Екс-регіонала Іванющенка, відомого як «Юра Єнакіївський», зняли з розшуку

Бізнес-партнера колишнього президента України Віктора Януковича екс-депутата від «Партії регіонів» Юрія Іванющенка (відомого як «Юра Єнакіївський») зняли з розшуку. Як повідомляє видання «Українська правда», екс-соратник Януковича знятий з розшуку МВС на підставі інформації з прокуратури Одеської області.

«На початку червня ми отримали постанову прокуратури області про закриття кримінального провадження щодо вказаного громадянина. За законом, це автоматично тягне за собою внесення змін до розшукових баз і зняття з розшуку… 20 червня ми направили запит у прокуратуру Одеської області та в ГПУ на перепідтвердження. 25 червня прокуратура Одеської області надіслала офіційний документ (копію постанови), в якому вказано про прийняте рішення щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях цього громадянина», – заявив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Він пояснив, що розшук може бути розпочатий повторно в разі отримання нового доручення та відповідної постанови прокуратури.

В прокуратурі Одеської області підтвердили, що закрили справу проти Іванющенка у квітні 2019 року. У Нацполіції зазначили, що тоді ж комісія із контролю за файлами Інтерполу вирішила видалити з бази інформацію по екс-нардепу, фактично знявши його з міжнародного розшуку.

Бізнес-партнер колишнього президента України Віктора Януковича екс-депутат від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко, ще відомий як «Юра Єнакіївський» втік з України після Революції гідності. Він проходив у кримінальних справах, що стосувалися привласнення і розтрати майна, незаконного збагачення, співучасті у скоєнні кримінальних злочинів, через що був оголошений у розшук. У 2017 році ЄС скасував санкції проти Іванющенка через закриття кримінальних проваджень проти нього в Україні.

Зеленський на зустрічі із заступником Лаґард заявив про бажання продовжувати відносини з МВФ

Президент України Володимир Зеленський у Торонто провів зустріч із першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Девідом Ліптоном. Як повідомили в офісі президента, Зеленський наголосив, що співпраця з МВФ залишається пріоритетом для української влади.

«Ми хочемо продовжувати наші відносини з МВФ. Я наголошую на цьому», – сказав Володимир Зеленський.

Він також підкреслив, що гарантує незалежність Національного банку України.

Повідомляється, що Зеленський запросив делегацію МВФ відвідати Київ для «досягнення робочої домовленості щодо нової програми».

«Президент пропонує здійснити такий візит невідкладно після формування нового уряду», – повідомляє офіс Зеленського.

19 червня президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна починає переговори з Міжнародним валютним фондом про нову співпрацю.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

 

У Мінську через позицію Росії не домовилися про перемир’я й обмін на Донбасі – речниця Кучми

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на Донбасі на засіданні 2 липня не змогла досягти прогресу в питаннях перемир’я й обміну утримуваними особами через позицію російської сторони, повідомила речниця представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

«Українська сторона не заперечує проти звільнення утримуваних у форматі «всіх встановлених на всіх встановлених», але пропонує прискорити цей процес покроковим виконанням цієї формули. Процес встановлення всіх утримуваних осіб триває», – написала Оліфер у Facebook.

Вона також додала, що з приводу подальшого демонтажу фортифікаційних споруд в районі Станиці Луганської сторони вирішили впродовж тижня узгодити графік знесення цих споруд, графік має погодити СММ ОБСЄ.

«Сподіваємось, що наступна зустріч Тристоронньої контактної групи у Мінську, запланована на 17 липня, буде більш конструктивною», – додала речниця Кучми.

28 червня в аеропорту Мінська відбулася передача українському політику Віктору Медведчуку, якого в Україні вважають неформальним представником президента Росії Володимира Путіна, чотирьох українських полонених, які перебували на території ОРДЛО.

До цього останній обмін полоненими відбувся 27 грудня 2017 року.

За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

За даними СБУ станом на січень 2018 року, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 108 заручників.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

ЦВК закликала не зволікати тих, хто планує змінити місце голосування

Центральна виборча комісія 1 липня нагадала виборцям, що у разі їхньої відсутності у день голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня за місцем свого проживання, вони можуть реалізувати право голосу, тимчасово змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.

«Задля запобігання створення черг та інших незручностей Комісія закликає виборців не зволікати із візитом до органу ведення ДРВ та по можливості не відкладати на останні дні подання заяви про тимчасову зміну місця голосування», – йдеться в повідомленні.

У ЦВК зауважили, що подати заяву про тимчасову зміну місця голосування можливо не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, тобто до 15 липня. 

​Наприкінці травня ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування – тепер потрібні лише відповідна заява і паспорт.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.

 

 

Представництво президента в АРК назвало незаконним рішення про передачу собору ПЦУ в Криму

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим назвало незаконним рішення суду в Криму про передачу приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги, де раніше проводила богослужіння Кримська єпархія УПЦ (КП), у користування російського міністерства майна Криму.

«Таке рішення суду ставить під загрозу подальшу діяльність Кримської єпархії ПЦУ. Незаконні дії окупаційної влади в Криму щодо Православної церкви України, у тому числі і таке «рішення суду», є обмеженням свободи віросповідання – однієї з фундаментальних складових прав людини», – йдеться в повідомленні представництва у «Фейсбуці».

28 червня підконтрольний Москві суд у Криму ухвалив відібрати в Кримської єпархії канонічної Православної церкви України її головний храм, кафедральний собор Святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі, у будівлі якого також працює єпархіальне управління. Як ухвалив Арбітражний суд у Криму, будівля має бути передана в користування «міністерства майна» в системі російської влади на півострові.

За даними Регіонального центру прав людини, з понад 40 громад колишньої УПЦ КП у Криму вже за перший рік російської окупації лишалися лише 11 із 8 храмами, принаймні в трьох випадках влада захоплювала приміщення храмів – у Севастополі, Сімферополі і селі Перевальному.

Значна частина православних храмів і громад Криму і Севастополя підкоряються УПЦ (Московського патріархату), яка продовжує діяти на окупованому Росією півострові. Москва, твердячи про «вступ Криму до складу Росії», при цьому не насадила на півострові безпосередньо Російську православну церкву.

ЦВК внесла партію «Рух нових сил» Саакашвілі до виборчого бюлетеня

Центральна виборча комісія внесла партію «Рух нових сил» колишнього президента Грузії й ексголови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі до виборчого бюлетеня на дострокових парламентських виборах.

Партію включили до бюлетеня під номер 22 без проведення жеребкування.

23 червня Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатам від партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил». Пізніше, 25 червня, Шостий апеляційний адміністративний суд Києва ухвалив рішення за позовом партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» до ЦВК, яким вирішив задовольнити заяву позивача, який вимагав від Центрвиборчкому скасувати рішення про відмову в реєстрації як списку партії Саакашвілі, так і кандидатів у мажоритарних округах, висунутих цією політичною силою.

29 червня Верховний суд України підтвердив рішення апеляційної інстанції дозволити партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил» реєструватися для участі у виборах. У той же день ЦВК зареєструвала партію для участі у виборах.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.

Військово-транспортні літаки країн НАТО продовжують прибувати в Одесу на «Сі Бриз-2019»

В Одесу продовжують прибувати військово-транспортні літаки країн НАТО, що доставляють сюди особовий склад, техніку й необхідне обладнання для українсько-американських навчань «Сі Бриз-2019», які почнуться 1 липня, повідомляє Міністерство оборони України.

За повідомленням, американський літак C-130J Hercules і британський A400 Atlas уже доправили спорядження і перших учасників міжнародних навчань, а чотиримоторний турбогвинтовий A400 Atlas Королівських ВПС Великої Британії привіз до України загін морського спецназу. З британськими водолазами із Special Boat Service прибуло спецобладнання, спорядження і провіант.

Напередодні відкриття міжнародних навчань «Сі Бриз-2019» командувач Військово-морських сил ЗСУ адмірал Ігор Воронченко прибув у польовий табір його учасників.

1 липня в Україні стартують українсько-американські навчання «Сі Бриз-2019». Раніше у Генштабі ЗСУ повідомляли, що у навчаннях планують взяти участь близько 30 кораблів, 30 літальних апаратів і понад 900 військових із різних країн світу. Навчання проходитимуть у Миколаївській, Херсонській і Одеській областях. «Сі Бриз» проводять між Україною та США щороку з 1997 року, навчання є відкритими для інших країн.

Вже не кандидат: ЦВК скасувала реєстрацію мажоритарника, якого «Голос» відкликав після викриття «Схем»

Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати Дмитра Огньова, якого політична партія «Голос» висунула на окружному виборчому окрузі №121 на Львівщині на позачергових парламентських виборах.

Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») і Українського радіо викрили його зв’язок із народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань.

Таке рішення ЦВК ухвалила на засіданні 29 червня – після того, як за два дні до того, 27 червня номінаційний комітет партії Святослава Вакарчука відкликав кандидата в депутати в одномандатному окрузі №121 Львівської області Дмитра Огньова. Після внутрішньої перевірки там вирішили, що він «не відповідає критеріям партії».

Крім того, 29 червня комісія скасувала реєстрацію ще одного кандидата від партії «Голос» Олександра Курдидика, який балотувався під 11 номером у виборчому списку політсили.

Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія.

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом із братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загоріїв – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії.

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один зі співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів «Дарниці» в парламенті й уряді. Він ці звинувачення не коментував.

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загорія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія і його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу. Загорій із дружиною вимагали спростування цієї інформації.

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером у компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу.


Повернення Росії в ПАРЄ не означає звільнення українських бранців ­– Клімкін

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не варто пов’язувати повернення Росії у Парламентську асамблею Ради Європи із можливим звільненням Москвою у відповідь українських бранців.

«Багато пишуть про ймовірний розмін між Європою та Росією: повернення Росії в ПАРЄ на можливе звільнення наших в’язнів. Зрада Європи нам всім болить. Але не ведіться на це. Не шукайте такого роду «логічних» виправдань. Тим більше, всі чули, що казав російський президент в японській Осаці», – написав Клімкін на сторінці у Facebook.

Він заявив, що нині тривають розмови про «спільну відповідальність» Європи і Росії за долю України як їхнього спільного сусіда.

«Вже зараз в кулуарах можна почути розмови про те, що Україна є спільним сусідством Росії та Європи, спільною відповідальністю, тому мають бути й спільні дії: насправді, дії будуть російські, а Європа буде спостерігати», – додав Клімкін.

Президент Росії Володимир Путін за підсумками зустрічі із президентом США Дональдом Трампом в японській Осаці заявив, що ситуація навколо українських полонених моряків була однією з пріоритетних тем, але «рішення поки немає».

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. 

На Донбасі з початку доби поранений 1 військовослужбовець – штаб ООС

У зоні бойових дій на Донбасі з початку доби 29 червня зазнав поранень один український військовослужбовець, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 11 обстрілів позицій українських військових.

«Збройні формування Російської Федерації обстрілювали позиції наших підрозділів із застосуванням заборонених Мінськими угодами артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також із гранатометів різних систем, озброєння БМП, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у обстрілі Горлівки, а також сіл Доломітне і Майорове. В угрупованні «ЛНР» не вказують даних про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Гриценко заперечив «родинні» зв’язки з Дмитром Разумковим

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заперечив існування «родинних» зв’язків із лідером партії «Слуга народу» Дмитром Разумковим.

«Дехто в мережах приписує, що він (Дмитро Разумков – ред.) мій син чи хтось каже, що пасинок. Це неправда. От Гліб Разумков – мій син. Олександр Васильович Разумков помер. Але то інша гілка життя Олександра Васильовича Разумкова. І Гліб, і Дмитро. Вони ні разу не бачилися так само. Тому ми не родичі», – сказав Гриценко в програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю».

Гриценко також додав, що бачив Дмитра Разумкова тільки один раз, і відбулося це в студії одного з телеканалів.

У Анатолія Гриценка є троє дітей: Олексій, Світлана та Ганна, також він виховує Гліба Разумкова, сина дружини Юлії Мостової (головний редактор видання «Дзеркало тижня» – ред.) від її першого шлюбу із нині покійним політиком і засновником Українського центру економічних і політичних досліджень Олександром Разумковим. В останнього до зустрічі з Мостовою вже був син Дмитро, який зараз є лідером президентської партії «Слуга народу».

Адвокат про стан Балуха: «Він не спить дві доби і не п’є воду»

Український активіст Володимир Балух, який днями оголосив голодування в російській колонії, вже два дні не спить і не п’є воду, розповіла проектові Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе, яка відвідала українця.

«Він повідомив мені про те, що дійсно оголосив голодування на знак протесту порушення його права на зустріч із консулом України. Оскільки він є громадянином України, він має безумовне право на зустріч із консулом. І в даний час поки він відмовляється від вживання їжі та води. Тобто в даний час він на сухому голодуванні. Природно, довго на сухому голодуванні він не зможе, тому що при відмові від вживання води виникає швидке порушень роботи не тільки внутрішніх органів, а й також нервової системи, що пов’язано з повною втратою сну. На даний час він не спить взагалі вже дві доби», – розповіла Ольга Дінзе.

Адвокат додала, що написала заяву на ім’я начальника колонії з проханням надати Балухові цілодобову медичну допомогу, а також помістити його в медичну частину.

Раніше 28 червня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до своєї колеги з Росії Тетяни Москалькової через нове голодування українського політв’язня Володимира Балуха, який перебуває за ґратами в Росії. «Я звертаюся до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з проханням перевірити умови тримання Володимира Балуха та вжити заходи на відновлення його права на зустріч з консулом України», – повідомила вона у фейсбуці.

Денісова висловила стурбованість повідомленням про вже друге голодування Балуха, яке, за її словами, небезпечне для його життя. «Нелюдські умови утримання, зокрема перебування більше від двох місяців у штрафному ізоляторі та позбавлення права зустрічі з консулом змусили його знову вдатися до такого радикального кроку, – повідомила Денісова, нагадавши слова Балуха з його заяви про оголошене голодування, що датована 25 червня. – Український консул в Росії тричі марно намагався зустрітися з українським політв’язнем. Адміністрація установи, попри те, що Володимир неодноразово заявляв, що є громадянином України, наполягає на його російському громадянстві через кримську прописку».

27 червня стало відомо, що український активіст із окупованого Криму Володимир Балух, якого утримують у колонії в Тверській області Росії, знову оголосив голодування.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (понад 4 тисячі 100 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього. Через цю справу термін покарання йому збільшили до 4 років і 11 місяців.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд у Криму відмовив Балухові в умовно-достроковому звільненні.

Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення.

Дмитро Тимчук посмертно отримав державну нагороду

Народний депутат Дмитро Тимчук, який нещодавно загинув за не до кінця з’ясованих обставин, нагороджений посмертно орденом «За мужність» III ступеня. Указ про нагородження Тимчука, разом із багатьма іншими людьми, підписав президент Володимир Зеленський.

Дмитро Тимчук (фракція «Народний фронт») загинув 19 червня в себе вдома в Києві від вогнепального поранення. Серед версій, які розглядають, – нещасний випадок чи вбивство; припускають і можливість самогубства.

Дмитрові Тимчуку було 46 років. Як військовий журналіст побував в українських миротворчих контингентах в Іраці, Косові й Лівані. З початку російської агресії проти України підполковник запасу Тимчук став координатором групи «Інформаційний спротив», відомим українським блогером. Детально висвітлював перебіг кримської кризи, інтервенцію Росії в Україні, а також сепаратистські виступи і російську диверсійну діяльність в Україні, збирав дані про обставини збиття авіалайнера рейсу MH17.

У жовтні 2014 року Тимчук став народним депутатом України восьмого скликання.

У «Нафтогазі» відповіли на закиди «Газпрому» щодо нових контрактів

Виконавчий директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко відкинув закиди російського газового монополіста «Газпрому» щодо нових контрактів про постачання і транзит газу, які мають бути укладені до завершення нині чинних наприкінці року.

Коментуючи зроблені раніше 28 червня заяви голови «Газпрому» Олексія Міллера, він нагадав: іще за чинним контрактом, відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, російська компанія зобов’язана постачати Україні 5 мільярдів кубометрів газу на рік за ціною «на рівні ціни на ринку в Німеччині».

«Газпром» не виконує ці свої контрактні зобов’язання і не поставляє газ в Україну, навіть коли ми передплачували ці поставки. Натомість пан Міллер розповідає про готовність вести переговори про якісь нові поставки за ціною нижче від ціни в Німеччині. Тобто «Газпром» не хоче поставляти газ за більш високою ціною, а хоче за нижчою ціною. Хтось у це вірить?» – написав Вітренко у фейсбуці.

Він також відкинув твердження Міллера з приводу транзитного контракту, ніби його компанія не отримувала від України пропозицій про так звані свопові поставки газу – щоб російська сторона передавала українській на кордоні між ними певні обсяги газу і Україна передавала б далі в Європу на своєму західному кордоні такі ж обсяги.

«Своп» газу, як запасний варіант у разі, якщо «Газпром» не хоче укладати контракт на бронювання потужностей для транзиту, пропонувався «Газпромові» ще навесні 2018 року в моїх офіційних переговорах із головою делегації «Газпрому» паном (Олександром) Медведєвим, на той час заступником пана Міллера. І цьому існують письмові підтвердження», – заявив Вітренко і додав: «Це все буде використано в новому арбітражі проти «Газпрому». Так що на місці «Газпрому я би ставився до цього серйозно».

В іншому дописі Юрій Вітренко також відкинув іще одне твердження Олексія Міллера, з яким той виступив на прес-конференції в Санкт-Петербурзі, – що Україна до кінця року і закінчення терміну чинного контракту «не зможе підписати новий контракт на транзит за законодавством ЄС». «Цей потяг уже пішов», – заявив Міллер і додав, що його компанія готова продовжити чинний контракт; цю ідею Київ відкидає як неринкову і таку, що суперечить законодавству ЄС щодо газу.

За словами Вітренка, «щоб «потяг вже пішов», потрібно, щоб він колись був». «У нашому ж випадку «Газпром» ніколи не погоджувався укладати контракт на транзит через Україну за європейськими правилами», – сказав один із чільних керівників «Нафтогазу».

Крім того, додав він, іще є час до кінця року встигнути на стороні України повністю впровадити європейські правила і при цьому не зруйнувати її юридичну позицію в новому арбітражі. «Зокрема, потрібно підготувати відокремлення газотранспортного оператора (анбандлінг) із 1 січня 2020 року. Це можна зробити, якщо виконати план «Нафтогазу» за моделлю ISO», – наголосив він.

«Можливо, пан Міллер мав на увазі, що нам будуть продовжувати не давати впровадити європейські правила. Такий ризик дійсно є. Але є надія, що новий парламент та новий уряд зробить усе необхідне для того, щоб не дати можливості «Газпромові» та Путіну таким чином виправдати в очах європейців завершення будівництво «Північного потоку-2» і припинення транзиту через Україну», – написав Юрій Вітренко.

Раніше 28 червня Олексій Міллер, виступаючи на прес-конференції в російському Санкт-Петербурзі, стверджував, що Україна не зможе підписати нового контракту на транзит газу, що відповідав би законодавству ЄС, що «Газпром» не отримував від України пропозицій про свопове постачання, і що Україна має думати в першу чергу про пряме постачання газу з Росії на український ринок.

При цьому Міллер також стверджував, що «баланс відносин щодо газу між Росією і Україною порушений рішенням Стокгольмського арбітражу».

За цим рішенням, «Газпром» виявився винен українській стороні значну суму – на цей час вона разом із відсотками за прострочений термін, які все зростають, становить уже понад 2 мільярди 800 мільйонів доларів. «Нафтогаз» також ініціює проти «Газпрому» ще низку арбітражних проваджень на мільярди доларів і вважає, що має добрі шанси виграти їх. Російська компанія заявляє, що хоче почати з Україною переговори про нові контракти «з чистого аркуша», уклавши «мирову угоду» з тим, щоб українська сторона відмовилася від нових проваджень, а бажано і від свого вже досягненого виграшу.

В Україні відзначають День Конституції

В Україні 28 червня відзначають День Конституції – Основного закону України.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні закликав українців «знати і поважати» Конституцію.

«Для цього усій країні я пропоную флешмоб: запиши коротке відео та розкажи про оду із статей Конституції України», – заявив Зеленський, додавши, що хештеґ акції – #мояулюбленастаття. Сам президент обрав статтю 3 Основного закону України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що «Конституція України залишається головним дороговказом у нашому суспільному житті».

«Так, чітко усвідомивши наше безумовне прагнення бути частиною європейської цивілізації, ми закріпили цей курс у Конституції України. Відтепер будь-які спекуляції навколо цього питання втрачають сенс, адже закріплене в Конституції України прагнення українського народу є непорушним», – заявив глава уряду.,

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій подякував українським військовим.

«У цей день моя особлива вдячність справжнім захисникам Конституції України – мужнім українським воїнам. Дякую вам, бійці, що можемо святкувати 23-тю річницю Конституції у вільній, незалежній, європейській країні», – наголосив він.

Цього дня у 1996 році депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності країни. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня – протягом 23 годин без перерви. Під час голосування «за» висловилися 315 парламентаріїв.

Згідно з Конституцією, Україна – суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Україна – унітарна держава, її територія в рамках існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Представники ДБР заблокували закупівлі спорядження для армії – Міноборони

Через те, що прокурор та оперативники Державного бюро розслідувань вилучили оригінали документів та зразки продукції, Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил не може проводити закупівлі для армії, заявив під час брифінгу начальник цього підрозділу генерал-майор Дмитро Марченко.

«В нас були вилучені як оригінали документів, так і зразки та еталони, робочі зразки і, відповідно, всі електронні носії інформації. Про що це говорить? Що повністю паралізована робота нашого Головного управління – ані видати висновок на проведення торгів, ані отримати готову продукцію ми зараз не можемо фізично», – сказав він.

За словами очільника Управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, це фактично зупиняє постачання засобів захисту до армії.

«Скільки це триватиме, ми не знаємо. Але на сьогодні ми нічого робити не можемо. Ми просили залишити оригінали документів, зразки та еталони, нас не почули, сказали: це не нам вирішувати», – заявив Марченко.

Читайте також: Обшук у Бірюкова проводить ДБР, на місці присутні депутати – «Європейська солідарність»​

Адвокат Володимир Охріменко, також присутній на брифінгу, вказав на низку порушень, нібито допущену представниками ДБР під час обшуку. За його словами, у визначенні суду щодо обшуку не були вказані імена осіб, які були уповноважені обшук здійснювати.

Також, стверджує Охріменко, документи, вилучені під час обшуку, не були вказані в переліку, наданому судом.

«Суд дав конкретний перелік документів, які вони мали право вилучити. Замість цього були вилучені оригінали документів, які зараз не дозволяють Управлінню займатися своєю подальшою діяльністю, гальмують забезпечення Збройних сил України і невідомо, коли документи будуть повернуті і коли ця діяльність поновиться», – сказав він.

Охрименко додав, що обшук здійснював не тільки прокурор, а й оперативники, хоча вони для цього повинні мати доручення від прокурора чи слідчого на проведення слідчих дій.

«Таких доручень нам ніхто не надавав. Якщо підсумувати, порушень було набагато більше», – стверджує правник.

Читайте також: Зеленський повторив слова Порошенка про «стандарти НАТО в ЗСУ з 2020 року»​

Представники Міністерства оборони також прокоментували інформацію директора ДБР Романа Труби щодо того, що бронежилети, закуплені для військових, прострілюються. За даними відомства, жодна з чотирьох сертифікованих лабораторій, які можуть перевіряти якість бронежилетів, не здійснювали таких випробувань останнім часом.

«Майно з партії, яка була озвучена, не виймалося, не заарештовувалося, не перевірялося. Відповідно, підстав заявляти про те, що три з п’яти бронежилетів партії 2019 року, яка відгружалася – це не відповідає дійсності», – сказав представник Міністерства.

Про те, що вилучення документації блокує закупівлі для армії, повідомляв також волонтер і позаштатний радник п’ятого президента Петра Порошенка Юрій Бірюков.

«Кілька тижнів видача форми буде йти зі складів, запаси є. Так, за рахунок резерву, за рахунок того, що армія змогла відновити – адже запасів на початок війни не було, все було розпродане. А потім, панове волонтери, знову ми, знову ми», – прокоментував Бірюков.

Напередодні представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами, повідомив директор ДБР Роман Труба.

Ситуація на Донбасі: з початку доби бойовики відкривали вогонь 12 разів, поранений 1 військовий

У Міністерстві оборони України повідомили, що від початку поточної доби і до 12-ї години підтримувані Росією бойовики на Донбасі 12 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в результаті чого поранень зазнав один український військовослужбовець. За попередніми даними, стан пораненого задовільний.

Згідно з повідомленням на сайті Міноборони, бойовики відкривали вогонь поблизу Новолуганського, Старогнатівки, Світлодарська, Новгородського, Хутора Вільний, Оріхового, Опитного та Золотого-4.

«Вже від початку доби підрозділи українських військ вели активні оборонні дії і відповідали противнику вогнем зі штатних засобів, без застосування заборонених зразків зброї», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі околиць Донецька, Горлівки та Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» про обстріли 27 червня бойовики не повідомляють.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

 

 

 

Заступником командувача Нацгвардії призначений Микола Миколенко

Заступником командувача Національної гвардії України призначений Микола Миколенко. Відповідний указ президент України Володимир Зеленський підписав 26 червня.

До цього генерал-майор Миколенко був начальником Північного Київського територіального управління Нацгвардії.

14 червня командувачем Національної гвардії був Микола Балан.

«Свати» повертаються з 1 липня – студія «Квартал 95»

Студія «Квартал 95» повідомила про повернення на телеекрани України серіалу «Свати», демонстрація якого кілька років була заборонена.

«Вони скучили, а ви? «Свати» повертаються! Уже з 1 липня о 20:45 1+1 розпочинає показ шостого сезону вашої улюбленої комедії», – проінформувала студія «Квартал 95» у Facebook.

Група 1+1 media заявила раніше цього мясця про намір оскаржити в суді рішення експертної ради при Державному агентстві з питань кіно про відмову у видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу «Свати».

«Група 1+1 media обурена таким рішенням та вважає його необґрунтованим, нелогічним та політично вмотивованим, особливо з урахуванням останнього рішення Шостого апеляційного адміністративного суду. Раніше, 15 травня, суд не задовольнив апеляційні скарги СБУ та Держкіно на рішення суду про зняття заборони з серіалу «Свати», – ідеться в повідомленні медіагрупи.

Як інформує «Детектор Медіа», членкиня експертної комісії Держкіно Марія Гурська (програмна директорка каналу «Еспресо») сказала, що в серіалі державні установи підписано російською мовою, а деякі вивіски – українською, з чого складається враження, що Україна інтегрована в російський простір. А також – що серіал розвиває в українців комплекс меншовартості, принижує їхню гідність, оскільки родина героїв з українським прізвищем виглядає менш освіченою, «селюками», на відміну від родини з російським прізвищем. Вона зауважила, що в разі перемонтування другого сезону і зміни прізвища героїв серіалу експертна комісія могла би погодитися на видачу прокатного посвідчення.

У цілому за відмову у видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу «Свати» проголосували 15 членів комісії, один член – за дозвіл, двоє заявили про конфлікт інтересів, а один член комісії не брав участі в засіданні через зайнятість на зйомках.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду 15 травня відхилила апеляцію Служби безпеки України та Державного агентства України з питань кіно, яка стосувалася рішення Окружного адміністративного суду Києва в справі про серіал «Свати».

 

Рішення ПАРЄ щодо Росії є кроком до визнання Криму російським – депутат Держдуми

Результати голосування учасників літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), які в повному обсязі підтвердили повноваження російської делегації є кроком до визнання Криму російським, заявив в ефірі телеканалу «Россия-1» голова комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький.

“Своїм голосуванням щодо поправок (про статус Криму як окупованої української території – ред.) до схваленої зараз доповіді, які кваліфікованою більшістю в дві третини голосів Парламентської асамблеї Ради Європи були провалені, зроблений перший знаковий крок до визнання Криму російським країнами Ради Європи», – сказав російський депутат, який є імовірним претендентом на місце віце-президента ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. Після дебатів депутати ПАРЄ відхилили всі поправки, запропоновані представниками України, Грузії, Великої Британії, Латвії та інших держав.

У ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дає змогу російській делегації повернутися до роботи в асамблеї вперше після 2015 року. Документ підтримали 118 депутатів, 62 проголосували проти, 10 – утрималися.

Резолюція вносить поправки в регламент ПАРЄ і виключає можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу, навіть якщо повноваження членів делегації оскаржуються або переглядаються. Вони також не можуть бути позбавлені права на виступ і права на представництво в асамблеї і її структурах.

Після цього 25 червня російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень.

Проти повернення Росії в ПАРЄ різко виступає Україна. У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію неприпустимою поступкою Москві. Українська делегація вирішила припинити участь у роботі нинішньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи і закликає Верховну Раду розглянути питання про зупинення участі України в ПАРЄ.

МЗС Росії вважає реакцію України на ноту Москви «спекулюванням долею моряків»

Міністерство закордонних справ Росії на своєму сайті після відправленої Україні 25 червня дипломатичної ноти щодо звільнення захоплених торік українських моряків заявило, що вважає реакцію Києва на цей текст спекулюванням на долі моряків.

«На жаль, реакція української сторони на російську ноту ще раз підтверджує, що її цікавить не стільки доля моряків, скільки збереження можливості нею спекулювати. Очевидно, що в цьому і полягала головна мета організованої в листопаді 2018 року попереднім українським керівництвом провокації, яка критикується, в тому числі, представниками нинішньої київської влади», – йдеться в повідомленні.

У російському МЗС підтвердили, що у зв’язку з вимогою подати не пізніше 25 червня початкову інформацію щодо виконання запропонованих Трибуналом ООН з морського права тимчасових заходів зі звільнення моряків і кораблів, надіслали відповідні ноти МЗС Росії в Трибунал і Посольство України в Москві.

«У нотах підтверджена позиція Російської Федерації про те, що процедури врегулювання суперечок, передбачені Конвенцією ООН з морського права, не застосовуються до цієї ситуації. Трибунал, серед іншого, зафіксував, що він не визначає вирішення питання про юрисдикцію в рамках подальшого розгляду, і російська сторона має намір продовжити оскаржувати її наявність», – вказали у російському МЗС.

Раніше сьогодні стало відомо, що Росія таки подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і кораблів «за мить до дедлайну». В українському МЗС також підтвердили, що отримали ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українські дипломати назвали таку пропозицію «цинічною».

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії раніше вже заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Партія Саакашвілі виграла суд: ЦВК має зареєструвати список «Руху нових сил»

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 25 червня ухвалив рішення за позовом партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» до ЦВК. Суд вирішив задовольнити заяву позивача, який вимагав від Центрвиборчкому скасувати рішення про відмову в реєстрації як списку партії Саакашвілі, так і кандидатів у мажоритарних округах, висунутих цією політичною силою. Про таке рішення суду повідомили сам голова партії Міхеїл Саакашвілі та його соратник Давид Сакварелідзе.

Речниця генерального прокурора Юрія Луценка Лариса Сарган відреагувала на це судове рішення в мережі Twitter. «Партія Саакашвілі виграла суд проти ЦВК. Суд зобов’язав ЦВК повторно розглянути документи і зареєструвати список… Цей день сьогодні закінчиться?!» – написала речниця.

Центральна виборча комісія 23 червня відмовила в реєстрації кандидатам від партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил».

Центрвиборчком нагадав, що позачергові вибори були призначені указом президента від 21 травня.

Читайте також: Саакашвілі: якщо ЦВК не буде мене реєструвати, сподіваюся, суд це вирішить

«Відтак, розгляд 8 травня на засіданні політради партії «РНС» питань, пов’язаних з участю партії у позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, не міг бути здійснений», – заявили у ЦВК.

Комісія також вважає, що позачерговий з’їзд «Руху нових сил», що був скликаний 10 червня та на якому було затверджено виборчий список кандидатів, «відбувся у порушення вимог статуту цієї партії».

Всього станом на 23 червня в одномандатних виборчих округах було зареєстровано 1 593 кандидати в народні депутати України, в тому числі: які балотуються у порядку самовисування – 1 319, висунутих політичними партіями – 274.

Всього станом на 23 червня ЦВК зареєструвала 1 743 кандидати в народні депутати України, включених до виборчих списків 12 політичних партій, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.

Державну митну службу очолить Максим Нефьодов

Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов виграв конкурс на посаду голови нової Державної митної служби. Про це сам чиновник повідомив у Facebook.

25 червня відбувся фінальний етап конкурсу на посаду голови нової Державної митної служби. Конкурсна комісія вирішила рекомендувати уряду признаити на посаду керівника служби Максима Нефьодова.

24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Києва розглянула апеляційну скаргу, подану Кабінетом міністрів України, та постановила відновити дію розпорядження про проведення конкурс на посаду голови Державної митної служби.

У Міністерстві фінансів тоді нагадали, що до третього, заключного етапу конкурсу на керівника Державної митної служби пройшли три кандидати – проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов та Керівник громадської організації «Центр розвитку цифрової економіки», експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. За результатами останнього етапу відбору конкурсна комісія визначить кандидата, якого рекомендуватиме Уряду для призначення на посаду керівника ДМС.

Результати конкурсу мають оприлюднити не пізніше 45 календарних днів з дня отримання інформації про його проведення. Станом на 17 квітня, коли була прийнята ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про призупинення конкурсу на керівника ДМС, минуло 28 днів з дати оголошення конкурсу.

17 квітня Окружний адміністративний суд Києва зупинив розпорядженняКабінету міністрів України про оголошення конкурсу на посаду голови Державної митної служби. Як повідомляла прес-служба уряду, рішення ухвалили за позовом народного депутата Андрія Антонищака.

Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що ця заборона є необґрунтованою і в уряді з нею «будуть боротися».

20 березня уряд видав розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної податкової служби й очільника Державної митної служби.

Останній етап відбору, співбесіда, мав відбутися 23 квітня.

Раніше зупинити конкурси Окружний адмінсуд просив екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, але суд відмовив йому в задоволенні позову.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.