Українська влада розробляє процедуру, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до анексованого Росією Криму, повідомило Міністерство інформаційної політики України.

У відомстві нагадали, що Державна прикордонна служба України повідомила про заборону на в’їзд іноземців до Криму на час дії правового режиму воєнного стану.

«Міністерство інформаційної політики у контакті з Державною міграційною службою і Державною прикордонною службою України працюють над виробленням процедури, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до тимчасово окупованого Криму», – заявили в МІП.

30 листопада московська кореспондентка шведської газети Dagens Nyheter та фінської Hufvudstadsbladet заявила, що їй не дозволили перетнути адміністративний кордон України із Кримом.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…

Губернаторка американського штату Род-Айленд Джина Раймондо оголосила грудень 2018 року місяцем пам’яті жертв геноциду українців. Згідно з її офіційною заявою, таке рішення вона ухвалила, аби заохотити громадян вшанувати пам’ять українців, померлих під час Голодомору.

Відповідний документ оприлюднило посольство України в США, повідомивши, що Род-Айленд став 22-м штатом, який визнав Голодомор в Україні 1932-1922 років геноцидом українців.

«Завдяки спільним зусиллям і українських дипломатів у США, і української громади на сьогодні ми вже маємо більше двох десятків американських штатів, які чітко заявляють про свою позицію щодо дій Радянського Союзу на початку ХХ століття в Україні: «Голодомор – це акт геноциду», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.
…

Україна має намір скасувати ще близько 40 договорів з Росією через агресію в Азовському морі. Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми за останній час вбили 48 двосторонніх угод, але до них потрібно ставитися дуже акуратно в контексті того, щоб те, що ми ці угоди вбиваємо, не завадило нашим українським громадянам. Наступна порція буде дуже швидко. Близько 40 договорів. Ми докорінно переглядаємо всю двосторонню нашу договірну базу», – зазначив міністр.

Клімкін додав, що вважає непотрібними дипломатичні стосунки з Росією і виступає за введення візового режиму для росіян.

Павло Клімкін 21 вересня повідомив, що Київ передав Москві повідомлення про відмову від пролонгації договору про дружбу.

Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року і нині є чинним. Він, серед іншого, передбачає, що сторони «поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів», а також «будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги до суверенної рівності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою».

Читайте також: «Нікуди не дінуться»: Москва говорить про «добросусідські відносини» з Україною»

Документ був укладений на термін у десять років; у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна мала офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до 30 вересня 2018 року.
…

Європейський суд з прав людини у відповідь на заяву уряду України щодо захисту прав захоплених Росією моряків зобов’язав Москву надати інформацію про них, повідомляють у Міністерстві юстиції України.

За словами заступника голови Мін’юсту й уповноваженого з питань Європейського суду Івана Ліщини, Росія має надати дані про:

захоплення моряків і юридичні підстави їх утримання;
місце їх утримання;
спричинені поранення;
надану медичну допомогу.

Цю інформацію російська влада має надати до наступного понеділка, 3 грудня, уточнив Ліщина.

Напередодні в Мін’юсті повідомили, що звернулися до ЄСПЛ з приводу захоплення Росією українських моряків.

«Від імені уряду Мін’юст вже звернувся до Європейського суду з прав людини з вимогою застосувати 39-те правило й ухвалити негайне рішення щодо звільнення незаконно захоплених українських громадян», – сказав 28 листопада міністр юстиції Павло Петренко.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Сенат США ухвалив резолюцію, в якій засудив агресію Росії в Керченській протоці, коли російські силовики захопили три українські кораблі і членів їх екіпажу, повідомляє посольство України в Сполучених Штатах Америки.

«В офіційному документі американські законодавці закликають російську владу негайно звільнити захоплені українські кораблі та членів їх екіпажу, а також припинити переслідування українських і міжнародних суден, що проходять через Керченську протоку», – йдеться в повідомленні.

Сенатори наголошують, що поведінка влади Росії є дестабілізуючою для всього регіону і провокує подальшу ескалацію. Вони закликають міжнародне співтовариство об’єднатися в опозиції до загрозливих дій російської влади в Керченській протоці.

Резолюція підтверджує підтримку українського народу і територіальної цілісності України.

Також у документі сенатори звертаються до президента й адміністрації США із закликом використовувати будь-яку нагоду для висловлення протесту проти нападу, вчиненого Росією проти Збройних сил України.

Співавторами документа, ухваленого 29 листопада, виступили понад півсотні сенаторів від Республіканської й Демократичної партій, повідомляє українське посольство.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

 
…

Росія переступила межу, напавши в Азовському морі на українські кораблі. Про це заявила посол США в Україні Марі Йованович під час ІІ Міжнародної конференції з морської безпеки, повідомляє «Укрінформ».

«Росія в неділю переступила межу. Скептики, посадовці більше вже не можуть заперечувати те, що ми знаємо. Ці ниточки, які контролюють конфлікт – чи це зелені чоловічки, чи сепаратисти – можна відстежити чітко. Москва визнала свої дії, і це перша відкрита російська атака, перший напад на українські ВМС, що перевело конфлікт із суходолу на море», – підкреслила дипломат.

Вона додала, що захоплення українських моряків та переслідування українських кораблів у водах біля Криму є порушенням міжнародного права.

«Ми закликаємо Росію припинити ескалацію тієї обстановки, яку створила Росія, повернути Україні затриманих членів екіпажу кораблів», – заявила Йованович.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Україна наполягає на обговоренні агресії Росії проти України в Азово-Керченській акваторії на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні, заявляє перший віце-спікер Верховної Ради, представниця президента України з мирного врегулювання на Донбасі Ірина Геращенко.

«Україна наполягає на обговоренні провокації й агресії проти України з боку РФ сьогодні, на постійній раді ОБСЄ у Відні, в присутності представника ТКГ посла Сайдіка і голови СММ ОБСЄ посла Апакана», – написала Геращенко у Facebook 29 листопада.

Вона додала, що українська сторона разом з ОБСЄ ініціювала зустріч тристоронньої контактної групи в режимі скайп-конференції, щоб обговорити агресію Росії й звільнення захоплених українських моряків і суден.

За словами Геращенко, Росія відмовилася від такої зустрічі. «Це друга поспіль відмова Росії сідати за стіл переговорів і відповідати на запитання щодо агресії», – сказала вона.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що після захоплення українських кораблів у Керченській протоці 25 листопада Росія блокує доступ в Азовське море. За його словами, порти Маріуполь і Бердянськ опинилися фактично в російській морській блокаді. У Москві це заперечують.

29 листопада командувач Військово-морських сил, адмірал Ігор Воронченко заявив, що Україна проситиме закрити протоку Босфор для російських суден.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше не виключив, що може виступити посередником у ситуації, яка склалася через інцидент у Керченській протоці.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі арештував всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.
…

У Кремлі заявляють, що обмежень на прохід суден у Керченській протоці, про що заявляє Україна, немає.

«Мені невідомо про те, що якісь обмеження зараз існують. Навпаки, нам відомо, що Керченська протока працює в звичайному режимі», – цитують російські ЗМІ речника президента Росії Дмитра Пєскова.

Напередодні міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що Росія заблокувала українські порти на Азовському морі. Через дії Росії в Керченській протоці, контроль над якою Росія посилила після відкриття Керченського моста, заблоковані 35 суден, додав Омелян. Керченська протока – єдиний маршрут для суден, що курсують між Азовським і Чорним морями.

29 листопада командувач Військово-морських сил, адмірал Ігор Воронченко заявив, що Україна проситиме закрити протоку Босфор для російських суден.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше не виключив, що може виступити посередником у ситуації, яка склалася через інцидент у Керченській протоці.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі арештував всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат

Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
…

Захоплені в Керченській протоці українські військові моряки знаходяться «під жорстким психологічним тиском» співробітників ФСБ Росії, тому не варто вірити тому, що вони кажуть на відео допиту, який оприлюднили російські спецслужби. Таку думку в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії висловив контр-адмірал, перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов.

«ФСБ має столітній досвід чекістської роботи і використовує цей налагоджений механізм. Був оприлюднений допит наших військовослужбовців, але люди, які їх знають, бачать, що вони перебувають під жорстким психологічним тиском і читають з папірців, які перед ними. Не треба думати, що наші моряки висловлюють власні думки Що застосували щодо них, я сказати не можу», – сказав він.

Перший заступник командувача ВМС України підкреслив, що українські військові моряки є військовополоненими, тому дії російської юстиції щодо них є «повністю незаконними».

Тарасов додав, що у ВМС України є інформація про те, що серед затриманих українських моряків «є важко поранені, чиє місце перебування важко встановити».

«Ми не повинні вірити заявам представників Росії про те, що там троє поранених. Під час захоплення і обстрілу наших кораблів ми прослуховували переговори, в яких фігурувало, що там не менше двох важкопоранених. За нашими даними, близько шести людей дістали поранення», – каже Тарасов.

Федеральна служба безпеки Росії 26 листопада оприлюднила відео із затриманими українськими моряками. Пізніше керівництво Військово-морських сил Збройних сил України заявило, що «із розумінням ставиться до так званих свідчень військовослужбовців», і висловило впевненість, що полонені зазнали тиску.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними​

28 листопада підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував усіх 24 затриманих українських моряків та співробітників СБУ. Їм загрожує до шести років позбавлення волі за нібито «незаконний перетин державного кордону Росії», в чому їм звинувачує російська влада.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Наразі затримані українські моряки в анексованій Керчі, їх звинувачують у «незаконному перетині державного кордону Росії». Українська прокуратура визнала захоплених Росією моряків військовополоненими.​

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заявуз вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
…

Президент України Петро Порошенко представив нового голову Чернігівської ОДА Олександра Мисника, повідомила прес-служба Адміністрації президента.

«Впевнений, що вам по плечу і ті непрості завдання, які зараз складаються, виходячи із політичної ситуації як внутрішньої, так і зовнішньої», – сказав Порошенко.

47-річний Олександр Мисник раніше очолював Менську районну раду Чернігівської області, був начальником Менської міжрайонної державної податкової інспекції та начальником відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Менської міжрайонної державної податкової інспекції.

Перед цим Чернігівську обласну державну адміністрацію очолював Валерій Куліч, якого звільнили 31 липня 2018 року. Він був головою ОДА з березня 2015-го.
…

Телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна та президента України Петра Порошенка не відбулася, оскільки «під час підготовки такого роду контактів оцінюється ціла низка факторів», повідомив помічник президента Росії Юрій Ушаков.

Зокрема, мова йде про сумісність графіків для такої розмови, а також здійснюється аналіз цілей, які та чи інша сторона ставить перед цією розмовою.

«З урахуванням цього запит був, а розмови не було», – зазначив Ушаков.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Президент України Петро Порошенко заявив, що після цього просив подзвонити своєму російському колезі Володимиру Путіну, однак у Кремлі на запит не відповіли.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

28 листопада президент Петро Порошенко підписав документ.
…

Президент України Петро Порошенко пообіцяв зробити «все можливе» для проведення запланованих на грудень виборів в об’єднаних територіальних громадах, незважаючи на воєнний стан у 10 областях.

«Я зроблю все від мене залежне, щоб на наступне пленарне засідання Верховної Ради України підготувати необхідні законодавчі ініціативи, які будуть мати обмежений термін дії до кінця поточного року, які б дозволили провести вибори в об’єднаних територіальних громадах», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Центральна виборча комісія постановами від 12 жовтня 2018 року призначила на 23 грудня 2018 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів та додаткові вибори депутатів сільських та селищних рад.

26 листопада після нападу російських військових на українські кораблі у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у 10 областях України.

Згідно із законом про правовий режим воєнного стану, вибори в такий період заборонені.
…

Президент України Петро Порошенко просив подзвонити президенту Росії Володимиру Путіну після обстрілу російськими військовими українських кораблів.

«Хочу наголосити, що одразу вночі я замовив розмову з президентом Росії Путіним. Ми не отримали відповіді», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Російська сторона наразі не коментувала інформацію.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.

Наразі затримані українські моряки в анексованій Керчі, їх звинувачують у «незаконному перетині державного кордону Росії». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.

27 листопада підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував на два місяці 12 із 24 затриманих українських військових моряків. Згодом суд у Керчі заарештував трьох поранених українців.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій

Росія накопичує заручників – Фейгін про полонених моряків України
…

Експерти та газета «Урядовий кур’єр» пояснили, чому 27 листопада видання опублікувало указ, у якому йдеться про воєнний стан тривалістю в 60 днів, а не 30, як було ухвалено в Раді.

У роз’ясненні, розміщеному на сайті «Урядового кур’єру», йдеться про те, що опублікований указ президента №390 вводить у дію рішення РНБО від 26 листопада «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні». Саме у ньому і йшлося про пропозицію запровадити воєнний стан строком на 60 днів.

Натомість указом №392 президент ввів у дію рішення РНБО від 26 листопада 2018 року «Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні». Відповідно до нього було «уточнено пропозицію президенту щодо скорочення строку, на який вводиться воєнний стан в Україні, до 30 діб» – на ньому базувався законопроект Порошенка, за який проголосували 276 депутатів Ради на засіданні 26 листопада.

Юрист ГО «ІРРП» Олександр Волошин пояснює публікацію указу №390 процедурою: «Урядовий кур’єр» – по суті виконавці, вони мають обов’язково друкувати всі нормативно-правові акти, у тому числі укази президента. Якщо президент його підписав, він має юридичний статус і його потрібно надрукувати».

«Але це не означає, що цей указ має силу того, що вводить воєнний стан. Бо процедура передбачає, що спочатку РНБО пропонує президенту запровадити воєнний стан», – пояснює експерт.

За його словами, потім президент на підставі цього рішення ухвалює указ, яким по суті затверджує рішення РНБО.

«І, оскільки в нас парламентсько-президентська республіка, обов’язковим є затвердження Верховною Радою, окремим законом. І воєнний стан вводиться лише тоді, коли ВРУ своїм законом по суті затвердить указ президента», – додав Волошин.

У коментарі «Громадському радіо» перший заступник головного редактора «Урядового кур’єру» Леонід Самсоненко зазначив, що сам закон про введення воєнного стану опублікують у завтрашньому номері видання.

27 листопада видання «Урядовий кур’єр» опублікувало не той указ, який підтримали депутати в Раді.

За законопроектом, який було ухвалено в парламенті, воєнний стан запровадили на 30 днів в десяти областях – Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Вінницькій областях.

Воєнний стан планували запровадити з 9:00 28 листопада – таку дату назвав у своїй заяві президент України Петро Порошенко.

Утім, згодом у РНБО уточнили, що згідно з ухваленим Верховною Радою законом воєнний стан в десяти областях України введений від 14:00 26 листопада і буде діяти до 14:00 26 грудня 2018 року.
…

Порошенко заявляв, що вже у грудні очікує на скликання об’єднавчого собору українських православних церков
…

У Нью-Йорку під стінами будівлі Ради безпеки ООН проходила акція протесту на підтримку України, повідомляє «Голос Америки».

Акція відбувалася під час засідання Ради безпеки ООН, скликаного 26 листопада на прохання України з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях».

Учасники акції вимагали від міжнародної спільноти й уряду США проявити підтримку Україні й засудити дії з боку Росії.

Напередодні, коли стало відомо про блокування Азовської протоки і захоплення український катерів російською стороною, українська громада Нью-Йорка закликала до протестів на знак солідарності з Україною.

США на засіданні Ради безпеки ООН заявили, що світова спільнота зобов’язана засудити силове захоплення Росією військових кораблів України. Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі назвала ці дії Росії «зарозумілими» і «кричущим порушенням суверенної території України».

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко на засіданні закликав міжнародну спільноту запровадити нові санкції у відповідь на ситуацію в регіоні Чорного й Азовського морів і Керченської протоки після нападу Росії на військові кораблі України.

Термінове засідання Ради безпеки ООН скликали на прохання України у зв’язку з нападом Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».

Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
…

У Військово-морських силах Збройних сил України прокоментували показані російськими спецслужбами відеозаписи, на яких кілька захоплених ними українських моряків заявляли про нібито «визнання вини».

«Військово-морські сили ЗС України з розумінням ставляться до так званих свідчень наших військовослужбовців, незаконно захоплених Росією у Керченській протоці, адже методи роботи спецслужб Росії ні для кого не є секретом. У 2014 році в Криму частина наших людей побувала в застінках ФСБ Росії і чудово розуміє тиск та заходи впливу, що їх окупанти здійснюють під час допитів», – заявили пізно ввечері 26 листопада у прес-центрі командування ВМС.

«На відео – наші військові. Ми добре знаємо цих хлопців. Зараз вони зовсім інші, і кожен може побачити наслідки шаленого тиску на них. Але це наші люди. Вони діяли законно, згідно з нормами міжнародного морського права й чинних договорів. Україна вживає усіх можливих зусиль для визволення своїх синів з полону, в тому числі долучаючи до цього світову спільноту», – заявили в ВМС.

Також командувач Військово-морських сил Збройних сил України адмірал Ігор Воронченко повідомив, що захоплених українських моряків змушують давати неправдиві свідчення.

Воронченко заявив 26 листопада в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, що особисто знає моряків із Нікополя, які дали неправдиві свідчення. Він переконаний, що моряки перебувають під фізичним і психологічним тиском.

За його словами, з цими військовослужбовцями вже зустрілися адвокати.

Також командувач звернув увагу на те, що двоє військових є вихідцями з Криму, і їхні батьки живуть на півострові. Через це, переконаний Воронченко, на них буде чинитися тиск.

Раніше 26 листопада в Росії Федеральна служба безпеки оприлюднила відеозаписи, на яких три з 24 захоплених українських військових моряків зачитують «із папірця» підготовані для них тексти з «визнаннями» їхньої «провини перед Росією» і «свідомої участі у провокації проти Росії». При цьому в текстах лунають формулювання, якими користуються тільки в самій Росії – на кшталт слів про перебування українських кораблів «у територіальних водах Росії» біля берегів окупованого українського Криму.

Ці записи були оприлюднені після нападу Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три з командами були захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені; двоє, за повідомленнями, перебувають у важкому стані.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку, заблоковану Росією поставленим впоперек судном, в Азовське море. Напад відбувся в міжнародних водах, поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія незаконно претендує як на «свої територіальні». А ще вранці того дня, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир.

В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з державним секретарем США Майклом Помпео.

«Президент поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Президент України відзначив, що такі протиправні дії Росії є абсолютно неприйнятними та мають отримати найжорсткішу реакцію міжнародної спільноти, в тому числі посилення санкцій проти Росії», – мовиться у повідомленні прес-служби Порошенка.

На Банковій зазначили, що співрозмовники скоординували кроки для подальшої протидії російській агресії проти України, в тому числі в районі Керченської протоки.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Суд у Кам’янському Дніпропетровської області визнав винними в публічних закликах до насильницької зміни й повалення конституційного ладу, а також в поширенні матеріалів з такими закликами керівників місцевого осередку Комуністичної партії України. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За даними слідства, у 2014 році від невстановленої слідством особи комуністи отримали не менше 23 примірників друкованих матеріалів – газети «Новороссия», видрукованої угрупованням «ДНР», і роздавали її на площі в Кам’янському разом з виданням «Інформаційний бюлетень Дніпродзержинського міського комітету КПУ «Прометей».

Голова Дніпродзержинського міського комітету КПУ Сергій Ткаченко та його заступник Денис Тимофєєв були затримані Службою безпеки України у вересні 2014 року. Судовий процес тривав майже чотири роки.

Суд виправдав обох підсудних за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю – «за недоведеністю вчинення інкримінованого кримінального правопорушення».

Водночас суд засудив їх за статтею статтею 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади): одного з підсудних – до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна, другого – до двох років позбавлення волі.

Обоє підсудних підпали під дію «закону Савченко» і були звільнені з-під варти.

На оскарження рішення суду відведено 30 днів.

2014 року прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що направила до суду обвинувальний акт щодо двох депутатів міської та районної рад, які підозрюються в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та незаконному поводженні зі зброєю, обидва депутати – представники Комуністичної партії України. 

Як заявили в прокуратурі, чоловіки поширювали «агітаційні матеріали із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України». Крім того, як повідомляли в прокуратурі, за місцем їхнього мешкання знайшли боєприпаси.

В обласній організації Комуністичної партії України Радіо Свобода тоді заявили, що «справа є політичним замовленням».

2016 року обох комуністів випустили з-під варти під підписку про невиїзд.

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії. Була заборонена офіційна діяльність партії або участь її в майбутніх виборах. У липні 2014 року Міністерство юстиції подало судовий позов про заборону КПУ.
…

Президент США Дональд Трамп прокоментував конфлікт між Україною та Росією у Керченській протоці.

«Нам не подобається, що відбувається», – заявив він журналістам. За словами президента США, він сподівається на поліпшення ситуації в регіоні.

Трамп зазначив, що підтримує зв’язок з європейськими лідерами з цього приводу.

«Вони не в захваті. Ми всі працюємо над цим разом», – сказав Трамп.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Країни Північноатлантичного союзу цікавилися всіма сторонами військового стану в Україні, підтвердив після засідання Комісії Україна – НАТО голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко.

«Вони цікавилися, з одного боку, чи, впроваджуючи воєнний стан, Україна не має наміру ескалації напруженості, а чи має намір владнати це питання дипломатично. По-друге, їх цікавило, як це вплине на реформи та демократичні процеси. Представники альянсу радо вітали інформацію, що президент Порошенко запропонував скоротити військовий стан з 60 до 30 днів», – пояснив Пристайко, запевняючи, що впровадження воєнного стану тільки активізує військову взаємодію між Україною та НАТО.

Дипломат наголосив, що Україна і Північноатлантичний союз вже активно співпрацюють в Чорному морі, де натовські військові збільшили свою присутність.

«Збільшення присутності НАТО в Чорному морі – це реакція на дії Росії», – зауважив Вадим Пристайко.

У НАТО отримали запевнення від України, що впровадження воєнного стану не піде на шкоду демократії й не вплине на вибори, заявив, відповідаючи на питання Радіо Свобода, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ після закінчення термінової наради Комісії Україна – НАТО.

«Президент Петро Порошенко наголосив, що впровадження воєнного стану не підриватиме роботи демократичних інституцій України та не чинитиме жодних проблем наступним президентським виборам», – заявив керівник альянсу.

Столтенберґ зазначив, що саме відсутність шкоди з боку воєнного стану політичним та демократичним процесам України є важливим елементом для держав-членів НАТО.

Читайте також: Указ Порошенка щодо підготовки до воєнного стану – повний текст

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі.

Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії вже висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.
…

Кореспондент Радіо Свобода повідомляє про палаючий автомобіль недалеко від російського посольства в Києві, де ветерани і активісти проводять акцію в знак протесту проти агресії Росії в Чорному морі.

Номерні знаки авто починаються на 001, таким чином це автомобіль посольства Російської Федерації. Авто знаходилося недалеко від будівлі дипмісії, в провулку Ярослава Хомова.

Пізно ввечері 25 листопада під посольством Росії у Києві активісти та ветерани проводили акцію протесту проти нападу російськими військовими на українські кораблі на вході до Азовського моря.​

Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​ В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.

Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов на засіданні РНБО вніс пропозицію запровадити воєнний стан в Україні терміном на 60 діб. Таку заяву Турчинов зробив у зв’язку з кризою в Керченській затоці, де російські силовики захопили три українських кораблі.
Президент України Петро Порошенко підтримав таке рішення й наголосив, що запровадження воєнного стану жодним чином не передбачатиме дій за межами суверенної території України. Воєнний стан не означає оголошення війни. «Він запроваджується виключно для оборони України», – заявив Порошенко. (Відео Адміністрація президента)
…

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України і звернення президента України Петра Порошенка, на понеділок, 26 листопада буде скликано засідання Верховної Ради. 

Про це заявив голова парламенту Андрій Парубій. Він додав, що засідання почнеться о 16:00, через 15 годин після рішення РНБО. 

Прийти на засідання депутатів також закликала і віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.

Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​ В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.
…

Головне слідче управління Генпрокуратури продовжує розслідування справи щодо організаторів та підбурювачів до умисного вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе. Про це йдеться у відповіді ГПУ на запит Радіо Свобода.

За даними відомства, наразі проводиться низка комплексних експертиз.

«Слідчим шляхом перевіряється на причетність до вчинення злочину значне коло вищих посадових осіб України… На теперішній час будь-кому з вищезазначеного кола осіб повідомлення про підозру не оголошувалися. Водночас касаційне оскарження вироку Олексія Пукача – виконавця вбивства Георгія Гонгадзе – унеможливлює слідству з’ясування остаточної кваліфікації дій замовників та організаторів злочину», – мовиться у листі.

5 листопада під час круглого столу на тему «Міжнародні зобов’язання України: стан виконання зобов’язань України щодо розслідування та правосуддя в справах Гонгадзе, Подольського та Єльяшкевича» у Верховній Раді урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина зазначив, що Генпрокуратура проводить слідство щодо факту організації і підбурення до умисного убивства журналіста Гонгадзе. Від ГПУ тоді на круглий стіл ніхто не прийшов.

Олексій Подольський, який раніше також проходив у справі Гонгадзе як потерпілий (його викрали, вивезли до лісу поблизу Прилук і побили), заявив, що у цьому провадженні його потерпілим не визнають. У своїй відповіді Генпрокуратура це підтвердила.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.

Як повідомляли ЗМІ, суд продовжить касаційний розгляд у його справі 28 листопада.
…

Близько 47% робіт з інженерно-технічного облаштування україно-російського кордону вже виконано, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков під час перевірки харківської ділянки кордону 24 листопада. Про це повідомляється на сайті відомства.

За словами міністра, окрім Харківщини, облаштуванням кордону займаються у Сумській та Луганській областях – там готово 20%.

«Ми сьогодні на одному з опорних пунктів, які обладнані вздовж кордону. Таких опорних пунктів – 40. Рівень та якість інженерних споруд досить високий. І функціонал вздовж кордону не тільки загорожа з проволокою, тут найголовніше – інтелектуальна компонента та реагування. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів,» – сказав Арсен Аваков.

За словами голови Державної прикордонної служби Петра Цигикала, у державному бюджеті на 2019 рік вже закладено 400 млн гривень для цього проекту, але він сподівається на додаткове фінансування. Виконання проект продовжили до 2021 року, мовиться у повідомленні МВС.

Як зазначається, орієнтовна загальна вартість інженерно-технічного облаштування 1 км кордону близько двох з половиною мільйонів гривень (це включає протитранспортні рови, сітчасту огорожу по металевих стовпах, загородження із спіралі типу «Єгоза», контрольно-слідову смугу, рокадну дорога). Окрім того, додатково на окремих напрямках планується звести окремі об’єкти із фортифікаційним обладнанням та комплексами відеоконтролю за близько 10 мільйонів гривень та закупити обладнання пересувних бойових модулів (близько 15 мільйонів гривень). Опорний пункт на 60 та 120 осіб, за даними МВС, орієнтовно буде коштувати від 11 до 12 мільйонів гривень.

На кінець минулого року, за даними Держприкордонслужби, Україна облаштувала понад 140 кілометрів території на кордоні з Росією

У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.

Торік детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації так званого проекту «Стіна». За версією слідства, державі завдано збитків у розмірі понад 16 мільйонів гривень, наразі кілька фігурантів справи арештовані.

 
…

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив солідарність із українцями у Канаді та світі у вшануванні пам’яті жертв Голодомору. Про це мовиться у повідомленні на його офіційному сайті.

«Голодомор був навмисною спробою – частиною систематичного геноциду –розчавити дух та ідентичність українського народу. Це не вдалося. Українці вижили, і після десятиліть радянської влади Україна здобула свою незалежність у 1991 році. Десятиліттями звірства Голодомору значною мірою були відомі тільки жертвам та тим, хто його організував. Ми повинні переконатися, що спогади про тих, хто постраждав під час Голодомору, живуть, і що таких жахів більше ніколи не відбудеться», – заявив Трюдо.

Він запевнив, що Канада продовжить підтримувати Україну у її спробах захистити свій суверенітет.

«Ми підтверджуємо нашу підтримку уряду України щодо захисту її територіальної цілісності та поточних реформ, спрямованих на побудову більш безпечного, процвітаючого майбутнього для українських громадян», – зазначив політик.

Читайте також: Чому Голодомор є геноцидом: коротке пояснення

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Президент Латвії Раймондс Вейоніс у рамках візиту в Україну відвідає Донбас, повідомив президент України Петро Порошенко.

«Пан президент під час візиту відвідає не тільки Київ, а й матиме можливість – і дякую за це бажання – відвідати Донбас», – сказав Порошенко після зустрічі з Вейонісом 24 листопада у Києві. Він додав, що з міркувань безпеки не може повідомити, де саме перебуватиме латвійський колега, але уточнив, що це буде «прямо біля лінії зіткнення».

Вейоніс, зі свого боку, сказав, що на Донбас він поїде 25 листопада, щоб побачити, якою є ситуація на сході України.

«У мене буде нагода побачити на місці, як це виглядає. Для мене досить складно це усвідомити і уявити, що є в Європі території, які уражені цим конфліктом. Це дуже сумно», – сказав президент Латвії.

Як повідомляє прес-служба українського президента, під час переговорів, латвійський колега заявив «про підтримку суверенітету і територіальної цілісності, про невизнання незаконної анексії Криму, про рішуче засудження агресії проти України на сході та невизнання незаконних фейкових виборів в так званих «ЛНР» і «ДНР».

«Санкції, які були накладені на Росію, повинні продовжуватися до моменту, коли повністю будуть виконані Мінські домовленості», – цитує прес-служба Порошенка президента Латвії.

Влітку в зону конфлікту на Донбасі їздила президент іншої Балтійської країни, Естонії Керсті Кальюлайд. Після поїздки вона закликала називати конфлікт на сході України війною.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Українській журналістці Олені Савчук на десять років заборонили в’їзд на територію Росії й анексованого нею Криму. Як повідомила Савчук у Facebook 24 листопада, про це їй оголосили російські прикордонники на контрольно-пропускному пункті, коли вона намагалася проїхати в анексований Крим із Херсонської області.

У коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії журналістка повідомила, що в’їзд їй заборонили згідно з пунктом 1 частини 1 статі 27 російського закону про порядок виїзду і виїзду з Росії ( «З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров’я населення »).

«Мене протримали близько 40 хвилин і взяли відбитки пальців», – розповіла Савчук.

Олена Савчук кілька років займалася висвітленням переслідувань кримськотатарських активістів, політично мотивованих судових процесів у Криму.

Міжнародні правозахисні організації і країни Заходу неодноразово звертали увагу на те, що фактична влада в анексованому Криму перешкоджає діяльності журналістів.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…