У Міністерстві закордонних справ України заявили, що у анексованому Росією Криму постійно порушуються права українців і кримських татар.

«Українські та кримськотатарські громади залишаються найбільш вразливими групами в окупованому Росією Криму. Їхні права постійно порушуються. На даний момент в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менш, ніж 35 кримських татар», – мовиться у повідомленні.

14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.

Організація об’єднаних націй раніше оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давид Арахамія та його перший заступник Олександр Корнієнко зареєстрували законопроєкт, який пропонує зміни до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Ця стаття визначає дію закону до 31 грудня 2019 року. Втім, текст законопроєкту наразі не оприлюднений.

9 грудня в столиці Франції Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандського формату». Вони «висловили зацікавленість» у досягненні домовленостей «щодо всіх правових аспектів» закону про особливий статус Донбасу з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон може бути продовжений ще на рік.
…

Організаційний комітет акції «Варта на Банковій» заявив уночі 10 грудня, що президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів лідерів країн «нормандського формату» в Парижі не допустив здачі національних інтересів України. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Президент Володимир Зеленський не перетнув жодних «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме завдяки масовому невдоволенню в Україні було засвідчено, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», – заявили члени оргкомітету у зверненні зі сцени під будівлею Офісу президента.

«Ми усвідомлюємо, що може існувати непублічна частина домовленостей між лідерами «нормандської четвірки», тому ми, представники громадянського суспільства, і далі стежитимемо за розвитком подій. Українська нація здатна реагувати швидко і дієво, як вона це робила неодноразово», – йдеться в заяві.

У Києві та багатьох інших містах України 8 грудня відбулася акція «Червоні лінії для Зе». Надвечір того ж дня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

 
…

Директор Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей заявив, що у ФБР немає підстав вважати, що Україна втручалася в американські вибори 2016 року.

«У нас немає інформації, яка вказує на те, що Україна втрутилася в президентські вибори 2016 року», – сказав Рей в інтерв’ю ABC News.

Загрозою для президентських виборів 2020 року в США Рей назвав Росію. «Щодо самих виборів, ми вважаємо, що Росія становить найбільшу загрозу», – вважає директор ФБР.

Раніше деякі сенатори-республіканці припустили, що Україна могла втрутитися в президентські вибори США в 2016 році.

На відміну від цих припущень, втручання Росії в американські вибори у США вважається доведеним фактом. Комітет Сенату з розвідки оприлюднив 25 липня 2019 року доповідь про таке втручання Росії.

Доповідь Сенату, як і звіт спецпрокурора Роберта Мюллера, містить висновок, що втручання Росії у внутрішньополітичні процеси США в 2016 році не є ізольованим явищем і що Кремль продовжує свою підривну діяльність і зараз, маючи на меті вплив на президентські вибори 2020 року.
…

Президент Росії Володимир Путін на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі повторив попередні позиції Кремля щодо ситуації, за московською фразеологією, на «південному сході України».

Він, зокрема, продовжував твердити про необхідність «прямого діалогу між сторонами конфлікту», виходячи з позиції Росії, ніби вона такою стороною не є.

Путін також заявляв про необхідність синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, що передбачені мінськими домовленостями. За його словами, «в першу чергу йдеться про внесення в Конституцію країни (України – ред.) змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі».

А закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО (закон про особливості місцевого самоврядування в цих регіонах – ред.), на думку Путіна, має отримати «постійний характер».

Крім того, президент Росії говорив про необхідність для України «виконати інші зобов’язання, а саме щодо амністії і про законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході України».

На думку Путіна, нині процес урегулювання в Україні «розвивається у правильному напрямку».

При цьому він нічого не згадував про необхідність для Росії виконувати її зобов’язання за мінськими домовленостями. Офіційно Москва твердить, ніби ніяких зобов’язань і не має.

Але Путін водночас заявив, що Росія «буде робити все, щоб внести свій підсильний внесок» у врегулювання на сході України.

Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…

На засіданні Вищого антикорупційного суду 9 грудня почалося дослідження доказів, заявлених стороною обвинувачення у справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з повідомленням, в суді наразі досліджують відеозаписи обшуків, а також листування обвинуваченого та його родичів.

«Наступне засідання, на якому продовжиться дослідження доказів, призначено на 15:00 годині 23 січня 2020 року», – повідомили у САП.

Геннадія Труханова підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, міський голова у своїх деклараціях за 2015-2016 роки подав завідомо недостовірні відомості стосовно майна та інших об’єктів декларування, які відрізняються від достовірних на суму понад 33 млн гривень та 18 мільйонів гривень відповідно.

 
…

Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.

«Всього за період із 28 серпня до 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником. Попри це, низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати», – йдеться в повідомленні КВУ.

За даними організації, серед тих, хто не вніс жодного законопроєкту, переважно члени фракції «Слуга народу» (13) та «ОПЗЖ» (9).

«Натомість у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів. Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів», – повідомили у КВУ, зазначивши, що Шпенов за 100 днів роботи реєстрував «майже по закону в день».

Перше засідання Верховна Ради України дев’ятого скликання провела 29 серпня.

Відповідно до порядку денного Верховної Ради, з 9 до 13 грудня депутати працюють у комітетах і комісіях, втім минулого тижня парламентарії проголосували за те, щоб вийти 12 грудня на позачергове засідання.
…

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін проведуть двосторонню зустріч після переговорів «нормандської четвірки» в Парижі. Про це повідомив в понеділок заступник глави Офісу українського президента Кирило Тимошенко.

«Після зустрічі чотирьох лідерів в нормандському форматі президент Володимир Зеленський проведе двосторонню зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним», – сказав він на брифінгу у Парижі.

Тимошенко пояснив, що двостороння зустріч Зеленського і Путіна відбудеться після «нормандського саміту», тому що «так домовилися лідери».

Помічник російського президента Юрій Ушаков також заявив, що зустріч Путіна з Зеленським запланована після переговорів в «нормандському форматі», повідомляє ТАСС. Він додав, що не знає, скільки триватиме розмова президентів України і Росії.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції.

 
…

Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном перед початком «нормандського формату», повідомила «Європейська правда» з посиланням на графік Зеленського, наданий в Офісі президента.

За даними журналістів. Зеленський прибуде до Єлисейського палацу о 14:55 за місцевим часом (15:55 за Києвом). О 15:05 запланована зустріч Зеленського з Макроном, а о 15:30 – з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

О 16:00 має початися зустріч лідерів країн-учасниць «нормандського формату», а на 18:45 запланована зустріч з представниками ЗМІ. Даних про окремі переговори Зеленського і Путіна наразі немає.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

 
…

Міжнародно визнаний державний кордон України є «головною червоною лінією» для української влади перед самітом лідерів «нормандської четвірки», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Twitter.

«Завтра Нормандський саміт. Ми їдемо, у першу чергу, заради наших полонених в російських тюрмах та заради наших громадян на окупованих територіях. Наша головна червона лінія, від якої не відступимо на жодний міліметр, – міжнародно визнаний державний кордон України», – написав Пристайко.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

За день до саміту в низці українських міст відбулися акції під назвою «Червоні лінії для Зеленського».

 
…

У Дніпрі біля будівлі облдержадміністрації провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського». На неї зібрались близько трьох сотень людей з національною символікою.

За словами учасників, їхня мета – нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати. Люди зауважували, що зібрались самі, скоординувши свої дії в соцмережах.

Як зазначив один із учасників Дмитро Медведь, дніпряни мали висловити свою позицію напередодні поїздки Володимира Зеленського на переговори, зокрема, «нагадати про ті межі, яких не можна переходити».

«Президент буде їхати і про щось домовлятися. Він нас не питав, він з нами не радився. Але у нас є позиція і ми її висловлюємо. Ми не бажаємо дешевих поступок від [президента Росії Володимира] Путіна, ми не бажаємо дешевого газу, це пастка. Ми знаємо одне – є «червні лінії»: Крим – це Україна, Донбас – це Україна. Спочатку – виведення всіх окупантів, притягнення до суду колаборантів, роззброєння, безпека, кордон. І тільки потім можуть бути вибори. Треба, щоб пройшов час. Вибори мають проводити українські державні органи, брати участь українські партії», – сказав Дмитро Медведь.

Серед вимог учасників акції була відмова від будь-яких компромісів щодо унітарності держави, її європейського та євроатлантичного курсу, заборона виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.

Учасники акції в Дніпрі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час пожежі в Одесі, а також бахмутского волонтера Артема Мірошниченка. Вони зажадали від влади об’єктивного розслідування справи щодо його загибелі.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода»
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
…

Народниій депутат від партії «Голос», заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук звинуватив у відтермінуванні запровадження системи кримінальних проступків правоохоронну систему: Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру та Державне бюро розслідувань. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

За словами Осадчука, наразі на кожного слідчого припадає близько 600-700 справ, що робить неможливою ефективне розслідування.

«Вже ухвалене законодавство України про таке запроваджене поняття, як кримінальні проступки, де ми з Кримінального кодексу виокремили величезну кількість злочинів, щоб у спрощеному порядку їх розглядати. Перш за все розслідування на рівні і прокуратури, і поліції, і ДБР», – повідомив він.

Осадчук нагадав, що дедлайн запуск цієї системи був 1 січня 2020 року. Але Верховна Рада відклала його запровадження до липня.

«Була величезна дискусія наша з Генеральною прокуратурою, ДБР, поліцією, вони всі показували пальцем один на одного, але ми зійшлися на тому, що дійсно, вони всі провалили підготовку… Ми вперлися в класику нашої бюрократичної реальності – бюджетні обмеження, процедура закупівель, виділення бюджетів, немає софту в ГПУ, щоб зробити апгрейд системи Єдиного державного реєстру», – сказав він.

Як стверджує народний депутат, через відтермінування «десятки тисяч кримінальних справ лежать без руху, і це формує відчуття незахищеності і відсутності справедливості».

Водночас, додав Осадчук, народні депутати досягнули домовленості з правоохоронцями, за якими відповідальність за виконання рішення лягає на керівника чи його першого застуника.

«Ми домовилися, що кожен правоохоронний орган визначає персонально відповідального за цю систему на рівні або керівника, або першого зама. І якщо боронь Боже, вони в травні прийдуть у парламент знову просити відстрочку, ми будемо не про відстрочення розмовляти, а про персональну відповідальність цих керівників. Буде це Аваков чи Рябошапка, для нас немає значення. Вони за це будуть персонально відповідати аж до звільнення», – заявляє парламентар.

Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань наразі не коментували заяви Осадчука.

П’ятий президент Петро Порошенко підписав закон про кримінальні проступки, вказує сторінка законопроекту на сайті Верховної Раді.

Закон передбачає, що кримінальним проступком є діяння (дія або бездіяльність), за скоєння якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На думку авторів законопроекту, запровадження інституту кримінальних проступків суттєво спростить роботу органів розслідування і спростить розгляд у суді незначних кримінальних правопорушень.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни, не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до 1 місяця.
…

Президент України підтвердив, що на полях зустрічі в «нормандському форматі» 9 грудня зустрінеться з президентом Росії
…

Венеціанська комісія повідомила 6 грудня, що частина змін до законодавчої бази України стосовно Верховного суду та органів суддівського врядування «викликає глибоке занепокоєння». Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) ухвалила відповідне рішення в п’ятницю.

Зокрема, закон № 193 передбачає нові правила щодо структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), вдвічі зменшує кількість суддів Верховного суду та запроваджує суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС.

«Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що проєкт щодо поширення дії Закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, які діяли між 2013 та 2019 роками, був відкинутий. Вона також схвалює, що, урядова більшість, схоже, відкрита до подальших змін у судовій системі, щоб усунути недоліки нового закону, який був схвалений за дуже швидкою процедурою без достатнього врахування думок усіх зацікавлених сторін», – вказано у висновку.

Венеціанська комісія вказує, що ініціювання після виборів нової реформи, яка призводить до серйозних змін у складі обраного в 2018 році Верховного суду є «очевидною загрозою незалежності» суддів.

Реформа Верховного суду може бути здійснена після зменшення його навантаження після реформи судів першої та другої інстанцій, відзначають у комісії.

7 листопада набрав чинності закон України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Водночас, поки не вступив у дію підпункт 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Президент України Володимир Зеленський 4 листопада підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

25 жовтня Верховний суд офіційно звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням ветувати його законопроєкт №1008 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

16 жовтня 236 народних депутатів підтримали цей законопроєкт у другому читанні, попри застереження представників міжнародних організацій.

3 жовтня посол ЄС в Україні Матті Маасікас повідомив, що Європейський союз поділяє занепокоєння Ради Європи через проєкт судової реформи президента Зеленського. 1 жовтня у своєму листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич також повідомила, що законопроєкт №1008 передбачає широкомасштабні зміни, які можуть мати значні наслідки для незалежності судової системи.
…

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України разом із ОБСЄ у рамках меморандуму спільно моніторитимуть конфліктні настрої щодо кримчан на Херсонщині, заявив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник міністра з питань Криму і євроінтеграції Олексій Ілляшенко.

«Проєкт називається «Розширення географії імплементації показників щодо оцінок виникнення конфліктів в суспільствах, на які негативно вплинули наслідки конфлікту». Йдеться про вивчення настроїв та лояльності місцевих до кримчан. У нас дійсно є інформація про те, що на прилеглих територіях існують конфлікти і непорозуміння між людьми, лояльними до Росії, і навпаки», – сказав Ілляшенко.

За його словами, проєкт моніторингу охопить Каланчак, Новоолексіївку та Херсон в рамках меморандуму з ОБСЄ та Швейцарією, що був підписаний ще в середині жовтня.

Він зазначив, що результати моніторингу можуть допомогти зрозуміти, де краще розміщувати сервісні центри для кримчан і наскільки місцеве населення готове до таких змін.

Раніше в представництві президента України в АР Крим підтримали ідею облаштування на адмінкордоні з Кримом сервісного центру з надання адмінпослуг і автостанції.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
…

У новій доповіді, представленій сьогодні Радою експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи, йдеться, що, хоча, за міжнародним правом, існує чітке зобов’язання не тільки для всіх держав, а й для міжнародних організацій не визнавати анексію, прямо чи побічно, це не обов’язково зобов’язує Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) у відмові в повноваженнях делегації держави, яка анексує чиюсь територію.

Як повідомляє пресслужба Ради Європи, доповідь підготували на запит Комітету ПАРЄ щодо правил процедури, імунітетів та інституційних питань наприкінці червня 2019 року в контексті відмови у повноваженнях російській делегації в ПАРЄ.

«Повноваження залишаються оскаржуваними до відкриття сесії ПАРЄ 2020 року, коли всі держави-члени, включаючи Росію, повинні будуть представити списки своїх нових делегацій. Анексія є незаконним актом, який порушує заборону на застосування сили і принципи територіальної цілісності держав і невтручання у справи, що належать до внутрішньої юрисдикції іншої держави. Відповідно до міжнародного права, існує чітке зобов’язання для всіх держав, а також для міжнародних організацій, включаючи Раду Європи, не визнавати анексію, прямо чи побічно», – йдеться на сайті Ради Європи.

Як йдеться в повідомленні, експерти Венеціанської комісії вважають, що «основне зобов’язання держави, яка здійснює анексію, полягає в тому, щоб дозволити населенню анексованої території брати участь у виборах парламенту тієї держави, якій ця територія належить за законом».

«Для держави, яка анексує, організація виборів до свого власного парламенту є мірою, яка суперечить принципу міжнародного гуманітарного права, згідно з яким держава, що окуповує, має утримуватися від будь-яких важливих інституційних змін. У будь-якому разі, організація виборів державою-окупантом на анексованій території не здатна і не може «вилікувати» незаконність анексії. Крім того, вибори, що проводяться на територіях за межами міжнародно визнаних кордонів, матимуть труднощі щодо відповідності «вільним і справедливим» виборам», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що зобов’язання Парламентської асамблеї Ради Європи не визнавати анексію впливає на перевірку повноважень делегації, яка анексує територію іншої держави.

«Стосовно загальнонаціональних виборчих округів «зобов’язання за міжнародним правом для ПАРЄ не визнавати анексії необов’язково зобов’язує до відмови у повноваженнях усій делегації держави, що здійснює анексію», – йдеться в повідомленні із тезою про те, що «можливі інші варіанти».

Очікується, що повний текст доповіді буде опублікований у понеділок, 9 грудня, на сайті Венеціанської комісії.

У червні Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

Російська делегація не брала участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
…

Користувачі соціальних мереж запустили флешмоб після висловлювань президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про анексію Криму.

У Instagram і Twitter публікують фото плакату з головою осла, з яким напередодні вийшов на пікет у Нур-Султані казахстанський художник Асхат Ахмедьяров, щоб попросити вибачення у народу України.

Також користувачі ставлять хештег «Вибачте за нього», саме цей напис був на плакаті Ахмедьярова.

«Я – громадянка Казахстану, і мені соромно за слова Токаєва. Я висловлюю солідарність Україні і вважаю Крим тимчасово окупованою Росією територією України», – пишуть користувачі в Twitter.

Раніше в інтерв’ю Deutsche Welle президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що не називає анексією події, які відбулися в Криму в 2014 році, коли Росія заявила про «приєднання» українського півострова до своєї території.

4 грудня Міністерство закордонних справ України заявило, що готує демарші Казахстану через слова Токаєва.

 
…

Суд в анексованому Криму 6 грудня продовжив на два місяці арешт українського активіста Олега Приходька.

Як повідомив кореспондентові проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Назім Шеіхмамбетов, суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Олена Холодна продовжила арешт Олегові Приходьку до 10 лютого 2020 року.

Засідання суду проходило в закритому режимі, на процес не пустили навіть рідних Приходька.

Раніше повідомлялося, що російська служба з фінансового моніторингу внесла кримчанина Олега Приходька в список осіб, причетних до екстремістської діяльності або тероризму.

Приходька затримали 10 жовтня. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин. За рішенням суду, активіст залишиться під вартою в СІЗО до 10 грудня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в Криму.
…

У Києві презентували збірку спогадів «Капелани. На службі Богу і Україні». Як передає кореспондент Радіо Свобода, книга містить розповіді військових капеланів різних конфесій, які від початку збройного конфлікту на сході України у 2014 році здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

Капелани розповідають про етапи становлення капеланської служби та про особливості служіння на передовій в умовах протидії російській агресії.

Книгу «Капелани. На службі Богу і Україні» видав Український інститут національної пам’яті. Укладачка збірки, координатор усних історичних проєктів інституту Тетяна Ковтунович повідомила, що свідчення (спогади, розповіді) військових капеланів записані УІНП у межах проекту «Усна історія АТО».

«Ми зібрали 23 історії капеланів різних християнських конфесій, які проводять душпастирське служіння оборонцям України на передовій», – розповіла Ковтунович кореспондентові Радіо Свобода.

Серед учасників презентації були герої книги – військові капелани та предстоятелі церков (Православної, Української греко-католицької та Римо-католицької церков). Презентація відбулась у Православній богословській академії на території Михайлівського Золотоверхого монастиря.

 
…

367 людей засуджені через неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян у 2014-2018 роках, повідомила Державна судова адміністрації України. Вироки стосовно всіх цих людей набрали законної сили.

У 2014 році кількість засуджених становила 66, у 2015 – 73, у 2016 – 74, у 2017 – 66, у 2018 – 88.

За даними Генеральної прокуратури України, у період із січня 2014 року до жовтня 2019-го українські правоохоронці зареєстрували 5 765 кримінальних проваджень через неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян. За цей час правоохоронці виявили 589 людей, які повідомляли неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян. Загалом до судів направили 701 провадження.

Стаття 259 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років. Якщо злочин спричинив тяжкі наслідки або вчинений повторно, мова йтиме про позбавлення волі на 4-8 років.

 
…

Україна висловила Росії протест через вирок українському громадянину Енверу Сейтосманову. Про це повідомила речниця МЗС України Катерина Зеленко. 

«Висловлюємо рішучий протест російській стороні у зв’язку з вироком «кишенькового» суду міста Ростов-на-Дону громадянину України Енверу Сейтосманову за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. Чергове свідчення карального та неправового характеру російської «феміди», – написала речниця у твітері.

Судді Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону 5 грудня оголосили вирок севастопольцю Енверу Сейтосманову, фігурантові севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Його засудили до 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік.

Саме таке покарання раніше просив прокурор Ігор Надолинський для Сейтосманова.

Братів Ернеса та Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після проведених обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу вручили постанову про порушення кримінальної справи. Його звинувачували в «організації діяльності терористичної організації».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сейтосманова політичним в’язнем. 

У серпні в російському Північно-Кавказькому окружному військовому суді (нині Південний окружний військовий суд Росії) відбулося перше засідання по суті щодо севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір», фігурантом якої є Енвер Сейтосманов.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

 
…

Особистий адвокат президента США Дональда Трампа Руді Джуліані перебуває в Києві, повідомляють американські засоби інформації.

«Як хороший юрист, я збираю докази, щоб захистити мого клієнта від фальшивих звинувачень, які висуваються проти нього», – написав Джуліані 4 грудня в текстовому повідомленні, адресованому виданню The New York Times.

За даними The New York Times, напередодні в Будапешті Джуліані зустрічався з колишнім генеральним прокурором України Юрієм Луценком, а в Києві має розмови з іншими колишніми співробітниками прокуратури – ексгенпрокурором Віктором Шокіним і прокурором Костянтином Куликом.

Руді Джуліані відвідує Київ у той час, як у США розпочався новий етап розслідування про імпічмент президента Дональда Трампа.

4 листопада в юридичному комітеті Палати представників Конгресу США виступили чотири експерти з питань законодавства. Вони мають визначити, чи можна висунути Трампу звинувачення після його розмови з президентом України Володимиром Зеленським влітку цього року. Як стверджують демократи, президент США в телефонній розмові наполягав на проведенні в Україні розслідування щодо свого політичного опонента Джо Байдена. Демократи вважають, що Трамп перевищив свої повноваження для тиску на Україну.
…

«Я надав відповідні пояснення стосовно цієї ситуації і стосовно того, що я не кнопкодавив»
…

Німецькі правоохоронці 29 листопада затримали колишнього народного депутата Олександра Онищенка за запитом Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поблизу міста Ольденбург. Про це Радіо Свобода повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше журналісти «Схем» повідомили, що ексдепутата Олександра Онищенка затримали в Німеччині за запитом НАБУ та САП і взяли під варту. Надалі суд має визначити Онищенку запобіжний захід на період розгляду цього питання. Дата засідання ще не відома.

У липні 2018 року НАБУ повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка. Детективи також викликали його на допит.

За версією слідства, Олександр Онищенко причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в понад 740 мільйонів гривень. У розшуку в Україні Онищенко є з 2016 року. Сам ексдепутат перебував в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заявив, що підозрюваного в організації корупційної схеми з розкрадання коштів під час продажу газу в рамках договорів про спільну діяльність з «Укргазвидобування» колишнього народного депутата Олександра Онищенка в грудні можуть екстрадувати з Іспанії в Україну.
…

Міський військкомат окупованої Росією Керчі зазнає труднощів з призовом до російської армії. Про це заявив підконтрольний Росії «глава» Керчі Сергій Бороздін.

«У військкоматі Керчі змушені визнати, що останнім часом зазнають труднощів при наборі до армії, оскільки придатні до строкової служби молоді люди активно уникають призову. На даний момент з 1891 людини, вдалося оповістити 1535. Решта 296 – в числі тих, хто ухиляється. З огляду на призовний ресурс міста, такі цифри є неприпустимими», – зазначив Бороздін.

На його думку, однією з проблем ситуації, що склалася є «довгостроковість проходження призовниками медогляду в лікувальних установах міста».

«Багато керчан просто не встигають до заклику, а деякі навмисне затягують процес», – зазначив він.

Бороздін повідомив, що доручив розробити «дорожню карту» проходження медичної комісії призовниками. При цьому він нагадав, що ухилення від призову карається штрафом, або примусовими роботами, арештом і навіть позбавленням волі на строк до двох років.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов раніше повідомив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що з 2014 року в російську армію призвали 18,9 тисячі кримчан.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляла, що в 2017 році на військову службу в збройні сили Росії закликали не менш ніж 4800 жителів Криму. За даними тимчасового повіреного в справах США при ОБСЄ Гаррі Каміана, в 2018 році в російську армію призвали 5600 кримчан.
…

Адвокатка Євгенія Закревська оголосила 4 грудня, що вона припинила голодування, яке тримала через загрозу припинення розслідування справ Майдану.

«Зупиняємо голодування, але не припиняємо контролювати виконання владою плану дій по відновленню слідства у справах Майдану і не втрачаємо суспільної уваги над цими справами. Як тільки зникає увага суспільства – зникає пріоритет для влади, і починається колапс», – зазначила вона.

Вона додала, що тепер треба вимагати підписання ухваленого закону про перезавантаження ДБР президентом, а також указу глави держави про затвердження нової структури ДБР, зі створеним новим управління у справах Майдану.

Верховна Рада України 3 грудня ухвалила закон, який передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань. Відповідне рішення підтримали 252 народних депутати.

Серед ухвалених правок, зокрема, дозвіл слідчим Генпрокуратури, які займалися справами Майдану, без конкурсу перейти на роботу до ДБР. Через цю правку минулого тижня адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування.
…

Учасники наради за участю президента України Володимира Зеленського 3 грудня в Києві затвердили «п’ять сценаріїв реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу», повідомляє офіційний сайт глави української держави.

У повідомленні не вказані деталі цих сценаріїв.

«Володимир Зеленський чітко окреслив позицію щодо неприпустимості розв’язання проблеми окупованих територій військовим шляхом і необхідності досягнення миру на сході України політико-дипломатичними методами. Секретар РНБО Олексій Данілов висловив упевненість, що за підтримки міжнародних партнерів Україна зможе повернути тимчасово окуповані території та припинити воєнні дії», – інформує президентський сайт.

Перед зустріччю у Нормандському форматі відбудеться засідання РНБО під головуванням Зеленського, уточнюється в повідомленні.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.
…

Верховна Рада достроково припинила повноваження народних депутатів, членів фракції «Слуга народу» Олександра Кубракова та Олексія Кучера.

За позбавлення мандата Кубракова проголосували 329 парламентарів. Аналогічне рішення щодо Кучера підтримали 338 народних депутатів.

У листопаді Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. Кубраков, зі свого боку, очолив Державне агентство автомобільних доріг («Укравтодор»).

 
…