Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговою палатою в Україні та Європейською бізнес-асоціацією, глибоко стурбована подіями, що відбуваються навколо «ПриватБанку» і колишньої голови Національного банку Валерії Гонтаревої, йдеться у їхній спільній заяві від 17 липня.

«Такі ситуації однозначно дають як бізнесу, так і інвесторам, тривожний сигнал та ставлять під питання безпеки, справедливості та верховенства права в Україні. Націоналізація «ПриватБанку» в 2016 році стала важливим кроком для забезпечення фінансової і макроекономічної стабільності в Україні і призвела до стійкості всієї банківської системи. Ділове співтовариство наполегливо закликає президента, уряд і правоохоронні органи належним чином зреагувати на такі випадки, керуючись принципами справедливості, рівності і захисту всіх громадян, незважаючи на їхні позиції і політичні погляди», – йдеться у заяві.

У документі наголошується, що «забезпечення макроекономічної стабільності, незалежний Національний банк та подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом для забезпечення сталого економічного зростання України також мають стати ключовим пріоритетом для всіх гілок влади».

«Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата в Україні будуть продовжувати підтримувати зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України і уважно стежити за розвитком подій в цій сфері», – йдеться у заяві.

Колишня голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку Гонтаревої, назвавши подію «провокацією». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у свою чергу, назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» підпал будинку ексочільниці НБУ.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.
…

Міністерство оборони України розпочало аудит активів, якими володіє, аби згодом частину передати державі, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода очільник відомства Андрій Загороднюк.

«Міністерство має велику кількість активів і дуже багато було проблем, у тому числі корупційних. Міністерство – це не бізнес-організація. Тобто наша політика така, що, скажімо так, в середньостроковій перспективі ми не маємо займатися управлінням підприємствами. Але багато підприємств було створено для того, щоб просто виводити активи. Зараз ми започаткували аудит – перелік і облік усіх підприємств. Ми маємо занести це все в електронну базу, чітко розділити ті активи, які потрібні і ті, які ми можемо передати державі. Наприклад, є будівельні підприємства, вони щось будуть. Вони є будівельними підрядниками. Ми можемо, звичайно, ними управляти, але це не функції Міноборони. Це може бути інше міністерство, або Фонд держмайна, або «Укроборонпром». Або інший держаний холдинг, який буде створений чи вже є. Але Міністерство має розробляти політику з оборони, міністерство має управляти збройними силами, а не займатися бізнесом», – наголосив міністр оборони.

Загороднюк наголосив, що у відомстві планують розробити «політику поводження з активами». За його словами, до роботи над нею планують долучити експертів і громадськість.

«Буде вироблена дуже серйозна, відкрита і прозора політика нашого поводження з активами. Тому що ми не можемо дозволити собі будь-які ризики того, щоб активи кудись йшли і держава їх втрачала, вони накопичувалися роками, десятиліттями, а іноді й століттями. Але збереження активів, які є – земля, нерухомість і так далі – це наше основне завдання. Це величезна кількість активів, вони мають бути обліковані. І якщо ми ідемо до якихось проектів, де вони переходять, наприклад, ми отримуємо квартири. Це може бути зроблено тільки прозоро, з чітким розумінням як визначається вартість, на конкурсній основі. Цієї політики ще немає. Але це не питання, яке ми будемо швидко запускати, бо ми не можемо дозволити ніяких корупційних ризиків тут», – зазначив міністр.

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаді міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проектного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.

Повністю інтерв’ю з міністром оборони України Андрієм Загороднюком дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 21 вересня.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провели телефонну розмову, під час якої глава американського Держдепартаменту наголосив на незмінній підтримці Києва Вашингтоном, повідомила 17 вересня пресслужба Держдепартаменту.

«Держсекретар Майк Помпео сьогодні спілкувався з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком. Держсекретар Помпео привітав міністра закордонних справ Пристайка з його нещодавнім призначенням і підтвердив підтримку США України на шляху просування важливих реформ у боротьбі з корупцією, зміцнення верховенства права і створення економічного середовища, яке сприяє конкуренції та інвестиціям», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що Помпео «висловив незмінну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України».

В українському зовнішньополітичному відомстві поки не повідомляли про перебіг розмови Пристайка з Помпео.

Верховна Рада України 29 серпня призначила Вадима Пристайка міністром закордонних справ.

У 2014-2017 роках Вадим Пристайко був заступником міністра закордонних справ. У липні 2017 року п’ятий президент України Петро Порошенко призначив його головою місії України при НАТО.
…

Президент України Володимир Зеленський «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. В заяві Офісу президента події названі «провокацією». 

«Пожежа в будинку колишньої очільниці НБУ – брутальний злочин, швидке розкриття якого має стати пріоритетом в роботі правоохоронних органів. В Україні всі мають почуватися захищеними незалежно від колишніх або нинішніх посад та політичних поглядів. Право на безпеку та право на приватну власність мають бути непорушними (щодо останнього рішення може ухвалювати лише суд)», – ідеться в поширеній 17 вересня заяві.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков раніше 17 вересня назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» нічний підпал будинку, який належить колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій.

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. «Наш будинок під Києвом у селищі Гореничі спалили. Кинули пляшку із запалювальною сумішшю через паркан. Будинок повністю згорів. Пожежникам не вдавалося його навіть згасити. Це вже повне і остаточне свавілля! Я не знаю куди мені звертатися», – зазначила Гонтарева.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.
…

Формула обміну утримуваними особами «всіх на всіх» не є життєздатною, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Що стосується обміну, то я вам скажу, що ідеальна формула «всіх на всіх», яка всім дуже подобається, насправді не є життєздатною. Тому що потрібно дуже чітко погодити, хто ці «всі на всі». Коли у цих списках з’являються кримінальні авторитети, які є друзями тих, що перебувають з того боку, і їх намагаються запихнути в список як матеріал для обміну, а насправді, це люди, які не мають ніякого стосунку до цього конфлікту, – тоді ці списки не погоджуються», – сказав Пристайко.

7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців, зокрема і 24 моряки. В Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

13 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує нові списки та чекає на наступний етап обміну утримуваними особами. У Кремлі також не виключили можливість нового обміну.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів про плани провести наступний обмін утримуваними особами з Росією «найближчим часом».

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в ув’язненні в Росії залишаються 113 громадян України, із них – 89 кримських татар.
…

Посольство України в Чехії закликає владу країни засудити поїздку групи громадян Чехії до анексованого Росією Криму. Про це йдеться в поширеній увечері 16 вересня заяві.

У тексті наголошується, що учасники групи «нібито обговорили з представниками російської окупаційної влади» питання щодо «налагодження поїздок туристичних груп» з Чехії до окупованого Криму, що було б прямим порушенням режиму санкцій ЄС.

Також у заяві українського посольства зазначено, що «за наявною інформацією, у складі групи порушників українського законодавства були й особи з числа керівництва так званої «Світової ради підкарпатських русинів», з якими нещодавно зустрівся президент Чеської Республіки».

Минулого тижня Міністерство закордонних справ України викликало «для отримання роз’яснень» посла Чеської Республіки в Україні Радека Матулу. Приводом для цього стали повідомлення про зустріч президента Чехії Мілоша Земана з представниками чеської неурядової організації «Світова рада підкарпатських русинів».

Чехія офіційно підтримує територіальну цілісність України в межах офіційно визнаних кордонів, а також є учасницею режиму санкцій, запроваджених Євросоюзом через анексію Криму та підтримку Росією бойовиків на Донбасі.

 
…

На зустрічі «нормандського формату» Україна хоче вирішити питання звільнення всіх утримуваних осіб, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Головні кроки на цій зустрічі – вирішення, а не обговорення питання остаточного обміну всіх наших полонених. Друге питання – остаточне визначення чітких термінів розведення військ – Золоте, Петровське, потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська вздовж усієї контактної лінії», – заявив Зеленський.

За словами президента України, необхідно вирішити питання термінів виведення російських військ до проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій території.

«Якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованій території, ми маємо розуміти, що чіткі терміни повинні бути до виборів, виведення всіх військ з тимчасово окупованої території», – розказав президент.

Нещодавно президент Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

Адвокат колишнього українського в’язня Володимира Балуха Дмитро Дінзе підтвердив, що в російських місцях несвободи його підзахисного «зробили російським громадянином».

«Він став громадянином Росії виключно в Торжківській колонії. Там йому сказали, що видали паспорт, що всі документи були відповідним чином складені. Ми не заперечували цю процедуру, на відміну від (Олександра) Кольченка, – ані по (Олегу) Сенцову, ані по Володі (Балуху), – оскільки це не мало сенсу: будь-яке оскарження лише «закріплювало», так скажемо, громадянство російське щодо українських громадян. Російські суди цікаво підходять до цього питання, вони звертаються до різних компетентних органів і потім показують нам різні документи, що, дивіться, він громадянин Росії», – розповів захисник на пресконференції в Києві.

«Тому ми юридичних процедур (із доведення відсутності російського громадянства – ред.) не запускали, клоунаду цю ми вирішили не робити, дочекалися певних політичних процесів, цього обміну, де всі компетентні органи розібралися, що жодних російських паспортів ні Володя, ні Сенцов, ні Кольченко ніколи не отримували і нііколи не були громадянами Росії», – додав Дмитро Дінзе.

Звільнений з російського ув’язнення український активіст із Криму Володимир Балух подаватиме позов до Європейського суду з прав людини проти Росії. Про це він сказав минулого тижня в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Балух уточнив, що підготовка документів для подання в ЄСПЛ у його справі ведеться з 2016 року.

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак з 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.
…

Міністр фінансів України Оксана Маркарова представить у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2020 рік 20 вересня, повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков під час погоджувальної ради.

«Стосовно години запитань до уряду. Хотів би всіх привітати. Нам надійшов проєкт бюджету вчора до Верховної Ради України. І я впевнений, що у п’ятницю, згідно з розкладом, міністр фінансів Оксана Сергіївна Маркарова представлятиме бюджет у Верховній Раді України. Думаю, це компенсує годину запитань до уряду», – розповів Разумков.

15 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету. Парламент має схвалити його в першому читанні до 20 жовтня. Закон про державний бюджет мають ухвалити до 1 грудня.

Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».
…

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що санкції проти Росії через анексії Криму залишаться чинними до повної деокупації півострова. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «1+1».

Відповідаючи на запитання про ставлення до «винесення Криму за дужки» в питанні домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі, Волкер сказав, що потрібно розділяти санкції, які були запроваджені проти Росії за Крим і за Донбас.

«Перш за все, ми ввели санкції через російську анексію Криму, а також через те, що росіяни не виконують Мінських угод. І також через кілька інших причин, таких як напад на сім’ю Скрипалів у Великобританії. Якщо Росія буде виконувати Мінські угоди так, як вона взяла на себе зобов’язання це робити, тоді ми будемо розглядати ослаблення цих санкцій. Але санкції щодо Криму будуть залишатися настільки довго, скільки Росія буде продовжувати окупацію Криму. Інші санкції так само», – сказав Волкер.

Він зазначив, що, на його думку, зараз Росія не виконує Мінські домовленості, тому немає підстав послаблювати будь-які із санкцій.

У червні 2019 року Рада Європейського союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Росії через анексію Криму і Севастополя.

Санкції переважно стосуються російського банківського і енергетичного секторів. Їх вперше запровадили влітку 2014 року і відтоді щоразу продовжували на пів року. Санкції стали відповіддю на анексію Росією Криму та підтримку Москвою бойовиків на Донбасі.
…

Президент України Володимир Зеленський проведе переговори з президенткою Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, яка прибуде до україни з офіційним візитом у понеділок, 16 вересня, повідомляє офіс глави української держави.

Згідно з повідомленням, переговори сторін проходитимуть у Маріїнському палаці в Києві, за підсумками яких Зеленський і Чапутова зустрінуться із журналістами.

Ні на сайті президента України, ані на сайті президента Словаччини не вказані теми переговорів лідерів країн.

Юристка Зузана Чапутова склала присягу президента Словацької Республіки 15 червня. У свої 45 років Чапутова стала наймолодшим президентом Словаччини і також першою жінкою на цій найвищій державній посаді в історії країни.

 
…

У штабі не повідомили, чи є постраждалі в результаті цих обстрілів
…

У Сполучених Штатах Америки відбулася церемонія випуску українських моряків, які пройшли навчання й підготовку у США для служби на патрульних катерах класу Island («Айленд»), що отримали імена «Старобільськ» (P190) і «Слов’янськ» (P191).

На церемонії, яка відбулася на базі Берегової охорони США в місті Балтиморі, штат Меріленд, виступили й посол України у США Валерій Чалий разом із командувачем Військово-морських сил України Ігорем Воронченком, повідомило посольство України у США.

Вони подякували керівництву Берегової охорони і всім, хто брав участь у проекті, за підготовку й цінний досвід, який вони передали українським морякам для покращення військово-морських спроможностей ЗСУ.

Посол також вручив почесні подарунки працівникам і службовцям Берегової охорони США.

Із американської сторони випускників привітав один із чільних командувачів Берегової охорони США контрадмірал Джозеф Воводіч.

Патрульні катери класу Island («острів» – катери названі іменами американських островів) були збудовані для Берегової охорони США. За даними з відкритих джерел, їх вважають дуже вдалими за їхніми мореплавними якостями, вони мають передове навігаційне і електронне обладнання, що дає можливість використовувати їх для найрізноманітніших функцій берегової охорони. Всього в 1985–1992 роках їх збудували 49, 37 із них – далі на службі в Береговій охороні США.

Їх планують поступово замінити на катери новішого класу. США вже передавали такі катери іншим державам – Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.

Два такі катери, USCGC Cushing (WPB-1321) і USCGC Drummond (WPB-1323), збудовані 1988 року, отримала й Україна – урочиста передача відбулася майже рік тому, 27 вересня 2018-го. Україна отримує самі ці катери за програмою «Надлишкового оборонного обладнання» (Excess Defense Articles, EDA) безоплатно. Але Київ мав оплатити супутні витрати – такі, як техобслуговування, переобладнання і навчання екіпажів.

Тепер після завершення навчань екіпажів і переобладнання самих катерів їх мають доправити до України, до Одеси.
…

Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак виступив за виконання мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра», дотримання якої вимагає Росія і проти якої різко заперечувала попередня влада України за президента Петра Порошенка.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що цей план, який передбачає місцеві вибори на окупованій території без виведення російських гібридних сил і без перекриття кордону з Росією, є «добрим принципом» і «доброю основою» для того, як, за його словами, «правильно читати мінські домовленості».

При цьому в кулуарах форуму, відповідаючи на прохання Радіо Свобода уточнити таку позицію, Лайчак сказав: «Ми маємо мінські домовленості, але ми також бачили, що є різні інтерпретації їх. Те, що пропонував пан Штайнмаєр, було пропозицією, як іти вперед крок за кроком. І натепер це найсерйозніша, якщо не єдина серйозна, інтерпретація мінських домовленостей. Я також вважаю, що вона реалістична. І, схоже, це може бути той шлях, яким можна прийти до повного виконання мінських домовленостей».

А на запитання про те, чи можна довіряти Росії і її керівництву в тому, що вона виконає всі свої зобов’язання, в разі втілення «формули Штайнмаєра», Лайчак заявив: «Я не можу тут займатися спекуляціями. Але від російської сторони я кілька разів чув, що вона підтримує «формулу Штайнмаєра». Тож тепер настав час працювати над нею… Ми маємо план, і давайте почнемо працювати над його втіленням. Нинішні події дуже заохочують. Тож давайте доможемося того, щоб не втратити імпульсу».

Раніше 14 вересня в кулуарах цього ж форуму спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер наголошував із приводу нових розмов про «формулу Штайнмаєра», які знову почали лунати останніми днями, що вільні і справедливі місцеві вибори на нині окупованих територіях «можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», і «ми говоримо про політичну волю – Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт».

За формулою про порядок виконання мінських домовленостей, яку пропонував свого часу тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закон про так званий «особливий статус» окупованих територій Донбасу (закон про особливий порядок місцевого самоврядування на них) мав би почати тимчасово діяти вже в день таких місцевих виборів там, а після звіту ОБСЄ про ці вибори вже й постійно. Дотримання саме такої послідовності домагається Росія. Сам же український закон, чинний наразі до 31 грудня, передбачає, що основна його частина почне діяти тільки з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування, обраними на таких виборах, що мають відбутися за низки умов, зокрема безпекових.

Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра». Ця формула фактично пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна досі твердо наполягала на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань.
…

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.

Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».

Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».

Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.

«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.

«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.

Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.

«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.

Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності.
…

У відносинах України та Росії спостерігається «певне потепління», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в ефірі телеканалу «Інтер».

«Ми зараз шукаємо компроміс, як відновити мир. Вочевидь це не входить в інтереси Росії. Саме для цього і придуманий мінський формат, домовленості. На скільки Росія зараз готова домовлятися – є певне потепління, відлига. І [президент України Володимир] Зеленський намагається це використати», – сказав Пристайко.

Він додав, що Зеленський «не збирається чекати наступні п’ять років, поки будуть помирати військові».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Київ розраховує провести наступний обмін утримуваними особами з Росією «найближчим часом», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в ефірі телеканалу «Інтер».

«І ця паралельна робота проходить щодо звільнення всіх на всіх. Це був завжди складний процес, тому що «всіх на всіх» передбачає, що ми знаємо списки, ми погоджуємося на ці списки… Спеціальні групи людей працюють кожен божий день – і вночі, і вдень для того, щоб узгодити і зрушити з місця цей дуже складний, знову-таки, ментально несправедливий процес. Але ми плануємо звільнити найближчим часом наших хлопців», – сказав Пристайко.

7 вересня в межах обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

У ході обміну були звільнені Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Едем Бекіров, Євген Панов, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Роман Сущенко, Артур Панов, Олексій Сизонович, а також захоплені в листопаді 2018 року українські моряки.

13 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує нові списки та чекає на наступний етап обміну утримуваними особами. У Кремлі також не виключили можливість нового обміну.

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в ув’язненні в Росії залишаються 113 громадян України, із них – 89 кримських татар.
…

Питання виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу може обговорюватися лише після виконання низки умов, заявив президент України Володимир Зеленський. Серед цих умов – виведення російських військ.

«Це питання звільнення людей, питання розведення військ – зараз ми говоримо про розведення у Золотому та Петрівському, по всій території – це 400 кілометрів. І тільки після цього ми можемо вести мову про формат виборів на окупованих територія», – розповів Зеленський.

Він наголосив, що вибори в ОРДЛО мають відбутися лише за українським законодавством.

13 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що українська влада хоче провести місцеві вибори у всій країні, включно з тимчасово окупованими територіями Донбасу (але при цьому він не згадав про так само окупований український Крим). Пристайко додав, нібито «формулу Штайнмаєра», яка передбачає вибори в ОРДЛО, «узгодили» під час президентства Петра Порошенка. Він запевнив, що в цьому «немає нічого цікавого або такого, щоб звинувачували у зраді або перемозі».

Колишній посол України в ЄС, радник п’ятого президента Петра Порошенка Костянтин Єлісєєв наголосив, що Україна не давала згоду на застосування «формули Штайнмаєра».

За день до цього президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно, і тільки після того передбачене виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил) і вже потім повернення Україні контролю за українсько-російським кордоном.
…

Голова державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус виступає проти того, щоб акціонером концерну було Міністерство оборони України. Він сказав про це Радіо Свобода 13 вересня у кулуарах форуму «Ялтинської європейської стратегії» 13 вересня в Києві.

«Зараз акціонером, можна так сказати, «Укроборонпрому» є Міністерство економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства. І думка про те, що це може бути Міністерство оборони – це не є остаточне рішення. На мою думку, в Міноборони є конфлікт інтересів, і в Міністерства оборони також є інші оборонні підприємства, які в дуже поганому стані. Тому в Міноборони, на жаль, нема якісного підходу до управління державними підприємствами. Тому я б хотів, щоб «Укроборонпром» залишився під Міністерством економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства», – сказав Абромавичус.

Минулого тижня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, як будуть реформувати державний концерн «Укроборонпром». За його словами, функцію акціонера підприємства буде виконувати Міністерство оборони.

«Наразі акціонером є Кабінет міністрів, моя позиція насправді, що Кабмін не може бути акціонером, якесь одне з міністерств має бути акціонером. Міністерство оборони – це оптимальний варіант, який ми проговорили. Цей варіант також і забезпечує відповідний зв’язок із президентом», – розповів Данилюк і додав, що це рішення «затвердили».

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
…

Бізнесмен Ігор Коломойський відреагував на заяву в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволода Ковальчука про те, що національній енергетичній компанії загрожує банкрутство, зокрема, через борг підприємств Коломойського.

Відповідаючи на питання кореспондента Радіо Свобода у кулуарах форуму «Ялтинської європейської стратегії» 13 вересня в Києві, чи відповідає дійсності озвучена Ковальчуком заява, Коломойський похитав головою і сказав: «Він засидівся там на цьому місці».

13 вересня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук заявив, що українські промислові споживачі електроенергії, серед яких передовсім – компанії групи «Приват», від моменту запуску ринку електроенергії в Україні, накопичують борг за послуги національної енергетичної компанії «Укренерго», який загрожує фінансовій стабільності компанії.

В «Укренерго» мають намір позиватися до неплатників та оскаржувати рішення судів, винесені на їхню користь.
…

Українська влада хоче провести місцеві вибори у всій країні, включно з тимчасово окупованими територіями Донбасу. Про це у кулуарах 16-ї щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) журналістам заявив міністр закордонних справ України Владислав Пристайко, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна».

«Ми погодилися на Мінські домовленості п’ять років тому, зокрема й на проведення виборів. На нашу думку, ідеально було б провести вибори, доки це неможливо, одночасно в усій нашій державі. В них (на окупованих територіях Донбасу – ред.) уже двічі були вибори – фейкові, їхніх результатів ми не визнаємо. Зараз ми пропонуємо провести одночасно вибори на всій території, зокрема й на окупованій. Подивимося, чи спрацює це, за часом виключно», – зазначив він у коментарі агентству.

Пристайко додав, що «формулу Штаймаєра», яка передбачає вибори в ОРДЛО, узгодили під час президентства Петра Порошенка.

«Формулу Штаймаєра», яку наш глава держави погодив, ми як люди, які виконують навіть те, що пообіцяли наші попередні президенти, повинні виконувати. Ми зараз обговорюємо, в якій формі», – розповів міністр.

При цьому він запевнив, що в цьому «немає нічого цікавого, або такого, щоб звинувачували у зраді або перемозі».

12 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував колишній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штаймаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» в день проведення виборів на окупованих територіях, тоді ж відбувається виведення незаконних збройних формувань.

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

Голова Служби безпеки України Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. Його спільний візит на це свято разом з першим помічником президента Сергієм Шефіром журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») показали напередодні в розслідуванні «Епоха Суркіса».

Журналісти помітили, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.

Від гостей, які також були на святі, «Схеми» дізналися, що було в пакетах. Зокрема, візитерам подарували книгу про життєвий шлях іменинника під назвою «Епоха Суркіса». А також – фоторамку бренду Fendi, в яку гості мали помістити оперативно роздруковану спільну з іменинником світлину. 

Журналісти дізнались, що на подарованих рамках був штрихкод елітного магазину в Італії. Зателефонувавши туди, «Схеми» з'ясували, що саме таку фоторамку з натуральної шкіри там продають за 540 євро – це близько 15 тисяч гривень. 

Водночас відповідно до окремих статей закону України «Про запобігання корупції» голова СБУ не може прийняти подарунок, який коштує більше, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб (близько 2 тисяч гривень). 

Таким чином, якщо Іван Баканов також отримав у подарунок світлину з ювіляром Суркісом у рамці Fendi, яка коштує близько 15 тисяч гривень, він порушив окремі статті цього закону. За порушення цих правил очільник СБУ може отримати штраф від 1700 до 3400 гривень та конфіскацію дорогої фоторамки.

«Коли особа отримує пропозицію такого подарунка, вона повинна сама звернутися в НАЗК і повідомити про це, – пояснила юристка ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан. – НАЗК має дати роз'яснення, що і як робити в цьому випадку. Оскільки Баканов – сам керівник СБУ, то повинен був повідомити це відомство. Схоже, він прийняв подарунок, не звернувшись до НАЗК. Тепер у цьому випадку до «антикорупційників» можуть звернутись громадські організації навіть на підставі сюжету про це. Далі НАЗК має перевірити ці факти і, в разі підтвердження, скласти протокол про корупційне правопорушення та направити його до суду. Суд надалі вирішить, чи було порушення законодавства та або оштрафує чи винесе інші санкції, або закриє справу».

«Схеми» звернулися за коментарем до Баканова із запитанням, чи буде організована внутрішня перевірка факту отримання головою СБУ подарунка на предмет того, чи він не перевищує граничну допустиму вартість, вказану у статті 23 закону «Про запобігання корупції». Відповіді поки редакція не отримала.

Раніше «Схеми» показали, як на святкування 70-го дня народження Григорія Суркіса 4 вересня до готелю «Інтерконтиненталь» з’їхалися представники різних політичних поколінь, включно з представниками нової влади. Серед гостей були колишній голова СБУ, три колишні президенти, олігархи та народні депутати, а також наближені до Володимира Зеленського нинішній голова СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

За чотири дні до того президент Зеленський анонсував «гучну історію, яка дуже погано закінчиться», про фінансування партії «ОПЗЖ», одним із лідерів якої є кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук, а офіційним спонсором цієї політсили і обраним депутатом є Григорій Суркіс.

Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.

Святкування ювілею бізнесмена та народного депутата Григорія Суркіса розпочалося вдень 4 вересня і тривало близько 10 годин у елітному готелі «Інтерконтиненталь» у центрі столиці.

Григорій Суркіс разом із братом Ігорем навесні став фігурантом розслідування «Схем» «П. дав добро» про одну з найбільших афер в енергетиці часів президента Петра Порошенка. Журналісти оприлюднили записи телефонних розмов, на яких бізнесмен і ексдепутат Дмитро Крючков, який підозрюється НАБУ в розкраданні сотень мільйонів гривень коштів напів державних обленерго, отримував вказівки від братів-бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів.

НАБУ вже двічі допитувало Суркісів, досліджуючи їхню роль у корупційній оборудці. Сам Григорій Суркіс у травні цього року свою причетність до афери заперечив.

…

Чинний голова МВС Арсен Аваков, колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та ексгенеральний прокурор Юрій Луценко також були на святкуванні 70-річчя Григорія Суркіса – народного депутата від  «Опозиційної платформи – За життя», соратника Віктора Медведчука та фігуранта антикорупційних розслідувань. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Епоха Суркіса» показали, як на свято Суркіса зібралися представники всіх поколінь української політики: три колишні президенти, три олігархи та наближені до Зеленського очільник СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

Гройсман, Луценко та Аваков найімовірніше залишили святкування в автомобілях через підземний паркінг, тому журналістам не вдалося зафіксувати їх на відео – на відміну від більшості інших ВІП-гостей. Утім, цю інформацію редакції підтвердили три незалежні джерела.

«Схеми» звернулися за коментарем до чинного голови Міністерства внутрішніх справ України Арсена Авакова з проханням пояснити, з яких причин він відвідував ювілей Григорія Суркіса.

Аваков у відповідь повідомив, що є головою фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, а у підконтрольних йому відомствах розслідувань стосовно Суркіса немає. 

Сам Григорій Суркіс не захотів по суті відповісти на запитання Радіо Свобода, надіслані йому двічі через прес-службу та на мобільний.

Раніше «Схеми» показали, як на святкування 70-го дня народження Григорія Суркіса 4 вересня до готелю «Інтерконтиненталь» з’їхалися представники різних політичних поколінь, включно з представниками нової влади. Серед гостей були колишній голова СБУ, три колишні президенти, олігархи та народні депутати. А також наближені до Володимира Зеленського нинішній голова СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

За чотири дні до того президент Зеленський анонсував «гучну історію, яка дуже погано закінчиться» відносно фінансування партії «ОПЗЖ», одним із лідерів якої є кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук, а офіційним спонсором цієї політсили і обраним депутатом є Григорій Суркіс.

Примітно, що Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». А згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.

Святкування ювілею бізнесмена та народного депутата Григорія Суркіса розпочалося вдень 4 вересня і тривало близько 10 годин у елітному готелі «Інтерконтиненталь» у центрі столиці.

Григорій Суркіс разом із братом Ігорем навесні став фігурантом розслідування «Схем» «П. дав добро» про одну з найбільших афер в енергетиці часів президента Петра Порошенка. Журналісти оприлюднили записи телефонних розмов, на яких бізнесмен і ексдепутат Дмитро Крючков, який підозрюється НАБУ в розкраданні сотень мільйонів гривень коштів напівдержавних обленерго, отримував вказівки від братів-бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів.

НАБУ вже двічі допитувало Суркісів, досліджуючи їхню роль у корупційній оборудці. Сам Григорій Суркіс у травні цього року свою причетність до афери заперечив.

 
…

Глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков прийняв відставку трьох заступників глави Національної поліції. Про це повідомляє пресслужба МВС.

Звільнено було керівника кримінальної поліції генерала поліції другого рангу В’ячеслава Аброськіна, начальника Головного слідчого управління генерала поліції третього рангу Віталія Невгада та начальника Департаменту захисту економіки генерала поліції третього рангу Ігоря Купранця.

Іншими наказами на посаду керівника кримінальної поліції міністр призначив генерала поліції третього рангу Євгена Коваля, а заступником голови Національної поліції – керівником Головного слідчого управління Максима Цуцкірідзе.

Верховна Рада України 29 серпня схвалила склад нового уряду, свою посаду зберегли двоє міністрів з попереднього складу – міністр фінансів України Оксана Маркарова та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Перед затвердженням Авакова у партії «Слуга народу» заявляли, що він може залишитися на посаді «на випробувальний термін» і під «особисте зобов’язання президента».

28 серпня активісти під будівлею Офісу президента вимагали не призначати Авакова на посаду міністра внутрішніх справ у новому уряді. Також низка громадських організацій виступили зі спільною заявою з цього приводу.

Арсен Аваков у кріслі голови МВС перебуває з лютого 2014 року.
…

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти послів п’ятьох іноземних держав.

Мова йде про послів Естонії – Каймо Кууска, Франції – Етьєна де Понсена, Австрії – Гернота Пфандлера, Нідерландів – Йоганнеса Германна Адріануса де Мола, Великої Британії – Мелінди Сіммонс.

В Офісі президента зазначили, що Зеленський поспілкувався з усіма послами. Зокрема, у розмові з представником Нідерландів він «висловив вдячність нідерландській стороні за конструктивну позицію у цьому питанні та готовність належним чином покарати винних у збитті літака рейсу MH17».

Під час розмови з послом Австрії Зеленський подякував Відню за допомогу в реабілітації дітей учасників бойових дій на Донбасі. За його словами, таку допомогу від Австрії отримали близько 500 дітей.
…

Активісти руху «Чесно» зафіксували неперсональне голосування з боку представниці фракції партії «Слуга народу» Олени Копанчук.

«Вона кнопкодавила сьогодні о 13:32 під час голосування за законопроєкт про внесення змін до закону «Про будівельні норми» щодо удосконалення нормування у будівництві (№1052) за основу», – розповіли активісти.

Копанчук – переможець виборів на мажоритарному окрузі номер 189 у Хмельницькій області.

10 вересня активісти руху «Чесно» зафіксували факт неперсонального голосування з боку позафракційного народного депутата-мажоритарника Олександра Ковальова.

11 вересня голова Верховної Ради та перший номер у списку виборчому списку «Слуги народу» Дмитро Разумков назвав дії колеги «неприпустимим».

Втім, того ж дня активісти повідомили про інший випадок «кнопкодавства». Ще 3 вересня за свого колегу голосував член фракції партії «Слуга народу» Сергій Литвиненко.

На початку вересня Верховна Рада надіслала до Конституційного суду України законопроєкт про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку доведеного судом «кнопкодавства» та відсутності парламентаря на певній кількості засідань Ради.
…

Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження через пожежу та детонацію боєприпасів на військовій базі в Калинівці.

Провадження відкрите за статтею 425 Кримінального кодексу України («недбале ставлення до військової служби»).

«Попередньо встановлено, що близько 11:40 11 вересня 2019 року на технічній території 48 арсеналу, що розташований у місті Калинівка Вінницької області, у районі відкритого майданчика відбулося близько шести вибухів боєприпасів, які підлягали утилізації. Можлива причина –займання сухої трави у результаті чого відбулася почергова детонація поодиноких боєприпасів, що лежали на землі», – розповіли в прокуратурі.

Міністерство оборони України інформувало, що 11 вересня на ділянці підриву нерозірваних боєприпасів технічної території бази зберігання поблизу селища Калинівка сталася пожежа внаслідок чого зафіксовані шість вибухів боєприпасів. За даними відомства, унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Востаннє пожежа і вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки сталися 26 вересня 2017 року. Тоді через це з Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини.

 
…

За інформацією Москалькової, вона і Денісова «обмінялися списками щодо громадян, які потребують гуманітарної підтримки»
…

Котов був одним із тих активістів, які допомагали морякам передачами в московському СІЗО.
…

«Йдеться про порушення низки статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»
…