Очільник Православної церкви України митрополит Епіфаній анонсував зустріч із предстоятелем Української греко-католицької церкви патріархом Святославом для обговорення «питань, які стосуються двох церков». 

Як повідомляє 23 лютого прес-служба ПЦУ, зустріч планується одразу після того, як глава УГКЦ повернеться із закордонного відрядження.

Напередодні почесний патріарх Православної церкви України Філарет закликав греко-католиків відмовитися від запланованого боголслужіння у Софійському соборі, оскільки, на його думку, ця подія «викличе спротив з боку православних українців».

Раніше, 18 лютого, партіарх Святослав повідомив про намір провести прощу і святкову літургію у соборі Святої Софії у Києві на Благовіщення 7 квітня. Він зазначив, що отримав відповідний дозвіл від міністра культури Євгена Нищука.
…

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що заступник голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Березенко фігурує у кримінальних провадженнях щодо підкупу виборців. Про це йдеться в інтерв’ю міністра виданню «Дзеркало тижня».

«Його називають організатором схем. Він – народний депутат, і стосовно нього слідчих дій проводити не можна. Але за фактом — так, у провадженнях фігурує. Тимошенко принесла величезну пачку документів. Там теж фігурує Березенко», – зазначив Аваков.

На це Сергій Березенко відреагував у Facebook, опублікувавши пост з вимогою вибачень за образу своєї гідності та репутації.

«В основі цього випаду лежить політична заангажованість керівника МВС, який прагне поставити ввірені йому правоохоронні органи на службу одній з кандидатів на президентських виборах. Що провокує його на неправомірне втручання силовиків у виборчий процес під прикриттям гасел про чесні вибори», – заявив депутат.

Окрім того він назвав ці слова Арсена Авакова елементосм «чорного піару» штабу кандидатки у президенти Юлії Тимошенко.

Сама Тимошенко жодну зі згаданих заяв наразі не коментувала.

Вибори президента в Україні відбудуться 31 березня. На них змагатимуться 44 кандидати.

 
…

«Національний відбір на «Євробачення-2019», на жаль, уже став частиною гібридної війни Росії проти України» – віце-прем’єр-міністр
…

У Севастополі в анексованому Росією Криму 22 лютого на площі Нахімова відбулося «вшанування» бійців спецпідрозділу «Беркут», що протистояли активістам Євромайдану в Києві взимку 2014 року, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захід присвятили п’ятиріччю тих подій, а також російському «Дню захисника вітчизни», який відзначають 23 лютого.

Підконтрольна Кремлю влада Севастополя нагородила «беркутівців» листами подяки «за мужність і героїзм».

П’ять років тому, 22 лютого 2014 року, бійців севастопольського «Беркута», які повернулися з Києва після протистояння з євромайданівцями, зустрічали з оркестром і квітами в Севастополі.

Читайте також: Розстріл Небесної сотні: що ми знаємо про 20 лютого

«Беркут» існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1992 року. Після подій на Євромайдані «Беркут» розформували за наказом від 25 лютого 2014 року, який підписав на той момент в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Багато бійців цього спецпідрозділу втекли в Росію, анексований Крим і на непідконтрольні Києву території Донбасу.

Зокрема, в анексований Крим втік колишній командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, підозрюваний у розстрілі учасників Євромайдану.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляє, що проти нього і міністерства, яке він очолює, готується провокація у вигляді перерахування йому великої суми грошей з-за кордону.

За словами Авакова, мета такої провокації – дискредитувати МВС перед виборами президента.

«За «сценарієм» на мої рахунки в Україні або Італії з незрозумілих джерел повинна «впасти» значна сума грошей в іноземній валюті – нібито за «оплату послуг МВС по прикриттю фальсифікації і підкупу виборців на користь певного кандидата. Для повноти «ефекту» гроші можуть бути російського походження», – написав Аваков у Facebook 22 лютого.

За словами міністра, попри атаки і дискредитацію, поліція буде продовжувати боротися з порушеннями виборчого законодавства.

У МВС повідомили, що на 54-й день виборчої кампанії в МВС і Національну поліцію надійшло 1741 повідомлення про порушення, пов’язані з виборчим процесом.«Здебільшого, зазначені факти пов’язані з незаконною агітацією – 1102, підкупом виборців – 130, пошкодженням майна – 30 і хуліганством – 27. Загалом за вказаними фактами відкрито 77 кримінальних проваджень», – йдеться в повідомленні.

Вибори президента в Україні відбудуться 31 березня. На них змагатимуться 44 кандидати.
…

Українське міністерство закордонних справ закликало Угорщину не маніпулювати такими епітетами як «напівфашистський закон», коли йдеться про закон України «Про освіту». Про це йдеться у коментарі на сайті зовнішньополітичного відомства.

«В Україні ні уряд, ні суспільство не мають антиугорських настроїв і залишаються готовими до діалогу з Угорщиною. Ухвалений відповідно до внутрішнього законодавства та наших міжнародних зобов’язань Закон України «Про освіту» пройшов експертизу Венеціанської комісії. Рекомендації перебувають на стадії виконання. Вважаємо неприпустимими подальші вимоги щодо зміни ухваленого законодавства, маніпулювання такими епітетами як «напівфашистський закон», як і фактами щодо його змісту», – йдеться у заяві.

Дипломати заявили, що очікують від партнерів поваги до влади в Україні, обраної шляхом волевиявлення її громадян.

Напередодні на сайті угорського уряду з’явився текст виступу керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґея Ґуляша, де він заявив журналістам, що зараз в Україні «діє уряд, який топче права меншин, і який ухвалив «напівфашистський» закон про освіту». В угорському уряді також висловили сподівання на нову владу в Україні після виборів.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Венеціанська комісія рекомендувала українській владі збалансувати положення мовної статті цього закону. У лютому минулого року український уряд схвалив законопроект про перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. Офіційний Будапешт продовжує заявляти про порушення прав угорської меншини через норму закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…

Перший пасажирський потяг проїде Кримським мостом 8 грудня, а продаж квитків на поїзди, які йдуть на півострів, відкриється у вересні. Про це заявив «начальник дирекції з обслуговування пасажирів «Кримської залізниці» Володимир Резніченко.

За його словами, в окупованому Криму квитки будуть продавати в 22 пунктах: на всіх основних вокзалах і станціях районного значення, а також в містах Ялта та Судак.

Залізничними перевезеннями на півострів буде займатися окрема транспортна компанія, яку визначать в лютому або березні. Резніченко уточнив, що це буде підприємство з сусідньої Росії.

Резніченко зазначив, що залізничним мостом через Керченську протоку в Сімферополь, Севастополь, Євпаторію та Феодосію будуть ходити 11 пар пасажирських поїздів, в основному з Москви, Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга і Кисловодська. Очікується, що між Москвою і Сімферополем буде курсувати двоповерховий потяг, що складається з 14 купейних і спальних вагонів, загальною місткістю 882 пасажира.

20 лютого у своєму зверненні до Федеральних зборів президент Росії Володимир Путін пообіцяв, що 2019 року почнеться залізничний рух Керченським мостом.

Читайте також: «Кому потрібен цей міст? Він і так завалиться». Командувач ВМС України про Керченський міст і захоплених моряків

Міст з території Росії до анексованого півострова відкрили у 2018 році. Згідно з результатами опитування російського «Левада-центру», 47% респондентів-росіян назвали це головною подією минулого року.

При цьому, за даними українського Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, опори Керченського мосту на окремих ділянках за рік пересунулися на відстань до дев’яти сантиметрів.

Україна, а також провідні країни світу та міжнародні організації, вважають окупацію й анексію Росією Криму незаконними і не визнають призначених Кремлем очільників на півострові. Через анексію Криму країни Заходу запровадили проти Росії економічні санкції. Кремль окупацію заперечує і називає анексію півострова «відновленням історичної справедливості».
…

«Сайт «Протидія російській агресії в Україні» – інноваційна спроба використати знімки з супутників, карти і статистику, щоб деталізувати вплив російської агресії в Україні»
…

Охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»). Починаючи з вересня 2018 року, декілька одних і тих самих автомобілів регулярно їздять слідом за редакційним авто «Схем», коли група виїжджає на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків. Стеження відбувається як в урядових кварталах Києва, так і за містом і біля аеропорту Жуляни, повідомляє редакція програми «Схеми», публікуючи відповідні відеодокази.

​Усі автомобілі, які стежать за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.

«Редакція переконана, що такі дії спрямовані на перешкоджання нашій діяльності. Адже ми раніше неодноразово розповідали про зв’язки самого олігарха Ахметова, про те, як він зберіг свої позиції і за постмайданної влади, та продовжуємо фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – повідомляють «Схеми».

«Редакція надає цьому факту розголосу, бо, по-перше, справжні наміри цих людей невідомі, а по-друге, є сподівання, що після цього тиск припиниться і наші журналісти зможуть надалі безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки, зокрема, досліджуючи зв’язки самого Ахметова з українськими високопосадовцями», – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.

​​Медіаюристи ознайомились на прохання редакції із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності, що є статтею Кримінального кодексу України.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

«Можна писати заяву відповідно до частини другої статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає саме вплив на роботу журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності», – радить адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

«Схеми» звернулись і до прес-служби Ріната Ахметова з питаннями, з чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше, у 2016 році, протягом одного місяця «Схеми» зафіксували, як найбагатша людина країни Рінат Ахметов вночі приїжджає до президента, а також таємно відвідує прем’єр-міністра синхронно з лідером однієї з парламентських фракцій Олегом Ляшком.

 
…

Український омбудсмен Людмила Денісова висловила протест і звернулася до своєї російської колеги Тетяни Москалькової стосовної її спільних візитів з колишньою уповноваженою з прав людини Ніною Карпачовою до поранених українських військовополонених в Москві.

«Зауважила, що упродовж тривалого часу я неодноразово зверталася до пані Москалькової з проханням надати мені дозвіл, як уповноваженому ВРУ з прав людини, на здійснення відвідування затриманих моряків. Мене поінформували, що прийняття рішення стосовно мого відвідування поранених належить до компетенції Федеральної служби безпеки Росії та Федеральної служби виконання покарань Росії. Водночас, російською стороною було допущено до українських моряків Ніну Карпачову, яка на відміну від мене не уповноважена представляти інтереси України у відносинах у сфері захисту прав людини між нашими державами», – наголосила Денісова.

Денісова також підтвердила, що Київ готовий надати Москальковій доступ до затриманих російських громадян, якщо синхронно їй дозволять відвідати українських політв’язнів у Росії.

«Зокрема, закликала сприяти негайному вирішенню питання стосовно обміну 25 громадян України на 25 громадян РФ. Ми готові провести обмін у найкоротший термін», – зауважила омбудсмен.

13 лютого колишня українська омбудсмен, віце-президент Європейського інституту омбудсмена Ніна Карпачова разом з уповноваженою з прав людини в Росії Тетяною Москалькової відвідала в СІЗО «Лефортово» захоплених українських військових і заявила, що їхній стан викликає «серйозну стурбованість».

Восени Карпачова разом із Москалькововою їздила до анексованого Криму, де відвідувала в СІЗО капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького, а також зустрічалася з керівництвом і студентами політехнічного коледжу в Керчі, де 17 жовтня сталися вибух і стрілянина.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму заарештували 24 моряків. Троє з них зазнали поранень. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.
…

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відмовила повністю в задоволенні адміністративного позову кандидата на пост президента Юлії Тимошенко до кандидата на пост президента Петра Порошенка щодо передвиборчої агітації. Про це повідомляє прес-служба суду.

У повідомленні сказано, що позовні вимоги стосувалися визнання протиправними дій Порошенка щодо проведення передвиборчої агітації та встановлення факту використання інших коштів, крім коштів свого виборчого фонду, при фінансуванні агітації.

На переконання позивача, під час виступу 14 лютого в Харкові на підприємстві «Турбоатом» відповідач здійснював агітацію за себе як кандидата на пост президента шляхом виголошення подальших цілей та окремих тез власної виборчої програми.

У прес-службі суду повідомили, що представник відповідача свою позицію обґрунтовував тим, що робоча поїздка Порошенка до Харківської області як чинного президента України була запланована заздалегідь і він виголошував промову саме як президент України. Крім того, представник відповідача наголосив, що цей виступ не містив закликів до виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата у президенти, також під час виступу не обговорювалася виборча програма жодного з кандидатів.

20 лютого колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Анатолія Степанюка, суддів Людмили Губської та Оксани Епель розглянула цю адміністративну справу і відмовила повністю у задоволенні адміністративного позову, вказавши, що за змістом ч. 1 ст. 58 закону «Про вибори президента України», до передвиборчої агітації слід відносити будь-яку діяльність, метою здійснення якої є спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост президента.

Це не єдиний позов Тимошенко, який стосується незаконної, на її думку, агітації за Порошенка. В іншому позові йдеться про те, що «коли 9 лютого під час форуму «Відкритий діалог» у Палаці спорту Петро Порошенко як кандидат у президенти виголошував свою передвиборну програму, його безоплатно транслювали три телевізійні канали – «112», «5 канал» та Прямий».
…

Ніякого «прямого діалогу» з псевдореспубліками на окупованому Росією Донбасі і легітимізації маріонеткових режимів Кремля не буде, заявила перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«Всі так звані «органи влади республік» – нелегітимні і не визнані навіть в Росії. Тому й заяви їхніх так званих «представітєлей», які б прізвища не були в цих людей, це лише марення Кремля. З Кремлем, за посередництва наших міжнародних партнерів, а не з маріонетками Кремля, говоритимемо про звільнення Донбасу», – заявила Геращенко у Facebook.

Таким чином представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ відреагувала на поширену сьогодні раніше заяву ватажка визнаного в Україні терористичним угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна. Той заявив про готовність до «прямого діалогу» з Києвом, і сказав, що звертається до канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Емманюеля Макрона, щоб вони «вплинути на президента України Петра Порошенка та посприяли в організації прямих і продуктивних переговорів».

У Кремлі неодноразово заявляли, що офіційний Київ має вести прямі переговори про мир на Донбасі з ватажками угруповань «ДНР» та ЛНР» як з «легітимною владою» цих регіонів. Україна ж веде переговори про врегулювання ситуації на сході України лише у форматі Тристоронньої контактної групи, де має свого представника і ще кілька переговорників у підгрупах. Крім того, Україна є учасником переговорів у «нормандському форматі» (Німеччина, Франція, Україна та Росія – ред.).​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Львівська обласна прокуратура повідомляє, що продовжує розслідувати справу про так звану «ніч гніву» у Львові 2014 року, коли в ніч з 18 на 19 лютого з райвідділів поліції були викрадені близько 1225 одиниць зброї, переважно пістолети «Макарова» і автомати «Калашникова», і майже 60 тисяч боєприпасів.

Одразу ж у 2014 році вдалося знайти і повернути 357 одиниць зброї і 22 844 боєприпасів.

«Більшість повернули завдяки анонімним дзвінкам, коли інформували, де бачили зброю, знаходили на смітниках, підкидали, добровільно приносили. Це важка і неординарна справа, і проводяться оперативно-розшукові заходи щодо осіб, які не тільки причетні до викрадення зброї, але й кримінальних матеріалів. Частину справ відновили, а частина не підлягає відновленню. Також на даний момент проводимо допити осіб, які могли бути очевидцями або свідками подій», – повідомила 20 лютого Катерина Бучинська, заступниця начальника відділу підтримання державного обвинувачення у судах Львівської обласної прокуратури.

Читайте також: Погроми у Львові, рік потому: ніхто не покараний, нічого не розслідувано

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, на даний час до судів направлено п’ять обвинувальних актів про притягнення винних осіб, які незаконно володіли зброєю. Двоє осіб вже засуджені до чотирьох років позбавленні волі.

«Загалом в Україні порушено 5 кримінальних проваджень, в яких встановлено осіб, які мали зброю, викрадену у Львові. Шлях транспортування зброї виявити нереально», – сказала представниця прокуратури.

Слідство розглядає кілька версій так званої «ночі гніву» у Львові: хуліганські мотиви, мотиви уникнення від кримінальної відповідальності (як наслідок зникли кримінальні провадження), заволодіння зброєю і боєприпасами зі власною метою, зумисна провокація з метою дестабілізації ситуації у місті.

П’ять років тому в ніч з 18 на 19 лютого невідомі особи захопили всі райвідділи поліції Львова, будівлі прокуратури, податкової, Франківського суду, розбій був у приміщенні СБУ, була підпалена військова частина Національної гвардії. У ніч сталося дев’ять пожеж, знищене майно і численні кримінальні справи.

Досі не з’ясовано, хто саме наказав захоплювати будівлі, з якою метою, не названі і не покарані винні.
…

У Службі безпеки України повідомили, що підозрюваний в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер відмовився дати свідчення у справі.

«15 лютого 2019 під час проведення допиту як підозрюваного Мангера, останній жодних показань не надавав, скориставшись положеннями статті 63 Конституції України. Більше того, 20 лютого 2019 року на пропозицію слідчого дати показання з приводу підозри Мангеру, посилаючись на надумані, на думку органу досудового розслідування, приводи, повторно відмовився їх давати», – йдеться в повідомленні СБУ на сторінці у Facebook.

У СБУ розцінюють таку позицію Мангера як «свідоме ухилення від участі у експертному дослідженні із використанням комп’ютерного поліграфа».

15 лютого Шевченківський райсуд Києва вирішив взяти під варту до 3 березня із можливістю внесення застави у майже 2,5 мільйона гривень голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера, підозрюваного в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, яка просила про арешт без можливості застави. 15 лютого за Мангера внесли заставу. 18 лютого він вийшов на роботу.

Захист Мангера оскаржив запобіжний захід йому і 21 лютого відбудеться розгляд скарги Київським апеляційним судом.

Генпрокуратура України теж подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського райсуду про застосування запобіжного заходу стосовно Мангера.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

11 лютого прокуратура оголосила йому підозру в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.
…

Від початку доби і до 18-ї години 20 лютого підтримувані Росією бойовики здійснили 9 обстрілів позицій Збройних сил України, один український військовослужбовець зазнав поранення. Про це на сторінці у Facebook повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

Згідно з повідомленням, бойовики сьогодні вісім разів застосували озброєння, заборонене Мінськими домовленостями. Відкривали сепаратисти вогонь поблизу населених пунктів Лебединське, Водяне, Широкине, Мар’їнка, Катеринівка та Хутір Вільний.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі неподалік Водяного із застосуванням 30 мін. Інформації про обстріли з ресурсів бойовиків «ЛНР» немає.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення відмовився видати дозволи на ввезення із Росії ще 19 книжок, які містять ознаки пропаганди держави-агресора. Про це йдеться в повідомленні на сайті Держкомтелерадіо 19 лютого.

«Ознаки пропаганди держави-агресора знайдено у кількох книгах московського видавництва «Альпина Паблишер». Зокрема, не буде розповсюджуватися в Україні книга бізнес-консультанта Сергія Бехтерева «Как работать в рабочее время: правила победы над офисным хаосом», яка побудована на прикладах роботи владних структур РФ. Не надано дозволу на ввезення книги Ігоря Намаконова «Кроссфит мозга: Как подготовить себя к решению нестандартных задач», у якій як мантра повторюються слова «Россия удивительная и удивляющая страна, а мы, ее граждане, удивительные люди», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Заблоковано ввезення до України «заборонених» книжок з Росії на 1 мільйон гривень – СБУ

Також не надано дозволу на ввезення книжки журналістки московських глянцевих видань Ніно Біліходзе «Грузинская кухня: любовь на вкус» (ТОВ «Ексмо»), «у якій використано коментарі відомих росіян, імена яких внесено Міністерством культури України до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці. Також не розповсюджуватиметься в Україні книга Наталії Малиновської «Записки практикующей ведьмы» (видавництво «АСТ»), передмова до якої рекламує російські телеканали, що задіяні в гібридній війні проти України», – додали в Держкомтелерадіо.

Не будуть ввезені в Україну також і низка дитячих книжок і книги авторів радянської доби, в оформленні яких використовується комуністична символіка і символіка держави-агресора. «Також у книгарнях не з’явиться книга російського автора Мартина Догерті «Мир викингов. Повседневная жизнь Детей Одина» (видавництво «Эксмо»), в якій фальсифікуються історичні факти, а культурні пам’ятки доби Київської Русі називаються російськими», – додали в комітеті.

У Держкомтелерадіо нагадали, що, починаючи з 20 травня 2017 року, коли набув чинності новий порядок ввезення книжок із Росії, було видано 2 382 відмови у видачі дозволів.

 
…

Правозахисна організація «Міжнародна амністія» заявляє, що українська влада не змогла забезпечити правосуддя для всіх жертв порушень з боку силовиків під час протестів Євромайдану п’ять років тому. Заява оприлюднена на сайті організації 19 лютого.

«Вже сам масштаб порушень прав людини під час Євромайдану перевершував те, з чим могла впоратись українська правоохоронна система, не говорячи вже про її неефективність. Що гірше, ця система чинила спротив і перешкоджала встановленню справедливості замість того, щоб переслідувати колишніх та нинішніх працівників правоохоронних органів», – заявив під час візиту до Києва Колм О. Куначейн, старший директор при генеральному секретареві «Міжнародної амністії».

«Були зроблені обіцянки, сказані сильні слова з боку влади після Януковича, але час і факти є красномовними. Допоки винуватці, включно з командирами, не будуть притягнуті до відповідальності, не буде відчуття справедливості», – додав він.

Раніше про те, що кримінальні провадження в справах Євромайдану «позначені значними затримками», заявила моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк 19 лютого заявив, що суди винесли 48 вироків у справах про злочини щодо учасників Євромайдану.

За його словами, про підозру щодо причетності до вбивства протестувальників на Майдані Незалежності під час Революції гідності повідомили 66 людям. З приводу 16 обвинувальні акти направлені до суду. Щодо чотирьох розслідування триває в цей час, ще 46 осіб перебувають у розшуку.

У листопаді 2018 року Горбатюк заявив, що більшу частину з 4 тисяч 700 злочинів проти активістів Євромайдану розкрито.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Народний депутат України із фракції «Блок Петра Порошенка» Максим Єфімов повідомив, що його оточення придбало КВЦ «Парковий» – конгресно-виставковий центр разом із вертолітним майданчиком у центрі Києва.

Цей об’єкт свого часу був зведений найближчим оточенням екс-президента Віктора Януковича – дані про його фінансування і будівництво були знайдені у резиденції «Межигір’я».

За словами Єфімова, об’єкт буде преданий в управління міжнародній компанії. Він найближчим часом обіцяє представити концепцію розвитку КВЦ.

«Після рішення суду про скасування арешту майна комплексу новий інвестор фактично отримує відкриті можливості для управління і розвитку КВЦ. Упевнений, що при грамотному управлінні «Парковий» може стати найбільшим майданчиком для найважливіших економічних і культурних подій, приносити істотні податкові відрахування бюджету столиці і працювати на імідж України», – написав депутат 19 лютого у Facebook.

Він додав, що як народний депутат не має права займатися комерційною діяльністю, бенефіціаром бізнесу виступила мати депутата, Любов Єфімова.

Читайте також: Битва за «Парковий». Хто тепер контролює «вертолітний майданчик Януковича» (розслідування)

27 жовтня 2017 року в ГПУ заявили, що вертолітний майданчик на Парковій дорозі у центрі Києва передали в управління державному підприємству «Фінансування інфраструктурних проектів».

Вертолітний майданчик на Парковій алеї в центрі Києва відкрили у червні 2012 року. Про плани звести майданчик заговорили після того, як наприкінці 2010 року в Адміністрації тодішнього президента України Віктора Януковича повідомили, що він збирається відмовитися від поїздок на автомобілі зі своєї резиденції «Межигір’я» на роботу і назад, що викликає перекриття всієї цієї траси, і добиратися на роботу вертольотом.
…

Київський апеляційний суд направив справу обвинувачених в корупції народних депутатів Борислава Розенблата та Максима Полякова до Печерського районного суду Києва.

Суд задовольнив клопотання захисту Розенблата про направлення туди обвинувального акта з Голосіївського районного суду.

У червні 2017 року детективи НАБУ затримали низку осіб за підозрою в причетності до вимагання й одержання неправомірної вигоди за сприяння іноземній компанії у здійсненні видобутку бурштину в Україні. За даними НАБУ, є щонайменше п’ять епізодів злочинної діяльності, загальна сума хабара – понад 300 тисяч доларів США. Фігурантами цієї справи є народні депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков.

За версією слідства, вони з метою отримання неправомірної вигоди внесли до Верховної Ради законопроекти щодо видобутку бурштину в інтересах компанії-нерезидента. Депутати звинувачення слідства відкидають.

У лютому 2018 року підозрюваним та їхнім захисникам відкрито матеріали справи для ознайомлення.
…

Засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха етапували до російського Краснодара, повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз у Facebook.

«Балуха Володимира вивезли до Краснодара», – написав Чийгоз.

13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя. 18 лютого правозахисники повідомили, що його звідти вивезли.

За кілька тижнів до цього підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні.

Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

Суд засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.
…

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко розкритикував українських музикантів, які виступали на гастролях у Росії і беруть участь в українському національному відборі на «Євробачення».

«Якщо на «Євробачення» від України поїдуть ті, хто гастролює у Росії та ще й демонстративно збирається робити це і надалі, то краще взагалі туди нікому не їхати. Не треба буде витрачати час на пояснення, що насправді між Україною та РФ не дружба і гастролі, а агресія, анексія і окупація!» – написав Кириленко 18 лютого у Twitter.

23 лютого у фіналі національного відбору за право представляти Україну на «Євробаченні-2019» будуть змагатися шість учасників: Brunettes Shoot Blondes, MARUV, Yuko, Freedom Jazz​, KAZKA й ANNA MARIA​. Maruv та гурт Yuko підтвердили, що їздили виступати до Росії.

Учасниця Yuko Юлія Юріна пояснила, що є громадянкою Росії й виступала в себе вдома. Maruv (Анна Корсун), зі свого боку, заявила, що «кожен вибирає свій спосіб, як нести мир».

Пісенний конкурс «Євробачення-2019» відбудеться у травні в Ізраїлі.

У 2018 році на «Євробаченні» перемогла виконавиця Netta з Ізраїлю. Україну на пісенному конкурсі представляв Melovin, який став 17-м із 26 учасників фіналу конкурсу.
…

Європейський союз має намір найближчим часом організувати допомогу в розвитку інфраструктури та підтримці населення Донбасу та півдня України. Про це за результатами робочого візиту до Брюсселя заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. 

«У нас буде реальна підтримка не лише для Донбасу, а й всього українського півдня. Наступного тижня віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс розгляне, які проекти найпріоритетніші й мають реалізуватися прямо зараз. Масштабні інфраструктурні проекти – це питання найближчої перспективи. З іншого боку, буде також надана підтримка населенню», – заявив у Брюсселі український міністр. 

Клімкін пояснив, що разом із віце-президентом Єврокомісії до України прибуде представник Європейського інвестиційного банку. При цьому, йдеться про проекти із покращення автошляхів, логістики, залізниці та інших сфер. У пакеті допомоги людям будуть передбачені заходи зі сприяння зайнятості, створення офісу ЄС, спеціалізованої бізнес-школи, курсів та підтримки соціальної сфери.  

У неділю та понеділок у Брюсселі голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін провів низку зустрічей з представниками євроустанов та дипломатами, де йшлося про ситуацію в Україні, питання реформ, майбутніх виборів посилення санкцій щодо Росії та врегулювання конфлікту.
…

У Державній прикордонній службі України повідомили, що продовжують з’ясовувати, як капітан кримського судна «Норд» Володимир Горбенко потрапив в анексований Росією Крим. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян.

«Ми намагаємося уточнити всі обставини: яким чином він (Горбенко – ред.) потрапив до окупованого Криму. Зараз говорити про зловживання прикордонників чи якісь інші порушення немає підстав. Найімовірніше, цьому  сприяли представники російських спецслужб», – заявив Слободян.

За його словами, за відсутності «більш повної інформації» робити висновки про спосіб переміщення Горбенка на анексований півострів поки не можна.

Вранці 11 лютого російське видання «Комсомольська правда» опублікувало інтерв’ю з Володимиром Горбенком, який заявив, що повернувся до Керчі. Капітан стверджує, що пройшов через пункт пропуску «Чаплинка» де «показав російський паспорт».

Правоохоронні органи України, прокуратура Автономної Республіки Крим поки не коментували заяву Горбенка про повернення до Криму.

Капітана кримського судна «Норд» Володимира Горбенка оголосили у розшук. Відповідна інформація була розміщена на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Розшук» від 4 лютого 2019 року.

Згідно з повідомленням, Горбенко зник безвісти у Мелітополі Запорізької області 26 січня 2019 року.

Про розшук чоловіка заявив управління Мелітопольського відділу поліції.

Капітан судна «Норд» Володимир Горбенко 1 лютого не з’явився на судове засідання до Оболонського райсуду Києва. За день до того його адвокати заявили про зникнення Горбенка. У прокуратурі Автономної Республіки Крим заявляли, що у разі неявки Горбенка до суду його можуть оголосити в розшук.

31 січня поліція Мелітополя Запорізької області відкрила кримінальне провадження через зникнення Горбенка.

У березні минулого року Держприкордонслужба України затримала в акваторії Азовського моря риболовне судно під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі, український суд заарештував судно.

У квітні капітана судна Володимира Горбенка рішенням суду заарештували, втім незабаром за нього внесли заставу та звільнили з-під арешту. Горбенку інкримінували незаконний рибний промисел і порушенні порядку в’їзду і виїзду з анексованого Криму.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
…

Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону відмовив українському професорові Василю Притулі в огляді українського в’язня Павла Гриба, повідомив 18 лютого у Facebook його батько Ігор Гриб. Також суд не допустив до Павла його матір та українських дипломатів.

«2 хвилини. Стільки часу зайняло «судове засідання» 18 лютого в справі Павла. Суддя відкрив його, та й зразу закрив. На ньому не було ані прокурора, ані перекладача. Тобто зрив судового засідання було сплановано завчасно. І це тому, що приїхав український професор Василь Притула, який дуже не бажаний свідок для «феміди» РФ. Практика зриву судових засідань, започаткована в Криму з метою нівелювання свідків захисту, знайшла своє застосування і в Північно-Кавказькому окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону», – повідомив Ігор Гриб.

Він також подякував Василю Притулі «за батьківське ставлення до Павла», а архієпископу Сімферопольському і Кримському Православної церкви України Клименту – «за ту молитву, яку він звершив біля ґрат, за якими знаходився Павло».

Наступне судове засідання заплановане на 4 березня 2019 року, додав батько українського в’язня.

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні в терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону. Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».
…

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.

«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.

Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.

Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.

У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.

Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.

Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
…

Міністерство інфраструктури України повідомляє, що восени 2019 року в аеропорту Білої Церкви на Київщині планують відкрити міжнародний пункт пропуску.

«Україна має всі шанси стати регіональним лідером і перетворитися на логістичний хаб Європи. Розвиток карго-авіації має хороші перспективи, це потенційні привабливі проекти для інвесторів. Розвиток міжнародного мультимодального транспортного вузла на базі аеропорту «Біла Церква» – один із наших пріоритетів на цьому напрямку», – сказав міністр інфраструктури Володимир Омелян під час робочої поїздки до Київської області 15 лютого.

За його словами, відповідно до Національної транспортної стратегії України до 2030 року, створюються всі необхідні умови для розвитку аеропортів і приведення аеропортової інфраструктури у відповідність до стандартів і рекомендованої практики IКАО.

«Розвиток регіонального аеропорту «Біла Церква» і створення на його базі мультимодального вантажного комплексу визначено пріоритетним проектом. У 2018 році здійснено 73 авіаційні операції, що є рекордом за останні 18 років роботи підприємства. У перспективі після відкриття міжнародного пункту пропуску на аеродромі «Біла Церква» очікується поступове зростання кількості авіаційних операцій до 300 на рік», – сказав міністр.

У Мінінфраструктури наголосили, що аеропорт Білої Церкви має унікальне розташування − 80 кілометрів від Києва і 390 кілометрів від морських портів Одещини, злітно-посадкову смугу 2500х80 метрів, базу технічного обслуговування літаків з ангарами і понад 10 авіакомпаній клієнтів із різних країн і двома базовими авіакомпаніями з України, діючий індустріальний парк із понад 70 підприємствами, що успішно працюють.
…

«Гібридна війна – це коли РФ використовує гібридного «омбудсмена», витрушує від пилу Януковича»
…

У центрі німецького Мюнхена, де нині триває міжнародна конференція з безпеки, провели акцію на підтримку українців, затриманих або ув’язнених в Росії з політичних мотивів. Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на українське консульство у Німеччині.

Учасники принесли на площу 100 стільців, до кожного з яких прикріпили табличку з іменем одного з «в’язнів Кремля» у Росії або акнексованому нею Криму, і стали навколо із плакатами з вимогою їхнього звільнення.

На акцію також прийшов міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.
…

Міський голова Києва Віталій Кличко провів низку зустрічей у рамках безпекової конференції, яка триває нині у німецькому Мюнхені. За інформацією КМДА, він, зокрема, зустрівся з Європейським комісаром з питань європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом, спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером, а також кількома німецькими політиками.

За словами Кличка, основне, що цікавить іноземних партнерів – забезпечення в Україні виборів «без турбулентності» та стабільної політичної ситуації після них.

«Зацікавлені в експорті стабільності в Україну, а не імпорті нестабільності з неї. І сьогодні не так важливе прізвище, хто переможе», – зазначив Віталій Кличко і додав, що для них «нинішній розклад сил серед кандидатів став несподіваним».

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.
…

«Ми твердо розраховуємо на співпрацю, у тому числі – в оборонній сфері, в тому числі – і щодо постачання Україні всіх видів озброєння»
…