Фіскали порушили справу проти антикорупціонерів – ранковий ефір Радіо Свобода

Синоптики заявляють, що дивуватися спеці в Україні зарано;

Росія приховує порушення прав національностей у Криму, але активісти беруться це довести в ООН;

Фіскали порушили справу проти антикорупціонерів – експерти говорять про помсту.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: експерт Національного екологічного центру України Надія Артем’єва та народний синоптик Леонід Горбань; координаторка «Крым-SOS» Тамила Ташева та керівник кримсько-татарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань та політичний експерт Володимир Цибулько.

Понад 7 мільйонів гривень виплатили депутатам із бюджету за роботу в липні – #Точно

7,3 мільйона гривень перерахувало управління справами Верховної Ради України народним депутатам за виконання повноважень у липні 2017 року. Таку інформацію розміщено на порталі використання публічних коштів, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно. 

Зокрема, на одного депутата сплачено 17 тисяч 425 гривень.

Також парламентарям за липень були виплачені відпускні у сумі 7,5 мільйонів гривень.

Ще в середині липня спікер Верховної Ради Андрій Парубій оголосив закритою шосту сесію парламенту. Напередодні депутати не підтримали пропозицію продовжити роботу шостої сесії.

Наступна, сьома сесія парламенту, розпочнеться 5 вересня, а закінчується 2 лютого 2018 року.

У Мінську почалося засідання Тристоронньої робочої групи

Тристороння робоча група з урегулювання ситуації на Донбасі почала своє засідання 2 серпня у білоруському Мінську, повідомила речниця представника України в групі, колишнього президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Попередня зустріч відбулася 19 липня, а 31 липня під час скайп-конференції «мінської» гуманітарної підгрупи домовились, що у серпні утримуваних сепаратистами угруповань «ДНР» та «ЛНР» людей відвідає координатор підгрупи з гуманітарних питань Контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі від ОБСЄ Тоні Фріш. 

Як повідомив раніше радник голови СБУ Юрій Тандіт, 137 українських на сьогодні перебуває у заручниках бойовиків на Донбасі. Число полонених продовжує зростати. Сепаратисти заявляли про 600 осіб, яких вони хотіли б обміняти, і як уточнила представниця України на переговорах у Мінську Ірина Геращенко, ОРДЛО ультимативно вимагає звільнення понад 60 злочинців, що не мають жодного стосунку до конфлікту на Донбасі.

Україна готує позов проти Росії щодо збитків від будівництва Керченського мосту – Мінінфраструктури

Україна готує позов щодо запровадження Росією обмежень для судноплавства у Керченській протоці через будівництво мосту, заявив на зустрічі з профспілками портів 1 серпня заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк. Про це повідомляється на сайті міністерства.

«Цю проблему ми наразі вирішуємо разом із Міністерством закордонних справ, Радою національної безпеки і оборони. Це глобальне, політичне та складне питання, але ми його обов’язково вирішимо. Міністерство юстиції в рамках наявних судових позовів проти Росії відокремлює проблему перекриття Керченського каналу і введення обмежень по судовому ходу. Зараз готується позов і рахуються збитки недоотриманих коштів Маріупольським та Бердянським торговельними портами», – заявив Лавренюк.

Раніше у червні він повідомляв, що Міністерство транспорту Росії підготувало проект наказу про закриття Керченської протоки в акваторії його судноходної частини Керч-Єнікальського каналу на 23 доби в серпні-вересні 2017 року.

Прокуратура Автономної Республіки Крим напередодні повідомила, що веде досудове розслідування у зв’язку з порушенням правил екологічної безпеки при будівництві мосту через Керченську протоку.

Про необхідність побудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Володимир Путін заявив відразу після анексії Криму – у березні 2014 року. Побудувати міст обіцяли до 2018 року, здати в експлуатацію влітку 2019-го.

Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту 2014 року – після анексії Криму Росією.

АП: Порошенко внесе в Раду пропозиції щодо змін до законодавства про омбудсмена

Президент України Петро Порошенко найближчим часом внесе на розгляд парламенту пропозиції щодо внесення змін до законів «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» і «Про Регламент Верховної Ради України» в частині призначення й звільнення омбудсмена, повідомляє прес-служба голови держави.

Як йдеться в повідомленні, норми щодо процедури призначення й звільнення омбудсмена були внесені в прикінцеві положення закону про Конституційний суд, який президент підписав 31 липня.

«Це не стосується функціонування Конституційного суду. Тим не менш, парламент ухвалив закон про Конституційний суд в цілому разом із цими нормами, а тому введення закону в дію без них неможливе. Питання процедури призначення та звільнення омбудсмена потребує окремого вирішення», – заявляють у прес-службі президента.

13 липня парламент схвалив законопроект про Конституційний суд, який, серед іншого, визначав порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У законопроекті раніше була норма, яка передбачала відкрите голосування за уповноваженого парламенту з прав людини замість таємного. Під час розгляду поправок до законопроекту, як заявили в парламенті, від цієї норми відмовилися.

Водночас пізніше правозахисники, зокрема Amnesty International, Харківська правозахисна група, заявили, що на підпис президентові передали документ, що передбачає відкрите голосування за омбудсмена. Вони закликали Порошенка не підписувати закон.

28 квітня закінчився термін перебування Валерії Лутковської на посаді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Правозахисники наголошують, що вони досі нічого не знають про потенційних кандидатів на цю посаду, і закликають обирати омбудсмена на відкритому конкурсі.

У травні учасники платформи «Правозахисний порядок денний» запропонували голові Верховної Ради України і Комітетові з питань прав людини декілька етапів для проведення відкритого конкурсу на посаду уповноваженого з прав людини: подання кандидатур, співбесіди, потім відбіркова комісія повинна подати висновки щодо кожного з кандидатів і запропонувати спікерові парламенту чи комітету з прав людини перелік з трьох кандидатів, а вже після цього спікер парламенту вносить або одного, або всіх трьох претендентів на розгляд.

Данилюк заявляє про намір подати скаргу на суддю, який дозволив його перевірити

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявляє, що подасть скаргу на суддю, який дозволив провести перевірку дотримання ним податкового законодавства.

Як написав Данилюк 1 серпня у Facebook, Генпрокуратура перевищила повноваження, коли звернулася до суду з клопотанням призначити перевірку.

«У Кримінальному процесуальному кодексі відсутні відповідні повноваження прокурора щодо призначення перевірок. Відтак суддя ухвалював рішення на підставі незаконного подання прокурора… Суддя прийняв незаконну ухвалу. Крім того, заборонив її оскаржувати. Водночас, закон дозволяє оскаржувати цю ухвалу. Сподіваюся, що під час оскарження такі дії суду першої інстанції отримують правильну оцінку. Найближчим часом також збираюся подати скаргу на суддю і подати заяву про злочин щодо завідомо неправомірних дій посадових осіб», – написав Данилюк.

Він також додав, що ухвалене рішення провести перевірку за період з 1998 по 2016 рік не узгоджується з нормами Податкового кодексу України про обмеження на строк проведення податкових перевірок.

31 липня стало відомо, що Державна фіскальна служба України призначить позапланову документальну перевірку Данилюка щодо дотримання ним вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період від 1998 до 2016 року. Таке рішення раніше цього місяця ухвалив Печерський районний суд міста Києва за клопотанням прокуратури після депутатського звернення.

Данилюк відкинув обвинувачення у несплаті податків і заявив, що про підозри прокуратури дізнався з преси.

Саакашвілі заявляє про намір через суд домагатися поновлення громадянства

Екс-президент Грузії, колишній голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі заявляє, що має намір позиватися до суду через припинення його українського громадянства. Про це Саакашвілі сказав 1 серпня по скайп-конференції в Києві, в офісі його партії «Рух нових сил» зі США, де він наразі перебуває.

«Хай мені дадуть можливість безперешкодно прибути в український суд, я там буду відстоювати свої права… Звичайно, я планую звернутися до суду і більше того, я домагаюся права в’їхати (в Україну – ред.) і брати участь у цьому суді, щоб я мав можливість показати в суді всі докази, які в мене є, подивитися, що в них є, і донести свою правду до суддів чи головне до суспільства, до людей», – сказав Саакашвілі.

Він укотре заявив, що підстав для припинення його українського громадянства у президента України Петра Порошенка не було.

Він також наголосив, що повернеться в Україну, але коли саме – не вказав.

Крім того, екс-голова Одеської ОДА заявив, що не претендує на посаду президента чи інші посади в Україні.

1 серпня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про необхідність більш чітко прописати процедури набуття і втрати громадянства, підкресливши, що екс-президент Грузії, екс-голова Одеської обладміністрації Міхеїл Саакашвілі може довести законність свого перебування в українському громадянстві в суді.

26 липня Державна міграційна служба заявила, що президент Петро Порошенко припинив українське громадянство Саакашвілі.

Наступного дня в Адміністрації президента України пояснили, що припинення громадянства України Саакашвілі пов’язане з поданою ним недостовірною інформацією під час оформлення українського громадянства.

В архіві психлікарні Дніпра знайшли матеріали про «каральну психіатрію» СРСР – Супрун

У психіатричній лікарні з суворим наглядом у Дніпрі знайдені архівні матеріали, які свідчать про «каральну психіатрію» часів СРСР. Про це 31 липня під час візиту до Дніпра повідомила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

За її словами, в архіві медичного закладу, зокрема, було виявлено матеріали щодо двох відомих дисидентів – Анатолія Лупиноса та Леоніда Плюща, щодо яких застосовувалась «каральна психіатрія». Знайдені їхні медичні картки і листи.

Як зазначила Уляна Супрун, документи опечатані, їх планують передати історикам.

У понеділок на своїй сторінці у Facebook Уляна Супрун додала, що з 1968 до 1991 рік дніпровська лікарня була знаряддям репресивних органів, психіатрія тут використовувалась як інструмент політичних переслідувань.

«В лікарню потрапляли люди з діагнозом «вялотекущая шизофрения». Ніде у світі, окрім Совєтського Союзу, такого діагнозу не існувало! За цим сфабрикованим діагнозом людей, таких як Анатолій Лупиніс або Леонід Плющ проти волі утримували в лікарні суворого нагляду. Психіатричне насильство застосовувалося для придушення вільної протилежної ідеї і філософії в СССР, і це робилося нишком, щоб ізолювати від суспільства дисидентів, налякати і позбавити надії однодумців дисидентів та придушити протистояння совєтській системі», – написала вона.

За її даними, до психлікарні у Дніпрі спрямовували «пацієнтів» з України, Молдови, Білорусі та Прибалтики.

«Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів. Але сьогодні комісія знайшла архів, який має пролити світло на те, яку категорію людей сюди відправляли – дисиденти, інакодумці, «критикани влади», які діагнози їм ставили? В яких умовах вони перебували? Яке отримували «лікування»? Всю цю інформацію містять медичні картки пацієнтів, які збереглися», – зазначила Супрун.

Як повідомила посадовець, архівним матеріалам мають присвоїти статус Національного архівного фонду України. 

Київ направив Москві ноту через п’яного російського дипломата за кермом

Міністерство закордонних справ України направило Москві ноту через те, що російський дипломат керував автомобілем у нетверезому стані.

«Надіслали ноту Російській Федерації щодо керування авто у стані алкогольного сп’яніння російським дипломатом. Грубе порушення Віденської конвенції, законів України», – повідомила речниця МЗС України Мар’яна Беца у Twitter. 

Пізно ввечері 30 липня на Харківському шосе у Києві патрульні поліцейські зупинили автомобіль з дипломатичними номерами, за кермом якого перебував громадянин Російської Федерації із ознаками сп’яніння, яке не вдалося підтвердити у встановленому порядку.

В українському МВС повідомили, що поліцейські помітили запах алкоголю, почервоніння шкіри обличчя і тремтіння пальців рук у водія, втім не складали протокол про адміністративне порушення через відсутність відповідних повноважень – у чоловіка була дипломатична посвідка.

У російській дипустанові інцидент наразі не коментували.

Голова Мінфіну відкидає обвинувачення в несплаті податків

Міністр фінансів України Олександр Данилюк відкидає обвинувачення у несплаті податків і заявляє, що про підозри прокуратури дізнався з преси.

«Дуже сподіваюся, що це не є політично вмотивованим і не є помстою за те, що було зроблено, щоб перекрити корупційні схеми, унеможливити розкрадання бюджету та неефективне використання державних коштів. Жодної підозри чи будь-яких інших офіційних документів від ГПУ або інших органів я не отримував та про своє нібито ухилення від сплати податків дізнався з преси», – написав Данилюк у Facebook, додавши, що від сьогодні перебуває у відпустці.

«Хочу окремо наголосити, що всі податки із зароблених мною коштів були сплачені», – заявив урядовець.

31 липня стало відомо, що Державна фіскальна служба України призначить позапланову документальну перевірку Данилюка щодо дотримання ним вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період від 1998 до 2016 року. Таке рішення раніше цього місяця ухвалив Печерський районний суд міста Києва за клопотанням прокуратури після депутатського звернення.

 

Звинувачення Трояна у корупції: очищення МВС чи підкилимна політика? – ранковий ефір Радіо Свобода

Звинувачення заступника голови МВС Трояна у корупції: очищення міністерства чи підкилимна політика?

Як затримання підозрюваного у викраденні Вербицього та Луценка допоможе у розслідування злочинів проти Майдану?

Чи зможе ЮНЕСКО змусити українську владу припинити руйнування історичного центру Києва?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: речник МВС Артем Шевченко, політтехнолог Денис Богуш та політолог Олег Саакян; адвокат потерпілих під час Революції Гідності Маркіян Галабала та начальник відділу Департамету спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Олексій Донськой; заступник Міністра культури України Тамара Мазур та ініціатор громадської платформи «SOS – майбутнє!» Наталія Заболотна.

Київ звертатиметься до міжнародних судів через катування сепаратистами звільненої заручниці – Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Київ підготував звернення до міжнародних організацій і судових інстанцій щодо катувань підтримуваними Росією бойовиками на Донбасі звільнену напередодні з полону Людмилу Сурженко.

«13 липня бойовики так званої «ЛНР» на КПВВ у Станиці Луганській викрали Людмилу Сурженко, людину з інвалідністю з дитинства по слуху. Жінку військові злочинці відпустили тільки 29 липня. Людмилу бойовики «ЛНР» у полоні жорстоко катували плоскогубцями, пошкодили руку. Ці нелюди добивалися від жінки зізнання на камеру про те, що вона «працює на українські спецслужби», – зазначив Гройсман на своїй сторінці у Facebook 30 липня. 

У неділю стало відомо про звільнення з полону бойовиків ОРДЛО двох українських заручників – суддю Апеляційного суду Луганської області Віталія Руденка і Людмилу Сурженко.

Руденко і Сурженко були внесені до «мінських списків», зазначили у Службі безпеки.

За інформацією Києва, у полоні підтримуваних Росією бойовиків станом на початок липня перебувало 132 громадян України, сепаратисти вимагають в обмін 600 осіб.

Двох українських заручників звільнили з полону бойовиків – СБУ

У СБУ повідомляють про звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі двох українських заручників.

«29 липня за сприяння волонтерської групи «Патріот» та Служби безпеки України на контрольовану українською владою територію повернувся один із заручників так званої «ЛНР» – суддя Апеляційного суду Луганської області Віталій Руденко. Дев’ять місяців він незаконно утримувався та піддавався тортурам у МДБ «ЛНР», – мовиться у повідомленні СБУ, опублікованому 30 липня.

«Також до дому повернулась ще одна заручниця терористів Людмила Сурженко. Не зважаючи на те, Людмила є інвалідом дитинства, вона була звинувачена МДБ «ЛНР» у шпигунстві на користь українських військових та піддавалась катуванням», – зазначили у СБУ.

Руденко і Сурженко були внесені до «мінських списків», зазначили у Службі безпеки.

(Відео користувача YouTube Служба безпеки України)

За інформацією Києва, у полоні підтримуваних Росією бойовиків станом на початок липня перебувало 132 громадян України, сепаратисти вимагають в обмін 600 осіб.

Кримська правозахисна група подала черговий звіт про порушення прав людини у Криму

Кримська правозахисна група подала черговий моніторинговий огляд про порушення прав людини в окупованому Росією українському Криму.

У документі зібрані випадки порушення прав людини за травень 2017 року, а також інформація про затримання і обшуки на півострові за цей час.

Правозахисники зібрали інформацію про політично мотивовані кримінальні переслідування, в тому числі про «справу 26 лютого», «справу Хізб ут-Тахрір», «справу українських диверсантів» і «справу Володимира Балуха».

До розділу «Свобода слова і вираження думки» потрапили справи кримського журналіста Миколи Семени, а також «справа Ільмі Умерова» і «справа Сулеймана Кадирова».

Україна вже не раз висловлювала стурбованість переслідуваннями громадян України в окупованому Росією Криму і зверталася до міжнародної спільноти з закликом застосували всі можливі різновиди правового і політичного тиску на Росію, щоб домогтися від неї припинення тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх утримуваних і у Криму, і в сусідній Росії українських політв’язнів і заручників.

Саакашвілі підтвердив намір оскаржити припинення громадянства в суді

Колишній голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі підтвердив намір у судовому порядку оскаржувати припинення його українського громадянства. Про це він сказав в інтерв’ю виданню «Українська правда», опублікованому вночі 29 липня.

«Ми будемо йти до адміністративного суду. Якщо в адміністративному суді не вийде, тоді підемо в Страсбург», – твердить Саакашвілі. На уточнювальне запитання, чи має на увазі Саакашвілі Європейський суд з прав людини, він відповів: «Так».

Раніше про намір звернутися до суду з приводу втрати підзахисним громадянства заявив наі Радіо Свобода адвокат Саакашвілі Павло Богомазов.

«Плануємо подавати адміністративний позов до адміністративного суду. На даний час ми ще збираємо документи від державних органів», – зазначив він.

Окрім цього, на думку Богомазова, є потреба наполягати на відкритті провадження щодо членів комісії при президентові України, які рекомендували спочатку надати, а потім припинити громадянство Саакашвілі, знаючи факти його біографії.

«І у випадку щодо них визнання фактів протиправної діяльності це також може вплинути на скасування їхнього протиправного рішення», – вважає він.

Повідомлення про припинення громадянства Саакашвілі з’явилпся 26 липня. За цими даними, причиною стало те, що при поданні заяви на отримання громадянства Саакашвілі не вказав наявність кримінальних проваджень проти нього в Грузії, де він раніше був президентом.

27 липня в Адміністрації президента Петра Порошенка підтвердили, що він підписав указ про припинення українського громадянства Міхеїла Саакашвілі.

У ніч на 27 липня Саакашвілі, який нині перебуває у США, заявив, що не збирається ставати біженцем і буде домагатися законного права повернутись в Україну.

Українського громадянства колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі набув у травні 2015 року відповідним наказом Петра Порошенка, після цього його призначили головою Одеської ОДА.

7 листопада 2016-го Міхеїл Саакашвілі оголосив про свою відставку з посади голови Одеської ОДА. Він пояснив це рішення корупцією в регіоні, яку, за його словами, підтримує влада України.

У Грузії, де нинішня влада звинувачує колишнього президента Саакашвілі в низці кримінальних злочинів, його позбавили громадянства після отримання ним українського.

Криворізька ТВК оскаржує скасування постанови щодо відкликання 5 депутатів міськради

Криворізька ТВК оскаржує рішення суду, який скасував постанову щодо відкликання п’ятьох депутатів міськради. Апеляційна скарга подана 28 липня до Дзержинського райсуду Кривого Рогу.

Як повідомили Радіо Свобода у п’ятницю в міській ТВК, апеляційна скарга подана після отримання повного тексту ухвали суду.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода член комісії Олександр Буян, ТВК вважає ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою. Зокрема, повідомив він, у ТВК не згодні з формулюванням суду про те, що постанова про відкликання депутатів була ухвалена «передчасно» і що ТВК «не залучала» до перевірки підписів виборців поліцію та держреєстр.

«Нас цікавить, а як саме ми мали залучати поліцію та держреєстр до перевірки підписів виборців? Ми їм спрямовували, я особисто відвозив і передавав під розпис копії підписних листів, завірені ініціативною групою. Винесли постанову, вручили в руки. Що ми ще мали зробити? Ми також написали заяву судді, щоб вона роз’яснила нам своє рішення, що конкретно вона вважає в наших діях незаконним. Будемо все це з’ясовувати в апеляційному суді», – зазначив Олександр Буян.

Дата розгляду поки не призначена.

Водночас у п’ятницю в Дзержинському районному суді Кривого Рогу мали бути розглянуті позовні заяви ще трьох депутатів Криворізької міськради, щодо яких ТВК ухвалила рішення про відликання, – Катерини Шаповалової, Олександра Смалія та Михайла Карого. Через деякі зміни в позовних заявах депутатів ТВК попросила час на ознайомлення з уточненими текстами, засідання суду перенесене на 10 серпня.

11 липня суд у Кривому Розі скасував постанови ТВК щодо відкликання 5 депутатів міської ради, обраних від ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка, – Ольги Бабенко, Геннадія Черствого, Дмитра Антонова, Олександра Костирі, Михайла Бабалича.

За словами самих депутатів, вони вважають, що члени ініціативної групи порушили законодавство під час процедури їхнього відкликання, а члени ТВК – ухвалили «неправові політизовані рішення».

23 червня суд скасував постанову ТВК щодо відкликання трьох депутатів, обраних до міської ради від партії ВО «Батьківщина» – Дмитра Плакси, Івана Груніна та Олексія Букрєєва.

У квітні Кривому Розі розпочався збір підписів жителів за відкликання одразу 11 депутатів міської ради від ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка. За словами ініціаторів, ці депутати ще на початку каденції були виключені зі своїх партій та фракцій «як такі, що не відстоюють їхні принципи та ідеали», а упродовж року після виборів голосували «синхронно з «Опозиційним блоком». Пізніше ініціатори повідомили, що зібрали загалом 45 тисяч підписів і передали їх до ТВК.

3 травня стало відомо, що, попри опломбовані двері, з приміщення ТВК, розташованого в будівлі міськради, зникли аркуші з підписами виборців.

31 травня Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. Усі 11 депутатів звернулись до суду з позовами.

Луценко підтвердив факт обшуку у будинку Трояна

Генеральний прокурор України Юрій Луценко підтверджує, що у будинку заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна проводили обшук. За його словами, це проводилося у рамках затримань, пов’язаних з вимаганнями.

«У ході спільного з СБУ провадження було задукоментовано і затримано заступника керівника ГО «Цивільний корпус «Азов» Бржезинського, помічника заступника МВС України Іваштенка і громадянина Ш., яких підозрюються у систематичному вимаганні з погрозою життю та здоров’ю від представника одного з підприємств коштів на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Згідно з даними НСРД 785 тисяч гривень зазначені зловмисники розділили між собою та іншими особами», – написав Луценко ввечері 28 липня у Facebook.

«В зв’язку з цим було проведено 13 обшуків, у тому числі у помешканні заступника МВС Вадима Трояна. Вказані кошти виявити не вдалося», – зазначив Юрій Луценко. 

Про те, що Трояна нібито затримали на хабарі, у п’ятницю повідомило видання УНН, розмістивши також і фото. У МВС і НАБУ у коментарі Радіо Свобода заявили, що інформації про затримання не мають.

Вадим Троян заперечив інформацію про своє затримання. Пізніше МВС спростувало інформацію про затримання.

На Донбасі через обстріли поранений український військовий – штаб

Українська сторона повідомляє про поранення одного свого військового під час обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі упродовж нинішньої доби.

«Зранку бойовики з гранатометів і стрілецької зброї били по нашому опорному пункту неподалік Мар’їнки, що на маріупольському напрямку. Внаслідок цього обстрілу один наш військовий отримав поранення», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції на Донбасі.

Також, за інформацією штабу АТО, є загиблі й серед сепаратистів.

«За нашими оперативними даними, лише за минулу добу загинули щонайменше 7 бандитів, ще 8 отримали поранення. Точні вогневі відповіді української армії змусили бойовиків терміново укріплювати позиції, обговорюючи навіть захист від повітряних ударів», – зазначили у штабі.

В угрупованні «ДНР» заявляють, що упродовж минулої доби українська сторона 294 рази порушила перемир’я. Донецькі сепаратисти кажуть, що найбільше від обстрілів постраждали Петровський і Кіровський райони Донецька, а також Ясинувата і Докучаєвськ. Про загиблих чи поранених вони не повідомляють.

Луганські сепаратисти кажуть, що українські військові упродовж тижня випустили по підконтрольній їм території близько тисячі боєприпасів.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.

Кваліфікаційна комісія оприлюднить усі критерії оцінки кандидатів до Верховного суду – Козьяков

Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднить усі критерії, за якими оцінювались кандидати до Верховного суду України. Про це в коментарі для Радіо Свобода 28 липня заявив голова кваліфікаційної палати комісії Сергій Козьяков.

«Щодо оприлюднення по кожному критерію, ми це зробимо. Вчора вночі, мені здається, що там воно вже є. В будь-якому разі усно ми на засіданні оприлюднили і воно має бути на сайті. Загальний бал оприлюднений. Там є ще три критерії, за якими ми виставляли бали, вони там також будуть оприлюднені. Ми набагато більше надамо інформації», – сказав Козьяков.

Він запевнив, що комісія врахувала зауваження громадськості до кандидатів при їх відборі, зокрема, при заповненні декларації, втім визнав, що помилки могли мати місце через те, що заповнювалися декларації вперше.

«Всі співбесіди з кандидатом записані, вони відбувалися в прямому ефірі і вони є в YouTube, можна подивитися і зробити власні висновки», – заявив Козьяков.

На запитання, чому до рейтингу кандидатів на посади у новому Верховному суді потрапили особи, щодо яких були питання у журналістів-розслідувачів, голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заявив, що інформацію про кандидатів перевіряли, і в «багатьох випадках» претенденти надавали докази неактуальності зауважень до них.

«У нас близько 20 джерел, з яких ми отримували інформацію і матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, і це лише один із них. У багатьох випадках, хочу підкреслити, кандидати надавали докази того, що матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, або застаріли, або не відповідають дійсності. Але серед них були такі, які в дійсності – відповідали», – додав Козьяков.

Раніше Радіо Свобода повідомляло, що кілька суддів, які фігурували у журналістських розслідуваннях програми «Схеми», потрапили до рейтингу кандидатів на посади у новому Верховному суді.

Вища кваліфікаційна комісія 7 листопада 2016 року оголосила конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу – чинні судді з різних судів України.

Матері Клиха та Агеєва просять Путіна й Порошенка звільнити їхніх дітей

Матері українця Станіслава Клиха і росіянина Віктора Агєєва звернулися до президентів Путіна і Порошенко з проханням помилувати і звільнити їх синів. Відеозвернення Тамари Клих і Світлани Агеєвої, зустріч яких відбулася в Києві, опублікувала увечері 27 липня російська «Новая газета».

Матері Агєєва і Клиха також закликали президентів Росії і України припинити війну.

Російський єфрейтор Віктор Агєєв був узятий в полон українськими військовими в Луганській області 24 червня. Він підтвердив, що був відправлений в Донбас незабаром після підписання контракту про службу в російській армії, а як тільки він перетнув український кордон, то майже відразу підписав контракт із угрупованням «ЛНР». У міністерстві оборони Росії стверджують, що Агєєв не є контрактником, а лише пройшов строкову службу і був демобілізований в травні 2016 року. Влада України звинувачує Агєєва в тероризмі.

Громадянин України Станіслав Клих був затриманий на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. У травні 2016 року його засудили до 20 років позбавлення волі. Сам Клих провину заперечує, а його родина та друзі наполягають, що засуджений ніколи не був в Чечні. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Станіслава Клиха політв’язнем.

Чому зростання житлово-комунальних тарифів не вплинуло на підвищення якості послуг – ранковий ефір Радіо Свобода

Новий Верховний суд: реформа заради процедури, чи заради результату?

Чому зростання житлово-комунальних тарифів не вплинуло на підвищення якості послуг?

Поширення гепатиту Україною набуває ознак пандемії. Як це зупинити?

На ці теми ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: координатор громадської ради доброчесності Галина Чижик та голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков; радник Заступника голови Київської міської державної адміністрації Юлія Грамотна та координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі Опора Тетяна Бойко; директор державної установи «Центр громадського здоров’я» МОЗУ Наталія Нізова та директор з політики та адвокації благодійної організації «Мережа» Сергій Дмитрієв.

Голова Запорізької ОДА заявляє про підготовку захоплення державної влади у регіоні

Голова Запорізької обласної державної адміністрації Костянтин Бриль заявляє про підготовку захоплення державної влади в регіоні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, виступаючи під час позачергової сесії облради 27 липня, Бриль заявив про підготовку «масштабних активних дій, спрямованих на підтримку насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території або кордону України, а також фінансування зазначених дій».

«Із залученням різних джерел у владних колах використовуються різні шляхи збору і передачі інформації службового характеру. Акумуляція коштів для фінансування протестних акцій відбувається за рахунок отримання в протиправний спосіб бюджетних коштів… Системні зловживання бюджетними коштами, гальмування з виконанням соціально-важливих екологічних програм, злочин у сфері земельних відносин, блокування програм на важливих соціальних напрямках, підтримка деструктивної діяльності у сфері медицини, будівництва доріг, комунальних інфраструктур та інших стратегічних об’єктів в регіону, їх доведення до вкрай низького стану викликає постійно зростаючі протестні настрої серед населення, які планується використати для досягнення зазначених злочинів планів», – заявив Бриль.

Голова Запорізької ОДА додав, що направить своє звернення разом з наявними фактами до президента, Генпрокуратури і Служби безпеки України.

Правоохоронці ситуацію поки що не коментували.

 

 

Засудженому кримчанину Зейтуллаєву збільшили термін до 15 років

Верховний суд Росії збільшив до 15 років термін ув’язнення жителю анексованого Криму Руслану Зейтуллаєву, засудженому за звинуваченням у справі про створення осередку забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

На засіданні Зейтуллаєв відкинув звинувачення, висунуті проти нього в суді, і заявив, що вони «будуються на свідченнях деяких засекречених свідків». Також він оголосив про безстрокове голодування.

У травні прокуратура зажадала збільшити термін ув’язнення Зейтуллаєву, засудженому в квітні до 12 років позбавлення волі. Сторона обвинувачення вимагала призначити йому 17 років колонії суворого режиму.

У вересні 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд визнав Зейтуллаєва винним в «участі в терористичному співтоваристві» і засудив його до семи років позбавлення волі. Після цього російська прокуратура оскаржила це рішення у Верховному суді Росії, і справа була знову направлена в Північно-Кавказький окружний військовий суд на перегляд. Слідчі органи наполягали на тому, щоб Зейтуллаєв був визнаний не учасником, а «організатором терористичного співтовариства». Відповідна стаття Кримінального кодексу України передбачає санкцію від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».

Співробітниця Вищого спецсуду викупила частину квартири за 1,3 мільйона гривень – #Точно

Головний спеціаліст Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Іванна Драга викупила частину квартири, співвласницею якої була до того, в столиці площею 100 квадратних метрів за 1 301 000 гривень. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Продавцями квартири виступили Володимир Драга і Наталія Драга, які, за даними попередньої декларації Іванни Драги, були, як і вона, співвласниками згаданої нерухомості.

У згаданій річній декларації співробітниця Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Іванна Драга не задекларувала коштів на банківських рахунках та значного розміру готівки, що б надали змогу придбати коштовну нерухомість. Річна заробітна плата тоді склала 162 341 гривню.

 

Позбавлення громадянства Саакашвілі загрожує репутації України – Курпій

Позбавлення громадянства Міхеїла Саакашвілі загрожує репутації України, заявляє заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, позафракційний Віталій Купрій.

На його думку, долю Міхеїла Саакашвілі вирішували на найвищому рівні під час останнього візиту Петра Порошенка до Грузії.

«Я особисто відстежував візит пана Порошенка до Грузії – був у Тбілісі, коли він починався. І я знаю, що за результатом зустрічей і відбулися ці домовленості. Це дуже некрасиво виглядає, бо Порошенко сам запрошував Саакашвілі приїздити в Україну, займатися реформами, дав йому громадянство. Хоча я – великий критик того, що зробив або не зробив пан Саакашвілі, вважаю, що це загрожує репутації України як правової держави», – каже Віталій Купрій, який зараз перебуває в Батумі у розмові з Радіо Свобода.

«Якщо Саакашвілі захоче себе захистити, а він же залишається людиною без громадянства, він може подати в США заяву для отримання політичного притулку», – додає він.

Комісія з питань громадянства при президентові України розглянула питання щодо громадянства Міхеїла Саакашвілі, заявляють у Державній міграційній службі.

«Матеріали стосовно Міхеїла Саакашвілі надані Генеральною прокуратурою України, які отримані від грузинської сторони, опрацьовані Державною міграційною службою України, направлені на розгляд Комісії з питань громадянства при президентові України, та у встановленому порядку розглянуті на засіданні Комісії», – мовиться у повідомленні на сайті відомства.

Також там зазначається, що президент видав указ про втрату громадянства. Між тим, текст побудовано таким чином, що прямо не вказується, якого саме громадянства, а на уточнювальне запитання Радіо Свобода у прес-службі ДМС відповідати відмовились.

На сайті президента також наразі немає ніяких указів щодо громадянства Міхеїла Саакашвілі.

Сам Саакашвілі ще не коментував ситуації.

Про те, що колишнього голову адміністрації Одеської області Міхеїла Саакашвілі позбавили українського громадянства, заявили колишній речник голови СБУ, а нині – редактор інтернет-видання ОРД Станіслав Речинський та депутат від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук.

Радіо Свобода звернулося із офіційними запитами для підтвердження чи спростування цієї інформації до Адміністрації президента, Державної міграційної служби та Міністерства внутрішніх справ (куди структурно входить ДМС) і очікує на відповідь.

У травні цього року стало відомо про позбавлення громадянства екс-заступника голови Одеської ОДА Саші Боровика, про що той, за його словами, дізнався з Facebook.

Українського громадянства колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі набув у травні 2015 року відповідним наказом Петра Порошенка, після цього його призначили головою Одеської ОДА.

7 листопада 2016-го Міхеїл Саакашвілі оголосив про свою відставку з посади голови Одеської ОДА. Він пояснив це рішення корупцією в регіоні, яку, за його словами, підтримує влада України.

9 листопада президент України Петро Порошенко підписав указ про відставку Саакашвілі, яку перед цим погодив Кабмін.

У Грузії, де нинішня влада звинувачує колишнього президента Саакашвілі в низці кримінальних злочинів, його позбавили громадянства після отримання ним українського.

САП: Сусу оберуть запобіжний захід сьогодні чи завтра

Затриманому екс-працівнику Генпрокуратури України Дмитрові Сусу оберуть запобіжний захід 26 або 27 липня, повідомив керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

«Слідство зараз триває, він затриманий, вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Скоріш за все це буде вирішено або сьогодні, або завтра», – сказав Холодницький 26 липня у Києві.

За його словами, найімовірнішим запобіжним заходом для екс-прокурора буде тримання під вартою з альтернативою внесення застави.

Раніше Національне антикорупційне бюро України повідомило, що 26 липня оголосили підозру затриманому екс-заступнику керівника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальнику управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

За даними НАБУ, його підозрюють у заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, розтраті, поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Екс-працівника ГПУ детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня на території міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Дмитра Суса звільнили з органів прокуратури в квітні цього року.

Восени минулого року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.

Екс-посадовцю ГПУ повідомили про підозру – НАБУ

Національне антикорупційне бюро України повідомляє, що 26 липня оголосили підозру затриманому екс-заступнику керівника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальнику управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

За даними НАБУ, його підозрюють у заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, розтраті, поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

У бюро вирішують питання щодо направлення клопотання з обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Екс-працівника ГПУ детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня на території міжнародного аеропорту «Бориспіль».

«За фактами можливих злочинних дій затриманої особи детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у різних кримінальних провадженнях, починаючи з квітня 2016 року», – йдеться в повідомленні НАБУ.

Прізвища затриманого у бюро не вказують, але, за даними ЗМІ, йдеться про Дмитра Суса, звільненого з органів прокуратури в квітні цього року.

Восени минулого року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.

 

 

 

НАБУ і САП затримали екс-посадовця ГПУ

У НАБУ повідомляють про затримання екс-посадовця Генпрокуратури України.

«25 липня детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали колишнього заступника начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальника управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України», – мовиться у повідомленні НАБУ, опублікованому у вівторок.

Його затримали в аеропорту «Бориспіль» через підозру за статтями Кримінального кодексу «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» і «декларування недостовірної інформації».

Ім’я затриманого не повідомляють. 

Екс-заступниця Мінінформації заявляє про закриття справи щодо погроз на її адресу після публікації на «Миротворці»

Експертка зі стратегічних комунікацій організації «Інформаційна безпека», а раніше – заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова заявила про закриття поліцією провадження щодо погроз після публікації її даних на сайті «Миротворець».

Відповідь на її запит до Дарницького районного управління Нацполіції Попова опублікувала у себе на Facebook. Там йдеться про те, що провадження закрито через відстуність у діянні складу правопорушення.

Поліція наразі цю інформацію не коментувала.

Центр «Миротворець» є громадською організацією. Центр відомий збором даних про підозрюваних у сепаратизмі на Донбасі та в Криму та іноземних громадян, що їх підтримували чи підтримують. «Миротворець» публікує ці дані на своєму сайті в розділі «Чистилище». За повідомленнями, цією базою даних користуються й українські силовики.

У травні 2016 року сайт «Миротворець» оприлюднив список журналістів, які отримували «акредитацію» в угрупованні «ДНР». Ця публікація викликала різку критику за кордоном і серед частини української журналістської спільноти через оприлюднення персональних даних і контактів журналістів, серед яких були як українські, так і іноземні медійники. Із засудженням такої публікації виступили також президент Петро Порошенко та голова СБУ Василь Грицак. 

На підтримку «Миротворця», у свою чергу, висловлювався міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Тетяна Попова тоді заявила, що йде з посади заступника міністра інформаційної політики через «відсутність реакції з боку уряду щодо захисту журналістів», зазначивши, що також потрапила до переліку тих, кому погрожують через засудження публікації особистих даних журналістів на «Миротворці».

 

Уряд України не допомагав жодному з кандидатів на виборах 2016 року в США – посольство

У посольстві України у Вашингтоні заявляють, що уряд України не допомагав жодному з кандидатів на президентських виборах в США в 2016 році.

«Відповідально заявляємо: уряд України не допомагав жодному з кандидатів на виборах 2016 року. Ми вдячні США за двопартійну підтримку України», – йдеться в повідомленні посольства України у Вашингтоні 25 липня в Twitter.

Раніше президент США Дональд Трамп дорікнув міністрові юстиції Джефу Сешнзу у відсутності розслідування «українських спроб саботувати» його виборчу кампанію. «Українські спроби щодо зриву кампанії Трампа – «непримітна робота над підтримкою Клінтон». То де розслідування, міністре», – написав Трамп у Twitter.

Раніше цього місяця кандидат на посаду голови ФБР США Крістофер Рей пообіцяв розібратись, чи втручалась Україна у вибори у США у 2016 році, а речниця Білого дому тоді ж заявила, що «якщо і є якісь докази змови у ході минулих президентських виборів у США, то це – докази змови між Демократичною партією США та урядом України».

Посольство України у США тоді стверджувало, що «жодним чином не координувало із Демократичним національним комітетом жодних зусиль для проведення досліджень чи будь-яких дій направлених проти кандидатів на виборах Президента США або членів їх команд».

Закиди про втручання України у перебіг виборчої кампанії 2016 у США на початку 2017 року з’явились на шпальтах видання Politico у статті «Спроби України саботувати Трампа нашкодили їй самій» журналіста Кеннета Фоґеля.