«Ми вимагаємо відпустити всіх членів екіпажу. Вимагаємо, щоб Росія забезпечила вільне судноплавство, як це передбачено міжнародними угодами»
…

У Москві суд залишив у СІЗО ще чотирьох захоплених Федеральною службою безпеки Росії українських військових: Юрія Будзила, Богдана Небилицю, Сергія Чулибу та Юрія Без’язичного. Таке рішення винесла суддя Альбіна Галімова, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Раніше 15 січня Лефортовський суд Москви залишив під вартою до 24 квітня ще 12 українських військовополонених.

Читайте також: У суді Москви аплодували пораненим українським військовим​

Захист у ході тих засідань що вже відбулися, просив суд відмовити у клопотанні слідства про подовження арешту. У разі зміни запобіжного заходу військовим посольство України було готове надати їм житло.

Також судді Лефортовського районного суду Москви Галімова і Рябцев відмовили у клопотанні про зміну підсудності справи восьми захоплених українських полонених. Захист просив перенести розгляд подовження арешту у військовий суд, посилаючись на Женевську конвенцію.​

Всі 24 захоплених ФСБ біля берегів анексованого Криму українських військових заявили слідству, що є військовополоненими.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки знову в суді: хто вони і як почувають себе в полоні​

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​
…

Понад 60 громадських організацій Дніпропетровщини звернулись до президента та Верховної Ради України з проханням підтримати перейменування області на Січеславську. Про це у вівторок під час прес-конференції у медіацентрі «Відкритий» повідомив представник коаліції громадських організацій «Громадська підтримка: Січеславська – так!» Владислав Мельничук.

Як повідомив у коментарі Радіо Свобода Владислав Мельничук, серед авторів звернень – громадські організації різного спрямування: волонтерські, шахтарські, правозахисні, козацькі тощо. Вони представляють різні міста та райони області, зокрема Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, Нікополь, Кам’янське.

Кожна з організацій окремо звернулась до президента, голови Верховної Ради, голів фракцій та депутатських груп з проханням підтримати законопроект №9310-1, зареєстрований 165 народними депутатами України.

Читайте також: Суд визнав бездіяльність мерії щодо конкурсу на реконструкцію Вокзальної площі Дніпра – активісти​

«Ми вирішили робити такі звернення від кожної громадської організації окремо, аби показати, що насправді нас немало і ми всі є активними учасниками життя територіальної громади області і є офіційно зареєстрованими громадськими організаціями, і що це не є порожніми словами. Кожна організація посилалась на свої тези, на свої аргументи», – розповів Мельничук.

За його даними, звернення громадських організацій є «додатковим чинником, щоб донести до президента і народних депутатів, що назва «Січеславська» підтримується в регіоні».

Раніше громадська рада при Дніпропетровській облдержадміністрації звернулась до президента України та парламенту щодо підтримки в перейменуванні Дніпропетровської області на Січеславську.

За інформацією Владислава Мельничука, на це звернення вже отримана відповідь з парламенту, що питання передане на обробку народним депутатам.

Упродовж 2018-го в Дніпровській області тривала просвітницька кампанія «Січесласька – так!», однак її заходи не були дуже масовими. Після того, як в листопаді 2018 року депутати парламенту не змогли досягти одностайності щодо перейменування області на Січеславську, президент Петро Порошенко вніс свій законопроект про зміну назви на «Дніпровську», а група з понад ста депутатів запропонувала Раді новий законопроект – знову з варіантом «Січеславська».
…

Президент України Петро Порошенко помилував громадянина Ірану Алі Джадуея, засудженого за шпигунство, якого обміняли на українського моряка Андрія Новічкова, обвинуваченого в Ірані в убивстві, повідомив адвокат іранця Григорій Мар’яновський в ефірі «Громадського телебачення».

За його словами, президент Ірану також помилував українця.

Адвокат зазначив, що для українського суду Джадуей залишився винним у шпигунстві, проте в помилуванні йдеться, що з нього зняті основне та додаткові обвинувачення. Він стверджує, що його підзахисний хоче повернутися до України, бо в нього тут сім’я.

Мар’яновський повідомив, що переговори про обмін розпочалися приблизно навесні 2018 року.

Новічкова заарештували в лютому 2017 року, приблизно через півроку після арешту в Україні іранського громадянина Алі Джадуея. Українського моряка обвинувачували у вбивстві, йому загрожувала страта, а іранця влітку 2018 року засудили на 11 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна за шпигунство проти України.

Одесит виїхав на роботу в Іран восени 2016, підписав контракт на роботу старшим помічником капітана іранського судна Arezoo. Під час плавання в Південно-Китайському морі в одесита стався конфлікт із одним із матросів. За словами українця, спочатку той зайшов до робочого офісу, хоча у цей час мав фарбувати труби на вантажній палубі. Новічков каже, що матрос накинувся на нього після зауваження та спробував вдарити. Українець стверджує, що коли матрос вийшов з офісу, він пішов зачинити двері і побачив, як матрос вистрибнув за борт.

У лютому 2017 року Новічкова силою вивели на берег та доставили до поліції. Його звинуватили у вбивстві. Восени 2017-го моряк оголосив голодування, після чого його звільнили з-під варти під особисте зобов’язання консула, заборонивши залишати Іран до кінця розслідування. Українцю загрожувала смертна кара. Андрія Новічкова звільнили з іранської в’язниці тільки 8 січня 2019 року «в обмін» на повернення до Ірану Алі Джадуея.
…

Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повернули подання на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції партії «Блок Петра Порошенка» Ярослава Дубневича, повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган у Facebook.

«Аналіз підготовленого прокурорами САП подання… засвідчив, що воно неповною мірою відповідає вимогам регламенту ВР України, у ньому наявні твердження щодо організації Я.Дубневичем злочинної схеми заволодіння коштами, які не підтверджуються, є сумнівними чи можуть бути легко спростовані», – написала Сарган.

Вона додала, що подання потребує «суттєвого доопрацювання в частині доказової бази, яка має беззаперечно підтверджувати зроблені слідством висновки, а не ставити їх під сумнів».

Ярославу Дубневичу інкримінують «привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
…

Лідер громадської організації «Авто Євро Сила» Олег Ярошевич заявив, що братиме участь у виборах президента України.

«Я буду балотуватися як самовисуванець на президентських виборах цього року… Моє рішення було суто технічним, тому що ми не довели свою правоту, не зробили те, що потрібно для всіх українців, а це – у маленькому вигляді розмитнення, ми не довели його до крайньої межі. Для того, щоб це зробити більш правильно, довести до логічного завершення, потрібно мати важіль впливу», – сказав Ярошевич у своєму зверненні на сторінці «Авто Євро Сили» у Facebook.

Ярошевич очолював акції протесту автомобілів на «єврономерах». Вони вимагали зробити так, щоб розмитнення автомобіля обходилося не більше за третину від його вартості.

Станом на 14 січня ЦВК зареєструвала п’ять кандидатів у президенти: екс-міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка, народного депутата Сергія Капліна, мера Львова Андрія Садового, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка та професора Віталія Скоцика.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Ігор Смешко, відомий як голова Служби безпеки України у 2003–2005 роках, заявив, що теж вирішив претендувати на посаду президента України на виборах цієї весни.

«Дорогі Друзі, рішення, про яке Ви просили, прийнято. Почав оформлення документів для реєстрації в ЦВК кандидатом в Президенти України», – написав він у фейсбуці.

Із цією ж заявою він також виступив і у програмі «Live Гордон», що виходить в ефір на телеканалі «112 Україна». За його словами, він «не має альтернативи» висуненню на посаду президента, бо, за його словами, коли порівняти Україну з літаком, то, мовляв, дуже добре знає всіх тих, хто хоче взяти кермо літака, і чудово знає, що «жоден із них літати не може», крім нього самого.

Попереднього дня, 12 січня, ведучий програми Дмитро Гордон, він же власник інтернет-видання свого імені «Гордон», закликав Ігоря Смешка оголосити про висунення своєї кандидатури на виборах президента, твердячи, що вважає його «ідеальним кандидатом на посаду президента», який міг би «консолідувати і принести користь країні в переломний момент».

Дотепер Смешка не розглядали як реального претендента на посаду президента України.

Ігор Смешко найбільше відомий своєю роботою як голова СБУ у 2003–2005 роках. 2005-го також був звільнений із військової служби у званні генерала-полковника. У 2014–2015 роках був радником президента України, а також головою комітету з питань розвідки при президентові України; 2015 року, після ліквідації цього комітету, став позаштатним радником президента.

Ігор Смешко також відомий можливою відносною причетністю до отруєння тодішнього кандидата на виборах президента України Віктора Ющенка в жовтні 2004 року: це отруєння, досі не розкрите, сталося, як припускають за однією з версій, саме під час зустрічі кандидата і голови СБУ у приватній обстановці на дачі заступника голови СБУ, відтак СБУ під керівництвом Смешка брала участь у розслідуванні цієї справи. Пізніше Смешко не раз стверджував, всупереч численним висновкам лікарів, які лікували Ющенка від отруєння діоксинами, що ніякого отруєння взагалі не було.

Вибори президента України мають відбутися 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня. Висування кандидатів, від політичних партій чи шляхом самовисування, триває до 3 лютого, реєстрація кандидатів – до 8 лютого.
…

«Ніхто вже не здатен зупинити Україну та українців на нашому шляху по розбудові власної держави»
…

«Це лише початок для духовної роботи, бо ми казали, що двері відкриті, і з кожним днем та чи інша громада, та чи інша парафія приєднуються до нашої церкви»
…

«А де їх томос? Сталіним підписаний? Ось це все з цього і починалось. Правда – її не сховаєш» – президент України
…

«А де їх томос? Сталіним підписаний? Ось це все з цього і починалось. Правда – її не сховаєш» – президент України
…

Чак Шумер намір ініціювати відповідне голосування Сенату з питання про зняття санкцій з компаній, пов’язаних з російським підприємцем Олегом Дерипаско
…

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заявляє про виклик на допит до Служби безпеки України. Про це повідомляється на сайті політика.

За цією інформацією, допит планується 15 січня на 11 ранку, щодо якої саме справи – не уточнюється: щодо причини допиту Гриценко порадив спитати у Петра Порошенка.

Натомість в СБУ заявили, що допитувати Анатолія Гриценка планується у якості свідка про «відомі йому факти розгортання гібридної агресії РФ».

«Водночас, з подивом ознайомилися із сьогоднішньою заявою А.Гриценка, оскільки ще на початку тижня людина, яка, назвавши своє прізвище, заявила про юридичне представлення його інтересів, узгодила зручний для Гриценка час візиту до Служби та з’ясувала причини та підстави для запрошення», – зазначили у відомстві.

12 січня Гриценко подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти України.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури пізніше, наразі ЦВК вивчає.
…

Поліція Дніпра здійснює перевірку за трьома заявами щодо порушення правил ведення передвиборчої агітації кандидатами на посаду президента України. Про це Радіо Свобода повідомили в обласному управлінні Національної поліції у відповідь на інформаційний запит.

За даними правоохоронців, заяви від спостерігачів про порушення надійшли до Соборного, Шевченківського та Центрального райвідділів поліції міста. Вони стосуються зовнішньої агітації кандидатів, яка не містить вихідних даних. Відомості внесені до журналів єдиного реєстру.

 Як повідомили в дніпровському представництві «Громадянської мережі «ОПОРА», спостерігачі організації склали заяви до поліції щодо порушення правил ведення передвиборної агітації кандидатами на пост президента України Сергієм Капліним та Ігорем Шевченком, зовнішня агітація яких на білбордах та сітілайтах, розташованих в Дніпрі, не мала вихідних даних.

Як зазначили в «ОПОРІ», згідно із законодавством, кандидати на посаду президента України, починаючи з наступного дня після реєстрації, вступають в нову фазу юридичної відповідальності.

«До політичної агітації висуваються певні умови: вся агітація повинна мати вихідні дані та бути оплаченою з виборчого фонду кандидата», – поінформували в «ОПОРІ».

За законом «Про вибори Президента України», друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання кандидата на пост Президента України або партії, яка висунула кандидата на пост. 

У столичних штабах кандидатів ситуацію не коментували. Обоє кандидатів не мають офіційних передвиборчих представництв на Дніпропетровщині.

Про такі порушення під час оформлення агітаційних білбордів за Сергія Капліна, Андрія Садового та інтернет-реклами за Валентина Наливайченка у різних регіонах повідомляє також «Комітет виборців України».

«Активні рекламні кампанії також проводять інші потенційні кандидати. Незважаючи на те, що до дня офіційної реєстрації формально вони не порушують норми чинного законодавства, такі дії свідчать про свідомі маніпуляції та публічну неповагу до основних принципів демократичних виборів», – заявили в організації.

Радіо Свобода зафіксувало в Дніпрі зовнішню рекламу інших українських та місцевих політиків, яка не містить вихідних даних, однак ці люди поки офіційно не зареєстровані кандидатами в президенти.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури, наразі ЦВК вивчає. 

 
…

У 2019 році на відновлення місцевих доріг український уряд виділяє 14,7 мільярда гривень, що на 3 мільярди більше, ніж минулого року, написав у Twitter прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

В компанії «Укравтодор» заявили про виділення минулого року 11,5 мільярдів гривень субвенцій на ремонт доріг місцевого значення і назвали це рекордною для України сумою.

Найбільшу субвенцію, 1,15 мільярда гривень, тоді запланували для Києва, понад 600 мільйонів гривень – для Харківської, Вінницької і Житомирської областей, понад 500 мільйонів – для Полтавської, Донецької, Дніпропетровської і Київської.

У межах децентралізації з 1 січня 2018 року автомобільні дороги місцевого значення передали до сфери управління обласних державних адміністрацій.

Читайте також: Коли українські дороги стануть європейськими? Відповідає «Укравтодор»

10 вересня голова «Укравтодору» Славомір Новак в ефірі Радіо Свобода заявив, що обласні державні адміністрації не ремонтують дороги, хоча отримують на це кошти, і закликав тиснути на губернаторів та контролювати їх, щоб вони «використали свої кошти».

«Децентралізація доріг відбулася з 1 січня. Зі 170 тисяч кілометрів доріг, які були в руках «Укравтодору», 120 тисяч передали на рівень обласних державних адміністрацій, а 50 тисяч залишилися на центральному рівні. Ми передали не лише дороги, але і кошти. У рамках Дорожнього фонду це 35%, ми передали 11,5 мільярдів гривень», – заявив Новак.

Він додав, що найкращий рівень вирокистання цих коштів у Львівській, Волинській, Тернопільській областях, гірший – на півдні і сході.

Загалом у 2019 році на ремонт та будівництво усіх доріг (і державного, і місцевого значення), як запланували в держбюджеті, виділять 55 мільярдів гривень.
…

Із 26 грудня, після припинення дії воєнного стану у деяких українських регілнах, більше 800 громадянам Росії відмовлено в пропуску на територію України, повідомили у Державній прикордонній службі.

«З припиненням в Україні дії режиму воєнного стану прикордонники продовжують здійснювати посилені заходи безпеки на державному кордоні, лінії зіткнення та адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим. ри цьому під час перетину кордону іноземцями та особами без громадянства, у тому числі громадянами Російської Федерації, прикордонники постійно відокремлюють групи ризиків і проводять додаткові заходи з метою недопущення в Україну осіб, які можуть бути причетні до провокаційних або неправомірних дії на території нашої держави», – йдеться уповідомленні на сайті відомства.

Обмеження на в’їзд до України громадян Росії чоловічої статі віком від 16 до 60 років запровадили разом із воєнним станом на частині території України з 26 листопада 2018 року терміном на один місяць. Після завершення чинності воєнного стану Рада національної оборони і безпеки України вирішила зберегти це обмеження. Як повідомляли тоді українські силовики, за час дії воєнного стану в Україну не пропустили 1616 громадян Росії.

Як повідомляв раніше Олег Слободян Радіо Свобода, обмеження не стосувалося згаданих громадян Росії, якщо вони доводили таку мету свого перебування в Україні, як, наприклад, возз’єднання з родиною чи участь в освітніх або спортивних заходах, і не порушували законодавства України щодо відвідування тимчасово окупованих територій. Але особливу увагу прикордонники приділяли також жінкам-громадянкам Росії. Причиною обмежень, за словами Слободяна, є побоювання, що громадяни Росії можуть брати участь у дестабілізаційних заходах на території України – як то вже було навесні 2014 року, в першу чергу на сході України.
…

Генпрокуратура відмовила Росії у видачі її громадянина, який є членом «Правого сектору», заявляє 11 січня речниця генерального прокурора Лариса Сарган.

За її словами, відповідне рішення ухвалив заступник генпрокурора Євген Єнін. Не називаючи імені російського громадянина, про якого йдеться, Сарган повідомляє, що на батьківщині він притягується до кримінальної відповідальності за участь у бойових діях на Донбасі на боці України.

«Як і обіцяв Євген Єнін – жодний справжній доброволець ніколи не буде відданий до лап агресора», – заявляє Сарган.

У вересні 2018 року ГПУ видала Росії етнічного інгуша Тімура Тумгоєва. Правозахисники стверджували, що видача відбулася таємно і з порушеннями. За словами очільника добровольчого батальйону імені шейха Мансура Мусліма Чеберлоєвського, Тумгоєв воював на Донбасі на боці України.

Видача Тумгоєва спровокувала акцію протесту під будівлею ГПУ.

Згодом речник ГПУ Андрій Лисенко заявляв, що через можливу службову недбалість під час видачі Тумгоєва відкрито кримінальне провадження.
…

Українці розмитнили 24,6 тисяч транспортних засобів із іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок, повідомляє Міністерство фінансів.

Загальна сума надходжень до бюджету від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації склала 1 мільярд 566 мільйонів гривень (з них 158,2 мільйонів – мито, 495,5 мільйонів – ПДВ, 738 мільйонів гривень – акцизний податок, 174,1 мільйонів – кошти, які були добровільно сплачені громадянами до держбюджету для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних режимів). Усі митні платежі, які надходять від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації, спрямовуються до Пенсійного фонду України», – мовиться на сайті відомства.

За цими даними, протягом останніх двох тижнів у середньому за добу здійснюється митне оформлення 1,5 тисячі транспортних засобів з іноземною реєстрацію.

Закон від 8 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» передбачає перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, уникнувши адміністративної відповідальності за припущені ними порушення.
…

Заступником голови Міністерства освіти і науки України став Вадим Карандій, який до цього очолював Український центр оцінювання якості освіти. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Кабінет міністрів, повідомила прес-служба МОН.

У відомстві зазначили, що Карандій відповідатиме за напрям середньої освіти, зокрема, впровадження реформи «Нова українська школа».

47-річний Карандій із 2006 до 2014 року був першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. Згодом очолив державне підприємство «Інфоресурс». У 2015 році повернувся до УЦОЯО, очоливши центр.
…

У Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства у декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала «відкати» на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйонів євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником цієї панамської компанії. Ці документи сфотографував у суді журналіст Радіо Свобода.

Зокрема, сторона обвинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., у якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказане прізвище екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії. У кінці документу стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом». У ЗМІ Скаленко також називають «правою рукою» Мартиненка.

У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорту Мартиненка.

Прокурор, який представляв ці документи у суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною і отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.

У відповідь захисники екс-депутата заявили, що Мартиненко такі документи до банку не подавав.

Нині у суді розглядається справа щодо легалізації та відмивання доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

На судовому засіданні розглядають «швейцарські докази» з флешки, яку захисники Мартиненка намагалися кілька разів визнати неналежним доказом. Утім суд відхилив їхні вимоги.

Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що зацікавлений якнайскоріше перейти до дослідження доказів та спростувати їх. Він звинувачував правоохоронців у спробі затягнути процес.

​Натомітсь виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявляла, що розгляд справи Мартиненка, навпаки, пришвидшували –  щоб «виправдати його до запуску Антикорсуду».

Слідство в цій справі щодо Мартиненка триває в Чехії та Швейцарії. Сам він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.
…

«Ми вітаємо заяви митрополита Епіфанія про те, що Православна церква України є відкритою для всіх православних» – Майк Помпео
…

Як пояснив патріарх, цю нагороду вручено за участь президента Петра Порошенка у процесі отримання томосу для православної церкви України
…

31 грудня 2018 року в Україні офіційно стартувала кампанія з виборів президента України
…

Кабінет міністрів затвердив Євгена Кравцова на посаді голови правління «Укрзалізниці». Відповідне рішення уряд ухвалив 10 січня.

Голова наглядової ради «Укрзалізниці» Шевкі Аджунер заявив, що наглядова рада обрала Кравцова кандидатом на посаду голови правління, спираючись на висновки зовнішнього консультанта про його роботу.

Євген Кравцов був виконувачем обов’язків голови правління «Укрзалізниці» з серпня 2017 року.

Минулого тижня про важливість затвердження Кравцова на посаді голови правління в ефірі Радіо Свобода говорив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Читайте також: «Укрзалізниця» розповіла, скільки перевезла пасажирів у 2018 році​

31 жовтня 2018 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про зміну типу акціонерного товариства «Укрзалізниці» з публічного на приватне і про викладення статуту УЗ в новій редакції.

Після затвердження нової редакції статуту компанії відбір кандидата на посаду голови правління «Укрзалізниці» та його подання на розгляд Кабінету Міністрів України є прерогативою наглядової ради перевізника.

Згідно зі старою версією статуту, голова правління призначався на посаду рішенням Загальних зборів акціонерів – Кабінетом міністрів України.
…

Заявки про реєстрацію спостерігачів із Росії на виборах президента України не прийматимуть, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на своїй сторінці у Facebook.

«Кілька днів тому, як і належить, спрямував листа до директорки Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Інгіборг Солрун Гісладоттір із запрошенням направити спостережну місію на президентські вибори в Україну. Серед інших цілком стандартних речей, зауважив, що МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів», – заявив Клімкін.

Він додав, що вважає це необхідним, коли йдеться про спостерігачів «від країни-агресора та окупанта».

Наприкінці 2018 року Центральна виборча комісія України ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. Натомість вона розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

У 2018 році відремонтували рекордні 3800 кілометрів доріг, повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян у Facebook.

«Запрацював Дорожній фонд. 23,8 млрд гривень спрямовано на відновлення доріг державного значення. Відремонтовано рекордні 3800 км автошляхів», – розповів Омелян.

Він додав, що за оперативними даними пасажиропотік аеропортів України вперше в історії перевищив 20 мільйонів пасажирів, і становив 20 мільйонів 550 тисяч, що на 25% перевищує показник минулого року.

 
…

Національне антикорупційне бюро України повідомило про обшуки в мерії міста Біла Церква Київської області.

«Слідчі дїі здійснюються під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в межах розслідування в кримінальному провадженні за фактом придбання міською радою будівлі за ймовірно завищеною ціною у 2018 році», – заявили в НАБУ.

Міська рада Білої Церкви не коментувала обшуки.

Детективи НАБУ розслідують кримінальні корупційні правопорушення. Підслідними бюро є найвищі посадові особи.
…

Для подружніх пар з’явилася послуга ювілейних шлюбних церемоній, повідомило Міністерство юстиції України.

«Проживши дружно і щасливо зі своїм обранцем 25, а може і 50 років, ви отримаєте можливість повторити обряд і нагадати собі про найщасливіший день вашого життя. Ви знову зможете сказати «так» своїй другій половинці та відчути ті незабутні емоції», – розповіла начальник управління Державної реєстрації актів цивільного стану Мін’юсту Ірина Дубиківська.

Вона зазначила, що відсвяткувати ювілей шлюбу можна, замовивши у будь-якому ДРАЦСі країни повторну шлюбну церемонію

Згідно з повідомленням, послугу можуть замовляти як сімейні пари, так і їхні рідні. Під час церемонії сімейним парам вручатимуть свідоцтво про шлюб, однак у ньому буде позначка – «повторно».
…

Внесок патріарха Філарета у створення української помісної церкви неможливо оцінити – президент України
…

У заяві, яку Україна подала до Європейського суду з прав людини через захоплення Росією українських військовополонених біля берегів Криму, йдеться про використання російською стороною озброєння, яке могло призвести до загибелі людей. Про це розповів в ефірі Радіо Свобода заступник голови Міністерства юстиції України і уповноважений з питань Європейського суду Іван Ліщина.

За його словами, документ містить інформацію про російську анексію Криму, Керченську протоку, Азовське море і його значення для України. Також присутні два епізоди, пов’язані з порушенням прав людини.

«Перша частина – це напад на українські кораблі, їх розстріл зі зброї і захоплення. Друга частина – це поводження з українськими моряками після їх захоплення», – розповів Іван Ліщина.

При цьому заступник голови Мін’юсту підкреслив, що при захопленні українських військових застосовувалася зброя, тож була висока ймовірність загибелі людей.

«Стрілянина велася по силуету корабля, не по гвинтах, не спереду. Я кораблі невеликі, і кілька попадань призвели б до загибелі людей. Тому тут є очевидні підстави говорити про те, що сам процес був побудований таким чином, що була висока ймовірність, що хтось буде вбитий», – зазначив Іван Ліщина.

Він додав, що українська сторона вбачає в цьому порушення права на життя, яке передбачене Женевською конвенцією, і підкреслив, що «не було юридичних підстав для того, щоб відкривати вогонь по українських кораблях».

Уряд України 7 січня подав позов до ЄСПЛ через захоплення Росією українських військових у Чорному морі. 

25 листопада 2018 року російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону». При цьому, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства».

Крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.
…