У Сімферополі в анексованому Росією Криму в мікрорайоні компактного проживання кримських татар Фонтани в будинку на вулиці Емель відбувається обшук, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Обшук проходить у будинку, де проживає сім’я кримських татар.

За словами сусідів, обшук почався близько шостої ранку і ще триває.

Публічних коментарів співробітників російських силових структур з цього приводу немає.

Причини обшуку поки що невідомі.

Читайте також: «Це як назад у Радянський Союз»: правозахисники розповіли про поїздку до Криму

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.
…

Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.

Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.

Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.

Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.

Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня. 

А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Колишнього заступника голови Верховної Ради України, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського висунули єдиним кандидатом у президенти від об’єднаних сил націоналістів, повідомляє прес-служба ВО «Свобода».

Рішення ухвалили на з’їзді 22 січня в Києві.

Кандидатуру Кошулинського підтримали ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» і «С14».

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Виборча кампанія почалася 31 грудня 2018 року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

«Над цим багато потрудилася наша церква Київського патріархату. І президенти сприяли… Але досяг мети нинішній президент Петро Олексійович Порошенко»
…

Колишній перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак заявляє, що приєднався до команди кандидата в президенти України, лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

«Я ухвалив таке рішення. Чесно признаюсь, що далося воно мені не просто з огляду на те, що я не є публічним політиком і завжди волів займатися конкретними практичними питаннями. І вважав, що публічна діяльність і політика – це не моє. Але наразі вибирати не доводиться, бо на цих президентських виборах вирішується доля країни», – написав Трепак у Facebook 22 січня.

Він зазначив, що виступає за об’єднання ключових демократичних сил і політиків, зокрема, Анатолія Гриценка, Андрія Садового і Святослава Вакарчука, про що він «особисто говорив» із кожним із них.

Трепак був першим заступником голови СБУ в 2015-2016 роках. 30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування на підставі заяви Трепака про «чорну бухгалтерію» Партії регіонів.

Перед цим в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» Трепак заявив, що передав до НАБУ документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки низці колишніх і нинішніх високопосадовців. Йдеться про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Російська сторона намагається вийти із ситуації щодо програних «Нафтогазові України» позовів у Стокгольмському арбітражному суді, повідомив голова компанії Андрій Коболєв.

«Російська сторона шукає варіанти виходу із ситуації щодо двох програних судових процесів у Стокгольмі. Вони трохи змінюють свою позицію: якщо раніше лунала фраза «відновити баланс», то зараз лунає «нульовий варіант на корпоративному рівні», – сказав голова правління «Нафтогазу».

Коболєв при цьому пояснює, що його компанія готова до різних варіантів, але виключно в рамках нині чинного українського законодавства.

«Ми готові до будь-яких варіантів, але за умови, що вони відповідають уже ухваленим рішенням у Стокгольмі й передбачають повне виконання Росією своїх зобов’язань за двома справами», – пояснив керівник «Нафтогазу».

Тим часом, Росія вважає, що перед тим, як перейти до розробки положень наступного газотранспортного контракту між Україною та Росією, слід «владнати» судові позови і визначитися із законодавством України – таку заяву зробив у Брюсселі міністр енергетики Росії Олександр Новак.

«По-перше, мають бути врегульовані всі судові розгляди, що нині відбуваються між компаніями «Газпром» і «Нафтогаз». По-друге, мають бути представлені чіткі правила й нормативно-правові акти з боку України, яка змінює своє законодавство. Водночас мають бути представлені параметри щодо тарифу, який має бути конкурентним відносно інших газопроводів і проектів», – сказав російський міністр.

Олександр Новак вважає, що позови української сторони, включно з останнім, майже на 12 мільярдів доларів, завищені і «не мають стосунку до дійсності».

Як одну з основних умов продовження транзиту після 31 грудня 2019 року Росія висуває вимогу до України відмовитися від виграних у Стокгольмському арбітражному суді позовів.

Минулого року ця міжнародна арбітражна установа за результатами розгляду двох справ зобов’язала «Газпром» сплатити «Нафтогазові» 2,7 мільярда доларів компенсації. Російський газовий монополіст відмовляється визнавати ці передбачені контрактом арбітражні рішення, судові розгляди навколо них тривають. Як заявив у Брюсселі виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, в України є доволі високі шанси знову виграти й новий арбітражний позов щодо «Газпрому», і це, в разі припинення наступного року транзиту російського газу через Україну, може коштувати йому ще майже 12 мільярдів доларів компенсації.

Переговори щодо майбутніх газотранспортних угод між Києвом і Москвою відбулися у Брюсселі під головуванням віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича й із участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і міністра енергетики Росії Олександра Новака.

Це було чергове, друге коло тристоронніх переговорів із участю представників України, Росії і ЄС про імпорт до України і транзит через Україну російського газу після 2019 року. Напередодні українська сторона заявляла, що головне завдання України на цих переговорах – зберегти транзит і підписати нові контракти відповідно до європейських правил. Перша зустріч на таких переговорах відбулася в липні 2018 року.
…

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв пояснив після тристоронніх переговорів щодо майбутньої газотранспортної угоди між Україною і Росією у Брюсселі подальші кроки в цих переговорах із Росією.

За його словами, в березні-квітні Україна і ЄС обговорять реакцію на російську газову пропозицію щодо можливих обсягів і термінів контракту.

«Далі буде оцінка даних пропозицій українською стороною. Ми зробимо свою «домашню роботу», і ми домовилися з Єврокомісією, що в березні-квітні буде наступна зустріч з європейцями, де ми обговоримо реакцію на їхню (російську – ред.) пропозицію», – заявив він, додаючи, що сподівається, що росіяни в цій зустрічі теж візьмуть участь.

Андрій Коболєв при цьому додав, що всі умови наступного контракту мають базуватися на європейському законодавстві.

«У нас із Європейською комісією є спільна позиція: будь-які нові умови транзиту мають бути основані на європейських принципах, які Україна імплементує. Ми, «Нафтогаз», збираємося їх неухильно дотримуватися», – заявив Коболєв.

Він також висловив здивування, що російська сторона на цих переговорах запропонувала просто продовжити нині чинний контракт на транзит газу.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін уточнив, що зараз законодавча база в Україні відповідає європейській, тож повертатися до старих контрактів, як це пропонують росіяни, немає можливості.

«Зараз умови абсолютно інші, й наше законодавство відповідає європейському. Тому повернення до якихось минулих «договорняків» просто неможливе», – заявив міністр.

Переговори щодо майбутніх газотранспортних угод між Києвом і Москвою відбулися у Брюсселі під головуванням віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича й із участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і міністра енергетики Росії Олександра Новака.

Це було чергове, друге коло тристоронніх переговорів із участю представників України, Росії і ЄС про імпорт до України і транзит через Україну російського газу після 2019 року. Напередодні українська сторона заявляла, що головне завдання України на цих переговорах – зберегти транзит і підписати нові контракти відповідно до європейських правил.

Перша зустріч на таких переговорах відбулася в липні 2018 року. Тоді представники ЄС, України і Росії по суті не ухвалили ніяких рішень, лише домовилися провести зустріч на рівні експертів у вересні 2018 року. На ту зустріч російська сторона не з’явилася. Так само, стверджують у Києві, Росія зірвала таку зустріч експертів і в новий її термін, 12 січня цього року.
…

Центральна виборча комісія офіційно зареєструвала як кандидататів у президенти висуванця від партії «УКРОП» Олександра Шевченка та самовисуванця Романа Насірова.

Таким чином, за даними ЦВК, станом на 21 січня 2019 року зареєстрували 12 кандидатів: Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Віталія Скоцика, Андрія Садового, Віталія Купрія, Євгена Мураєва, Анатолія Гриценка, Геннадія Балашова, Ольгу Богомолець, Олександра Шевченка та Романа Насірова.

Читайте більше тут: Президентська кампанія у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

20 січня під стінами Запорізької міської ради відбулася акція «SOS. Одеса. Запоріжжя». Її учасники під звуки сирени запалили фаєри. Як повідомили організатори акції, вони хочуть таким чином підтримати вимогу одеських активістів щодо відставки мера Одеси Геннадія Труханова. Його справа наразі слухається у суді.

Один із організаторів Микита Мельник розповів Радіо Свобода, що учасники вимагають від влади зважати на думку громадськості.

«Хочемо, щоб влада дослухалась до людей, бо на даний час ми бачимо, що на одеські якісь випадки влада закриває очі і ніяк не реагує, тому повністю Одеса закрита для київської влади. Там мер, котрий підтримував «Антимайдан», котрий прихильник Росії, і по цей час йому нічого не загрожує. Він обростає своїми якимось «тітушками», владними підрозділами, і нічого не можуть з цим зробити», – заявив Мельник.

Аналогічні акції сьогодні відбуваються як у самій Одесі, так і в низці інших великих міст України – Києві, Харкові, Львові.

Раніше, одеські активісти неодноразово проводили акції протесту з вимогою переобрати міську владу.

Наразі в суді слухається справа мера Одеси Геннадія Труханова, його підлеглих та інших обвинувачуваних щодо привласнення коштів з міського бюджету.

Читайте також: Активісти принесли до одеської міської ради кістки в крові​

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.
…

Турецьке видання Bosphorus Naval News оприлюднило в соцмережах кадри проходу есмінця Сполучених Штатів Donald Cook через Босфорську протоку в Чорне Море.

«Есмінець Donald Cook пройшов через Стамбул 19 січня 2019 року у північному напрямку. Перший кадр: переміщення цього есмінця. Другий кадр: переміщення есмінця ВМС США до Чорного моря», – йдеться в підписі до світлин.  

19 січня в Національному центрі управління обороною Росії заявили, що відстежують перебування есмінця США в Чорному морі.

USS Donald Cook належить до ранньої версії есмінців типу «Арлі Берк».

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко раніше заявив, що у Чорне море все частіше заходять кораблі Альянсу.

25 листопада російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

Журналіст Дмитро Гнап стане кандидатом від партії «Сила людей» на виборах президента України. Про це стало відомо на з’їзді партії 20 січня.

За результатами внутрішнього голосування, Гнап отримав 53% голосів.

У своєму виступі Гнап нагадав, що вступив до партії «Сила людей» півтора місяці тому, восени 2018 року.

25 червня 2018 року Дмитро Гнап повідомив, що йде в політику. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».

Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.

Читайте також: Дмитро Гнап про минуле, за яке соромно, і майбутнє, за яке треба боротися

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Володимир Зеленський, який має намір балотуватися в президенти, підтвердив, що він через кіпрську фірму володіє разом з бізнес-партнерами трьома російськими кінокомпаніями, одна з яких навіть перемогла в конкурсі на отримання коштів від мінкульту Росії – про цей російський бізнес шоумена журналісти «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Зелена родина ру». Раніше в інтерв’ю він заявляв, що закрив свій бізнес у Росії у 2014 році.

«Наша компанія володіє акціями тієї компанії. Це правда», – сказав Володимир Зеленський під час інтерв’ю виданню «Українська правда».

Крім того, він заявив, що компанію «Грин Филмс», яка перемогла в конкурсі на отримання коштів з російського держбюджету, передали в управління. Тож, за його словами, цю заявку на отримання російського фінансування подавали «ті, хто займається цією компанією» в РФ.

«Зеленський в інтерв’ю УП не лише зрештою підтвердив дані з нашого розслідування, але і визнав, що його кінокомпанія подавалась на конкурс російського Мінкульту на фінансування своєї кінострічки з бюджету Росії. Це було у 2017 році. Таким чином він сам спростував тезу про те, що його продакшн там фільмів після 2014 більше не знімає, а тільки збирає роялті за попередні роки», – зазначила головред програми «Схеми» Наталка Седлецька.​

За словами Зеленського, «Квартал 95» отримує роялті від усього продукту, що був вироблений до 2014 року. Але вийти із засновників російської компанії він не може, бо пов’язаний довгостроковими контрактами.

«Проект «Свати» був укладений до того, як у нас почалася війна з Росією. Контракт укладено на 10 років. Як я можу закрити цю компанію? Контракт до 21-го року. З 11-го до 21-го року ми отримуємо роялті від «Сватів». Ми отримуємо ці гроші. Так що ж нам зробити? Подарувати їх росіянам? Ні», – пояснює шоумен.

Утім, як зазначає Зеленський, він нібито знайшов вирішення цієї ситуації і планує найближчим часом вийти зі складу засновників кіпрської компанії.

Раніше «Схеми» встановили, що у Володимира Зеленського досі існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році.

Журналісти знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family Ltd. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри і соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

​Найбільш успішною серед них є «Грин Филмс». За даними Федеральної служби державної статистики Росії, у 2014 році розмір грошових надходжень на рахунки «Грин Филмс» склав понад 340 мільйонів рублів, у 2015-му – близько 208 мільйонів, у 2016-му – трохи більше ніж 123 мільйони рублів.

У 2017 році розмір надходжень «Грин Филмс» зріс до до майже 180 мільйонів. Серед них від оренди, роялті, ліцензійних платежів – близько 143 мільйонів рублів.

​Компанія «Грин Филмс» не лише досі працює в Москві, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.

Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю журналістові Дмитрові Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році. «Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив в 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«​У нас був офіс в Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато»​, –​ розповів він в інтерв’ю Гордонові.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалось поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів: «Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам». На уточнювальне питання щодо державних субсидій із російського бюджету на виробництво кінострічки, бізнесу в РФ він відповів: «Ви кажете неправду».

Згодом його прес-служба надіслала «Схемам» письмовий коментар, у якому зазначила: «Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудіовізуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

А вже на наступний день після виходу розслідування «Схем» Володимир Зеленський у відеозвернені вибачився перед журналістами за свою реакцію на запитання і частково прокоментував інформацію щодо бізнесу в Росії – оминувши питання щодо кіпрської фірми та перемоги компанії «Грин Филмс» у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.
…

За переказами, саме сьогодні відбулося Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості, а тому віряни, за традицією, масово купаються в ополонці
…

«Ми не просто пішли з Московського патріархату – ми вимушені були піти, бо не були згодні з тим, що там відбувалося» – священик Ігор Савва
…

Президент України Петро Порошенко своїм указом утворив військово-цивільну адміністрацію міста Щастя Новоайдарського району Луганської області.

«Командувачу об’єднаних сил, голові Луганської обласної державної адміністрації здійснити відповідно до закону України «Про військово-цивільні адміністрації» заходи, пов’язані з утворенням військово-цивільної адміністрації», – йдеться в указі президента від 18 січня.

Згідно із законодавством, військово-цивільні адміністрації – це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України або у складі Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії у Донецькій та Луганській областях).

Такі адміністрації призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Росії, зокрема проведення антитерористичної операції.
…

Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція України від початку виборчої кампанії отримали 91 звернення від громадських організацій про порушення під час проведення передвиборчої агітації, повідомив голова МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наразі найбільше правоохоронці оформили протоколів за статтею 212-13 Кримінального кодексу України про адміністративні правопорушення – виготовлення чи поширення друкованих матеріалів передвиборчої агітації, у якій відсутня інформація про місце друку, тираж та відповідальних осіб.

По 51-му зверненню здійснюється перевірка, стосовно вісьмох інформація не підтвердилася.

Аваков додав, що порушення були на користь зареєстрованих кандидатів у президенти Сергія Капліна, Анатолія Гриценка, Євгена Мураєва, Андрія Садового, Ігоря Шевченка та Валентина Наливайченка.

«Припускаю, що в низці випадків порушення не були навмисними і зареєстровані кандидати не мали до них стосунку і/або не надали значення незначним порушенням, або не знали про дії своїх штабів», – уточнив Аваков.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Наразі Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів.
…

Берлінська прокуратура розслідує ймовірну причетність німецького журналіста та консультанта німецького парламентаря від правої, анти-іммігрантської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Мануеля Оксенрайтера до підпалу Товариства угорської культури в Ужгороді в Ужгороді.

Про це центральному відділу Радіо Свобода повідомили у прес-службі відомства.

Про існування розслідування щодо Оксенрайтера було вперше повідомлено 17 січня виданням Die Zeit, яке посилалася на свої «джерела».

Перше судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді почалося в польському Кракові. Серед підозрюваних троє поляків, які були затримані відразу після інциденту.

14 січня один із них, Міхал Прокопович, заявив, що на злочин його надихнув німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий прокремлівськими поглядами.

У листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечував свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію «нісенітницею». При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один із підозрюваних у підпалі, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена). Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось із обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.

Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді був здійснений 4 лютого 2018 року. Цей підпал іще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які й без того стали вкрай напруженими після ухвалення Україною восени 2017 року поправок до закону «Про освіту» стосовно мови навчання. (27 лютого 2018 року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники).

Підпал, як випливає з матеріалів справи, скоїли троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», а третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна», тісно пов’язаної з близькими до Кремля ідеологами концепції «русского мира».

Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій підозрюваний, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. 

Представники слідства, яке здійснювали Департамент боротьби з організованою злочинністю і Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), впевнені, що провокація в Ужгороді мала призвести до ще більшого погіршення українсько-угорських відносин і зіграти на корить Росії – так повідомляв на умовах анонімності польському телеканалові TVP представник АВБ.
…

Суд у Ростові-на-Дону відмовився перенести засідання на прохання Павла Гриба, яке той висловив 18 січня через погане самопочуття, а також ігнорує вимоги ЄСПЛ провести додаткові обстеження, повідомив батько затриманого українця Ігор Гриб.

«Павло повідомив про побиття при затриманні, про те як його душили викрадачі, як знущались та вибивали покази. Та реакція суду нульова. Вимоги Європейського суду з прав людини провести додаткові фахові обстеження і надати про це матеріали до 02 січня 2019 року не виконані», – написав він у Facebook.

За словами Ігоря Гриба, наступне засідання у справі його сина заплановане на 24 січня.

Напередодні правозахисниця, юристка Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Москви надання медичних документів щодо актуального стану здоров’я Павла Гриба, який перебуває під судом у Росії. Суд вимагає надати такі дані до 2 січня.

Читайте також: Поспіх суддів і новий фігурант у справі Павла Гриба, ув’язненого в Росії: що відомо

15 листопада Павло Гриб відмовився свідчити в Північнокавказькому окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону. Його обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

У цьому поданні зазначені троє представників фракції «Опозиційний блок»: Олександра Долженкова, Василя Німченка та Вадима Новинського
…

Кількість учнів, залучених до інклюзивної освіти, за два роки зросла втричі, повідомила перша леді України Марина Порошенко в програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ) щодо результатів впровадження інклюзивної освіти в Україні.

За словами Марини Порошенко, загалом у країні є близько 47 тисяч дітей із особливими освітніми потребами.

«На початок 2016 року, коли ми тільки почали впроваджувати інклюзивну форму освіти, було залучено в звичайні школи близько 4-х тисяч особливих учнів, а через два роки – на початок 2018-2019 навчального року, ця кількість вже досягла майже 12 тисяч дітей», – повідомила перша леді, яка була ініціатором впровадження інклюзивної освіти.

За 2017-2018 роки, за її даними, вдалося відкрити 516 інклюзивно-ресурсних центрів, які прийшли на заміну старих психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).

Більше про впровадження інклюзивної освіти в Україні можна дізнатися з програми «Свобода в деталях» у неділю, 20 січня, о 21:04 на частотах Радіо НВ і на сайті Радіо Свобода в розділі радіо-онлайн.

 
…

60 днів у слідчому ізоляторі, без права внесення застави – таке рішення пізно ввечері 17 січня ухвалив Галицький райсуд Львова щодо 59-річної проросійської активістки, журналістки Олени Бойко (Віщур). Від літа 2016 року вона перебувала у Росії і брала участь у російських телепрограмах як експерт, критикуючи українську владу, підтримуючи угруповання «ДНР» і «ЛНР», а 16 січня була депортована в Україну і затримана СБУ.

До 17 березня 2019 року Бойко перебуватиме за ґратами, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. При цьому вона має право оскаржити рішення суду.

Суд задовольнив відповідне клопотання слідчих. Сама затримана під час судового розгляду також просила, щоб її утримували за ґратами, заявляючи, що на волі їй загрожує небезпека.

«Людина, яка скоїла злочин проти держави України, зараз буде за ґратами, і це – важливо. Те, що відбувалось у суді, це ще один доказ того, що російське гасло, що «Росія своїх не кидає» не діє… Ця жінка була оголошена у розшук, і коли вона перетнула кордон України, її було затримано працівниками СБУ», – заявив речник управління СБУ у Львівській області Олег Александров.

Проти Бойко порушена кримінальна справа за статтею 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), що передбачає позбавлення волі від 3 до 12 років).

«Насправді ФСБ і СБУ співпрацюють щодо видання людей, яких розшукують в Україні. Мене переслідують у моїй країні за мою точку зору. Я –редактор ресурсу «Політраша»», – сказала затримана.

Такий закид у СБУ відкидають і зараз розслідують різні версії, чому Росія видворила Бойко.

17 січня Служба безпеки України повідомила, що затримала українську журналістку Олену Бойко. Перед цим її депортували з Росії. Преображенський суд Москви визнав Бойко винною в порушенні правил перебування на території Росії, оштрафував на 5 тисяч рублів й ухвалив рішення про видворення за межі Російської Федерації. Суд встановив, що Бойко незаконно перебувала в Росії з літа 2016 року.

Олена Бойко (справжнє прізвище – Віщур) приїхала до Росії в березні 2016 року для участі в телеефірах у ролі експерта. Вона неодноразово була гостею політичних ток-шоу, де під оплески аудиторії критикувала чинну владу України, а також висловлювала підтримку угрупованням «ДНР» і «ЛНР».
…

Російська компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить Володимиру Зеленському і його бізнес-партнерам, не лише досі працює в Москві, попри заяви шоумена про закриття там бізнесу ще у 2014 році, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») «Зелена родина ру».

​Як виявили журналісти «Схем», компанія «Грин Филмс» планує знімати трилер «Вниз», в основі якого – запозичена в американців історія про незнайомих людей, які застрягають у ліфті. Одну з ролей у ньому має зіграти Володимир Машков, який у 2018 році був довіреною особою Володимира Путіна на виборах президента і виступав на з’їзді партії «Єдина Росія».

Саме для виробництва цього фільму«Грин Филмс», судячи з офіційних повідомлень на сайті Міністерства культури РФ, вирішила залучити, зокрема, і кошти з російського бюджету. Компанія взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання субсидій з бюджету РФ.

«Рекомендувати Департаменту кінематографії включити такі проекти ігрових авторських і експериментальних фільмів і організації, що представили їх, до переліку організацій кінематографії – одержувачів субсидій у 2017 році: ООО «Грин Филмс», «Вниз» – зазначено у протоколі від 11 липня 2017, розміщеному на сайті відомства.

Продюсер фільму «Вниз» Юргіс Вайсберг підтвердив телефоном, що стрічка – на стадії виробництва, і додав: «важко сказати, коли він вийде, тому що це залежить не тільки від готовності стрічки, але ще й від того, яка на ринку ситуація».

«Схеми» також намагалися поспілкуватися з директором «Грин Филмс» Дмитром Глашкіним щодо діяльності студії і держфінансування її проектів. Однак номери, вказані в офіційному реєстрі, виявилися некоректними. Журналісти залишили свої контакти Глашкіну через інший продюсерський центр. Зрештою, там відповіли, що поспілкуватися зараз у Глашкіна можливості немає.

«Три місяці його не буде. Він десь в експедиції, вони там щось знімають десь. Він сказав, що йому незручно спілкуватися – ось і все. Я йому все передав» – зазначив продюсер Андрій Радько.

«Схеми» також спробували зв’язатися із самим режисером майбутнього трилера – Марюсом Вайсбергом, але на дзвінки і повідомлення він не відповів.

«Схеми» знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів та телевізійних програм:«Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» та «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family LTD. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри та соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

​Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю Дмитру Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році. «Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив в 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«​У нас був офіс в Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато»​, –​ розповів він в інтерв’ю Гордону.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалось поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів:«Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам». На уточнювальне питання щодо державних субсидій із російського бюджету на виробництво кінострічки, бізнесу в РФ він відповів: «Ви кажете неправду».

Згодом його прес-служба надіслала «Схемам» письмовий коментар, у якому зазначила: «Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудіовізуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

 
…

У шоумена Володимира Зеленського, який заявив про свій намір брати участь у виборах президента України, досі існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший) «Зелена родина ру».

​Журналісти знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family Ltd. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри і соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

«Схеми» проаналізували фінансову звітність цих російських компаній і виявили, що всі вони продовжують свою господарську діяльність.

Найбільш успішною серед них є «Грин Филмс». За даними Федеральної служби державної статистики Росії, у 2014 році розмір грошових надходжень на рахунки «Грин Филмс» склав понад 340 мільйонів рублів, у 2015-му – близько 208 мільйонів, у 2016-му – трохи більше ніж 123 мільйони рублів.

У 2017 році розмір надходжень «Грин Филмс» зріс до до майже 180 мільйонів. Серед них від оренди, роялті, ліцензійних платежів – близько 143 мільйонів рублів.

Загалом надходження на рахунки цієї кінокомпанії Зеленського та партнерів у Росії з 2014 до 2017 року склали близько 13 мільйонів доларів, або більше ніж 350 мільйонів гривень за нинішнім курсом.

За даними реєстру прокатних посвідчень кінострічок у Російській Федерації, «Грин Филмс» продовжила продюсувати кінострічки у Росії після початку воєнної агресії у 2014 році. Йдеться про фільми «8 нових побачень» (2014 рік), «Між нами, дівчатами» (2015 рік), «Петля Нестерова» (2015 рік), «8 найкращих побачень» (2016 рік).

Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю журналістові Дмитру Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році.

«Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив у 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«У нас був офіс у Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато», – розповів він в інтерв’ю Гордонові.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалося поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів: «Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам».

Згодом його прес-служба у письмовому коментарі «Схемам» зазначила: «…Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудiовiзуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

«Схемам» також вдалося виявити, що фірма «Грин Филмс», якою через кіпрську компанію володіє Зеленський, виграла конкурс на отримання часткового фінансування виробництва кінострічки з бюджету Російської Федерації.
…

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко вперше за час ув’язнення мав тривале побачення з дружиною та дочкою, передає «Укрінформ».

«Ми з мамою вперше за 2,5 роки змогли обійняти нашого Романа Сущенка. Загалом побачення пройшло нормально. Батько схуд, видно, що етап дався йому нелегко. Почувається більш-менш нормально, місцевий лікар слідкує за його тиском. Передали батькові слова підтримки та показали листівки від колег. Він передає усім подяку та вітання», – розповіла дочка журналіста Юлія Сущенко.

За її словами, побачення тривало три дні і відбувалося в колонії в спеціальній кімнаті для тривалих побачень з ув’язненими.

«Батько розповів, що побутові умови його утримання у колонії покращилися після низки звернень з боку посольства України у Москві та українського уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Його перевели до більш теплої камери та хоча б дають окріп», – додала Юлія Сущенко.

Водночас вона підкреслила, що залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків. Крім того, журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

Конгрес українців Канади попередив Оттаву про загрозу російської пропаганди під час канадських парламентських виборів 2019 року.

«Наклепницькі та ексцентричні заяви, які поширюються через російські урядові медіа проти Канади, показують глибину, на яку опуститься російський режим, щоб атакувати країни та об’єднання, які підтримують Україну перед обличчям п’ятирічної російської агресивної війни проти України», – заявив голова Конгресу Ігор Михальчишин.

Він згадав про сюжет канадського суспільного мовника CBC від 15 січня, у якому журналісти розповідають, як російське телебачення стверджує, що нібито прихильники нацизму українці впливають на роботу канадського уряду.  

«Сюжет CBC розкриває підступну пропагандистську кампанію російського уряду проти Канади та української громади в Канаді. Очевидно, міцна підтримка Канадою України вбачається як загроза російським режимом, який вдирається в суверенні держави, катує та вбиває політичних опонентів та намагається підірвати заснований на правилах міжнародний порядок», – заявив голова Конгресу Ігор Михальчишин.

Парламентські вибори в Канаді заплановані на 21 жовтня 2019 року.

Відносини між Москвою і країнами Заходу загострилися після анексії Росією українського півострову Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Майно українського бізнесмена Дмитра Фірташа на Кіпрі заарештували за позовом російського банку ВТБ, повідомило російське видання «Коммерсант». За інформацією журналістів, вартість активів становить майже 46 мільйонів доларів.

Видання стверджує, що позов до окружного суду кіпрського міста Лімасол був поданий 20 грудня 2018 року юристами ВТБ. Його мають почати розглядати наприкінці січня.

«Коммерсант» пише, що Фірташ – бенефіціар приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» і зареєстрованого в Росії товариства з обмеженою відповідальністю «Титанові інвестиції». Ці підприємства володіють низкою великих хімічних підприємств в анексованому Росією Криму.

За даними джерел видання, позов ВТБ пов’язаний із кредитом, який ці компанії взяли у квітні 2015 року. У лютому компанії Фірташа нібито припинили здійснювати виплати в межах цього кредиту.

Холдинг бізнесмена Group DF на своїй сторінці у Facebook заявив, що «обмежувальні заходи є тимчасовим явищем на період розгляду справи в суді» і не впливають на роботу групи. У Фірташа стверджують, що оскаржуватимуть рішення.

Дмитра Фірташа вважають одним з основних «донорів» екс-президента Віктора Януковича, чий режим був повалений після масових протестів в Україні у лютому 2014 року. Після цього Фірташ втік до Росії, а звідти вирушив до Австрії, де був заарештований в 2014 році за ордером США. Він був звільнений після виплати застави у 125 мільйонів євро з умовою не покидати Австрію.

Фірташ є засновником консорціуму, який займається виробництвом добрив, титану і видобутком газу, також він є головним акціонером одного з телевізійних каналів України.
…

Соцмережа Facebook зробить більш жорсткими правила реклами для країн, де плануються вибори у 2019 році, в тому числі й України, повідомляє інформаційна агенція Reuters.

За даними агенції, компанія планує розширити правила та інструменти політичної реклами на своєму сайті, щоб завадити втручанням у вибори в Україні, Індії й Європейському Союзі перед важливими виборами, які мають відбутися протягом кількох наступних місяців.

Як зазначають у Reuters, купівля реклами на Facebook розширює аудиторію для політичної агітації, але у деяких випадках спроби вплинути на виборця можуть порушувати правила передвиборчої кампанії і політику самої соцмережі.

Читайте також: Російські боти стають активнішими з наближенням виборів – дослідження​

Під тиском урядів по всьому світу Facebook у 2018 році запровадив кілька ініціатив, які мали на меті посилити контроль за політичною рекламою.

Як заявила директор Facebook з глобальної політики й інформаційного просування Кеті Харбат, починаючи з 16 січня в Нігерії запускати передвиборчу рекламу зможуть тільки рекламодавці, які розташовані безпосередньо на території цієї країни.

Вибори президента в Нігерії заплановані на 16 лютого.

Така ж політика з лютого набуде чинності й щодо України.

Читайте також: Старші люди і консерватори більш схильні поширювати фейки – дослідження

В Індії, де навесні обиратимуть членів парламенту, Facebook планує зібрати всю передвиборчу рекламу у онлайн-бібліотеці з функцією пошуку, стверджує директор з управління продуктами соцмережі Роб Лезерн.​

Такі ж бібліотеки були запущені в Сполучених Штатах, Бразилії і Великій Британії минулого року.

«Ми вчимося на прикладі кожної країни. Ми знаємо, що не будемо бездоганними, але наша мета – постійно, безперервно вдосконалюватись», – заявив Лезерн.

Через інформацію про іноземне втручання у вибори в США 2016 року через Facebook директору і засновнику соцмережі Марку Цукербергу довелося свідчити в Конгресі та Європарламенті навесні 2018 року.

У грудні 2018 року дослідники, які працювали на Сенат США, дійшли висновку, що пов’язане з урядом Росії «Агентство Інтернет-досліджень» використовувало медійну рекламу і дописи на підроблених сторінках для підтримки кандидатури Дональда Трампа на виборах президента США у 2016 році.

Росія ці звинувачення відкидає.

У листопаді 2018 року Facebook заблокував 115 облікових записів своїх користувачів після того, як влада США сповістила про їхню підозрілу активність, яка може бути пов’язана з іноземною країною. Ця заява американського уряду була оприлюднена перед виборами до Конгресу США.

Чергові вибори президента України призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що разом із головою МЗС Словаччини і чинним головою ОБСЄ Мирославом Лайчаком прибув до контрольного пункту в’їзду та виїзду «Станиця Луганська» на лінії розмежування з окупованими територіями.

«Розпочався насичений день. Спільно з Головуючим в ОБСЄ Мирославом Лайчаком робитимемо все задля ефективної роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ і її вільного пересування, включно з Кримом і кордоном з Росією на Донбасі», – написав Клімкін у своєму Twitter.

Він також висловив думку, що «ніщо не дозволить краще зрозуміти, що відбувається насправді, ніж поїхати та на власні очі побачити реальний стан справ на Донбасі».

Лайчак також прокоментував поїздку на лінію розмежування. Він зазначив, що такі візити допомагають усвідомити вплив роботи політиків і дипломатів на мешканців Донбасу.

Читайте також: Глави МЗС України та чотирьох країн ЄС не змогли потрапити до Маріуполя через негоду – Клімкін​

«Я відвідав пункт в’їзду та виїзду в Станиці Луганській – місце, де ти розумієш, що все, що ми, політики й дипломати, робимо – або виявляємося нездатними зробити – безпосередньо позначається на життях невинних людей. Вони стикаються зі щоденними складнощами у тому, щоб забезпечити свої базові потреби», – пише голова ОБСЄ.

Раніше 16 січня Мирослав Лайчак заявив під час зустрічі із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, що питання анексії Криму, блокади Азовського моря та припинення бойових дій на Донбасі залишаються пріоритетом роботи ОБСЄ.

1 січня 2019 року стартував річний термін головування Словаччини в ОБСЄ. Тоді ж голова МЗС України Павло Клімкін повідомив про намір нового голови організації Мирослава Лайчака відвідати Донбас.
…

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в анексованому Росією Криму в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, помістили у відділення ендокринології клінічної лікарні імені Семашка в Сімферополі. Як повідомив кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін, стан Бекірова – «поганий, але стабільний».

«Сьогодні відвідав його в лікарні. Стан поганий, але стабільний. Проблеми з тиском і ногою, страждає від судом, сказав, що не спав майже всю ніч. Після огляду ендокринолога і призначення лікування в нього стабілізувався цукор», – розповів Ладін.

За словами адвоката, 16 січня Бекірова також оглянуть пульмонолог і кардіолог. Після цього йому призначать комплексне лікування. Захисник очікує, що медобстеження дасть незаперечні підстави для зміни запобіжного заходу Бекірова на домашній арешт.

Бекірова 15 січня вивезли на медичний огляд із СІЗО до лікарні імені Семашка в Сімферополі.

Рідні Бекірова повідомили про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…