Кремль подовжив дію заборони на транзитні перевезення вантажів з території України до Казахстану і Киргизстану. Відповідний указ президента Росії Володимира Путіна оприлюднили на російському порталі правової інформації 31 грудня.

Згідно з документом, термін дії указу «Про заходи з забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан або Киргизької Республіки через територію Російської Федерації» подовжено до 1 липня 2019 року.

Указ набув чинності в день оприлюднення.

В липні 2018 року Путін вже подовжував дію указу.

Читайте також: Росія заборонила ввезення українських промтоварів і сировини

У грудні 2015 року Росія ухвалила ряд рішень, які обмежують, а в деяких сегментах повністю скасовують торговельні відносини з Україною. Серед таких рішень – призупинення дії договору про зону вільної торгівлі щодо України в рамках СНД. Обмежувальні заходи набрали чинності з 1 січня 2016 року.

2 січня того ж року Україна запровадила імпортні мита на широкий спектр російських товарів і товарних груп у розмірі від 1,5% до 19%.

З 1 січня 2016 року Росія повністю заборонила транзит українського експорту російською територією. За підрахунками Мінекономрозвитку, обсяг транзиту становив близько 1,8 мільярда доларів на рік.

Українська сторона заявляє, що Росія на порушення своїх зобов’язань у рамках Світової організації торгівлі повністю закрила український транзит для автомобільного та залізничного транспорту.
…

У новорічну ніч Радіо Свобода проведе спеціальний великий ефір.

У ньому будуть представлені найпопулярніші за рік Facebook-відео, а також найбільш неоднозначні події, абсурдні вислови політиків та перемоги року, що минає.

Початок ефіру – о 00:30 1 січня.

Читайте також: 

Найпопулярніші тексти Радіо Свобода 2018 року: архіви, Путін і каліграфія
Яким запам'ятався 2018 рік для Донбасу?
2018. Крим. Головне
10 історичних перемог українських спортсменів у 2018 році

…

Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.

Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».

За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.

«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.
…

Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.

Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.

«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.

Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.

Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.

Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.
…

Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».

«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.

Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.

За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.
…

Президент Чехії Мілош Земан «публічно закликав, щоб Прага офіційно висловила протест проти звеличення воєнних злочинців Україною», написав у Twitter-і речник президента Їржі Овчачек.

Міністерство закордонних справ Чехії, зокрема, його очільник Томаш Петршічек, «на вшанування бандерівців в Україні боязливо мовчить». «Якщо б це діялось в Росії, будуть видавати тисячі різних заяв. Ганьба!» – зазначено далі у Twitter-і Їржі Овчачка.

Натомість міністр закордонних справ Томаш Петршічек вважає, що Україна має сама впоратись зі своєю історією. «Україна повинна буде сама впоратись з болючими місцями своєї історії. Для цього вона мала б отримати необхідний час. Я про це говоритиму зі своїми колегами під час візиту до України на початку наступного року», – наголосив Петршічек.

​

Чеський міністр зазначає, що хотів би цю тему обговорити особисто, а не вказувати на щось посередництвом ЗМІ.

«Зі складними сторінками історії кожна країна повинна впоратись сама. Це не справа дипломатії оцінювати чи досліджувати історію, це справа істориків», – вважає чеське МЗС.

Верховна Рада України 6 грудня ухвалила закон, який надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА) і збройних підрозділів Організації українських націоналістів». Міжнародні суди не визнавали цих організацій «воєнними злочинцями», але з такими заявами постійно виступає Москва.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля і особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії і України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.
…

Патріарх Філарет залишається лідером української нації – глава ПЦУ
…

Президент України Петро Порошенко 29 грудня підписав закон «Про прилеглу зону України», ухвалений Верховною Радою України 6 грудня. Про це повідомили в Адміністрації президента.

«Метою закону є гармонізація морського законодавства України з законодавством інших причорноморських держав та інших держав-учасниць Конвенції ООН з морського права 1982 року. Також закон спрямований на попередження здійснення контрабандних операцій та нелегальних заходів суден до закритих портів тимчасово окупованих територій України», – мовиться у повідомленні.

Згідно з законом, прилегла зона України – це зона відкритого моря, яка прилягає до територіального моря держави і зовнішня межа якого перебуває на відстані не більше від 24 морських миль, «відлічених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України».

У документі також зазначається, що відповідні органи, відповідальні за недоторканність державного кордону і охорону суверенних прав України, можуть зупиняти, перевіряти, затримувати й арештовувати судна у виключній морській економічній зоні України і її прилеглих водах. Виняток – військові кораблі та інші державні плавзасоби, які використовуються з некомерційною метою.

Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Прилегла зона України – про що йдеться?

Договір про російське озеро
…

Міністерство закордонних справ Росії 29 грудня відкинуло вимоги лідерів Німеччини та Франції про звільнення українських моряків, утримуваних у московських СІЗО.

«Берлін і Париж безапеляційно звинувачують Росію в якихось порушеннях прав людини в Криму, ескалації напруженості в Азовському морі і Керченській протоці, висувають на нашу адресу неприйнятні вимоги», – ідеться в заяві МЗС Росії.

«Що ж до судноплавства в Керченській протоці, то російська сторона продовжує забезпечувати свободу судноплавства в цьому регіоні», – стверджує російське зовнішньополітичне відомство.

Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив також, що російський президент Володимир Путін обговорив вимоги звільнити моряків із канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Проте, як цитують Пєскова російські інформагенції, Росія «діятиме відповідно до російського законодавства».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однєї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня в спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила 29 грудня з посиланням на слова дружини українського в’язня Кремля Романа Сущенка, що «Романа помістили до карцеру та відверто знущаються з нього».

«Співробітники колонії примушують Романа прокидатися раніше усіх в’язнів – о 5-й ранку та вилучають постільні речі», – твердить омбудсмен.

Денісова додала, що звернулася до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації Тетяни Москалькової з вимогою «негайно з’ясувати підстави поміщення Романа до карцеру та здійснити необхідні дії щодо відновлення порушених прав українця».

Раніше цього тижня громадський захисник Сущенка Марк Фейгін повідомив, що родина засудженого в Росії українського журналіста Романа Сущенка наступного місяця зможе провести тривале побачення з в’язнем у виправній колонії №11, де той відбуває термін ув’язнення.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однєї доби висловилася за звільнення українських моряків. Про цю тему розмови лідерів повідомила в Twitter представник уряду Німечччини Ульріке Деммер.

«Канцлер Меркель ще раз висловилася за звільнення заарештованих моряків з України у телефонній розмові з президентом Росії Путіним», – вказала речниця.

За словами Деммер, ситуація в Сирії також була темою обговорення.

Раніше 28 грудня в спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.
…

Міжнародні експерти мають 30 днів для того, щоб ветувати сумнівних кандидатів на посади у Вищому антикорупційному суді, повідомляє міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.

27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати іспитів кандидатів, до Вищого антикорупційного суду, зокрема й до Апеляційної палати ВАС.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви, пояснюють у Transparency International.

«У разі, якщо міжнародні експерти матимуть сумніви щодо доброчесності та професійності того чи іншого кандидата, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на спільному засіданні із ВККС. Якщо щонайменше троє із шести членів ГРМЕ не підтвердять доброчесність та професійність певного кандидата, такий кандидат залишить конкурс», – йдеться в заяві організації.

Згідно з нею, активісти від Transparency International, Центру протидії корупції, фундації DEJURE і Автомайдану проаналізували список кандидатів і знайшли серед них тих, хто виносив вироки учасникам Революції гідності та осіб, чия етичність викликає сумніви.

Громадські діячі планують презентувати перелік тих кандидатів, яких не вважають гідними працювати в антикорупційному суді, 9 січня.​

У листопаді Кабінет міністрів України виділив для антикорупційного суду приміщення в Солом’янському районі Києва.

Читайте також: В Антикорупційний суд можуть потрапити «сірі» кандидати – Красносільська​

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Росія втручається у вибори як в Україні, так і в Молдові – про це заявив президент України Петро Порошенко під час церемонії відкриття пункту пропуску на молдовсько-українському кордоні «Паланка – Маяки-Удобне».

Виступаючи з промовою, президент звернув увагу на спільні для України і Молдови питання захисту суверенітету і територіальної цілісності. Він також згадав про вибори, які 2019 року мають пройти в Україні і в Молдові.

«Є принципові вибори до парламенту Республіки Молдова і президентські і парламентські вибори в Україні. І, на жаль, Росія почала реалізовувати сценарій безпосереднього втручання у виборчі процеси. Це й «п’ята колона», яка готова негайно бігти і вести переговори на умовах капітуляції з Росією. Наголошую, що ніхто більше, ніж ми, українці, не хоче миру, але миру на умовах міжнародного права і національних інтересів України, а не на умовах капітуляції. Росія намагається використовувати сучасні інформаційні технології в першу чергу для дискредитації керівництва України і Молдови», – стверджує Порошенко.

На його думку, адекватною реакцією з боку України і Молдови є рух до інтеграції в Європейський союз.

Пункт пропуску «Паланка – Маяки-Удобне» розташований в Одеській області України. Він був реконструйований за підтримки Євросоюзу. Офіційне відкриття оновленого пункту перетину кордону відбулося 28 грудня.
…

У Дніпрі представники праворадикальної організації «С14» заявили, що «зустріли» чоловіка, який сплюндрував прапор України, і той «вирішив розкаятись на колінах». За інформацією організації «С14» в Дніпрі, її активісти зустріли чоловіка після суду, де він намагається оскаржити рішення про позбавлення волі.

«Після суду активісти «С14» вирішили запитати особисто, чи готовий він вибачитись перед українцями за скоєне і заслужено поїхати на зону. У відповідь була груба негативна відповідь. Через хвилину Євгеній вирішив розкаятись. На колінах», – йдеться у повідомленні «С14» у Facebook.

Представник організації «С14» у Дніпрі Андрій Куліш підтвердив Радіо Свобода, що такий випадок був, однак заперечив будь-які насильницькі дії щодо чоловіка.

«Я думаю, цій людині просто стало дуже соромно і вона вирішила вибачитись. Ми й надалі стежитимемо за цим процесом, як і за іншими подібними справами. Має бути якесь покарання. Сьогодні він зробив таке, а завтра візьме зброю в руки… Безкарність породжує нові злочини», – зазначив Андрій Куліш.

Радіо Свобода не вдалось зв’язатися з чоловіком, обвинуваченим в нарузі над прапором, але відомо, що до поліції він не звертався.

Судове засідання, на якому очікується рішення суду щодо апеляції підсудного, заплановане на 11 січня.

10 вересня 2017 поліція Кривого Рогу відкрила кримінальне провадження через наругу на державним прапором України, вчинену в Довгінцівському районі міста, за статтею 338 Кримінального кодексу України (наруга над державними символами). 

У суді чоловік, якого обвинувачували у плюндруванні державного прапора України, заявив, що не визнає своєї провини. За словами підсудного Євгена Колесникова, він лише неумисно «зачепив» прапор.

Водночас свідки заявляють, що він зірвав державний прапор України, розірвав на шматки і справив на нього потребу. Довгінцівський райсуд Кривого Рогу засудив чоловіка до трьох років позбавлення волі, однак чоловік подав на апеляцію.
…

Поновлений судом на посаді очільника Державної фіскальної служби Роман Насіров 27 грудня приходив у ДФС, але кабінет силою не захоплював, повідомила речниця відомства Наталія Непряхіна.

«Щоб зняти всі запитання – відповідаємо. Так, Роман Насіров був сьогодні в ДФС. Ні, силою кабінет не захоплював. Керівником ДФС є Олександр Власов, призначений на посаду Кабміном 5 вересня 2018 року», – написала Непряхіна на своїй сторінці у Facebook.

Речниця наголосила, що, попри рішення Окружного адміністративного суду Києва, який 11 грудня поновив Насірова, відповідного розпорядження Кабміну не було, а саме розпорядженням уряду призначаються на посаду і звільняються керівники центральних органів виконавчої влади.

«У разі прийняття рішення урядом про поновлення Романа Насірова на посаді керівника ДФС, фіскальна служба повинна видати наказ про оголошення розпорядження Кабміну стосовно поновлення Насірова на зазначеній посаді. Таким чином, видання наказу про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2018 р, підписаного самим Романом Насіровим, є неправомірним», – наголосила Непряхіна.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

11 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Представник уряду в парламенті Вадим Денисенко заявив, що Кабінет міністрів подасть апеляцію на рішення суду.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

 
…

Раніше стало відомо, що адвокати українських військовослужбовців готують касаційні скарги на арешт
…

Кабінет міністрів України затвердив склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що дозволить уже найближчим часом почати його роботу, повідомляє Міністерство освіти і науки.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 27 грудня. До складу агентства увійшли 22 члени, що раніше були обрані Конкурсною комісією під час відкритого конкурсу. Вони представляють державні ЗВО – вісім членів, приватні й комунальні виші – по одному, студентство – два, роботодавців – три, НАН – два, галузеві академії – по одному від Національної академії педагогічних наук, Національної академії аграрних наук, Національної академії мистецтв, Національної академії правничих наук.

Загалом до агентства мають увійти 23 члени: одне місце наразі залишилось вакантним за квотою Національної академії медичних наук. На цю вакансію оголошено додатковий конкурс з 1 лютого 2019 року.

«Ця структура візьме на себе більшу частину регуляторних і контрольних функцій із забезпечення якості вищої освіти. Це, наприклад, акредитація закладів освіти й освітніх програм, атестація наукових кадрів, акредитація спеціалізованих вчених рад тощо. Як і планували, ми змогли оперативно і відкрито провести всі необхідні процедури, щоб агентство стартувало вже на початку 2019-го», – сказав заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Він додав, що уряд також ухвалив важливі зміни до статуту агентства, надавши йому більшу автономність, уточнивши низку процедур і прибравши певні корупційні ризики.
…

Адвокати захоплених ФСБ біля берегів Криму українських військових готують касаційні скарги на арешт. Про це повідомляє уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова з посиланням на російського адвоката Миколу Полозова.

«Микола Полозов проінформував мене стосовно скарг, які мали подати призначені окупаційною владою Криму так звані «державні адвокати», та які не виконали норму закону і не подали їх в триденний термін. Адвокати сформованої команди захисту вступили в справу вже після закінчення цього терміну. Відразу були спрямовані скарги і клопотання про поновлення строку. Суд, як і слід було очікувати від влади РФ, відмовився їх прийняти», – зазначила Денісова.

Тому, цитує омбудсмен Полозова, було вирішено, що скарги будуть подаватися не в апеляційному, а в касаційному порядку, тобто на судові рішення, які вступили в законну силу.

«Після розгляду скарг і ймовірної відмови в їх задоволенні у кожного з військовополонених буде необхідний комплект документів для подачі до Європейського суду з прав людини», – підкреслила Денісова.

Також Полозов розповів Денисовій, що стосовно недобросовісних призначених російською владою Криму адвокатів буде відкрито дисциплінарне провадження, «в якому буде висунуто вимогу про позбавлення їх статусу адвоката», а матеріали з дисциплінарного провадження будуть долучені до матеріалів в ЄСПЛ як обґрунтування порушення права на захист.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

​Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

За 30 днів воєнного стану до України не пустили 1616 громадян Росії. Про це повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий.

«Беручи до уваги складну безпекову ситуацію, усі органи системи МВС продовжують працювати у посиленому варіанті несення служби. В тому числі, рішенням РНБО продовжено дію обмежувальних заходів Держприкордонслужби щодо в’їзду до України чоловіків – громадян Росії. З початку введення воєнного стану не допущено в’їзд на територію України 1616 громадян РФ, в тому числі в областях, де введено воєнний стан – 866», – зазначив Яровий.

Він додав, що російська сторона не пропустила через кордон 351 громадянина України.

Виступаючи на сьогоднішньому засіданні РНБО президент України Петро Порошенко заявив про завершення дії воєнного стану, запровадженого 26 листопада на місяць після нападу російських силовиків на українські кораблі.
…

Найближчим часом силові структури України продовжать несення служби в посиленому режимі – таке рішення на засіданні 26 грудня ухвалила Рада національної безпеки й оборони України.

«Враховуючи те, що ситуація залишається досить складною і небезпечною, у рішенні РНБО України також передбачено, що найближчим часом Національна поліція, Національна гвардія та інші силові структури продовжать несення служби у посиленому режимі для підтримання громадського порядку, захисту прав, свобод та законних інтересів українських громадян», – цитує прес-служба РНБО її секретаря Олександра Турчинова.

Він додав, що Державній прикордонній службі України рекомендували продовжити посилену охорону державного кордону з Росією і «здійснювати посилений контроль громадян Росії, що перетинають кордон України».

Виступаючи на сьогоднішньому засіданні РНБО президент України Петро Порошенко заявив про завершення дії воєнного стану, запровадженого 26 листопада на місяць після нападу російських силовиків на українські кораблі.

На час дії воєнного стану прикордонники не пускали в Україну чоловіків із Росії.
…

«Я буду з вами відвертий: якби не вибори, ми б попросили Верховну Раду подовжити цей воєнний стан», – сказав президент
…

26 грудня спливає термін введеного місяць тому воєнного стану в десяти областях України
…

Представники Росії й «ДНР» ще не відповіли на ініціативу, а представники «ЛНР» відмовилися від відеоконференції
…

У підконтрольному Росії Верховному суді анексованого Криму 26 грудня відбудеться розгляд апеляційних скарг на арешт п’яти українських військових, захоплених біля берегів півострова 25 листопада.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, йдеться про апеляції капітана катера «Нікополь» Богдана Небилиці, капітана буксира «Яни Капу» Олега Мельничука, капітана 2-го рангу з судна «Бердянськ» Дениса Гриценка, а також матроса з буксира «Яни Капу» Олега Семидоцького і матроса катера «Бердянськ» Юрія Без’язичного.

Раніше 25 грудня суддя підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму Андрій Палій відмовив у задоволенні апеляційної скарги захопленому українському військовому, мічману Андрієві Шевченку, капітану третього рангу Володимирові Лісовому, а також старшому матросу з катера «Нікополь» В’ячеславу Зінченку. Інший суддя Сергій Погребняк відмовив у задоволенні апеляційної скарги захопленому біля берегів Криму українському військовому, співробітнику СБУ Андрієві Драчу, а також механіку з буксира «Яни Капу» Сергію Чулібі.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

​Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

 
…

У російському уряді заявляють, що список санкцій проти України поповнився понад 200 особами й організаціями. 

Про розширення цього списку 25 грудня заявив прем’єр Росії Дмитро Медведєв.

«Список фізичних і юридичних осіб України, щодо яких будуть застосовуватися спеціальні обмежувальні заходи, розширено. Я підписав відповідну постанову. Це зроблено для захисту інтересів російської держави, компаній і громадян Росії», – написав Медведєв у Twitter 25 грудня.

Прізвищ і назв осіб і організацій, які внесли до списку, в уряді Росії не уточнили.

Росія заявила про запровадження санкцій щодо України в жовтні. У обмежувальний список потрапили 322 фізичних особи й 68 юридичних осіб. Для них передбачені блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборона на виведення капіталу за межі Росії.

У травні цього року Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення про розширення антиросійських санкцій і запровадження обмежувальних заходів проти 30 юридичних і 14 фізичних осіб. Пізніше президент Петро Порошенко своїм указом ввів у дію це рішення. Таким чином, загалом зараз санкційний список налічує 1762 фізичні особи і 786 юридичних осіб.

 
…

Суддя підконтрольного Росії Верховного суду Криму Сергій Погребняк 25 грудня відмовив у задоволенні апеляційної скарги захопленому біля берегів Криму українському військовому, механіку з буксира «Яни Капу» Сергію Чулібі.

При цьому суд переглянув дату утримання військового під вартою, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Таким чином член екіпажу «Яни Капу» залишиться в московському СІЗО до 24 січня 2019 року.

Сторона захисту зазначила, що Чуліба є військовослужбовцем і військовополоненим. Цю ж думку в суді висловив і сам Чуліба. Прокурор Богдан Горб заперечив щодо задоволення скарги, вказавши, що у підсудного «немає стійких зв’язків», а також, що Україна і Росія не перебувають в стані війни або збройного конфлікту.

«Мало місце затримання прикордонною службою групи кораблів, які перетнули кордон Росії», – заявив прокурор.

Адвокат Геннадій Федоров підкреслив, що для застосування Женевської конвенції не потрібна наявність війни, а всі ознаки збройного конфлікту (25 листопада в районі Керченської протоки – ред.), в тому числі застосування зброї, є.

Після засідання механік буксира висловив стурбованість щодо збереження агрегатів на кораблі.

«Мені не дали їх законсервувати, а я за них матеріально відповідальний. Раптом потім ще не заведу корабель», – зазначив Чуліба.

Він також переживає за долю собаки, яка залишилася на борту буксира «Яни Капу» і яку він назвав членом екіпажу.

На умови утримання і стан здоров’я не скаржився, повідомив, що всього вистачає. Попросив передати рідним побажання здоров’я і терпіння в новому році.

«Скажіть, що сумую за ним і люблю», – сказав Чуліба.

Раніше 25 грудня суддя Верховного суду Криму Андрій Палій відмовив у задоволенні апеляційної скарги захопленого українського військового, мічмана Андрія Шевченка, капітана третього рангу Володимира Лісового, а також старшого матроса з катера «Нікополь» В’ячеслава Зінченка. Суддя Сергій Погребняк відмовив у задоволенні апеляційної скарги співробітнику СБУ Андрію Драчу.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

​Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

Суддя Совєтського районного суду російської республіки Марій Ел Олена Якимова відмовила в умовно-достроковому звільненні фігуранту севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Нурі Прімову.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, причиною відмови стала негативна характеристика, яку надала колонія №5 республіки, де Прімов відбуває покарання. У характеристиці було вказано 35 випадків дисциплінарних стягнень. Прімов відмовився від адвоката на час засідання і захищав себе сам.

Раніше в Росії Курганський міський суд 21 грудня відмовив в умовно-достроковому звільненні ще одному фігуранту севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустему Ваїтову.

У вересні 2017 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Прімов, що проходили у справі «Хізб ут-Тахрір», отримали по п’ять років виправної колонії загального режиму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
…

Іще один із захоплених російськими силовиками поблизу Криму українських моряків оголосив себе військовополоненим, повідомив адвокат Микола Полозов 24 грудня.

«Адвокат команди захисту військовополонених українських моряків Іслям Веліляєв зустрівся з українським моряком із буксира «Яни-Капу» Михайлом Власюком. Михайло Власюк став 21-м українським моряком, який заявив слідчим, що є військовополоненим», – написав Полозов у Facebook.

Раніше сьогодні він повідомив про те, що військовополоненими під час слідчих дій себе назвали члени екіпажу рейдового буксира «Яни Капу» Юрій Будзило і Андрій Шевченко.

Полозов додав, що адвокат команди захисту військовополонених українських моряків Іслям Веліляєв 24 грудня зустрівся з Михайлом Власюком в рамках проведення слідчих дій ФСБ Росії.

«До початку слідчих дій адвокат зміг наодинці поговорити з Михайлом. Власюк повідомив, що утримується в двомісній камері, всі необхідні продукти і речі йому передали через волонтерів. На здоров’я не скаржиться. Почувається нормально, не пригнічений. Адвокат роз’яснив Михайлові, що йому необхідно робити в тому випадку, якщо з боку оперативників ФСБ або сусіда по камері буде здійснюватися психологічний тиск з метою обмовити себе, своїх бойових товаришів або визнати провину», – повідомив Полозов.

25 листопада російські силовики біля берегів Криму таранили, обстріляли і захопили три кораблі ВМС України: катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», – що прямували з Одеси до Маріуполя. Крім того, російські силовики захопили і 24 членів екіпажів українських кораблів, троє з яких були поранені.

Російські суди в анексованому Криму заарештували українських військових, яких звинувачують у «незаконному перетині кордону». Всіх українських військовослужбовців доставили в столицю Росії Москву.

Українська прокуратура визнала захоплених ФСБ Росії українських моряків військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.
…

252 народні депутати пропустили 50% голосувань Верховної Ради в грудні, повідомляє Комітет виборців України. При цьому, за даними організації, 61 депутат пропустив понад 90% голосувань.

«17 політиків не проголосували жодного разу за місяць. Нульові показники голосувань у Євгена Мураєва, Семена Семенченка, Дениса Омельяновича, Миколи Фролова, Юрія Солода, Гліба Загорія, Романа Зварича, Петра Сабашука, Ігоря Шкірі, Віталія Чепиноги, Дмитра Яроша. Жодного разу не проголосували депутати-втікачі: Євген Бакулін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. Не голосували також В’ячеслав Константіновський та Андрій Журжій, які заявили про складання депутатських повноважень, а також Надія Савченко, яку утримують під вартою», – йдеться в повідомленні КВУ 24 грудня.

За даними веб-сайту Верховної Ради, офіційно вони пропустили голосування з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження, додають у комітеті.

«Частина відомих депутатів проголосували лише кілька разів за місяць. Серед них Дмитро Добкін (взяв участь в 0,3% голосувань), Михайло Поплавський (1%), Андрій Білецький (2%), Вадим Рабінович (2%), Костянтин Жеваго (2%), Віталій Купрій (2%), Наталія Королевська (4%), Сергій Льовочкін (7%), Михайло Добкін (10%)», – заявляють в організації.

Найвищі показники голосувань у Віктора Пинзеника (100% голосувань), Михайла Бондаря (99%) й Івана Спориша (99%).

Всього у грудні відбулося 12 засідань парламенту, на яких провели 335 голосувань.
…

Син фігуранта Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Ремзі Меметова, координатор «Кримської солідарності» Ділявер Меметов записав відеозвернення,у якому заявив, що кримськотатарський народ не прийме ярлик «терористів», передає проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні цих людей звинувачують у тероризмі і насильницькому захопленні влади. Всі ці огульні звинувачення на їхню адресу будуються лише на свідченнях лжесвідків та експертизах, що не витримують ніякої критики. Я з упевненістю можу сказати, що мій батько – не терорист. Я також впевнено можу сказати, що всі інші хлопці не мають ніякого стосунку до тероризму. Мусульмани – не терористи», – сказав Меметов в зверненні, яке опублікував у Facebook.

Північнокавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону у понеділок, 24 грудня, винесе вирок чотирьом кримським татарам, фігурантам Бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір» Ремзі Меметову, Руслану Абільтарову, Енверу Мамутову і Зеврі Абсеїтову.

Фігуранти бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» 21 грудня виступили в Північно-Кавказькому окружному військовому суді в Ростові-на-Дону (Росія) з останнім словом. Жоден із них не визнав своєї провини. Всі вказали на «політично вмотивований» характер кримінальної справи.​

Російські прокурори просять призначити обвинувачуваним покарання у вигляді ув’язнення терміном від 10 до 17 років.

12 травня 2016 року в Бахчисараї російські силовики провели низку обшуків у будинках мусульман, кримських татар, а також у місцевому кафе. В результаті були затримані і звинувачені в тероризмі четверо бахчисарайців: Зеврі Абсеїтов, Ремзі Меметов, Рустем Абільтаров і Енвер Мамутов. Їх підозрюють в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», визнаної в Росії терористичною.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.
…