У Павлограді не підніматимуть червоно-чорний прапор поряд із державним прапором України на флагштоці на Алеї Слави біля мерії. Депутати міськради на сесії 19 березня не підтримали ініціативу.

За словами однієї з авторів ініціативи, депутата міськради Ганни Третяк, дискусія навколо цього питання тривала близько місяця. Ідею підтримали ветерани бойових дій на Донбасі, волонтери, громадські активісти.

Планувалось вивішувати червоно-чорний прапор біля мерії тричі на рік: у День пам’яті Героїв Крут, День українського добровольця і День захисника України.

«У лютому на семінарі депутатів ми оприлюднили цю ініціативу. Частина депутатів одразу її підтримала і запропонувала винести на сесію. Але на найближчій сесії під приводом того, що проект не пройшов обговорення в комісіях, він був знятий і відправлений на доопрацювання. До нинішньої сесії рішення пройшло обговорення в усіх депутатських комісіях. Доводилось індивідуально обговорювати майже з кожним депутатом. Ми розуміли, що рішення, може, не набере голосів, але сподівались, що на депутатів вплине присутність добровольців, які прийшли підтримати цю ініціативу, які під цим прапором захищали нашу країну», – сказала Ганна Третяк.

Напередодні Дня добровольця, 14 березня, у Павлограді на флагштоці невідомі вивісили червоно-чорний прапор під державним. Комунальники його зняли.

2018 року біля мерії Кам’янського вперше на Дніпропетровщині підняли червоно-чорний прапор. Акцію ініціювали місцеві націоналісти на підтримку депутатського запиту щодо підняття прапора.

Для ухвалення рішення тоді забракло голосів. Під час обговорення цієї ініціативи сталася штовханина між депутатами. 

30 січня 2018 року Львівська облрада затвердила перелік днів, у які на будівлях обласної адміністрації та ради, а також органів місцевого самоврядування на Львівщині вивішуватимуть червоно-чорний прапор.

На Житомирщині сім днів на рік вивішуватимуть червоно-чорний прапор, таке рішення минулого року ухвалила облрада.
…

Канада продовжила мандат тренувальної військової місії в Україні до березня 2022 року, повідомили міністр оборони Харджит Сінгх Сейджан та міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.

В уряді Канади пояснили продовження перебування в Україні тренувальної місії UNIFIER для українських військових поточною безпековою ситуацією в регіоні.

Канада вперше надіслала своїх військових в Україну у 2015 році, початковий план передбачав їхнє виведення наприкінці березня 2018 року. У місії беруть участь близько 200 канадських військових.

В уряді Канади стверджують, що в межах місії UNIFIER підготовку пройшли понад 10 800 українських військових.
…

«Безпілотні ударні літальні апарати значно збільшать бойові спроможності і Сил спеціальних операцій, і наших бойових підрозділів, щоб дати відсіч агресору»
…

Вища рада правосуддя пропонує президенту України призначити 35 суддів Вищого антикорупційного суду, повідомила міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.  

У поданні – 22 судді, 11 адвокатів і 2 науковців, які претендують на посади Антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАС.

Згідно з повідомленням, ще по дві кандидатури до кожної з інстанцій поставили «на паузу». Рішення щодо адвокатів Євгена Крука та Маркіяна Галабали, а також викладачів Сергія Боднара та Володимира Цікала мають ухвалити до 28 березня.

В організації зазначили, що серед фіналістів – сім правників зі «списку 55 негідних», раніше опублікованого громадськими організаціями. Це судді Інна Білоус, Андрій Біцюк, Володимир Воронько, Віктор Маслов, Оксана Олійник та Валерія Чорна, адвокат Сергій Мойсак.

Конкурс до Вищого антикорупційного суду оголосили 2 серпня 2018 року. Вища кваліфікаційна комісія 6 березня оголосила результати конкурсу на 39 вакантних посад у Вищому антикорупційному суді.
…

Президент Росії Володимир Путін планує приїхати до окупованого Криму 18 березня, щоб відзначити п’яту річницю того, що сам російський лідер назвав у 2014 році «поверненням у рідну гавань». Кремль 17 березня повідомив, що Путін відвідає Сімферополь і Севастополь.

Україна та Захід засудили дії Росії як незаконну анексію, що призвело до санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб.

Голова дипломатії Європейського союзу Федеріка Моґеріні напередодні різко розкритикувала Кремль за «незаконну» анексію Криму і повторила «непохитну» прихильність ЄС до суверенітету та територіальної цілісності України.

Анексія півострова «залишається прямим викликом для міжнародної безпеки, з серйозними наслідками для міжнародного правового порядку, який захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав», – заявила Моґеріні 17 березня.

Вона звинуватила Москву в погіршенні ситуації з правами людини в Криму, стверджуючи, що жителі півострова «стикаються з систематичними обмеженнями основних свобод», а права кримських татар «серйозно порушені».

15 березня Сполучені Штати разом з Європейським союзом і Канадою запровадили нові санкції проти понад десятка російських чиновників, бізнесменів та юридичних осіб у відповідь на «триваючу агресію в Україні».

З квітня 2014 року українські урядові сили ведуть боротьбу з підтримуваними Росією бойовиками на Донбасі, в результаті збройного конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, чверть із яких цивільні.

У листопаді 2018 року Росія захопила три українські кораблі і 24 члени їхніх екіпажів у Чорному морі біля Керченської протоки, яка з’єднує Чорне і Азовське море. Українські військові моряки перебувають у СІЗО в Москві. Західні держави наполягають на їхньому звільненні, Україна вважає їх військовополоненими. 
…

Їхні учасники тримали плакати: «Крим – це Україна», «Крим вам замість пенсій», «Список Олега Сенцова» та інші
…

«Ми разом з українським народом виступаємо проти російської агресії»
…

Оприлюднені в засобах масової інформації матеріали здебільшого стосуються кримінальних проваджень, за якими до відповідальності притягли 15 осіб, повідомило Національне антикорупційне бюро України.

У відомстві зазначили, що мова йде про 87 сторінок, які Генеральна прокуратура передала до НАБУ навесні 2017 року.

Згідно з повідомленням, у першому випадку до кримінальної відповідальності притягуються службові особи та неформальні куратори ТОВ «Енергія-Новий Розділ» і ТОВ «Енергія-Новояворівськ», бенефіціарами яких є два народні депутати – Ярослав та Богдан Дубневичі. У цьому провадженні досудове розслідування завершене, встановлена сума збитків сягає 1,4 мільярда гривень. НАБУ вказує, що арешт накладений на дві теплоелектроцентралі.

Друге провадження стосується одного з епізодів заволодіння коштами «Укрзалізниці». Провадження стосовно двох осіб направили до суду у вересні 2018 року. Тоді НАБУ повідомляло, що йдеться про розтрати на суму 26,7 мільйона гривень.

Документи зі скриншотами листувань 15 березня оприлюднили журналісти видання «Цензор.НЕТ». Вони заявили, що частину з цих листувань використали журналісти проекту Bihus.Info, які 11 березня оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони. Згідно з матеріалом, українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.
…

Українцям виплатили вже близько 350 мільйонів гривень у межах монетизації субсидій, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Ми виплатили вже близько 350 мільйонів гривень субсидій. Процес пішов. Ці гроші належать українцям. Фактично до нового опалювального сезону прийдемо з працюючою системою», – сказав Гройсман.

12 березня в Україні стартували виплати субсидій грішми, так звана монетизація. Лише за перший день громадянам перерахували 19,4 мільйони гривень. Виплати монетизованих субсидій почалися через мережу державного банку «Ощадбанк».

З 1 березня в Україні стартував процес монетизації субсидій. На 2019 рік у проекті бюджету заплановано 55 мільярдів гривень на субсидії з комунальних послуг.
…

Це «унікальна операція» і все сталося «настільки швидко, зухвало, нахабно, що наші опоненти не встигли отямитися»
…

Акція представників праворадикальних організацій під Адміністрацією президента України 16 березня у Києві пройшла без порушень, повідомив начальник поліції Києва Андрій Крищенко.

«Заходи пройшли спокійно, порушень не зафіксовано. О 12-й годині вони розпочалися на майдані Незалежності, потім колона вирішила до Адміністрації президента, де відбувся мітинг. Все спокійно, ми контактували з організаторами, працювала поліція діалогу», – повідомив Крищенко.

Він зазначив, що, за підрахунками правоохоронців, участь у заході взяли близько 5 тисяч людей. Усього охорону правопорядку забезпечували близько 3 тисяч правоохоронців, додали в поліції.

16 березня у центрі Києва здебільшого члени праворадикальних організацій «Національний корпус» та «Національні дружини» провели акцію з вимогою покарати винних у корупції в оборонній сфері. Свою акцію з майдану Незалежності вони завершили біля Адміністрації президента жбурлянням іграшкових свиней у бік будівлі.

Минулого тижня, 9 березня, представники праворадикальної партії «Національний корпус» і її напіввоєнізованого крила «Національні дружини» влаштували акції з вимогами взяти під варту фігурантів звинувачень проекту «Бігус.інфо» в розкраданні в оборонній промисловості екс-заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, якого називають наближеним до президента Петра Порошенка, і його сина Ігоря, а також арештувати їхні рахунки.

Акції відбулися спершу в центрі Києва, потім біля будівлі Адміністрації президента в Києві. Пізніше цього ж дня у Черкасах після виступу мітингу Петра Порошенка представники «Національного корпусу» намагались заблокувати його кортеж. Почалася бійка. Активісти спробували прорватись на сцену, застосовуючи піротехніку, поліція застосувала силу.
…

В анексованому Росією Криму на площі перед будівлею контрольованої Москвою Ради міністрів Криму 16 березня зібралися учасники прокремлівського руху «Нічні вовки». Вони влаштували мотопробіг від Сімферополя до Севастополя. Після цього поїхали до гори Гасфорт. Там організатори запланували заходи до 5-річчя так званої «кримської весни».

У понеділок в Криму чекають на приїзд російського президента Володимира Путіна.

Рівно п’ять років тому, 16 березня 2014 року, під дулами автоматів окупаційних російських військ, у Криму провели так званий «референдум» про приєднання півострова до Росії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Кандидат у президенти України, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що питання повернення Криму має обговорюватися під час засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську і на рівні країн-підписантів Будапештського меморандуму. Про це Тимошенко заявила в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Перше, що потрібно робити, це повертати Автономну Республіку Крим і повернення її до складу України так, як це і мусить бути, в порядок денний мінського переговорного процесу. І той, хто з українського боку викреслив Крим, мусить потім за це відповідати як за державну зраду. Друге – «будапештський формат». Я також вважаю, що за спиною України є певні домовленості, які не підтримують національні інтереси України, коли будапештський меморандум – єдиний документ, який дає нам гарантію ключових країн світу недоторканності наших кордонів і нездійснення проти нас агресії, цей документ відкладено в сторону і він сьогодні не є абсолютно фактором переговорних процесів на глобальному рівні», – сказала Тимошенко.

Вона заявила, що для того, щоб президент Росії Володимир Путін погодився вести переговори щодо Криму, «не треба хитрощів».

«Ми на кінець президентської виборчої кампанії будемо готові до правильного переговорного процесу, до створення міжнародного фонду з реанімації, відродження і розвитку Донбасу і ми будемо готові до встановлення миру на Донбасі і повернення Криму», – сказала Тимошенко.

У березні 2014 року Росія окупувала та анексувала український півострів Крим. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Повне інтерв’ю з Юлією Тимошенко читайте та дивіться у понеділок, 18 березня, на сайті Радіо Свобода.
…

Міністерство закордонних справ України надіслало Росії ноту протесту в зв’язку з приїздом делегації російської Державної думи на чолі з її головою В’ячеславом Володіним, а також деякими членами російського уряду в анексований Крим.

«Україна розглядає цей та інші подібні «візити» керівництва Російської Федерації як подальші кроки з легітимізації спроби незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а зроблені російськими посадовцями заяви – цинічними та відверто провокаційними. Саме руйнівна та безвідповідальна політика російської окупаційної влади протягом п’яти років окупації призвела до істотного загострення економічних, соціальних, гуманітарних і екологічних проблем на півострові», – ідеться в повідомленні.

У Сімферополі 15 березня відбулися «офіційні заходи», присвячені п’ятиріччю російської анексії Криму.

У заходах взяли участь голова російського уряду Криму Сергій Аксьонов, спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов, депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська, спікер російської Держдуми В’ячеслав Володін та інші російські депутати.

На території Криму і Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Також у СБУ використали для характеристики слів представника «Нацкорпусу» термін «конфабуляція» (у психіатрії – один із різновидів розладів пам’яті, помилкові спогади…)
…

Депутат Верховної Ради Ігор Лапін (фракція «Народного фронту») зареєстрував цього тижня законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за навмисне чи випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та інтернеті. Про це повідомили 15 березня Коаліція «За вільний інтернет», інші правозахисні та медійні організації, які пропонують відкликати цей документ.

Автори звернення вказують: законопроект Лапіна передбачає, що «відповідальність настає незалежно від того, чи ЗМІ свідомо поширили недостовірну інформацію чи зробили ненавмисну помилку».

Окремо законопроект встановлює особливості захисту репутації кандидатів на виборах, які передбачають, зокрема, «тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання або… призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет».

«Подібні законодавчі ініціативи можуть слугувати небезпечним інструментом для цензури та тиску на незалежні медіа. Навіть загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює «охолоджувальний ефект» для поширення суспільно важливої інформації, адже будь-яке розслідування про зловживання чи корупцію від початку міститиме ризик отримати у відповідь заяву про злочин», – вказують у спільній заяві правозахисники та медійники.

Законопроект № 10139 про кримінальну відповідальність за навмисне чи випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та інтернеті був зареєстрований у Верховній Раді 12 березня. Станом на 15 березня цей документ «опрацьовується в комітеті», вказано на сайті парламенту. Головним комітетом для опрацювання законопроекту № 10139 вказано комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
…

Управління державної охорони на чолі з Валерієм Гелетеєм засекретило документи щодо земельної ділянки Петра Порошенка у Царському селі в історичній частині Києва, де розташована пам’ятка національного значення, факт руйнації якої під час будівництва раніше встановило слідство.

Попри встановлення цього факту, що є кримінальним злочином, міліція закрила це провадження на четвертий місяць президентства Порошенка – ще у 2014.

А восени 2018 року, щойно журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» почали офіційно запитувати дозвільні документи щодо будівництва на цій ділянці, управління Державної охорони вилучило цю інформацію з щонайменше трьох різних державних установ, віднісши її до службової та державної таємниці. Про це йдеться у розслідуванні «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший) «Таємниця Порошенка».

Дозвільні документи на будівництво, реставрацію, охоронні договори на пам’ятку, результати інспекційних перевірок тощо були вилучені, зокрема з Міністерства культури, з двох різних департаментів КМДА (охорони культурної спадщини та з питань архітектурно-будівельного контролю), та з Інституту археології НАН України.

​У 2014 році за президентства Петра Порошенка була закрита кримінальна справа за фактом руйнування частини пам’ятки національного значення Олексіївського люнету, що трапилося на його земельній ділянці. У зв’язку з «відсутністю складу кримінального правопорушення» .

Кримінальне провадження у 2013 році відкрила прокуратура Печерського району Києва. Слідчий відділ Печерського управління Національної поліції Києва, який здійснював досудове розслідування, встановив, щоза адресою Радіальна, 5 в Києві «забудовник під час виконання будівельних робіт частково зруйнував пам’ятку архітектури та зніс частину земляного укріплення Київської фортеці».

​Восени 2018 року журналісти розіслали запити у різні державні установи, з проханням надати копії різних документів щодо будівництва на ділянці Порошенка, дозвільних документів та результатів перевірок.

«Засекречення документів щодо земельних ділянок президента в інших державних органах відбувалося просто на очах журналістів «Схем» – йдеться у розслідуванні.

У Міністерстві культури не змогли надати «Схемам» документи документацію, пов’язану із приватними земельними ділянками Порошенка, розташованими в буферній зоні Києва, пославшись на лист від Управління державної охорони від 12 листопада 2018 року, яким така інформація віднесена до «державної таємниці».

«Схеми» звернулись до міністра культури Євгена Нищука, але він лише коротко зазначив, що «не в курсі справи».

Журналісти також звернулись до Інституту археології, оскільки роботи на такій національній пам’ятці мали б вестися під наглядом археологів. Та виявилося, що 15 лютого 2019 року цей Інститут також передав в УДО запитувані журналістами документи щодо робіт на ділянці Петра Порошенка.

У свою чергу, Київський департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва також інформував, що матеріали щодо запитуваної «Схемами» інформації, а саме – декларації про початок будівельних робіт на тій ділянці – «знаходяться на тимчасовому зберіганні в Управлінні державної охорони України».

Про те, що в УДО були передані охоронні договори на Олексіївський люнет із його власником також повідомили «Схемам» в Департаменті охорони культурної спадщини.

Саме за наказом очільника УДО Валерія Гелетея була засекречена вся інформація стосовно землі президента у Царському селі, на підставі чого він вилучив її із різних державних органів.

У відомстві пояснили: «Інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Управлінні державної охорони України, затвердженого наказом Управління державної охорони України від 27.02.2018 № 85. З цих підстав, відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та статті 20 Закону України «Про інформацію» запитувана інформація не може бути надана».

Журналісти звернулись із запитом на ім’я Петра Порошенка до Адміністрації президента, але там не надали коментарів до ефіру програми.

«У президента так і не відповіли, чи давав Порошенко особисту вказівку очільнику Управління держохорони Валерію Гелетею вилучати з різних державних органів усі згадки про свою приватну земельну ділянку? Документи, які були заховані за статусом службової та навіть державної таємниці. Документи, які могли б слугувати доказами знищення пам’ятки національного значення. Досі також без відповіді питання, чому як тільки Петро Порошенко став президентом, була закрита справа за цим фактом», – йдеться у розслідуванні.

Журналіст «Схем» поїхав в Чернігів 13 березня, де Порошенко перебував із робочою поїздкою, щоб запитати, чи особисто він давав вказівку Гелетею засекретити документи щодо його земельної ділянки. 

Побачивши журналіста, президент не став відповідати на його запитання. «Я зараз на мітингу, вибачте», – сказав він.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 14 березня на два місяці продовжив арешт обвинуваченого в «пропаганді тероризму» кримськотатарського активіста, блогера Нарімана Мемедемінова. Він залишиться в СІЗО до 16 травня, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на адвоката Едема Семедляєва.

«Наприкінці березня буде рік відтоді, як Наріман перебуває в СІЗО, тому клопотання про продовження арешту розглядав Верховний суд. Під час засідання Наріман заявив п’ять клопотань, усі вони стосувалися доступу слухачів до зали суду, оскільки засідання проходило в закритому режимі. Або ж, якщо процес закритий, то щоб слухачів пустили хоча б на оголошення рішення. Але всі клопотання суд відхилив, а деякі навіть не став розглядати», – розповів адвокат.

Семедляєв додав, що 14 березня в Київському районному суді Сімферополя відбувся розгляд скарги захисту на постанову про порушення кримінальної справи стосовно Мемедемінова.

«Це базова скарга, в якій ми просили суд скасувати постанову слідчого ФСБ Олександра Паршутіна про порушення кримінальної справи стосовно Нарімана і закрити кримінальне провадження, оскільки захист вважає, що в діях Нарімана немає складу злочину. Цілком очікувано, що суд на формальних підставах залишив нашу скаргу без задоволення», – пояснив адвокат.

За словами Семедляєва, після закінчення слідчих дій Наріман Мемедемінов знайомиться з матеріалами кримінальної справи, яка складається з шести томів. Через два місяці його можуть етапувати в російській Ростов, де суд розглядатиме справу по суті.

22 березня 2018 року в Бахчисарайському районі в будинку Нарімана Мемедемінова російські силовики провели обшук. Після цього блогера відвезли на допит в управління ФСБ Росії в Сімферополі. 23 березня суд заарештував Мемедемінова. Затриманому висунули звинувачення за статтею про «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет».

Прокуратура АРК 23 березня 2018 року внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані за ознаками кримінальних злочинів, передбачених статтями про незаконне позбавлення волі або викрадення людини та про порушення недоторканності житла Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі Інтернет».
…

Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчого Нацполіції та продовжив до 13 квітня 2019 року термін тримання під вартою головного підозрюваного в організації вбивства бердянського активіста, учасника бойових дій на Донбасі Віталія «Сармата» Олешка – Михайла Сігіди.

Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода із зали суду.

​Віталія Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. За підозрою у вбивстві «Сармата» спочатку було затримано п’ятьох осіб –​ чотирьох з них біля Василівки Запорізької області.

У грудні 2018 року було затримано шостого підозрюваного в причетності до вбивства Олешка – бізнесмена з Дніпра Євгена Бродського – в аеропорту Харкова при спробі перетнути кордон. За версією поліції, він може бути одним із замовників. Сам Бродський під час обрання йому запобіжного заходу у суді заявляв, що не був знайомий з Олешком.

Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.

У вересні 2018 року в Нацполіції відзвітували: «виконавець дав свідчення щодо замовника, його встановлено і шукають».

У квітні 2018 року Віталій «Сармат» Олешко організував у Запоріжжі мітинг проти голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля. Учасники акції звинувачували посадовця у занедбанні Молочного лиману, де минулого року внаслідок несвоєчасного очищення русла лиману стався масовий замор риби.

Окрім того, активісти заявляли, що на ремонт дороги Василівка – Енергодар виділили півмільярда гривень, проте ремонт так і не відбувся. Віталій «Сармат» Олешко також неодноразово публічно виступав з критикою роботи бердянської міської влади.

 
…

У Верховній Раді 14 березня відбувається засідання Тимчасової слідчої комісії щодо фактів розкрадання у Збройних силах України і підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 роки.

Запланований розгляд питань щодо розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів зловживань в оборонній сфері. Зокрема, комісія має розглянути можливе отримання хабарів правоохоронними органами за закриття справ про розкрадання державних коштів в оборонній сфері.

Комісія проводила засідання і 13 березня.

Напередодні журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони, в якій заявили, що українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.
…

Фотографувати бюлетені в кабінці для голосування не можна, втім судових вироків за порушення цієї норми закону ще не було, повідомив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.

«Розголошення результатів свого волевиявлення може бути в тому числі розцінене як агітація в день виборів, яке в тому числі тягне за собою інший злочин – отримання грошей за своє голосування. Верховна Рада досі не ухвалила законопроект 8270, який конкретизував подібні правопорушення і злочини, посилюючи за них відповідальність. Ми розуміємо, що будемо діяти в межах сьогоднішнього законодавства і сьогоднішньої судової практики, яка не має прецедентів притягнення виборця за розголошення таємниці свого волевиявлення. Але це не означає, що така практика не може з’явитися під час цієї передвиборчої кампанії», – заявив Варченко 14 березня в Одесі.

Він наголосив, що саме в Одеській області було притягнуто до кримінальної відповідальності організатора мережі підкупу. В грудні 2018 року в місті Кілія суд засудив активістку до п’яти з половиною років тюремного ув’язнення за підкуп виборців в інтересах кандидатів від партії «Батьківщина» на виборах до об’єднаної територіальної громади.

Раніше Радіо Свобода повідомляло, що для ускладнення протягування громадян до кримінальної відповідальності в одному зі штабів кандидатів виготовили комплекти спеціальних карток для фотографування замість паспорта. За словами Варченка, це не буде важливим, злочином, за його словами, є саме фотографування бюлетеня в кабінці.

Радник міністра Арсена Авакова пообіцяв, що Міністерство внутрішніх справ залишатиметься політично нейтральним і наголосив, що у західних партнерів не має з’явитися жодних сумнівів у легітимності обраного президента.

Станом на 14 березня правоохоронці зареєстрували майже три тисячі звернень громадян про порушення виборчого законодавства. За цими зверненнями було розпочато 155 кримінальних проваджень. Третина з них стосується підкупу виборців, ще третина – хуліганства під час передвиборчих заходів. Також поліція розслідує чотири провадження про порушення порядків фінансування виборчої кампанії та два про порушення прав журналістів.

 
…

Українські прикордонники відмовили у дозволі на в’їзд в Україну російському журналістові, який працює на канадську телекомпанію і був акредитований для висвітлення виборів президента, повідомив помічник голови Державної прикордонної служби України, речник ДПСУ Олег Слободян.

Крім того, росіянинові на три роки заборонили в’їзд в Україну.

Як пояснив Слободян, свого часу цей громадянин Росії порушив порядок в’їзду до окупованого Криму.

«Це громадянин Росії, який постійно живе в Канаді і працює на канадському телебаченні. Він отримав акредитацію від ЦВК, але під час додаткової перевірки з’ясувалося, що він незаконно перетинав адміністративний кордон з окупованим Кримом», – сказав речник.

За словами Слободяна, до виборів Україна очікує близько 700 спостерігачів і 800 представників ЗМІ з інших країн.

Читайте також: Європарламент ухвалив резолюцію про боротьбу з російською пропагандою

«Питання в’їзду громадян Росії – це для нас напрямок підвищених ризиків. Насамперед необхідно, щоб вони (журналісти з Росії – ред.) мали акредитацію ЦВК, але це не означає, що вони проходитимуть прикордонний контроль в автоматичному режимі. Ми спілкуватимемося з ними щодо порушень українського законодавства. Якщо немає акредитації ЦВК, то ми однозначно не пропускатимемо», – сказав Слободян.

У прикордонслужбі уточнили, що станом на 14 березня в Україну прибули близько 60 журналістів.

Вибори президента України відбудуться 31 березня.
…

Генеральна прокуратура України передала до суду справу колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка і ще 52 колишніх співробітників податкових органів, повідомило 13 березня міністерство внутрішніх справ України.

В повідомленні це названо «прикладом того, як треба вести розслідування».

Слідство у справі колишніх податківців, обвинувачених у причетності до розкрадання 100 мільйонів гривень, тривало дев’ять місяців.

24 травня 2017 року співробітники українських силових відомств провели близько 400 обшуків у 15 областях і затримали 23 колишніх керівників податкових органів у справі про завдання державі збитків.
…

«Сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави»
…

У Верховній Раді проходить засідання Тимчасової слідчої комісії щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 роки.

Напередодні журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони, в якій заявили, що українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.
…

Центральна виборча комісія зареєструвала 635 спостерігачів від міжнародних організацій та іноземних держав на виборах президента України.

Зокрема, 12 березня зареєструвала 217 офіційних спостерігачів: 29 – від Світового конґресу Українців, 186 – від Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ЕNЕМО) та по одному від Федеративної Республіки Німеччина й Міжнародного республіканського інституту.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Другий тур, у разі необхідності, планується на 21 квітня.
…

Шевченківський районний суд Києва відмовився повертати у справу екс-депутата Миколи Мартиненка відстороненого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Андрія Перова – попри те, що раніше Верховний суд визнав незаконною догану, через яку його відсторонили.

«За результатом розгляду заяви керівника САП Назара Холодницького про перегляд рішення суду, яким прокурор Андрій Перов був відсторонений від участі в справі, судом прийнято рішення про залишення заяви без задоволення», – повідомили у САП.

За словами представників ГО «Центр протидії корупції», захист Мартиненка виступав проти повернення прокурора Перова у справу і наполягав, що Верховний суд скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо Перова, але не його поведінку.

18 лютого керівник САП Назар Холодницький подав до суду заяву щодо перегляду ухвали про відвід прокурора Андрія Перова у справі Мартиненка – після того, як Верховний суд 22 січня визнав незаконною догану, оголошену Перову Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів 29 березня 2018 року.

Ця догана стала підставою для відводу Перова від здійснення обвинувачення у справі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка – про що раніше розповідали журналісти програми «Схеми» у розслідуванні «Козирний валет».

​​Скаргу на прокурора САП до прокурорської комісії раніше подав Петро Бойко – адвокат екс-депутата Миколи Мартиненка.

Адвокат поскаржився на Перова, звинувативши того у неповазі до суду: прокурор, за його словами, грюкнув дверима під час засідання Солом’янського суду наприкінці 2017 року.

Ще до розгляду висновку щодо вчинення дисциплінарного проступку у своїй справі Андрій Перов заявив клопотання про відвід заступнику голови Кваліфікаційно-дисциплінаторної комісії прокурорів Віктору Шемчуку. На його думку, під час підготовки висновку щодо нього Шемчук мав конфлікт інтересів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у відводі відмовила.

Після рішення КДКП щодо догани, прокурор звернувся з позовом до Касаційного адміністративного суду Верховного суду, у якому просив скасувати це рішення комісії.

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили, що заступник голови прокурорської комісії Шемчук одночасно є і свідком у справі щодо розкрадання коштів «Енергоатому», де фігурує Мартиненко, і колишнім соратником екс-депутата – у 2010-му, він був народним депутатом фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона», яку в той час очолював Микола Мартиненко.

Як стало відомо «Схемам», Шемчук причетний до фінансової операції ще у 2010 році на суму 250 тисяч євро з офшорною компанією, підконтрольною Мартиненку, а його дружина була розпорядником коштів іншої фірми, на чий рахунок і осіли ці чверть мільйона євро.

​​Сам Шемчук не вбачає тут конфлікту інтересів. «Абсолютно немає конфлікту інтересів. …Тому що думка члена комісії – це не думка комісії. І член комісії не братиме участі ні в обговоренні, ні в голосуванні», – заявив раніше у коментарі «Схемам» заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Микола Мартиненко у відповідь на запитання звинуватив журналістів у «заангажованості та необ’єктивності».

«У питаннях – також спроба безпідставно пов’язати мене з якимись посадовими особами. Якусь фірму, до якої я нібито причетний, незрозумілі особи «пов’язують» з чиєюсь родиною – це на Радіо Свобода вважають належним джерелом інформації?» – йдеться у відповіді від колишнього народного депутата.

Нині у Шевченківському суді Києва розглядається справа за підозрою у легалізації та відмиванні доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. Наступне засідання призначене на 19 березня 2019 року.

 
…

Посольство США в України закликали російську владу звільнити українських моряків та політв’язнів.

«Замість того, щоб проводити психіатричні експертизи стосовно українських моряків, що порушує їхні права, Росія має негайно звільнити всіх українських моряків і всіх українських політв’язнів. Ми глибоко стурбовані ставленням Росії до несправедливо затриманих нею українців», – мовиться у повідомленні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.
…

Верховна Рада України сьогодні продовжить розгляд законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це питання стоїть першим у порядку денному роботи народних депутатів на пленарний тиждень з 12 до 15 березня.

Очікується, що парламент розглядатиме правки до законопроекту, яких налічується понад 2 тисячі. Доповідатиме щодо законопроекту голова парламентського комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

«Ухвалення цього законопроекту забезпечить не менш ніж 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; не менш ніж 50% назв газет і журналів українською мовою в пунктах розповсюдження; не менш ніж 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах», – заявив 11 березня голова Верховної Ради Андрій Парубій.

28 лютого Верховна Рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону.

Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні Верховна Рада ухвалила у жовтні 2018 року.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.
…

Підтримувані Росією бойовики минулої доби 1 раз порушили режим припинення вогню на Донбасі, обстрілявши зі стрілецької зброї опорний пункт українських військових поблизу Авдіївки, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил у Facebook.

«Втрат серед наших захисників внаслідок обстрілу немає. Від початку поточної доби порушень режиму припинення вогню не зафіксовано», – повідомили у штабі.

Бойовики з угруповання «ДНР» про обстріли не повідомляють, в угрупованні «ЛНР» звинувачують ЗСУ в одному обстрілі захоплених бойовиками території – в районі села Сокільники.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції 7 березня Україна домовилася про оголошення нового режиму тиші на Донбасі з 00:00 8 березня.

Перед цим Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголошувала про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…