«Cистемного» тиску на Київ з боку ЄС, як у 2015 році, немає – Кулеба

Системного тиску з боку західних партнерів щодо поступок у відносинах із Росією, як це було у 2015 році, зараз немає, заявив в ефірі Радіо Свобода постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Такого системного тиску, який ми мали в 2015 році, я не відчуваю», – зазначив Кулеба.

За його словами, країни-члени ЄС дотримуються принципової позиції у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України. Про це свідчить, зокрема, промова президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера з нагоди вступу в дію Угоди про асоціацію України і ЄС.

«Що стосується заяви президента Юнкера, то сьогодні він дуже позитивно привітав українців і європейців з набуттям чинності Угоди про асоціацію і в дуже компліментарних тонах сказав, що це дуже важливо для Європи загалом, не лише для України. Тому б я не драматизував його попередню негативну ремарку стосовно стратегічної перспективи. Він, очевидно, переборщив зі своїм попереднім коментарем про те, де перебуває Україна», – зауважив постійний представник України при Раді Європи.

Європейські посадовці схвально оцінили вступ в дію Угоди про асоціацію України і ЄС від 1 вересня. Зокрема, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер назвав набрання чинності угодою «святом для європейського континенту».

За даними ЗМІ, днями Юнкер на конференції послів ЄС у Брюсселі не погодився з тим, що Україна близька до членства у ЄС і НАТО.

1 вересня вступила в силу Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом і завершує чотирирічний процес політичних процесів довкола цього документа. Багато норм Угоди були застосовані іще з 2014 року, але повний вступ в дію забезпечує більш тісну співпрацю між Брюсселем і Києвом в таких сферах, як зовнішня політика, торгівля, правосуддя, освіта, наука, технології.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Прокуратура повідомила підозру заступникові мера Ірпеня

Прокуратура Київської області 1 вересня повідомила про підозру заступникові міського голови Ірпеня у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Як повідомляє прокуратура, зокрема, його підозрюють у створенні злочинної організації, привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, фіктивному підприємництві, вчиненому у складі злочинної організації, підробленні документів, печаток, штампів і бланків, збуті чи використанні підроблених документів, печаток, штампів, службовому підробленні.

Прізвища підозрюваного у прокуратурі не називають.

«Досудовим розслідуванням установлено, що підозрювана спільно із ірпінським міським головою, його першим заступником та іншими встановленими слідством особами, створили злочинну організацію з метою незаконного заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету міста Ірпеня. Зловмисники розробили чіткий план, згідно з яким створювали й оформлювали різні суб’єкти підприємницької діяльності, а потім від імені Ірпінської міської ради укладали договори підряду на виконання робіт», – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі заявляють, що своєю незаконною діяльністю керівництво міста Ірпеня завдало шкоди місцевому бюджету на десятки мільйонів гривень.

У червні у приміщенні Ірпінської міської ради силовики проводили обшуки у справі про зловживання владою.

Україна уважно стежитиме за навчаннями «Захід-2017» – Порошенко

Україна уважно стежитиме за проведенням спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017», запланованими на 14-20 вересня, заявляє президент України Петро Порошенко.

«Ми з великою увагою ставимося до проведення цих навчань. Бачимо можливості загрози, в тому числі для територіальної цілісності України», – сказав Порошенко 1 вересня у ході робочої поїздки до Харківської області.

Президент заявив, що отримав запевнення президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що Україні не слід остерігатися загрози з території Білорусі.

«Сподіваюся, що це слово буде дотримане. Немає підстав ставити це під сумнів», – сказав президент.

Водночас, за його словами, у 2008 році і пізніше Росія під виглядом навчань сконцентровувала свою техніку. «Зараз ми будемо уважно моніторити, щоб уся техніка, яка була завезена для навчань, була виведена і загрози були зняті», – сказав голова держави.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокояться, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну. Москва і Мінськ заперечують такі побоювання і стверджують, що навчання мають суто оборонний антитерористичний характер і що після їхнього закінчення всі війська повернуться до місць постійної дислокації, зокрема російські – назад до Росії.

Суд у Києві переніс засідання у справі Одинцова, звинуваченого в дезертирстві

Дарницький районний суд Києва переніс на 19 вересня засідання у справі колишнього військовослужбовця Збройних сил України, фігуранта «справи кримських дезертирів» Максима Одинцова.

Як повідомили в канцелярії суду, засідання перенесли через те, що 1 вересня в суд не з’явився адвокат обвинуваченого.

На минулому засіданні, яке відбулося 8 серпня, суд продовжив термін арешту Одинцову до 6 жовтня.

Максима Одинцова і його товариша по службі Олександра Баранова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар». СБУ заявляє, що обоє кримчан у 2014 році перейшли з української армії в російську, чим порушили дві статті Кримінального кодексу України – скоїли держзраду і дезертирство.

Процес у справі почався в Києві 7 лютого. Справу Максима Одинцова слухають у Дарницькому райсуді Києва, Баранова – в Подільському райсуді. Захист клопотав про об’єднання двох справ в одну, проте суд відмовив.

СММ ОБСЄ закликає повністю припинити обстріли на Донбасі

Заступник голови місії спостерігачів ОБСЄ Александр Гуґ закликає сторони конфлікту на сході України до повного припинення вогню.

«Шкільне» перемир’я, як і попередні, почалося зі зниження кількості обстрілів у перші кілька днів, а потім їх число знову зросло. Зниження рівня насильства демонструє, що сторони можуть припинити насильство, якщо хочуть. Це може бути відправним пунктом для стійкого припинення вогню… Замість паузи в насильстві сторони мають його припинити», – сказав Гуґ 1 вересня у Києві.

Він також закликав сторони конфлікту відвести озброєння і розвести сили.

Про черговий режим припинення вогню, що мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним, домовилися в Мінську учасники тристоронньої контактної групи. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

У Білорусі обіцяють надати інформацію про зниклого громадянина України

МЗС Білорусі викликало представника посольства України через заяву заступниці міністра закордонних справ Олени Зеркаль, яка напередодні в ефірі «5 каналу» сказала, що Мінськ належно не співпрацює щодо зниклого у Гомелі українця Павла Гриба.

«З 29 серпня за запитом посольства України правоохоронні органи Білорусі на всій території нашої країни ведуть пошук української громадянина Павла Гриба. Збірна інформація оновлюється і готується для передачі українській стороні», – заявив речник МЗС білорусі Дмитро Мирончик.

«Точно не по-партнерському за день після офіційного прохання про допомогу звинувачувати у чому-небудь країну, що без її відома була обрана місцем чи то романтичної побачення, чи то конспіративної зустрічі. Неприпустимість подібних висловлювань була доведена до радника-посланника посольства України у Білорусі Валерія Джигуна, якого викликали до МЗС нашої країни 31 серпня», – зазначив Мирончик.

Лише 31 вересня 2017 року Прикордонний комітет Білорусі визнав, що Павло Гриб дійсно перетнув кордон 24 серпня. Тим часом речник МВС Білорусі Костянтин Шалькевич заявив Радіо Свобода, що стосовно Павла Гриба «досі ніяких звернень до органів внутрішніх справ не було».

Раніше український офіцер запасу Ігор Гриб заявив, що спецслужби Росії викрали в Білорусі його сина. 24 серпня Павло Гриб виїхав до Білорусі на зустріч з дівчиною, з якою до цього спілкувався тільки через соцмережі, після чого зник.

Ігор Гриб повідомив, що син повинен був повернутися того ж дня. Коли цього не сталося, він вирушив на пошуки Павла у білоруський Гомель. Там він з’ясував, що син перебуває в розшуку російської ФСБ за статтею «теракт».

Гриб переконаний, що ФСБ виманила Павла в Гомель під виглядом зустрічі з дівчиною і провела затримання. На думку батька, причинами викрадення сина могли стати записи Павла в соцмережах, спрямовані проти агресії Росії в Україні.

Генпрокуратура України повідомила, що порушила справу щодо зникнення українця.

Порошенко і Пранцкетіс обговорили імплементацію «плану Маршалла для України»

Президент України Петро Порошенко і спікер Сеймаса Литви Вікторас Пранцкетіс обговорили імплементацію ініціативи литовського парламенту «Новий Європейський план для України на 2017-2020 роки»( так званий «план Маршалла для України»).

Як повідомляє прес-служба президента України, Порошенко і Пранцкетіс висловили занепокоєння продовженням агресивної політики Росії в контексті мілітаризації тимчасово окупованого українського Криму і проведенням Росією військових навчань уздовж спільних кордонів.

«Було відзначено важливість подальших скоординованих міжнародних зусиль для протидії агресивним діями Росії, перш за все шляхом продовження застосування та посилення відповідних санкцій», – зазначається в повідомленні.

Крім того, сьогодні спікер Сеймаса Литви Вікторас Пранцкетіс зустрівся з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.

Як повідомляє прес-служба Ради, у ході зустрічі учасник делегації, автор «плану Маршалла для України» Гядімінас Кіркілас наголосив, що перед країнами Європи і Україною стоять великі завдання щодо реалізації цього плану, зокрема, необхідна резолюція Європарламенту.

Так званий «план Маршалла» передбачає надання фінансово-інвестиційної підтримки і допомоги з проведення реформ. Проект, який порівнюють з повоєнним «Планом Маршалла», передбачає близько 5 мільярдів євро щорічної допомоги для України, яка має витрачатися під контролем ЄС на розвиток конкретних секторів економіки.

Після Другої світової війни США розпочали програму з відновлення Європи, ця програма нині відома як «План Маршалла».

Суд у справі Семени у Криму 31 серпня може перейти до дебатів сторін

На черговому засіданні підконтрольного Росії Залізничного районного суду Сімферополя у справі кримського журналіста Миколи Семени, якого російські силовики звинувачують в сепаратизмі, 31 серпня можуть початися дебати сторін. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив сам Микола Семена.

За його словами, у такому випадку прокурор може озвучити свої вимоги щодо покарання журналісту.

«Суд йшов настільки суперечливо, і ми висловили настільки багато посилань і доказів про право журналіста на свободу слова, згідно з міжнародним і внутрішнім російським законодавством, що мені вони здаються достовірними, і вирок повинен бути виправдальним. Я не наважуюся припустити, яку міру покарання буде просити прокурор», – сказав Семена.

Сторона захисту представить свою аргументацію, в тому числі слово мають надати самому обвинуваченому.

«Ми будемо аргументувати мою невинуватість, моє право на свободу слова, право на участь в дискусії, незалежно від висловленої думки», – додав Семена.

Російська влада обвинувачує автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а в травні того ж року йому висунули офіційне звинувачення. На даний час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові.

Крим: на суді у справі Умерова свідки не підтвердили в його виступі закликів до будь-чого

В окупованому Криму на процесі в підконтрольному Москві Сімферопольському районному суді у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова чотири свідки заявили, що в його виступі, через який його судять за «заклики до порушення територіальної цілісності Росії», взагалі ніяких закликів не було.

Як заявили свідки Шевкет Меметов, журналіст і викладач Бекір Мамутов, активіст кримськотатарського руху Заїр Смедляєв і викладач кримськотатарської мови Ленуре Яґ’яєва, виступаючи в суді кримськотатарською через перекладача, замовлений російськими силовиками переклад виступу Ільмі Умерова, який він теж виголошував кримськотатарською, неточний. За їхніми словами, звинувачення ґрунтується на словах перекладача, а не самого Умерова, повідомила у фейсбуці дочка підсудного Айше.

Його адвокат Едем Семедляєв, зі свого боку, додав в інтерв’ю проектові Радіо Свобода, сайтові Крим.Реалії, що свідки також спростували один із аргументів слідства, ніби Ільмі Умеров «звертався до невизначеного кола осіб із закликом до відокремлення Криму від Росії». За словами свідків, коло адресатів виступу чітко визначене – це люди, що володіють кримськотатарською мовою, бо ті, хто її не знає, не зрозуміє виступу.

Крім того, додав адвокат, свідки заявили, що у виступі Умерова вони не виявили ніяких закликів, тим більше до «порушення територіальної цілісності Росії».

Сам Умеров, коментуючи засідання суду, теж звернув увагу, що всі свідки підтвердили найголовніше: «у словах, які як промовив, закликів до порушення територіальної цілісності Росії немає».

При цьому Умеров наголосив: «Я дійсно не робив ніяких закликів, але я щоразу зазначаю, що не визнаю юрисдикції Росії у Криму, не визнаю «референдуму» і його наслідків».

Іще один захисник Ільмі Умерова, російський правозахисник Олександр Подрабінек, підтвердив головну тезу слів свідків: у виступі, про який ідеться, «не лунали заклики до відокремлення Криму від Росії чи заклики до посилення санкційної політики з боку Заходу щодо Криму».

Наступне засідання суду призначене на наступну середу.

Сам Ільмі Умеров вважає цей суд над ним замовним, а його результат вирішеним заздалегідь. Він наголошує, що слідство здійснило підміну понять, коли подало лінгвістичну експертизу не самого його виступу, а його перекладу російською, який у документах суду назвали «стенограмою». При цьому перекладач додавав слова, яких Умеров не вимовляв, – навіть назви міст і прізвища, яких не було в первісному тексті його виступу на кримськотатарському телеканалі ATR 19 березня 2016 року, через який його судять. Такий неточний переклад, зокрема, дав можливість звинуваченню трактувати промову Умерова як заклик, а не як висловлення його думки.

2016 року в окупованому Криму слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм. Йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, тримання у психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало громадський і міжнародний резонанс.

Сам Умеров не приховує, що не визнає заявленого Москвою «російського статусу» окупованого Криму, який, попри окупацію, є частиною України. Ця позиція, каже він, не є «закликом до порушення територіальної цілісності Росії», бо до російської території Крим не належить, і так само не йдеться ні про яке «відокремлення» від Росії півострова, що й так не є її частиною.

Турчинов заявив про повну готовність законопроекту про реінтеграцію Донбасу

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що закон про реінтеграцію окупованих частин Донбасу вже цілком готовий до внесення на розгляд Верховної Ради, але ще тривають консультації щодо нього з закордонними партнерами України.

«Що стосується закону про деокупацію, – він повністю готовий. Ви знаєте, що за рішенням РНБО два місяці тому, є доручення Міністерству закордонних справ провести консультації з нашими партнерами. Я сподіваюся, що до початку сесійних засідань (5 вересня – ред.) ці консультації завершаться і президент внесе закон до Верховної Ради», – сказав Турчинов.

Раніше Турчинов уже висловлював сподівання, що законопроект вдасться підготувати до розгляду в парламенті на початку вересня після консультацій зі стратегічними міжнародними партнерами.

Заступник голови адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв уточнював в ефірі Радіо Свобода, що законопроект про реінтеграцію окремих районів Донбасу адміністрація президента на доручення РНБО узгоджує з «ключовими партнерами» України – США, Німеччиною і Францією. За його словами, перша реакція західних партнерів щодо законопроекту була «обнадійливою».

У понеділок представник президента України у Верховній Раді України Ірина Луценко заявляла, що законопроект про реінтеграцію Донбасу «на 99,9 відсотка» готовий до внесення до парламенту. Вона також наголосила, що в новому законі вперше на законодавчому рівні буде введено поняття про Росію як країну-агресор. За словами Ірини Луценко, цей крок разом зі згадкою в документі про статтю 51 Статуту ООН про право на самооборону означає, що в Україні відбувається не війна, а саме самооборона. Це, сказала вона, необхідно для отримання коштів від Міжнародного валютного фонду і заохочення інвесторів.

Також, сказала представник президента в парламенті, закон передбачає, що Україна не несе відповідальності за ситуацію на тимчасово окупованих територіях.

Останнім часом українські політики почали говорити про необхідність законодавчо оформити становище на сході України, де триває підтримувана Росією гібридна агресія з участю і під керівництвом російських військових, і визначити кроки для повернення контролю за окупованими територіями. Президент України Петро Порошенко ще в середині червня повідомив, що доручив розробити такий документ, що, за його словами, базується на умовах мінських домовленостей. Зокрема, за повідомленнями, йшлося про те, що нині чинну «антитерористичну операцію» проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині українського Донбасу можуть замінити на режим «самооборони держави».

Австрійський суд відмовив Іспанії у видачі Фірташа – ЗМІ

Суд у столиці Австрії Відні відмовив Іспанії в екстрадиції українського олігарха Дмитра Фірташа, повідомляє австрійське видання Kurier.

Як йдеться в повідомленні, суд ухвалив рішення 29 серпня, мотивуючи його тим, що суд у Барселоні не зміг обґрунтувати ордер на арешт Фірташа.

В Іспанії Фірташа, за даними австрійських та іспанських ЗМІ, підозрюють у причетності до злочинної групи, що відмила гроші на суму в 10 мільйонів євро і пов’язана зі Степаном Черновецьким, сином колишнього мера Києва Леоніда Черновецького, який живе з родиною в Барселоні і звинувачення заперечує. Фірташ заперечує це звинувачення.

У США Дмитра Фірташа звинувачують у справі про хабарі на суму близько 18,5 мільйонів доларів при отриманні ліцензії на видобуток титанової руди в Індії. Таке звинувачення затвердив суд присяжних у Чикаго 2013 року. Фірташ заперечує це звинувачення як абсурдне і безпідставне і називає його політично мотивованим. У Федеральному бюро розслідувань США заявляють, що це «абсолютно не політична справа».

В Україні поліція розслідує два кримінальні провадження, пов’язані з Дмитром Фірташем: щодо групи компаній Ostchem і колишніх керівників компанії «Нафтогаз України». У цих провадженнях він не має статусу підозрюваного.

Сарган: у Миколаєві затриманий кримінальний авторитет, який впливав на владу

У Миколаєві 29 серпня під час спецоперації, здійсненої співробітниками Генпрокуратури та СБУ, затриманий громадянин Михайло Титов. Про це повідомила речниця генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган, назвавши затриманого «фігурантом кримінальної хроніки на півдні України».

«Він – судимий за подвійне вбивство громадянин Михайло Титов, куди більше відомий миколаївцям як «Мультик». До вчора він «тримав» Миколаївщину в своїх руках», – твердить Сарган.

Речниця Луценка також наводить «відео для розуміння, як кримінальний авторитет може керувати політиком обласного рівня», на якому записана розмова двох чоловіків із голосами, схожими на голоси Титова та голови фракції «Опозиційного блоку» в Миколаївській обласній раді Володимира Фроленка.

В офіційному повідомленні на сайті Генпрокуратури 29 серпня йшлося, що «в Миколаєві прокуратурою Миколаївської області, слідчими та процесуальними керівниками військової прокуратури Південного регіону, Службою безпеки та Національною поліцією в області проводяться слідчі дії, зокрема ряд обшуків, в рамках розслідування кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами, вимагання, рейдерства, погроз вбивством та вчинення інших тяжких злочинів».

Скраплений газ «перекриває» Росія чи бере під контроль Медведчук? – Ранковий ефір Радіо Свобода

Данилюк чи Омелян: хто першим втратить крісло в уряді Гройсмана? Визнати Росію агресором Верховна Рада нарешті зможе восени; Скраплений газ «перекриває» Росія чи бере під контроль Медведчук?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: політолог Олег Саакян, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь і військовий експерт Іван Якубець; голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко і політолог Валерій Гончарук; економіст Євген Олейников і експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Жебрівський заявив, що звернувся до СБУ і НАБУ після звинувачень Савченко в контрабанді

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомив, що звернувся до Служби безпеки України і Національного антикорупційного бюро з вимогою провести перевірку заяв, які висловила народний депутат України Надія Савченко (позафракційна) в ефірі телеканалу «112 Україна».

«З її уст прозвучало звинувачення на мою адресу в нібито організації експорту до Європи тютюнових виробів, виготовлених на тимчасово окупованих територіях. Цю заяву вважаю безпідставною брехнею і прошу компетентні органи дати їй належну оцінку. Кожен має відповідати за свої слова», – написав Жебрівський у фейсбуці.

Він також оприлюднив свої листи про це до керівників СБУ і НАБУ, в яких просить перевірити заяви Савченко і «надати їм відповідну обґрунтовану правову оцінку», а також поінформувати про результат перевірки його самого і громадськість. За словами Жебрівського, заява Савченко зроблена безпідставно, без надання жодних доказів, і принижує не тільки його самого, а й орган державної влади, який він очолює.

У понеділок увечері Надія Савченко в ефірі каналу «112 Україна», серед іншого, звинуватила Павла Жебрівського і голову облдержадміністрації прикордонної Закарпатської області Геннадія Москаля в тому, що, мовляв, через них здійснюється експорт із окупованих територій до Європи, зокрема, цигарок.

Москаль іще не коментував цієї заяви.

Голова Єврокомісії виступає за поліпшення відносин із Росією, але не будь-якою ціною

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявляє, що ЄС має прагнути до кращих відносин із Росією, але при цьому не відходити від своїх цінностей.

«Без Росії немає європейської безпеки у майбутніх століттях… ЄС має площу 5,5 мільйона квадратних кілометрів, Росія сама має 17,5. Ще питання є?», – додав він.

Юнкер також заявив, що ЄС має «знайти з Росією дискурс, який більше підходить для майбутнього». Але він наполягає на тому, щоб це було зроблено «без відмови від цінностей і принципів, зокрема щодо анексії Криму й інших питань».

Президент Єврокомісії вже неодноразово закликав до поліпшення відносин із Москвою, напружених через незаконну анексію Росією українського Криму і підтримку, яку Росія надає бойовикам на сході України.

У відповідь на агресію Росії в Україні ЄС запровадив економічні санкції проти Москви, які в червні були продовжені на чергові півроку.

ЄС також заморозив активи і запровадив заборону на отримання віз для 153 осіб і 40 організацій, яких вважає відповідальними за порушення українського суверенітету. Ці санкції, на думку дипломатів Євросоюзу, у вересні продовжать ще на шість місяців.

 

Міноборони Білорусі: після навчань російські військові повернуться на свою територію

Начальник Генерального штабу Збройних сил Білорусі генерал-майор Олег Бєлоконєв відкидає заяви про те, що спільні білорусько-російські військові навчання «Захід-2017» можуть бути використані для нападу на Україну. Він сказав про це 29 серпня в Мінську.

«Це тенденційний і несерйозний висновок… Чотири тисячі вагонів, якими прибудуть російські війська, – це півтори мотострілецькі дивізії, такими силами зробити агресію і окупацію не можна. На такі речі здатний тільки параноїк і ненормальний авантюрист», – сказав Бєлоконєв.

Генерал запевнив, що до 30 вересня особовий склад, озброєння, військова і спеціальна техніка Збройних сил Білорусі повернуться в місця постійної дислокації, а угруповання військ Росії повернуться на свою територію.

Він додав, що маневри, які триватимуть від 14 по 20 серпня, – це навчання оборонного характеру, які підтверджують курс Білорусі на союзницькі відносини з Росією.

Білорусь при цьому, за словами Бєлоконєва, виконує всі зобов’язання в рамках міжнародних договорів у рамках ООН та ОБСЄ і запросила міжнародних спостерігачів – загалом понад 80 осіб.

«Але навколо російсько-білоруських навчань «Захід-2017» створено ажіотаж, неадекватне реагування на навчання наших військ», – сказав генерал, назвавши ажіотаж навколо маневрів «штучним».

Генерал-майор Бєлоконєв заявив, що країни НАТО проводять свої навчання, до яких Білорусь не висловлює претензій.

Він додав, що на домисли, які не відповідають дійсності, Білорусь реагує спокійно.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокояться, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну. Росія відкидає такі побоювання.

Генштаб: ЗСУ дотримуються перемир’я і закликають до цього бойовиків

Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що ЗСУ дотримуються оголошеного на Донбасі режиму припинення вогню у зв’язку з початком навчального року і закликають до цього ж підтримувані Росією сили бойовиків.

«З метою безумовного дотримання домовленостей, яких було досягнуто під час телефонних переговорів у «нормандському форматі», та створення умов для мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Збройні сили України продовжують дотримуватися оголошеного режиму припинення вогню у зв’язку з початком навчального року… Російсько-окупаційні війська також мають дотримуватися домовленостей щодо режиму припинення вогню у зв’язку з початком навчального року», – мовиться в повідомленні Генштабу у Facebook.

Напередодні канцлер Німеччини і президент Франції закликали президентів Росії і України повністю виконати свої зобов’язання щодо дотримання режиму припинення вогню на Донбасі.

Анґела Меркель і Емманюель Макрон нагадали Володимирові Путіну і Петру Порошенкові, що, незважаючи на спільну підтримку всіх чотирьох учасників «нормандського формату», проголошений у Тристоронній контактній групі режим припинення вогню не повністю дотримується.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

США не розкрили доказів про збиття MH17, щоб зберегти джерела і методи – посол

Посол США в Росії Джон Теффт заявив, що Вашингтон не розкриває прилюдно наявних у нього доказів про збиття над українським Донбасом 2014 року малайзійського авіалайнера рейсу MH17, щоб зберегти в таємниці методи і джерела здобуття інформації про те, що літак збили з комплексу «Бук» із підконтрольної бойовикам частини території України.

Як сказав він в інтерв’ю російській радіостанції «Ехо Москви», таких даних не розкрила б жодна спецслужба, і самі росіяни теж не стали б так робити.

При цьому посол додав, що з цими доказами познайомили конгресменів і сенаторів США, і, за його словами, там «практично одноголосно проголосували за санкції» щодо Росії.

«Ніхто не ставив питань. Я знаю від колег, що докази переконливі», – додав він.

Посол також нагадав, що розслідування в Нідерландах урешті дійшло того самого висновку: літак збили ракетою, запущеною з непідконтрольної урядові України території, з зенітно-ракетного комплексу «Бук», доставленого з Росії.

У США вже через кілька днів після трагедії оприлюднили схему збиття літака: на зображення частини території Донеччини наклали лінію траєкторії польоту ракети, що починалася на південь від міста Сніжного, з окупованої на той час території. Пізніше цю саму точку пуску визначили ентузіасти розслідувань за даними відкритих джерел, врешті її ж підтвердило й розслідування в Нідерландах.

Росія, як і підтримувані нею бойовики, досі заперечують свою причетність і намагаються звинуватити Україну. При цьому в Росії тривалий час пропагували низку інших версій загибелі літака, який, мовляв, збили українські війська.

Також у Росії весь час наголошують, що в повідомленнях про дані США щодо збиття літака чи про результати розслідування в Нідерландах «немає доказів» заявленого.

У Нідерландах, де технічні обставини збиття розслідувала Рада розслідувань із питань безпеки, а кримінальне розслідування нині веде міжнародна Спільна слідча група під егідою прокуратури Нідерландів, наголошували, що, дійсно, доказів публічно не називали, оприлюднивши тільки деякі результати розслідувань, – із тим, щоб не розкривати цих доказів завчасно, а надати їх уже в суді, який має колись судити винних.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу MH17 із Амстердама в Нідерландах до малайзійського Куала-Лумпура був збитий над Донбасом 17 липня 2014 року, загинули всі 298 людей у ньому.

Меркель і Макрон закликали Путіна і Порошенка виконати зобов’язання про припинення вогню

Канцлер Німеччини і президент Франції закликали президентів Росії і України повністю виконати свої зобов’язання щодо дотримання режиму припинення вогню, мовиться у спільному зверненні Анґели Меркель і Емманюеля Макрона до Володимира Путіна і Петра Порошенка.

Західні учасники «нормандського формату» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу закликають керівників Росії і України чітко і ясно виступити на підтримку припинення вогню і забезпечити спрямування належних інструкцій про це військовим та іншим силам на місцях.

Меркель і Макрон нагадують Путіну і Порошенкові, що, незважаючи на спільну підтримку всіх чотирьох, проголошений у Тристоронній контактній групі режим припинення вогню не повністю дотримується. «Далі тривають численні порушення режиму припинення вогню, в тому числі з застосуванням важких озброєнь. Моніторингова місія ОБСЄ далі зазнає погроз своїм працівникам і обмеження свободи пересування, особливо в регіонах, що не контролюються урядом України», – мовиться у зверненні.

«Ми продовжимо стежити за ситуацією наступними днями», – попередили керівники Німеччини і Франції.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група за результатами телефонної розмови чотирьох керівників у «нормандському форматі» попередньої ночі і їхньої спільної заяви, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

Міністр енергетики США відклав візит до України через ураган

Міністр енергетики США Рік Перрі відклав планований на вівторок візит до України через ураган «Гарві» на тихоокеанському узбережжі Сполучених Штатів, повідомили в посольстві США в Києві.

За даними посольства, міністр нині перебуває в потерпілому штаті Техас, де займається питаннями відновлення життєдіяльності об’єктів енергетичного забезпечення.

Як заявляв минулого тижня сам Перрі, він «має за честь» очолити делегацію США з візитом «до великої країни України». Делегація мала зустрітися з президентом України Петром Порошенком та іншими українськими посадовцями і обговорити шляхи посилення енергетичного партнерства двох країн.

Нова дата візиту наразі не відома.

Унаслідок урагану «Гарві» значно потерпіла південна частина штату Техас. Перед виходом на суходіл статус урагану «Гарві» був підвищений до другої найбільш руйнівної категорії – четвертої, з вітрами до 250 кілометрів за годину. Наразі не менш ніж дві людини загинули.

ГПУ: справу екс-прокурора, причетного до переслідування Умерова, передали в суд

Прокуратура Автономної Республіки Крим направила до суду обвинувальний акт щодо колишнього прокурора, причетного до незаконного переслідування заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, повідомляє Генпрокуратура.

За повідомленням, колишнього прокурора обвинувачують у державній зраді.

«У ході розслідування кримінального провадження отримано беззаперечні докази, які підтверджують, що колишній прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим, який перейшов на службу до незаконно створеного органу прокуратури так званої «Республіки Крим», надав представникам окупаційної влади допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, у тому числі шляхом фальсифікації матеріалів кримінальної справи стосовно заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова», – йдеться в повідомленні.

Обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років.

У 2016 році в анексованому Криму слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, тримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало громадський і міжнародний резонанс.

Сам Ільмі Умеров вважає суд у його справі замовним, а його результат вирішеним.

 

Порошенко привітав донеччан із днем міста: український гімн знову лунатиме в Донецьку

Президент Петро Порошенко привітав жителів Донецька із днем міста і запевнив, що Україна наполегливо бореться за повернення міста.

«Український Донецьк святкує сьогодні день народження. З днем міста, дорогі донеччани! Ми вас любимо, ми про вас пам’ятаємо і наполегливо боремося за ваше повернення в Україну. Переконаний, український гімн знову лунатиме у нашому Донецьку», – написав Порошенко у Facebook.

Донецьк від 2014 року перебуває під контролем підтримуваних Росією бойовиків.

Волкер: Україна сама ухвалить рішення щодо НАТО, але ще не готова до вступу в альянс

Спецпредставник Держдепартаменту США у справах України Курт Волкер заявляє, що країна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства.

В інтерв’ю телеканалу «Прямий», оприлюдненому у п’ятницю, 25 серпня, Волкер наголосив, що підготовка до приєднання до НАТО займає тривалий час. Водночас він висловив упевненість у тому, що Україні вдасться провести всі необхідні для цього реформи, зокрема у сфері безпеки.

Спецпредставник зауважив, що будь-яке остаточне рішення про членство буде за Києвом, а США, Росія й інші сторони мають його поважати.

Волкер також похвалив рішення Києва відмовитися від ядерної зброї в 1994 році, заявивши: «Не думаю, що ядерна зброя була б для України чимось позитивним».

Відповідаючи на запитання щодо спільних білорусько-російських військових навчань, запланованих у Білорусі на 14–20 вересня, спецпредставник заявив, що «Захід-2017» демонструє західним державам необхідність спільно розвивати свою безпекову систему і бути готовими до будь-якого сценарію.

6 липня президент Петро Порошенко підписав закон щодо зовнішньополітичного курсу України, схвалений Верховною Радою 8 червня 2017 року. Цей документ визначає вступ до НАТО пріоритетом України.

Саакашвілі заявив, що Грузія готує йому звинувачення у підготовці перевороту

Колишній президент Грузії та екс-голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі заявляє, що влада Грузії у координації з українською планує звинуватити його у підготовці перевороту в Грузії.

Саакашвілі написав у Facebook, що грузинська влада «у повній координації з баригами в Україні» планує висунути нове звинувачення.

«Вони обіцяли [президентові України Петру] Порошенку, що вони подадуть обвинувачення до 10 вересня», – написав Саакашвілі.

Він зазначив, що нові обвинувачення дадуть українській владі «правову основу» для його затримання, якщо він прибуде в Україну. І додав, що звинувачення у спробі державного перевороту «сміховинні» і політично мотивовані.

У суботу, 26 серпня, керівник грузинського телеканалу «Руставі-2» Ніка Гварамія висловив припущення, що Саакашвілі може бути пред’явлене звинувачення у спробі здійснення перевороту.

Раніше Саакашвілі заявляв, що 10 вересня прибуде з Польщі в Україну через пункт пропуску «Краковець» (Львівська область).

Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. У Генпрокуратурі заявляли, що Міхеїл Саакашвілі може потрапити в Україну тільки після оформлення візи.

Після відставки з посади голови Одеської облдержадміністрації Саакашвілі став різко критикувати владу України.

Російські силовики у Криму катують затриманих струмом – правозахисники

Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров розповів, що стосовно двох чоловіків, які були затримані російськими силовиками після обшуку в селі Новокленове (10 серпня), застосовувалися тортури, у тому числі з використанням електричного струму. Про це Джеппаров розповів на нараді об’єднання «Кримська солідарність» 26 серпня в Бахчисараї, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Вони не громадяни Росії, тому вони не хочуть, щоб їхні імена озвучували… За їхніми розповідями, коли їх затримали після обшуку, двох братів катували. Силовики їх прив’язали до стільців і били. Били ногами, била не одна людина і наприкінці їх катували струмом. В те місце, про яке непристойно говорити, їм встромили металевий предмет і пустили електричний струм. Так робили дванадцять разів. Потім їх лякали, щоб нікому не повідомляли про тортури», – передав слова затриманих правозахисник.

Інформацію також підтвердив на зустрічі адвокат Едем Семедляєв.

«Цей чоловік розповів, що його били вміло, таким чином, щоб не залишати слідів», – сказав адвокат.

На зборах активісти зазначили, що тортури струмом – це вже не перший прецедент у Криму».

Позиції підконтрольних Росії силових відомств Криму щодо цього питання немає.

Вранці 10 серпня стало відомо про те, що озброєні російські силовики заблокували одну з вулиць у селі Новокленове Білогірського району Криму. В одному з будинків селища відбувся обшук. Як стало відомо, після обшуку батько й середній син покинули територію півострова, молодший син був заарештований на 15 діб, старший син повернувся додому.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

В Івано-Франківську вчетверте проходить свято винограду і вина

Виноградарів із Прикарпаття і Львівщини, Закарпаття і Буковини, Київщини і Хмельницького зібрав в Івано-Франківську 4-й фестиваль «Свято винограду і вина», який розпочався у суботу, 26 серпня, на площі Ринок.

Відвідувачі фестивалю, організованого Клубом виноградарів Прикарпаття, можуть придбати ягоди і розсаду, а також отримати консультації фахівців-виноградарів.

Відбувся конкурс, на якому глядачі обрали найкрасивіше, найсмачніше і найважче гроно. Цей виноград було одразу реалізовано на аукціоні, а вторговані гроші передадуть для потреб бійців на сході України.

Під час фестивалю також проводилася дегустація домашніх вин, а у неділю для глядачів проведуть майстер-клас з виготовлення вина.

За словами директора свята винограду і вина Василя Зварича, фестиваль проводять задля популяризації виноградарства, а девізом обрали вислів: «Хочеш бути щасливим – посади виноградну лозу».

Свято винограду і вина продовжиться в Івано-Франківську в неділю, 27 серпня.

«Комітет захисту журналістів» закликав звільнити підозрюваного у державній зраді житомирсього медійника

Базована у Нью-Йорку міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» закликала українську владу негайно звільнити журналіста-фрілансера Василя Муравицького і зняти з нього всі обвинувачення. Заяву про це комітет оприлюднив 25 серпня.

«Українські лідери повинні перестати розділяти журналістів на патріотичні та непатріотичні, а замість того, щоб підтвердити критичну роль журналістів у демократичному суспільстві, щоб вони відповідали перед державними службовцями», – зазначила координатор організації у Європі та Центральній Азії Ніна Огніанова.

Служба безпеки України та речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомили про затримання 1 серпня в Житомирі блогера, який нібито за вказівкою російських кураторів публікував антиукраїнські матеріали. За даними Національної спілки журналістів України, це був Василь Муравицький.

Як пізніше сам Муравицький розповів в інтерв’ю «Страна UA», що згадується у заяві «Комітету захисту журналістів», він зокрема, співпрацював із інформагентством «Россия сегодня» і вів колонку на сайті «Украина.ру».

Медійнику повідомили про підозру у державній зраді. У разі визнання Муравицького винним, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

Корольовський районний суд Житомира 3 серпня взяв його під варту.

Напередодні 10 серпня із заявою з вимогою звільнити Муравицьковго виступила міжнародна організація «Репортери без кордонів». У їхній заяві йдеться про трьох медійників: Василя Муравицького, затриманого українськими силовиками, Едуарда Неделяєва, блогера, засудженого на 14 років в’язниці проросійськими сепаратистами в місті Луганську на сході України, та Станіслава Асєєва, що писав для різних ЗМІ, включаючи проект «Донбас.Реалії» Радіо Свобода і якого утримують представники угруповання «ДНР».

 

 

Введення миротворців ООН на Донбас блокує Росія – Пристайко

Ведення миротворців ООН у зону конфлікту на Донбасі блокує Росія, заявив в ефірі Радіо Свобода перший заступник міністра закордонних справ України, голова місії України при НАТО Вадим Пристайко.

За його словами, український уряд розглядає різні додаткові механізми припинення війни на Донбасі.

«Якщо мінські угоди за три роки не призвели до миру, то, можливо, є якісь додаткові механізми, які ми маємо вжити, як український уряд, щоб забезпечити мир нашому народові. Саме тому ми говоримо і про миротворчі сили у будь-якому форматі… Обговорювався варіант озброєння місії ОБСЄ (нинішньої або нової) легкою зброєю, щоб вони почувалися більш впевнено і могли відвідати ті місця, які мають відвідати. Інший варіант – забезпечення (Донбасу – ред.) миротворцями ООН. Безумовно, ми знаємо хто це блокує – та ж Росія, яка стоїть за спиною у бойовиків», – заявив Пристайко.

Раніше речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала ініціативу України щодо введення миротворців ООН у зону конфлікту на Донбасі спробою перешкодити процесові реалізації «Мінська-2».

Про те, що Україна восени вийде з ініціативою про введення миротворців ООН на непідконтрольні території Донбасу на сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй, заявив у вівторок, 22 серпня президент України Петро Порошенко.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає, попри затримання у зоні конфлікту російських військових та інші докази її причетності до воєнних дій у регіоні, і заявляє, що на непідконтрольних Києву територіях можуть бути хіба що російські «добровольці», на яких вона не має зовсім ніякого впливу.

В українському відділенні Міжнародного комітету Червоного Хреста повідомили, що від початку бойових дій на Донбасі загинуло понад 2700 цивільних громадян.

За останніми наразі оцінками ООН станом на середину травня, від початку збройного конфлікту на сході України загинули понад 10 тисяч людей – українських військових, цивільних осіб і членів підтримуваних Росією чи російських сил, незалежно від громадянства.

Суд відмовився закрити провадження про депортацію кримського активіста Халілова – адвокат

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму відмовився задовольнити апеляційну скаргу про припинення виконавчого провадження щодо депортації активіста Недіма Халілова, депортованого з півострова у 2016 році. Про це 25 серпня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Едем Семедляєв.

Як пояснив адвокат, самого Халілова до Криму не доставили, також не була забезпечена відеоконференція з кримським активістом.

«Ніякі доводи судом не були взяті до уваги», – додав Семедляєв.

Халілов раніше звертався до Залізничного районного суду Криму, де його вимогу про припинення виконавчого провадження щодо депортації також відхилили.

Кримський активіст на сьогоднішній день перебуває в спецприймальнику на території Росії.

7 листопада 2016 року за рішенням підконтрольного Кремлю суду кримчанина Недіма Халілова вивезли за межі Криму. Халілову дали можливість заїхати додому, взяти теплі речі, гроші й документи.

На знак протесту Халілов 21 листопада 2016 року оголосив голодування. 5 січня 2017 року у зв’язку з критичним виснаженням внаслідок 45-денної відмови від їжі Халілов вирішив припинити голодування.

Влітку 2016 року координатор організації «Рух опору кримських татар» Недім Халілов, посилаючись на міжнародне право і закони Росії, направив у підконтрольний Кремлю Центральний суд Сімферополя позов з метою визнання дій російської влади у Криму щодо кримських татар незаконними. Він вимагав надати кримськотатарській мові статус державної і вести судові засідання кримськотатарською мовою.

Відсутність військових Франції і Німеччини на параді свідчить про обережну позицію цих країн – Пристайко

Відсутність військових Франції і Німеччини на параді до Дня Незалежності України свідчить про занадто обережну позицію цих країн у переговорному процесі щодо української ситуації, заявив в ефірі Радіо Свобода голова місії України при НАТО Вадим Пристайко.

«Франція і Німеччина, які всі ці роки серйозно намагаються знайти шлях (припинення російської агресії – ред.), враховували це в своїх розрахунках – приїжджати цього разу чи ні. На мою думку, це занадто обережна позиція. І деякі країни, які теж залучені до переговорів – такі, як США, Канада і європейські країни, – все одно вважають, що треба продемонструвати підтримку української незалежності й суверенітету. Ми не говоримо, що Україна з Росією не може поділити острів чи щось, ми говоримо про те, що на нашій території відбувається війна і ми маємо обороняти свій народ», – сказав дипломат.

За словами Пристайка, військових із країн НАТО запросили з метою продемонструвати українцям, хто є партнерами України.

«Кілька років тому, коли був парад у Росії, туди були запрошені, хто міг приїхати. Тоді навіть Північна Корея відмовилась. Тоді були китайці та пару країн із Середньої Азії. Ми так само запрошуємо наших партнерів. І наші партнери, на відміну від Росії, очевидні. Ми хотіли, щоб народ бачив, хто стоїть поряд з Україною», – зазначив Пристайко, який також є першим заступником голови МЗС України.

Увечері в четвер радник президента України, волонтер Юрій Бірюков пояснював, що причиною відсутності військових Франції і Німеччини на параді в Києві було не «меседжем», а правилом: ці країни як посередники в «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу не мають права брати участі у військових заходах однієї зі сторін.

У параді до Дня Незалежності України 24 серпня взяли участь військові дев’яти країн-членів НАТО. Серед них, зокрема, США, Канада, Естонія, Грузія, Литва, Латвія, Велика Британія.