У анексованому Джанкої співробітники ФСБ Росії проводять обшуки і затримання за кількома адресами підозрюваних в участі релігійної організації «Свідки Єгови». Ця організація заборонена в Росії і фактично – в анексованому нею Криму.

Як повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода, затримали керівника місцевої регіональної групи «Свідків» – «Сиваш» – Сергій Філатов. Група була зареєстрована в 2015 році і ліквідована 2017-го після заборони «Свідків Єгови» в Росії.

Читайте також: «Віра одна – вона православна». 5 історій переслідування вірян в ОРДЛО

Російські ЗМІ стверджують, що проти Філатова відкрили кримінальну справу. Силовики підозрюють місцевих «Свідків Єгови» у тому, що «всі ці люди, можливо, якось були пов’язані з українськими спецслужбами, принаймні координувалися вони з харківського центру «Свідків Єгови».

При цьому український адміністративний центр релігійної організації знаходиться у Львівській області.

Російські силові структури поки не коментують інформацію про обшуки в Джанкої.

Читайте також: У Росії затримали ще трьох «свідків Єгови»​

20 квітня 2017 року Верховний суд Росії визнав Управлінський центр «Свідків Єгови» екстремістською організацією.

За даними правозахисного центру «Меморіал», у сосідній Росії з квітня минулого року 39 прибічників релігійної організації зазнали кримінального переслідування. В серпні 2018 року «Меморіал» визнав політв’язнями 29 прихильників «Свідків Єгови», яких звинувачують у тероризмі, і закликав негайно їх звільнити.
…

Кишинів планує відкрити почесне консульство в Дніпрі – таку заяву зробив румунський посол Крістіан-Леон Цуркану, повідомляють в Дніпропетровській обласній раді. Як стверджує прес-служба місцевої влади, зараз процес відкриття дипломатичного представництва – на етапі погодження з Міністерством закордонних справ.

Згідно з повідомленням, торговельний оборот між Румунією і Дніпропетровською областю за 2017 рік склав майже 240 мільйонів доларів, що на 30% перевищує показники 2016 року. Обсяг румунських інвестицій в українську економіку в обласній раді оцінюють у 21,7 мільйонів доларів.

Читайте також: Тінь Росії над трикутником Україна – Молдова – Румунія​

«Посол європейської країни зазначив, що в Румунії у бізнесменів досі існують деякі стереотипи, які заважають їм розглядати Дніпропетровську область як майданчик для інвест-проектів. Зокрема через наближеність до лінії бойових дій. Саме тому сторони обговорили проведення інформаційної кампанії та процес налагодження контакту», – йдеться в заяві.

Посольство Румунії розташоване в Києві. Також Кишинів має генеральні консульства в Одесі і Чернівцях.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Проект буде спрямований на розгляд Генеральної асамблеї ООН, де голосування очікується в грудні цього року.
…

У Міжнародний день ув’язненого письменника, який відзначається 15 листопада, британський драматург, кіносценарист та критик Том Стоппард написав листа ув’язненому в Росії українському колезі Олегу Сенцову, повідомляє PEN Ukraine.

«Я був у Нью-Йорку на репетиції вистави, в якій бізнесмен позбавляє журналіста своєї прихильності словами «Ти дописався до Сибіру!» Яка ж це проста метафора для англійського письменника! Кілька днів тому я повернувся додому і потрапив на фільм про твій судовий процес. Мені трохи ніяково писати тобі, зважаючи на моє краще становище. Але я мушу тобі написати», – вказав Стоппард.

«Дивлячись на тебе на екрані, я відчував, що спостерігаю за чоловіком, який піднявся над моральним рівнем системи, що притягнула його до суду. Я не забуду, як ти звернувся до суду – не лише сказані тобою слова, а й ту спокійну ввічливість, з якою ти постав перед машиною цинічної й каральної системи. Це не новий досвід для мене, я пам’ятаю, як це було 30, 40, 50 років тому. Для мене честь – написати тобі й висловити свою глибоку повагу», – заявив британський драматург.

Читайте також: Сестра Сенцова оприлюднила заповіт режисера

Українець Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Утримуваний у Росії 20-річний громадянин України Павло Гриб 15 листопада відмовився свідчити в Північнокавказькому окружному військовому суді 

«Я не винен і не хочу давати жодних свідчень», – вказав Гриб.

23 липня суд зупинив розгляд справи після того, як з’ясувалося, що звинувачення ґрунтувалися на статті Кримінального кодексу, якої не існувало під час інкримінованого злочину. Прокуратура повернула справу до суду в жовтні після виправлення того, що російські ЗМІ назвали «процесуальною помилкою».

Павла Гриба обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради на чолі з Бориславом Березою, яка паралельно із СБУ розслідує вбивство Катерини Гандзюк та напади на інших активістів, у закритому режимі опитує силовиків і свідків.

Депутати, які входять до комісії, проголосували 15 листопада за те, що пріоритетом їхньої роботи на найближчі дні буде розслідування нападів на активістів у Херсоні (справа Катерини Гандзюк), в Одесі (три напади на Сергія Стерненка та атаки на інших активістів), а також у Києві та області (граната, кинута до квартири Сергія Мазура), в Харкові та області та в Сєверодонецьку на Луганщині. Пропозиція про розслідування двох нападів у Тернополі набрала лише шість голосів.

Запрошені на засідання ТСК представники СБУ, ГПУ і МВС наголосили, що звітуватимуть перед депутатами лише в закритому режимі за умови, що кожний присутній дасть підписку про нерозголошення таємниці слідства. Про це, зокрема, заявив начальник головного слідчого управління СБУ Григорій Остафійчук.

Член ТСК Мустафа Найєм заявив, що не розкриє таємниці слідства, якщо нагадає прізвища осіб, яких активісти та частина медіа підозрюють в організації нападів у Херсоні, та на яких вказувала й Катерина Гандзюк.

Після відкритої для ЗМІ частини засідання ТСК у справі вбивства Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів працює за зачиненими дверима, заслуховуючи представників СБУ, прокуратури і МВС.

Наступне засідання буде виїзним, 29–30 листопада в Херсоні депутати мають намір допитати представників місцевої влади, представників прокуратури і Нацполіції та решту свідків у справі вбивства Гандзюк.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Обвинувальний акт по міському голові Одеси Геннадію Труханову та іншим обвинуваченим у привласнені майна на суму 185 мільйонів гривень можуть читати кілька засідань. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За клопотанням адвоката одного з підсудних, прокурори мають оголосити повну версію документу – це 173 сторінки. Протягом першого судового засідання зачитали лише перші 12 сторінок.

На першому судовому засіданні колегія суддів Малиновського районного суду також відмовила прокурорам в залученні до матеріалів справи окремого цивільного провадження щодо компенсації 185 мільйонів в інтересах одеської територіальної громади. На попередньому засіданні прокуратура відкликала подібний цивільний позов – схожий за суттю він відрізнявся обґрунтуванням, каже прокурор по справі Максим Кравченко.

«Прокурором були вивчені додаткові рішення суду, якими задовольнялась вимога прокурора саме як цивільного позивача. І щоб ці аргументи навести безпосередньо в позові, прокурор використав це право (відкликав попередній позов – ред.). По сутті позивних вимог він був той самий, але по суті змісту, яким прокурор обґрунтовує повноваження в данному випадку представляти інтереси територіальної громадин, він більш розширений з урахуванням практики, яка була прийнята Верховним судом в цьому складі», – наголосив Кравченко.

Читайте також: Труханов і ще семеро осіб отримали обвинувальні акти у справі «Краяну» – НАБУ

Можливість подати цивільний позов була у одеської міської ради, але вона нею не скористалась, зазначив прокурор. За словами Кравченко, тепер у випадку перемоги в суді, цивільне провадження треба буде подавати окремо.

Захист був проти цивільного позову від прокуратури – за словами адвокатів прокурор не може виступати представником органів місцевого самоврядування, а шкоди державі в цій справі не нанесено. Суд погодився із захистом, зазначивши, що прокурор недостатньо обґрунтував своє клопотання і не довів своїх повноважень в цивільному позові.

«Ми провели процедуру згідно із усіма вимогами норм законодавства. Сьогодні ви почули обвинувальний акт і нічого крім посмішок він не викликає. Кожен відпрацьовував свої функціональні обов’язки на своєму робочому місті. Компанія нам провела оцінку, ми порівняли із іншими цінами та прийняли рішення. Якщо нам сьогодні повернуть ці гроші (по цивільному позову – ред.) ми скажемо «дякую», оскільки це буде поступлення до бюджету», – заявив міський голова Одеси Геннадій Труханов, коментуючи цивільний позов про можливість повернення грошей за придбання.

 Якщо буде доведена незаконність, то міська влада буде подавати такий позов, зазначив він.

Перед засіданням судді також попросили вийти з зали тих, кого допитували як свідків в досудовому слідстві. Серед таких були депутати міської ради Олександр Шеремет, Олег Бриндак і Андрій Кісловський, депутат одеської обласної ради Євгенія Абрамова та інші. Трансляція суду однак продовжувалась.

У лютому 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП затримали Одеського міського голову Геннадія Труханова і його заступника Павла Вугельмана.

Згодом суд відпустив Труханова під особисту поруку народного депутата Дмитра Голубова («Блок Петра Порошенка»), а Вугельмана відпустили на поруки народних депутатів Олександра Пресмана з групи «Відродження» та Юрія Мірошниченка з фракції партії «Опозиційний блок». Також у привласненні коштів одеситів обвинувачують голову постійної комісії з комунальної власності одеської міської ради Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка і директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галини Богданової.

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Кримський адвокат Едем Семедляєв вважає злочином зміст кримськотатарського активіста Бекіра Дегерменджі у слідчому ізоляторі. Таку заяву адвокат зробив, коментуючи рішення підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму про продовження арешту фігуранту «справи Веджіє Кашка», повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Семедляев нагадав, що з січня 2018 року і по теперішній час Дегерменджі знаходиться в медсанчастині СІЗО.

«У грудні минулого року він потрапив в реанімаційне відділення. У Бекіра Дегерменджі – хронічна астма. Його стан погіршився в СІЗО. Незважаючи на стан здоров’я підсудного, жоден аргумент з боку захисту не було враховано судом. Запобіжний захід Бекіра Дегерменджі продовжили до 7 грудня 2018 року. Ні наявність у підзахисного довідки форми 3, яка забороняє йому перебувати в місцях позбавлення волі, ні наявність інвалідності, з невідомих захисту мотивів, не є для суду підставою для зміни запобіжного заходу», – заявив адвокат.

Знаходження Бекіра Дегерменджі в СІЗО більше 12 місяців адвокат розцінює як катування.

Читайте також: Голова Меджлісу закликав кримських татар у Криму підтримати політв’язнів і родини, прийшовши на суди

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Народні депутати зареєстрували у Верховній Раді постанову про проведення перевиборів у Смілі на Черкащині, де спостерігаються проблеми з опаленням, повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Уряд не влаштовує ситуація, коли на виплати премій працівникам міської ради виділялося 10 мільйонів гривень, у той час як на виплату боргу за опалення влада міста кошти не змогла знайти. Місцеві депутати впродовж трьох місяців шукали кошти, щоб дати гарантії для вчасного запуску опалення. Мова йде про 15 мільйонів гривень», – сказав Зубко.

Водночас мер Сміли Олексій Цибко заявляє, що його не пропустили на засідання уряду, попри запрошення.

«Нині це шантаж, відкритий шантаж. Мене запросили на відкрите засідання Кабінету міністрів і коли побачили, що приїхала громада Сміли, коли почули мої радикальні виступи, мені анулювали перепустку і не пустили на засідання уряду», – зазначив Цибко.

Інформацію про премії в міській раді Сміли не коментували.

14 листопада прем’єр Володимир Гройсман заявив, що без теплопостачання залишається лише місто Сміла.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Порошенко зустрічався з представниками УПЦ (МП), які підтримують створення помісної української церкви – «Громадське»
…

Представництво Європейського союзу в Україні стежить за подіями у анексованому Криму, зокрема, за становищем  кримських татар на півострові. Про це в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реаліі повідомив прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давид Стулік.

«Ми зазвичай стежимо… і саме питання кримських татар, їх становище в Криму… Ми стежимо за порушеннями прав людини, національних меншин в Криму… Ми маємо контакти з представниками кримськотатарського народу, Меджлісом, його представниками в Києві, які нас інформують про все, що відбувається в Криму», – заявив Стулік.

Прес-секретар Представництва ЄС в Україні підкреслив, що моніторинг ситуації в Криму є постійним.

Європарламент 25 жовтня ухвалив резолюцію, що закликає до посилення санкцій проти Росії і розширення сфери дії місії ОБСЄ в Україні. Також передбачається створення посади спецпосланця Європейського союзу по Криму і Донбасу.

Після анексії в Криму фактично російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

У Криму виставили на аукціон майже за 400 млн рублів санаторій «Лівадія». Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на підконтрольну Кремлю владу півострова.

«Запрошуємо всіх зацікавлених осіб взяти участь у відкритому аукціоні з продажу рухомого та нерухомого майна санаторію «Лівадія» загальною початковою (мінімальної) вартістю 396 591 473 рублі (з урахуванням ПДВ)», – йдеться в повідомленні так званої «Розпорядчої дирекції майна Республіки Крим»

Прийом заявок на аукціон завершиться 26 листопада, сам аукціон в електронному вигляді пройде 29 листопада о 14:00, повідомляє установу.

Читайте також: Санаторії в окупованому Криму належать українській державі – ГПУ

Згідно з українським законодавством санаторій знаходиться у власності Верховної Ради України і підприємства українських профспілок «Укрпрофоздоровниця».

На початку липня стало відомо, що Російська влада окупованого Криму продала за 1,5 мільярда рублів (це близько 620 мільйонів гривень – ред.) акції санаторіїв «Місхор», «Дюльбер» і «Ай-Петрі», які перебували в державній власності.

У березні 2014 року у анексованому Росією Криму «націоналізували» близько 480 підприємств і організацій. Україна подала позови в міжнародні суди, де вимагає в якості компенсацій не тільки гроші, але і російське закордонне майно.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.
…

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук закликав притягнути Росію до відповідальності за так звані «вибори», влаштовані бойовиками на окупованих ними територіях на сході України.

Відповідну промову він виголосив 12 листопада на засіданні Постійної ради ОБСЄ, повідомляє Міністерство закордонних справ України.

«Росія грубо проігнорувала інтереси миру і безпеки, влаштувавши вчора нелегальні й фейкові так звані «вибори» в окупованих районах Донецької і Луганської областей України. Вчергове Росія вдалася до грубого порушення основних принципів ОБСЄ, закріплених у Фінальній Гельсінській угоді, та засадничі норми міжнародного права, що стосуються суверенітету і територіальної цілісності держав», – сказав Прокопчук.

Він також звинуватив Росію в порушенні літери й духу Мінських домовленостей та дестабілізації ситуації на сході України.

«Важливо, щоб Росія понесла всю повноту відповідальності за свої протизаконні дії та їхній руйнівний вплив на мирний процес. Держава-окупант та причетні до підготовки і проведення незаконних і фейкових «виборів» мають зіткнутися з додатковими санкціями та обмеженнями за скоєне ними порушення міжнародного права і Мінських угод. Ми покладаємося в цьому на солідарність держав-членів ОБСЄ», – додав Прокопук.

Читай також: Росія хотіла дати донбаським бойовикам слово в ОБСЄ – «Новини Донбасу»

Він підкреслив, що Україна залишається вірною мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі.

Так звані «вибори» ватажків незаконних збройних угруповань «ДНР» і «ЛНР» вже засудили країни Євросоюзу, Велика Британія і Сполучені Штати.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив 12 листопада, що у Кремлі «з розумінням» поставилися до цих псевдовиборів. При цьому він не зміг уточнити, чи планує Володимир Путін офіційно вітати ватажків бойовиків, що їх оголосили «обраними».

Читайте також: Що Україна може зробити після псевдоголосування, влаштованого російськими гібридними силами? (рос.)

А російський політолог Олексій Чеснаков, наближений до помічника президента Росії Владислава Суркова, стверджував, що Сурков, якого називають «кремлівським куратором» окупованих територій Донбасу, вже привітав «обраних» ватажків.

Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».
…

Представники Росії на засіданні Постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували дати слово скайпом членам угруповань «ДНР» і «ЛНР», але їм відмовили, повідомляє агентство «Новини Донбасу».

Пропозицію Росії заблокували на засіданні у Відні делегації України, США, Канади і Європейського союзу, а представники Італії, яка нині головує в ОБСЄ, назвали пропозицію Росії неприйнятною, мовиться в повідомленні.

Позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ, що є керівним органом організації в період між засіданнями Ради міністрів ОБСЄ і самітами організації, скликали на запит України через псевдовибори, які Росія влаштувала 11 листопада на окупованій частині українського Донбасу.

Попередніми днями, а також раніше 12 листопада низка окремих держав і міжнародних організацій виступила, іноді по кілька разів, із засудженням цих «виборів» як таких, що грубо порушують і мінські домовленості про врегулювання в регіоні, і українське й міжнародне законодавство, а відтак не мають ніяких наслідків. Вони також різко критикували Росію за проведення цих виборів і за порушення її зобов’язань за мінськими домовленостями, зокрема, за відмову вивести з України свої війська й військове обладнання і роззброїти місцевих бойовиків.

У США, крім того, також звертали увагу, що підтримуваним і спрямовуваним Росією збройним сепаратистським угрупованням «ДНР» і «ЛНР», що є незаконними за українським законодавством і визнані в Україні терористичними, немає місця за мінськими домовленостями. Псевдовибори стали невдалою спробою Росії узаконити їх, яка провалилася, а ці угруповання мають бути ліквідовані, наголошують у Вашингтоні.

Росія натомість твердить, ніби ці «вибори» нових ватажків двох угруповань і їхніх «депутатів парламентів» відповідають мінським домовленостям, на тій підставі, що в цих угодах ні про які такі вибори взагалі не згадано – а відтак вони, мовляв, і не заборонені. Мінські ж домовленості взагалі не передбачають існування й діяльності будь-яких структур угруповань «ДНР» і «ЛНР» і за єдині можливі вибори на нині окупованих територіях визначають місцеві, що мають бути проведені після політичного врегулювання конфлікту, за рішенням української влади і відповідно до законодавства України, а також відповідати стандартам ОБСЄ.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив 12 листопада, що у Кремлі «з розумінням» поставилися до цих псевдовиборів. При цьому він не зміг уточнити, чи планує Володимир Путін офіційно вітати ватажків бойовиків, що їх оголосили «обраними». А російський політолог Олексій Чеснаков, наближений до помічника президента Росії Владислава Суркова, стверджував, що Сурков, якого називають «кремлівським куратором» окупованих територій Донбасу, вже привітав «обраних» ватажків.

Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».
…

Бабушкінський районний суд Дніпра не може пояснити, чому рішення, яке скасовує розпорядження міського голови про перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, було оприлюднене через майже рік після ухвалення. Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода, отриманій з суду в понеділок.

За текстом документа, підписаного головою суду Ігорем Литвиненком, стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям самостійність у здійсненні правосуддя, їхню незалежність від будь-якого незаконного впливу.

«З цих підстав надати вам інформацію, чому саме суддею Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Шевцовою Т.В. вищевказане рішення не було направлено до Єдиного реєстру судових рішень, не можу», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Дніпро: Рішення суду про скасування перейменування вулиці Героїв Сталінграда не набуло чинності – мерія​

У суді також поінформували, що суддя, яка ухвалювала рішення, у червні 2018 року рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, була притягнута до дисциплінарної відповідальності, щодо неї зробили подання про звільнення. Після цього відповідальною особою з надіслання до Реєстру електронних копій судових рішень був призначений помічник судді.

Постанова суду від 31 жовтня 2017 року була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 24 жовтня 2018 року, підтвердили в суді.

Раніше в мерії Дніпра повідомили, що міськрада подала апеляцію на рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування – в рамках декомунізації – вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Рішення суду було ухвалене ще 31 жовтня 2017 року, але на судовому засіданні було оголошено тільки вступну й резолютивну частини постанови. Повний текст постанови міська рада отримала лише 29 вересня 2018 року й тоді тільки змогла підготувати і подати апеляційну скаргу.

Читайте також: У центрі Дніпра невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям – фото

1 листопада 2017 року у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що суд задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександра Сироти до колишньої виконувачки обов’язків міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування.

Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви кількох десятків топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків мера Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Згідно з документом, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Праворадикальна організація «С14» пікетувала будівлю Генеральної прокуратури з вимогою відставки очільника відомства Юрія Луценка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції беруть учать кілька десятків людей. Вони організували «виставку провалених справ» перед входом до Генеральної прокуратури.

До протестувальників ніхто не вийшов, двері у будівлю заблоковані зсередини. Станом на пів на третю дня акцію згорнули, висловивши намір проводити такі акції регулярно. Висловлювалися також ідеї провести пікет під стінами будинку Юрія Луценка. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше сам заявляв, що подасть президентові заяву про відставку, 6 листопада, виступаючи в парламенті зі звітом про розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Пізніше, однак, він повідомив, що продовжить працювати на цій посаді, тому що президент Петро Порошенко повернув йому заяву без задоволення.
…

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин звернувся з листами до керівників Служби безпеки, Національної і Патрульної поліцій, прокуратури, управління прикордонної служби з закликом вжити заходів щодо поляків, які влаштували незаконну й антиукраїнську, за його словами, акцію на Личаківському цвинтарі у Львові.

12 польських футбольних фанатів прийшли у вечірній час 4 листопада на місце поховання польських вояків на Личаківському цвинтарі, запалили піротехнічні засоби і розгорнули біло-червоний транспарант із нагоди 100-річчя початку боїв за Львів у часи боротьби поляків проти Західно-Української Народної Республіки. 9 листопада ця група опублікувала фото з акції на своїй інтернет-сторінці і написала, що члени організації футбольних уболівальників «Велика Сілезія» з нагоди «100-річчя героїчної оборони Львова» відвідали цвинтар «львівських орлят» і «віддали честь одним із найбільших польських героїв», про яких, на їхню думку, проукраїнська польська держава цими днями «повністю забула».

На відеокамерах, встановлених на Личаківському цвинтарі, зафіксовано кількахвилинну акцію польських ультрасів.

Олександр Ганущин вважає акцію польських радикалів у Львові незаконною і вимагає від силовиків адекватно її оцінити, бо в діях організаторів, заявляє він, простежується неповага до українського суспільства. Також керівник облради вимагає виявити і встановити цих осіб, щоб прикордонники надали інформацію правоохоронцям, відкрити кримінальне провадження щодо молодиків за проведення антиукраїнського, на його думку, заходу і заборонити їм в’їзд на територію України. Міністерство закордонних справ, вважає голови облради, має підстави оголосити ультрасів із Сілезії персонами non grata в Україні.

Голова облради також просить патрульну поліцію забезпечити належну охорону Державного заповідника «Личаківський цвинтар».

Тим часом у Польщі недавно на цвинтарі у селі Фредрополь (Підкарпатське воєводство) вандали зруйнували два намогильні пам’ятники на могилі українського священика і членів його родини. Українці Польщі припускають, що це сталось напередодні 1 листопада, коли поляки відвідують могили рідних. Та це не перший такий випадок: із 2014 року осквернено понад 15 українських місць у Польщі.

«Львівськими орлятами» в Польщі піднесено називають молодих поляків, які воювали проти українців у боях за Львів під час Польсько-української війни 1918–19 років, які почалися в листопаді 1918-го. Потім так само назвали й молодих поляків, які воювали за Львів уже з російською Червоною армією в 1920 році. У Польщі їх вважають національними героями.
…

На конференції делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання, яка відбувається 12 листопада в Києві, запропонували виключати з Меджлісу кримськотатарського народу його «окремих членів», які співпрацюють з російською владою Криму, заявив лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

При цьому Джемілєв не назвав конкретних імен і не уточнив, скільки всього таких кандидатів на виключення з Меджлісу кримськотатарського народу, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Деякі делегати наполягають на тому, щоб провести голосування про виключення членів Меджлісу, які зрадили свій народ і державу. На їхнє місце пропонується вибрати нових членів. Інші делегати Курултаю вважають, що на зрадників в рядах Меджлісу просто можна не звертати уваги. Щоб вигнати членів Меджлісу, потрібен кворум делегатів. У нас приблизно 100 делегатів сьогодні зібралося – для кворуму цього недостатньо. Я думаю, після дискусії ми прийдемо до вирішення цього питання », – заявив Джемілєв.

За його словами, Курултай і Меджліс – єдині легітимні представницькі органи на території анексованого Криму «не тільки кримських татар, а й усіх жителів півострова, які не зрадили Україну».

«Відповідальність на делегатах – не тільки перед кримськими татарами, а й перед усіма кримчанами, які зберегли вірність Україні», – зазначив Джемілєв.

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

 
…

Лідер проросійського руху «Український вибір», голова політради партії «За життя» Віктор Медведчук заявив, що окремі райони Донецької і Луганської областей повинні мати у складі України автономію з власним урядом і парламентом, що необхідний «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», а миротворчі сили ООН мали б тільки охороняти місію ОБСЄ з обов’язкової згоди бойовиків. Саме такої позиції з цих питань дотримується і Кремль.

Як заявив Медведчук в ефірі телеканалу «112 Україна», для того, щоб виконати «головне завдання – повернути Донбас в Україну і Україну на Донбас», необхідні «політична воля української влади» і «прямий діалог із Донецьком, із Луганськом і з Москвою». «Якщо не буде сьогодні прямого діалогу з Донецьком і Луганськом української влади чи інших представників, … ніяких домовленостей про повернення цих територій і людей, які живуть на цих територіях, не буде», – сказав він в інтерв’ю, яке вів російською мовою.

За словами Медведчука, він має власний «мирний план», який передбачає для окупованих територій «особливий статус». «Я бачу цей особливий статус у наданні їм автономії, можливості створити свій уряд, свій парламент, але автономія у складі України», – заявив він.

Віктор Медведчук також згадав, як президент Росії Володимир Путін виступив за власну версію миротворчої місії ООН для окупованої частини Донбасу – головною метою якої було б забезпечення безпеки працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Він висловив жаль, що з цим проектом не згодні у світі.

Він також стверджував, що вводити таку місію навіть на лінію дотику між неконтрольованими і контрольованими урядом територіями «можна тільки зі згоди тих, хто перебуває в Донецьку і Луганську». «Тим більше, що Москва висловлює з цього приводу тверду позицію, і я як людина, яка вела переговори на цю тему в Москві, добре знаю їхню позицію, яку висловлював публічно президент Росії», – додав Медведчук і знову повторив вимогу Москви про «прямий діалог між Києвом і Донецьком та Луганськом».

Медведчук, відомий також як кум Путіна, вже не вперше публічно виступає в засобах інформації з позицій Москви і Кремля.

У Москві говорять про необхідність для Києва виконати обов’язки за мінськими домовленостями і йти на «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», маючи на увазі підтримуваних і спрямовуваних Росією бойовиків на окупованій частині Донбасу. При цьому в Москві заявляють, що Росія не має ніяких обов’язків, бо, мовляв, не є стороною домовленостей. Тим часом усі три мінські домовленості уклали саме Україна, Росія і ОБСЄ, представники підтримуваних Росією сепаратистів підписалися під ними в неофіційному статусі.

І Київ, і Захід наголошують, що переговори з бойовиками, угруповання яких визнані в Україні незаконними і терористичними, неможливі – зокрема, й будь-яке узгодження з ними подробиць можливої місії ООН. У Києві й на Заході звертають увагу, що збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» є не стороною конфлікту, а лише представниками «окупаційних адміністрацій Росії», і діють за вказівками Москви. Тим часом саме Росія є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається подати свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». У Росії ж прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою проросійським сепаратистам на окупованій частині Донбасу щонайширшу незалежність від української влади і при цьому з вирішальним голосом у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.

Росія домагається створення місії ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в першу чергу поблизу лінії контакту. Україна і її західні союзники відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і вимагають створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, обов’язково включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Росія у відповідь блокує розгляд пропозицій України і Заходу.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.
…

Президент України нагадав, що Комісія була започаткована майже десять років тому
…

НАТО не визнає псевдовиборів на окупованій території Донбасу. Про це ідеться у заяві Альянсу.

У НАТО підкреслили, що так звані «вибори» суперечать Мінським угодам і підривають зусилля, спрямовані на мирне вирішення конфлікту.

«НАТО повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах своїх міжнародно визнаних кордонів. Ми як і раніше закликаємо Росію вивести свої війська і припинити підтримку бойових угрупувань в Донецькій і Луганській областях України», – йдеться у заяві.

Альянс закликає до повної імплементації Мінських угод усіма сторонами і підтримує зусилля «нормандського формату» і Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі.

На окупованих територіях Донбасу 11 листопада проходять псевдовибори ватажків підтримуваних Росією збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори». «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада. ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Псевдовибори суперечать Мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

На дільницях, де підконтрольні Росії бойовики проводять у неділю, 11 листопада, так звані вибори, продають продукти зі знижками. Біля багатьох шкіл, технікумів проходять ярмарки. Про це повідомляють з непідконтрольної території слухачі Радіо Донбас.Реалії (проекту Радіо Свобода). 

Так, на дільницях у Луганську товари продають на 30% дешевше, ніж на ринку. Якщо на ринку, приміром, яйця коштують 50 рублів (21 грн.), то там 35 (15 грн.). Такі ж ярмарки проходять у Донецьку.

Також, як повідомляють з Луганська, деяким працівникам бюджетної сфери назвали конкретний час, коли вони мають «проголосувати». Жінці, яка працює в університеті, сказали, що вона має прийти з 8-ї до 9-ї ранку.

«Я прийшла, всіх повикреслювала, кинула в бокс і пішла», – розповіла вона.

За повідомленням очевидців, бойовики на переході з окупованої території у Станиці Луганській запитують у людей, чому вони не на дільницях і погрожують, що якщо вони не повернуться в неділю на окуповану територію і не проголосують, «все буде погано».

Читайте більше: «Не пойду, не хочу»: кого «ЛНР» заставит идти на участки в воскресенье

На окупованих територіях Донбасу 11 листопада проходять псевдовибори ватажків та підтримуваних Росією збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».​ 

Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори». «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада. ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Псевдовибори суперечать Мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Українська сторона Тристоронньої контактної групи рішуче засудила «організацію Росією» псевдовиборів на тимчасово окупованих Росією територіях Донбасу. Заяву опублікувала у Facebook перша віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко .

«Як сторона і підписант Мінських домовленостей Російська Федерація вкотре фундаментально порушила свої зобов’язання за ними», – ідеться у заяві.

«Ігноруючи консолідовану позицію світової спільноти і міжнародних організацій щодо нелегітимного характеру зазначених псевдовиборів та невизнання їх результатів, Кремль свідомо пішов на загострення ситуації на Донбасі. Псевдовибори – це провокація , спрямована на зрив крихкого процесу мирного врегулювання на Донбасі», – зазначає українська сторона.

Представники України у ТКГ вимагають притягти до відповідальності причетних до організації «виборів».

«Уся відповідальність за руйнівні наслідки так званих «позачергових виборів» для подальшої імплементації Мінських домовленостей повністю покладається на Російську Федерацію. Зі свого боку, Україна і надалі докладатиме зусиль для мирного врегулювання ситуації на Донбасі на основі Мінських домовленостей. Ми вимагаємо негайного скликання позачергового скликання ТКГ і звертаємося до країн-членів нормандського формату з проханням провести спеціальні консультації з вимогою до РФ відмовитися від руйнівних сценаріїв дестабілізації ситуації на Донбасі», – ідеться у заяві.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Псевдовибори суперечать Мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

За його словами, першим із цих заходів буде позачерговий розгляд цього питання на засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні 12 листопада. Українські дипломати вже розпочали консультації в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку з постійними членами цього органу, відзначив президент.

«Ми забезпечили, щоб це питання незаконного проведення так званих виборів було внесено у порядок денний засідання Ради міністрів ЄС у закордонних справах. На найближчому засіданні Комітету міністрів Ради Європи це питання також внесено у порядок денний. Хочу наголосити, що найближчими годинами ми чекаємо і засідання країн Великої сімки, і реакції наших партнерів по Європейському союзу, партнерів зі Сполучених Штатів Америки, Канади і всього світу», – відзначив Порошенко.

Він також закликав українців на окупованих територіях «не брати участь у фейкових виборах».

«Сьогодні Росія робить цей крок лише для того, щоб обрати вже призначених ними наступних маріонеток. Україна буде жорстко протидіяти цьому. Україна буде вживати усіх заходів для того, щоб повернути окуповані Донбас і Крим», – вказав президент України.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій у поширеній 10 листопада заяві закликає громадян України, які живуть на тимчасово непідконтрольних урядові територіях Донецької та Луганської областей, проігнорувати псевдовибори 11 листопада.

Міністерство вказує, що організовані бойовиками заходи суперечать Мінським угодам та резолюції Ради безпеки ООН щодо Донбасу, оскільки ці документи передбачають вибори «виключно на місцевому рівні за умови дотримання українського законодавства».

«Проведення таких «виборів» ставить під сумнів загальне, пряме, рівне волевиявлення народу. Громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, перебувають в інформаційній ізоляції та зазнають тиску з боку держави-агресора щодо прийняття рішення про участь у нав’язаних незаконних виборах. МТОТ звертається з проханням до громадян України, які вимушені перебувати в окупації, утриматися від участі у нелегітимних виборах та просить не піддаватися маніпуляціям держави-агресора», – вказано в заяві.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Росію очікує посилення міжнародних санкцій за організацію 11 листопада так званих «виборів» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

«Держава-окупант завтра планує здійснити черговий злочин на українській землі – провести так звані вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Кремль влаштовує чергову циркову виставу для того, щоб приховати свої злочини. Реакцією на такі злочинні дії авторитарного кремлівського режиму і його посіпак на окупованих територіях буде посилення міжнародних санкцій. І ми з нашими партнерами вже працюємо над цим!», – написав Клімкін у Facebook 10 листопада.

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, –​ у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Співголова опозиційної партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко висловив сподівання, що його партія таки приєднається до оголошеного ним спільного проекту з партією «За життя» Вадима Рабіновича.

Переговори про це приєднання ще не завершені, і Бойко очікує на приєднання всієї його партії до проекту «Опозиційна платформа – За життя», сказав він увечері в ефірі телеканалу «112 Україна».

Він також додав, що єдиного кандидата на посаду президента України «Опозиційна платформа» висуне «після консультацій, після переговорів і після з’їздів партій».

Раніше 9 листопада інші чільні діячі «Опозиційного блоку» розкритикували рішення Бойка і Рабіновича створити спільний політичний проект із назвою «Опозиційна платформа – За життя» і висунути спільного кандидата на посаду президента України.

Зокрема, другий співголова «Опоблоку» Борис Колесніков заявив, що заява про створення цього проекту є «особистою ініціативою» Юрія Бойка, яка, за його словами, «не узгоджена з іншими членами «Опозиційного блоку» і не легітимізована з’їздом партії». Коментуючи повідомлення про висування Рабіновича на посаду президента України, Бойко також написав у фейсбуці, що його партія виступає за висування єдиного кандидата на виборах президента, «авторитетного представника промислових і підприємницьких кіл, місцевого самоврядування, що здатен перемагати на виборах, а не кандидата, що є підстилкою для нинішньої влади».

Так само й член фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді, народний депутат Вадим Новинський заявив, що Юрій Бойко підписав угоду про об’єднання з партією «За життя» як приватна особа. Сам же «Опозиційний блок» ніяких рішень про це не ухвалював, заявив Новинський в інтерв’ю виданню «Українська правда».

Уранці 9 листопада народні депутати Юрій Бойко (фракція «Опозиційного блоку») і Вадим Рабінович (теж фракція «Опозиційного блоку» – з якого він вийшов і створив власну партію «За життя») заявили, що підписали в кулуарах Верховної Ради угоду про створення спільної «Опозиційної платформи – За життя». Угода, серед іншого, передбачає висунення в листопаді спільного кандидата на виборах президента. Відразу після оголошення про цю угоду політрада партії «За життя» ухвалила рекомендувати таким єдиним кандидатом її лідера Вадима Рабіновича, і він висловив подяку однопартійцям за таке рішення.

Попередніми днями, 4 листопада, головою політради партії «За життя» став лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук, який раніше заявив про своє рішення приєднатися до цієї партії.
…

Міністерство закордонних справ Чехії оприлюднило заяву, в якій висловило своє ставлення до планованих «виборів» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей: цей крок призведе до подальшої дестабілізації, заявили у Празі.

Міністерство, мовиться в заяві, вважає: «проведення так званих «виборів» на частинах території України, контрольованих недержавними утвореннями, є грубим втручанням у внутрішні справи України і засадничим порушенням суверенітету України».

У Празі нагадали, що, відповідно до міжнародного права, будь-які вибори на території України має право організовувати тільки влада України. «На території, яку фактично контролюють Збройні сили Росії, ніякі законні вибори не можливі», – наголошено в заяві.

Крім того, звернули увагу у Празі, проведення згаданих «виборів» перешкоджає виконанню мінських домовленостей, стороною яких є Росія.

«Чехія продовжить підтримувати зусилля в Україні, спрямовані на реформи, і подальші кроки України до ЄС і НАТО», – мовиться також у заяві МЗС Чехії.

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Президент України Петро Порошенко 10-11 листопада їде з робочим візитом до Франції, повідомляє прес-служба голови Української держави.

«На запрошення президента Франції Емменюеля Макрона візьме участь у заходах у рамках «Паризького форуму заради миру» з нагоди 100-річчя перемир’я у Першій світовій війні, а також, у круглому столі на тему: «Як зробити більш ефективним мультилатералізм для вирішення міжнародних проблем?», – йдеться в повідомленні.

За даними АП, у рамках візиту Порошенко проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн світу. З ким саме заплановані зустрічі – не повідомляють.

На заходах з нагоди 100-річчя закінчення Першої світової війни у Парижі будуть присутні лідери десятків країн, зокрема президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся! 
…

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган заявив, що вбивці Катерини Гандзюк і нападники на громадських активістів мають бути притягнуті до відповідальності. Про це єврокомісар сказав пізно ввечері 8 листопада в Києві на зустрічі з представниками громадянського суспільства, першій у межах його перебування в українській столиці.

«Без суворого дотримання верховенства права і незалежних судових інституцій не буде стабільної, сучасної та процвітаючої України», – написав Йоганнес Ган у мережі Twitter.

«Слідом за Анґелою Меркель єврокомісар Йоганнес Ган тепер теж хоче знати, хто замовив Катю Гандзюк», – відзначила в соцмережах учасниця зустрічі, голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган прибув в Україну з дводенним візитом 8 листопада.

Як повідомили у представництві Євросоюзу в Україні, 9 листопада Ган зустрінеться з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, керівником НАБУ Артемом Ситником.

На зустрічі з Гройсманом Ган має представити новий звіт про виконання Угоди про асоціацію, що містить оцінку прогресу, якого Україна досягла минулого року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…