Ракети українського виробництва показали високу точність при ураженні цілей – Турчинов

Ракети українського виробництва показали високу точність при ураженні цілей – про це повідомив секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов за підсумками ракетних випробувань, які відбулись в Одеській області.

За його словами, метою випробувань була перевірка роботи системи управління ракетами під час наведення та ураження цілей на підвищеній дальності.

«Під час випробувань ракети поцілили у мішень. Відстань від точки прицілювання до місця влучення становила всього близько 17 метрів, це при тому, що зона ураження подібної ракети – 300 метрів. Точність і ефективність ураження та потужність бойової частини ракети відповідають всім вимогам військових та тим завданням, які ставилися перед українськими розробниками», – написав Турчинов у Фейсбук.

В Одеській області 26 травня відбулися випробування новітньої української ракетної техніки.

У березні цього року в Раді національної безпеки й оборони України заявили про успішні запуски українських ракет, вироблених держконцерном «Укроборонпром» і Державним космічним агентством України.

Секретар РНБО раніше заявляв, що Україна була змушена виготовляти й випробовувати ракети через російську збройну агресію та загрозу повномасштабного вторгнення.

До цього останнє масштабне випробування ракет відбулося 1 грудня 2016 року на півдні України біля кримського узбережжя і викликало обурення російської влади й погрози застосувати російські ракети проти українських пускових установок.

Українець, якого звинувачують у підготовці теракту в Росії, подав позов до ЄСПЛ

Громадянин України Артур Панов, якого влада Росії звинувачує у підготовці теракту в Ростові-на-Дону, подав скаргу до Європейського суду з прав людини, повідомляє видання «Кавказский узол» із посиланням на лист Панова.

У листі, переданому через адвоката, Панов заявляє, що стосовно нього були порушені статті Європейської конвенції про право на свободу й особисту недоторканність, а також на справедливий судовий розгляд. Обвинувачений підкреслює, що буде вимагати від Росії повернути його в Україну і залучити до справи офіційний Київ як третю сторону.

19-річний Артур Панов був затриманий на початку грудня 2015 року в Ростовській області після перетину українсько-російського кордону за підозрою у підготовці теракту в Росії. 14 лютого в Північно-Кавказькому військовому окружному суді міста Ростов-на-Дону почався судовий процес у його справі. Разом з Пановим на лаві підсудних опинився ростовський студент, якому інкримінують сприяння у «злочинній діяльності» українця.

Перебуваючи під вартою, Артур Панов оголошував голодування.

 

Сарган: ГПУ має намір відкликати подання на зняття депутатської недоторканності з Бобова

Генеральна прокуратура має намір відкликати подання на зняття недоторканності з народного депутата від групи «Відродження» Геннадія Бобова після закриття кримінального провадження. Про це повідомила прес-секретар генерального прокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

«Подання на зняття депутатської недоторканності, подане Генпрокуратурою до Верховної Ради, буде відкликане після рішення слідчого про закриття провадження в установленому законом порядку», – написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Генеральний прокурор Юрій Луценко підтвердив на своїй сторінці у Facebook, що Бобов «сплатив визначену Державною фіскальною службою суму податкової недоїмки в 37 мільйонів 866 тисяч 45 гривень 2 копійки на рахунок держказначейства».

Раніше у 26 травня Геннадій Бобов заявив, що перерахував до державного бюджету всі податкові нарахування, відповідно до вимог правоохоронців. Але водночас депутат зазначив, що не погоджується зі звинуваченнями на його адресу з боку Генеральної прокуратури, яка підозрює його в ухилянні від сплати податків і декларуванні недостовірної інформації, і зазначив, що «остаточну крапку в цій справі поставить суд».

24 травня заступник голови регламентного комітету парламенту Павло Пинзеник повідомив, що до Верховної Ради України надійшло подання прокуратури на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Геннадія Бобова.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко 19 травня повідомив, що подання підготували під час перевірки електронних декларацій.

П’ятеро військових поранені через бойові дії минулої доби на Донбасі – штаб

У результаті бойових дій минулої доби п’ятеро військовослужбовців Збройних сил України були поранені на Донбасі, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація у районі проведення АТО залишається складною. Є ознаки часткового її загострення на окремих ділянках лінії зіткнення. Минулої доби проросійські бандформування 57 разів відкривали вогонь по підрозділах сил АТО, все частіше використовуючи важке артилерійське озброєння, застосування якого суворо заборонене Мінськими домовленостями. Били бандити, зокрема, й по житлових кварталах населених пунктів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було на приморському та донецькому напрямках – 29 і 26 відповідно.

«Близько 21:00 години противник обстріляв наші опорні пункти на підступах до Красногорівки з мінометів різних калібрів, озброєння танку та БМП, зенітної установки та піхотного озброєння. Під час цього обстрілу декілька ворожих мін влучили у житловий квартал неподалік міської лікарні. На щастя, ніхто не постраждав. Декілька навколишніх будинків були пошкоджені», – повідомили у штабі.

Військові також зазначили, що напруженою залишається і ситуація в передмісті Авдіївки.

В угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» станом на 7:00 п’ятниці не надають інформації про останні години на захоплених донецькими та луганськими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

 

 

 

 

Білий дім переглядає санкції проти Росії через агресію щодо України – радник Трампа

Білий дім переглядає серію санкцій, запроваджених проти Росії командою Барака Обами, але в нинішньої адміністрації Дональда Трампа наразі немає жодної позиції, чи підтримувати їх. Про це сказав 25 травня керівник Економічної ради Білого дому Гері Кон.

Радник Трампа з економічних питань додав, що, коли європейські лідери на саміті НАТО в Брюсселі запитали президента США, чи планує він продовжувати санкції від 2014 року, запроваджені через передусім незаконну анексію Росією Криму, то його відповідь була, що він іще не вирішив, що робити.

«Я думаю, що президент розглядає це. Зараз у нас немає позиції», – сказав Кон журналістам в президентському літаку дорогою на Сицилію, де 25 травня відбудеться саміт «Групи семи». Водночас економічний радник Трампа зазначив, що у президента США є «багато варіантів», які він розглядає в контексті теми санкцій.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп не виключив зняття санкцій з Росії, тоді як посол США в ООН Ніккі Гейлі заявила, що нова адміністрація не скасує їх, доки Москва не поверне Україні Крим.

Санкції були запроваджені окремо Сполученими Штатами і Європейським союзом в 2014 році і відтоді неодноразово продовжувалися і розширювалися.

Поліція залучить військових Нацгвардії до охорони «Маршу рівності» у Києві

Національна поліція України посилить охорону під час «Маршу рівності» у Києві 18 червня, зокрема залучить до цього військовослужбовців Національної гвардії і громадські організації.

За попередньою інформацією, цього року символічним маршем пройдуть до п’ять тисяч учасників. «Це вдвічі більше, ніж у 2016 році. Зважаючи на це, столична поліція посилить заходи безпеки», – йдеться в повідомленні поліції Києва.

«Кожен в нашій державі має право на висловлювання власної думки та позиції, право на мирне зібрання. Тож ми готові до спілкування як із організаторами, так із опонентами маршу. Водночас будь-яка провокація буде рішуче припинена і діям правопорушників надана правова оцінка», – заявив керівник поліції Києва Андрій Крищенко на зустрічі з представниками посольств.

За його словами, з метою запобігання можливим терористичним актам і попередження злочинів до території, де буде проходити марш, поліція обмежить доступ. «Проте ми встановимо достатню кількість пропускних пунктів із металевими рамками, щоб створити вільний прохід представникам ЗМІ, дипломатичних місій та громадських організацій», – сказав керівник столичних поліцейських.

Раніше 15 послів закликали поліцію і владу Києва підтримати й захистити право ЛГБТІ й тих, хто їх підтримує, на проведення «Маршу рівності», який планується на 18 червня в столиці України.

У спільній заяві посли Австрії, Бельгії, Канади, Данії, ЄС, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США висловили сподівання на мирне проведення такої акції в столиці України й інших містах.

У серпні минулого року під час «Маршу рівності» за права ЛГБТ в Одесі, який відбувся попри заборону Одеського окружного адміністративного суду, поліція повідомила про затримання 20 людей, які намагалися завадити проведенню маршу.

12 червня 2016 року в центрі Києва «Марш рівності» відбувся без інцидентів, але із залученням значної кількості поліцейських.

За даними Міжнародної асоціації лесбійок і геїв (ILGA), напади на лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів усе ще поширені в багатьох країнах, крім того, одностатева сексуальна активність залишається злочином у 72 країнах.

 

У РНБО заявляють, що не розглядали питання пасажирських перевезень із Росією

Рада національної безпеки й оборони України не розглядала питання про припинення пасажирських перевезень між Україною та Росією, повідомили Радіо Свобода у прес-службі РНБО.

«На засіданні РНБО питання пасажирських перевезень між Україною та Росією не розглядалося… поки такого питання не вносилося», – заявила у прес-службі РНБО.

25 травня російське видання «Комерсант» заявило, що уряд України планує припинити пасажирське перевезення між Україною та Росією з 1 липня 2017 року.

Прес-служба «Укрзалізниці» заявила, що компанія поки що не ухвалювала ніяких рішень щодо цього.

 

Туск про зустріч з Трампом: маємо спільну думку щодо конфлікту в Україні, але не щодо Росії

«Я не переконаний на сто відсотків, що ми – пан президент і я – маємо однакову позицію та сприйняття Росії. Водночас, у питанні українського конфлікту, виглядає, що ми тримаємо однакову лінію»

Суд не задовольнив скаргу адвокатів про конфіскацію у справі Януковича і оточення – ГПУ

Апеляційний суд Донецької області відмовив у відкритті провадження щодо конфіскації 1,5 мільярда доларів США за матеріалами апеляційної скарги адвокатів, які є представниками підприємств-нерезидентів злочинної організації екс-президента Віктора Януковича. Про це йдеться в повідомленні на сторінці Генпрокуратури у Facebook.

Генеральна прокуратура втім ще не отримала відповідного рішення суду, зазначено в повідомленні.

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що 28 квітня набрало чинності рішення суду про перерахування до держбюджету 1,5 мільярда доларів (приблизно 40 мільярдів гривень), заарештованих на рахунках Віктора Януковича та осіб з його оточення. Луценко повідомляв, що рішення про конфіскацію ухвалив суд у Краматорську і що кошти невдовзі мають бути перераховані на рахунки Держказначейства. Того ж дня захист Януковича заявив, що інформація про конфіскацію 1,5 мільярда доларів, які належать екс-президентові, не відповідає дійсності.

Питання про повернення конфіскованих коштів у бюджет обговорюється з 2014 року. Антикорупційні активісти раніше заявили, що за 2015-2016 роки до державного бюджету вдалося повернути 1% від запланованої суми активів, привласнених корупційними методами.

Янукович утік із України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів на майдані Незалежності в Києві.

Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013 року до лютого 2014 року і за масові вбивства активістів Майдану, а також за фактом захоплення Януковичем державної влади в 2010 році.

Україна на зустрічах лідерів НАТО буде «всюди» – Божок

Хоча офіційна програма особливої зустрічі голів держав та урядів НАТО у Брюсселі й не містить окремих консультацій щодо України та російської агресії, ці теми будуть на «міні-саміті» всюди, заявляє виконувач обов’язків голови місії України при НАТО Єгор Божок.

«Україна на цьому заході буде всюди: все, про що там говоритимуть, робиться у зв’язку з тим, що в 2014 році Росія напала на Україну. Альянс через це повернувся до політики оборони і стримування, до розбудови передової присутності на східному фланзі», – заявив Божок.

Український дипломат додає, що оборона й стримування залишаються ключовими елементами порядку денного НАТО.

«Завтра буде підтверджена трансатлантична єдність, політика оборони й стримування, збільшення видатків на оборону, збільшення зусиль у боротьбі з тероризмом – і все це через те, що в 2014 році Росія продемонструвала світові своє справжнє обличчя агресора», – додає в. о. голови місії України при НАТО.

З огляду на те, що через обмежену одноденну програму зустріч у Брюсселі не є самітом НАТО у повноцінному форматі, жодного заходу з представниками України чи інших країн-партнерів у штаб-квартирі альянсу передбачено не було.

На неофіційному саміті НАТО, який відбудеться в четвер у Брюсселі, головними темами будуть боротьба зі світовим тероризмом і справедливе інвестування кожного її члена у сфери безпеки й оборони своїх країн, заявив керівник цієї політично-військової організації Єнс Столтенберґ.

При цьому він додав, що на саміті можуть порушити й тему невиконання Росією і підтримуваними нею сепаратистами на сході України мінських домовленостей.

США підтвердили: повернення Росії до «Групи семи» – тільки через відновлення суверенітету України

Державний секретар США Рекс Тіллерсон підтвердив позицію його країни й решти членів «Групи семи» промислово розвинених держав світу, що повернення Росії до цієї групи можливе тільки після того, як Москва відновить суверенітет України.

Коментуючи можливість повернення Росії до «Групи семи» журналістам у президентському літаку по дорозі до Брюсселя, Тіллерсон заявив: «Її виключили з групи через становище в Україні. Тому, щоб повернутися, вона має взятися за становище в Україні. Ми дуже чітка давали їй знати, що це означає: це означає просування з виконанням мінських домовленостей і виконання їх, відновлення суверенітету України».

При цьому Тіллерсон додав: «Не думаю, що доки ці умови не будуть виконані, чи доки не буде якоїсь домовленості про те, як нам вправитися зі становищем в Україні, щоб це було прийнятно для самих українців і прийнятно для всіх членів «Групи семи», – я не очікую, що вона (Росія – ред.) будь-коли повернеться».

Росію прийняли до складу «Групи семи» промислово розвинених країн світу 1997 року, перетворивши це об’єднання на «Групу восьми», через політичну вагу Росії; при цьому через її економічну недорозвиненість Росію допускали тільки до політичних зустрічей, але не до економічних і фінансових. «Група семи» відновилась у первісному складі (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія; в зустрічах також беруть участь керівники органів Євросоюзу) після виключення Москви через окупацію Криму і заяву про захоплення півострова до складу Росії в березні 2014 року. У «Групі семи» вже не раз заявляли, що для можливого повернення Росії до складу об’єднання вона має виконати мінські домовленості про врегулювання на сході України і відновити суверенітет України.

Українська сторона вимагає в ОРДЛО оприлюднити до кінця тижня списки людей, що можуть бути звільнені – Оліфер

Українська сторона на переговорах у Мінську наполягає на тому, щоб до кінця тижня було оприлюднено списки тих людей, хто може бути звільнений, щоб це звільнення відбулося вже у червні, повідомила речниця представника України у тристоронній контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарія Оліфер.

«Верифікація (затриманих осіб українською стороною – ред.) відбулася у повній відповідності до законодавства України і відповідно до стандартів міжнародного гуманітарного права, із виконанням вимог конфіденційності та добровільного волевиявлення, – написала вона у Facebook.– Представники ОРДЛО продовжують затягувати роботу і вимагають провести верифікацію тих, хто вже вийшов на волю, що саме по собі абсурдно».

За останніми даними української сторони, на окупованій частині Донбасу перебуває 127 українських заручників.

Раніше цього ж дня думку про затягування процесу обміну з боку сепаратистів висловила представниця України у гуманітарній підгрупі Ірина Геращенко.

Як заявила представниця угруповання «ЛНР» Ольга Кобцева, обидва угруповання вимагають інформацію про верифікацію затриманих осіб українською стороною із підписом Віктора Медведчука.

Сам Медведчук на це поки що ніяк не реагував.

Попередня зустріч контактної групи в Мінську відбулася 15 травня. Тоді Ірина Геращенко повідомила, що підтримувані Росією бойовики погодилися внести вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, ув’язненого угрупованням «ДНР», до списку заручників, яких можуть звільнити.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на лютий 2017 року на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисячі людей.

Україна готує до ІКАО заяву про порушення Росією міжнародного законодавства – Кістіон

Україна готує до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) заяву про порушення Росією Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та інших керівних документів, повідомив віце-прем’єр-міністр з питань АТО і окупованих територій Володимир Кістіон.

«Сьогодні до нас завітали президент Ради ІКАО Олумуіва Бенард Аліу та директор Європейського/Північноатлантичного бюро ІКАО Луїш Фонсека де Альмейда. Основною темою зустрічі стало підвищення безпеки авіаційного простору», – зазначив Кістіон 23 травня у Facebook.

«На сьогоднішній зустрічі закликав керівництво ІКАО до дієвих заходів для припинення порушень стандартів та рекомендованої практики ІКАО з боку РФ та скасування публікації аеронавігаційної інформації стосовно міжнародного повітряного простору Сімферопольського району. Крим – це Україна, і ми розраховуємо на підтримку Міжнародної організації цивільної авіації у питанні нормалізації авіапотоків над півостровом», – наголосив Володимир Кістіон. 

ІКАО ще навесні 2014 року, після того, як Росія висунула претензії на керування повітряним рухом у районі політної інформації Сімферополь, підтвердила, що виключне право на керування рухом у ньому, як і раніше, належить тільки Україні. В ІКАО висловили занепокоєння безпекою польотів у цьому районі через те, що одночасно з Україною організацію польотів там узялася вести й окупаційна влада Росії, через що в одному й тому ж просторі з’явилася більш як одна служба обслуговування повітряного руху.

Україна, як держава, відповідальна за повітряний простір над Кримом, закрила цей простір для повітряного руху і всі кримські аеропорти для цивільної авіації. Пізніше деякі маршрути над Чорним морем були знову відкриті для руху цивільної авіації. Російські авіакомпанії, всупереч забороні, продовжують літати до Криму на порушення міжнародних норм.

Кандидатуру наступника Кутового запропонують після консультацій з коаліцією – Гройсман

Нову кандидатуру на посаду міністра аграрної політики запропонують після консультацій з коаліцією, але стратегічна лінія буде однозначно продовжена, повідомив у Facebook прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Міністр аграрної політики Тарас Кутовий повідомив про свій намір залишити посаду і повернутись до робити в інвестиційній сфері, якою він займався раніше. Що ж, мені шкода, але це його рішення», – написав він.

Раніше цього ж дня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий заявив про свою відставку. Тарас Кутовий був призначений на посаду міністра в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016-го. До цього очолював профільний комітет у Верховній Раді.

 

Міністр аграрної політики Кутовий подав у відставку

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий написав заяву про відставку. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

«Вважаю, що маю достатньо знань, енергії та сили зробити для України ще більше і найближчим часом планую зосередитись на питаннях залучення інвестицій в економіку України. Прошу колег по парламенту поставитися до заяви із розумінням і проголосувати її», – зазначив Кутовий.

Тарас Кутовий був призначений на посаду міністра в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016-го. До цього очолював профільний комітет у Верховній Раді. 

Порошенко засудив вибух у Манчестері, кількість жертв зросла до 22

Президент України Петро Порошенко засудив вибух в британському місті Манчестер минулої ночі, який призвів до загибелі людей. Про це він написав сьогодні у Twitter.

«Шокований звісткою про теракт у Манчестері. Суворо засуджую будь-які акти тероризму. Моï найщиріші співчуття сім’ям та близьким загиблих. Украïна разом з Великою Британією у ці трагічні часи», – зазначив Порошенко.

Дипломати нині намагаються з’ясувати, чи є українці серед постраждалих.

Тим часом, за даними британської поліції, кількість жертв вибуху зросла до 22 (раніше йшлося про 19 загиблих). Повідомляється, що серед загиблих є і діти, 59 людей зазнали поранень.

За даними поліції, яка поки офіційно не кваліфікує подію як теракт, вибух було скоєно однією людиною після концерту на «Манчестер Арені». Повідомляється, що сам нападник помер на території комплексу після того, як ввів у дію саморобний вибуховий пристрій. Наразі поліція намагається з’ясувати, чи діяв він один, а чи з групою осіб.

Вибух на території «Манчестер Арени» в однойменному британському місті прогримів минулої ночі. Це сталося після концерту американської поп-зірки Аріани Гранде. Поліція почала розслідування вибуху разом із силовиками по боротьбі з тероризмом і розвідниками.

Політичні партії Великобританії у зв’язку з подіями у Манчестері погодилися призупинити свою агітаційну кампанію до парламентських виборів, призначених на 8 червня.

Якщо вибух визнають терактом, це буде найбільшим нападом у Великобританії, відколи через атаки на громадському транспорті Лондона з боку чотирьох британських мусульман в липні 2005 року загинули 52 людини.

Минулої доби на Донбасі поранені четверо українських воїнів – штаб

У зоні бойових дій на Донбасі 22 травня зазнали поранень четверо українських військовослужбовців, йдеться у повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація у зоні проведення АТО залишається складною, з частковими ознаками ескалації на окремих ділянках лінії зіткнення. Підрозділи російсько-терористичних військ продовжують обстрілювати підрозділи Збройних сил України вздовж усієї лінії розмежування. Минулої доби зафіксовано 59 фактів недотримання бойовиками режиму припинення вогню», – вказано в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку – 29.

Загалом під обстріли сепаратистів, зокрема і з використанням важкого озброєння, потрапили райони населених пунктів Павлопіль, Красногорівка, Широкине, Тарамчук, Мар’їнка, Невельське, Зайцеве, Малинове, Валуйськ, Станиця Луганська, Донець.

«Ввечері позиції ЗСУ в районі Опитного були обстріляні бандформуваннями з РСЗВ «Град». Попередньо зафіксовані наслідки прильоту 15 реактивних снарядів від цієї артилерійської системи. Окрім того, ситуація залишається складною й у південному та східному передмістях Авдіївки, де бандити вночі інтенсивно обстрілювали укріплення ЗСУ з мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також стрілецької зброї та гранатометів», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили Збройні сили України у обстрілах напередодні ввечері околиць Ясинуватої та території Авдіївського коксохімічного заводу. За даними бойовиків, через обстріли поранень зазнала жителька Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» станом на 7:00 вівторка не надають інформації про останні години на захоплених луганськими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

США: Сенат штату Вашингтон ухвалив резолюцію про Голодомор як геноцид проти народу України – посольство

Сенат штату Вашингтон на північному заході США ухвалив резолюцію, в якій Голодомор в Україні 1932–33 років названий «геноцидом, влаштованим Йосипом Сталіним і радянським режимом проти народу України», повідомило посольство України у США.

Як мовиться в повідомленні, рішення було ухвалене одноголосно.

За даними «Голосу Америки», це перший випадок офіційного визнання органом влади у США Голодомору як геноциду українців.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Наразі Голодомор визнали геноцидом, за повідомленнями, 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

Луценко: слідство покаже, чи затриманий на хабарі у 150 тисяч доларів досі працює у НАБУ

Генеральний прокурор України Юрій Луценко не впевнений, що затримана на хабарі у 150 тисяч доларів особа працює в Національному антикорупційному бюро. Це ще має встановити слідство, заявив він, відповідаючи на запитання журналіста програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший», на яких підставах базувалась заява прес-секретаря Луценка Лариси Сарган про затримання на хабарі працівника НАБУ.

«Подальші дії слідства встановлять, хто правий. Виходячи з матеріалів «прослушки», ми чуємо, що людина працювала в цьому органі. Також він представлявся в ході вимагання працівником на адміністративній посаді цього органу. Зараз я чую заяви НАБУ (про те, що затримана особа не працює в НАБУ – ред.). Звіримо наші дані», – зазначив Юрій Луценко.

На уточнююче питання журналістів, чи є інші докази того, що затримана особа працює в НАБУ, наприклад, дані про отримання нею зарплати в цьому органі, генпрокурор зазначив: «Ні, це буде визначатися слідством».

На запитання, чи достатньо було підстав стверджувати, що затриманий є працівником НАБУ, генпрокурор відповів ствердно.

При цьому Юрій Луценко додав, що в підозрі, яку він підписав вчора, ця особа «фігурує як екс-працівник правоохоронних органів, який вимагав хабар для діючих працівників правоохоронних органів».

19 травня речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook заявила про затримання співробітника НАБУ на отриманні хабара у 150 тисяч доларів від власниці торговельної мережі на Сумщині. 

Того ж дня на своїй сторінці у соцмережі Сарган натякнула, що підозрюваний – Олександр Самковий. Вона опублікувала скріншот його декларації.

Того ж дня у прес-службі НАБУ спростували цю заяву. «Ця інформація не відповідає дійсності і НАБУ спростовує її. Жодного з чинних співробітників наразі не затримували за фактом вимагання неправомірної вигоди або скоєння будь-якого іншого злочину. Відповідно ця інформація, яку повідомила Лариса Сарган, не є достовірною», – зазначили в Національному антикорупційному бюро.

Україна дасть юридичну оцінку скарзі Росії до СОТ через санкції – Мін’юст

Україна дасть «належну юридичну оцінку» скарзі Росії, поданій до Світової організації торгівлі через запроваджені Києвом санкції, заявляє міністр юстиції України Павло Петренко.

«Наша позиція дуже чітка: ми маємо право робити такі обмеження, і ці обмеження стосуються національної безпеки. Якщо Росія впадає в істерію про те, що їхні економічні права порушені тим, що ми запровадили чергові санкції та заблокували частину… яка контролюється ФСБ, зокрема «ВКонтакте», «Одноклассники», то, напевно, ці санкції ефективні, якщо Росія так стривожилася на цю дію української влади», – сказав Петренко 22 травня в Києві.

«Їхні скарги до СОТ отримають належну юридичну оцінку з боку України як члена СОТ», – додав міністр.

20 травня російський міністр економіки Максим Орєшкін заявив, що Москва подала до Світової організації торгівлі запит на проведення консультацій у зв’язку з обмеженнями з боку України. За його словами, позов стосується порушення базових угод СОТ.

Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав указ про запровадження оновлених санкцій щодо фізичних та юридичних осіб із Росії у зв’язку з агресією Росії проти України і підтримки нею сепаратизму на українських територіях.

НАБУ планує до червня завершити розслідування щодо Насірова

Національне антикорупційне бюро України розраховує завершити розслідування провадження стосовно відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до кінця травня – початку червня.

«Ми плануємо цього місяця завершити досудове слідство і відкрити матеріали стороні захисту. Можливо, це буде наприкінці місяця, можливо, – на початку наступного», – сказав директор НАБУ Артем Ситник 22 травня у Києві на тренінгу з питань боротьби з топ-корупцією, організованого Transparency International.

Слідство вважає, що Роман Насіров протягом 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

При цьому антикорупційна прокуратура просила суд встановити грошову заставу у розмірі два мільярди гривень.

Пізніше цей запобіжний захід продовжили до 26 червня.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».​

 

 

 

Порошенко обіцяє підписати закон про заборону «георгіївської стрічки»

Президент України Петро Порошенко обіцяє одразу підписати закон про заборону виготовлення і публічного використання так званих «георгіївських» стрічок і запровадження за це адміністративної відповідальності, щойно документ надійде з парламенту. Про це петро Порошенко повідомив під час заходів, присвячених Дню пам’яті жертв політичних репресій, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

За його словами, «георгіївська стрічка» – це не є символіка Другої світової. «Ця символіка – символ агресії проти України 2014-2017 років. Тому що обвішані цими стрічками бойовики вбивають наших воїнів кожного дня і ночі, і прямо зараз, поки ми тут, вони теж цілять в українських воїнів», – наголосив Порошенко.

Порошенко нагадав, що парламентська асамблея ОБСЄ 8 років тому ухвалила резолюцію про тотожність нацистського та сталінського режимів. Саме тому, за його словами, в Україні проходить декомунізація. Він наголосив, що «комуністичним ідолам немає і не буде місця в нашій країні».

«До речі, і без підконтрольних КДБ-ФСБ соціальних мереж мій український народ теж здатний прожити», – додав глава Української держави.

16 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки». Документ передбачає, що публічне використання, демонстрація або носіння «георгіївської стрічки» передбачає накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850–2550 гривень). За повторні такі дії передбачений штраф до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень) або адміністративний арешт на строк до 15 доби з конфіскацією стрічки чи її зображення.

15 травня Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій проти низки російських компаній, згідно з яким в Україні буде заблоковано доступ до російських соціальних мереж «ВКонтакте», «Одноклассники», ресурсів Yandex, Mail.ru. 17 травня цей указ набув чинності.

Умеров повідомив, що перше засідання суду окупованого Криму у його справі буде закритим

Перше попереднє судове засідання у кримінальній справі проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова буде закритим. Про це сам Умеров написав на сторінці у Facebook.

«31 травня о 11:00 відбудеться перше попереднє засідання суду у кримінальній справі проти Ільмі Умерова. Місце проведення – сімферопольський районний суд», – йдеться в повідомленні.

Про час і формат засідання Умерову стало відомо від помічника судді Андрія Кулішова.

За даними сайту підконтрольного Кремлю Сімферопольського районного суду, кримінальну справу стосовно Ільмі Умерова за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії  два дні тому було передано для вивчення судді Андрію Кулішову.

За інформацією, розміщеною на сайті «Миротворець», Андрій Кулішов розшукується правоохоронними органами України за порушення присяги судді й підозрюється у державній зраді. При цьому у списку звільнених кримських суддів Вищою радою судочинства України суддя Андрій Кулішов не вказаний.

12 травня 2016 року екс-прокурор анексованого Криму Наталія Поклонська повідомила, що слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров вважає переслідування Ільмі Умерова частиною кампанії гонінь і утисків кримськотатарського народу в анексованому Росією Криму.

На Донбасі поранені четверо українських воїнів – штаб

У зоні бойових дій 19 травня зазнали поранень четверо українських військових, йдеться у повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація у зоні проведення АТО залишається складною, з частковими ознаками ескалації конфлікту з боку російсько-терористичних військ. Кількість ворожих збройних провокацій минулої доби сягнула відмітки 55. Все частіше ворог застосовує артилерійське озброєння, використання якого суворо заборонене Мінськими домовленостями», – вказано в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку – 26. Крім обстрілу позицій українських військових, бойовики обстріляли і житлові райони, йдеться в повідомленні.

«Одна з ворожих мін калібру 82 міліметри знову влучила у житловий квартал Красногорівки. На щастя, руйнувань та постраждалих серед цивільних осіб немає», – додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили Збройні сили України у восьми порушеннях режиму тиші на підконтрольних бойовикам територіях. За даними сепаратистів, вогонь вівся з 82 та 120-міліметрових мінометів, озброєння БМП, протитанкових гранатометів та стрілецької зброї. В угрупованні «ЛНР» станом на 9:00 суботи не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

У НАБУ заявляють, що розслідують лише справи щодо Лозового і Дейдея

У НАБУ повідомляють про проведення розслідування у кримінальних провадженнях лише щодо двох народних депутатів, з яких Генпрокуратура просить зняти недоторканність – Євгена Дейдея і Андрія Лозового.

«Проте лише стосовно одного з цих двох парламентарів, а саме Євгена Дейдея, проект підозри та відповідного подання до Верховної Ради підготовлено детективами НАБУ за матеріалами проведеного досудового розслідування. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення)», – повідомили у НАБУ ввечері 19 травня.

«Щодо решти підозр, то в їхній підготовці детективи участі не брали. НАБУ наразі невідомо, на підставі яких матеріалів досудового розслідування підготовлено ці документи», – додали у НАБУ. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко у п’ятницю повідомив, що у ході перевірки електронних декларацій підготовлені подання до Верховної Ради щодо зняття депутатської недоторканності з народного депутата від депутатської групи «Відродження» Геннадія Бобова, депутата від фракції «Народний фронт» Євгена Дейдея та депутата з фракції Радикальної партії Андрія Лозового.

У жовтні 2016 року завершився перший етап подання електронних декларацій за 2015 рік для суб’єктів декларування, які посідають відповідальне й особливо відповідальне становище: президента, прем’єра, членів уряду, депутатів, суддів, правоохоронців. Відповідно до процедури, подання про зняття депутатської недоторканності до Верховної Ради вносить генпрокурор.

Деякі кандидати до нового ВСУ заявляють, що їх можуть рекомендувати політики – «Схеми»

Низка суддів – кандидатів до нового Верховного суду зазначають, що їх можуть рекомендувати політики та урядовці. Про це йдеться у сюжеті програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і каналу «UA:Перший». 

Кандидат до Верховного суду і чинний заступник голови Апеляційного суду Рівненської області Віктор Остапук зазначив в анкеті, що його може рекомендувати очільник Волинської обладміністрації. Саме в цій області суддя раніше теж працював.

На запитання «Схем», у чому саме очільник Волині може рекомендувати суддю, він кілька разів відповів: «Як людину». При цьому він не зміг пригадати, як і коли вони познайомилися: «Я не пам’ятаю, ще раз Вам кажу. Я працював суддею на Волині більше ніж 20 років. Я багато кого там знаю – область невелика». Остапук заперечив можливий вплив голови Волинської ОДА на нього як на суддю.

Кандидатка до Верховного суду і голова Літинського районного суду на Вінниччині Наталія Білик зазначила в анкеті, що її може рекомендувати народний депутат Іван Мельничук, який був одним із найактивніших лобістів провладного кандидата на посаду аудитора НАБУ Найджела Брауна. Цей депутат – також член антикорупційного комітету парламенту. «У цьому контексті варто нагадати, що у разі обрання судді до Верховного Суду, вона може розглядати справи пов’язані з корупцією топ-урядовців», – йдеться в розслідуванні.

«Це пов’язано з тим, що він депутат-мажоритарник, за нього проголосувала переважна більшість району. Він знає роботу мою як судді і, якщо він висловить про мене думку , то це буде думка не тільки його, а загалом району, – пояснила таку рекомендацію суддя і зазначила, що її з Мельничуком нічого не пов’язує. – Це людина, яку я знаю давно».

Кандидат до Верховного суду Едуард Давиденко зазначив, що його може рекомендувати помічник депутата Антона Геращенка Олексій Рудь, з яким однак, як стверджує конкурсант, він не знайомий, а лише ухвалював щодо нього виправдувальний судовий вирок. «Чесно кажучи, це колишній засуджений, якого ми розглядали справу. Суспільство каже про те, що суди не виносять виправдувальні вироки. То це один із тих, кого ми виправдали», – сказав суддя.

На даний час триває другий етап конкурсу до нового Верховного суду, який буде ухвалювати остаточні рішення, як остання, касаційна інстанція. Вища кваліфікаційна комісія оголосила конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу, – чинні судді з різних судів України.

 

Фігурант «справи українських диверсантів» Штибліков уклав угоду зі слідством – журналіст

Дмитро Штибліков, фігурант «справи українських диверсантів» в анексованому Росією Криму уклав досудову угоду зі слідством, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Це означає, що він визнає провину, співпрацює зі слідством, його справа буде розглядатися окремо і в особливому порядку без вивчення доказів провини, повідомляє журналіст.

Він додав, що жоден незалежний адвокат до Штиблікова допущений не був.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали українців Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку. У ФСБ Росії заявили, що вони були членами «диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міноборони України». Їх звинуватили в плануванні диверсійних акцій на об’єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення Криму.

Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами в центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, в минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України заявили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ. У свою чергу, у штабі АТО заявляли, що колишні українські військові, які зараз живуть у Криму, можуть стати «потенційними жертвами російських спецслужб».

3 травня суд у Сімферополі продовжив арешт затриманих у «справі українських диверсантів» на 2 місяці, до 8 липня.