Міністерство фінансів України заявило, що слова генерального прокурора України Юрія Луценка про можливу вину відомства у вибухах на військових складах у Калинівці порушують законодавство України.

Міністерство повідомило, що фінансування бюджетної програми Міністерства оборони, що передбачає заходи збереження та вибухопожежобезпеки боєприпасів, в тому числі на складі в Калинівці, надійшло в повному обсязі у відповідності до запиту Міністерства оборони.

Навівши у своєму повідомленні детальні дані про дати надання коштів і їхні суми, Міністерство фінансів запевнило, що всі заходи щодо фінансування живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України здійснює в повному обсязі та у встановлені терміни відповідно до Бюджетного розпису згідно з запитом Міністерства оборони.

«Міністерство фінансів вважає, що заяви генерального прокурора щодо можливої опосередкованої провини Міністерства фінансів України у подіях, що відбулися в Калинцівці на військових складах, є суто політичними та суперечать засадам діяльності прокуратури, визначених пунктом 4 частини першої (презумпція невинуватості) та пункту 6 частини першої (політична нейтральність) статті 3 Закону України «Про прокуратуру», – мовиться в заяві міністерства.

Міністерство фінансів глибоко стурбоване наявністю можливості ворогів України проводити диверсії на її території і закликає до якісного та неупередженого розслідування зазначеного злочину і має очікування, що особи, дії або бездіяльність яких сприяли вчиненню цього злочину, а так само його безпосередні виконавці, провина яких буде доведена в суді, понесли передбачену законом відповідальність», – додали у відомстві.

Раніше 3 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко під час перебування в Харкові, за повідомленнями засобів інформації, заявив стосовно пожежі і вибухів на складі боєприпасів у Калинівці, що основною версією слідства є диверсія, але, серед іншого, вивчається і версія службової недбалості при наданні коштів на утримання арсеналу. При цьому Луценко додав, що стосовно цього є питання до Міністерства фінансів України.

Цього ж дня, 3 жовтня, в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що відкритих осередків горіння на території військового складу поблизу міста Калинівки Вінницької області вже немає, так само припинилися вибухи боєприпасів, які тривали ще попереднього дня. За повідомленням, продовжується очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у 10-кілометровій зоні навколо арсеналу.

Пожежа і вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки почалися ввечері 26 вересня. Через це з Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини, яких госпіталізували до медичних закладів. Пожежу цього разу, на відміну від попередніх таких інцидентів, швидко локалізували і погасили, і вже на вечір 28 вересня майже всі евакуйовані змогли повернутися додому.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що в ГПУ не виключають можливості диверсії як причини пожежі і вибухів боєприпасів на арсеналі, зокрема, можливості того, що там був закладений детонатор.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що уряд надав 100 мільйонів гривень на фінансування ліквідації наслідків надзвичайної ситуації: відновлення пошкоджених об’єктів, житлових будинків, шкіл, інфраструктури.

Військова прокуратура Центрального регіону України розслідує справу про вибухи за статтею «диверсія».
…

Закон дає можливості, щоб «наші діти добре володіли як українською, так і болгарською мовами» – Красимир Минчев
…

Цілком природно і нормально, що Угорщина і Румунія разом виступають проти нового закону України «Про освіту», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійятро, перебуваючи з візитом у Румунії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Як сказав угорський міністр після зустрічі з румунським колегою Теодором Мелешкану в румунському місті Клужі, Угорщина зацікавлена у створенні і збереженні стратегічного контакту з Румунією в цьому питанні, адже «набагато краще створювати історії успіху, ніж мати справу з конфліктами»

Сійярто також наголосив, що, як він уважає, закон про освіту суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, підписання якої підтримали Будапешт і Бухарест. Через це, сказав міністр, він розглядає ухвалення українського закону як «удар у спину» двом державам.

Водночас міністр бачить «серйозну загрозу» в тому, що на розгляд українських парламентарів потрапили також законопроекти про мову та громадянство.

Голова МЗС Угорщини знову нагадав: Угорщина багато разів зверталася до української влади, щоб Київ не ухвалював цього закону, але це було зроблено попри заяви Будапешта, що новий законодавчий акт, як переконаний міністр, порушує права нацменшин в Україні.

В Україні живе понад півмільйона угорців і румунів, і через це також Угорщина і Румунія виступають разом, заявив Сійярто.

На його думку, якщо Верховна Рада законодавчо ухвалить пропозиції, запропоновані парламентською комісією з питань культури, мовно-освітні можливості угорської та румунської меншин будуть значно звужені, а проти цього Угорщина та Румунія боротимуться спільно, заявив Сійярто.

Минулого тижня в Будапешті на форумі, організованому Радою Європи щодо Стамбульської конвенції, депутати парламенту Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради України, щоб вислухати роз’яснення стосовно мовної статті закону України «Про освіту», повідомляла перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко на погоджувальній раді керівників фракцій. Вона закликала депутатів використовувати всі можливі міжнародні майданчики для роз’яснення представникам іноземних держав положень закону «Про освіту».

Цей закон викликав різку критичну реакцію в Угорщині, Румунії, Польщі, а також критичні зауваження Болгарії та Греції. Різко проти нього висловилися в Росії. До Петра Порошенка з проханням не підписувати законопроект звернувся голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль та громадсько-культурні організації закарпатських угорців.

У законі, зокрема, передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову з першого до п’ятого класу, а в середній школі навчатимуться державною мовою. Також окремо обумовлено, що коли мова нацменшини належить до мов Європейського союзу, можливе викладання нею однієї або кількох дисциплін.

Окремий лист-звернення до президента України написали також голова Центрального органу національного самоврядування українців Угорщини Юрко Кравченко та представник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні-Гук.

29 вересня в Будапешті в Центрі української культури й документації пройшов «круглий стіл» для обговорення ухваленого в Україні 5 вересня «Закону про освіту» та неоднозначної реакції, яку він викликав із боку деяких сусідніх країн. В обговоренні з українського боку взяли участь тимчасовий повірник у справах України в Угорщині Андрій Лупак, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та мер міста Тетієва (Київська область) Руслан Майструк.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні спростували твердження першого заступника голови Верховної Ради України, представника України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі Ірини Геращенко (фракція «Блок Петра Порошенка»), ніби в цій місії за останній рік удвічі зросла кількість представників Росії.

За повідомленням місії, кількість росіян у ній за останній рік, навпаки, зменшилася.

«Спостерігачі СММ ОБСЄ набираються з усіх 44 країн-членів Організації з безпеки і співпраці в Європі, однією з яких є й Росія, яка надає 35 спостерігачів (рік тому було 39). Більшість спостерігачів СММ походять із країн Європейського союзу (339). Крім того, в місії працює 373 українські працівники», – повідомили в місії ОБСЄ.

«СММ закликає всіх, хто коментує дії місії чи пише про неї, спершу зв’язуватися з місією, щоб встановити факти й уникнути некоректних чи безпідставних тверджень», – мовиться в дописі місії у фейсбуці.

Ірина Геращенко ще не коментувала цієї відповіді.

Попереднього дня, 1 жовтня, Геращенко в телепрограмі «ТСН. Тиждень» на телеканалі «1+1», зокрема, заявила: «Питання в тому, що дуже часто в місії є представники тих країн, які мають особливі сентименти до Москви, і іноді вони не помічають очевидних обстрілів. За останній рік, до речі, в СММ ОБСЄ вдвічі зросла присутність росіян, у кілька разів зросла присутність сербів, білорусів. Ми хочемо сказати, що дуже важливо, щоб усі, хто працює в СММ ОБСЄ, були неупередженими і беззастережно ставилися до виконання своїх обов’язків».

СММ ОБСЄ працює на всій території України, хоча найбільше уваги приділяє зоні гібридної агресії Росії на частині сходу України. При цьому Росія не допускає місію до окупованого нею українського Криму, хоча робота там як на частині української території передбачена мандатом місії, також місії часто чинять перешкоди підтримувані Росією бойовики на частині Донбасу; в окремих випадках джерелом перешкод стають там і українські війська.

При цьому обидві сторони протистояння на частині Донбасу час від часу звинувачують місію в необ’єктивності і у прихильності до протилежної сторони.
…

У вересні до портів окупованого Криму зайшло 30 вантажних суден-порушників. Про це повідомляє прес-служба Міністерства з питань тимчасово окупованих територій.

Загалом цими суднами здійснено 79 заходів до портів Керчі, Севастополя та Феодосії. З них 23 судна під прапором Російської Федерації, ще сім – під прапорами інших держав, зокрема, Палау, Сьєрра-Леоне, Того, Танзанія.

Крім того, зафіксовано п’ять суден під прапорами Мальти, Панами, Танзанії, Того та Росії, які перебували в акваторії портів Севастополя, Феодосії та Ялти без заходу до терміналів порту.

У відомстві нагадали, що морські порти, розташовані на території Автономної Республіки Крим – Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта – закриті на підставі розпорядження Кабінету міністрів від 30 квітня 2014 року та згідно з наказом міністерства інфраструктури від 16 червня 2014 року.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що серед сотні гостей на весіллі його сина було щонайменше четверо осіб, які підлягають цілодобовій державній охороні, тому співробітники УДО перебували «за периметром цього сімейного свята», і додав, що «шкодує, що працівники УДО не змогли знайти балансу і вступили у фізичний контакт із журналістами», коментуючи в ефірі «ТСН.Тиждень» сюжет програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»), в якому йшлося, зокрема, про те, що весілля сина очільника ГПУ обслуговували автомобілі Генпрокуратури й охороняли сили Управління держохорони.

«Управління державної охорони має право визначати периметр для безпеки цих охороняємих осіб. Те, що встановлює УДО, є обов’язковим для всіх, включно для журналістів. Проте я шкодую, що журналісти у нас часто перетворюються на нишпорок. Якби вони підійшли до мене і сказали: ми хочемо на весілля, я б їх запросив і навіть пригостив. Проте їм було цікаво познімати з кущів, хто заходить і хто виходить. Вони стали простими папараці. З іншого боку, я шкодую, що працівники УДО не змогли знайти балансу і вступили у фізичний контакт із журналістами. Не моя справа слідкувати за тим, що відбувається за периметром мого сімейного свята. Проте Управління державної охорони зараз проводить службову перевірку, і в разі якщо воно встановить порушення чинного законодавства, безумовно, винні будуть притягнуті до відповідальності», – сказав Юрій Луценко.

До цього генпрокурор лише один раз прокоментував сюжет «Схем» – він, відповідаючи на запитання одного з користувачів у коментарях у себе на сторінці Facebook, заявив, що має «право на особисте 5-годинне щастя».

Закрита вечірка з нагоди весілля сина генерального прокурора відбулася 15 вересня у ресторанному комплексі під Києвом. Журналістам вдалося зафіксувати, як службові автомобілі використовувалися для складання подарунків і перевезення осіб, які не входять до держструктур, зокрема візажистки нареченої.

На святі старшого сина Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів і народних депутатів. Зокрема, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман з дружинами, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів, колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, мер Києва Віталій Кличко, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, міністр інформаційної політики Юрій Стець, міністр юстиції Павло Петренко.

Окрім того, журналісти зафіксували на святі сина генпрокурора заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка, екс-голову Адміністрації президента, а нині секретаря Національної інвестиційної ради Бориса Ложкіна і секретаря РНБО Олександра Турчинова.

Тут також тут був колишній «регіонал», який голосував за так звані «диктаторські закони 16-го січня», а нині позафракційний депутат Андрій Деркач.

Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися завадити їм зафіксувати ці події на відео, а під час виїзду зі святкування президента Порошенка здійснили фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту. В результаті оператор «Схем» Борис Троценко отримав струс мозку і пошкодження руки.

​

Згодом начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей зателефонував до журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і вибачився за інцидент. Під час зустрічі з журналістами начальник УДО зазначив, що службова перевірка щодо співробітників УДО, які скоїли напад на журналістів програми «Схеми», не виявила порушень у їхніх діях.

Начальник УДО пояснив дії своїх підлеглих тим, що «цей військовослужбовець спіткнувся, упав і зачепився за оператора».

Речник президента України Святослав Цеголко заявив: «Виступ пана Гелетея не означає завершення розслідування. Винні в інциденті з журналістами обов’язково мають бути покарані».

Крім того, комітет Верховної Ради з питань свободи слова і інформаційної політики розглянув на своєму засіданні питання нападу співробітників УДО на журналістів. Голова комітету Вікторія Сюмар висловила сподівання, що службове розслідування нападу буде продовжене.

Журналісти написали заяву в поліцію про перешкоджання їхній професійній діяльності.
…

Як захистити ліси України від незаконного вирубування і вивезення? Чи виконає уряд обіцянку розпочати опалювальний сезон раніше? Що чекає Європу після референдуму в Каталонії?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, екс-голова Держлісгоспу України Юрій Марчук; заступник начальника департаменту НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк, екс-директор з фінансових та інвестиційних питань НАК «Нафтогаз» Ярослав Диковицький; українська журналістка Христина Грищук, український громадський діяч в Іспанії Андрій Якубув, юрист-міжнародник Геннадій Друзенко.
…

Близько десятка учасників російської ініціативи «Стратегія-30» провели 30 вересня у російській столиці Москві акцію «День політзека», в ході якої закликали російську владу припинити переслідування, зокрема, кримчан Миколи Семени, Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Про це Крим.Реалії розповіли організатори.

Згідно з повідомленням, на Тверській вулиці активісти закликали до звільнення російських і кримських політв’язнів та скасування «репресивних» статей Кримінального кодексу Росії.

«Цього місяця, у вересні, відбувся вирок свободі слова. Засудили журналіста (Миколу Семену – ред.) за його професійну діяльність, що формулювалося як заклики до сепаратизму. Засудили окупанти за те, що він був не згоден з окупацією Криму», – заявила одна з організаторів акції Віра Лаврешіна.

Повідомляється, що активісти тримали плакати на підтримку кримського журналіста Миколи Семени, а також засуджених в анексованому Криму лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова, переслідуваних фігурантів справи «Хізб ут-Тахрір», російського публіциста Бориса Стомахіна.

Активістів під час заходу, за їхніми ж словами, поліція не затримувала.

«День політзека» – щомісячна акція російських опозиційних активістів, яка відбувається 30 числа.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд Криму 27 вересня засудив одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонено два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму. Він назвав порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

22 вересня Залізничний районний суд Сімферополя призначив Миколі Семена покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. Російська влада звинувачували Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Журналіст заявляв, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне волевиявлення».

11 вересня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза до восьми років ув’язнення за звинуваченням у «організації масових заворушень», що відбулися 26 лютого 2014 року, між учасниками мітингів, з одного боку – прихильників територіальної цілісності України, з іншого –  проросійських активістів біля будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі. Чийгоз відкинув всі звинувачення на свою адресу і назвав справу політично мотивованою.
…

У прес-центрі штабу АТО у неділю повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 20 разів упродовж минулої доби відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ, в результаті чого троє українських військових постраждали.

«Українські військові 12 разів вогнем у відповідь примушували противника до дотримання мирних домовленостей. Унаслідок бойових дій один наш боєць був поранений, ще двоє отримали бойові травми», – йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

За даними українських військових, основна активність бойовиків зберігалась на донецькому напрямку  – біля Авдіївки, шахти Бутівка, Невельського та Майорська. Під вогонь бойовиків напередодні також потрапили позиції ЗСУ поблизу Лебединського, Водяного та Широкина.

В угрупованні «ДНР» заявили, що Збройні сили України за добу випустили по контрольованій сепаратистами території сотні мін та снарядів. В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у 9 обстрілах територій, захоплених луганськими бойовиками.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 30 вересня в румунському Клужі заявив, що «майбутнє пишуть угорською мовою». Він додав, що національна місія Угорщини – знайти і зберегти всі закордонні угорські громади, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Наше завдання – домогтися, щоб вони процвітали на землі, де народилися; могли навчатисяугорською мовою і могли жити як угорці», – наголосив Орбан.

Думки Орбана конкретизували його однопартійці. Вони вважають, що за потреби уряд Угорщини зможе забезпечити навчання угорською на Закарпатті через приватні школи та приватні університети. Про це заявив у Будапешті Ґерґей Ґуляш, керівник проурядової фракції ФІДЕС на презентації книжки «Національна політика: в лещатах. Аспект – без кордонів».

Політик владної коаліції позитивно оцінює той факт, що як уряд Угорщини, так і опозиція виступають єдиним фронтом у питаннях національної політики.

Депутат Європарламенту від ФІДЕС Дьєрдь Шепфлін, виступаючи на презентації, висловив занепокоєння тим фактом, що оскільки Україна не є членом ЄС і навряд чи набуде членства найближчим часом, новий закон України «Про освіту» не можна розглядати як питання компетенції Європейського союзу.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

На мітингу, який 30 вересня пройшов біля пам’ятника Дюку де Рішельє в Одесі, колишній очільник Одеської області та екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі висловив бажання «змінити владу в Україні». «Треба поміняти владу в Києві. Саме вони заважали мені змінити Одесу на краще. Потім повернусь до вас», – сказав він одеситам.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, також він закликав присутніх, яких зібралося кількасот, їхати до Києва 17 жовтня, щоб «перемогти зло». Раніше на своїй сторінці у Facebook він писав про вимоги, які планує висунути в цей день разом із громадськими активістами і деякими політиками. Зокрема, йдеться про створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, ухвалення нового виборчого закону.

30 вересня Міхеїл Саакашвілі приїхав в Одесу вперше після відставки з посади голови обласної державної адміністрації в листопаді минулого року. Опоненти екс-очільника Одеського регіону спробували завадити мітингу і гучно увімкнули музику на Приморському бульварі. Дехто з них вдягнув маски із зображенням Саакашвілі. Між прихильниками Саакашвілі та його противниками сталися суперечки й сутички. Кордоном між ними забезпечували правоохоронці. За даними, які повідомив Радіо Свобода радник ГУНП України в Одеській області Руслан Форостян, загалом на Приморському бульварі перебували близько сотні поліцейських, в тому числі спецпризначенців.

Після мітингу колишній очільник Одеського регіону разом з численною групою підтримки пройшов понад кілометр центральними вулицями міста, в тому числі Дерибасівською.
…

Засуджений у Росії український режисер, кримчанин Олег Сенцов написав листа московській правозахисниці Зої Свєтовій, у якому повідомив, що його етапують в колонію Ямало-Ненецького автономного округу на півночі Росії. Повний текст листа, датованого 17 вересня, Светова опублікувала на сайті організації «Відкрита Росія» 30 вересня.

«У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання – це легендарні Харпи», – йдеться в тексті.

У листі Сенцов припустив, що його перевозять через активну підтримку з боку активістів і політиків.

«Клімкін (міністр закордонних справ України – ред.) намагався до мене додзвонитися на мій день народження в липні, і приїжджали «Пуссі Райот» з Альохіною до Якутська мене підтримати. Це чудово! Але замість дзвінка мені дали чергове ШІЗО (штрафний ізолятор, місце ще більш суворого тримання в межах в’язниці – ред.), а потім взагалі вивезли в більш жорстке місце – Харп. Наказ про це Федеральна служба виконання покарань Росії підписала наприкінці липня. Це зовсім не означає, що не треба нічого робити… Просто знайте, що у місцевих правозастосувальників своя логіка в голові, і реагують вони часто ось так», – пише український в’язень.

9 вересня стало відомо, що Олега Сенцова етапували з колонії в Якутську до СІЗО-1 Іркутська. Пізніше з’явилися повідомлення, що Сенцова етапували з Іркутська до Челябінська. Однак у Челябінському слідчому ізоляторі спростували інформацію про етапування туди Сенцова.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.
…

Французький актор, виконавець головної ролі в усіх частинах фільму «Таксі» Самі Насері 30 вересня прилетів до анексованого Криму. Про це пишуть Крим.Реалії за посиланням на кореспондента «РИА Новости», який зустрічав актора в аеропорту. Насері приїхав на півострів для участі в «Форумі миру», який проводить у Ялті Всесвітній благодійний альянс «Миротворець». До окупованого Криму Насері прилетів разом зі співаком із Франції Мурадом Бураві рейсом із Москви.

«Ми, я й Самі, захотіли (приїхати – ред.) до вас до Криму, не боїмося санкцій, любимо вашу країну – Росію. Тому ми сьогодні тут», – сказав журналістам Бураві.

Іноземні артисти, приїжджаючи з гастролями до анексованого Росією Криму через закриті Україною пункти пропуску, порушують українське законодавство. Низка артистів, які виступили на анексованій території або висловилися на підтримку російської анексії Криму, втратили можливість виступати на материковій Україні.

В українському МЗС раніше оприлюднили звернення, в якому застерегли іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок до Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

США повідомили про посилення санкцій із 28 листопада проти енергетичного і банківського секторів економіки Росії, що були накладені через її агресію проти України
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що США зацікавленні в аналізі і вивченні безпосереднього досвіду протистояння гібридній агресії, який має Україна.

За повідомленням РНБО, спеціальний помічник президента США з питань кібербезпеки Джош Стайнман під час зустрічі з українським посадовцем у Києві також додав, що президент США Дональд Трамп вважає кібербезпеку надзвичайно важливою і цінує нинішній рівень співпраці між США і Україною.

Під час зустрічі сторони обговорили питання українсько-американської співпраці у сфері кібербезпеки. Турчинов наголосив, що Росія вже четвертий рік веде проти України гібридну війну, одним із елементів якої є кіберагресія.

«Україна витримала декілька потужних кібератак, які заподіяли достатньо великої шкоди. Збитки, яких завдано нашій державі, оцінюються в десятки мільйонів доларів, – сказав Турчинов. – Для забезпечення системної протидії кіберзагрозі РНБО України ухвалила Стратегію кібербезпеки. З метою координації структур, які відповідають за різні аспекти цієї проблематики, створено Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО».

Окрім того, за його словами, розгортається національна телекомунікаційна мережа та створюється захисний ІТ-контур, який має захистити державні інформаційні ресурси і об’єкти критичної інфраструктури.

«Також співрозмовники обговорили заходи, яких вжила Україна до захисту свого кіберпростору, зокрема, заборону деяких програмних продуктів, соціальних мереж та інформаційних ресурсів Росії», – мовиться в повідомленні РНБО.

Різнопланова агресія Росії проти України, що не обмежується військовим планом і йде також у сфері інформаційної, кібернетичної війни тощо, отримала назву гібридної. Після її початку навесні 2014 року інші країни стали вживати заходів для протистояння такому різновидові агресії і, зокрема, цікавляться вимушеним досвідом України в цьому.
…

У слідчому ізоляторі № 3 російського міста Челябінська повідомили, що ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова туди не привозили, повідомив російський незалежний правозахисний медіа-проект «ОВД-Інфо» з посиланням на російську правозахисницю Тетяну Щур.

Правозахисниця висловила припущення, що російська влада приховує місце перебування Сенцова, щоб «до нього не дісталися правозахисники».

Раніше повідомляли, що Сенцова етапували до Челябінська, а звідти далі в невідомому напрямку. Челябінський СІЗО № 3 є так званим «пересильним»: у ньому мають офіційно тримати людей, яких етапують до інших регіонів Росії.

9 вересня російським правозахисникам стало відомо, що Сенцова перевезли з колонії в Якутську, де він відбував призначене російським судом покарання, до слідчого ізолятора в Іркутську; 11 вересня повідомляли, що його етапують із Іркутська, але інформації про те, куди саме, не було.

Так само не відома причина переведення.

У серпні 2015 року суд у Росії оголосив вироки громадянам України, режисерові, кримчанину Олегові Сенцову, а також активістові з окупованого Криму Олександрові Кольченку, затриманим на півострові, в так званій «справі кримських терористів»: 20 і 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Їх оголосили винними в підготовці до терористичних актів, у незаконному обігу вибухових речовин і в підпалі дверей офісу російської провладної партії «Єдина Росія» в окупованому Росією Криму.

Сенцов, як і Кольченко, відкидає будь-яку свою провину, вони називають своє переслідування політично мотивованим. Низка правозахисних організацій визнала їх політичними в’язнями. Росія вже двічі відмовилася видавати їх Україні. Президент Росії Володимир Путін, зокрема, у грудні 2016 року заявляв, що для звільнення Олега Сенцова «мають визріти умови».

Також у тій самій справі проходили і були засуджені в Росії кримчани Геннадій Афанасьєв, звільнений пізніше, та Олексій Чирній.

За даними правозахисної ініціативи #LetMyPeopleGo, в Росії і в окупованому нею Криму з політичних мотивів утримують нині 49 українських громадян.
…

Андрушівський районний суд Житомирської області 28 вересня визнав киянина Дмитра Васильця і жителя Бердичева Євгена Тимоніна винними в сприянні терористичній організації і засудив їх до дев’яти років позбавлення волі. За частиною 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України підсудним загрожувало від восьми до 15 років за ґратами.

Василець і Тімонін з листопада 2015 року перебували в СІЗО. Їх затримала СБУ в Києві. За даними спецслужби, вони тривалий час перебували на контрольованій угрупованням «ДНР» території, де надавали консультації та практичну допомогу представникам телеканалу «Новороссия ТВ».

«Зокрема, вони сприяли налаштуванню прямого ефіру, трансляції новин і відеоматеріалів, допомогли організувати взаємодію між підрозділами каналу, проводили навчання осіб, які займалися монтажем матеріалів, і особисто програмували необхідне для цього обладнання і програмне забезпечення. Крім того, вони зареєстрували і налаштували трансляцію каналу «Новоросія ТВ» на популярних відеохостингах», – повідомляла спецслужба.

Прес-секретар Служби безпеки України Олена Гітлянська в листопаді 2015 року повідомила, що співробітники СБУ в Києві провели обшуки у приміщеннях, звідки здійснювалась технічна підтримка одного з телеканалів сепаратистів.
…

Фальстарт президентських амбіцій; «Мільйони квадратних метрів замороженого житла»; Як бібліотекам вписатися в сучасний простір?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: політолог Олесь Доній і політичний оглядач Ігор Чаленко; економіст Ігор Гарбарук і народний депутат (позафракційний), голова парламентського підкомітету з питань будівництва Олександр Марченко; директор  бібліотеки імені Сухомлинського Лариса Березівська, завідувач кафедри бібліотекарів педуніверситету імені Гринченка Олена Воскобойнікова-Гузєва і бібліотекар Наталя Алексевич.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив у твітері, що викликав на консультації посла України в Угорщині Любов Непоп у зв’язку з реакцією угорської сторони на новий закон України «Про освіту».

Такий крок, як виклик посла на консультації, вважають одним із різновидів дипломатичного демаршу, щоб засвідчити невдоволення діями іншої держави.

При цьому Клімкін додав: «Позиція України щодо відносин з Угорщиною незмінна – ми готові до конструктивного обговорення всіх питань».

Він також заявив, що розраховує на результативний свій візит до Будапешта, не уточнивши, коли має відбутися цей візит.

До Угорщини, що стала найрізкішим критиком нового закону, а саме його статті про мову освіти, державну українську, також запланувала візит на жовтень міністр освіти України Лілія Гриневич, щоб пояснити суть цього закону.

Вона вже також зустрічалася з цією метою з колегою з Румунії, де теж критикували закон.

Раніше в четвер закон «Про освіту» набув чинності після офіційної публікації 27 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши МЗС і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні, і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту, в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Із критикою закону також виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко відкидає звинувачення у бездіяльності і високо оцінює дії силових структур у подоланні ситуації з вибухами боєприпасів на військових складах у Калинівці на Вінниччині.

«Щодо емоційного фону та нагнітання істерики. Ворог нагадав, що йде війна. Головним об’єктом його атаки є Збройні сили як основна опора національної безпеки України. Відразу з’явилися ті, які прагнуть розхитати боєготовність та цілісність Збройних сил. Їх завдання співпадає з ворожим: переконати суспільство в тому, що командування ЗС нездатне адекватно реагувати на загрози; посіяти сумнів в спроможності ЗСУ захистити свій народ; збити довіру до армії. І на цьому фоні реалізувати свої політичні амбіції», – написав Муженко у Facebook 28 вересня.

Водночас він наголосив, що звинуватити його чи його підлеглих у бездіяльності не вдасться. «Призначити крайніх не вийде. Для управління Збройними силами вибудована чітка вертикаль з верховним головнокомандувачем на чолі», – додав Муженко.

Раніше секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов заявив, що відповідальність за пожежу на складах боєприпасів у Калинівці лежить на всій вертикалі керівництва оборони країни, починаючи від начальника Генерального штабу. «Ми продемонстрували, що не спроможні захистити наші стратегічні арсенали. Й тому виникає питання якості захисту нашої країни. Й доки в нас не відповідатимуть найвищі посадові особи, які не виконують якісно своїх функцій, ми постійно рахуватимемо наші втрати й наші збитки», – пояснив секретар РНБО.

За даними міністра оборони Степана Полторака, на арсеналі в Калинівці Вінницької області зберігалося 83 тисячі тонн боєприпасів, з яких 68 тисяч тонн були придатні до використання, решту складали компоненти до боєприпасів і брухт. Ввечері 26 вересня на там почалися неконтрольовані вибухи снарядів. Військова прокуратура Центрального регіону України розслідує справу за статтею про «диверсію».

За даними рятувальників, із Калинівки й прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, травмовані дві людини, яких шпиталізували до медичних закладів.

28 вересня у Вінницькій облдержадміністрації заявили, що ситуація на військових складах поблизу Калинівки нормалізувалася, відбуваються поодинокі вибухи, які не становлять загрози для місцевого населення.
…

Військовий прокурор Харківського гарнізону Роман Грищенко отримав у вересні заробітну плату в розмірі 112 тисяч гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Роман Грищенко є полковником юстиції, а до призначення на Харківщині він працював військовим прокурором Київського гарнізону. В органах військової прокуратури працює понад 10 років.

Згідно зі щорічною декларацією Романа Грищенка, він володіє квартирою і земельною ділянкою у Миколаєві, а також автомобілем Volkswagen Touareg (2003 року випуску), що придбаний в 2016 році за 139 тисяч гривень. Окрім цього, минулого року Грищенко отримав 221 тисячу гривень заробітної плати і дохід від відчуження майна розміром майже півмільйона гривень.

 
…

Прокуратура Одеської області 28 вересня оскаржила виправдувальний вирок 19 обвинуваченим у масових заворушеннях 2 травня 2014 року в Одесі.

Як йдеться в повідомленні на сайті відомства, прокуратура в апеляційній скарзі просить суд скасувати цей вирок і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

«На переконання прокуратури, вказаний вирок не ґрунтується на законі й підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам щодо причетності обвинувачених до інкримінованих злочинів та допущеними судом істотними порушеннями кримінальних процесуальних норм. Зокрема, судом належним чином не досліджено докази, надані прокурором у засіданні», – заявили в прокуратурі.

18 вересня суд у Чорноморську Одеської області визнав невинуватими 19 обвинувачених у справі про події 2 травня 2014 року (у частині подій на Грецькій площі) за статтею про «масові заворушення». Суд аргументував це рішення, зокрема, процесуальними порушеннями, допущеними під час досудового розслідування.

Фігурантами справи були 19 проросійських активістів, п’ятеро з яких перебували у СІЗО, це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов. Цей епізод стосується сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей.

Після цього двом із цих фігурантів, Євгену Мефьодову і Сергію Долженкову, рішенням іншої інстанції – Київського районного суду Одеси – було обрано запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб. Таке рішення суд ухвалив після того, як чоловікам оголосили нову підозру – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Чорноморський суд розглядав «справу 2 травня» з червня 2017 року. Починаючи з осені 2014 року, справу слухали в трьох одеських районних судах. Проте через різні причини, зокрема, відводи, відпустки, лікарняні і процедурні особливості, в Одесі не залишилося суддів, які б могли розглядати «справу 2 травня».

Загалом 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинуло 48 людей, також близько 200 були поранені.

 
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала вирок Ільмі Умерову новим наступом російської влади на фундаментальні права людини і свободи в анексованому Криму.

У заяві правозахисників наголошується, що судовий процес над кримськотатарським активістом і винесений вирок стали черговим свідченням переслідувань критиків російської влади ц Криму. Директор Amnesty International в Україні Оксана Покальчук назвала це прямим порушенням свободи слова.

​Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня виніс вирок у справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова. Умерову призначено покарання – два роки колонії-поселення. Також Ільмі Умерову заборонено два роки займатися публічною діяльністю й виступати у ЗМІ.

Адвокат Микола Полозов вважає, що російська пенітенціарна система не зможе забезпечити належний медичний догляд Ільмі Умерову, у якого хвороба Паркінсона, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця.

Колонія-поселення – різновид пенітенціарних установ у сусідній Росії, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також особи, які вперше вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості. Такі установи, в основному, розташовані в лісових північних та східних регіонах Росії.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Його звинувачують за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії – ред.).

Переслідування відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.
…

Антимонопольний комітет України заявляє, що не блокує проведення процедур на закупівлю препаратів для перитонеального діалізу. Про це Радіо Свобода повідомили з АМКУ у відповідь на інформаційний запит щодо проблем з проведенням торгів на закупівлю препаратів для перитонеального діалізу в Дніпропетровської області.

Як йдеться у відповіді з АМКУ, у разі прийняття до розгляду скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель початок електронного аукціону «автоматично призупиняє» електронна система закупівель. Як зауважили в АМКУ, в такому разі «договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі» не оприлюднюються.

Як поінформували в АМКУ, з початку 2017 року на Дніпропетровщині до АМКУ надійшло 14 скарг щодо оскарження проведення процедур на закупівлю ліків для діалізу. Зокрема, на розгляд адміністративної колегії АМКУ надійшли дві скарги ТОВ «Лінк-Медитал» від 8 вересня щодо порушення «порядку проведення процедури закупівлі».

«Відповідно до закону, у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Враховуючи вищенаведене, Антимонопольний комітет України, як орган оскарження, блокування проведення процедур закупівель не здійснює», – йдеться документі.

Раніше у вересні дніпряни – пацієнти з важкими нирковими захворюваннями, які потребують щоденного діалізу, повідомили, що подають позов до суду на Антимонопольний комітет України через затягування торгів на закупівлю необхідних для них препаратів. За їхніми словами, щоразу, коли профільний департамент облдержадміністрації має намір провести тендер на закупівлю розчину для діалізу, один із постачальників подає до АМКУ скаргу щодо монопольного становища на ринку і торги блокуються, пацієнти ж стають заручниками ситуації.

Як розповіла Радіо Свобода заступник голови громадської організації «Подаруй надію 26» Світлана Курчевська, така ситуація триває понад рік. Наразі замість 4-5-разової процедури діалізу хворі отримують 2-разову. Постачання препаратів стало можливим тільки завдяки гуманітарній допомозі.

Упродовж 2017 року в Дніпрі хворі з нирковою недостатністю, яким потрібен діаліз, кілька разів пікетували органи влади через брак життєво необхідних ліків. У Дніпропетровській облдержадміністрації заявляли, про ситуацію з ліками для таких пацієнтів поінформовані, але процедура проведення тендеру затягується «через скаргу однієї з фармацевтичних компаній-виробників, подану до АМКУ на іншу компанію-виробника».

На перитонеальному гемодіалізі (очищенні нирок за допомогою спеціальних розчинів, без прив’язки до апаратів діалізу в лікарнях) у Дніпропетровській області перебуває близько ста пацієнтів.
…

Україна піднялася на 81-е місце у щорічному Глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн, складеному фахівцями Світового економічного форуму (WEF). Всього в рейтингу аналізується ситуація в 137 країнах.

Україні вдалося поліпшити свої показники в таких сферах, як розвиток фінансових ринків, інституційний розвиток, макроекономічна ситуація.

Перешкоджають веденню бізнесу в Україні перш за все інфляція, корупція і політична нестабільність, йдеться в доповіді.

Поруч з Україною в рейтингу – Бразилія і Бутан.

Порівняно з минулорічним рейтингом Україна піднялася на чотири позиції, а в цілому в рейтингу було представлено 137 країн.

Перше місце в рейтингу традиційно посідає Швейцарія, яка утримує цю позицію впродовж останніх кількох років, друге місце посіли США, третє – Сінгапур, останнє, 137 місце – Ємен.

Рейтинг WEF складає на основі оцінки різних показників розвитку економіки, включаючи розвиток інфраструктури, валютного і фондового ринку, роботу державного апарату, судової системи, ділову активність, рівень освіти, показники зайнятості населення і криміногенну ситуацію (всього близько 100 позицій).

Україна попередні два роки погіршувала своє місце в рейтингу.

 
…

Адвокат одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова Марк Фейгін вважає, що можливе рішення підконтрольного Кремлю кримського суду заборонити його підзахисному займатися публічною діяльністю буде «подвійно болючим» для Умерова. Таку думку Фейгін висловив у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії напередодні винесення вироку.

Адвокат провів паралель між процесом над Ільмі Умеровим і кримським журналістом Миколою Семеною.

«Мене турбує обмеження на публічну діяльність, яку Миколі Семені призначили як додаткове покарання. Якщо у випадку з Миколою Семеною це дуже болісно, то у випадку з Умеровим – це болісно подвійно. Тому що Ільмі Умеров – один із останніх лідерів кримськотатарського народу на свободі. І ці обмеження дуже сильно можуть позначитися на його можливості громадської діяльності. З огляду на його вік і стан здоров’я, – це така додаткова міра з боку влади, щоб максимально ускладнити його життя в Криму, звідки він виїжджати не збирається», – сказав Фейгін.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня повинен винести вирок у справі Ільмі Умерова.

Російський прокурор запросив покарання для Ільмі Умерова у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном на три роки й забороною на три роки займатися публічною і викладацькою діяльністю.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.
…

Влада України має якнайшвидше звернутися до Ради Європи по експертний висновок щодо нового закону про освіту, розділ якого про мову освіти викликав критику, заявляють в ЄС.

«Ми вітаємо заяви про намір української влади просити експертного висновку Ради Європи і закликаємо зробити це якомога швидше. Цей висновок слід належним чином врахувати», – йдеться в заяві речниці голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні Майї Коціянчич.

«Під час наших контактів з українською владою ми завжди наголошували, що відповідне законодавство має відповідати міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, зокрема, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Як зазначалось в попередніх висновках Венеціанської комісії, роль української мови як державної мови і необхідність захисту меншин і регіональних мов повинні бути ретельно збалансовані», – додала вона.

25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Після цього в МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.

Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Як повідомило агентство «Українські новини» з посиланням на відповідь МЗС України, із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Старший слідчий Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції України Ганна Приступа придбала квартиру в Маріуполі за 50 тисяч гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Як стало відомо з повідомлення про суттєві зміни в майновому стані Ганни Приступи, нерухомість за площею дорівнює 46 квадратним метрам. Ринкова вартість квартири подібного розміру варіюється від 230 до 400 тисяч гривень. Таким чином співробітниця Національної поліції змогла придбати нерухоме майно за кратно меншу, ніж ринкові ціни, вартість.

Представники органів публічної влади, у тому числі співробітники органів прокуратури, Національної поліції, судів усіх рівнів, Служби безпеки України, міністерств та відомств, а також органів місцевого самоврядування мають подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у випадку отримання доходу або набуття у власність майна, вартість якого станом на 1 січня звітного року перевищує 50 прожиткових мінімумів. У 2017 році така сума має перевищувати 80 000 гривень.

 
…

Сполучені Штати глибоко стурбовані рішенням суду в окупованому Росією Криму, який визнав журналіста Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Миколу Семену винним за звинуваченнями в сепаратизмі.

Це засудження засноване на тому, що пан Семена критикував російську окупацію та спробу анексії Криму у своїх статтях. Ми закликаємо російську окупаційну владу скасувати вирок панові Семені, дозволити йому відновити журналістську діяльність, припинити кампанію з метою придушення інакодумства в Криму», – ідеться в заяві зовнішньополітичного відомства США.

Держдепартамент також повторив свою позицію, що «Крим залишається невід’ємною частиною України, і Сполучені Штати залишаються незмінними в підтримці територіальної цілісності та суверенітету України».

Раніше МЗС України назвало вирок автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семені безпідставним і політично вмотивованим.

У Європейському союзі вирок Миколі Семені вважають явним порушенням свободи вираження думки і ЗМІ. Крім того, у ЄС цей вирок назвали ще одним прикладом погіршення ситуації з правами людини в Криму після його незаконної анексії Росією.

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя сьогодні призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

Автор Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримський журналіст Микола Семена звинувачується російською владою в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а в травні того ж року йому пред’явили офіційне звинувачення в тому, що журналіст опублікував на сайті Крим.Реалії статтю. У цей час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.
…

Прем’єр-міністр Гройсман наполягає: пенсії мають зрости у жовтні;

Свавілля суддів безкарне у 80% випадків;

Тихе полювання: фатальні помилки грибників.

На ці теми говоритимуть ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: народні депутати: Сергій Каплін («БПП»), Максим Курячий («БПП») та Ірина Констанкевич; народні депутати Віталій Купрій (позафракційний) та Микола Паламарчук(«БПП»); в.о. директора національного парку «Гуцульщина» Юрій Стефурак, біолог Стелла Фокій та грибник Василь Чернуха.
…