені іноді здавалось, що треба припиняти думати про ці події – нехай їх вивчають історики. Але останнім часом я бачу, що знову підіймається хвиля російської пропаганди, в якій на жаль беруть участь одесити, які вже залишили місто. В рамках цієї пропаганди дуже обережно знову просуваються міфи про 2 травня», – заявила Герасімова під час обговорення книги. 

«Група 2 травня» була створена майже одразу після подій – туди увійшли журналісти Віра Запорожець, Валерія Івашкіна, Тетяна Герасимова, Юрій Ткачов, Леонід Штекель, Павло Поламарчук і Сергій Дібров, експерти Володимир Саркісян, Юрій Мукан, Владислав Балінський і Юрій Весілик. Пізніше до групи приєдналися спеціаліст з ведення переговорів Євген Пересипкін, підполковник МВС у відставці Владислав Сердюк і Світлана Підпала. В 2016 році була створена громадська організація «Експертно-аналітичне агентство «Група 2 травня», куди увійшли Тетяна Герасимова, Владислав Балінський, Сергій Дібров, Юрій Мукан, Світлана Підпала, Володимир Саркісян і Владислав Сердюк.

23 вересня 2019 року колишній голова Верховної Ради та народний депутат Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо нього через сутички 2 травня 2014 року в Одесі. 30 жовтня 2019 року Верховна Рада відмовилася створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування сутичок, які відбулися 2 травня 2014 року в Одесі. Проєкт постанови ініціювали представники «Опозиційної платформи – За життя».
…

Велика Британія привітала домовленості, досягнені на зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня. Про це повідомили у посольстві Сполученого королівства.

«Ми вітаємо зобов’язання, взяті Сторонами на саміті Нормандської четвірки, зокрема, подальше розведення сил, всебічне припинення вогню та обмін утримуваних осіб. Велика Британія залишається рішучим прихильником України та прагнень президента Зеленського до припинення конфлікту», – мовиться у повідомленні.

Британія також закликала Росію виконати її зобов’язання за Мінськими домовленостями.

9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. Вони підтримали повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

Крім того, лідери країн «нормандської четвірки» вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про особливий статус Донбасу може бути продовжений ще на рік.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель повідомила, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб, серед іншого, обговорити місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

 
…