Церковні суперечки: віра, політика чи нерухомість?
Чиї права захистить Марш рівності?
Чого медиками чекати від медичної реформи?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш та завідувач відділу історії релігій Інституту філософії НАНУ Людмила Філіпович; виконавчий директор ГО «КиївПрайд» Руслана Панухник і депутати Верховної Ради Світлана Заліщук та Ігор Мосійчук; депутат Верховної Ради Ольга Богомолець та лікар Анна Горбань.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив 15 червня, що уряд не підтримує ідею запровадження загального декларування для громадян України.

«Це була постійна пропозиція у кожній (бюджетній) резолюції, щоб запустити програму, систему повного декларування доходів. У проектах такі рішення були. Ми їх не підтримали урядом, тобто фактично цієї системи запроваджено не буде», – сказав очільник уряду під час свого робочої поїздки до Запоріжжя.

23 березня парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для антикорупційних активістів. Прихильники закону наголошують, що борці з корупцією мали б бути чисті перед законом, і в такому разі електронне декларування нічим їм не загрожує. 

27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону щодо електронного декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону.

Комісар ЄС із питань європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнес Ган 1 червня засудив норму щодо е-декларування громадських активістів і заявив, що отримав від української влади запевнення у готовності вносити зміни до закону.
…

Президент Росії Володимир Путін 15 червня прокоментував слова президента України Петра Порошенка, який цитував вірші російського класика Михайла Лермонтова про «немиту Росію»

«Петро Олексійович вважає за можливе прочитати цей вірш Лермонтова. Це говорить про те, що він знає російську класику, цікавиться російською літературою. За це похвалю. Але у цього вірша є й інша частина: «Быть может, за стеной Кавказа укроюсь от твоих пашей». Лермонтов написав ці рядки, коли їхав на Кавказ служити в армії. Тоді це була територія Російської імперії. Лермонтов говорив про всю Росії, включаючи ті області, які зараз Україною називаються. Тому з цього приводу носа нема чого дерти», – сказав Путін на «прямій лінії», яка транслюється в ефірі російських телеканалів.

«Може бути, Петро Олексійович подає нам сигнал, що він теж нікуди не збирається. Він каже, що у нього інтереси в Росії є… А насправді Петро Олексійович хотів показати своїм виборцям, що він виконує свої обіцянки, робить цивілізаційний вибір, веде країну до Європи. До речі, там (у Європі – ред.) цих «голубих (тут Путін зробив паузу – ред.) мундирів» значно більше, ніж у нас. І нехай він не розслабляється з цього приводу і поглядає на всі боки. Ми проти цих хлопців нічого не маємо. Хай вам щастить, особливо з новобранцями», – сказав російський лідер.

Президент України Петро Порошенко 10 червня назвав початок дії для України безвізового режиму з Євросоюзом розривом із «Російською імперією».

«Ми з вами, український народ і вся Україна, вступаємо в абсолютно іншу епоху. І ця подія знаменує остаточний розрив нашої країни з «Російською імперією». А українського демократичного світу з авторитарним «русским миром». «Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ, и вы, мундиры голубые, и ты, им преданный народ», – процитував Порошенко слова класика російської літератури.

Дія безвізового режиму з Євросоюзом для українців розпочалася опівночі 11 червня.
…

«Якщо в Раді деякі люди перебувають, щоб захищати власні інтереси, то уряду дуже важко сприяти реформам у країні»
…

За добу у зоні бойових дій на сході України жоден український військовий не постраждав, але обстріли з боку бойовиків тривають. Про це йдеться у вечірньому зведенні штабу.

«Загалом, бойовики 14 разів обстріляли опорні пункти Збройних сил України. Більшість із цих порушень бойовиками режиму припинення вогню зафіксована на Приморському напрямку», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, на всіх напрямках зафіксовано обстріли з крупнокаліберної зброї. Біля Авдіївки бойовики стріляли з танку.

Угруповання «ДНР» та «ЛНР» не коментують зведення українського штабу, але звинувачують українських військових в обстрілах підконтрольних їм територій. 
…

Таким чином, на думку секретаря РНБО, Україна може захиститися від проникнення на її територію «ворожої агентури та терористів»
…

Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш після приземлення у Кабулі зустрівся із переселенцями, які змушені були покинути свої домівки внаслідок конфлікту в Афганістані.

«Всі, хто пов’язаний із кризою в Афганістані, мають об’єднатись і зрозуміти, що це конфлікт, який не має воєнного вирішення, ми повинні знайти політичне вирішення, нам потрібен мир», – цитують Ґутерріша у Twitter представники місії ООН в Афганістані.

Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш прибув 14 червня до столиці Афганістану з несподіваним візитом.

Цей візит відбувається після того, як 31 травня в Кабулі через масштабний вибух загинуло понад 150 людей. Для очільника ООН це наступна після турне Центральною Азією поїздка.

Заступник Генерального секретаря ООН Ян Кубіш на початку цього тижня також вирушив до Кабула для моніторингу, серед іншого, роботи місії ООН в Афганістані.
…

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомляє про те, що зафіксувала застосування на Луганщині реактивної системи залпового вогню «Град» у період 11-12 червня. Про це йдеться у звіті місії, оприлюдненому 13 червня.

За даними місії, у ніч на 12 червня під час перебування у Кадіївці (колишній Стаханов), що під контролем угруповання «ЛНР», СММ зафіксувала близько 140 вибухів на відстані 8-10 кілометрів з північної і північно-східної сторони.

Також, як повідомляють у СММ ОБСЄ, під час перебування у Кадіївці спостерігачі зафіксували у цій місцевості ще 80 вибухів на ближчій відстані, 60 із яких, вірогідно, були зумовлені застосуванням системи «Град».

Упродовж останніх днів українська сторона звинувачує бойовиків у застосуванні, зокрема, й крупнокаліберного озброєння. В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не коментують зведення штабу АТО, але, зі свого боку, звинувачують українських військових у порушенні «режиму тиші». 
…

Хорватія продовжить підтримувати Україну в усіх міжнародних організаціях, включаючи НАТО. Про це президент Хорватії Колінда Грабар-Китарович заявила 13 червня на зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

«Хочу підкреслити свою повагу до суверенітету й територіальної цілісності України, її політичної свободи. Хорватія продовжить підтримувати вас у Раді Європи, Європейському союзі, ОБСЄ, ООН, НАТО, особливо у зв’язку з переговорами про тісніше залучення України до структур Європейського союзу та НАТО», – сказала президент.

За її словами, також Хорватія підтримує зусилля всіх сторін у рамках Мінського процесу щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Раніше Гройсман повідомив, що на зустрічі з хорватським колегою Андреєм Пленковичем обговорив формування нового газового коридору Хорватія – Угорщина – Україна

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман завершує увечері 13 червня дводенний офіційний візит до Республіки Хорватії. 
…

Подільський районний суд Києва 13 червня визнав недостовірною інформацію, поширену депутатом Верховної Ради Сергієм Лещенком, про організацію незаконного збору інформації міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та прослуховування телефонних розмов працівниками Міністерства внутрішніх справ. Суд зобов’язав народного парламентаря спростувати цю інформацію. Про це повідомляє прес-служба МВС.

За даними відомства, йдеться про інтерв’ю Лещенка, оприлюднений на сайті німецького видання Deutsche Welle. Позов стосувався публікації за 18 листопада 2015 року, у якій парламентар, зокрема, заявляв про начебто прослуховування його співробітниками МВС.

Сам Сергій Лещенко на своїй сторінці у «Фейсбуці» наголосив, що буде оскаржувати рішення суду, назвав його «не тільки незаконним, але й абсурдним». Депутат також зазначив, що не отримав повістку про засідання суду 13 червня. 
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту України від гібридної війни, яку веде Росія. Про це Турчинов сказав в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».

«Військові дії тривають на сході нашої країни вже три роки, і переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО. Водночас потрібно зазначити, що антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань. Саме в рамках АТО ми зупинили агресора, змогли провести президентські, парламентські і місцеві вибори, а також звільнили значну частину окупованої території України. Водночас настав час перейти до нового формату захисту країни», – сказав Турчинов.

За його словами, чинне українське законодавство передбачає два основних випадки, коли дозволяється бойове застосування Збройних сил – це оголошення війни і антитерористичної операції.

«Настав час не просто визнати окупованими деякі регіони Донецької і Луганської областей, а чітко, на законодавчому рівні, визначити засади державної політики щодо їх звільнення», – додав секретар РНБО.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Влада України оголосила про проведення антитерористичної операції проти підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати російські «добровольці». За даними ООН, на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисяч людей.
…

Співробітник Служби безпеки України, який брав участь в акції під будинком антикорупційного активіста Віталія Шабуніна 9 квітня, усунений з посади, а щодо його дій призначене службове розслідування. Про це йдеться у відповідях Служби безпеки України на відповідні запити.

Журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») поцікавилися в СБУ, чи усунений з посади або звільнений співробітник Департаменту захисту національної державності Роман Матковський, та чи пов’язане таке рішення з його участю у подіях 9 квітня.

«Зазначений військовослужбовець відсторонений від виконання обов’язків по раніше займаній посаді», – мовиться у відповіді на запит.

​Решта запитань залишені без відповіді.

Разом з тим, Голова Служби безпеки України призначив службове розслідування дій Романа Матковського.

«Управлінням внутрішньої безпеки здійснюється перевірка фактів та обставин (…) щодо можливої організації (…) Матковським Р.М. акції пікетування поблизу будинку Шабуніна В. 9 квітня», – написав заступник голови СБУ Михайло Глуговський у відповідь на звернення юристів «Центру протидії корупції».

Він також пообіцяв додатково повідомити про результати службового розслідування.

У квітні програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») повідомила, що на акцію протесту під будинком голови ГО «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна працівники Служби безпеки України виїжджали просто з-під будівлі відомства, діяли злагоджено з мітингувальниками, яких дочекались на метро «Славутич», і кортежем поїхали до будинку активіста, а відеозйомкою акції з дрона на місці подій керував безпосередньо працівник департаменту захисту національної державності СБУ Роман Матковський. 

Президент Петро Порошенко під час прес-конференції на запитання журналіста «Схем» щодо «систематичного переслідування тих людей, які незгодні з деякими діями влади», зокрема й про акцію 9 квітня, закликав «поставитися до роботи Служби безпеки із розумінням» та зазначив, що «СБУ має надзвичайні завдання з огляду на гібридну війну проти України».

Згодом СБУ заявила, що її участь в акції під будинком антикорупційного активіста – випадковість. При цьому начальник департаменту захисту національної державності СБУ Віктор Кононенко повідомив, що Роман Матковський «понесе відповідне покарання службове». 
…

Сенатори США 12 червня оголосили про двопартійну угоду щодо законопроекту, який передбачає  нові санкції проти Росії через її втручання в президентські вибори у США, водночас законодавчо закріплюючи і нинішні санкції через агресію Росії в Україні.

Демократи і республіканці з комітету із міжнародних відносин і банківського комітету погодилися з поправкою, яка додаватиметься до законопроекту про санкції щодо Ірану, який також накладе на Росію нові санкції через порушення прав людини і надання зброї уряду президента Сирії Башара аль-Асада.

Щодо санкцій, пов’язаних із виборами, то вони будуть стосуватися «осіб, які здійснюють зловмисну кіберактивність від імені уряду Росії», йдеться в короткому поясненні до законопроекту.

Двопартійна поправка також передбачає застосування існуючих санкцій, введених відповідно до президентського указу, за умови, що Конгрес зможе розглянути і потенційно заблокувати будь-які спроби Білого дому пом’якшити такі санкції стосовно Росії.

«Кодифікуючи існуючі санкції і вимагаючи від Конгресу перегляду будь-якого рішення послабити чи посилити їх, ми гарантуємо, що Сполучені Штати продовжать карати президента Володимира Путіна за його нерозумні й дестабілізуючі дії», – сказав лідер демократів у Сенаті Чак Шумер. Він додав, що нові санкції також відправлять Росії від Вашингтона «потужну і двопартійну заяву».

Очікується, що поправка буде проголосована разом із законопроектом про санкції щодо Ірану вже цього тижня.

США, Європейський союз та інші країни «Групи семи» скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою Росії фізичних і юридичних осіб, а також щодо деяких секторів російської економіки кількома пакетами. Чинність цих санкцій періодично продовжують через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу.

Лідери країн «Групи семи» на саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона й надалі не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.
…

Європейський комісар із політики сусідства й переговорів щодо розширення Йоганнес Ган заявляє, що проведення наступного саміту Східного партнерства восени у Брюсселі є доказом того, що відносини з сусідами на східних кордонах співдружності важливі не лише для держав-членів, на кшталт Польщі, Чехії чи країн Балтії, а й для всього ЄС.

«Саміт Східного партнерства відбудеться у листопаді вперше у Брюсселі. Це не означає, що тепер ми не так зацікавлені у цій ініціативі, як колись. Навпаки, той факт, що саміт відбудеться у Брюсселі, – це підтвердження того, що не лише східні європейські держави-члени ЄС дуже залучені до тих подій, що відбуваються на сході, але й всім 28 державам-членам цікаві ситуація та розвиток подій в державах Східного партнерства. Тож Брюссель для проведення саміту був вибраний саме з цією метою», – сказав єврокомісар.

Ган також повідомив, що вже йде підготовка пакету 20 дуже конкретних досягнень на період до 2020 року.

«Це свідчення того, що не просто бігаємо з одного саміту на інший, а що й у нас на думці є великі результати, щодо яких кожні два роки ми підбиваємо підсумки прогресу в реалізації проектів, скажімо, у сфері транспорту, енергетичної ефективності, охорони довкілля чи міжлюдських контактів», – заявляє представник Єврокомісії.

Саміт ініціативи «Східного партнерства», яка з одного боку, об’єднує 6 східноєвропейських країн, включно з Україною, а з іншого – із Євросоюзом, запланований у Брюсселі на 24 листопада цього року.

Всі попередні саміти цієї багатонаціональної платформи проводилися у столицях країн, які на той час головували у Раді Євросоюзу. В 2009-му саміт лідерів Східного партнерства відбувся у Празі, у 2011-му – у Варшаві, в 2013-му саміт приймав Вільнюс, а останній 2015 року пройшов у столиці Латвії Ризі.

З 1 липня до 31 грудня цього року замість Великої Британії, яка через «брекзит» відмовилася від свого головування в Раді Європейського союзу, керівництво Радою ЄС перейде до Естонії. 
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби двоє військовослужбовців ЗСУ загинули, ще четверо зазнали поранень та бойових травм. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«67 разів бойовики відкривали вогонь по підрозділах Збройних сил України минулої доби. Неодноразово застосовував противник і артилерійське озброєння, яке згідно з Мінськими угодами, повинно бути відведеним на визначені відстані від лінії зіткнення», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойовики стріляли і по житлових районах, здійснюючи щільні обстріли з мінометів та менш потужного озброєння у південному передмісті Авдіїівки та біля Кам’янки.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в 13-ти обстрілах районів, підконтрольних луганським бойовикам. Сайти донецьких сепаратистів станом на 7:00 понеділка не вказують про ситуацію на захоплених угрупованням «ДНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

У ранковому ефірі Радіо Свобода обговорює такі питання:

– Чи буде курортний сезон в Одесі?

– Навіщо «безвіз» тим, хто не хоче мандрів до Європи?

– Хто будує «український світ» на противагу «русскому миру»?

У Ранковій Свободі на Крим.Реалії ведучий Юрій Матвійчук говоритиме на ці теми із засновницею проекту «Сonsolation» Юлією Курохтіною, головою Союзу українок Чехії Марією Прокоп’юк, народним депутатом Олексієм Гончаренком, співаком Тарасом Компаніченком та радником міністра економіки Юрієм Драганчуком.

Дивіться із 07:00.

 
…

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що у неділю підтримувані Росією бойовики обстріляли ввечері житлові райони Авдіївки. Про це йдеться в повідомленні на сторінці штабу у Facebook.

«11 червня, близько 18:00 під час обстрілу позицій сил АТО в районі Авдіївки під вогонь, який вели танки бойовиків, також потрапили житлові квартали населеного пункту. Внаслідок вибуху 125-міліметрового снаряду пошкоджено три житлові будинки на вулиці Островського. В будівлях вибиті шибки та пробиті дахи. На щастя, ніхто з місцевих мешканців не постраждав. В житловому кварталі, який потрапив під обстріл також пошкоджено електричну мережу», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на місці обстрілу працює спостережна група української сторони СЦКК.

Раніше у штабі українських військових повідомили, що з початку поточної доби бойовики 28 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

На сайтах донецьких бойовиків інформації про бойову активність, зокрема, поблизу Авдіївки немає.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) звернулася з проханням до представників міжнародних місій в захопленому бойовиками Донецьку із проханням допомогти з’ясувати місце перебування журналіста Станіслава Васіна (Асєєва). Про це повідомив на сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Оскільки спілка не має офіційних представників на тимчасово непідконтрольній українській владі території, ми звернулися до Бюро представника ОБСЄ зі свободи медіа у Відні із проханням, аби представники СММ ОБСЄ дізналися про ситуацію на місці, в Донецьку. Крім того, ми направили листа до Міжнародного комітету Червоного Хреста із проханням зустрітися з матір’ю зниклого колеги та з’ясувати, якої допомоги він потребує», – повідомив Томіленко.

На його думку, міжнародні місії можуть «звернутися напряму» до тих, хто нині контролює ситуацію в Донецьку, щоб отримати достовірну інформацію про долю Станіслава Васіна.

Раніше сьогодні у Службі безпеки України підтвердили інформацію про зникнення українського журналіста, який жив у Донецьку з часу окупації і писав для українських ЗМІ під псевдонімом Станіслав Васін.

Блогер і автор Радіо Донбас.Реалії Станіслав Васін зник у Донецьку. Першим про зникнення журналіста повідомив екс-депутат Єгор Фірсов. За його словами, в угрупованні «ДНР» родичам Станіслава Васіна не дають жодної інформації про його місце перебування, відомо, що мати востаннє спілкувалася з ним 2 червня, наступного дня вони мали зустрітися у Макіївці, але цього не сталося, Станіслав просто не вийшов на зв’язок. За даними Фірсова, у квартирі Васіна – сліди злому і обшуку. Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Станіслав Васін готував репортажі про життя Донецька для Радіо Донбас Реалії й інших видань. Зв’язку з ним редакція Радіо Свобода також не має з 2 червня.

З 2014 року частину Донеччини і саме місто Донецьк контролюють підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР».
…

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків від початку доби і до 18-ї години неділі втрат серед українських військовослужбовців на Донбасі немає. Про це йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

«З початку доби бойовики 28 разів відкривали вогонь по підрозділах Збройних сил України, час від часу застосовуючи й важке артилерійське озброєння, заборонене Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу вранці обстріляли з гранатометів та вивели з ладу насосну станцію першого підйому Південно-донбаського водоводу.

«Постраждалих серед персоналу станції немає. Втім сотні тисяч людей знову на невизначений термін залишились без води. Пізніше, близько 11-ї години, обстрілюючи наші позиції в районі Зайцева, окупанти вкотре поцілили з гранатомета у житловий будинок місцевих мешканців. На щастя, ніхто з цивільних не постраждав», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповання «ДНР» звинуватили українських військових у обстрілі насосної станції. Вони стверджують, що ЗСУ стріляли біля Ясинуватої учора і продовжили обстріли сьогодні вранці. Сепаратисти оголосили «режим надзвичайної ситуації» через припинення подачі води в Докучаєвськ.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових в обстрілі селища Фрунзе, через що, як кажуть бойовики, було пошкоджено газопровід.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Опівночі за київським часом набула чинності візова лібералізація для громадян України при короткотермінових подорожах українських громадян до країн ЄС і «шенгену», тобто безвізовий режим, у тих країнах ЄС, що перебувають із Україною в одному часовому поясі.

Це Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія, Греція і Кіпр.

У переважній частині Європи чинність безвізового режиму почнеться о 1-й за Києвом, коли північ настане й там.

Кілька країн, яких стосується новий режим, чи їхніх територій стануть доступними для громадян України наступними годинами. Йдеться про Португалію, потім португальські Азорські острови й Ісландію, відтак данську Гренландію.

Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися цим режимом, треба мати біометричний паспорт і, так само як і у випадку з візовим режимом, бути спроможним на прохання прикордонних органів довести мету й умови своєї поїздки, свою платоспроможність тощо.

Безвізовий режим дозволяє перебувати у країнах, яких він стосується, до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування.
…

«І ця подія знаменує остаточний розрив нашої держави з Російською імперією, а українського демократичного світу – з авторитарним «русским миром»
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Європейський союз до більш амбітних і стратегічних цілей у розбудові відносин із Україною.

«Демократична і європейська Україна є невід’ємною частиною стабільності в Європі», – сказав він, виступаючи в перебігу робочого візиту до Австрії на Європейському форумі Вахау, інформує прес-центр МЗС.

Виступаючи перед учасниками форуму, серед яких – міністри закордонних справ низки європейських держав, члени уряду Австрії, представники експертних кіл, Клімкін наголосив на важливості спільної відповідальності за успіх європейського проекту, мовиться в повідомленні.

Коментуючи виклики, які постають перед сучасною Європою, міністр відзначив необхідність тіснішої співпраці для подолання наявних загроз європейській безпеці. Клімкін, зокрема, наголосив: «Нашим спільним європейським інтересом є, щоб Росія припинила свою політику агресії й порушення міжнародного права». Важливими кроками на цьому шляху має стати сумлінне виконання Росією мінських домовленостей і припинення незаконної анексії Криму, наголосив міністр.

Крім того, мовиться в повідомленні, в контексті завтрашнього набуття чинності режимом безвізових поїздок до ЄС Клімкін сказав: «Це момент свободи і визнання для українців. Це відчуття належності до Європи означає для нас надзвичайно багато».

Останнім часом у відносинах між Євросоюзом і Україною сталися кілька важливих кроків. Зокрема, Угоду про асоціацію між Україною і Європейським союзом ратифікувала остання країна-член ЄС, Нідерланди, також Євросоюз надав Україні безвізовий режим для короткотермінових відвідин, що набуде чинності в ніч на неділю, 11 червня.
…

Президент Литви Даля Ґрібаускайте заявила, що не бачить жодних підстав для послаблення санкцій Заходу проти Росії. Про це вона сказала у п’ятницю під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком в Харкові. 

«З нашої точки зору, з точки зору НАТО, Європейського союзу та ОБСЄ ситуація на східних кордонах погіршується, демонстративна агресивна поведінка досі зберігається. Тому немає жодних умов для послаблення будь-яких санкцій», – сказала Ґрібаускайте.

Також вона заявила, що «нормандський формат» працює, проте може бути змінений чи розширений. 

«Але у нас немає іншого вибору, ніж виконувати мінські домовленості», – додала президент Литви.

Європейський союз, США та інші країни «Групи семи» скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою Росії фізичних і юридичних осіб, а також щодо деяких секторів російської економіки кількома пакетами. Чинність цих санкцій періодично продовжують через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу.

Лідери країн «Групи семи» на саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона й надалі не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.
…

У Дніпрі через заворушення 9 травня біля монументу Слави вручено повідомлення про підозру 16 особам. Про це у п’ятницю повідомили заступник прокурора області Роман Токар та керівник слідчого відділу обласної прокуратури Сергій Лисаченко.

За інформацією Руслана Токаря, слідство встановило роль кожного із підозрюваних, зокрема, було вручено повідомлення про підозру трьом організаторам, двом особам, які передавали кошти, одному координатору, який керував молодиками на місці подій, а також десятьом активним учасникам масових заходів.

Як зазначив Роман Токар, їхні дії кваліфіковані за різними статтями Кримінального кодексу України. Семи особам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Він також поінформував, що слідчі уклали угоди з чотирма особами, які співпрацюють зі слідством, надаючи важливі дані. Ці люди брали участь у масовому заході, але фізичної шкоди учасникам не спричиняли, їм призначено штрафи – по 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На брифінгу посадовці прокуратури оприлюднили частину фото та аудіо матеріалів слідства, які, за словами прокурорів, доводять провину підозрюваних.

«Слідчими встановлено, хто саме з підозрюваних спричиняв тілесні ушкодження потерпілим. Це все зафіксовано доказами, які здобуто по кримінальному провадженню», – сказав заступник прокурора області.

За словами Романа Токаря, досудове розслідування справи наразі закінчується, у п’ятницю розпочинається процедура ознайомлення обвинувачених з матеріалами справи, а наступного тижня вона має бути скерована до суду.

Як поінформував заступник прокурора, в ході слідства допитано понад сто свідків, проведено 38 обшуків, 90 впізнань та низку інших слідчих дій. 14 осіб у справі визнали потеплілими.

У Дніпрі 9 травня під час ходи до Монументу слави представників Соціалістичної партії і партії «Опозиційний блок» між ветеранами АТО, молодими людьми спортивної зовнішності і поліцією сталися сутички. Поліція застосувала кийки, постраждали кілька ветеранів АТО, одного з розбитою головою забрала «швидка допомога». Загалом, за даними поліції, постраждали 14 людей.

10 травня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звільнив керівника Нацполіції Дніпропетровщини Ігоря Репешка і призначив на його місце Віталія Глуховерю, який раніше обіймав посаду керівника Дніпровського інституту внутрішніх справ.
…

З групи «Воля народу» у Верховній Раді України вийшли два народних депутати – Сергій Мельничук та Олександр Онищенко. Про це на засіданні парламенту повідомив спікер Андрій Парубій.

«До мене звернулася група «Воля народу» з тим, що вони просили би іще одну особу виключити з їхнього складу. Я вимагав, щоб він прибув безпосередньо з цим питанням, але оскільки група звернулася, то я зачитаю іншу заяву — відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про регламент Верховної Ради України» повідомляю про вихід із складу депутатської групи «Воля народу» народного депутата України Олександра Онищенка», – сказав Парубій.

Також він заявив, що відповідно до регламенту, інформує про вихід народного депутата Сергія Мельничука зі складу групи «Воля народу».

Після виходу Мельничука та Онищенка з групи у «Волі народу» залишається 17 народних депутатів.

Відповідно до регламенту Ради, «Воля народу» протягом 15 днів має поповнитися до щонайменше 19 народних обранців, оскільки кількість депутатів в групі має бути не меншою, ніж та, яка була на початку роботи парламенту поточного скликання у найменшій фракції.

У липні минулого року Верховна Рада позбавила Олександра Онищенка депутатської недоторканності, якраз перед цим він виїхав із України. Він проходить у так званій «газовій справі». Йому інкримінуються злочини через участь у злочинній організації з метою заволодіння майном ПАТ «Укргазвидобування», легалізації (відмивання) доходів, організації службового підроблення тощо.

 
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) повідомили про припинення досудового розслідування кримінального провадження проти голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського у справі так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів». Про це йдеться на сторінці САП у Facebook.

«На виконання вимог національного закону та міжнародно-правових договорів детективами НАБ України за погодженням з процесуальними керівниками до уповноважених органів інших держав спрямовано ряд клопотань про надання міжнародної правової допомоги у цій справі. До отримання відповідей від іноземних партнерів слідство у справі зупинено на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 КПК України (виконання процесуальних дій у рамках міжнародного співробітництва – ред.)», – мовиться в повідомленні.

За даними прокурорів, отримані під час слідства офіційні документи українських дипломатів, які забезпечували організаційний супровід відряджень Михайла Охендовського, містять «суттєві суперечності».

«Залишається встановити, які саме конкретні дії Михайло Охендовський, перебуваючи у закордонних відрядженнях, виконував в інтересах Партії регіонів, і чи виконував їх взагалі», – зазначили в САП.

Решта матеріалів так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, як зазначили у САП, мають бути далі досліджені в окремому провадженні, яке вже скероване до Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

30 травня 2016 року НАБУ почало розслідування через імовірне одержання Михайлом Охендовським коштів із «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, а саме – понад 160 тисяч доларів.

Голові ЦВК повідомили про підозру в одержанні хабарів в особливо великих розмірах. У НАБУ повідомили, що достовірність підписів Охендовського у журналі звітності про видатки з «чорної бухгалтерії» підтвердили дві експертизи. Сам Михайло Охендовський свою провину заперечує.

НАБУ зверталося до суду з клопотанням про відсторонення Охендовського з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.
…

У Білому домі США знову заявили, що санкції стосовно Росії через її втручання в Україні будуть збережені доти, доки Москва не виконає повністю своїх зобов’язань щодо вирішення кризи в Україні.

Доти США твердо віддані збереженню чинних санкцій щодо Росії, сказала речниця Білого дому Сейра Гакабі Сандерз.

«Ми переконані, що чинний режим санкцій, запроваджений виконавчою владою США, є найкращим інструментом для того, щоб змусити Росію виконати свої зобов’язання», – заявила вона на брифінгу.

У Вашингтоні за адміністрації президента Дональда Трампа вже не раз заявляли, що запроваджені 2014 року й відтоді кілька разів посилені і продовжені санкції США щодо Росії будуть збережені, доки зберігаються їхні причини, тобто до виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями про врегулювання на окупованій частині Донбасу для головної частини санкцій і до деокупації Криму для іншої частини.

Під час виборчої кампанії 2016 року Трамп, навпаки, не раз давав знати, що в разі перемоги хотів би швидкого відновлення відносин із Росією і, зокрема, можливого скасування санкцій і навіть визнання «російського статусу» Криму. Після інавгурації він змінив цю позицію.

США й інші країни «Групи семи», а також Європейський союз скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою фізичних і юридичних осіб із Росії, із окупованих територій Криму і частини Донбасу, а також щодо цілих деяких секторів російської економіки кількома пакетами, чинність яких час від часу продовжують, через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу. Лідери країн «Групи семи» на недавньому саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона, як і раніше, не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.
…

Представник Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова заявляє, що російські силовики в анексованому Криму через помилку понад півроку утримують Кабіра Мохаммада, затриманого на адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Про це правозахисниця сказала в ефірі Радіо Крим.Реалії, коментуючи утримання в кримському СІЗО Кабіра Мохаммада, якого співробітники ФСБ Росії затримали як «небезпечного терориста».

«Класична схема так званого російського правосуддя, коли вони помилково затримали не ту людину, але тепер свою провину не хочуть визнавати, тому що їм загрожує кримінальним переслідуванням за те, що вони незаконно утримують у неволі людину. Звичайно, вони не хочуть іти назад і роблять вигляд, що він дійсно терорист», – сказала Сєдова.

Водночас дружина затриманого Оксана Мохаммад заявила, що силовики насильно утримують її чоловіка через наявність українського громадянства. «Нам сказали, що справі заважає український паспорт. Якби був не український паспорт, а громадянина Німеччини або будь-якої іншої країни, його б випустили відразу», – сказала Оксана Мохаммад.

Керівник прес-служби Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України Михайло Чаплига повідомив, що механізми видачі українських громадян, утримуваних у СІЗО в анексованому Криму, на окупованій території, є малодієвими.

Громадянина України афганського походження співробітники ФСБ Росії затримали при в’їзді на півострів. Російська влада хоче екстрадувати його до Ірану – як нібито давно розшукуваного Інтерполом особливо небезпечного злочинця. Дружина затриманого стверджує, що її чоловік не бував в Ірані.

Консульство Афганістану в Росії направило в суд Армянська лист, що підтверджує особу затриманого Кабіра Мохаммада. У відомстві стверджують, що затриманий у Криму Кабір Мохаммад не має ніякого стосунку до згаданої Інтерполом людини. Однак рішення про утримання під вартою залишили в силі.

Правозахисники повідомляють, що в СІЗО Кабір Мохаммад переніс другий інсульт і потребує медичної допомоги.

За твердженням Кримської правозахисної групи, Кабір Мохаммад проживає в Україні від 1986 року, закінчив медичний інститут у Донецьку, мав посвідку на проживання. У 2012 році він отримав українське громадянство. Сім’я проживає в Борисполі Київської області. В Афганістані у Мохаммада і його родичів є сімейний бізнес, тому час від часу він літав до Афганістану.

Коментарі російських силовиків з приводу затримання на даний момент відсутні.

 
…

Близько 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб в Україні зіткнулися з проблемами у питаннях отримання соціальних і пенсійних виплат, заявили 8 червня у Дніпрі представники Агентства ООН у справах біженців у місті і правозахисники, які займаються відстоюванням прав переселенців.

Як повідомила керівник проекту «Адвокація і правова допомога внутрішньо переміщеним особам» Благодійного фонду «Право на захист» Марія Алексеєнко, за п’ять місяців нинішнього року до правників фонду з цією проблемою звернулось майже 10 тисяч переселенців, половина з яких – пенсіонери, які не отримують зароблені пенсії від кількох місяців до півроку.

За даними правозахисників, 8 червня виповнюється рівно рік з моменту ухвалення постанови Кабінету міністрів України № 365, якою уряд передбачив механізм здійснення контролю за соціальними і пенсійними виплатами переселенцям. Ухвалення цієї постанови, вважають правозахисники, викликало низку негативних наслідків для переселенців: соцслужби й органи пенсійного забезпечення припиняють виплати на підставі перевірок їхнього місця проживання, відсутності їх за місцем тимчасового проживання, відвідин непідконтрольної Україні території.

Правозахисники зазначають, що ця вимога урядової постанови суперечить Конституції України та міжнародному праву, яке гарантує людині користування правами і свободами без дискримінації за будь-якою ознакою, у тому числі місцем проживання.

За даними правозахисників, наразі в Україні до розгляду в судах вже дійшло понад 80 справ переселенців щодо припинення їм пенсійних і соціальних виплат.

«Законодавство країни має забезпечувати право громадянина на отримання пенсії, незалежно від того, де мешкає особа. Ми вважаємо, що пенсія – це не привілей, а право, тому люди, які заслужили, все життя працювали, мають отримувати свою зароблену пенсію. Постанову № 365 ми вважаємо дискримінаційною», – зазначив голова офісу Агентства ООН у справах біженців у Дніпрі Мамо Мулусеу.

8 червня 2016 року уряд ухвалив постанову № 365 про порядок призначення або відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам і порядок здійснення контролю за проведенням таких виплат за місцем фактичного проживання чи перебування.

Тепер для того, щоб призначити чи відновити соціальну виплату, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення має перевірити інформацію про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи, а вже за результатами цієї перевірки складають акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї – цей акт повинні підписати всі повнолітні члени сім’ї ВПО та представники органів соціального захисту. Постанова викликала багато критичних зауважень правозахисників, на їхню думку, вона порушує права і свободи переселенців.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що просування з перехідним процесом мінських домовленостей до місцевих виборів на окупованій нині частині Донбасу неможливе без створення озброєної поліцейської місії ОБСЄ і її постійного контролю за нині непідконтрольною українській владі ділянкою українсько-російського кордону.

На спільній прес-конференції після зустрічі з нинішнім головою Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністром закордонних справ Австрії Себастіяном Курцем у Києві український міністр також наголосив, що саме Росія наразі блокує на засіданнях Постійної ради ОБСЄ у Відні обговорення можливості створити для Донбасу озброєну поліцейську місію ОБСЄ.

«Ми всі чудово розуміємо, що без такого елементу почати ефективний перехідний процес неможливо. Ми всі докладаємо зусиль із метою розпочати абсолютно цілеспрямоване і сконцентроване обговорення цього питання, – сказав Клімкін. – Поліцейська місія – це питання, яке обов’язково має бути погоджено, має бути мандат, який дасть нам можливість підготуватися до майбутніх виборів».

Крім того, наголосив голова МЗС України, в майбутньому з’явиться також дуже важлива місія з роззброєння всіх незаконних збройних угруповань, як то передбачають мінські домовленості. «Зброя має зберігатися під надійним контролем, ми маємо почати підготовку до виборів. Це може зробити місія, у якій буде озброєний компонент за підтримки СММ (Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, що нині складається з беззбройних спостерігачів – ред.)», – сказав він.

Клімкін додав, що місія ОБСЄ також повинна мати ресурси, щоб здійснювати вже нині ефективну верифікацію неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, що теж передбачене мінськими угодами. «Інакше в нас буде постійний приплив російських регулярних військ, зброї і найманців, як це ми маємо зараз», – наголосив Клімкін.

«На жаль, місію не допускають до більшості ділянок на Донбасі, на жаль, місія не може бути присутньою цілодобово, але місія на сьогодні є єдиним способом контролю російського агресора. Слід посилити місію, і ми про це сьогодні говорили. І з погляду присутності й кількості співробітників, і з погляду технічного посилення», – сказав міністр..

За його словами, необхідний постійний і ефективний доступ місії ОБСЄ безпосередньо до кордону для контролю за ним, який означав би, що ця місія повинна мати можливість контролювати за допомогою технічних засобів усі дороги і залізничні колії, мати своїх людей на влаштованих сепаратистами «пунктах пропуску» на неконтрольованій ділянці кордону, через який, нагадав Клімкін, зараз ідуть озброєння, а також має отримати систему своїх спостережних пунктів вздовж неконтрольованої ділянки кордону, з яких будуть здійснюватися відповідні інспекції.

Курц, зі свого боку, повідомив, що чисельність нинішньої Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні буде збільшена з 700 до 1000 спостерігачів. Також, за його словами, обговорюється й питання про поліпшення технічних можливостей місії, зокрема, для ефективного здійснення контролю і в нічний час.

Раніше в середу Себастіяна Курца прийняв президент України Петро Порошенко, який закликав австрійського міністра і голову ОБСЄ активізувати консультації у Відні щодо розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

Київ уже неодноразово заявляв про необхідність розміщення на Донбасі озброєної місії ОБСЄ, зокрема, для контролю за кордоном. За останніми даними, Київ не контролює понад 409 кілометрів кордону з Росією на Донбасі.

За мінськими домовленостями, повернення цієї ділянки під контроль України можливе тільки як останній крок у врегулюванні на Донбасі, після виконання всіх решти. Але інші пункти домовленостей передбачають якнайшвидше запровадження верифікації становища на кордоні з боку ОБСЄ.
…