ПАЧЕС: Україна не допустила «представника Росії» від Криму, асамблея підтвердила цілісність України

Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва на наполягання України не визнала повноважень «представника Росії» від Криму і підтримала суверенітет і територіальну цілісність України, повідомила керівник української делегації Людмила Денісова.

Зокрема, розповіла вона, під час 49-го засідання Генеральної асамблеї ПАЧЕС у турецькому Стамбулі, коли розглядалося питання нового складу делегацій, українська сторона «навела переконливі аргументи» про неможливість підтвердити мандат делегата від Росії Павла Шперова. Він у Росії вважається «обраним до Державної думи Росії» у вересні 2016 року на території України, в окупованому Криму.

За її словами, всі країни-учасниці ПАЧЕС, крім самої Росії і Вірменії, підтримали Україну в цьому. Таким чином, Павло Шперов не набув повноважень члена ПАЧЕС, і, відповідно до норм Регламенту ПАЧЕС, для того, щоб ухвалити остаточне рішення щодо можливості визнати повноваження такої кандидатури, асамблея призначила спеціальний комітет, що має підготувати рекомендації про це Постійному комітетові, засідання якого відбудеться в листопаді в Києві.

При цьому, на наполягання української делегації, в засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС була оголошена перерва для видалення Павла Шперова із зали засідань асамблеї, повідомила Денісова.

Вона також поінформувала, що країни-члени ПАЧЕС підтвердили, що повага до суверенітету й територіальної цілісності України є одним із принципів організації – про це йдеться в ухваленій Декларації ПАЧЕС у зв’язку з 25-ю річницею Організації Чорноморського економічного співробітництва. Як сказала Денісова, в цій Декларації були враховані поправки української делегації, і, таким чином, її ухвалення стало «ще одним кроком до засудження російської агресії щодо України». Зокрема, в тексті документу зазначено, що дії країн-учасниць ЧЕС мають бути засновані на традиції взаємної дружби й поваги до суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності кордонів країн-членів».

Проти цього документу так само виступили Росія і Вірменія. При цьому за ініціативою вірменської делегації для його ухвалення була застосована процедура подвійної більшості, за якої необхідна підтримка не менш ніж половини національних делегацій асамблеї і при цьому більшості всіх членів асамблеї. За ухвалення Декларації проголосували 44 члени асамблеї і 10 національних делегацій, а проти – лише 9 членів і 2 делегації, повідомила керівник української делегації в ПАЧЕС.

Крім того, на цьому ж засіданні Людмилу Денісову, народного депутата з фракції «Народний фронт», яка є керівником Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва, обрали заступником голови Генеральної асамблеї ПАЧЕС.

Також Денісова зазначила, що Україна переймає головування в організації на другу половину 2017 року, і наступна Генеральна асамблея ПАЧЕС відбудеться в Києві 28–30 листопада.

Організація Чорноморського економічного співробітництва об’єднує 12 країн не тільки з Чорноморського регіону – Азербайджан, Албанію, Болгарію, Вірменію, Грецію, Грузію, Молдову, Росію, Румунію, Сербію, Туреччину та Україну.

Наступне засідання контактної групи в Мінську заплановане на 19 липня

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на сході України проведе наступне засідання 19 липня в Мінську (Білорусь), повідомила речниця екс-президента України, представника України у групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Раніше за підсумками засідання групи 5 липня Оліфер повідомила, що представники підтримуваних Росією сепаратистів визнали, що утримують 55 осіб у Донецькій і 14 – у Луганській областях, не вказавши при цьому конкретних імен.

При цьому українська сторона вимагає інформації про всіх 132 заручників, яких утримують на територіях, неконтрольованих українською владою.

 

 

Уряд повідомив про візит прем’єра на діловий форум у Лондоні щодо реформ в Україні

Кабінет міністрів України повідомив про візит у середу делегації уряду України на чолі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом на економічний форум, присвячений питанням реформ в Україні, що відбудеться в Лондоні.

Як мовиться в повідомленні, делегація також планує провести низку зустрічей із керівництвом Великої Британії.

«Буде дві частини робочої поїздки. Перша – зустріч із політиками Великобританії, з прем’єр-міністром. Друга – зустріч із діловими колами, інвестбізнесом. Будемо проводити спільну конференцію з питань провадження реформ в Україні», – наводить пресова служба уряду слова Гройсмана.

«Це надзвичайно важливий захід. Ми підійшли до конференції з чітким розумінням змін – як вони будуть відбуватися. Ми зростаємо, стаємо інвестиційно привабливою країною. Це дуже добрий сигнал», – заявив прем’єр.

Він додав, що в перебігу зустрічей у Лондоні українські урядовці представлять статус реформ, що проводяться, а також запропонують напрямки підтримки України. «Розраховуємо на добрі новини з Лондона цими днями», – сказав прем’єр-міністр.

За офіційним повідомленням, на початку візиту, що триватиме в середу – п’ятницю, 5–7 липня, Володимир Гройсман має зустрітися в середу з колегою з Великої Британії Терезою Мей, узяти участь у зустрічі ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку і зустрітися з президентом ЄБРР Сумою Чакрабарті. У четвер він має взяти участь у пленарній сесії конференції щодо реформ в Україні, виступити на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Британії Борісом Джонсоном, а також зустрітися з міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд, із головою і членами парламентської групи у зв’язках із Верховною Радою України британського Парламенту і з лідерами британських ділових кіл. У п’ятницю прем’єр-міністр України планує участь у роботі інвестиційної конференції «Драґон Капітал», дати низку інтерв’ю провідним засобам інформації й зустрітися з релігійними діячами і представниками української громади у Великій Британії.

СБУ підтвердила заборону на в’їзд чеському парламентареві

Служба безпеки України підтвердила, що заборонила в’їзд до України депутатові парламенту Чехії Міланові Шарапатці. Як сказали в СБУ, заборона накладена на термін до 21 жовтня 2018 року за дії, що становлять загрозу національній безпеці України, інформує агентство «Інтерфакс-Україна».

В СБУ пояснили, що цей громадянин Чехії відвідував окупований Крим із порушенням чинного законодавства України.

Коли саме була накладена ця заборона, агентство не повідомило.

Сам Мілан Шарапатка написав про свій недопуск до України у своєму блозі на сайті популярного видання iDnes.cz, заявивши, що Україна в неділю, 2 липня, «безпрецедентним чином порушила дипломатичні звичаї, прийняті серед усіх демократичних країн».

За словами депутата, який є також представником Палати депутатів Парламенту Чехії в Парламентській асамблеї НАТО, він їхав до Києва у складі офіційної делегації чеського парламенту на захід ПА НАТО, так званий «семінар Росса-Рота».

Він стверджує, що українська сторона ні йому, ні послові Чехії в Україні Радекові Матулі не пояснила причини відмови у в’їзді.

Депутат також заявив, що не погоджується з «безпідставним», за його словами, поясненням Міністерства закордонних справ Чехії, що причиною заборони була його участь як «спостерігача» на незаконному псевдореферендумі у Криму навесні 2014 року. Шарапатка додав, що відтоді він іще принаймні тричі відвідував Україну без ніяких обмежень.

Він закликав Чехію відреагувати забороною на в’їзд до цієї країни, «можливо, десяткам депутатів українського парламенту, які сповідують націонал-фашистську ідеологію Степана Бандери».

У понеділок чеське агентство «ЧТК» з посиланням на слова Шарапатки повідомило, що в неділю його не пропустили разом із іншими чеськими депутатами до України, і він був змушений залишитися у транзитному просторі летовища Києва і в понеділок повернутися до Чехії.

Мілан Шарапатка відомий своєю прокремлівською позицією щодо України. Ще 21 лютого 2014 року, коли Росія щойно лише почала операцію окупації Криму і ще не втрутилася цілком відверто в події на сході України, він оприлюднив статтю проти висловлення в чеському парламенті підтримки тодішній опозиції в Україні, називав демонстрантів у Києві, змушених узятися за «коктейлі Молотова», «вбивцями», а Степана Бандеру «бойовиком на боці Гітлера» тощо, а також пророкував Україні «громадянську війну». У березні 2014-го проросійські і російські засоби інформації використовували його присутність як «спостерігача» на псевдореферендумі, влаштованому в окупованому Криму, для легітимізації цього заходу, який відкинула міжнародна спільнота.

«Нафтогаз» і «Газпром» ведуть переговори щодо рішення Стокгольмського арбітражу

«Нафтогаз України» і російський «Газпром» проводять серію переговорів з метою визначити конкретні суми, які сторони мають виплатити одна одній за рішенням арбітражу, повідомляє прес-служба української компанії.

За повідомленням, переговори проходять на нейтральній території, де саме – не уточнюють.

«Окреме рішення Трибуналу при арбітражному інституті Торгової палати Стокгольму від 31 травня 2017 року містить лише принципи, за якими має бути розрахована сума ретроактивної компенсації за переплати, здійснені «Нафтогазом», а також ціна, яка має бути застосована до будь-яких обсягів газу, отриманих «Нафтогазом», але не оплачених у повному обсязі», – йдеться в повідомленні.

За даними «Нафтогазу», якщо в ході переговорів компанії не дійдуть згоди щодо нових формулювань і визначення належних до виплати сум, остаточне рішення ухвалить арбітраж.

«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У «Газпромі» ж заявили, що принцип «бери або плати» не скасований, але не пояснили цю позицію.

У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

У Кривому Розі оголосили день жалоби за загиблим на Донбасі бійцем

У Кривому Розі на вівторок оголосили день жалоби за загиблим на Донбасі 57-річним українським бійцем Анатолієм Мельниковим. Рішення про це підписав мер міста Юрій Вілкул.

За інформацією міської ради, прощання із загиблим відбудеться у вівторок біля будинку, в якому жив боєць. Поховають військового на алеї Слави на центральному цвинтарі.

Як повідомили в мерії, в день жалоби в місті вивісять на півщогли державні прапори України, скасують розважальні заходи, внесуть зміни до програм місцевого телебачення і радіо.

За словами криворізької волонтерки Юліани Березуцької, Анатолій Мельников загинув під час «хлібного перемир’я», яке було оголошено на час збору врожаю, від вибуху міни.

Раніше в понеділок тіло бійця доправили до Кривого Рогу. Волонтери пропонують провести бійця в останній путь «живим коридором пошани».

Криворіжець Анатолій Мельников, стрілець мотострілецької роти, загинув у п’ятницю, 30 червня, під час виконання військового обов’язку в зоні антитерористичної операції проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині Донбасу.

ГПУ: загиблий на Донбасі 2014 року італієць був там без дозволу

Заступник генерального прокурора України Євген Єнін нагадав, що загиблий на Донбасі 2014 року італійський журналіст Андреа Роккеллі перебував там без узгодження з владою України.

Як сказав він на брифінгу, італієць на момент загибелі, в якій нині в Італії звинувачують українського нацгвардійця, перебував у так званій «сірій зоні», не підконтрольній тоді українській владі.

Але, сказав Єнін, у Києві розуміють занепокоєння родичів загиблого і так само, як і представники італійської сторони, хотіли б відновити справедливість у цій справі.

За словами заступника генпрокурора, українське розслідування тих подій не визначило конкретних осіб, що могли б бути причетні до загибелі італійського журналіста.

Він додав, що українська сторона не отримувала від італійських правоохоронців клопотань про міжнародну правову допомогу у справі про вбивство італійського фоторепортера Андреа Роккеллі і що Генеральна прокуратура не отримувала запитів від італійської сторони на проведення слідчих дій на території України.

Андреа Роккеллі разом із перекладачем, громадянином Росії Андрієм Мироновим потрапив 24 травня 2014 року під мінометний обстріл неподалік Слов’янська Донецької області, що на той час був захоплений підтримуваними Росією незаконними збройними формуваннями сепаратистів. Обидва внаслідок того обстрілу загинули.

У Києві ще тоді заявляли, що обстріл здійснили сепаратисти. В українському підрозділі, де служив затриманий нині в Італії нацгвардієць, запевнили, що в той час мінометів на озброєнні вони не мали.

1 липня стало відомо, що в Італії заарештували заступника командира взводу 1-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії імені Кульчицького Віталія Маркова, що є громадянином Італії і України і приїхав до своїх родичів в Італію у планову відпустку. Його підозрюють у причетності до вбивства Андреа Роккеллі і Андрія Миронова. Генеральна прокуратура України висловила здивування арештом і звернулася до італійської влади з вимогою надати ґрунтовні докази вини Маркова або негайно звільнити його. Але через його італійське громадянство Італія ставиться до нього як до тільки свого громадянина, і права на консульську допомогу чи інше юридичне втручання з боку України він не має.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Італії, 28-річний Віталій Марків протягом шестиденного арешту перебуватиме у в’язниці міста Павія, що в північній області Ломбардія. Перше засідання суду щодо запобіжного заходу для Маркова має відбутися у вівторок.

Порошенко сподівається на посилення й розширення санкцій США проти Росії

Президент України Петро Порошенко сподівається, що Палата представників США підтримає нещодавню законодавчу ініціативу Сенату США щодо посилення й розширення санкцій проти Росії. Про це він заявив у ході зустрічі з делегацією Конгресу США.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, Порошенко також висловив вдячність за послідовну двопартійну підтримку України з боку Конгресу США в протидії російській агресії і в реалізації реформ.

За повідомленням, у цьому контексті обговорювались питання зміцнення обороноздатності України, фінансування безпекової допомоги Україні в бюджеті США.

У червні американські сенатори проголосували за законопроект із поправкою про санкції проти Ірану, який одночасно розширює санкції проти Росії. Цей пакет ставить собі за мету покарати Москву за її дії, включаючи втручання в президентські вибори в США в 2016 році, анексію українського Криму й підтримку уряду Сирії в шестирічній громадянській війні. Законопроект також забороняє Білому дому пом’якшувати, припиняти або скасовувати санкції без схвалення Конгресу.

США, Євросоюз та інші західні країни у кілька етапів запровадили санкції проти Росії – спершу через анексію Криму, згодом – через роль Москви у збройному конфлікті на Донбасі.

Адвокат: суд у Росії 13 липня розгляне скаргу на продовження арешту Сущенка

Московський міський суд 13 липня розгляне скаргу захисту на продовження терміну арешту затриманого в Росії українського журналіста Романа Сущенка, повідомляє адвокат Марк Фейгін.

«Розгляд скарги захисту на рішення про продовження терміну утримання під вартою Сущенка відбудеться в Мосміськсуді 13 липня о 10:10 в залі 327», – написав захисник 3 липня в Twitter.

Лефортовський районний суд столиці Росії Москви 27 червня продовжив термін утримання під вартою Сущенка ще на три місяці, до 30 вересня.

Федеральна служба безпеки Росії 30 вересня минулого року в Москві затримала кореспондента українського агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка, який приїхав до Росії в приватних справах. Його назвали «співробітником української розвідки», який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Російської Федерації, що є державною таємницею».

Кримінальну справу російські слідчі порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

 

Генпрокурор прогнозує ще одне подання на Новинського

Генеральний прокурор України Юрій Луценко прогнозує внесення до Верховної Ради ще одного подання щодо народного депутата з фракції «Опозиційний блок» Вадима Новинського.

«Досудове слідство щодо народного депутата Новинського триває. Зараз ми вивчаємо інші його дії, які, ймовірно, приведуть нас до другого звернення до Верховної Ради, яке буде пов’язане з економічними злочинами», – сказав Луценко на засіданні регламентного комітету парламенту 3 липня.

У грудні 2016 року Верховна Рада України дала згоду на притягнення народного депутата України Вадима Новинського до кримінальної відповідальності за клопотанням Генпрокуратури України. Від травня 2014 року Генпрокуратура проводить розслідування за фактом перевищення влади і службових повноважень високопосадовцями, зокрема Вадимом Новинським, при незаконному позбавленні волі особистого помічника нині покійного предстоятеля УПЦ (Московського патріархату) Володимира Сабодана – Олександра Драбинка. Новинський підозрюється у співучасті.

Депутат справу проти себе називає сфабрикованою.

 

Ахтема Чийгоза не відпустили на похорон матері – Полозов

Фактична влада окупованого Криму не відпустила утримуваного в СІЗО заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза на похорон його матері, Аліє Чийгоз. Про це повідомив адвокат активіста Микола Полозов.

«Дружина Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова спробувала передати в СІЗО Сімферополя заяву про надання йому сьогодні можливості взяти участь у церемонії похорон його матері. Черговий відмовився прийняти – неділя, канцелярія закрита, начальника немає», – написав Полозов у Facebook.

Прощання з Аліє Чийгоз розпочалося о 14:00 у селі Долинне (Топчикой) Бахчисарайського району. За мусульманським звичаєм, її мають поховати до заходу сонця.

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял закликав усіх співвітчизників прийти на похорон матері Ахтема Чийгоза. «Ахтем ага, швидше за все, не зможе прийти. Вони побояться привезти його на похорон матері. Тому ми виконаємо цей обов’язок. Обов’язок кожного мусульманина. Я буду Ахтемом Чийгозом! І ви будете!» – написав Джелял у Facebook.

20 червня російська влада Криму після кількох відмов дала можливість Ахтему Чийгозу попрощатися з матір’ю. За словами свідків, зустріч матері з сином відбувалася без зняття з Ахтема наручників.

Російські силовики затримали Ахтема Чийгоза в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти. Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в межах «справи 26 лютого». 20 липня 2016 року суд на закритому засіданні розділив цю справу на два провадження: окремо – по заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу, окремо – по інших фігурантах процесу, Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі.

Ахтем Чийгоз перебуває в СІЗО вже два з половиною роки.

Марків затриманий в Італії на підставі свідчень французького журналіста – МВС України

Затримано громадянина України за підозрою у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі та його російського колеги Андрія Миронова 2014 року в Слов’янську

Бойовики «ДНР» заявляють про знеструмлення Донецької фільтраційної станції

Бойовики угруповання «ДНР» заявляють про знеструмлення Донецької фільтраційної станції через обстріли з боку українських військових.

«У результаті обстрілу з позицій 72 окремої механізованої бригади ЗСУ пошкодження отримала лінія електропередачі, що забезпечує живленням Донецьку фільтрувальну станцію. Наразі станція знеструмлена», – заявив 1 липня Едуард Басурін, один з лідерів бойовиків угруповання «ДНР».

Українська сторона про цей випадок нічого не повідомляла. За інформацією ж штабу АТО, у суботу підтримувані Росією бойовики 9 разів обстрілювали українські позиції на всіх напрямках, втрат серед українських військових немає.

Упродовж останніх місяців внаслідок обстрілів контрольована українською владою Авдіївка, розташована на північ від Донецька, кілька разів опинялася без тепло-, водо- та електропостачання.

Збройний конфлікт на Сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути російські «добровольці».

Соліста групи Dolphin не пустили в Україну через відвідування Криму

Соліста групи Dolphin Андрія Лисікова не пустили в Україну через відвідування анексованого Росією Криму. Про це він повідомив у Facebook.

«Я був у Криму і мене не пустили до Києва. Є такий закон і він виконаний. Це все», – зазначив він.

У суботу група виступає на фестивалі Atlas Weekend у Києві. Інші учасники групи потрапили до України і можуть виступити без соліста.

СБУ заборонила в’їзд до України низці російських культурних діячів, серед них – Надія Бабкіна, Леонід Ярмольник, Нікіта Міхалков, Станіслав Говорухін, Ірина Алфьорова, Михайло Задорнов.

У квітні російська співачка Лоліта Мілявська не змогла потрапити в Україну. Як згодом виявилося, їй на три роки заборонили приїжджати через «порушення нею законодавства України і відвідування окупованого Криму через закриті пункти пропуску».

Восени минулого року СБУ заборонила в’їзд в Україну близько 140 російським діячам культури.

Нацгвардія не отримувала інформації від Італії про затримання Марківа

У Національній гвардії України занепокоєні арештом в Італії заступника командира взводу батальйону імені Кульчицького Віталія Марківа.

«На даний момент старший сержант Віталій Марків служить в батальйоні Кульчицького на посаді заступника командира взводу. Він виїхав до Італії під час планової відпустки. Офіційної інформації щодо затримання Віталія Марківа до Національної гвардії не надходило», – мовиться у повідомленні, опублікованому 1 липня.

Раніше у суботу у Генеральній прокуратурі України висловили здивування арештом в Італії українського військового Віталія Марківа за підозрою у вбивстві поблизу Слов’янська на Донеччині італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі у травні 2014 року.

Як повідомили Радіо Свобода у МЗС, наразі українське консульство в Італії проводить комплекс заходів задля допомоги Марківу. Український консул зв’язався з адвокатами та звернувся до суду з проханням надати йому право зустрітися з затриманим.

Італійський журналіст Андреа Роккеллі загинув 24 травня під Слов’янськом (Донецька область) унаслідок мінометного обстрілу. Також загинув його перекладач, громадянин Росії Андрій Миронов.

Під час перебування у зоні проведення антитерористичної операції журналіст і перекладач своїх дій з українською стороною не узгоджували, повідомляв прес-центр антитерористичної операції 25 травня.

ГПУ передала до суду обвинувальний акт щодо 2 «тітушок» у справі «Автомайдану»

Генеральна прокуратура України повідомляє, що її Департамент спеціальних розслідувань завершив розслідування і направив до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно двох так званих «тітушок», які є фігурантами справи про побиття активістів «Автомайдану» у січні 2014 року.

За повідомленням, один із обвинувачених був організатором і координатором «тітушок». Підозрюваним інкримінують «вчинення пособництва та сприяння правоохоронцям у спланованій провокації, перевищенні влади і незаконному затриманні активістів громадського руху «Автомайдан», застосування до них насильства, заподіяння їм тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та умисне пошкодження їх автомобілів у січні 2014 року в Києві».

У червні минулого року Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо п’яти колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», які у січні 2014 року затримали і побили активістів «Автомайдану».

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

У Дніпрі суд скасував рішення про перейменування проспекту Калініна на Нігояна

У Дніпрі апеляційний адміністративний суд скасував рішення міської ради про перейменування проспекту Калініна на проспект Сергія Нігояна, одного із героїв Небесної сотні. Про це 30 червня повідомили жителі проспекту, які були проти перейменування і звернулись із позовом до суду.

За ухвалою суду, рішення міськради визнане «протиправним».

За словами позивача – жительки проспекту Елеонори Кузнецової, розгляд справи в судах тривав понад два роки від часу перейменування, суди першої інстанції відмовляли.

Як зазначила Елеонора Кузнецова, обурення жителів викликала не нова назва проспекту, а недотримання процедури під час перейменування: воно, зокрема, відбулось без попередніх громадських слухань.

«Ми нічого не маємо проти особистості Сергія Нігояна. Але ми живемо в правовій державі, і ми маємо діяти в правовому полі. Були порушені права мешканців на свободу думки, на свободу волевиявлення, на участь в обговоренні рішень органів місцевого самоврядування», – сказала Елеонора Кузнецова.

У Дніпровській міськраді визнали, що під час перейменування проспекту відповідна процедура була не дотримана. Як зазначив керівник юридичного управління міськради Артем Павлов, тепер процедуру перейменування належить пройти заново, на 17 серпня вже призначені громадські слухання. Водночас він не виключив, що міськрада спробує оскаржити рішення апеляційного суду, подавши до касаційну скаргу.

У січні 2015 року в Дніпрі проспект Калініна став проспектом героя Небесної сотні Сергія Нігояна. Відповідне рішення ухвалила Дніпровська міськрада на черговій сесії. Проект рішення підтримали 80 з 92 депутатів. Це було друге голосування за це питання, попереднє, 29 грудня 2014 року, було провалене. 

Уродженець села Березнуватівка на Дніпропетровщині Сергій Нігоян загинув від вогнепального поранення в Києві в ніч на 22 січня 2014 року під час Революції Гідності. Він був першим із протестувальників, що загинув у столиці України під час Майдану.

Понад 82 тисячі гривень зарплати отримала суддя, що розглядала справу Луценка – #Точно

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Тетяна Широян в червні отримала заробітну плату в розмірі 82 816 гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

У 2013 році на Тетяну Широян «розписали» касацію у справі Юрія Луценка, який нині обіймає посаду генерального прокурора України. Як тоді писала «Українська правда», у той час Широян отримала службову квартиру, вартість якої становила близько 800 000 гривень.

Згодом – під час створення нового Верховного суду – суддя Широян претендувала на посаду судді у новій інституції. Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності, що діє згідно із законом України «Про судоустрій і статус суддів», Тетяна Широян не відповідала критеріям доброчесності й професійної етики. Основними причинами такого висновку у ГРД назвали ухвалення свавільних судових рішень і внесення неправдивої інформації до декларації доброчесності.

 

Організатори «Євробачення» заявляють про ймовірність застосування штрафу щодо України

Організатори пісенного конкурсу «Євробачення» заявляють, що Україну можуть оштрафувати за відмову пустити російську співачку Юлію Самойлову, оскільки дії Києва завдали шкоди репутації конкурсу. 

У свою чергу, російському «Першому каналу» європейські мовники направили зауваження за відмову транслювати змагання, але штрафувати Росію організатори «Євробачення» не будуть.

Раніше у четвер голова НСТУ Зураб Аласанія повідомив, що щодо Національної суспільної телекомпанії України будуть застосовані штрафні санкції через незабезпечення участі у проведеному в Києві «Євробачення-2017» учасниці від Росії Юлії Самойлової.

Росія не брала участі в цьогорічному «Євробаченні» після того, як Служба безпеки України заборонила в’їзд в Україну російській учасниці конкурсу Юлії Самойловій, яка незаконно відвідувала анексований Крим. У Міністерстві закордонних справ Росії висловили обурення цим рішенням.

Організатори конкурсу «Євробачення-2017» висловили розчарування рішенням України, та разом з тим вказали на необхідність поважати закони країни перебування.

Співачка Самойлова раніше виступала в окупованому Криму 27 червня 2015 року. Таким чином, співачка порушила постанову Кабінету міністрів України № 367 від 4 червня 2015 року, згідно з якою іноземці повинні мати спеціальний дозвіл для в’їзду на територію Криму.

Раніше Україна вже вживала заходів до російських артистів, які незаконно виступали в Криму.

Рада ЄС схвалить Угоду про асоціацію 11 липня

Рада ЄС остаточно схвалить Угоду про асоціацію між Україною і Європейським союзом 11 липня, повідомляє у Twitter брюссельський кореспондент Радіо Свобода.

«Посли ЄС дали «зелене світло» Угоді про асоціацію з Україною. Міністри остаточно схвалять угоду 11 липня, і вона набуде чинності 1 вересня», – написав журналіст.

Минулого тижня президент Європейської ради Дональд Туск прогнозував, що робота над Угодою про асоціацію між Україною і Європейським союзом завершиться за кілька тижнів.

Майбутнє Угоди про асоціацію України і ЄС було в невизначеності після того, як у 2016 році в Нідерландах більшість учасників рекомендаційного референдуму (при цьому в референдумі взяли участь лише понад 32% виборців) висловилася проти угоди з Україною.

30 травня цього року Сенат Нідерландів підтримав ратифікацію Угоди про асоціацію України і ЄС.

 

 

Луценко прогнозує завершення слідства щодо розстрілів на Майдані до кінця року

Генеральний прокурор України Юрій Луценко прогнозує, що слідство щодо розстрілів на Майдані буде завершене до кінця року.

«Команда прокурорів і слідчих доповідає мені про готовність у четвертому кварталі цього року закінчити слідство у справі розстрілів на Майдані. Найтрагічніші сторінки 18, 19, 20, 21-о зараз знаходять свою юридичну оцінку в доопрацьованій підозрі. Це вже зроблено. І наступні кроки – у закінченнях експертиз і пред’явленні обвинувального акту. До четвертого кварталу ми зробимо і це, можливо, найважливіше для відновлення справедливості в нашій країні рішення», – сказав Луценко в інтерв’ю проекту Радіо Свобода «Настоящее время».

У лютому 2016 року суд об’єднав кримінальні провадження щодо колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут» Олександра Маринченка, Сергія Тамтури, Олега Янішевського, обвинувачуваних у розстрілі 48 активістів Євромайдану, з провадженням щодо Сергія Зінченка і Павла Аброськіна, яких обвинувачували в убивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. У травні 2016 року Святошинський суд розпочав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх беркутівців. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану. Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають власної вини за жодним із пунктів.

Усього, як повідомляв прокурор Генеральної прокуратури України Яніс Сімонов, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 із них зараз у розшуку.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

Манафорт міг отримати від регіоналів 30 мільйонів доларів, а визнав лише 17 – Лещенко

Народний депутат України Сергій Лещенко, який раніше оприлюднював інформацію про платежі Полу Манфорту від Партії регіонів, вважає, що той занизив отриману суму за надані регіоналам послуги.

«З того, що я побачив там відсутня звітність Пола Манафорта з 2005 по 2012 роки. Тобто, сім років його роботи на Партію регіонів відчутні у звіті, який він подав до Міністерства юстиції США. Саме ці сім років припадають на так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів. Ця «чорна бухгалтерія» охоплює період з 2007 ро 2012 роки і саме цих платежів немає у звіті Манафорта до Міністерства юстиції США. Чи то він забув як отримував ці гроші, чи він воліє не показувати тих платежів, які фігурують у «чорній бухгалтерії» тому, що ці платежі були зроблені не у відповідності законам Америки або України?», – сказав Лещенко в інтерв’ю Радіо Свобода.

«17 мільйонів – це астрономічна сума, якщо чесно! Звичайно, за гроші Манафорта має відповідати сам Манафорт і ФБР США, яке розслідує його фінансові оборудки. Але в «чорній бухгалтерії» Партії регіонів, яка охоплює період з 2007 по 2012 роки, згадується його прізвище на суму у понад 12 мільйонів доларів. Тобто, це платежі, які присутні в «тіньовій бухгалтерії» і які відсутні в офіційній звітності Манафорта. В його звітності за 2012-2014 роки ще 17 мільйонів, тобто загалом виходіть 30 мільйонів доларів за період роботи на партію регіонів з 2007 по 2014 роки. А ще є період з 2005 ро 2007 роки, який не відображений ні у «тіньовій бухгалтерії», ні в його офіційних звітах», – зазначає депутат.

Колишній голова виборчої кампанії 45-го президента США Дональда Трампа Пол Манафорт 27 червня був зареєстрований як іноземний агент через консультаційні послуги, які він раніше надав політичній партії колишнього президента України Віктора Януковича.

Манафорт повідомив Міністерству юстиції, що його фірма, DMP International, отримала від Партії регіонів понад 17 мільйонів доларів за консультування в період з 2012 до 2014 року.

Манафорт очолював кампанію Трампа впродовж приблизно п’яти місяців – до серпня 2016 року. Він відмовився від цієї діяльності одразу після того, як агенція Associated Press повідомила про приховане Манафортом лобіювання від імені української владної партії.

Пол Манафорт є одним із кількох людей, пов’язаних свого часу з кампанією Трампа, які перебувають під наглядом комітетів Конгресу США, що розслідують втручання Росії у вибори 2016 року.

Голова Запорізької ОДА Бриль отримав у червні 228 тисячі зарплати від СБУ – #Точно

Голова Запорізької обласної державної адміністрації Костянтин Бриль отримав у червні від Служби безпеки України заробітну плату в розмірі 228 759 гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

У грудні 2016 року Служба безпеки України у відповідь на запит програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») повідомила, що декларація голови Запорізької облдержадміністрації Бриля відсутня на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки він проходить військову службу у вищезгаданій спецслужбі.

Як заявили в СБУ, електронні декларації співробітників не оприлюднюються на сайті НАЗК, оскільки становлять державну таємницю.

Крім того, в СБУ повідомили, що Костянтин Бриль направлений на роботу в Запоріжжя, в тому числі, в інтересах контррозвідки.

Проте пізніше, 18 травня 2017 року, голова Запорізької ОДА заявив, що звільнився з СБУ і просить оприлюднити його електронну декларацію.

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 282 і 625 квадратних метрів в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри і гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області. 

 

 

 

Родичу померлого президента Узбекистану Карімова дали статус біженця в Україні

Затриманому в Києві родичу померлого президента Узбекистану Іслама Карімова, розшукуваному Ташкентом за підозрою в розтраті, дали статус біженця в Україні, повідомили Радіо Свобода у прокуратурі Києва.

Речниця прокуратури Києва Надія Максимець поінформувала 27 червня, що 33-річного Акбаралі Абдуллаєва звільнили з-під домашнього арешту ще 14 червня після того, як Міграційна служба надала йому статус біженця.

«На даний момент він отримав статус біженця. Ми змушені погодитися з цим рішенням, і як передбачено в законодавстві України, скасувати екстрадиційний арешт щодо особи, яка отримала статус біженця. Тепер Україна може дати відмову тій стороні, яка вимагає його екстрадиції», – сказала речниця прокуратури.

Вона додала, що остаточне рішення про видачу або про відмову у видачі Акбаралі Абдуллаєва в Узбекистан ухвалить Генеральна прокуратура України.

Абдуллаєва, який є племінником вдови Карімова Тетяни Карімової, в Ташкенті звинувачують у розтраті і фінансовому шахрайстві в 2014 році.

Його затримали після прибуття в аеропорт «Жуляни» в Києві в січні. При собі Абдуллаєв мав паспорти громадянина Узбекистану і Домініканської республіки.

До 21 квітня він перебував у СІЗО, а потім був переведений під домашній арешт. Весь цей час розглядалося питання про його можливу екстрадицію до Узбекистану. Абдуллаєв на судовому слуханні в лютому заявляв, що в разі повернення на батьківщину його чекає смерть.

 

Україна відзначає 28 червня День Конституції

Україна 28 червня відзначає День Конституції, цей день є державним святом і неробочим днем. Президент України Петро Порошенко привітав співвітчизників зі святом.

«Конституція України хоч і відносно молода, однак має унікальне історичне коріння. У квітні 1710 року, коли в світі ще домінували абсолютні монархії, до американської Війни за незалежність і до Великої французької революції лишалися десятки років, а наші пращури вже склали по суті республікансько-демократичний маніфест. Маніфест, який на багато років випереджував свій час. З Днем Конституції України!» –написав у Facebook президент України.

Українців також привітав прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Вітаю з Днем Конституції України! Шануймо символ нашої державності, Основний Закон України, що засвідчує – українці живуть у вільній, незалежній, демократичній країні. Впевнений, на нашу сильну європейську державу чекає успіх!» – йдеться в повідомленні прем’єр-міністра України у Facebook.

Перша Конституція незалежної української держави ухвалена Верховною Радою України 21 рік тому, 28 червня 1996 року. Головний закон країни пережив кілька трансформацій.

Згідно з Конституцією, Україна – суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Україна – унітарна держава, її територія в рамках чинного кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Державною мовою в Україні є українська.

Президент України виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Манафорт зареєструвався у США як іноземний агент через допомогу партії Януковича

Колишній голова виборчої кампанії 45-го президента США Дональда Трампа Пол Манафорт 27 червня був зареєстрований як іноземний агент через консультаційні послуги, які він раніше надав політичній партії колишнього президента України Віктора Януковича.

Манафорт повідомив міністерству юстиції, що його фірма, DMP International, отримала від Партії регіонів понад 17 мільйонів доларів за консультування в період з 2012 до 2014 року.

Манафорт став другим колишнім учасником кампанії Трампа, зареєстрованим як іноземний агент. У березні колишній радник з питань національної безпеки Майкл Флінн зареєструвався в міністерстві юстиції через роботу, яку його консалтингова фірма виконувала для турецького бізнесмена.

Манафорт очолював кампанію Трампа впродовж приблизно п’яти місяців – до серпня 2016 року. Він відмовився від цієї діяльності одразу після того, як агенція Associated Press повідомила про приховане Манафортом лобіювання від імені української владної партії.

Пол Манафорт є одним із кількох людей, пов’язаних свого часу з кампанією Трампа, які перебувають під наглядом комітетів Конгресу США, що розслідують втручання Росії у вибори 2016 року.

Представник Манафорта Джейсон Мелоуні 12 квітня заявив про намір Манафорта зареєструватися як іноземний агент.

На Луганщині російський контрактник потрапив у полон – ЗМІ

Російський військовослужбовець Віктор Агеєв, який служив контрактником, потрапив у полон до українських військових у Луганській області. Про це повідомляє російська служба британської медіакомпанії «Бі-бі-сі», посилаючись на джерела в 93-й бригаді Збройних сил України і в Міністерстві оборони України.

За інформацією компанії, Агеєв потрапив у полон 24 червня в районі села Жолобок Слов’яносербського району в результаті збройної сутички бійців 93-ї окремої механізованої бригади та розвідгрупи «4-ї механізованої бригади 2-го армійського корпусу» угруповання «ЛНР».

Мати Агеєва розповіла «Бі-бі-сі», що в березні 2017 року її син підписав контракт і нібито поїхав служити в місто Батайськ Ростовської області, яка межує з Україною. Джерела медіакомпанії повідомили, що Агеєв після затримання був переданий Службі безпеки України. Фотографії документів контрактника були опубліковані українськими журналістами.

26 червня президент України Петро Порошенко на зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном розповів про затримання російських військовослужбовців на українській території.

Прес-центр штабу української антитерористичної операції проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині Донбасу ще 25 червня повідомляв, що попереднього дня, 24 червня, українські бійці знешкодили диверсійно-розвідувальну групу противника, у складі якої було двоє громадян Росії. За тим повідомленням, один із росіян був ліквідований, інший, із Алтайського краю, був затриманий. Але тоді імені затриманого росіянина не називали, також тоді не наводили доказів, що він є чинним військовослужбовцем Збройних сил Росії на контракті. Ім’я загиблого росіянина, капітана Олександра Щербака, назвали в 93-й ОМБр.

Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що на  Донбасі немає російських військових, хоча Москва визнає, що там можуть бути хіба що російські «добровольці». Українська влада вже не раз наводила факти безпосередньої участі в подіях на Донбасі кадрових військових із Росії.