Сторона захисту звільненого з російського ув’язнення українського активіста Володимира Балуха має намір продовжувати оскарження вироку російського суду, розповіла проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе.

«Ми будемо оскаржувати вирок суду в касаційному порядку. Наші дії в цьому напрямку триватимуть. Його участь при цьому необов’язкова. Він сам підпише касаційну скаргу, і ми її надішлемо», – сказала Дінзе.

За її словами, їй також невідомо, на якій саме підставі звільнили Балуха, «і це ще належить з’ясувати».

7 вересня в рамках обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

У ході обміну були звільнені Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Едем Бекіров, Євген Панов, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Роман Сущенко, Артур Панов, Олексій Сизонович, а також захоплені в листопаді 2018 року українські моряки.
…

У Запоріжжі 10 вересня відбулася акція на підтримку українських політв’язнів, що утримуються в Росії. В рамках заходу на площі Маяковського було встановлено 86 символічних капканів. Поряд із ними розміщений інформаційний стенд із прізвищами політв’язнів. Також у рамках заходу усі охочі могли написати листа підтримки політв’язням. 

«Усі знають хорошу новину, що 11 політв’язнів, 24 моряка вже звільнили. Це чудово, але це лише маленька частинка тих людей, що зараз знаходяться в тюрмах Кремля по зовсім несправедливих, сфабрикованих звинуваченнях. І зараз переважна частина з цього списку, що ми привезли – це кримські татари. Їх переслідують у першу чергу за релігійну приналежність, їхню громадянську активність. Тільки в справі кримських мусульман у нас зараз в’язнями Кремля є 64 людини», – розповіла представниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. 

У рамках акції також відбулася спеціальна пресконференція для ЗМІ. Зокрема, з медіа поспілкувався колишній політв’язень, заступник Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який поділився своєю історією. 

«Стаття, яку мені інкримінували, була ведена в Кримінальний кодекс Російської Федерації, як зміна і доповнення, вже після анексії Криму. В рамках кримінальної справи слідчий надумав проводити судово-психіатричну експертизу. З’ясувавши у адвокатів, що ця експертиза не обов’язкова при даній статті, я від неї відмовився. Потім рішенням суду вирішили все-таки її провести в примусовому порядку. І я в примусовому порядку 21 день провів у психіатричній лікарні у Сімферополі…Сам факт перебування в психіатричній клініці без обмеження контакту з хворими я розцінюю як засіб тиску на психіку, метод тиску на волю людини і як одне велике катування», – розповів Ільмі Умеров. 

Запоріжжя – це п’яте місто України, де проводиться акція «В’язні Кремля». Стартувала вона 13 серпня в Одесі. Організатори акції – Українська гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Об’єднання родичів в’язнів Кремля, кампанія #SaveOlegSentsov, Кримська правозахисна група, Крим-SOS та інші. 

У Росії утримують ще 113 громадян України, 89 із них – це представники кримськотатарського народу, повідомила вранці 10 вересня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. 

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією, внаслідок якого до Києва повернулися 24 полонених українських моряків і 11 політв’язнів, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух. 

Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнення кримськотатарських активістів із російського ув’язнення стане другим етапом українсько-російського обміну.
…

Верховна Рада 10 вересня в першому читанні підтримала законопроєкт, згідно з яким Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримують право самостійно здійснювати прослуховування чиновників.

За це рішення проголосували 297 народних депутатів. Фракції «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа – За життя» законопроєкт не підтримали. Депутати проголосували також за скорочення вдвічі терміну підготовки документу до другого читання.

29 серпня президент України Володимир Зеленський вніс законопроєкт №1009, що пропонує надати НАБУ і ДБР право самостійно здійснювати прослуховування. Документ передбачає вилучення з Кримінального процесуального кодексу та закону про статус народного депутата норми, що забороняє без згоди Верховної Ради здійснювати обшук народного депутата, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також втручатися в таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції.

3 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. Депутат із фракції «Радикальної партії» Андрій Лозовий подав, а парламент підтримав поправки, які передбачають, що всі процесуальні рішення, які тою чи іншою мірою обмежують права громадян, мають погоджувати у процесуального керівника і у слідчого судді, який ці клопотання розглядає. Також закон обмежував термін розслідування трьома місяцями замість шести.
…

Голова комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини Торхілдур Сунна Айварсдоттір заявила 9 вересня, що вітає обмін полоненими між Україною та Російською Федерацією, повідомляється на сайті асамблеї.

Водночас, за словами чиновниці, Володимир Цемах як особа, що цікавить слідчих у справі щодо спуску рейсу MH17, повинен залишатися доступним нідерландським органам, які розслідували цю справу.

«Те, що Україна дозволила пану Цемаху поїхати до Росії, не означає, що йому більше не потрібно співпрацювати у розслідуванні цієї жахливої події. Росія є державою-членом Ради Європи і як така юридично зобов’язана боротися з безкарністю », – зазначила Айварсдоттір.

За її словами, у жовтні комітет з юридичних питань призначить доповідача, який висловить оцінку прогресу у розслідуванні згаданої справи.

Володимир Цемах був однією із переданих російській стороні осіб у рамках обміну 7 вересня.

Це – колишній «командир ППО» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17. У міжнародній Спільній слідчій групі (JIT), що займається розслідуванням цієї справи, називають Цемаха «цікавою людиною для слідства».
…

Син одного з фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудки Ілля повідомив про погіршення стану здоров’я батька. Про це він сказав у розмові з російською службою Радіо Свобода.

За його словами, у Володимира Дудки в сімферопольському СІЗО виразка шлунка, аденома простати, з’явився пісок в нирках, він відчуває постійні болі. При цьому, за словами сина і адвокатів засудженого, за три роки Дудка жодного разу не отримував кваліфікованої медичної допомоги.

Джерело Радіо Свобода також повідомило, що в особистій неформальній бесіді один із слідчих у цій справі зізнався в тому, що обвинувачених у «справі українських диверсантів»  довелося посадити за «наказом згори».

Раніше стало відомо, що Верховний суд Росії призначив на 15 жовтня розгляд апеляційної скарги на вирок підконтрольного Росії Севастопольського міського суду у «справі українських диверсантів» Володимира Дудки і Олексія Бессарабова.  Для цього їх мають етапувати із Сімферополя до Москви.

Севастопольський міський суд 4 квітня засудив фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив штраф Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень), Бессарабову – 300 тисяч рублів (125 тисяч гривень).

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).

31 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд продовжив арешт на шість місяців севастопольцям Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову.

У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.
…

9 вересня в Музеї окупації Латвії відкрилася виставка «Мистецтво з-за ґрат», на якій представлені двадцять малюнків українського журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка, незаконно ув’язненого Кремлем у 2016 році і звільненого 7 вересня 2019 року.

Малюнки були зроблені під час його ув’язнення у в’язниці «Лефортово» в Москві. Сущенко використовував лише доступні йому матеріали для малювання – лушпиння цибулі, буряковий сік, чай, пральний порошок та кетчуп.

Відкриваючи виставку голова правління Музею окупації Латвії Валтерс Ноллендорфс зазначив, що малюнки українського журналіста, зроблені ним у в’язниці, свідчать про те, як свобода духу допомагає вижити людині в неволі.

«Ці малюнки подібні до робіт латиського художника Курта Фрідріхсона, який був засланий до Сибіру і там також малював. В контексті свободи, хочу зазначити, що важлива не лише свобода індивідуальна, свобода духу, але й свобода нації. Латишів та українців поєднує те, що обидва народи знають ціну свободи і усвідомлюють, що за неї треба боротися», – зазначив  Наллендорф.

Посол України в Латвії Олександр Міщенко наголосив, що під час підготовки виставки у Ризі, Роман Сущенко ще був ув’язнений, на момент презентації він вже на волі.

«Справа Сущенка показує, якщо міжнародна спільнота сильна і єдина, то кожна окупація, кожний полон завершується звільненням. Вона може бути п’ятдесят років, як у Латвії. Ми зараз почали свій відлік часу – шостий рік окупації Криму, але ми віримо, що вона закінчиться», – наголосив український дипломат.

Колега Романа Сущенка, власний кореспондент «Укрінформу» в країнах Балтії Олег Кудрін нагадав, що десятки українських політв’язнів продовжують перебувати в російських в’язницях і закликав присутніх продовжувати боротьбу за їхнє звільнення.

«Я робив розлогі інтерв’ю з Романом Сущенком і спостерігав, як він мінявся за ці майже три роки ув’язнення, як він зростав, можна сказати, вглиб і вгору. Перебування у в’язниці, самозаглиблення взагалі дуже змінює людину. Придивіться до цих малюнків, намагайтеся через них торкнутися його души, ви станете він цього трохи мудрішими і світлішими», – наголосив журналіст.

До присутніх на презентації у Ризі звернулася з відеозверненням дочка Романа Сущенка Юлія Сущенко. Вона подякувала за підтримку і пообіцяла, що незабаром її батько особисто приїде до Латвії. Було також зачитано лист Сущенка відвідувачам презентації виставки.

Виставка організована Посольством України в Латвії спільно з «Товариством підтримки України». Присутні виступили з фотоакцією, вимагаючи звільнення політичних в’язнів Кремля.

Малюнки Романа Сущенка вже демонструвались на виставках у Києві, Брюсселі, Варшаві, Парижі, Кишиневі, заплановані виставки у Гданську та Страсбурзі.

7 вересня, між Україною та Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. До України повернулися 11 незаконно засуджених у Росії співгромадян, а також 24 моряки, яких Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.
…

Президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін обговорили обмін утримуваними між Кремлем і Києвом і зійшлися на думці, що він надає поштовху переговорам з «врегулювання конфлікту на сході Україні». Таких висновків вони дійшли у телефонній розмові 8 вересня.

«Двоє президентів підтвердили, що поточна ситуація дозволяє провести в найближчі кілька тижнів саміт у Нормандському форматі в Парижі», – йдеться в заяві пресслужби президента Франції.

У Кремлі, своєю чергою, підкреслили, що співрозмовники в розмові зійшлися на безальтернативності Мінських угод для «врегулювання конфлікту».

Читайте також: МЗС Росії назвало обмін сигналом для реалізації «Мінська» і виведення відносин із Україною з «глухого кута»

«Вони (Путін і Макрон – ред.) ще раз підтвердили намір продовжити конструктивну спільну роботу в рамках нормандського формату», – йдеться в заяві пресслужби президента Росії.

Крім того, Путін і Макрон, за заявами їхніх адміністрацій, обговорили тему Ірану та збереження ядерної угоди 2015 року.

7 вересня рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – політв’язнів і військовополонених, до Росії передали 35 її та українських громадян.

За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території і в окупованому нею Криму.

Крім того, за даними Служби безпеки України, ще 227 українців утримують бойовики зі складу російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу.

Читайте також: Зеленський і Путін знову говорили телефоном​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Щонайменше шість країн вже заявили, що не визнають так звані муніципальні вибори, які Росія проводить в анексованому Криму в той же день, що й на своїй території.

Відповідні заяви оприлюднили міністерства закордонних справ Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Грузії та Польщі або їхні очільники.

Зокрема міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу зазначив, що його країна не визнає вибори в Криму та Севастополі.

«Я підтверджую нашу рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться в заяві глави дипломатичного відомства Естонії.

Схожі заяви поширили колеги Рейнсалу з Литви та Латвії – Лінас Лінкявічус та Едгарс Ринкевич.

МЗС Польщі, своєю чергою, нагадали, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши Крим, що підтверджує резолюція Генеральної асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року.

«В такому контексті Польща визнає незаконними дії російської влади в окупованому Криму та вважає результати будь-яких «виборів» (на території півострова – ред.) недійсними», – йдеться в заяві міністерства.

Крім того, дипломатичне відомство Польщі принагідно звернуло увагу на «тривале погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму», зокрема арешти кримських татар.

«Ми закликаємо до міжнародної солідарності у протистоянні таким діям Російської Федерації на анексованому півострові», – підсумовують у МЗС Польщі.

8 вересня МЗС України закликало міжнародних партнерів дати принципову оцінку організації і проведенню Росією так званих «місцевих виборів» в тимчасово окупованому Криму

Раніше у пресслужбі Представництва Європейського Союзу в Україні на запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії відповіли, що Європейський союз не визнає проведені 8 вересня російською владою в Криму і Севастополі вибори депутатів парламентів і місцевих рад.

Читайте також: Росія провела «єдиний день виборів» і в анексованому Криму. ЄС не визнає​

8 вересня на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

Прокуратура Автономної Республіки Крим закликала жителів півострова не брати участь в цих «виборах».

Офіційний Київ та країни Заходу неодноразово заявляли, що не визнають законності проведення Росією будь-яких виборів в анексованому Криму.
…

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш привітав обмін утримуваними між Києвом та Москвою і висловив надію на подальше врегулювання війни. Про це йдеться в заяві речника Ґутерріша Стефана Дуджарріка.

«Він (Ґутерріш – ред.) сподівається, що ця важлива гуманітарна подія може послужити позитивним кроком до зміцнення загальної впевненості та посилення сталого та конструктивного діалогу на всіх рівнях з розрахунком на торування шляху до остаточного врегулювання конфлікту у Східній Україні», – йдеться в заяві.

Крім того, Ґутерріш закликав усі причетні сторони «до подальших дій у тому ж дусі, аби забезпечити тривалий імпульс зусиллям, які заради досягнення миру докладають «нормандська четвірка», Тристороння контактна група, ОБСЄ та інші залучені, в тому числі забезпечення сталого припинення вогню, полегшення гуманітарної ситуації вздовж лінії зіткнення та уможливлення прогресу в імплементації Мінських угод».

Читайте також: Держдепартамент США закликав Росію звільнити й решту політв’язнів, в тому числі кримських татар​

У рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – політв’язнів і військовополонених, до Росії передали 35 її й українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини, аж до державної зради.

За найновішими даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території і в окупованому нею Криму.

Крім того, за даними Служби безпеки України, ще 227 українців утримують бойовики зі складу російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 14 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в результаті цих обстрілів ніхто з українських військових не постраждав.

«Противник обстрілював позиції підрозділів об’єднаних сил із забороненої Мінськими угодами зброї. Крім того, застосовував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю».

За даними штабу, від початку поточної доби проросійські бойовики режим припинення вогню не порушували.

В угрупованні «ДНР» звинуватили ЗСУ в обстрілі Ясинуватої напередодні, в угрупованні «ЛНР» інформації щодо обстрілів за минулу і поточну добу не оприлюднюють.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 
…

В організаціях української діаспори, зокрема в Північній Америці, привітали 7 вересня повернення з Росії групи українських в’язнів, що відбулося раніше того дня в рамках обміну утримуваними з Росією і закликали посилити міжнародний тиск на Москву для звільнення й інших.

Український конгресовий комітет Америки, що представляє українців у США, привітав як «героїв України» 35 українців, які, як мовиться в його заяві, були незаконно ув’язнені в Росії.

«Ми вітаємо зусилля президента України і всіх, хто невтомно працював задля цього звершення», – мовиться в заяві.

«УККА продовжує закликати до негайного звільнення всіх українських в’язнів, нелегально утримуваних за російськими ґратами», – додали в організації.

«Тільки шляхом невпинного скоординованого міжнародного тиску, включно з посиленням санкцій ЄС і США, можна змусити Росію відповісти за порушення міжнародного права і забратися геть із суверенної території України», – наголосили в УККА.

А в Конгресі українців Канади, привітавши звільнення українських громадян і моряків, додали: «Ми й далі занепокоєні долею багатьох українських політичних в’язнів, яких продовжують незаконно утримувати в російському ув’язненні».

«Незважаючи на нинішній обмін, Росія продовжує вести агресивну війну проти України. КУК закликає Канаду і її союзників домагатися від російської влади негайного звільнення всіх політичних в’язнів із України, які й далі залишаються незаконно ув’язненими в російських в’язницях. Необхідне значне збільшення тиску міжнародної спільноти, зокрема й Канади, на Росію, щоб домогтися свободи для всіх українських політичних в’язнів, яких незаконно ув’язнила Росія», – наголосили в організації.

Раніше 7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – 11 політв’язнів і 24 військовополонених моряків; до Росії передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини, від пов’язаних із тероризмом до зради Батьківщини тощо.
…

Віктор Медведчук не був залучений до процесу обміну утримуваних громадян між Україною і Росією – голова СБУ
…

Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території й в анексованому нею Криму, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Вона сказала про це в аеропорту «Бориспіль», куди 7 вересня повернулися звільнені Росією українці.

«Не обмін – звільнення, звільнимо всіх, у наших списках – це 110 осіб у Росії й окупованому нею Криму», – сказала Денісова.

Про те, що робота над звільненням всіх утримуваних у Росії українців триває, повідомив і міністр закордонних справ Вадим Пристайко.

«Сьогодні хороший день. Сенцов, Сущенко, Балух, Кольченко, Гриб, моряки та інші наші нарешті з нами! Але не всі. Продовжуємо роботу, хоч як це складно. Результат того вартий – повернуті друзі», – написав Пристайко у твітері.

Тим часом, за даними Служби безпеки України, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 227 українців.

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». У цей же час в московському «Внукові» сів російський борт із, ймовірно, 35 особами. Точний список у Кремлі пообіцяли оприлюднити пізніше.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся останній наразі масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Кореспондент агентства «Укрінформ» Олександр Сущенко після повернення із російського ув’язнення збирається повернутися до журналістики.

«Звичайно, я й нікуди не йшов від неї (журналістики – ред.). Повернуся в рідне агентство «Укрінформ», – розповів Сущенко журналістам  в аеропорту «Бориспіль».

Він заявив, що хоче «поспілкуватися з колегами, обійнятися з друзями, поїхати на могилу до батька», який помер на початку березня 2018 року, коли його син перебував під арештом у Росії.

Інший звільнений українець Олександр Кольченко після п’яти років у в’язниці висловив бажання продовжити навчання в Таврійському національному університеті.

«[Буду вчитися] за тією ж спеціальністю – туризм. [Буду] агентом з організації туризму», – розказав Кольченко.

У відповідь на питання Радіо Свобода, чи збирається він повертатися до анексованого Росією Криму, він заявив: «Коли [президента Росії Володимира] Путіна повалять – обов’язково».

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль».
Російські спецслужби затримали Олександра Кольченка разом із режисером Олегом Сенцовим та ще двома людьми в анексованому Криму в травні 2014 року. Суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.
Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії у вересні 2016 року за звинуваченням у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Сущенку дали 12 років за ґратами. 

…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков привітав обмін утримуваними особами між Москвою і Києвом.

«Обмін відбувся. Ми вітаємо і раді, що російські громадяни повернулися додому», – заявив речник Володимира Путіна.

Пєсков, зокрема, підтвердив, що в Росію прибув головний редактор «РИА Новости Україна» Кирило Вишинський, проте інших учасників обміну не назвав.

«Списки підуть пізніше», – заявив він.

Раніше у московському аеропорту «Внуково» приземлився російський урядовий літак з особами, звільненими в рамках обміну. Український борт приблизно в той же час сів в аеропорту «Бориспіль» під Києвом.

В Україну прибули 35 громадян. У Росію, за попередніми даними, також вилетіло 35 осіб.

 
…

Центральна виборча комісія затвердила обсяг видатків за бюджетною програмою «Відшкодування витрат політичним партіям, повʼязаних із фінансуванням їх передвиборної агітації на виборах народних депутатів України» на суму 467 мільйонів 327,7 тисяч гривень.

Таке рішення було ухвалено на засіданні ЦВК 6 вересня, повідомляється на сайті установи.

За законом «Про політичні партії», право на відшкодування з бюджету витрат за передвиборчу агітацію мають партії, які на чергових або позачергових виборах до Верховної Ради «взяли участь у розподілі депутатських мандатів», тобто пройшли до парламенту.

У Верховній Раді дев’ятого скликання це партії «Слуга народу», «Опозиціна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» і «Батьківщина».
…

За його словами, помилувані громадяни Росії перебувають «уже в пункті збору»
…

Віталій Кличко, обраний мером Києва у травні 2014 року, був призначений головою КМДА в червні того ж року
…

Правління Національного банку вбачає в подіях навколо колишньої очільниці НБУ загрозу не лише для неї, а й для всіх, хто причетний до проведення реформ в Україні – таку думку висловила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в коментарі Радіо Свобода.

Вона додала, що останнім часом не відчуває тиску на себе особисто, однак керівництво НБУ занепокоєне ситуацією навколо колишньої колеги.

«Крім всього цього, ми бачимо в цьому загрозу для всіх людей, які працюють у напрямку реформування нашої держави. Оскільки вони залишаються незахищеними, фактично втілюючи позицію держави, політику держави, зобов’язання держави. як це було з Валерією (Гонтаревою – ред.), і за реалізацію цих реформ наша держава отримувала транші міжнародних донорів. Сьогодні Валерія лишилася сама і під тиском. Я вважаю, що це не може бути толеровано будь-ким, ніякою державною інституцією і державою в цілому», – сказала Рожкова.

Вона додала, що спілкувалася з Валерією Гонтаревою після автомобільної аварії, і та «почувається, як може почуватися людина після автомобільної аварії і після звістки про те, що були акти вандалізму щодо її сім’ї».

Зранку 5 вересня колишня голова Національного банку України повідомила, що в Києві підпалили автомобіль її невістки – також Валерії Гонтаревої. У поліції інцидент наразі не кваліфікували.

За тиждень до цього ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Гонтарева вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови Національного банку.

Наприкінці червня Гонтарева заявляла, що сприймає як «погрози» їй слова українського бізнесмена Ігоря Коломойського, який у травні в інтерв’ю Bihus.info сказав, що «ми її (Гонтареву – ред.) привеземо, якщо треба буде… Приватним порядком». Згодом вже іншому виданню – журналу НВ, Коломойський заявив, що «не йшлося про те, щоб її просто вивезти», але щоб зробити це лише за згодою Гонтаревої.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.
…

Цивільна дружина народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Тараса Козака Наталія Лавренюк має спільний нафтовий бізнес у Росії з подружжям Оксани Марченко і Віктора Медведчука і численне майно в Україні, водночас парламентар не згадує про неї у своїй декларації. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «У російському бізнесі тільки дівчата».

Уродженка Львова з українським і російським паспортами Наталія Лавренюк має 25-відсоткову частку в компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії. Дані про це містяться у реєстрі юридичних осіб Росії.

Дружина народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука Оксана Марченко контролює в цій компанії 61%. Це – частка кіпрської компанії Ventolor Holding LTD, якою одноосібно володіє українська телеведуча через фірму TUMILLON INVESTMENTS LTD.

В Україні Наталія Лавренюк значиться власницею приватного підприємства «Лілія», яке, згідно з даними джерел «Схем» у податковій, не приносить їй доходів. Водночас журналісти виявили у неї 12 квартир у Києві та Львові і ще з десяток земельних ділянок на Київщині. Сукупно за останні 14 років офіційні доходи Лавренюк склали близько 5 мільйонів гривень – якими навряд чи можна пояснити наявність цих квадратних метрів нерухомого майна, мовиться у розслідуванні.

За даними «Схем», Наталія Лавренюк – постійна супутниця народного депутата Тараса Козака в закордонних відрядженнях щонайменше з 2005-го. Вони разом мандрували до Росії та Європи: літаками, автобусами й машинами. Спільних перельотів протягом 10 років журналісти нарахували понад 100 – це Париж, Ніцца, Флоренція, Рим, Лондон, Цюрих, різні курортні острови.

У вересні 2018 року, як зафіксували журналісти, вона прилетіла до Києва в компанії бізнесмена Нісана Моісеєва, а також депутата і соратника Медведчука Тарас Козака. Літаком, який здійснював рейс, за спостереженням «Схем», користується Козак.

Крім того, партнерка родини Медведчука в Росії Лавренюк виявилась матір’ю дитини Тараса Козака, що підтвердив він сам.

Ні дитину, ні Лавренюк, ні оформлене на неї бізнес в Росії та майно в Україні депутат в декларацію не вніс. Приховування відомостей про особу, з якою декларант перебуває у фактичних шлюбних відносинах, і недекларування оформленого на неї майна та бізнесу – це злочин, кажуть антикорупційні юристи.

«Якщо є факти спільних подорожей, якщо відомо, що є неповнолітні діти, але немає в нас в декларації задекларовано – наприклад, особи, з якою така дитина, з якою були подорожі як члена сім’ї, або особи, з якою не укладено шлюб, але є спільне проживання, – то можна говорити, що це порушення декларування, – зазначає експертка громадської організації «Центр протидії корупції» Галина Чижик. – Що це приховування як дитини від декларування, яка мала би бути в декларації, так і умовно співмешканця чи співмешканки. Навіть якщо декларант з цією особою не жив і не ночував всі 365 днів у році. Але якщо якийсь час вони проводили спільно, якщо є спільна дитина, якщо є спільні подорожі – значить, спільні права і обов’язки є. А значить, мали би декларуватися ці люди».

Наталія Лавренюк не відповіла на питання журналістів у месенджері. Її телефон був також вимкнений.

У свою чергу, народний депутат Тарас Козак у відповідь запитав: «А що – це заборонено? (спільно літати – прим. ред.)». І зазначив: «У нас є спільна дитина».

На уточнення «Схем», чому згадок про неї немає в декларації, парламентар попросив надіслати йому письмові питання. Утім, до ефіру на них так і не відповів.

«Виходить, що депутат Козак, схоже, наслідував приклад свого давнього політичного соратника Медведчука, оформивши свою частку у спільному з ним російському бізнесі на жінку. І якщо Медведчук залучив цю схему, щоб обійти американські санкції, – можна лише припустити, що Козак так вчинив, щоб під них не потрапити», – мовиться у розслідуванні.

У вересні 2018 року «Схеми» повідомляли, що дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко контролює компанію, яка перемогла в конкурсі на право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії. Це одне з трьох найбільших російських нафтогазових родовищ. Сумарні запаси нафти оцінюють у 123,7 мільйона тонн газу – у 3 439 мільйонів кубічних метрів.

Віктор Медведчук, кум президента Росії Володимира Путіна, раніше підтвердив, що вона є власницею бізнесу в Росії.

«Моя дружина не займається бізнесом, вона володіє бізнесом, а керую бізнесом я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої «улюблені» американці в березні 2014 року запровадили стосовно мене санкції. З цим пов’язані особливості бізнесу, який належить сьогодні родині», – заявив Медведчук в ефірі телеканалу NewsOne.

За словами кума Путіна, інформація у розслідуванні «Схем» здебільшого відповідає дійсності.

Раніше стало відомо, що протягом кінця минулого і нинішнього років соратник Медведчука Тарас Козак купив телеканал NewsOne, «112 Україна», а пізніше і Zik.
…

Американський сенатор-республіканець Рон Джонсон прогнозує, що обіцяна військова допомога обсягом 250 мільйонів доларів Україні надійде якщо не цього, то наступного фінансового року. Про це він сказав 5 вересня на брифінгу в Києві, у якому брав участь разом зі своїм колегою від Демократичної партії Крісом Мерфі після їхньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

«Я спілкувався з президентом Трампом, я знаю думку інших членів Конгресу, ми писали листа, закликаючи витратити (на фінансову допомогу Україні – ред.) гроші з цього фінансового року. Якщо цього не відбудеться, ось сенатор Мерфі – у бюджетному комітеті, і я думаю, ми одноголосно підтримаємо надання цієї допомоги у фінансовому році-2020», – зазначив він.

Сенатор Кріс Мерфі раніше цього дня написав на своїй сторінці у твіттері, що під час свого візиту в Україну відчув «сильну тривогу» з боку Києва, що допомога не надійде.

«Ми можемо відповісти тільки, що, по-перше, ми не знаємо, що вирішить президент, але сильна підтримка обома партіями у Конгресі триватиме, незважаючи на точку зору президента», – заяив він також.

Фінансовий пакет під назвою «Ініціатива сприяння безпеці в Україні» був схвалений Конгресом США, проте адміністрація Трампа поки що не надала гроші Києву. Точні причини затримки невідомі.

Днями група американських сенаторів – республіканців і демократів – надіслала президенту США Дональдові Трампу лист із закликом без зволікання виділити 250 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

Йдеться про кошти на підтримку безпеки України, включно з грішми на навчання, спорядження і розвідку. Із цих коштів Конгрес виділив 50 мільйонів доларів на озброєння.

Сенатори США Рон Джонсон та Кріс Мерфі 5 вересня перебувають у Києві з візитом. У фокусі їхньої уваги – антикорупційні та безпекові реформи в Україні.

 
…

Серед заступників голови Генеральної прокуратури України не буде прокурора Костянтина Кулика, заявив новий генпрокурор Руслан Рябошапка в інтерв’ю «РБК-Україна».

«Уже говорили принаймні про двох людей, яким я довіряю і яких я хотів би бачити поряд з собою. Це не Костянтин Кулик», – сказав Рябошапка.

Він додав, що в числі його заступників точно буде колишній член правління антикорупційної організації «Transparency International Україна» й заступник генерального прокурора у 2014-2016 роках Віталій Касько.

Заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка очолив ГПУ 29 серпня.
…

Вищий антикорупційний суд України починає роботу 5 вересня.

О 10:00 має розпочатися брифінг голови суду Ольги Танасевич. На захід запросили президента України Володимира Зеленського, голову Верховного суду Валентину Данішевську, голову Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду Станіслава Кравченка та нового генерального прокурора Руслана Рябошапку. Радіо Свобода транслює подію наживо.

Верховна Рада ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд у червні 2018 року. 6 березня Кваліфікаційна комісія оголосила результати конкурсу до Вищого антикорупційного суду. У ВАКС працюватимуть 38 суддів.

7 травня на перших зборах суддів Вищого антикорупційного суду із третьої спроби його головою обрана Олена Танасевич, її заступником став Євген Крук.
…

Депутат із фракції «Опозиційна платформа – За життя», кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук заявляє, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса, бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Про це Медведчук сказав у коментарі «Громадському».

«Якщо людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності, то це є предметом судового розгляду для захисту честі та гідності, я так вчиняв завжди і буду робити в майбутньому», — сказав Медведчук.

Читайте також: Книга «Справа Василя Стуса»: як радянська система зробила поета «злочинцем»

Медведчук позивається до Кіпіані щодо захисту честі, гідності й ділової репутації.

Натомість Кіпіані вважає, що позов є тиском на свободу слова.

«Є позов щодо 9 епізодів цих статей, які Медведчук вважає такими, що порочать його блискучу честь, гідність та ділову репутацію. Як на мене – це є прямим тиском на свободу слова. Тому що в цих 9 пунктах сім є так званими оціночними судженнями, тобто тут немає чого заперечувати, бо я так думаю і не збираюся відмовлятися від думки. Щодо двох – там треба говорити з адвокатами, які вважають, що треба буде доводити, що не те малося на увазі. Всі ці позови стосуються моїх оціночних суджень ролі Медведчука у судовому процесі, його особистих якостей, мотивів поведінки», – сказав журналіст.

Про те, що Медведчук подав до суду на Кіпіані, стало відомо наприкінці серпня.

За словами журналіста, перше засідання у цій справі заплановане в Дарницькому суді Києва 2 жовтня.

Йдеться про книжку «Справа Василя Стуса», опубліковану журналістом у травні.

У ній зібрані ключові документи з колишнього архіву КДБ, які пояснюють як і за що насправді судили українського дисидента. За словами Кіпіані, ця книжка не лише проливає світло на кримінальну справу, а й дає зрозуміти якою Василь Стус був людиною.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.

 
…

Голова підконтрольної Кремлю виборчої комісії анексованого Криму Михайло Малишев заявив, що оголошення його в розшук на материковій Україні прокуратурою АРК ніяк не позначиться на так званих виборах, які Росія запланувала на півострові, повідомляє російське інформагентство «РИА Крым».

«Це вони, мабуть, збудилися через майбутні вибори 8 вересня. Ось мене і згадали. Ця вигадана прокуратура виправдовує необхідність власного існування подібними кроками. Мене це не хвилює, не тривожить, і ніяк не позначиться на моїй роботі. Вибори 8 вересня буде проведено», – цитує ЗМІ Малишева.

За його словами, повідомляє «РИА Крым», він не проти спілкування зі слідчими з материкової України.

«Я б із задоволенням хотів би побачити цих слідчих, які клопотали про мій розшук. Хотів би, щоб вони приїхали до Сімферополя, я знайшов би час, і ми обговорили б усі питання, які у них виникли через обвинувачення проти мене. Це було б об’єктивно і правильно. У мене ж просто немає часу до них їхати, та й небажано туди їхати», – цитує інформресурс Малишева.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила в розшук голову підконтрольного Кремлю виборчкому Криму. За інформацією відомства, йому вже повідомлено про підозру у державній зраді і посяганні на територіальну цілісність України. У відомстві не уточнили ім’я підозрюваного.

Раніше народний депутат України, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко закликала Верховну Раду України не визнавати результати російських виборів у Криму.

Російська влада планує провести в Криму і Севастополі вибори депутатів кримського парламенту та місцевих рад 8 вересня 2019 року. В Україні, США, ЄС і низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові.
…

Кабінет міністрів України 4 вересня погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, підтвердив прем’єр Олексій Гончарук.

Він сказав про це на пресконференції за підсумками засідання Кабміну.

За словами Гончарука, ухвала Кабміну тепер надійде президентові Володимиру Зеленському, який ухвалить остаточне рішення.

«Незважаючи на те, що це рішення команди загалом, і остаточне рішення буде ухвалювати президент, у мене немає сумнівів, що в Києві не припинилася корупційна практика і в Києві досі існують групи впливу, які надто сильно впливають на діяльність адміністрації. Я думаю, що якщо підсилити пана Кличка сильним головою адміністрації, менеджером, який був би здатний опиратися цим всім групам впливу, то це гарно відіб’ється на інтересах киян», – сказав голова уряду.

Кандидатури на нового очільника КМДА поки що немає, додав Гончарук.

Мер Києва Віталій Кличко рішення уряду наразі не коментував.

24 липня речник тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Володимира Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Уряд Гройсмана відмовився погоджувати це рішення.

Відповідно до чинного законодавства, з одного боку, голів місцевих державних адміністрацій призначає на посаду президент України за поданням Кабінету міністрів на строк повноважень президента; в разі обрання нового президента голови місцевих держадміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення нових голів.

Крім того, президент має право достроково припинити повноваження голів місцевих держадміністрацій тільки у двох випадках: у разі прийняття відставки голови відповідної держадміністрації чи подання прем’єр-міністра про таке дострокове припинення повноважень.

З іншого боку, через столичний статус Києва саме Київська міська державна адміністрація, на відміну від усіх інших держадміністрацій, має особливості: вона є також виконавчим органом Київської міської ради.

Конституційний суд України раніше дійшов висновку, що Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, що обрана Київським міським головою і очолює міськраду; таким чином, тільки її президент України має призначати головою Київської міської державної адміністрації.

Нині в офісі Зеленського заявляють, що це рішення Конституційного суду вже не актуальне.

Віталій Кличко, обраний Київським міським головою у травні 2014 року, був призначений головою КМДА в червні того ж року.
…

Кабінет міністрів України 4 вересня провів своє друге засідання, на якому, за повідомленням, погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації.

Офіційно в уряді цю інформацію поки що не підтвердили. Віталій Кличко також інформацію не коментував.

Радіо Свобода транслює пресконференцію представників уряду щодо підсумків сьогоднішнього засідання.

Раніше член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в кулуарах уряду під час засідання Кабміну заявив, що рішення щодо Кличка ухвалили одноголосно.

24 липня речник тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Володимира Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Уряд Гройсмана відмовився погоджувати це рішення.

Згідно з Конституцією, голову Київської міської державної адміністрації призначає і звільняє президент за поданням уряду. Водночас відповідно до рішення Конституційного суду, Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою.

Віталій Кличко вперше обраний Київським міським головою з 5 червня 2014 року. Посаду голови КМДА він обіймає з 25 червня того ж року.

 
…

Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович вважає продуктивною проведену 3 вересня телефонну розмову з новим міністром енергетики та екології України Олексієм Оржелем. Сторони обговорили анбандлінг «Нафтогазу» і тристоронні газові переговори. 

«Добре мати партнера з таким відмінним послужним списком в області енергетики і енергетичних перетворень з огляду на майбутні завдання, зокрема, анбандлінг і тристоронні газові переговори», – написав європейський чиновник у твіттері.

Український міністр наразі не коментував підсумки розмови з Шефчовичем.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» має завершити процес анбандлінгу державної компанії до кінця 2019 року за моделлю, визначеною ще в липні 2016 року і заснованою на зобов’язаннях України перед Європейським енергетичним співтовариством. 

Ініціатори змін вважають, що ефективний анбандлінг (відокремлення діяльності з транспортування природного газу від видобування і постачання природного газу та електричної енергії – ред.) допоможе створити незалежного і сертифікованого за європейськими вимогами оператора української газотранспортної системи. Існування і робота такого оператора дозволить посилити позиції і роль України у переговорному процесі з Російською Федерацією про продовження транзиту і збереження української газотранспортної системи з 2020 року.

29 серпня Верховна Рада підтримала кандидатуру Олексія Оржеля на посаду міністра енергетики та захисту навколишнього середовища.
…

Законопроект про обмеження недоторканності народних депутатів направили на підпис президенту Володимиру Зеленському. Відповідна інформація оприлюднена на сайті Верховної Ради.

На сторінці законопроекту зазначено, до документ вже підписав спікер парламенту Дмитро Разумков. Після цього законодавчий акт передали главі держави.

3 вересня Верховна Рада підтримала зміни до Конституції й обмежила недоторканність народних депутатів з 1 січня 2020 року. Ухвалений законопроєкт не скасовує статтю 80 Конституції України (народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність), але прибирає положення, яке унеможливлює притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.

Водночас Конституція й надалі гарантує, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
…

Дніпровський районний суд Києва 3 вересня на 60 днів продовжив домашній арешт ексглаві МОЗ Криму Петру Михальчевському, обвинуваченому в державній зраді. Про це повідомили у прокуратурі АРК.

«Суд продовжив підозрюваному запобіжний захід на 60 днів у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце проживання в нічний час», – мовиться в повідомленні.

Проект радіо Свобода Крим.Реалії намагаються отримати коментар Михальчевського і його захисту з цього приводу.

9 липня суд перевів Михальчевського з СІЗО під домашній арешт.

Від 8 січня 2018 року Петро Михальчевський перебував під вартою: спочатку він утримувався в СІЗО Херсона, влітку його перевезли в київський ізолятор. У червні минулого року розслідування у справі ексміністра завершили.

Петро Михальчевський був міністром охорони здоров’я анексованого Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в підконтрольному Росії уряді. Прокуратура АРК вважає, що цим він скоїв діяння, передбачені статтею 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність) і статтею 111 (державна зрада).

Сам Михальчевський визнає, що працював міністром охорони здоров’я, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на посаду Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.
…