ГПУ вдруге надіслала в Офіс президента запит щодо Мендель

Слідчий Генеральної прокуратури України 9 липня направив повторний запит до Офісу президента щодо спростування чи підтвердження публічних висловлювань речниці Володимира Зеленського Юлії Мендель про те, що військовослужбовці ЗСУ допускають випадки обстрілів цивільних об’єктів на сході України.

Як йдеться в повідомленні ГПУ на сторінці у Facebook, повторний запит є реакцією на відповідь Офісу президента.

У відомстві нагадали, що раніше під час допиту Юлія Мендель «відмовилася надавати показання та вказати джерело оголошеної нею інформації».

6 липня Офіс президента України Володимира Зеленського повернув без розгляду раніше відправлений їм ГПУ запит щодо публічних висловлювань прес-секретаря глави держави Юлії Мендель.

Слідчі хотіли з’ясувати, що мала на увазі речниця Зеленського, коли заявила на телебаченні, що «українські військові, відповідаючи на провокації терористичних угруповань, здійснюють обстріли цивільних об’єктів». У ГПУ не виключили, що така інформація «вірогідно, буде подана російськими представниками до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду як доказ нібито порушення законів та звичаїв війни саме ЗСУ».

1 липня Мендель викликали на допит, але в його перебігу вона відмовилася надавати показання, заявили в ГПУ. Кримінальні провадження за заявами прес-секретаря президента не відкривали.

У Генштабі Збройних сил України неодноразово заявляли про цілковите дотримання українськими військовими на Донбасі Мінських угод, а також про позицію Об’єднаних сил щодо заборони відкривати вогонь у відповідь, якщо це може завдати шкоди мирним громадянам.

Призначення Кучми, Богдана, Данилюка та Баканова підтримують понад 30% українців – опитування

Зроблені президентом України Володимиром Зеленським призначення Леоніда Кучми, Андрія Богдана, Олександра Данилюка та Івана Баканова підтримують понад 30% українців, свідчать дані опитування американського Центру дослідження Міжнародного республіканського інституту (IRI).

Призначення другого президента України Леоніда Кучми керівником української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську «твердо підтримують» 17% українців, «частково підтримують» 27%, «частково не підтримують» 10%, «твердо не підтримують» 23%, інші – або не чули його імені, або не змогли відповісти на питання.
Призначення ексадвоката бізнесмена Ігоря Коломойського Андрія Богдана керівником Офісу президента «твердо» або «частково підтримують» 36% українців, не підтримують 15%, інші – або не чули його імені, або не змогли відповісти на питання.
Призначення ексміністра фінансів Олександра Данилюка секретарем Ради національної безпеки та оборони підтримує 32% опитаних, проти виступають 18%.
Призначення колишнього керівника «95 кварталу» Івана Баканова на посаду першого заступника голови Служби безпеки України підтримують 32% українців, не підтримують 17%. Наразі він виконує обов’язки голови СБУ.

Відповідно до опитування IRI, діяльність нового президента України Володимира Зеленського «твердо підтримують» 32%, «частково підтримують» – 35%, «частково не підтримують» і «твердо не підтримують» – 8% та 6%. 19% не змогли відповісти на питання.

Опитування проводили з 13 до 23 червня шляхом інтерв’ю вдома у респондентів. Кількість опитаних склала 2 400. Похибка не перевищує 2%. Опитування фінансувалося Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Північноатлантична рада НАТО перенесла запланований на липень візит в Україну

Північноатлантична рада НАТО перенесла запланований на липень візит в Україну на осінь. Про це заявила журналістам віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 «Північноатлантична рада мала приїхати 9-10 липня. У зв’язку з нашими виборами вони вирішили перенести приїзд на пізнішу дату. Найімовірніше, це відбудеться в жовтні», – зазначила віцепрем’єр, уточнивши, що остаточної дати наразі немає.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

У НАБУ не заперечують і не спростовують ймовірне затримання керівника Фонду держмайна (доповнено)

(Доповнено четвертий абзац) У прес-службі Національного антикорупційного бюро України не заперечили, але і не спростували повідомлення про ймовірне затримання детективами відомства виконувача обов’язків голови Фонду держмайна Віталія Трубарова.

«Ми маємо запитати всіх, хто безпосередньо здійснює розслідування, це детективи. І, якщо вони дадуть згоду, ми обов’язково повідомимо», – повідомили Радіо Свобода у прес-службі НАБУ.

У Фонді держмайна отримати коментарі наразі не вдалося.

Водночас  віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко розмістив у соцмережі фото, на якому зображений Трубаров на засіданні урядового комітету.

Раніше сьогодні у ЗМІ з’явилася інформація, що детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшуки в кабінеті в. о. глави Фонду державного майна Віталія Трубарова, а сам він затриманий.

Віталій Трубаров був призначений в.о. голови Фонду держмайна восени 2017 року.​

 

 

 

В окупованому Криму проходять навчання російської морської піхоти

На полігонах окупованого Росією Кримського півострова російські військовослужбовці морської піхоти Чорноморського флоту виконують стрибки з парашутом з гелікоптера МІ-8. Про це повідомляє прес-служба флоту.

За інформацією відомства, в навчаннях беруть участь 300 російських військовослужбовців.

«В ході повітряно-десантної підготовки особовий склад відпрацьовує різні прийоми і навички по висадці тактичного повітряного десанту як посадочним способом, так і «штурмовим» – в режимі зависання гелікоптера або на ходу з висоти 2-3 метрів в повному бойовому спорядженні», – мовиться в повідомленні.

За інформацією прес-служби флоту, також морські піхотинці проводять заняття з вогневої підготовки.

Раніше російські військові в окупованому Криму провели навчання зі знищення крилатих ракет умовного противника системами С-400 «Тріумф» і комплексами «Панцир».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.

ЄС готовий надати Києву 500 мільйонів євро допомоги після виконання умов – декларація

Європейський союз готовий виділити Україні черговий транш програми макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро після виконання необхідних умов. Про це йдеться в спільній декларації за підсумками 21-го саміту Україна – ЄС.

«Обидві сторони наголосили на важливості підтримання Україною макроекономічної стабільності, реалізації програми МВФ, виконання усіх заходів у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку та стабільності фінансового сектора. ЄС готовий виділити 2-ий транш (500 млн євро) Четвертої програми макрофінансової допомоги як тільки відповідні умови будуть виконані», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті Міністерства закордонних справ України.

11 грудня 2018 року ЄС направив Україні перший транш четвертої програми макрофінансової допомоги обсягом 500 мільйонів євро.

Як повідомляло Міністерство фінансів України, перелік вимог, які Україна повинна виконувати, щоб отримувати макрофінансову допомогу Євросоюзу, містить зобов’язання у сфері боротьби з корупцією, якості державного управління та податкової системи, реформу енергетичного сектору, соціальної політики та корпоративного управління в державних підприємствах, а також реформу системи управління державними фінансами.

У березні 2019 року міністр фінансів України Оксана Маркарова за підсумками зустрічі з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Добровскісом повідомила, що Україна виконала більше ніж половину зобов’язань, необхідних для отримання нового траншу допомоги ЄС.

СБУ і поліція отримали «низку доручень» для гарантування інформаційної безпеки – РНБО

Служба безпеки України і Національна поліція отримали низку доручень щодо гарантування інформаційної безпеки країни, повідомляє Рада національної безпеки і оборони України.

За повідомленням, секретар РНБО Олександр Данилюк 8 липня провів нараду з питань забезпечення інформаційної безпеки. «За підсумками наради було дано низку доручень, зокрема, Службі безпеки України і Національній поліції України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки з неухильним дотриманням свободи слова», – йдеться в повідомленні.

Про те, які це доручення, в РНБО не уточнили.

8 липня низка українських політичних сил і їхніх лідерів виступили з критикою телемосту, який державний телеканал «Россия 24» планував провести з українським каналом з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука NewsOne.

Під стінами NewsOne відбувається акція протесту, попри те, що телеканал оголосив про скасування планованого телемосту.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про виклик на допит власника і ведучого телеканалу NewsOne через намір провести спільний телеміст із російським державним каналом.

Під NewsOne палять фаєри, підривають петарди

Поблизу будівлі телеканалу NewsOne триває анонсований раніше мітинг, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції бере участь близько сотні людей. Деякі учасники акції палять фаєри і димові шашки, було чути вибухи піротехніки.

​Протестувальники вимагають позбавити ліцензії NewsOne та «112 Україна».

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, поліція посилила охорону бізнес-центру: протестувальникам не заважають, поки не коментують ситуацію.

Також поряд чергують пожежники.

20:22 Натовп рухається до іншого боку будівлі, куди виходять вікна телеканалу, але вони, як виявляється, закриті ролетами. 

20:32 Учасники акції розмальовують балончиками вікна у будівлі, де розташований канал. Скандують «Медведчуку – тюрма!»​ та інші гасла.

20:46 На мітингу ідентифікували фотографа видання «Страна UA». Чоловіка оточили. Зі сцени лунають заклики його не чіпати. ​У супроводі поліції він покинув акцію. 

20:50 Зі сцени подякували учасникам мітингу і закликали приходити 9 липня під Нацради з питань телебачення і радіомовлення, де планується засідання з приводу NewsOne. Люди починають розходитись. 

7 липня російський телеведучий Дмитро Кисельов заявив, що канал «Россия 24», на якому він працює, 12 липня проведе спільний телеміст із українським каналом з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука NewsOne, але пізніше ефір було скасовано.

7 липня російський телеведучий Дмитро Кисельов заявив, що канал «Россия 24», на якому він працює, 12 липня проведе спільний телеміст із українським каналом з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука NewsOne, але пізніше ефір було скасовано.

Ввечері 7 липня на фейсбуці анонсували протест під стінами NewsOne, і понад півтисячі людей там відзначилися як такі, що прийдуть на акцію. 

Місцеве населення потрапило в пастку російської війни – Туск про Донбас

Голова Європейської ради Дональд Туск за підсумками відвідин 7 липня Станиці Луганської заявив, що трагедія на сході України триває з катастрофічними гуманітарними наслідками для місцевого населення.

«Сьогодні побував в Станиці Луганській з президентом України Володимиром Зеленським. Трагедія на сході України триває з катастрофічними гуманітарними наслідками для місцевого населення, що потрапило в пастку російської війни», – написав Туск у Twitter.

Він додав, що мав «хороші зустрічі з відважними українськими солдатами, спостерігачами ОБСЄ і гуманітарними організаціями».

Як повідомили раніше в Офісі президента України, Дональд Туск разом з Володимиром Зеленським 7 липня на понад пів кілометра пройшли далі нульової позиції ЗСУ вглиб зони розведення, минувши крайній пункт українських військових та дійшовши до зруйнованого мосту у Станиці Луганській.

7 липня президент України Володимир Зеленський разом з головою Європейської ради Дональдом Туском перебували в Луганській області.

8 липня в Києві відбудеться 21-й саміт Україна – ЄС.

Прем’єр-міністр Молдови анонсувала візит до України

Прем’єр-міністр Молдови Майя Санду наступного тижня приїде з візитом до України. Як повідомила вона на своїй сторінці у Facebook, візит до Києва відбудеться 11 липня.

«Дякую президентові Володимиру Зеленському за запрошення та готовність до такої зустрічі. Україна та Молдова мають подібний політичний досвід у регіоні, особливо у боротьбі з корупцією та побудові демократичних та функціональних держав, орієнтованих на потреби та сподівання громадян, і мають одну мету європейської інтеграції. Тому тісне співробітництво між нашими країнами матиме позитивний вплив як на безпеку в регіоні, так і на життя громадян обох країн», – повідомила Санду.

Вона також додала, що 16 липня перебуватиме з візитом у Німеччині.

Майя Санду стала очільницею уряду на тлі політичної кризи у Молдові.

9 червня Конституційний суд Молдови тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим в.о. глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа. Той, у свою чергу, розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. Парламентська більшість у складі проросійської Соціалістичної партії та проєвропейського блоку Acum обрала керівництво законодавчого органу і призначила уряд на чолі з Майєю Санду, підтримку якій висловив Ігор Додон. Політичні опоненти об’єдналися, щоб усунути від влади Демократичну партію, пов’язану з бізнесменом Володимиром Плахотнюком.

Конституційний суд спочатку встав на сторону Плахотнюка, а потім скасував свої ж власні рішення, заявивши про «тиск». Конституційний суд намагався заблокувати призначення Санду прем’єр-міністром. В результаті кілька днів в Молдові працювали два кабінети – підтримуваний Плахотнюком старий уряд Павла Філіпа і новий кабінет прихильників президента Додона і прозахідної опозиції ACUM.

Через кілька днів, після того, як США, ЄС і Росія виступили на підтримку нового кабінету, старий кабінет відмовився від влади. Плахотнюк виїхав з країни, а Конституційний суд скасував свої рішення про позбавлення Додона повноважень і дострокові вибори до парламенту. Нова влада закликала суддів подати у відставку, що вони зрештою і зробили.

Влада оголосила про масштабну перевірку всіх фактів корупції, які пов’язують з Плахотнюком. Новий уряд стверджує, що має намір розвивати відносини як із Заходом, так і з Росією.

Офіс президента повернув без розгляду запит Генпрокуратури стосовно Юлії Мендель

Йдеться про заяви прес-секретаря Зеленського про те, що військові ЗСУ допускають випадки обстрілу цивільних об’єктів на сході України, від чого гинуть мирні жителі…

Зеленський митникам: у вас є місяць, після виборів у нас буде своя прокуратура

Президент України Володимир Зеленський заявив, що у митників і прикордонників є місяць, щоб «виправитися» у питанні боротьби з контрабандою.

«Хочу звернутися до правоохоронних органів, усіх митників і всіх чиновників: я вважаю, що у вас у всіх правда є шанс виправитися, точно є така можливість. Країна точно буде іншою. Ми точно розуміємо, що нам зараз потрібен один місяць. Тобто я хочу всіх попередити, що відчуття, що у нас тільки новенький Баканов (в.о. голови СБУ Іван Баканов – ред.), а більше ніякі правоохоронні органи ми не контролюємо, – це відчуття пройде після виборів до Верховної Ради. Ми нікому нічого не залишимо», – сказав він на нараді з проблем контрабанди в суботу в Ужгороді.

Зеленський наголосив, що «у нас буде своя прокуратура, нормальні відносини з Нацполіцією». «Повірте мені, ми на це налаштовані, ми до цього готові, тому я вам всім пропоную почати працювати як нормальні люди. Не говорити про маленькі зарплати, не скаржитися, є такий час, коли можна стати всім дійсно без пафосних слів патріотами, просто стати професіоналами і просто працювати», – зазначив він.

Президент вказав, що якщо когось не влаштовують зарплати, то їм краще звільнятися зараз і шукати іншу роботу.

«Якось нам говорили, що буде долар по 45 при Зеленському, буде хаос в країні, буде війна. Але, як бачите, нічого не сталось. І без вас теж зможемо. Якщо хочете працювати – давайте разом, не хочете – звільняйтеся. Тому що коли у нас буде прокуратура, а всі розуміють, що буде після виборів до Верховної Ради, і коли у нас буде більшість, і всі це вже бачать і розуміють, що воно буде, то буде пізно», – заявив він.

6 липня президент України Володимир Зеленський здійснив робочу поїздку на Львівщину і Закарпаття.

Грузія відкликала посла в Україні

Міністерство закордонних справ Грузії відкликало надзвичайного і повноважного посла Грузії в Україні Гелу Думбадзе.

Як повідомляє видання «Грузія Online», повідомлення про це, за розпорядженням президента Грузії, посол отримав у суботу вранці. Разом з Думбадзе будуть замінені кілька дипломатів.

У МЗС Грузії пояснили, що посла відкликали з метою призначення його на іншу посаду. «Як відомо, призначення і звільнення послів відбувається за принципом ротації. Так сталося і у випадку з Гелою Думбадзе. Міністерство вважало за потрібне використати його ресурс у центральному апараті – на позиції посла з особливих доручень, і йому буде довірена сфера, в якій вони мають великий досвід діяльності. Про це відомо і пану Думбадзе, і це рішення було ухвалено в результаті консультацій з ним», – заявили у зовнішньополітичному відомстві.

Як зазначає видання, на місце посла Грузії в Україні розглядають дві кандидатури – колишній посол Грузії Григол Катамадзе і Теймураз Шарашенідзе, який раніше обіймав посаду посла Грузії в Азербайджані.

Гела Думбадзе був надзвичайним і повноважним послом Грузії в Україні з 15 червня 2017 року.

Зеленський представив очільника Львівщини і назвав керівника Івано-Франківщини

Президент України Володимир Зеленський і глава його адміністрації Андрій Богдан представили у актовій залі Львівського університету імені Івана Франка  нового голову Львівської обласної адміністрації – 35-річного юриста, почесного консула Австрії у Львові Маркіяна Мальського.

Мальський, як і Андрій Богдан, закінчив юридичний факультет львівського університету, на якому викладає батько глави адміністрації. А батько Маркіяна Мальського, нового очільники Львівщини, теж Маркіян Мальський – декан факультету міжнародних відносин, посол України у Польщі у 2010-2014 роках президентства Віктора Януковича.

Під час представлення у залі були переважно чиновники обласної адміністрації і ради, міський голова Львова Андрій Садовий і його команда, члени партії «Слуга народу», невелика група викладачів Франкового університету, медуніверситету, медики – колеги дружини голови Львівської обласної адміністрації Андріани Мальської, яка працює у дитячій лікарні у Львові.

«Конкурс відбувся лише у Лвівській області. У нас були дуже класні три претенденти. Маркіян – це наш вибір», – зауважив Зеленський.

Зеленський хотів підписати копію указу про призначення, який вже був оприлюднений на сайті президента, але глава адміністрації Андрій Богдан його зупинив, сказавши, що президент все вже підписав.

«Пропозиція очолити обласну адміністрацію була певна несподіванка. Львівщина має всі шанси і найбільш готова до впровадження найкращих європейських практик», – заявив Мальський.

Згідно з декларацією про доходи, у Маркіяна Мальського і його дружини у власності сім квартир, земельна ділянка у Сколівському районі (Карпати), цінні папери ТВО «Провесінь», заощадження на банківському рахунку.

Під час представлення очільника Львівщини, Володимир Зеленський запитав: «Що робити зі сміттєвою проблемою у Львові?». Садовий вкотре звинуватив попередню владу в організації блокади щодо вивезення сміття і вкотре пообіцяв збудувати сміттєзавод у Львові. Богдан зазначив, що мер Львова зробив заяву про злочин і її буде внесено у Єдиний державний реєстр і СБУ розслідує справу.

У Львові Зеленський також назвав ім’я голови Івано-Франківської області Дениса Шмигаля, 1975 року народження, львів’янин, директор Бурштинської ТЕС (ПАТ ДТЕК «Західенерго»).

Зеленський вважає, що Трамп зможе «вирішити питання «Північного потоку»

Президент України Володимир Зеленський вважає, що лише президент США Дональд Трамп зможе вирішити питання будівництва газопроводу «Північний потік-2», який Росія з європейськими партнерами споруджує в обхід України.

«Що реально може працювати? Тому що пані Меркель, пан Макрон, думаю, не будуть впливати на продовження будівництва «Північного потоку», тому що на них впливає дуже сильно локальний бізнес, вони нічого з цим зробити не зможуть. Тому єдине рішення цього питання – у мене буде зустріч у Сполучених Штатах з президентом Америки. Це – єдина людина, яка, я впевнений, вирішить це питання у бік України», – сказав Зеленський журналістам під час візиту на Львівщину 6 липня.

Також Зеленський зазначив, що, крім Данії, «вся Європа буде підтримувати будівництво «Північного потоку» і це питання давно вирішене.

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив 25 червня в Києві, що дата візиту президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів для зустрічі з президентом цієї країни Дональдом Трампом ще не визначена. Але, додав посол, США дуже зацікавлені якнайшвидше визначитись з датою і порядком денним цієї зустрічі.

Проект російського газового монополіста «Газпрому» «Північний потік-2» має доставляти газ із Росії до Німеччини дном Балтійського моря.

Німеччина, компанії з якої беруть фінансову участь у проекті постачання газу до Європи з Росії в обхід транзитних можливостей України, підтримує його і на державному рівні, називаючи «суто комерційним», хоча Берлін заявляє про необхідність зберегти транзит російського газу і через Україну.

Україна, як і низка країн Євросоюзу, переважно східноєвропейських, балтійських і скандинавських, а також США виступають проти цього проекту. Вони наголошують, що проект суто політичний, бо збільшує залежність Європи від російського газу, і економічно не обґрунтований. Таку позицію підтримує і Європейська комісія.

У разі припинення чи різкого скорочення транзиту російського газу через Україну Москва зможе легше шантажувати Київ, а також позбавить його важливого джерела надходжень із плати за транзит, вважають супротивники проекту.

Зеленський призначив голову Львівської ОДА

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Львівської обласної державної адміністрації Маркіяна Мальського.

Відповідний указ оприлюднено на сайті президента.

Іншим указом президент звільнив Ростислава Землинського, який тимчасово виконував обов’язки глави ОДА.

Уряд заборонив обмежувати електропостачання «Води Донбасу»

Кабінет міністрів заборонив постачальникам електроенергії обмежувати обслуговування комунального підприємства «Вода Донбасу», повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.

Таке рішення в уряді пояснили тим, що перебої з постачанням води, які спричиняє знеструмлення «Води Донбасу», несе загрози санітарно-епідеміологічного і техногенного характеру.

«Знеструмлення комунального підприємства «Вода Донбасу» – це знеструмлення дев’яти фільтрувальних станцій, 152 водопровідно-насосних станцій, 24 каналізаційних очисних споруд, 74 каналізаційно-насосних станцій, що знаходяться на території, підконтрольній українській владі», – йдеться в повідомленні уряду.

Заява Кабміну не роз’яснює, яким чином уряд планує врегулювати ситуацію з оплатою електроенергії комунальним підприємством «Вода Донбасу».

У квітні 2019 року національна енергетична компанія «Укренерго» повідомляла, що енергопостачання «Води Донбасу» лишається неврегульованим, а саме комунальне підприємство скаржилося на зависокі тарифи на енергопостачання.

Частина об’єктів КП «Вода Донбасу» перебуває на контрольованій Україною території, частина – на окупованій. Зокрема водозабір, станція фільтрації та підйому води діє на підконтрольній Києву території, звідки ця вода подається в окупований Донецьк в обсязі 860 тисяч кубів щодобово.

Суд поновив Семеніхіна на посаді мера Конотопа

Сумський окружний адміністративний суд поновив Артема Семеніхіна на посаді мера Конотопа – таке рішення суд ухвалив 5 липня за позовом екс-мера до Конотопської міської ради, її виконавчого комітету та державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації.

Згідно з повідомленням, Семеніхін просив скасувати рішення Конотопської міськради від 28 серпня 2018 року, яким місцеві депутати достроково припинили його повноваження.

«Суд частково задовільнив позовні вимоги та скасував рішення Конотопської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 «Про дострокове припинення повноважень міського голови Семеніхіна Артема Юрійовича», поновив позивача на посаді міського голови міста Конотоп та зобов’язав виплатити йому різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу та отриманими доходами у зв’язку з виконанням обов’язків військовослужбовця за контрактом за період з 28.08.2018 по день фактичного розрахунку», – йдеться в повідомленні суду.

Читайте також: Народний депутат заперечує причетність до нападу на ексмера Конотопа​

Конотопська міська рада має право оскаржити це рішення, коли суд укладе повний текст рішення. В суді обіцяють, що повний документ з’явиться протягом десяти днів.

Артем Семеніхін став мером Конотопа в листопаді 2015 року. Влітку 2018-го міська рада достроково припинила його повноваження. 

На члена партії «Свобода» Артема Семеніхіна напали вночі 27 червня. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «замах на вбивство». Його шпиталізували з травмою голови та переломом шийного відділу хребта.

37-річний Артем Семеніхін брав участь у антитерористичній операції на Донбасі, був мером Конотопа у 2015-2018 роках. Зокрема він відомий тим, що в 2017 році зірвав збори партії Віктора Медведчука «Український вибір», назвавши її діяльність антиукраїнською.

5 липня закінчився п’ятирічний термін на заборону в’їзду в Крим Чубарову

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 5 липня виповнилося рівно п’ять років, як російська влада заборонили йому в’їзд в анексований Крим.

«Сьогодні закінчується п’ятирічна «заборона» органів Росії, країни-окупанта на мій в’їзд до Криму … Здавалося б, можна поїхати додому, обійняти маму, близьких … Але і тут російські окупанти вже підготувалися, заочно засудивши до арешту за нібито вчинення мною деяких «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки Російської держави», – написав Чубаров на своїй сторінці у Facebook.

5 липня 2014-го, коли Чубаров повертався на півострів з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в’їзд на п’ять років. На адмінмежі з півостровом Чубарова зустрічала тодішній російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Вона зачитала йому попередження «про неприпустимість екстремістської діяльності», після чого російські прикордонники вручили главі Меджлісу повідомлення про заборону на в’їзд на територію Росії на 5 років.

Відтоді Чубаров не робив спроб в’їхати до Криму.

У травні 2015 року Поклонська змінила свою позицію і заявила, що чекає на голову Меджлісу на півострові. Але не тому, що передумала на рахунок заборони на в’їзд, а у зв’язку з тим, що ФСБ Росії відкрила проти Чубарова кримінальну справу за «заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації».

Через пів року Київський районний суд Сімферополя, підконтрольний Росії, заочно заарештував голову Меджлісу після відповідного клопотання ФСБ.

Голова СММ ОБСЄ закликав «розвивати досягнутий успіх» із розведення сил на Донбасі

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік заявив, що розведення в районі Станиці Луганській є позитивним крок на шляху до розведення сил уздовж всієї лінії зіткнення. Характеризуючи розведення сил у Станиця Луганській Чевік зазначив, що «зараз важливо закріпити і розвивати досягнутий успіх», повідомляє сайт місії.

«Ситуація уздовж лінії зіткнення залишається напруженою і мінливою. Для стабілізації ситуації з безпекою і гарантування захисту цивільного населення вкрай важливо повністю відвести важке озброєння і провести розмінування. За відсутності цих кроків мирні жителі і далі будуть гинути і зазнавати поранень», – сказав він у Відні.

30 червня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ заявила, що бойовики повідомили про відведення сил від Станиці Луганської. 26 червня українські військові відійшли з однієї з позицій перед КПВВ у Станиці Луганській.

У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ підтвердили готовність «контролювати та перевіряти процес розведення з обох сторін лінії розмежування».

4 липня в ефірі Радіо Свобода віцеспікерка Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що СММ ОБСЄ повинна встановити пункт постійного спостереження в Станиці Луганській, щоб моніторити ситуацію після розведення сил.

Папа Римський говорив із Путіним про Україну

Папа Римський Франциск 4 липня упродовж однієї години мав бесіду із президентом Росії Володимиром Путіним. Як йдеться на сайті Ватикану, серед порушених тем була і ситуація в Україні.

«Були розглянуті деякі важливі питання, що стосуються життя Католицької церкви в Росії. Опісля сторони зупинилися на питаннях екології та на деяких актуальних темах у міжнародній сфері, з окремим посиланням на Сирію, Україну та Венесуелу», – йдеться в повідомленні.

Що саме сказав понтифік Путіну щодо України і що почув від російського президента у відповідь не повідомляється. Ватиканський прес-центр додав, що «під час щирих розмов сторони висловили задоволення розвитком двосторонніх стосунків, додатково скріплених сьогоднішнім підписанням протоколу про порозуміння».

Російські ЗМІ теж не пишуть про деталі розмови папи Франциска із Володимиром Путіним. Були повідомлення про те, що на аудієнцію до папи російський президент запізнився.

Під час попередньої зустрічі з Володимиром Путіним у 2015 році папа Франциск закликав президента Росії вплинути на припинення бойових дій на сході України з участю проросійських бойовиків.

4 липня в Римі з офіційним візитом перебуває російський президент Володимир Путін. За даними місцевої преси, для Путіна це 11-й візит до Італії з часу його приходу до влади в Росії 2000 року. У Ватикані він провів свою третю зустріч із папою Римським Франциском.

Громада українців у Римі 4 липня виступила проти візиту Путіна. В історичному центрі італійської столиці, на площі Бокка делла Веріта, активісти провели акцію «Зупинимо путінську агресію в Україні». 

Шарія не було в Україні з 2012 року, Клюєва – з 2014-го – відповідь СБУ для ЦВК

Раніше спікер парламенту Андрій Парубій закликав Держприкордонслужбу, ГПУ і СБУ надати дані щодо проживання в України в останні 5 років Кузьміна, Клюєва і Шарія

Верховний суд: ЦВК може скасувати реєстрацію Шарія і Клюєва

Центральна виборча комісія ще може скасувати реєстрацію відеоблогера Анатолія Шарія й екскерівника Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва кандидатами в народні депутати на дочасних виборах у Верховну Раду 21 липня, заявляють у Верховному суді України.

Як заявив 3 липня голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Михайло Смокович, ЦВК, згідно з законом, може скасувати реєстрацію кандидата в разі виявлення обставин, які позбавляють особу права бути обраною.

Крім того, за словами Смоковича, Верховний суд не зобов’язував ЦВК реєструвати Клюєва і Шарія, а лише зобов’язав продовжити розгляд їхніх документів і запросити більше інформації про їхню відсутність в Україні протягом останніх 5 років.

«Центральна виборча комісія, на мій погляд, могла відмовити в реєстрації», – сказав Смокович.

2 липня ЦВК зареєструвала ексголову Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва та відеоблогера Анатолія Шарія кандидатами в народні депутати. Клюєв балотуватиметься в 46-му мажоритарному окрузі в Донецькій області. Шарій йтиме на вибори під першим номером у списку «Партії Шарія».

У ЦВК заявили, що зробили так на виконання рішення Верховного суду, який визнав неналежними докази, на підставі яких комісія раніше відмовила Клюєву і Шарію в реєстрації.

Рішення ЦВК викликало критику. 2 липня ввечері на майдані Незалежності в Києві кілька сотень людей зібралися на акцію протесту. МВС пообіцяло затримати Клюєва, якщо він перетне кордон України.

Дострокові парламентські вибори заплановані на 21 липня.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

 

 

 

Правоохоронці отримали понад 1,5 тисячі повідомлень про порушення під час виборчої кампанії

Міністерство внутрішніх справ України отримало понад півтори тисячі повідомлень про порушення під час виборчої кампанії, заявив радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко.

«Якщо говорити з початку виборчої кампанії, то зараз у нас таких повідомлень вже 1 663… Найбільше в Запорізькій області – 191, Київ – 130, Харківська та Одеська. Найменше – Волинь, Львів, Тернопільська, Чернігівська та Хмельницька області», – сказав Стойко.

2 липня поліція повідомила, що від початку передвиборчої кампанії відкрила 60 кримінальних проваджень через порушення у виборчій сфері.

Дострокові парламентські вибори заплановані на 21 липня.

МВС обіцяє затримати Клюєва, якщо він перетне кордон

Українські правоохоронці затримають колишнього голову Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва, якщо він перетне український кордон, повідомив радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко.

«Якщо він перетне кордон – одразу буде затриманий нашими правоохоронними органами», – сказав Стойко.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

2 липня Центральна виборча комісія України на виконання рішення Верховного суду повторного розглянула документи Андрія Клюєва і зареєструвала його кандидатом у народні депутати по 46 мажоритарному округу на Донеччині від Ліберальної партії. Політична сила наполягала, що Клюєв впродовж останніх п’яти років жив у Донецьку, який з весни 2014 року контролюється підтримуваними Росією бойовиками, але є територією України.

Андрій Клюєв з 2012 по 2014 рік був секретарем Ради національної безпеки і оборони, до того – віце-прем’єр-міністр України в уряді Миколи Азарова. У січні очолив Адміністрацію президента, але вже в лютому, після перемоги Революції гідності, звільнив цю посаду. У Службі безпеки України заявляли, що Клюєв перебуває на території Росії.

Генпрокуратура України підозрює Андрія Клюєва у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

У 2014-му його оголосили в міжнародний розшук, однак вже у 2017 році Інтерпол вилучив Клюєва з переліку розшукуваних.