Компанія «Вода Донбасу» заявляє про обстріл свого автомобіля біля Ясинуватої Донецької області.

Згідно з повідомленням, у машині був персонал насосної станції першого підйому Південнодонбаського водопроводу. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Бойовики «ДНР» звинувачують в обстрілі автомобіля українську армію. Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Збройних сил України з цього приводу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Цією місією керуватиме архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент
…

Депутат Станіслав Ґроспіч в ефірі головного телеканалу Чехії назвав уряд України «фашистським режимом»
…

Партія «Сила людей» закликали свого однопартійця Дмитра Гнапа відмовитися від участі у президентських виборах через те, що він у 2015 році не перерахував отримані редакцією «Слідство.Інфо» 15 тисяч євро на потреби армії. Заяву опублікували у Facebook народні депутати Остап Єднак та Наталія Веселова.

Як стало відомо 7 лютого, у 2015 році Гнап пообіцяв передати на потреби армії 15 тисяч євро, які редакція отримала в рамках премії «Вільна преса Східної Європи-2015» за сприяння розвитку незалежної журналістики. Після цього Гнап повідомив, що тоді він перевів 2 тисячі євро «роті розвідників, які стояли під Артемівськом», ще 3917 євро витратив на потреби «Слідство. Інфо», а залишок, 9087 євро, залишив на своєму рахунку.

Сам Гнап заявив, що 2 тисячі євро редакція перерахувала «роті розвідників, які стояли під Артемівськом». Ще 3 917 євро він витратив на поточні потреби проекту «Слідство. Інфо», однак залишок, 9 087 євро

Читайте також: Гнап таки зібрав через пожертви 2,5 мільйона гривень на участь у виборах, але раді не всі

«Сьогодні проявилися факти, які дискредитують та компрометують кандидата від політичної партії «Сила людей» в президенти України Дмитра Гнапа тим, як він розпорядився коштами, які він взяв публічне зобов’язання надати на підтримку армії у 2015 році. Ми вважаємо пояснення кандидата неприпустимими і такими, що не задовольняють нас», – зазначив народний депутат Остап Єднак.

Він додав, що партія вибачається перед своїми виборцями та симпатиками.

У відповідь на заклик однопартійців Гнап відповів, що не збирається знімати свою кандидатуру.

Екс-розслідувач Дмитро Гнап відповів на заклик депутатів партії «Сила Людей» та заявив, що не буде знімати свою кандидатуру з виборів президента, бо він «нічого поганого не зробив».

«Я не збираюсь знімати свою кандидатуру з президентських виборів, бо нічого поганого я не зробив», — сказав Гнап.

За його словами, гроші він зберігав «на чорний день проекту» «Слідство.Інфо».

«Те, що я вчасно не передав ці гроші, це моя лажа. Колись не вистачало часу. Але як тільки перша людина мені подзвонила, я сказав, що вони лежать на депозиті, і я готовий передати їх. І ми домовились. Зараз «Слідство.Інфо» відкриває рахунок. Сьогодні я ці гроші поклав на банківський рахунок, перевівши їх з готівки до безготівки, і чекаю, щоб перевести ці гроші», – підкреслив Гнап.

Гнап повідомив, що йде в політику, 25 червня 2018 року. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».

3 лютого Гнап подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на виборах президента. Заставу для цього він збирав з допомогою громадськості.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі висловили жаль через рішення України не допустити участі громадян Росії в місії спостереження за виборами.

Як повідомили в ОБСЄ, директор її Бюро демократичних інституцій і прав людини, яке займається спостереженням за виборами, Інчіпйорк Соулрун Чістлатоухтір у листі до Міністерства закордонних справ України також висловила глибоке розчарування тим, що парламент України ухвалив закон, який затверджує таке обмеження.

За її словами, «рішення не дати можливості акредитувати громадян однієї з країн-учасниць ОБСЄ безпрецедентне і суперечить зобов’язанням, які взяли всі країни-учасниці, запрошувати спостерігачів від усіх інших країн-членів, які можуть забажати спостерігати за виборчими процедурами в межах, дозволених законом».

Вона також наголосила, що спостерігачі, які беруть участь у місіях БДІПЛ, представляють не свої країни, а всю ОБСЄ. «Вони зобов’язані дотримуватися методології спостереження БДІПЛ і пов’язані суворим кодексом поведінки спостерігачів за виборами, який, серед іншого, вимагає від них бути цілковито безсторонніми і ніяким чином не втручатися у виборчий процес», – мовиться в повідомленні ОБСЄ про листа директорки БДІПЛ.

Крім того, вона наголосила, що включення до складу місій спостерігачів від усіх країн-учасниць ОБСЄ, які хочуть узяти участь у спостереженні за виборами, є визначальним принципом спостережного мандату БДІПЛ.

Директор БДІПЛ закликала ще раз переглянути це питання і заявила, що спільні зобов’язання «встановлюють чіткі стандарти ставлення країн-учасниць одна до одної і стосуються без винятку кожної країни-учасниці».

Вона не стала згадувати про ставлення до України з боку Росії, яка від весни 2014 року здійснює проти України гібридну агресію і через це визначена в українському законодавстві як країна-агресор і окупант частини території України.

Раніше 7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Перед цим, 6 лютого, речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять.

1 лютого заступник голови МЗС України Сергій Кислиця заявляв: «Якщо хтось має намір і далі примушувати до того, щоб офіційні спостерігачі від уряду і парламенту країни-агресора спостерігали за виборами у країні, частину території якої вона окупувала і громадян якої вона вбиває, то це вже за межею моралі і етики…» Він також нагадав, що в політичних документах ОБСЄ йдеться про необхідність дотримуватися національних законів у питанні міжнародного спостереження за виборами – «хоча, звісно, за своєю природою всі документи ОБСЄ не є юридично зобов’язуючими», додав дипломат.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повторив 28 січня, що МЗС не буде реєструвати офіційних спостерігачів від Росії на президентських виборах 2019 року. Він висловив сподівання, що ЦВК також не реєструватиме російських спостерігачів.

У Центральній виборчій комісії України 23 січня звернули увагу країн і міжнародних організацій, що, згідно з українським законодавством, Росія є державою-агресором, яка тимчасово окупувала частину території України, і попросили враховувати цю інформацію при ухваленні рішення про направлення офіційних спостерігачів.

22 січня заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав, що Росія буде домагатися допуску своїх спостерігачів на президентські вибори в Україні. Перед тим, 21 січня, в Центральній виборчій комісії Росії повідомили, що подали до МЗС своєї країни перелік осіб, які, на думку Москви, мали б стати спостерігачами на виборах президента України 31 березня від ОБСЄ для короткострокового і довгострокового спостереження.

Павло Клімкін іще 9 січня повідомляв, що МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентських виборах.

Президентські вибори в Україні призначені на 31 березня, другий тур у разі необхідності може відбутися 21 квітня.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт кримськотатарському активісту Едему Бекірова до 12 квітня. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Представник російського слідства на суді клопотав про продовження арешту на підставі того, що у Бекірова є українське громадянство, і він «може втекти на територію суміжної держави».

Адвокат Бекірова Іслям Веліляєв наполягав, що його підзахисний може перебувати під більш м’яким запобіжним заходом, оскільки він раніше не судимий, звинувачується у злочині, докази якого у слідства базуються тільки на свідченнях засекреченого свідка. Також він нагадав про тяжкий стан здоров’я Бекірова. Проте, суд залишив активіста в СІЗО Сімферополя.

На засіданні суду в четвер Едем Бекіров заявив, що перебування в СІЗО Сімферополя принижує людську гідність, і що російське слідство намагається його зломити. Бекіров також заявив про свою невинність і нагадав, що у нього перша група інвалідності, і він фізично не міг перевозити боєприпаси.

5 лютого омбудсмен Людмила Денісова повідомила, що стан активіста надкритичний.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Доповідатиме голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін привітав Македонію з підписанням протоколу про вступ до НАТО і заявив, що цей приклад надихає Україну на її власному шляху до Альянсу.

«Вітаю друзів (за кілька днів – Республіку Північна Македонія) з підписанням протоколу про вступ до НАТО. Добрий знак, який нас надихає. Жодні історичні контексти й розбіжності не стануть на заваді прагненню до безпеки і демократії. Впевнений, Україна подолає свій шлях до НАТО», – написав Клімкін у Twitter 6 лютого.

Македонія вже незабаром стане 30-ю країною НАТО. Офіційні представники цієї держави і 29 послів від держав-членів НАТО 6 лютого у брюссельській штаб-квартирі організації підписали протокол щодо членства – результат тривалого процесу, який був позначений складною суперечкою щодо назви країни між Скоп’є та Афінами.

Водночас, як зазначають в НАТО, приєднання Македонії слід розцінювати як добрий знак для інших держав, що прагнуть стати частиною цього військово-політичного блоку.

22 листопада Верховна Рада 311 голосами ухвалила в першому читанні президентський законопроект про зміни до Конституції щодо стратегічного курсу країни на членство в Європейському союзі й НАТО. У другому читанні депутати мають розглянути ці зміни 7 лютого. Для їх схвалення потрібні 300 голосів.
…

Служба безпеки України заявляє, що не здійснювала «жодних дій, оперативно-розшукового або процесуального характеру», які б обмежували права і свободи осіб, зареєстрованих кандидатами в президенти. Про це пізно ввечері 6 лютого у Facebook написала речниця СБУ Олена Гітлянська.

«Разом із тим голова СБУ Василь Грицак заявив, що служба у межах своєї компетенції уважно вивчить усі обставини, які можуть свідчити про можливі правопорушення щодо кандидатів. При цьому зробимо це у максимально стислі терміни і прозоро для громадськості, для чого чекаємо відповідних заяв та матеріалів від кандидатів у президенти», – написала Гітлянська.

Звинувачення на адресу СБУ щодо незаконного стеження і прослуховування кандидатів у президенти перед виборами вона назвала безпідставними.

6 лютого позафракційний депутат Віктор Чумак, який є керівником виборчого штабу кандидата в президенти Анатолія Гриценка заявив, виступаючи в парламенті, що в штабі знайшли п’ять пристроїв для прослуховування. Він висловив сумнів у тому, що їх могли встановити приватні охоронні структури, і допустив, що «без втручання держави не обійшлося».

Натомість речниця СБУ Олена Гітлянська заявила у коментарі Радіо Свобода, що Служба безпеки діє «виключно в рамках чинного законодавства» і назвала оприлюднені дані «дуже сумнівною інформацією».

На сьогодні Центральна виборча комісії зареєструвала 37 кандидатів на посаду президента. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.
…

Поліція розслідує 15 кримінальних проваджень через порушення під час виборчої кампанії, повідомив голова Національної поліції України Сергій Князєв.

«Основне наше завдання – це забезпечення волевиявлення громадян. Тому спроби незаконного фінансування чи роздачі коштів, підкупу виборців, збір даних, які надають ідентифікацію громадян, – повинні супроводжуватися негайною реакцією та правовою кваліфікацією з боку поліції. Якщо буде ухвалене неправомірне рішення, реакція з боку керівництва МВС та Нацполіції буде миттєва», – наголосив Князєв.

Одне провадження відкрите за статтею про порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, ще чотири – через можливий підкуп виборців.

Серед інших порушень – хуліганство, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та порушення правил експлуатації комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. На цей час зареєстровані 34 кандидати.
…

В Україні розпочав роботу єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повідомляє Національне агенство з з питань запобігання корупції (НАЗК).

«Реєстр містить інформацію про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку із вчиненням корупційного правопорушення», – йдеться в повідомленні.

Як повідомили в НАЗК, реєстр безкоштовний, зручний у користуванні та доступний цілодобово через офіційний веб-сайт НАЗК.

Міжнародна організація Transparency International наприкінці січня повідомила, що Україні за минулий рік дещо поліпшила свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції», набравши 32 бали зі 100 можливих.

Раніше у Transparency International для зменшення рівня корупції радили Запустити Антикорупційний суд, продовжити судову реформу, посилити можливості слідчих органів, перезапустити НАЗК, впровадити нові електронні державні інформаційні системи, позбавити правоохоронні органи права втручатися в економічну діяльність.
…

Колишній президент України Віктор Янукович назвав незаконним вирок Оболонського районного суду Києва, який визнав його винним у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни.

«Вирок був написаний під диктовку влади, і той тиск, який був на суд, він був безпрецедентним. Вирок не має абсолютно нічого спільного з законом», – сказав Янукович під прес-конференції в столиці Росії Москві.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни і засудив його до 13 років ув’язнення. Водночас суд вважає екс-президента невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років тюрми.

Адвокати заявили про намір оскаржити рішення.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном. Янукович заперечував свою провину в інкримінованих йому злочинах.
…

У партії «Опозиційна платформа – за життя» назвали звернення в Генпрокуратуру депутата Андрія Тетерука проти голови політради цієї партії Віктора Медведчука «передбачуваним і юридично нікчемним наклепом».

«Чергова дика, популістська заява, пронизана повним запереченням Конституції, стоїть в одному ряду з недавньою заявою лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка, який закликав «звільнити Україну від Медведчука», – йдеться у заяві партії.

Як випливає з повідомлення, Віктор Медведчук має дати «юридичну відповідь» щодо кримінальних проваджень, в яких він фігурує.

5 лютого Генеральна прокуратура України повідомила, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через заяву Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».

Голова політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктор Медведчук 29 січня заявив, що його політична сила має план встановлення миру на Донбасі. За його словами, необхідно створити «автономний регіон Донбас» і закріпити цей статус в Конституції України. Медведчук вважає, що домовленості можуть бути досягнуті у чотирикутнику Київ – Донецьк – Луганськ – Москва.

Представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко заявила в ефірі «5 каналу», коментуючи висловлювання Медведчука, що його позиція є віддзеркаленням поглядів президента Росії Володимира Путіна.

Віктор Медведчук, лідер українського проросійського руху «Український вибір» і голова політради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», відомий також як кум президента Росії Володимира Путіна. Медведчук завдяки особистим стосункам із Путіним відігравав певну роль в обміні українських заручників на затриманих в Україні за антиукраїнську діяльність росіян і проросійських діячів. При цьому такі обміни не відбуваються вже тривалий час.
…

«Супрун має повну підтримку президента України. І я дуже ціную, що ми з пані Супрун, разом з урядом і парламентом зробили в напрямку медичної реформи»
…

У посольстві США в Україні заявили, що уважно стежать за ситуацією довкола Уляни Супрун, яка рішенням суду була усунена від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я України.

«Ми разом з громадянами України та колегами з інших дипломатичних представництв уважно стежимо за цією ситуацією», – йдеться у Twitter-повідомленні посольства.

Дипломати до свого допису прикріпили також реакцію посольства Великобританії в Україні, яке раніше в особі посла Джудіт Гоф висловило стурбованість ситуацією довкола Уляни Супрун.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді заявили, що оскаржуватимуть це рішення суду.

Напередодні сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.
…

Народного депутата Надію Савченко перевели до Лук’янівського СІЗО у Києві. Про це у Facebook 4 лютого повідомила її сестра Віра Савченко, посилаючись на Червоний хрест.

Віра Савченко вважає, що таким чином, «до виборів, хочуть сховати Надію з Києва».

1 серпня Генеральна прокуратура України повідомила, що правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують заарештовані нині екс-керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан та народний депутат Надія Савченко.

Читайте також: Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві – експерти показали план

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

​Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».
…

Через три місяці після смерті Катерини Гандзюк активісти пікетували будівлю Адміністрації Президента та офіс ВО «Батьківщина». Акція пройшла під гаслом  «Хто замовив Катю Гандзюк?», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції взяли  участь близько 50 осіб, присутні тримали в руках плакати з написом «Вибачте, так а хто замовив Гандзюк?», а також із закресленими прізвищами голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва і його заступника Євгена Рищука,  та голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера.

Біля офісу «Батьківщини» між депутатом цієї політсили Іваном Крулько та присутніми активістами сталась суперечка, коли депутат вийшов зачитати заяву партії щодо Мангера, зазначив кореспондент.

В ефірі «Громадського» Мангер заявив, що у разі, якщо депутати обласної ради підтримають таке рішення, він готовий піти з посади через справу Гандзюк. Він додав, що призупинив своє членство у партії «Батьківщина» на час розслідування, щоб «припинити усі спекуляції».

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

4 грудня Луценко заявив, що в справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк оголосили підозру раніше судимому громадянину Левіну, який залишив територію України, коли поліція затримала перших підозрюваних.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
…

Адвокат заарештованого в анексованому Росією Криму Едема Бекірова Олексій Ладін отримав висновок медекспертизи, в якому мовиться, що наявні у активіста захворювання не перешкоджають його перебуванню в СІЗО. Про це повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

Висновок зроблено на основі аналізів, взятих під час перебування Бекірова на медичному обстеженні в лікарні імені Семашко в Сімферополі.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Кримського блогера Нарімана Мемедемінова в СІЗО Сімферополя в анексованому Росією Криму із загальної камери перевели в камеру, що перебуває під посиленим контролем, повідомив його адвокат Еміль Курбедінов.

Як заявив захисник, якого цитує громадянська ініціатива «Кримська солідарність», до такого кроку в СІЗО вдалися після того, як на Мемедемінова прийшов рапорт, в якому його характеризують як особу, що вивчає, поширює і пропагує екстремістську ідеологію.

«Також адвокат каже про те, що Наріман повідомляє про погіршення стану здоров’я. Уже понад місяць він просить про медичну допомогу, але лікарі СІЗО ігнорують прохання. Курбедінов стверджує, що якщо не вивезти підзахисного до лікарні на обстеження і лікування, його стан значно погіршиться і загрожує серйозними ускладненнями», – кажуть правозахисники.

Читайте також: Стаття за статтю: як у Криму з журналістів роблять «злочинців»

У березні 2018 року в Бахчисарайському районі в будинку Нарімана Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після цього підконтрольний Росії суд заарештував Мемедемінова. Його звинувачують у «публічних закликах до здійснення терористичної діяльності, вчинених із використанням мережі інтернет».

Прокуратура АРК при Генпрокуратурі України у березні 2018 року відкрила кримінальне провадження через затримання Мемедемінова за статтями 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі інтернет».

МЗС України засуджує затримання громадського активіста і вимагає від підконтрольної Кремлю влади анексованого Криму звільнення Мемедемінова.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Російська волонтерка Вікторія Івлєва повідомила, що активісти передали 3 лютого утримуваним Росією українським морякам харчі та сигарети.

«Двісті сигарет, вийняті з пачок і ще сто сірників, вийнятих з коробок. Тільки в такому вийнятому вигляді приймають у слідчий ізолятор «Лефортово» тютюнову продукцію. Може, в інші слідчі ізолятори теж так приймають, я просто не знаю, а от про «Лефортово» знаю», – написала Івлєва у Facebook.

«Тільки не питайте мене, для чого в двадцять першому столітті в центрі Москви перед передачею в СІЗО потрібно розкривати запечатаний блок сигарет, в ньому розкривати запечатану пачку і вивалювати вміст в кульок – я й гадки не маю… Зате сигарети потім не перераховують», – вказала волонтерка.

«Крім сірників і сигарет, через шість рук нас трьох – журналіста, інженера і фінансиста – сьогодні пройшли: ковбаса, сало, лимони, апельсини, мандарини, яблука, банани, зелень кавказька свіжа, салати в горщиках, галети, шоколад, льодяники, батончики «Рот-фронт», молоко, сир м’який, сир твердий, сирки з ваніліном, майонез, кетчуп, масло вершкове, сметана, солодкий перець, огірки, набір овочів для вінегрету, хліб, лаваш, капуста червона», – розповіла Вікторія Івлєва.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Депутат Верховної Ради Надія Савченко, яка перебуває під арештом, 3 лютого подала документи та заяву про висунення кандидатом на пост президента України до Центральної виборчої комісії (ЦВК).

Заяву передала до ЦВК сестра політика Віра Савченко. Вона ж сказала, що заява про висунення кандидатом подана без застави в розмірі 2,5 мільйона гривень.

Савченко подає документи без внесення грошової застави, посилаючись на статтю 103 Конституції України, в якій перераховані вимоги, яким повинен відповідати претендент на пост президента України. У цій статті не йдеться про заставу в 2,5 мільйона гривень.

3 лютого – останній день подачі документів для реєстрації кандидатом у президенти.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Станом на 2 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала 28 кандидатів у президенти.

Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Порошенко подав документи до ЦВК – речник

Гнап, який через пожертви зібрав необхідні 2,5 млн, подав документи до ЦВК

Аваков заявив про свою місію і функцію на виборах

 
…

Україна разом із «партнерами по антиросійській коаліції» з ЄС готують «Азовський пакет» санкцій – міністр інфраструктури
…

«Цей конституційний принцип був і залишається непорушним» – президент України під час церемонії інтронізації глави ПЦУ Епіфанія
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, якою бачить свою місію і функцію на майбутніх президентських виборах.

«Рівні права отримають усі кандидати у президенти. В цьому і полягає моя місія і функція, це принципове питання, і я хочу, щоб це всі почули», – сказав Аваков 2 лютого, виступаючи перед журналістами.

«Ми напрацювали інструментарій, як реагувати на порушення і забезпечити прозорість на виборах. Перш за все, ці функції покладені на Національну поліцію України. Коли ми будемо виявляти якісь порушення у виборчому процесі, то будемо озвучувати їх публічно. Щоб український народ був у курсі всіх подій і щоб у жодного кандидата не було спокуси зайняти найвищий пост у державі через підкуп і порушення», – додав голова МВС.

Він наголосив, що особливі ризики вбачає в купівлі голосів. «Ми бачимо, що є спроби розгорнути систему масштабного підкупу виборців. Ми уважно стежимо за цією ситуацією. Якщо це перейде у фазу скоєння злочину, то поліція обов’язково втрутиться… На даний момент уже зареєстровано дев’ять кримінальних проваджень, зокрема провадження, коли передвиборча кампанія фінансується не з виборчого фонду, напад на кандидатів та інші», – сказав міністр.

Аваков також заявив, що на виборах, зокрема на дільницях для голосування, ніхто не зможе підміняти сили МВС у їхніх ключових функціях. «Ні поліція, ні МВС нічого не бояться, в Україні немає сил, які тут можуть похитнути українську державність», – сказав Арсен Аваков.

За даними Національної поліції України, з початку президентської кампанії 31 грудня 2018 року і до 29 січня 2019-го до поліції було подано 357 заяв, відкрито вісім кримінальних проваджень, зокрема через хуліганство, підкуп виборців, перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем і перевищення влади, і складено 73 адміністративні протоколи. Одне з найпоширеніших порушень – ведення кампанії за відсутності виборчого фонду.

Дев’яте провадження відкрили у зв’язку з обливанням зеленкою 1 лютого народного депутата Олександра Вілкула, який є кандидатом на посаду президента України, висуванцем від частини партії «Опозиційний блок», яка оформилася в нову партію «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку».

Вибори президента України відбудуться 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня.
…

«Наприклад, Елладська церква (у Греції – ред.) і Кіпрська мають на лютий заплановані засідання архієрейських соборів. Маємо надію, що будуть ухвалені позитивні рішення»
…

Під час збройного конфлікту на Донбасі загинули майже два десятки колишніх співробітників розформованого українського спецпідрозділу «Беркут», заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю «Лівому берегу», оприлюдненому 1 лютого.

«Знаєте, скільки беркутівців загинули на фронті? На жаль, майже два десятки хлопців. Не треба клеїти огульні ярлики на невинуватих хлопців. Це підло. Вина – факти – відповідальність. Іншого я не приймаю», – заявив Аваков.

Він стверджує, що колишніх співробітників «Беркута» усувають від роботу у випадку рішення суду проти них.

«А якщо немає рішення суду, то що ти будеш робити? У моїх руках доля цих людей, розумієте? Я не можу вигнати людину на підставі громадської думки, яка не підкріплена фактами, особливо коли це «думка» сформована проплаченою пропагандою або модним «полюванням на відьом». По кожній людині повинно бути персональне слідство і адекватне законне рішення», – додав Аваков.

«Беркут» був розформований у лютому 2014 року, через кілька днів після розстрілів протестувальників у центрі Києва.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

У фільму «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» з’явився офіційний трейлер, інформує правозахисна ініціатива Let My People Go.

Згідно з повідомленням, фільм розповідає про «феномен заручників Кремля на прикладі історій трьох політв’язнів – Бекіра Дегерменджі, Павла Гриба, Євгена Панова». Також у ньому згадують про Геннадія Афанасьєва та Ахтема Чийгоза, які були засуджені російським судом, але згодом звільнені.

«Фільм має на меті нагадати глядачам в Європі про близько 70 українських політв’язнів, які утримуються за гратами в Росії та окупованому Криму. Серед них – активісти Євромайдану, Кримські татари, а також звичайні та, часом, випадкові люди», – зазначили правозахисники.

Фільм створений польськими кінорежисерами та журналістами Божедаром Паяком та Пьотром Маліновським за підтримки британського посольсьва до України. Продюсер – Аля Шандра.
…

Адвокат Микола Полозов заявляє, що наймолодшого утримуваного в Росії українського військового моряка Андрія Ейдера могли заразити гепатитом уже в Москві.

«Є серйозні підозри, що пораненого військовополоненого Андрія Ейдера заразили в медсанчастині СІЗО «Матроська тиша» гепатитом В. Якщо аналізи підтвердяться, то це зовсім щось позамежне», – написав захисник і додав текст своєї молодшої колеги Олександри Маркової.

«Офіційне підтвердження цьому буде лише на початку наступного тижня, коли я особисто побачу епікриз, який все-таки видали Андрію при переведенні з «Матроської тиші» до «Лефортова»… на жаль, сьогодні п’ятниця, і попереду ще цілих два дні, які тягнутимуться вічністю в очікуванні хоч якоїсь визначеності», – вказала Маркова.

19-річний Андрій Ейдер був поранений разом із Василем Сорокою та Андрієм Артеменком, коли російські військові відкрили вогонь по катеру «Бердянськ».

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив 1 лютого в ефірі телеканалу «Прямий», що суд ухвалив рішення про розгляд у Чернігові справи позафракційного народного депутата України Надії Савченко та керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана. За словами Луценка, прокурори готові їхати до Чернігова для підтримки обвинувачення.

«Справу Савченко і Рубана фактично було завершено. Мені здається, що вони обоє намагалися затягнути ознайомлення з матеріалами слідства. Але зрештою це закінчилося, і зараз вони мають постати перед судом. Буквально сьогодні було ухвалено судове рішення про те, що цей суд відбудеться в Чернігові», – зазначив Луценко.

Він пояснив, що суд ухвалив таке рішення з огляду на те, що більшість свідків у цій справі або проживають у цьому місті, або ж їм зручніше доїжджати до нього. «Бо перший варіант був Слов’янськ», – вказав генпрокурор.

Тим часом, адвокат Надії Савченко Олександр Тананакін на своїй сторінці у Facebook не підтвердив перенесення суду до Чернігова. «Судове засідання з питання визначення підсудності справи Савченко – Рубана відбудеться тільки в понеділок, 4 лютого об 11:00, але сьогодні не кожен може дивитися в завтрашній день, чи не так, Юрію Віталійовичу?» – запитує адвокат.

Удень 1 лютого адвокат Володимира Рубана Валентин Рибін написав, що «на понеділок Верховний суд призначив розгляд клопотання про підсудність, а на середу запрошують до Слов’янська на підготовче судове засідання».

Читайте також: Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві – експерти показали план

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

​Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».
…

Український в’язень Кремля Олександр Кольченко не має скарг до умов свого тримання в колонії в місті Копейську Челябінської області, але має нездоровий вигляд, повідомила 1 лютого правозахисниця Тетяна Щур. Вона посилається на адвоката Уральської правозахисної групи, який відвідав Кольченка 29 січня.

«Не сподобався він мені. Блідий якийсь, худенький зовсім і замкнутий. Напружений. Посміхатися перестав», – передає правозахисниця слова захисника.

Тетяна Щур нагадує, що 25 грудня 2018 року, адвокат і Олександр Кольченко вже зустрічалися. «Тоді теж все було нормально, ніяких змін з часу попередньої зустрічі: відвідує спортивний зал, бібліотеку, отримує дієтхарчування у вигляді ложки сиру, шматочка масла і яйця пару разів на тиждень», – вказує правозахисниця.

«Після тодішнього відвідування через да дні – переміщення в ШІЗО (штрафний ізолятор – ред.) до 6 січня. За що? «За самовільне пересування поза локальною ділянкою». Але так «пересуваються» по колонії всі і завжди. І тільки перед особливими днями особливих засуджених виокремлюють і карають. Причому, коли і де це було, хто написав рапорт, засуджений, як правило, не пам’ятає або не знає. Так саме сталося з Сашком і перед Новим роком. Саме так «за пересування» в спортзал, бібліотеку, їдальню», – додає Тетяна Щур.

Кримчанин Олександр Кольченко проходив в одній справі зі своїм більш відомим земляком – Олегом Сенцовим.

Сенцов і Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…